Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ збройних сил України

Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ збройних сил України

Соматометричні показники і фізична працездатність курсантів як складові їх статусу харчування, аналіз до та після його корекції. Основні показники метаболізму курсантів, їх функціонального стану вегетативної нервової системи. Шляхи корекції раціону.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	28.07.2014
Размер файла	50,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ збройних сил України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У зв'язку з соціально-економічними перетвореннями у країні за останні 10-15 років сталися зміни в якості життя і, у першу чергу, харчування значних мас населення, у тому числі військовослужбовців різних видів військ. Змінилася структура харчування, що виражається істотним зниженням споживання дорослим і дитячим населенням України продуктів тваринного походження, а також овочів і фруктів при перевазі хлібобулочних і круп'яних виробів, картоплі, цукру і тваринних жирів [Кульчицька В.П. і співавт., 1997; Гуліч М.П і співавт., 2001; Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2002; Кицула Л.М., 2002]. Останне зумовлює дефіцит споживання тваринних білків, полієнових жирних кислот (ПЖК), фосфоліпідів, харчових волокон, вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів - йоду, заліза, кальцію, фтору, селену [Гуліч М.П., Оноприєнко Е.Н., 1995; Гуліч М.П., 1998; 2001; 2001; Матасар І.Т. і співавт., 1999; F. Shils et al., 1993], що знижує функціональні характеристики організму людини, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища, звужує діапазон його адаптаційних можливостей, сприяє різкому підвищенню серед населення захворювань, негативно позначається на індексі здоров'я нації, її демографічних показниках [Тутельян В.А. і співавт., 1999; Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2002; Колоденко В.В. і співавт., 2003; Health and Welfare Canada, 1983; 1990].

Зазначені зрушення в структурі харчування населення і їх наслідки в тій чи іншій мірі можуть бути екстрапольовані і на курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ). У такому випадку залишається невідкладним питання про необхідність нормалізації харчування зазначеного контингенту. Тому для досягнення цієї мети пропонується шлях використання біологічно активних добавок до їжі (БАД), що є джерелами дефіцитних у харчуванні речовин, у тому числі регуляторів функцій органів і систем організму [Пилат Т.Л. і співавт., 2001; Тутельян В.А., 1996, 1997, 1999]. До препаратів даного класу відносяться соєвий білково-жировий збагачувач (СБЖЗ) і рослинний адаптоген Біотрит-С, розроблені співробітниками Інституту стоматології АМН України під керівництвом член-кореспондента ААН України, професора А.П. Левицького, які мають широку лікувально-профілактичну спрямованність [2001].

СБЖЗ багатий на біологічно повноцінні білки, соєву олію, фосфоліпіди, харчові волокна, вітаміни Е, В₁, В₂, В₆ і пантотенову кислоту, відрізняється хорошим представництвом ряду макро- і мікроелементів [Левицький А.П., Ярославцев С.К. 2001; Адамень Ф.Ф. і співавт., 1999; Січкарь В.И., Левицький А.П., 1981; Бабич А.О., 1998].

Біотрит-С розроблений на основі проростків зерна пшениці за методом академіка В.П. Філатова, багатий на біофлавоноїди і збагачений вітаміном С, містить істотну кількість вітамінів групи В [Деньга О.В. і співавт., 1997, Левицький А.П. і співавт., 1995, 1996, 1997, 1998, 1999; Ткаченко Е.К., 2000, 2001; Ковшар К.Ф., 2000].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках загальної держбюджетної науково-дослідної роботи Одеського державного медичного університету «Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи в умовах дії агресивних факторів навколишнього середовища і шляхи їх корекції» (№ держреєстрації 0198 U 007835, термін виконання 1999-2003 р.) і держбюджетної науково-дослідної теми кафедри загальної гігієни університету «Гігієнічна оцінка стану репродуктивного здоров'я населення в сучасних соціально-екологічних умовах Одеської області і розробка профілактичних рекомендацій» (термін виконання 2001-2004 р.).

Мета дослідження. Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України за нутрієнтним складом з метою його корекції заради зміцнення здоров'я, підвищення фізичної та розумової працездатності.

Задачі дослідження:

1. Дати гігієнічну оцінку фактичному харчуванню і нормативному раціону курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України і визначити можливість їх корекції за допомогою СБЖЗ і рослинного адаптогена Біотрита-С.

2. Оцінити основні соматометричні показники і фізичну працездатність курсантів як складових їх статусу харчування до та після корекції фактичного харчування.

3. Вивчити основні показники метаболізму курсантів як складової їх статусу харчування до та після корекції фактичного харчування.

4. Дослідити функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) і розумової працездатності курсантів до та після корекції фактичного харчування.

5. Провести аналіз захворюваності курсантів до та після корекції фактичного харчування.

6. Розробити рекомендації з корекції раціону харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України.

Об'єкт дослідження: харчування та стан здоров'я курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України на прикладі Одеського інституту сухопутних військ.

Предмет дослідження: гігієнічне обгрунтування шляхів оптимізації харчування та поліпшення стану здоров'я курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України.

Методи дослідження: гігієнічні, антопометричні, клінічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в нових соціально-економічних умовах України проведений всебічний гігієнічний аналіз і оптимізація харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил країни з обліком не тільки хімічного складу й енергоємності раціону і їх відповідності встановленим нормативам, але і клініко-біохімічних, фізіологічних та функціональних показників стану здоров'я курсантів. Уперше дане наукове обгрунтування удосконалення раціону харчування курсантів шляхом використання вітчизняних біологічно активних добавок до їжі - СБЖЗ та Біотрита-С. Отримані результати відкривають перспективу подібних досліджень і у відношенні інших військових контингентів Міністерства Оборони України.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений простий цілком доступний і економічно вигідний спосіб оптимізації фактичного (ФР) і нормативного (НР) раціонів харчування курсантів додаванням соєвого білково-жирового збагачувача і рослинного адаптогена Біотрита-С вітчизняного виробництва. Економічна вигода обгрунтовується порівняно невисокою вартістю зазначених БАД: 1 кг СБЖЗ - 8 гривен (50г на добу - 40 копійок), упаковка Біотрита-С на 60 таблеток - 4 гривні (6 таблеток на добу - 40 копійок). Отже, корекція раціону харчування на добу складає 80 копійок. Тим часом, рівнозначна корекція тваринним білком зажадає більш ніж 100 г. м'яса на добу, вартість якого становить не менш ніж 2 гривні.

Результати дослідження у вигляді рекомендацій з раціоналізації нормативного раціону курсантів вищих військових навчальних закладів для сухопутних військ Збройних Сил України шляхом збагачення раціону БАД - СБЖЗ і рослинним адаптогеном Біотритом-С можуть бути враховані при відпрацюванні норм харчування військослужбовців Збройних Сил України (довідка №294 від 17 грудня 2004 року, видана Департаментом з питань охорони здоров'я МО України, а також довідка №29/6/285 від 16 грудня 2004 року видана продовольчою службою управління тилу Південного оперативного командування МО України).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконаний інформаційний пошук, визначені мета і задачі дослідження, здійснений вибір методів дослідження та збір матеріалу, проведений аналіз, систематизація і статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки, опубліковані основні положення дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на Міжнародній науково-практичній конференції невропатологів, психіатрів і наркологів, присвяченій 50-річчю Одеського обласного психоневрологічного диспансеру (м. Одеса, 2002), Науково-практичній конференції «Гігієнічні проблеми півдня України», присвяченій 100-річному (1903-2003 рр.) ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (м. Одеса, 2003), а також на засіданнях кафедри загальної гігієни та проблемної комісії Одеського державного медичного університету (2002-2004 г.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 5 статей - у професійних виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, результатів досліджень і спостережень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Текст проілюстрований 26 таблицями і 5 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 238 літературних джерел (209 - українських і російських, 29 - іноземних авторів).

Основний зміст роботи

курсант харчування метаболізм раціон

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 180 курсантів Одеського інституту сухопутних військ Збройних Сил України 2-3 курсів навчання віком 18-20 років, їх ФР і НР. Репрезентативність даної сукупності забезпечується її величиною, однорідністю за складом, віком, станом здоров'я і, зокрема, статусом харчування (СХ), сформованого загальними умовами життя і діяльності, і підтверджується статистично. Досліджувані були розподілені на дві групи: контрольну і дослідну. Перша отримувала ФР, друга - аналогічний раціон, але з додаванням СБЖЗ і Біотриту-С (таблиці 1, 2).

Таблиця 1. Якісно-кількісні характеристики 50 г. соєвого білково-жирового збагачувача, використаного для корекції фактичного харчування курсантів

Найменування нутрієнтів і їх маса
білок 20,0 г	кальцій 210 мг
жир 10,0 г	фосфор 340 мг
фосфоліпіди 1,5 г	магній 140 мг
холестерин 0	калій 750 мг
харчові волокна 10,5 г	натрій 290 мг
вітамін Е 7,56 мг	сірка 130 мг
бета-каротин 0,75 мг	залізо 0,68 мг
вітамін В₁0,37 мг	мідь 0,68 мг
вітамін В₂0,16 мг	цинк 1,52 мг
пантотенова кислота 2,64 мг	марганець 1,43 мг
вітамін В₆ 0,3 мг	калорійність 1,0 МДж

Таблиця 2. Кількісно-якісна характеристика складу маси з 6 таблеток Біотрита-С, використаних для повсякденної корекції фактичного харчування курсантів

Найменування нутрієнтів і їх маса
білок 0,23 г.	кальцій 9,72 мг
вуглеводи 2,12 г.	фосфор 2,16 мг
жири 0,05 г.	магній 1,44 мг
каротиноїди 0,18 мг	калій 34,56 мг
вітамін С 36,0 мг	натрій 3,6 мг
вітамін В₁ 0,05 мг	хлор 9,0 мг
вітамін В₂ 0,22 мг	сірка 2,88 мг
вітамінВ₃ 0,65 мг	залізо 0,6 мг
вітамінВ₆ 0,72 мг	мідь 0,06 мг
вітамін Е 0,54 мг	цинк 0,045 мг
біофлавоноїди *	марганець 0,207 мг

Клініко-гігієнічне спостереження (КГС) тривало 6 місяців: із середини квітня до середини жовтня 2001 року. Обстеження курсантів обох груп проводилося двічі: перше (вихідне) - визначали структурно-функціональні, клінічні і біохімічні показники здоров'я на тлі ФР і друге (заключне) - визначали ті ж показники, але в дослідній групі - на тлі скоригованого раціону.

Гігієнічні характеристики ФР у порівнянні з НР оцінювались розрахунковим методом за меню - розкладками кожного вівторка і четверга за весь 2001 рік. При цьому використовували довідники хімічного складу харчових продуктів [Скурихин И.М., Волгарев М.Н., 1987, 1987; Gibson R.S., 1990, 1993, American Dietetic Association., 2000]. У розрахунках враховувалися втрати харчових речовин при зберіганні, первинній і тепловій кулінарних обробках продуктів. Для оцінки кількісної адекватності харчування курсантів визначались відповідність енергоємності фактичного добового раціону (ФДР) і НР їх реальним добовим енергозатратам. Останні вивчались хронометражно-табличним методом з використанням даних спеціальних таблиць [Жолус Б.И., 1997].

Фізичний розвиток курсантів вивчався соматометричними методами: вимірювався зріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність грудної клітки, правого плеча, м'язів плеча і товщина шкірно-жирових складок (ШЖС) [Дембо А.Г., 1976; Сильченко К.К., Синицин А.Н., 1992; Надворний Н.Н. і співавт., 1996; Watson R.E. et al., 1980].

Для висновку про структуру тіла курсантів, ступінь розвитку його жирового і м'язового компонентів проводився вимір товщини ШЖС у чотирьох місцях правої половини тіла: на середині дво- і триголового м'язів плеча, під лопаткою (за ходом природної складки шкіри) і в пахвинній області (паралельно пупартовій зв'язці). Зв'язок між сумарною товщиною ШЖС і вмістом жиру в організмі зображується відповідними рівняннями регресії, що враховують стать і вік обстежуваних. Для спрощення розрахунку вмісту жиру в тілі використовувалась спеціальна таблиця, модифікована стосовно до будь-якого значення індивідуальної варіанти суми товщини ШЖС [Жолус Б.И., 1997].

Оцінка фізичної працездатності курсантів проводилась за допомогою степ-тесту PWC 170 [Дембо А.Г., 1976; Войтенко А.М. і співавт., 1981]. В основі методу лежить визначення м'язової роботи за частотою серцевих скорочень, рівних 170 ударам за хв.

Для оцінки функціонального стану ВНС визначались [Курако Ю.Л., 1998]:

загальний вегетативний тонус за картою реєстрації зовнішніх показників;

ознаки вегетативних змін за спеціальним опитувальником;

вегетативна реактивність ВНС (її симпатичного відділу) за ортостатичною пробою Превеля;

вегетативний тонус в серцево-судиній системі за індексом Кердо;

вегетативна реактивність парасимпатичного відділу ВНС за методом око-серцевого рефлексу Даніні-Ашнера.

Оцінка нервово-психічних функцій включала дослідження процесу завчання, ступеня концентрації уваги і темпу виконання відповідної проби. У дослідженні процесу завчання матеріалом служили не пов'язані між собою за змістом слова, які підбирались заздалегідь і фіксувались у відповідних графах протоколу [Вудвортс Р., 1950; Лурия А.Р., 1975; Райгородский Д.Я., 2000]. Досліджуваним слова подавали звуковим (вербальним) способом. При цьому ставилася задача встановити динаміку завчання, тобто характер наростання запам'ятовування слів. Ступінь концентрації і стійкості уваги, а також темп виконання завдання визначались за допомогою коректурної проби Бурдона [Балин В.Д. і співавт., 2000].

Клініко-лабораторні дослідження включали вивчення біохімічного СХ: визначення показників білкового, ліпідного і вуглеводного обмінів, а також активності ряду ферментів у сироватці крові. При цьому застосовані загальноприйняті методи дослідження [Под ред. Тица Н.И., 1986; Меньшиков В.В і співавт., 1987].

Загальна захворюваність курсантів за 2000, 2001 і 2002 роки вивчена на основі звітної документації поліклініки ВВНЗ Збройних Сил України.

Отримані результати досліджень були оброблені за статистичними методами з використанням стандартних пакетів програм «Microsoft» Excel 2000.

Результати дослідження і їх обговорення. Встановлено, що сумарна кількість білка у ФДР курсантів майже на 11 г. нижче, ніж у НР, що становить майже 9%. У той же час різниця за вмістом тваринного білка відзначена на рівні 8 г, однак у відносному виразі вона досягла близько 19%. На незбалансованість білкової квоти ФР і НР вказує і те, що в першому випадку тваринна квота склала 30,3%, а в другому - 34,2%. Якщо врахувати рекомендації військових гігієністів щодо утримання частки тваринного білка в раціоні військовослужбовців термінової служби на рівні до 60%, то його дефіцит у ФДР становить майже 30%, а в НР - близько 26% [Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Атаманюк А.Б. і співавт., 1995; Жолус Б.И., 1997]. Отже, ФР і НР за забезпеченністю біологічно повноцінним білком не відповідають гігієнічним вимогам. Це є істотним недоліком, тому що курсанти ВВНЗ відносяться до категорії населення, що продовжує розвиватися й удосконалюватися в структурно-функціональному відношенні.

Характеристика білкових квот ФДР і НР визначила і їх розходження за вмістом незамінних і замінних амінокислот (АК). У ФР цих АК менше (відповідно 39 г. і 73,7 г), ніж у НР (42,5 г і 79,9 г), однак співвідношення між ними в обох випадках складає 1:1,9, що свідчить про якісну подібність порівнюваних білкових квот у цілому. Це підтверджується і подібним вмістом есенціальних АК у 1 г білка ФДР і НР. З зазначеним узгоджується і розрахунок відношення незамінних АК до триптофану (у грамах), що виявляє значну близькість за цим показником порівнюваних білків, однак за більшістю параметрів перевищуючий рекомендації ФАО і ВОЗ [Габович Р.Д. і співавт., 1993]. Крім того, за вмістом більшості незамінних АК білок порівнюваних об'єктів перевершує показник рекомендований ФАО і ВОЗ для дорослого чоловіка [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982]. Результати порівняння з міжнародними нормативами розглядаються нами як факт позитивного значення, оскільки мають відношення до характеристики харчування 18-20 - літніх курсантів, які усе ще зберігають, як уже відзначалося, тенденцію до подальшого морфо-функціонального удосконалення, до якого дуже причетна якість білка. Показники вмісту незамінних АК як у ФР харчування, так і в НР істотно вищі, ніж у запропонованій рядом авторів формулі збалансованого харчування [Покровський А.А., 1986; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І, 1999]. В даному випадку не уникнути протиріччя, згідно якого частка тваринного білка в загальній білковій квоті НР, та, у ще більшій мірі, ФР не відповідає сучасним гігієнічним вимогам, тоді як за вмістом незамінних АК вона цілком їм адекватна. Однак співвідношення трьох найбільш значимих для організму людини АК - триптофану, лізину, метіоніну у ФР становить 1:4,3:1,6, а в НР - 1:4:1,6 і, отже, в обох випадках не відповідає рекомендованому більшістю дослідників оптимальному показнику - 1:3:3 [Ципріян В.І., 1999; Пивоваров Ю.П., 1999]. Енергоємність білкової квоти середньодобового ФР курсантів склала 452 ккал, а НР - 496 ккал.

Виявлене також відставання за вмістом ліпідів у ФДР (89 г.) у порівнянні з НР (97 г.), що становить 8,2%. Рослинні жири були також трохи менше представлені у ФР (24 г.), ніж у НР (27 г.), хоча їх відносні параметри були практично одинаковими (відповідно 27% і 27,8%). Однак останні досить помітно відстають від рекомендованих сучасними військовими гігієністами показників вмісту рослинних олій на рівні 30-40% від загальної кількості жирів у раціоні [Жолус Б.И., 1997; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998]. Порівняння попередніх величин пояснює також відставання в кількісному відношенні ФДР від НР і за всіма параметрами жирнокислотного складу загальних ліпідів. У той же час відзначається значна схожість їх жирнокислотних формул, які, суттєво дисонують з формулою збалансованості жирних кислот, яка рекомендується як фізіологічний оптимум [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982]. Заслуговує також на увагу і факт дещо гіршої забезпеченості ФР фосфоліпідами (4 г проти 5,3 г). Значення його зростає, якщо прийняти до уваги те, що потреба дорослої людини в цьому нутрієнті, на думку різних авторів, варіює від 5 г до 10 г. на добу [Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І., 1999]. Однак, з позицій антиатерогенної спрямованості їжі, слід, очевидно, погодитися з відставанням ФР за вмістом холестерину (0,3 г проти 0,5 г), хоча, згідно деяких наукових джерел, потреба дорослої людини в даному нутрієнті варіює від 0,5 до 1 г і більше [Ципріян В.І., 1999; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Жолус Б.И., 1997; Титов В.Н., 2000; Левицький А.П., 2000]. Необхідно відзначити також, що внесок жирів в енергоємність ФДР курсантів становить 801 ккал, а НР - 873 ккал.

Вуглеводні компоненти ФР і НР у кількісному і якісному відношенні не мали статистично значимої розбіжності (585 г. та 598 г. відповідно), а відносні величини моно- і дисахаридів - 17,8 і 18,2%. Звертає увагу недостатнє забезпечення курсантів цукрами, які у раціоні даної вікової категорії населення, що характеризується високою фізичною активністю, повинні складати не менш 20-25% [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Жолус Б.И., 1997; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Ципріян В.І., 1999]. Абсолютний вміст харчових волокон (клітковини + пектину) у ФР (16 г.) мало відрізнявся від такого в НР (18 г.). Однак в обох випадках він істотно відставав від визначених багатьма гігієністами фізіологічних потреб на рівні 25-30 г. і навіть 40-70 г. [Волгарев М.Н., 1986, Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Габович Р.Д. і співавт., 1993, Пивоваров Ю.П., 1999; Ципріян В.І., 1999]. Енергетичний внесок вуглеводів у ФДР курсантів склав 2268 ккал, а в НР - 2316 ккал.

Наявність нерізких, але односпрямованих розходжень між ними за абсолютними величинами зумовило значну подібність їх співвідношень у порівнюваних об'єктах. Так, у ФР цей показник склав 1:0,8:5,2, а в НР - 1:0,8:4,7. Усе це визначило загальну енергетичну цінність ФР і НР, а також відносну квоту кожного з основних нутрієнтів. При енергоємності ФДР у 3521 ккал, а НПК у 3685 ккал відносний внесок білків, жирів і вуглеводів склав (у%) відповідно 12,8:22,8:64,4 і 13,5:23,7:62,8. Отже, і за даними співвідношень абсолютних величин у грамах, і відповідних їм енергетичних величин у відсотках можна вказати на досить очевидний дефіцит ліпідної квоти як у ФР, так і в НР. Останнє узгоджується з поглядом більшості дослідників, згідно якого жири повинні забезпечувати 30-33% енергоємності добового раціону в середній кліматичній зоні і 27-28% - у південій [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І., 1999]. Відставання жирової квоти в досліджуваних ФДР і НР зумовлене, насамперед, дефіцитом рослинних жирів. Внесок вуглеводів (головним чином, солодких) в енергоємність реального раціону та, у більшій мірі, нормативного не слід, очевидно, вважати оптимальним, враховуючи на уже відзначені особливості вікового розвитку і функціональної активності курсантського контингенту.

Слід підкреслити, що ФДР і НР за вмістом аскорбінової кислоти, ретинолу, рибофлавіну і ергокальциферолів істотно поступаються нормам, які рекомендовані для дорослих [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Ципріян В.І., 1999; Спиричев В.Б., 1999; Пивоваров Ю.П., 1999; Тутельян В.А. і співавт., 2002]. Відзначені протягом року коливання вітамінної забезпеченості ФР не виявили виразної сезонної залежності. Виключення складає аскорбінова кислота, дефіцит якої досягав найбільшої глибини (до 69%) у весняний і зимовий періоди.

Деякі особливості в забезпеченості ФР і НР мінеральними речовинами полягають у відставанні (у межах 5,3% -12,7%) першого від другого за вмістом К, Са, Р, Со, Мо, Сr і в перевищенні - за марганцем (9,6%). У той же час і ФР і НР за одними елементами (Са, Со, Ni) були забезпечені нижче, а за іншими (Mg, P, Fe, Cu, Mn, Zn) - вище рекомендованих показників [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Жолус Б.И., 1997; Кошелев И.Ф., Михайлов В.П., 1998; Ципріян В.І., 1999]. В обох об'єктах дослідження мають місце суттєві відхилення від нормативних співвідношення кальцію, фосфору і магнію, що склали відповідно 1:3,2:0,93 і 1:3,1:0,86 замість 1:1,5 (2):0,5 [Габович Р.Д. і співавт., 1993; Кошелев И.Ф., Михайлов В.П., 1998; Даценко І.І., Габович Р.Д., 1999]. На особливу увагу заслуговує надлишок фосфору, який сприяє порушенню обміну кальцію, прискореному виведенню його з організму, розвитку остеопорозу та іншої патології [Спиричев В.Б., 2003].

Таким чином, гігієнічний аналіз ФДР і НР дозволив виявити ряд істотних дефектів у їх кількісних і якісних характеристиках. Встановлене також відставання енергоємності ФР (3521 ккал) від добових енергозатрат курсантів (3739 ккал). Як на одну з причин зазначених порушень у харчуванні, можна вказати на значні втрати нутрієнтів у процесі зберігання і кулінарної обробки продуктів. При цьому більшість зазначених дефектів характерна не тільки для ФР, але і для НР, хоча й у трохи меншій мірі. З огляду на викладене, ми дійшли висновку, що таке харчування може негативно позначитися на показниках здоров'я, фізичного розвитку, працездатності, механізмах адаптації і стійкості до несприятливих факторів, а також на рівні захворюваності курсантів. Тому нами досліджувалась доцільність використання для оптимізації харчування вітчизняних БАД до їжі.

У зв'язку з щоденним додаванням до ФР 50 г. СБЖЗ квота сумарного білка зросла з 113 г. до 133 г. (на 18%), а частка його біологічно повноцінного компонента - з 34 г. до 54 г. (з 30% до 41%). У НР вміст сумарного білка підвищився з 124 г. до 144 г. (на 16%), а його біологічно повноцінна складова - з 42 г. до 62 г. (з 34% до 43%). Істотні зрушення досягнуті й в амінокислотному складі ФР та НР. Отже, додавання СБЖЗ наблизило параметри останніх за білком до гігієнічно рекомендованих величин. Суттєво поліпшилася і жирова складова ФР і НП, причому, тільки за рахунок рослинної олії. Це зумовило повну відповідність жирової квоти гігієнічним нормам, у тому числі, за вмістом ПЖК і фосфоліпідів. Вуглеводний компонент залишився практично незмінним.

Додавання СБЖЗ і Біотрита-С (по 2 таблетки тричі на добу під час кожного прийому їжі) у ФР і НР істотно підвищило вміст бета-каротину, вітамінів В₁, В₂, Е і, особливо, С (майже в 2 рази), що забезпечило гармонізацію усього вітамінного складу на рівні гігієнічних вимог. Додатки збагачують харчування адаптогенами, у тому числі, трицином, кемпферолом і іншими біофлавоноїдами. Останні володіють антигіалуронатліазною активністю і тим самим захищають межинну речовину сполучної тканини від руйнування. Існує тісний функціональний взаємозв'язок між аскорбіновою кислотою і біофлавоноїдами в окислювально-відновних процесах організму, і в першу чергу, це позначається на стані сполучної тканини [Пилат Т.Л., і співавт., 2001; Левицкий А.П., 2001; Тутельян В.А. і співавт., 2002].

Корекція ФР і НР БАД до їжі поліпшує їхній мінеральний склад і визначає сприятливу тенденцію в зміні співвідношення кальцію, фосфору і магнію. Одночасно вона підвищує енергоємність ФР із 3521 ккал до 3699 ккал, а НР - з 3685 ккал до 3863 ккал, а також вносить деякі зміни в співвідношення основних харчових речовин за їх внеском в загальну енергоємність раціонів. Загалом корекція вказує на деяке збільшення частки білків і жирів і зниження - вуглеводів, що цілком з'ясовно, якщо врахувати хімічну структуру застосованих БАД до їжі.

Таким чином, застосування СБЖЗ і Біотрита-С поліпшує харчування курсантів, істотно підвищуючи його забезпеченість найважливішими макро- і мікронутрієнтами, які у сукупності можуть сприяти оптимізації СХ, а, отже, рівня здоров'я, працездатності та адаптаційного потенціалу даного контингенту, що підтверджується результатами клініко-гігієнічних спостережень (КГС).

Споживання курсантами протягом 6 місяців ФР, скоригованого СБЖЗ і Біотритом-С, зумовило виразну тенденцію збільшення таких важливих показників фізичного розвитку організму як окружність м'язів плеча (ОМП) і екскурсія грудної клітки на тлі лише деякого зниження показників, що характеризують окремі і загальні параметри жирового компонента структури тіла. Такі зрушення, на наш погляд, вказують на зміни структури маси тіла, головним чином, за рахунок приросту соматичного білка. З цим узгоджується незначне зменшення середньої маси тіла курсантів, які отримували скоригований раціон. У контрольній групі обстежуваних виявлене більш помітне зниження як даного показника, так і показників ліпідної частини маси тіла за відсутністю ознак збільшення соматичного білка. Такий характер змін у цій групі, швидше за все, зумовлений більшою лабільністю обмінних процесів в організмі внаслідок незбалансованості ФР, яка проявилася в умовах зміни сезонних факторів і пов'язаних з ними видів діяльності (академічних занять і польових навчань). У дослідній групі практично всі вивчені фізичні показники, включаючи й індекс маси тіла, по завершенні КГС виявляли в більшій чи меншій мірі тенденцію зрушення убік від звичайного статуса харчування до оптимального. При цьому спрямованість змін свідчить про глибокий внутрішній взаємозв'язок між ними і, отже, про невипадковість їх походження. У дослідній групі по завершенні спостереження встановлене також статистично значиме підвищення показників фізичної працездатності: PWC 170 з 1450,2 кгм/хв до 1510,6 кгм/хв. У той же час у контрольній групі вони залишалися на вихідному, чи навіть на дещо більш низькому рівні. Немає сумнівів, що зазначений характер зрушень фізичної працездатності обстежених груп знаходиться у прямій залежності від представленої вище спрямованості змін їх морфологічних показників СХ. Поліпшення структурно-функціональних параметрів СХ курсантів в умовах харчування, збагаченого СБЖЗ і Біотриром-С, природно, підвищує рівень їх здоров'я, резистентності та адаптаційних можливостей.

Являє також інтерес стан біохімічна складова СХ на різному тлі харчування (табл. 3).У дослідній групі методом непараметричної статистики виявлена тенденція збільшення числа осіб з підвищеним вмістом загального білка в сироватці крові. Цей факт розглядається намияк наслідок удосконалювання під впливом зазначених БАД білкового обміну в організмі, найважливішим проявом якого є поліпшення синтетичних процесів. Підтвердженням цьому є результати сомато- і фізіометричних досліджень, що виявили у цих курсантів збільшення м'язової маси і підвищення фізичної працездатності. Непрямим свідченням цьому є також зменшення в дослідній групі числа курсантів з підвищеним вмістом у сироватці крові креатиніну і сечової кислоти, що на наш погляд, вказує на зрушення в метаболізмі убік посилення анаболічних процесів. На поліпшення білкового обміну у курсантів, що отримували БАД вказує істотне збільшення серед них осіб з підвищеною концентрацією альбумінів у сироватці крові. Протилежні зміни названих показників у контрольній групі слід, очевидно, вважати проявом, головним чином, якісного білкового дефіциту ФР, на тлі якого відбувається компенсаторне посилення використання лабільного білка альбуміну для синтезу фундаментальних протеїнів. У контрольній групі встановлене також більше чисельне представництво курсантів з більш низьким альбуміно-глобуліновим коефіцієнтом. Пояснення останньому можна знайти у відзначених вже особливостях метаболізму альбуміну і, можливо, у посиленні продукції імунних глобулінів в організмі курсантів, що отримували нескоригований раціон і, мабуть, тому значно частіше піддавалися простудним захворюванням. Отже, на тлі ФР виявляється ряд ознак недостатньої білкової забезпеченості організму. Додавання до раціону БАД, багатих на високоцінний білок і мікронутрієнти, оптимізує метаболізм білка.

Таблиця 3. Показники білкового обміну у курсантів на разному тлі харчування

Статитичні показники	ФР - фоновий рівень; Д - дослідна група; К - контрольна група	Показники білкового обміну
		загальний білок, г/л	альбумін, г/л	альбуміно-глобуліно-вий індекс (А/Г)	креатинін, ммоль/л	сечовина, ммоль/л	сечова кислота, ммоль/л
М	ФР	82,5	41,8	1	0,063	4,68	302,4
	Д	86,2	42,8	1,1	0,06	4,9	344,7
	К	83,8	41	1	0,07	4,6	382,4
у	ФР	5,27	6	0,3	0,012	1,1	35
	Д	5,6	6	0,7	0,01	1,3	120,7
	К	6,2	4,7	0,3	0,01	0,7	70,13
m	ФР	0,02	0,5	0,02	0,0001	0,08	2,7
	Д	0,7	0,6	0,07	0,0009	0,13	11,8
	К	0,6	0,5	0,03	0	0,08	8,6
C (%)	ФР	6,3	14,3	30	19	23,5	11,6
	Д	6,5	14,6	70	17	26,5	35
	К	7,3	11	27	14,3	15,2	18,4
N	ФР	16,7	10,8	4,8	25,6	26,2	15,5
	Д	2,9	9,9	7,6	25	17,6	0,9
	К	18,5	5,3	36,8	26,9	49,2	1,5
>	ФР	46,2	38,4	46,7	38,7	30,4	33,9
	Д	86,6*	42,4	46,7	28,7	43,5	47,2
	К	49	39,5	15,8*	56,7*	29,9*	89,6*
<	ФР	36,9	50,9	48,5	35,7	43,5	50,6
	Д	10,4	47,7	45,7	46,3	38,9	51,9
	К	32,5	55,3	47,4	16,4	20,9	8,9

У утримуваних на скоригованому раціоні спостерігалося також достовірне, у порівнянні з контролем, скорочення чисельності курсантів з підвищеним рівнем тригліцеридів у сироватці крові і збільшення представництва з більш низьким значенням даного показника. Поряд із зазначеним у дослідній групі виявлене кількісне зростання обстежених з більш низьким вмістом в-ліпопротеїдів у крові. Останнє супроводжується помітним зменшенням числа курсантів із середніми значеннями концентрації холестерину в крові і збільшенням - з низькими показниками. Отже, корекція ФР зумовила поліпшення ліпідного обміну убік його деякої інтенсифікації і наданням йому антиатерогенної спрямованості. Останнє узгоджуєтся з фактом зменшення жирового компонента в структурі тіла цієї ж групи обстежених, причому, практично без ознак схуднення. Пояснення цьому варто шукати в гармонізації раціону курсантів у цілому та в оптимізації його жирової квоти за рахунок збагачення полієновими жирними кислотами, фосфоліпідами, а також вітамінами, у тому числі антиоксидантного ряду, іншими біологічно активними нутрієнтамиі, і, звичайно, харчовими волокнами.

Збагачення ФР СБЖЗ і Біотритом-С вплинуло також на показники вуглеводного обміну. Це позначилося збільшенням в дослідній групі числа курсантів із середнім і низьким показником концентрації глюкози в крові, у той час як у контрольній - переважала кількість осіб з високим рівнем цього показника. Одночасно відзначено, що рівень активності ЛДГ прямо корелював з рівнем глюкози в крові курсантів обох груп. Отже, корекція харчування оптимізує вуглеводний обмін, підсилюючи утилізацію глюкози на енергоємні синтетичні процеси, головним чином, у руслі білкового обміну організму курсантів. Хоча застосовані БАД бідні на вуглеводи, за винятком клітковини (СБЖЗ), позитивний вплив на зазначений обмін, мабуть, пов'язаний з їх загальним оптимізуючим внеском до складу ФР обстежуваних.

По завершенні КГС чисельне представництво обстежених з високими рівнями активності АСТ і АЛТ у сироватці крові в дослідній групі виявилося істотно меншим, ніж у контрольній. Значні розходження тієї ж спрямованості між порівнюваними групами виявлені також у відношенні активності амілази та в значно меншій мірі - лужної фосфатази. Поряд з цим у дослідній групі зросло чисельне представництво осіб зі зниженим і средньопопуляційним рівнями активності ГГТП у сироватці крові. Наведені дані ферментного статусу слід, очевидно, розцінювати як свідчення деякого функціонального неблагополуччя печінки курсантів в умовах ФР, а також як доказ можливості його усунення шляхом корекції раціону за допомогою СБЖЗ і Біотрита-С. Таким чином, корекція ФДР позитивно вплинула на комплекс показників біохімічної складової СХ курсантів. Зрушення спостерігалися лише в діапазоні їх фізіологічних коливань. Однак за сукупністю і спрямованністю вони є свідченням підвищення надійності та ефективності матаболізму в цілому як важливоїоснови удосконалення здоров'я курсантів.

Особливий інтерес мають результати дослідження можливої залежності функціональних характеристик ВНС і деяких психічних функцій курсантів від характеру харчування, отримані за тих же КГС. При утриманні на ФР, збагаченому СБЖЗ і Біотритом-С, встановлене помітне зменшення числа обстежених з вегето-судинною дистонією (ВСД) до 13,8% (проти 20,9% у контролі), встановлена тенденція збільшення в тій же групі числа осіб з нормальною ВР до 73,3%, тоді як у контрольній группе цей показник склав 64%. В досліді виявлене виразне підвищення запам'ятовування слів, концентрації уваги, темпу виконання завдання, а також стійкості уваги. Таким чином, КГС показало, що незбалансованість харчування курсантів погіршує ряд фізіологічних параметрів ВНС і нервово-психічних функцій, що призводить до функціонального розладу вегетативного відділу нервової системи, а, отже, виникненню ВСД. Це у свою чергу є сприятливим ґрунтом для розвитку органічної патології. До того ж існуючі методи лікування ВСД характеризуються досить низькою ефективністю. Тому розробка патогенетично обґрунтованих методів їх профілактики і лікування постає задачею великої теоретичної і практичної значимості. Застосування БАД багато в чому усуває незбалансованість раціону курсантів, збагачує останній біологічно активними речовинами, адаптогенами, що в сукупності поліпшує фізіологічні параметри ВНС, сприяючи в деякій мірі профілактиці ВСД і інших негативних зрушень. Практично важливо оцінити стійкість організму курсантів до простудних захворювань на тлі фактичного і скоригованого СБЖЗ і Біотритом-С харчування. У зв'язку з цим був проведений аналіз захворюваності курсантів дослідної і контрольної груп за три роки: за 2001 рік, коли проведене клініко-гігієнічне спостереження, а також за попередній йому 2000 рік і наступний після нього 2002 рік. Під час аналізу виявилися такі захворювання як ГРВІ, гострий бронхіт, ангіна, загострення хронічного тонзиліту, гайморит, фронтит, фурункульоз. Узагальнені інтенсивні показники захворюваності представлені в табл. 4. У середньому на весь обстежений контингент вони варіювали від 29,4 + 3,0 (2000 р.) до 45,5 + 3,4 (2001 р.). У контрольній групі показники коливалися в більш широких межах - від 28,6 + 4,3 (2000 р.) до 55,3 + 5,0 (2001 р.), зберігаючись на досить високому рівні в 2002 році - 42,0 + 5,0. Інша картина відзначена в дослідній групі. У найменш благополучному за простудною захворюванністю 2001 році в ній спостерігалося лише незначне зростання інтенсивного показника. Причому останній у 2002 році (також неблагополучному, судячи з контрольної групи) дуже помітно знизився як у порівнянні з показником попереднього року, так і в порівнянні з одночасними показниками порівнюваних груп. У цілому дані табл. 4 свідчать про протекторну дію СБЖЗ і Біотрита-С у відношенні простудних захворювань, що, швидше за все, можна пояснити їх позитивним впливом на імунітет. З представлених показників можна зробити висновок, що компоненти СБЖЗ і Біотрита-С чинять протизапальний, імуномодулюючий і адаптогенний ефект. При цьому резистентність організму набуває пролонгованого характеру.

Таблиця 4. Узагальнені інтенсивні показники захворюваності

Обстежені групи	Інтенсивні показники по роках
	2000	2001	2002
дослідна група	30,0 + 4,1	36,5 + 4,6 *	21,8 + 4,0 *
контрольна група	28,6 + 4,3	55,3 + 5,0	42,0 + 5,0
у цілому по групах	29,4 + 3,0	45,5 + 3,4	31,4 + 3,3

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає у тому, що для гігієнічного аналізу харчування курсантів вищих навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України та його оптимізації за допомогою БАД використані, поряд з кількісною та якісною оцінкою раціону, клінічні, біохімічні, антропометричні та функціональні показники стану здоров'я курсантів.

1. Фактичний раціон і нормативний раціон 1996 року курсантів вищого військового навчального закладу сухопутних військ Збройних Сил України не відповідають гігієнічним вимогам через незбалансованість за білками, жирами і вуглеводами (зменшення частки тваринних білків, рослинних жирів, фосфоліпідів, моносахаридів і харчових волокон, порушення співвідношення незамінних амінокислот і жирних кислот), співвідношення між якими складає відповідно 1:0,8:5,2 та 1:0,8:4,7 проти рекомендованого 1:1:5-6.

2. Виявлена невідповідність енергоємності фактичного (3521 ккал) і нормативного (3685 ккал) раціонів реальним добовим енергозатратам (3739 ккал) курсантів, їх недостатність за вмістом ретинолу, рибофлавіну, ергокальциферолу і, особливо, аскорбінової кислоти; порушення співвідношення кальцію, фосфору і магнію, що складає 1:3,2:0,93 та 1:3,1:0,86 проти рекомендованого 1:1,5 (2):0,5.

3. Структурно-функціональні та метаболічні показники курсантів, що утримуються на фактичному раціоні, дозволяють класифікувати їх статус харчування як звичайний, і, отже, як такий, що обмежує реалізацію повною мірою адаптаційного і професійного потенціалу у надзвичайних ситуаціях.

4. Корекція фактичного і нормативного раціонів курсантів щоденним додаванням 50 г. СБЖЗ і 6 таблеток Біотрита-С усуває їх незбалансованість, що позначається збільшенням частки сумарного білка відповідно на 18% і 16%, а його біологічно повноцінної складової на 11% і 9%, нормалізацією жирового компонента як за сумарною квотою, так і за вмістом ПНЖК і фосфоліпідів, збільшенням забезпеченості харчовими волокнами, мінеральними речовинами і вітамінами, досягненням відповідності енергоємності споживаної їжі рівню енергозатрат.

5. Споживання курсантами раціону, скоригованого СБЖЗ і Біотритом-С, поліпшило їх структурно-функціональні та метаболічні показники, що проявилося зміною в структурі маси тіла за рахунок приросту м'язової маси і зниженням ліпідного компонента; посиленням білкового, ліпідного і вуглеводного обміну (збільшення вмісту загального білка та альбумінів і зниження вмісту тригліцеридів, холестерину і глюкози в крові) з оптимізацією ферментних показників сироватки крові (зниження активності АСТ, АЛТ, амілази, лужної фосфатази і гама-глютамілтранспептидази), які свідчать про поліпшення функціонального статусу плазматичних мембран печінки та інших органів, а також поліпшенням фізичної працездатності.

6. Корекція фактичного раціону курсантів СБЖЗ і Біотритом-С зумовлює оптимізацію клініко-фізіологічних параметрів вегетативної нервової системи (зі зрушенням в бік симпатико- і ейтонії) та істотне скорочення випадків вегето-судинних дистоній, поліпшує нервово-психічну функцію курсантів, пов'язану з запам'ятовуванням слів, концентрацією і стійкістю уваги і темпом виконання тестового завдання, підвищує резистентність курсантів до простудних захворювань, набуваючи пролонгованого характеру.

7. Отримані результати дозволяють рекомендувати простий, доступний і економічно вигідний спосіб корекції харчування курсантів щоденним додаванням біологічно активних добавок - соєвого білково-жирового збагачувача (по 50 г.) і рослинного адаптогена Біотрита-С (по 6 таблеток), оптимізуючих статус харчування, як важливу основу підвищення рівня їх здоров'я, адаптаційних і професійних можливостей.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Любчак М.П. Вплив факторів харчування на деякі функції вегетативної нервової системи // Одеський медичний журнал. - 2002. - №4 (72). - С. 93 - 97.

2. Любчак М.П. Корекція фізичного розвитку і фізичної працездатності спеціального військового контингенту за допомогою харчових добавок // Одеський медичний журнал. - 2002. - №6 (74). - С. 76-79.

3. Печиборщ В.П, Любчак М.П. Корекція статусу харчування військового контингенту за допомогою харчових додатків // Військова медицина України. - 2002. Т. 2, №3. - С. 74-79. Внесок дисертанта полягае у проведенні досліджень, пошуку літератури, аналізі одержаних результатів та написанні і оформленні статті.

4. Печиборщ В.П., Любчак М.П., Гороховський В.М. Гігієнічна оцінка фактичного харчування та нормативної пайки курсантів вищого учбового закладу Міністерства Оборони України // Військова медицина України. - 2003. Т. 3, №1-2. - С. 108-117. Внесок дисертанта полягае у проведенні досліджень, пошуку літератури, аналізі одержаних результатів та написанні і оформленні статті.

5. Колоденко В.О., Любчак М.П., Печиборщ В.П. Корекція раціону і біохімічного статусу харчування курсантів військових навчальних закладів із використанням харчових добавок // Одеський медичний журнал. - 2004. - №1 (81). - С. 53-59. Внесок дисертанта полягає у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів та написанні і оформленні статті.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ збройних сил України" скачать

Подобные документы

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Нейро-ендокринні порушення та можливості їх корекції у хворих з вегетативною дисфункцією
Перенапруження регулюючих систем організму, вегетативної дисфункції, нейро-ендокринны порушення. Зміни функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем та визначити їх взаємозв’язок з різними формами вегетативної дисфункції.

автореферат [132,8 K], добавлен 04.04.2009
Особливості дитячого харчування
Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.

реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010
Сучасні теорії харчування, їх фізіологічне обґрунтування
Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.

курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009
Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції шлункових дисритмій у хворих на цукровий діабет 2-го типу
Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.

автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009
Моніторинг стану соматичного здоров’я студенток І курсів вищих навчальних закладів міста Харкова
Особливість низького рівня мотивації здорового способу життя сучасної молоді. Вплив оздоровчої фізичної культури на рівень соціалізації студентів у суспільстві. Покращення соматичного компоненту здоров’я молодого покоління вищих навчальних закладів.

статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017
Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Морфофункціональні закономірності змін в міокарді щурів при експериментальному гіпотиреозі та його корекції
Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.

автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009
Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушення обміну кальцію в лікуванні хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією
Поширеність остеоартрозу в країнах світу. Порушення метаболізму кальцію. Особливості стану обміну кальцію шляхом вивчення його кишкової абсорбції, ниркової екскреції та механізмів регуляції кальцемії у хворих. Суглобовий синдром, стан кісткової тканини.

автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009
Роль лікувальної фізичної культури та дієтотерапії
Історія розвитку лікувальної фізичної культури, її фізіологічне обґрунтування, основні педагогічні принципи побудови методики та застосування при захворюваннях. Загальні принципи лікувального харчування та вплив його факторів на процеси одужання.

реферат [43,2 K], добавлен 26.09.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Особливості будови та функції центральної нервової системи
Будова і склад нервової тканини. Структура і функції нейрона. Молекулярна організація мієліну і його хімічний склад. Особливості метаболізму нервової тканини. Молекулярні основи генерації і передачі нервових імпульсів. Принципи функціонування синапсів.

реферат [1,9 M], добавлен 21.02.2023
Методи діагностики ушкоджень нервової системи у дітей і обстеження неврологічного статусу у новонароджених
Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.

реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009
Лімфоцитопосередковані механізми за умов хронічної гіперімунокомплексемії та вплив на них корвітину в експерименті
Особливості NO-синтазного та аргіназного шляхів метаболізму L-аргініну у лімфоцитах та ендотеліоцитах при їх сумісній інкубації in vitro, в нормі та за умов хронічної гіперімунокомплексемії та вивчення впливу й можливість корекції цих процесів корвітином.

автореферат [191,7 K], добавлен 29.03.2009
Фізична реабілітація осіб з грудним остеохондрозом, гіперкіфозом та кардіальним синдромом
Обґрунтування та розробка програми фізичної реабілітації хворих на остеохондроз грудного відділу хребта з гіперкіфозом та кардіальним синдромом. Найбільш характерні клінічні скарги хворих з грудною локалізацією остеохондрозу хребта, показники їх стану.

реферат [371,3 K], добавлен 19.12.2013
Дефіцитні анемії. Хронічні розлади харчування в дітей раннього віку
Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.

реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування амізону в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту
Динаміка вмісту фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-б), інтерферону-гамма (ІФН-г) у сироватці крові. Показники функціонального стану геному букальних епітеліоцитів СОПР. Стан мікрофлори порожнини рота в хворих на ГП із застосуванням амізону та ліпофлавону.

автореферат [29,4 K], добавлен 19.03.2009
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Порушення метаболізму триптофану
Вивчення хімічних властивостей, функцій триптофану та механізму його перетворення в організмі. Аналіз порушення метаболізму амінокислоти. Визначення стану та поширеності патологічних змін клітин різних органів дітей та підлітків міста Чернігова.

курсовая работа [84,2 K], добавлен 21.09.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ збройних сил України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.