Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини у людей різного віку та статі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини у людей різного віку та статі

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Остеопороз - найпоширеніше системне захворювання скелета, що характеризується низькою кістковою масою і мікроструктурними пошкодженнями кісткової тканини, які призводять до підвищення крихкості кістки й, відповідно, до збільшення ризику переломів. Останніми десятиріччями проблема остеопорозу набула особливої актуальності у зв'язку з різким збільшенням в популяції людей літнього та старечого віку (Поворознюк В.В., 1997). Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність і смертність. Приблизно у кожної третьої жінки після 65 років трапляється, як мінімум, один перелом кісток (Kanis J.A.1993). Згідно з попередніми оцінками, передбачається, що через 60 років загальна кількість остеопоротичних переломів стегна зросте з 1,6 млн (зараз) до 6 млн. (Kanis J.A., Pitf F.A.1992). Оскільки з медичної та соціально-економічної позицій попередити втрату кісткової тканини та подальші переломи легше і дешевше, то особливу увагу слід приділяти вчасній донозологічній та нозологічній діагностиці та профілактиці остеопорозу і його ускладнень (Поворознюк В.В., 2000).

Серед різноманітних факторів ризику, що впливають на перебіг остеопорозу (вік, стать, харчування, фізична та соціальна активність, шкідливі звички, вживання деяких лікарських засобів та ін.) не останнє місце займають особливості тілобудови людини. Основним методом дослідження будови тіла є антропометрія. Значення антропометричних показників давно використовувались при визначенні біологічного віку опорно-рухового апарату (Павловский О.М., 1987, Поворознюк В.В., 1999), а також при вивченні таких захворювань, як деформуючий артроз (Колодченко В.П. 1987) та ін. Проте, для діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, прогнозування остеопорозу та його ускладнень вона майже не використовується, хоча відомо, що збільшення індексу маси тіла, жирової маси виступають факторами захисту від розвитку остеопорозу, а факторами ризику останнього є низький зріст та тонкі кістки.

Для оцінки стану кісткової тканини та діагностики остеопорозу на даний час застосовують наступні методи дослідження: рентгенографію, мікрофотометрію, ультразвукову денситометрію, мікрорентгенденситометрію, одно - та двохфотонну абсорбціометрію, кількісну компютерну томографію та ін. (Поворознюк В.В., 2002; Корж М.О., Дєдух Н.В., 2002). Своєчасна діагностика захворювання дозволяє провести ефективні заходи щодо його профілактики та лікування, проте сучасний стан закладів практичної охорони здоров'я нашої держави, значна вартість іноземного обладнання потребує розробки методів діагностики, оптимальних з точки зору співвідношення - якість/ціна.

Комп'ютеризована рентгенденситометрія - надійний альтернативний (стосовно діагностичної точності) варіант визначення структурно-функціональних змін кісткової тканини. В 2000 р. в Інституті геронтології АМН України, Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу створено АРМ «Остеолог» (автоматизоване робоче місце лікаря остеолога), на який отримано патент України (№200101102115 від 11.01.2001 «Спосіб оцінки стану кісткової тканини та пристрій для його виконання». Поворознюк В.В., Шалаєв В.О., Чабанний В.М., Дмитренко О.П.). Проте, для впровадження цього методу в практику необхідно створення референтної бази, вивчення залежності показників рентгенденситометрії від віку та статі, визначення можливостей подальшого використання даного методу в лікувально-профілактичних закладах щодо довготривалого спостереження за структурно-функціональним станом кісткової тканини та прогнозування остеопоротичних переломів.

Таким чином, незважаючи на великі досягнення в області діагностики остеопорозу існує ще багато протиріч. Більшість методів, зазначених вище, не застосовуються в закладах охорони здоров'я нашої держави. Остаточно не досліджено зв'язок між антропометричними характеристиками, особливостями тілобудови та показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини у людей різного віку та статі.

Вищезазначене стало основою для виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках затвердженої Національної програми «Здоров'я літніх людей», розділ якої «Поліпшення здоров'я літніх людей» передбачає впровадження сучасних методів діагностики, профілактики та лікування найпоширеніших захворювань, пов'язаних з віком людини.

Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом комплексного дослідження, яке проводилося в Інституті геронтології АМН України в 1997-2002 роках на тему: «Лонгітудинальне клініко-експериментальне дослідження впливу деяких чинників (малих доз іонізуючого випромінювання, зміненого вмісту фтору та йоду в питній воді) на темп старіння кісткової тканини (00.13.95). Повторні щорічні обстеження жителів контрольованих територій та спостереження за групами пацієнтів, до яких будуть застосовані засоби профілактики та лікування остеопорозу» (№ державної реєстрації 0199U000646).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини та прогнозування виникнення остеопоротичних переломів у людей різних вікових груп на підставі рентгеностеоденситометричнго аналізу та вивчення антропометричних особливостей будови тіла.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Визначити роль рентгеностеоденситометрії в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини у людей різного віку та статі.

Створити референтну базу щодо рентгеностеоденситометричних показників у населення України.

Вивчити зв'язок між рентгеностеоденситометричними, антропометричними характеристиками та структурно-функціональним станом кісткової тканини.

Дослідити особливості антропометричних та рентгеностеоденситометричних показників у жінок в постменопаузальному періоді залежно від його тривалості.

Оцінити предикторні можливості рентгеностеоденситометричного та антропометричного методів у прогнозуванні виникнення остеопоротичних переломів.

Визначити антропометричні показники, які є маркерами порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини та, по можливості, розробити «антропометричний портрет» хворого з остеопорозом та остеопенією.

Розробити діагностичний алгоритм оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику виникненя остеопорозу та його ускладнень з використанням методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії.

Об'єкт дослідження: жителі України, пацієнти з остеопорозом, остеопенією та нормальною кістковою тканиною; жінки з різною тривалістю постменопаузального періоду; з остеопоротичними переломами та без остеопоротичних переломів.

Предмет дослідження: структурно-функціональний стан кісткової тканини.

Методи дослідження: загальноклінічне обстеження, нейро-ортопедичне обстеження, антропометрія, рентгеностеоденситометрія, рентгенографія, ультразвукова денситометрія.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано новий спосіб оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини, який підтверджений патентом України.

Вперше в Україні розроблено та впроваджено АРМ «Остеолог» для скринінгу, моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини у людей різного віку та статі.

Створено референтну базу щодо нормативних рентгеностеоденситометричних показників для представників української популяції.

Визначені антропометричні показники, які впливають на структурно-функціональний стан кісткової тканини, а також сформовано «антропометричний портрет» хворого з остеопорозом та його ускладненнями.

Запропоновано діагностичний алгоритм оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику щодо остеопорозу з використанням методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії, який є одним із альтернативних варіантів діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, прогнозування ризику виникнення остеопоротичних переломів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено в практичну охорону здоров'я АРМ «Остеолог» для скринінгу, моніторингу за структурно-функціональним станом кісткової тканини. Удосконалено діагностику остеопорозу на основі використання антропометричного аналізу та рентгеностеоденситометрії у людей різного віку.

Визначено предикторні можливості методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії у прогнозуванні виникнення остеопоротичних переломів. Оцінена ефективність методу рентгеностеоденситометрії при довготривалому спостереженні за пацієнтами.

Результати роботи використовуються в лекційному курсі на кафедрі геронтології та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти, курсів інформації та стажування «Геріатрична ортопедія з основами мануальної терапії», програма яких затверджена спільно з Міжнародним центром реабілітації (Канада) та затверджена Європейським регіональним бюро ВООЗ. Результати проведених досліджень впроваджено в клінічну практику Інституту геронтології АМН України (м. Київ), Луганської обласної клінічної лікарні (м. Луганськ), Ізмаїльської басейнової лікарні (м. Ізмаїл), в санаторіях «Орленок», ім. Крупської та «Примор'є» (м.Євпаторія), міської лікарні №9 (м. Кривий Ріг).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи виконані клінічні та інструментальні дослідження, проведений аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, статистичний аналіз отриманого первинного матеріалу, сформулювані положення та висновки роботи. Дисертантом визначені можливості використання методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії для діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини та прогнозування ризику виникнення остеопоротичних переломів у людей різних вікових груп на підставі рентгеностеоденситометричнго аналізу та вивчення антропометричних особливостей будови тіла.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені на науково - практичній конференції «Актуальні проблеми геріатричної ортопедії» (м. Вінниця, 2000), III національному Конгресі геронтологів і геріатрів України (м. Київ, 2000), Українській школі з міжнародною участю «Біологія і патологія опорно-рухового апарату» (м. Харків, 2000), III з'їзді ортопедів-травматологів України (м. Донецьк, 2001), науково - практичній конференції «Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування» (м. Харків, 2001), XVII Світовому Конгресі Інтернаціональної Асоціації геронтології (м. Ванкувер, 2001), науково - практичній конференції «Актуальні проблеми геріатричної ортопедії» (м. Тернопіль, 2002), науково - практичній конференції «Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону Донбасу» (м. Луганськ, 2002), науково - практичній конференції «Ендокринний остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування» (м. Чернівці, 2002), VI Европейському Конгресі по клінічній геронтології (м. Москва, 2002), V Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування (м. Одеса, 2003), II Конгресі Польської асоціації остеоартрології (м. Краків, 2003).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 16 робіт, в тому числі 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 10 тезів у матеріалах конференцій, конгресів. За результатами роботи отримано один деклараційний патент на винахід. Опубліковано одну монографію та одні методичні рекомендації у співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 22 рисунками та 27 таблицями. Складається з вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 151 джерело та 1 додаток.

Зміст роботи

предикторний рентгеностеоденситометрія антропометричний

Матеріал та методи досліджень. Всього обстежено 557 осіб віком 20-89 років (423 жінки та 134 чоловіки). Критерієм виключення з дослідження були пацієнти, що мали хронічні захворювання (захворювання печінки та нирок, ендокринні захворювання, захворювання сполучної тканини, тощо), а також пацієнти з факторами ризику, які могли б вплинути на структурно-функціональний стан кісткової тканини: прийом медикаментів протягом трьох років (кортикостероїди, антиконвульсанти), патологічні деформації та ін. Згідно даних ультразвукової денситометрії з остеопорозом - 111, остеопенією - 264, нормальною кістковою тканиною - 182. Для вирішення поставлених завдань дослідження з загальної кількості обстежених виділено наступні групи: 1. Для створення референтної бази обстежено 396 осіб віком від 20 до 89 років, розподілених по десятиріччям. 2. Для виявлення відмінностей в показниках рентгеностеоденситометрії залежно від розподілу пацієнтів стосовно структурно-функціонального стану кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії (ВООЗ, 1993 р.) обстежено 284 пацієнти віком 50-69 та 70-89 років. 3. Для вивчення особливостей антропометричних показників у хворих з порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини обстежено 255 пацієнтів віком 50-69 та 70-89 років. 4. При вивченні особливостей рентгеностеоденситометричних та антропометричних показників в жінок у постменопаузальному періоді обстежено відповідно 104 та 123 жінки віком 45-69 років, розподілених по п'ятиріччям залежно від тривалості постменопаузального періоду. 5. Стосовно вивчення впливу рентгеностеоденситометричних та антропометричних показників на виникнення остеопоротичних переломів обстежено відповідно 105 та 118 жінок старше 50 років з остеопоротичними переломами та без остеопоротичних переломів. 6. Для оцінки особливостей рентгеностеоденситометричних показників у жінок старших вікових груп при довготривалому спостереженні обстежено 20 жінок віком старше 50 років з інтервалом в 1 рік від моменту першого обстеження.

Критерієм виключення з дослідження були пацієнти, що мали хронічні захворювання (захворювання печінки та нирок, ендокринні захворювання, захворювання сполучної тканини, тощо), а також пацієнти з факторами ризику, які могли б вплинути на структурно-функціональний стан кісткової тканини: прийом медикаментів протягом трьох років (кортикостероїди, антиконвульсанти), патологічні деформації та ін.

Використовувались наступні методи дослідження: загальноклінічне обстеження (проводилося з метою виключення супутньої патології); нейро-ортопедичне обстеження (проводилося з метою виключення грубих деформацій, які можуть вплинути на структурно-функціональний стан кісткової тканини); антропометрія за методом В.В. Бунака (1941) в модифікації П.Ф. Шапаренко (1994) (визначались антропометричні параметри тіла обстежуваної людини); рентгеностеоденситометрія за допомогою системи АРМ «Остеолог» (проводилась з метою оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини); рентгенографія з використанням пристрою для фіксації кисті та клин-еталоном (проводилась, як один з етапів рентгеностеоденситометрії); ультразвукова денситометрія кісткової тканини за допомогою приладу «Аchilles+» (виконувалась з метою оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини, порівняння отриманих показників з показниками рентгеностеоденситометрії). Статистичний аналіз проведений за допомогою програм «Statistika 5.0» та «Microsoft Excel».

Результати дослідження та їх обговорення. В процесі створення референтної бази, виходячи з отриманих за допомогою методу рентгеностеоденситометрії значень найбільш показового показника - інтегрального кортикального індексу, встановлено, що вікова втрата мінеральної щільності кісткової тканини за період від 20 до 89 років становить 41% у жінок та 17% у чоловіків. Динаміка змін показника неоднакова у чоловіків та жінок. Для жінок характерні два періоди - період максимального приросту кісткової тканини, який завершується до 30 років та період поступової втрати кісткової тканини, що більш інтенсивно спостерігається після 40 років.

На основі даних референтної бази отримано регресійну криву, яка характеризує стан кісткової тканини, що повинен бути в «нормі» у чоловіків та жінок різного віку. Після комплексної оцінки стандартизованих рентгенденситограм периферичних кісток скелета з використанням системи алгоритмічних обрахунків на програмно-апаратному комплексі розроблено протокол рентгенденситометричного обстеження, що містить показники кортикальних індексів, інтегральний кортикальний індекс, індекс маси тіла, показник біологічного віку кісткової тканини, показник ступеня старіння кісткової тканини та графік з регресійною кривою, яка характеризує стан кісткової тканини, що повинен бути в «нормі» у чоловіків та жінок різного віку. Отже, зміни мінеральної щільності кісткової тканини отримані при використанні методу рентгеностеоденситометрії мають вікову залежність. Динаміка вікових змін мінеральної щільності кісткової тканини неоднакова у чоловіків та жінок і має різні періоди. Отримані регресійні криві дають можливість порівнювати належну мінеральну щільність кісткової тканини з віковою нормою, що в свою чергу говорить про те, що метод рентгеностеоденситометрії може використовуватись для оцінки структурно-функціональних змін кісткової тканини, діагностики остеопорозу.

При вивченні особливостей антропометричних показників у хворих з порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини встановлено, що для жінок віком старше 50 років, а особливо групи 50-69 років, які мають остеопороз чи остеопенію, характерний астенічний або стенопластичний тип конституції. В групі жінок з нормальною кістковою тканиною переважає еуріпластичний або субатлетичний тип. В групі жінок віком 50-69 років, які мають порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини, найбільш показовим є зменшення показників жирового обміну (товщини складки на спині, товщини складки на плечі, товщини складки на животі, товщини складки на стегні). Отриманий високий кореляційний зв'язок з показниками жирового обміну в цій віковій групі, може бути пов'язаний з тим, що після настання менопаузи ризик розвитку остеопорозу знижується із збільшенням індексу маси тіла, в результаті трансформації андрогенів в естрогени в жировій тканині. Помірне ожиріння являється фактором зменшення ризику розвитку остеопорозу, а невеликий зріст, невелика маса тіла являються факторами ризику виникнення остеопорозу та його ускладнень. Для чоловіків віком старше 50 років, що мають остеопороз чи остеопенію, неможливо чітко визначити конституційний тип. Відзначається тенденція до астенізації і, що необхідно підкреслити, тільки за рахунок зменшення обхватніх та поперечних розмірів. Виходячи з кореляційного аналізу, в групі 50-69 років спостерігалась кореляція з показниками діаметрів плечового поясу та грудної клітки, чого не спостерігалось в групі 70-89 років. Таким чином, у віковій групі 50-69 років переважає грудо-м'язовий тип, а в групі 70-89 років - черевно-м'язовий конституційний тип. На відміну від жінок, не виявлено кореляційного зв'язку в процесі вивчення впливу показників жирових складок на структурно-функціональний стан кісткової тканини, що пов'язано в першу чергу з відсутністю у чоловічому організмі даної вікової групи явищ, подібних з гормональною перебудовою у жінок в клімактеричному періоді. Таким чином, проведене дослідження довело, що антропометричний аналіз може бути використаний у формуванні «антропометричного портрету» у жінок старших вікових груп з порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини, про що свідчать виявлені відмінності в цих группах, а сам метод антропометрії може використовуватись при виявленні групи ризику виникнення остеопорозу.

При виявленні відмінностей в показниках рентгеностеоденситометрії залежно від розподілу пацієнтів відповідно структурно-функціональному стану кісткової тканини за даними ультразвукової денситометрії встановлено, що у жінок віком 50-69 років з остеопорозом та остеопенією в порівнянні з пацієнтами з нормальною кістковою тканиною відмічалось вірогідне зниження наступних рентгеностеоденситометричних показників: щільності реальної, щільності приведеної, коефіцієнта яскравості, щільності реальної фаланги, кортикальних індексів II, III, IV, V та інтегрального кортикального індекса. У віковій групі 70-89 років з остеопорозом та остеопенію в порівнянні з пацієнтами, що мали нормальні показники кісткової тканини, відмічалось вірогідне зниження тільки двох оптичних показників мінеральної насиченості кісткової тканини: щільності приведеної та коефіцієнта яскравості, але в той же час зберігалось вірогідне зменшення кортикальних індексів II, III, IV, V та інтегрального кортикального індекса, що може бути пов'язано з більш інтенсивною тканинною перебудовою в кортикальній кістковій тканині у обстежуваних цієї вікової групи. При проведенні кореляційного та регресійного аналізу отримано суттєвий кореляційний зв'язок між інтегральним кортикальним індексом та індексом міцності кісткової тканини, який визначався за допомогою методу ультразвукової денситометрії. Вікові групи 50-69 та 70-89 років майже не відрізнялись коефіцієнтом кореляції (r= 0,64) та (r= 0,63) відповідно. Отримано регресійну криву, що характеризує взаємозв'язок між інтегральним кортикальним індексом рентгеностеоденситометрії та індексом міцності ультразвукової денситометрії у жінок старше 50 років. Регресійні криві, що характеризували залежність інтегрального кортикального індексу та індексу міцності від віку, були подібні, але коефіцієнт кореляції був дещо вищим між показником рентгеностеоденситометрії - інтегральним кортикальним індексом та віком (r= 0,55) ніж коефіцієнт кореляції між показником ультразвукової денситометрії - індексом міцності та віком (r= 0,40), що вказує на те, що компактна кісткова тканина є більш інформативним предиктором остеопоротичних змін у жінок старшого віку ніж губчаста кісткова тканина і вказує на можливість використання рентгеностеоденситометричного показника інтегрального кортикального індекса в оцінці змін структурно-функціонального стану кісткової тканини. В результаті проведеного статистичного аналізу у чоловіків віком 50-69 та 70-89 років з порушенням структурно-функціонального стану кісткової тканини в порівнянні з пацієнтами, що мали нормальну кісткову тканину за даними ультразвукової денситометрії, виявлено вірогідно нижчі показники рентгеностеоденситометрії. У чоловіків віком 50-69 років, що мали остеопороз чи остеопенію, в порівнянні з пацієнтами з нормальною кістковою тканиною, відмічалось вірогідне зниження наступних рентгеностеоденситометричних показників: еквівалента міцності, коефіцієнта яскравості фаланги, кортикальних індексів II, III, IV, V та інтегрального кортикального індекса. У чоловіків вікової групи 70-89 років з остеопорозом та остеопенію в порівнянні з чоловіками, що мали нормальні показники кісткової тканини відмічалось вірогідне зниження тільки одного оптичного показника мінеральної насиченості кісткової тканини - щільності реальної, але в той же час зберігалось вірогідне зменшення кортикальних індексів II, III, IV, V та інтегрального кортикального індекса, що може бути пов'язано знову ж таки з більш інтенсивною тканинною перебудовою в кортикальній кістковій тканині у обстежуваних даної вікової групи. При проведенні кореляційного аналізу у всіх вікових групах загальна картина подібна, але виявлено певні особливості в групі чоловіків 70-89 років. На відміну від групи 50-69 років в групі чоловіків 70-89 років отримано суттєвий кореляційний зв'язок між показниками ультразвукової денситометрії: індексом міцності, швидкістю поширення ультразвуку, широкосмуговим ослабленням ультразвуку та оптичними показниками рентгеностеоденситометрії. Особливо показовим був зв'язок між показником ультразвукової денситометрії широкосмуговим ослабленням ультразвуку та показником рентгеностеоденситометрії - щільністю реальною (r= 0,57). Виявлені кореляційні особливості свідчать про те, що для чоловіків, на відміну від жінок, в старечому віці крім компактної кісткової тканини показовою є також і губчаста кісткова тканина, що в подальшому необхідно враховувати при оцінці структурно-функціональних змін кісткової тканини у чоловіків старше 70 років. Крім того, якщо порівнювати показники рентгеностеоденситометрії у чоловіків старшого віку, що мають порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини з жінками, то для чоловіків середні показники рентгеностеоденситометрії значно вищі, ніж у жінок даного віку. Під час дослідження було порівняно показники груп жінок, різних вікових груп, у яких було одночасно обстежено структурно-функціональний стан кісткової тканини за допомогою методу рентгенденситометрії та ультразвукової денситометрії. Виявлено високий ступінь кореляції між показниками, отриманими при використанні обох методів. Отже, рентгеностеоденситометрія дозволяє адекватно оцінювати структурно-функціональний стан кісткової тканини. Запропоновані показники мають сильний кореляційний зв'язок з ультразвуковими параметрами, отриманими на денситометрі «Achilles+ «.

На основі вивчення особливостей рентгеностеоденситометричних та антропометричних показників у жінок в постменопаузальному періоді встановлено, що у жінок старше 45 років залежно від тривалості постменопаузального періоду в порівнянні з жінками репродуктивного віку (контрольна група), відмічаються вірогідні зміни наступних антропометричних показників: зросту, довжини стопи кінематичної, обхвату стегна, плечового діаметру, товщини складки на животі. Але дані зміни не однакові в різні періоди постменопаузи. Так, в перші 5 років постменопаузального періоду відбувається збільшення показника обхвату стегна та плечового діаметру. Поряд з цим, у жінок з тривалістю постменопаузального періоду до 10 років спостерігається незначне збільшення, довжини стопи кінематичної, товщини складки на животі. Тривалість постменопаузального періоду більше 10 років характеризується поступовим зменшенням вказаних вище антропометричних показників. Крім того, при статистичному аналізі в групі жінок до 5 та 5-9 років постменопаузального періоду виявлено тенденцію до збільшення показника обхвату широкої частини передпліччя, висоти обличчя та ширини голови і знову ж таки зменшення даних показників відмічалось у жінок з тривалістю постменопаузального періоду більше 10 років. Встановлено, що зменшення вказаних вище антропометричних показників відбувається переважно за рахунок груп жінок з тривалістю постменопаузального періоду 20-24 та більше 25 років. Виходячи з цього, було проведено дисперсійний аналіз у жінок з тривалістю постменопаузального періоду до 20 років, але вірогідної залежності антропометричних показників від тривалості постменопаузального періоду не отримано. Разом з тим спостерігався вірогідний вплив антропометричного показника довжина голови на структурно-функціональний стан кісткової тканини, який оцінювався за допомогою показника ультразвукової денситометрії - індексу міцності. Тобто у жінок постменопаузального періоду з остеопорозом відмічалось вірогідне зменшення довжини голови. Відсутність впливу інших антропометричних показників на структурно-функціональний стан кісткової тканини пояснюється тим, що розміри голови є автономною антропометричною одиницею і змінюються незалежно від розвитку довжини тіла, об'ємних його параметрів та інших антропометричних характеристик. Таким чином, проведене дослідження довело, що антропометричні показники мають залежність від тривалості постменопаузального періоду в своїй більшості після 25 років постменопаузи і майже не мають зв'язку в перші 10-20 років постменопаузального періоду.

В результаті проведеного рентгеностеоденситометричного аналізу встановлено, що найсуттєвіше зменшення показників рентгеностеоденситометрії приходиться на групи жінок з тривалістю постменопаузального періоду до 5, 5-9 та 10-14 років. Зменшувались наступні показники рентгеностеоденситометрії: кортикальні індекси II, III, IV, V та інтегральний кортикальний індекс. Для порівняння методів рентгеностеоденситометрії та ультразвукової денситометрії обстежуваним жінкам також проводилась ультразвукова денситометрія. Динаміка ультразвукових показників залежно від тривалості постменопаузального періоду була схожа з динамікою, отриманою при рентгеностеоденситометричному аналізі. При оцінці даних кореляційного аналізу отримано вірогідний зв'язок між рентгеностеоденситометричними показниками (кортикальними індексами II, III, IV, V та інтегральним кортикальним індексом) і тривалістю постменопаузального періоду, також між ультразвуковими показниками та тривалістю постменопаузального періоду. При цьому більш високі значення коефіцієнта кореляції спостерігались в показників рентгеностеоденситометрії, ніж у показників ультразвукової денситометрії. Разом з тим, при проведенні кореляційного та регресійного аналізу отримано суттєвий кореляційний зв'язок між інтегральним кортикальним індексом рентгеностеоденситометрії та індексом міцності, який мав найбільш виразний характер в групі жінок з тривалістю постменопаузального періоду 10-14 років, коли відбувається прискорена втрата кісткової тканини, що узгоджується з даними літератури. Отримано регресійну криву, що характеризує взаємозв'язок між інтегральним кортикальним індексом рентгеностеоденситометрії та індексом міцності в жінок у постменопаузальному періоді. Регресійні криві, що характеризували залежність інтегрального кортикального індексу та індексу міцності, були подібні в різних групах тривалості постменопаузи, але коефіцієнт кореляції був дещо вищим в групі жінок з тривалістю постменопаузального періоду 10-14 років (r = 0,81), що ще раз підкреслює інформативність методу рентгеностеоденситометрії при оцінці кісткового статусу в жінок у постменопаузальному періоді особливо під час прискореної втрати кісткової тканини. Отже, показники рентгеностеоденситометрії специфічні для різних періодів менопаузи і мають тенденцію до зниження при збільшенні тривалості постменопаузального періоду. Виявлені кореляційні зв'язки між показниками рентгеностеоденситометрії та ультразвукової денситометрії, а крім того, більш високі значення коефіцієнта кореляції показників рентгеностеоденситометрії ніж показників ультразвукової денситометрії з тривалістю постменопаузального періоду вказують на можливість застосування методу рентгеностеоденситометрії при оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок постменопаузального періоду.

Стосовно вивчення впливу рентгеностеоденситометричних та антропометричних показників на виникнення остеопоротичних переломів встановлено, що для жінок з остеопоротичними переломами характерно вірогідне зменшення наступних антропометричних показників: довжини стегна, обхвату кисті, обхвату вузької частини гомілки, висоти обличчя, а також показника ультразвукової денситометрії - широкосмугового ослаблення ультразвуку, який відображує не тільки щільність кістки, але й кількісну та просторову орієнтацію трабекул. Крім того, у пацієнток з остеопоротичними переломами була відмічена тенденція до зменшення наступних антропометричних показників: обхвату стегна, довжини голови, ширини кисті, ширини стегна. Отримані результати вказують на те, що в подальшому значення антропометричних індексів можна враховувати при формуванні груп ризику щодо розвитку остеопоротичних переломів у жінок постменопаузальному періоді.

При рентгеностеоденситометричному аналізі встановлено, що в групі жінок з остеопоротичними переломами вірогідно зменшені наступні показники рентгеностеоденситометрії: кортикальні індекси II, III, IV та інтегральний кортикальний індекс, а це в свою чергу вказує на можливість застосування рентгеностеоденситометрії при прогнозуванні остеопоротичних переломів, а значення рентгеностеоденситометричних індексів доцільно враховувати при формуванні групи ризику щодо розвитку остеопоротичних переломів.

На основі оцінки особливостей рентгеностеоденситометричних показників у жінок старших вікових груп при довготривалому спостереженні встановлено, що в групі віком 50-69 років протягом одного року мало місце вірогідне зменшення наступних показників рентгеностеоденситометрії (кортикальних індексів II, III, V, інтегрального кортикального індексу) та індексу міцності ультразвукової денситометрії, а в віковій групі старше 70 років протягом року вірогідно зменшилися наступні показники рентгеностеоденситометрії: показник жорсткості, еквівалент міцності, міцність реальна, показник яскравості, кортикальний індекс II та інтегральний кортикальний індекс. Таким чином, вищезазначені результати вказують на можливість використання методу рентгеностеоденситометрії у моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини.

В результаті проведеної роботи запропоновано діагностичний алгоритм оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику щодо остеопорозу з використанням методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії (Рис. 3). Вищезазначений діагностичний алгоритм може бути одним із альтернативних вітчизняних варіантів діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, прогнозування ризику виникнення остеопоротичних переломів.

Висновки

В результаті виконання дисертаційної роботи вирішене завдання підвищення ефективності діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини та прогнозування виникнення остеопоротичних переломів у людей різних вікових груп на підставі рентгеностеоденситометричнго аналізу та вивчення антропометричних особливостей будови тіла.

Отримані нормативні дані щодо рентгеностеоденситометричних показників та регресійна крива, яка характеризує стан кісткової тканини у представників української популяції залежно від віку та статі, надають можливість оцінювати отримані показники структурно-функціонального стану кісткової тканини та порівнювати її з віковою нормою.

Зниження мінеральної щільності кісткової тканини за рентгенденситометричними показниками (інтегральний кортикальний індекс) залежно від віку складає за період від 20 до 89 років 41% у жінок та 17% у чоловіків

Антропометричні показники можуть використовуватись при оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок старших вікових груп, а сам метод антропометрії є важливим щодо діагностики остеопорозу та його ускладнень. Для жінок старших вікових груп, що мають остеопороз чи остеопенію, характерний астенічний або стенопластичний тип конституції; в групі жінок з нормальною кістковою тканиною переважає еуріпластичний або субатлетичний тип.

У жінок в постменопаузальному періоді за даними рентгеностеоденситометрії спостерігається поступове зменшення мінеральної щільності кісткової тканини, досягаючи вірогідного зниження на 8,6% після 5 років його тривалості. Виявлено вірогідний кореляційний взаємозв'язок між інтегральним кортикальним індексом та показниками ультразвукової денситометрії (широкосмуговим ослабленням ультразвуку та індексом міцності кісткової тканини), який досягає найбільших значень в період 5-14 років тривалості постменопаузи.

Жінки в постменопаузальному періоді з остеопоротичними переломами мають вірогідно нижчі показники рентгеностеоденситометрії - кортикальні індекси та антропометричні індекси (довжина стегна, обхват кисті, обхват вузької частини гомілки, висота обличчя) в порівнянні з жінками, що їх не мали.

Метод рентгеностеоденситометрії може використовуватись для довготривалого спостереження за структурно-функціональним станом кісткової тканини. Виявлено вірогідний взаємозв'язок між рентгенденситометричними показниками та ультразвуковими параметрами за моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок старших вікових груп.

Запропонований діагностичний алгоритм оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику щодо остеопорозу з використанням методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії є одним із альтернативних варіантів діагностики структурно-функціональних змін кісткової тканини, прогнозування ризику виникнення остеопоротичних переломів.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П., Кисиль И.Ю. Соматотип и структурно-функциональное состояние костной ткани. Биологический возраст костной системы // Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение: Монография / Акад. Мед. Наук Украины; Под ред. Н.А. Коржа, В.В. Поворознюка, Н.В. Дедух, И.А. Зупанца. - Х.: Золотые страницы. - 2002. - С. 72-82.

Особистий внесок полягає у проведенні досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

2. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П. Залежність структурно-функціонального стану кісткової тканини від типу конституції у жінок старших вікових груп // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, №2. - С. 90-93.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

3. Поворознюк В.В., Шалаєв В.О., Чабанний В.М., Дмитренко О.П. Комп'ютерна рентгенограмостеоденситометрія - новий метод діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини // Проблеми остеології. - Київ. - 2000. - Т. 3, №2-3. - С. 48-51.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

4. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П. Антропометричні індекси та ризик виникнення остеопоротичних переломів у жінок в постменопаузальному періоді // Вісник морфології. - 2003. - Т. 9, №2. - С. 422-423.

Особистий внесок полягає у проведенні досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

5. Пат. 200101102115 Україна, МКІ А61В6/00 «Спосіб оцінки стану кісткової тканини та пристрій для його виконання» G01N33/68 Заявлено 11.01.2001. патент № від 11.01.2001; Опубл. 15.03.2002.

Особистий внесок полягає у проведенні, досліджень та розрахунків, аналізу отриманих результатів, проведенні патентного пошуку та оформленні потрібної документації.

6. Дмитренко О.П. Рентгенденситометрія - новий метод оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини // Матеріали Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса. - К.: Ін-т геронтології АМНУ. - 2002. - С. 48.

7. Дмитренко О.П. Антропометричні показники та структурно-функціональний стан кісткової тканини у жінок старшого віку // Тези доповідей III національного Конгресу геронтологів і геріатрів України. - К.: - 2000. - С. 128.

8. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П. Можливості рентгеностеоденситометричного методу в прогнозуванні остеопоротичних переломів // Тези доповідей конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Луганськ. -2002. - С. 451.

9. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П. Антропометрические данные и функциональное состояние костной ткани у женщин в постменопаузе // Клиническая геронтология. - Москва. - 2002. - Т. 8, №5. - С. 139-140.

10. Поворознюк В.В., Шалаєв В.О., Чабанний В.М., Дмитренко О.П. Рентгенограмостеоденситометрія в оцінці структурно-функціонального стану кісткової тканини та діагностиці остеопорозу // Збірник наукових праць III з'їзду ортопедів-травматологів України. - Донецьк. - ТОВ «Лебідь». - 2001. - С. 280-282.

11. Поворознюк В.В., Шалаєв В.О., Чабанний В.М., Гибало Н.М., Дмитренко О.П. Комп'ютерна рентгенограмостеоденситометрія - новий спосіб оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та діагностики остеопорозу // Проблеми остеології. - К.: - 2001. - Т. 4, №1-2. - С. 130-132.

12. Povoroznjuk V.V., Grygoryeva N.V., Dmitrenko O.P. Nutrition, antropometric data and bone tissue functional state of postmenopausal women // Osteoporosis International. - 13 (Suppl 3). - 2002. - P. 65.

13. Povoroznjuk V.V., Dmitrenko O.P. Antropometric Data and Bone Tissue Functional State of Postmenopausal Women // Gerontology. - 2001. - 47 (suppl 1). - P. 594.

14. Povoroznjuk V.V., Dmitrenko O.P. Antropometry in prognostication of osteoporotic fractures in postmenopausal women // Menopause review. - 2003. - Vol.8, №1. - P. 57.

15. Povoroznjuk V.V., Dmitrenko O.P. Antropometry in diagnosis of osteoporotic fractures in postmenopausal women // Osteoporosis International. - 14 (Suppl 6). - 2003. - P. 12.

Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

16. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П., Верба О.І., Макаренко В.М. Рентгенівська абсорбціометрія в діагностиці системного остеопорозу / Методичні рекомендації. - К.: - 2003. - 32 с.

Размещено на Allbest.ru