Хірургічне лікування внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки (клініко-експериментальне дослідження)

4. Попов В.А., Шуба В.Й., Білоноженко А.В. Стабільний остеосинтез при переломах дистального епіметафізу плечової кістки // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 1999. - №1(25). - C. 149-151. Особистий внесок автора полягає у вивченні результатів оперативного лікування згідно з даними клініко-рентгенологічного обстеження хворих, систематизації та розподілі згідно з класифікацією переломів Швейцарської асоціації остеосинтезу.

5. Попов В.А., Шуба В.Й., Білоноженко А.В. Принципи оперативного лікування повних внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки // Вісник ортопед., травматол. та протез. - 2001. - №1. - C.25-28. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу основних способів оперативного лікування внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки.

6. Попов В.А., Шуба В.Й., Білоноженко А.В. Тактика оперативного лікування повних внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки та її обґрунтування // Зб. наук. пр. XIII з'їзду травматологів-ортопедів України. - Донецьк: ТОВ "Лебідь", 2001. - С. 183-186. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу найближчих і віддалених результатів оперативного лікування, експериментально-біомеханічному обґрунтуванні раціональної хірургічної тактики при повних внутрішньосуглобових переломах дистального кінця плечової кістки в залежності від групи та підгрупи за класифікацією АО/ASIF.

7. Попов В.А., Шуба В.Й., Білоноженко А.В. Біомеханічні аспекти стабільно-функціонального остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки // Травма. - 2002. - Т.3, №3. - С. 241-243. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу даних літератури, моделюванні повних внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки, проведенні біомеханічних досліджень, обробці матеріалу.

8. Шуба В.Й.,Попов В.А., Білоноженко А.В. Профілактика післяопераційних ускладнень при хірургічному лікуванні повних внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика - 2002. - Вип. 1, Кн.11. - С. 605-613. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу післяопераційних ускладнень у хворих з внутрішньосуглобовими переломами дистального кінця плечової кістки.

9. Попов В.А., Шуба В.Й. Оперативне лікування внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки // Зб. наук. пр. конф. присвяченій 25-річчу каф-ри травматол. і вертеброл. ХМАПО - Харків, 2003. - С. 165-168. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу віддалених результатів оперативного лікування хворих з внутрішньосуглобовими переломами дистального кінця плечової кістки.

10. Шуба В.Й. Експериментально-розрахункове обґрунтування стабільно-функціонального остеосинтезу у лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки // Вісник ортопед., травматол. та протез. - 2003. - № 4. - С. 63-69.

11. Спосіб позасуглобової остеотомії ліктьового відростка: Деклараційний патент України на винахід №58904 А, МКІ А 61 В 17/56 / Попов В.А., Шуба В.Й., Білоноженко А.В. - Заяв. 20.11.2002; Опуб. 15.08.2003, Бюл. № 8 - С. 5. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу даних літератури, моделюванні позасуглобових остеотомій ліктьового відростка, проведенні біомеханічних і топографо-анатомічних досліджень, обробці матеріалу.

12. Спосіб остеосинтезу ліктьового відростка при косій остеотомії: Деклараційний патент України на винахід №58904 А, МКІ А 61 В 17/56 / Попов В.А., Шуба В.Й. - Заяв. 23.12.2002; Опуб. 15.08.2003, Бюл. № 8 - С. 5. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу даних літератури, проведенні біомеханічних і топографо-анатомічних досліджень, обробці матеріалу.

13. Спосіб остеосинтезу через-надвиросткових переломів плечової кістки Деклараційний патент України на винахід № 62249А, МКІ А 61 В 17/56 / Попов В.А., Шуба В.Й., Білоноженко А.В. - Заяв.11.02.2003; Опуб.15.12.2003, Бюл. № 12-6 с. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу даних літератури, моделюванні повних внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки, проведенні біомеханічних досліджень, обробці матеріалу.

14. Спосіб оцінки ефективності лікування пошкоджень дистального кінця плечової кістки: Деклараційний патент України на винахід № 63312 А, МКІ А 61 В 5/00, А 61 В 17/56 / Попов В.А., Шуба В.Й. - Заяв.01.04.2003; Опуб.15.01.2004, Бюл. № 1-4 с. Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу даних літератури, розробці способу оцінки ефективності лікування пошкоджень дистального кінця плечової кістки.

15. Шуба В.Й. Експериментально-морфометричне обґрунтування накісткового остеосинтезу у лікуванні через-надвиросткових переломів плечової кістки // Тез. допов. V Української конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В. Фролькіса. - К.: Ін-т геронтології АМНУ. - 2004. - С. 210-211.

АНОТАЦІЯ

Шуба В.Й. Хірургічне лікування внутрішньосуглобових переломів дистального кінця плечової кістки (клініко-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом - 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням покращення результатів оперативного лікування хворих з внутрішньосуглобовими переломами дистального кінця плечової кістки. На основі експериментально-біомеханічних досліджень проведена порівняльна оцінка стабільності різних способів остеосинтезу. У роботі біомеханічно обґрунтовані способи остеосинтезу уламків при внутрішньосуглобових переломах дистального кінця плечової кістки залежно від групи та підгрупи. Розроблено та топографо-анатомічно обґрунтовано раціональність запропонованого хірургічного доступу до ліктьового суглобу, визначено основні його параметри. Науково обґрунтована доцільність та принципи підшкірної транспозиції ліктьового нерву при внутрішньосуглобових переломах дистального кінця плечової кістки в залежності від груп та підгруп переломів. Розроблена та науково обґрунтована раціональна хірургічна тактика при внутрішньосуглобових переломах дистального кінця плечової кістки. Розроблені схеми тактики лікування хворих з внутрішньосуглобовими переломами дистального кінця плечової кістки, а також виявлені та проаналізовані причини незадовільних результатів лікування. У результаті застосування розробленої системи оперативного лікування 87 пацієнтів з повними внутрішньосуглобовими переломами дистального кінця плечової кістки питома вага позитивних найближчих результатів склала 95 %, віддалених - 93,4 %. Післяопераційні ускладнення відмічено у 5 (6,7 %) пацієнтів.

Ключові слова: ліктьовий суглоб, експеримент, дистальний кінець плечової кістки, внутрішньосуглобовий перелом, остеосинтез, доступ, ліктьовий нерв.

АННОТАЦИЯ

Шуба В.Й. Хирургическое лечение внутрисуставных переломов дистального конца плечевой кости (клинико-экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности - 14.01.21 - травматология и ортопедия. - Институт травматологии и ортопедии АМН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена вопросам улучшения результатов хирургического лечения больных с внутрисуставными переломами дистального конца плечевой кости. Работа основана на результатах клинического и рентгенологического исследования 87 больных, которым проведено оперативное лечение по поводу внутрисуставных переломов дистального конца плечевой кости в клинике кафедры ортопедии и травматологии №2 КМАПО им. П.Л. Шупика. Оценку результатов оперативного лечения больных проводили согласно разработанному нами способу оценки лечения повреждений дистального конца плечевой кости. Степень выраженности клинико-рентгенологического симптома оценивалась в баллах - от 4,0 до 1,0.

Биомеханические исследования проведены на макропрепаратах дистального конца плечевой кости крупного рогатого скота. На основании экспериментально-биомеханических исследований проведена сравнительна оценка стабильности разных способов остеосинтеза. Степень прочности соединения во всех сериях эксперимента оценивали по относительному смещению костных отломков непосредственно в месте перелома. Репозицию отломков и остеосинтез осуществляли общепринятыми способами (M.E. Muller et al., 1990). Экспериментальные биомеханические исследования и расчетные данные показали, что при остеосинтезе чрез- и надмыщелковых переломов плечевой кости биотехническая система "костные отломки-имплантаты", которая включает комбинацию кортикального винта диаметром 4,5мм совместно с пластинами треть-трубчатой формы толщиной 1мм размещенными по латеральной и медиальной поверхностях дистального эпиметадиафиза плечевой кости и фиксированными кортикальными винтами диаметром 3,2мм позволяет увеличить жесткость при кручении и изгибе соответственно в 1,3 и 1,5 раза, уменьшить величину деформации скручивания и изгиба пластин в 1,9 и 2 раза, обеспечить уменьшение деформации губчатой и компактной костной ткани соответственно в 1,5 и 1,6 раза в сравнении с биотехнической системой "костные отломки-имплантаты" способом АО/ASIF.

Для обоснования рационального доступа к локтевому суставу и обоснования принципов транспозиции локтевого нерва в зависимости от групп и подгрупп переломов проведено две серии исследований на 16 локтевых суставах трупов взрослых людей. Результаты топографо-анатомических исследований свидетельствуют, что выполнение остеотомии с заднемедиальной поверхности основания локтевого отростка по линии, которую определяют на 1-2 см вентральнее и завершают на 2-2,5 см дистальнее верхушки локтевого отростка в плоскости отклоненной дистальнее от горизонтальной на 55-65 в сагиттальном направлении, и на 15-20 во фронтальном направлении, предупреждает повреждение брюшка локтевой мышцы, не повреждает места прикрепления трехглавой мышцы, величина остеотомированного костного фрагмента локтевого отростка является достаточной для проведения компрессионного остеосинтеза и предупреждения его раскалывания во время остеосинтеза, разрешает проведение ранней мобилизации локтевого сустава. Экспериментальные исследования на секционном материале с учетом атропометрических данных локтевой кости свидетельствуют, что выполнение остеосинтеза 4,5 мм кортикальным винтом в плоскости, отклоненной дистальнее от вертикальной на 20-30 в сагиттальном направлении, и на 8-15 во фронтальном направлении, предупреждает проникновение винта в полость локтевого сустава, кортикальный винт минимально разрушает костную ткань и вместе с тем обеспечивает необходимую жесткость остеосинтеза, что разрешает проведение ранней мобилизации локтевого сустава.

Распределение больных проведено согласно классификации Швейцарской ассоциации остеосинтеза. Полные внутрисуставные переломы дистального конца плечевой кости распределены следующим образом: внутрисуставной простой, метафизарный простой (группа 13-С. 1) - 21 пациент (24 %), внутрисуставной простой, метафизарный многооскольчатый (группа 13-С. 2) - 26 пациентов (30 %), внутрисуставной многооскольчатый (группа 13-С. 3) - 40 пациентов (46 %).

На основании экспериментальных биомеханических и клинических данных установлено, что при раскалывающих Т- и V- образных надмыщелковых переломах плечевой кости (подгруппа С. 1.1) рациональным является межфрагментарный компрессирующий остеосинтез отломков суставной поверхности кортикальным винтом и нейтрализующий остеосинтез метафизарного перелома треть-трубчатой пластиной на латеральной поверхности эпиметафиза. Минимальный смещающий момент при изгибе 3,40,1 Нм, кручении - 0,380,01 Нм.

При чрезмыщелковых Т- и V-образных (подгруппа С. 1.2, С. 1.3) и чрезмыщелковых переломах, что объединяют раскалывающий перелом блока и перелом метафиза с интактным или фрагментированным клином и многооскальчатый метадиафизарный перелом (подгруппы С. 2.1., с. 2.2, с. 2.3.) показан межфрагментарный компрессирующий остеосинтез блока плечевой кости кортикальным винтом и опорный остеосинтез двумя треть-трубчатыми пластинами, расположенными по латеральной и медиальной поверхности метадиафиза и выполнение подкожной передне-медиальной транспозиции локтевого нерва. Минимальный смещающий момент при изгибе 4,50,1 Нм, кручении - 0,500,01Нм.

Остеосинтез при чрезмыщелковых переломах, которые объединяют оскольчатый раскалывающий перелом блока и головочки совместно с клиноподобным метафизарным переломом (подгруппы С. 3.1, С. 3.2), рационально проводить компрессирующий остеосинтез суставной поверхности двумя кортикальными винтами диаметром 3,2 мм и остеосинтез метафизарного перелома двумя треть-трубчатыми пластинами, размещенными на боковых поверхностях. При многооскольчатом раскалывании и компрессии блока и головочки совместно с многооскольчатым переломом метадиафиза (подгруппа С. 3.3) биомеханически оправданной является пластика дефекта губчатой костной аутотканью с последующим остеосинтезом отломков суставной поверхности двумя кортикальными винтами и опорный остеосинтез двумя треть-трубчатыми пластинами. Минимальный смещающий момент при изгибе 5,00,1 Нм, кручении - 0,450,01 Нм.

В результате применения разработанной системы оперативного лечения 87 пациентов с полными внутрисуставными переломами дистального конца плечевой кости удельный вес ближайших положительных исходов составил 95,4 %, отдаленных - 93,4 %, что является основанием для широкого внедрения в практику здравоохранения.

Ключевые слова: локтевой сустав, эксперимент, дистальный конец плечевой кости, внутрисуставной перелом, остеосинтез, доступ, локтевой нерв.

SUMMARY

Shuba V.Y. Surgical treatment of intraarticular fractures of the distal humerus (clinical and experimental study). - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of the candidate of medical sciences on specialty - 14.01.21 - traumatology and orthopedics. - Institute of Traumatology and Orthopedics of Medical Sciences of Ukraine, Kyіv, 2004.

The dissertation focuses on the improvement of the results of surgical treatment of patients with intraarticular fractures of the distal humerus. The comporative estimation of osteosyntesis different methods stability has been made on the basis of the experimental and biomechanical studies. The methods of fragments ostheosyntesis in case of intraarticular fractures of distal end of humerus depending on thr group and subgroup have been substatiated biomechanically. The rationality of the suggested surgical approach to an elbow has been worked out and substantiated topographically and anatomically; its main parameters have been determined. The expediency and principles of the ulnar nerve hypodermic transposition in case of intraarticular fractures of distal end of humerus depending on the fractures groups and subgroups have been grounded scientifically. The rational surgical tactics in case of intraarticular fractures of distal end of humerus has been worked out and scientifically grounded. The treatment tactics schemes for treating patients with of intraarticular fractures of distal end of humerus have been worked out; the causes of the treatment unsatisfactory results have been detected and analyzed. As a result, the usage of the worked out system of the surgical treatment of the 87 patients with complete articular fractures of distal end of humerus the specific gravity of the nearest positive results has accounted for 95 %; and of the distant ones - 93,4 %. The postsurgical complication has been marked in 5 (6,7 %) patients.

Key words: elbow, experiment, distal end of humerus, intraarticular fractures, osteosynthesis, approach, ulnar nerve.

Размещено на Allbest.ru