Застосування остеотропних препаратів при лікуванні зубощелепних аномалій у дітей незнімними ортодонтичними апаратами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 611-018.4:616.314+614.716.8:616-089.23

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЗАСТОСУВАННЯ ОСТЕОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ

ПРИ ЛІКУВАННІ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛІЙ

У ДІТЕЙ НЕЗНІМНИМИ ОРТОДОНТИЧНИМИ АПАРАТАМИ

Мансур Акбарі

Одеса-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України, м. Одеса.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зубкова Людмила Петрівна, Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, провідний науковий співробітник;

кандидат медичних наук, доцент Дрогомирецька Мирослава Степанівна, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, доцент кафедри стоматології дитячого віку.

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться "5" липня 2005 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий "3" червня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

Анотації

Мансур Акбарі. Застосування остеотропних препаратів при лікуванні зубощелепних аномалій у дітей незнімними ортодонтичними апаратами. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена обґрунтуванню підвищення ефективності ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей за допомогою комплексної поетапної терапії з використанням фітоадаптогенів і кальциту.

Запропоновано комплекс фітоадаптогенів біотрит-С і ЕКСО в сполученні з кальцитом для оптимізації процесу ремоделювання кісткової тканини у дітей. зубощелепний ортодонтичний фітоадаптоген

Експериментальні дослідження показали, що у тварин комплекс збільшує щільність стегнової кістки на 34,0 %, альвеолярної ? на 52 %. При цьому збільшується активність ЛФ у пульпі зубів, вміст Са і Р в альвеолярній кістці і знижується активність протеолітичних ферментів у крові. В клініці дитячої стоматології показано, що процеси резорбції кістки, обумовлені нефізіологічним навантаженням, що створює незнімний ортодонтичний апарат, супроводжуються зменшенням швидкості розповсюдження в кістці ультразвукової хвилі, у першу чергу, в ділянці коренів зубів, які переміщуються. Крім того, при високому рівні адаптаційно-функціональних реакцій процеси резорбції кістки на початкових етапах активного ортодонтичного лікування наступають раніше, перебіг їх більш інтенсивний і здійснюється у більш короткий термін, ніж при порушених функціональних реакціях.

Біохімічні дослідження ротової рідини свідчать про значний антиоксидантний і протизапальний ефект комплексу. Карієспрофілактичний ефект склав 66,5 %, а пародонтопротекторна ефективність 37,7 %. Комплекс дозволяє прискорити процеси остеогенезу у ретенційний період.

Ключові слова: ортодонтичне лікування, брекет-системи, резорбція, остеогенез, ехоостеометрія, профілактика.

Мансур Акбари. Применение остеотропных препаратов при лечении зубочелюстных аномалий у детей несъемными ортодонтическими аппаратами. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2004.

Диссертация посвящена экспериментальному и клинико-лабораторному обоснованию нового решения актуальной научной задачи стоматологии детского возраста повышению эффективности ортодонтического лечения ЗЧА несъемными аппаратами с помощью комплексной поэтапной терапии с использованием фитоадаптогенов и кальцита.

Предложен при ортодонтическом лечении комплекс фитоадаптогенов биотрит-С и ЭКСО в сочетании с кальцитом для оптимизации процесса ремоделирования костной ткани у детей.

Экспериментальные исследования по определению фазовой скорости распространения УЗ-волн показали, что сочетанное применение биотрита-С, ЭКСО и кальцита увеличивает плотность бедренной кости на 34,0 %, а альвеолярной кости ? на 52 % у животных.

Биохимические исследования показали, что сочетанное применение вышеуказанных препаратов увеличивает активность ЩФ в пульпе зубов, содержание Са и Р в альвеолярной кости и снижает активность протеолитических ферментов в крови.

В клинике детской стоматологии впервые показано, что процессы резорбции кости, обусловленные нефизиологической нагрузкой, создаваемой ортодонтическим аппаратом, сопровождаются уменьшением фазовой скорости распространения в кости ультразвуковой волны, в первую очередь, в области корней перемещаемых зубов, что связано с уменьшением объемной доли костных балок. Процессы резорбции кости альвеолярного отростка на участках, удаленных от перемещаемых зубов менее выражены.

Кроме того показано, что в случае высокого уровня адаптационно-функциональных реакций, который оценивали по уровню ИТ/ОПА, в организме детей 13-15 лет процессы резорбции кости на начальных этапах активного ортодонтического лечения и, следовательно, уменьшение скорости распространения ультразвуковой волны в ней, наступают раньше, протекают более интенсивно и в более короткие сроки, чем при нарушенных функциональных реакциях.

Кариеспрофилактический эффект предложенного комплекса препаратов у детей составил у детей 66,5 %, а пародонтопротекторная эффективность по приросту индекса кровоточивости составила 37,7 %. Биохимические исследования ротовой жидкости детей, находившихся на ортодонтическом лечении с применением терапевтического комплекса показали, что существенно снижались активность катепсинов (в 2,1 раза), ОПА (в 2,3 раза), содержание МДА (в 1,6 раза), повышалась активность каталазы (в 2 раза), что свидетельствует о выраженном антиоксидантном и противовоспалительном эффекте комплекса. Впервые показано, что при ортодонтическом лечении детей 13-15 лет в ретенционном периоде применения комплекса ЭКСО и кальцит позволяет ускорить процессы остеогенеза для фиксации перемещенных зубов. При этом фазовая скорость распространения ультразвуковой волны альвеолярного отростка увеличивается в среднем на 25-30 %. В контрольной группе детей эта величина в ретенционном периоде практически не изменяется.

Спектроколориметрические исследования предложенного комплекса свидетельствуют о существенном улучшении процессов минерализации твердых тканей зубов, уменьшении барьерной проницаемости слизистой десны, уменьшении концентрации метгемоглобина, увеличении концентрации оксигемоглобина и улучшении функциональных реакций в микрокапиллярном русле.

Ключевые слова: ортодонтическое лечение, брекет-системы, резорбция, остеогенез, эхоостеометрия, профилактика.

Mansur Akbari. Osteotropic indications medication in curing children with dental & jawbones anomalies who have fixed orthodontic apparatus. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in the field of stomatology, speciality 14.01.22. Institute of Stomatology of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine, Odessa, 2004.

This thesis is to substantiate increasing effective orthodontic children medication by means of complex step-by-step therapy using phytoadaptogenes and calcite. Phytoadaptogenes biotrit-С and soy extract complex in combination with calcite to optimize children's bone tissues re-modeling are proposed. Experimental researches showed that this complex leads to increasing density of thigh-bone by 34,0% and in alveolar appendix by 52%. At the same time alkaline phosphotase becomes more active in dental pulp, Са & Р content in alveolar bone increases and decreases activity proteolitic ferments in blood. Children's stomatology clinic shows, that bone resorption, due to non-physiological load, which is created by fixed orthodontic apparatus is accompanied with decreasing speed of ultrasonic wave propagations, firstly, in the area of the removed dents' roots. Besides when adaptional and functional reactions have high level a bone resorption comes about earlier at initial stages of active orthodontic medication, pass more actively and set in in more short period than under violated functional reactions. Mouth liquid biochemical researches testify considerable antioxidant and anti-inflammatory effect that has above-indicated complex. Caries preventive effect accounts for 66,5 %, efficiency of paradontontic protectiveness makes 37,7 %. The complex allows speeding up osteogenesis processes in the given period of time.

Key words: orthodontic medication, bracket-systms, resorption, osteogenesis, echosteometry, prophylaxis.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ортодонтичне лікування зубощелепних аномалій (ЗЩА) за допомогою незнімних апаратів (брекет-систем) викликає тривалий фізичний і психоемоційний стрес. Пагубні наслідки цього стресу особливо помітні в дитячому організмі з низькою неспецифічною резистентністю та порушеними функціональними реакціями у порожнині рота (Деньга О.В., Раджаб М., Мирчук Б.Н., 2004). При цьому порушуються кровообіг у тканинах пародонта, баланс процесів де- і ремінералізації твердих тканин зубів і процесів резорбції та формування кісткової тканини альвеолярного відростка, змінюються біохімічні показники ротової рідини, крові, пульпи зубів і тканин пародонта, розвивається тимчасовий імунодефіцит, відбувається активація процесу перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що, у свою чергу, ускладнює й затягує ортодонтичне лікування ЗЩА (Касавина Б.С., Торбенко В.П., 1979; Зубкова Л.П., Хорошилкина Ф.Я., 1993; Варава Г.Н., Стрелковский К.М., 1994; Блинков Ю.А., 1997; Петрушанко Т.А., Дев'яткіна Т.А., Тарасенко Л.М., 1997; Поворознюк В.В., Баяндіна О.І., Сиротинська Г.І. та ін., 2000).

Профілактика зазначених порушень вимагає, як правило, комплексного підходу. Використання при цьому місцевої специфічної терапії є недостатнім, і дія її короткочасна. У цих випадках необхідними є заходи для нормалізації функціональних реакцій у порожнині рота та в організмі в цілому, стабільного переходу адаптаційних реакцій і клітинного метаболізму на нормальний фізіологічний рівень, активізації на певних етапах процесів резорбції та остеогенезу кісткової тканини альвеолярного відростка в ділянці коренів зубів, які переміщуються при ортодонтичному лікуванні.

Тому вивчення в експерименті та клініці ефективності багатоетапної комплексної профілактики розвитку стресового стану в організмі та у порожнині рота дітей, зокрема при ортодонтичному лікуванні ЗЩА за допомогою незнімних ортодонтичних апаратів, є актуальним завданням стоматології дитячого віку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт Інституту стоматології АМН України:

"Епідеміологія природженої та надбаної стоматологічної патології серед населення України, визначення регіональних тенденцій розвитку захворюваності та шляхів її профілактики" (шифр УН 30.01.0030.95, № ДР 0196U001805, Інв. № 0201U001395);

"Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин пародонту та карієсу зубів у осіб зі зниженою неспецифічною резистентністю" (шифр АМН 055.04, № ДР 0104U000866).

Здобувач був безпосереднім виконавцем окремих фрагментів вищезазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи підвищення ефективності ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей на певних етапах шляхом покращення процесу ремоделювання кісткової тканини альвеолярного відростка за допомогою комплексу фітоадаптогенів і кальційвмісних препаратів.

Науковими передумовами поставленої мети були ріст поширеності ЗЩА у дітей і зростаюча необхідність їх ортодонтичного лікування, теоретичні, експериментальні та клінічні роботи з впливу ортодонтичних апаратів на стан твердих тканин зубів, тканин пародонта, кістки альвеолярного відростка, гігієни порожнини рота і доцільність розробки методів корекції цього впливу.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити в експерименті на тваринах адаптогенну, протизапальну та остеотропну ефективність окремого та поєднаного застосування препаратів лікувально-профілактичного комплексу.

2. Визначити в клініці дитячої стоматології вплив незнімних ортодонтичних апаратів на стан кісткової тканини альвеолярного відростка, твердих тканин зубів, тканини пародонта і гігієну порожнини рота.

3. Розробити поетапну схему лікування ЗЩА у дітей з корекцією процесу ремоделювання кісткової тканини альвеолярного відростка на певних етапах ортодонтичного лікування.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень довести ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу при ортодонтичному лікуванні ЗЩА у дітей.

Об'єкт дослідження зубощелепні аномалії у дітей; вплив незнімних ортодонтичних апаратів на тверді тканини зубів, тканини пародонта та кісткову тканину альвеолярного відростка; експериментальні тварини.

Предмет дослідження поетапна комплексна профілактика ускладнень ортодонтичного лікування ЗЩА у дітей з використанням брекет-систем і корекція процесів резорбції та формування кістки альвеолярного відростка на певних етапах лікування за допомогою адаптогенно-остеотропних препаратів.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах для вивчення механізмів окремої і поєднаної дії препаратів комплексу; клінічні для вивчення дії запропонованого комплексу при лікуванні ЗЩА у дітей незнімними ортодонтичними апаратами; клініко-лабораторні для кількісної оцінки безпосередньої і віддаленої дії препаратів на кісткову тканину, тверді тканини зубів, тканини пародонта, ротову рідину, функціональні реакції в порожнині рота.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на різних етапах ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей за допомогою брекет-систем запропонована патогенетично обґрунтована комплексна терапія для покращення адаптаційно-пристосувальних реакцій до стресу, що викликає ортодонтичний апарат, і посилення остеогенезу кісткової тканини альвеолярного відростка в ретенційному періоді. При цьому використання на підготовчому етапі та етапі активного ортодонтичного лікування поряд з базовою терапією біостимулятора-адаптогена "Біотрит-С" зменшує ступінь запального процесу в тканинах пародонта, порушення мікроциркуляції крові в капілярному руслі ясен, демінералізацію твердих тканин зубів, розсмоктування коренів зубів, покращує функціональні реакції в порожнині рота. Застосування при поліпшених функціональних реакціях на заключних етапах лікування, у ретенційному періоді, остеотропних препаратів "ЕКСО" і "КальЦит" дозволяє збільшити об'ємну частку кісткових трабекул і забезпечити утворення повноцінної зрілої кістки із стійко збалансованими процесами резорбції та остеогенезу в ділянці коренів зубів, які переміщуються.

Вперше в клініці дитячої стоматології методами ехоостеометрії показано, що процеси резорбції кістки, обумовлені нефізіологічним навантаженням, що створює ортодонтичний апарат, супроводжуються зменшенням фазової швидкості розповсюдження у кістці ультразвукової хвилі, у першу чергу, в ділянці коренів зубів, які переміщуються, що пов'язано із зменшенням об'ємної частки кісткових балок. Процеси резорбції кістки альвеолярного відростка на ділянках, віддаленних від зубів, які переміщуються, менш виразні.

Вперше в клініці стоматології дитячого віку показано, що у випадку високого рівня адаптаційно-функціональних реакцій в організмі дітей 13-15 років (основна група) процеси резорбції кістки на початкових етапах активного ортодонтичного лікування і, отже зменшення швидкості розповсюдження ультразвукової хвилі в ній, наступають раніше, протікають більш інтенсивно й у більш короткий термін, ніж при зниженій неспецифічній резистентності (група порівняння).

Вперше в клініці ортодонтичного лікування дітей 13-15 років показано, що застосування в ретенційному періоді комплексу препаратів "ЕКСО" і "КальЦит" дозволяє швидко на певний період змістити мінералізаційно-демінералізаційну рівновагу у бік остеогенезу для фіксації зубів, які переміщуються, у новому положенні. При цьому фазова швидкість розповсюдження ультразвукової хвилі в кістці альвеолярного відростка збільшується в середньому на 25-30 %. У групі порівняння дітей ця величина в ретенційному періоді практично не змінюється.

Вперше проведено клінічне, клініко-лабораторне та експериментальне обґрунтування ефективності запропонованої комплексної профілактики ускладнень при ортодонтичному лікуванні. Дані клінічних, біохімічних, ехоостеометричних і спектроколориметричних досліджень свідчать про істотне поліпшення в основній групі дітей пародонтальних і гігієнічних індексів, КПВз і КПВп, біохімічних показників ротової рідини, мінералізації твердих тканин зубів і кісткової тканини, функціональних реакцій у порожнині рота.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена і опрацьована схема поетапної профілактики ускладнень та активізації на певному етапі ортодонтичного лікування процесів резорбції та остеогенезу, що дозволяє підвищити ефективність лікування ЗЩА у дітей, скоротити ретенційний період.

Запропонована методика впроваджена в клінічну практику в Одеському обласному центрі стоматології дитячого віку та ортодонтії, відділенні стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН України. Матеріали дисертації включені в навчальний процесс в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблено план досліджень, визначені мета і завдання дослідження. Автором самостійно написана дисертаційна робота, вибрані методики дослідження. Клінічні, лабораторні та експериментальні дослідження виконані автором разом із співробітниками відділення стоматології дитячого віку та ортодонтії, а також лабораторії біохімії Інституту стоматології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені й обговорені на I Міжнародній слов'янській конференції молодих вчених-стоматологів (2-3 квітня 2002 р., м. Одеса); на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні технології діагностики та лікування в практичній стоматології" (листопад 2004 р., м. Львів); на V з'їзді стоматологів республіки Бєларусь (7-8 жовтня 2004 р., м. Брест).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у вигляді 3 наукових статей у спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів (огляд літератури, 3 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів), висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і викладена на 164 сторінках (з них 52 цілком зайняті таблицями, малюнками, бібліографією), містить 22 таблиці, 9 малюнків, 421 використаних літературних джерел.

Основний зміст роботи

Проведений аналіз літературних даних дозволив зробити висновок про необхідність розробки комплексних методів профілактики ускладнень, що виникають при ортодонтичному лікуванні зубощелепних аномалій у дітей за допомогою незнімних ортодонтичних апаратів. До того ж акцент повинен бути зроблений на поетапну профілактику, у якій на одних етапах підвищується рівень адаптаційно-пристосувальних реакцій до стресу, що викликається ортодонтичним апаратом, а на інших - відбувається посилення остеогенезу для закріплення на новому місці коренів зубів, які переміщуються.

Базовими передумовами для обґрунтування мети дослідження були висока й зростаюча поширеність ЗЩА у дітей, сполучення їх з карієсом зубів і з запальними захворюваннями пародонта, тривалий ретенційний період лікування за допомогою ортодонтичних апаратів, що супроводжується ускладненнями при цьому, експериментальні та клінічні роботи із застосування фітоадаптогенних препаратів в стоматології.

Матеріали і методи дослідження. Для моделювання схеми комплексної профілактики розвитку ортодонтичного стресу були використані у вигляді таблеток: адаптоген-біостимулятор "Біотрит-С", що являє собою екстракт паростків пшениці з добавкою вітаміну С; препарат "ЕКСО" комплекс замінних і незамінних амінокислот, макро- і мікроелементів, вітамінів групи В та ізофлавонів; препарат "КальЦит", що містить високу концентрацію біодоступного кальцію. Всі препарати дозволені до застосування МОЗ України і випускаються НВА "Одеська біотехнологія".

У роботі використані експериментальні, клінічні і клініко-лабораторні методи дослідження (біохімічні, ехоостеометрія, спектроколориметричні).

В експериментальних дослідженнях було використано 60 білих щурів лінії Вістар стадного розведення. Всі тварини були розподілені на 6 груп: 1 група дієта віварію (ДВ, контроль 1); 2 група карієсогенна дієта (КД, контроль 2); 3 група КД + біотрит-С; 4 група КД + ЕКСО; 5 група КД + кальцит; 6 група КД + комплекс препаратів "Біотрит-С", "ЕКСО", "КальЦит".

Тварин виводили з експерименту через 1 місяць під тіопенталовим наркозом шляхом кровопускання із серця. Збирали сироватку крові, відтинали тканини ясен, виділяли блоки щелеп і пульпу з різців. У зубах вивчали глибину ураження карієсом, кількість каріозних порожнин і зубів, в середньому на 1 тварину. Ступінь атрофії альвеолярного відростка вивчали за методом (Николаева А.В., 1967). У сироватці крові визначали вміст кальцію (Горячковский А.М., 1998) і фосфору (Розенберг П.А., Бялко Н.К., 1969), загальну протеолітичну активність (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973) і вміст інгібітору трипсину (Левицкий А.П., 1974). У гомогенатах пульпи зубів і альвеолярної кістки проводили визначення активності лужної і кислої фосфатаз (ЛФ, КФ) (Левицкий А.П., Марченко А.И., Рыбак Т.Л., 1973), у стегновій кістці додатково - вміст кальцію і фосфору. У ротовій рідині також визначали рівень кальцію та фосфору.

На стегновій і альвеолярній кістках проводили ехоостеометричні дослідження швидкості розповсюдження ультразвукової хвилі.

У клінічних дослідженнях брали участь 33 дитини 13-15 років, що перебували на ортодонтичному лікуванні ЗЩА у відділенні стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН України, з яких були складені основна група (18 осіб) і група порівняння (15 осіб, контрольна). У всіх дітей відмічалась скупченість зубів. У дітей з діагнозом II клас за Енглем був глибокий прикус.

Карієспротекторна ефективність профілактичних заходів оцінювалась за приростом карієсу зубів за індексом КПВп за 2 роки спостережень. Оцінка стану тканин пародонта і гігієни порожнини рота проводилась за індексами РМА%, кровоточивості, Шиллера-Писарева і Грін-Вермільона.

Клінічна та клініко-лабораторна оцінка стану твердих тканин зубів, тканин пародонта і кісткової тканини альвеолярного відростка проводилась у вихідному стані після первинного обстеження і ухвалення рішення про ортодонтичне лікування. В основній групі дітей призначався біотрит-С (по 1 табл. 2 рази в день протягом одного місяця). Потім проводилося повторне обстеження і проводилась фіксація ортодонтичного апарату. Через 3 тижні проводилось чергове обстеження і в основній групі дітей призначався повторний курс біотриту-С (по 1 табл. 3 рази в день протягом 1 місяця). Профілактичний прийом біотриту-С проводився ще двічі на рік з інтервалом у півроку. За 1 місяць до зняття брекет-систем проводилось чергове обстеження і призначався комплекс препаратів, що стимулюють процеси остеогенезу препарати "ЕКСО" і "КальЦит" (по 1 табл. 3 рази в день протягом місяця). Обстеження проводилося також при знятті ортодонтичного апарату і через 0,5 року. Курсове призначення ЕКСО і кальциту повторювали через 0,5 року.

У контрольній групі дітей проводилася тільки базова терапія.

Біохімічними методами в ротовій рідині дітей і тканинах пародонта і крові тварин оцінювали загальну протеолітичну активність (ЗПА) (Kunitz у модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П., 1973), вміст малонового диальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність каталази (Королюк М.А. с соавт., 1988), вміст неорганічних фосфатів (Колб В.Г., Камышников В.С., 1982), концентрацію кальцію (Горячковский А.М., 1998), активність лужної і кислої фосфатаз (Левицкий А.П., Марченко А.М., Рыбак Т.Л., 1973), активність катепсинів (Anson M.L., 1938).

Ехоостеометричним методом за допомогою ехоостеометра ЕОМ-01Ц оцінювалась швидкість розповсюдження ультразвукових коливань на верхній і нижній щелепах дітей, що перебували на ортодонтичному лікуванні. В експерименті виміри проводилися на стегновій кістці і на ділянці альвеолярного відростка препарованих щелеп. При цьому використовувалися випромінювачі і приймачі УЗ-хвилі як серійного виробництва, так і спеціально розроблені мікродатчики, що працюють на тій же частоті.

Спектроколориметричними методами (Деньга О.В. и др., 2001) оцінювалися рівень мінералізації твердих тканин зубів і його відносні зміни в процесі комплексного ортодонтичного лікування, а також функціональний стан мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен за гіперемією її на регламентоване жувальне навантаження (ЖН).

Статистичними методами оброблені всі отримані результати для оцінки погрішностей вимірів і вірогідності їх відмінностей.

Результати досліджень і їх обговорення. Основним завданням експериментальних досліджень на тваринах була апробація як окремих складових, так і всього профілактичного комплексу препаратів у цілому.

Ступінь атрофії альвеолярного відростка тварин, що перебували на карієсогеній дієті, виявився мінімальним (21,0 ± 0,7 %) у групі тварин, що одержували комплекс препаратів "Біотрит-С", "ЕКСО" і "КальЦит" (у контролі 24,9 ± 0,4 %). Мінімальними в цьому випадку виявилися глибина ураження експериментальним карієсом 6,39 ± 0,52 балів, кількість каріозних порожнин 5,60 ± 0,56, кількість каріозних зубів 4,00 ± 0,40 (у контролі, відповідно, 10,4 ± 0,8 балів; 7,90 ± 0,52; 5,70 ± 0,40).

У цій же групі тварин виявився найнижчий рівень кальцію в сироватці крові (2,04 ± 0,08 ммоль/л), що обумовлено максимальною активністю в цьому випадку остеобластів, що забезпечують включення кальцію в кісткову тканину (у контролі 2,71 ± 0,08 ммоль/л). Застосування біотрита-С і ЕКСО знижує і рівень фосфору в крові тварин до рівня інтактних 2,57 ± 0,11 ммоль/л. Сам по собі кальцит індуковану гиперфосфатемію усунути не міг. Комплекс зазначених препаратів максимально запобігає і інтенсифікації протеолізу в сироватці крові (ЗПА 2,04 ± 0,45 нкат/л), зниженню концентрації інгібітору трипсину (0,96 ± 0,07 г/л), а також збільшує відносини ІТ/ЗПА (0,47), що перевищує цей параметр для інтактних щурів в 2,14 рази, а для щурів, що перебувають на карієсогеній дієті, в 5,9 рази, що говорить про максимальну резистентність організму тварин у цьому випадку. Крім того, запропонований комплекс препаратів запобігав падінню активності ЛФ у пульпі зубів і росту КФ, чим і обумовлена його протикаріозна дія. При чому біотрит-С і ЕКСО підвищують активність ЛФ у пульпі зубів, а кальцит знижує активність КФ. Тому їх сполучене застосування найбільш доцільне.

Найвищий вміст кальцію в альвеолярному відростку виявився у щурів, що одержували профілактичний комплекс препаратів. На рівень фосфору в альвеолярному відростку тварин практично не впливали ні карієсогенна дієта, ні профілактичне застосування кальциту. Сполучення кальциту з біотритом-С і ЕКСО збільшувало вміст неорганічних фосфатів у кістковій тканині більшою мірою, ніж біотрит-С і ЕКСО окремо.

Ехоостеометричні дослідження показали, що при карієсогенній дієті швидкість розповсюдження УЗ-коливань у стегновій кістці зменшувалась на 17 %, а в альвеолярному відростку на 15 %. Кожний з компонентів комплексу справляв остеотропний вплив, однак, тільки при поєднанні всіх препаратів швидкість УЗ-хвилі зростала, відповідно, у стегновій кістці та альвеолярному відростку на 34 % і 52 % у порівнянні із групою тварин, що перебувають на карієсогенній дієті. Цей результат можна пояснити істотним зростанням в кістковій тканині об'ємної частки трабекул за рахунок посилення на певний час процесів остеогенезу.

За 2 роки спостережень приріст карієсу зубів у дітей за індексом КПВп у контрольній групі склав 2,0, а в основній 0,67. Карієспрофілактичний ефект при використанні профілактичного комплексу за приростом карієсу склав 66,5 %. Слід зазначити, що в процесі ортодонтичного лікування приріст карієсу у дітей основної групи постійно зменшується, у той час як у групі контролю він зберігається на одному рівні, маючи тенденцію до зростання.

Пародонтопротекторний ефект за індексом кровоточивості за 2 роки склав 37,7 %. Приріст індексу кровоточивості склав 1,23 бала в контрольній групі і 0,02 бала - в основній групі. Зменшення індексу кровоточивості спостерігалося після кожного курсу прийому біотриту-С, істотно зменшувалось після сполученого курсу прийому ЕКСО і кальциту, після чого цей показник практично не змінювався. Індекс РМА за 2 роки в основній групі зменшився з 12,6 % до 1,88 %, а в контролі збільшився з 11,6 % до 28 %. При цьому індекс Грін-Вермільона за період ортодонтичного лікування знизився з 1,12 до 0,31 в основній групі та зріс із 0,81 до 1,26 - у групі порівняння.

Наведені дані свідчать про високу остеотропну, протизапальну і антиоксидантну ефективність запропонованого профілактичного комплексу у дітей при лікуванні ЗЩА за допомогою брекет-систем.

Біохімічні дослідження ротової рідини у дітей в процесі ортодонтичного лікування свідчать про те, що брекет-системи вже через 3 тижні після їх фіксації підвищують у дітей групи порівняння активність протеолітичних ферментів катепсинів в 1,5 рази, які грають провідну роль у патогенезі запальних захворювань пародонта. Активність катепсинів у цій групі трохи знизилася лише до моменту зняття апарата, не досягнувши вихідного рівня. У той же час, цей параметр в основній групі, у якій використовувалися фітоадаптогени, до моменту зняття ортодонтичного апарату був в 2 рази менше вихідного рівня і продовжував знижуватися в наступні 6 місяців.

Аналогічна залежність від стресового впливу ортодонтичного апарату і профілактичних курсів з використанням фітоадаптогенного комплексу була і для ЗПА ферментів, що так само характеризує ступінь запалення. Через 6 місяців після зняття брекет-систем в основній групі дітей цей параметр склав 6,2 ± 0,9 нкат/л, що менше в 2,4 рази вихідного рівня і в 2,18 рази, ніж у групі порівняння.

Вміст МДА, що є проміжним продуктом перекисного окислення ліпідів, у ротовій рідині збільшувався після фіксації ортодонтичного апарату в обох групах дітей. Однак, в основній групі цей параметр досить швидко зменшився й до моменту зняття апарата склав 0,65 ± 0,09 нкат/л, що в 2 рази менше ніж вихідний рівень і показник контролю. При цьому спостерігалася активізація антиоксидантної системи, яку оцінювали за активністю каталази, і яка склала в основній групі 0,31 ± 0,03 мкат/л, що в 2,6 рази перевищувало вихідний рівень.

Вміст у ротовій рідині іонів Са 2+ і НРО 4-2 у певному співвідношенні багато в чому визначає гомеостаз і її ремінералізуючі властивості. Вміст кальцію і фосфору в ротовій рідині дітей підвищується після фіксації ортодонтичного апарату. Однак в основній групі до моменту зняття апарату ці величини складали, відповідно, 0,58 ± 0,07 ммоль/л і 5,07 ± 0,05 ммоль/л, що майже в 2 рази менше, ніж у групі контролю.

Проведені біохімічні дослідження ротової рідини у дітей показали високу ефективність проведеної поетапної профілактики щодо ступеня запалення тканин пародонта, розвитку стресу і порушень мінералізуючих властивостей ротової рідини в процесі ортодонтичного лікування ЗЩА.

Швидкість розповсюдження УЗ-коливань у кістковій тканині визначається, у першу чергу, об'ємною часткою кісткових трабекул, повноцінністю білкового матриксу і виникаючої на ньому кісткової структури, мінеральною щільністю кісткової тканини. Тому ехоостеометричні виміри in vivo на різних етапах ортодонтичного лікування були цікаві з погляду оцінки остеотропного впливу самого ортодонтичного апарата і засобів профілактики ускладнень у процесі лікування.

Виміри проводилися через шкірний покрив в ділянці коренів зубів, які переміщуються при ортодонтичному лікуванні, і на більше віддалених від них ділянках. Отримані результати, представлені на рис. 1, свідчать про те, що через 1 місяць після курсу прийому препарату "Біотрит-С" швидкість УЗ в кістці альвеолярного відростка у дітей основної групи збільшилася на 8,2 %. Раніше (Дєньга О.В. та ін., 1999) морфологічними методами було показано, що біотрит і соєвий білково-жировий збагачувач збільшують об'ємну частку кісткових балок на 13-15 %, що й пояснює дані результати ехоостеометрії.

Рис. 1. Швидкість розповсюдження ультразвукової хвилі в альвеолярній кістці в області коренів зубів, які переміщувались, у дітей 13-15 років в процесі комплексного ортодонтичного лікування.

Через 3-4 тижні після фіксації ортодонтичного апарату спостерігалося зменшення швидкості розповсюдження УЗ-хвилі в ділянці коренів зубів, які переміщуються, що пов'язане з посиленням процесів резорбції кістки під дією ортодонтичного апарату. Цей процес протікав більш інтенсивно в основній групі дітей, що одержували біотрит-С і мали більш високу неспецифічну резистентність, ніж діти групи порівняння. В основній групі це зменшення швидкості склало 19,4 %, а в контрольній 3,75 %. Однак вже через 1-2 місяця процес резорбції кістки в основній групі дітей припинявся і починали переважати процеси новоутворення кістки, що супроводжувались збільшенням швидкості розповсюдження УЗ-хвилі у ділянці коренів зубів, які переміщували.

Повторний курс біотриту-С додатково збільшував швидкість УЗ-хвилі. У групі контролю (знижена неспецифічна резистентність) процес резорбції на цей час продовжував домінувати, про що свідчило продовження зменшення швидкості розповсюдження УЗ-хвилі у кістковій тканині.

За 1 місяць до зняття ортодонтичного апарату в обох групах встановлювалась приблизна рівновага процесів резорбції остеогенезу, що супроводжувалося стабілізацією швидкості розповсюдження УЗ-хвилі. При цьому величина швидкості розповсюдження в кістковій тканині УЗ-хвилі в основній групі на 12,8 % перевищувала таку в групі контролю. Застосування препарату "ЕКСО" у сполученні із препаратом "КальЦит" дозволило в основній групі на певний період значно зрушити мінералізаційні процеси в бік остеогенезу, штучно підвищивши концентрацію доступного для засвоєння кальцію. При цьому за рахунок високого рівня адаптаційних і функціональних реакцій в організмі забезпечується ріст повноцінного матрикса кістки й, як наслідок, ріст повноцінної кісткової тканини в ділянці коренів зубів, які переміщувались. Така кістка має за інших рівних умов більш високий модуль пружності Юнга, більш високу фазову швидкість розповсюдження УЗ-хвилі в ній, менш підвернена процесам резорбції, ніж неповноцінна кістка й, отже, здатна стабільно втримувати корені зубів у новому положенні. Це істотно може скорочувати ретенційний період в ортодонтичному лікуванні. Швидкість розповсюдження УЗ-хвилі при цьому додатково зростає на 8,5 % (з 1750 ± 35 м/с до 1900 ± 40 м/с), що на 20 % перевищує цей параметр у вихідному стані.

Надалі в основній групі дітей величина фазової швидкості УЗ-хвилі зменшувалася, виходячи на певний стаціонарний рівень, що можна пояснити встановленням рівноваги процесів резорбції й остеогенезу.

Проведені спектроколориметричні дослідження твердих тканин зубів у дітей свідчать, що застосування на підготовчому етапі препарату "Біотрит-С" збільшує в них концентрацію гідроксиапатиту, що супроводжується зменшенням градієнта спектрального розподілу коефіцієнта відбиття світла на ділянці 450-580 нм (з 4,310-4 нм-1 до 2,510-4 нм_ 1). Однак через 3-4 тижні після фіксації ортодонтичного апарату ступінь мінералізації твердих тканин зубів, вільних від кріплення апарата, зменшується і grad R збільшується до величини 5,110-4 нм-1. Після застосування препарату "ЕКСО" у сполученні з "КальЦитом" grad R зменшився в 2,83 рази, що в 2,38 рази менше, ніж у вихідному стані. У контрольній групі дітей демінералізація емалі зубів, викликана ортодонтичним апаратом, не відновлюється до моменту його зняття.

Спектроколориметричні дослідження слизової оболонки ясен, проведені на різних етапах ортодонтичного лікування, показали, що під дією препарату "Біотрит-С" у мікрокапілярному руслі зникає метгемоглобін, збільшується концентрація оксигемоглобіну, нормалізується кровоток у венозній і артеріальній частинах русла. Через 1 місяць після фіксації брекет-системи у багатьох дітей, особливо групи порівняння, з'являлася "негативна" гіперемія мікрокапілярного русла на регламентоване жуйне навантаження, яка після повторного курсу біотриту-С і сполученого курсу ЕКСО з кальцитом практично зникала.

Таким чином, експериментальні, клінічні та клініко-лабораторні дослідження підтверджують високу ефективність патогенетично підібраного комплексу препаратів адаптогенного й остеотропного характеру дії для профілактики ускладнень, що викликають незнімні ортодонтичні апарати, і посилення процесу остеогенезу на заключних етапах лікування.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання стоматології дитячого віку підвищення ефективності ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей за допомогою комплексної поетапної терапії з використанням фітоадаптогенів і кальциту.

1. Вперше при ортодонтичному лікуванні запропоновано комплекс фітоадаптогенів біотрит-С і ЕКСО в сполученні з кальцитом для оптимізації процесу ремоделювання кісткової тканини у дітей.

2. Експериментальні дослідження з визначення фазової швидкості розповсюдження УЗ-хвиль показали, що сполучене застосування біотрита-С, ЕКСО і кальциту збільшує щільність стегнової кістки щурів на 34,0 %, а альвеолярної кістки ? на 52 %.

3. Біохімічні дослідження показали, що сполучене застосування вищевказаних препаратів збільшує у тварин активність лужної фосфатази в пульпі зубів, вміст Са і Р в альвеолярній кістці та знижує активність протеолітичних ферментів у крові.

4. Вперше в клініці дитячої стоматології показано, що процеси резорбції кістки, обумовлені нефізіологічним навантаженням, що створює ортодонтичний апарат, супроводжуються зменшенням фазової швидкості розповсюдження в кістці ультразвукової хвилі, у першу чергу, в ділянці коренів зубів, які переміщуються. Процеси резорбції кістки альвеолярного відростка на ділянках, віддалених від зубів, які переміщуються, менш показові.

5. Вперше в клініці дитячої стоматології показано, що у випадку високого рівня адаптаційно-функціональних реакцій, який оцінювали за рівнем ІТ/ЗПА, в організмі дітей 13-15 років процеси резорбції кістки на початкових етапах активного ортодонтичного лікування наступають раніше, перебіг їх більш інтенсивний і закінчується у коротший термін, ніж при порушених функціональних реакціях.

6. Карієспрофілактичний ефект запропонованого комплексу препаратів у дітей склав 66,5 %, а пародонтопротекторна ефективність за приростом індексу кровоточивості - 37,7 %.

7. Біохімічні дослідження ротової рідини дітей, що перебували на ортодонтичному лікуванні із застосуванням терапевтичного комплексу показали, що істотно знижувалися активність катепсинів (в 2,1 рази), ЗПА (в 2,3 рази), вміст МДА (в 1,6 рази), підвищувалася активність каталази (в 2 рази), що свідчить про значний антиоксидантний і протизапальний ефект комплексу.

8. Вперше показано, що при ортодонтичному лікуванні дітей 13-15 років у ретенційному періоді застосування комплексу ЕКСО і кальцит дозволяє прискорити процеси остеогенезу для фіксації переміщених зубів. При цьому фазова швидкість розповсюдження ультразвукової хвилі в альвеолярній кістці збільшується в середньому на 25-30 %. У контрольній групі дітей ця величина в ретенційному періоді практично не змінюється.

9. Спектроколориметричні дослідження дії запропонованого комплексу свідчать про істотне поліпшення при цьому процесів мінералізації твердих тканин зубів, зменшення бар'єрної проникності слизової оболонки ясен, зменшення концентрації метгемоглобіну, збільшення концентрації оксигемоглобіну, поліпшення функціональних реакцій у мікрокапілярному руслі.

Практичні рекомендації

1. Рекомендувати при ортодонтичному лікуванні ЗЩА у дітей за допомогою незнімних ортодонтичних апаратів використовувати сполучену терапію фітоадаптогенами і кальцитом для поліпшення процесу ремоделювання кісткової тканини на різних етапах лікування у зв'язку з високою її ефективністю і доступністю для практики охорони здоров'я.

2. Для вибору оптимального режиму ортодонтичного лікування і контролю в процесі лікування рекомендувати використовувати ехоостеометричні методи дослідження в сполученні з методами контролю функціональних реакцій у мікрокапілярному руслі пародонта.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Акбари М., Левицкий А.П., Николаева А.В. Остеотропное действие комплекса адаптогенов и кальцита в эксперименте на животных // Вісник стоматології. 2004. № 4. С. 2-7. Особистий внесок здобувача полягає в участі в проведенні лабораторних досліджень, статистичній обробці та аналізі результатів, підготовці статті до друку.

Акбари Мансур, Левицкий А.П., Деньга О.В. Влияние фитоадаптогенов на состояние костной ткани альвеолярного отростка нижней челюсти крыс // Вісник стоматології 2002. № 4. С. 4-6. Участь здобувача в проведенні лабораторних обстежень, аналізі результатів, їх статистичній обробці, написанні статті.

Деньга О.В., Акбари М., Макаренко О.А., Деньга Э.М. Процессы ремоделирования в костных тканях альвеолярного отростка при ортодонтическом лечении зубочелюстных аномалий у детей // Вісник стоматології 2005. № 1. С.57-63. Особистий внесок здобувача полягає в участі в проведенні ортодонтичного лікування, клініко-лабораторних обстежень, аналізі результатів, їх статистичній обробці, написанні статті

Размещено на Allbest.ru