Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом

Як показано у розділі експериментальної частини нашої роботи, посткастраційний синдром супроводжується значними порушеннями співвідношення ПОЛ/АОС у бік зростання процесів ліпопероксидації. Експериментальні дослідження показали ефективність застосування „Естрожелю”, “Клімадинону” та “Вобензиму” з метою корекції порушень антиоксидного статусу організму.

Зважаючи на це, ми поставили собі за мету вивчити активність процесів ліпопероксидації та стан антиоксидної системи у жінок із ксерозом шкіри, андрогенною алопецією, клімактеричною екземою та рожевими вуграми на тлі постоваріоектомічного синдрому й ефективність традиційної терапії та рекомендованого методу комплексної терапії „Естрожель”, “Клімадинон” та “Вобензим”.

Дослідження активності процесів ліпопереокиснення проводили до лікування та на 30-ту, 60-ту і 90-ту доби лікування. Нами встановлено, що у жінок з постоваріоектомічним синдромом, які не мали шкірної патології, спостерігались порушення активності переоксинення ліпідів та стану антиоксидної системи: достовірно зростав вміст дієнових кон'югат до (19,21±1,23) ммоль/л, гідроперекисів ліпідів - до (0,189±0,008) ум. од./мл, ТБК-реагуючих продуктів - до (0,040±0,004) ммоль/л.

У жінок з ксерозом шкіри, рожевими вуграми, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією на тлі постоваріоектомічного синдрому, відмічено більш значні зміни в системі ПОЛ/АОС. Так, концентрація ТБК-активних продуктів у жінок контрольної групи підвищилась на 69 % і становила (0,049±0,003) ммоль/л, дієнових кон'югат - на 22 % (20,09±2,07) ммоль/л, гідроперекисів ліпідів - на 25 % (0,201±0,08) ум. од/мл.

При порівнюванні показників ПОЛ та АОС жінок з постоваріоектомічним синдромом, які мали шкірні прояви з показниками тих пацієнток, які їх не мали, ми виявили незначну тенденцію до зростання активності ліпопероксидації за наявності шкірної патології, однак зміни були недостовірними.

Отже, як видно з результатів проведених нами досліджень, різке зниження продукції статевих гормонів, яке виникає внаслідок хірургічного видалення матки та придатків, призводить до значних порушень фізіологічних та метаболічних процесів.

На 30-ту добу після початку застосування “Клімадинону”, “Естрожелю” та “Вобензиму” покращувались показники співвідношення ПОЛ/АОС. Концентрація дієнових кон'югатів знижувалась, порівняно з контрольною групою жінок на 11,6 %, гідроперекисів ліпідів та ТБК-активних продуктів - на 12,5 та 27,6 % відповідно. На 60-ту добу спостерігалось подальше зниження показників ПОЛ. Порівняно з контрольними жінками вміст ДК знизився в 1,2 раза, гідроперекисів ліпідів - у 1,3 раза, ТБК-активних продуктів - у 1,4 раза.

Усі зміни були достовірними. Відбувалась подальша нормалізація активності антиоксидних ферментів. Достовірно зростав вміст церулоплазміну - на 33,8 %. Зросла також концентрація відновленого глутатіону, в 1,3 раза перевищивши рівень до лікування.

На 90-ту добу показники системи ПОЛ/АОС зазнавали ще більших змін у бік нормалізації. Спостерігалось достовірне зменшення вмісту дієнових кон'югат, концентрація яких була на 25,1 % нижчою від рівня жінок з посткастраційним синдромом, гідроперекисів ліпідів (зниження на 27,1 %), ТБК-активних продуктів - на 38,8 %. Зростали вміст церулоплазміну та концентрація відновленого глутатіону, перевищуючи відповідні показники оперованих жінок на 47,7 % та 49,6 %. Каталазна активність у плазмі крові достовірно знижувалась, становлячи 66,1 % від рівня до лікування.

Ми також вважали доцільним встановити, які морфологічні та субмікроскопічні зміни відбуваються у шкірі жінок при постоваріоектомічному синдромі, що може призводити до захворювань шкіри, а також дослідити ефективність фітоестрогену “Клімадинон” у поєднанні з “Естрожелем” та препаратом системної ензимотерапії “Вобензим”. Тому ми провели морфологічне та електронномікроскопічне дослідження шкіри жінок контрольної групи віком 35-45 років та при постоваріоектомічному синдромі в умовах використання естрогенів та “Вобензиму”. Для дослідження застосовували біопсійний матеріал шкіри жінок, який забирали з ділянки голови за вухом.

Субмікроскопічний і мікроскопічний стан шкіри жінок при постоваріоектомічному синдромі досліджували до і після застосування естрогенів та “Вобензиму”, використовуючи біопсійний матеріал шкіри жінок.

На 45-ту добу комплексної терапії ми спостерігали значне покращання структурних компонентів епідермісу (зниження дистрофічних змін епітелію, особливо поверхневих шарів). У дермі кількість еластичних волокон наближувалась до контрольних показників, не наростав набряк ретикулярних волокон. Практично не відбувалось уражень придатків шкіри, та помірно розвивалась дистрофічні зміни у судинах.

Враховуючи, що слизові оболонки перебувають під контролем статевих гормонів, завдяки наявності в них естрогенних рецепторів, у жінок з постоваріоектомічним синдромом виникають атрофічні зміни, що сприяють загостренню хронічних рецидивних вірусних захворювань.

Папіломавірусна інфекція людини в останні роки набуває все більшого поширення (Чернишов П.В., 2004). На фоні дефіциту естрогенів, у тому числі й при постоваріоектомічному синдромі, дана інфекція може змінювати свій перебіг. Ймовірно припустити у даному випадку переважання атрофічних процесів над неопластичними, що й визначатиме клінічні прояви.

Складність патогенезу папіломавірусних уражень, поліморфність їх проявів потребують індивідуального та комплексного підходу до лікування, яке повинно бути патогенетично обґрунтованим і базуватись на результатах комплексного обстеження пацієнтів, з обов'язковим урахуванням фонової патології, якою в нашому дослідженні був естрогенодефіцитний стан внаслідок оперативного видалення яєчників.

Зважаючи на вищенаведене, однією із задач нашої роботи було вивчення впливу “Колломаку” та його поєднання з “Протефлазидом” на клінічний перебіг папіломавірусної інфекції у жінок з постоваріоектомічним синдромом, стан ліпідної пероксидації і системи клітинного й гуморального імунітету, зважаючи на значну роль цих порушень у перебігу патологічного процесу.

Нами обстежено 53 жінки з постоваріоектомічним синдромом, хворі на папіломавірусну інфекцію (ПВІ). Залежно від застосованого методу терапії хворих було поділено на дві групи: 27 жінок склали І групу, їм проводили лікування препаратом цитодеструктивної дії “Колломак”, яким діяли на гострокінцеві кондиломи вульви та піхви у комбінації з противірусним засобом “Протефлазид”. Останній призначали одночасно зовнішньо та всередину в краплях за відповідною схемою. В 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду розводили 2 мл “Протефлазиду”, після чого на гострокінцеві кондиломи вульви накладали примочки, а в піхву вводили просочений препаратом тампон 2-3 рази на добу протягом 20 днів. Одночасно із зовнішнім застосуванням “Протефлазид” призначали всередину в краплях, по 10 крапель тричі на добу впродовж 30 днів.

ІІ групу склали 26 жінок з постоваріоектомічним синдромом, хворих на папіломавірусну інфекцію, яким проводилось лікування лише препаратом цитодеструктивної дії “Колломак”.

Хворі обох груп отримували також лікування постоваріоектомічного синдрому - комплексну гормонозамісну терапію, рекомендовану нами.

При аналізі анамнестичних даних виявлено, що вік обстежуваних жінок коливався від 36 до 55 років. Найбільша кількість обстежуваних жінок була у віці 36-40 років.

Найчастіше на папіломавірусну інфекцію хворіють жінки до 40 років, яких було: в І групі - 13 (48,15) %, ІІ - 12 (46,15) %.

На основі проведеного аналізу дослідження хворих методом полімеразної ланцюгової реакції показано, що отримані в ході дослідження результати свідчать про значну залежність клінічних проявів папіломавірусних інфекцій людини від типу вірусу папіломи людини. 6/11 тип папіломавірусу уражає в основному зовнішні статеві органи, а 16/18 і 31/33 типи - піхву.

Клінічні прояви захворювання були різноманітними. Часто спостерігались свербінні вульви, печіння, відчуття дискомфорту та сухості. Більшість хворих як І групи 25 (95,59 %), так і другої 24 - (92,3 %) мали скарги на значні виділення різноманітного характеру із статевих органів. Сирнисті виділення в І групі були у 14 хворих, що склало 51,85 %, в ІІ групі у 12 (46,15 %) жінок з клінічними проявами кандидозу.

Нами були виявлені змішані інфекції у різних комбінаціях: в 19 хворих (70,37 %) - в І групі і відповідно 20 жінок (76,92 %) в ІІ групі. У цих жінок з переважала клінічна картина кандидозу статевих органів. Серед 14 (51,85 %) хворих з І групи, та 15 (57,69 %) пацієнток ІІ групи скаржилися на свербіж та печіння у піхві.

Критерієм ефективності лікування жінок, хворих на папіломавірусну інфекцію, при постоваріоектомічному синдромі було зменшення папіломатозних розростань на слизовій піхви, вульви та промежині, відсутність, за даними полімеразної ланцюгової реакції ДНК, вірусів 6/11, 16/18, 31/33 типів.

Дослідження показників імунної системи та її функціонального стану при вірусних інфекціях має пріоритетне значення для діагностики, тобто для виявлення порушеної ланки імунітету, інтенсивності перебігу захворювання, та оцінки його прогнозу, а також вибору ефективного методу лікування.

З метою обґрунтуванння клінічної ефективності лікування “Колломаком” та “Протефлазидом” жінок з папіломатозною інфекцією при постоваріоектомічному синдромі проведено вивчення імунного статусу. Дослідження проводились до лікування та на 14, 30, 60 добу після лікування.

Нами встановлено, що до лікування в організмі обстежуваної групи жінок виникали стабільні зміни імунорегуляторних взаємозв'язків системи клітинного та гуморального імунітету, які не можна назвати адекватними. Так, спостерігалась недостатність клітинного імунітету, про що свідчило зниження кількості Т-лімфоцитів за рахунок Т-хелперів. Кількість Т-супресорів/кіллерів була достовірно вищою від контрольних показників, відповідно зменшувався імунорегуляторний індекс.

Використання “Протефлазилу” та “Колломаку” дозволяє ліквідувати виявлену неспроможність імунної системи. Нами було відмічено, що на 30-ту добу від початку лікування частково був ліквідований дефіцит загальної популяції Т-лімфоцитів (CD3) - (58,3 + 2,9) %, з'явилась чітка тенденція до зменшення Т-к/с CD8 - (23,1 +, 1,7) % число яких досягає нормалізації на 10-ту добу.

Фізіологічна стабілізація кількості Т-лімф. (CD3) та нормалізація регуляторного індексу, супроводжувались відновленням адекватної реакції показниками гуморального імунітету В-лімф. (CD19) - (9,5 + 1,0) %.

Можна зробити висновок, що у жінок з папіломавірусною інфекцією на тлі атрофічного кольпіту внаслідок постоваріоектомічного синдрому, які отримували “Протефлазид” та “Колломак”, зменшуються надлишкова антигенна напруженість та імунодефіцитний стан, покращуються процеси антиоксидної системи, зменшуються показники ліпідної пероксидації, що сприяє нормалізації патогенетичних механізмів, порушених папіломавірусною інфекцією, що є патогенетично значущим у лікуванні.

Оскільки слизові оболонки мають специфічні рецептори до естрогенів, тому у жінок з постоваріоектомічним синдромом виникають атрофічні зміни, що сприяють загостренню хронічних рецидивних бактерійних захворювань.

Урогенітальний хламідіоз сьогодні є одним із найбільш поширених захворювань, що передаються статевим шляхом (Степаненко В.І., 2004; Giurcaneanu C. et al, 2004), на фоні дефіциту естрогенів при постоваріоектомічному синдромі, дана інфекція може змінювати свій перебіг.

Зважаючи на ці особливості, одним із завдань нашої роботи було вивчення впливу препарату з естрогенною дією “Овестину” та його поєднання з “Флуренізидом” у комплексній терапії лікування хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту в жінок з постоваріоектомічним синдромом.

Нами обстежено 55 жінок з хламідіазом на тлі атрофічного кольпіту та постоваріоектомічним синдромом. Залежно від застосованого методу терапії хворих було поділено на дві групи: 27 хворих склали І групу, їм проводили лікування препаратами “Овестин”, який призначався у супозиторіях інтравагінально 1 раз на добу на ніч протягом 15 днів, та “Вільпрафен” у дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 10 днів. ІІ групу становили 28 хворих, їм проводилось лікування препаратом “Овестин”, який призначали у супозиторіях інтравагінально 1 раз на добу на ніч протягом 15 днів і “Вільпрафеном” у дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 10 днів з подальшим використанням протимікробного імуномодулюючого засобу “Флуренізид”, який вводили у піхву одноразово щодоби протягом 10 днів.

Вік обстежуваних жінок коливався від 35 до 54 років. Найбільша кількість обстежуваних жінок була у віці 36-40 років. Найчастіше хворіють на хламідіаз жінки до 40 років, їх в І групі було 12 (44,5) %, ІІ - 11 (39,3) %.

Пацієнтки як І (24 жінки (88,89) %, так і ІІ групи (25 (89,29 %)) мали скарги на неприємні виділення різноманітного характеру зі статевих органів. Почащений сечопуск у І групі спостерігався у 18 хворих, що склало 66,67 %, в ІІ групі у 19 (67,86 %). Характерними були також скарги на свербіння та сухість вульви, відчуття дискомфорту, особливо при статевих контактах. Такі скарги характерні для атрофічного кольпіту та грибкового ураження слизових оболонок, а дизуричні явища ми вважали проявами постоваріоектомічного синдрому.

Нами були виявлені змішані інфекції у різних комбінаціях: у І групі в 19 хворих (70,37 %) у ІІ групі 20 жінок (76,92 %). Лабораторними дослідженнями підтверджено, що гриби роду Candida були найчастішим інфекційним асоціантом хламідійної інфекції.

При об'єктивному обстеженні у 15 жінок групи та 13 пацієнток ІІ групи було виявлено гіперемію слизової вульви, особливо виражену навколо отвору уретри.

Лікування хламідіозу за допомогою “Вільпрафену” та “Овестину” (І група) і цих же засобів з “Флуренізидом”(ІІ група) супроводжувалось позитивною динамікою клінічних симптомів: зменшенням свербіння, печії, дизуричних явищ, сухості. Результати практично не відрізнялись в обох групах. Проте більш детальний аналіз лабораторних показників після лікування показав, що стандартна терапія практично не впливає на змінені параметри імунітету. Після лікування спостерігалось зростання рівнів Т- і В-лімфоцитів та зменшення - імуноглобулінів, проте воно не було достовірним ні через 10, ні через 30 діб.

Рекомендоване нами лікування дозволяє ліквідувати виявлену неспроможність імунної системи. Нами було відмічено, що на 10-ту добу від початку лікування частково був ліквідований дефіцит загальної популяції Т-лімфоцитів (CD3), з'явилась чітка тенденція до зменшення CD8 число яких досягає нормалізації на 30_ту добу. Фізіологічна стабілізація кількості Т-лімфоцитів (CD3) - (55,5+3,2) % та нормалізація регуляторного індексу супроводжувались відновленням адекватної реакції показниками гуморального імунітету CD19 .

Можна зробити висновок, що у жінок з хламідіазом на тлі атрофічного кольпіту з постоваріоектомічним синдромом спостерігаються часті рецидиви поєднання хламідійної та кандидозної інфекцій. Характерним для хламідійної інфекції при ПОЕС є розвиток як клітинного, так і гуморального імунодефіциту. Застосування поєднаної терапії “Вільпрафеном” “Овестином”, та “Флуренізидом” не лише виражений позитивний клінічний ефект, а й впливає на змінені параметри імунної системи, тобто є патогенетично обґрунтованим.

Таким чином, результати проведеного нами комплексного дослідження підтвердили, що у жінок з порушеннями гормонального статусу на тлі хірургічної менопаузи виникають зміни в шкірі та слизових оболонках піхви, де є специфічні естрогенні рецептори. Нами розроблено та клініко-патогенетично обґрунтовано комплексні ефективні підходи до профілактики, лікування ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, андрогенної алопеції, а також папіломавірусної та хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення проблеми, що проявилося в науковому підтвердженні доцільності та ефективності застосування методів профілактики, діагностики, лікування захворювань шкіри та слизової піхви у жінок при постоваріоектомічному синдромі. Вирішення цієї наукової проблеми виконували шляхом експериментального дослідження впливу посткастраційного синдрому на біохімічні показники, морфологію та субмікроскопічний стан шкіри, а також встановлення ендокринологічних, біохімічних, імунологічних показників, електронно-мікроскопічних змін у жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією, атрофічним кольпітом та секстрансмісивними захворюваннями, що уражують слизову піхви (папіломавірусна інфекція людини, хламідіоз на тлі атрофічного кольпіту) у жінок з постоваріоектомічним синдромом, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. В експериментальних тварин з посткастраційним синдромом при порівняльно-морфологічному ультраструктурному дослідженні шкіри виявлено глибокі деструктивні структурні ураження клітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу, так і дистрофічні зміни структурних компонентів дерми, що можуть сприяти виникненню захворювань шкіри.

2. Видалення матки та придатків у експериментальних тварин супроводжується активацією процесів ліпопереокислення, на що вказує зростання вмісту дієнових кон'югат до (22,21±0,92) ммоль/л, гідроперекисів ліпідів до (3,55±0,18) ум.од./мл, ТБК-реагуючих продуктів до (3,98±0,14) ммоль/л, змінами стану ферментної та неферментної ланок системи антиоксидного захисту, про що свідчить зниження активності СОД до (3,80±0,24) ум. од/мг білка, вмісту церулоплазміну та відновленого глутатіону.

3. Застосування в комплексі фітоестрогену “Клімадинон”, “Естрожелю” та препарату системної ензимотерапії “Вобензим” у тварин з хірургічним видаленням матки та придатків супроводжується значним поліпшенням структурних компонентів епідермісу і дерми, а також стану судин мікроциркуляторного русла.

4. Корекція естрогенами та “Вобензимом” посткастраційного синдрому в експериментальних тварин призводить до нормалізації процесів ліпопероксидації, що проявляється зниженням концентрації дієнових кон'югатів у 1,5 раза, гідроперекисів ліпідів у 1,3 раза та ТБК-реагуючих продуктів у 1,4 раза й активності ферментів антиоксидної системи на що вказує зростання активності СОД у 1,2 раза, вмісту церулоплазміну в 1,4 раза та відновленого глутатіону в 1,4 раза.

5. У жінок з ксерозом шкіри, рожевими вуграми, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією при постоваріоектомічному синдромі достовірно знижені показники статевих гормонів, клітинного та гуморального імунітету, порушена активація перекисного окислення ліпідів та досліджуваних ферментів антиоксидної системи.

6. При дослідженні ультраструктури шкіри жінок з проявами ксерозу на фоні постоваріоектомічного синдрому виявлено переважання атрофічних змін над репаративними процесами, які проявляються зниженням функціональних властивостей шкіри.

7. Використання у комплексному лікуванні фітоестрогенів та ензимотерапії у жінок з дистрофічними змінами у шкірі при постоваріоектомічному синдромі проявляється в умовах цілого організму активацією обмінних процесів, збільшенням вмісту естрогенів, підвищенням адаптивних реакцій організму, антиоксидною дією з модуляцією гуморального та клітинного імунітету. Все це в сукупності визначає спрямованість механізму дії естрогенів та ензимотерапії.

8. Електронно-мікроскопічно доведено ефективність дії фітоестрогену “Клімаденон”, естрогену “Естрожель” та препарату системної ензимотерапії “Вобензим” при постоваріоектомічному синдромі та поліпшення ультраструктури гемокапілярів, структури сосочкового шару дерми, зниження ступеню кератинізації епідермісу, а також ступеня зниження симптомів ксерозу шкіри.

9. У жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією, рожевими вугрями на фоні постоваріоектомічного синдрому тривалістю понад 5 років спостерігається корелятивна залежність структурно-функціональних змін кісткової тканини та шкіри, вираженість якої залежить від часу, що минув після оваріоектомії.

10. Комплексна терапія з включенням естрогенів, препаратів кальцію та фітоестрогенів, а також “Вобензиму” призводить до підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та знижує ризик остеопоротичних переломів у жінок.

11. Використання препарату естрогенної дії “Овестин” та протимікробного засобу “Флуронізид” у комплексній терапії хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі має виражену протизапальну та антимікробну дію, покращує трофічні процеси у піхві, що дає можливість скоротити терміни лікування та підвищити його ефективність.

12. У хворих з папіломавірусним ураженням статевих органів на фоні атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі відмічено високу клінічну ефективність використання “Протефлазиду” та “Колломаку”.

Практичні рекомендації

1. У комплексній терапії ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, рожевих вугрів, клімактеричної екземи при постоваріоектомічному синдромі рекомендовано використання препарату естрогенної дії “Естрожель” у вигляді гелю, половинну дозу якого, а саме 1,25 г потрібно наносити на поверхню передпліччя до повного всмоктування 1 раз через день протягом 2-3-х місяців. Площа нанесення гелю повинна дорівнювати площі долоні. Через тиждень потрібно призначати фітоестроген “Клімадинон” по 20 крапель всередину 3 рази на добу протягом 2-3 місяців. Додатково бажано застосовувати засіб системної ензимотерапії “Вобензим” по 2 капсули тричі на добу за півгодини до їди впродовж 2-3 місяців.

2. У жінок з постоваріоектомічним синдромом, уражених папіломавірусом людини 6/11, 16/18, 31/33 типів, рекомендовано використання на гострокінцеві кондиломи вульви та піхви препарату цитодеструктивної дії “Колломак” у комбінації з противірусним засобом “Протефлазид”. Останній призначають одночасно як зовнішньо, так і всередину по 7-10 крапель тричі на добу впродовж 30 днів. Одночасно в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду розводили 2 мл “Протефлазиду”, після чого на гострокінцеві кондиломи вульви накладали примочки, а в піхву вводили просочений препаратом тампон 2-3 рази на добу протягом 20 днів.

3. Рекомендовано в комплексній терапії хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі використовувати препарат естрогенної дії “Овестин”, а також протимікробний імуномодулюючий засіб “Флоренізид”. “Овестин” призначають один раз на добу протягом 15 днів з подальшим інтравагінальним введенням “Флоренізиду” впродовж 10 днів.

4. Протипоказання:

- доброякісні та злоякісні пухлини;

- тромбофлебіт.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Галникіна С.О. Вплив поєднаного застосування клімадинону, естрогелю та “Вобензиму” на структурно-морфологічні зміни шкіри щурів з посткастраційним синдромом // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. - 2002. - № 1-2 (5). - С. 79-81.

2. Галникіна С.О. Ультраструктура шкіри щурів при посткастраційному синдромі // Вісник морфології. - 2002. - № 2. - С. 281-282.

3. Галникіна С.О. Вивчення субмікроскопічного стану шкіри у жінок при постоваріоектомічному синдромі та використання естрогензамісної терапії і “Вобензиму” // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - К., 2003. - № 3. - С. 18-20.

4. Галникіна С.О. Ефективність поєднаного застосування клімадинону, естрожелю та вобензиму для корекції показників ліпопероксидації та системи антиоксидного захисту у жінок з захворюваннями шкіри на фоні постоваріоектомічного синдрому // Шпитальна хірургія. - № 2. - 2004. - С. 102-107.

5. Галникіна С.О. Клінічна характеристика хворих на ксероз шкіри, андрогенну алопецію, рожеві вугрі, клімактеричну екзему у жінок з постоваріоектомічним синдромом // Вісник наукових досліджень.- 2004. - № 2. - С. 102-107.

6. Галникіна С.О. Клініко-патогенетична оцінка ефективності лікування хворих на папіломавірусну інфекцію з постоваріоектомічним синдромом // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С. 36-40.

7. Галникіна С.О. Ультраструктура шкіри щурів при постоваріоектомічному синдромі // Вісник морфології. - 2002. - № 1. - С. 160-162.

8. Галникіна С.О. Вплив овестину та флуренізиду на показники ліпопероксидації і стан системи антиоксидного захисту при посткастраційному синдромі // Медична хімія. - 2002. - Т. 4, № 3. - С. 88-90.

9. Галникіна С.О. Структурно-функціональні зміни шкіри щурів при посткастраційному синдромі та корекції клімадиноном // Шпитальна хірургія - 2002. - № 2. - С. 73-75.

10. Галникіна С.О. Поєднане застосування клімадинону та естрогелю для корекції показників ліпопероксидації і системи антиоксидного захисту в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Медична хімія. - 2002. - Т. 4, № 2. - С. 35-38.

11. Галникіна С.О. Структурно-функціональні зміни шкіри щурів при посткастраційному синдромі та корекції естрогелем // Вісник морфології. - 2002. - № 1. - С. 102-103.

12. Галникіна С.О. Вплив естрогелю на показники ліпопероксидації і стан системи антиоксидного захисту у експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Медична хімія. - 2002. - Т. 4, № 1. - С. 59-62.

13. Галникіна С.О. Поєднане застосування клімадинону, естрогелю та “Вобензиму” для корекції показників ліпопероксидації та системи антиоксидного захисту в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 2. - С. 156-159.

14. Галникіна С.О. Вплив препарату клімадинон на показники ліпопероксидації та стан системи антиоксидного захисту у експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 1. - С. 11-113.

15. Галникіна С.О. Вміст молекул середньої маси у тварин з посткастраційним синдромом та корекції клімадиноном, естрогелем і “Вобензимом®” // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 3. - С. 86-88.

16. Галникіна С.О. Структурно-морфологічні зміни шкіри щурів при посткастраційному синдромі // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2 (додаток). - С. 297-298.

17. Галникіна С.О. Активність процесів ліпопероксидації та стан антиоксидної системи у щурів після операції екстирпації матки та придатків // Шпитальна хірургія. - 2002. - № 1. - С. 62-65.

18. Галникіна С.О., Белінська Л.А. Особливості перекисного окислення ліпідів та показники антиоксидного захисту у жінок з посткастраційним синдромом // Медична хімія. - 2001. - Т. 3, № 4. - С. 63-66.

19. Галникіна С.О., Белінська Л.А., Маланчук Л.М. Біохімічні зміни при менопаузі у жінок // Медична хімія. - 2000. - Т. 2, № 1. - С. 9-12.

20. Хміль С.В., Белінська Л.А., Галникіна С.О., Проблема ранньої менопаузи та профілактика постменопаузального остеопорозу // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 2. - С. 13-15.

21. Хміль С.В., Белінська Л.А., Галникіна С.О. Особливості перебігу клімактеричного синдрому у жінок менопаузального періоду та його медикаментозна корекція // Вісник наукових досліджень. - 1999. - № 1. - С. 31-33.

22. Галникіна С.О., Хміль С.В., Луків А.К., Белінська Л.А. Особливості перебігу посткастраційого синдрому у жінок менопаузального віку // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 3. - С. 56-57.

23. Деклараційний патент на винахід України 52544 А, МКИ А 01К31/00, 45/00. Спосіб лікування хворих на папіломавірусну інфекцію людини / Галникіна С.О. - № 2002097466. Заявл. 16.09.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12.

24. Деклараційний патент на винахід України 52546 А, МКИ А61К31/15. Спосіб лікування хворих на атрофічний кольпіт / Галникіна С.О., Хміль С.В. - № 2002097620. Заявл. 23.09.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12.

25. Деклараційний патент на винахід України 52553 А, МКИ А61К38/38, А61К38/54. Спосіб лікування хворих на ксероз шкіри / Галникіна С.О. - № 2002107963. Заявл. 07.10.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12.

26. Галникіна С.О. Ефективність поєднаного застосування естрожелю та клімадинону у жінок із ксерозом шкіри при постоваріоектомічному синдромі // Матеріали XLVI підсумкової науково-практичної конференції “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. - Тернопіль, 2003. - № 1. - С. 123-124.

27. Галникіна С.О. Поєднане застосування клімадинону, естрожелю та вобензиму для корекції показників ліпопероксидації та системи антиоксидного захисту в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. -2004. - № 1. - С. 14-16.

28. Halnikina S.О. Investigation of the bone tissue density oscillations in women with diseases of the skin at postovarioectomic syndrome // 1 Euro- Assian Congress The events of the year gynecology and obstrerics. - Saint Petersburg, 2004. - P. 30.

29. Kolyadenko V.G., Hаlnikina S.O. Clinic pathogenetic estimation of the treatment of the patients with Chlamidiasis with atrophic colpitis at the postovariectomic syndrome background // 1 Euro- Assian Congress The events of the year gynecology and obstrerics. - Saint Petersburg, 2004. - P. 34.

30. Halnikina S.O. Efficiency of combined applications of Climadinon, Estrogel, and Vobenzyme with the purpose of correction of violations of lipoperoxidation and antioxidant systems activity at women with the skin pathology on background of postovaryectomic syndrome // 1 Euro- Assian Congress The events of the year gynecology and obstetrics. - Saint Petersburg, 2004. - P. 29.

Анотація

Галникіна С.О. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей патогенезу, клініки та лікування захворювань шкіри (ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, клімактеричної екземи, рожевих вугрів) та слизових оболонок у жінок на тлі постоваріоектомічного синдрому.

На основі комплексного клініко-експериментального дослідження уточнено і доповнено існуючі уявлення про патоморфологічні ураження шкіри за умов постоваріоектомічного синдрому та накреслено нові напрямки патогенетичної їх корекції шляхом застосування гормонозамісної та ензимотерапії. Доведена ефективність застосування “Естрожелю”, “Клімадинону” та “Вобензиму” з метою корекції порушень метаболічних процесів за умов посткастраційного синдрому. Експериментально підтверджено, що у тварин з посткастраційним синдромом дистрофічних змін зазнають як клітини епідермісу так і структурні компоненти дерми, що є підґрунтям виникнення шкірних захворювань. За допомогою електронномікроскопічного дослідження шкіри встановлено наявність значних деструктивно-структурних уражень внутрішньоклітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу та структур дерми у тварин з посткастраційним синдромом. Електронномікроскопічна характеристика стану шкіри у жінок з постоваріоектомічним синдромом, дала можливість встановити наявність переважання атрофічних змін над регенераторними процесами, що знаходить своє виявлення у зниженні механічних властивостей шкіри. Комплексно досліджено активність ліпідної пероксидації та системи антиоксидного захисту за умови посткастраційного синдрому. Встановлено прояви активації ліпопереокиснення та фазові зміни ферментної і неферментної ланок антиоксидної системи. В експерименті та у клінічних умовах вивчено ступінь ендогенної інтоксикації після хірургічного видалення матки з придатками. Встановлено зростання концентрації та порушення фракційного складу молекул середньої маси.

Розроблено новий метод лікування папіломавірусної інфекції людини 6/11, 16/18, 31/33 типів у жінок на тлі атрофічного кольпіту з постоваріоектомічним синдромом, що передбачає вплив препарату цитодеструктивної дії “Колломак” у комбінації з противірусним засобом “Протефлазид”. Це дозволяє досягти значного покращання ефективності лікування.

Доведено, що комплексне лікування хламідіазу “Вільпрафеном”, на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі з використанням препарату естрогенної дії “Овестин”, а також протимікробного імуномоделюючого засобу “Флуренізид” сприяє поліпшенню клінічної ефективності лікування.

Таким чином, результати проведеного нами комплексного дослідження підтвердили, що у жінок з порушеннями гормонального статусу на тлі хірургічної менопаузи виникають зміни в шкірі та слизових оболонках піхви, де є специфічні естрогенні рецептори. Нами розроблено та клініко-патогенетично обґрунтовано комплексні ефективні підходи до профілактики, лікування ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, андрогенної алопеції, а також папіломавірусної та хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту.

Ключові слова: клімактерична екзема, андрогенна алопеція, рожеві вугри, ксероз шкіри, папіломавірусна інфекція, хламідіаз, постоваріоектомічний синдром.

Аннотация

Галныкина С.А. Клинико-патогенетическое обоснование лечения патологии кожи и слизистых оболочек у женщин с постовариоэктомическим синдромом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.20 - кожные и венерические болезни. - Национальный медицинский университет им. О.О. Богомольца, Киев, 2004

Диссертация посвящена изучению особенностей патогенеза, клиники и лечения заболеваний кожи (ксероза кожи, андрогенной алопеции, климактерической экземы, розовых угрей) и слизистых оболочек у женщин на фоне постовариоэктомического синдрома.

В диссертации приведено и обосновано лечение заболеваний кожи и слизистой оболочки влагалища при постовариоэктомическом синдроме.

В экспериментальных животных с посткастрационным синдромом при сравнительно-морфологическом исследовании микроструктуры кожи обнаружены глубокие деструктивные поражения клеточных компонентов эпителиоцитов эпидермиса, дистрофические изменения структурных компонентов дермы, что ведет к возникновению заболеваний кожи. Посткастрационный синдром у экспериментальных животных сопровождался активацией процессов липопероксидации, изменениями состояния ферментного и неферментного звеньев системы антиоксидной защиты, а также усиления эндогенной интоксикации.

На основаниии изучения патогенетических и патоморфологических механизмов возникновения заболеваний кожи, было предложено применение с целью коррекции и лечения патологических изменений кожи при посткастрационном синдроме животных фитоэстроген “Климадинон”, “Эстрожель” и препарата системной энзимотерапии “Вобензим”. На основе клинических даных, электронномикроскопического и лабораторно-биохимического исследования было обнаружено значительное улучшение состояние структурных компонентов эпидермиса и дермы, состояния сосудов, микроциркуляторного русла, показателей ПОЛ и АОС.

На основании комплексного клинико-экспериментального исследования уточнены и дополнены существующие представления о патоморфологических поражениях кожи у женщин и методов их коррекции путем использования “Эстрожеля”, “Климадинона” и “Вобензима” с целью Лечения ксероза кожи, климактерической экземы, розовых угрей, андрогенной алопеции, а также коррекции нарушений метаболических процессов в условиях постовариоэктомического синдрома.

Течение указанной патологии кожи при постовариоэктомическом синдроме имело свои характерные особенности: степень тяжести ксерозу кожи прямо пропорционально зависит от длительности постовариоэктомического синдрома, климактерическая экзема сопровождалась глубокими болезненными трещинами на фоне эритемы, которая переходила на боковые поверхности ладоней и подошв, андрогенная алопеция также усугублялась при более длительном постовариоэктомическом синдроме, розовые угри отличались хроническим проградиентым протеканием и рефрактерностью к традиционной терапии.

Электронномикроскопическая характеристика состояния кожи у женщин с постовариоэктомическим синдромом дала возможность установить преобладание дистрофических изменений над регенераторными процессами, что проявляется снижением механических свойств кожи. Комплексно исследована активность липидной пероксидации и системы антиоксидной защиты в условиях посткастрационного синдрома, установлены проявления активации липопереокисления и фазовые изменения ферментного и неферментного звеньев антиоксидной системы. В эксперименте и в клинических условиях изучена степень эндогенной интоксикации после хирургического удаления матки с придатками. Установлено повышение концентрации и нарушение фракционного состава молекул средней массы.

После применения разработанной нами комплексной терапии, которая включала “Эстрожель”, “Климадинон” и “Вобензим”, была доказана высокая эффективность лечения, что проявилось динамическим улучшением состояния кожи, уменьшением проявлений ксероза, и атрофических изменений кожи, а также нормализацией показателей системы перекисного окисления липидов, системы антиоксидантной защиты, показателей гуморального и клеточного иммунитета.

Разработан новый метод лечения папилломавирусной инфекции человека 6/11, 16/18, 31/33 типов у женщин на фоне атрофического кольпита с постовариоэктомическим синдромом, что включает влияние препарата цитодеструктивного действия “Колломак” в комбинации с противовирусным средством “Протефлазид”. На фоне дефицита эстрогенов при постовариоэктомическом синдроме папилломавирусная инфекция склонна изменять свое классическое протекание, усугубляясь иммунными нарушениями, нами патогенетически обоснована необходимость применения иммуномодулирующего противовирусного препарата “Протефлазид”. У пациенток изучались: динамика клинической картины, состояние системы антиоксидной защиты, показатели перекисного окисления липидов, эндогенной интоксикации, сиcтем клеточного и гуморального иммунитету. В случае применения предложенного нами комплексного лечения уже через 90 суток с начала комплексной терапии нормализировались показатели системы ПОЛ, АОС, клеточного и гуморального иммунитета, значительно улучшалась эффективность местного лечения.

Доказано, что комплексное лечение хламидиаза “Вильпрафеном” на фоне атрофического кольпита при постовариоэктомическом синдроме с применением препарата эстрогенного действия “Овестин”, а также противомикробного иммуномодулирующего средства “Флуренезид” способствует улучшению клинической эффективности лечения.

Итак, результаты проведенного нами комплексного исследования подтвердили, что у женщин с нарушениями гормонального статуса на фоне хирургической менопаузы возникают изменения в коже, а также слизистых оболочках влагалища, где есть специфические эстрогеновые рецепторы. Нами разработаны и клинико-патогенетически обоснованы комплексные эффективные подходы к профилактике, лечению ксероза кожи, климактерической экземы, розовых угрей, андрогенной алопеции, а также папилломавирусной и хламидийной инфекций на фоне атрофического кольпита.

Ключевые слова: климактерическая экзема, андрогенная алопеция, розовые угри, ксероз кожи, папилломавирусная инфекция, хламидиаз, постовариоэктомический синдром.

Annotation

Halnikina S.O. Clinacal and pathogenetic basing of the treatment of the skin and mucous covers affects in women with postovariectomic syndrome. - Manuscript.

Thesis for getting of the doctor of medicine scientific grade on speciality 14.01.20 - skin diseases and sexually transmitted diseases. O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv, 2004.

The thesis is dedicated to research of the pathogenesis, clinics and treatment peculiarities of the skin affects ( skin xerosis, androgenic alopecia, climacteric exema, acne rosacea) and mucous covers in women with postovarioectomic syndrome.

At the basement of comlex clinic experimental investigations it is detailed and supplemented the existing conceptions of pathomorphologic affects of the skin on the background of the posovarioectomic syndrome. There are described new methods of pathogenetic based correction by application of hormone replacement therapy and enzyme therapy. There is proved the efficiency of combined applications of Estrogel, Climadinon, and Vobenzyme with the purpose of correction of dysmetabolism on the background of postovaryectomic syndrome. It is proved experimentally that there are dystrophic degeneration of epidermis cells, dermal structure elements in animals with postcastration syndrome, that fact is the basement for skin diseases. Electronic microscopy made possible to determine significant destructive affects of the intracellular components of the epidermis epitheliocytes and dermal structures in animals with poscastration syndrome. Electrone microscopy investigation gave a characteristic of skin in women with postovarioectomic syndrome, appointed dominating atrophy degeneration above regeneration processes, that is manifested in diminished mechanic properties of the skin. There are fully investigated lipid peroxidation activity and antioxidant system activity at the condition of the postcastration syndrome. There are determined the signs of lipoperoxidation system activation and phase changes of enzyme and not enzyme links of antioxydant system. Stage of the endogenous intoxication after surgical total hysterectomy is researched experimentally and in clinic conditions. That is assigned elevation of medium molecular mass concentration and disbalance of its fractions.

That is worked out the new method of treatment of human papillomavirus infection 6/11, 16/18, 31/33 types in women with atrophic colpitis with postovarioectomic syndrome, that includes applying of cytodestructive substance “Kollamak” in combination with antiviral remedy “Proteflazid”. It leads to improved clinic efficiency. That is assigned, that complex treatment of clamidiasis at the background of atrophic colpitis applying “Vilprafen” in women with postovarioectomic syndrome with additional usage of estrogenic active preparation “Ovestin” and antimicrobial immunomodulating preparation “Flurenizide” improves the clinical efficiency of treatment.

Key words: skin xerosis, androgenic alopecia, climacteric exema, acne rosacea, postovarioectomic syndrome, clamidiasis, human papillomavirus infection.

Размещено на Allbest.ru