Вплив препарату системної ензимотерапії флогензим на особливості перебігу запального процесу в рогівці вивчений на моделі виразкового бактерійного кератита (ВБК) на 39 кроликах (78 очей). Контрольна група 19 кроликів (38 очей) одержувала традиційну антибактеріальну терапію у вигляді інстиляцій 30% розчину альбуцида, 0,3% розчину гентаміцина 3 рази на день, 1% розчину атропіну 1 раз на день, підкон'юнктивальні ін'екції гентаміцина по 0,3мл протягом 10 днів. Тварини екперіментальної групи - 20 кроликів (40 очей) на протязі 28 днів додатково до вказаного лікування одержували по 238 мг флогэнзима 2 рази на день пероральний за 40 хвилин до їжі.

Клінічні дослідження показали, що розсмоктування запального інфільтрату в основній групі спостерігалося на (5,20,7) діб раніше (р<0,001), резорбція набряку рогівки - на (5,40,4) діб раніше (р<0,001), фібринозного экссудата в передній камері на (4,30,5) доби (р<0,01), раніше (р<0,001) ніж контролі. При застосуванні флогензима ускладнення зареєстровані на 16,7% очей в основній і на 43,47% - в контрольній групі (²=4,739, р=0,029). За даними гістологічного дослідження до кінця експерименту на 28 добу в основній групі спостерігалося стихання запального процесу в рогівці, тоді як в контрольній групі - збереження ознак гострого запалення.

Під впливом флогензима встановлено зниження рівня аутосенсибілізації організму до антигенів рогівки (18,207,02% до 4,22,89%) в порівнянні з групою тварин, що одержували традиційне лікування з (10,45,0) % до (2,182,9) %, а виявлена відмінність в ступені зміни цього показника між основною і контрольною групами була достовірна (р=0,05).

Вивчення впливу флогензима на протеїназно-інгібіторний баланс показало, що в гострій фазі модельованого ВБК під впливом препарату встановлено достовірне підвищення сумарної АТП в рогівці на 19,4-22,6% на фоні тенденції до підвищення АТА, що може сприяти більш швидкому видаленню пошкоджених білкових і клітинних структур з тканини рогівки. В репаративної фазі виразкового кератита під впливом флогензима відзначено зниження АТП в рогівці з одночасним підвищенням антитрипсинової активності на 23,2-26,2%, що створює оптимальні умови для регенерації.

При вивченні впливу флогензима на різні форми лізосомальних ферментів встановлений його стабілізуючий вплив на мембрани лізосом клітинних структур рогівки, про що свідчить зниження відношення неседиментованої активності кислої фосфатази і катепсина Е до зв'язаної активності цих ферментів в гострій фазі запального процесу - у 1,6 і 1,9 рази, у фазі репаративної регенерації - у 2 і 2,5 рази, відповідно, для кожного ферменту.

При вивченні впливу флогензима на біосинтез білків рогівки встановлено, що інтенсивность накопичення міченої амінокислоти пролін (Н3 - D, L - 2, 3, 4, 5-пролін) в тканинах ока інтактних тварин складав в рогівці 611,9±41,85, в райдужній оболонці - 784,4±33,21, в циліарному тілі - 641,3±47,23 імп/хв. Результати визначення ступеня накопичення радіоактивного ізотопу в тканинах ока показали, що інтенсивність накопичення в рогівці тварин, що одержували традиційне лікування на 36,6% нижче (р< 0,01), в порівнянні з інтактними тваринами. У тварин, лікованих з використанням флогензима, ступінь накопичення міченого ізотопу в рогівці був вищим, ніж у тварин, де флогензим не застосовували. Зіставлення інтенсивності накопичення міченої амінокислоти в рогівці, виявило збільшення цього показника - на 31,5% (р<0,01) в групі, лікованій флогензимом. Отримані дані свідчать про збільшення швидкості синтезу білків в рогівці під впливом поліензимного комплексу флогензим. У райдужній оболонці і циліарному тілі тварин при традиційному лікуванні інтенсивність накопичення міченого ізотопу відповідно на 28,2% (р<0,01), і на 34,1% (р< 0,01) нижче, в порівнянні з інтактними тваринами. Порівняння інтенсивності накопичення міченої амінокислоти у райдужній оболонці і циліарному тілі тварин показало достовірне збільшення цього показника в цих тканинах на 16,8% (р<0,001) і 55,2% (р<0,001), відповідно у тварин, лікованих флогензимом.

Таким чином встановлено, що при застосуванні флогензима спостерігається інтенсифікація процесів біосинтезу тканинних білків як в ураженій тканині рогівки, так і в інших тканинах переднього відділу ока, що сприяє прискоренню процесів регенерації і є важливою ланкою фармакотерапевтичної дії системної ензимотерапіїї на тканині переднього відділу ока в репаративній фазі запального процесу.

Виявлені на моделі ВБК протизапальні, мембрано-стабілізуючі, а також стимулюючі регенерацію і синтез білків в рогівці властивості флогензима обгрунтовують включення препарату в комплексне лікування для стимуляції процесів регенерації в рогівці після КП.

Ефективність пошарової і крізної кератопластики залежно від виду СДСР і наявності запального компоненту в клінічному перебігу захворювання.

Для аналізу оптичних результатів крізної і пошарової КП нами було стандартизовано опис стану рогівки. З цією метою була розроблена система бальної оцінки клінічних показників, що характеризують стан рогівки, а також зорових функцій хворих СДСР, на основі якої була створена комплексна оцінка стану ока. Створення комплексної оцінки стану ока і аналіз ефективності КП здійснені на матеріалі 380 очей з повним набором ознак, що вивчали. Хворі з незрілою і зрілою катарактою, а також патологією очного дна (48 очей) були виключені з дослідження.

Вивчені клінічні показники і їх градації, розподілені по ступеню бальних оцінок патологічних виявів СДСР, представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Бальні оцінки формалізованих клінічних ознак НСДР і їх розподіл

Найменування ознак	Градація ознак (бали)	n	%
1. Стан строми (СТР)	1	прозора	17	4,47
	2	напівпрозора	252	66,32
	3	мутна	111	29,21
2. Васкуляризація рогівки (ВАС)	1	відсутня	278	73,16
	2	поверхнева	74	19,47
	3	глибока	28	7,37
3. Глибина локалізації патологічних змін в стромі (ГЛ)	1	під епітелієм	17	4,47
	2	в середніх шарах	83	21,84
	3	в глибоких шарах	280	73,68
4. Стан поверхні рогівки до операції (ПР)	1	гладка	190	50,00
	2	ірегулярна	118	31,05
	3	ерозія	42	11,05
	4	ознаки запальної інфільтрації в стромі	30	7,89
5. Наявнясть запального компоненту в перебігу дистрофії (ЗК)	1	без запалення	118	31,1
	2	із запаленням	262	68,9
6. Гострота зору до операції (MSD) (ГЗ)	1	0,14 (min - 0,12; max - 0,2)	50	13,2
	2	0,08 (min - 0,05; max - 0,1)	119	31,3
	3	0,02 (min - 0,005; max - 0,04)	211	55,5

Представлені в таблиці 4 дані свідчать про те, що стан рогівки при СДСР характеризується великою різноманітністю клінічних ознак, а також зорових функцій, що відбивають вираженість патологічних змін в рогівці.

Для створення комплексної оцінки стану ока при СДСР всі зміни рогівки, описані наведеними в таблиці 4. показниками, методом кластерного аналізу були розділені на дві групи (кластера) по стану очей, що достовірно розрізняються ступенем клінічних проявів СДСР. Першу групу (кластер) склали пацієнти з кращим клінічним і функціональним станом ока і відповідно - з меншими бальними оцінками ступеня патологічних змін в рогівці (n=134), другу - з високими бальними оцінками.

Перша група одержала назву групи помірних патологічних змін, друга - виражених патологічних змін в рогівці.

Таким чином, пацієнти з СДСР методом автоматичного групування розподілилися на два кластери, які максимально розрізняються одночасно по всіх шести показниках стану ока (мал. 1.). Розроблена комплексна оцінка стану ока при СДСР вперше дозволила кількісно оцінити ступінь патологічних змін в рогівці при цій її патології.

Включення запального компоненту в комплексну оцінку разом з рядом інших клінічних показників дозволило створити робочу класифікацію стадій розвитку СДСР, яка включає дистрофічний, і запальний компоненти, що більш повно відбиває біологічну сутність патологічного процесу в рогівці при СДСР. З використанням методу дерев класифікації (Айвазян С.А., 1989, Комарова М.В., 2003) нами розроблений алгоритм віднесення хворого до однієї з виділених стадій.

Мал. 1. Значення кластерних середніх клінічних показників СДСР отриманих методом автоматичного угрупування.

Позначення: ЗК - запальний компонент, ПР - поверхня рогівки, ГЛ - глибина локалізації патологічних змін в стромі рогівки, СТР - стан строми, Вас - васкуляризація рогівки, ГЗ - категорія гостроти зору.

Вивчення оптичних результатів крізної і пошарової КП проведено на 347 очах пацієнтів, яким КП проведена з оптичною метою. Оптичним результатом КП вважали підвищення гостроти зору, отримане після КП, яке обчислювали як різницю між досягнутою в результаті операції гостротою зору з максимальною корекцією і гостротою зору до операції.

Для аналізу факторів, які впливають на оптичні результати КП, був застосований багатофакторний дисперсійний аналіз, який показав, що факторами, які мають достовірний кореляційний зв'язок з оптичним результатом КП є: вид дистрофії, наявність запального компоненту в клінічному перебігу СДСР, а також комплексна оцінка стану ока. Порівняльний аналіз оптичних результатів крізної і пошарової КП проведено з урахуванням вказаних факторів з використовуванням дисперсійного аналізу. Вивчення впливу виду кератопластики і стану ока на оптичний результат показало, що при помірно виражених патологічних змінах рогівки оптичні результати після крізної КП вище, ніж після пошарової КП і склали 0,570,25 і 0,350,18 відповідно (р=0,00001). При значних патологічних змінах в рогівці, збільшення гостроти зору, отримане після крізної і пошарової КП було однаковим. Після пошарової КП, незалежно від ступеня патологічного процесу в рогівці, отримане збільшення гостроти зору склало в середньому 0,350,29 і - 0,330,21 (відповідно для першого і другого рівня стану рогівки).

Аналіз оптичних результатів крізної і пошарової КП. залежно від наявності запального компоненту в клінічному перебігу СДСР показав, що при відсутності ЗК збільшення гостроти зору після крізної КП було вищим і склало 0,580,28, після пошарової 0,350,18 (р=0,00009). Але, при наявності ЗК оптичні результати крізної КП були нижчими - збільшення гостроти зору склало 0,270,23, а після пошарової КП - 0,330,20 (р=0,15). Більш низькі оптичні результати після КП з наявністю в перебігу СДСР запального компоненту, найбільш ймовірно, пов'язані з дегенерацією рогівки, яка у ряді випадків супроводжується її васкуляризацією, що розвиваються внаслідок запалення. Перелічені зміни можуть бути віднесені до факторів, що спричиняють розвиток набряку трансплантата, а також погіршують регенерацію рогівки.

Проведений аналіз оптичних результатів пошарової і крізної КП залежно від виду КП показав, що при вузликовій і гратчастій дистрофії збільшення гостроти зору, отримане після обох видів КП, практично однакове (мал. 2.). При вузликовій СДСР після крізної КП отримано гострота зору підвищилась на 0,38 0,27, після пошарової - на 0,35 0,31. При гратчастій дистрофії після крізної КП і пошарової КП збільшення гостроти зору склало на 0,42 0,24, і на 0,42 0,38, відповідно. При плямистій дистрофії рогівки оптичні результати були достовірно вище при проведенні крізній КП, в порівнянні з пошаровою і склали відповідно 0,480,33 і 0,250,22. Це пояснюється тим, що патологічні зміни рогівки при цьому виді СДСР розташовуються як в поверхневих, так і в глибоких шарах строми, а також у десцеметовій мембрані і в ендотелії.

Мал. 2. Оптичні результати, отримані після пошарової і крізної КП залежно від виду дистрофії.

Ефективність фототерапевтичної кератектомії (ФТК) вивчена у 17 хворих (19 очей) з СДСР. При первинних СДСР на 11 очах з 12 вдалося повністю видалити нерівності рогівки і підвищити гостроту зору. Через два тижні після ФТК гострота зору без корекції підвищилася і дорівнювала в середньому 0,53±0,06, гострота зору з корекцією - 0,68±0,07. Епітелізация поверхні рогівки завершилася в середньому на (4,3±0,65) добу.

При вивченні ефективності ФТК в лікуванні рецидивів гратчастої і вузликової СДСР в трансплантатах (7 очей) встановлено, що рогівковий синдром був усунений у всіх хворих. Гострота зору підвищилася на всіх очах і через 2 тижні після ФТК без корекції і складала в середньому 0,57±0,06, з корекцією - 0,65±0,05. Епітелізация поверхні рогівки завершувалася в середньому на (5,4±0,52) добу.

Отримані результати свідчать про те, що фототерапевтична кератектомія є ефективним методом лікування СДСР і їх рецидивів, з локалізацією патологічних змін в поверхневих шарах строми не глибше 85 мк, що дозволяює одночасно поліпшити якість поверхні рогівки, усунути рогівковий синдром, підвищити гостроту зору і відстрочити кератопластику.

При порівнянні тривалості збереження прозорості трансплантата після ох видів КП не знайдено достовірних відмінностей часу настання помутніння трансплантата (Cox F-Test = 1,36; р=0,11). Тому аналіз чинників, що впливають на тривалість збереження прозорості трансплантата проводили без розділення по видах кератопластики.

Якнайменша тривалість збереження прозорості трансплантата у хворих з різними видами СДСР відзначена при гратчастій дистрофії. У половини хворих з цим видом дистрофії трансплантат зберігає прозорість не менше 68 місяців, що може бути пов'язано з наявністю ВК, який зустрічається в 93,6% випадків. У 50% хворих з вузликовою дистрофією трансплантат залишається прозорим - не менше 86 місяців, при плямистій дистрофії - не менше 78. місяців (²=0,43; р=0,81). Аналіз часу збереження прозорості трансплантата залежно від стану поверхні рогівки, глибини локалізації патологічних змін і стану строми не виявило достовірного впливу цих показників на збереження прозорості трансплантата (Log-Rang Test=0,54; р=0,59, Log-Rang Test=0,14; р=0,88, Log-Rang Test=1,3; р=0,20, відповідно.

Наявність васкуляризації знижує імовірність збереження прозорості трансплантата. Медіана для хворих з відсутністю судин складає 79 місяців, з наявністю - 53 місяці, Log-rang Test=2,96 р =0,003. Наявність запального компоненту в клінічному перебігу СДСР також достовірно знижувала імовірність збереження прозорості трансплантата (мал. 3).

Мал. 3. Функція збереження прозорості трансплантата залежно від наявності в клінічному перебігу СДСР запального компоненту

У половини хворих з наявністю ЗК трансплантат залишався прозорим не менше 62 місяці, а при відсутності ЗК не менше 100 місяців. (Log-rang Test=4,62 р=0,000001). Встановлений достовірний зв'язок між наявністю ускладнень в післяопераційному періоді з імовірністю помутніння трансплантата (Log-rang Test=2,62; р =0,009). Верхній квартиль при відсутності ускладнень складає 104 місяці, медіана - 62 місяці, за наявності ускладнень - 62 і 52 місяці, відповідно. Рекератопластики несприятливо впливають на збереження прозорості трансплантата (Log-rang Test =2,48; р=0,013). З імовірністю 75% трансплантат зберігає прозорість при відсутності ретрансплантацій не менше 111 місяців, медіана складає 75 місяців, а за наявності ретрансплантацій верхній квартиль складає 78 місяців, медіана - 54 місяці.

Таким чином, встановлені основні фактори, що впливають на тривалість збереження прозорості трансплантата після КП при СДСР - васкуляризация рогівки, наявність ЗК в клінічному перебігу дистрофії, післяопераційні ускладнення і повторні КП. Розроблена регресійна модель, яка дозволяє прогнозувати імовірність збереження прозорості трансплантата у конкретного пацієнта залежно від поєднання виявлених чотирьох факторів ризику на будь-який термін спостереження.

Для прогнозування оптичних результатів пошарової КП було визначено клінічні показники (потенційні чинники ризику), що знижують оптичні результати пошарової КП. Позитивним оптичним результатом (ОР) пошарової кератопластики вважали збільшення післяопераційної гостроти зору з корекцією на 0,3 і більше. Перелік клінічних ознак, що вивчалися, для яких було розроблено відповідне кодування градацій, включав вид дистрофії, стан поверхні і строми рогівки до операції, глибину локалізації в ній патологічних змін, наявність васкуляризації рогівки, повторні кератопластики, величину сумарної сльозопродукції, вік, в якому проведена перша кератопластика, наявність симптомів запалення в анамнезі і їх частота. Показники, що найбільш пов'язані з ОР, були проаналізовані з використанням одноваріантної логістичної регресії, при цьому для чисельної оцінки відносного ризику кожного чинника використовували антилогарифм (експонента) коефіцієнта рівняння регресії.

Для сумісної оцінки впливу виявлених факторів ризику, а також гостроти зору до операції на ОР застосували багатоваріантну логістичну регресію. В результаті отримана математична залежність, що пов'язує імовірність отримання оптичного результату негативного (р) або позитивного (1-р) з клінічними ознаками.

Параметри рівняння множинної логістичної регресії представлені в таблиці 5.

Згідно з даним таблиці 5, в загальному вигляді рівняння для розрахунку імовірності отримання негативного ОР при пошаровій кератопластиці записується таким чином:

Odds=exp (-10,063 + (х₂*0,518) + (х₃ *0,809) + (х₄*0,648) +

(х₇*1,644) + (х₈*1,394) + + (х₁₀*0,470)

Р_случая =

Таблиця 5

Параметри рівняння множинної логістичної регресії

Фактори ризику	Коеф. b	Exp (b)	95% доверчий інтервал	р
			Нижня межа	Верхня межа
Васкулярізація (х2)	b2	0,518	1,68	0,99	2,86	0,055
Глибина (х3)	b3	0,809	2,25	1,28	3,93	0,004
Поверхня рогівки (х4)	b4	0,648	1,91	1,33	2,75	0,0005
Вид дистрофії (х7)	b7	1,644	5,18	3,08	8,72	0,00000
Вік (х8)	b8	1,394	4,03	1,81	8,96	0,0006
Стать (х10)	b10	0,470	1,60	0,91	2,80	0,09
Константа	b0	-10,063				0,0000

Як випливає з даних в таблиці 5, чотири коефіцієнти з шести рівняння регресії мають високу статистичну достовірність. Найбільш вагомими факторами (з урахуванням впливу інших факторів) є вид дистрофії і вік, в якому проведена перша КП. Наприклад, при проведенні пошарової КП у віці до 31 року шанс отримання високого оптичного результату в 4 рази вище, ніж у хворих старшого віку.

Ризик негативного ОР підвищується при переході на одну категорію глибини локалізації патологічного процесу (наприклад, від локалізації в субепітеліальних шарах до середніх) збільшується більш ніж в двічі і, як випливає з таблиці 5. з вірогідністю 0,95 підвищення ризику коливається від 1,28 до 3,93 разів. При змінах поверхні рогівки, відповідно прийнятим нами градаціям, з переходом на одну градацію шанс отримання високого зору знижується більш ніж у 2 рази. Отримане рівняння дозволяє провести індивідуальний прогноз імовірності отримання певного ОР при пошаровій кератопластиці по ступеню вивчених факторів ризику.

Для перевірки якості прогнозу, отриманого за допомогою логістичної регресійної моделі, використаний дискримінантний аналіз і нейросітьове моделювання. Перевірка якості отриманих моделей прогнозу показала, що за допомогою різних методів прогнозу, як алгоритмічних, так і нейросітьових нами отримані моделі практично однакової інформаційної здатності і статистичної вірогідності. Безпомилковість прогнозу для розроблених моделей склала - для логістичної - 72,1%, для дискримінантної - 71,2%, для нейросітьової - 75,4%. Це свідчить про добротність відібраних для аналізу даних і адекватність використаних методів моделювання.

Таким чином, проведені дослідження виявили найбільш значні фактори ризику, що знижують оптичний результат пошарової кератопластики у хворих з СДСР: вид дистрофії, глибина локалізації патологічних змін в стромі рогівки, васкуляризація, стан поверхні рогівки, вік, проведення першої кератопластика, які вносять незалежний внесок в отримання ОР. Реалізовані методи прогнозування засновані на методології багатомірного аналізу, дозволили оцінити імовірність підвищення гостроти зору на 0,3 і більше після пошарової кератопластики при СДСР залежно від поєднання декількох чинників ризику у конкретного пацієнта.

Отримані в експерименті дані про багатокомпонентний позитивний вплив флогензима на перебіг запального процесу в рогівці стали підставою для вивчення його дії в клініці. В результаті цих досліджень розроблений спосіб лікування запальної реакції після кератопластики у хворих з дистрофіями рогівки // Патент України № 66278 А від 15. 04.2004.

Розроблений спосіб полягає в том, що в комплекс лікування запальної реакції після КП у хворих з дистрофіями рогівки за три доби до кератопластики і протягом трьох тижнів після її проведення включають препарат системної ензимотерапії флогензим, що складається з ферментів бромелаїну, трипсину, а також рутину. Його приймають перорально по 2 капсули 3 рази на день, що відповідає в добовому дозуванні цих ферментів і рутину 540 мг, 288 мг, і 600 мг відповідно.

Клінічні дослідження ефективності флогензима після КП проведені у 23 хворих НСДР. Серед хворих з СДСР було 17 хворих з гратчастою дистрофією, 2 - з вузликовою і 4 - з плямистою дистрофією. Групою порівняння (контроль) були 67 хворих (67 очей) з НСДР, які після КП одержували традиційне протизапальне лікування. Вивчення термінів послаблення запальної реакції в оці після кератопластики у хворих з СДСР в результаті проведеного традиційного лікування і з включенням в комплексну терапію флогензима показало, що застосування флогэнзима в комплексному лікуванні хворих з СДСР прискорює епітелізацію трансплантата, резорбцію набряку його, що приводить до скорочення термінів лікування хворих з НСДР на 2,8 діб. Епітелізація поверхні трансплантата завершувалася в основній групі на - (4,51,3) добу, в контрольній на (6,11,5) добу (р=0,0001), резорбція набряку рогівкового трансплантата - на (8,72,4) і на (13,65,1) добу (р=0,0001), відповідно.

При вивченні впливу флогензима на стан імунологічної реактивності організму встановлено, що в групі хворих СДСР, лікованих флогензимом підвищується абсолютна кількість лімфоцитів у вигляді очевидної тенденції з (1,40,3SD) до (1,60,4SD) тис. кл/мкл (р=0,08), а також абсолютного змісту Т - лімфоцитів з (1218,7282,4SD) до (1432,8450,2SD) тис. кл/мкл (р=0,068). Під впливом флогензима при СДСР достовірно збільшилась абсолютна кількість Т-хелперів з (994,6258,4SD) до (1229,2394,1SD) (р=0,02), а також абсолютний зміст фагоцитуючих клітин з (2373,81210,8SD) до (2909,4801,8SD) тис. кл/мкл (р=0,049). Збільшення абсолютної кількісті фагоцитуючих клітин позитивно впливає на перебіг запальної реакції після кератопластики, сприяє елімінації продуктів запалення з вогнища. Істотне збільшення цього показника у групі хворих, лікованих флогензимом може бути також пов'язане з нормалізуючим впливом ферментів, що входять в склад препарату, на поглинальну здатність фагоцитів, а також на відновлення резервних можливостей фагоцитуючих клітин. Ступінь сенсибілізації до антигенів рогівки під впливом флогэнзима достовірно знижувався - з (9,2 5,4SD) % до (4,52,8SD) % (р=0,0002).

Отримані результати свідчать про те, що застосування флогензима в комплексному лікуванні запальної реакції після КП у хворих з СДСР, завдяки його багатокомпонентній протизапальній фармакологічній дії, знижує ступінь сенсибілізації до антигенів рогівки, прискорює терміни послаблення ознак запальної реакції в оці після кератопластики.

Проведені нами комплексні дослідження вперше розкрили вплив запального компоненту на перебіг дистрофічного процесу при СДСР, а також виявили клінічні, морфологічні і метаболічні зміни рогівки, які розвиваються під впливом запальних змін в рогівці. Запропонований комплекс сучасних діагностичних методів дослідження дозволяє підвищити якість діагностики СДСР, а розроблений диференційований підхід до вибору виду кератопластики з урахуванням запального компоненту дозволяє підвищити ефективність кератопластики і прогнозувати її результати.

Висновки

Спадкові дистрофії строми рогівки є двобічними прогресуючими захворюваннями, що ведуть до помутніння рогівки та істотного зниження зору, серед показань до кератопластики складають від 3,5 до 12,5%. Не дивлячись на численні дослідження, присвячені вивченню різних сторін патогенезу СДСР, не вивчено вплив запального компоненту на особливості клінічної картини, структурні зміни, а також зміни метаболізму в тканині рогівки. Відсутній стандартизований опис стану рогівки, що, враховуючи велику багатоваріантність клінічних проявів дистрофій, не дозволяє переконливо порівнювати результати різних видів кератопластики. Не з'ясовані чинники, що впливають на оптичні результати КП, а також на терміни збереження прозорості трансплантата після кератопластики. Тому дослідження у вказаних напрямах є актуальною науковою проблемою в клінічній офтальмології.

Вперше показано, що перебіг спадкових стромальних дистрофій рогівки в 68,7% випадків супроводжується запальним компонентом і він спостерігається в 93,6% випадків - при гратчастій дистрофії, при плямистій і вузликовій дистрофії - в 62,5% і 50,0%, відповідно.

Розширені уявлення про те, що при СДСР, які проходять з наявністю запального компоненту спостерігається розвиток дегенеративних змін рогівки і трансплантата (фокальних, субтотальних або тотальних), які стирають патогномонічні ознаки дистрофій, що істотно ускладнює диференціальну діагностику різних видів цих захворювань рогівки.

Застосування молекулярно-генетичних методів дослідження дозволяє в будь-якій стадії захворювання виявити специфічні мутації, відповідальні за розвиток конкретних видів дистрофії рогівки, встановити діагноз СДСР, а також з високою точністю проводити диференціальну діагностику різних видів і типів дистрофії, тоді як ефективність клінічної діагностики складає при вузликової дистрофії і дистрофії Рейс-Бюклерса 60,0%, при гратчастій - 79,5%.

Отримані нові знання про порушення метаболізму при спадкових стромальних дистрофіях рогівки: встановлений дисбаланс в протеїназно-інгібіторній системі, найбільш суттєвий при гратчастій дистрофії (підвищення активності трипсиноподібних протеїназ - на 27,6% на фоні зниження антитрипсинової активності - на 25,1%), порушення окислювально-відновлювальних процесів з переважанням анаеробних процесів (підвищення активності лактатдегідрогенази на 25,3%), а також зниження стабільності мембран лізосом (збільшення відношення неседиментованої активності кислої фосфатази і катепсина Е до зв'язаної активності цих ферментів у 2 рази). Вперше показано, що виявлені порушення метаболізму посилюються при НСДР, протікаючих з наявністю запального компоненту.

Вперше виявлено при СДСР підвищення рівня сенсибілізації до антигенів рогівки. При наявності запального компоненту у перебігу СДСР рівень сенсибілізації до антигенів рогівки суттєво підвищений і складає - 11,5%, при відсутності запального компоненту - 8,3%.

Доповнені дані про ефективність фототерапевтичної кератектомії в лікуванні СДСР. Показано, що фототерапевтична кератектомія при лікуванні СДСР і їх рецидивів з локалізацією патологічних змін в поверхневих шарах строми рогівки (не глибше 85 мк) дозволяє в 90,0% випадків поліпшити якість поверхні рогівки, усунути рогівковий синдром, підвищити гостроту зору в середньому на 0,45 і відстрочити кератопластику.

Вперше розроблена з використанням кластерного аналізу робоча класифікація стану ока при СДСР, яка включає необхідність врахування комплексу ознак: стан поверхні рогівки і її строми, глибину локалізації патологічних змін в стромі, наявність васкуляризації і запальних змін рогівки, а також гостроту зору, що дозволяє визначити оптимальний вибір виду кератопластики і прогнозувати її результат.

Вперше показано, що оптичні результати крізної кератопластики при СДСР, без запального компоненту вище (на 39,7%), ніж після пошарової, що відповідає підвищенню гостроти зору на 0,58 і 0,35, відповідно. При наявності запального компоненту ефективність крізної і пошарової КП істотно не відрізняються.

Вперше показано, що при плямистій дистрофії рогівки оптичні результати крізної КП вище (на 48%), в порівнянні з пошаровою КП, що відповідає підвищенню гостроти зору на 0,48 і 0,25, відповідно. Оптичні результати пошарової і крізної КП при вузликовій і гратчастій дистрофії не залежать від виду КП.

Доповнені знання про чинники знижуючі тривалість збереження прозорості трансплантата після кератопластики при СДСР, а саме - післяопераційні ускладнення, наявність запального компоненту, васкуляризація рогівки, проведення повторних КП. Розроблена модель, що дозволяє прогнозувати імовірність збереження прозорості трансплантату після кератопластики при НСДР залежно від поєднання чотирьох факторів ризику у конкретного пацієнта.

Вперше розроблена кількісна оцінка комплексу факторів ризику (вид дистрофії, стан поверхні рогівки, глибина локалізації патологічних змін в стромі, наявність васкуляризации рогівки, вік в якому проведена перша кератопластика), що впливають на оптичні результати пошаровіої кератопластики у хворих з СДСР: На підставі цієї оцінки розроблені логістична, дискримінантна і нейросітьова моделі, що дозволяють прогнозувати можливість підвищення гостроти зору на 0,3 і більше після пошарової кератопластики, залежно від поєднання декількох чинників ризику у конкретного пацієнта (чутливість моделей 68,9%, специфічність - 75,9%).

Вперше експериментально обґрунтовано застосування і вивчена ефективність препарату системної ензимотерапії "флогензим" в комплексному лікуванні виразкового бактерійного кератита. Доведено, що флогензим істотно знижує явища запалення рогівки (прискорює резорбцію запального інфільтрату - на 5,2 діб, набряку рогівки - на 5,4 діб, эксудата в передній камері - на 4,1діб; стабілізує лізосомальні мембрани клітинних структур рогівки, збільшує синтез і оновлення білків в рогівці, прискорює репаративні процеси, знижує кількість ускладнень на 26,8 %, знижує ступінь сенсибілізації до антигенів рогівки.

Розроблений спосіб профілактики запальної реакції після кератопластики у хворих із спадковими стромальними дистрофіями рогівки з використанням "флогензима", який дозволяє понизити рівень сенсибілізації до антигенів рогівки (на 4,7%), прискорити резорбцию набряку трансплантата на 4,5 діб, епіелізацію трансплантата - на 1,5 суток.

Проведені дослідження по науковій проблемі спадкових стромальних дистрофій рогівки з використанням комплексу сучасних діагностичних методів (клінічних, генеалогічних, морфологічних і молекулярно-генетичних) дозволили підвищити ефективність діагностики вузликової дистрофії і дистрофії Рейс-Бюклерса - на 40,0%, гратчастої - на 20,5%. Отримані нові знання про вплив запального компоненту на розвиток і прогресування дегенеративних змін рогівки. Розроблений диференційований підхід до вибору виду кератопластики з урахуванням запального компоненту в перебігу дистрофії, дозволив підвищити ефективність кератопластики у хворих з СДСР, що проходять з наявністю запального компоненту на 23%.

Список наукових праць опублікованих за темою дисертації

Дрожжина Г.И., Горгиладзе Т.У., Е.В. Ивановская, Гайдамака Т.Б., Вит В.В., Стойловская Е.Г. Эффективность послойной кератопластики у больных с наследственными стромальными дистрофиями роговицы // Офтальмол. журн. - 1995. - № 5-6. - С. 262-267. Особисто автором проводився збір архівного матеріалу та аналіз результатів оптичних та біологічних результатів кератопластики.

Дрожжина Г.И., Сравнительные результаты послойной и сквозной кератопластик у больных с наследственными стромальными дистрофиями роговицы // Офтальмол. журн. - 1997. - № 4. - С. 233-237.

Дрожжина Г.И., Гайдамака Т.Б., Ивановская Е.В., Гербали О. Динамика изменений структуры патологии роговицы, показанной для кератопластики, в период с 1987 по 1996гг. // Офтальмол. журн. - 1998. - № 1. - С. 281-286. Особисто автором проведений аналіз частоти спадкових дистрофій строми рогівки серед іншої патології рогівки, що показана до кератопластики.

Дрожжина Г.И., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Состояние лизосомальных мембран в роговице больных с наследственной решетчатой дистрофией // Офтальмол. журн. - 1999, №3. - С 416-419. Особисто автором проведені клінічні обстеження хворих з дистрофіями та аналіз біохімічних результатів.

Дрожжина Г.И. Осложнения наследственных стромальных дистрофий роговицы, обусловленные вторичной инфекцией // Офтальмол. журн. - 1999. - № 4. - С. 233-237

Дрожжина Г.И., В.В. Вит, Н.Е. Думброва Воспалительный компонент при наследственных стромальных дистрофиях роговицы // Офтальмол. журн. - 2000. - №3. - С. 44-49. Особисто автором проведені клінічні дослідження у хворих з дистрофіями та аналіз даних клінічних та морфологічних досліджень.

Дрожжина Г.И., Думброва Н.Е., Вит В.В. Светооптические и ультраструктурные изменения ткани роговицы у больных с наследственной стромальной узелковой дистрофией роговицы (Грену І) // Офтальмол. журн. - 2000. - № 4. - С. 35-40. Особисто автором проведені клінічні дослідження у хворих з вузликовою дистрофією та аналіз даних клінічних та морфологічних досліджень.

Щипун С.К., Дрожжина Г.И., Горгиладзе Л.Т. Фототерапевтическая кератэктомия в лечении поверхностных дистрофических и дегенеративных заболеваний роговицы // Офтальмол. журн. - 2002. - № 1. - С. 4-9. Особисто автором проведені клінічні дослідження у хворих на дистрофії та аналіз результатів фототерапевтичної кератектомії.

Дрожжина Г.И. Вит В.В., Думброва Н.Е. Влияние воспаления на особенности клинического течения и структурные изменения в роговице при решетчатой дистрофии // Офтальмол. журн. - 2002. - № 2. - С. 37-42 Особисто автором проведені клінічні дослідження у хворих з гратчастою дистрофією та аналіз даних клінічних та морфологічних досліджень.

Дрожжина Г.И., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Особенности окислительно восстановительных процессов в роговице при решетчатой дистрофии, осложненной воспалительным процессом // Офтальмол. журн. - 2002, №5 - С. 25 - 29. Особисто автором проведені клінічні дослідження хворих з гратчастою дистрофією та аналіз біохімічних результатів.

Дрожжина Г.И., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Состояние протеиназно-ингибиторного баланса и стабильности мембран лизосом при решетчатой дистрофии роговицы, осложненной воспалительным процессом // Офтальмол. журн. - 2003. - № 1 - С. 29-33. Особисто автором проведені клінічні дослідження хворих з гратчастою дистрофією та аналіз біохімічних результатів.

Дрожжина Г.И., Вит В.В., Думброва Н.Е. Воспалительный компонент и его влияние на клинические и морфологические особенности при пятнистой наследственной дистрофии роговицы // Офтальмол. журн. - 2003. - № 4. - С. 29-34. Особисто автором проведені клінічні дослідження у хворих з п ятнистою дистрофією та аналіз даних клінічних і морфологічних досліджень.

Дрожжина Г.И., Гайдамака Т.Б., Артемов А.В., Экспериментальное обоснование к применению флогензима в лечении язвенных бактериальных кератитов // Офтальмол. журн. - 2003. - № 6 - С. 83-88. Особисто автором проведено моделювання виразкового кератиту у кролів, клінічні дослідження впливу флогензима на перебіг запального процесу в рогівці.

Дрожжина Г.И. Пампуха В.Н., Вит В.В., Думброва Н.Е., Ливщиц Л.А. Значение молекулярно-генетических методов исследования в дифференциальной диагностике различных видов и типов наследственных стромальных дистрофий роговицы // Офтальмол. журн. - №1. - 2004. - С. 22-27. Особисто автором проводились клінічні дослідження хворих на дистрофії, а також збір біологічного матеріалу (крові) для молекулярно-генетичних досліджень та аналіз одержаних результатів.

Дрожжина Г.И., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Влияние флогэнзима на протеиназно-ингибиторный баланс в ткани роговицы при моделированном язвенном бактериальном кератите // Офтальмол. журн. - №3. - 2004. - С. 60-64. Особисто автором проведено моделювання виразкового кератиту у кролів, клінічні дослідження впливу флогензима на перебіг запального процесу в рогівці, аналіз результатів біохімічних досліджень.

Дрожжина Г.И., Дегтяренко Т.В. Влияние флогэнзима на иммунологическую реактивность организма при экспериментальном язвенном бактериальном кератите // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології, Зб. наук. праць 2004. - Вип. 4 (57) Київ-Луганськ-Харків. - С. 264-272. Особисто автором проведено моделювання виразкового кератиту у кролів, клінічні дослідження впливу флогензима на перебіг запального процесу та аналіз імунологічних результатів.

Дрожжина Г.І., Леус Н.Ф., Коломийчук С.Г. Вплив флогезима на стабільність мембран лізосом при модельованому виразковому бактерійному кератиті // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина", вип. 22, 2004. - С. 37-44. Особисто автором проведено моделювання виразкового кератиту у кролів, клінічні дослідження впливу флогензима на перебіг запального процесу в рогівці, аналіз результатів біохімічних досліджень.

Дрожжина Г.И., Драгомирецкая Е.В., Модели прогноза оптического результата послойной кератопластики при наследственных стромальных дистрофиіях роговицы // Сб науч. трудов сотрудников КМАПО им.П.Л. Шупика К. - 2004 Вып. 13. - Кн. 4. - С. 465-471. Особисто автором проводились клінічні дослідження хворих на дистрофії та аналіз результатів кератопластики.

Пампуха В.Н., Дрожжина Г.І., Лівшиць Л.А. Дослідження мутацій в 4-му та 12-му екзонах гена TGFB у хворих із спадковими формами дистрофій строми рогівки з України // Доповіді Національної Академії наук України. - 2004. - №3. - С. 186-190. Особисто автором проводились клінічні дослідження хворих на дистрофії, а також збір біологічного матеріалу (крові) для молекулярно-генетичних досліджень та аналіз одержаних результатів.

Дрожжина Г.И., Дегтяренко Т.В. Состояние иммунологической реактивности у больных с наследственными стромальными дистрофиями роговицы и ее особености при наличии в течении дистрофий воспалительного компонента // Офтальмол. журн. №5. - 2004. - С. 10-16. Особисто автором проведено клінічні дослідження хвориїх з дистрофіями та аналіз імунологічних результатів.

Дрожжина Г.И. Факторы, влияющие на сроки сохранения прозрачности трансплантата после кератопластики при наследственных стромальных дистрофиях роговицы // Офтальмол. журн. - 2004. - №6. - C. 23-28. Особисто автором проводились клінічні дослідження хворих на дистрофії та ретроспективний аналіз результатів кератопластики.

Pampukha V. M., Drozhyna G., Livchits L. A. TGFBI Gene Mutation in Families with Hereditary Corneal Dystrophies from Ukraine // Opthalmologica. - 2004. - Vol. 218. - P. 411-414.

Патент № 66278 А України A61F9/01. Спосіб лікування запальної реакції в оці при проведенні кератопластики у хворих з дистрофіями рогівки. /Дрожжина Г.И., Дегтяренко Т.В. Офіційний бюллетень "Промислова власність". - 2004. - №4. Особисто автором проводились клінічні дослідження та аналіз клінічних і імунологічних досліджень.

Drozhyna G., Gaydamaka T Gorgiladze T.,.,Comparative results of lamellare and penetrating keratoplasty in patients with inhirited stromal dystrophies of the cornea // Abstract book: XI Congress of the Eropean Ophthalmology. Budapest, 1997. P. 211.

Дрожжина Г.И., Гайдамака Т. Б, Ивановская Е. В Острые воспалительные процессы в роговице у больных с наследственными стромальными дистрофиями роговицы // Тез. докл. X Международн. конф. офтальмологов Одесса-Генуя. Одесса, 1997. С. 177-178.

Drozhyna G., Leus N., Kolomiychuk S., Gaidamaka T., Artemov A., Dragomirezkaya E. Experimental basis for phlogenzym application in treatment of ulcerous keratitis // Abstract book: XII Congress of European Society of Ophthalmology. Stockholm. 1999. P. 199.

Droshina G., Vit V., Dumbrowa N., Dragomiretskaya Е. Entzundliche Komponente bei hеreditaren Stromadystrophien der Hornaut // 98 Tagung der Deutschen Ophthalmologischen Gesellschaft. Berlin, 2000. P. 133.

Дрожжина Г.И.,. Вит В.В, Думброва Н.Е., Роль воспалительного компонента в прогрессировании вторичных дегенеративных изменений в роговице больных с наследственными стромальными дистрофиями // Тези науков. конф. офтальмологів, присв. 125 річчю з дня народження В.П. Філатова. Одеса, 2000. С. 13.

Дрожжина Г.И., Возможности применения препаратов системной энзимотерапии в лечении воспалительных заболеваний роговой оболочки"Актуальные вопросы офтальмологии", материалы Юбилейной Всероссийской конф. Москва, 2000. С. 20-22.

Дрожжина Г.И., Думброва Н.Е., Вит В.В., Гайдамака Т.Б. Влияние воспалительного процесса на течение решетчатой дистрофии роговицы. // Актуальные вопросы воспалительных заболеваний глаза. - Москва. - 2001.С. 254-255

Droshina G., Stchipun S., Gorgiladze L. Phototherapeutische Keratektomie (PTK) bei der oberflachlichen dystrophischen Veranderungen der Hornhaut // Abstrakts der Vortrage 99 Tagung der deutschen Opthalmologischen Gesellschaft. - 2001. - Berlin. - P. 26.

Дрожжина Г.И. Вит В.В., Думброва Н.Е. Влияние воспаления на особенности клинического течения и структурные изменения в роговице при решетчатой дистрофии // Тези доп., Х з їзду офтальмологі України. - Одеса. - 2002. - С. 32

Лившиц Л.А., Дрожжина Г.И., Пампуха В.Н., Вит В.В., Думброва Н.Е., Молекулярно-генетический и клинико-морфологический анализ больных с разными формами наследственных дистрофий роговицы // Тези доп., Х з їзду офтальмологі України. - Одеса. - 2002. - С. 45

Пампуха В.Н., Дрожжина Г.І., Віт В.В., Думброва Н. Є., Лившиць Л.А. Молекулярно-генетичний і клініко-морфологічний аналіз хворих на спадкові дистрофії рогівки // Тези доповідей III З їзду медичних генетиків України. - Львів. - 2002. - С. 87

Дрожжина Г.И. Хирургические методы лечения в реабилитации больных с наследственными стромальными дистрофиями роговицы // Тез. доп. Науково-практичної конф. З офтальмології "Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок офтальмопатології" УкрДержНДІМСПІ Дніпропетровськ - 2003р.С. 85-86

Дрожжина Г.И., Щипун С.К., Горгиладзе Л.Т. Фототерапевтическая кератэктомия в лечении наследственных стромальных дистрофий и поверхностных дегенераций роговицы // Тез. докл. юбилейного симпозиума "Актуальные проблемы офтальмологии". - Москва, 26-27сентября 2003г. - С. 23-24

Дрожжина Г.И., Щипун С.К., Горгиладзе Л.Т. Фототерапевтическая кератэктомия в лечении рецидивов узелковой и решетчатой стромальных стромальных дистрофий роговицы // Тез. доп. Ювілейної науково-практичної конф. офтальмологів з міжнародною участю, присвячена 100-річчю кафедри та клініки очних хвороб "Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології" - Одеса, 2003, С. 187-188.

Drozhina G., Vit V., Dumbrova N., Marischew Y. Einfluss der Entzundung auf die Entwicklung der secundaren Degeneration bei der hereditaren gittrigen Hornhautdystrophie (Typ I) // Abstracts der Vortrage und Posters 101. Tagung der Deutschen Ophthalmologischen, 25-28. September 2003 in Berlin. S 33

Livchits L. A., Pampucha V. N., Drozhina G.I. Hereditary corneal dystrophies in Ukraine: The clinical and major TGFBI gene mutations analysis // Abstracts bookof European human genetics conferce, 2003. - v. - 11, - Suppl. 1. - P. 199

Дрожжина Г.И. Синдром сухого глаза при наследственных стромальных дистрофиях роговицы // Тези доп. міжнародної науково-практичної конф. Проблеми диагностики і лікування синдрома сухого ока. - Харків. - 2004. - С. 16-17.

Дрожжина Г.И. Пампуха В.Н., Вит В.В., Думброва Н.Е., Ливщиц Л.А. Значение молекулярно-генетических методов исследования в дифференциальной диагностике различных видов наследственных стромальных дистрофий роговицы // Тези доповідей наукової конфер. офтальмологів Причорномор'я,. - Одеса. - 2004.С. 23-24.

Драгомирецкая Е.И. Дрожжина Г.И. II. Классификационный алгоритм для больных НСДР // Тезисы докладов. Международный семинар "Информационные системы и технологии" Одесса 21-22 сентября 2004. с 7-9.

Драгомирецкая Е.И., Дрожжина Г.И. Оценка вероятности сохранения прозрачности роговичного трансплантата у больных с наследственными стромальными дистрофиями роговицы // Матеріали конференції " Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині "Одеса. - 2004. - С. 21-22.

Droshina G., Dragomirezkaja E. Prognose der visuellen Resultate nach der Keratoplastik bei hereditдren Hornhautstromadystrophien // 102. Jahrestagung der Deutschen Ophthalmologischen Gesellschaft Berlin 22-26 sept 2004 р. 318.

Анотація

Дрожжина Г.І. Спадкові дистрофії строми рогівки (патогенез, клініка, діагностика, лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14. 01. 18 - "Офтальмологія" в Iнститутi очних хвороб i тканинної терапiї iм. В.П. Фiлатова АМН України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена підвищенню ефективнності діагностики і лікування хворих на спадкові дистрофії строми рогівки (СДСР), що протікають з наявністю запального компоненту і без нього шляхом застосування комплексу сучасних методів діагностики, вивчення патогенетичних ланок дистрофічного процесу, а також імунологічної реактивності організму для вибору оптимальної тактики кератопластики і прогнозу її результатів. Вивчено роль запального компоненту у перебігу СДСР та його вплив на клінічні, морфологічні, метаболічні зміни в рогівці. Встановлено спектр мутацій гена TGFBI у хворих з різними клінічними формами СДСР з України. Розроблена кількісна бальна оцінка комплексу ознак стану рогівки при СДСР та розроблено діференційний подход до вибору вида кератопластики. Вивчені фактори, які впливають на оптичні результати кератопластики, на підставі якіх розроблені багатофакторні моделі, що дозволяють прогнозувати вірогідність підвищення гостроти зору на 0,3 і більш після пошарової кератопластики. Експериментально обгрунтовано застосування препарату системної ензимотерапії флогензим в лікуванні запальних процесів рогівки та розроблено спосіб лікування запальної реакції в оці хворих на дистрофії.

Ключові слова: спадкові дистрофії строми рогівки, запалення, морфологічні, метаболічні, імунологічні порушення, кератопластика.

АННОТАЦИЯ

Дрожжина Г.И. Наследственные дистрофии сромы роговмцы (патогенез, клиника, диагностика, лечение). - Рукопись.

Диссертация на сосикание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14. 01. 18 - офтальмология. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им.В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики и лечения больных наследственными стромальными дистрофиями роговицы (НСДР.), протекающих с наличием воспалительного компонента и без него путем применения комплекса современных методов диагностики, изучения патогенетических звеньев дистрофического процесса, а также иммунологической реактивности организма для выбора оптимальной тактики кератопластики и прогноза ее результатов.

Клинические исследования проведены у 276 больных с НСДР (615 глаз). Из них пациенты с решетчатой дистрофией составили - 40,2%, узелковой - 31,1%, пятнистой - 26,0%, Рейс-Бюклерса - 1,8%, кристаллической дистрофией Шнайдера - 0,98%. Установлено, что течение НСДР в 68,7% случаев сопровождается наличием воспалительного компонента (ВК) который наблюдается в 93,6% случаев - при решетчатой дистрофии, при пятнистой - в 62,5%, при узелковой в 50,0%. На основании клинических и морфологических исследований показано, что при НСДР протекающих с наличием ВК наблюдается развитие дегенеративных изменений роговицы и трансплантата, которое приводит к стиранию патогномоничных признаков дистрофий, что существенно затрудняет дифференциальную диагностику различных видов этих заболеваний роговицы.

Результаты молекулярно-генетических исследований спектра мутаций гена TGFBI показали относительность клинических признаков в установлении диагноза НСДР, что проявлялось в несовпадении результатов клинических и молекулярно-генетических исследований при узелковой дистрофии и дистрофии Рейс-Бюклерса 40,0%, при решетчатой - 20,5% случаев. Показано, что применение молекулярно-генетических методов исследования позволяет в любой стадии заболевания выявить специфические мутации, ответственные за развитие конкретных видов дистрофий роговицы, установить диагноз НСДР, а также с высокой точностью проводить дифференциальную диагностику различных видов дистрофий.

При проведении биохимических исследований выявлены нарушения метаболизма при НСДР: дисбаланс в протеиназно-ингибиторной системе, нарушение окислительно-восстановительных процессов с преобладанием анаэробных процессов, а также снижение стабильности мембран лизосом. Показано, что выявленные нарушения метаболизма усиливаются при НСДР, протекающих с наличием ВК.

При НСДР установлено повышение уровня сенсибилизации к антигенам роговицы по сравнению со здоровыми лицами. При наличии в течении дистрофий ВК этот показатель существенно повышается.

Показано, что при фототерапевтическая кератэктомия при лечении НСДР и их рецидивов с локализацией патологических изменений в поверхностных слоях стромы роговицы позволяет в 90,0% случаев улучшить качество поверхности роговицы, повысить остроту зрения в среднем на 0,45 и отсрочить кератопластику.

Разработана количественная бальная оценка комплекса признаков состояния роговицы при НСДР. Изучена эффективность сквозной и послойной кератопластики при НСДР. Показано, что оптические результаты сквозной кератопластике при НСДР, протекающих без ВК выше на 39,7%, чем после послойной. При наличии ВК эффективность сквозной и послойной КП не отличаются. Доказано, что при пятнистой дистрофии роговицы оптические результаты после сквозной КП выше на 48%, по сравнению с послойной КП. Оптические результаты послойной и сквозной КП при узелковой и решетчатой дистрофиях не зависят от вида КП.

На основании изучения факторов, снижающих длительность сохранения прозрачности трансплантата после кератопластики при НСДР разработана модель, позволяющая прогнозировать вероятность сохранения прозрачности трансплантата в зависимости от сочетания четырех факторов риска у конкретного пациента.

Разработана количественная бальная оценка комплекса факторов риска (вид дистрофии, состояние поверхности роговицы, глубина локализации патологических изменений в строме, наличие васкуляризации роговицы, возраст в котором произведена первая кератопластика), влияющих на оптические результаты послойной кератопластики у больных с НДСР. На основании этой оценки разработаны многофакторные модели, позволяющие прогнозировать вероятность повышения остроты зрения на 0,3 и более после послойной кератопластики в зависимости от сочетания нескольких факторов риска у конкретного пациента.

Экспериментально обосновано применение системной энзимотерапии (флогэнзим) в комплексном лечении язвенного бактериального кератита. Разработан способ лечения воспалительной реакции после кератопластики у больных с НСДР с применением "флогэнзима", позволяющий снизить уровень сенсибилизации к антигенам роговицы, ускорить резорбцию отека трансплантата на 4,5 суток, эпителизацию трансплантата - на 1,5 суток.

...