Залізодефіцитна анемія в клініці внутрішніх хвороб: метаболічні порушення та їх корекція

Вивчення особливостей змін показника вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові у пацієнтів із ЗДА, що перебігала на фоні ВХ, ЦД, АТ, ХБ, дозволило встановити особливості змін їхнього вмісту. Нами встановлено, що найбільші середні значення показників вмісту 2,3-ДФГ і в еритроцитах периферичної крові є характерними для ЗДА, що перебігала на фоні ХОБ, порівняно із середніми значеннями у інших групах обстежених, а найменші - для ЗДА, що перебігала на фоні АТ, ЦД та ХНОБ. Дослідження показника 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові хворих на ЗДА дозволило встановити, що він збільшується, як і показники ВГН, ВС, ВГ, МСМ, МК і ПВК, зворотнопропорційно до зменшення концентрації гемоглобіну, показника вмісту заліза у сироватці крові.

Дослідження показника вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові при різних ступенях тяжкості перебігу ЗДА дозволило виявити, що показник їхнього вмісту збільшується із зростанням ступеня важкості перебігу ЗДА. Достовірно найвищі значення показника вмісту 2,3-ДФГ у еритроцитах периферичної крові виявляли при важкому та надважкому перебігу ЗДА, що могло бути непрямим свідченням найвиразнішого ступеня тканинної гіпоксії. Достовірне збільшення показника вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові залежно від зростання ступеня важкості перебігу ЗДА, дозволило нам рекомендувати використовувати визначення показників вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові як критерій адекватності усунення гіпоксії периферичних тканин при цьому захворюванні.

Відомо, що еритроцити периферичної крові є динамічним депо ХЕ у периферичній крові. Зміни вмісту ХЕ у еритроцитах відображують участь останніх в компенсаторно-пристосувальних реакціях, що, у разі ЗДА, спрямовані на усунення гіпоксії периферичних тканин та характеризують особливості еритропоезу в умовах анемічної гіпоксії та сидеропенії. Ми провели визначення вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові хворих на ЗДА одним із найчутливіших методів - атомно-абсорбційною спектроскопією. Дослідження вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові хворих на ЗДА показали, що показники їх вмісту при цьому захворюванні є достовірно меншими у відмитих еритроцитах периферичної крові хворих на ЗДА порівняно із значеннями у здорових та хворих на ВХ, ЦД, АТ, ХБ, перебіг яких не поєднувався із ЗДА. Такі зміни показника вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові хворих при ЗДА можна пояснити із одного боку компенсаторно-пристосувальними зрушеннями у відповідь на виникнення анемічної гіпоксії, а з іншого - наявністю синдрому сидеропенії. Вивчення особливостей змін показників вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові у пацієнтів із ЗДА, що перебігала на фоні найпоширеніших захворювань внутрішніх органів, дозволило встановити особливості порушень їх вмісту. Дослідження показників вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові хворих на ЗДА дозволило встановити, що їхні значення зменшуються прямопропорційно зменшенню концентрації гемоглобіну і показника вмісту заліза у сироватці крові. При різних ступенях важкості перебігу ЗДА їх обмін порушується пропорційно зростанню ступеня важкості перебігу ЗДА. Достовірно найменші значення показників вмісту заліза, міді і цинку в відмитих еритроцитах периферичної крові виявляли при важкому і надважкому перебігу ЗДА, що могло бути непрямим свідченням найвиразнішого ступеня тканинної гіпоксії у обстежених хворих. Достовірне зменшення показників вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові залежно від збільшення ступеня важкості перебігу ЗДА дозволяє стверджувати, що показники вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові можна застосовувати як один із маркерів ступеня адекватності постачання кисню до периферичних тканин.

Вивчення вмісту ВГН, ВС, ВГ у плазмі крові в процесі лікування хворих на ЗДА, дозволило виявити динамічність їх змін. Показники їх вмісту достовірно зменшувались у процесі лікування, причому, їх вміст на момент досягнення нормалізації концентрації гемоглобіну і кількості еритроцитів та вмісту заліза у сироватці залишався достовірно вищим за значення у здорових та хворих на ВХ, ЦД, АТ, ХБ, перебіг яких не поєднувався із ЗДА. Встановлення даного факту свідчить про те, що при нормалізації значень показників периферичної крові і сироваткового заліза у хворих на ЗДА спостерігається відставання нормалізації параметрів метаболізму цих речовин.

Вміст МСМ у сироватці крові хворих у динаміці лікування змінювався за аналогічною тенденцією за винятком хворих на ЗДА, що перебігала на фоні ЦД з ХНН, де значення даного показника залишалися без достовірних змін впродовж всього часу спостереження.

Динамічно і достовірно за вказаною вище тенденцією змінювалися у процесі лікування і значення показників вмісту МК і ПВК, вміст 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові.

Дослідження показників вмісту заліза, міді і цинку у відмитих еритроцитах периферичної крові в процесі лікування хворих на ЗДА дозволило виявити динамічність змін їхнього вмісту. Значення показників достовірно збільшувалися також у процесі лікування.

Слід відмітити, нормалізація значень показників вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих відбувалася тільки на 90-й день лікування.

Оскільки одним із важливих чинників, що визначають ступінь розвитку тканинної гіпоксії, є показник концентрації гемоглобіну, ми вважали за доцільне простежити корелятивні взаємозв'язки між показниками концентрації гемоглобіну і значенням кількості еритроцитів, MCV, MCH, вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ. Так, у хворих ІІ групи простежуються корелятивні взаємозв'язки між показниками концентрації гемоглобіну і: значеннями кількості еритроцитів (r=0,997, p<0,001), MCV (r=0,96, p<0,001), MCH (r=0,842, p<0,001), і вмісту ВГН (r=-0,995, p<0,001), ВГ (r=-0,695, p<0,001), ВС (r=-0,595, p<0,001), МК (r=-0,957, p<0,001), ПВК (r=-0,881, p<0,001), значенням коефіцієнту співвідношення МК:ПВК (r=0,817, p<0,01) у плазмі та МСМ (r=-0,73, p<0,001) у сироватці крові, 2,3-ДФГ (r=-0,957, p<0,001), заліза (r=0,792, p<0,001), міді (r=0,933, p<0,001) і цинку (r=0,822, p<0,001) у відмитих еритроцитах периферичної венозної крові. Вивчення стану корелятивних вищеозначених взаємозв'язків у ІІ, ІV, V, VII, IX, XI групах хворих на ЗДА показало, що зміни є однотиповими, що може свідчити про однонаправлений характер змін метаболічних порушень в умовах анемічної гіпоксії.

Було встановлено корелятивні взаємозв'язки між показниками значень сироваткового заліза і значеннями концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, MCV, MCH, вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ. Встановлено, що у хворих на ВХ, перебіг якої поєднувався із ЗДА, корелятивні взаємозв'язки між показниками значень сироваткового заліза і означеними параметрами є наступними: показником концентрації гемоглобіну (r=0,788, p<0,001), кількості еритроцитів (r=0,762, p<0,001), MCV (r=0,835, p<0,001), MCH (r=0,767, p<0,001) і вмісту ВГН (r=-0,641, p<0,001), ВГ (r=-0,451, p<0,001), ВС (r=-0,408, p<0,001), МК (r=-0,699, p<0,001), ПВК (r=-0,659, p<0,001), значенням коефіцієнту співвідношення МК:ПВК (r=0,625, p<0,01) у плазмі та МСМ (r=-0,593, p<0,001) у сироватці крові, 2,3-ДФГ (r=-0,75, p<0,001), заліза (r=0,703, p<0,001), міді (r=0,642, p<0,001), цинку (r=0,627, p<0,001) у відмитих еритроцитах периферичної венозної крові. Як показав аналіз, корелятивні взаємозв'язки між показниками значень сироваткового заліза і параметрами, що визначались, у хворих на ЗДА у ІІ, ІV, V, VII, IX, XI групах є однотиповими і можуть свідчити про залежність вторинних метаболічних порушень від змін вмісту заліза в сироватці крові.

Виявлені нами зміни показників вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих в динаміці лікування свідчили про необхідність застосування в комплексному лікуванні хворих на ЗДА окрім препаратів заліза ще і лікарських засобів, що мають антиоксидантні, мембраностабілізуючі властивості та посилюють перфузію киснем структур, через які здійснюються центральні механізми регуляції обміну речовин, зокрема тих сполук, що нами обрані як предмет дослідження.

Відомо, що Кверцетин стимулююче впливає як на кровотворення у кістковому мозку, так і на постачання киснем структур головного мозку, що здійснюють регуляцію метаболізму через центральні механізми. Даний лікарський засіб нормалізуюче впливає на біологічні мембрани, зокрема, цитолему клітин периферичної крові, покращуючи їхні реологічні властивості, що також сприяло позитивному рішенню при його виборі для включення до схем лікування вторинних метаболічних у хворих на ЗДА. Згідно даних літератури, Кверцетин є засобом, що має добрі антиоксидантні і мембраностабілізуючі властивості, спричинює антигіпоксичну дію.

Означені факти стали теоретичним підгрунтям для розробки нами схеми корекції вторинних метаболічних порушень у пацієнтів із ЗДА. Вона включала базисний препарат, що містить залізо - Тардиферон-ретард та засіб Кверцетин. Дану схему лікування призначали хворим на ЗДА незалежно від комплексу лікувальних заходів тих захворювань, на фоні яких спостерігали перебіг ЗДА.

Встановлено, що найефективнішою схемою корекції змін показника вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ хворих на ЗДА є та, що включала високодозний засіб заліза та Кверцетин. Застосування означеної схеми дозволяло досягти достовірного зменшення показників вмісту означених речовин на 21-й день після призначення.

Проведені нами дослідження дозволили встановити, що показники вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих є динамічними біохімічними параметрами, які відображують ступінь вторинних метаболічних порушень у хворих на ЗДА і достовірно змінюються в бік нормалізації в процесі лікування. Це дозволило нам рекомендувати ці показники як діагностичний критерій при проведенні комплексної оцінки ступеня важкості метаболічних порушень у хворих на ЗДА та використовувати їх значення, поряд із іншими показниками, як критерій компенсації вторинних метаболічних порушень у хворих на ЗДА. За стан компенсації вторинних метаболічних порушень цих біологічно-активних речовин у хворих на ЗДА слід вважати досягнення їх значень до показників вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у донорів.

Дискоординування метаболічних процесів при ВХ, ХБ, АТ, ЦД обумовлено комплексом порушень. Порушення функцій органів і систем при означених захворюваннях, зокрема видільної, дезінтоксикаційної тощо, адаптаційно-пристосувальних реакцій призводить до підвищення концентрації природньо існуючих метаболітів, проміжних і кінцевих продуктів їх обміну в тканинах і біологічних рідинах організму, зокрема, у плазмі крові. Підвищення рівня означених сполук спричиняє токсичну дію, викликаючи ендогенну інтоксикацію. Клінічно вона проявляється чисельними симптомами, по-різному, залежно від характеру і патогенезу захворювання. Метаболічні порушення, які мають загальне значення в розвитку патології, зокрема, активація перекисного окислення ліпідів, зрушення в антиоксидантній системі, зменшення енергетичного потенціалу, гіпоксія є складовими виникнення ендогенної інтоксикації у організмі. Відомо, що ЗДА супроводжується значними змінами перелічених процесів. Означені порушення обміну взаємопов'язані із імунними та мікроциркуляторними порушеннями. Накопичення МСМ, що нами виявлено у хворих на ЗДА при проведенні наукового пошуку, може відображувати і процес порушення метаболізму гормонів, зокрема у хворих на ЦД і АТ. Відомо, що МСМ є неоднорідною за хімічною структурою і біохімічною дією групою речовин. Об'єднуючою їх ознакою є молекулярна маса 300 - 5000 дальтон. В структуру МСМ входять пептидні гормони, регуляторні пептиди, фактори, які регулюють діяльність і активність означених сполук тощо. До речовин, які відносять до МСМ, належать пептиди, які виявлено у хворих на ЦД - амілін, а у хворих на АТ - тиреоїдні гормони. Отримані нами дані свідчать, що типові патологічні процеси, наприклад, гіпоксія, незалежно від чинників, що їх обумовлює, супроводжуються певними біохімічними порушеннями, які є загальними і властивими для всіх захворювань, а також специфічними - якісними або кількісними - при окремих із них. Накопичення природних метаболітів при ряді захворювань спричинює ендогенну метаболічну інтоксикацію. Цілком очевидно, що провідна роль при цьому належить МСМ. Аналізуючи отримані дані, ми відмітили, що достовірне підвищення показників вмісту в плазмі крові ВГ, ВС, ВГН і МК, ПВК і МСМ у сироватці крові хворих на ЗДА порівняно із аналогічними параметрами у хворих на АТ, ЦД, ХБ, ВХ з нормальними показниками червоної крові і параметрами обміну заліза та прямопропорційне зростання їх вмісту залежно від важкості перебігу ЗДА може свідчити про наявність синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації у хворих на ЗДА.

Таким чином, проведені нами дослідження дозволили встановити суттєві порушення вмісту у плазмі крові хворих на ЗДА таких фізіологічно-активних сполук як ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК, МСМ у сироватці крові та зміни вмісту показників 2,3-ДФГ і функціонально значимих ХЕ в еритроцитах периферичної крові. Виявлені нами зміни є вторинними відносно порушення обміну заліза у організмі хворих на ЗДА і відображують розбалансування діяльності систем їх посиленого вивільнення, зниження активності ензимів, що їх інактивують, в умовах анемічної гіпоксії. Виявлені вторинні зміни вмісту сполук, що нами досліджувалися, вивчення їх динаміки в процесі лікування ЗДА, дозволяє стверджувати, що у хворих на ЗДА має місце, окрім синдромів сидеропенії і анемічної гіпоксії, ще один, раніше не описаний синдром ендогенної метаболічної інтоксикації. Лабораторними критеріями його діагностики є комплексне біохімічне дослідження вмісту у плазмі крові хворих на ЗДА таких фізіологічно активних сполук як ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК та МСМ у сироватці крові і змін вмісту показників 2,3-ДФГ і функціонально значимих ХЕ в еритроцитах периферичної крові.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розкритті механізмів розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдромів анемічної гіпоксії і сидеропенії за умови поєднання ЗДА із іншими захворюваннями внутрішніх органів та удосконаленні патогенетичного лікування поєднаної патології на підставі проведених клініко-лабораторних досліджень.

Вперше встановлено, що при ЗДА, окрім анемічної гіпоксії і сидеропенії, які розвиваються внаслідок порушення обміну заліза, спостерігаються глибокі вторинні метаболічні порушення обміну фізіологічно активних речовин, які обумовлюють наявність синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації, глибина та виразність якого залежить від ступеня анемії і гіпоксії.

Синдром вторинної метаболічної інтоксикації при ЗДА пов'язаний із збільшенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та зростанням в еритроцитах вмісту 2,3-ДФГ і зменшенням у них вмісту заліза, міді і цинку, що відображує ступінь анемічної гіпоксії, обумовленої сидеропенією.

В еритроцитах периферичної крові при ЗДА відбуваються метаболічні порушення, які характеризуються збільшенням вмісту 2,3-ДФГ та зменшенням вмісту заліза, міді і цинку.

Зміни показника концентрації гемоглобіну у хворих на ЗДА прямопропорційні із змінами показників кількості еритроцитів, МСН, МСV та вмісту в них заліза, міді і цинку, значенням коефіцієнту співвідношення молочної і піровиноградної кислот зворотнопропорційно корелюють із змінами показників вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові, 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові.

Зміни вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот, молекул середньої маси у плазмі крові хворих на ЗДА та 2,3-ДФГ в еритроцитах знаходяться у зворотнопропорційній корелятивній залежності від змін показника вмісту заліза у сироватці крові, а у прямій корелятивній залежності - показники кількості еритроцитів, МСН, МСV, концентрації гемоглобіну.

Ступінь анемічної гіпоксії при ЗДА залежить від виразності анемії і характеризується збільшенням показника вмісту 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові і прямопропорційно корелює із змінами показників вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот, молекул середньої маси у плазмі крові і зворотнопропорційно - із змінами концентрації гемоглобіну, МСН, МСV, вмісту заліза, міді, цинку в еритроцитах та показника вмісту заліза у сироватці крові.

Нами вперше встановлено, що при ЗДА спостерігаються однонаправлені вторинні метаболічні порушення, що проявляються підвищенням вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та зростанням в еритроцитах вмісту 2,3-ДФГ і зменшенням у них вмісту заліза, міді і цинку, але ступінь виразності означених змін відрізняється залежно від захворювання, на фоні якого спостерігається перебіг анемії.

Показники вмісту вільного гепарину, вільного гістаміну, вільного серотоніну, молочної і піровиноградної кислот та молекул середньої маси у плазмі крові та 2,3-ДФГ в еритроцитах периферичної крові є діагностичними критеріями для оцінки ступеня важкості перебігу ЗДА і ефективності проведеного лікування.

Стратегія лікування ЗДА повинна враховувати ступінь метаболічних порушень, що виникають одночасно з порушенням обміну заліза. Патогенетично обгрунтованими є призначення, окрім препаратів заліза засобів, що спричинюють антигіпоксичну, антиоксидантну і мембраностабілізуючу дію та одночасно здійснюють регулюючий вплив на обмін фізіологічно активних сполук.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В комплексі обстеження хворих на ЗДА з метою оцінки ступеня вторинних метаболічних порушень необхідно проводити визначення вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ.

Встановлені нами рівні ХЕ в еритроцитах периферичної крові первинних донорів - заліза 26,84±0,59 мкг/г, міді 0,0004±0,00002 мкг/г, цинку 0,0020±0,0001 мкг/г та вмісту 2,3-ДФГ - 13,88±0,10 мкмоль/г Нb рекомендуємо використовувати як норму при проведенні порівняльного аналізу при оцінці ступеня вторинних метаболічних порушень в еритроцитах у хворих на ЗДА.

Вміст ВГН у плазмі крові первинних донорів - 21,28±0,51 мкг/г, ВС 0,59±0,05 нмоль/г, ВГ 1,45±0,14 нмоль/г, МК 1,05±0,04 нмоль/г, ПВК 0,09±0,001 нмоль/г і вміст МСМ у сироватці крові 0,24±0,0008 од рекомендуємо використовувати як норму для оцінки ступеня вторинних метаболічних порушень та разом з урахуванням метаболічних порушень в еритроцитах, змінами показників периферичної крові та параметрів, що характеризують метаболізм заліза в організмі - для встановлення ступеня важкості перебігу захворювання на ЗДА.

Для моніторингу ефективності лікування і оцінки стану компенсації вторинних метаболічних порушень у хворих на ЗДА необхідно проводити комплексне біохімічне дослідження вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах їх периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ.

Враховуючи дані комплексного біохімічного дослідження вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих на ЗДА для корекції вторинних метаболічних порушень в комплексі лікувальних заходів необхідно поєднання препаратів заліза у дозі при перерахуванні на елементарне залізо 2 мг/кг/добу до відновлення депо заліза в організмі (за нормалізацією вмісту феритину у сироватці крові) і Кверцетину 1,0 внутрішньо, двічі щодоби впродовж трьох тижнів від початку призначення лікування. Контроль вмісту ВГН, ВС, ВГ, МК і ПВК у плазмі і МСМ у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-ДФГ і ХЕ у хворих на ЗДА при корекції вторинних метаболічних порушень здійснювати в періоди очікуваних зрушень еритрону - на 7-й, 21-й, 90-й дні від початку призначення лікування.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Видиборець С.В. Особливості діагностики анемії, зумовленої мікседемою // Зб. наук. праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки.-К.:Б.в.,1997.-С.104-109.

Видиборець С.В. Атомно-абсорбційна спектроскопія в диференційній діагностиці гіпохромних анемій різного походження // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-1998.-Вип.7,кн.1.-С.229-231.

Видиборець С.В. Біогенні аміни як критерії компенсації метаболічних порушень при анемії, що зумовлена мікседемою // Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий зб.-К.:Нора-прінт,1998.-Вип.29.-С.51-54.

Видиборець С.В. Лабораторна діагностика залізодефіцитної анемії // Лаб. діагностика.-1998.-№4(6).-С.11-16.

Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія: моно- чи полігіпомікроелементоз? // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. праць.-К.-Луганськ:Б.в., 1999.-Вип.3.-С.367-379.

Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія як гематологічна маска мікседеми // Лікарська справа.-1999.-№4.-С.148-150.

Видиборець С.В. Дослідження ефективності кверцетину у комплексному лікуванні хворих із залізодефіцитною анемією // Ліки.-1999.-№3-4.-С.132-136.

Видиборець С.В. Метод діагностики металодефіцитних станів у донорів крові // Лаб. діагностика.-1999.-№1.-С.16-18.

Видиборець С.В. Особливості метаболізму гістаміну у хворих на залізодефіцитну анемію, що перебігає на тлі цукрового діабету // Медицина сьогодні і завтра.-1999.-№3-4.-С.54-56.

Видиборець С.В. Патогенетичне лікування залізодефіцитної анемії // Ліки.-1999.-№5-6.-С.54-59.

Видиборець С.В. Стан синтетичної функції печінки у хворих на залізодефіцитні анемії // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-1999.-Вип.8,кн.2.-С.361-365.

Видиборець С.В. Сучасні препарати заліза та їхнє клінічне застосування (огляд літератури) // Ліки України.-1999.-№12.-С.62-64.

Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Сучасні підходи до первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних анемій // Ліки України.-1999.-№6.-С.49-51. Особистий внесок - опрацювання літератури, написання статті.

Гончаров Я.П., Бойчак М.П., Видиборець С.В. Стан ендокринної системи у хворих на залізодефіцитні анемії // Проблеми військової охорони здоров'я. Зб. наук. праць Української військово-медичної академії.-1999.-Вип.5.-С.53-58. Особистий внесок - забір крові, набір матеріалу, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Михайличенко Б.В., Видиборець С.В. Метод одночасного флюориметричного визначення біогенних амінів в аналізованій пробі біосубстрату // Лаб. діагностика.-1999.-№2.-С.58-61. Дисертантом здійснено - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Видиборець С.В. Аналіз показників імунітету у хворих із залізодефіцитною анемією // Лікарська справа.-2000.-№3-4.-С.71-75.

Видиборець С.В. Динаміка вмісту серотоніну в плазмі крові хворих на залізодефіцитну анемію, перебіг якої поєднується з цукровим діабетом // Ліки України.-2000.-№7-8.-С.56-58.

Видиборець С.В. Комплексна оцінка ефективності моноферотерапії при лікуванні залізодефіцитної анемії // Ліки України.-2000.-№1-2.-С.49-52.

Видиборець С.В. Особливості метаболічних порушень та їх корекція у хворих на залізодефіцитну анемію з перебігом на фоні захворювань щитовидної залози // УРЖ.-2000.-Т.VIII,№3.-С.315-316.

Видиборець С.В. Особливості порушень метаболізму вільного гепарину та їх корекція у хворих на залізодефіцитну анемію, що перебігає у поєднанні з цукровим діабетом // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія.-2000.-№1(д).-С.333-335.

Видиборець С.В. Патогенетичні механізми формування сидеропенічного синдрому у хворих на залізодефіцитну анемію // Ліки України.-2000.-№3.-С.58-60.

Видиборець С.В. Трансферин: клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лаб. діагностика.-2000.-№2.-С.30-33.

Видиборець С.В. Феритин: клінічне значення та лабораторна діагностика порушень // Лаб. діагностика.-2000.-№1.-С.16-19.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Клініко-патофізіологічні зміни у хворих на залізодефіцитну анемію, перебіг якої поєднується із хронічним бронхітом // Галицький лікарський вісник.-2000.-Т.7,№4.-С.24-27. Дисертантом проведено забір крові, набір матеріалу, проведення клінічних і біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Михайличенко Б.В., Видиборець С.В. Метод кількісного визначення гепарину в біосубстратах // Лаб. діагностика.-2000.-№4.-С.53-56. Автором проведено - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Видиборець С.В. Вплив вільного гістаміну крові на стан кислотоутворювальної функції шлунка у хворих з деякими формами залізодефіцитної анемії // Лікарська справа.-2001.-№4.-С.43-46.

Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія: соціально-медичні та біохімічні аспекти // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-2001.-Вип.10,кн.4.-С.1228-1234.

Видиборець С.В. Корекція порушень метаболізму вільного гепарину у хворих із залізодефіцитною анемією // Проблеми військової охорони здоров'я. Зб. наук. праць Української військово-медичної академії.-2001.-Вип.8.-С.88-93.

Видиборець С.В. Метаболізм заліза та методи діагностики його порушень. Сучасні принципи лікування залізодефіцитної анемії (огляд літератури та власні дослідження) // Лікарська справа.-2001.-№2.-С.9-17.

Видиборець С.В. Піровиноградна кислота в комплексі метаболічних порушень у хворих на залізодефіцитну анемію // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-2001.-Вип.10, кн.3.-С.933-938.

Видиборець С.В. Розбалансування енергетичного обміну при залізодефіцитній анемії та можливості його фармакокорекції // Ліки.-2001.-№3-4.-С.110-114.

Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Динаміка вмісту молочної кислоти у крові хворих на залізодефіцитну анемію в процесі лікування // Галицький лікарський вісник.-2001.-Т.8,№1.-С.91-93. Дисертант проводив забір крові для біохімічних досліджень, здійснював набір матеріалу, проводив біохімічні дослідження, статистичну обробку матеріалу, написання статті.

Видиборець С.В., Гайдукова С.М. Клінічна класифікація залізодефіцитної анемії // Лікарська справа.-2001.-№5-6.-С.19-24. Особистий внесок дисертанта - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія: сучасний погляд та перспективи // Військова медицина України.-2001.-Т.1,№2.-С.88-94. Автором проведено - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Значення оцінки стану кістково-мозкового кровотворення та ступеня сидерофілії еритрокаріоцитів кісткового мозку при залізодефіцитній анемії // Лікарська справа.-2001.-№3.-С.36-39. Особистий внесок - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Гончаров Я.П. Диференційно-діагностичне значення визначення кількості ретикулоцитів у периферичній крові при анеміях різного походження // Одеський медичний журнал.-2001.-№5(67).-С.86-87. Автором особисто проведено - забір крові, набір матеріалу, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Видиборець С.В. Клінічне значення вмісту молекул середньої маси у сироватці крові хворих із залізодефіцитною анемією // Лікарська справа.-2002.-№1.-С.60-63.

Видиборець С.В. Клінічне значення вивчення вмісту 2,3-дифосфогліцеринової кислоти в еритроцитах хворих на залізодефіцитну анемію // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ. - 2002. - Вип.11, кн. 3.- С.186- 191.

Видиборець С.В. Особливості метаболічних порушень при залізодефіцитній анемії, що перебігає на фоні есенціальної гіпертензії // Український мед. альманах.- 2002.-Т.5, №4.-С.23-25.

Видиборець С.В. Патогенетичні механізми формування синдрому метаболічної інтоксикації у хворих на залізодефіцитну анемію та його корекція // Буковинський медичний вісник.-2002.-Т.6,№1.- С.26-29.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Проблема мікроелементозів в гематології // Укр. журн. гематол. та трансфузіол. - 2002.-№1.-C.10-14. Особистий внесок - написання статті.

Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Современные подходы к терапии железодефицитной анемии // Мат. республ. конф. “Актуальные вопросы гематологии, трансфузиоло-гии и внутренней медицины” (1-2 апреля) Караганда (Казахстан), 2002.- С.167-171. Особистий внесок - забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Vаdаborets S.V., Haiducova S.N. Dinamica histaminei libere si a serotoninei libere in plasma sangvina a bolnavilor cu anemie sideropenica // Curier medical.-2002.-№1.-P.29-31. Автором проведено - забір крові, набір матеріалу, проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.

Видиборець С.В. Діагностичне значення деяких показників плазми крові, які характеризують вторинні метаболічні порушення при залізодефіцитній анемії, що обумовлена хронічними крововтратами на фоні виразкової хвороби // Укр. журн. гематол. і трансфузіол.-2003.-№3.-С.12-15.

Выдыборец С.В. Современные подходы к терапии вторичных метаболических нарушений при железодефицитной анемии // Actualitati in hematologie si transfuziologie: conferinta republicana (26-27 septembrie 2003, Chisinau, Republica Moldova).- Chisinau, 2003.- P.116-118.

Михайличенко Б.В., Видиборець С.В. Спосіб одержання гепарину. Деклараційний патент №45127 А Україна МПК-6 А61К31/715 / № 2001053488; Заявлено 23.05.2001 р.; Опубліковано 15.03.2002, бюл. №3.- 8 с.

Видиборець С.В. Вплив ферроградумета на показники метаболізму заліза у хворих на залізодефіцитні анемії // Мат. респ. наук.-практ. конф., присвяченої 55-річчю визволення України від фашистських загарбників “Вчені Поділля (фундаментальні наукові праці)”.-Хмельницький-Вінниця: Поділля,1999.-Ч.І.- С.311-314.

Видиборець С.В. Вторинні зміни серцево-судинної системи у хворих на залізодефіцитну анемію // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології”.-К.:Б.в.,1998.-С.125-126.

Видиборець С.В. Додаткові критерії оцінки ступеню тяжкості анемій // Тези доп. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми гематології та трансфузіології”.-К.:Нора-прінт,1998.-С.29.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В., Колесник І.В. Залізодефіцитна анемія: новий погляд на стару проблему // ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств: тези доп.- Луганськ, Київ, Чикаго: Б.в., 2002.-С.389

Видиборець С.В. Експериментальна терапія анемій // Мат. доп. другої наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми експериментальної медицини”.-К.:Б.в.,1998.- С.43-44.

Видиборець С.В. Обгрунтування ролі мікроелементів у харчуванні хворих на залізодефіцитну анемію із вторинними змінами травного тракту // Мат. ІІІ наук.-практ. конф. “Нетрадиційні методи діагностики та лікування”.-К.:Фірма “Серж”,1999.-С.22-25.

Видиборець С.В., Гайдукова С.М., Колесник І.В.Нова класифікація залізодефіцитної анемії // Мат. IV з'їзду гематологів та трансфузіологів України.-Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий зб.-К.:Нора-прінт,2001.-Вип.30.-С.101.

Видиборець С.В. Принципи лікування залізодефіцитної анемії. Застосування препаратів заліза та критерії вибору терапії // Матеріали семінару-наради та міжнародного симпозіуму “Сучасний стан гематологічної служби в Україні: стандарти діагностики та лікування. Залізодефіцитна анемія: проблеми та шляхи її вирішення”.- Львів, 2003.-С.2-8.

Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Проблема повышения качества жизни больных железодефицитной анемией // Мат. конф. “Исследование качества жизни в медицине”.-СПб.:Б.и.,2000.-С.34-36.

Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Современные комплексные подходы к терапии железодефицитной анемии // Мат. научно-практ. конф. “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии.-СПб.:Б.и.,2000.-С.165-166.

Выдыборец С.В., Гайдукова С.Н. Синдром эндогенной метаболической интоксикации при железодефицитной анемии (ЖДА) и возможные пути его фармакологической коррекции // Пробл. гематол. и переливания крови. - 2002.-№1.-С.16.

Гайдукова С.Н., Выдыборец С.В. Нарушение процессов энергетического обмена и возможные пути их фармакологической коррекции в эритроцитах при железодефицитной анемии // Мат. Российской начн.-практ. конф. “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. СПб,18-20 июня 2002 г.-СПб.: Российский НИИ гематологии и трансфузиологии МЗ РФ, 2002.-С.170-171.

Видиборець С.В. Методи диференціації анемій: метод. рекомендації.-К.:Б.в.,1997.-38 с.

Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Диференційна діагностика анемій: метод. рекомендації.- К.:Б.в.,1998.-28 с.

Видиборець С.В. Застосування атомно-абсорбційної спектроскопії для диференціації гіпохромних анемій. - Інф. лист. №22-97.-1997.- Вип.1 по проблемі “Гематологія”.-2 с.

Видиборець С.В. Оцінка ступеня тяжкості анемій.-Інф. лист.№23-97.-1997.-Вип.2 по проблемі “Гематологія”.-2 с.

АНОТАЦІЯ

Видиборець С.В. Залізодефіцитна анемія в клініці внутрішніх хвороб: метаболічні порушення та їх корекція.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.31 - гематологія та трансфузіологія.- Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2004.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розкритті механізмів розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдромів анемічної гіпоксії і сидеропенії за умови поєднання залізодефіцитної анемії із такими захворюваннями внутрішніх органів, як виразкова хвороба, цукровий діабет, аутоімунний тиреоїдит, хронічний бронхіт. На підставі комплексного біохімічного дослідження вмісту вільного гепарину, вільного серотоніну, вільного гістаміну, молочної і піровиноградної кислот у плазмі і молекул середньої маси у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-дифосфогліцеринової кислоти і хімічних елементів - заліза, міді, цинку у хворих на залізодефіцитну анемію встановлено наявність вторинних метаболічних порушень, які формують синдром ендогенної метаболічної інтоксикації. Застосування у комплексному лікуванні поєднаної патології внутрішніх органів і залізодефіцитної анемії лікарських засобів, що мають антигіпоксичну, мембраностабілізуючу і антиоксидантну дію сприяє більш ранньому усуненню вторинних метаболічних порушень.

Ключові слова: залізодефіцитна анемія, виразкова хвороба, цукровий діабет, аутоімунний тиреоїдит, хронічний бронхіт, метаболічні порушення, лікування.

АННОТАЦИЯ

метаболічний порушення анемічний гіпоксія

Выдыборец С.В. Железодефицитная анемия в клинике внутренних болезней: метаболические нарушения и их коррекция.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.31 - гематология и трансфузиология. - Институт гематологии и трансфузиологии АМН Украины, Киев, 2004.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, которое заключается в раскрытии механизмов развития вторичных метаболических нарушений, которые сопровождают формирование синдромов анемической гипоксии и сидеропении при сочетании железодефицитной анемии с такими заболеваниями внутренних органов, как язвенная болезнь, сахарный диабет, аутоиммунный тиреоидит, хронический бронхит.

Приоритетным в работе является комплексное биохимическое изучение содержания свободного гепарина, свободного серотонина, свободного гистамина, молочной и пировиноградной кислот в плазме, молекул средней массы в сыворотке крови, содержания в эритроцитах периферической венозной крови 2,3-дифосфоглицериновой кислоты и функционально значимых химических элементов - железа, меди, цинка у больных железодефицитной анемией, которое позволило установить в них наличие вторичных метаболических нарушений, которые принимают участие в формировании синдрома эндогенной метаболической интоксикации.

Разработан новый метод определения свободного серотонина и свободного гистамина в одной пробе биосубстрата, а также метод определения свободного гепарина, которые могут применятся при проведении как научных исследований, так и в клинической практике.

Обследовано 312 больных (143 мужчин и 169 женщин), среди которых - 191 больной железодефицитной анемией (86 мужчин и 105 женщин), остальные - 121 больной (57 мужчин и 64 женщины) имели аналогичные заболевания внутренних органов, но нормальные показатели периферической крови и параметры, которые характеризуют обмен железа. Все больные в зависимости от наличия железодефицитной анемии и сопутствующего заболевания были сгруппированы в 11 групп наблюдения. Контрольную группу составили 45 первичных доноров (25 мужчин и 20 женщин).

Применяя современные математические методы исследования, установлена коррелятивная взаимосвязь между степенью сидеропении, показателем концентрации гемоглобина и 2,3-дифосфоглицериновой кислоты в эритроцитах и показателями, которые характеризуют вторичные метаболические нарушения при железодефицитной анемии.

Поскольку одним из важных факторов, которые определяют степень развития тканевой гипоксии, является показатель концентрации гемоглобина, выявлена коррелятивная взаимосвязь между показателями концентрации гемоглобина и значениями количества эритроцитов, среднего объема эритроцитов, среднего содержания гемоглобина в эритроцитах, содержания свободного гепарина, свободного серотонина, свободного гистамина, молочной и пировиноградной кислот в плазме, молекул средней массы в сыворотке крови, содержания в отмытых эритроцитах периферической венозной крови 2,3-дифосфоглицериновой кислоты и функционально значимых химических элементов - железа, меди, цинка у больных железодефицитной анемией. Установлено, что выявленные взаимосвязи являются однотипными во всех группах больных железодефицитной анемией. Проследили коррелятивную взаимосвязь между показателями концентрации гемоглобина и значениями количества эритроцитов (r=0,997, p<0,001), среднего объема эритроцитов (r=0,96, p<0,001), среднего содержания гемоглобина в эритроцитах (r=0,842, p<0,001), содержания свободного гепарина (r=-0,995, p<0,001), свободного гистамина (r=-0,695, p<0,001), свободного серотонина (r=-0,595, p<0,001), молочной (r=-0,957, p<0,001), и пировиноградной кислот в плазме (r=-0,881, p<0,001), содержанием молекул средней массы в сыворотке крови (r=-0,73, p<0,001), 2,3-дифосфоглицериновой кислоты (r=-0,957, p<0,001), железа (r=0,792, p<0,001), меди (r=0,933, p<0,001) и цинка (r=0,822, p<0,001) в отмытых эритроцитах периферической венозной крови.

Проследили коррелятивную взаимосвязь между показателями сывороточного железа и значениями концентрации гемоглобина, количества эритроцитов, среднего объема эритроцитов, среднего содержания гемоглобина в эритроцитах, содержания свободного гепарина, свободного серотонина, свободного гистамина, молочной и пировиноградной кислот в плазме, молекул средней массы в сыворотке крови, содержания 2,3-дифосфоглицериновой кислоты и функционально значимых химических элементов - железа, меди, цинка в отмытых эритроцитах периферической венозной крови у больных железодефицитной анемией. Установили, что коррелятивная взаимосвязь между показателями сывороточного железа и перечисленными параметрами является следующей: показателем концентрации гемоглобина (r=0,788, p<0,001), количества эритроцитов (r=0,762, p<0,001), среднего объема эритроцитов (r=0,835, p<0,001), среднего содержания гемоглобина в эритроцитах (r=0,767, p<0,001) содержания свободного гепарина (r=-0,641, p<0,001), свободного гистамина (r=-0,451, p<0,001), свободного серотонина (r=-0,408, p<0,001), молочной (r=-0,699, p<0,001) и пировиноградной кислот в плазме (r=-0,659, p<0,001), содержанием молекул средней массы в сыворотке крови (r=-0,593, p<0,001) 2,3-дифосфоглицериновой кислоты (r=-0,75, p<0,001), железа (r=0,703, p<0,001), меди (r=0,642, p<0,001) и цинка (r=0,627, p<0,001) в отмытых эритроцитах периферической венозной крови.

Результаты комплексного изучения вторичных метаболических нарушений у больных железодефицитной анемией позволяют осуществлять оценку степени тяжести течения заболевания и дифференцировано оптимизировать лечебную тактику. Применение лекарственных средств, обладающих антигипоксическим, мембраностабилизирующим и антиоксидантным действием в комплексном лечении железодефицитной анемии и сочетанной патологии внутренних органов благоприятствуют более раннему устранению вторичных метаболических нарушений.

Ключевые слова: железодефицитная анемия, язвенная болезнь, сахарный диабет, аутоиммунный тиреоидит, хронический бронхит , метаболические нарушения, лечение.

ANNOTATION

Vydyborets S.V. Iron deficiency anemia in clinical picture of inner diseases: metabolic disorders and their correction. - Manuscript.

Thesis for a doctors degree of Medical Sciences by speciality 14.01.31 - Hematology and Transfusiology.- Institute of Hematology and Transfusiology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The theoretical general conclusion and the new solution of the scientific problem which is to reveal the mechanisms of the development of secondary metabolic disorders accompanying the forming of anemic hypoxia and iron deficiency syndromes caused by iron deficiency anemia coupled with such diseases of internals as ulcer, pancreatic diabetes, autoimmune thyroiditis, chronic bronchitis have been presented in the thesis. The complex biochemical study of the content of serum heparin, serum serotonin, serum histamine, lactic and pyruvic acids in plasma and molecules of average weight in blood as well as the content of 2-3-biphosphoglyceric acid and chemical elements such as iron, copper, zinc in peripheral venous blood erythrocytes in patients with iron deficiency anemia which allowed to determine secondary metabolic disorders which cause the syndrome of endogenous metabolic intoxication are of high priority in the study. The application of drugs with antihypoxic, membranestabilizing and anti-oxidant actions for the complex treatment of combined pathology of internals and iron deficiency anemia favours early elimination of secondary metabolic disorders.

Key words: iron deficiency anemia, ulcer, pancreatic diabetes, autoimmune thyroiditis, chronic bronchitis, metabolic disorders, treatment.

Размещено на Allbest.ru