Клініко-імунологічна характеристика і удосконалення лікування гострих респіраторних захворювань у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія

УДК 612. 017 + 616. 2 - 036. 11 - 053.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Клініко-імунологічна характеристика і удосконалення лікування гострих респіраторних захворювань у дітей

14.01.10 - педіатрія

Кунегіна Олена Миколаївна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України терапія клініка імунологічний

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Єршова Ірина Борисівна, Луганський державний медичний університет, завідувачка кафедри пропедевтики педіатрії № 1 з доглядом за хворими та педіатрії дитячими інфекціями

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії;

доктор медичних наук, професор Юліш Євген Ісакович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Провідна установа

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра факультетської педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Захист відбудеться “23” листопада 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківський медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ Украіни (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий “ 18 ” жовтня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02, кандидат медичних наук, доцент В.М. Савво

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) визначається тим, що вони займають перше місце серед усіх інфекційних захворювань у дітей та складають 60-80%, а за даними деяких авторів, до 96% інфекційних захворювань в дитячому віці (Ласиця О.І., 1998; Учайкін В. Ф., 2000; Одинець Ю.В., 2001; Мощіч П. С. та ін., 2002; Антипкін Ю.Г. та ін., 2002; Ходак Л.А., 2003). Найбільш високий рівень захворюваності реєструється серед дошкільників 3-6 років і школярів 7-14 років (Шостакович-Корецька Л.Р., 2000). Важливою проблемою є поліетіологічність ГРЗ (Возіанова Ж.І. та ін., 2001; Юліш Є.І. та ін., 2003; Єршов Ф.І., 2003; Андрущук А., 2004). Особливо велику роль займають віруси (50-60% респіраторних захворювань).

Важливість проблеми ГРЗ підкреслюється їх масовим характером (Крамарев С.А., 2004). Щорічно в Україні на ці інфекції хворіє від 10 до 14 млн. осіб, що становить 25-30% усієї захворюваності в країні, і половина з них - діти (Аронова М.М., 2002). Реєстрована захворюваність на грип та гострі респіраторні інфекції не відповідає справжньому їх рівневі внаслідок росту затяжних, атипових форм (Антипкін Ю.Г. та ін., 2001; Чернишова Л.І. та ін., 2001). Вірогідно, що реєстрована захворюваність у 2-3 рази менша за справжню (Мироненко А.П., 2001). Поширеність гострих респіраторних захворювань серед населення пов'язана з широкою розповсюдженістю збудників, їх високою контагіозністю, загальною сприятливістю до інфекцій, розвитком резистентності до етіотропних препаратів (Ершов Ф.И., 2002).

Поліетіологічність ГРЗ утворює значні труднощі для проведення етіотропної терапії внаслідок недостатності специфічних противірусних засобів для лікування ГРЗ у дітей (Бережний В.В. та ін., 2000; Крамарєв С.О., 2001).

Значний економічний збиток від даної групи захворювань обумовлений як тимчасовою непрацездатністю батьків хворих дітей, так і великими витратами на амбулаторно-поліклінічне і стаціонарне лікування. По Україні щорічно економічні збитки від захворюваності під час епідемічного підйому рівня ГРЗ складають приблизно 2,5 млрд. гривень (Крамарєв С.О. та ін., 2000).

Ці дані зумовлюють подальше вивчення проблеми респіраторних захворювань у дітей, етіологічного лікування та терапії порушень, які виникають в організмі дитини, хворої на ГРЗ.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики педіатрії № 1 з доглядом за хворими та педіатрії дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету „Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресогенних факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дизадаптаційних відхилень”(№ державної реєстрації 0104U004308).

Мета роботи. Удосконалення терапії ГРЗ на підставі вивчення клініко-імунологічних особливостей перебігу захворювання, преморбідного фону та супутньої патології.

Завдання дослідження:

1. Виявити особливості клінічного перебігу ГРЗ у дітей в залежності від супутньої патології, преморбідного фону та несприятливих соціальних факторів.

2.Проаналізувати особливості функціональної активності лімфоцитів в динаміці хвороби при ГРЗ у дітей.

3. Провести дослідження змін гуморальної ланки імунітету в залежності від перебігу захворювань та динаміки функціональної активності лімфоцитів.

4. Оцінити характер зсувів вмісту цитокінів (б-інтерферону (ІФН-б), фактору некрозу пухлин-б (ФНП-б), інтерлейкіну-1в(ІЛ-1в) в сироватці крові в залежності від клінічних особливостей ГРЗ у дітей.

5. Обґрунтувати показання для диференційованого призначення арбідолу, гропринозину, умкалору в комплексі лікувальних заходів при ГРЗ у дітей.

6. Провести аналіз ефективності диференційованого використання арбідолу, гропринозину, умкалору в залежності від клініко-імунологічних особливостей перебігу ГРЗ.

Об'єкт дослідження. Діти у віці від 7 до 14 років, які хворіють на ГРЗ.

Предмет дослідження. Клінічні особливості ГРЗ у дітей з різним станом здоров'я, функціональна активність лімфоцитів, показники гуморального імунітету при ГРЗ, активність деяких цитокінів, можливості диференційованої терапії.

Методи дослідження. Клінічні, мікробіологічні, вірусологічні, серологічні, імунологічні, імуноферментні, статистично-математичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На фактичному клінічному матеріалі встановлено, що найбільш значущими у розвитку тривалого перебігу та формування ускладнених форм ГРЗ є негативних преморбідних та соціально-несприятливих факторів, супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня),

Встановлені 4 варіанти імунної відповіді в залежності від функціональної активності ФГА-РБТЛ у гострому періоді ГРЗ та у період одужання, що і визначає перебіг захворювання, а також диференційоване використання етіотропної терапії.

Визначено, що динаміка рівня в сироватці крові дітей у віці від 7 до 14 років, хворих на ГРЗ, імуноглобулінів 4-х основних класів, цитокінів (ІФН-б, ФНП-б, ІЛ-1в) залежить від клінічної форми і асоційована з варіантом імунної відповіді.

Науково обґрунтоване диференційоване включення препаратів арбідол, гропринозін, умкалор в комплексне лікування дітей з ГРЗ.

Проведено комплексне дослідження ефективності препаратів арбідол, гропринозин, умкалор при ГРЗ у дітей в залежності від характеру імунної відповіді та наявності супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня).

Практичне значення результатів. Результати роботи мають теоретичне і практичне значення при вирішенні дослідницьких та, головним чином, практичних завдань в області педіатрії. На підставі комплексного підходу до оцінки можливостей перебігу ГРЗ, яка включає визначення преморбідного стану, несприятливих умов соціального та екологічного середовища, можливостей імунологічної відповіді. Виявлено, що на розвиток ускладнень та перебіг ГРЗ суттєво впливає поєднання декількох несприятливих чинників, вираховування яких дає можливість не тільки передбачати тривалість, тяжкість захворювання, але й вчасно призначати заходи запобігання неблагоприємного перебігу ГРЗ, а саме - адекватну терапію.

Одночасне використовування простих, рутинних методик (визначення функціональної активності лімфоцитів в РБТЛ-ФГА, вмісту Ig в сироватці крові) з більш складними, трудомісткими (визначення рівню ІФН-б, ФНП-б, ІЛ-1в) дало можливість практичному лікарю по результатам нескладних, не дорогих методик судити про можливі варіанти імунної відповіді, які можуть служити прогностичними критеріями тяжкості ГРЗ, розвитку ускладнень та диференційованого лікування.

Детально обгрунтовані і впроваджені в клінічну практику показання до застосування препаратів арбідол, гропринозин, умкалор в залежностві від клініко-імунологічних особливостей перебігу ГРЗ у дітей.

Результати досліджень впроваджені в практику лікувальних установ та використовуються в навчальному процесі на педіатричних кафедрах медичних вузів мм. Донецька, Запоріжжя, Луганська, Полтави, Харкова.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно провів аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури по темі, визначив мету і задачі роботи. Головним вкладом роботи по обраній темі є отримання результатів наукової діяльності, підбір хворих, їх клінічні спостереження і обстеження. Особисто проаналізовані результати клінічних та імунологічних обстежень у дітей з ГРЗ. Самостійно проведена експертна оцінка історій хвороби та амбулаторних карт дітей, які знаходились на лікуванні. Визначені показання для призначення диференційованої терапії. Самостійно проведено катамнестичне спостереження за дітьми, які були обстежені. Головні положення, які випливають з отриманих результатів, сформульовані та запропоновані самостійно. Здобувач самостійно готував наукові дані для публікацій, доповідей на конференціях, оформляла дисертаційну роботу та автореферат. Особисто проведена статистична обробка цифрових даних на персональному комп'ютері IBM PC Pentium ІV із використанням програм “Statistica Windows.Version 5.0” та “SPSS for Windows. Release 8.0”.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було викладено на 3-й науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 2002), ІІ Всеукраїнський науково-практичній конференції “Питання імунології в педіатрії”, присвяченій 10-річчю кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (Київ, 2002), на конгресі педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 2003), ювілейній науково-практичній конференції викладачів, присвяченій 10-річчю існування Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2004), науково-практичній конференції “Діагностика, лікування і профілактика дитячих захворювань” (Луганськ, 2004), 11-у з'їзді педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі (Київ, 2005). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри пропедевтики педіатрії з доглядом за хворими та педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету.

Публікації. По матеріалам дисертації надруковано 12 наукових робіт, в тому числі один учбовий посібник, 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 - в матеріалах і тезах наукових конгресів, з'їздів і конференцій. 2 праці є самостійними.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, трьох розділів власних досліджень та обговорення отриманих результатів, узагальнення, висновків та практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 53 таблицями, 9 рисунками, що займають 17 сторінок. Список використаної літератури включає 209 джерел (160 - кирилицею, 49-латиницею), що займає 20 сторінок.

Основний зміст роботи

Об'єкт та методи дослідження. Відповідно з метою та задачами роботи у 2001-2004 роках було проведене клінічне та імунологічне обстеження 310 дітей, хворих на ГРЗ у віці від 7 до 14 років. Серед них було хлопчиків - 159 (51,3%), дівчаток - 151 (48,7%). Контрольну групу склали 35 практично здорових дітей, серед яких хлопчиків було 19(54,3%), дівчаток - 16(45,7%).

Підтвердження етіологічних факторів проводилось на підставі детального вивчення: епідеміологічних даних, клінічної картини, серологічних досліджень, вірусологічного, мікробіологічного обстежень.

Антитіла проти респіраторних збудників визначали у реакції зв'язування комплементу (РЗК), реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), реакції нейтралізації (РН) або у реакції гальмування гемаглютинації (РГГА).

Імунологічні дослідження проводились у Луганській діагностичній лабораторії. Обстеження проводили дворазово - в гострий період захворювання (при звертанні дитини в 1-3 добу), в період реконвалесценції (при одужанні на 6-14 добу).

Імунологічні обстеження проводили за допомогою реакції бластної трансформації лімфоцитів з фітогемаглютиніном (ФГА-РБТЛ) (морфологічним та радіологічним методами обліку результатів) у культурах цільної крові. Визначення антитілозалежної цитотоксичності лімфоцитів (АЗЦЛ) проводилось модифікованим мікроскопічним методом. Вміст імуноглобулінів A, G, M у сироватці крові визначали модифікованим методом радіальної імунодифузії у гелі. Визначення імуноглобуліну Е у крові дітей, які хворіли на ГРЗ, проводили методом радіоімунного аналізу за допомогою вторинної преципітуючої антисироватки.

Вміст ІФН-б у сироватці крові дітей, хворих на ГРЗ, визначали з використанням твердофазного імуноферментного аналізу з використанням пероксидази хрону в якості індикаторного ферменту, вміст ФНП-б у сироватках крові визначали методом твердофазного аналізу.

Рівень спонтанної секреції ІЛ-1в у сироватці крові вимірювали у надосадах 24 - годинних культур цільної крові, відповідно умовам постановки РБТЛ з використанням тест-систем для імуноферментного аналізу.

Обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium ІV із використанням програм “Statistica for Windows. Version 5.0” та “SPSS for Windows. Release 8.0”. Використовувались t-критерій надійності Стьюдента, критерій кореляції R Спірмана, метод кутового перетворення ц - Фішера, кореляційний та дисперсійний аналізи. Порівняння дисперсій середніх величин (д2) проводили за допомогою критерія F Фішера (Зосимов А.М., Голік В.П., 2003).

Для досягнення однорідності у групах була використана проста рандомізація з використанням таблиці випадкових чисел (Зосимов А.М., Голік В.П., 2003). Перевірка ефективності рандомізації показала, що у відношенні частоти клінічних проявів ГРЗ групи були однорідні повністю (100%), тому що достовірної різниці між групами ні по жодній з клінічних ознак не виявлено (р>0,01). По усім параметрам імунітету (100%), які ми досліджували, встановлена однорідність між групами (р>0,05).

Поруч з середніми значеннями імунних показників були зіставлені значення дисперсії (д2) у групах за допомогою критерія F - Фішера. Дисперсія - показник більш чутливий і інформативний, аніж середньо- арифметична величина [54]. По усій сукупності принципів у 95% випадків групи були однорідні, що дозволяє зробити висновок про високу ефективність проведеної рандомізації, а також про об'єктивність отриманих результатів лікування.

При бактеріологічному та вірусологічному дослідженні у 188 (60,4%) дітей була виявлена наступна флора: у 49 (26,1%) - вірусна, у 83(44,1%) - бактеріальна, у 109(54,8%) дітей - асоціація двох або більш збудників.

Супутня патологія була зареєстрована у 170 (54,8%) дітей.

Всім дітям на першому етапі проводилася однотипова симптоматична та патогенетична терапія: муколітики, бронхоспазмолітики, назальні спреї, при необхідності жарознижуючі препарати, інгаляції, лужні дезінтоксикаційні заходи (колоїдні препарати, 5-10% розчин глюкози).

Дітям з ускладненими формами ГРЗ проводилася антибактеріальна терапія з використанням таких препаратів як амоксициклін, агументин, цефазолін, цефтриаксон, роксид.

Тяжкість хвороби оцінювали по виявленню і тривалості інтоксикаційного, респіраторного синдромів, характеру ускладнень відповідно з рекомендаціями провідних фахівців по питанням респіраторних захворювань (Возианова Ж.И., 2000; Учайкин В.Ф., 1998).

Згідно з наявністю інфекційного токсикозу легкий перебіг ГРЗ був зареєстрований у 182 (58,7%) дітей, середньотяжкий - у 107 (34,5%), тяжкий - 21 (6,7%) дітей. У 57 (18,4%) дітей ми відмічали ускладнення.

У досліджених дітей спостерігались наступні ураження респіраторного тракту: риніт - у 36 (12,7%) дітей, ринофарингіт - у 59 (20,8%), фарингіт - 42 (14,8%), ларингіт - 11 (3,9%), ларинготрахеїт - 20 (7,0%), трахеїт - 31 (10,9%), трахеобронхіт - 29 (10,2%), бронхіт - 44 (15,5%), пневмонія - у 12(4,2%) дітей.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Дослідження етіологічного фактору показало, що серед вірусів при гострих респіраторних інфекціях найчастіше виділялися Myxovirus influenzae A і Myxovirus influenzae В - у 41(14,4%) дітей, Paramyxoviride - у 26 (9,2%), Adenoviridae - у 24 (8,5%) дітей. Серед бактеріальних збудників найчастіше виділялися Staphylococcus aureus - у 52(18,3%) дітей, Streptococcus pneumonie - у 28 (9,79%), Haemophillus influenzae - у 27(8,7%) дітей.

Найбільша кількість ускладнених форм ГРЗ зареєстрована при наявності бактеріально-бактеріальних асоціацій - 78,1% (р<0,001). Найбільша кількість захворювань з середньотяжким та тяжким перебігом зареєстро-вана при наявності вірусно-вірусних асоціацій - 72,7% (р<0,001).

Наявність негативних преморбідних факторів суттєво впливає на перебіг ГРЗ (Починок Т. В. та ін., 2000). Встановлено, що наявність негативних преморбідних факторів, соціально-неспрятливих факторів, наявність супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), сприяють розвитку тяжкого перебігу та ускладнених форм ГРЗ, тривалому перебігу катарального та інтоксікаційного синдромів.

Найбільш значущими з них у розвитку ускладнених форм ГРЗ є: гестози періоду вагітності у матері - 87,5% (р<0,001), штучне вигодування - 87,5% (р<0,001), ішемічно-гіпоксична енцефалопатія - 83,33% (р<0,001), погані житлові умови - 83,3% (р<0,001), ГРЗ у вагітних - 66,7% (р<0,001), низька фізична активність - 75,0% (р<0,001), низький рівень достатку родини - 72,9% (р<0,001), наявність супутньої патології ЛОР-органів у дитини - 68,8% (р<0,001).

Найбільш значущими у розвитку тяжкого перебігу ГРЗ є: наявність гестозів під час вагітності матері - 85,7% (р<0,001), нераціональне харчування - 85,7% (р<0,001), штучне вигодування - 81,0% (р<0,001), низький рівень достатку родини - 85,7% (р<0,001), ішемічно-гіпоксична енцефалопатія - 76,2% (р<0,001).

Найбільш значущими у розвитку тривалості інтоксікаційного та катарального синдромів є гестози періоду вагітності у матері, ГРЗ у вагітних, ішемічно-гіпоксична-енцефалопатія, наявність супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), погане харчування, низький рівень достатку родини, низька фізична активність, погані житлові умови.

На наступному етапі роботи ми вивчили зміни показників імунної системи в залежності від впливу негативних преморбідних факторів, перебігу ГРЗ, ускладнень, наявності супутньої патології. Попередні дослідження показали, що підставами для розвитку ускладнень, тривалого перебігу катарального та інтоксикаційного періодів є пригнічення імунокомпетентних клітин, що можна виявити у ФГА-РБТЛ. З метою перевірки цього нами були обстежені 310 дитини морфологічним і з них 104 радіометричним методами обліку РБТЛ. Обстеження проводили двічі - при звертанні, на 1-3 добу захворювання, та при одужанні, на 6 -14 добу. У морфологічному методі імунокомпетентні клітини стимулювали антилімфоцитарним глобуліном, який, як і ФГА, розглядали, як переважно Т-лімфоцитарний мітоген. Визначення динаміки показників дозволило нам дослідити зміну функціональної активності лімфоцитів як у гострий період, так і у період одужання.

Аналізуючи дані ФГА-РБТЛ у дітей, хворих на ГРЗ, ми спостерігали варіабельність динаміки як вираженності, так і періоду розвитку супресії проліферативної відповіді Т-лімфоцитів на ФГА. Ці особливості дозволили нам виділити IV варіанти імунної відповіді (рис.1).

Рисунок 1. Питома вага дітей з різними варіантами імунної відповіді

Ми дослідили функціональну активність лімфоцитів у тесті АЗЦЛ, що здійснюється К-клітинами, які уявляють собою морфологічно дуже гетерогенну субпопуляцію. Отримані результати АЗЦЛ у дітей показали аналогічну динаміку показників імунної відповіді.

Перший варіант (І) характеризується високими значеннями ФГА-РБТЛ у гострий період і період одужання гострої респіраторної інфекції (від 61,0% та вище), другий (ІІ) - супресією реакції тільки у гострий період ГРЗ (від 60,0% та нижче), третій (ІІІ) - супресією ФГА-РБТЛ тільки у період одужання, четвертий (ІV) - пригніченням відповіді Т-лімфоцитів в обидва терміни обстеження.

Подальше дослідження дозволило встановити, що для І варіанту з високими значеннями ФГА-РБТЛ в обидва терміни обстеження, характерні такі клініко-імунологічні особливості: у 39 (81,3%) дітей перебіг ГРЗ був легким, з ураженням верхніх дихальних шляхів та неускладненою формою, відмічалася наявність самого низького рівня Ig Е (62,7±5,4 мг/мл), порівняно низькі концентрації сироваткового ІФН- у гострому періоді захворювання (0-9,4МО/мл), найнижчий рівень ФНП- (275±62 пг/мл), підвищення рівня у сироватці крові ІЛ-1в (50±4 пг/мл).

ІІ варіант, при якому визначається супресія ФГА-РБТЛ тільки у гострий період ГРЗ, характеризувався клінічно тим, що у 67 (89%) дітей виявлені ураження нижніх дихальних шляхів. Серед них зареєстровано: 15 (22,4%) дітей з трахеїтами, 24 (35,8%) - з трахеобронхітами, 19 (28,4%) - з бронхітами, 9(13,4%) дітей з пневмоніями. У 62(82,7%) дітей захворювання перебігало у неускладненій формі. В цій групі ми спостерігали 16 (23,9%) дітей з алергічними захворюваннями. З них найбільш часто реєструвалися: атопічний дерматит - у 9 (56,3%) дітей, кропив'янка - у 4 (25,0%), бронхіальна астма - у 3 (18,8%) дітей. Для цього варіанту характерні високі рівні у сироватці крові IgM (1,48±0,94 г/л), Ig E (207,2±32,1 мг/мл) (відносно рівня у здорових дітей, порівняно з іншими варіантами ІВ), рівень IgG високий у період одужання (15,75±0,42 г/л), низькі концентрації сироваткового ІФН- у гострий період захворювання (0-9,4 МО/мл). Рівень ФНП-б первищів рівень у дітей з І варіантом (587±72 пг/мл), рівень ІЛ-1 був підвищений (88±6 пг/мл).

ІІІ варіант відрізнявся тим, що серед дітей з супресією функціональної активності лімфоцитів тільки у період реконвалесценції, було 28 (77,8%) хворих, які відносились до групи дітей, які часто і тривало хворіють на ГРЗ. Цей варіант асоційований з низьким рівнем Ig M у сироватці крові (1,11±0,66 г/л), відносно низьким рівнем IgG (8,36±0,14 г/л) і достовірно низьким рівнем Ig А (0,68±0,16 г/л). Рівень Ig Е в крові був підвищений у порівнянні з І варіантом (207,2±32,1мг/мл проти 62,7±5,4 мг/мл). Характерний значний розмах коливань в сироватці крові показника ІФН- у гострому періоді (0-89,1МО/мл). Рівень ФНП-б в крові перевищував рівень його у дітей з ІІ варіантом і становив 1083±142 пг/мл, рівень ІЛ-1 підвищувався у порівнянні з ІІ варіантом (150±18 пг/мл).

При ІV варіанті імунної відповіді, серед дітей з пригніченням відповіді Т-лімфоцитів в обидва терміни обстеження, клінічно у 37 (64,9%) хворих мало місце ГРЗ з ускладненим перебігом. У 35 (61,4%) дітей відмічалися супутні захворювання ЛОР-органів: хронічний компенсований тонзиліт - у 18 (51,4%) дітей, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня - у 15(42,9%), хронічний гайморит - у 2 (5,7%) дітей. У 9 (25,7%) дітей відмічалися загострення супутньої патології ЛОР-органів. Реєструвалося значне підвищення рівня імуноглобулінів трьох основних класів (відносно ІІІ варіанта): Ig A (1,08±0,05 г/л), IgG (10,11±0,28 г/л), Ig М (1,58 ±0,09 г/л). У періоді одужання спостерігається значне підвищення вмісту IgG у сироватці крові (15,20±0,50 г/л). Характерний значний розмах коливань показника ІФН- та дисбаланс його системи - відсутність рангу показника 2,8-9,4МО/мл. Відмічалося збільшення рівня ФНП- в сироватці крові у гострому періоді з перевищенням рівня дітей з ІІІ варіантом і становив 1913±120 пг/мл. Також у цьому періоді захворювання відмічали збільшення вмісту ІЛ-1в, який був максимальним при ІV варіанті (255±12 пг/мл).

Отримані результати дали підставу для диференційованого призначення та дослідження ефективності препаратів (арбідол, гропринозин, умкалор) в залежності від клінічного перебігу ГРЗ, наявності вогнищ супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), характеру імунної відповіді.

Препарати використовували у наступному дозуванні:

- арбідол призначався усередину до прийому їжі. Режим лікування: дітям від 7 до 12 років по 0,1 г 3 рази на добу протягом 3 днів; старше за 12 років - по 0,2 г 3 рази на добу протягом 3 днів;

- гропринозин призначався усередину, після їжі по 50-100 мг/кг/добу у 3-4 прийоми протягом 5-10 днів;

- умкалор призначався у середину у дозуванні: 7-12 років - 10-20 крапель 3 рази на добу, старше 12 років - по 20-30 крапель 3 рази на добу до їжі з невеликою кількістю рідини.

Симптоматична терапія ГРЗ, яку отримували діти у контрольних групах, складалася з ліжкового режиму до нормалізації температури, щедрого пиття, муколітиків, аскорбінової кислоти, отривіну, назолу при закладенні носу, жарознижуючих препаратів (парацетамолу) при t?>38,5?С.

Враховуючі, що з 62 дітей з високими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання, перебіг ГРЗ був легким у 54 (87,1%) дітей та середньотяжким у 8 (12,9%) дітей, з ураженням верхніх дихальних шляхів у 55 (88,7%) дітей та неускладненою формою у 60(96,8%) дітей, в якості етіотропного препарату ми використовували арбідол.

Нашу увагу привернув цей препарат з широким колом противірусної активності, який ефективний відносно вірусів грипу А і В, респіраторно-синцитіального вірусу, аденовірусу, вірусів парагрипу 1 та 3 типів. Механізм антивірусної дії арбідолу пов'язаний з інгібуванням трансляції вірусспецифічних білків у інфікованих клітинах, внаслідок чого подавляється репродукція вірусів. Використання препарату сприяє скороченню терміну знаходження вірусних антигенів у хворих. Виявлено достовірне підвищення активності фагоцитів у осіб зі зниженими показниками і тенденцією до затяжного перебігу ГРЗ. Профілактичний прийом препарату приводить до підвищення резистентності організму до інших респіраторних вірусів, стимулювання синтезу ендогенного інтерферону. Препарат стимулює активність фагоцитарних клітин. Арбідол має не тільки пряму противірусну та імуномоделюючу дію, але й підвищує антиоксидантну активність. [Глушков Р.Г., Учайкін В.Ф. та ін., 2002; Возіанова Ж.І. та ін., 2004; Крамарєв С.О., 2004].

Досліджених дітей ми розділили на дві групи: основну (30 дітей), у якій хворі отримували препарат арбідол разом з симптоматичною терапією, та контрольну, де використовувалася тільки симптоматична терапія (32 дитини).

Підвищена температура у дітей, які отримували арбідол, проявляла тенденцію до більш швидкого купування: через 1-2 доби від початку захворювання її прояви були відсутні у 27 (77,1%) хворих, які спостерігалися. В той час як у дітей контрольної групи температура нормалізувалалася тільки у 12 (37,5%) хворих. Загальна тривалість інтоксикації склала відповідно 2-3 і 3-4 доби. Ми відмічали різницю у термінах купування головного болю. У дітей групи, які отримували арбідол, головний біль зникав на 1-2 добу, а у дітей групи, які отримували тільки симптоматичну терапію - на 2-3-ю. Вплив арбідолу на респіраторний синдром виражався у скороченні тривалості кашлю (в середньому 4,3±0,36 доби проти 6,0±0,15 у контролі).

У порівнянні з контрольною групою, у основній групі нами було виявлено достовірне скорочення термінів купування температури у 2,1 рази, тривалості головного болю - у 1,7 разів, зменшення термінів тривалості катарального синдрому - у 1,8 разів.

При дослідженні показників імунної відповіді нами було виявлено, що в основній групі відмічалося значне збільшення у строватці крові рівня ІФН-б - у 1,6 рази, ФНП-б - у 2,3 рази, ІЛ-1в - у 1,5 разів.

Ускладнень і рецидивів у дітей групи, яка отримувала арбідол, не було, тоді як у групі дітей, які отримували тільки симптоматичне лікування відмічалися 2 (6,3%) ускладнення - 1 випадок гаймориту, 1 випадок бронхіту. Також у дітей цієї групі впродовж 6 місяців було зареєстровано у 4 рази менш повторних ГРЗ .

Через місяць, у дітей, які отримали лікування арбідолом, ми спостерігали зменшення вмісту імунологічних показників до рівня у здорових дітей.

У 125 дітей, які захворіли на ГРЗ, відмічалася низька функціональна активність лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ=60-30%). У них не було зареєстровано фонових вогнищ хронічних запальних захворювань. Клінічно у 93 (77,4%) хворих відмічалося ураження нижніх дихальних шляхів, серед них з трахеїтами було 26 (28,0%) хворих, з трахеобронхітами - 35(37,6%), з бронхітами 25 (26,9%), з пневмоніями - 7 (7,5%) хворих. У 101 (80,8%) дітей відмічалася неускладнена форма захворювання. Тяжкий перебіг був зареєстрований у 18 (14,4%) дітей. 48 (38,4%) хворих відносились до групи, які часто і тривало хворіють на ГРЗ. 17 (13,6%) дітей перебували на обліку з приводу алергічних захворювань.

У цих дітей ми дослідили ефективність одночасного використання арбідолу і гропринозину. Гропринозин поєднує в собі противірусні і виражені імуномодулюючі властивості. Противірусний ефект обумовлений блокуванням реплікації РНК- і ДНК-геномних вірусів шляхом пошкодження коду генетичної інформації і посиленням синтезу лімфоцитарної РНК. Імуномодулююча дія полягає у тому, що гропринозин навіть у здорових людей стимулює активність природних кілерів, а також макрофагів як у відношенні фагоцитозу, так процесінга і презентації антигену, завдяки чому після прийому препарату у день імунізації або наступної доби в організмі підвищується кількість антитілопродукуючих клітин. Гропринозин стимулює синтез інтерлейкіну-1, мікробіоцидність, експресію мембранних рецепторів, здатність реагувати на лімфокіни і їх хемотаксичні фактори. Препарат значно посилює продукцію інтерлейкіну-2 лімфоцитами людини, активованими ФГА, сприяє експресії на лімфоїдних клітинах рецепторів для цього інтерлейкіну [Крамарєв С.О. та ін., 2000; Руденко А.О. та ін., 2002; Сивинська-Голембіовська Х., 2002].

Дослідження проводилось у чотирьох групах дітей. У першій групі (31 дитина) було проведено тільки симптоматичне лікування, у другій (32 дитини) - використовувався арбідол та симптоматична терапія, у третій (32 дитини) - гропринозин та симптоматична терапія, у четвертій (30 дітей) - арбідол та гропринозин одночасно з симптоматичною терапією.

Підвищена температура у цих дітей проявляла тенденцію до більш швидкого купування: через 1-2 доби від початку захворювання її прояви були відсутні у 22 (73,3%) хворих IV групи, у 17 (48,6%) хворих II групи, у 15 (46,9%) хворих III групи, у 9 (24,3%) хворих I групи.

Разом з цим, значущою була різниця у термінах встановлення рухової активності у дітей в IV групі - 1,70±0,35 доби проти 2,9±0,25 доби у дітей II групи, 3,1±0,14 у дітей III групи, 2,9±0,35 доби у дітей I групи.

Головний біль у дітей, які отримували одночасно арбідол з гропринозином, минав на 1-2 у добу, тоді у дітей, які отримували лікування іншими препаратами, тільки на 2-3ю добу.

Вплив одночасної терапії арбідолом та гропринозином на респіраторний синдром виражався у скороченні тривалості кашлю (в середньому у 1,5 рази швидше, ніж у дітей, які отримували лікування іншими препаратами).

Особливо слід відмітити, що кількість дітей, у яких прояви кашлю зникли через 2-3 доби від початку лікування серед дітей IV групи, була суттєво більш, ніж у інших групах - 19 (63,3%) проти - 12 (37,5%) дітей II групи, 9 (25,7%) - у дітей III групи, 7 (18,9%) - у дітей I групи.

Дослідження показало, що у хворих ІV групи нами було виявлено скорочення терміну підвищення температури у 1,5 рази, зменшення тривалості головного білю - у 1,6 разів, зменшення термінів тривалості кашлю - у 1,5 разів, тривалості риніту - у 1,5 разів. Тоді як у дітей ІІ групи відмічалося тільки скорочення термінів купування температури у 1,3 рази, а у дітей ІІІ групи - тільки скорочення термінів купування головного білю у 1,3 рази, тривалості риніту - у 1,4 рази.

При дослідженні імунологічного статусу у дітей цієї групи спостерігалося підвищення у 1,8 разів рівня ФГА-РБТЛ, рівня у сироватці крові ІФН-б - у 2,7 разів, ФНП-б - у 2,4 рази, рівня ІЛ -1 - у 3,5 разів. В той час, як у дітей ІІ групи відмічалося тільки підвищення рівня у сироватці крові ІФН-б у 2,2 рази, ФНП-б - у 2,3 рази, а у дітей ІІІ групи - підвищення рівня ФГА-РБТЛ у 1,5 рази, рівня у сироватці крові ІФН-б - у 1,8 разів, ФНП-б - у 1,8 разів, ІЛ-1в у 2,3 рази.

Ускладнень і рецидивів у дітей в групі, яка отримувала арбідол разом з гропринозином, не було, тоді як у дітей в групі, яка отримувала арбідол відмічалися 2 (5,7%) випадки ускладнень (1 випадок отиту, 1 випадок гаймориту) і повторні ГРЗ протягом 6 місяців були зареєстровані у 3(9,4%) дітей.

У дітей групи, яка отримувала гропринозин, відмічався 1 випадок ускладнень (3,1%). У групі дітей, які отримували тільки симптоматичну терапію відмічалося 4 (12,9%) ускладнень, 6 (16,1%) повторних випадків ГРЗ протягом 6 місяців.

У 123 дітей, хворих на ГРЗ, відмічалася низька функціональна активність лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ=60-30%). У них були зареєстровані фонові вогнища запальних захворювань ЛОР-органів: хронічний компенсований тонзиліт - у 76(61,8%) дітей, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня - у 42(34,1%), хронічний гайморит - у 5(4,1%) дітей. Клінічно у 38 (30,9%) з них відмічалися ускладнені форми ГРЗ. 15 (12,2%) хворих були з групи дітей, які часто і довготривало хворіють на ГРЗ. Тяжкий перебіг був зареєстрований у 7 (5,7%) дітей. Усі хворі були розділені на чотири групи. У першій групі (32 дитини) використовувалося симптоматичне лікування, у другій (30 дітей) - симптоматична терапія, арбідол та гропринозин, у третій (31 дитина)- симптоматична терапія, арбідол та умкалор, у четвертій (30 дітей) - симптоматична терапія, гропринозин та умкалор.

Увага до рослинного антибіотика умкалора була пов'язана з тим, що препарат володіє поряд з помірним противірусним ефектом, вираженими антибактеріальними здібностями, що особливо важливо для дітей з супутніми вогнищами запальної патології ЛОР-органів, яка має тенденцію до загострення в період ГРЗ. Умкалор стимулює синтез інтерлейкінів, і таким чином, і активацію макрофагів, що проявляється шляхом посилення фагоцитарної активності макрофагів. Для цього препарату характерна протиалергійна, протизапальна, противірусна та антиоксидантна дія, що доцільно при лікуванні дітей з супутньою запальною патологією ЛОР- органів [Бережний В.В. та ін., 2000; Волосовець О.П., Кривопустов С.П. 2001; Хегер М. 2003].

Найбільш значущі позитивні клінічні зміни відмічалися у дітей IV групи. Лікувальний ефект у цьому випадку проявлявся, головним чином, у скороченні тривалості періоду підвищеної температури протягом 1-2-ї доби у 23 (76,7%) дітей IV групи проти 14 (45,2%) - у дітей ІІІ групи, у 12 (34,2%) дітей ІІ групи, та у 7 (21,9%) дітей І групи.

Крім того ми спостерігали скорочення термінів зменшення рухової активності впродовж 1-2-ї діб у 22 (73,3%) дітей IV групи, у 16 (51,6%) - ІІІ групи, у 15 (42,9%) - ІІ групи, у 6 (18,8%) дітей І групи.

Скарги на головний біль зникали у дітей, які отримували лікування гропринозином та умкалором, зникали на 1-2 добу від початку лікування, тоді як у дітей групи, яка отримувала лікування арбідолом та умкалором через 2,5-3 доби. Такі ж дані були отримані при лікуванні арбідолом та гропринозином, а у дітей групи, яка отримувала тільки симптоматичне лікування, - через 2,5-3 доби. Вплив лікування гропринозином та умкалором на тривалість катарального синдрому у дітей, які мали супутню хронічну запальну патологію, виявлявся у достовірному скороченні тривалості катарального синдрома.

Особливо слід відмітити, що кількість дітей, у яких прояви кашлю зникли через 2-3 доби від початку лікування серед тих, хто отримував гропринозин з умкалором, склала 18 (60,0%), тоді як у дітей в групі, яка отримувала арбідол та умкалор - 15 (42,9%), у дітей в групі, яка отримувала арбідол разом з гропринозином, - 14 (45,2%), у дітей групи, яка отримувала симптоматичну терапію - 4 (12,5%).

У порівнянні з іншими видами лікування, у дітей IV групи нами було виявлено скорочення термінів купування температури у середньому у 1,8 разів, тривалості головного білю - 1,9 разів, термінів довготривалості кашлю - у 2,0 рази. В той саме час у дітей III групи відмічалося скорочення термінів тривалості кашлю у 1,4 рази.

Ми вивчали динаміку імунологічних показників у дітей чотирьох груп. Встановлено, що у дітей IV групи відмічався значний вплив на інтерфероногенез - збільшився вміст в крові ІФН-б у 2,6 разів, рівні ФНП-б та ІЛ-1в збільшилися у 3,0 рази. У дітей II групи збільшився вміст в сироватці крові ІФН-б у 1,4 рази, ФНП-б - у 3,0 рази, а у дітей III групи збільшився вміст ІФН-б у 1,3 рази, ФНП-б - у 3,5 разів, ІЛ-1в - у 1,6 разів, ФГА РБТЛ - у 1,6 разів.

Не було ні одного випадка загострення супутньої запальної патології ЛОР-органів у дітей ІV групи, тоді як у дітей ІІІ групи загострення відмічалися у 1 (3,2%) дитини, у дітей ІІ групи - у 3(10,0%), у дітей І групи - у 7(21,9%) дітей.

Не відмічалося повторних ГРЗ у групі дітей, які отримували лікування гропринозином та умкалором. Відмічався 1 випадок ГРЗ при лікуванні арбідолом та умкалором, 4 (13,3%) випадків повторних ГРЗ впродовж 6 місяців при лікуванні арбідолом та гропринозином, 6 (18,8%) - при лікуванні тільки симптоматичною терапією.

Не було зареєстровано жодного випадку побічного ефекту препаратів, які використовувалися.

В результаті проведених досліджень і клінічних спостережень, встановлено, що при диференційованому використанні препаратів арбідол, гропринозин, умкалор з урахуванням особливостей клінічного перебігу, імунологічних показників на початку захворювання, наявності вогнищ супутньої патології ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня) має місце значна позитивна динаміка імунологічної відповіді, прискорення ліквідації клінічних ознак ГРЗ.

У той саме час у дітей, які не отримували диференційовану терапію даними препаратами, не відбувалося такої позитивної динаміки імунних та клінічних показників: не відмічалося скорочення термінів тривалості катарального та інтоксікаційного синдромів, рівні імунологічних показників не досягали норми здорових дітей.

Висновки

1. В дисертації наведене теоретичне і наукове узагальнення і нове рішення наукової задачі щодо удосконалення методів диференційованого лікування ГРЗ у дітей у віці від 7 до 14 років з урахуванням клінічного перебігу захворювання, наявності супутньої патології ЛОР-органів, особливостей імунної відповіді.

2. Поєднання декількох факторів, а саме: наявності супутньої патології ЛОР-органів (хронічного компенсованого тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), негативних факторів преморбідного фону (антенатальні: гестози періоду вагітності, ГРЗ у вагітних, постнатальні: ішемічно-гіпоксична енцефалопатія, штучне вигодування, нераціональне харчування), соціально-несприятливих факторів (погані житлові умови, низький рівень достатку родини, низька фізична активність) є найбільш значущими у розвитку тяжкого перебігу та формування ускладнених форм ГРЗ.

3. В залежності від особливостей функціональної активності лімфоцитів у дітей при ГРЗ виділені чотири варіанти імунної відповіді (ІВ): перший варіант (І) характеризувався високими значеннями ФГА-РБТЛ в гострому періоді та в періоді реконвалесценції (від 61,0% та вище), другий (ІІ) - супресією реакції тільки у гострий період ГРЗ (від 60,0% та нижче), третій (ІІІ) - супресією ФГА-РБТЛ тільки у період реконвалесценції, четвертий (ІV) - пригніченням відповіді Т-лімфоцитів у обидва терміни обстеження.

4. Динаміка рівнів в сироватці крові імуноглобулінів 4-х основних класів залежить від клінічної форми ГРЗ і асоційована з варіантом імунної відповіді. Вміст Ig А в сироватці крові мав найнижчі значення у дітей з тяжким перебігом та при ускладненнях. Рівень Ig G підвищувався при ІІ та ІV варіантах імунної відповіді та знижувався при ускладнених та тяжких формах. Вміст Ig М підвищувався при тяжкому перебігу та ускладненнях, а також IV варіанті імунної відповіді. Відмічався високий рівень Ig Е при ІІ варіанті імунної відповіді.

5. Вміст цитокінів (ІФН-б, ФНП- б, ІЛ-1в) в сироватці крові у дітей з ГРЗ має наступні особливості: найнижчі рівні ІФН-б відмічаються при ускладненнях з боку верхніх дихальних шляхів, а також при І та ІІ варіантах ІВ. Рівні ФНП- б та ІЛ-1в в сироватці крові наростають відповідно варіантам імунної відповіді від І до ІV.

6. У дітей з легким та середньотяжким перебігом і високими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (ФГА РБТЛ - 80-61%) доцільно використання етіотропного лікування - арбідолу. У дітей, у яких не відмічається супутньої патології ЛОР-органів, з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання (РБТЛ ФГА - 60-30%) доцільно використання комбінації арбідолу та гропринозину. У дітей з супутньою патологією ЛОР-органів (хронічний компенсований тонзиліт, аденоїдні вегетації І-ІІ, ІІ ступеня), з низькими показниками функціональної активності лімфоцитів на початку захворювання доцільно використання комбінації гропринозину та умкалору.

Практичні рекомендації

1. При захворюванні дітей на ГРЗ доцільно визначати рівень ФГА РБТЛ (морфологічним методом) для проведення диференційованого етіотропного та патогенетичного лікування.

2. У дітей з легким та середньотяжким перебігом ГРЗ та показником ФГА РБТЛ 80-61%, на початку захворювання, доцільно використання препарату арбідол. Режим лікування: усередину до прийому їжі, при неускладнених формах хвороби дітям від 7 до 12 років призначають по 0,1 г 3 рази на добу протягом 3 днів; старші за 12 років - по 0,2 г 3 рази на добу протягом 3 днів.

3. У дітей зі зниженим показником ФГА РБТЛ до 60-30%, на початку захворювання, і при відсутності у цих дітей супутньої патології ЛОР-органів, доцільно проводити лікування дітей арбідолом в сполученні з гропринозином. Арбідол призначається у віковому дозуванні, гропринозин: усередину, після їжі по 50-100 мг/кг/добу у 3-4 прийоми протягом 5-10 днів.

4. Дітям, у яких ГРЗ перебігає на тлі супутньої ЛОР патології (наявність хронічного компенсированного тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), зі зниженим показником ФГА РБТЛ до 60-30% на початку захворювання, доцільно використовування комбінації гропринозину та умкалору. Гропринозин призначається у віковому дозуванні, умкалор призначається усередину у дозуванні: 7-12 років - 10-20 крапель 3 рази на добу, старше 12 років - по 20-30 крапель 3 рази на добу до їжі з невеликою кількістю рідини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бережний В.В., Єршова І.Б., Кунегіна О.М. Гострі респіраторні захворювання у дітей і підлітків (діагностика, лікування, профілактика). - Київ - Луганськ: ТОВ НПК “ЕКОФАРМ”, 2003 - 188с. Здобувач здійснював інформаційний пошук, проведення досліджень, аналіз результатів.

2. Показатели гуморального иммунитета и микрогемодинамики при осложненных формах острых респираторных вирусных инфекций у детей /И.Б. Ершова, В.Н. Бандурин, Л.И. Гавриш, Е.Н. Кунегина, И.В. Коваленко, Е.В.Чернова, Г.И. Колесниченко //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - К. - Луганськ - Х., 2002. - Вип.2 (41) - С.51-54. Здобувач здійснював проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

3. Кунегіна О.М. Особливості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей в залежності від преморбідного фону //Український медичний альманах. - 2004. - Том 7, №3. - С.69-71.

4. Кунегіна О.М. Порівнювальна характеристика вмісту деяких цитокінів при гострих респіраторних захворюваннях у дітей//Український медичний альманах. - 2004. - Т.7, №6 (Додаток). - С.30-31.

5.Показатели иммунитета и микрогемодинамических нарушений у детей с осложненными формами ОРВИ / Ершова И.Б., Кунегина Е.Н., Антощук В.С., Антощук В.А. //Український медичний альманах. --2004. - Том 7, №5. (додаток). - С. 27-28. Здобувач здійснював набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів.

6.Антибактериальная терапия при внебольничных пневмониях у детей /Э.Манолова, М.Воронов, Л.Гаврыш, Е.Кунегина // Doctor. - 2002. - №2. - С.79-80. Здобувач здійснював інформаційний пошук, набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів.

7.Проблемы острых респираторных вирусных заболеваний в педиатрии / И.Б.Ершова, Е.Н. Кунегина, В.И. Литус, Б.А.Федосеев // ”Здоров'я України”. - 2003. - №23-24. - С.33. Здобувач здійснював набір матеріалу, проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

8. Ершова И.Б., Кунегина Е.Н. Дифференцированные подходы к терапии острых респираторных заболеваний в группе часто и длительно болеющих детей //Здоров'я України. -2004. - №22. - С.29. Здобувач забезпечив проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

9. Етіопатогенетична терапія позалікарняних пневмоній з атиповим перебігом у дітей, які часто хворіють /Е.П. Манолова, М.В.Воронов, Л.І. Гавриш, О.М. Кунегіна // Труди 3-ї науково-практичної конф. “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 2002) // ПАГ. - 2002. - №2. - С.33. Здобувач здійснював проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів.

10. Лечение и профилактика ОРВИ /И.Б. Ершова, В.Н.Бандурин, Е.Н. Кунегина, И.В.Коваленко //Труди ІІ Всеукраїнської науково-практичної конф. “Питання імунології в педіатрії” (м. Київ.18-20 вересня 2002 р.) // Перинатологія та педіатрия. - 2002.- №3. - С.89. здобувач здійснював інформаційний пошук, проведення дослідження, статистичну обробку, аналіз результатів.

11. Ершова И.Б., Бандурин В.Н., Кунегина Е.Н. Проблемы острых респираторных заболеваний в педиатрии // Матеріали конгресу педіатрів України “Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі” (7-9 жовтня 2003 р., Київ) - К.: Аспект-Поліграф, 2003. - С.284-285. Здобувач забезпечував проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

12. Ершова И.Б., Кунегина Е.Н. Дифференцированные подходы к терапии острых респираторных заболеваний // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі” (7-10 грудня 2004 р., Київ) - К.: Аспект-Поліграф, 2004. - С.101-102. Здобувач забезпечував проведення дослідження, аналіз результатів та підготовку матеріалів до друку.

Анотація

Кунегіна О. М. Клініко-імунологічна характеристика і удосконалення лікування гострих респіраторних захворювань у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню клініко-імунологічних особливостей перебігу гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) у дітей від 7 до 14 років, обгрунтуванню диференційованої етіотропної терапії, її ефективності.

Проводилось дослідження особливостей імунної відповіді: функціональної активності лімфоцитів (ФГА-РБТЛ, АЗЦЛ), рівнів у сироватці крові дітей імуноглобулінів 4-х класів, деяких цитокінів (ІФН - б, ІЛ-1в, ФНП-б),

Обстежено клінічно і імунологічно 310 дітей у віці від 7 до 14 років, хворіх на ГРЗ.

Виявлені клінічні особливості перебігу ГРЗ в залежності від негативних факторів преморбідного фону, супутньої патології ЛОР-органів (хронічного компенсованого тонзиліту, аденоїдних вегетацій І-ІІ, ІІ ступеня), впливу соціально-несприятлиивих факторів. На підставі особливостей клінічного перебігу ГРЗ у різних груп дітей, встановлені особливості зсувів імунної системи, які були означені як варіанти імунної відповіді.

Обгрунтована доцільність діференційованої етіотропної та патогенетичної терапії при ГРЗ у дітей в залежності від особливостей іммунної відповіді, наявності супутньої патології ЛОР-органів.

Ключові слова: ГРЗ, діти, клініка, особливості імунної відповіді, диференційована терапія.

Аннотация

Кунегина Е. Н. Клинико-иммунологическая характеристика и усовершенствование лечения острых респираторных заболеваний у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. - педиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена изучению клинико-иммунологических особенностей течения острых респираторных заболеваний (ОРЗ) у детей 7-14 лет, обоснованию дифференцированной этиотропной и патогенетической терапии, её эффективности.

Обследовано клинически и иммунологически 310 детей в возрасте от 7 до 14 лет, больных ОРЗ.

Проводилось исследование особеностей иммунного ответа: функциональной активности лимфоцитов (ФГА-РБТЛ, АЗЦЛ), исследования в сыворотке крови детей уровня иммуноглобулинов 4-х основных классов, некоторых цитокинов (ІФН - б, ІЛ-1в, ФНП-б),

Были выявлены особенности клинического течения ОРЗ в зависимости от влияния негативных факторов преморбидного фона, сопутствующей патологии ЛОР-органов (хронический компенсированный тонзиллит, аденоидные вегетации І-ІІ, ІІ степени), социально-неблагоприятных факторов.

Установлено, что все вышеперечисленные факторы способствуют развитию осложненных форм, тяжелому течению ОРЗ, длительному, затяжному течению интоксикационного и катарального периодов.

При исследовании функциональной активности лимфоцитов в ФГА РБТЛ и АЗЦЛ в разные периоды заболевания, была выявлена определенная динамики, что и позволило выделить варианты иммунного ответа у детей в возрасте от 7 до 14 лет при ОРЗ.

Первый вариант (І) характеризуется высокими значениями ФГА-РБТЛ в острый период и в период выздоровления острой респираторной инфекции (от 61,0% и выше), второй (ІІ) - супрессией реакции только в острый период (от 60,0% и ниже), третий (ІІІ) - супрессией ФГА-РБТЛ только в период выздоровления, четвертый (ІV) - угнетением ответа Т-лимфоцитов в оба срока обследования.

При дальнейшем обследовании были выявлены соответствующие выделенным вариантам особенности динамики других иммунологических показателей.

...