Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Матеріали та методи дослідження. Під час проведення ретроспективного аналізу перебігу вагітності й стану новонароджених у жінок з анемією, які перенесли вірусний гепатит, було проаналізовано 864 історії пологів, з яких для подальшого опрацювання було відібрано 476 історій. Вагітних було поділено на три групи: перша група - вагітні, які перенесли гепатит і у яких було діагностовано анемію - 86 (18,07%) пацієнток (група I); друга - вагітні з гепатитом в анамнезі, без наявності анемії - 60 (12,61%) пацієнток (група II); третя - вагітні з анемією, але без наявності гепатиту - 330 (69,33%) жінок (група III).

У проспективному дослідженні нами було обстежено 150 вагітних, - серед них 60 жінок із ЗДА (група 1), 60 - із ЗДА, які перенесли вірусний гепатит (група 2) і 30 - із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна, 3 група). Всі вагітні були віком від 16 до 40 років. Слід зазначити, що до моменту настання вагітності жодна з обстежуваних жінок не страждала на анемію.

Серед вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі були жінки, які перенесли гепатит В (41 жінка) і гепатит С (19 пацієнток), тобто 68,33% і 31,67% випадків відповідно.

Для вирішення зазначених завдань застосовували такі методи обстеження: проводили ретельне збирання анамнезу для вивчення особливостей менструальної, репродуктивної функцій, екстрагенітальної патології; оцінювали суб'єктивний і об'єктивний стан вагітних, отримані дані заносили до спеціально розроблених карток спостереження. Для оцінки стану гемопоезу визначали показники рівнів гемоглобіну і гематокриту, кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, рівень швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), кольоровий показник (КП); визначали показники середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (СКГЕ), середнього об'єму еритроцита (СрОЕ), середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (СВГЕ); наявність запасів заліза в організмі оцінювали за показниками рівня сироваткового заліза, загальної залізозв'язувальної здатності сироватки (ЗЗЗС), коефіцієнта насичення трансферину залізом (КНТЗ). Функціональний стан гепатобіліарної системи виявляли шляхом визначення показників фібриногену, загального білка, ?-ліпопротеїдів, тимолової проби, загального білірубіну та його прямої і непрямої фракцій, активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази (ЛФ), ?-глутамілтранспептидази (?-ГГТ) (Горячковский О. М., 1998). Стан системи перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за вмістом малонового діальдегіду (МДА), антиоксидантний захист клітин (АОЗ) - за рівнем церулоплазміну, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР) і глутатіону відновленого (ГВ) (Антонов М. П. и соавт., 1985; Уласов С. Н. и соавт., 1990; Модель М. А., 1989; Bergmeyer H. U., 1974). Виміри проводили на спектроколориметрі Spekol-210 (“Карл Цейс”, Німеччина). Субфракційний склад плазми крові визначали за допомогою ЛКС сироватки крові, які вивчали на ЛК-спектрометрі із застосуванням програм SPECTROMETR и BLOOD (Бажора Ю.И, Носкин Л.А., 2002).

Для підтвердження HВV- чи HCV-носійства визначали специфічні серологічні маркери вірусів методом імуноферментного аналізу (ІФА).

Ультразвукове дослідження виконували на апараті “Toshiba SAL-32B” (Японія) з використанням датчика з частотою коливань 3,5 мГц. Оцінювали біпарієтальний розмір голівки плода (БПР), діаметри грудної клітки (ДГК), живота (ДЖ), довжину гомілки (ДГ), а також локалізацію і ступінь зрілості плаценти, об'єм амніотичної рідини і характер включень.

Моніторинг серцевої діяльності плода проводили після 26 тижнів гестації методом непрямої кардіотокографії (КТГ) з урахуванням добових біоритмів на фетальному біомоніторі ВМТ-9141. Запис виконували впродовж 40-60 хв в умовах нестресового і стресового (мамарна стимуляція) тестів. Параметри КТГ оцінювали за шкалою W. Fisher (1976) з використанням сучасних даних щодо інтерпретації КТГ.

Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали на персональному комп'ютері IBM з використанням стандартного пакету програм EXCEL для WINDOWS 97. Визначали середню величину (М), середню похибку середньої величини (похибка репрезентативності - m), критерій вірогідності (t-критерій Стьюдента) і ймовірність відмінності р (Лапач С. Н. и соавт., 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведеного ретроспективного аналізу свідчили, що в групі вагітних, які перенесли вірусний гепатит, наявність анемії середнього і тяжкого ступенів відзначалась у 8,1% випадків, тимчасом як у третій групі анемія середнього ступеня розвинулась у 4,9% випадків і в жодної вагітної не було анемії тяжкого ступеня. Хронічна плацентарна недостатність (ХПН) ускладнювала вагітність вірогідно частіше у вагітних першої групи проти таких показників у третій групі (27,9±4,84 і 13,9±1,90% відповідно, рI-III<0,05). Аналіз пологової діяльності свідчив, що передчасні пологи зустрічались вірогідно частіше у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит (10,47±3,3% у жінок I групи; рI-III<0,05). Частота оперативного пологорозродження була вірогідно вищою у цих пацієнток (36,05±5,18% проти 18,33±5,0% та 23,94±2,35% у жінок II-ої та III-ої груп відповідно; рI-II, рI-III<0,05; рII-III>0,05). Випадки ускладнень у дітей, народжених від матерів з анемією, які перенесли вірусний гепатит, мали місце вірогідно частіше, ніж у дітей, народжених від матерів з анемією. Так, наявність морфо-функціональної незрілості відзначалась у 10,5±3,31% дітей, народжених від матерів першої групи, і в 1,5±0,67% - від матерів третьої групи (рI-III<0,05); випадки хронічної гіпоксії і асфіксії легкого і середнього ступенів тяжкості спостерігалися з однаковою частотою в кожній групі - у 8,1±2,94% дітей, народжених від матерів першої групи, і 0,6±0,43% - від матерів третьої групи (рI-III<0,05). Частота випадків гіпотрофії у дітей, народжених від матерів першої групи, у 3 рази перевищувала такі показники у дітей, народжених від матерів третьої групи. Таким чином, внаслідок ретроспективного дослідження нами отримано дані, які свідчать про негативний вплив перенесеного вагітною вірусного гепатиту в поєднанні з анемією на перебіг вагітності й стан новонародженого, що доводить необхідність подальшого вивчення цієї проблеми з метою визначення відповідної терапії.

Результати проведеного нами проспективного аналізу дітородної функції у досліджуваних вагітних переконували, що перенесений вірусний гепатит негативно впливає на репродуктивне здоров'я жінок з анемією, оскільки частота випадків обтяженого акушерського анамнезу відзначалася вірогідно частіше у вагітних 2-ої групи (25±5,60%) ніж у вагітних 1-ої та 3-ої груп (р2-1, р2-3<0,05). Частота випадків передчасних пологів і мимовільних викиднів у анамнезі даного контингенту вагітних переважала більш як у 3 рази, а оперативного розродження - в 2 рази аналогічні показники у вагітних 1-ої та 3-ої груп. Відзначено, що мертвонародження і завмерлі вагітності в анамнезі мали місце тільки в жінок з анемією, які перенесли вірусний гепатит (завмерлі вагітності - тільки в жінок, які перенесли гепатит С, а мертвонародження - з однаковою частотою як у жінок, які перенесли гепатит В, так і в жінок, які перенесли гепатит С).

Результати аналізу гінекологічного анамнезу свідчили про негативний вплив перенесеного вірусного гепатиту на менструальну функцію у зазначеного контингенту жінок. Так, пізнє настання менструацій, порушення менструальної функції відзначались у вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі вірогідно частіше за такі не тільки в жінок з фізіологічним перебігом вагітності, але й у вагітних з анемією (р2-1, р2-3<0,05).

Захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи у вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі відзначалися вірогідно частіше, ніж у вагітних з анемією (31,67±6,01% і 63,33±6,22% відповідно - у 2-й групі проти 15±4,61% і 10±3,87% відповідно - у 1-й групі; р1-2<0,05).

Відзначено негативний вплив перенесеного вірусного гепатиту на перебіг вагітності й розвиток тяжчих форм анемії. Так, у вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі анемія середнього ступеня тяжкості спостерігалася вірогідно частіше, ніж у вагітних з анемією (18,33±5% проти 5±2,81%; р1-2<0,05). Загроза переривання ускладнювала перебіг вагітності у жінок з анемією і гепатитом в анамнезі вірогідно частіше, ніж у вагітних з анемією (40±6,32% проти 11,67±4,15% ; р1-2<0,05).

Оцінка КТГ за Fisher у вагітних 1-ої групи була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних (7,26±0,09 проти 8,17±0,16 балів відповідно; р1-3<0,05). Відмічено, що у вагітних 2-ї групи оцінка КТГ за Fisher була вірогідно нижчою, ніж у вагітних 1-ї групи (6,88±0,11 проти 7,26±0,09 балів відповідно; р1-2<0,05). Синдром затримки розвитку плода (СЗРП) мав місце лише у вагітних 1-ої та 2-ої груп.

За даними плацентографії патологічні зміни в плаценті виявлено нами достовірно частіше у вагітних 1-ої та 2-ої груп, ніж у контролі. Так, передчасне дозрівання плаценти, гіпер- та гіпоехогенні включення в плаценті, розширення синусів базальних вен плаценти у вагітних 1-ої та 2-ої груп зустрічались вірогідно частіше, ніж у вагітних контрольної групи (р1-3, р2-3<0,05). Невідповідність товщини плаценти строку гестації мала місце в 38,33?6,28% в 1-й групі та 51,67?6,45% в 2-й (р1-3, р2-3<0,05). У вагітних 2-ої групи багатоводдя та маловоддя зустрічалось вірогідно частіше, ніж у вагітних 1-ої та 3-ої груп (р1-2, р2-3<0,05).

ЛК-спектри сироватки крові у вагітних 1-ої групи характеризувались змінами, пов'язаними зі збільшенням внеску світлорозсіювання низько- та середньомолекулярних фракцій (інтоксікаційно-, катаболічно- та дистрофічноподібні). Ці зміни в ЛК-спектрах корелювали зі змінами у системах ПОЛ та АОЗ клітин. У вагітних 2-ої групи ЛК-спектр сироватки крові характеризувався зменшенням відносної кількості крупних структур (300-500 нм і більше) та збільшенням внеску у розсіювання світла дрібних часток (до 30 нм). Указані зміни властиві інтоксікаційноподібним спектрам, які притаманні різноманітним патологічним станам (Бажора Ю.И., Носкин Л.А., 2002). Зазначений комплекс біофізичних та біохімічних змін можна запровадити як діагностичний критерій в оцінці ступеня анемізації та ефективності лікування.

Крім того, внаслідок лабораторного аналізу було виявлене підвищення рівнів ?-ліпопротеїдів, тимолової проби, загального білірубіну і його прямої і непрямої фракцій, АЛТ, АСТ, ЛФ, ?-ГГТ, показники яких у вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі були вірогідно вищі за такі у вагітних з анемією та здорових вагітних (р2-1, р2-3<0,05). Ці дані свідчать про порушення функціонального стану печінки і наявність холестазу у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит.

У вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, відзначалися вірогідно вищі рівні МДА (3,95±0,03 проти 3,76±0,03 мкМ/л), церулоплазміну (21,33±0,30 проти 19,86±0,12 мМ/л·г), ГР (165,54±1,08 проти 153,3±1,89 мкмоль НАДФН/мл еритроцитів в хв) та більш низький рівень ГП (62,42±0,76 проти 84,94±0,45 мкмоль глутатіону/мл еритроцитів в хв) і глутатіону відновленого (673,48±3,8 проти 696,47±1,96 мкМ/л), ніж відповідні показники у вагітних з анемією (р1-2<0,05). Це свідчить про серйозніші порушення в системі ПОЛ і раннє виснаження АОЗ клітин у даного контингенту вагітних.

Складна система патогенезу гіпоксичного синдрому у вагітних із ЗДА, що зумовлюється на початкових етапах низьким вмістом сироваткового заліза, а отже, недостатньою генерацією еритроцитів, призводить до зменшення кисневого забезпечення організмів матері й плода, переходу на анаеробний шлях енергоутворювання, активації ПОЛ на тлі недостатності системи АОЗ. Інтенсифікація ПОЛ, спричинена патофізіологічним механізмом гемічної гіпоксії, призводить до структурно-функціональних порушень у клітинних мембранах, у тому числі й в еритроцитах, тим самим замикаючи коло гіпоксичних порушень (Митинский Г.М., Твердохлиб В.П. 2003; Gundervann K-J,2000).

Усі вагітні жінки дотримувалися лікувально-охоронного режиму, дієти, що містила продукти з високим вмістом заліза, метіонін по 0,3 г 4 рази на день, Прегнавіт по 2-3 капсули на день, Персен по 1 таблетці 2 рази на день, жовчогінний чай, антианемічний препарат Глобірон-Н, який приймали по одній капсулі 2 рази на день перорально протягом одного місяця, після чого - по одній капсулі на день ще протягом 2-3 місяців (традиційна терапія). Комплексна терапія додатково містила біопротектор і біокоректор системної дії “Спіруліна” - по дві таблетки (1 г) 3 рази на день, та лікувально-профілактичний продукт “Мультисорб” - по одній столовій ложці (15 см3) 3 рази на день. Добова доза “Спіруліни” становила 3 г, курсова - 90 г, “Мультисорбу” - 45 см3 та 480 см3 відповідно.

Залежно від виду пропонованої терапії групу вагітних з анемією (1-ша група) було поділено на дві підгрупи: підгрупа 1а - вагітні з анемією (30 осіб), яким проводили комплексну терапію; підгрупа 1б - вагітні з анемією (30 осіб), яким здійснювали традиційну терапію.

Вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі (2-га група) так само було поділено на дві підгрупи (по 30 осіб у кожній) залежно від виду пропонованої терапії: підгрупа 2а - вагітні з анемією і гепатитом в анамнезі, яким проводили комплексну терапію; підгрупа 2б - вагітні з анемією і гепатитом в анамнезі, яким здійснювали традиційну терапію. Кількість вагітних з гепатитом В і гепатитом С у підгрупах 2а і 2б була статистично однорідною.

Після проведення курсу терапії здійснено порівняльний аналіз результатів, отриманих у досліджуваних групах вагітних.

У вагітних підгрупи 1а ХПН ускладнювала вагітність у III триместрі вірогідно рідше, ніж у вагітних підгрупи 1б (13,33±6,21 проти 36,67±8,80%; р1а-1б<0,05). У вагітних підгрупи 2а показники частоти випадків загрози переривання вагітності, ХПН в III триместрі були вірогідно нижчі за такі показники у вагітних підгрупи 2б (10±5,48% і 16,67±6,80% проти 30±6,67% і 46,67±9,12%; р2а-2б<0,05).

У вагітних, якім проводили комплексну терапію, спостерігали вірогідне збільшення оцінки КТГ за Fisher (з 7,26±0,09 до 7,93±0,13 та з 6,88±0,11 до 7,87±0,12 балів відповідно; р1-1а, р2-2а<0,05). Слід відзначити, що оцінка КТГ у вагітних, якім проводили комплексну терапію, вірогідно не відрізнялась від аналогічної оцінки у здорових вагітних (р1а-3, р2а-3>0,05). Вагітні, якім проводили традиційну терапію, мали тенденцію до збільшення оцінки КТГ за Fisher, однак вірогідних відмінностей до та після лікування в них виявлено не було (р1-1б, р2-2б>0,05). Відмічено, що у вагітних, які отримали традиційну терапію, оценка КТГ за Fisher була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних (р1б-3, р2б-3<0,05).

У вагітних, якім проводили комплексну терапію, спостерігали вірогідне зменшення частоти передчасного дозрівання плаценти, гіпер- та гіпоехогеннів включень в плаценті, невідповідності товщини плаценти строку гестації, розширення синусів базальних вен (р1-1а, р2-2а<0,05), а у вагітних, які отримали традиційну терапію, ці зміни не були вірогідними (р1-1б, р2-2б>0,05). Крім того, у вагітних підгрупи 2а вірогідно зменшилася частота маловоддя та багатоводдя (р2-2а<0,05), а у вагітних підгрупи 2б ці показники зменшилися не вірогідно (р2-2б>0,05).

За місяць після початку терапії у вагітних підгрупи 2б вірогідно збільшилася кількість тромбоцитів, підвищилися показники рівнів гемоглобіну, сироваткового заліза, КНТЗ, гематокриту, а у вагітних підгрупи 1б також вірогідно збільшилась кількість еритроцитів (р1-1б, р2-2б<0,05).

Аналогічна динаміка відзначалася й у вагітних, яким проводили комплексну терапію (р1-1а,р2-2а<0,05). Однак слід зауважити, що у цих вагітних зазначені показники були вірогідно вищі за такі у вагітних, яким здійснювали традиційну терапію (р1а-1б, р2а-2б<0,05). Більш того, не було виявлено достовірних розбіжностей між показниками рівнів гемоглобіну в здорових вагітних і вагітних, яким проводили комплексну терапію (121,67±1,08 проти 117,1±0,92 і 117,4±1,15 г/л відповідно - у підгрупах 1а і 2а; р1а-3, р2а-3>0,05). За місяць після проведеної терапії відзначалося достовірне зниження ЗЗЗС у вагітних, яким здійснювали традиційну терапію (з 77,16±0,85 до 69,85±0,41 мкмоль/л - у підгрупі 1б і з 83,81±1,21 до 70,02±0,80 мкмоль/л - у підгрупі 2б; р1-1б, р2-2б<0,05). Аналогічна динаміка виявилися й у вагітних, яким проводили комплексну терапію. Слід зауважити, що у цих вагітних зазначений показник був вірогідно нижчий за такий у вагітних, яким здійснювали традиційну терапію (р1а-1б, р2а-2б<0,05).

Динаміка змін гематологічних показників у вагітних наведена на рис.1.

Рис.1 Динаміка змін гематологічних показників у вагітних, хворих на анемію (р1-2, р2а-1б<0,05, р1а-2а>0,05)

Проведені нами дослідження після курсу комплексної терапії указували на нормалізацію клінічних показників ЛК-спектрів, які мали характер таких, як і в жінок з фізіологічним перебігом вагітності (р1а-3, р2а-3>0,05). У той же час, ЛК-спектри у вагітних, які отримали традиційну терапію, вірогідно відрізнялись від аналогічних показників у жінок контрольної групи (р1б-3, р2б-3<0,05).

У вагітних з анемією статистично достовірних розбіжностей між показниками, що характеризують стан гепатобіліарної системи, до і після лікування виявлено не було. У вагітних підгруп 2а і 2б за місяць від початку терапії вірогідно збільшилися показники вмісту загального білка (з 66,47±0,78 до 74,46±1,04 і 71,85±0,91г/л відповідно; р2-2а, р2-2б<0,05), фібриногену (з 3,67±0,09 до 4,05±0,08 і 3,99±0,08 г/л відповідно; р2-2а, р2-2б<0,05). У вагітних, яким проводили комплексну терапію, ці показники були вірогідно вищі за такі у вагітних, яким здійснювали традиційне лікування (р2а-2б<0,05), що вказує на кращий стан білковоситезувальної функції печінки у цієї категорії пацієнток.

У вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, в обох підгрупах - 2а і 2б - спостерігалося вірогідне зниження показників ?-ліпопротеїдів та тимолової проби, що свідчить про нормалізацію білкового та ліпідного обміну у цих жінок. Однак у вагітних, яким проводили комплексну терапію, ці показники були вірогідно нижчі від таких у вагітних, яким здійснювали традиційне лікування (р2а-2б<0,05). У вагітних з анемією, яким проводили комплексну терапію, відбулося вірогідне зниження активності ЛФ (з 2182,33±36,67 до 1762,67±69,15 нмоль/с·л), ?-ГГТ (з 1,22±0,03 до 1,02±0,02 О/л), АЛТ (з 0,9±0,04 до 0,63±0,02 мкмоль/год·мл), АСТ (з 0,67±0,04 до 0,42±0,02 мкмоль/мл), що свідчить про стабілізацію ферментного обміну та купірування явищ холестазу у даної категорії пацієнток (р2-2а<0,05). У вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит і яким застосовували традиційну терапію, виявилася тенденція до зниження активності цих показників, проте вірогідних розбіжностей між відповідними показниками до і після лікування виявлено не було (р2-2б>0,05), що фактично свідчить про відсутність їхньої стабілізації.

У вагітних підгрупи 2а за місяць від початку лікування відбулося вірогідне зниження вмісту загального білірубіну (з 16,52±0,64 до 13,51±0,62 мкмоль/л) за рахунок його непрямої фракції (з 12,37±0,55 до 10,42±0,43 мкмоль/л), що свідчить про зникнення напруги пігментної функції у цієї категорії вагітних (р2-2а<0,05). У той же час, у вагітних підгрупи 2б виявилася тенденція до підвищення вмісту загального білірубіну за рахунок його прямої фракції, але вірогідної різниці за цими показниками у означених вагітних до та після лікування не було (р2-2б>0,05).

За місяць після початку терапії у вагітних усіх підгруп мало місце вірогідне зниження показника МДА (з 3,76±0,03 у вагітних 1-ї групи до 3,34±0,02 і 3,52±0,02 відповідно - у підгрупах 1а і 1б; р1-1а, р1-1б<0,05; з 3,95±0,03 у вагітних 2-ї підгрупи до 3,32±0,02 і 3,76±0,03 відповідно - у підгрупах 2а і 2б; р2-2а, р 2-2б<0,05), що свідчить про зменшення напруги у системі ПОЛ після лікування. Проте у вагітних, яким застосовували комплексну терапію, цей показник був вірогідно нижче, ніж такий у вагітних, яким проводили традиційне лікування (р1а-1б, р2а-2б<0,05). Відзначалося вірогідне зниження показників активності церулоплазміну (з 19,86±0,12 до 18,50±0,05 і 18,71±0,04 відповідно - у підгрупах 1а і 1б; р1-1а, р 1-1б<0,05; з 21,33±0,30 до 18,74±0,05 і 19,86±0,12 відповідно - у підгрупах 2а і 2б; р2-2а, р2-2б<0,05), ГР (з 154,03±1,70 до 128,09±0,67 і 131,30±0,72 відповідно - у підгрупах 1а і 1б; р1-1а, р 1-1б<0,05; з 165,54±1,08 до 128,20±0,47 і 153,30±1,89 відповідно - у підгрупах 2а і 2б; р2-2а, р2-2б<0,05) у вагітних усіх підгруп, що свідчить про нормалізацію АОЗ клітин після проведеної терапії. Однак у вагітних, яким здійснювали комплексну терапію, ці показники були вірогідно нижчі за такі у вагітних, яким проводили традиційне лікування (р1а-1б, р2а-2б<0,05). Спостерігалося вірогідне збільшення показника вмісту глутатіону відновленого у вагітних усіх підгруп (з 696,47±1,96 до 765,44±3,04 і 733,10±3,37 відповідно - у підгрупах 1а і 1б; р1-1а, р 1-1б<0,05; з 673,48±3,80 до 764,63±2,41 і 696,47±1,96 відповідно - у підгрупах 2а і 2б; р2-2а, р2-2б<0,05), що свідчить про відновлення його пулу на тлі проведеної терапії. Проте у вагітних, яким застосовували комплексну терапію, цей показник був вірогідно вище, ніж такий у вагітних, яким проводили традиційне лікування (р1а-1б, р2а-2б<0,05). Мало місце вірогідне зниження показника ГП у вагітних з анемією (з 84,94±0,45 до 80,01±0,15 і 82,01±0,43 відповідно - у підгрупах 1а і 1б; р1-1а, р1-1б<0,05). Однак у вагітних з анемією, яким здійснювали комплексну терапію, цей показник був вірогідно нижчий від такого у вагітних з анемією, яким проводили традиційне лікування (р1а-1б<0,05). У вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, відзначалося вірогідне збільшення цього показника (з 62,42±0,76 до 84,94±0,45 і 74,62±0,48 відповідно - у підгрупах 2а і 2б; р2-2а, р2-2б<0,05). Проте у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит і яким застосовували комплексну терапію, показник його рівня був вірогідно вище, ніж у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит і яким проводили традиційне лікування (р2а-2б<0,05). Таким чином, після проведеної комплексної терапії мало місце більш виражене пригнічення процесів ПОЛ и активізація компонентів АОЗ, що свідчить про зменшення явищ гемічної гіпоксії у цих вагітних.

Під час оцінки наслідків вагітності враховували терміни і спосіб розродження, перебіг та ускладнення пологів і післяпологового періоду.

Результати аналізу пологової діяльності свідчили про більш фізіологічний її перебіг у вагітних, яким здійснювали комплексну терапію. Ці дані відображені на рис.2.

Післяпологовий період у породіль, яким було застосовано комплексну терапію, мав гладший перебіг, ніж у породіль, яким проводили традиційне лікування. Найчастішим ускладненням у післяпологовому періоді була анемія, що спостерігалася вірогідно рідше у породіль, яким здійснювали комплексну терапію, ніж у породіль, яким проводили традиційне лікування (16,67±6,80 і 80±7,30% випадків відповідно - у підгрупах 1а і 1б; 23,33±7,72 і 86,67±6,21% випадків відповідно - у підгрупах 2а і 2б; р1а-1б, р2а-2б<0,05). Субінволюція матки мала місце тільки у жінок, яким застосовували традиційну терапію (3,33±3,28 і 10±5,48% випадків відповідно - у підгрупах 1б і 2б).

Рис.2. Частота ускладнень пологового акту у спостережуваних жінок (р1а-1б, р2а-2б>0,05)

Рис.3. Оцінка стану новонароджених від обстежених матерів (* - р1а-3<0,05; ** - р1б-3<0,05; *** - р2а-3<0,05; **** - р2б-3<0,05; # - р1а-1б<0,05; ## - р2а-2б<0,05)

Ранній неонатальний період у новонароджених, матерям яких проводили традиційну терапію, ускладнювався вірогідно частіше, ніж у дітей, народжених від здорових матерів (р1б-3, р2б-3<0,05). Серед ускладнень раннього неонатального періоду відзначалися гіпотрофія I-II ступеня, кон'югаційна жовтяниця, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія. Втім, вірогідних розбіжностей стосовно частоти випадків розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді між дітьми, народженими від здорових матерів і матерів, яким застосовували комплексну терапію, виявлено не було (р1а-3, р2а-3>0,05).

Показники рівнів еритроцитів, гемоглобіну у новонароджених, матерям яких здійснювали комплексну терапію, були вірогідно вищі за такі у новонароджених, матерям яких проводили традиційне лікування (р1а-1б, р2а-2б<0,05), і вірогідно не відрізнялися від аналогічних показників у дітей, народжених від матерів з фізіологічним перебігом вагітності (5,83±0,04 Т/л і 196,40±2,84 г/л; р1а-3, р2а-3>0,05). Показник рівня загального білірубіну в новонароджених від матерів з анемією та гепатитом в анамнезі, яким застосовували застосовували комплексну терапію, був вірогідно нижче, ніж у дітей, народжених від матерів з анемією та гепатитом в анамнезі, яким проводили традиційне лікування (51,23±7,26 мкмоль/л підгрупі 2а проти 81,91±12,15 мкмоль/л у підгрупі 2б; р2а-2б<0,05), і вірогідно не відрізнявся від такого у дітей, народжених від матерів з фізіологічним перебігом вагітності (48,85±6,43 мкмоль/л; р1а-3, р2а-3>0,05).

Таким чином, комплексне лікування вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, сприяє покращенню клінічного перебігу захворювання, зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень, покращенню стану вагітної, плода та періоду адаптації у новонароджених.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено нове викладення актуальної задачі акушерства - покращення акушерських та перинатальних наслідків вагітності у жінок з анемією, які перенесли вірусний гепатит шляхом підвищення ефективності лікування за рахунок застосування в комплексі лікувальних заходів природного біопротектору і біокоректору системної дії “Спіруліни” й ентеросорбенту “Мультисорбу”.

Виявлено, що у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит частота загрози переривання вагітності у 4 рази (р1-2<0,05), хронічної плацентарної недостатності у 2 рази (рI-III<0,05) перевищує таку, ніж у вагітних з ЗДА. Встановлено, що у новонароджених від матерів з анемією, які перенесли вірусний гепатит, має місце достовірне збільшення частоти гіпотрофії та асфіксії (рI-III<0,05).

Доведено, що анемія у вагітних, які перенесли вірусний гепатит, має перебіг з виразнішими клінічними проявами гемічної гіпоксії і гематологічними зрушеннями, що характеризують дефіцит заліза (зниження сироваткового заліза на 0,91 та підвищення ЗЗЗС на 6,65 мкмоль/л відповідно; р1-2<0,05), а також інтоксікаційноподібними змінами у ЛК-спектрах, ніж у вагітних з анемією.

У вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі мають місце порушення ферментної (підвищення активності АСТ і АЛТ у 2 рази; р1-2<0,05), напруженість білкової та пігментної функцій печінки, явища холестазу (підвищення ?-ГГТ і ЛФ у 2 та 1,5 рази відповідно; р1-2<0,05).

Патогенетичними особливостями анемії у вагітних з гепатитом в анамнезі є нагромадження вторинних продуктів ПОЛ (підвищення малонового діальдегіду на 0,19 мкМ/л; р1-2<0,05) і раннє виснаження АОЗ клітин (зниження глутатіону відновленого та ГП, підвищення церулоплазміну і ГР; р1-2<0,05), ніж у вагітних з анемією.

Комплексна терапія із застосуванням “Спіруліни” і “Мультисорбу” у вагітних призводить до більш вираженої позитивної динаміки клінічних симптомів, приросту рівня сироваткового заліза, зменшення ЗЗЗС (р1а-1б, р2а-2б<0,05), нормалізації ЛК-спектрів, компонентів ПОЛ і АОЗ клітин (зниження МДА у 2,5 рази, церулоплазміну у 1,5 рази, ГР у 1,8 рази, підвищення глутатіона відновленого у 2,7 рази більше у вагітних основних підгруп; р1а-1б, р2а-2б<0,05). У вагітних із гепатитом в анамнезі, які отримали комплексну терапію, відзначається також позитивна динаміка показників функціонального стану гепатобіліарної системи (зниження активності АЛТ, АСТ, ЛФ, ?-ГГТ; р2-2а<0,05), на відміну від груп порівняння (р2-2б>0,05).

Комплексна терапія з застосуванням “Спіруліни” і “Мультисорбу” в обох підгрупах обстежених вагітних знижує частоту ускладнень у пологах (оперативного розродження у 2 рази, слабкості пологової діяльності у 1,7 рази), анемії у післяпологовому періоді у 4 рази (р1а-1б, р2а-2б<0,05); покращує перебіг періоду адаптації у новонароджених у порівнянні з традиційною терапією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бордюжевич І.В., Зубаренко К.О., Краснова Ж.О. Ефективність використання препарату “Тотема” у вагітних з анемією на тлі хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2. - С.196-197 (в основу статті покладено ідеї, сформульовані здобувачем, проведено, обстеження та лікування хворих, підготовка матеріалу до друку).

Зубаренко К.А. Особенности течения беременности и родов у женщин, перенесших гепатит // Вісник морської медицини. - 2004. - №1. - С.30-33.

Зубаренко К.О. Вплив комплексної терапії залізодефіцитної анемії вагітних на систему перекисного окислювання ліпідів і антиоксидантного захисту клітин // Одеський медичний журнал. - 2004. - №6. - С.41-43.

Зубаренко К.А. Перспективность использования лечебно-профилактических продуктов “Мультисорб” и “Спирулина” в комплексном лечении анемии беременных // Збірник наукових праць. Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2003. - С.136-139.

Бордюжевич И.В., Зубаренко К.А. Комплексное лечение железодефицитной анемии у беременных, перенесших вирусный гепатит // Збірник наукових праць. Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2004. - С.404-408 (в основу статті покладено ідеї, сформульовані здобувачем, проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів, підготовка матеріалу до друку).

Запорожан В.Н., Рожковская Н.Н., Зубаренко К.А. Коррекция эндогенной интоксикации у беременных с железодефицитной анемией с использованием энтеросорбентов и биопротекторов // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. - №3.- С.73 (проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування хворих, статистична обробка результатів, підготовка матеріалу до друку).

Патент №3500, Украина - UA, МПК7:А61К31/295. “Спосіб комплексної реабілітації вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі” / Зубаренко К.А. - Опубликован 15.11.2004 г. - Бюл. №11.

Зубаренко К.А. Применение биокорректоров в комплексном лечении анемии беременных // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. - №2. - С.96.

Зубаренко К.О. Особливості перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у вагітних з анемією, що перенесли вірусний гепатит // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. - Одеса. - 2004. - С.106-107.

Зубаренко К.А. Особенности течения анемии беременных у женщин, перенесших вирусный гепатит // Тези доповідей Х ювілейної міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології”. - Одеса. - 2004. - С.214-215.

Зубаренко К.О. ВІЛ-інфекція та анемія вагітних // Тези доповідей 70-ої науковий конференції студентів і молодих учених. - Одеса. - 2001. - С.56.

Зубаренко К.О. Предиктори гіпоксичних уражень центральної нервової системи у новонароджених // Тези доповідей 68-ої підсумкової студентської наукової конференції. - Одеса. - 1999. - С.66.

АНОТАЦІЯ

Зубаренко К.А. Комплексне лікування вагітних із залізодефіцитною анемією, які перенесли вірусний гепатит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. - Одеський державний медичний університет, 2004.

Дисертацію присвячено проблемі вдосконалення лікувально-профілактичних заходів у разі залізодефіцитної анемії (ЗДА) у вагітних, які перенесли вірусний гепатит. Доведено, що у цих жінок перебіг вагітності, пологів, а також неонатальний період у новонароджених ускладнюються вірогідно частіше (перебіг вагітності та пологів у 2 рази частіше, неонатальний період у 3 рази частіше), ніж у вагітних з анемією. Застосування в комплексному лікуванні вагітних із ЗДА біопротектора і біокоректора системної дії “Спіруліна” і лікувально-профілактичного продукту “Мультисорб” сприяє поліпшенню гематологічних показників, субфракційного складу плазми, показників функціонального стану гепатобіліарної системи, систем ПОЛ та АОЗ, стану плода та акушерських і перинатальных наслідків у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит.

АННОТАЦИЯ

Зубаренко К.А. Комплексное лечение беременных с железодефицитной анемией, перенесших вирусный гепатит. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесский государственный медицинский университет, 2004.

Диссертация посвящена проблеме усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий при железодефицитной анемии (ЖДА) у беременных, перенесших вирусный гепатит.

Для выполнения цели и задач было проведено ретроспективный анализ 864 историй родов, который показал, что развитие анемии средней и тяжелой степени, ХФПН, у женщин с анемией, перенесших гепатит, встречается в 2 раза чаще, чем у беременных с анемией. Асфиксия легкой и средней степени и гипотрофия встречалась достоверно чаще у новорожденных от данной категории матерей.

У беременных 2-й группы отмечено нарушение ферментной (повышение активності АСТ и АЛТ в 2 раза; р1-2<0,05), напряженность белковой и пигментной функций печени, явления холестаза (повышение ?-ГГТ и ЩФ в 2 и 1,5 рази соответственно; р1-2<0,05).

Показатели ПОЛ и АОЗ клеток свидетельствуют о выраженном гипоксическом синдроме, глубинных изменениях в системе ПОЛ и раннем истощении компонентов АОЗ клеток у беременных с ЖДА, перенесших вирусный гепатит, что так же подтверждается данными ЛКС.

В зависимости от предложенной терапии каждая группа была разделена на 2 подгруппы - основные (1а и 2а), получавшую комплексную терапию, включавшую Глоберон-Н, “Спирулину” и “Мультисорб”, и конрольные (1б и 2б) - получавшие только Глоберон-Н.

Через 1 месяц от начала лечения у беременных контрольных подгрупп отмечено увеличение сывороточного железа, снижение ОЖСС. Аналогичная динамика была отмечена и у беременных основных подгрупп, однако у них произошло статистически более выраженное изменение данных показателей, а у беременных подгруппы 2а отмечена также нормализация показателей, характеризующих функциональное состояние гепатобилиарной системы.

У беременных основных подгрупп уровень МДА был достоверно ниже, а ферментов-антиоксидантов достоверно выше, чем у беременных подгрупп сравнения, что свидетельствует о более выраженном купировании явлений гемической гипоксии при использовании патогенетически оправданной комплексной терапии и совпадает с данными ЛКС.

Zubarenko K.A. Complex treatment of the pregnant women with irondeficiency anemia, who had viral hepatitis. - Manuscript.

The thesis for a degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Odessa State Medical University, 2004.

The thesis is devoted to a problem of improvement of treatment and preventive measures in anemia in pregnant women who had viral hepatitis. Is proved, that these women have a complicated course of pregnancy, deliveries and neonatal period in newborns authentically more often (course of pregnancy and deliveries two times as often and the neonatal period - 3 times), than in pregnant woman with anemia. The application of bioprotector and biocorrector of the system action "Spirulina" and medicinal-prophylactic product "Multisorb" in complex treatment of pregnant women with anemia promotes improvement of hematological parameters, subfraction structure of plasma, parameters of functional condition of hepatobiliary system, systems of pereoxidation of lipids and antioxidant protection, the condition of a fetus, obstetric and perinatal consequences in pregnant woman with anemia, who had viral hepatitis.

Key words: pregnancy, anemia, hepatitis, bioprotector, enterosorbents.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ - антиоксидантний захист

АЛТ - аланін амінотрансфераза

АСТ - аспартатамінотрансфераза

БПР - біпарієтальний розмір голівки

ГВ - глутатіон відновлений

ГП - глутатіонпероксидаза

ГР - глутатіонредуктаза

ДГ - довжина гомілки

ДЖ - діаметр живота

ДГК - діаметр грудної клітки

ЗДА - залізодефіцитна анемія

ЗЗЗС - загальна залізозв'язувальна здатність сироватки

КНТЗ - коефіцієнт насичення трансферину залізом

КП - кольоровий показник

КТГ - кардіотокографія

ЛКС - лазерна кореляційна спектроскопія

ЛФ - лужна фосфатаза

МДА - малоновий діальдегід

ПОЛ - перекисне окислення липидів

СВГЕ - середній вміст гемоглобіну в еритроциті

СЗРП - синдром затримки розвитку плода

СКГЕ - середня концентрація гемоглобіну в еритроциті

СрОЕ - середній об'єм еритроцита

ФПК - фетоплацентарний комплекс

ХПН - хронічна плацентарна недостатність

ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів

г-ГГТ - ?-глутамілтранспептидаза

HВV - вірус гепатиту В

Размещено на Allbest.ur