Гіпертрофія лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. патогенетичні механізми та шляхи медикаментозної корекції

Відносне погіршення систолічної та діастолічної функції ЛШ у хворих із ЗДЛШ вже в стані спокою справляло негативний вплив на характер гемодинамічного забезпечення ФН, суттєво погіршуючи його. Так, в групі ЕГЛШб збільшення СІ під час ВЕМ забезпечувалось зростанням УІ і ЧСС. Причому, збільшення УІ було зумовлено зменшенням (P<0,05) залишкового об'єму крові в ЛШ і чіткою тенденцією до збільшення КДР. Погіршення гемодинамічного забезпечення ФН (зменшення УІ та ФВ порівняно з їх значеннями на рівні стандартної потужності) спостерігали лише на пороговому рівні навантаження. У хворих групи ЗДЛШ приріст СІ при ФН забезпечувався виключно збільшенням ЧСС. При цьому УІ на рівні стандартної потужності ФН мав тенденцію до зменшення, а на рівні порогової потужності - вірогідно (P<0,05) зменшувався порівняно зі станом спокою. Що було обумовлено погіршенням наповнення ЛШ в період діастоли і недостатньою активізацією його скоротливості (про що опосередковано свідчать відсутність збільшення притоку крові в період діастоли - КДР, а також відсутність вірогідного зменшення КСР та збільшення ФВ).

Погіршення гемодинамічного забезпечення ФН в групах хворих з різними типами ГЛШ, наряду з іншими причинами (зокрема, більш тяжкою АГ), обумовило зменшення в них порогового рівня навантаження (P<0,05) порівняно з пацієнтами з НГ і КР ЛШ. Найбільш низькою порогова потужність навантаження виявилась у хворих з КГЛШ і ЗДЛШ - відповідно, 75,0+2,8 і 68,7+3,2 Вт. Крім того, у хворих із ЗДЛШ виконання ФН виявилось найбільш «дорогим», про що свідчить збільшення співвідношення подвійного добутку до порогової потужності навантаження (ПД/Wn), яке склало 4,15+0,08 умов. од. і було достовірно (P<0,05) вищим, ніж в групах хворих з НГ (на 33%), КРЛШ (на 28%), ЕГЛШ (на 26,5%) і навіть з КГЛШ (на 21,7%).

Нами виявлено негативний зв'язок між пороговою потужністю навантаження та ІММЛШ в групах обстежених з КГЛШ (r= -0,59; P<0,001) і з ЕГЛШ (r= -0,44; P<0,001), в групі із ЗДЛШ такий зв'язок не був вірогідним (r= -0,20; P>0,05). Зв'язок товщини стінок ЛШ з Wn залежав від типу геометричної моделі ЛШ більшою мірою. Збільшення товщини стінок ЛШ негативно впливало на рівень порогової потужності фізичного навантаження в групі хворих з КГЛШ (r= -0,58; P<0,01). В групі хворих з ЕГЛШ зв'язок між цими показниками не був вірогідним (r= -0,21; P>0,05). А серед пацієнтів групи ЗДЛШ - виявився вірогідним позитивним (r=0,47; P<0,05), що вказує на певний позитивний сенс збільшення товщини стінок ЛШ у таких хворих. Цей факт доцільно враховувати при призначенні лікування хворим із ЗДЛШ - віддавати перевагу препаратам, що сприяють зменшенню порожнини ЛШ більшою мірою, ніж товщини його стінок.

Таким чином, зважаючи на суттєві відмінності щодо порушень добового ритму АТ, систолічної та діастолічної функцій ЛШ, толерантності до фізичного навантаження серед хворих на ГХ з ЕГЛШ без і зі значною дилатацією порожнини ЛШ (які вірогідно більш суттєві у хворих із ЗДЛШ) вважаємо за доцільне виділяти останніх (пацієнтів із ЗДЛШ) в окрему групу, як таких, що мають більш важкий перебіг захворювання, а звідси і можуть мати гірший його прогноз щодо розвитку ускладнень. Таким чином, пропонуємо виділяти три типи ГЛШ: концентричну, ексцентричну без дилатації ЛШ, ексцентричну з дилатацією порожнини ЛШ, Отримані нами дані свідчать, що найбільш несприятливими типами ремоделювання ЛШ у хворих на ГХ є концентрична ГЛШ і ЕГЛШ із значною дилатацією ЛШ.

Можливість медикаментозної регресії ГЛШ сьогодні вже не викликає сумнівів. Проте, результати різних досліджень щодо цього питання неоднозначні, що може бути наслідком, крім інших причин, неоднорідності досліджуваних хворих за ступенем ГЛШ і характером ремоделювання ЛШ.

Дослідили вплив антигіпертензивних препаратів різних класів на показники гіпертрофії і функціональний стан ЛШ у хворих на ГХ з різними вихідними типами ремоделювання ЛШ і з різною динамікою ІММЛШ під впливом лікування. В загальних групах хворих зменшення ІММЛШ на 10 г./м² і більше спостерігали у 43,6% хворих, що приймали пропранолол, у 56,25% хворих з групи атенололу, 74,3% - лабеталолу, 58,8% - ніфедипіну, 64,5% - ісрадипіну, 80,6% - верапамілу і 82,8% - інгібіторів АПФ. Зауважимо, що суттєве зменшення ІММЛШ було виявлене тільки у хворих з вихідними ознаками ГЛШ - збільшеним ІММЛШ (або збільшеною товщиною стінок ЛШ - у пацієнтів з КРЛШ), а у пацієнтів з НГЛШ динаміка ІММЛШ, як правило, була меншою за 10 г./м², що не дозволяє розцінювати її як достатню (тобто як зменшення ММЛШ). Зважаючи на це, розрахували відсоток пацієнтів в кожній з груп лікування після виключення хворих з НГЛШ. Отримані результати відрізнялись від попередніх, дещо збільшувались в групах хворих, що приймали пропранолол (до 63%), атенолол (78,3%), лабеталол (до 89,7%), ніфедипін (до 62,5%) та ІАПФ (до 92,3%). В групах пацієнтів, що приймали ісрадипін і верапаміл хворих з НГЛШ не виявилось, тому значення відсотку не змінились. Таким чином, склад груп щодо вихідного характеру ремоделювання ЛШ може суттєво впливати на відсоток хворих із зменшенням ІММЛШ.

Зменшення ІММЛШ спостерігали у окремих хворих вже через 3 місяці лікування, при подальшому прийомі препаратів відсоток хворих з регресією ГЛШ та її вираженість збільшувались. Практично всі досліджувані препарати призводили до зменшення товщини стінок ЛШ, що, безумовно, є позитивним для хворих з вихідними концентричними змінами ЛШ, у яких ВТС ЛШ перебільшує нормальні значення. Зменшення ІММЛШ під впливом довготривалого прийому більшості з препаратів було пов'язано з його вихідними значеннями, про що свідчить наявність негативного кореляційного зв'язку між вихідними значеннями ІММЛШ і його динамікою під час лікування пропранололом (r= -0,85; P<0,001), атенололом (r= -0,83; P<0,001), лабеталолом (r= -0,75; P<0,001), інгібіторами АПФ (r= -0,89; P<0,001), і, дещо меншою мірою, верапамілом (r= -0,52; P<0,01). Серед пацієнтів, що приймали дигідропіридинові антагоністи кальцію (АК), такої залежності виявлено не було. Аналогічний зв'язок було виявлено між вихідною товщиною стінок ЛШ (Тз і Тм) відповідно і зменшенням ІММЛШ під впливом препаратів: пропранололу (r= -0,81; P<0,001), атенололу (r= -0,77; і r= -0,80; P<0,001), лабеталолу (r= -0,67; і r=-0,69; P<0,01), ІАПФ (r= -0,89; і r= -0,75; P<0,001), верапамілу (r= -0,59 і r= -0,62; P<0,01), значно меншою мірою - ісрадипіну (r= -0,28; і r= -0,24; P<0,05). Незважаючи на те, що в групи довготривалої монотерапії залучали лише хворих з достатньо вираженим антигіпертензивним ефектом лікування, майже в усіх групах простежувався кореляційний зв'язок між динамікою ІММЛШ і зменшенням САТ: на тлі прийому пропранололу (r=0,53; P<0,01), атенололу (r=0,51; P<0,01), меншою мірою - верапамілу (r=0,28; P<0,05) і ніфедипіну (r=0,34; P<0,05). В групах лікування лабеталолом (r=0,20; P>0,05) та ІАПФ (r=0,21; P>0,05) такий зв'язок не був вірогідним. Останнє може свідчити про значну роль в процесах регресії ГЛШ під впливом лабеталолу та ІАПФ відповідно блокади -адренорецепторів і зменшення активності ренін-ангіотензинової системи внаслідок впливу на АПФ. В групі хворих, лікованих ніфедипіном, зменшення ІММЛШ асоціювалось ще й з динамікою (неприскоренням) ЧСС (r=0,31; P<0,02).

В усіх групах обстежених довготривале лікування призводило до вірогідного збільшення артеріальної податливості (АП), зменшення ЗПСО, що може бути наслідком суттєвого антигіпертензивного ефекту лікування, а також, можливо, реверсії змін судинної стінки, зменшення її чутливості до вазоконстрикторних агентів. Реверсія ГЛШ не призводила до погіршення насосної функції ЛШ (за динамікою ФВ), незважаючи на зменшення індексів скоротливості ЛШ під впливом блокаторів бета-адренорецепторів (бета-АР) і верапамілу (рис. 1). На відміну від останніх, прийом ІАПФ і дигідропіридинових АК не супроводжувався вірогідним зменшенням індексів скоротливості, а ФВ в групах хворих, що приймали ці препарати, навіть дещо збільшувалась (P<0,05). Крім цього систематичне ефективне (щодо впливу на АТ) лікування сприяло збільшенню порогової потужності навантаження, поліпшенню гемодинамічного забезпечення ФН і зменшенню «вартості» його виконання.

Аналіз впливу досліджуваних препаратів на показники внутрішньо серцевої та центральної гемодинаміки у хворих з різними типами ГЛШ виявив наступне. Вірогідне зменшення ІММЛШ через рік лікування спостерігали у пацієнтів з вихідною як ексцентричною, так і концентричною ГЛШ, відповідно під впливом пропранололу на 6,4 і 19,2%, атенололу - на 14,1 і 22%, лабеталолу - на 19,6 і 23,6%, верапамілу - на 13,6 і 13,2%, ісрадипіну - на 12,9 і 12,1%, ніфедипіну - на 14,8 і 16,6%, ІАПФ - на 20,2 і 27,3%. Незалежно від вихідного типу ГЛШ зменшення ІММЛШ було обумовлено вірогідним зменшенням товщини стінок ЛШ, яке було дещо більш вираженим у хворих з вихідною КГЛШ. В останніх регресія ГЛШ внаслідок зменшення товщини стінок ЛШ сприяла вірогідному зменшенню ВТС (рис. 2), що відзеркалює нормалізацію або тенденцію до нормалізації геометрії ЛШ. У пацієнтів з вихідною ЕГЛШ зменшення товщини стінок без суттєвих змін з боку КДР теж супроводжувалось тенденцією до зменшення ВТС (такі зміни спостерігали при лікуванні блокаторами бета-АР і ніфедипіном) або її вірогідним зменшенням (при лікуванні верапамілом; P<0,05). Вплив ісрадипіну та ІАПФ на розмір порожнини ЛШ у пацієнтів з різними вихідними типами ГЛШ мав свої особливості - КДР суттєво не змінювався у хворих з КГЛШ, проте у хворих з вихідною ЕГЛШ мав чітку тенденцію до зменшення на тлі прийому ісрадипіну - від 5,53+0,10 до 5,31+0,09 см і вірогідно (P<0,05) зменшувався на тлі тривалого прийому ІАПФ від 5,65+0,14 до 5,24+0,07 см.

Препарати з негативною інотропною дією (пропранолол, атенолол і верапаміл) призводили до вірогідного зменшення (P<0,05) індексів скоротливості ЛШ в групах як з КГЛШ, так і з ЕГЛШ, однак це не супроводжувалось пригніченням насосної функції ЛШ. Збереження насосної функції ЛШ в такій ситуації можна пояснити зменшенням післянавантаження на ЛШ (зниженням АТ, ЗПСО, збільшенням АП) і поліпшенням діастолічного наповнення ЛШ внаслідок зменшення гіпертрофії серцевого м'яза, а також нормалізації геометричної форми ЛШ у пацієнтів з вихідною КГЛШ.

Довготривалий прийом ніфедипіну та ісрадипіну не супроводжувався достовірними змінами індексів скоротливості ЛШ, що на тлі зменшення післянавантаження і поліпшення його діастолічного наповнення пояснює виявлене збільшення ФВ (в межах нормальних значень). Аналогічним був вплив ІАПФ на індекс скоротливості міокарду та ФВ, а індекс скоротливості незалежний від товщини стінок під впливом ІАПФ навіть збільшувався, що може бути наслідком регресії ГЛШ, зменшення післянавантаження, поліпшення умов функціонування серцевого м'яза.

Таким чином, систематичний прийом антигіпертензивних препаратів сприяє регресії ГЛШ. В той же час, як показало наше дослідження, спонтанний перебіг «нелікованої» ГХ (м'якої та помірної) впродовж трьох років у більшості пацієнтів (87,3%) супроводжується прогресуванням захворювання (про що свідчить поява або прогресування ознак ураження органів-мішеней, зокрема, ГЛШ - збільшення товщини стінок та ІММЛШ) навіть у хворих, в яких рівень АТ за цей період практично не змінився. У невеликої кількості хворих (12,7%) - з м'якою, переважно пограничною, АГ - можливе спонтанне зниження АТ. В цьому випадку ми не спостерігали суттєвих змін товщини стінок та ІММЛШ порівняно з їх вихідними значеннями в середньому по групі. Слід зауважити, що під час першого (базисного) обстеження ніхто з пацієнтів цієї групи не мав ознак ураження органів-мішеней, в тому числі ГЛШ.

Отримані дані свідчать про доцільність під час диспансерного нагляду за хворими на АГ проводити ЕхоКГ дослідження ЛШ з метою своєчасного виявлення збільшення товщини стінок та ІММЛШ, що є ознакою прогресування хвороби навіть за умови збереження АТ на вихідному рівні. Поява ознак прогресування ГХ впродовж трирічного періоду за умови відсутності систематичного лікування захворювання у більшості хворих з м'якою та помірною гіпертензією підтверджує необхідність систематичного контрольованого лікування таких хворих, особливо за наявності ознак ураження органів-мішеней (зокрема ГЛШ). При виборі препарату слід звертати увагу на наявність ГЛШ, тип ремоделювання ЛШ, стан скоротливої та насосної функції ЛШ. Пацієнтам із збільшеним розміром порожнини ЛШ доцільно призначати препарати, які наряду зі зменшенням товщини стінок сприяють зменшенню КДР - ІАПФ, антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду, зокрема ісрадипін, ретардні форми ніфедипіну. Проте останній недоцільно призначати хворим, схильним до тахікардії (бо прискорення ЧСС перешкоджає регресії ГЛШ). Ці ж препарати мають певну перевагу у пацієнтів із зменшенням (погіршенням) скоротливості міокарда, бо не пригнічують її. У хворих з КГЛШ систематичний прийом блокаторів бета-АР, антагоністів кальцію, ІАПФ сприяє не тільки регресії ГЛШ, але й нормалізації геометрії ЛШ.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми - підвищення ефективності лікування хворих гіпертонічною хворобою на підставі комплексного дослідження показників добового ритму АТ, систолічної та діастолічної функції ЛШ, нейрогуморальних систем, виявлення зв'язків досліджуваних параметрів із ступенем ГЛШ і типами ремоделювання ЛШ, удосконалення класифікації ремоделювання ЛШ і виділення найбільш несприятливих типів ГЛШ, розроблення диференційованих підходів до застосування антигіпертензивних препаратів з урахуванням їх впливу на ГЛШ, стан внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки і гуморальні фактори, патогенетично пов'язані з ГЛШ.

Збільшення ІММЛШ у хворих на ГХ асоціюється з підвищенням АТ (за добу, в будь-який її період, а також «офісного»), збільшенням його варіабельності, ранкового підвищення та швидкості ранкового підвищення, недостатнім зниженням в період сну, а також з підвищенням концентрації в крові пролактину (r=0,32; P<0,05), альдостерону (r=0,46; P<0,01) та збільшенням приросту вмісту в крові кортизолу при фізичному навантаженні (r=0,41; P<0,01).

У хворих на ГХ ексцентричний тип ГЛШ асоціюється із збільшенням в крові ПНУП, а концентричний - із збільшенням КАП, про що свідчить зв'язок відносної товщини стінок ЛШ з ПНУП і КАП (відповідно, r= -0.75; P<0.01 i r=0.41; P<0.02). Збільшення вмісту ПНУП в крові асоціюється також із збільшенням порожнини ЛШ (r=0,78; P<0,001), що пояснює наявність зв'язку між ПНУП та ІММЛШ у хворих з ексцентричною ГЛШ (r=0.85; P<0.001) і відсутність зв'язку між цими показниками у хворих з концентричною ГЛШ.

Зв'язок збільшення товщини стінок ЛШ з толерантністю хворих ГХ до фізичного навантаження залежить від наявності і типу ГЛШ. У хворих без ГЛШ і у пацієнтів зі значною дилатацією порожнини ЛШ товщина стінок позитивно пов'язана з пороговою потужністю навантаження (відповідно - r=0,36, P<0,02 i r=0,47, P<0,02). У хворих з концентричною ГЛШ - навпаки - збільшення товщини стінок ЛШ асоціюється із зменшенням порогової потужності навантаження (r= -0,58, P<0,001); при ексцентричній ГЛШ без значної дилатації ЛШ негативний вплив збільшення товщини стінок несуттєвий (r= -0,20, P>0,05).

Тип ремоделювання ЛШ обумовлює вплив товщини стінок ЛШ на показники діастоли: збільшення товщини стінок у пацієнтів з концентричними змінами ЛШ тісно пов'язане з показниками діастоли - погіршує діастолічну функцію ЛШ, а у хворих з нормальною геометрією та ексцентричним характером ремоделювання ЛШ - суттєво не впливає на них. Тип ГЛШ також впливає на зв'язок між показниками його діастолічної та систолічної функції: у хворих з ексцентричною ГЛШ швидкісні показники діастолічного наповнення ЛШ не пов'язані із значеннями фракції викиду, а у пацієнтів з концентричною ГЛШ уповільнення швидкості раннього діастолічного наповнення ЛШ асоціюється із зменшенням фракції викиду.

Відповідно збільшенню ступеня ГЛШ у хворих на ГХ спостерігається погіршення гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження (зокрема, зменшення приросту ФВ і УІ, незважаючи на їх нормальні значення в стані спокою), збільшення енерговитрат на виконання одиниці потужності навантаження, суттєве зниження толерантності до нього, погіршення діастолічного наповнення ЛШ, збільшення негативного впливу підвищення САТ і ДАТ на стан діастолічної функції ЛШ.

Група хворих на ГХ з ексцентричною ГЛШ є гетерогенною за станом діастолічної і систолічної функції ЛШ, гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження і толерантністю до нього, які суттєво гірші у хворих із значною дилатацією ЛШ порівняно з пацієнтами з ЕГЛШ без значної дилатації порожнини ЛШ, що обумовлює доцільність виділення хворих із значною дилатацією порожнини ЛШ в окрему групу, як таких, що мають більш важкий перебіг захворювання.

Найбільш несприятливими типами ремоделювання ЛШ у хворих на ГХ є концентрична ГЛШ та ексцентрична ГЛШ із значною дилатацією порожнини ЛШ, про що свідчить наявність найбільш суттєвих порушень систолічної та діастолічної функції ЛШ, добового ритму АТ, гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження та зниження толерантності до нього саме в цих групах хворих порівняно з пацієнтами, які мають інші типи ремоделювання ЛШ.

Вплив довготривалого застосування ніфедипіну та інгібіторів АПФ на вміст тестостерону в крові хворих на ГХ чоловіків залежить від вихідного рівня гормону і спрямований на нормалізацію його концентрації. Вплив цих препаратів на вміст пролактину в крові суттєво різниться: ніфедипін призводить до його зменшення, а інгібітори АПФ - до збільшення, що, певною мірою, може бути пов'язано з відомим кардіопротекторним ефектом останніх.

Довготривалий прийом блокаторів бета-адренорецепторів, антагоністів кальцію (дигідропіридинового ряду та верапамілу), інгібіторів АПФ на тлі нормалізації або задовільного зниження АТ сприяє регресії ГЛШ, але суттєво не змінює індекс маси міокарда та товщину стінок ЛШ при їх нормальних вихідних значеннях. Динаміка ІММЛШ під впливом пропранололу, атенололу, лабеталолу, верапамілу та інгібіторів АПФ тісно пов'язана з його вихідними значеннями (відповідно r=-0.85, P<0.001; r=-0.83, P<0.001; r= -0.75, P<0.001; r= -0.52, P<0.01 i r= -0.89, P<0.001) і вихідною товщиною стінок ЛШ (відповідно r= -0.81, P<0.001; r= -0.80, P<0.001; r= -0.69, P<0.01; r= -0.62, P<0.01 i r= -0.89, P<0.001), на тлі прийому ніфедипіну - асоціюється з динамікою ЧСС (r=0.36, P<0.05).

Тривалий прийом блокаторів бета-адренорецепторів (пропранололу і атенололу) і блокатора повільних кальцієвих каналів верапамілу призводить до зменшення індексів скоротливості ЛШ без суттєвих змін його насосної функції в стані спокою. Прийом блокатора бета-адренорецепторів з альфа-адреноблокуючою дією лабеталолу, антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду (ніфедипіну та ісрадипіну) та інгібіторів АПФ суттєво не впливає на індекси скоротливості ЛШ.

Регресія ГЛШ на тлі довготривалого прийому досліджуваних препаратів обумовлена зменшенням товщини стінок ЛШ, що сприяє нормалізації геометричної моделі ЛШ у хворих з концентричною ГЛШ (зменшенню відносної товщини стінок); у пацієнтів з вихідною ексцентричною ГЛШ його геометрія під впливом лікування суттєво не змінюється. При цьому бета-адреноблокатори і верапаміл суттєво не впливають на розмір порожнини ЛШ, а вплив інгібіторів АПФ та ісрадипіну на КДР залежить від вихідного типу ГЛШ: в групі хворих з концентричною ГЛШ розмір порожнини ЛШ не змінюється, а в групі з ексцентричною ГЛШ - зменшується.

Епізодичний прийом антигіпертензивних препаратів хворими на ГХ з м'якою та помірною АГ впродовж трьох років не запобігає ураженню міокарда навіть за відсутності збільшення АТ за цей період, про що свідчить поява та/або прогресування ознак ГЛШ.

Практичні рекомендації

Серед хворих на ГХ з ексцентричною ГЛШ доцільно виділяти пацієнтів із значною дилатацією порожнини ЛШ (ІКДР>3,1 см/м²), як таких, що мають значно суттєвіші порушення функціонального стану ЛШ та добового ритму артеріального тиску порівняно з хворими з ексцентричною ГЛШ без суттєвого збільшення порожнини ЛШ. Таким чином, за типами ГЛШ хворих на ГХ доцільно розподіляти на три групи - з ексцентричною ГЛШ без значної дилатації ЛШ, концентричною ГЛШ і ексцентричною ГЛШ із значною дилатацією порожнини ЛШ, зважаючи на особливості функціонального стану ЛШ, притаманні кожному з цих типів.

Хворі на ГХ з концентричною ГЛШ та з ексцентричною ГЛШ із значною дилатацією порожнини ЛШ мають найбільш значні порушення з боку добового ритму АТ, систолічної та діастолічної функції ЛШ порівняно з хворими з іншими типами ремоделювання ЛШ, в зв'язку з чим складають групу підвищеного ризику розвитку ускладнень і потребують особливо ретельного диспансерного нагляду та лікування.

Під час диспансерного обстеження хворих на ГХ, навіть з м'якою артеріальною гіпертензією, доцільно проводити ЕхоКГ дослідження лівого шлуночка з метою визначення типу його ремоделювання і контролю за динамікою ознак ГЛШ, збільшення яких свідчить про прогресування хвороби навіть при відсутності суттєвого підвищення артеріального тиску.

У хворих на ГХ із значною ГЛШ (ІММЛШ >170 г./м²) спостерігається порушення гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження потужністю 50 Вт, що свідчить про наявність в них початкової серцевої недостатності навіть за умови нормальних значень фракції викиду в стані спокою.

Епізодичний прийом антигіпертензивних препаратів не запобігає прогресуванню гіпертонічної хвороби, що підтверджується появою або збільшенням ознак ГЛШ впродовж трирічного періоду такого «лікування» навіть при збереженні значень артеріального тиску на вихідному рівні. Це підтверджує необхідність проведення систематичного (постійного) контрольованого антигіпертензивного лікування хворих на ГХ.

Призначаючи антигіпертензивне лікування хворим на ГХ доцільно враховувати вихідний тип ремоделювання і стан скоротливості лівого шлуночка та особливості впливу на них різних антигіпертензивних препаратів. У хворих на ГХ з концентричними змінами лівого шлуночка довготривалий прийом блокаторів бета-адренорецепторів, блокаторів повільних кальцієвих каналів та інгібіторів АПФ сприяє нормалізації геометрії ЛШ внаслідок зменшення товщини його стінок. У хворих на ГХ з ексцентричною ГЛШ певну перевагу мають інгібітори АПФ та антагоніст кальцію дигідропіридинового ряду ісрадипін, прийом яких в цих хворих призводить ще й до зменшення розміру порожнини ЛШ. Довготривалий прийом інгібіторів АПФ, лабеталолу, ісрадипіну, та ніфедипіну, на відміну від пропранололу, атенололу і верапамілу, не супроводжується зменшенням індексів скоротливості міокарда ЛШ.

Інгібітори АПФ сприяють нормалізації геометричної моделі лівого шлуночка і корекції вихідних гемодинамічних порушень незалежно від вихідного типу ремоделювання ЛШ, що робить їх препаратами вибору у хворих на гіпертонічну хворобу з будь-якою геометрією лівого шлуночка.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Лизогуб В.Г., Купчинская Е.Г. Лечение артериальной гипертензии. - К.: «Укр. центр духовной культуры», 2001. - 176 с. (Підготовка матеріалу, написання семи глав, підготовка до друку).

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Боброва Е.В., Черногуз Л.С. Эффективность исрадипина (ломира) при лечении артериальной гипертензии // Укр. кардіол. ж. 1994. - №5-6. - С. 24-26. (Проводила довготривале лікування хворих, ехокардіографічне дослідження стану гемодинаміки, аналіз отриманих результатів, написання статті).

Свищенко Е.П., Боброва Е.В., Купчинская Е.Г., Савицкий С.Ю., Попова Л.И. Регрессия гипертрофии левого желудочка при длительном лечении больных эссенциальной гипертензией с различными профилями ренина и простагландинов F-_2б // Укр. кардіологічний ж. - 1994. - №1. - С. 52-55. (Приймала участь у спостереженні за значною частиною хворих, досліджувала стан гемодинаміки та гіпертрофії лівого шлуночка, проводила аналіз отриманих результатів, його описання та обговорення).

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Боброва Е.В., Малышко Л.Н., Черногуз Л.С., Моспан М.П. Клиническая характеристика нового ингибитора ангиотензинпревращающего фермента цилазаприла. // Укр. кардіол. ж. - 1994. - №3. - С51-54. (Приймала участь у спостереженні за значною частиною хворих, досліджувала гемодинаміку, проводила аналіз отриманих даних, написання статті).

Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г., Корчинская О.И., Кавирхан А. Динамика систолической и диастолической функции миокарда при физической нагрузке у больных гипертонической болезнью (по данным радионуклидной вентрикулографии) // Укр. кардіологічний ж. - 1995. - №1. - С. 54-57. (Приймала участь у обстеженні хворих, проведенні фізичного навантаження під час вентрикулографії, аналізі отриманих результатів, їх описанні).

Безродная Л.В., Свищенко Е.П., Мхитарян Л.С., Гранич В.Н., Купчинская Е.Г. Зависимость эффективности антагонистов кальция при эссенциальной гипертензии от состояния обмена кальция // Укр. кардіол. ж. - 1995. - №3. - С. 49-51. (Приймала участь у проведенні лікування і обстеженні хворих, аналізі отриманих результатів, підготовці статті до друку).

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В., Боброва Е.В., Черногуз Л.С. Влияние нифедипина на выраженность гипертрофии и функциональное состояние левого желудочка у больных эссенциальной гипертензией // Укр. кардіол. ж. - 1995. - №6. - С. 35-37. (Проводила спостереження за значною частиною хворих, їх лікування, дослідження стану гіпертрофії та функції лівого шлуночка, аналіз результатів, написання статті).

Черногуз Л.С., Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г. Изменение гемодинамических показателей у больных ювенильной гипертензией при различных гемодинамических типах циркуляции // Лікарська справа. Врачебное дело. 1996. - №3-4. - С. 42-45. (Приймала участь у спостереженні за значною частиною хворих, проводила ЕхоКГ, аналіз отриманих результатів).

Богданова Л.Г., Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г. Содержание инсулина в плазме крови и гипертрофия левого желудочка у больных эссенциальной гипертензией // Укр. кардіол. ж. - 1997. - №2. - С. 36-39. (Проводила ЕхоКГ дослідження, розрахунок показників гіпертрофії лівого шлуночка та гемодинаміки, аналіз і описання отриманих даних, їх обговорення).

Ящук Н.И., Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г. Особенности развития гипертрофии левого желудочка у больных гипертонической болезнью с различными гемодинамическими вариантами заболевания // Укр. кардіологічний ж. - 1997. - №5, вип. II. - С. 52-55. (Проводила ЕхоКГ у значної частини хворих, аналіз отриманих результатів, їх описання).

Купчинская Е.Г., Малышко Л.Н., Свищенко Е.П., Ярынкина Е.А., Ящук Н.И. Содержание кортизола и половых гормонов в крови пациентов с гипертонической болезнью и гипертрофией левого желудочка // Укр. кардіол. ж. - 1998. - №7-8. - С. 13-15. (Проводила ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих даних, написання статті).

Купчинська О.Г., Свіщенко Є.П., Міщенко Л.А., Матова О.О., Безродна Л.В. Зв'язок артеріального тиску (за результатами його добового моніторування) з показниками гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою // Укр. кардіол. ж. - 2002. - №4. - С. 45-48. (Приймала участь у обстеженні хворих, формувала групи пацієнтів, проводила відповідну статистичну обробку і аналіз отриманих даних, написання статті, її підготовку до друку).

Купчинська О.Г., Свіщенко Є.П., Матова О.О., Міщенко Л.А., Лизогуб І.В. Особливості діастолічної функції лівого шлуночка серця з різними ступенями його гіпертрофії у хворих з гіпертонічною хворобою // Укр. кардіол. ж. - 2003. - №4. - С. 46-50 (Приймала участь в обстеженні хворих, формувала групи, проводила статистичну обробку і аналіз отриманих даних, готувала статтю до друку).

Черногуз Л.С., Купчинская Е.Г., Моспан М.П. Влияние верапамила, цилазаприла и ломира на некоторые показатели иммунной системы у больных гипертонической болезнью // Укр. кардіол. ж. - 1995. - №2. - С. 51-53 (Спостереження за значною частиною хворих, участь у їх обстеженні, проведенні аналізу отриманих даних, написанні статті).

Безродная Л.В., Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г. Критерии прогнозирования эффективности нифедипина и верапамила при длительном лечении больных артериальной гипертензией // Укр. кардіол. ж. - 1995. - №2. - С. 47-50 (Спостереження за значною частиною хворих, їх лікування та обстеження, участь в аналізі отриманих даних, написанні статті).

Свіщенко Є.П., Купчинська О.Г., Безродна Л.В. Рекомендації з лікування артеріальної гіпертензії // Укр. кардіол. ж. - 1998. - №6. - С. 9-28. (Приймала участь у підготовці матеріалу та написанні статті).

Свищенко Е.П., Корчинская О.И., Купчинская Е.Г., Строганова Н.П., Радченко В.В. Влияние длительного лечения антагонистами кальция на функциональное состояние миокарда у больных гипертонической болезнью // Врачебное дело. - 1992. - №11-12. - С. 77-80. (Вела диспансерне спостереження за значною частиною хворих, приймала участь у проведенні досліджень функціонального стану міокарда, аналізу отриманих результатів, написанні статті).

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С. О длительном применении обзидана у больных гипертонической болезнью // Врачебное дело. - 1989. - №9. - С. 29-32. (Приймала участь у нагляді за хворими, дослідила стан гемодинаміки, провела статистичну обробку матеріалу, підготовила статтю до друку).

Заноздра Н.С., Черногуз Л.С., Купчинская Е.Г., Примак Г.Ф., Корчинская О.И. Влияние обзидана на показатели гемодинамики, уровень ренина и альдостерона в плазме крови больных с ювенильной гипертонией // Врачебное дело. - 1989. - №6. - С. 41-43 (Приймала участь у спостереженні за хворими, аналізі отриманих результатів та написанні статті, проводила дослідження гемодинаміки).

Заноздра Н.С., Черногуз Л.С., Крищук А.А., Купчинская Е.Г., Скупый С.М. Некоторые показатели церебральной гемодинамики у больных ювенильной гипертонией с различными типами кровообращения // Врачебное дело. - 1990. - №11. - С. 38-40 (Спостереження за значною частиною хворих, участь в аналізі отриманих результатів і написанні статті)

Черногуз Л.С., Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г. Особенности гемодинамических реакций на физическую нагрузку у больных гипертонической болезнью // Врачебное дело. - 1988. - №7. - С. 34-35 (Проводила Ехо дослідження, приймала участь в аналізі отриманих даних, написанні статті)

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С., Малышко Л.Н. Структурно-функциональное состояние миокарда у больных гипертонической болезнью при длительном приеме албетола // Клиническая медицина. - 1988. - №10. - С. 58-62. (Проводила обстеження і лікування хворих, ЕхоКГ, статистичну обробку матеріалу, написання статті).

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Черногуз Л.С. Особенности гемодинамики у больных гипертонической болезнью с различной степенью выраженности гипертрофии миокарда (по данным эхокардиографии). // В кн.: «Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность», К.: «Здоров'я». - 1989. - вып. 21. С. 59-62. (Проводила обстеження хворих, розрахунки гемодинамічних показників, статистична обробка отриманих даних, написання статті).

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С., Радченко В.В., Безродная Л.В., Черненко А.В. Применение катопила для лечения больных с артериальной гипертензией. // В кн.: «Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность», К.: «Здоров'я». - 1990. - вып. 22. - С. 92-96. (Дослідила стан гемодинаміки у обстежених хворих, провела статистичну обробку матеріалу, написала розділ отримані результати, їх обговорення, підготувала статтю до друку).

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В. Влияние длительного приема албетола на физическую работоспособность и гемодинамику при физической нагрузке у больных гипертонической болезнью // В кн.: «Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность», К.: «Здоров'я». - 1991. - вып. 23. - С. 103-107. (Спостереження за хворими, проведення ЕхоКГ, аналіз отриманих результатів, їх описання та обговорення, підготовку статті до друку).

Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г., Заноздра Н.С., Безродная Л.В., Радченко В.В. Сравнительный анализ антигипертензивной активности антагонистов кальция и адреноблокаторов при длительном лечении // Клиническая медицина. - 1992. - №11-12. - С. 34-37. (Приймала участь у спостереженні за хворими, їх обстеженні, проводила статистичну обробку результатів, описала їх).

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С. Кардиогемодинамика у больных гипертонической болезнью с различной эффективностью антигипертензивной терапии // «Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность», К.: «Здоров'я». - 1993. - вып. 25. - С. 88-93. (Приймала участь у спостереженні за значною частиною хворих, їх лікуванні, досліджувала стан гемодинаміки, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, описала їх, готувала статтю до друку).

Заноздра Н.С., Черногуз Л.С., Купчинская Е.Г., Крищук А.А., Савицкий С.Ю., Попова Л.И. Влияние лечения на показатели гемодинамики и концентрацию тестостерона в плазме крови у больных ювенильной гипертензией // Клиническая медицина. - 1990. - №7. - С. 89-92 (Спостереження за значною часткою хворих, дослідження гемодинаміки, участь в проведенні аналізу отриманих результатів, їх описанні)

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В., Черногуз Л.С. Гемодинамическое и кислородное обеспечение физической нагрузки у больных гипертонической болезнью при длительном лечении анаприлином // Кровообращение. - 1990. - №5. - С. 45-47 (Спостереження за значною часткою хворих, ЕхоКГ дослідження гемодинаміки, аналіз даних, написання статті)

Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г., Безродная Л.В., Радченко В.В. Влияние длительного лечения антагонистами кальция на физическую работоспособность больных гипертонической болезнью // Терапевтич. архив - 1992. - №12. - С. 76-79 (Спостереження за значною часткою хворих, їх обстеження, аналіз даних, написання статті)

Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г., Радченко В.В. Способ определения адекватной дозы бета-адреноблокаторов для лечения гипертонической болезни. Авторское свидетельство №1567979, зарегистрировано в Государственном реестре изобретений СССР 1 февраля 1990 г. (аналіз даних)

Купчинская Е.Г., Безродная Л.В., Лизогуб В.Г. Влияние изоптина на гипертрофию и функцию левого желудочка у больных гипертонической болезнью // Тез. докладов «ІІІ конгресс ассоциации кардиологов стран Центральной Азии» - Ташкент, 1997. - С. 58-59. (Спостереження і лікування значної частини хворих, дослідження стану гемодинаміки та гіпертрофії лівого шлуночка, написання тезів).

Купчинская Е.Г., Безродная Л.В., Свищенко Е.П., Боброва Е.В. Влияние верапамила на функцию миокарда у больных гипертонической болезнью с различной динамикой его массы. // Тезисы: «Конгресс ассоциации кардиологов стран СНГ, 1997 г., Москва», М., «Медиа сфера», 1997. - С. 210. (Обстеження значної частини хворих, спостереження за ними під час лікування, аналіз отриманих даних, підготовка тезів).

Купчинская Е.Г. Трехлетняя спонтанная динамика показателей гипертрофии левого желудочка у больных гипертонической болезнью // Тез докл.: «Российский национальный конгресс кардиологов. Кадиология, основанная на доказательствах. Москва, 2000», М., 2000. - С. 163.

Купчинская Е.Г., Мищенко Л.А., Свищенко Е.П., Матова Е.А., Безродная Л.В., Цирульнева Н.И. Влияние суточного ритма артериального давления на характер ремоделирования левого желудочка и показатели его гипертрофии у пациентов с гипертонической болезнью // Матеріали Української науково-практичної конференції «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми. 2002 р». Київ, 2002. - С. 67-68. (Приймала участь в обстеженні хворих, формувала групи, аналізувала отримані дані, готувала роботу до друку).

Купчинская Е.Г., Матова Е.А., Мищенко Л.А., Лизогуб И.В., Моспан М.П. Влияние гипертрофии левого желудочка на состояние его диастолической функции // Кардиология СНГ. - 2003. - Том 1, №1, приложение - С. 154 (Приймала участь в обстеженні хворих, формувала групи, проводила статистичну обробку і аналіз отриманих даних, готувала роботу до друку)

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В., Лизогуб В.Г. Гипертрофия левого желудочка и некоторые гуморальные факторы у пациентов с гипертонической болезнью // Ревматологічний журнал. - 2001, додаток. - С. 73 (Проведення ЕхоКГ дослідження, формування груп, статистична обробка матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

Купчинська О.Г. Трирічна динаміка показників гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. - Київ, 2000. - С. 66

Купчинська О.Г., Свіщенко Є.П. Цилазаприл. Вплив на гіпертрофію міокарда та метаболізм іонізованого кальцію у хворих гіпертонічною хворобою // 1-й національний з'їзд фармакологів України. Сучасні проблеми фармакології. м. Полтава, 1995». - Київ, 1995. - С. 93 (Проводила спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ехокардіографічне дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Лизогуб В.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В., Малышко Л.Н. Влияние цилазаприла на гипертрофию и функцию левого желудочка у больных гипертонической болезнью // «Актуальные вопросы кардиологии». ІІІ республиканский съезд кардиологов Беларуси совместно с Ассоциацией кардиологов СНГ. Минск, 1994, часть 1. - С. 51 (Проводила спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ехокардіографічне дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Заноздра Н.С., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С., Безродная Л.В. Влияние антигипертензивной терапии на массу миокарда и его функциональное состояние у больных гипертонической болезнью // Тезисы докладов І съезда кардиологов Казахстана. Алма-Ата, 1991. - С. 11 (Проводила спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С., Боброва Е.В., Полищук С.А., Примак Г.Ф. Применение исрадипина (ломира) при лечении гипертонической болезни // Материалы республиканской научной конференции «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии болезней внутренних органов». Харьков, 1993. - С. 141 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С. Влияние капотена на массу миокарда и его функциональное состояние у больных гипертонической болезнью // Конгресс кардиологов Средней Азии и Казахстана. 1993 г.). Бешкек, 1993. - С. 101 (участь у спостереженні за значною часткою хворих, проводила ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В. Гипертрофия левого желудочка и гомеостаз кальция у больных гипертонической болезнью в процессе лечения // В кн.: «Конгресс ассоциации кардиологов стран СНГ 1997. Москва», 1997. - С. 209 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Безродная Л.В., Малышко Л.Н., Боброва Е.В. Влияние цилазаприла на гипертрофию миокарда левого желудочка и метаболизм ионизированного кальция у больных эссенциальной гипертензией // Укр. кардіол. ж. - 1996. - №3, додаток - С. 143-174 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ехокардіографічне дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинська О.Г., Безродна Л.В., Чорногуз Л.С., Боброва О.В. Вплив тривалого прийому антигіпертензивних препаратів на гіпертрофію міокарда та його функціональний стан у хворих гіпертонічною хворобою // В кн.: «ІV з'їзд кардіологів України. Тези доповідей. Дніпропетровськ, 1993 р.» Київ, 1993. - С. 54 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ехокардіографічне дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинська О.Г., Заноздра М.С., Свіщенко Є.П., Чорногуз Л.С., Безродна Л.В., Боброва О.В. Вплив антигіпертензивних препаратів різних класів на міокард // В кн.: «ХІІІ з'їзд терапевтів України. Тернопіль, 1992». Київ, 1992. - Частина 1. - С. 52-53 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ехокардіографічне дослідження, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Заноздра Н.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Черногуз Л.С. Гипертрофия миокарда и его функциональное состояние у больных гипертонической болезнью в процессе гипотензивной терапии // «Материалы ІІ съезда кардиологов Узбекистана, 1988. С. 113 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ дослідження, аналіз даних, написання тезів)

Заноздра Н.С., Черногуз Л.С., Купчинская Е.Г., Свищенко Е.П., Крищук А.А., Безродная Л.В., Скупый С.М. Влияние гипотензивной терапии на функциональное состояние миокарда и гормональный статус больных артериальной гипертензией // В кн.: Санаторно-курортное лечение больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. - Одесса. - 1989. - С. 45-46 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ дослідження, участь в аналізі отриманих даних, написанні роботи)

Радченко В.В., Купчинская Е.Г., Лизогуб И.В., Коркишко А.Л. Влияние эналаприла малеата на массу миокарда и систолическую функцию левого желудочка у больных гипертонической болезнью // Кардиология СНГ. - 2003. - Том 1, №1, приложение. - С. 240 (спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ, аналіз отриманих даних, написання тезів)

Купчинская Е.Г., Лизогуб Г.В. Особенности гемодинамики у больных с разными типами гипертрофии левого желудочка // «Actualitati in diagnosticul si tratamentul bolilor cardiovasculare conferinta a dona stiintifica a Cardiologilor, 1996. - Chisinan, 1996. - P. 70 (Спостереження за значною часткою хворих, їх лікування, ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих даних)

Svyshchenko E., Kupchinskaya E. Features of diastolic function essential hypertensive patients with concentric and excentric left ventricular hypertrophy // Amer. J. of Hypertension. - 1997. - Vol.10, N4, part II. - Abstr. N1407. (Участь в обстеженні хворих і проведенні аналізу результатів, формування груп).

Kupchinskaya E., Lizogub V. Bezrodnaya L., Svyshchenko E., Bobrova E. Hemodinamic Effect of Isradipine in Patients with Hypertension, Left Ventricular Hypertrophy and Heart Failure // The J. of Heart Failure. - 1998. - Vol.5, N1. - P.126 (ЕхоКГ обстеження, аналіз отриманих даних, написання роботи).

Bobrova O., Kupchinskaya E., Bezrodnaya L. Relationship of Plasma Natriuretic Hormone Content and Cardiac Cavities Dimension in Essential Hypertension Patients // Amer. J. Hypertension. - 1998. - Vol.11, N4, part 2. - P.170A (ЕхоКГ дослідження, аналіз отриманих результатів, участь у написанні тезів).

Bezrodnaya L., Svyshchenko E., Kupchinskaya E., Bogdanova L. Insulin resistance and intracellular calcium in hypertensive patients with and without myocardial hypertrophy regression // Amer. J. of Hypertension. - 1999. - Vol.12, N4, part 2. - P.184 (ЕхоКГ дослідження частини хворих, формування груп, аналіз даних, участь у написанні роботи).

Bezrodnaya L.V., Svyshchenko E.P., Kupchinskaya E.G., Matova E.A. Left ventricular hypertrophy regression grade and ionized calcium under antihypertensive treatment // J.of Hypert., 2000, V.18 (suppl2. Abstr.). - P.22 (ЕхоКГ дослідження у частини хворих, аналіз даних, участь у написанні роботи).

Radchenko V., Kupchinska E., Lizogub I. Left ventricular hypertrophy regression in essential hypertensive patients under enalapril treatment // Thirteenth European Meeting on Hypertension. Milan, Italy, 2003. Abstracts Book. - P.S335. (Участь у спостереженні за хворими, дослідження стану гемодинаміки та гіпертрофії лівого шлуночка, аналіз отриманих даних, участь у написанні роботи).

Kupchinskaya E.G., Bobrova E.V., Swischenko E.P., Lizogub I.V., Charry J.V. The Left Ventricular Hypertrophy and Atrial Natriuretic Peptide // Amer. J. Of Hypertension. - May 2003. - Vol.16, N5, Part 2. - P.84A. (ЕхоКГ дослідження, формування груп, аналіз даних, підготовка матеріалу до друку і доповіді).

Kupchinskaya E.G., Bobrova E.V., Lizogub V.G., Bezrodna L.V. The Left Ventricular Hypertrophy Influence upon Hemodinamic Changes in Hypertensive Patients // Amer. J. Of Hypertension. - May 2003. - Vol.16, N5, Part 2. - P.173A (ЕхоКГ дослідження, формування груп, аналіз даних).

Zanozdra N.S., Kupchinskaya E.G., Swishchenko E.P., Bezrodnaja L.V., Chernohus L.S. Myocardial hypertrophy and functional state in hypertension patients at hypotensive treatment // Supplement to PJC Philippine J. of Cardiology Abstracts from the XI World Congress of Cardiology. Official Publication of the Heart Association. - February, 1990. - Vol.XIX, N1. - P.1626. (ЕхоКГ дослідження, формування груп, аналіз даних, участь у підготовці матеріалу до друку).

Kupchinskaya E., Svishchenko E., Lizogub V., Bobrova E., Malyshko L. Cilazapril: Effect on left ventricular performance at essential hypertension // Forth international and 2ch Asian-Pacific symposium on ACE inhibition, and other inhibitors of the Renin-Angiotensin system. - 1995. - Abstr.N F102 (ЕхоКГ дослідження, аналіз даних, підготовка матеріалу до друку).

Bezrodnaya L., Svishchenko E., Kupchinskaya E. Nifedipine effect upon left ventricular myocardium contractility related to its initial state in hypertension // J. of Hypertension. - 1999. - Vol.17, Suppl.3. - P.214 (ЕхоКГ дослідження у частини хворих, участь у формуванні груп, аналізі даних, написанні роботи).

Lizogub V.G., Kupchynskaya E.G., Bezrodnaya L.V., Bobrova E.V., Svishchenko E.P. Left Ventricular Hypertrophy Regression: The Effect on Heart Functional Exercise // J. of Hypertension. - 1996. - Vol.14, suppl. 1. - P.S341 (ЕхоКГ дослідження, формування груп, аналіз даних, участь у написанні тезів)

Svyshchenko E., Malyshko L., Kupchinskaya E., Bobrova E., Korchinskaya O., Bogdanova L. Verapamil Effect on Systolic Myocardial Function in Hypertensive Patients with Normal and Reduced Ejection Fraction // The J. of Heart Failure. - 1996. - Vol. 3, N1. - P.29 (Poster114). (Участь у спостереженні за значною частиною хворих, їх обстеженні, аналізі результатів, написанні роботи)

Lizogub V., Kupchinskaya E., Bezrodnaya L., Svishchenko E. Isoptin: The effect on left ventricular hypertrophy and its function in patients with essential hypertension // Abstracts of the 6-th International Congress on Cardiovascular Pharmacotherapy. Australia, Sidney, 1996. - Abstr. N076. (ЕхоКГ дослідження, формування груп, аналіз даних, участь у написанні роботи).

Kupchinskaya E., Svishchenko E., Bobrova E., Lizogub V. Calcium blockers and angiotensinconverting enzyme inhibitors effect on left ventricular hypertrophy in essential hypertension // Abstracts Book 5-th International symposium on hypertension in the community. Israel, Telaviv, 1994. - Poster N032 (ЕхоКГ дослідження, статистична обробка і аналіз даних).

Svishchenko E., Bobrova E., Kupchinskaya E. Atrial natriuretic peptide and left ventricular hypertrophy at essential hypertension // Seveth European meeting on hypertension. Milan (Italy) - 9^th-12^th June, 1995. - P.828 (ЕхоКГ дослідження, формування груп, аналіз даних, участь у написанні роботи).

Bobrova E., Svishchenko E., Kupchinskaya E. Left ventricular hypertrophy regression, renin and prostaglandin F_2б at antihypertensive therapy // In.: «15^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension, 1994». Melbourne, 1994. - P.20 (Abstr. N1487). (ЕхоКГ дослідження хворих, формування груп, аналіз даних, участь у написанні роботи).

Bobrova E., Svishchenko E., Kupchinskaya E. Atrial natriuretic peptide and left ventricular hypertrophy in essential hypertension patients // In.: 12^th Scientific meeting of the American Society of Hypertension. - 1997. - Abstr. N1309. (ЕхоКГ дослідження хворих, аналіз даних, участь у написанні роботи).

Bezrodnaya L.V., Svyshchenko E.P., Bogdanova L.G., Kupchynskaya E.G. Effect of cilazapril and nifedipine on insulin sensitivity in hypertensive patients // J. of Hypertension. - 1998. - Vol.16, Suppl.2. - P.S213 (Спостереження за значною частиною хворих, участь в їх обстеженні та аналізі даних, написанні роботи).

Кupchinskaya E.G., Svyshchenko E.P., Bezrodnaya L.V., Lizogub V.G. The effect of calcium blockers upon certain humoral factors: calcium regulation and homeostasis in essential hypertension patients // J. of Hypertension. - 1999. - Vol.17, Suppl.3 - P.S249 (Участь в обстеженні хворих, формуванні груп, проведенні аналізу даних, написанні роботи)