Особливості клініки, лікування і профілактики некаріозних уражень твердих тканин зубів у робітників Лисичанського склозаводу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 616.314-089.13/.14-08-084-057:666.1/.2

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ НЕКАРІОЗНИХ УРАЖЕНЬ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ У РОБІТНИКІВ ЛИСИЧАНСЬКОГО СКЛОЗАВОДУ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЗАБОЛОТНА ІРИНА ІВАНІВНА

Полтава-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.М.Горького (ректор - академік АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, професор Казаков Валерій Миколайович).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувачка кафедри загальної стоматології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист дисертації відбудеться “28” вересня 2004 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

Автореферат розісланий “28” липня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Дев'яткіна Т.О.

АНОТАЦІЯ

Заболотна І.І. Особливості клініки, лікування і профілактики некаріозних уражень твердих тканин зубів у робітників Лисичанського склозаводу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.22. - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія. Полтава, 2004.

Робота присвячена підвищенню рівня надання стоматологічної допомоги робітникам склопромисловості з урахуванням особливостей розповсюдженості і характеру некаріозної патології твердих тканин зубів в залежності від категорії шкідливості, переважно діючих виробничих факторів та стажу. Аналіз санітарно-гігієнічних умов скловиробництва показав значне перевищення гранично допущених концентрацій переважно діючих виробничих факторів. Найбільш вираженими і поширеними у робітників Лисичанського склозаводу були некаріозні ураження (мікротріщини емалі і патологічне стирання зубів, їх сумісний прояв, тверді назубні відкладення). Визначено вплив особливостей скловиробництва на вміст двооксиду кремнію в емалі і ступінь мінералізації твердих назубних відкладень. Розроблений і впроваджений комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволяє досягти стабілізації некаріозного процесу у робочих І категорії шкідливості у 95,16%, ІІ категорії шкідливості у 100% і зменшити процент прогресування на 4,84%.

Ключові слова: склопромисловість, патологія твердих тканин зубів, лікувально-профілактичний комплекс.

АННОТАЦИЯ

Заболотная И.И. Особенности клиники, лечения и профилактики некариозных поражений твердых тканей зубов у работников Лисичанского стекольного завода. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 2004.

Работа посвящена повышению уровня оказания стоматологической помощи работникам стекольной промышленности за счет разработки и внедрения комплекса лечебно-профилактических мероприятий, которые основываются на выявленных особенностях распространенности и характера некариозной патологии твердых тканей зубов. Анализ санитарно-гигиенических условий на Лисичанськом стекольном заводе показал, что преимущественно действующими неблагоприятными факторами производственной среды являються: кремнийсодержащая пыль, высокая температура на рабочих площадках и ее перепады, их сочетанное действие. В результате проведеного исследования было выявлено превышение в несколько раз концентраций действующих производственных вредностей по сравнению с предельно допустимыми концентраціями (ПДК). Причем, более значительное превышение ПДК было определено у рабочих І категории вредности. Анализ распространенности и интенсивности заболеваний твердых тканей зубов и пародонта, слизистой оболочки полости рта и красной каймы губ у работников Лисичанського стекольного завода показал, что все изучаемые показатели у них были достоверно выше, чем у лиц, трудовая деятельность которых не связана с вредными производственными условиями, и не проживающими в рабочем поселке (контрольная группа) (р<0,05). Наиболее выраженными и распространенными у работников Лисичанського стекольного завода были некариозные поражения (микротрещины эмали и патологическая стираемость, их сочетанные проявления, твердые назубные отложения). Установлено, что у рабочих І категории вредности степень тяжести некариозных поражений твердых тканей зубов была достоверно выше по сравнению с рабочими ІІ категории вредности (р<0,05). Более значительные изменения в состоянии твердых тканей зубов были определены у рабочих І категории вредности с производственным стажем 21-25 лет, на которых действуют сочетанные неблагоприятные факторы производства стороительного стекла.

В результате проведенных фотометрического и спектрометрического исследований было установлено, что особенности стекольного производства способствуют повышенному и значительному накоплению двуокиси кремния в эмали и твердых назубных отложениях. Степень содержания двуокиси кремния в эмали зубов и степень минерализации твердых назубных отложений находятся в прямой зависимости от производственного стажа и категории вредности. Их значения достоверно выше у работников Лисичанського стекольного завода, чем у лиц, трудовая деятельность которых не связана с вредными производственными условиями, и не проживающими в рабочем поселке (р<0,05), что объясняется влиянием преимущественно действующих производственных вредностей и следует учитывать в разработке лечебно-профилактических мероприятий.

Разработанный и внедренный комплекс лечебно-профилактических средств при его систематическом использовании (для рабочих І категории вредности - каждые 3 месяца, для рабочих ІІ категории вредности - каждые 4 месяца) позволяет достичь стабилизации некариозного процесса в твердых тканях зубов у рабочих І категории вредности у 95,16%, ІІ категории вредности у 100% и уменшить процент прогрессирования, в среднем, на 4,84%. стоматологічний склопромисловість некаріозний патологія

Ключевые слова: стекольная промышленность, патология твердых тканей зубов, лечебно-профилактический комплекс.

SUMMARY

Zabolotnaya I.I. The peculiarities of clinical course, treatment and prevention non-caries lesions of hard dental tissue in Lisichansk Glass Factory workers. -Manuscript.

The thesis on the competion of a scientific degree of the Candidate of Medical Ssiences on a speciality 14.01.22. - stomatology. - Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, 2004.

The work deals with increasing the level of rendering dental assistance to glass industry workers with due regard for the prevalence and course of pathologies of hard dental tissue depending on the category of harmfulness of prevailing industrial factors and the length of service. The analysis of hygienic and sanitary conditions of glass production has shown a considerable excess of the TC of production factors. Non-caries lesions (enamel microfissures and pathologic attrition, their combined appearance, hard dental stones) are the most pronounced and common ones in Lisichansk glass-factory workers. An impact of glass production peculiarities on silicon dioxide content in enamel and mineralization degree of hard dental stones has been revealed. The developed and introduced into practice complex of treatment and prophylactic measures provides stabilization of non-caries process in 95,16% of the workers of the 1^st category of harmfulness and in 100% of the workers of the 2^nd category of harmfulness and decreases the percentage of recurrences by 4,84%.

Key words: glass industry, pathologies of hard dental tissue, treatment and prophylactic complex.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна розповсюдженість стоматологічної патології серед населення України підтверджує той факт, що серед актуальних проблем сучасної стоматології питання профілактики і лікування захворювань твердих тканин зубів і пародонта займають ведуче місце і знаходяться в центрі уваги вітчизняних дослідників (Белоклицкая Г.Ф., 1998, 2002 Грохольский А.П., 2000, 2002 Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 1996, 2000 Ковалев Е.В. и соавт., 1996). На виникнення і перебіг захворювань органів порожнини рота впливають численні екзо- і ендогені фактори. Одним з факторів зовнішнього середовища, який діє на тверді тканини зуба і пародонта безпосередньо і через внутрішнє середовище організму, є професійні шкідливості. На сьогоднішній день даній проблемі приділяється значна увага, тому що доведено, що систематичний вплив несприятливих виробничих факторів потенцює частоту розвитку і важкість клінічних проявів стоматологічних захворювань (Колесник К.О., 2000 Костишин З.Т., 1996; Ніколішин А.К., 1997).

Скловиробництво характеризується комплексом професійних факторів, одним з яких є пил, що містить двооксид кремнію, дія якого на стан органів порожнини рота відсвічується в окремих наукових працях (Заболотний Т.Д., Годована О.І., 1999 Марков Б.П. и соавт., 1998 Ярова С.П., 2002). Однак, існуючі факти не конкретизують особливостей визначених клінічних проявів уражень твердих тканин зубів при хронічному впливі професійних шкідливостей і не вирішують питання профілактики їх виникнення.

Переважно діючі несприятливі фактори, які виникають при виробництві будівельного скла, впливають на поширеність та інтенсивність стоматологічної патології, а також частоту і характер назубних відкладень. Доцільним є подальше вивчення особливостей клінічних проявів захворювань твердих тканин зубів у робітників склопромисловості, що дозволить розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення рівня надання стоматологічної допомоги даній категорії осіб.

Звязок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР МОЗ України “Клінічні особливості перебігу та шляхи корекції захворювань органів порожнини рота на тлі різної реактивності організму” (№ держреєстрації 0197V002100, термін виконання 1997-1999), НДР ДонДМУ “Особливості клініки, лікування і профілактики некаріозних уражень твердих тканин зубів у робітників склопромисловості” (№ держреєстрації 01030007893, термін виконання 2004-2006). Автор є виконавцем даних НДР.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування некаріозних уражень твердих тканин зубів у робітників склопромисловості за рахунок розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів, які базуються на виявлених особливостях їх розповсюдженості і перебігу.

Мета дослідження досягалася рішенням наступних завдань:

1. Оцінити санітарно-гігієнічні умови на Лисичанському склозаводі.

2. Вивчити стоматологічний стан у робітників Лисичанського склозаводу.

3. В клініці виявити особливості структури некаріозної патології твердих тканин зубів у робітників Лисичанського склозаводу в залежності від категорії шкідливості, переважно діючих несприятливих виробничих факторів і виробничого стажу.

4. Визначити вміст двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів у робітників Лисичанського склозаводу.

5. Визначити вплив підвищених концентрацій переважно діючих виробничих факторів склопромисловості на мінералізацію твердих назубних відкладень.

6. Розробити комплекс для профілактики виникнення і прогресування некаріозних уражень твердих тканин зубів, оцінити його ефективність на основі аналізу динаміки клінічних показників.

Обєкт дослідження - некаріозні ураження твердих тканин зубів.

Предмет дослідження - клініка, профілактика і лікування некаріозних уражень твердих тканин зубів.

Методи дослідження - стоматологічне клінічне, параклінічне, рентгенологічне обстеження щелеп в осіб з захворюваннями тканин пародонта, фотометричне дослідження вмісту двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів, спектрометричне дослідження мінералізації твердих назубних відкладень. Статистичні методи для аналізу отриманих результатів клінічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. При вивченні санітарно-гігієнічних умов на Лисичанському склозаводі встановлено, що концентрації переважно діючих несприятливих виробничих факторів перевищують гранично допущені концентрації: у робочих І категорії шкідливості - кремнійвмісного пилу - в 19,2 рази, температури виробничих приміщень - в 1,6 рази; у робочих ІІ категорії шкідливості - в 7,2 і в 1,4 рази, відповідно.

Доведено, що поширеність та інтенсивність некаріозних уражень твердих тканин зубів (мікротріщин емалі і патологічного стирання зубів) у робочих склопромисловості залежать від виду і рівня дії несприятливих виробничих факторів (категорії шкідливості), виробничого стажу.

Визначено вплив особливостей виробництва будівельного скла на вміст двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів і на поширеність і мінералізацію твердих назубних відкладень.

В клініці вперше розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів при патології твердих тканин зубів некаріозного походження. Показана його висока ефективність безпосередньо та у віддалені терміни.

Вперше було запропоновано диференційну систему оглядів і санації в залежності від категорії шкідливості.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволили розробити комплекс для профілактики виникнення і прогресування некаріозних уражень твердих тканин зубів у робочих Лисичанського склозаводу, обгрунтувати систематичність його використання в залежності від категорії шкідливості.

На основі виявлених особливостей перебігу патології твердих тканин зубів і пародонта у робітників Лисичанського склозаводу розроблені, апробовані та впроваджені в практику схеми проходження стоматологічних оглядів для робочих: I категорії шкідливості - кожні 3 місяці, II категорії шкідливості - кожні 4 місяці, під час яких обовязково видаляються назубні відкладення.

Обгрунтована доцільність введення лікаря-стоматолога медико-санітарної частини до складу медичної комісії при профоглядах і диспансерізації робочих склопромисловості. Доведено, що лікар-стоматолог повинен приймати обовязкову участь в медоглядах працівників, яких приймають на роботу в цехи, де діють несприятливі фактори скловиробництва.

Розроблений спосіб для профілактики виникнення і прогресування некаріозних уражень твердих тканин зубів з використанням рідини “Белагель-К” і гелю “Белагель-F”. Показана його висока ефективність, що дозволяє рекомендувати до використання в клініці. Результати наукових розробок впроваджені на ВАТ “Лисичанський склозавод”, ТОВ “Українські Промислові Ресурси” м.Донецька, ЦМКЛ №1 м.Донецька, МСП №3 м.Макіївки Донецької області і навчальний процес кафедри загальної стоматології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений глибокий інформаційний пошук за досліджуваною темою, сформульовані мета та завдання дослідження, запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів для робочих склопромисловості. Особисто автором проведено лікування робітників Лисичанського склозаводу з патологією твердих тканин зубів некаріозного походження, видалення назубних відкладень, здійснено клінічні дослідження. Автором самостійно зроблені систематизація і статистична обробка отриманих результатів, написані всі розділи роботи, впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів в практичну охорону здоровя. Разом з науковим керівником проведені аналіз та узагальнення результатів клінічних досліджень, зроблено наукові висновки та практичні рекомендації.

Дослідження санітарно-гігієнічних умов на Лисичанському склозаводі проведено разом з співробітниками Санітарно-промислової і Центральної заводської лабораторій, вмісту двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів і мінералізації твердих назубних відкладень - на кафедрі аналітичної хімії Донецького Національного університету.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на III і Y обласних науково-практичних конференціях “Питання реконструктивної стоматології” (м.Донецьк, 2000,2003), науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю санітарно-епідеміологічної служби України (м.Донецьк, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова'2003” (м.Дніпропетровськ, 2003), а також на засіданні апробаційної ради №2 з фаху “Стоматологія” при Українській медичній стоматологічній академії (м.Полтава, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 друкованих робіт в наукових журналах, збірках, матеріалах і тезах конференцій, з них 4 статті - в журналах, ліцензованих ВАК України (3 - самостійні).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках компютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділів обєктів та методів дослідження, результатів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку викорисаних джерел: 171 кирилицею і 12 латиницею. Фактичні дані наведені у 39 таблицях, ілюстровані 2 рисунками та 7 фотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обєкт і методи дослідження. Клінічні дослідження проведено у 551 робітника Лисичанського склозаводу 20-54 років обох статей з виробничим стажем від 2 до 25 років. Під спостереженням перебували 40 чоловік цього ж віку, які в процесі трудової діяльності не підлягали впливу несприятливих виробничих факторів і не мешкали в робочому селищі (контроль). Розподіл по групах проводили, враховуючи вік, професію, стаж роботи за даною професією. Так, було виділено 5 вікових груп згідно стандартизації обліку стоматологічної захворюваності (Грудянов А.И., 1995): 1 група - обстежені 20-24 рр., 2 група - 25-29 рр., 3 група - 30-34 рр., 4 група - 35-44 рр., 5 група - 45-54 рр. Також в залежності від стажу роботи було виділено 6 груп (Айзенштейн Э.Д., 1971): I група - виробничий стаж до 3-х років, II група - 3-5 років, III група - 6-10 років, IY група - 11-15 років, Y група - 16-20 років, YI група - 21- 25 років. В зв'язку з тим, що не у всіх обстежених в основних цехах знаходилось постійне робоче місце, був проведений їх розподіл в основну групу з I категорією шкідливості (220 чоловік) і в допоміжну - з II категорією шкідливості (331 чоловік) (“Перелік професій, що надають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Список №№ 1,2” - Постановление Кабинета Министров Украины от 11.03.1994 г. № 162. - Киев, 1994). (Постійне робоче місце, згідно з “Санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони”, є місце, де робочий знаходиться більше 50 відсотків робочого часу або більше двох годин безперервно).

Було проаналізовано 264 проби повітря на визначення концентрації двооксиду кремнію і 288 вимірів температури повітря. Оцінювали дію виробничих шкідливостей перед кожним профоглядом, проведеним з 1999 по 2002 рр. Обстеженню підлягали працівники, які зайняті в шкідливих (особливо шкідливих) умовах праці, згідно наказу МОЗ України №45 від 31.03.94р. Клінічна частина виконана на базі МСЧ Лисичанського склозаводу.

Для виміру концентрації кристалічного двооксиду кремнію в пилу застосовували фотометричний метод в модифікації Н.Є. Федорової (1988). Показники мікроклімату оцінювали по температурі повітря біля робочих місць, яку вимірювали за допомогою психометру, на висоті 1,5 и 0,1 м від стелі - для робіт, які виконуються стоячи, і на висоті 1,0 и 0,1 м - які виконуються сидячи.

Стан твердих тканин зубів визначали за даними основних клінічних методів, таких як: огляд, зондування, перкусія, термометрія. З допоміжних клінічних методів використовували вітальне фарбування, рентгенографію (прицільну) та електроодонтодіагностику, а також параклінічні методи: показники індексів КПВз (каріозні, пломбовані, видалені або зуби, які підлягають видаленню), КПВп (каріозні і пломбовані порожнини зубів, видалені або зуби, які підлягають видаленню). Окремо враховували кількість видалених зубів (КВЗ). Діагностику некаріозних уражень проводили згідно з класифікацією Патрикєєва В.К. (1968); мікротріщин емалі - за класифікацією Іванової С.Б. (1984), патологічного стирання зубів - за класифікацією Молдаванова А.Г. (1992), назубних відкладень - за принципом, запропонованим А.П. Грохольським (2000). Для діагностики захворювань тканин пародонта використовували класифікацію М.Ф. Данилевського (1994). Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою клінічних і параклінічних методів досліджень. З основних клінічних методів використовували огляд та зондування пародонтальних кишень, клінічний стан тканин пародонта визначали за наявністю гіперемії, набряку слизової оболонки, кровотечі ясен; з допоміжних - рентгенографію (прицільну та панорамну) для оцінки стану кісткової тканини пародонта. Патологічні зміни в тканинах пародонта реєстрували з використанням папілярно-маргінально-альвеолярного (ПМА) індексу (S. Parma, 1960), глибини пародонтальних кишень, комплексного періодонтального індексу (КПІ) (П.А. Леус, 1988). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічного індексу (ГІ) за Ю.А. Федоровим, В.В. Володкиною (1970). Рівень наданої стоматологічної допомоги на Лисичанському склозаводі визначали за показниками індексу РСД (рівень стоматологічної допомоги). Стан слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ оцінювали візуально. При наявності патологічних елементів, їх діагностику проводили згідно з класифікацією Є.В. Боровського і А.Л. Машкиллейсона (1984). Загальний стан робочих визначали за заключенням цехового лікаря-терапевта МСЧ Лисичанського склозаводу.

Вміст двооксиду кремнію в твердих тканинах оцінювали за методикою В.І. Іванова і П.А. Розенберг (1960) в 107 інтактних зубах, видалених у практично здорових осіб 35-54 років внаслідок захворювань тканин пародонта (96 зубів у робочих Лисичанського склозаводу 4 і 5 груп за віком і 11 - в осіб контрольної групи). Мінералізацію твердих назубних відкладень визначали методом інфрачервоної спектрометрії (ІЧ-спектрометрії). Всього було проведено дослідження 367 зразків назубного каменя: у робітників Лисичанського склозаводу було відібрано 324 зразка (у 141 робочого І категорії шкідливості і 183 - ІІ категорії шкідливості) і 43 - в осіб контрольної групи.

На заключному етапі досліджень була розроблена, апробована і впроваджена схема місцевого медикаментозного лікування і профілактики захворювань твердих тканин зубів некаріозного походження у робітників Лисичанського склозаводу, яка передбачає застосування рідини “Белагель-К” і гелю “Белагель-F” (“ВладМиВа”). Після санації порожнини рота спочатку використовували рідину “Белагель-К” у вигляді аплікацій на 7-10 хвилин, яку попередньо підігрівали до 46С. Процедуру проводили 3 рази через день, а через 3 дні застосовували гель “Белагель-F” у вигляді плівки для аплікацій 3 рази з інтервалом в 3 дні. Оцінку ефективності запропонованого комплексу проводили в 184-х робочих, яких було розподілено на основну і контрольну групи по 92 обстежених, в кожній з яких виділяли дві рівні підгрупи: робочих з І і ІІ категоріями шкідливості. В основній групі для місцевої терапії використовували запропонований комплекс, причому, робочим з І категорією шкідливості кожні 3 місяці, а з ІІ категорією - кожні 4 місяці. В контролі застосовували традиційну симптоматичну терапію при захворюваннях твердих тканин зубів з використанням Са- і F-препаратів (місцево - аплікації з фторлаком, загально - Са-умісні препарати). У віддалені терміни (2 роки) оцінювали стабілізацію некаріозного процесу в твердих тканинах зубів за даними клінічного огляду і вітального фарбування зубів.

Отримані результати оброблялиcя методами математичної статистики з викорисанням критерію Ст'юдента на комп'ютері IBM PС.

Результати дослідження та їх обговорення. На першому етапі досліджень за характером діючих виробничих факторів було виділено робочих, на яких переважно впливає кремнійвмісний пил, які працюють в умовах високої температури та її перепадів і на яких діє сполучення кремнійвмісного пилу і високої температури. Так, на робочих місцях, де переважно діє кремнійвмісний пил, його концентрації для робітників І категорії шкідливості перевищували гранично допущені концентрації (ГДК) за ГОСТом 12.1.005-88 від 17,64 до 20,65 раз, отримані показники температури також достовірно перевищували ГДК, яка складає 27С (р0,05). В групі робочих I категорії шкідливості, які підлягали сполученому впливу кремніймісного пилу і високої температури, концентрації кремнійвмісного пилу були від 3,75 до 32,40 мгм³ при ГДК=2,00 мгм³, температура - від 36 до 47С при ГДК=27С. Концентрації кремнійвмісного пилу у робітників II категорії шкідливості перевищували ГДК в 2,20-30,72 разів. В цехах, де переважно діє висока температура виробничих приміщень та її перепади, робочі підлягали впливу температури 24-45С, що достовірно вище, ніж діючі ГДК (р0,05); де впливає сполучення вивчаємих виробничих факторів, концентрація кремнійвмісного пилу була від 1,75 до 12,50 мгм³ при ГДК від 1,00 до 6,00 мгм³, фактична температура - від 28 до 48С при ГДК від 17 до 28С. Середнє значення концентрації кремнійвмісного пилу, який діє на робочих I категорії шкідливості, було 29,472,13 мгм³, а ступінь перевищення ГДК - у 19,15 рази. Для робочих ІІ категорії шкідливості дані показники були, відповідно, 24,752,22 мгм³ і 11,26 рази, тобто, в середньому, в 1,7 рази менші в порівнянні з обстеженими І категорії (р0,05). Середнє значення температури біля робочих місць робітників основної групи було 442,21С, ступінь перевищення ГДК - у 1,63 рази; у робітників II категорії - 372,15С, що перевищувало ГДК у 1,48 рази. Дослідження сполученого впливу кремнійвмісного пилу і високої температури теж підтвердили визначену закономірність: у робочих I категорії шкідливості середнє значення концентрації кремнійвмісного пилу досягало 15,851,21 мгм³, що перевищувало ГДК у 7,92 рази. Середнє значення температури повітря біля робочих місць у цих працівників - 39,672,21С, що перевищувало ГДК у 1,47 рази. Відповідно, у робочих II категорії шкідливості дані показники були 6,440,53 мгм³ і 35,712,76С, а перевищення ГДК - у 3,04 і 1,40 рази (р0,05).

На наступному етапі вивчали стоматологічний стан у робітників Лисичанського склозаводу та визначали в них особливості структури некаріозних уражень твердих тканин зубів. Встановлено, що поширеність карієсу зубів складала майже сто відсотків (99,46%). Показники інтенсивності карієсу зубів, за індексами КПВз і КПВп, були достовірно вищі у робітників Лисичанського склозаводу в порівнянні з контрольною групою (р0,05). Окремо визначали показники індексу КВЗ, які в основній групі були 4,620,15, в допоміжній - 4,170,14, в контрольній - 1,380,23. Значення індексу РСД достовірно відрізнялися в основній і допоміжній групах (відповідно, 30,080,83% і 29,550,94%) від контролю (49,403,55%), що вказує на низький рівень надання стоматологічної допомоги робітникам Лисичанського склозаводу, враховуючи високу інтенсивність ураження твердих тканин зубів. При цьому, індекс РСД був однаково низьким і в основній, і в допоміжній групах і в них достовірно не відрізнявся (р0,05). Перебіг каріозного процесу мав, переважно (у 59,96% випадків), хронічний характер, найчастіше були зареєстровані порожнини I і V класів за Блеком (відповідно, в 54,78 і 24,32% випадків). Показники інтенсивності карієсу зубів, за індексами КПВз і КПВп, в шести підгрупах за переважно діючими виробничими факторами, були достовірно вищими, ніж в контрольній групі (відповідно, 7,03±0,36 і 7,50±0,41, р0,05). Крім того, більші значення індексів КПВз, КПВп, КВЗ спостерігалися в обстежених з виробничим стажем 21-25 років, ніж з стажем до 3-х років і в порівнянні з контролем (р0,05).

При вивченні стану тканин пародонта було встановлено, що поширеність їх захворювань у робітників Лисичанського склозаводу складала сто відсотків. Найбільшим індекс ПМА, а, відповідно, поширеність запалення ясен, були у робітників І категорії шкідливості - 58,28±1,09%, що на 23,63% вище, ніж у робітників ІІ категорії (р0,05). При цьому звертає увагу той факт, що в основній групі розповсюдженість запалення на альвеолярну частину ясен в 2 рази перевищувала таку в допоміжній. Показники індексу ПМА у робітників Лисичанського склозаводу були достовірно вищі в порівнянні з обстеженими контрольної групи, де він становив 22,10±1,75% (р0,05). Схожа картина спостерігалася при визначенні індексу КПІ. Катаральний гінгівіт в основній групі реєструвався на 3,89% рідше в порівнянні з допоміжною і в 4 рази - в порівнянні з контролем. В робочих І категорії шкідливості частіше визначався генералізований пародонтит ІІ ступеня важкості (в 25% випадків), а ІІ категорії - генералізований пародонтит І ступеня важкості (28,70%). Стан гігієни порожнини рота, за ГІ Федорова-Володкіної, був задовільним у робітників основної групи (1,71±0,06 бала) і добрим - в допоміжній та контрольній групах (відповідно, 1,48±0,01 і 1,17±0,02 балів), де спостерігалися відповідні відмінності за індексом ПМА. Захворювання слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ були зареєстровані в 31,03% обстежених.

Результати аналізу поширеності некаріозних уражень твердих тканин зубів в досліджуваних групах показали, що в цілому мікротріщини емалі, патологічне стирання та їх сумісні прояви визначалися в 61,36% робітників I категорії і в 54,38% - II категорії шкідливості, що, відповідно, в 3,5 і 3,1 рази більше в порівнянні з контролем (17,50%). При цьому, в структурі некаріозних уражень у робочих основної групи частіше зустрічалися мікротріщини емалі (в 25,45%), а рідше - патологічне стирання зубів (в 16,36%). В допоміжній групі також частіше реєструвалися мікротріщини емалі зубів (в 27,19%), а рідше - сумісні прояви вивчаємих некаріозних уражень (в 13,29%). Слід зауважити, що мікротріщини емалі частіше визначалися на коронках зубів у фронтальній ділянці на верхній щелепі, локалізувалися уздовж осі зубу з губної поверхні або в кутах коронок. Їх поширеність була більшою на 15,45% в основній і на 17,19% - в допоміжній групах в порівнянні з контролем. Патологічному стиранню підлягали різноманітні групи зубів, частіше воно відбувалося зовсім безболісно і було зареєстровано у робочих I і II категорій шкідливості, відповідно, на 11,36% і 8,90% частіше, ніж в контролі. Поширеність сумісних проявів вивчаємих некаріозних уражень твердих тканин зубів також була більшою в основній і допоміжній групах, відповідно, на 17,05% і 10,79%, ніж в контролі. При цьому, важкість некаріозних уражень по групах відрізнялася. Так, випадки з відламами коронок зубів в результаті мікротріщин емалі і патологічне стирання III ступеня важкості реєструвалися лише у робітників I категорії шкідливості. Сумісні прояви вивчаємих некаріозних уражень у робочих основної групи були визначені на 6,26% частіше, ніж в допоміжній, але не мали характерних відмінностей. Встановлено, що поширеність некаріозних уражень досягала найбільших значень у робочих І категорії шкідливості І підгрупи (де переважно діє кремнійвмісний пил) і складала 75,00%, що в 1,2 рази більше в порівнянні з середніми показниками в основній групі (61,36%). Найменша поширеність некаріозних уражень була зареєстрована в робочих ІІ категорії шкідливості YI підгрупи і складала 45,00%, що в 2,6 рази більше в порівнянні з контролем (17,50%). В цілому, дана патологія частіше зустрічалася в обстежених, на яких переважно впливає кремнійвмісний пил (І і ІY підгруп - 60,96%). Сааме в цих підгрупах також була більшою поширеність патологічного стирання, але його важкість відрізнялася в залежності від категорії шкідливості: випадки патологічного стирання зубів ІІІ ступеня важкості реєструвалися тільки у робочих І підгрупи, тобто, І категорії шкідливості. Аналіз структури вивчаємих некаріозних уражень в ІІ і Y підгрупах (у робочих, на яких переважно впливають високі температури та їх перепади) показав, що в них частіше зустрічалися мікротріщини емалі зубів (32,75%). Випадки з локалізацією мікротріщин емалі в кутах коронок зубів визначалися у робочих ІІ і Y підгруп, а їх відлами - лише у робітників ІІ підгрупи, тобто, І категорії шкідливості. В ІІІ і YІ підгрупах, на робочих яких переважно впливає сполучення кремнійвмісного пилу і високої температури виробничих приміщень, поширеність некаріозних уражень складала 53,55%, в них частіше, ніж в інших підгрупах, зустрічалися сумісні прояви мікротріщин емалі і патологічного стирання. Таким чином, характер даної патології залежав від виду діючого шкідливого фактору. Некаріозні ураження твердих тканин зубів зустрічалися частіше в обстежених і І, і ІІ категорій шкідливості в YI групі за стажем, ніж в І групі, відповідно, в 2,5 і 2,8 рази. Також було виявлено ряд відмінностей в структурі некаріозних уражень в залежності від виробничого стажу, а саме: у робочих І категорії шкідливості І, ІІ та ІІІ груп (виробничий стаж яких до 10 років) частіше реєструвалися мікротріщини емалі зубів, IY групи (з виробничим стажем 11-15 років) - патологічне стирання, Y і YI груп (з виробничим стажем 16-25 років) - сумісні прояви мікротріщин емалі і патологічного стирання зубів. У робочих ІІ категорії шкідливості всіх шести груп за стажем частіше визначалися мікротріщини емалі, але патологічне стирання зубів більш за все реєструвалося в Y групі, а сумісні прояви вивчаємих некаріозних уражень - в YI групі. Випадки з локалізацією мікротріщин емалі в кутах коронок зубів зустрічалися лише у робочих І категорії шкідливості з виробничим стажем 11-25 років, а з відламами коронок зубів - лише у робочих зі стажем 21-25 років. В обстежених з ІІ категорією шкідливості Y і YI груп були визначені тільки випадки з локалізацією мікротріщин емалі в кутах коронок. Патологічне стирання зубів ІІІ ступеня важкості зустрічалося теж тільки у робочих І категорії шкідливості з виробничим стажем 21-25 років (YI група). В обстежених з ІІ категорією шкідливості визначалося патологічне стирання ІІ ступеня важкості, але тільки в Y і YI групах. Таким чином, інтенсивність і поширеність некаріозних уражень була вищою у робочих з виробничим стажем 21-25 років, тобто, дані показники залежали від терміну дії несприятливих факторів скловиробництва.

Отримані дані свідчили про те, що поширеність твердих назубних відкладень була значно більшою у робітників Лисичанського склозаводу в порівнянні з контролем, відповідно, в 2,31 рази (в основній групі) і 2,02 рази (в допоміжній групі), в них відкладення назубного каменя представляли собою твердий конгломерат жовто-сірого кольору, міцно спаяний з емаллю зубів, що призводило до витрат додаткових зусиль при його видаленні. При цьому, у робочих основної групи вони були великими або помірними за об`ємом, зовсім не кришилися під час видалення в порівнянні з допоміжною, де вони були помірними або невеликими та середньої консистенції. Наліт у робітників Лисичанського склозаводу мав середню консистенцію, був коричневого кольору і визначався у вигляді тонкої лінії на шийках всіх груп зубів. В обстежених контрольної групи реєструвалися невеликі (рідше - помірні) за об`ємом відкладення назубного каменя жовтого кольору середньої консистенції, а також білий наліт в важко доступних для чищення ділянках м`якої консистенції. Поширеність твердих назубних відкладень була найбільшою у робочих І категорії шкідливості, які працювали в умовах сполученої дії кремнійвмісного пилу і високих температур виробничих приміщень (ІІІ підгрупа) і складала 70,49%, що в 2,6 рази частіше в порівнянні з контролем (27,50%). ЇЇ найбільші значення реєструвалися в обстежених з виробничим стажем 21-25 років. В робочих І категорії шкідливості з стажем до 15 років тверді назубні відкладення були помірними за об'ємом, з стажем 16-25 років - великими. При цьому, наліт у робітників І категорії шкідливості з стажем 11-25 років мав середню консистенцію, був коричневого кольору і визначався у вигляді тонкої лінії на шийках всіх груп зубів на відміну від робочих з стажем до 10-ти років, в яких він був жовтого кольору і реєструвався лише на шийках фронтальної групи зубів. В обстежених ІІ категорії шкідливості з стажем до 15-ти років тверді назубні відкладення були невеликими за об'ємом, а зі стажем 16-25 років - помірними, середньої консистенції, жовто-сірого кольору. При цьому, наліт у робітників допоміжної групи з стажем 6-25 років був жовтого кольору, середньої консистенції і визначався у вигляді тонкої лінії на шийках фронтальної групи зубів. В обстежених ІІ категорії шкідливості з стажем до 5-ти років він мав білий колір, м'яку консистенцію, тобто, не відрізнявся за характером від наліту осіб контрольної групи.

Наступним етапом дослідження було визначення вмісту двооксиду кремнію в твердих тканинах зубів і мінералізації твердих назубних відкладень у робітників Лисичанського склозаводу. Встановлено, що накопичення двооксиду кремнію в емалі робочих було більш достовірно значущим, ніж в дентині (р<0,05) і залежало від виробничого стажу обстежених. Тобто, тканини, які безпосередньо контактують з несприятливими виробничими чинниками, підлягали більшому впливу. Враховуючи отримані дані, а також літературні відомості, вважаємо, що кремнійвмісний пил впливає на особливості мінерального складу твердих тканин зубів, а саме: сприяє накопиченню в них двооксиду кремнію за рахунок зниженню вмісту інших хімічних елементів, що призводить до зниження загального рівня їх мінералізації, і, як наслідок, до появи визначених некаріозних уражень. Також було встановлено, що максимум показників ступеня мінералізації у робочих І категорії шкідливості визначався в обстежених з виробничим стажем 16-25 років і був, в середньому, в 1,22 рази більшим в порівнянні з робочими, стаж яких до 3-х років, і в 1,56 рази - в порівнянні з контролем (р<0,05). В обстежених з ІІ категорією шкідливості максимум показників ступеня мінералізації твердих назубних відкладень спостерігався теж в YI групі за стажем і був в 1,18 рази більшим в порівнянні з робочими, стаж яких до 3-х років, і в 1,41 - в порівнянні з контролем. Отримані результати підтвердили відомі дані літератури про характер назубних відкладень і наші припущення щодо прямої залежності мінералізації назубного каменя від виробничого стажу і категорії шкідливості. Зареєстровані показники і частота визначення твердих назубних відкладень у робітників Лисичанського склозаводу дозволяють вважати, що причиною даного явища є дія шкідливих факторів виробництва будівельного скла, а саме - кремнійвмісного пилу.

Для зменшення поширеності та інтенсивності визначених некаріозних уражень твердих тканин зубів на заключному етапі клінічних досліджень була розроблена, апробована і впроваджена схема їх лікування і профілактики у робітників Лисичанського склозаводу. Так, враховуючи більш інтенсивний характер і швидкість утворення високомінералізованих назубних відкладень, запропоновано проводити профілактичні обстеження порожнини рота робочих: 4 рази на рік - з І категорією шкідливості, 3 рази на рік - з ІІ категорією. Була розроблена методика, яка передбачає використання рідини “Белагаль-К” і гелю “Белагель-F” (“ВладМиВа”). При визначенні початкового стану твердих тканин зубів в основній і контрольній групах у 30-ти обстежених в кожній реєструвалися мікротріщини емалі зубів, у 19-ти - патологічне стирання І ступеня важкості, у 9-ти - ІІ ступеня, у 2-х - ІІІ ступеня. У 32-х робочих кожної групи некаріозних уражень твердих тканин зубів не було визначено. В обстежених кожних груп і підгруп початкові значення вітального фарбування емалі зубів вірогідно не відрізнялися і приймали значення від 7,10 до 7,64 балів (р>0,05). Результати безпосередніх клінічних спостережень показали, що в робочих основної групи І категорії шкідливості показники вітального фарбування емалі зменшилися на 10,00% і склали 6,88±0,29 балів, ІІ категорії - на 11,50% і 6,31±0,27 балів, відповідно. В контрольній групі, де обстеженим проводили традиційну симптоматичну терапію, дані показники зменшилися, відповідно, на 3,00 і 5,50%. Таким чином, значення вітального фарбування емалі в основній групі зменшилися після використання запропонованого комплексу, в середньому, на 10,75% в порівнянні з початковими (р<0,05), в контрольній - лише на 4,25%, що в 2,5 рази менше, ніж в основній (р>0,05). Така клінічна ситуація відмічалася на 18-ту добу лікування. Віддалені результати (2 роки) свідчили про стабілізацію процесу в твердих тканинах зубів. Так, у робочих І категорії шкідливості було зареєстровано стабілізацію: мікротріщин емалі - у 96,77%, патологічного стирання - у 93,55%, що, відповідно, на 12,90 і 6,45% більше в порівнянні з відповідними показниками в контрольній групі. Прогресування у робочих І категорії шкідливості мікротріщин емалі і патологічного стирання зубів зменшилося, відповідно, на 6,45 і 3,22%. В обстежених з ІІ категорією шкідливості визначали стабілізацію і мікротріщин емалі, і патологічного стирання зубів у 100 відсотках. Прогресування в них зменшилося, відповідно, на 3,22 і 6,45%.

Таким чином, комплекс безпосередніх та віддалених результатів оцінки ефективності запропонованої схеми для місцевої медикаментозної терапії у робочих Лисичанського склозаводу свідчив про її високу ефективність при систематичному застосуванні: у робочих І категорії шкідливості - кожні 3 місяці, ІІ категорії - кожні 4 місяці після ретельного видалення назубних відкладень. Це обґрунтовує доцільність його використання для робітників склопромисловості, а також для працівників інших галузей, де на стоматологічний стан впливають аналогічні шкідливі виробничі фактори.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених клінічних досліджень і запропоноване нове рішення наукової задачі, що виявляється в підвищенні рівня надання стоматологічної допомоги робітникам склопромисловості за рахунок розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів з урахуванням категорії шкідливості та особливостей структури некаріозних уражень твердих тканин зубів.

1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов на Лисичанському склозаводі показав, що переважно діючими несприятливими факторами виробництва будівельного скла є кремнійвмісний пил, висока температура виробничих приміщень та її перепади і їх сполучена дія, концентрації яких перевищують гранично допущені: у робочих І категорії шкідливості - кремнійвмісного пилу - в 19,2 рази, температури виробничих приміщень - в 1,6 рази; у робочих ІІ категорії шкідливості, відповідно, в 7,2 і в 1,4 рази. Достовірно більш значне перевищення гранично допущених концентрацій переважно діючих виробничих факторів склопромисловості спостерігалося у робочих І категорії шкідливості, де знаходилося іх постійне робоче місце (р<0,05).

2. Поширеність та інтенсивність ураження твердих тканин зубів і пародонта, слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ у робітників Лисичанського склозаводу були достовірно вищими в порівнянні з особами, які в процесі трудової діяльності не підлягали впливу несприятливих виробничих факторів і не мешкали в робочому селищі (р<0,05).

3. Найбільш вираженими і поширеними у робітників Лисичанського склозаводу були некаріозні ураження твердих тканин зубів (мікротріщини емалі і патологічне стирання, їх сумісний прояв, тверді назубні відкладення).

4. Умови виробництва будівельного скла сприяють підвищеному і значному накопиченню двооксиду кремнію в емалі і назубних відкладеннях. Методами фотометрії та ІЧ-спектрометрії було встановлено, що ступінь зберігання двооксиду кремнію в емалі зубів і ступінь мінералізації твердих назубних відкладень знаходяться в прямій залежності від виробничого стажу і категорії шкідливості. Їх значення достовірно більші, ніж в осіб, які в процесі трудової діяльності не підлягали впливу несприятливих виробничих факторів і не мешкали в робочому селищі (р<0,05), що слід враховувати в розробці лікувально-профілактичних заходів.

7. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів при некаріозних ураженнях твердих тканин зубів у робітників Лисчанського склозаводу дозволяє досягти стабілізації процесу у робочих І категорії шкідливості: мікротріщин емалі - у 96,77% випадків, патологічного стирання - у 93,55% випадків, у робочих II категорії шкідливості стабілізація процесу в твердих тканинах зубів досягається в 100% випадків і зменшити процент прогресування, в середньому, на 4,84%.

Практичні рекомендації

1. Ввести лікаря-стоматолога медико-санітарної частини до складу комісії, яка здійснює щорічний медичний профілактичний огляд робочих Лисичанського склозаводу.

2. При оформленні на роботу в цехи зі шкідливими умовами праці, здійснювати повну санацію порожнини рота з ретельним видаленням назубних відкладень.

3. Проводити диспансеризацію робочих Лисичанського склозаводу згідно з показаннями стоматологічної диспансеризації.

4. Для зменшення поширеності та інтенсивності стоматологічної захворюваності, яка прогресує під впливом діючих виробничих факторів скловиробництва, пропонується профілактичні стоматологічні обстеження робітників Лисичанського склозаводу проводити: з І категорією шкідливості - 4 рази на рік, з ІІ категорією шкідливості - 3 рази на рік, під час яких необхідно ретельно видаляти м`які і тверді назубні відкладення.

5. Систематично застосовувати запропонований комплекс для профілактики виникнення і прогресування некаріозних уражень твердих тканин зубів: для робочих І категорії шкідливості - кожні 3 місяці, для робочих ІІ категорії шкідливості - кожні 4 місяці. Для досягнення тривалої стабілізації процесу при некаріозних ураженнях твердих тканин зубів і зниження проценту прогресування, запропонований лікувально-профілактичний спосіб використовували наступним чином. Спочатку проводять ретельну санацію порожнини рота у робочих І і ІІ категорій шкідливості: ретельно видаляють м'які і тверді назубні відкладення, пломбують каріозні порожнини, видаляють зуби, які підлягають видаленню, призначають раціональне протезування. Після цього всі зуби очищують пастою “Полідент 2”, яка в своєму складі не містить фтор, потім всі поверхні промивають водою і висушують. Зуби ізолюють від впливу слини стерильними бавовняними тампонами і прикладають на 7-10 хвилин вузькі марлеві смуги на кожну щелепу, змочені в рідину “Белагель-К”, яку попередньо підігрівають до 46єС. Потім смуги і тампони видаляють і пропонують ретельно прополоскати порожнину рота водою. Процедуру проводять 3 рази через день. Після курсу препаратом “Белагель-К”, через 3 дні використовують гель “Белагель-F” у вигляді плівки для аплікацій таким чином: на висушені зуби наносять препарат і сушать його потоком повітря близько 5 хвилин, а потім пропонують прополоскати порожнину рота розчином соди (з урахуванням 2 чайні ложки на склянку води) і після цього остаточно висушують плівку потоком повітря. Процедуру проводять 3 рази з інтервалом в 3 дні. Рекомендують дві години після проведених процедур не вживати їжу і не пити гарячі напої, а протягом 12 годин не приймати тверду їжу і не чистити зуби.

6. Для профілактики виникнення мікротріщин емалі зубів, рекомендували робочим, які працюють в умовах нагріваючого мікроклімату, приймати їжу і відпочивати під час перерви в спеціально відведених кімнатах, де не діють шкідливі виробничі фактори високої інтенсивності, а також пити під час робочої зміни і перерви тільки теплі напої.

7. Для профілактики виникнення патологічного стирання зубів, рекомендували робочим, які працюють в умовах впливу кремнійвмісного пилу, полоскати порожнину рота не менш 2-3 разів за робочу зміну для механічного очищення від часток пилу.

8. Обов`язково застосовувати індивідуальні засоби захисту - протипилові респіратори.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заболотная И.И. Стоматологический статус у работников стекольной промышленности Вест. гигиены и эпидемиологии (Прил.). - 2000. - Т. 4, №1. - С. 117-119.

2. Заболотна І.І. Стоматологічна захворюваність у робочих Лисичанського скляного заводу Вісник Східноукраїнського Державного Університету. - 2000. - №4. - Ч.1. - С. 142-145.

3. Заболотная И.И. Распространенность стоматологических заболеваний у рабочих стекольного производства Вісн. стоматології. - 2001. - №5. - С. 40-41.

4. Ярова С.П., Заболотная И.И. Особенности степени минерализации твердых назубных отложений у работников стекольной промышленности Вест. гигиены и эпидемиологии (Прил.). - 2002. - Т. 6, №2. - С. 74-76.

(Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні робітників)

5. Деркач И.И. Влияние профессиональных вредностей стекольного производства на состояние твердых тканей зубов и пародонта Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. ст. - Донецк, 1999. - Вып. 3, Т.1. - С. 41-44.

6. Заболотная И.И. Некоторые данные по стоматологической заболеваемости у рабочих Лисичанского стекольного завода Вопросы реконструктивной стоматологии: Сб. науч. ст. - Донецк: Лебедь, 2000. - Вып. 2. - С. 36-39.

7. Заболотная И.И. Состояние органов полости рта у рабочих стекольного производства (обзор литературы) Вопросы реконструктивной стоматологии:Сб. науч. ст. - Донецк: Лебедь, 2002. - Вып. 3. - С. 45-51.

8. Ярова С.П., Заболотна І.І. Аналіз санітарно-гігієнічних умов скляного виробництва Вопросы реконструктивной стоматологии:Сб. науч. ст. - Донецк: Лебедь, 2003. - Вып. 4. - С. 124-130.

(Особистий внесок полягає в визначенні умов скловиробництва, аналізі результатів дослідження)

9. Деркач И.И., Осипенкова Т.С., Пиляев А.Г. Влияние производственных условий на состояние органов полости рта рабочих Лисичанского стекольного завода Вопросы эксперименальной и клинической стоматологии: Сб.науч.тр. - Харьков: Консум, 1999. - Вып.2. - С. 33-34.

(Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні робітників)

10. Заболотная И.И. Стоматологический статус у работников стекольной промышленности 45-54 лет III Українська конференція молодих вчених, присвячена памяті В.В. Фролькіса: Тези доповідей. - Київ, 2002. - С. 69-71.