1. У дисертації наведене узагальнення результатів визначення головних клініко - анамнестичних, біохімічних та інструментальних предикторів розвитку та прогресування ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка серця на підставі розробки даної концепції дане нове вирішення науково-практичної проблеми, що виявляється в обґрунтовані оптимізації медикаментозних та не медикаментозних методів лікування для попередження розвитку дилатації і які включають ургентну реваскуляризацию міокарда методами коронарного втручання та фібринолітичної терапії, антикоагулянтну підтримку та супутню кардіопротекторну терапію.

2. Основними факторами ризику розвитку РПД (в перші 24 години) являються: передня локалізація інфаркту 73,6 % (р<0,05), чоловіча стать (р=0,04), пізній початок лікування інфаркту (р<0,05) та менше застосування методів реваскуляризації міокарда (р<0,05).

3. Динаміка МБ-КФК, що свідчить про відкриття ІОКА та адекватність тканинної перфузії, може служити маркером в подальшому розвитку ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка.

4. Розвиток РПД порожнини ЛШ асоціюється з відсутністю життєздатного міокарда в зоні ураження виявленому за даними стрес - ехокардіографії з добутаміном.

5. Розвиток РПД порожнини ЛШ пов'язано з вихідним підвищенням рівня ТНФб, в перші 6 годин ГІМ. Прогностичне значення даного показника при рівні ТНФб, що перевищує 31 пг/мл має: чутливість - 86 %, специфічність - 48 %, позитивну передбачувальна точність - 46 %, негативну передбачувальна точність - 86 %. Критеріями наявності РПД є високий рівень ТНФб та СРБ на десяту добу ГІМ. Рівень прозапальних маркерів (ІЛ-6, СРБ) в перші 6 годин ГІМ не мають прогностичного значення для розвитку РПД порожнини ЛШ.

6. Раннє відновлення провідності ІОКА як механічним (ангіопластика), так і фармакологічним шляхом, однаково ефективні в профілактиці РПД порожнини ЛШ. При проведенні стентування ІОКА помічено достовірно більш виражений ефект попередження розвитку РПД.

7. Оптимізація фібринолітичної терапії шляхом попереднього застосування прямих антикоагулянтів (НФГ та НМГ) призвела до достовірного покращення результатів лікування внаслідок збільшення частоти реперфузії міокарда, покращення клінічного перебігу ГІМ та попередження розвитку РПД порожнини ЛШ. Використання ліпофільного інгібітору АПФ периндоприлу мало більш виражений ефект по відношення до профілактики РПД порожнини ЛШ, що поєднувалася з дисфункцією ЛШ в порівнянні з каптоприлом та еналаприлом. Призначення БРА першого типу ірбесартану достовірно більш ефективно попереджувало розвиток РПД порожнини ЛШ, ніж ІАПФ каптоприл. Додавання до ірбесартану каптоприлу не мало додаткового ефекті в профілактиці РПД порожнини ЛШ.

8. Застосування препарату з мембранопротекторними властивостями триметазидину сприяє попередженню розвитку РПД порожнини ЛШ (39 % зниження, p<0,05) а використання блокатора ліпоксигенази кверцетину ефективно захищає від розвитку дисфункції міокарда (на 53 % при використанні таблетованого кверцетину, p<0,05 та на 45 % при використанні внутрішньовенної форми, p<0,05). Достовірно більш виражена ефективність використання кверцетина виявлена в групі хворих без реваскуляризації.

Практичні рекомендації:

1. Для оцінки ризику розвитку ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка у хворих з ГКС з елевацією сегмента ST показано визначення головних факторів ризику: наявність в анамнезі перенесеного інфаркту та серцевої недостатності, передньої локалізації теперішнього інфаркту, зберігаючої оклюзією інфарктобумовившеї коронарної артерії, початково високим рівнем ТНФб перевищуючим 31 пг/мл (чутливість - 86 %, специфічність - 48 %, позитивна передбачувальна точність - 46 %, негативна передбачувальна точність - 86 %), а також визначення групи ризику ускладнень госпітального терміну, хворих з наявністю ранньої постінфарктної дилатації по зберігаючому високому рівню ТНФб та СРБ до десятої доби ГІМ.

2. Хворим на ГІМ рекомендовано проведення стрес - ехокардіографії з добутаміном з ціллю виявлення життєздатного міокарда (ішемізованого, "приглушеного" або "гібернованого ") та визначення подальшої тактики ведення хворого.

3. У хворих на ГКС з підйомом сегменту ST при наявності високого ризику розвитку ранньої постінфарктної дилатації рекомендовано проводити ургентне коронарне стентування, при неможливості - оптимізований режим фібринолітичної терапії з послідуючим призначенням низькомолекулярного гепарину.

4. З метою підвищення ефективності медикаментозної терапії у хворих високого ризику розвитку ранньої постінфарктної дилатації при ГІМ, у хворих з переднім інфарктом міокарда рекомендовано раннє (з першої доби госпіталізації) призначення інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту останнього покоління (периндоприлу) або блокатора рецепторів ангіотензину II першого типу (ірбесартану) на фоні стандартної медикаментозної терапії.

5. Для профілактики розвитку ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка рекомендовано використання з першої доби препаратів що володіють мембранопротекторними властивостями (триметазидину або кверцетину) за оригінальними схемами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Иркин О.И. Предикторы развития и возможности профилактики ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка сердца // Український медичний часопис. - № 4.(42) - 2004. - С. 100-104. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу ГІМ, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень,, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

2. Иркин О.И. Клинические возможности использования мембранопротекторов в профилактике раннего постинфарктного ремоделирования полости левого желудочка // Репродуктивное здоровье женщины № 3 (19/204). -2004. -С. 113-117. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання різних мембранопротекторів аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

3. Иркин О.И. Дилатация и дисфункция миокарда левого желудочка: взаимосвязь анамнеза, предшествующей патологии и клинического течения острого периода инфаркта миокарда с частотой развития дилатации полости левого желудочка // Здоровье женщины. - № 3 (19). - 2004. -С. 203-207. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу захворювання, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

4. Иркин О.И. Сравнение эффективности ингибитора ангиотензинпревращающего фермента каптоприлу, блокатора рецепторов ангиотензина II первого типа ірбесартану и их комбинации в профилактике ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - № 3. - 2004. - С. 35-41. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу захворювання, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень,, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

5. Бобров В.А., Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Попов Е.Р., Рухленко С.Н., Антонов А.Я. Применение мембранопротекторов при остром инфаркте миокарда: воздействие на электрическую, нестабильность сердца и гемодинамику// Український кардіологічний журнал. - № 3. - 1996. - С. 24-28. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання різних мембранопротекторів аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

6. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Шкляр Л.В., Брыль Ж.В., Попов Е.Р., Антонов А.Я. Влияние антиоксиданта триметазидина (предуктала) на размер зоны некроза и, внутрисердечную гемодинамику у больных с острым инфарктом миокарда // Український кардіологічний журнал. - № 5-6. - 1996. - С. 33-36. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання тіметазидину, аналізував результати ехокардіографічних, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

7. Пархоменко О.М., Долженко М.М., Иркин О.И., Солярик О.О., Кожухов С.М., Шумаков О.В., Скаржевський О.А. Виявлення життєздатного міокарда у хворих із гострим інфарктом міокарда за даними стрес-ехокардіографії з добутаміном// Український кардіологічний журнал. -1999. -№2. - С. 6-8 (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, що складалося з проведення стресс-ехокардіографії з добутаміном, проводив аналіз и статистичну обробку даних, готовив матеріали у вигляді статті).

8. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шумаков А.В., Кушнир С. П., Скаржевский А.А., Солярик О.О., Лутай Я.М. Опыт сочетанного применения ангиотензинпревращающего фермента капотена и блокатора рецепторов ангиотензина II ірбесартану в раннем периоде острого инфаркта миокарда// Український Кардіологічний журнал - 2000. - №3. -С. 5-8. (Лікував та приймав участь в обстеженні хворих, брав участь в розробці схеми використання різних ІАПФ та блокатора рецепторів ангиотензину, самостійно проводив обробку та аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати у вигляді статті).

9. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Иркин О.И., Солярик О.О., Кожухов С.Н., Кушнир С.П., Шкляр Л.В. Применение низкомолекулярного гепарина фраксипарина у больных с острым инфарктом миокарда после проведения фибринолитической терапии с использованием стрептокиназы // Український кардіологічний журнал. - № 4. - 1999. - С. 19-22. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, аналізував результати ехокардіографічних даних, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

10. Пархоменко А.Н., Мойбенко А.А., Иркин О.И., Кожухов С.Н., Максютина Н.П., Шкляр Л.В., Шаламай А.С. Первый опыт применения внутривенной формы ингибитора 5-липоксигеназы у больных с острым инфарктом миокарда: клинико-гемодинамические параллели, влияние препарата на размеры некроза// Український кардіологічний журнал. - № 1-2. - 2000. - С. 5-9. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, проводив розробку схеми використання корвитину і статистичній обробці результатів).

11. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Бриль Ж.В., Шумаков А.В., Скаржевский А.А., Солярик О.О., Лутай Я.М. Неінвазивні електрофізіологічні маркери віддаленого прогнозу у хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда // Український Кардіологічний журнал - 2001. - № 1. - С. 11-15. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу ГІМ, розраховував та аналізував показники, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

12. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кушнир С.П., Брыль Ж.В., Солярик О.О., Шкляр Л.В. Сравнительная оценка эффективности блокатора рецепторов ангиотензина II ірбесартану и его сочетанного применения с каптоприлом при остром инфаркте миокарда: сопоставимое влияние на размер некроза и процессы раннего ремоделирования сердца// Український Кардіологічний журнал - №2. -2001. -С. 11-17. (Лікував та приймав участь в обстеженні хворих, брав участь в розробці схеми використання блокатора рецепторів ангиотензину, самостійно проводив обробку та аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні у вигляді статті).

13. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Иркин О.И., Шкляр Л.В. Повышение эффективности фибринолитической терапии при раннем применении низкомолекулярного гепарина надропарина (фраксипарина) до введения стрептокиназы у больных с острым инфарктом миокарда: сравнение с нефракционированным гепарином в проспективном рандомизированном открытом исследовании // Український кардіологічний журнал. - № 5. - 2001. - С. 5-10. (Лікував та приймав участь в обстеженні хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

14. Пархоменко О.М., Кожухов С.М., Иркин О.И., Соколов Ю.М., Соколов М.Ю., Костенко Л.М., Шкляр Л.В. Підвищення ефективності реваскуляризації міокарда шляхом блокади 5-ліпоксигенази у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST // Український Кардіологічний журнал - 2001. -№6. -С. 6-10. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, проводив розробку схеми використання корвитину і статистичній обробці результатів приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

15. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Шумаков А.В. Скаржевский А.А. Динамика маркеров негомогенности деполяризации и реполяризации миокарда у больных с острым инфарктом миокарда и их коррекция при лечении низкомолекулярным гепарином надропарином // Ліки України. - № 1. - 2002. - С. 54-56. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, розраховував та аналізував показники ЕКГ ВП, ВСР та дисперсії інтервалу QT, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

16. Пархоменко А.Н., Иркин О. И, Кожухов С.Н., Бриль Ж.В. Возможности фармакологической защиты миокарда при ишемии - реперфузии в эксперименте и клинической практике // Ліки України. - № 7-8.(50-61) - 2002. - С. 2-11. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, розраховував та аналізував показники ЕКГ ВП, ВСР та дисперсії інтервалу QT, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

17. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кушнир С. П., Брыль Ж.В., Солярик О.О., Шкляр Л.В. Применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента эналаприла и каптоприлу у больных с острым инфарктом и сопутствующей артериальной гипертензией // Український кардіологічний журнал. - № 2. - 2002. - С. 10-14 (Приймав участь в лікуванні та обстеженні переважної більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу ГІМ, приймав участь в підготовці матеріалів до друку).

18. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Иркин О.И., Шкляр Л.В. Дисфункция эндотелия у больных Остром инфарктом миокарда при применении стрептокиназы: возможности ее коррекции низкомолекулярным гепарином надропарином // Кровообіг та гемостаз. - 2003. -№2. -С. 54-59. (Лікував та приймав участь в обстеженні хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

19. Пархоменко А.Н., Кушнир С.П., Шумаков А.В., Иркин О.И., Солярик О.О. Влияние раннего применения каптоприлу и ірбесартану на гемодинамические и электрофизиологические показатели сердца у больных с острым инфарктом миокарда // Український Кардіологічний журнал - 2003. -№5. -С. 9-13. (Приймав участь в обстеженні хворих, брав участь в розробці схеми використання блокатора рецепторів ангиотензину, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні у вигляді статті).

20. Пархоменко А.Н., Соколов Ю.Н., Иркин О.И., Соколов М.Ю., Скаржевский А.А., Кушнир С. П., Кожухов С.Н., Лутай Я.М., Шкляр Л.В., Шумаков А.В., Солярик О.О., Довгань Н.В., Гурьева О.С. Острый коронарный синдром с подъемом сегмента ST: новые возможности восстановления коронарной и тканевой перфузии // Український кардіологічний журнал. - № 1. - 2004. - С. 41-48. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, розраховував та аналізував показники, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

21. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Бриль Ж.В., Шкляр Л.В., Кушнир С. П. Кардиозащитное действие блокатора липоксигеназного пути метаболизма арахидоновой кислоты при остом коронарном синдроме с подъемом сегмента ST: влияние не размер некроза, параметры гемодинамики и результаты программируемой стимуляции желудочков сердца // Український терапевтичний журнал - №2. -2004. - С. 48-55. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, проводив розробку схеми використання корвитину і статистичній обробці результатів приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

22. Иркин О.И., Пархоменко А.Н., Кушнир С.П., Солярик О.О., Лутай Я.М. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента разных поколений при остром инфаркте миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка// Український кардіологічний журнал. - № 3. - 2004. - С. 26-29. (Лікував та приймав участь в обстеженні переважної більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання різних ІАПФ, самостійно проводив обробку та аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати у вигляді статті).

23. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Гавриленко Т.И., Корнилина Е.М., Пономарева Г.В. Взаимосвязь уровня противовоспалительных цитокинов и С - реактивного белка c развитием ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка сердца // Український кардіологічний журнал. - № 4. - 2004. - С. 39-43. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, приймав участь в підготовці статті до друку).

24. Деклараційний патент України 32350 А. 61К 31/725 Спосіб лікування гострого інфаркту міокарда / Пархоменко О.М., Скаржевський О.А., Іркін О.І., Шумаков О.В. № 99042083 // Бюл. П.В. № 7-ІІ. -2000. (Провів теоретичне обґрунтування практичного впровадження фраксипарину в лікуванні гострого інфаркту міокарда, подав заявку и отримав деклараційний патент України на винахід).

25. Деклараційний патент України 45901 А 7А 61В 5/0402,0452,0468 Спосіб визначення наявності резидуальної ішемії в зоні інфаркту в підгострому періоді інфаркту міокарда / Пархоменко О.М., Іркін О.І., Шумаков О.В., Солярик О.О., Кожухов С.М., Скаржевський О.А. №2001107091 // Бюл. П.В.№ 4. - 2002 (Приймав участь в теоретичному обґрунтуванні способу визначення наявності резидуальної ішемії при гострому інфаркті міокарда, подав заявку и отримав деклараційний патент України на винахід).

26. Деклараційний патент України 45902 А 7А 61В 5/0402,0452,0468 Спосіб визначення стану інфарктзумовившої коронарної артерії в гострій фазі інфаркту міокарда / Пархоменко О.М., Іркін О.І., Шумаков О.В., Шкляр Л.В., Скаржевський О.А. №2001107092// Бюл. П.В. № 4. - 2002. (Приймав участь в теоретичному обґрунтуванні методу визначення стану інфарктзумовившої коронарної артерії, подав заявку и отримав деклараційний патент України на винахід).

27. Деклараційний патент України 54285 А А 61К 31/455 Застосування ірбесартану як кардіопротектора при гострому інфаркті міокарда / Пархоменко О.М., Іркін О.І., Кушнір С. П. №2002075717 // Бюл. П.В. №2. - 2002. (Приймав участь в теоретичному обґрунтуванні практичного впровадження ірбесартану в лікуванні гострого інфаркту міокарда, брав участь в оформленні заявки и отримав деклараційний патент України на винахід).

28. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В., Антонов А.Я.. Применение антиоксиданта триметазидина (предуктала) в комплексной терапии острого инфаркта миокарда // Терапевтический архив. - 1996. №9- С. 47-52. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання тіметазидину, аналізував результати ехокардіографічних, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

29. Пархоменко А.Н., Савицкий С.Ю., Иркин О.И. Снижение содержания трийодтиронина в плазме крови у больных острым инфарктом миокарда // Кардиология. - 1998. - №8. - С. 61-64. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні переважної більшості хворих і статистичній обробці результатів).

30. Parkhomenko А., Irkin O., Kushnir S., Bryl Z., Soliarik O., Shkliar L. Additional effects of irbesartan when compared to captopril in the prevention of post-infarction left ventricular dilatation // Acta Cardiologica-2002. - №1. Vol. -57-P.61-63. (Лікував та приймав участь в обстеженні декілька хворих, брав участь в розробці схеми використання блокатора рецепторів ангиотензину, проводив обробку та аналізував результати ехокардіографічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні у вигляді статті).

31. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кушнир С.П. Клинические аспекты постинфарктного ремоделирования левого желудочка // Доктор-№4(8). -2001. -С. 36-40. (Самостійно оформив у вигляді статті).

32. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В. Применение неотона в комплексной терапии острого инфаркта миокарда // Серцево-судинна хірургія, щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, 2000, вип.8 С. 173-176. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання неотону, аналізував результати ехокардіографічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

33. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Бриль Ж.В., Шумаков А.В., Кушнир С. П., Скаржевский А.А., Солярик О.О., Лутай Я.М. Клинико-гемодинамические эффекты применения капотена в ранние сроки инфаркта миокарда // Серцево-судинна хірургія, щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, 2000, вип.8, c.177-179. (Лікував та приймав участь в обстеженні декілька хворих, проводив обробку та аналізував результати ехокардіографічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

34. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шумаков А.В., Перепелица М.В., Скаржевский А.А., Солярик О.О., Лутай Я.М. Неінвазійні маркери несприятливого перебігу післяінфарктного періоду // Серцево-судинна хірургія, щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2000. - вип.8. - С. 179-183. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, розраховував та аналізував показники, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті).

35. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Скаржевский А.А., Кожухов С. Н., Солярик О.О., Шумаков А.В., Кушнир С. П., Шкляр Л.В., Лутай Я.М. Тромболитическая терапия в лечении острого инфаркта миокарда: клинико-инструментальные критерии эффективности и возможности оптимизации вмешательства // Сборник научных трудов "Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХI века". Харьков 2000. С. 321-329. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні переважної більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу ГІМ, приймав участь в підготовці матеріалів до друку).

36. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В., Солярик О.О., Кожухов С. Н., Скаржевский А.А., Шумаков А.В., Кушнир С. П. Кардиозащитное действие мембранопротекторов у больных острым инфарктом миокарда: особенности воздействия в зависимости от эффективности тромболитической терапии // Серцево-судинна хірургія, щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, 1999, вип.7. -c.232-236 (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання різних мембранопротекторів аналізував результати ехокардіографічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

37. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В., Рухленко С. Н., Холоденко Н.Н. Профилактика ремоделирования левого желудочка у больных инфарктом миокарда с помощью предуктала // Тез. докл. 5 Конгресса кардиологов Украины, Киев. -1997. - С. 72 (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні більшості хворих, статистичному співставленні результатів та підготовив матеріали до друку).

38. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Шкляр Л.В., Брыль Ж.В., Антонов А.Я., Горелин Д.М. Кардиозащитный эффект триметазидина при остром инфаркте миокарда: воздействие на гемодинамику и размер зоны некроза // Тез. докл. I Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ, Москва. - 1997. - С. 20 (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні більшості хворих, статистичному співставленні результатів та підготовив матеріали до друку).

39. Parkhomenko A., Irkin O., Bryl Z. 5-lipoxygenase inhibitor quercetin cytoprotective efficacy in early left ventricular dilatation and electrical instability prevention after acute myocardial infarction // 37th World Congress Intern.College of Angiol.,Absrtacts Book, Istambul. - 1997. -P.27-28 (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали у вигляді тезисів).

40. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В., Кожухов С. Н., Солярик О.О., Антонов А.Я. Эффективность использования мембранопротекторов у больных с острым инфарктом миокарда при успешном применении фибринолитических средств // Укр. кардиол. журнал - 1998. - №4 10 дод. -С. 12. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання різних мембранопротекторів аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді тезисів).

41. Пархоменко А.Н., Савицкий С.Ю., Иркин О.И., Кушнир С. П. Синдром эуритеоидной недостаточности у больных с инфарктом миокарда - маркер неблагоприятного прогноза? // Укр.кардиол. ж-л. - 1998. - №4 10 дод. -С. 13 (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали у вигляді тезисів).

42. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Солярик О.О., Скаржевский А.А., Шумаков А.В., Брыль Ж.В., Кожухов С.Н. Стресс-эхокардиография с добутамином у больных острым инфарктом миокарда в ранние сроки заболевания // Перший український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Київ. - 1999. - С. 48-49. (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, що складалися з проведення СЕД, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали у вигляді тезисів).

43. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Skarzhevsky A.A., Shklyar L.V., Kozhuhov S.N. Comparison between fraxiparine and unfractionated heparin after thrombolysis for acute myocardial infarction: an open blind randomized pilot trial // 3^rd International congress of Polish cardiac society Warsaw/- 1999. - P40. (Лікував та приймав участь в обстеженні переважної більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати у вигляді тезисів).

44. Пархоменко О.М., Долженко М.М., Солярик О.О., Іркін О.И., Кожухов С.М., Скаржевський О.А., Шумаков О.В. Виявлення життєздатного міокарда у хворих з ранньою післяінфарктною ішемією за допомогою стресс-ехокардіографії з добутаміном // Українська науково-практична конференція кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю "Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань". - 1999. - С. 17-18 (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, що складалися з проведення СЕД, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали до друку).

45. Пархоменко А.Н., Солярик О.О., Иркин О.И., Скаржевський А.А. Применение низкомолекулярного гепарина (надропарина) у больных с острым инфарктом миокарда после проведения системного тромболизиса // Українська науково-практична конференція кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю "Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань". - 1999. - С. 19-20. (Лікував та приймав участь в обстеженні переважної більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, проводив статистичну обробку даних, оформив результати до руку).

46. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кожухов С. Н., Скаржевський А.А., Новые подходы применению низкомолекулярного гепарина надропарина при остром инфаркте миокарда // Тези доповідей об'єднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - 1999. -С. 148. (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали у вигляді тезисів).

47. Довженко М.Н., Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Солярик О.О., Кожухов С.Н., Шумаков А.В., Скаржевський А.А. Определение резидуальной ишемии миокарда с помощью стресс-эхокардиографии с добутамином у больных с ранней постинфарктной стенокардией // Тези доповідей 3-го з'їзду російської асоціації фахівців з ультразвукової діагностики у медицині. - 1999. -С. 48. (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, що складалися з проведення СЕД, проводив статистичну обробку даних, готовив матеріали у вигляді тезисів).

48. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Kozhukhov S.N., Bryl Z.V., Skarzhevsky A.A., Solarik O.O., Shumakov A.V. Cardioprotective effects of 5-lipoxigenase inhibitor quercetine in thrombolysed patients with acute myocardial infarction // XXII Congress of the European Society of Cardiology. Amsterdam (The Netherlands). - 2000. - Europ. Heart J. - 2000 - Vol 21. (suppl.). - P. 476. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні більшості хворих, проводив розробку схеми використання корвитину і статистичній обробці результатів).

49. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Skarzhevsky A.A., Shklyar L.V., Shumakov A.V. Fraxiparine versus unfractioned heparin after thrombolysis for acute myocardial infarction // 8^th Alpe Adria cardiology meeting. Slovenia. - 2000. - P. 62. (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали у вигляді тезисів).

50. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Shumakov A.V., Solarik O.O., Bryl G.V. Whether is essential hypertension the negative prognostic factor in the patients after myocardial infarction? // 18^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension. Chicago. - 2000. - P.2.25. (Лікував та приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні більшості хворих).

51. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Shumakov A.V.,Solarik O.O., Skarzhevsky A.A. Diagnostic significance of stress-echocardiography with dobutamine in early terms of acute myocardial infarction // X^es jurnees europeennes de la societe francaise de cardiologie. Paris. - 2000. - P. С 226. (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, що складалися з проведення СЕД, проводив статистичну обробку даних, готовив матеріали у вигляді тезисів).

52. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шумаков А.В., Шкляр Л.В., Кушнир С.П., Солярик О.О. Кардиозащитное действие комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и блокатора рецепторов ангиотензина II в ранние сроки острого инфаркта миокарда //Тези наукових доповідей VI Конгресу кардіологів України - Київ. - 2000. -С. 127 (Приймав участь у лікуванні та клінічному декілька хворих, статистичному співставленні результатів та підготовив матеріали до друку).

53. Пархоменко А.Н., Кожухов С. Н., Иркин О.И., Шкляр Л.В., Солярик О.О. Применение ингибитора 5-липоксигеназы корвитина у больных острым инфарктом миокарда с высоким лейкоцитозом: влияние на зону некроза и внутрисердечную гемодинамику //Тези наукових доповідей VI Конгресу кардіологів України - Київ. - 2000. -С. 127 (Приймав участь в обстеженні багатьох хворих, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, готовив матеріали у вигляді тезисів).

54. Скаржевский А.А., Иркин О.И., Шумаков А.В., Шкляр Л.В. Повышение эффективности фибринолитической терапии при назначении низкомолекулярного гепарина у больных острым инфарктом миокарда //Тези наукових доповідей VI Конгресу кардіологів України - Київ. - 2000. -С. 130 (Лікував та приймав участь в обстеженні багатьох хворих, брав участь в розробці схеми використання фраксипарину, проводив аналіз и статистичну обробку даних, готовив матеріали у вигляді тезисів).

55. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Kushnir S.P., Bryl G.V., Solarik O.O., Shkliar L.V. Additional effects of irbesartan when compared to captopril in the prevention of post-infarction left ventricular dilatation // 18^th European Congress of the International Society of Non-Invasive Cardiology. - Krakow. - 2001. - P.35. (Лікував та приймав участь в обстеженні більшості хворих, проводив аналіз клінічного перебігу ГІМ, аналізував результати ехокардіографічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, брав участь в підготовки матеріали до друку).

56. Shumakov A., Parkhomenko A., Irkin O., Dovgan N. Does prognostic of noninvasive depolarization abnormality markers can be improved by combination with parameters of repolarization inhomogeneity or systolic function after acute myocardial infarction? // Acute cardiac care 2004, European society of cardiology working group on acute cardiac care. - Rome. - 2004. - P.58. (Приймав участь в обстеженні більшості хворих,, аналізував результати ехокардіографічних та електрофізіологічних обстежень, проводив статистичну обробку, брав участь в підготовки матеріали до друку у вигляді тезисів).

57. Skarzhevsky A., Irkin O., Kozhukhov S., Parkhomenko A. Direct thrombin inhibitor, unfractionated or low molecular weight heparin prior to the streptokinase for acute myocardial infarction: evaluation of efficiency and safety in open blind randomized trial // Acute cardiac care 2004, European society of cardiology working group on acute cardiac care. - Rome. - 2004. -P.58. (Лікував переважну більшість хворих, брав участь в обстеженні більшості хворих, проводив статистичну обробку даних, брав участь в підготовки матеріали у вигляді тезисів).

Перелік умовних скорочень:

БРА - блокатори рецепторів ангіотензину II

БГПР IIb/IIIa - блокатори глікопротеінових рецепторів тромбоцитів

типа IIb/IIIa

ГІМ - гострий інфаркт міокарда

ГКС - гострий коронарний синдром

ГЛЖН - гостра лівошлуночкова недостатність

ЖМ - життєздатний міокард

ІАПФ - інгібітор ангіотензин - перетворюючого ферменту

ІХС - ішемічна хвороба серця

ІОКА - інфаркт-обумовлена коронарна артерія

ІЛ-6 - інтерлейкін-6

КДІ - кінцево - діастолічний індекс

КДО - кінцево-діастолічний об'єм

КСІ - кінцево-систолічний індекс

КСО - кінцево-систолічний об'єм

КФК - креатинфосфокіназа

ЛШ - лівий шлуночок

МБ-КФК - МБ фракція креатинфосфокінази

НК - недостатність кровообігу

НМГ - низькомолекулярний гепарин

НФГ - нефракціонований гепарин

ПТКА - перкутана транслюминальна коронарна ангіопластика

РПД - рання постінфарктна дилатация

СН - серцева недостатність

СРБ - С- реактивний білок

ТНФ-? - фактор некрозу пухлини альфа

ФВ - фракція викиду

ФТ - фібринолітична терапія

ШЕС - шлуночкова екстрасистолія

ЧСС - частота серцевих скорочень

ЭКГ - електрокардіографія

ЭхоКГ - ехокардіографія.

АНОТАЦІЯ

Іркін О.І. Рання постінфарктна дилатація порожнини лівого шлуночка: причини виникнення та можливості профілактики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Інститут кардіології ім. Акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню причин розвитку ранньої постінфарктної дилатації (РПД) порожнини лівого шлуночка (ЛШ) серця що виникає в гострому періоді інфаркту міокарду та оптимізації лікування гострого інфаркту міокарду (ГІМ) з ціллю профілактики РПД. Визначено вплив антропологічних, анамнестичних, клініко-лабораторних та інструментальних показників на частоту розвитку РПД. Виявлені взаємозв'язки між рівнем маркерів системного запального процесу, величиною пошкодження, наявністю життєздатного міокарду та розвитком РПД. Доведено що раннє відновлення прохідності ІОКА як механічним (ангіопластика) та фармакологічним шляхом, однаково ефективні в профілактиці РПД порожнини ЛШ. Оптимізація фібринолітичної терапії шляхом попереднього застосування прямих антикоагулянтів (НФГ та НМГ) веде до збільшення частоти реперфузії міокарду. Показано що використання БРА II першого типу більш ефективно попереджує розвиток РПД порожнини ЛШ, ніж ІАПФ. Виявлена ефективність використання препаратів з мембранопротекторними властивостями: триметазидина та кверцетина в попередженні розвитку РПД порожнини ЛШ.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарду, дилатація порожнини лівого шлуночка, запалення, маркери розвитку, лікування, фібринолітична терапія, ангіопластика, ренінангиотензинова система, мембранопротектори.

АННОТАЦИЯ

Иркин О.И. Ранняя постинфарктная дилатация полости левого желудочка: причины возникновения и возможности профилактики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности - кардиология. Институт кардиологии им. Акад. Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению причин развития ранней постинфарктной дилатации (РПД) полости левого желудочка (ЛЖ) сердца возникающей в остром периоде инфаркта миокарда и оптимизации лечения острого инфаркта миокарда (ОИМ) с целью профилактики РПД. Определено влияние раннее перенесенного инфаркта миокарда, наличия хронической недостаточности кровообращения в анамнезе, принадлежности к мужскому полу больных и передней локализацией инфаркта на частоту развития РПД. У больных с развитием дилатации и дисфункции ЛЖ в течении первых десяти суток ОИМ отмечается более позднее начало лечения инфаркта и меньшее использование методов реваскуляризации реже регистрируется открытие ИЗКА (по данным неинвазивного мониторирования МБ-КФК) и увеличение времени нормализации гиперферментемии. Даже при успешной реваскуляризации миокарда у больных с дилатацией полости ЛЖ отмечается более позднее время достижения пика МБ-КФК и нормализации гиперферментемии. Этот факт может свидетельствовать о неадекватности тканевой перфузии.

Выявлены взаимосвязи между уровнем маркеров системного воспалительного процесса, величиной поражения, наличием жизнеспособного миокарда и развитием РПД. Развитие РПД полости ЛЖ связано с исходным повышением уровня ФНОб, в первые 6 часов ОИМ. Прогностическое значение данного показателя при его уровне, превышающем 31 пг/мл (чувствительность - 86 %, специфичность - 48 %, позитивная предсказательная точность - 46 %, негативная предсказательная точность - 86 %). Критериями наличия РПД являются сохранение высокого уровня ТНФб и СРБ к десятым суткам ОИМ. Уровень провоспалительных маркеров (лейкоциты, ИЛ-6, фибриноген, СРБ), в первые 6 часов ОИМ не имеют прогностического значения для развития РПД полости ЛЖ.

Определены ключевые позиции терапевтического воздействия с целью предотвращения развития РПД полости ЛЖ. Выявлено, что проведение реканализации ИЗКА как механическим (ангиопластику), так и фармакологическим путем, одинаково влияют на процессы раннего ремоделирования полости ЛЖ, и только при проведении стентирования ИЗКА отмечен более выраженный эффект предупреждения развития РПД. В исследовании отмечалось достоверное улучшение результатов ФТ при условии предварительного использования прямых антикоагулянтов (НФГ и НМГ) вследствие увеличения частоты реперфузии миокарда, улучшения клинического течения ОИМ и предотвращения развития РПД полости ЛЖ. Применение антикоагулянтной терапии как низкомолекулярным гепарином (НМГ), так и при внутривенном введении нефракционированного гепарина (НФГ) достоверно не влияло на развитие РПД. При использовании НФГ в подкожной схеме отмечено более частое развитие РПД.

Проведена оценка эффективности ИАПФ, ЛЖ БРА II 1-го типа и их комбинации методом пошагового многофакторного регрессионного анализа с использованием регрессионной модели. В результате применения препаратов, воздействующих на РААС, показано достоверное влияние на развитие РПД полости ЛЖ, p=0,046. Отмечено более выраженное влияние на частоту развития РПД полости ЛЖ БРА II 1-го типа, p=0,012. В меньшей степени, однако, также достоверное, влияние имели ИАПФ. При сравнении эффективности ИАПФ (каптоприла), БРА II 1-го типа (ирбесартана) и их комбинации показано, что применение БРА II 1-го типа ирбесартана более эффективно чем применение каптоприла предотвращало развитие РПД полости ЛЖ, 13,2 % против 32,5 %, р<0,05. Также выявлено, что применение ИАПФ различных поколений одинаково влияют на частоту развития РПД и отмечены достоверные различия. При анализе частоты сочетанного развития дилатации с дисфункцией миокарда ЛЖ, что рассматривается в качестве критерия "декомпенсации" ремоделирования сердца, отмечены достоверные различия. Так, в группе периндоприла РПД сопровождалась дисфункцией в 10,3 % случаев, тогда как на фоне применения эналаприла в 21,6 % случаях (p <0,05), при применении каптоприла 18 %, p <0,1. Большая эффективность ИАПФ третьего поколения может говорить о наличии дополнительных эффектов препаратов этого поколения.

Оценка эффективности препаратов, обладающих мембранопротекторным действием, проводилась по оценке массы некротического поражения. Масса рассчитывалась по активности МБ-КФК и составила на 37,5 % меньше у больных получавших МП по сравнению с контрольной (41,72,6 и 66,85,3 г/экв; p<0,001), что свидетельствует о способности исследуемых препаратов предотвращать распространение зоны некроза и о наличии у них цитопротекторных свойств. На фоне применения МП обнаружено улучшение сегментарной сократимости миокарда к десятым суткам ОИМ (уменьшение индекса сегментарной сократимости на 36,7 %; p<0,01), в то время как у больных контрольной группы в эти же сроки заболевания выявлено ее ухудшение (увеличение индекса сегментарной сократимости на 40 %; p<0,05).

При применении внутривенной формы кверцетина выявлена эффективность в профилактике развития РПД, частота регистрации РПД полости ЛЖ в группе внутривенного кверцетина 22,5 % против 38,1 % в контрольной группе (p<0,01). Достоверные отличия в частоте регистрации РПД полости ЛЖ отмечены при применении триметазидина, Частота регистрации РПД в группе лечения составляла 27,5 % против 45,0 % в контроле (p<0,05).

Разработаны новые методы оптимизации лечебных воздействий при ОИМ способствующие более выраженному снижению частоты возникновения РПД.

Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, дилатация полости левого желудочка, воспаление, маркеры развития, лечение, фибринолитическая терапия, ангиопластика ренинангиотензиновая система, мембранопротекторы.

SUMMARY

Irkin O.I. Early postinfarction dilatation of left ventricle: causative factors and possibilities of prevention. - Manuscript.

Thesis for completion of degree of Doctor of Science in medicine, majoring in cardiology/. M.D. Strazhesko Institute of Cardiology of Academy of Medical Sciences, Kyiv, Ukraine

The thesis deals with assessment of factors predisposing or leading to development of early left ventricular dilatation after acute myocardial infarction and aims to improve management of acute myocardial infarction (AMI) and to prevent early postinfarction dilatation (EPD) of left ventricle (LV). We have evaluated relationships between anthropometrics data, anamnesis, clinical, laboratory data and development of EPD. We have established that anterior location of MI, male sex, prolonged time to treatment, failure to use revascularization techniques and level of TNF-alfa greater than 31pg/ml were main contributors in LV EPD. TNF-alfa criterion had sensitivity of 86 %, specificity of 48 % and positive predictive value of 48 % and negative predictive value of 86 % in regarding prediction of EPD.

We have found the relationship between level of inflammatory markers and extent of myocardial damage, presence of viable myocardium and development of EPD. We have determined key points of EPD of left ventricular cavity. We have developed new methods of optimization of treatment modalities of acute myocardial infarction for more substantial decrease of rates of development of EPD.

Key words: acute myocardial infarction, left ventricular dilatation, inflammation, markers, treatment, fibrinolytic therapy, angioplasty, rennin- angiotensin system, membranoprotectors.

Размещено на Allbest.ru