Актуальність теми. Характерною рисою сучасного хворого є поліморбідність. Так, на одного хворого у віці від 21 до 40 років припадає 2,9 одночасно перебігаючих захворювань, в інтервалі від 41 до 60 років - 4,5, у віці 61 - 75 років - 5,8. Супутня патологія є самостійним чинником, який впливає на клінічну картину, перебіг, наслідки захворювання (Юлдашова Ф.И., 1997). Тому поєднаний перебіг декількох захворювань призводить до виникнення нового самостійного процесу в організмі людини, який має свої патогенетичні механізми розвитку, клінічні симптоми, діагностичні критерії та шляхи лікування. При ішемічній хворобі серця (ІХС) розвивається порушення регіонального кровообігу у різних органах та системах, зокрема в печінці та жовчовивідній системі (Акимов Л.Г., 1998), у той же час захворювання гепатобіліарної системи ведуть до порушення внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки, прискорюють розвиток атеросклеротичного процесу (Амосова Е.Н., 1992). Встановлені зв'язки між атеросклерозом, процесами вільнорадикального окиснення ліпідів (ВРОЛ), хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи (Владимиров Ю.А., 1998). Зв'язок між розвитком атеросклерозу та дисфункцією гепатобіліарної системи може відбуватись через розвиток вісцеро-вісцеральних рефлексів і вегетативної дистонії, які обумовлюють поглиблення змін в стінці коронарних судин, що змінені атеросклерозом. Значна поширеність, висока смертність та інвалідизація від ХНХ та ІХС серед населення працездатного віку, великі економічні витрати суспільства обумовлюють актуальність проблеми поєднаного перебігу цих захворювань.

Суттєве значення має напрямок досліджень, скерований на вивчення можливостей медикаментозної корекції порушень, що мають місце в таких хворих. Зважаючи на основний курс Асоціації фармакологів України, визначений її віце-президентом, професором М.С. Пономаренком (1998), що полягає в захисті вітчизняного виробника й споживача, вважаємо за потрібне у своїх дослідженнях використовувати препарати, які вироблені в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної НДР кафедри госпітальної терапії, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинської державної медичної академії "Стан системи гемостазу та метаболічні зміни при деяких захворюваннях внутрішніх органів і патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування хворих різного віку" (номер держреєстрації 0199U001757). У рамках зазначеної теми автором проведено підбір тематичних хворих, їх клініко-інструментальне, біохімічне обстеження, проаналізовано результати.

Мета і завдання дослідження. Удосконалити методику диференційованого лікування хворих із поєднаним перебігом ХНХ та ІХС шляхом адекватного індивідуального підбору медикаментозних засобів із урахування сформованого "післяінфарктного" серця та провести порівняльну оцінку ефективності застосування метаболітів ("Магне-В6"), інгібіторів ліпоксигенази (кверцетину) на тлі стандартного медикаментозного лікування.

Для досягнення мети роботи поставлені завдання:

Матеріали і методи досліджень. У відповідності з метою та завданням роботи за допомогою сучасних інструментальних неінвазивних методів дослідження проведено комплексне обстеження 109 хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС та 36 осіб на ІХС (1-а контрольна група). Вік обстежених хворих від 28 до 74 років (середній вік склав 52,0±9,8 років). У групах обстеження кількість чоловіків переважала над кількістю жінок, відповідно 97 (67%) та 48 (33%) осіб. Другу контрольну групу для етапних досліджень склали 20 здорових осіб. Контрольні групи для дослідження створювались за рандомизованим методом.

Формували наступні групи: група А - хворі з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС - 109 пацієнтів (75,2% від загальної кількості обстежених хворих), група В - хворі на ІХС без біліарної патології - 36 пацієнтів (24,8%). При дослідженні функціонального стану міокарда, вегетативного статусу враховували перенесений інфаркт міокарда. Тому групи А і В мали наступний розподіл: І-а група - хворі на ІХС з ПІКС та ХНХ - 54 особи (37,2% від загальної кількості обстежених хворих), ІІ-а група - хворі з поєднаним перебігом ІХС та ХНХ без ПІКС - 55 осіб (37,9%). Контрольними групами також були групи з хворими на ІХС без біліарної патології: ІІІ-я група - хворі на ІХС без ПІКС - 20 осіб (13,8%); ІV-а група - хворі на ІХС з ПІКС - 16 осіб (11,1%).

Медикаментозна терапія включала базисну терапію, в яку входили антиагреганти, в-адреноблокатори, інгібітори АПФ, нітропрепарати, при необхідності до лікування додавали блокатори кальцієвих каналів, сечогінні. Хворим після встановлення гіпокінетичного типу дискінезії призначали церукал, аллохол, холензим, а для зняття больового синдрому - платифілін, папаверин, спазмалгон. Хворим основної групи призначали препарати: гранули "Кверцетин" (добова доза 3 г) та "Магне-В6" - по 1 табл. три рази на добу через 30 хв. після їди (18-22 доби), з подальшими рекомендаціями прийому в амбулаторних умовах.

Хворі працездатного віку проходили ВЕМ. Параметри центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки оцінювали при проведенні ЕхоКГ. Хворим проводили УЗД та БДЗ, вивчали біохімічну структуру жовчі, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження жовчі. Вивчили стан ВРОЛ та АОЗ за показниками, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники пероксидного окиснення ліпідів, антооксидантної системи крові

Рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну III (АТ III), Хагеман - залежного фібринолізу (ХЗФ), XIII фактора, стан СФА, ферментативного (ФФА), неферментативного фібринолізу (НФА) плазми крові визначали за допомогою наборів реактивів фірми "Simko Ltd" (Україна). За аналогічним методом, але без використання плазміногену і -аміно-капронової кислоти, визначали протеолітичну активність плазми крові, використовуючи такі сполуки як азоальбумін, азоказеїн та азокол. Визначення показників ліпідного спектру в плазмі крові проводилось за допомогою електрофорезу ліпідів з використанням реактивів фірми "Beackman" - група діагностичних систем. Пероксидну резистентність еритроцитів визначали за А.Н. Григорович, А.С. Мавричевим (1989).

Аналіз показників вмісту в крові альдегідо - та кетонопохідних динітрофенілгідразонів нейтрального характеру (С370, нм) та вмісту альдегідо - та кетонопохідних динітрофенілгідразонів основного характеру (С430, нм) - за методом О.Є. Дубініної та співавторів у модифікації І.Ф. Мещишена. Статистична обробка результатів дослідження здійснювалася із застосуванням описової статистики, дисперсійного аналізу методом множинного порівняння (за критерієм Ньюмена-Кейлса), з використанням критерію достовірності Стьюдента та коефіцієнта кореляції Пірсона (програми BIOSTAT, Statistica 4.03 for Windows). Значення по групах показників представлені як середнє ± стандартне відхилення (х±S).

Результати власних досліджень та їх обговорення

Аналізуючи клінічні спостереження, нами встановлено, що у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС клінічний перебіг стає більш важким за рахунок вираженої симптоматики ІХС. Це проявляється збільшенням кількості ангінозних нападів на добу, частими кардіалгіями, інтенсивною задишкою, втомлюваністю, значною поширеністю іррадіації болю, необхідністю збільшення дози нітропрепаратів для припинення нападу.

Частота нападів стенокардії у хворих наведена в таблиці 2.

Таблиця 2

Кількість нападів стенокардії на добу у хворих з поєднаним перебігом хронічного холециститу та ішемічної хвороби серця

Перебіг ХНХ у хворих із поєднаним перебігом ХНХ та ІХС носить стійкий, часто рецидивуючий перебіг. При дослідженні фізикальних симптомів ХНХ у хворих дослідної групи виявили співвідношення основних груп симптомів - сегментарно-рефлекторні до правобічних рефлекторно-больових і до ірритативних - як 1: 6,3: 10,8.

При поєднанні ХНХ у хворих на ІХС зрілого віку зменшення СФА плазми (р0,05) відбувається за рахунок ФФА плазми (р0,05). Спостерігається зниження Хагеман-залежного фібринолізу у хворих з поєднаним перебігом ІХС та ХНХ (р<0,05). Отримані кореляційні зв'язки ФФА з рівнем малонового альдегіду (r=0,55, р<0,05), відновленого глутатіону (r=-0,64, р<0,02).

У хворих на ХНХ та ІХС похилого віку зниження СФА плазми на 50,5% (р0,05) відбувалось за рахунок НФА (на 53,3%, р0,05) та ФФА (на 48,8%, р0,05) у порівнянні з віковим контролем. У хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС похилого віку спостерігався кореляційний зв'язок між НФА та ЛПНЩ (r=0,68, р<0,01), ФФА та ЛПВЩ (r=-0,90, р<0,001), ЛПНЩ (r=0,94, р<0,001).

Дисонанс змін параметрів гемостазу при поєднаному перебігу ХНХ та ІХС у хворих зрілого віку полягає у зниженні протизсідаючої здатності крові при підвищенні зсідаючої здатності крові (рис.1).

Рис. 1 Відсоткові зміни показників гемостазу у хворих зрілого віку по відношенню до аналогічних показників контрольної групи.

Стан протеолітичної системи плазми у хворих зрілого віку був достовірно збільшений за рахунок підвищеного азоальбуміну: у хворих на ІХС на 48,1% (р0,05) та у хворих із ХНХ та ІХС - 50,9% (р0,05), та азоказеїну - майже в два рази в обох групах (р0,05). При аналізі стану протеолітичної системи плазми крові у хворих похилого віку слід зазначити, що він був достовірно збільшений, як у хворих на ІХС, так і у хворих з поєднаним перебігом ІХС та ХНХ за рахунок підвищеного азоальбуміну (відповідно на 43,9%, р0,05 та 41,9%, р0,05), та азоказеїну (на 92,1%, р0,05 та 89,8%, р0,05).

В зрілому віці у хворих із ХНХ та ІХС зростає вміст у крові проміжних продуктів ПОЛ (р<0,05), зменшуються активність СОД (по відношенню до контрольної групи - на 14,6% (р<0,05) та до групи хворих на ІХС - на 7,2% (р<0,05)) і рівень відновленого глутатіону (на 28,0% (р<0,05) менше ніж в контрольній групі), пригнічується активність Г-6-ФД (менше ніж у контрольній групі на 20,3% (р<0,05)). Також підвищується активність ГП (на 16,9% (р<0,05) більше за показник активності у крові хворих на ІХС та на 36,0% (р<0,05) - контрольної групи), в похилому віці ці зміни значно поглиблюються.

Зміни ліпідного спектру крові у хворих зрілого віку з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС характеризувались достовірним збільшенням відносної кількості ЛПНЩ (на 55,7%, р<0,05) та зменшенням відносної кількості ЛПВЩ (на 33,8%, р<0,05) по відношенню до контрольних показників. У хворих з приєднаним ХНХ рівень ЛПНЩ збільшувався на 25,9% (р<0,05), а рівень ЛПВЩ зменшувався на 20,6% (р<0,05) в порівнянні з хворими без супутньої патології. У хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС похилого віку в крові слід зазначити достовірне зменшення ЛПВЩ при збільшенні загальних ліпідів та холестерину (р<0,05).

При приєднанні ХНХ у хворих на ІХС відбувається більш виражене порушення функціонального стану міокарда в порівнянні з хворими на ІХС без патології біліарної системи. Досягнуте навантаження (ДН) при проведенні ВЕМ-проби було найнижчим у хворих на ПІКС та ХНХ, що склало 77,2% від ДН у хворих на ІХС та ХНХ (р<0,05), та 69,9% - у хворих на ІХС (р<0,05). Відсоток ДН від розрахункового в групах хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ПІКС та хворих на ПІКС достовірно був меншим, ніж у групі хворих на ІХС, відповідно на 36,5% (р<0,05) та 39,1% (р<0,05). Низький рівень толерантністі до фізичного навантаження (ТФН) також зафіксовано у хворих на ХНХ із ПІКС по відношенню до хворих на ІХС - на 30,7% (р<0,05). При наявності ПІКС у хворих на ІХС та ХНХ знижується фізична працездатність (ФП), подовжується період реституції, переважає гіпертонічна реакція ССС на навантаження на відміну від хворих на ПІКС без патології біліарної системи.

КДР вірогідно переважав у хворих на ХНХ із ПІКС (р<0,001). Останній показник вірогідно був більшим на 5,1% ніж у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС (р<0,05) та у хворих на ІХС - на 2,6% (р<0,05). Показник КДО характеризувався максимальним значенням у групі хворих на ХНХ із ПІКС (р<0,001), з помітною перевагою над значенням КДО у хворих на ХНХ та ІХС - на 15,8% (р<0,05), хворих з ПІКС - на 8,6% (р<0,05) та у хворих на ІХС - на 10,7% (р<0,05) групах. Інтегральний показник скоротливості та насосної функції міокарда - фракція викиду, у хворих на ХНХ із ПІКС був найбільшим (р<0,02). ФВ переважала у цих хворих над показником в групах хворих на ХНХ та ІХС (на 5,2%, р<0,05) та хворих на ПІКС (на 4,9%, р<0,05). При дослідженні показників скоротливої фази вигнання звернули увагу на достовірне зменшення ступеня укорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка (_ДS) у хворих І-ї групи (р<0,05).

В групі хворих на ХНХ із ПІКС спостерігалось зниження симпатичного тонусу ВНС за показниками: клінічних тестів (38,4±4,1 балів), індексу Кердо (-7,37±2,81%), ХОК (5,28±1,32 мл/хв), індексу хвилинного об'єму крові (0,98±0,13 од), ЗВТс (36,6±5,4%) при значно підвищеному тонусі парасимпатичного відділу - клінічних тестів (64,7±5,3 балів), ЗВТп (63,4±4,8%).

У 80 (73,4%) хворих із поєднаним перебігом ХНХ та ІХС було виявлено: підвищення питомої ваги жовчі в порціях В до 1038±4,2 і в порції С до 1016±3,1, збільшення кількості лейкоцитоїдів в порціях відповідно до 16,3± 4,2 та 7,2±2,1 в полі зору, лейкоцитів - 12,5±3,6 та 6,4±1,2 в полі зору. Збільшення слизу в порції В спостерігалось у 84,4% хворих, наявність кристали холестерину - у 67,0%, білірубінату кальцію - 57,8%, жирних кислот - 51,4% хворих. При аналізі отриманих даних у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС в порції В слід відмітити збільшення холестерину на 45,2% (р<0,05), рівня загального білка на 17,3% (р<0,05), зменшення холато-холестеринового коефіцієнта на 11,8% (р<0,05). В печінковій порції С у хворих дослідної групи виявили зменшення рівня білірубіну на 12,5% (р<0,05), холато-холестеринового коефіцієнта на 30,7% (р<0,05) та збільшення вмісту холестерину на 33,0% (р<0,05).

При поєднаному перебігу ХНХ та ІХС співвідношення хворих з гіперкінетичною ДЖВШ до хворих з гіпокінетичною ДЖВШ приблизно склало 1: 1,5. Поряд з цим у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, співвідношення гіперкінетичного та гіпокінетичного типів склало відповідно 2,3: 1.

У хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС після лікування з включенням кверцетину та Магне-В6 рівень СФА зріс на 30,5% (р<0,05), що достовірно не відрізнялось від показників контрольної групи (р>0,05). Таке збільшення відбувалось за рахунок НФА (на 35,7%, р<0,05) та ФФА (на 28,8%, р<0,05). При призначенні кверцетину та Магне-В6 у хворих спостерігалося зменшення рівня азоколу в 2 рази (р<0,05). Водночас відбувалося підвищення протизгортаючого потенціалу крові - Хагеман-залежний фібриноліз збільшився за рахунок зменшення часу лізису на 13,3% (р<0,05). Активність ХІІІ фактора також зростала на 26% (р<0,05). Після комплексного лікування у хворих похилого віку з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС відмічено зростання рівня СФА на 20% (р<0,05) за рахунок збільшення НФА на 62,8% (р<0,05). Зменшився рівень азоколу плазми у хворих похилого віку на 17,8% (р<0,05) та азоальбуміна на 12,6% (р<0,05).

Після проведеного комплексного лікування з включенням кверцетину та Магне-В6 у хворих зрілого віку на ХНХ та ІХС можна відзначити значне зменшення проміжних продуктів ВРОЛ (р<0,05). Ріст в крові відновленого глутатіону відбувався на фоні зменшення активності ферментів ГП на 39,3% (р<0,05) та ГТ на 9,5% (р<0,05). Активність в крові ГР також зменшилась на 7,5% (р<0,05), але перевищувала на 15,1% рівень в контрольній групі (р<0,05). Застосування кверцетину та Магне-В6 у лікуванні хворих похилого віку з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС сприяло більш значному зменшенню інтенсивності ліпопероксидації (р<0,05). У хворих похилого віку, рівень відновленого глутатіону в крові зріс на 26,8% (р<0,05) по відношенню до рівня на початку лікування та на 10,9% у хворих з базисним лікуванням. Такі зміни обумовлені зменшенням його використання ферментами ГП та ГТ, активність яких достовірно знизилась (р<0,05).

У хворих з поєднаним перебігом ІХС та ХНХ похилого віку застосування кверцетину та Магне-В6 у комплексному лікуванні призвело до зменшення ЛПНЩ з 55,7±7,4% до 46,5±3,6% (р<0,05). Також слід зазначити збільшення ЛПВЩ на 32,9% (відповідно з 21,6±3,5% до 28,7±2,1%, р<0,05), що наблизило рівень до показників контрольної групи (29,0±3,2%, р>0,05).

Терапія кверцетином та Магне-В6 практично нормалізувала ліпідний спектр крові хворих на ХНХ та ІХС зрілого віку, що відмічено на рис.2.

Рис. 2. Зміни ліпопротеїнового спектру крові після лікування у хворих зрілого віку з поєднаним перебігом хронічного холециститу та ішемічної хвороби серця

Після проведеного лікування у хворих з поєднаним перебігом ПІКС та ХНХ спостерігалось збільшення ДН на 26% (р<0,05). Встановили помітну різницю за рівнем ТФН на 22% (р<0,05), ФП на 30% (р<0,05) по відношенню до вихідного рівня. Показник відношення ДН до розрахункового підвищився на 35% (р<0,05) при збільшенні виконаної роботи на останньому навантаженні на 22% (р<0,05). Достовірно зменшився період реституції для АТ та ЧСС.

У хворих на ХНХ із ПІКС після отриманого лікування КДР зменшився на 6% (р<0,05), відповідно КДО - на 20% (р<0,05).

При повторному проведенні дослідження фізичних, біохімічних та мікроскопічних властивостей крові слід зазначити зменшення відносної густини порції В до 1025±5,3, рівня загального білка в порції В до 6,06±1,02 г/л та в порції С до 2,78±0,88 г/л, що вказує на зменшення запального процесу після призначеного комплексного лікування з включенням кверцетину та "Магне-В6". Після повторного проведення БДЗ при гіперкінетичному типі ДЖВШ час виділення жовчі дорівнював в ІІ-у фазу 4,8±0,2 хв., (р<0,05) та в ІV-у фазу 33,8±2,4 хв., (р<0,05).

Після отриманого лікування у хворих на ІХС та ХНХ слід зазначити зменшення КДР, КДО на 5,3% та 15,4% (р<0,05). При дослідженні динаміки показників скоротливої фази вигнання після проведеного комплексного лікування виявили зменшення швидкості циркулярного вкорочення волокон міокарда (Vcf) на 10,2% (р<0,05).

Після повторного проведення БДЗ у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС час ІІ-ї фази при гіперкінетичному типі ДЖВШ склав 5,3±0,3 хв. (р<0,05), при гіпокінетичному типі ДЖВШ - 7,1±0,5 хв. (р<0,05), при визначенні часу IV-ї фази - відповідно 29,2±0,8 хв., (р<0,05) та 46,2±4,1 хв., (р>0,1). Таким чином, призначене лікування із включенням кверцетину та Магне-В6 дозволяє провести корекцію виявлених змін.

Висновки

1. Трефаненко І.В., Гречко С.І., Поліщук О.Ю. Особливості коронарного резерву у хворих на ішемічну хворобу серця та хронічний холецистит в залежності від віку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2001. - вип.10, книга 3. - С.669-675. (Автором особисто проведені клініко-функціональне обстеження хворих, статистична обробка результатів, написано розділ "Матеріал та методи".)

2. Тащук В.К., Трефаненко І.В., Поліщук О.Ю. Особливості показників стрес-тестів у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з хронічним холециститом // Лікарська справа. - 2001. - №3. - С.27-29. (Дисертантом особисто здійснені інструментальне обстеження пацієнтів, обробка матеріалів дослідження, написано розділ "Результати дослідження".)

3. Трефаненко І.В., Андрусяк О.В., Троян А.М. Медикаментозна корекція порушень пасажу жовчі у хворих на ішемічну хворобу серця із супутнім хронічним некам'яним холециститом // Гастроентерологія. - 2002. - випуск 33. - С.102-107. (Здобувачем особисто проведено клініко-функціональне обстеження пацієнтів, написано розділ "Обговорення отриманих результатів")

4. Коломоєць М.Ю., Трефаненко І.В., Поліщук О.Ю. Вплив комбінованого препарату магнію та піридоксину (Магне-В6) на функціональний стан міокарда та центральну гемодинаміку у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи в поєднанні з хронічним холециститом // Український кардіологічний журнал. - 2001. - №6. - С.64-68. (Автором проведено клініко-функціональне обстеження хворих, статистична обробка результатів, написано розділ "Результати дослідження".)

5. Трефаненко І.В., Коломоєць М.Ю., Андрусяк О.В. Вплив блокаторів ліпоксигенази на стан вільнорадикального окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у хворих на ішемічну хворобу серця із супутнім хронічним холециститом // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, №1. - С.124-126. (Автором проведено клініко-функціональне обстеження пацієнтів, статистична обробка матеріалів, написано розділ "Результати дослідження".)

6. Трефаненко І.В. Особливості вегетативного гомеостазу у хворих з поєднаним перебігом ішемічної хвороби серця та хронічного холециститу. // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, №2-3. - С.107-109.

7. Трефаненко І.В., Кендзерська Т.Б., Мельничук З.А. Застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих з поліорганною патологією похилого віку // Лекарства - человеку. - 2002. - Т. XVII, №3. - С.365-369. (Здобувачем особисто здійснено інструментальне обстеження пацієнтів, написано розділ "Результати дослідження".)

8. Трефаненко І.В. Особливості клінічного перебігу стенокардії у хворих на ішемічну хворобу серця із супутнім хронічним некаменевим холециститом // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - Т.7, №2/1. - С.594-595

9. Трефаненко І.В., Тельбані Абдель Ель, Тащук В.К. Вплив поліорганної патології на перебіг ішемічної хвороби серця // VІ Конгрес кардіологів України: матеріали конгресу. - Київ. - 2000. - С.99-100. (Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів.)

10. Трефаненко І.В., Кендзерська Т.Б. Вплив препарату кверцетину на рівень атерогенних ліпідів в сироватці крові хворих на генералізований атеросклероз // Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни: материалы Республиканской научно-практической конференции. - Харьков. - 2001. - С.124. (Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, досліджено вплив кверцетину на рівень ліпідів крові.)

11. Коломоєць М.Ю., Трефаненко І.В., Троян М.Ф., Гайдичук В.С. Реалізація ішемії міокарда залежно від результатів стрес-тестів у хворих з поліорганною патологією // VI зїзд Всеукраїнського лікарського товариства: матеріали з'їзду. - Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, №1. - С.59-60. (Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів.)

12. Trefanenko I. V., Trefanenko D. A., Kendzerskaya T. B. The use of ECG cholter-monitoring to objectify the state of cardiovascula system in gastroenterology patients // 13th Asian pacific congress of cardiology: рroc. congress. - Philippines. - 2001. - P.76. (Автором клінічно обстежено хворих, проведена обробка результатів, сформульовані висновки.)

13. Трефаненко І.В. Використання "Магне-В6" у лікуванні хворих з поліорганною патологією // Фармакологія 2001 - крок у майбутнє: матеріали ІІ Національного з'їзду фармакологів України. - Дніпропетровськ. - 2001. - С.248.

14. Коломоєц М.Ю., Трефаненко І.В., Андрусяк О.В. Оптимізація лікування хворих з сочетаним перебігом нейроциркуляторної дистонії та хронічного холециститу // Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: материалы Республиканской научно-практической конференции. - Харьков. - 2001. - С.57-58. (Автором самостійно виконано клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів.)

15. Трефаненко І.В., КоломоєцьМ.Ю., Каушанська О.В. Медикаментозна корекція дискінезії жовчовивідних шляхів у хворих на ішемічну хворобу серця із супутнім хронічним некам`яним холециститом // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - Т.6, №1. - С.223. (Автором виконано клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів.)

16. Трефаненко І.В., Коломоєць М.Ю., Троян М.Ф., Нікорич Д.В. Біохімічні маркери активності патологічного процесу в крові у хворих похилого віку з поліорганною патологією // ІХ Конгрес Всеукраїнського лікарського товариства: матеріали конгресу. - Луганськ. - 2002. - С. 207-208. (Автором проведено клінічне обстеження хворих, сформульовані висновки.)

17. Коломоєць М.Ю., Трефаненко І.В., Каушанська О.В., Кендзерська Т.Б. Вплив блокаторів ліпоксигенази на стан оксидантно-антиоксидантної системи у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутнім хронічним холециститом // Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє: матеріали Республіканської науково-практичної конференції. - Харків. - 2002. - С.95. (Автором проведене клінічне обстеження хворих та статистичний аналіз результатів.)

18. Trefanenko I.V., Kendzerska T.B. Biochemical markers of activity of the pathological process of old-age patients with polyorgan pathology // Клиническая геронтология. - 2002. - Т.8, № 5. - С.170-171. (Автором виконано обстеження хворих, аналіз результатів.)

19. Деклараційний патент на винахід № 39675А, А61К31/122, А61,Р9/10. Коломоєць М.Ю., Тащук В.К., Трефаненко І.В. Спосіб лікування ішемічної хвороби серця із супровідним хронічним холециститом. Заявка № 2000127167 від 13.12.2000. Друк. бюл. № 5 від 15.06.2001.

Анотації

Трефаненко І.В. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування хворих з поєднаним перебігом хронічного холециститу та ішемічної хвороби серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - Внутрішні хвороби. - Харківський державний медичний університет, м. Харків, 2004р.

Основні положення дисертації містять дані щодо удосконалення лікування поєднаного перебігу ІХС та ХНХ на підставі аналізу змін системи гемостазу, порушення тонусу жовчовивідних шляхів, коронарного резерву, функціонального стану міокарда. Встановлені нові взаємозв'язки між показниками системи гемостазу, ліпопероксидації, показниками спектру ліпопротеїнів у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС в залежності від віку. Доведена ефективність корекції виявлених змін за допомогою медикаментозних препаратів групи інгібіторів 5-ліпопероксидази (кверцетину) та Магне-В6, які використовують в комплексі лікувально-профілактичних заходів у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС диференційовано, в залежності від виду дискінезії жовчовивідних шляхів.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, хронічний некаменевий холецистит, кверцетин, Магне-В6.

I.V. Trefanenko Clinic - pathogenetic substantiation of treatment for patients with chronic cholecystitis in combination with ischaemic heart disease. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of a Candidate of Medical Science in specialization 14.01.02 - Internal Disease - Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2004.

Principal statements of the thesis includes data concerning improving of chronic acalculous cholecystitis and ischaemic heart disease treatment process on the basis of analysis of changes in haemostasia system, violation of bilious ways tone, coronary reserve, functional state of myocardium. New relations between inducer of haemostasia system, state of free radical lipid oxidation and the systems of the antioxidant defence, inducer of lipoprotein spectrum are established in patients with chronic acalculous cholecystitis in combination with ischaemic heart disease depending on their age. Effectiveness of established changes correction with the help of medicinal preparation from inhibitors lipoxygenase (quercetini) and Magne-B6, with are used as treating and preventive measures for patients with chronic acalculous cholecystitis in combination with ischaemic heart disease taking into account the discinesia type of bilious ways.

Key word: chronic acalculous cholecystitis, ischaemic heart disease, quercetini, Magne-B6.

Трефаненко И.В. Клинико-патогенетическое обоснование лечения больных с сочетанным течением хронического холецистита и ишемической болезни сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02. - Внутренние болезни. - Харьковский государственный медицинский университет, г. Харьков, 2004г.

У больных с сочетанным течением ХНХ и ИБС наблюдается снижение фибринолитической активности плазмы за счет угнетения ее ферментативной и неферментативной части на фоне повышенной протеолитической активности плазмы, особенно в отношении деградации низко - и высокомолекулярных белков. Диссонанс изменений параметров гемостаза при сочетанном течении ХНХ и ИБС у больных зрелого возраста состоит в снижении противосвертывающей способности крови при повышении свертывающей способности крови. Также наблюдается снижение активности супероксиддисмутазы, глюклозо-6-фосфатдегидрогеназы, уровня восстановленного глутатиона и содержания ЛПВП и возрастает уровень продуктов перекисного окисления липидов, содержания ЛПНП, активности глутатионпероксидазы. В пожилом возрасте эти изменения усугубляются, проходит декомпенсация глутатионовой цепи антирадикальной системы защиты. При сочетании ХНХ и ИБС у больных наблюдается более выраженное нарушение функционального состояния миокарда, снижается толерантность к физической нагрузке, уменьшается миокардиальный резерв сердца. При наличии у больных хроническим холециститом постинфарктного кардиосклероза отмечено ограничение физической трудоспособности, удлинение периода реституции в отличие от больных без патологии билиарной системы. У больных с сочетанным течением ХНХ и ИБС при проведении ЕхоКГ можно отметить изменения систолической функции миокарда за счет увеличения конечного диастолического объема и уменьшения показателей сократимости миокарда. Выявлен дисбаланс вегетативной нервной системы у пациентов с сочетанным течением ХНХ и ИБС в сторону преобладания ее симпатического отдела, а при наличии постинфарктного кардиосклероза - парасимпатического отдела. При перенесенном инфаркте миокарда у больных чаще выявляется дискинезия желчевыводящих путей по гиперкинетическому типу с повышенным тонусом сфинктера Одди. Применение в комплексном лечении больных с сочетанным течением ХНХ и ИБС кверцетина и Магне-В6 нормализует состояние протеолитической системы крови за счет повышения суммарной фибринолитической активности, а именно ее неферментативной части и угнетения коллагенолитической активности плазмы, также у людей пожилого возраста - снижения уровня деградации низко - и высокомолекулярных белков. Следует отметить у людей зрелого возраста с сочетанным течением ХНХ и ИБС после полученного лечения уменьшение Хагеман-зависимого фибринолиза, потребления фибринстабилизирующего фактора при повышенном использовании антитромбина ІІІ.

Комплексное лечение с включением кверцетина и Магне-В6 сочетанного течения ХНХ и ИБС приводит к снижению концентрации продуктов свободнорадикального окисления липидов и окислительной модификации белков при стабилизации глутатионовой цепи антирадикальной системы защиты, выравниванию дисбаланса между липопротеинами за счет уменьшения ЛПНП и увеличения ЛПВП. Применение кверцетина и Магне-В6 у больных позволяет повысить толерантность к физической нагрузке, физическую трудоспособность, выполненную работу на фоне неизмененных хронотропного и инотропного резервов. У больных с сочетанным течением ХНХ и ИБС лечебный комплекс улучшает коронарный резерв миокарда: уменьшает количественные показатели ишемии при проведении физических нагрузок и сокращает период реституции, особенно для частоты сердечных сокращений и артериального давления. Следует отметить положительное влияние кветцетина и Магне-В6 на систолическую функцию миокарда, а также нормализацию тонуса желчевыводящих протоков при данной сочетанной патологии. Приведенные нами данные свидетельствуют, что комплексное лечение с использованием кверцетина и Магне-В6 у больных с сочетанным течением ХНХ и ИБС является перспективным и может быть рекомендовано для применения в практике терапевтических и кардиологических отделений.