Клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у підлітків чоловічої статі
Дослідження факторів ризику та ключових механізмів формування гіпоталамічного синдрому у осіб чоловічої статі в періоді статевого дозрівання. Вивчення характеру гормонально-метаболічних порушень, які зумовлюють клінічні прояви і перебіг захворювання.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2014 |
| Размер файла | 141,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
З огляду на те, що до числа найбільш характерних клінічних проявів ГСПП відноситься ожиріння і підвищений апетит, ми вважали доцільним вивчити вміст гормону лептину у крові хворих із різними формами ГСПП і проаналізувати взаємозв'язок між його базальним рівнем, характером і ступенем ожиріння хворих та в залежності від характеру перебігу пубертату.
Проведене дослідження дозволило встановити, що діапазон значень Л в крові хворих варіює в межах від 0,5 до 193,02 мкг/л, однак у більшості вміст гормону в крові перевищував вікові нормативи. Середній його рівень у хворих склав (41,99 3,19) мкг/л, що майже в 10 разів вище показників у групі порівняння ((4,55 0,63) мкг/л, p < 0,001).
На відміну від здорових хлопчиків, у яких вміст Л в крові залежить від стадій статевого дозрівання, у хворих із ГСПП не виявлено статистично значущих розходжень показників Л у залежності від хронологічного віку обстежуваних і ступеня статевої зрілості (рис. 2). Також незалежно від варіанту захворювання вміст Л у крові в кілька разів перевищував показники, характерні для здорових однолітків. Разом з тим, нижчий рівень Л реєструвався при стертій формі - (30,87 5,26) мкг/л, pu < 0,05 відносно І, ІІ та ІІІ груп.
Встановлено залежність між вмістом Л і типом ожиріння - у хлопчиків з абдомінальним його типом рівень гормону складав (52,81 5,17) мкг/л, що вірогідно вище, ніж у групі хворих із гіноїдним типом розподілу жиру ((30,07 6,77) мкг/л, pu<0,01). Ці результати повною мірою узгоджуються з даними літератури, які свідчать про те, що при абдомінальному типі ожиріння рівень Л підвищується максимально (Bjorntorp P. et al., 2000). Проведений дисперсійний аналіз дозволив встановити, що в хворих із ГСПП, який супроводжується ожирінням, паралельно з підвищенням рівня Л в крові підвищується і ступінь вираженості апетиту, тобто Л не виконує своєї основної ролі - підсилювати почуття насичення.
При вивченні епіфізарної функції встановлено порушення вікової динаміки вмісту М у хворих на ГСПП (табл. 2). Найбільш низькі показники гормону були характерні для (13-14) - річних хворих. Середні показники М серед 15 - річних підлітків не відрізнялись від контрольних значень (pu > 0,05), у той час як у старшій віковій групі достовірно частіше реєструвалися більш низькі його значення (р < 0,05). У хворих 16-17 років середні показники М підвищуються, але у 40,3 % залишаються на рівні раннього пубертату, тобто нижче 50 мкмоль/добу. Більш того, найбільш низькі показники М були виявлені в підлітків старшої вікової групи із несприятливим (рецидивуючим) перебігом захворювання - (52,612 ± 7,05) нмоль/добу, pu < 0,05 відносно контролю.
Таблиця 2. Рівень екскреції мелатоніну у здорових та хворих на ГСПП хлопців (нмоль/добу)
|
Вік, роки |
Статистичний показник |
Група спостереження |
||
|
Хворі на ГСПП |
Контроль |
|||
|
10-11 |
n M m Me |
9 80,61 5,35 71,10 u |
21 42,52 4,21 38,60 |
|
|
12 |
n M m Me |
8 49,412,2 43,25 u |
35 47,57 5,82 37,5 |
|
|
13 |
n M m Me |
16 42,026,57 41,90 |
24 55,31 4,78 52,78 |
|
|
14 |
n M m Me |
34 48,21 4,41 47,45 u |
35 75,66 5,80 77,60 |
|
|
15 |
n M m Me |
38 76,44 7,45 60,70 |
31 76,39 5,45 69,37 |
|
|
16-17 |
n M m Me |
28 73,61 15,48 67,80 u |
31 87,37 16,08 96,90 |
Примітка. u - рu < 0, 05 вірогідність розходжень стосовно контрольної групи за критерієм Вілкоксона - Манна - Уітні.
Вивчення стану симпатико-адреналової системи (САС) дозволило підтвердити роль катехоламінів (КА) у патогенезі ГСПП. Маніфестація захворювання (10-12 років) супроводжується гіперактивацією САС, про що свідчить статистично значуще підвищення рівня екскреції ДА ((699,70 54,97) мкмоль/добу), НА ((156,28 16,53) мкмоль/добу), А ((34,98 3,54) мкмоль/добу) та попередника КА - ДОФА ((495,50 10,93) мкмоль/добу), pu < 0,05 відносно контролю. У хлопчиків 13-14 років зберігається високий рівень ДОФА, НА та А в добовій сечі при зменшенні показників ДА нижче вікової норми: (570,17 52,52) мкмоль/добу, pu < 0,01. У підлітків 15-17 років рівень НА та А вже відповідає віковим нормативам при низьких показниках ДОФА (Ме = 30,788 мкмоль/добу) та ДА (Ме = 671,18 мкмоль/добу), pu < 0,05 відносно контрольної групи.
Високий вміст НА та А відзначений переважно в хлопців 12 - 13 років, для яких були характерні прискорені темпи статевого дозрівання. У хворих старшої вікової групи (15-17 років), навпаки, з найбільшою частотою були зареєстровані нормальні (59,6 %) та знижені (26,4 %) показники цих моноамінів. Таким чином, на ранніх етапах статевого дозрівання в хлопчиків із ГСПП відзначається виражена активація САС, яка і обумовлює в значній мірі формування інших гормональних порушень та бурхливий перебіг пубертату.
Проаналізовано вміст серотоніну (С) в крові і продукту його метаболізму - 5 - ОІОК у сечі (табл. 3).
Таблиця 3. Вміст серотоніну у крові та рівень добової екскреції 5-ОІОК у хлопців із ГСПП в залежності від віку
|
Вік, роки |
Статистичний показник |
Показник, група спостереження |
||||
|
Серотонін, мкмоль/л |
5-ОІОК, мкмоль/добу |
|||||
|
ГСПП |
Контроль |
ГСПП |
Контроль |
|||
|
10-12 |
n M m Me |
15 0,52 0,17 0,43 |
17 0,47 0,06 0,45 |
11 23,78 7,55 15,50 |
17 20,891,80 22,0 |
|
|
13-14 |
n M m Me |
52 0,70 0,10 0,57 |
25 0,38 0,04 0,34 |
52 16,44 2,02 21,80 |
25 23,182,90 19,90 |
|
|
15-17 |
n M m Me |
70 0,65 0,06 0,54 |
22 0,34 0,06 0,32 |
58 21,38 1,64 21,30 |
22 21,781,74 19,85 |
Примітка. - рu < 0, 05 вірогідність розходжень стосовно контрольної групи за критерієм Вілкоксона -Манна - Уітні.
Якщо у здорових однолітків рівень С вірогідно знижувався в періоді раннього пубертату (II і III стадії статевого розвитку за Таннер), то у хлопців із ГСПП рівень серотоніну вірогідно підвищувався до 15 років і залишався високим практично на всіх стадіях СТД, не залежачи від ступеня вираженості вторинних статевих ознак та клінічних особливостей перебігу ГСПП.
Особливості метаболічних порушень у хворих на ГСПП. Вивчення вуглеводного обміну у хлопців, хворих на ГСПП, дозволило встановити, що середній рівень базальної глікемії у цілому в групі був у межах нормальних значень і склав (4,64 0,05) ммоль/л. Але при проведенні СТТГ порушення толерантності до глюкози (ПТГ) діагностовано в 10,91% випадках і тільки у хворих із абдомінальним типом ожиріння. “Плоска” (гіперінсулінемічна) глікемічна крива теж була виявлена в 34,55 % хворих, вірогідно частіше у пацієнтів з абдомінальним ожирінням III - IV ступеня (43,23%), p < 0,05 відповідно групі з гіноїдним типом ожиріння (23,53 %).
Виявлені порушення вуглеводного обміну в хлопчиків із ГСПП дають підставу припустити, що у хворих можуть мати місце приховані чи явні порушення секреції й утилізації інсуліну. Вивчення базального рівня ІРІ дозволило встановити високу варіабельність його вмісту в крові: від 39,0 до 799,0 пмоль/л. Середній рівень ІРІ по групі склав (172,76 14,91) пмоль/л, у контрольній групі - (98,40 9,65) пмоль/л (pu < 0,05) (табл.4).
Таблиця 4. Середні значення показників інсуліну в крові та індексу НОМА у хворих на гіпоталамічний синдром у залежності від клінічного варіанта захворювання
|
Клінічний варіант захворювання та кількість спостережень |
Статистичний показник |
ІРІ, пмоль/л |
НОМА |
|
|
I n = 27 |
M m Me |
206,70 34,04 154,0 u |
8,47 1,30 6,45 u |
|
|
II n = 10 |
M m Me |
155,10 21,86 135,0 u |
6,16 0,85 5,65 u |
|
|
III n = 10 |
M m Me |
186,14 45,51 190,0 u |
7,77 0,19 6,70 u |
|
|
IV n = 20 |
M m Me |
132,0 12,62 131,0 |
5,38 0,48 5,55 u |
|
|
Контрольна група n = 18 |
M m Me |
98,40 7,13 97,00 |
3,32 0,27 3,26 |
Примітка. u - рu < 0, 01 вірогідність розходжень стосовно контрольної групи за критерієм Вілкоксона - Манна - Уітні.
У 52,24 % пацієнтів рівень ІРІ був підвищений. З найбільшою частотою виявлено гіперінсулінемію у хворих із типовою формою ГСПП і в групі з провідним симптомом артеріальної гіпертензії: 66,67 і 71,43 % відповідно (p < 0,05 відносно ІІ та IV клінічних варіантів). При цих варіантах ГСПП встановлено і найвищі показники індексу НОМА. У хворих зі стертою формою захворювання цей показник був найбільш низьким - (5,38 0,48), але вірогідно вище в порівнянні з контролем (3,32 0,27, pu < 0,05). Взагалі в групі хворих на ГСПП значення індексу НОМА склали (7,13 0,67) (pu < 0,05 відносно контролю).
Рівень гіперінсулінемії та інсулінорезистентності зростав у залежності від ступеня збільшення маси тіла хворих. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між ступенем ожиріння і рівнем ІРІ (r = 0,42; p < 0,05) та індексом НОМА (r = 0,47; p = 0,03). При абдомінальному ожирінні в підлітків із ГСПП відзначається вірогідне (p < 0,05) підвищення рівня ІРІ та НОМА у порівнянні з підлітками, у яких виявлений гіноїдний його тип. При цьому з наростанням ступеня ожиріння зростає і гіперінсулінемія. При IV ступені ожиріння вже й при гіноїдному його типі показники ІРІ і НОМА досягають високих значень ((443,83 28,18) пмоль/л та (15,73 2,91) відповідно) і вірогідно перевищують контрольні (pu < 0,01), залишаючись усе-таки нижче, ніж при андроїдному типі ожиріння ((623,0 17,30) пмоль/л та (22,80 0,65) відповідно, pu < 0,001).
Ступінь вираженості гіперінсулінемії залежала і від рівня АТ хворих. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між рівнем діастолічного АТ і вмістом ІРІ в крові (r = 0,28; p = 0,03). Найбільш високий рівень ІРІ ((214,31 22,03) пмоль/л) відзначений у хворих зі стійким підвищенням АТ, він зустрічався в 56,3 % випадків. При транзиторній АГ у 43,8 % пацієнтів також виявлено гіперінсулінемію. Рівень базальної глікемії статистично значуще не відрізнявся у хворих у залежності від стадії статевого розвитку. Між тим, у хлопчиків вже на ранніх стадіях пубертату (ІІ - ІІІ стадії за Таннером) виявлено вірогідне (pu < 0,05), стосовно контрольної групи, підвищення вмісту ІРІ в крові та індексу НОМА. Тобто у хворих на ГСПП вже в ранньому підлітковому віці починають формуватись порушення вуглеводного обміну і інсулінорезистентність, що при наявності АГ та абдомінального ожиріння є підставою для формування метаболічного синдрому в дорослому віці.
Ще одним доказом щодо формування метаболічного синдрому у хлопців, хворих на ГСПП є і наявність порушень ліпідного обміну, а саме атерогенних ДЛП, які було зареєстровано у 56,85 % осіб, вираженість і спрямованість ДЛП значною мірою визначається варіантом та характером перебігу захворювання (табл.5).
Таблиця 5. Середні значення показників ліпідного обміну та індексу атерогенності (ІА) у хворих на ГСПП у залежності від клінічного варіанта захворювання (n, M ± m, Me)
|
Клінічний варіант ГСПП |
ЗХС ммоль/л |
ХСЛПВЩ ммоль/л |
ХСЛПНЩ ммоль/л |
ХСЛПДНЩ ммоль/л |
ТГ ммоль/л |
ІА |
|
|
I |
62 4,41 0,12 4,3 |
34 1,07 0,05 1,02 u |
34 2,99 0,17 2,75 u |
34 0,20±0,02 0,15 |
34 1,13 0,12 0,86 |
34 3,07 0,20 3,3 u |
|
|
II |
27 4,8 0,23 4,4 |
18 1,00 0,06 0,95 u |
18 3,41 0,32 3,18 u |
18 0,25±0,03 0,25 u |
18 1,24 0,12 1,27 u |
18 3,73 0,42 3,63 u |
|
|
III |
14 4,24 0,19 4,0 |
10 1,21 0,08 1,28 |
10 2,74 0,18 2,72 u |
10 0,24±0,03 0,22 u |
10 1,18 0,14 1,1 |
10 2,51 0,33 2,43 |
|
|
IV |
42 4,32 0,14 4,35 |
32 1,23 0,06 1,16 |
32 2,89 014 2,91 u |
32 0,20±0,02 0,18 |
32 1,02 0,09 0,94 |
32 2,7 0,25 2,13 |
Примітка. u р < 0, 05 вірогідність розходжень стосовно контрольної групи за критерієм Вілкоксона - Манна - Уітні.
Ті чи інші відхилення від норми досліджуваних показників мали місце вже у хлопчиків 10 - 12 років, при цьому з віком частота цих порушень зростає. Найбільш характерним типом ДЛП при ГСПП є IV, тобто підвищення ТГ і ХСЛПДНЩ при нормальному рівні ЗХС. Цей тип ДЛП зареєстровано у 42,11 % обстежених. Рідше (14,74 %) зустрічався II-А тип, тобто підвищення ХСЛПНЩ у поєднанні з помірним підвищенням ЗХС при нормальних показниках ТГ. У 22,0 % підлітків спостерігалося ізольоване зниження ХСЛПВЩ- наявність гіпоальфахолестеринемії (ГАХС), що у даний час розглядається як самостійний фактор ризику формування атеросклерозу (Чернишов В.А., 2000; Щербакова М.Ю. із співав., 2001). Зазначені типи ДЛП мали місце в хворих із типовою формою ГСПП, ГСПП з провідним симптомом ожиріння і при стертій формі захворювання, що підтверджується даними факторного аналізу.
Проведене дослідження клініко-патогенетичних особливостей перебігу ГСПП у хлопців дозволило встановити, що у певної категорії хворих (52,73 %) мають місце глибокі метаболічні порушення, які можна враховувати як предиктори розвитку метаболічного синдрому Х в дорослому віці.
З огляду на статистичну неоднорідність вибірки хворих із ГСПП (різний біологічний вік і клінічні особливості перебігу захворювання) представилось доцільним провести аналіз закономірностей формування ГСПП для усієї вибірки хворих і для окремих вікових підгруп із використанням багатомірного регресійного аналізу. Проведений аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що в формуванні ГСПП у хлопчиків 10-13 років провідними факторами є активація САС і особливо НА, підвищений рівень у крові серотоніну, ТТГ, кортизолу та лептину. У старшому віці провідними негативними факторами розвитку ГСПП, поряд з достатньо високим рівнем НА, серотоніну є знижений рівень М, формування гіперінсулінемії у сполученні з гіперлептинемією, яка зберігається, а негативний вплив гіперкортизолемії стає незначним.
В останні роки був опублікований ряд експериментальних та клінічних досліджень, що доводять виникнення порушень у метаболізмі ліпідів при епіфізарній дисфункції (Sewerynek E. 2002, Бондаренко Л.О., 2003). Результати вивчення екскреції М у залежності від варіанта перебігу ГСПП свідчать про те, що вірогідно більш низькі показники були характерні для пацієнтів із другим варіантом захворювання (провідний симптом - ожиріння), тобто там, де найбільш виражені порушення в ліпідному спектрі, а найбільш високі - при третьому варіанті (провідний симптом - артеріальна гіпертензія), де ДЛП зустрічалася набагато рідше. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити сильний негативний зв'язок між рівнем екскреції М і ТГ, М і ХСЛПДНЩ (r = - 0,62, p < 0,005) та позитивний між М та ХСЛПВЩ (r = 0,68, p < 0,001). Така закономірність зберігалася тільки при рівнях М менш 50 нмоль/добу. Проведений факторний аналіз дозволив довести вплив М на ступінь порушення метаболізму ліпідів і підтвердити включення гормону епіфіза у формування ДЛП IV типу і ГАХС у хворих на ГСПП.
З метою з`ясування ролі білків сполучної тканини при формуванні провідних клінічних ознак ГСПП вивчено активність ферментів катаболізму еластази, колагенази та їх інгібіторів. Виявлено, що у хворих без стрій активність колагенази в плазмі крові не відрізнялася від показників у здорових однолітків. З появою стрій, незалежно від ступеня їхньої вираженості, спостерігалося посилення активності ферменту в два з половиною рази в порівнянні з контрольною групою ((20,16 ± 2,74) та (8,06 ± 0,76) мкмоль/л/год відповідно, рu < 0,01) та майже в два рази в порівнянні з групою хворих без стрій ((10,97 ± 1,66) мкмоль/л/год, рu < 0,05).
Активність еластази, навпаки, ще при відсутності смуг розтягнення вже збільшувалася в півтори рази ((67,95 ± 9,24) мкмоль/л/год) у порівнянні з групою контролю ((44,12 ± 4,55) мкмоль/л/год, рu < 0,05) і зберігала підвищену активність у хворих з червоними і змішаними стріями ((77,74 ± 14,3) та (72,49 ± 11,94) мкмоль/л/год відповідно, рu < 0,05). Водночас, при наявності білих стрій на шкірі, що може бути одним із симптомів ремісії ГСПП, достовірних змін активності ферменту не виявлено. Втім і рівень інгібіторів еластази адекватно відображував зміну активності ферменту: збільшувався у всіх обстежених із ГСПП (у середньому в півтора - два рази) крім хворих із білими стріями. Посилення активності еластази та антиеластази у хлопчиків-підлітків із ГСПП без стрій може бути раннім диференціально-діагностичним критерієм маніфестації захворювання.
Прогноз перебігу ГСПП, обґрунтування методів лікування. З огляду на поліморфізм скарг і клінічних проявів при ГСПП у хлопчиків іноді представляється досить складним оцінити характер перебігу цієї патології. Всебічне обстеження та динаміка спостереження за хворими дозволили розробити прогноз перебігу ГСПП з урахуванням віку хворих.
Незалежно від віку несприятливими факторами відносно прогнозу слід вважати обтяжену спадковість по ГХ (ПК = - 6,93), ЦД 2 типу (ПК = - 5,61), сполучення обтяженої спадковості щодо ГХ, ЦД 2 типу та ожиріння (ПК = - 3,72), наявність ожиріння з раннього віку (ПК = - 2,70), високий інфекційний індекс (ПК = - 2,64), висока маса тіла при народженні (ПК = - 2,77). Для хворих усіх вікових груп найбільш прогностично несприятливим був типовий варіант ГСПП: ПК = - 6,06 для хлопчиків 10-13 років та ПК = - 4,81 для підлітків старшого віку, а у підлітковому віці - також і третій варіант ГСПП (з провідним симптомом артеріальної гіпертензії). Для хлопців 10-13 років прогностична значущість клініко-анамнестичних ознак наведена в таблиці 6.
Таблиця 6. Клініко - анамнестичні прогностичні критерії перебігу ГСПП у хлопців 10 -13 років
|
Ознаки |
Градації ознак |
ПК |
Інф |
Загальна Інф |
|
|
Ожиріння |
- надлишкова маса тіла |
4,27 |
0,55 |
2,7 |
|
|
- I ступеня |
4,85 |
0,38 |
|||
|
- II ступеня |
- 0,20 |
0,01 |
|||
|
- III - IVступеня |
- 8,95 |
1,80 |
|||
|
Наявність шкірних стрій |
- відсутність |
3,60 |
0,35 |
1,5 |
|
|
- білі |
4,85 |
0,38 |
|||
|
- рожеві |
- 3,71 |
0,74 |
|||
|
Темпи статевого дозрівання |
- нормальні |
2,81 |
0,39 |
1,4 |
|
|
- прискорені |
- 4,84 |
0,86 |
|||
|
- уповільнені |
1,84 |
0,08 |
|||
|
Щитоподібна залоза |
- відсутність зоба |
-3,68 |
0,70 |
1,4 |
|
|
- зоб І ступеня |
3,59 |
0,58 |
|||
|
- зоб ІІ ступеня |
2,34 |
0,69 |
|||
|
Рівень АТ |
- нормальний |
0,29 |
0,10 |
1,2 |
|
|
- транзиторно підвищений |
1,84 |
0,46 |
|||
|
стійко підвищений |
- 4,18 |
0,62 |
|||
|
Судини ока |
-норма |
4,76 |
0,56 |
0,7 |
|
|
- ангіопатія |
- 1,33 |
0,15 |
|||
|
Рівень тестостерону в крові, нмоль/л * |
- знижений |
7,98 |
1,92 |
2,8 |
|
|
- нормальний |
- 2,30 |
0,17 |
|||
|
- підвищений |
- 4,06 |
0,67 |
|||
|
Індекс НОМА IR * |
- нормальний |
3,19 |
0,69 |
1,9 |
|
|
- підвищений |
- 5,56 |
1,21 |
|||
|
Рівень екскреції мелатоніну, моль/добу * |
- знижений |
- 0,97 |
0,04 |
1,1 |
|
|
- нормальний |
- 2,22 |
0,20 |
|||
|
- підвищений |
6,02 |
0,82 |
|||
|
Рівень тригліцеридів, ммоль/л * |
- нормальний |
1,9 |
0,24 |
0,6 |
|
|
- підвищений |
- 2,68 |
0,34 |
Примітка. * - у порівнянні з віковими нормами
Прогностично негативними ознаками для хлопців старше 14 років щодо перебігу ГСПП, як і в молодшій віковій групі, слід вважати наявність артеріальної гіпертензії (ПК = - 5,08), ожиріння III - IV ступеня (ПК = - 3,72), прискорені темпи СТД (ПК= -1,54), підвищені рівні індексу інсулінорезистентності НОМА (ПК= -5,56), серотоніну (ПК = - 1,32) та ТГ (ПК = - 1,73).
На відміну від хлопчиків молодшої групи, в підлітковому віці несприятливими ознаками є: ожиріння ІІ ступеня (ПК = - 6,42), високий рівень К (ПК= - 4,24), НА (ПК= - 2,44) та знижений рівень Т (ПК= - 2,83).
Основним методом лікування підлітків, хворих на ГСПП із ожирінням, як і при інших формах ожиріння як в дитячому, так і в дорослому віці, вважається призначення дієтотерапії, яка спрямована на зниження маси тіла та нормалізацію вуглеводного та ліпідного обмінів (Набухотний Т.К. із співавт., 2004; Гінзбург М.М. із співавт., 2002). Між тим, однією із проблем лікування дітей, хворих на ГСПП, є наявність у них підвищеного апетиту, який обумовлено інсулінорезистентністю та порушеною дією Л як регулюючого апетит фактора (Paolisso G. et al., 1998; Болотова Н.В. із співавт.,2000), а існуючі зараз схеми лікування цього захворювання залишаються недостатньо ефективними.
Підліткам, хворим на ГСПП, у яких після проведеної традиційної терапії (гіпокалорійна дієта, лікувальна фізкультура, вітамінотерапія, діуретики з групи антагоністів альдостерону, препарати, які покращують судинний тонус, ноотропні засоби) не відмічалось вираженої позитивної клініко-лабораторної динаміки, був призначений метформін (“Сіофор”) у дозі 500 мг два рази на добу, переважно після обіду та ввечері, протягом двох місяців. У цілому усі хворі вже через два тижні після прийому препарату відзначали покращання самопочуття, зниження апетиту, особливо ввечері. Переносність препарату усіма хворими була задовільна, побічних явищ не зареєстровано. Через два місяці після призначеного лікування у 62,50 % хлопців спостерігали зниження маси тіла в середньому на (6,8 2,2) кг, у 45,83 % хворих, переважно із транзиторною АГ, відмічалася нормалізація АТ. В цілому в групі обстежених виявлено вірогідне зниження рівня ІРІ - з (209,0 12,58) до (168,38 10,13) пмоль/л (рu < 0,01) та індексу НОМА - з (8,30 0,51) до (6,53 0,45), (рu < ,5). Таким чином, препарат метформін може бути рекомендований як патогенетичний засіб для лікування хлопців, хворих на ГСПП, при наявності у них інсулінорезистентності, абдомінального ожиріння, артеріальної гіпертензії. Застосування метформіну знижує прояви інсулінорезистентності і, в цілому, покращує як загальний стан хворих, так і нормалізує лабораторні показники. Представлений метод лікування захищено Патентом України № 3282, А61К31/155 від 15.11.2004 р.
При лікуванні метаболічних порушень у хлопців, хворих на ГСПП, спектр фармацевтичних засобів терапії ДЛП досить обмежений. Тому нашу увагу привернув препарат -ліпоєвої кислоти, який знайшов широке застосування у педіатричній практиці (Касаткина Е.П. із співавт., 2000). -ліпоєва кислота, беручи участь у окисному декарбоксилюванні пірувату та -кетокислот, запобігає утворенню кінцевих продуктів глікірування, має антиоксидантні властивості і сприяє засвоєнню глюкози. Додатковою перевагою -ліпоєвої кислоти є її гіпоглікемічна, гіполіпідемічна, енергетична і нейротропна дія. -ліпоєва кислота також пригнічує процеси вивільнення жирних кислот із жирової тканини та зменшує утворення холестерину і його атерогенних фракцій.
Використання препарату “Еспа-ліпон” у дозі 600 мг один раз на добу у хворих протягом двох місяців після курсу традиційної терапії у 80 % призводило до зниження вмісту в крові атерогених фракцій холестерину і нормалізації показників ліпідного обміну. Застосування -ліпоєвой кислоти у підлітків, хворих на ГСПП, свідчить про досить високу ефективність препарату і може бути запропоновано для корекції порушень ліпідного обміну.
ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі представлено нове рішення проблеми щодо попередження формування та прогресування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у осіб чоловічої статі на підставі визначення факторів ризику виникнення захворювання, клінічних особливостей його перебігу та механізмів розвитку. Науково обґрунтовано алгоритм обстеження хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, із визначенням клінічного варіанта і прогнозу перебігу захворювання. Доведено необхідність застосування вже в дитячому віці препаратів, спрямованих на нормалізацію вуглеводного і ліпідного обмінів.
2. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду у осіб чоловічої статі може перебігати за чотирма клінічними варіантами: перший варіант (типова форма) характеризується максимальними проявами усіх провідних клінічних ознак; другий варіант ГСПП - з провідним симптомом ожиріння; третій - з провідним симптомом артеріальної гіпертензії; четвертий - стерта форма.
3. До факторів ризику виникнення гіпоталамічного синдрому відносяться такі негативні чинники: патологічний перебіг вагітності (сумісні гестози I і II половини вагітності, нефропатія), ускладнений перебіг пологів, закриті черепно-мозкові травми, хронічні тонзиліти і бронхіти. Досліджено наявність у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, родинного накопичення щодо гіпертонічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету 2 типу.
4. Для осіб чоловічої статі, хворих на гіпоталамічний синдром, характерні певні особливості статевого дозрівання. Лише у 50,58 % хлопців термін появи та формування ознак статевого розвитку відповідає віковим нормативам, у 41,85 % реєструються прискорені темпи статевого розвитку, у 7,57 % - уповільнені темпи пубертату, у тому числі лише у 4,26 % було діагностовано затримку статевого дозрівання.
На всіх етапах статевого дозрівання у хворих на ГСПП реєструються відхилення від нормативних показників вмісту гонадотропних і статевих гормонів. У хворих молодшого віку у 71,4 % визначається підвищений рівень ФСГ та у 57,5% - ЛГ при високих показниках тестостерону. У підлітковому віці підвищені рівні гонадотропінів реєструються лише у 21,1 % хлопців, проте знижені показники визначаються більш ніж у половини хворих (59,2%), перш за все ФСГ.
5. Підвищений рівень кортизолу визначається лише у 37,1 % хворих на ГСПП незалежно від віку та клінічного варіанта захворювання. Проте виявлено гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз вже на початкових стадіях захворювання: рівень екскреції 17-КС та їх фракцій у хлопців випереджає паспортний вік і відповідає рівню статевого дозрівання хворих. У підлітковому віці поряд з високим рівнем продукції андрогенів тестикулярної природи вміст надниркових андрогенів залишається також високим, що свідчить про тривалу стійку гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз.
У хлопців підліткового віку виявлено гіперактивацію мінералокортикоїдної функції надниркових залоз - рівень альдостерону в середньому по групі у 10 разів перевищує нормативний.
6. У хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, вірогідно частіше (51,4 %), ніж у здорових однолітків реєструється дифузний нетоксичний зоб I та ІІ ступеня, переважно при стертій формі ГСПП (83,7 %). Виявлені особливості тиреоїдного статусу в хворих на гіпоталамічний синдром свідчать про напружене функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи, що може служити одним із показників тяжкості нейрогормональних розладів при даному захворюванні.
7. Формування гормональних порушень з боку статевих, надниркових та щитоподібної залоз пов`язано зі змінами активності симпатико-адреналової системи, їх вираженість і спрямованість залежить від віку хворих на гіпоталамічний синдром, тривалості захворювання та його клінічного варіанта. Для хворих молодшого віку характерна активація всіх ланок симпатико-адреналової системи, яка зменшується у підлітків, а екскреція катехоламінів досягає вікових нормативів. Найбільш глибокі порушення були визначені у підлітків із третім варіантом захворювання, при якому характерно зменшення резервних можливостей симпатико - адреналової системи.
Незалежно від віку та клінічного варіанта ГСПП у хворих визначається підвищений рівень серотоніну при нормальних показниках 5-ОІОК.
8. Важливою ланкою в патогенезі ГСПП є зміни гормону епіфіза мелатоніну. Його різке зниження в період маніфестації захворювання на тлі активації симпатико-адреналової системи зумовлює прискорене статеве дозрівання. Збереження низького рівня гормону епіфіза в підлітковому віці стає одним із можливих механізмів формування порушень обміну ліпідів у хворих на ГСПП.
9. У хлопців, хворих на ГСПП, незалежно від хронологічного віку значно підвищений вміст лептину в крові. Встановлено його залежність із типом ожиріння. При ГСПП виявлено порушення значення лептину як регулятора харчової поведінки.
10. ГСПП у осіб чоловічої статі супроводжується метаболічними порушеннями, частота і вираженість яких залежить від віку, клінічного варіанта і характеру перебігу захворювання. У хворих на ГСПП вже в дитячому і підлітковому віці формуються дисліпопротеїдемії - IV, II-А типу та гіпоальфахолестеринемія, яка є самостійним чинником ризику розвитку атеросклерозу, а також їх сполучення.
Встановлено певні порушення вуглеводного обміну: в 8,64 % випадків зареєстровано ізольоване підвищення рівня глікемії натще, у 10,91 % - порушення толерантності до глюкози, у 34,55 % хворих при проведенні СТТГ виявлено “плоску” глікемічну криву. У хворих із типовим варіантом ГСПП і в групі з провідним симптомом артеріальної гіпертензії вірогідно частіше виявлено підвищення в крові базального рівня ІРІ та індексу інсулінорезистентності НОМА.
У хворих на ГСПП відзначається активація ферментів катаболізму колагену та еластину в крові. Посилення активності еластази та антиеластази у хворих має місце ще до появи рожевих стрій, що може бути використано як додатковий диференційно-діагностичний критерій несприятливого перебігу ГСПП.
11. Визначено інформативність анамнестичних, клінічних, біохімічних і гормональних показників щодо прогнозу перебігу ГСПП у хлопців. До прогностично несприятливих відносяться наступні показники: типова форма ГСПП, обтяжена спадковість щодо гіпертонічної хвороби, цукрового діабету 2 типу, у тому числі сполучення обтяженої спадковості водночас щодо гіпертонічної хвороби, цукрового діабету 2 типу та ожиріння, велика маса тіла при народженні хворого, маніфестація ожиріння у ранньому віці, високий інфекційний індекс, стійка артеріальна гіпертензія, ожиріння ІІІ - IV ступеня, прискорені темпи статевого дозрівання, наявність рожевих стрій, ангіопатії сітківки, знижений рівень мелатоніну та підвищений рівень серотоніну, кортизолу, тригліцеридів та індексу НОМА.
12. Порушення вуглеводного і ліпідного обмінів у хворих на ГСПП стали підставою для включення в лікувальний комплекс препаратів із групи бігуанідів і -ліпоєвої кислоти, які спрямовані на зниження інсулінорезистентності та сприяють нормалізації показників вуглеводного і ліпідного обмінів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для виявлення осіб підвищеного ризику щодо формування несприятливого перебігу захворювання необхідно на першому етапі обстеження провести аналіз родоводу для виявлення спадкової обтяженості щодо ожиріння, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету 2 типу і порушень репродуктивної системи ендокринного генезу серед родичів першого, другого, третього ступеня спорідненості, встановити негативні чинникі, які впливали на пробандів. Осіб з обтяженою спадковістю щодо цих захворювань необхідно включати в групу підвищеного ризику стосовно можливого несприятливого перебігу захворювання.
2. На першому етапі обстеження хлопців, хворих на ГСПП, необхідно визначити клінічний варіант перебігу захворювання за допомогою запропонованого алгоритму.
На другому етапі обстеження хлопців необхідно передбачити консультації невропатолога, офтальмолога, педіатра-кардіолога з проведенням додаткового інструментального обстеження (дослідження очного дна, рентгенологічне обстеження, ЕКГ, ЕЕГ, ультразвукове обстеження щитоподібної залози, по змозі - проводити моніторинг структурно-функціонального стану кісткової тканини).
Третій етап обстеження передбачає поглиблене вивчення нейрогормонального статусу та метаболічних порушень, а саме визначення вмісту гонадотропних гормонів та тестостерону при наявності порушень статевого дозрівання; оцінку стану надниркових залоз, щитоподібної залози; визначення базального рівня глюкози в плазмі крові з наступним проведенням стандартного глюкозотолерантного тесту, визначення в крові рівня імунореактивного інсуліну, розрахунок індексу інсулінорезистентності НОМА, визначення в крові рівня загального холестерину та його фракцій, тригліцеридів, розрахунок індексу атерогенності.
3. Заключним етапом обстеження є розрахунок індивідуального прогнозу перебігу ГСПП з використанням запропонованих прогностичних таблиць.
Розрахунок індивідуального прогнозу для хворого із ГСПП, який вперше звернувся до лікаря, засновано на простому роздільному підсумку позитивних і негативних прогностичних коефіцієнтів. При прийнятті 5 % рівня помилок (p < 0,05) поріг рішення для позитивного прогнозу стає (+ 13), а для умовно негативного прогнозу - (- 13). При досягненні прогностичного порогу (+13 і більше) або (- 13 і менше) слід вирішувати питання щодо прогнозу. Пороговий коефіцієнт зі знаком „плюс” свідчить про позитивний прогноз, а із негативним знаком („мінус”) - про умовно негативний прогноз. Якщо в процесі підсумку прогностичних коефіцієнтів не було досягнено жодного із двох порогів, то робиться висновок - "невизначена відповідь”. При цьому необхідно продовжити обстеження підлітка із ГСПП для отримання додаткової інформації або рекомендувати спостереження за хворим протягом двох-трьох місяців, яке дозволить визначити певну прогностичну відповідь.
Розроблений алгоритм прогнозування гіпоталамічного синдрому у хлопців різних вікових груп із достовірністю 71 % поліпшить прогноз перебігу ГСПП на ранніх етапах формування цієї патології, що дозволить провести своєчасні профілактичні і реабілітаційні заходи у хворих, а це, в свою чергу, сприятиме поліпшенню стану здоров`я і соціальній адаптації осіб з групи високого ризику. Хлопчики, у яких виявляються прогностично несприятливі ознаки, потребують більш ретельного диспансерного спостереження ендокринолога.
4. Хлопцям, хворим на ГСПП, при наявності у них кластера клініко - метаболічних порушень, характерних для метаболічного синдрому Х (абдомінальне ожиріння, артеріальна гіпертензія, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність, дисліпопротеїдемії атерогенної спрямованості), рекомендовано в терапію включати препарат метформін у дозі 1000 мг на добу протягом двох місяців з наступним проведенням контрольного клініко-лабораторного обстеження для визначення ефективності призначеного лікування. Позитивними результатами лікування слід вважати відсутність скарг у хворого, зниження апетиту, маси тіла, нормалізацію або тенденцію до нормалізації артеріального тиску, зниження ознак інсулінорезистентності, за даними гормонального обстеження, та розрахунку індексу НОМА.
Хворим на ГСПП при наявності в них дисліпопротеїдемії атерогенної спрямованості, яка діагностується вже при первинному обстеженні, рекомендовано призначення препаратів - ліпоєвої кислоти (600 мг на добу протягом двох місяців) з метою корекції порушень ліпідного обміну. Для оцінки ефективності проведеної терапії слід провести контрольне обстеження хворих після закінчення прийому препарату. Критеріями позитивної динаміки слід вважати нормалізацію показників ліпідного спектра крові (підвищення рівня ХСЛПВЩ, зниження рівня ХСЛПНЩ та ТГ).
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей та підлітків з ендокринною патологією / В.В.Поворознюк, О.І.Плєхова, О.О.Хижняк, О.А.Будрейко, С. І. Турчина // Проблеми остеології. - 2001.- Т.4, № 1-2.- С. 21- 26. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).
2. Хижняк О.О. Применение Сиофора (Метформина) у подростков с метаболическим вариантом течения гипоталамического синдрома пубертатного периода // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2001. - С. 1186-1190.
3. Структурно-функциональное состояние костной ткани у юношей с гипоталамическим синдромом пубертатного пери ода / Е.И. Плехова, В.В.Поворознюк, О.О. Хижняк, С.И. Турчина // Проблеми остеології.- 2002.- Т.5, №1. - С. 73-75. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).
4. Сезонные колебания содержания мелатонина и гонадотропинов у здоровых мальчиков-подростков / Е.И.Плехова, С.И.Турчина, О.О.Хижняк, Т.П. Костенко, Е.В. Фомина // Буковинський медичний вісник. - 2002 - № 3-4 - С.87-89. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистичну обробку результатів).
5. Хижняк О.О. Клинико-гормональные варианты течения полового созревания мальчиков-подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - № 4. - С. 75 - 77.
6. Хижняк О.О. Применение Эспа-липона (альфа-липоевой кислоты) у мальчиков-подростков с метаболическим вариантом течения гипоталамического синдрома пубертатного периода //Медицина сьогодні і завтра.-2003.-№ 2.-С. 54-57.
7. Коренев Н.М., Хижняк О.О., Введенская Т.С. Особенности функционального состояния сердечно-сосудистой системы у мальчиков-подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003.- № 3.- С. 19-20. (Дисертантом проведено аналіз літератури набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
8. Хижняк О.О., Кашкалда Д.А., Плехова Е.И. Состояние протеиназно-ингибиторной системы крови у мальчиков с различными клиническими вариантами гипоталамического синдрома пубертатного периода // Проблеми ендокринної патології - 2003. - № 2. - С.30 - 34. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
9. Хижняк О.О, Сулима Т.Н. Особенности липидного обмена у мальчиков - подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Ендокринологія. - 2003.- № 1. - С.73 - 78. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
10. Хижняк О.О., Плехова Е.И., Сулима Т.Н., Багацкая Н.В. Роль наследственных и средовых факторов в формировании гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков // Ендокринологія. - 2003. - № 2.- С.221 - 227. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку результатів, підготовку матеріалів до друку).
11. Хижняк О.О. Особенности метаболических нарушений при гипоталамическом синдроме пубертатного периода в детском и подростковом возрасте//Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна.-2003.-№597.-С. 97-100.
12. Соматическое здоровье у мальчиков с гипоталамическим синдромом / О.О. Хижняк, С.И. Турчина, А.В. Косовцова, Л.П. Левчук, Б.В.Банников // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 2 / 2 - С. 839 - 840. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку результатів).
13. Плехова Е.И., Хижняк О.О., Турчина С.И. Роль гормона эпифиза мелатонина в патогенезе метаболических нарушений при гипоталамическом синдроме у мальчиков-подростков // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - №3. - С.61- 66. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
14. Плехова Е.И., Хижняк О.О., Турчина С.И. Содержание лептина в крови мальчиков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - № 4. - С. 29 - 31. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
15. Хижняк О.О. Состояние гипофизарно - тиреоидной системы у мальчиков при гипоталамическом синдроме пубертатного периода // Проблеми ендокринної патології. - 2004. - № 1. - С. 30 - 35.
16. Хижняк О.О. Функціональний стан надниркових залоз у хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду // Проблеми ендокринної патології, 2004. - № 2. - С. 33 - 41.
17. Хижняк О.О., Череватова С.Х., Турчина С.І. Радіоімунні методи в діагностиці стану гіпофізарно - гонадної системи у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду // Укр. радіологічний журнал. - 2004. - № 3.- С.118 - 125. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
18. Хижняк О.О., Багацька Н.В. Клініко - генеалогічна характеристика сімей хлопців із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2004.- № 3. - С. 37 - 42. (Дисертантом проведено набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
19. Плехова О.І., Хижняк О.О. Стан симпатико - адреналової системи та обмін серотоніну у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду // Проблеми ендокринної патології. - 2004. - № 3. - С. 51-59. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
20. Хижняк О.О. Особливості вуглеводного обміну у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду // Ендокринологія. - 2004.- Т 9, №2. - С. 118 - 125.
21. Хижняк О.О., Кашкалда Д.А. Особенности протеолиза у мальчиков - подростков с артериальной гипертензией при гипоталамическом синдроме пубертатного периода // Вісник Харківського нац.університету ім. В.Н. Каразіна.- 2004.- № 639.- С. 78 - 82. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
22. Плехова О.І., Хижняк О.О., Косовцова Г.В. Прогноз перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців // Проблеми ендокринної патології, 2005. - № 1. - С. 3 - 8. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
23. Пат. 3282 Україна, МКВ7 А61К31/155. Спосіб лікування метаболічних розладів у хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду / М.М.Коренєв, О.О. Хижняк; Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків АМН України. - № 2003.1211335; Заяв. 10.12.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11.
24. Плехова Е. И., Турчина С. И., Хижняк О.О. Экскреция мелатонина у здоровых мальчиков-подростков в процессе полового созревания // Вестник проблем биологии и медицины. - 1998. - Вып. 23. -С. 89-93. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).
25. Коренев Н.М., Хижняк О.О., Михановская Н. Г. К вопросу о диагностике и лечении артериальной гипертензии у мальчиков-подростков с гипоталамическим пубертатным синдромом // Ендокринологія.- 1999.- Т.4, № 2.- С. 242. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).
26. Коренев Н.М., Хижняк О.О., Сулима Т.Н. Системный подход к анализу клинических проявлений гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков // Вісник Харківського нац.ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - 2002. - № 546. - С. 94 - 98. (Дисертантом проведено аналіз літератури набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
27. Хижняк О.О., Сулима Т.Н. Экспертная система для дифференциальной диагностики различных клинических форм гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков // Проблеми ендокринної патології. - 2003 - №1. - С.48 - 53. (Дисертантом проведено аналіз літератури набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).
28. Плехова Е.И. Кашкалда Д.А., Хижняк О.О. Активность ферментов катаболизма коллагена и эластина у мальчиков-подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 1 / 2- С. 377 - 378. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
29. Плехова О.І., Кашкалда Д.А., Хижняк О.О. Спосіб ранньої діагностики стертих форм гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців // Інформаційний бюлетень. Додаток до Журналу Академії медичних наук України. - К., 2004. - Вип.18. - С. 41. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
30. Хижняк О.О. Використання -ліпоєвої кислоти (лікарський препарат Еспа-ліпон) для лікування метаболічних розладів у хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду // Інформаційний бюлетень. Додаток до Журналу Академії медичних наук України. - К., 2004. - Вип.18. - С. 41.
За матеріалами дисертації опубліковано також 17 тез в збірниках матеріалів вітчизняних та міжнародних з`їздів і конференцій.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту у дорослих осіб чоловічої статі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного гепатиту. Вплив традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання.
автореферат [46,6 K], добавлен 19.03.2009Особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому в ранньому та віддаленому періодах хірургічної менопаузи. Ефективність застосування традиційної гормональної терапії шість місяців післяопераційного періоду та вплив на систему гемостазу.
автореферат [91,1 K], добавлен 18.03.2009Туберкульоз як інфекційна і соціальна проблема. Чинники поширення інфекції та інфікованість мікобактеріями туберкульозу. Особливості групи ризику та методи профілактики захворювання. Перебіг туберкульозу на ранніх стадіях, клінічні прояви захворювання.
реферат [30,6 K], добавлен 05.04.2014- Реографічні показники церебрального кровообігу у підлітків: залежність від статі, віку та соматотипу
Особливості РЕГ-показників церебральної гемодинаміки у здорових міських підлітків залежно від віку, статі та соматотипу. Кількісні нормативні вікові та конституційні значення РЕГ у хлопчиків і дівчаток Поділля. Практичне значення одержаних результатів.
автореферат [36,4 K], добавлен 10.04.2009 Клініко-патогенетичні аспекти СЕН з урахуванням причин виникнення. Основні порушення морфо-функціонального стану тонкої кишки. Використання способів визначення ендогенної інтоксикації, імунних порушень та електроентерографії (ЕЕНГ) в діагностиці СЕН.
автореферат [41,2 K], добавлен 12.03.2009Вивчення сучасних даних літератури з вивчення патогенезу, клінічної картини, діагностики та лікування пізніх форм адреногенітального синдрому. Діагностика постпубертатної форми адреногенітального синдрому. Застосування гормональних контрацептивів.
статья [28,3 K], добавлен 06.09.2017Пошук і уточнення патогенетичних механізмів розвитку синдрому системної запальної відповіді. Шляхи корекції запалення є важливою задачею, оскільки саме цей початковий етап генералізації запалення є вирішальним у розвитку септичного шоку і смерті хворого.
автореферат [39,8 K], добавлен 09.03.2009Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009Проблема збереження і відновлення професійного здоров'я людей. Вплив синдрому хронічної втоми на психофізичний стан організму. Передумови виникнення захворювання: порушення сну, гормональні зміни, хронічні захворювання, шкідливі звички та авітаміноз.
реферат [25,7 K], добавлен 28.02.2012Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.
автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009Профілактика алергічних захворювань. Особливості генетично запрограмованої імунної відповіді на антиген під дією різних провокуючих факторів. Реабілітаційні заходи для запобігання трансформації алергічної схильності в захворювання. Копрологічний синдром.
автореферат [46,5 K], добавлен 21.03.2009Нові методи лікування із застосуванням лізиноприлу і глутаргіну на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей мозкового і периферійного кровоплину у хворих на артеріальну гіпертензію, аналіз впливу лікування на клінічний перебіг захворювання.
автореферат [32,9 K], добавлен 21.03.2009Взаємозв’язки хламідійної інфекції та імунодефіциту: імунопатогенез та імунодіагностика. Основні особливості захворювання та їх прояви. Функціонально-структурні зміни фагоцитів за умов гіперімунокомплексного синдрому. Імунологічні маркери та їх сутність.
автореферат [121,7 K], добавлен 20.02.2009Шизофренія як хвороба, її епідеміологія, клінічні прояви і види. Зміни особистості при шизофренії, суїцидальні розлади. Аналіз причин виникнення, прояву та перебігу захворювання на шизофренію, діагностика захворювання за даними спостереження за хворими.
дипломная работа [170,0 K], добавлен 16.09.2010Обстеження середнього популяційного значення депресивності академічної молоді в Україні. Характеристика порушень показників металолігандного гомеостазу. Залежність виразності депресивності від віку, статі та матеріального статку обстежених осіб.
статья [132,1 K], добавлен 05.10.2017Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи. Основні причини виникнення гіпертонічної хвороби, її клінічні прояви та перебіг захворювання. Медикаментозне лікування та профілактика. Використання засобів фізичної реабілітації при гіпертонії.
дипломная работа [79,0 K], добавлен 14.11.2010Скринінговий діагностичний критерій метаболічного синдрому. Пероральний тест на толерантність до глюкози з одночасним дослідженням вмісту імунореактивного інсуліну. Лікування хворих на артеріальну гіпертензію, ускладену хронічною серцевою недостатністю.
автореферат [50,8 K], добавлен 26.01.2009
