Епідеміологія йододефіцитних захворювань у Карпатському регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України

УДК 616.433-007.213:577.175:322]-008.64-055.5/7

Епідеміологія йододефіцитних захворювань у Карпатському регіоні

14.01.14. - ендокринологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Вацеба Андрій Остапович

Київ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії та Івано-Франківській обласній клінічній лікарні

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Паньків Володимир Іванович, Буковинська державна медична академія, професор кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Епштейн Овсій Володимирович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, завідувач лабораторії функціональної діагностики

Доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії з курсом ендокринології

Провідна установа: Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, відділ клінічної ендокринології, м. Харків

Захист відбудеться “_22” червня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м. Київ-114, вул. Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114, вул. Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий “20” травня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук Калинська Л.М.

зоб ендемічний йододефіцитний тироксин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення інтересу до проблем тиреоїдної патології за останні роки спричинене її зростаючою поширеністю серед населення України, високою частотою тимчасової і стійкої непрацездатності, що визначає соціальну значущість захворювань [Боднар П.М., 2001; Олійник В.А., 2001]. Найактуальнішою проблемою сучасної тиреоїдології визнана зобна ендемія [Касаткина Э.П., 2001]. Ендемічний зоб - основний наслідок нестачі йоду в довкіллі, тому впродовж тривалого часу вважався єдиним проявом такого стану. На сьогодні доведено, що, крім зоба, дефіцит йоду має також інший негативний вплив на здоров'я населення. У літературі введено термін йододефіцитні захворювання (ЙДЗ), який використовується для позначення всіх несприятливих впливів дефіциту йоду на ріст і розвиток організму і, насамперед, на формування мозку дитини [Delange F., 1994].

ЙДЗ належать до числа найпоширенішої неінфекційної патології людини. Для 1,5 млрд. мешканців Землі існує підвищений ризик виникнення таких розладів внаслідок недостатнього споживання йоду, у 650 млн. людей відзначається збільшення щитоподібної залози (ендемічний зоб), а у 45 млн. - виражене розумове відставання внаслідок йодного дефіциту [Wiersinga W.M., 2000].

У багатьох європейських країнах, Японії та США систематичне здійснення профілактичних заходів призвело до значного зниження напруженості зобної ендемії [Vanderpump M.P.J., 2001; Hollowell J.G. et al., 2002]. У той же час в Україні протягом останніх років спостерігається зростання числа регіонів, в яких відзначається зобна ендемія, і збільшується її тяжкість [Кравченко В.І. та співавт., 2002; Тронько М.Д. та співавт., 2003].

26 вересня 2002 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1418 “Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002-2005 роки”. Метою цієї Програми є зменшення кількості захворювань, зумовлених йодною недостатністю, збереження і зміцнення здоров'я населення.

Інтерес світової громадськості до цієї проблеми зумовлений вагомими обставинами: стан здоров'я та інтелект населення регіонів з нестачею йоду перебуває на нижчому рівні, порівняно з регіонами, вільними від зобної ендемії [Zimmermann M.B. et al., 2003]. Крім виражених форм розумової відсталості, нестача йоду зумовлює зниження інтелектуального потенціалу всього населення, що проживає за умов йодної недостатності. Дослідження останніх років засвідчили, що середні показники розумового розвитку в регіонах з вираженим йодною недостатністю на 10-15% нижчі, ніж за умов нормального йодного забезпечення [Glinoer D., 2001].

Таким чином, сучасний стан зобної ендемії в країні, екологічні чинники (забруднення радіонуклідами), соціально-економічні зміни зводять проблему ЙДЗ до пріоритетних проблем охорони здоров'я і вимагають невідкладних заходів щодо ліквідації передумов їх виникнення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планових наукових досліджень Буковинської державної медичної академії “Вивчення епідеміології, факторів ризику, клініки та діагностики розумової відсталості у дітей Чернівецької області” (номер державної реєстрації 0198U005598), “Зоб на Північній Буковині (епідеміологія, клінічні особливості, профілактика, лікування)” (номер державної реєстрації 0103U004374).

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження - здійснити епідеміологічний аналіз ЙДЗ на території Карпатського регіону, впровадити нові методи оцінки ЙДЗ, розробити профілактичні та лікувальні заходи по ліквідації ЙДЗ.

Задачі дослідження:

1.Оцінити стан зобної ендемії та ступінь вираження йодного дефіциту в Карпатському регіоні, використовуючи міжнародні критерії ВООЗ/ЮНІСЕФ/ICCIDD.

2. Вивчити поширеність основних захворювань, спричинених йодною недостатністю, у різних регіонах Українських Карпат.

3. Проаналізувати функціональний стан щитоподібної залози у дітей за умов йодної недостатності.

4. Оцінити стан розумової працездатності дітей з ендемічним зобом.

5. Вивчити ефективність різних режимів профілактики ЙДЗ у школярів з допомогою таблетованих препаратів йоду.

6. Зіставити ефективність лікування ендемічного зоба у дітей та підлітків L-тироксином і препаратами йоду.

7. Вивчити вплив дисбалансу мікрофлори кишечнику на ефективність терапії дифузного нетоксичного зоба у дітей.

8. Розробити рекомендації по організації диспансерного спостереження за дітьми із захворюваннями, спричиненими йодною недостатністю.

Об'єкт дослідження - захворювання, спричинені нестачею йоду в довкіллі.

Предмет дослідження - частота, діагностика та лікування йододефіцитних захворювань.

Методи дослідження - аналіз клінічних характеристик ЙДЗ здійснювали за розробленою картою скринінгу, використовуючи інструментальні (УЗД щитоподібної залози), лабораторні (визначення медіани йодурії згідно реакції Sandell-Kolthoff, імуноферментне визначення ТТГ, Т₃, Т₄, антитіл до тиреоглобуліну) методи; вірогідність отриманих результатів досліджували статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено широкомасштабне дослідження ЙДЗ в окремих регіонах Українських Карпат з використанням сучасних методів діагностики захворювань, зумовлених дефіцитом йоду. На значному матеріалі у польових умовах відпрацьовані нові методичні підходи до проведення епідеміологічного аналізу.

Для спостереження за динамікою лікування використано дані ультразвукової волюмометрії щитоподібної залози і показники екскреції йоду з сечею, що дозволило дати кількісну оцінку результатам лікування та оцінити рівень споживання йоду на фоні проведення профілактичних і лікувальних заходів.

Показано, що таблетовані препарати йодиду калію володіють такою ж терапевтичною активністю при ендемічному зобі, як і L-тироксин.

Вперше доведено, що нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, який надходить з їжею, призводить до збільшення показників його екскреції з сечею і зменшення ступеня йодної недостатності.

Практичне значення одержаних результатів. У процесі роботи було відпрацьовано і впроваджено в практику нові методи оцінки ЙДЗ. Показано, що визначення об'єму щитоподібної залози з допомогою ультразвукового методу, концентрації йоду в сечі є ефективними критеріями оцінки ступеня тяжкості ЙДЗ на популяційному рівні та дозволяють забезпечити ефективний контроль за проведенням профілактичних і лікувальних заходів.

Створено базу даних, яка є основою для порівняння з результатами подальшого моніторингу рівня йодурії і стану зобної ендемії в процесі здійснення корекції йодної недостатності.

Органам охорони здоров'я надано інформацію про сучасний стан ЙДЗ на території Карпатського регіону.

Практичній охороні здоров'я запропоновано новий спосіб лікування ендемічного зоба.

Матеріали дослідження використано при підготовці рішень Чернівецької та Івано-Франківської обласних рад “Про невідкладні заходи щодо профілактики йододефіцитних захворювань серед населення області”, а також при створенні комісії по боротьбі з ендемічним зобом при Коломийській державній районній адміністрації Івано-Франківської області. Одержані результати сприятимуть виконанню Постанови Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1418 “Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002-2005 роки”.

Впровадження одержаних результатів у практику здійснювалося протягом періоду епідеміологічного дослідження шляхом занять з медичним персоналом центральних районних лікарень, амбулаторій сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктів Карпатського регіону. Основні положення дисертації прийняті до практичного застосування у Чернівецькому обласному клінічному ендокринологічному диспансері, у диспансерному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, в ендокринологічних кабінетах центральних районних поліклінік Чернівецької та Івано-Франківської областей. Результати дослідження також використовуються в навчальному процесі на кафедрі клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто, на основі аналізу літератури, було визначено напрямок, мету і задачі дослідження, самостійно проведено загальноклінічні дослідження, систематизацію, статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих даних, обґрунтування наукових положень і висновків, підготовку наукових даних до публікації та до виступів на конференціях, написання дисертації. Визначення тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні здійснювалося автором у складі експедицій лікарів Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей (Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня, Ужгородська обласна клінічна лікарня, НПО “Реабілітація”, Чернівецький обласний ендокринологічний клінічний диспансер), інструментальні та лабораторні дослідження виконані автором спільно із співробітниками лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (зав. - д.мед.н. В.І. Кравченко), гормональної лабораторії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, спеціалістами ультразвукової діагностики. Здобувач самостійно підібрав хворих, провів їх лікування, виконав клінічні дослідження, провів систематизацію, статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, опрацював всі розділи дисертації, підготував до друку наукові праці та дисертацію до захисту.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, були представлені та обговорені на 26-ому засіданні Європейської тиреоїдної асоціації (Мілан, 1999), міжнародній конференції “Актуальні питання ендокринології” (Мінськ, 1999), науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю НДІ фармакотерапії ендокринних захворювань, “Актуальні проблеми фармакотерапії ендокринних захворювань” (Харків, 1999), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми природокористування Карпатського регіону” (Коломия, 2000), 12-ому Міжнародному тиреоїдному конгресі (Кіото, 2000), на 8-ому конгресі Світової Федерації українських лікарських товариств (Львів, 2000), 82-ій підсумковій науковій конференції співробітників Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2001), на 6-ому з'їзді ендокринологів України (Київ, 2001), 4-ому Всеросійському конгресі ендокринологів (Санкт-Петербург, 2001), 27-ому засіданні Європейської тиреоїдної асоціації (Варшава, 2001), симпозіумі “Йодна профілактика: користь і можливі побічні ефекти” (Краків, 2001) науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 95-річчю з дня народження В.П. Комісаренка (Київ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць (6 статей у наукових спеціалізованих виданнях, 8 робіт у збірниках доповідей з'їздів і конференцій, отримано деклараційний патент на винахід).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках тексту і складається з вступу, шести розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (117 робіт вітчизняних і російськомовних авторів і 216 робіт зарубіжних авторів). Дисертація ілюстрована 24 таблицями та 8 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. Основою дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження дітей, які постійно проживають у Карпатському регіоні України. На першому етапі було проведено визначення оцінки тяжкості йодного дефіциту в різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. З цією метою обстежено 4355 дітей віком від 7 до 12 років з 17 населених пунктів. Наступним етапом дослідження було проведення обстеження 1250 дітей віком 9 і 12 років у складі експедиції лікарів-ендокринологів Івано-Франківської області, створеної згідно з наказом управління охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації №486-в від 27.04.1999 р. Для оцінки ступеня вираження ЙДЗ були використані такі методи: антропометричні (ріст, маса тіла); пальпаторне та ультразвукове (з допомогою апарату УЗД “AU BIOMEDIKA” з датчиком 7,5 МГц) обстеження щитоподібної залози; визначення концентрації йоду проводилося у разових порціях сечі згідно реакції Sandell-Kolthoff за методом Dunn et al. (1991 р.) у лабораторії епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України (керівник - д.мед.н. Кравченко В.І.); визначення концентрацій ТТГ, Т₄, Т₃ методом імуноферментного аналізу з використанням наборів “Novum diagnostics, inc Diagnostic Automation”, імуноферментне визначення антитіл до ТГ та мікросомальної фракції у сироватці крові - наборами БАТ (Біоаналітичні технології, м.Харків).

Для оцінки інтелектуального розвитку застосовували психологічне тестування за методом Равенна. Нами також проаналізовано показники розумової працездатності дітей з ендемічним зобом методом вивчення особливостей уваги, її стійкості, здатності до концентрації, а також визначення темпів сенсомоторних реакцій у 560 дітей віком від 9 до 16 років. Для вивчення стійкості уваги і розумової працездатності здійснювали коректурну пробу. Дослідження темпу сенсомоторних реакцій і особливостей уваги здійснювали з допомогою модифікованих таблиць Шульте.

Нами також було вивчено структуру тиреоїдної патології у гірській частині Коломийського району Івано-Франківської області, який належить до місцевості з помірним ступенем тяжкості йодного дефіциту. З цією метою проведено обстеження всієї популяції до 14 років, а також усіх вікових груп дорослого населення сіл Марківка та Рунгури. Дослідженням було охоплено 1245 осіб (78,5% від усієї популяції, чоловіків - 574, жінок - 671) вказаних населених пунктів.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася на персональному комп'ютері IBM з допомогою статистичної програми Excel, застосовуючи також непараметричні методи порівняння (критерій Манна-Уїтні) і рангової кореляції, оскільки розподіл показників об'єму щитоподібної залози і концентрації йоду в сечі відрізняється від нормального і носить асиметричний характер. Вірогідність різниці середніх величин визначали за t - критерієм Стьюдента; різницю вважали вірогідною при Р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення.

З метою визначення ступеня тяжкості йодного дефіциту в Карпатському регіоні обстежено 4355 дітей віком від 7 до 12 років з 17 населених пунктів, розміщених у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат (табл.1).

Таблиця 1 Кількість обстежених по регіонах методами пальпації, УЗД, визначення вмісту йоду в сечі

Клімато-географічні яруси	Обстежено методом пальпації	Обстежено методом УЗД	Обстежено методом визначення йоду в сечі
Низькогірний	1225	689	235
Середньогірний	1720	864	218
Високогірний	1410	714	272
Загалом	4355	2267	725

Методом пальпації визначено збільшення щитоподібної залози в середньому по регіону у 71,4% дітей. При оцінці розмірів щитоподібної залози у школярів, що проживають в умовах високогір'я Карпат, наявність ендемічного зоба встановлено у 77,6%. Серед школярів середньогірного ярусу частота ендемічного зоба становила 68,5%, а серед школярів низькогір'я - 42,3%.

За даними УЗД проаналізовано всі випадки, при яких об'єм щитоподібної залози перевищив нормативне значення при відсутності вогнищевих структурних змін, що дозволило діагностувати дифузний зоб (тиреомегалію). Частота тиреомегалії по всіх територіях становила в середньому 63,7%. Випадки зоба відзначалися достовірно частіше серед дітей, що проживають у високо- і середньогірних районах Карпат, і становили 73,8% і 61,7% відповідно проти 36,5% у низькогірних. У нашому дослідженні використання методу пальпації призвело до завищення результату. Однак слід визнати, що загалом за двома індикаторами йодного дефіциту (частота зоба і частота тиреомегалії) оцінка тяжкості ендемії співпадає.

Загалом по регіону медіана йодурії становила 42,8 мкг/л, в аналізованих районах даний показник також знаходився у межах значень, що відповідають середньому ступеню тяжкості йодної недостатності. Так, медіана йодурії у дітей високогір'я становила 35,7 мкг/л, у дітей середньогір'я - 41,9 мкг/л, у дітей низькогірних районів - 48,6 мкг/л.

У 88,2% обстежених дітей рівень йодурії перебував нижче гранично допустимого значення (<100 мкг/л). Загальний відсоток дітей із зниженими показниками екскреції йоду з сечею (частота йодного дефіциту) не мав істотної різниці у районах Карпат. Однак, у 28,5% дітей показник йодурії становив менше 20 мкг/л, що вказувало на тяжку йодну недостатність. Найбільш несприятлива ситуація відзначалася у високогірних районах, де тяжкий йодний дефіцит за показниками йодурії спостерігався у 46,5% обстежених.

При порівнянні частоти зоба і медіани йодурії виявлено невідповідність цих індикаторів у регіоні. При йодному дефіциті середньої тяжкості за даними йодурії відзначається тяжка зобна ендемія за показником частоти зоба.

Поширеність ендемічного зоба в різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. Нами проведено обстеження 1250 школярів віком 9 і 12 років, що постійно проживають у різних клімато-географічних ярусах Карпатського регіону: високогірному (385 дітей), середньогірному (455 дітей) і низькогірному (410 дітей).

При оцінці розмірів щитоподібної залози у школярів, що проживають у різних клімато-географічних ярусах Карпатського регіону, встановлено, що дифузний нетоксичний зоб майже вдвічі частіше трапляється серед дітей, які проживають за умов високогірного та середньогірного ярусів порівняно з тими, які проживають в умовах низькогір'я. Загалом серед обстежених школярів частота ендемічного зоба досягала 63,2% (табл.2).

Таблиця 2 Частота ендемічного зоба серед дітей Карпатського регіону за даними пальпації

Клімато-географічні яруси	Норма	Збільшення щитоподібної залози
		Всього	1А	1Б	2
Високогір'я (n=385)	87 (22,6%)	298 (77,4%)	274 (71,2%)	22 (5,7%)	2 (0,5%)
Середньогір'я (n=455)	129 (28,4%)	326 (71,6%)	311 (68,3%)	14 (3,1%)	1 (0,2%)
Низькогір'я (n=410)	244 (59,5%)	166 (40,5%)	153 (37,3%)	12 (3,0%)	1 (0,2%)
Загалом (n=1250)	460 (36,8%)	790 (63,2%)	738 (59,1%)	48 (3,8%)	4 (0,3%)

Величина медіани йодурії у високо- та середньогір'ї Карпат перебувала на рівні 33-38 мкг/л. Показник медіани йодурії у дітей низькогір'я Карпат знаходилася на рівні 69-76 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодного дефіциту. Знижена екскреція йоду характерна для 82,3% дітей, що мешкають в обстежених регіонах. На основі одержаних даних можна дійти до висновку, що забезпечення йодом мешканців Українських Карпат перебуває на неадекватно низькому рівні.

За даними ультразвукового обстеження частота збільшення щитоподібних залоз становила 32,2% у низькогір'ї, 63,4% - в районах середньогір'я, 87% - в районах високогір'я. Середній об'єм щитоподібної залози у дітей, які проживають у низькогір'ї, був вірогідно нижчим порівняно з населенням високогір'я (7,6±0,3 см³ проти 11,8±1,2 см³; Р<0,05).

Зіставлення даних пальпаторного і ультразвукового обстеження з результатами визначення йоду в сечі засвідчили, що найнижча концентрація йоду в сечі спостерігалась в районах високогір'я (табл. 3). У цих же районах кількість дітей, що мають вміст йоду в сечі менше 20 мкг/л, була значно вищою - 19% проти 9% у районах середньогір'я. У найсприятливішій низькогірній місцевості медіана концентрації йоду в сечі була вищою порівняно з районами середньогір'я і високогір'я, а кількість дітей із вмістом йоду в сечі менше 20 мкг/л становила всього 1,9%.

Таблиця 3 Медіана і частотний розподіл концентрації йоду в сечі у школярів Карпатського регіону

Вік	9 років	12 років
Район	Низькогір'я
Кількість обстежених	65	22
Медіана концентрації йоду в сечі в мкг/л	48	51
Кількість зразків сечі (в %) з концентрацією йоду: <100 мкг/л 50-99 мкг/л 20-49 мкг/л <20 мкг/л	93,9 44,6 47,7 1,7	90,9 43,5 45,5 2,0
	Середньогір'я
Кількість обстежених	55	57
Медіана концентрації йоду в сечі в мкг/л	43	46
Кількість зразків сечі (в %) з концентрацією йоду: <100 мкг/л 50-99 мкг/л 20-49 мкг/л <20 мкг/л	100 16,3 78,2 5,5	97,5 24,4 60,9 12,2
	Високогір'я
Кількість обстежених	41	61
Медіана концентрації йоду в сечі в мкг/л	31	33
Кількість зразків сечі (в %) з концентрацією йоду: <100 мкг/л 50-99 мкг/л 20-49 мкг/л <20 мкг/л	92,7 34,1 39 20,0	97,2 42,6 44,0 10,6

Таким чином, епідеміологічні дослідження показали, що у всіх обстежених регіонах Українських Карпат наявна йодна недостатність різного ступеня вираження, що в сільських районах ситуація із споживанням йоду набагато тяжча, ніж в місті, що з підвищенням ступеня йодної недостатності зростають прояви зобної ендемії, такі, як частота збільшення щитоподібної залози і видимих форм зоба, величина середнього об'єму щитоподібної залози і середнього відхилення від значень, прийнятих за норму. Отримані дані підтверджують, що в обстежуваних регіонах зобна ендемія, в основному, є проявом саме йодної недостатності, а не інших зобогенних чинників.

Функціональний стан щитоподібної залози за умов йодної недостатності. При проведенні обстеження клінічних симптомів порушення функції щитоподібної залози виявлено не було. З метою вивчення функціонального стану щитоподібної залози нами обстежено 104 школярі з дифузним нетоксичним зобом 1А-1Б ст.: 56 - з високогірного села Замагорів Верховинського району і 58 - з низькогірного села Слобода Коломийського району; паралельно обстежено 45 практично здорових школярів без проявів зоба з високогірного району і 52 - з низькогірного. Вік обстежених становив 14-16 років.

Дані, наведені у табл. 4, засвідчують, що рівень основних параметрів функції щитоподібної залози у клінічно здорових школярів, які проживають за умов високогір'я Карпат, перебуває на нижчому рівні порівняно з ровесниками, які проживають в низькогірному районі.

Зважаючи на знижений рівень екскреції йоду з сечею, можна вважати, що зниження функціонального стану щитоподібної залози у мешканців гірських районів є прямим наслідком йодної недостатності.

Таблиця 4 Функціональний стан щитоподібної залози у школярів, які проживають в різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат

Показники	Низькогір'я: ЩЗ 0 ст. (n=52)	Низькогір'я: ЩЗ 1А-1Б ст. (n=58)	Високогір'я: ЩЗ 0 ст. (n=45)	Високогір'я: ЩЗ 1А-1Б ст. (n=56)
Т3, нмоль/л	1,91±0,03	1,94±0,02	1,89±0,02	1,93±0,06
Т4, нмоль/л	96,3±2,3*	83,7±1,7*	79,2±1,8*	68,7±2,4*
ТТГ, мкОД/мл	3,14±0,09*	4,03±0,14*	5,26±0,17*	7,82±0,21*

Примітка: * - різниця вказаних показників між групами із низькогір'я і високогір'я з розмірами ЩЗ 0 ст. і 1А-Б ст. є статистично достовірною (Р<0,05)

Середній рівень базального ТТГ (при нормі 0,4-7,0 мкОД/мл) у школярів високогір'я в 1,7 рази перевищував аналогічний показник серед обстежених, які проживають за умов низькогір'я. У школярів з дифузним нетоксичним зобом також спостерігали достовірне зниження Т₄ у групі з високогір'я порівняно з ровесниками з низькогір'я (хоча і в межах нормальних значень). Звертає на себе увагу достовірне підвищення рівня ТТГ у школярів з дифузним нетоксичним зобом, які проживають у високогір'ї Карпат. У 5 школярів із 56 (8,9%) рівень ТТГ перевищував верхню межу норми, що свідчить про субклінічний гіпотиреоз.

У низькогірному районі Карпат рівень ТТГ у школярів з дифузним нетоксичним зобом був достовірно нижчим від аналогічного показника у школярів високогір'я. У 3 з 58 (5,2%) рівень ТТГ перевищував нормальні значення.

Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що у значної частини школярів, які проживають в Карпатському регіоні спостерігається зниження тиреоїдної активності, при цьому у високогірному районі встановлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9%, а у низькогірному - у 5,2% обстежених.

Структура тиреоїдної патології за умов йодної недостатності. Нами вивчено частоту патології щитоподібної залози у гірських селах Коломийського району Івано-Франківської області, які належать до місцевості з помірним ступенем тяжкості йодного дефіциту.

Таблиця 5 Поширеність патології щитоподібної залози серед обстеженої популяції

Показник	Вік обстежених (роки)
	1-14	15-35	36-55	56-75	>75
Число обстежених	428	315	289	178	35
Поширеність дифузного нетоксичного зоба
N	271	116	91	43	6
%	63,3	36,8	31,5	24,2	17,1
Поширеність вузлового зоба
N	5	11	7	1	--
%	1,6	3,8	3,9	2,9	--
Поширість дифузного токсичного зоба
N	--	3	7	5	--
%	--	0,9	2,4	2,8	--
Поширеність явного гіпотиреозу
N	--	--	1	2	1
%	--	--	0,3	1,1	2,9
Поширеність автоімунного тиреоїдиту
N	2	14	16	11	--
%	0,5	4,4	5,5	6,2	--

Дифузний нетоксичний зоб було діагностовано у 63,3% дітей до 14 років і у 31,5% дорослих (табл. 5). Частота вузлових форм зоба у дорослих становила 2,9%. Частота зоба була дещо вищою серед жінок (41,4%), ніж у чоловіків (37,1%). Віковий розподіл дифузного зоба: серед осіб віком 15-35 років -- 36,8%, 36-55 років -- 31,5%, 56-75 років -- 24,2%, понад 75 років - 17,1%. Частота вузлового зоба становила 1,6% в осіб віком від 15 до 35 років з подальшим ростом до 3,8% у віковій групі 36-55 років і до 3,9% у віковій групі 56-75 років, і деяким зменшенням до 2,9% в осіб віком понад 75 років. Частота вузлового зоба зростала з віком і корелювала із статтю (вищі показники спостерігалися серед жінок). Зростання частоти вузлового зоба з віком підкреслює важливість нестачі йоду в біосфері для переходу дифузних форм зоба до вузлових. В одного хворого запідозрено папілярну карциному щитоподібної залози, що підтвердило подальше хірургічне втручання. Загалом поширеність тиреоїдної карциноми у популяції становила 80,3 на 100000 населення, що відповідає даним літератури для ендемічних областей.

Оцінка розумової працездатності дітей з ендемічним зобом. З метою виявлення реальних тенденцій порушень інтелектуального розвитку у дітей, що проживають в йододефіцитних районах Карпат, нами проаналізовано показники розумової працездатності 560 дітей з дифузним нетоксичним зобом 1А - 1Б -- 2 ступенів методом вивчення особливостей уваги, її стійкості, здатності до концентрації, а також визначення темпів сенсомоторних реакцій.

У контрольній групі (у дітей без збільшення щитоподібної залози) спостерігається менша кількість помилок, темп виконання завдання залишається стабільним, зазнаючи незначного зниження до 5-ої хвилини. Стійкість уваги у дітей із зобом у цій віковій групі має тенденцію до зниження від 102,56±7,68 на 1-ій хвилині до 72,18±9,38 на 5-ій хвилині (Р<0,01). У дітей контрольної групи стійкість уваги залишається високою (128,24±14,82) і навіть підвищується на 3-ій хвилині до 137,28±12,36, що характеризує добру працездатність здорових дітей. Швидкість обробки інформації у дітей із зобом віком 9-12 років достовірно знижена (27,14±2,46) порівняно з аналогічним показником у контрольній групі (32,49±3,62; P<0,01).

Таким чином, дітям із зобом віком 9-12 років притаманні підвищена втомлюваність, нестійкість уваги, зниження здатності до її концентрації і знижена працездатність.

У групі дітей із зобом віком 13-16 років достовірного зниження коефіцієнта точності виконуваної роботи не спостерігається (Р>0,05), однак два інші показники (коефіцієнт стійкості уваги і швидкість обробки інформації) мають тенденцію до зниження. Крім того, у старших школярів швидкість обробки інформації також сповільнена порівняно з аналогічним показником у контрольній групі з тенденцією до подальшого зниження, складаючи на 5-ій хвилині 38,21±3,46 (P<0,05), що характеризує наростаючу втомлюваність. У контрольній групі цей показник підвищений, досягаючи на 5-ій хвилині рівня 46,4±2,2 (P<0,05).

При обстеженні дітей із зобом віком 13-16 років спостерігаються достовірні відмінності порівняно з контрольною групою. У них відзначається поєднання порушеної уваги і підвищеного виснаження, що проявляється збільшенням кількості помилок при пошуку чисел в кожній наступній таблиці.

Загалом у дітей із зобом віком 9-16 років має місце підвищена втомлюваність, нестійкість уваги, зниження здатності до його концентрації, а також зміна швидкості роботи в сторону зниження, що характеризує незадовільну розумову працездатність.

Використання таблетованих препаратів йоду для профілактики та лікування ендемічного зоба в районах з йодною недостатністю. Нами вивчено ефективність різних способів контролю за введенням препарату “Йодид-100” з метою профілактики та лікування ендемічного зоба. Всього було обстежено 105 дітей віком 10 і 11 років. До прийому йодиду калію медіана концентрації йоду в сечі в обстежуваних групах була нижчою від 100 мкг/л і становила у першій групі 49 мкг/л, у другій - 54 мкг/л, у контрольній групі - 48 мкг/л. Наші дослідження показали, що мешканці обстежених районів мають потребу в додатковому споживанні йоду. Регулярний прийом 100 мкг йодиду калію щоденно дозволяє підтримувати нормальну концентрацію йоду в сечі у дітей, які проживають у даній місцевості.

Прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники йодного обміну в дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду впродовж всього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. Різні режими введення препарату (щоденно або п'ять днів на тиждень) суттєво не впливають на якість лікування: в обох випадках спостерігається зниження частоти збільшення щитоподібних залоз майже у 1,5-2 рази, а також зменшення об'єму щитоподібної залози у більшості школярів. При цьому величина, на яку зменшується тиреоїдний об'єм, вища в дітей з більшими розмірами щитоподібної залози до початку дослідження.

Нами засвідчена висока ефективність використання йодиду калію з метою профілактики та лікування ендемічного зоба в районах з легким і помірним ступенями йодної недостатності. Відповідальність за його застосування можна покласти як на батьків, так і на медичний персонал навчальних закладів.

Порівняння ефективності лікування дифузного нетоксичного зоба L-тироксином і препаратом йоду в ендемічних районах. Для дослідження було відібрано 93 дітей віком 11-12 років з дифузним збільшенням щитоподібної залози IБ - ІІ ст. Медіана концентрації йоду в сечі у дітей із збільшенням щитоподібної залози становила 51 мкг/л, з відхиленнями від 29 до 58 мкг/л у різних населених пунктах. Йодна недостатність спостерігалася у 82,5% дітей. Середній рівень концентрації йоду в сечі становив 60,44,7 мкг/л. У процесі лікування було отримано достовірне зниження об'єму щитоподібних залоз, як у випадку застосування L-тироксину в дозі 75 мкг (на 13,3%), так і у випадку прийому йодиду калію у дозі 150 мкг (на 13,5%). За результатами проведених нами досліджень в йододефіцитному регіоні, лікування L-тироксином (75 мкг) і йодидом калію у фізіологічній дозі (150 мкг) призводить до суттєвого і приблизно однакового зменшення об'єму щитоподібних залоз через 6 місяців від початку прийому препаратів.

Вплив дисбалансу мікрофлори кишечнику на ефективність терапії дифузного нетоксичного зоба у дітей. Під спостереженням перебувало 75 дітей віком 8-10 років з дифузним нетоксичним зобом з порушеннями біоценозу кишечнику. Діти, відібрані до дослідження, були розділені на 2 групи. До першої групи увійшло 40 дітей, яким поряд з терапією препаратом “Йодид-100” (1 таблетка щоденно впродовж 3 місяців) здійснювалася корекція дисбактеріозу кишечнику. З цією метою дітям призначали препарат “Біфіформ” (по 2 капсули щоденно впродовж 15 днів). Другу групу сформували 35 дітей, яким також проводилося аналогічне лікування “Йодидом-100”, однак корекцію стану мікробіоценозу кишечнику тимчасово не проводили. При первинному обстеженні мікробіоценозу кишечнику серед дітей першої групи у 57,5% виявлено зниження кількості представників облігатної мікрофлори (біфідобактерії, лактобактерії), у 47,5% - надмірний ріст умовно-патогенних бактерій (клебсієла, ентеробактер, цитробактер та ін.), у 7,5% - ріст патогенних мікроорганізмів. У дітей другої групи ці показники становили відповідно 54,3%, 45,7%, 5,7%. У процесі корекції встановленого дисбактеріозу у 67,5% дітей першої групи відзначалися нормалізація або поліпшення співвідношення представників мікрофлори кишечнику, що супроводжувалося збільшенням числа облігатних, зниженням кількості умовно-патогенних і зникненням патогенних мікроорганізмів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику і здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5% випадків відзначається зменшення об'єму щитоподібної залози. Нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його екскреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі викладені нові дані, що характеризують ендемічний зоб та інші захворювання, спричинені дефіцитом йоду, як медико-соціальну проблему і вимагають здійснення невідкладних лікувально-профілактичних заходів по ліквідації йодної недостатності. Здійснення таких заходів здатне без великих матеріально-технічних затрат значно оздоровити населення багатьох регіонів України і практично ліквідувати ЙДЗ.

2. Епідеміологічні дослідження, проведені у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат, встановили йодну недостатність різного ступеня вираження. У 77,4% обстежених школярів, що проживають за умов високогір'я Карпат і у 71,6% школярів, що проживають в умовах середньогірського ярусу, діагностовано ендемічний еутиреоїдний зоб.

3. Серед школярів Карпатського регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря. Середній об'єм щитоподібної залози, частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я.

4. У високогірному районі встановлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9%, а у низькогірному - у 5,2% обстежених школярів.

5. Хворим на дифузний нетоксичний зоб дітям, що проживають в йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидко наступаюча втомлюваність, зниження концентрації уваги і розумової працездатності.

6. Прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду впродовж всього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. Регулярність прийому препарату відбивається на показниках йодурії.

7. Лікування L-тироксином (75 мкг) і йодидом калію у фізіологічній дозі (150 мкг) призводить до суттєвого і приблизно однакового зменшення об'єму щитоподібної залози через 6 місяців від початку прийому препаратів.

8. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику і здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5% випадків відзначається зменшення об'єму щитоподібної залози. Нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його екскреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для здійснення епідеміологічних досліджень і моніторингу ЙДЗ слід використовувати комбінацію двох основних методів: визначення концентрації йоду в сечі та УЗД щитоподібної залози. Аналізуючи результати визначення ренальної екскреції йоду, крім медіани, слід звертати увагу на частотний розподіл показників в обстежуваній популяції. Оцінюючи результати УЗД щитоподібної залози, необхідно враховувати не лише показники об'єму залози, але й відхилення фактичного її об'єму від середньо-статистичної норми для кожної вікової групи.

2. У регіонах з вираженою зобною ендемією додатково рекомендується визначати функціональний стан щитоподібної залози і проводити огляд суміжними спеціалістами та психологічне тестування для виключення неврологічних порушень, пов'язаних з дефіцитом йоду.

3. При здійсненні групової та індивідуальної профілактики рекомендується призначати 100 мкг йоду (дітям до 12 років) і 150 мкг йоду на добу (підліткам від 12 років) у вигляді таблетованих форм йодиду калію. Таблетовані препарати йоду можна регулярно приймати у домашніх умовах, або в режимі 5 днів на тиждень за місцем навчання.

4. Для лікування дифузного нетоксичного (ендемічного) зоба у дітей, що проживають за умов йодної недостатності, слід використовувати йод у дозі 100-150 мкг/добу у вигляді йодовмісних препаратів. За відсутності ефекту через 6 місяців рекомендується переглянути тактику лікування.

5. Рекомендується усунення порушень мікробіоценозу кишечнику з подальшим лікуванням дифузного нетоксичного зоба йодидом калію, що призводить до зменшення об'єму щитоподібної залози. Нормалізація мікробіоценозу кишечнику призводить до збільшення показників екскреції йоду з сечею та зменшення ступеня йодної недостатності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вацеба А.О. Оцінка розумової працездатності дітей хворих на ендемічний зоб, що проживають у йододефіцитному районі Українських Карпат // Буковинський медичний вісник. - 2001. - №2. - С.55-57. (Виконана дисертантом особисто).

2. Паньків B.I., Сидорчук І.Й., Маслянко В.А., Кроха Н.В., Вацеба А.О., Гаврилюк В.М. Застосування йодиду калію для лікування дифузного ендемічного еутиреоїдного зоба у дітей // Ліки. - 1999. - №3-4. - C.130-132 (Здобувачем самостійно проведено планування дослідження, здійснювався пошук літератури за темою, проведено підбір, обстеження та лікування хворих, оцінку екскреції йоду з сечею в процесі лікування, узагальнення та статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).

3. Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Яковина В.В., Сидорчук І.Й., Паньків В.І., Маслянко В.А., Кроха Н.В. Оцінка інтелектуального розвитку у дітей, що проживають в йододефіцитних районах Українських Карпат // Український медичний альманах. - 2000. - Т.З, №2. - С.36-38 (Дисертантом самостійно здійснювався пошук літератури за темою, проведено підбір, клінічне обстеження 216 дітей, верифікацію даних обстежень, статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, написання статті).

4. Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Паньків В.І., Попович Л.В., Непорадна Л.Д. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності // Лікарська справа. - 2002. - №1. - С.31-33. (Автором самостійно проведено планування дослідження, формування груп населення с.Марківка, обстеження 278 дітей віком 9-12 років і 604 дорослих осіб (крім вагітних жінок), оцінку йодного забезпечення, верифікацію даних обстежень, статистичну обробку результатів, написання статті).

5. Паньків В.І., Маслянко В.А., Пашковська Н.В., Кроха Н.В., Вацеба А.О., Попович Л.В., Гаврилюк В.М., Пічкар Й.І., Фабрі З.Й., Кишко М.М., Габор М.Л., Голубка Т.В., Басараб С.Ф., Крафчик О.М., Чухран Н.В. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №1. - С.7-10. (Здобувачем самостійно виконувалися планування дослідження, обстеження 1250 дітей у Косівському та Коломийському районах Івано-Франківської області, здійснено статистичну обробку, оцінку тиреоїдного статусу та йодного забезпечення дітей, участь у підготовці рукопису).

6. Паньків В.І., Сидорчук І.Й., Маслянко В.А., Кроха Н.В., Вацеба А.О., Павлуник К.І., Івасів В.М., Гаврилюк В.М., Попович Л.В. Частота ендемічного зоба серед дітей, що мешкають у Карпатському регіоні // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т.4, №3. - С.130-132. (Автор самостійно здійснив пошук літератури за темою, провів підбір, обстеження 755 дітей віком 9-12 років у різних клімато-географічних ярусах Карпатського регіону, верифікацію даних обстежень, оцінку йодного забезпечення, узагальнення і статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).

7. Паньків В.І., Вацеба А.О. Спосіб лікування дифузного нетоксичного зоба. - Патент на винахід. - 63021 - 15.01.2004. Бюл.№1 (Автором самостійно проведено планування дослідження, пошук літератури за темою, обстеження та лікування хворих, узагальнення отриманих результатів та оформлення матеріалів).

8. Pankiv V.I., Havryliuk V.M., Popovych L.V., Vatseba A.O., Olenovych O.A. Screening for hypothyroidism in the middle-aged population // Journal of Endocrinological Investigation. - 2001. - Vol.24, Suppl.to №6. - P.121.

9. Pankiv V., Havryliuk V., Vatseba A., Popovych L., Krokha N., Maslianko V., Sydorchuk I. Long-term study of subclinical hypothyroidism: psychopathological and cognitive features // Endocrine Journal. - 2000. - Vol.47. - P.226.

10. Панькив В.И., Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Попович Л.В., Оленович О.А., Кроха Н.В. Структура тиреоидной патологии среди населения Карпатского региона // Материалы IV Всероссийского конгресса эндокринологов. - Санкт-Петербург, 2001. - С.357.

11. Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Попович Л.В., Паньків В.І., Івасів В.М., Дзьоник О.І. Частота захворювань щитоподібної залози у Карпатському регіоні // Ендокринологія. - 2001. - Т.6, додаток. - С.45.

12. Вацеба А.О. Вплив дисбалансу мікрофлори кишечнику на ефективність терапії дифузного нетоксичного зоба у дітей // Ендокринологія. - 2002. - Т.7, №1. - С.143.

13. Pankiv V.I., Vatseba A.O., Popovych L.V., Havryliuk V.M., Olenovych O.A. Thyroid function and volume in adolescent children after 3 years of iodine treatment // Satellite symposium of the 27^th Annual Meeting of the European Thyroid Association. - Abstract book. - Krarow, 2001. - P.24.

14. Вацеба А.О., Паньків В.І. Частота захворювань щитоподібної залози у Карпатському регіоні //Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, №1. - С.24.

15. Pankiv V.I., Sydorchuk I.J., Maslianko V.A., Vatseba A.O. The effect of iodine therapy on thyroid volume in euthyroid iodine deficiency goiter // Journal of Endocrinological Investigation. - 1999. - Vol.22. - P.92.

АНОТАЦІЇ

Вацеба А.О. Епідеміологія йододефіцитних захворювань у Карпатському регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 - ендокринологія. - Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню частоти ендемічного зоба та інших захворювань, спричинених дефіцитом йоду, в різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат. У 77,4% обстежених школярів, що проживають за умов високогір'я Карпат і у 71,6% школярів, що проживають в умовах середньогірського ярусу, діагностовано дифузний нетоксичний зоб. Автором встановлено, що серед школярів регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря. Середній об'єм щитоподібної залози, частота зоба збільшувалися від низькогір'я до високогір'я. У високогірному районі встановлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9%, а у низькогірному - у 5,2% обстежених школярів. Хворим на дифузний нетоксичний зоб дітям, що проживають в йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидко наступаюча втомлюваність, зниження концентрації уваги і розумової працездатності. Прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду впродовж всього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику і здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5% випадків відзначається зменшення об'єму щитоподібної залози. Нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його екскреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

Ключові слова: щитоподібна залоза, йододефіцитні захворювання, дифузний нетоксичний зоб, діагностика, профілактика, лікування.

Вацеба А.О. Эпидемиология йододефицитных заболеваний в Карпатском регионе. - Рукопись.Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - Институт эндокринологии и обмена веществ им.В.П.Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению частоты диффузного нетоксического зоба и других заболеваний, вызванных дефицитом йода, в различных климато-географических ярусах Украинских Карпат. Основой диссертационной работы являются материалы комплексного обследования детей, которые постоянно проживают в Карпатском регионе. На первом этапе была проведена оценка тяжести йодного дефицита в различных регионах Карпат. С этой целью обследовано 4355 детей в возрасте от 7 до 12 лет. Следующим этапом исследования было проведение обследования 1250 детей в возрасте 9 и 12 лет. Для оценки степени выраженности йододефицитных заболеваний (ЙДЗ) использованы следующие методы: антропометрические; пальпаторное и ультразвуковое исследование щитовидной железы; определение концентрации йода в разовых порциях мочи согласно с реакцией Sandell-Kolthoff по методу Dunn et al. в лаборатории эпидемиологии эндокринных заболеваний Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П.Комиссаренко АМН Украины; определение концентраций ТТГ, Т₄, Т₃ методом иммуноферментного анализа. Также изучена структура тиреоидной патологии в регионе с умеренным йодным дефицитом. С этой целью обследована вся популяция до 14 лет, а также все возрастные группы взрослого населения сел Маркивка и Рунгуры.

Методом пальпации определено увеличение щитовидной железы в среднем по региону в 71,4% детей. Медиана йодурии составляла 42,8 мкг/л. У 88,2% обследованных детей уровень йодурии находился ниже 100 мкг/л. Эпидемиологические исследования показали наличие во всех регионах Украинских Карпат йодной недостаточности различной степени выраженности. Уровень основных параметров функции щитовидной железы в клинически здоровых школьников, которые проживают в условиях высокогорья Карпат, находится на более низком уровне по сравнению с ровесниками, которые проживают в низкогорном районе. При этом автором диагностирован субклинический гипотиреоз среди школьников высокогорного района в 8,9%, низкогорного - в 5,2% обследованных.

С целью выявления реальных тенденций нарушений интеллектуального развития сделан анализ показателей умственной трудоспособности 560 детей в возрасте 9-12 лет с диффузным нетоксическим зобом 1А - 1Б - 2 степеней методом изучения особенностей внимания, его устойчивости, концентрации, а также определение темпов сенсомоторных реакций. Для детей с зобом характерны повышенная утомляемость, неустойчивость внимания, снижение способности к его концентрации и сниженная трудоспособность. В работе установлена высокая эффективность использования препаратов йодида калия с целью профилактики и лечения диффузного нетоксического зоба в районах с легкой и умеренной степенью йодной недостаточности. По результатам проведенных исследований в йододефицитном регионе, лечение L-тироксином (75 мкг) и йодидом калия в физиологической дозе (150 мкг) приводит к существенному и приблизительно одинаковому уменьшению объема щитовидной железы через 6 месяцев от начала терапии.

С целью изучения влияния дисбаланса микрофлоры кишечника на эффективность терапии диффузного нетоксического зоба в детей под наблюдением находилось 75 детей в возрасте 8-10 лет с диффузным нетоксическим зобом и нарушениями дисбиоценоза кишечника. Дети, отобранные к исследованию, были разделены на 2 группы. Первую группу составили 40 детей, которым наряду с терапией препаратом “Йодид-100” (1 таблетка ежедневно на протяжении 3 месяцев) осуществлялась коррекция дисбактериоза кишечника. С этой целью детям назначали препарат “Бифиформ” (по 2 капсулы ежедневно на протяжении 15 дней). Вторую группу составили 35 детей, которым также проводилось аналогичное лечение “Йодидом-100”, однако коррекция состояния микробиоценоза кишечника временно не осуществлялась. При первинном обследовании микробиоценоза кишечника среди детей первой группы в 57,5% выявлено снижение количества представителей облигатной микрофлоры (бифидобактерии, лактобактерии), в 47,5% - усиленный рост условно-патогенных бактерий (клебсиела, энтеробактер, цитробактер и др.), в 7,5% - рост патогенных микроорганизмов. У детей второй группы эти показатели составляли соответственно 54,3%, 45,7%, 5,7%. В процессе коррекции установленного дисбактериоза в 67,5% детей первой группы отмечалась нормализация или улучшение соотношения представителей микрофлоры кишечника, что сопровождалось увеличением числа облигатных, снижением количества условно-патогенных и исчезновением патогенных микроорганизмов. После устранения нарушений микробиоценоза кишечника и проведения лечения диффузного нетоксического зоба йодидом калия в 42,5% случаев отмечается уменьшение объема щитовидной железы. Нормализация микробиоценоза кишечника, содействуя улучшению всасывания йода, поступающего с пищей, приводит к увеличению показателей его экскреции с мочой, что характеризует уменьшение степени йодной недостаточности.

Ключевые слова: щитовидная железа, йододефицитные заболевания, диффузный нетоксический зоб, диагностика, профилактика, лечение.

Vatseba А.О. Epidemiology of iodine deficiency disorders in the Carpathian region. - Manuscript. Thesis for the Degree of the Candidate of Medical Sciences, speciality 14.01.14 - Endocrinology. - V.P.Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

...