Морфологічні особливості ядер передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (експериментально-морфологічне дослідження)

Особливості нейронів і клітин макроглії ядер передніх рогів спинного мозку щурів у різні вікові періоди. Вплив виду та дозування барбітуратів, тривалості їх застосування на морфологію та характер цифрових показників рухових центрів спинного мозку щурів.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2014
Размер файла 45,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

УДК 591.482.2: 615.2: 612-092.9

Морфологічні особливості ядер передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації БАРБІТУРАТАМИ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЧУРІЛІН ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Сімферополь - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Савенко Людмила Данилівна, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шаповалова Олена Юріївна, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології;

доктор медичних наук, професор Масловський Сергій Юрійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології.

Провідна установа: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться 15.06.2005 р. о 15-30 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 13.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент М.Ю. Новіков

макроглія спинний барбітурат щур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення вікових особливостей будови та гістофізіології клітин нервової системи під впливом цілого ряду ендо - та екзогенних чинників є актуальною проблемою сучасної морфології. У даній роботі зазначена проблема розглядається в практичному плані. Серед ендогенних чинників велика увага приділяється широко розповсюдженим лікарським препаратам, у тому числі барбітуратам, які негативно впливають на збудливість нейронів, а також поширення нервових імпульсів у спинному та головному мозку людини і тварин. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває вивчення інтоксикації барбітуратами на морфологію ядер передніх рогів спинного мозку людини і тварин у різні вікові періоди та її корекції.

Незважаючи на те, що барбітурати давно досліджуються та вивчаються медичній практиці і з'ясовані основні механізми їх дії на системи та тканини організму (І.С. Чекман та співавт., 1987; Л.В. Деримедведь та співавт., 2002), вузловим залишається вивчення їх впливу на морфологічні особливості деяких структур нервової системи.

У доступній нам літературі практично відсутні дані про морфологічні зміни в рухових центрах спинного мозку під впливом одного із поширених вищевказаних лікарських засобів - барбітуратів. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває вивчення інтоксикації барбітуратами на морфологію ядер передніх рогів спинного мозку людини і тварин у різні вікові періоди та її корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертації є фрагментом планової наукової теми кафедри гістології, цитології та ембріології Луганського державного медичного університету “Екологічна морфологія деяких структур центральної нервової системи” (№ державної реєстрації 0199U001677).

Мета та задачі дослідження. Вивчити в експерименті хронічний вплив барбітуратів та їх корекцію на морфологію рухових центрів спинного мозку щурів у різні вікові періоди.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі задачі.

1. З'ясувати морфологічні особливості нейронів і клітин макроглії ядер передніх рогів спинного мозку щурів контрольних груп у різні вікові періоди.

2. Визначити цитоморфологічні та морфометричні зміни нейронів і клітин глії рухових ядер спинного мозку щурів у різні вікові періоди при хронічній інтоксикації тварин барбітуратами різного дозування та в різні за тривалістю терміни експерименту.

3. Вивчити вплив виду та дозування барбітуратів, а також тривалості їх застосування на морфологію та характер цифрових показників рухових центрів спинного мозку щурів у різні вікові періоди в порівнянні з контрольними тваринами.

4. З'ясувати вплив на морфологію рухових ядер спинного мозку щурів різних вікових груп комбінованого застосування барбітуратів і силібору як коректора.

Об'єкт дослідження: ядра передніх рогів спинного мозку білих щурів різних вікових груп (нестатевозрілі та статевозрілі - пубертатний період).

Предмет дослідження: морфологічні особливості рухових центрів спинного мозку щурів різних вікових груп в умовах хронічної інтоксикації барбітуратами та після корекції силібором.

Методи дослідження: сучасні гістологічні, морфометричні та математичні з проведенням порівняльного одночинникового дисперсійного аналізу морфологічних перетворень рухових центрів спинного мозку щурів.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в результаті комплексного цитоморфологічного та морфометричного дослідження вивчені динаміка, взаємозв'язок і взаємообумовленість структурних змін нейронів і клітин макроглії рухових центрів спинного мозку щурів різних вікових груп при хронічній інтоксикації різними барбітуратами та дозуванні, а також залежно від терміну експерименту.

Уперше встановлено, що тривале застосування барбітуратів (фенобарбітону та бензоналу) викликає поліморфізм морфологічних неспецифічних змін нейронів і макроглії всіх рухових ядер спинного мозку щурів. Доведена також при хронічній інтоксикації барбітуратами доцільність застосування силібору як коректора несприятливих морфологічних змін рухових центрів спинного мозку.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного морфологічного дослідження підтверджують, розвивають і розширюють наявні у фізіологічній і клінічній літературі уявлення про хронічну інтоксикацію барбітуратами на рухові реакції організму. Отримані морфологічні дані сприятимуть більш глибокому вивченню патогенезу захворювань, пов'язаних із руховими розладами, та обґрунтуванню призначення лікування барбітуратами. Результати дослідження можуть враховуватися й при більш глибокому вивченні патогенезу та методів лікування цілого ряду інших захворювань, пов'язаних з тривалим застосуванням барбітуратів. Пропонується спосіб корекції морфологічних змін у рухових центрах спинного мозку, які виникають в організмі при хронічному введенні фенобарбітону за допомогою біофлавоноїду силібору. Отримані дані можна рекомендувати для використання в наркологічних стаціонарах, токсикологічних і неврологічних відділеннях для розробки методів профілактики та лікування хворих, які зловживають барбітуратами.

Результати дослідження впроваджені в науковий процес і науково-дослідну роботу кафедр гістології, цитології та ембріології Івано-Франківської державної медичної академії, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського та Харківського державного медичного університету, а також кафедр анатомії людини, психіатрії та наркології, нервових хвороб з курсом нейрохірургії, нервових хвороб ФПдО Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована вітчизняна та зарубіжна література з теми дисертаційного дослідження, проведений інформаційний пошук за допомогою бази даних “Medline”. Комплекс експериментальних досліджень спланований під керівництвом колишнього ректора Луганського державного медичного університету професора В.Г. Ковешнікова та завідувача кафедри гістології, цитології та ембріології професора Л.Д. Савенко та виконаний автором самостійно. Виготовлені гістологічні препарати спинного мозку білих щурів різних вікових груп. Проведено морфометричне вивчення нервових структур передніх рогів спинного мозку щурів у різні вікові періоди контрольних та експериментальних груп. Отримані цифрові дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням кореляційного та порівняльного одночинникового дисперсійного аналізу та згруповані в таблиці. Дисертантом написані всі розділи дисертації і сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи були повідомлені на: IX конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (СФУЛТ), присвяченому 25-річчю (Луганськ - Київ - Чикаго 2002 р.); III Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології” (Київ, 2002 р.); I Міжрегіональній конференції молодих вчених: студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів “Актуальні питання біології та медицини” (Луганськ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів “Перспективи розвитку сімейної медицини в Україні” (Луганськ, 2003 р.); ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю існування Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2004 р.); науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дисертації висвітлені у 8 наукових працях (з них 4 статті) у наукових спеціалізованих професійних виданнях, які рекомендовані ВАК України. Самостійно опубліковано 5 робіт. Отримано 2 посвідчення (№ 3420, 3421) на раціоналізаторські пропозиції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація подана на 286 сторінках друкарського тексту і складається із введення та 4-х глав: огляду літератури, матеріалу та методів дослідження, 4-х підрозділів власних досліджень, обговорення отриманих даних; висновків, переліку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 118 малюнками (100 мікрофотографіями з гістопрепаратів, 15 діаграмами), 3 таблицями. Список використаних джерел містить 273 назви (157 вітчизняних і 116 зарубіжних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальне дослідження проведено на 216 безпородних білих щурах самцях. Виготовлено 1296 препаратів. У роботі використані тварини двох вікових груп: нестатевозрілі та репродуктивного періоду (1 та 5 місяців від народження з початковою масою 50 - 55 г і 180 - 200 г) (І.П. Западнюк та співавт., 1983). Тварин обох вікових груп, залежно від препарату, що вводився, розподілили на серії. У серії Ф1 і Ф2 увійшли тварини, які одержували фенобарбітон у дозах 30 і 70 мг/кг маси тіла відповідно. З групи нестатевозрілих щурів була виділена серія тварин Б, яким вводили 35 мг/кг бензоналу. Контролем (К) для цих серій стали тварини, що одержували дистильовану воду з розрахунку 10 мл/кг. Серію С склали тварини, які на фоні введення 30 мг/кг фенобарбітону одержували силібор у дозі 80 мг/кг. Силібор - це вітчизняний препарат, що має гепатопротекторну дію (І.С. Чекман, 1991) і використовувався нами з метою корекції передбачуваних морфологічних змін нейронів і клітин глії, пов'язаних з дією барбітуратів на нервову тканину. Обґрунтованість застосування даного препарату пов'язана також з його здатністю змінювати метаболізм речовин при хронічних інтоксикаціях (J. Paulova et al., 1990). Крім того, силібор має здатність знижувати вміст лужної фосфатази (М.П. Скакун та співавт., 1995), підвищення рівня якої спостерігається при застосуванні фенобарбітону, підвищує приток Са2+ у клітину (Е.А. Васильченко, 1990), що знижує токсичний ефект барбітуратів, при застосуванні яких відбувається зниження рівня кальцію в нервових клітинах (R. Sohn et al., 1976; R. Zhan et al., 1998), а також є стабілізатором біомембран клітин (G. Deak et al., 1990), пошкодження яких відбувається при застосуванні барбітуратів (A. Semyanov et al., 2001). Усі препарати вводилися щодня і в один час у вигляді суспензії на дистильованій воді за допомогою шлункового зонду. В експерименті використані препарати таких фірм-виробників: “Elegant India” - фенобарбітон, Казанського виробничого хіміко-фармацевтичного об'єднання “Татхімфармпрепарати” - бензонал і Харківської фармацевтичної фірми “Здоров'я” - силібор. Усі медикаменти придбані на Луганському обласному комунально-виробничому підприємстві “Фармація”.

Проведення експерименту здійснювалося відповідно до вимог, поданих у Додатку 4 до “Правил проведения работ с использованием экспериментальных животных”, затверджених наказом № 755 від 12. 08. 77 р. МОЗ СРСР “О мерах по дальнейшему совершенствованию организационных форм работы с использованием экспериментальных животных”. Усі тварини містилися в стандартних умовах віварію. У ході експерименту проводилися спостереження за динамікою маси тіла піддослідних тварин із зважуванням їх кожні 10 днів. При щоденному спостереженні за загальним станом і поведінкою тварин будь-яких відхилень від норми виявлено не було.

Після закінчення термінів експерименту (7, 15, 30 і 60 діб) тварин декапітували під ефірним наркозом з дотриманням основних вимог до евтаназії. Експериментальний матеріал (спинний мозок) фіксували в 10% нейтральному формаліні на фізіологічному розчині. Оскільки сіра речовина спинного мозку (у тому числі й рухові ядра передніх рогів) сильніш за все розвинута в шийному та грудному відділах (C. Molander et al., 1984; В.О. Савро, 1998), то для заливки в парафін брали шматочки спинного мозку на рівні верхнього грудного відділу. Отримані на санному мікротомі парафінові поперечні зрізи спинного мозку завтовшки 5 - 10 мкм забарвлювалили гематоксилін-еозином, крезиловим фіолетовим за Нісслем в модифікації І.В. Вікторова (1969), імпрегнацією сріблом за методом Більшовського.

Відповідно до поставленої мети дослідження спочатку була вивчена топографія рухових ядер та їх морфологічні особливості в нормі (контроль) і після проведення експерименту. При цьому до уваги бралися дані, подані в роботах (B. Rexed, 1952; C. Smith et al., 1983).

Забарвлені поперечні зрізи спинного мозку досліджувалися у світлооптичному мікроскопі і фотодокументувалися за допомогою цифрового фотоапарата. Ці методи дослідження дозволили вивчити структуру рухових центрів спинного мозку щурів у нормі, а також характер, глибину та послідовність розвитку морфологічних змін ядер, що вивчалися в експерименті. Для електронно-мікроскопічного дослідження нейронів ядра основи передніх рогів спинного мозку під бінокулярною лупою МБС - 2 з сірої речовини кожного сегменту брали по 5 шматочків (близько 1 мм3 кожний) з відділу, що відповідає досліджуваному ядру, і фіксували їх у 2,5% розчині глютарового альдегіду на 0,1 М фосфатному буфері з рН 7,2, а потім в осмієвому фіксаторі за Паладе. Після дегідратації в розчинах етанолу зі зростаючою концентрацією та абсолютному ацетоні матеріал заливали сумішшю епоксидних смол епон-аралдіт. На ультратомі УМТП-4 Сумського виробничого об'єднання (ВО) “Електрон” (Україна) виготовляли напівтонкі зрізи, які після забарвлення метиленовим синім вивчали спочатку на світлооптичному рівні. Після прицільного заточування блоку одержували ультратонкі зрізи, які контрастували солями урану та свинцю і вивчали під електронним мікроскопом ЕМ-125 того ж ВО при напрузі 75 кВ. При вивченні морфофункціональних особливостей нейронів і глії рухових ядер спинного мозку щурів у різні вікові періоди після хронічної інтоксикації барбітуратами до уваги були взяті дані літератури (П.Н. Єрмохін, 1969; М.В. Войно - Ясенецький та співавт., 1970; Н.Є. Яригін та співавт., 1973 та ін.) і використані такі морфометричні показники:

- великий і малий діаметри тіл нервових клітин та їх ядер (А і В);

- площа перетину нейронів (S кл.);

- площа перетину ядер нейронів (S яд.);

- площа цитоплазми нейронів (S кл. - S яд.);

- ядерно-цитоплазматичне співвідношення S яд. / (S кл. - S яд.) (Я.Є. Хесін, 1967).

Площа нейронів та їх ядер обчислювалася в мкм2 за допомогою окулярного мікрометра з рухомою шкалою МОВ - 1 - 15х при збільшенні об'єктива 40х за формулою:

S = (П х А х В / 4 ) х Е (мкм), де:

А і В - великий і малий діаметри тіла клітини та їх ядер;

Е - ціна ділення окулярного мікрометра;

П - число ділення окулярного мікрометра.

Потім на площі 1мм2 мозкової речовини спинного мозку за допомогою вимірювальної сітки (Г.Г. Автанділов, 1990) обчислювалися вторинні морфометричні показники:

- щільність нервових клітин (Н);

- щільність загальної глії (Г);

- щільність сателітної глії (С);

- гліальний індекс (Г/Н) - відношення щільності загальної глії до щільності нейронів;

- перинейрональний індекс (С/Н) - відношення щільності сателітної глії до щільності нервових клітин;

- інтергліальний коефіцієнт (С/Г) - відношення щільності сателітної глії до щільності загальної глії (С.М. Блинков та співавт. 1983).

Для отримання цифрових даних використовувався тільки однаково оброблений матеріал, оскільки відомо, що різні гістологічні методи обробки (фіксація, заливка, різка, забарвлення) можуть викликати різну ядерно-цитоплазматичну ретракцію на 10-70% (К. Ташке, 1980).

Для обробки цифрових даних, отриманих у результаті морфометрії, використовувалися методи варіаційної статистики, а також кореляційний і одночинниковий дисперсійний аналізи (Г.Ф. Лакін, 1990; В.П. Боровіков та співавт., 1998; С.М. Лапач та співавт., 2000).

За допомогою варіаційної статистики обчислювалися середні вибіркові (М) по кожному з 9 показників, що характеризують стан рухових ядер спинного мозку щурів, а також похибка середньої вибіркової (m). Усі дані, отримані при дослідженні, є достовірними для рівня значущості менше 5% (Р < 0,05). Це дозволило встановити, що розподіл числових даних, що характеризують стан рухових ядер спинного мозку щурів у контрольній та експериментальних групах, підкоряється нормальному закону. А це, у свою чергу, дало можливість у подальших розрахунках використовувати критерій Ст`юдента-Фішера для визначення достовірності відмінностей кількісних характеристик рухових ядер у контрольній та експериментальних групах тварин.

Кореляційний аналіз був необхідний для встановлення взаємозв'язків між руховими ядрами спинного мозку в контрольній групі щурів, а також для визначення характеру змін у взаємозв'язках названих ядер, які відбулися в результаті проведеного експерименту.

Одночинниковий дисперсійний аналіз проводився для того, щоб з'ясувати, який вид і доза барбітуратів, а також термін їх застосування з коректором і без, найсильніше діє на систему рухових ядер спинного мозку щурів (з урахуванням віку останніх) і яке з ядер, що вивчали, є найуразливішим.

Отриманий у результаті експерименту цифровий матеріал був систематизований і оброблений. Усі розрахунки проводилися на персональному комп'ютері Pentium III з використанням програм “Excel” і “Statistika”.

Результати дослідження та їх аналіз. У результаті морфологічного та морфометричного дослідження рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів у різні вікові періоди при хронічній дії барбітуратів виявлені певні морфологічні особливості нервових клітин і клітин глії. Ступінь вираженості морфологічних змін нейронів і нейроглії залежав від виду препарату, який застосовувався, його дози, термінів експерименту, наявності коректора (у даному випадку силібору) і віку тварин.

При застосуванні фенобарбітону в дозі 30 мг/кг у нестатевозрілих і статевозрілих тварин на 7 добу експерименту зміни нейронів і глії носили дифузний поліморфний характер. При цьому провідними були оборотні неспецифічні зміни. Переважаючий тип змін у даний період - гіперхромне фарбування, явища гострого набухання, вакуолізація цитоплазми, ектопія ядра. На 15 добу експерименту в цій же експериментальній групі вищеперелічені морфологічні зміни клітин рухових ядер були більш яскраво виражені. У цей же період з'являлися одиничні нейрони з дистрофічними змінами у вигляді зморщення. На 30 добу експерименту разом з нейронами, у яких зберігалися ознаки оборотності змін, збільшувалася кількість дистрофічно змінених клітин. Спостерігалася поява клітин-тіней. На 60 добу експерименту в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку зменшувалася кількість нейронів з оборотними змінами й наростали у нервовій тканині дистрофічні процеси. Разом з тим, у цей період виникали репаративні процеси, що проявлялися активацією та проліферацією глії, збільшенням щільності загальної та сателітної глії, скупченням гліоцитів, розташованих у вигляді ланцюжків. Останнє може свідчити про поліпшення трофіки нервових клітин унаслідок активації трофічної, детоксикаційної та інших функцій нейроглії.

Дослідження показало, що найуразливішим для нестатевозрілих і статевозрілих тварин було ядро основи спинного мозку, де статистично достовірно змінювалися цифрові показники як нейронів, так і глії. Найменш уразливими виявилися передньо-медіальне ядро в нестатевозрілих тварин і в статевозрілих - центральне ядро.

При дії фенобарбітоном у дозі 70 мг/кг у нестатевозрілих і статевозрілих тварин на 7 добу експерименту виявлялися зміни нейронів, які носили в основному оборотний поліморфний характер і виявлялися у вигляді гіперхроматозу та гострого набухання. При цьому клітини мали звиті гіперхромно забарвлені відростки, явища гострого набухання і вакуолізацію цитоплазми, ектопію ядра. На 15 добу експерименту в цій же експериментальній групі вищеперелічені морфологічні зміни рухових ядер були більш яскраво виражені в нестатевозрілих тварин. У цей же період з'являлися вже у великій кількості нейрони з дистрофічними змінами у вигляді зморщення, з тигролізом цитоплазми, розпадом відростків на фрагменти та повним їх зникненням. На 30 добу експерименту разом з нейронами, у яких зберігалися ознаки оборотності змін, збільшувалася кількість дистрофічно змінених клітин. Спостерігалася поява клітин-тіней і зони випадання нейронів (нестатевозрілі тварини), що свідчить про пригнічення активності нервових клітин. При електронно-мікроскопічному дослідженні нейронів передніх рогів спинного мозку в даній групі піддослідних тварин, які одержували фенобарбітон у дозі 70 мг/кг, були виявлені зміни мотонейронів. Ядра великих клітин мали нерівні контури з інвагінаціями в цитоплазму, ядерця були нечіткі, з сітчастою структурою. У тілі нейронів виявлялися всі ультрамікроскопічні компоненти нервової клітини, але в різній кількості. Виявлені великі та дрібні нейрони, цитоплазма яких мала низьку електронну густину, та була бідна органелами, містила вакуолі. Найбільша кількість таких нейронів з деструктивними змінами виявлена в ядрі основи, що підтверджує дані, отримані на світлооптичному рівні. На 60 добу експерименту в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку зменшувалася частота оборотних змін нейронів. Наростали дистрофічні процеси. У деяких клітинах хроматоліз досягав стадії тотального. Цитоплазма таких клітин містила лише одиничні гранули хроматофільної речовини. Тільки збереження ядра в даному випадку свідчило про можливість оборотності процесу. У всіх рухових ядрах передніх рогів спинного мозку при збереженні дистрофічних і деструктивних процесів у вигляді гідропічних змін цитоплазми, гіперхроматозу спостерігався розвиток репаративних процесів, які приводять до відновлення структур ядра та частини нейронів. У нервових клітинах відзначалися морфологічні ознаки внутрішньоклітинних репаративних процесів - скупчення хроматофільної речовини в цитоплазмі, гіпертрофія та гіперхромія ядер. Спостерігалося збільшення кількості гліальних клітин на одиниці площі препарату, що пов'язане не тільки з їх проліферацією, але й може бути результатом міграції нейроглії до місць активно функціонуючих або гинучих нейронів.

Отримані нами морфометричні дані підтверджують візуальні спостереження, які свідчать про морфологічні зміни нейронів і глії, що відбулися в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку нестатевозрілих і статевозрілих щурів при хронічній дії фенобарбітону в дозі 70 мг/кг. При цьому найуразливішим для нестатевозрілих тварин було передньо-латеральне ядро, а для статевозрілих - ядро основи переднього рогу спинного мозку, де статистично достовірно змінювалися цифрові показники як нейронів, так і глії. Найменш уразливими виявилися передньо-медіальне ядро переднього рогу спинного мозку в нестатевозрілих тварин і центральне ядро - у статевозрілих.

Слід зазначити, що морфологічні зміни рухових центрів спинного мозку щурів більш виражені при застосуванні великої дози фенобарбітону (70 мг/кг) і особливо в нестатевозрілих щурів. Морфологічні перетворення клітин рухових ядер знаходилися також у прямій залежності від тривалості експерименту. Не всі ядра переднього рогу однаково реагували на хронічну інтоксикацію досліджуваного препарату. У всіх випадках ( у всіх ядрах) більш різко змінювалися цифрові показники нейроглії, аніж нейронів, а також більш вираженими були зміни ультраструктури клітин глії, виявлені при електронно-мікроскопічному дослідженні сірої речовини спинного мозку піддослідних тварин даної групи.

При застосуванні бензоналу в дозі 35 мг/кг у нестатевозрілих тварин на 7 добу експерименту зміни нейронів і глії носили дифузний поліморфний характер. В основній масі нейронів усіх рухових ядер спинного мозку були виявлені такі зміни оборотного характеру, як гідропія і гіперхроматоз. На препаратах спинного мозку експериментальних тварин визначалися клітини з патологією у вигляді гострого набухання. Тіла клітин були закруглені, контури їх нечіткі, ядра збільшені в розмірах, ектоповані, розташовані ексцентрично. На 15 добу експерименту в цій же експериментальній групі вищеперелічені неспецифічні зміни нервових клітин зберігалися, але в цей же період уже спостерігалися нейрони, в яких переважали дистрофічні зміни у вигляді зморщення. Такі клітини зменшувалися в розмірах, мали витягнуті контури тіла; відростки стоншувалися, іноді були штопороподібно звиті. Глибки тигроїду зближувалися та зливалися в компактну темнозабарвлену масу. Навкруг нервових клітин відзначалося збільшення кількості клітин макроглії. Вищеперелічені морфологічні зміни нейронів і глії рухових ядер передніх рогів спинного мозку нестатевозрілих щурів були яскраво виражені в більш пізній період, тобто на 30 добу експерименту дії бензоналу. В окремих нейронів на значній відстані простежувалися потовщені відростки. У цей же час з'являлися клітини з гомогенізуючою зміною цитоплазми, а також клітини з тяжкими змінами, що протікали за типом зморщення, каріоцитолізу, нейронофагії, утворювалися клітини-тіні. Навколо нервових клітин відзначалося збільшення кількості клітин макроглії. На 60 добу експерименту в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку зменшувалася частота оборотних змін нейронів і наростали дистрофічні процеси. Разом з тим, у цей період виникали репаративні процеси, що виявлялися активацією та проліферацією глії, збільшенням щільності загальної та сателітної глії. При цьому морфометричні дані показали, що найуразливішим було ядро основи спинного мозку, де статистично достовірно змінювалися цифрові показники як нейронів, так і глії. Найменш уразливим виявилося передньо-медіальне ядро передніх рогів спинного мозку.

Слід зазначити, що морфологічні зміни рухових центрів спинного мозку щурів при хронічній інтоксикації бензоналом подібні до морфологічних змін при дії фенобарбітоном, але за інтенсивністю значно менш виражені.

При застосуванні в експерименті фенобарбітону в дозі 30 мг/кг з коректором силібором у дозі 80 мг/кг у нестатевозрілих і статевозрілих тварин на 7 добу експерименту виявлялися найменші морфологічні зміни нейронів і глії в порівнянні з іншими групами тварин, які носили в основному оборотний поліморфний характер і виявлялися у вигляді гіперхроматозу та гострого набухання. На 15 добу експерименту в цій же експериментальній групі вищеперелічені морфологічні зміни рухових ядер були більш яскраво виражені у нестатевозрілих тварин. У цей же період з'являлися одиничні нейрони з дистрофічними змінами у вигляді зморщення. На 30 добу експерименту зберігалися ознаки оборотних змін нейронів, але з'являлися нечисленні дистрофічно змінені клітини. Іноді зустрічалися клітини-тіні. На 60 добу експерименту в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку дещо наростали дистрофічні процеси. Спостерігалося збільшення кількості гліальних клітин на одиниці площі препарату, що пов'язано з їх проліферацією та активацією репаративних процесів. При електронно-мікроскопічному дослідженні нейронів передніх рогів спинного мозку спостерігалося значне зменшення кількості нейронів з деструктивними змінами. Цитоплазма нейронів була бідна органелами, містила вакуолі. Також були виявлені мотонейрони, ендоплазматична сіть яких показана довгими вузькими канальцями, розташованими паралельно один до одного, мембрани цистерн містили рибосоми, що вказувало на нуклеїнопротеїновий синтез у цих нейронах.

При цьому отримані нами морфометричні дані показали, що при одночасному застосуванні фенобарбітону в дозі 30 мг/кг з коректором силібором у дозі 80 мг/кг найуразливішим для нестатевозрілих тварин є ядро основи, а статевозрілих - передньо-медіальне ядро переднього рогу спинного мозку, де статистично достовірно змінювалися цифрові показники як нейронів, так і глії. Найменш уразливими виявилися передньо-латеральне ядро (нестатевозрілі тварини) і центральне ядро (статевозрілі тварини) передніх рогів спинного мозку.

Таким чином, результати морфометричного дослідження в цілому показали, що найбільш виражені зміни нейронів і глії рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів спостерігаються при хронічній дії фенобарбітону у великій дозі (70 мг/кг).

При дії фенобарбітоном як у дозі 30 мг/кг, так і в дозі 70 мг/кг на рухові ядра передніх рогів спинного мозку морфологічні зміни нейронів і глії більш виражені в нестатевозрілих тварин у порівнянні із статевозрілими в усі терміни експерименту.

Як уже підкреслювалося, при застосуванні в експерименті бензоналу в дозі 35 мг/кг морфометричні зміни нейронів і глії рухових ядер передніх рогів спинного мозку менш виражені в порівнянні з експериментом, де використовувався фенобарбітон у меншій дозі (30 мг/кг).

Одночасне застосування в експерименті фенобарбітону в дозі 30 мг/кг і силібору в дозі 80 мг/кг в обох вікових групах не викликає значних морфометричних змін нейронів і глії рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів.

Кореляційний аналіз, який характеризує морфологічний стан рухових центрів спинного мозку щурів в експерименті даного дослідження, показав, що при різних барбітуратах та їх дозах, а також різних за тривалістю термінах експерименту спостерігається зміна кількості, характеру та сили взаємозв'язків між ядрами; на останні значною мірою позначається і вік тварини.

Ослаблення кореляцій у відповідь на хронічну дію барбітуратів може свідчити, на наш погляд, про руйнування окремих взаємозв'язків між руховими ядрами і наростання дистрофічних процесів у нейронах рухових центрів спинного мозку. Збільшення кількості зв'язків середньої сили, можливо, говорить про те, що в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку при збереженні дистрофічних і деструктивних змін відбувається розвиток репаративних процесів, які ведуть до відновлення структур ядра та цитоплазми багатьох нейронів.

При проведенні більш глибокого одночинникового дисперсійного аналізу нами були отримані дані, які підтвердили, що хронічна інтоксикація барбітуратами неоднаково впливає на рухові центри спинного мозку нестатевозрілих і статевозрілих щурів. Так, найбільше діє на рухові ядра спинного мозку (нестатевозрілих і статевозрілих) експериментальних тварин фенобарбітон у дозі 70 мг/кг (чинник 2) (рис. 1, 2). Значно менше на морфологію рухових центрів спинного мозку впливає фенобарбітон у дозі 30 мг/кг (чинник 1). Практично не діє на морфометричні показники всіх ядер передніх рогів спинного мозку щурів фенобарбітон у дозі 30 мг/кг з коректором силібором у дозі 80 мг/кг (чинник 4). Найменше на рухові ядра спинного мозку нестатевозрілих щурів, у порівнянні з фенобарбітоном, діє бензонал (чинник 3).

Порівнюючи отримані дані з даними літератури, можна припустити, що на механізми розвитку оборотних і необоротних змін мотонейронів спинного мозку впливають, з одного боку, барбітурати, які, потрапивши в кров, легко проникають через гематоенцефалічний бар'єр, істотно знижуючи рівні метаболізму нейронів, зменшують до них транспорт глюкози, блокують роботу Na+ каналів (S. Hurst et al., 1997), знижують приток Са2+ в клітину (R. Zhan et al., 1998), руйнують мембрану нейронів (A. Semyanov et al., 2001) і, що важливо, блокують сінапси (R. Sohn et al., 1976).

Отже, істотно страждає живлення всіх мотонейронів. З іншого боку, ряд джерел літератури свідчать про вплив барбітуратів на нейрони ретикулярної формації (різко знижують активність клітин) (G. Bergey et al.,1981; Л.Б. Нурмонд та співавт., 1983), що цілком узгоджується з ретикулярною теорією сну. Враховуючи вплив ретикулоспинального тракту, який закінчується переважно в VII і VIII пластинках (за В. Rexed, 1952) спинного мозку, можна зробити висновок, що саме тут (в ядрі основи переднього рогу) найбільш виражені зміни нейронів.

Таким чином, отримані дані дозволяють припустити такі механізми розвитку змін структури мотонейронів спинного мозку:

1. вплив барбітуратів через кров і шляхом порушення структури капілярів;

2. опосередкований вплив через ретикулярну формацію;

3. наслідки впливу обох вищезгаданих механізмів.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи безперечну участь ядер передніх рогів спинного мозку в рухових реакціях організму, можна передбачувати, що виявлені морфофункцінальні перетворення нейронів і нейроглії (зміни площі нейронів і їх ядер, щільність розташування загальної та сателітної глії, гліального та перинейронального індексів у поєднанні зі зміною кореляційних взаємозв'язків і даними чинникового аналізу) є однією з причин неврологічних розладів рухових функцій, які при екстраполяції на людину виявлятимуться при тривалому застосуванні барбітуратів.Отже, отримані в результаті проведеного дослідження дані можуть бути використані в клініці для більш глибокого вивчення патогенезу та методів лікування захворювань, пов'язаних з руховими розладами при тривалому застосуванні барбітуратів.

висновки

У дисертації, відповідно до поставленої мети, запропоноване теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної наукової задачі, яке полягає у визначенні морфологічних особливостей рухових центрів спинного мозку при дії на організм хронічної інтоксикації барбітуратами. Отримані в результаті проведеного дослідження дані можуть бути використані в клініці для більш глибокого вивчення патогенезу та методів лікування захворювань, пов'язаних з руховими розладами при тривалому застосуванні барбітуратів.

1. Для рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів контрольних груп в різні вікові періоди характерна своєрідна цитоархітектоніка, яка визначається особливостями форми та розмірів нейронів, різним співвідношенням великих, середніх і малих клітин, щільністю розташування нейронів і макроглії, показниками ядерно-цитоплазматичного співвідношення, гліального та перинейронального індексів.

2. Хронічна інтоксикація барбітуратами щурів різного вікового періоду (нестатевозрілих і статевозрілих - репродуктивного періоду) протягом 7, 15, 30 і 60 діб призводить до поліморфних неспецифічних перетворень нейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку, які виявляються або оборотними змінами нейронів та їх ядер (в основному на 7 і 15 добу експерименту), або необоротними - аж до явищ нейронофагії та загибелі частини клітин (в основному на 30 і 60 добу експерименту).

3. Хронічна інтоксикація барбітуратами експериментальних тварин призводить також до виражених проліферативних процесів з боку клітин макроглії рухових центрів спинного мозку. При цьому має місце збільшення щільності загальної глії на 1 мм2 мозкової речовини за рахунок збільшення сателітних гліоцитів, достовірно збільшується гліальний індекс, перинейрональний індекс та інтергліальний коефіцієнт.

4. Морфологічні зміни нейронів і макроглії рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів більш різко виражені при застосуванні великої дози фенобарбітону (70 мг/кг) в порівнянні з малою дозою (30 мг/кг) в обох вікових групах тварин і в усі терміни експерименту. При цьому ступінь вираженості морфологічних перетворень клітин рухових ядер спинного мозку щурів обох вікових груп знаходиться в прямій залежності від тривалості експерименту.

5. Морфологічні зміни системи рухових центрів спинного мозку щурів при хронічній інтоксикації бензоналом подібні до морфологічних змін ядер, що вивчаються, при дії фенобарбітону, але за інтенсивністю значно менш виражені.

6. Одночасне застосування в експерименті фенобарбітону в дозі 30 мг/кг і силібору в дозі 80 мг/кг нівелює дію першого та приводить до нормалізації морфології ядер передніх рогів спинного мозку щурів, що виявляється зменшенням кількості дистрофічно змінених нейронів, нормалізацією розмірів нейронів і їх ядер, зменшенням щільності клітин загальної глії.

7. При електронно-мікроскопічному дослідженні ядер передніх рогів спинного мозку щурів при дії фенобарбітону (доза 70 мг/кг) виявлені деструктивні зміни в нейронах: ядра ряду клітин з нерівними контурами, ядерця у вигляді сітчастої структури, цитоплазма має низьку електронну густину, бідна органелами, містить вакуолі. Деструктивні зміни в нейронах при впливі барбітуратів переважають в ядрі основи переднього рогу і частково нівелюються при дії силібору (доза 80мг/кг).

8. При хронічній інтоксикації барбітуратами морфологічні перетворення рухових центрів спинного мозку щурів залежать від віку тварин. Найбільші зміни нейронів і клітин макроглії мають місце в експерименті в нестатевозрілих щурів, найменші - у статевозрілих, можливо, за рахунок добре розвинутих компенсаторно-адаптаційних механізмів у тварин репродуктивного періоду.

9. Не всі ядра переднього рогу спинного мозку щурів однаково реагують на хронічну інтоксикацію барбітуратами. У нестатевозрілих та статевозрілих тварин найуразливішим виявилося ядро основи передніх рогів спинного мозку. У той же час у нестатевозрілих тварин найменш уразливим є передньо-медіальне ядро, а для статевозрілих - центральне ядро передніх рогів спинного мозку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив деяких факторів зовнішнього середовища на морфологічні особливості структур головного та спинного мозку / Савенко Л.Д., Цвєтлинська Н.О., Чурілін О.О., Радіонов С.М., Лемонджава З.М. // Матеріали IX конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств (СФУЛТ), присвяченого 25-річчю. - Луганськ. - 2002. - С. 321.

2. Влияние некоторых факторов внешней среды на морфологию структур лимбико-ретикулярного комплекса и центров спинного мозга в эксперименте / Савенко Л.Д., Бобришева И.В., Моисеева М.И., Цветлинская Н.А., Чурилин О.А., Радионов С.Н., Лемонджава З.М. // Таврический медико-биологический вестник.- 2002.-Т. 5, №3.-С. 147- 149.

3. Вплив пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища на структури різних рівнів центральної нервової системи / Савенко Л.Д., Старличанова Л.Д., Бобришева І.В., Моісеєва М.І., Чурілін О.О. // Наукові праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”. - Київ. - 2002. - С. 266 - 267.

4. Чурілін О.О. Морфологічні особливості центрального ядра передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (експериментально-морфологічне дослідження) // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, №6. - С 168 - 169.

5. Чурілін О.О. Морфологічні особливості передньо - латерального ядра передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (експериментально-морфологічне дослідження) // Матеріали наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця. - 2004. - С. 87 - 88.

6. Чурілін О.О. Морфологічні особливості ядра основи передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (експериментально-морфологічне дослідження) // Вісник. - 2004. - №6. - С. 160 - 164.

7. Чурілін О.О. Морфологічні особливості передньо-медіального ядра передніх рогів спинного мозку статевозрілих щурів після хронічної інтоксикації барбітуратами (експериментально-морфологічне дослідження) // Український морфологічний альманах. - 2004. - Т. 2, №1. - С. 73 - 75.

8. Чурілін О.О. Дисперсійний аналіз хронічного впливу барбітуратів на рухові центри спинного мозку щурів з корекцією силібором у різні вікові періоди // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, №5. (додаток) - С. 108.

АНОТАЦІЯ

Чурілін О.О. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯДЕР ПЕРЕДНІХ РОГІВ СПИННОГО МОЗКУ ПІСЛЯ ХРОНІЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ БАРБІТУРАТАМИ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ (експериментально-морфологічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.09 - гістологія, цитологія та ембріологія. - Луганський державний медичний університет, Луганськ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню в експерименті хронічного впливу барбітуратів на морфологію рухових центрів спинного мозку щурів у різні вікові періоди.

Експериментальне дослідження проведене на 216 безпородних білих щурах самцях нестатевозрілого та репродуктивного віку. Тварини обох вікових груп були розподілені на серії залежно від препарату, що вводився. У серії Ф1 і Ф2 увійшли щури, які одержували фенобарбітон у дозах 30 і 70 мг/кг відповідно. З групи нестатевозрілих тварин була виділена серія тварин Б, яким вводили 35 мг/кг бензоналу. Контролем (К) для цих серій стали щури, які одержували 10 мл/кг дистильованої води. Серію С склали тварини, які на фоні введення 30 мг/кг фенобарбітону одержували силібор у дозі 80 мг/кг маси тіла тварин. Усі препарати вводилися щодня у вигляді суспензії на дистильованій воді за допомогою шлункового зонду. Щури обох вікових груп перебували під спостереженням 7, 15, 30 і 60 діб. Використовувалися сучасні гістологічні, морфометричні та математичні методи з проведенням порівняльного одночинникового дисперсійного аналізу морфологічних перетворень рухових центрів спинного мозку щурів.

Уперше встановлено, що введення барбітуратів призводить до поліморфних неспецифічних перетворень нейронів у всіх рухових ядрах спинного мозку, які виявлялися або оборотними змінами нейронів (в основному на 7 та 15 добу експерименту), або необоротними - аж до явищ нейронофагії та загибелі частини клітин (в основному на 30 і 60 добу експерименту). З боку клітин макроглії рухових центрів передніх рогів спинного мозку спостерігалися виражені проліферативні процеси. При цьому мало місце збільшення щільності загальної глії на 1 мм2 мозкової речовини за рахунок збільшення сателітних гліоцитів, достовірно збільшувався гліальний індекс, перинейрональний індекс та інтергліальний коефіцієнт.

Ступінь вираженості морфологічних змін перебував у прямій залежності від дози фенобарбітону. Уперше встановлено, що морфологічні зміни нейронів і макроглії рухових ядер передніх рогів спинного мозку щурів більш різко виражені при застосуванні великої дози фенобарбітону (70 мг/кг) у порівнянні з малою дозою (30 мг/кг) в обох вікових групах тварин і в усі терміни експерименту.

При хронічній інтоксикації бензоналом морфологічні зміни в ядрах, що вивчалися, подібні до дії фенобарбітону, але за інтенсивністю значно менше виражені.

Уперше встановлено, що сумісне застосування в експерименті фенобарбітону в дозі 30 мг/кг та силібору в дозі 80 мг/кг нівелює дію першого та приводить до нормалізації морфології ядер передніх рогів спинного мозку щурів, що виявлялося зменшенням кількості дистрофічно змінених нейронів, нормалізацією розмірів нейронів і їх ядер, зменшенням щільності клітин загальної та сателітної глії. Найбільші зміни нейронів і клітин макроглії мали місце в експерименті в нестатевозрілих щурів.

Ключові слова: ядра передніх рогів спинного мозку, барбітурати, фенобарбітон, бензонал, силібор.

АННОТАЦИЯ

Чурилин О.О. МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЯДЕР ПЕРЕДНИХ РОГОВ СПИННОГО МОЗГА ПОСЛЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ИНТОКСИКАЦИИ БАРБИТУРАТАМИ В РАЗЛИЧНЫЕ ВОЗРАСТНЫЕ ПЕРИОДЫ (экспериментально-морфологическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология и эмбриология. - Луганский государственный медицинский университет, Луганск, 2005.

Диссертация посвящена изучению в эксперименте хронического влияния барбитуратов на морфологию двигательных центров спинного мозга крыс в различные возрастные периоды.

Экспериментальное исследование проведено на 216 беспородных белых крысах-самцах неполовозрелого и репродуктивного возраста. Животные обеих возрастных групп были разделены на серии в зависимости от вводимого препарата. В сериях Ф1 и Ф2 представлены крысы, которые получали фенобарбитон в дозах 30 и 70 мг/кг соответственно. Среди неполовозрелых животных была выделена серия животных Б, которым вводили 35 мг/кг бензонала. Контролем (К) для этих серий служили крысы, которые получали 10 мл/кг дистиллированной воды. Серию С составили животные, которые на фоне введения 30 мг/кг фенобарбитона получали корректор силибор в дозе 80 мг/кг массы тела животного. Все препараты вводились ежедневно в виде суспензии на дистиллированной воде посредством желудочного зонда. Крысы обоих возрастов находились под наблюдением 7, 15, 30 и 60 суток.

При помощи современных гистологических, морфометрических и математических методов проанализированы особенности морфологических преобразований в двигательных центрах спинного мозга крыс.

Впервые установлено, что введение барбитуратов приводит к полиморфным неспецифическим изменениям нейронов во всех двигательных ядрах передних рогов спинного мозга, которые оказывались либо обратимыми (в основном на 7 и 15 сутки эксперимента), либо необратимыми - вплоть до явлений нейронофагии и гибели части клеток (в основном на 30 и 60 сутки эксперимента). Со стороны клеток макроглии двигательных центров спинного мозга наблюдались выраженные пролиферативные процессы. При этом имело место увеличение плотности общей глии на 1 мм2 мозгового вещества за счет увеличения сателлитных глиоцитов, достоверно увеличивался глиальный индекс, перинейрональный индекс и интерглиальный коэффициент.

Степень выраженности морфологических изменений находилась в прямой зависимости от дозы фенобарбитона. Впервые установлено, что морфологические изменения нейронов и макроглии передних рогов спинного мозга крыс более резко выражены при применении большой дозы фенобарбитона (70 мг/кг) по сравнению с малой дозой (30 мг/кг) в обеих возрастных группах животных и во все сроки эксперимента.

При хронической интоксикации бензоналом морфологические изменения в ядрах, что изучались, аналогичны при действии фенобарбитона, но по интенсивности значительно менее выражены.

Впервые установлено, что совместное использование в эксперименте фенобарбитона в дозе 30 мг/кг и корректора силибора в дозе 80 мг/кг нивелирует действие первого и приводит к нормализации морфологии ядер передних рогов спинного мозга крыс, что проявлялось уменьшением количества дистрофически измененных нейронов, нормализацией размеров нейронов и их ядер, уменьшением плотности клеток общей и сателлитной глии. Наибольшие изменения нейронов и клеток макроглии имели место в эксперименте у неполовозрелых крыс.

Ключевые слова: ядра передних рогов спинного мозга, барбитураты, фенобарбитон, бензонал, силибор.

SUMMARY

Churilin O.A. Morphological peculiarities of the nuclei of the anterior horns of the spinal cord after chronic intoxication by barbiturates in the various age periods (experimental - morphological research). Manuscript.

The thesis competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.03.09 - histology, cytology and embryology - Lugansk State Medical University, Lugansk, 2005.

The thesis is devoted to investigation in experiment of chronic influence of barbiturates on morphology of motor centers of the spinal cord of the rats in the various age terms.

The experimental research was carried out on 216 the male white rats. Animals were introduced Phenobarbitonum, Benzonalum and corrector Siliborum. Rats were under observation during 7, 15, 30 and 60 days.

It was established that barbiturates result in polymorphic nonspecific changes of neurons and a macroglial cells in all motor nuclei of the anterior horns of the spinal cord. The degree of the morphological changes was in direct dependence on a dose of Phenobarbitonum. Benzonalum has produced the lesser morphological changes in nuclei of the anterior horns of the spinal cord in comparison with Phenobarbitonum.

The greatest changes of neurones and the macroglial cells were observed at preadolescent rats. The Siliborum in dose of 80 mg/kg reduces intoxication of Phenobarbitonum in dose of 30 mg/kg and approximates morphological parameters up to values of control groups.

Key words: nuclei of anterior horns of a spinal cord, barbiturates, Phenobarbitonum, Benzonalum, Siliborum.

Здано до набору 20.04.05. Підписано до друку 22.04.05.Формат 60х84 1/16.

Папір офсетний. Друк RISO. Умовн. друк. арк. 0,96. Зам. 230.

Тираж 100. Замовне.

Віддруковано у видавничому центрі ЛугДМУ.

91045, м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, 1.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.