Психічні та поведінкові розлади в осіб молодого віку з комп’ютерною залежністю (клініка, корекція та профілактика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології

УДК: 616.89-008.446/.447-053.7-02:162.14:

004.7-036.1-07-084-085.851

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Психічні та поведінкові розлади в осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю (клініка, корекція та профілактика)

14.01.16 - психіатрія

Больбот Тетяна Юріївна

Київ 2005

Загальна характеристика роботи

психічний розлад комп'ютерна залежність

Актуальність теми. Епідеміологічна ситуація в Україні характеризується зростанням захворюванності на психічні розлади, що обумовлено різкими соціально-психологічними та економічними змінами у суспільстві (С.І.Табачніков, В.Б.Літвінов, І.И.Влох, 2001; Б.В.Михайлов, 2004).

При цьому за даними статистики, збільшення показника поширеності психічних розладів в Україні за останні 10 років відбувається в основному за рахунок непсихотичних: в 1994 р. - 1077 на 100 000 населення, в 1998р. - 1174, в 2002р. - 1226. Ця тенденція зберігається й дотепер (О.К.Напрєєнко, Т.Е.Марчук, 2001; В.А.Абрамов, А.Ю.Васильева, 2003).

В свою чергу, потенційне психічне здоров'я нації напрямки визначається психічним станом дітей, підлітків та осіб молодого віку. Треба відмітити, що вони є найбільш чутливою групою щодо впливу різноманітних чинників, які призводять до деформації психічного розвитку, соціальної орієнтації особистості та порушень адаптації в мікро- і макрооточенні (Л.А.Булахова, 2001; В.С.Підкоритов, В.І.Букреєв, В.Н.Кузьмінов, 2001; Н.О.Марута, Н.В.Гавенко, 2004).

Серед зазначених факторів значне місце посідають комп'ютерна та Інтернет-адикції. Вказані форми залежності в першу чергу поширюються серед підлітків та молоді: за останні п'ять років кількість осіб молодого віку, які мають доступ до комп'ютера, зросла в 20,9 разів та є пропорційною числу пацієнтів з “комп'ютероманією”. Крім того, проблеми, що виникають через звеличення фантастичних можливостей персональних комп'ютерів та інтернету, а також прогресування їх використання зовсім не враховуються (А.Г.Шмелев, 1988; J.Kandell, 1998; С.А.Шапкин, 1999; Е.О.Мулик, А.А.Коломиец, Ю.В.Мулик, 2003). В нашій країні за останніми відомостями, на початок 2004 року, 3,8 мільйонів осіб (8% населення) користувались Інтернетом, а у 2003 році - 2,5 мільйони (5% населення), кількість сайтів зросла на 4,2% (28,8 тисяч), послуги доступу до мережі пропонують біля 300 Інтернет-провайдерів.

Незважаючи на те, що питання патологічного потягу до комп'ютерів є відносно новим для України, його небезпека явно не дооцінюється та не викликає замітної стурбованості у соціумі. Тем не менш, цій проблемі у теперішній час присвячується все більша кількість наукових праць, в яких звертається увага на загрозу безконтрольної комп'ютерної діяльності (Е.В.Мельник, 1998; D.Greenfield, 1999; А.Е.Жичкина, Е.П.Белинская, 2000; М.Е. Pratarelli, В.І.Browne, 2002; М.С.Іванов, 2003).

За даними деяких авторів, комп'ютерна залежність має характерні риси такої, що пов'язана з алкоголем, психоактивними речовинами, а її психопатологічні прояви знаходяться у межах як непсихотичного, так і психотичного регістрів (у тому числі розлади особистості), що призводить до значної соціальної дезадаптації (В.А.Лоскутова, 2000; Л.Н.Юрьева, 2002).

Тому, вчені із американського Центру когнітивної терапії розглядають цей вид адикції поряд з потребою витрачати гроші, клептоманією, азартними іграми (I.Goldberg, 1996; K.S.Young, 1998; N.A.Shapira, 1998).

Але закономірності формування, клінічна картина психічних розладів при комп'ютерній залежності досліджені недостатньо. Існуючі літературні дані є розрізненими, неоднозначними та суперечливими, а саме відсутність теоретичної наукової бази з питань комп'ютерної адикції закономірно поєднується з несистематичністю, слабкою структурністю і невисокою ефективністю запропонованих світовою наукою лікувально-профілактичних заходів для таких пацієнтів. Необхідно відмітити, що це питання в Україні знаходиться на стадії розвитку (Ц.П.Короленко, 1991; M.H.Orzack, 1999; В.А.Бурова, В.И.Есаулов, 2000; А.Е.Войскунский, 2002).

В зв'язку з вищевказаним, особливого значення набуває визначення чинників ризику комп'ютерної залежності, зокрема соціально-демографічних, психологічних й нейрофізіологічних особливостей, її клініко-психопатологічної характеристики та динаміки формування, що дозволить розробити систему корекції та програми профілактики цієї патології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України: ”Клініко-експериментальне вивчення психічних розладів при психогенних, соматогенних та органічних пароксизмальних психічних захворюваннях та залежної поведінки і розробка психокорекційних, психопрофілактичних, лікувально-реабілітаційних програм з метою підвищення якості життя психічно хворих та медичних працівників” (№ державної реєстрації 0100U000351).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - розробити поетапну систему корекції і програми профілактики психічних та поведінкових розладів осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

Оцінити роль соціальних і демографічних факторів у формуванні комп'ютерної залежності та визначити чинники ризику комп'ютерної адикції в осіб молодого віку.

Розробити спосіб скринінгової діагностики комп'ютерної залежності.

Дослідити клініко-психопатологічні характеристики і клінічну динаміку формування комп'ютерної залежності.

Виявити психологічні й нейрофізіологічні особливості осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю.

Науково обгрунтувати, розробити та оцінити ефективність поетапної системи корекції і програм профілактики в осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю.

Об'єкт дослідження - комп'ютерна залежність (адикція).

Предмет дослідження - психічні та поведінкові розлади в осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний, соціально-демографічний, скринінг-діагностика комп'ютерної залежності, клініко-нейрофізіологічний, клініко-катамнестичний, статистичний.

Клініко-психопатологічний метод грунтувався на загальноприйнятих підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів. Діагностику психічних та поведінкових розладів здійснювали згідно з клінічними критеріями МКХ-10, шляхом стандартизованого інтерв'ю та спостереження, зокрема оцінювали кількісну та якісну характеристики скарг, виявляли психопатологічну симптоматику, функціонування сфер психіки тощо; крім того, для визначення біологічних чинників комп'ютерної залежності ретельно вивчали дані анамнезу (наявність анте- і перинатальної патології, черепно-мозкові травми, патологічні форми порушення поведінки та формування особистості). Експериментально-психологічний метод включав наступні методики: тест Штур, “виключення предметів”, “класифікація предметів”, “прості аналогії”, трактовка метафор та прислів'їв (визначення рівня інтелекту, в тому числі здібностей формування та використання узагальнених уявлень, логічної обгрунтованості, чіткості формуліровки) (К.М.Гуревич, М.К.Акимова, 2000); тест Айзенка (дослідження темпераменту: екстраверсія-інтраверсія і нейротизм-емоційна стабільність) (модифікація Т.В.Маталіної, 1992); тест Шмішека (виявлення особистісних акцентуацій підлітків) (Г.Шмішек, 1997); тест Т.Лірі (вивчення стилю і структури міжособових відносин, уявлень їх про себе, про своє ідеальне “Я” і відносини до самого себе) (Т.Лірі, 1997); таблиця Анфімова, пошук числа за таблицями Шульте (дослідження особливостей розподілу концентрації, стійкості уваги, темпу сенсомоторних реакцій) (Анфімов, 1997); методика Дембо-Рубінштейн (визначення самооцінки) (Дембо-Рубінштейн, 1997). Соціально-демографічний застосовувався для аналізу чинників ризику формування комп'ютерної адикції в обстежуваних і проводився у формі анкетування та вивчення документів. Збиралася інформація про самого учня або пацієнта, його родину, побутові умови, особливості виховання, спадкову обтяженість, шкідливі звички, наявність конфліктних та інших психогенних ситуацій в родині; досліджені особливості комп'ютерної діяльності обстежуваних (тривалість, досвід, переважний вид роботи за комп'ютером, відчуття, вплив на домашні справи, навчання, виробничу діяльність та інше). Проведена скринінг-діагностика даного виду адикції за допомогою спеціально розробленого й захищеного патентом України “Способу скринінгової діагностики комп'ютерної залежності” (патент на винахід (11) 72366 А (51) 7 G09B3/00, G09B3/08, G09B3/00, A61B10/00 15.02.2005. Бюл. №2). Клініко-нейрофізіологічний використовували для визначення у хворих нейрофізіологічних особливостей, патологічних механізмів мозкового функціонування, в тому числі органічного ураження головного мозку (аналіз результатів комп'ютерного електроенцефалографічного дослідження з використанням топографічного картування біоелектричної активності головного мозку); дослідження латерального фенотипу “Сенсибилизированный опросник для определения рукости (для подростков и взрослых)” (А.П.Чуприков, 1985). Клініко-катамнестичний метод був застосований для вивчення ефективності програм профілактики, а також розробленої поетапної системи корекції через оцінку психічного статусу пацієнтів, бесіди з їх родичами, оточуючими особами, аналіз архівної та медичної документації (тривалість катамнезу - від 1 до 4 років).

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням методів варіаційної статистики, що реалізовувались за допомогою стандартних пакетів програм статистичного аналізу EXCEL-2000, STATISTICA 5.0. Оцінку вірогідності відмінностей середніх величин і дисперсій виконували за критеріями Стьюдента, Фішера і Уілкоксона-Мана-Уітні; відносних величин - за критеріями Хи-квадрат (?²), кутового перетворення Фішера (С.П.Златев, И.Д.Димитров, 1991). Взаємозв'язок між ознаками визначали за допомогою коефіцієнту лінійної кореляції Пірсона, рангової кореляції Спірмена, взаємного сполучення Чупрова. Для обробки даних анкетного типу використовували базу даних FOXPRO (С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич, 2000). Крім традиційного аналізу одномірних розподілів проводився факторний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі комплексного клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного досліджень отримані нові дані щодо чинників ризику, умов та клінічної динаміки формування комп'ютерної залежності. Вперше визначені клініко-психопатологічні характеристики, психологічні та соціально-демографічні особливості осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю різного генезу. Вперше науково обгрунтовано критерії та проведена скринінг-діагностика комп'ютерної залежності серед користувачів комп'ютерної мережі, які навчаються в Дніпропетровському обласному ліцеї-інтернаті фізико-математичного профілю (ДОЛІФМП), Ліцеї інформаційних технологій (ЛІТ). Вперше науково обгрунтовано, розроблено та оцінено ефективність (за даними катамнестичного спостереження) поетапної системи корекції та програм профілактики комп'ютерної залежності.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених досліджень розробленo та запатентовано спосіб скринінгової діагностики комп'ютерної залежності (патент на винахід (11) 72366 А (51) 7 G09B3/00, G09B3/08, G09B3/00, A61B10/00 15.02.2005. Бюл. №2). Практичну значимість мають виявлені й описані в роботі чинники ризику, клініко-психопатологічні характеристики, соціально-демографічні та психологічні особливості осіб молодого віку з комп'ютерною адикцією, динаміка її формування, а також програми профілактики та поетапна система корекції комп'ютерної залежності, практичне використання яких дозволяє запобігти розвитку останньої й підвищити ефективність та скоротити термін її лікування.

Результати дослідження впроваджені в практику Молочанської психо-неврологічної лікарні (м.Молочанськ), Кіровоградської обласної психіатричної лікарні (м.Кіровоград), Дніпродзержинського міського психоневрологічного (і наркологічного) диспансеру (м.Дніпродзержинськ), Клінічного закладу “Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня” (м.Дніпропетровськ), а також до педагогічного процесу кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії (м.Дніпропетровськ).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Дисертантом самостійно проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури за проблемою, що вивчалась. Автором власноруч здійснено весь обсяг досліджень (клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне, соціально-демографічне, клініко-катамнестичне, скринінг-діагностика), а також аналіз їх результатів та клініко-нейрофізіологічного обстеження. Виконано статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, оформлені таблиці та рисунки. Самостійно написано розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, розроблені спосіб скринінг-діагностики даної адикції (патент), система поетапної корекції та програми профілактики, проведено впровадження отриманих результатів в практику охорони здоров'я України.

Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у статті №1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором самостійно проведено дослідження сучасного стану проблеми (комп'ютерної залежності), визначено напрямки та запропоновано шляхи її вирішення, описано результати, зроблено висновки; в статті №2 здобувачем власноруч проведені клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне, соціально-демографічне обстеження, здійснено аналіз та інтерпретацію результатів клініко-нейрофізіологічного та катамнестичного методів дослідження, проведена скринінг-діагностика комп'ютерної адикції, зроблені висновки та запропоновані рекомендації; в статті №5 дисертантом особисто виділено, науково обгрунтовано, систематизовано та розроблено „Спосіб скринінгової діагностики комп'ютерної залежності ” (патент на винахід (11) 72366 А (51) 7 G09B3/00, G09B3/08, G09B3/00, A61B10/00 15.02.2005. Бюл. №2).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на: клінічних конференціях Комунального закладу “Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні”, І Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених “Психиатрия, клиническая психология и психофармакология в ХХІ веке” (Дніпропетровськ, 2002 р.), ІІІ Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених “Медицина--здоров'я ХХІ сторіччя” (Дніпропетровськ, 2002 р.), 57-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2002 р.), IV Міжнародній конференції студентів і молодих вчених „Медицина - здоров'я XXI сторіччя” (Дніпропетровськ, 2003 р.), 57-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених (Ужгород, 2004 р.), V Міжнародній конференції студентів і молодих вчених “Молодь - медицині майбутнього” (Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Вчені майбутнього” (Одеса, 2004 р.), засіданнях товариства психіатрів м. Дніпропетровська (Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них 4 - статті у виданнях згідно з „Переліком” ВАК України, із них 2 самостійних; 1 - патент на винахід, 10 - тези доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 182 сторінках машинопису (141 стор. - основний текст). Робота складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, двох додатків. Матеріали дисертації ілюструють 17 таблиць та 17 рисунків. Перелік використаних джерел містить 282 найменування, з яких 169 вітчизняних, 113 зарубіжних.

Основний зміст

Матеріал дослідження. Нами за період 2003-2004 рр. обстежено 463 учня Дніпропетровського обласного ліцею-інтернату фізико-математичного профілю (ДОЛІФМП), ліцею інформаційних технологій (ЛІТ), які за своєю учбовою діяльністю мали значне навантаження (8-10 годин на тиждень) від роботи за комп'ютером. Серед них було 295 (63,7%) чоловічої статі, 168 (36,3%) - жіночої, віком від 13 до 17 років (середній вік (М±у) 15,2 ± 0,97).

Треба відмітити, що результати клініко-психопатологічного та соціально-демографічного досліджень зазначеного контингенту лягли в основу „Способу скринінгової діагностики комп'ютерної залежності” (патент на винахід (11) 72366 А (51) 7 G09B3/00, G09B3/08, G09B3/00, A61B10/00 15.02.2005. Бюл. №2). Його застосування дозволило розподілити усіх учнів по групах: 1 група - без ризику розвитку комп'ютерної залежності (15 балів і менше) - 189 (40,82%); 2 група - стадія захопленості (16-22 бали) - 209 (45,14 %); 3 група - стадія ризику розвитку комп'ютерної залежності (початковий етап формування комп'ютерної залежності) (23-37 бала) - 65 (14,04%). Учнів з комп'ютерною залежністю (КЗ) (38 і більш балів) виявлено не було.

В свою чергу, порівняльний аналіз отриманих даних (1-3 груп) дозволив визначити чинники та групу ризику (ГР) формування комп'ютерної адикції (КА) в осіб молодого віку, особливості комп'ютерної діяльності (тривалість, досвід, переважний вид роботи за комп'ютером, відчуття, вплив на домашні справи, навчання, виробничу діяльність та інше), а також (на прикладі групи ризику - 3 група) клініко-психопатологічні ознаки на початку формування даної патології.

Також, для верифікації санкціонюючих комп'ютерозалежну поведінку факторів, виявлення клініко-психопатологічних характеристик, психологічних, соціально-демографічних і нейрофізіологічних особливостей комп'ютерних адиктів, динаміки формування комп'ютерної адикції, обстежені всі хворі (38 осіб чоловічої статі) на комп'ютерну залежність, які протягом 1999-2004 рр. поступили на лікування у дитяче та гостре чоловіче відділення клінічного закладу „Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні”, м. Дніпропетровськ. Вік пацієнтів коливався від 9 до 25 років (у середньому 14,7 ± 0,87). Стаж активної роботи за комп'ютером в осіб молодого віку складав від 6 місяців до 3 років.

Діагноз комп'ютерної залежності цим хворим встановлювали за допомогою „Способу скринінгової діагностики комп'ютерної залежності” (патент на винахід (11) 72366 А (51) 7 G09B3/00, G09B3/08, G09B3/00, A61B10/00 15.02.2005. Бюл. №2). За критеріями МКХ-10 пацієнти були представлені наступним чином:

1. соціалізовані та несоціалізовані розлади поведінки (F 91.1-91.2) - 21 (55 %) особа;

2. органічний тривожний розлад, розлади особистості та поведінки, обумовлені хворобою, ушкодженням чи дисфункцією головного мозку (F 06.4 -07) - 6 (16%) осіб;

3. легка розумова відсталість (F 70) - 4 (11%) особи;

4. інші - 7 (18%) (гострий поліморфний психотичний розлад (F23), психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання амфетамінів (F15.2), афективні розлади (F30, 32,33), адаптаційна реакція з порушенням емоцій та поведінки (F43.25) ).

Крім того, для виділення психологічних особливостей (експериментально-психологічний метод) нами прицільно відібрані, стандартизовані за віком, статтю та рівнем освіти основна (63 учні) і контрольна (63 ліцеїсти) групи. Вони були порівняні за такими ознаками з хворими на КЗ.

Аналіз, інтерпретація та систематизація усіх результатів дослідження дозволили науково обгрунтувати, розробити та оцінити ефективність програм первинної (на прикладі учнів), вторинної (хворі на КЗ) профілактики та поетапної системи корекції (пацієнти з КА) комп'ютерної залежності.

Результати досліджень. В ході виконання дисертаційної роботи встановлено, що достовірно впливають на ризик формування комп'ютерної залежності (при порівнянні 1, 2 групи ліцеїстів з 3 - ГР) такі чинники: чоловіча стать (у ГР хлопчиків в 6 разів більше, ніж дівчаток - 86,15% та 13,85% відповідно (?²=22,23) (р<0,001); тривалість роботи за комп'ютером (20-40 годин на тиждень та/або більше) (35,38% осіб ГР) (р<0,001), емоційна депрівація (неповні родини, виховання за типом гіпоопіки, батьківська депрівація) (17% учнів 3-ї групи) (р<0,01), схильність до адиктивної поведінки (6,16% ліцеїстів ГР) (р<0,001).

Клініко-психопатологічними ознаками на початку формування залежності від комп'ютеру (група ризику) виступають емоційно-вольові порушення: втрата відчуття часу, фіксація на адиктивному агенті, яка супроводиться емоційним підйомом (ейфорія, психічна релаксація, відчуття “зльоту”, свободи, безтурботності, посилення уяви), передчуття, фантазії та думки перебування за комп'ютером, отримання позитивних відчуттів, емоцій та задоволення від діяльності за персональним комп'ютером (ПК) та існування психоемоційного напруження (нудьга, пригніченість, роздратованість) поза роботою за ПК; витрачання грошей на комп'ютерне обладнання.

На первинному етапі адиктивного процесу спостерігаються перші ознаки дезактуалізації базових потреб - сна, відпочинку, вживання їжі, особистої гігієни. “Захоплення” комп'ютерними технологіями приводить до незначних змін образу життя та соціального функціонування, а також порушенню режимів сон-пильнування та відпочинок-навантаження. Поступово час роботи стає як денним, так і нічним (р<0,001). Визначається зниження мотивації щодо цілеспрямованого використання комп'ютеру за призначенням. В процесі формування комп'ютерної адикції відбувається централізація роботи за комп'ютером за рахунок іншої діяльності, в тому числі навчання, домашньої роботи, соціальних взаємостосунків, але це не досягає рівню соціальної дезадаптації. Відмічаються перші ознаки погіршення успішності навчання (р<0,001), порушується звичний стереотип взаємовідносин з однолітками. Слід вважати, що діяльність за комп'ютером дозволяє реалізувати неусвідомлені потреби в прийнятті ролі та відходу від реальності (механізми формування комп'ютерної залежності). Треба відмітити відсутність фізичних симптомів (головний біль по типу мігрені, біль у хребті, сухість в очах, оніміння та біль в пальцях кисті (синдром карпального каналу), а спілкування в мережі ще не повністю витісняє особисті взаємовідносини в реальному світі (р<0,001).

В свою чергу, хворі з комп'ютерною залежністю були переважно у віці від 12 до 14 років - 39 %, тобто адиктивна поведінка формувалася протягом третього вікового кризу. Проміжок від 8 до 12 років співпадав з міжкризовим періодом (за Г.Є. Сухарєвою, 1959).

До стаціонару пацієнти поступали за ініціативою батьків або родичів, які основними причинами звернення до психіатрів називали “підвищену зацікавленість” комп'ютером, порушення поведінки, витрачання грошей, здатність до вимислу, небажання вчитися, працювати, готувати домашні завдання, а також зміни настрою, розлади сну, відсутність апетиту, головний біль, нав'язливі рухи. У шкільних характеристиках вказувалось на втрачений інтерес до навчання, залишення домівки, бродяжництво, дратівливість, крадіжки та інше. Хворі мали формальну критику до власного психічного стану та скарг не висловлювали.

В 55% випадків симптоми комп'ютерної адикції формувались на протязі року, стійкішими виявились двоє обстежуваних - через 2 роки стали адиктами. Стаж роботи за ПК складав 6 місяців у 29% (11 пацієнтів) та півтора роки - у 10% (4 особи). За нашими даними, у 34,2% (13 випадках) психотравмуючи ситуації передували початку “захоплення” комп'ютером: розлучення батьків (46%), перехід до нової школи (15%), переїзд до нового міста (15%), конфлікти з вчителями, в сім'ї або з однолітками (24%). Замість рішення проблем виникало бажання “з головою” зануритись в комп'ютерний світ (р<0,001).

Серед внутрісімейної патології, за нашими даними, спадковість хворих обтяжена азартними іграми, психічними та поведінковими розладами внаслідок зловживання алкоголю, наркотиків, тютюну, психічними захворюваннями (пограничні, афективні розлади, шизофренія, розлади особистості) в 60 % (у 23 осіб) випадків.

Дослідження біологічних, соціально-демографічних і психологічних чинників, санкціонюючих розвиток комп'ютерної залежності показало, що такими є: анте- і перинатальна патологія в анамнезі (87%), черепно-мозкові травми (19%), патологічні форми порушення поведінки та формування особистості (15%); несприятливі мікросоціальні умови, взаємовідносини в родині, дисгармонійне виховання за типом гіпоопіки (64%); збіднення міжособистих відносин, недоліки соціальної підтримки (нейтральні, напружені взаємовідносини) (63%); адиктивна поведінка батьків (залежність від психоактивних речовин, патологічна залежність від азартних ігор) (60%). Тобто виявлено зв'язок соціобіологічних факторів (внутрісімейна патологія, склад і взаємовідносини у родині та інше) з формуванням комп'ютерної адикції .

На підставі проведеного клініко-психопатологічного обстеження пацієнтів з комп'ютерною залежністю були виявлені психічні розлади різного ступеня вираженості: від неврозоподібних станів до психопатоподібної поведінки та гострого поліморфного розладу. Провідним синдромом у клінічній картині всіх пацієнтів виступав синдром надцінних інтересів та захоплень, в якому перше місце належить афективно зарядженому прагненню до комп'ютерної діяльності, що спирається на хворобливо посилене захоплення. Синдрому надцінних інтересів та захоплень нерідко супроводять рудіментарні продуктивні симптоми (афективний розлад, нав'язливі думки про комп'ютерну діяльність, які часто поєднуються з деталізацією, жахами; явища деперсоналізації, гіпногагічні галюцинації) (65,7%), а також негативні проявлення у виді емоційної притупленності, агресії, грубості та жорстокості по відношенню до родичів, вчителів; зниження успішності в навчанні та в інших видах соціальної діяльності (79%). Вищевказана симптоматика приводила до соціальної дезадаптації.

Звертає на себе увагу однобічно направлене захоплення з переважними вербальними проявленнями агресивної діяльності пацієнтів у 74% випадків, у разі позбавлення їх доступу до комп'ютера. Участь вираженого афективного компоненту, охопленність надцінною діяльністю, майже цілком займаючей підлітка, переконливо свідчать про важливу роль хворобливо посилених потягів у виникненні надцінних інтересів та захоплень. Цьому синдрому майже у половині випадків (45%) супроводили психопатоподібні розлади, у 32% випадків - уходи та бродяжництва. Поодинокі випадки склали афективні розлади (депресивний, гіпоманіакальний) (8%), та по 5% представляли неврозоподібні, поліадиктивні розлади та маячно-галюцинаторні.

Незалежно від провідного клінічного синдромокомплексу у багатьох пацієнтів під час роботи за комп'ютером відзначалися різні вегетативні порушення у вигляді серцебиття, нерізких коливань пульсу, артеріального тиску, почуття холоду в нижніх кінцівках, утрудненого вдоху. Судинна лабільність виявлялася у забарвленні шкіри обличчя (блідність, почервоніння).

Результати дослідження дають змогу виділити етапи розвитку комп'ютерної залежності:

1 етап - етап ризику розвитку комп'ютерної залежності ;

2 етап - етап сформованої комп'ютерної залежності (емоційно-вольові порушення, психічна залежність);

3 етап - етап тотальної комп'ютерної залежності (психічна та фізична залежність, синдром актуалізації компульсивного потягу).

Основними ознаками етапу ризику розвитку комп'ютерної залежності (перший етап) виступають збільшення часу, необхідного для досягнення поставленої мети та роботи за комп'ютером; втрата відчуття часу, отримання емоційного задоволення за комп'ютером, витрачання більшої кількості грошей на комп'ютерну діяльність, перші ознаки соціальної дезадаптації.

Другий етап (сформованої комп'ютерної залежності) характеризується існуванням в ієрархії нової потреби - діяльності за комп'ютером, яка має систематичний характер, афективний заряд в основі. При цьому переважають емоційно-вольові порушення, наголошується зростання толерантності до комп'ютера: необхідність у все більшій кількості часу роботи для досягнення задоволення; значне зниження ефекту від перебування за ПК протягом того ж проміжку часу, що і раніше, нав'язливі думки про комп'ютер і фантазування, це супроводиться емоційним підйомом (ейфорія, психічна релаксація, відчуття ”зльоту”, безтурботності, свободи, посилення уяви) під час діяльності за комп'ютером, та випробовуванням психо-емоційного напруження (роздратованість, пригніченість, нудьга, зниження настрою, ситуаційна тривога) поза роботою за ПК. Спостерігається дезактуалізація базових потреб - сна, відпочинку, вживання їжі, особистої гігієни. Порушуються режими сон-пильнування та відпочинок-навантаження, час роботи за комп'ютером - денний і нічний. На данному етапі діяльність за ПК відбувається за рахунок навчання, праці, домашньої роботи, соціальних та особистих взаємостосунків. З одного боку, пацієнти повністю орієнтовані в комп'ютерних технологіях, з іншого - має місце своєрідна форма інфантилізму, практично повна безпорадність в світі соціальних норм та відношень.

На третьому етапі - тотальної комп'ютерної залежності - визначаються ознаки як психічної, так і фізичної залежності. Відмічається постійне “зловживання” комп'ютерними іграми, бесідами в CHAT, ICQ та іншими видами діяльності за комп'ютером, незважаючи на існуючі проблеми соціального та особистого характеру, залишаються безуспішні спроби контролювати роботу за ПК. В структурі синдрому актуалізації компульсивного потягу мають місце агресивність, злісність, психомоторне збудження, розсіяна увага, мимовільні “друкуючі рухи” пальців рук, зустрічається депресивний синдром. На даному етапі присутні фізичні симптоми: головний біль по типу мігрені, біль у хребті, сухість в очах, оніміння та біль в пальцях рук (синдром карпального каналу). З'являються ознаки дезадаптації, соціальні і психологічні проблеми, пов'язані з навчанням, відношенням з батьками, друзями. Періоди легкої дезорієнтації і зорові ефекти після комп'ютерних ігор свідчать про істотний вплив надмірної роботи за ПК. Можлива присутність вегетативної симптоматики (зміни частоти серцевих скорочень, частоти дихання, блідність або почервоніння шкіри). Однонаправлене захоплення приводить до виникнення вираженої соціальної дезадаптації.

З метою вивчення внутрішньої організації досліджуваних параметрів як єдиної системи було проведено факторний аналіз.

Організовувалась факторна структура показників комп'ютерної залежності, що пояснювалось великою кількістю значущих кореляційних зв'язків між вивчаємими параметрами. Характеристика комп'ютерного адикта була організована 4 факторами. Слід відзначити, що найбільш питому вагу у формуванні даного виду адикції несуть на собі фактори, що характеризують психічний, фізичний та соціальний аспекти пацієнта. Поруч з тим, спостерігається виділення вікового фактору, що свідчить про різний ступінь ризику розвитку комп'ютерозалежної поведінки у окремих вікових груп. Враховуючи вищенаведене, треба відмітити, що на першому етапі формування комп'ютерної залежності спочатку розвивається психічна залежність, яка має питому вагу у розвитку даного феномену.

Таким чином, комп'ютерна залежність формується у адиктивно-схильної (зловживання алкоголем, психоактивними речовинами) особистості та відповідає динаміці, характерній класичному адиктивному процесу, або являється новою адиктивною реалізацією у вже сформованого адикта.

Для подальшої розробки програм профілактики та поетапної системи корекції в роботі також досліджено психологічні особливості осіб молодого віку на донозологічному етапі формування комп'ютерної залежності. Результати обстеження групи ризику розвитку адикції показали, що вони мають більш виражені по емоційному забарвленню наступні типи особистісних акцентуацій: гипертимний, емотивний, збудливий, циклотимний, екзальтований. Особливо значимими є характеристики по емотивному типу. В даній групі 4-й ступінь емотивності відзначений у 6,3% обстежених, а в контрольній - найвищий ступінь прояву цього параметру не спостерігається ні у однієї людини (р<0,05). Крім того, 3-й ступінь збудливості виявлений у 14,3% школярів групи ризику і у 3,2% ліцеїстів контрольної (р<0,05). При кореляційному аналізі демонстративної акцентуації та зацікавленості ПК знайдений зв'язок (коефіцієнт кореляції Чупрова, r=0,33). Оцінка інтелектуальних показників підлітків показала, що рівень загального розвитку школярів в обох групах добрий і складає в середньому 94,8 балів (94,8±2,1) в контрольній групі і 89,4 бали (89,4±2,1) в групі ризику (M±у). Наголошується також хороший рівень концентрації уваги.

В даному дослідженні при вивченні властивостей темпераменту підлітків встановлено, що в контрольній і в групі ризику показники екстраверсії (товариськості) і нейротизма (нервозності, емоційної нестабільності) знаходяться в межах статистичної норми, відповідної підлітковому віку.

В міжособистих відносинах для групи ризику розвитку комп'ютерної залежності характерно високий ступінь власності, прагнення домінувати над іншими (по самооцінках респондентів) (р<0,05). Вони більше намагаються бути незалежними, та в них в 2 рази частіше проявляється агресивність і прагнення звинувачувати інших в своїх проблемах та невдачах. Виявляється тенденція до підозрілості, ворожливості, скривженності. Разом з цим ці учні більш підкоряємі, доброзичливі, виконуючі і великодушні в порівнянні з контрольною групою. Самооцінка в групі ризику в більшості випадків адекватна, має місце поєднання зацікавленості комп'ютерними технологіями з іншими захопленнями.

Результати дослідження психологічних особливостей комп'ютерних адиктів були наступними: майже всі пацієнти (34 осіб - 89%) мають достатній рівень узагальнень, виключень, добре розвинуте абстрактно-логічне мислення. При цьому серед особистісних акцентуацій за тестом Шмішека виявлено домінування гипертимно-збудливого типу в 32% (12 осіб). Гипертимний варіант мали 10 (26%) пацієнтів. Також були визначені наступні типи: збудливий - 5 (13%) осіб, застряючий - 3 (8%), емотивний - 1 (3%), циклотимний - 3 (8%). У 4 (10%) хворих було виділено невизначений тип особистісної акцентуації (р<0,05). Для адиктів характерна емоційна нестійкість, концентруєма увага. Слід підкреслити, що в особистісній сфері переважає нестабільність рівня вимагань та самооцінки, недостатня рухомість психічних процесів, з домінуванням ігрових мотивів над іншими. Самооцінка залежних в більшості випадків неадекватна (завищена або занижена) по шкалах “щастя”, “здоров'я”, “задоволеність собою”. В міжособистих стосунках має місце схильність до незалежності, агресивності та прагнення звинувачувати інших в своїх проблемах та невдачах, так як і в групі ризику (р?0,05). Крім того, в своїх характеристиках “ідеальної” людини пацієнти з комп'ютерною залежністю відмічають бажання бути самостійними (12,5% в групі адиктів та 3,2% в групі ризику), значущими (18,4% та 8,9% відповідно) і, в той же час, дружелюбними (18,4% та 18,0% відповідно). До делінквентної поведінки схильні 15 (40%) осіб, у 29% (11 осіб) випадків з вираженою реакцією емансіпації. Усі обстежувані мають тільки азартні захоплення - зацікавленість комп'ютерами (р<0,05).

При цьому у пацієнтів з комп'ютерною залежністю було виявлено, що вiдносно легкi та нестiйкi форми порушення поведiнки супроводжуються переважно функцiональними розладами дiяльностi головного мозку, а стiйкi та вираженi розлади корелюють з наявнiстю органiчного ураження рiзних ступенiв вираженостi. Специфічних нейрофізіологічних ознак щодо комп'ютерної залежності виявлено не було. За допомогою “Сенсибилизированного опросника для определения рукости” (А.П.Чуприков, 1985) було визначено, що як в групі ризику, так і в контрольній та групі пацієнтів переважають праворукі (88,9%, 92,1% та 86,8% відповідно). Ліворукі представлені по 4,8%, 1,6% та 10,6%, амбідекстри - по 6,3% рівнозначно в групі ризику, в контрольній групі та в 2,6% серед пацієнтів (р>0,05).

Вищезазначене свідчить, що програми первинної та вторинної профілактики, поетапна системна корекція повинні бути спрямовані на поліпшення психічної адаптації учнів, міжособистих відносин, а також ознайомлення з особистостями розвитку комп'ютерної залежності та можливими її наслідками.

Тому, з урахуванням отриманих даних про чинники ризику розвитку даного розладу, та характеристики респондентів на початку її формування, нами запропоновано наступні технології первинної профілактичної роботи: інформаційні, освітні, релігійні, технології зайнятості, корекції сімейних відносин.

Зазначені профілактичні технології були застосовані по відношенню до учнів ліцеїв та особисто до 63 учнів групи ризику з метою попередження подальшого формування комп'ютерної залежності. Всі учні з групи ризику погодилися на участь у проведенні бесіди на тему “Проблема комп'ютерної залежності”, де обмірковувались питання чинників ризику, перших ознак формування даного розладу, роль індивідуальних особливостей та характерні ознаки адиктивної особистості. Майже всі ліцеїсти вступили в контакт з додатковими питаннями, деякі учні прохали дати рекомендації психотерапевта в місті проживання. Участь у дослідженні та бесіді допомогла багатьом респондентам критично оцінити свою ситуацію та прийняти заходи по зміні своєї поведінки. Лише у п'яти (8%) учнів через півроку були виявлені ознаки психічної залежності, характерні для другого етапу розвитку комп'ютерної адикції. Програма профілактики комп'ютерної залежності апробована та впроваджена до роботи психологів з учнями в ліцеях.

При цьому вторинна профілактика ґрунтувалася на пізнанні особистості комп'ютерних адиктів з урахуванням ґенезу та механізму їх поведінки, була спрямована на запобігання розвитку комп'ютерної залежності і відновлення особистісного і соціального статусу пацієнта.

Загалом, складність досліджуваного феномену визначає необхідність застосовування як психотерапевтичної допомоги, так і медикаментозної терапії. При цьому, головне місце належить психотерапевтичним засобам корекції. Система корекції повинна грунтуватися на принципах комплексності, послідовності, диференційованості та етапності. В цих умовах, з урахуванням отриманих клініко-психопатологічних характеристик осіб молодого віку нами розроблені та запропоновані наступні етапи корекції комп'ютерозалежної поведінки: 1. діагностичний; 2. інформаційно-навчальний; 3. етап модифікації поведінкових стратегій; 4. етап корекції сімейних і соціальних відносин; 5. етап подолання наслідків комп'ютерної залежності. Кожен етап має свою мету і особливі методичні підходи.

Завдання терапії: 1. виявлення існуючих проблем, важких ситуації; 2. визначення автоматичних думок та відчуттів, які приводять до такої поведінки - невідповідного (надмірного) використання комп'ютеру.

Для вирішення завдань корекції з чималого арсеналу її сучасних методів використовували когнітивно-біхевіоральну, індивідуальну, групову терапію і аутогенне тренування. Поетапна система корекції комп'ютерозалежної поведінки, яка проводилася за допомогою зазначених методів, покращує адаптацію адиктів, створює передумови для більш свідомого використання комп'ютерних технологій. При проведенні психокорекційної роботи значна увага приділялась ліквідації та дезактуалізації психотравмуючих факторів і ситуацій. Медикаментозна терапія направлена на лікування основного захворювання. Терапевтична тактика при симптоматичній комп'ютерній залежності визначається домінуючими психопатологічними синдромами. Корекція адиктивної поведінки з патологічним використанням комп'ютеру потребує тривалого лікування психотерапевтом особисто або в групі. Заходи профілактики і корекції мають включати в себе також методичні посібники, створення організації взаємодопомоги пацієнтів по типу “Анонімні алкоголіки”.

Оцінка результатів проведення описаної поетапної системи корекції показала, що з 30 пацієнтів, на яких були отримані катамнестичні дані, у 22 хворих (73%) відмічались стійкі позитивні зміни: захоплення перестало носити надцінний характер, з'явилась продуктивність комп'ютерної діяльності, значно зменшився час проведення за ПК (до 4-6 годин на тиждень), зникли нав'язливі думки про комп'ютери, схильність до фантазування, покращились соціальна та сімейна адаптація, повернулись до школи, до навчання, відмічалась тенденція до комунікації, почали спілкуватися з однолітками, покращився сон, нормалізувались режими сон/пильнування та відпочинок/навантаження. У 16% (5 пацієнтів) випадків зберігалось стремління до ПК, у зв'язку з чим вони продовжували звертатися періодично за психотерапевтичною допомогою, і лише у 3 (10%) пацієнтів, коморбідних з вживанням амфетамінів, з гострим поліморфним психотичним розладом, з тяжким депресивним епізодом з психотичними симптомами, терапія була неефективною. Найбільш ефективною виявилась когнітивно-біхевіоральна психотерапія.

Висновки

1. У роботі проведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у розробці оптимальної поетапної системи корекції й програм профілактики психічних та поведінкових розладів осіб молодого віку з комп'ютерною залежністю.

2. До чинників ризику формування комп'ютерної залежності відносяться: чоловіча стать (р<0,001), проведення за комп'ютером 20-40 годин на тиждень та/або більше (р<0,001), емоційна депрівація (неповні родини, виховання за типом гіпоопіки, батьківська депрівація та інше) (р<0,01), схильність до адиктивної поведінки (р<0,001). Мають місце ряд санкціонюючих комп'ютерозалежну поведінку факторів, які включають як біологічні, так і соціальні ознаки: наявність анте- і перинатальної патології в анамнезі (87%), черепно-мозкові травми (19%), патологічні форми порушення поведінки та формування особистості (15%); несприятливі мікросоціальні умови, взаємовідносини в сім'ї, дисгармонічне виховання за типом гіпоопіки; збіднення міжособистих відносин, недоліки соціальної підтримки (нейтральні, напружені взаємовідносини) (63%); адиктивна поведінка батьків (залежність від психоактивних речовин, патологічна залежність від азартних ігор) (60%).

3. Науково обґрунтовано і розроблено „Спосіб скринінгової діагностики комп'ютерної залежності” (патент), який дозволяє визначити групу ризику, проводити діагностику комп'ютерної адикції і своєчасну її профілактику.

4. Провідним синдромом у клінічній картині усіх пацієнтів з комп'ютерною залежністю виступає синдром надцінних інтересів та захоплень, в якому провідне місце належить афективно зарядженому прагненню до комп'ютерної діяльності, що спирається на хворобливо посилене захоплення. Синдром надцінних інтересів та захоплень має коморбідність з психопатоподібним синдромом (45%), синдромом уходів та бродяжництва (32%), афективними (депресивний, гіпоманіакальний) (8%), та з неврозоподібним, маячно-галюцинаторним та синдромом залежності (по 5% кожний).

5. Комп'ютерна залежність розподіляється на первинну та симптоматичну. Симптоматична комп'ютерна адикція коморбідна з іншими формами психічних розладів, серед яких домінують такі діагностичні таксони, як соціалізовані та несоціалізовані розлади поведінки (F 91.1-91.2); органічний тривожний розлад, розлади особистості та поведінки, обумовлені хворобою, ушкодженням чи дисфункцією головного мозку (F 06.4 - 07), легка розумова відсталість (F 70). Динаміка формування комп'ютерної залежності має наступні етапи:

1 етап - етап ризику розвитку комп'ютерної залежності;

2 етап - етап сформованої комп'ютерної залежності (емоційно-вольові порушення, психічна залежність);

3 етап - етап тотальної комп'ютерної залежності (психічна та фізична залежність, синдром актуалізації компульсивного потягу).

6. В порівнянні з контрольною групою здорових осіб в групі ризику розвитку комп'ютерної залежності вірогідно частіше виявляються такі типи особистісних акцентуацій як гипертимний, емотивний, збудливий, циклотимний, екзальтований. Міжособисті відносини групи ризику розвитку комп'ютерної залежності характеризуються високим ступенем власності, прагненням командувати іншими (р<0,05). Респонденти групи ризику частіше намагаються бути незалежними, та в них в 2 рази частіше проявляється агресивність та прагнення звинувачувати інших в своїх проблемах та невдачах. Виявляється тенденція до підозрілості, ворожнечі, скривженності. Разом з цим ці учні більш підлегливі, доброзичливі, старанні і великодушні в порівнянні з контрольною групою. Самооцінка в групі ризику в більшості випадків адекватна, має місце поєднання “зацікавленості” комп'ютерними технологіями з іншими захопленнями.

7. В порівнянні з групою ризику комп'ютерні адикти представляють собою клінічно-сформовану групу, які мають ряд психологічних особливостей: у них переважають гипертимний та збудливий типи особистісних акцентуацій. Характерна емоційна нестійкість, концентруєма увага. В особистісній сфері комп'ютерних адиктів переважають нестабільність рівня вимагань та самооцінки, недостатня рухомість психічних процесів, з домінуванням ігрових мотивів над іншими. В міжособистих стосунках має місце схильність до незалежності, агресивності та прагнення звинувачувати інших в своїх проблемах та невдачах, так як і в групі ризику (р?0,05). Самооцінка адиктів в більшості випадків неадекватна. Відмічається слабкість емоційного реагування на негативну оцінку, незадоволеність собою та своїм соціальним становищем. Характерна схильність до делінквентної поведінки, іноді з вираженою реакцією емансипації. Усі обстежені мають тільки азартні захоплення - “зацікавленість” комп'ютерами (р<0,05).

Клініко-нейрофізіологічне дослідження показало, що вiдносно легкi та нестiйкi форми порушення поведiнки адиктів супроводжуються переважно функцiональними розладами дiяльностi головного мозку, а стiйкi та вираженi розлади корелюють з наявнiстю органiчного ураження рiзних ступенiв вираженостi. Специфічних нейрофізіологічних ознак щодо комп'ютерної залежності не виявлено.

8. Програми профілактики повинні складатися з ранньої діагностики (скринінг-діагностика), первинної (інформаційні, освітні, технології зайнятості, корекції сімейних відносин, релігійні) і вторинної профілактики. Корекція комп'ютерозалежної поведінки має являти собою запропоновану поетапну систему, яка покращує адаптацію комп'ютерних адиктів, створює передумови для більш свідомого використання комп'ютерних технологій. В структурі корекції доказана ефективність когнітивно-біхевіоральної психотерапії. При проведенні психокорекційної роботи значна увага повинна приділятися ліквідації та дезактуалізації психотравмуючих факторів і ситуацій. Вибір медикаментозної терапії визначається домінуючим психопатологічним синдромом. Впровадження розробленої поетапної системи корекції комп'ютерної залежності свідчить про досягнення високого та стійкого ефекту у 73% осіб молодого віку з даним видом адикції.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Юр'єва Л.М., Больбот Т.Ю. Інтернет-залежність - нова проблема Української Психіатрії // Таврический журнал психиатрии. - 2003. - V.7. - № 2 (23). - С.63-65.

2. Юрьева Л.Н., Больбот Т.Ю., Носов С.Г. Случай симптоматической компьютерной зависимости у пациента с органическим поражением центральной нервной системы // Архів психіатрії. - 2004. - № 3 (38) - С.134-138.

3. Больбот Т.Ю. Фактори ризику розвитку комп'ютерної залежності в осіб молодого віку // Український вісник психоневрології. - 2004. - Т. 12. - №4 (41). - С.75-80.

4. Больбот Т.Ю. Профілактика і корекція комп'ютерної залежності в осіб молодого віку // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005. - № 2. - С. 139-142.

5. Юр'єва Л.М., Больбот Т.Ю. Спосіб скринінгової діагностики комп'ютерної залежності. Деклараційний патент на винахід (11) 72366 А (51) 7 G09B3/00, G09B3/08, G09B3/00, A61B10/00 15.02.2005. Бюл. №2.

6. Юрьева Л.Н., Больбот Т.Ю. Клинические и психологические особенности лиц с компьютерной зависимостью // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.10. - №1(30). - С.244-245.

7. Больбот Т. Психологічні особливості дітей та підлітків з Інтернет-залежністю // Психиатрия, клиническая психология и психофармакология в ХХІ веке: Материалы І Международной медицинской конференции студентов и молодых ученых (23-25 мая 2002 г.). - Днепропетровск: Днепропетровская государственная медицинская академия, 2002. - С.10-12.

8. Больбот Т. Психічні та поведінкові розлади у осіб з комп'ютерною залежністю // Медицина--здоров'я ХХІ сторіччя: Матеріали ІІІ Міжнародної медичної конференції студентів та молодих вчених (26-28 вересня 2002р.). - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна медична академія, 2002. - С.298.

9. Больбот Т.Ю. Комп'ютерна залежність--міф чи реальність ? // Актуальні проблеми сучасної медицини. Матеріали 57-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (17-20 вересня 2002 р.). - Київ: Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця , 2002. - С.101-102.

10. Больбот Т. Інтернет-залежність: актуальна проблема ? // Матеріали VII Міжнародного Медичного Конгресу студентів і молодих вчених (21-23 травня 2003 р.). - Тернопіль: Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського, 2003. - С.158.

11. Больбот Т.Ю. Проблема Комп'ютерної залежності // Вчені майбутнього. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (14-16 жовтня 2003 р.). - Одеса: Одеський державний медичний університет, 2003. - С.99-100.

12. Больбот Т. Проблема комп'ютерної залежності у учнів // Медицина - здоровье - XXI век. Матеріали IV Міжнародної конференції студентів і молодих вчених (18-20 вересня 2003 р.). - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна медична академія, 2003. - С.211-212.

13. Больбот Т.Ю. Психологічні аспекти формування комп'ютерної адикції // Матеріали 57-ї міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих учених (20-22 квітня 2004 р.). - Ужгород: Ужгородський національний університет, 2004. - С.82-83.

14. Bol'bot T. Computer addiction - comorbid conditions // Мододь - медицині майбутнього. Матеріали V Міжнародної конференції студентів і молодих вчених (16-18 вересня 2004 р.). - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна медична академія, 2004. - С.189.