науково обґрунтована концепція керованого інтегрованого міжгалузевого підходу до профілактики захворювань у підлітків на моделі хвороб органів дихання;

розроблена оптимізована система профілактики, встановлені нові напрямки її технологій щодо підлітків на моделі хвороб органів дихання та чинників їх ризику.

Теоретичне значення дослідження полягає у доповненні концепції про дію чинників ризику захворювань органів дихання новими відомостями про реструктуризацію достовірних і ймовірних факторів та у розробці оптимізованої системи профілактики.

розробці інформаційного листа “Організаційно-технологічна модель профілактики захворювань органів дихання у підлітків на основі інтегрованого підходу” (2003).

ІІ. На регіональному рівні:

обґрунтуванні підготовки міської програми ”Здоров'я населення і етапи впровадження проекту ВООЗ “Здорові міста” в місті Івано-Франківську” (затверджена рішенням ХІІ сесії Івано-Франківської міської ради ІІІ демократичного скликання 11.04.2000 року);

при проведенні педагогічного процесу в Київській медичній академії післядипломної освіти, Івано-Франківському та Львівському медичних університетах.

ІІІ. На місцевому рівні:

створенні міської комп'ютерної системи моніторингу здоров'я населення і чинників ризику із застосуванням авторських методів обробки та інтеграції статистичного матеріалу на базі Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, міської поліклініки №1, Івано-Франківського обласного лікувально-фізкультурного центру здоров'я, закладів управління освіти та науки області;

співучасті у Європейській мережі шкіл сприяння здоров'ю, розвитку волонтерства та його програмного забезпечення.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені і сформовані мета, завдання і програми дослідження, адекватні їм методи дослідження. Проаналізовані і узагальнені сучасні науково-інформаційні джерела вітчизняної та світової літератури з даної проблеми. Особисто проведено соціологічне і епідеміологічне дослідження, вивчено захворюваність, чинники навколишнього середовища та їх вплив, проведено оцінку, оптимізовано систему профілактики захворювань, впроваджено результати дослідження у практику. Здобувачем виконано аналітико-синтетичну і розрахункову роботу, описано отримані результати. За участю наукового керівника, професора Н.І. Кольцової, розроблена методика вибору пріоритетних напрямків первинної профілактики захворювань за коефіцієнтом максимальної значимості (КМЗ). Самостійно сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались:

І. На державному рівні: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання теоретичної та практичної медицини” (Суми, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Питання валеології у навчально-методичному процесі медичних закладів України” (Луганськ, 2002), Українській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків” (Харків, 2002), науковому симпозіумі “Фізіологія та патологія становлення чоловічої статевої системи” (Харків, 2002), Всеукраїнській науковій конференції “Обговорення законопроекту “Про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування” (Київ, 2004).

ІІ. На регіональному рівні: обласній науково-практичній конференції “Життя і здоров'я дитини: пріоритети освіти й охорони здоров'я” (Івано-Франківськ, 2003), курсах підвищення кваліфікації працівників санітарної освіти Івано-Франківського обласного лікувально-фізкультурного центру здоров'я (1999-2004), постійно діючих при ІФДМУ передатестаційних циклах підвищення кваліфікації та тематичних удосконалень керівних кадрів охорони здоров'я (1999-2004).

ІІІ. На місцевому рівні: семінарі міського відділу освіти із директорами шкіл на тему “Методологічні основи впровадження валеологічної освіти в школі” (Івано-Франківськ, 1999), підсумковій науковій конференції Івано-Франківської державної медичної академії (Івано-Франківськ, 2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 5 - у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України (три - самостійні, дві - у співавторстві), 6 - у матеріалах конференцій, симпозіумів, конгресів і наукових виданнях та 1 - інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 266 сторінках друкарського тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, 5 розділів власних досліджень та аналізу отриманих даних, висновків, списку використаних джерел літератури, що містить 302 праці (249 - вітчизняних авторів та авторів країн СНД, 53 - іноземних джерела). Робота проілюстрована 39 таблицями, 13 рисунками і 17 додатками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Досягнення мети дослідження потребувало наявності спеціальної програми, розробленої з позицій системного підходу з використанням сучасних методів дослідження (рис. 1), а виконання завдань - організації його у чотири етапи, кожен з яких передбачав розв'язання проблем, що із нього витікають. Такий методичний підхід забезпечував системність та ієрархічне підпорядкування наступних і попередніх завдань, можливість послідовного впровадження отриманих результатів.

Для отримання даних про особливості формування хвороб дихальних шляхів обрані характеристики функції зовнішнього дихання та (ФЗД) хронічний бронхіт (ХБ). Стандартизація розроблених і використаних у дослідженні опитувачів (“Анкета вивчення чинників середовища і здоров'я підлітків”, “Карта скринінг - обстеження підлітка на виявлення хронічних обструктивних захворювань легень - ХОЗЛ”, “Карта оцінки стану здоров'я і медичної допомоги підлітку”, “Карта експертної оцінки пріоритетних напрямків інтегрованої профілактики та медичної допомоги підліткам”) проводилась на основі міжгалузевих програм по вивченню соціально-гігієнічних факторів формування схильності неповнолітніх до соціально негативної поведінки і розробки заходів до її профілактики, рекомендованих АМН, МОЗ і МО України (1998), рекомендацій з оцінки здоров'я, медичної допомоги і профілактики захворювань школярів Українського НДІ охорони здоров'я дітей і підлітків, вказівок ВООЗ відносно досліджень ХБ.

При виявленні клінічних ознак ХБ і бронхообструктивного синдрому (БОС) спирались на рекомендації провідних пульмонологів світу, стандарти та консенсуси, які узагальнюють підходи до терапії та діагностики хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ, ІІ з'їзд фтизіатрів і пульмонологів України, 1998). Приховані порушення ФЗД виявлялись на основі вивчення показників пікової швидкості видиху (ПШВ), яка корелює із об'ємом форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), виміряним із допомогою спірометра, та із опором дихальних шляхів, дослідженим методом загальної плетизмографії (С.В. Зайков, 1998, А.Н. Окороков, 2000). Використовували пікфлоуметр “Міні-Райт” (методика А.А. Зайкової, М.І. Мельника, О.В. Хаймец та ін., 1998). Порівняння чинників ризику проводилось із розподілом опитаних осіб за групами здоров'я на основі класифікацій Є.Г. Гончарука, Ю.В. Вороненка, М.І. Марценюка (1989). Вибір пріоритетних напрямків профілактики щодо “фонових” захворювань здійснювався за авторською методикою розрахунку інтегрованих коефіцієнтів максимальної значимості (КМЗ).

Встановлено, що у структурі захворюваності підлітків, вивченої всіма методами, перші рангові місця займають хвороби органів дихання (23,6 - 50,9%), відображаючи при цьому основні комплекси впливових чинників ризику, що дозволяє використати їх в якості універсальної моделі для оптимізації системи профілактики захворювань. За час спостереження відбувався приріст захворюваності хворобами органів дихання у 1,5-1,8 разів, при чому диференційовано від статі. Дівчата значно частіше за юнаків звертаються по допомогу з приводу гострих респіраторних інфекцій, гострого бронхіту, а з хронічних - назофарингіту, фарингіту, синуситу, ларингіту та ларинготрахеїту, хвороб мигдаликів і аденоїдів. Юнаки більшою мірою тяжіють до проявів алергічного риніту (48,9±10,5 проти 42,8±6,0 на 10 тис. у дівчат) та хронізації процесу у нижніх дихальних шляхах. У них частіше, ніж у дівчат (р<0,05) виявляються хронічний бронхіт (98,0±7,7 проти 37,8±3,6 на 10 тис. у дівчат) і бронхіальна астма (відповідно 72,4±7,9 проти 18,7±1,8 на 10 тис.).

Результати епідеміологічного дослідження засвідчили наявність клінічних ознак ХБ у 8,21% обстежених, що у 11,7 рази частіше, ніж за даними звертань у лікувально-профілактичні заклади та в 5,5 рази частіше, ніж за даними медичних оглядів. Прояви донозологічних станів мали місце у 23,38%, порушення ФЗД - у 11,69% обстежених, а їх глибина залежала від наявності чинників ризику, характеристик і тривалості кашльового симптому.

Загальним медико-соціальним і біологічним фоном, на якому розгортаються встановлені зміни, є патологічна ураженість 83,2% підлітків при кратності захворювань 2,3 на 1 особу. За даними медичних оглядів, серед підлітків здоровими є тільки 16,8%, в тому числі 17,6% юнаків та лише 5,8% дівчат. Відмічена негативна тенденція до зростання на третину загальної захворюваності підлітків у порівнянні із роком початку дослідження, яка формується за рахунок приросту хвороб органів дихання (на 17,1%) на фоні збільшення показників захворюваності на хвороби класів “Новоутворення” (до 6 разів), “Хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин“ (до 7 разів), “Хвороби системи кровообігу” (у 2,3 рази), ”Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини” (у 1,8 рази).

Проведений нами, на підставі результатів об'єктивних методів вивчення захворюваності у осіб обох статей, розрахунок коефіцієнтів максимальної значимості (КМЗ) класів хвороб підтвердив лідерство хвороб органів дихання, як найбільш значимого об'єкту спрямування профілактичних заходів. При цьому слід відмітити суттєве значення хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, а також необхідність врахування іншої “фонової” патології при організації профілактичних заходів диференційовано від статі. Зокрема у дівчат, крім вище згаданих класів хвороб, слід першочергово зважати на хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин; хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму; хвороби сечостатевої системи та системи кровообігу. В свою чергу, у юнаків в колі “фонової” патології важливими є хвороби нервової системи; травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин; хвороби системи кровообігу та органів травлення.

Встановлена динаміка захворюваності підтверджує факт посилення проявів впливу екологічних природних і антропогенних особливостей довкілля на резистентність організму підлітків, якості надання медичної допомоги та несприятливих змін у медико-соціальних чинниках, зокрема у способі життя.

Має місце значна поширеність серед підлітків таких загальних чинників ризику для здоров'я і захворювань органів дихання, як низький рівень життя (57,90%), погане відтворення навичок здорового способу життя (щоденна ранкова гімнастика - 8,76% респондентів), соціальна незрілість (34,57%) на фоні відчуття фізичного (33,17%) та психічного (43,47%) насильства, високий рівень небезпечного сексу (55,80%), вживання алкоголю - 84,30% (з них 58,56% - систематично). Встановлено, що порушення якості спілкування в сім'ї (у 56,95% підлітків) сприяє деформації поведінки у вигляді раннього формування шкідливих звичок (початок тютюнопаління і вживання алкоголю в 10-14 років відповідно у 59,59±3,13% та у 62,46±2,65%, наркотиків - у 15-17 років у 66,37±4,44% опитаних обох статей) та передчасного входження у статеве життя (65,88% - до 15 років). Наведене свідчить про необхідність масового формування знань і навичок протидії до початку розвитку шкідливої звички.

Виявлена висока чутливість хворих (відносний ризик (ВР) - 2,18-2,68) порівняно із здоровими (р<0,05) до впливу таких медико-демографічних чинників, як неповна сім'я, виховання без батька, ступінь конфліктності у сім'ї, її відкритість до виховних медико-соціальних впливів, лідерство у сім'ї, а також медико-соціальних чинників сім'ї: наявність проблем соціально-економічного типу (ВР - 1,73), низького і дуже низького рівня матеріального становища (ВР - 1,94), недостатність вітамінізованого харчування (ВР - 1,33), пасивні форми відпочинку (ВР - 1,69), шкідливі звички (ВР до 2,17).

Відзначена значна розповсюдженість такого достовірного чинника розвитку ХОЗЛ, як активне тютюнопаління (загалом 63,14±2,45%, у юнаків - 70,85±3,43%, дівчат - 56,80±3,39%). Поширеність БОС серед підлітків, що вживають інгаляційні наркотичні середники (похідні коноплі), у 3,9 разів вища порівняно із тими, які не вживають, що свідчить про необхідність віднесення вживання цих речовин до достовірних чинників ризику ХОЗЛ.

Розроблені на основі попереднього стратифікаційного аналізу комплекси достовірних чинників ризику та співвіднесення до певних груп здоров'я рівняння множинної кореляції засвідчили, що найбільш суттєве значення мають поєднання соціально-економічних і поведінкових проблем у сім'ї (R=0,972), наявність сукупності поведінкових чинників ризику (R=0,969), а також ситуації, які несприятливо впливають на психологічний комфорт підлітка (R=0,963).

До діючих чинників ризику слід додати також незкоординованість управління діючими програмами профілактики на регіональному рівні. Так, аналіз взаємодії у структурах, причетних до виконання завдань профілактики, показав, що у 88,9% адаптованих до регіону програмних документах не передбачено їх наукового підґрунтя, форм та критеріїв контролю обсягів і якості виконання заходів.

Результати оцінки, проведеної серед лікарів і педагогів відносно готовності до дії системи профілактики захворювань органів дихання підлітків свідчать, що при наявності у них сформованої думки відносно їх пріоритетності, в той же час, має місце недостатній рівень знань і вмінь педагогів та медичних працівників про сучасні шляхи організації профілактичної роботи (відповідно 2,8-4,4 бали за п'ятибальною системою), тяжіння до старих дидактичних систем. Таким чином, складається ситуація, коли керована і керуюча частина системи профілактики захворювань характеризуються неналежним рівнем готовності до досягнення мети на фоні порушення міжсистемних комунікацій і контролю.

Отримані результати дозволили запропонувати основні підходи до формування якісно нової концептуальної моделі оптимізованої системи профілактики захворювань на моделі хвороб органів дихання у підлітків (рис. 2), в основу якої покладалось вдосконалення діючих профілактичних технологій за рахунок впровадження керованого інтегрованого підходу, поєднання нових заходів та структур і створення нових якостей у існуючих підсистемах.

Останнє досягалось введенням до існуючої системи профілактики хвороб органів дихання підлітків нових елементів, зокрема, координаційної ради при міськвиконкомі, місцевих та ініціативних програм з даної проблеми, координаційних рад за участю медиків, вчителів, батьків та учнів, взаємодія яких з раніше існуючими елементами не тільки надала запропонованій системі якісно нового змісту, а й дозволила здійснювати заходи у трьох напрямках: адміністративному - „Здоров'я через державне управління”, медичному - „Здоров'я через медицину” і педагогічному - „Здоров'я через освіту”.

Невід'ємною складовою якісно нової оптимізованої системи профілактики стала розроблена модель інформаційно-освітнього забезпечення підлітків основами профілактичних знань відносно виникнення і перебігу хвороб органів дихання (рис. 3), особливістю якої є її узагальнюючий характер, що сприяє доведенню інформації у різних її формах для всіх учасників реалізації запропонованої оптимізованої системи профілактики. соціальний медичний хвороба дихання підліток

Впровадження якісно нової оптимізованої системи профілактики хвороб органів дихання серед підлітків та її моделі інформаційно-освітнього забезпечення дозволило інтегрувати заходи медичного і немедичного (управлінського та педагогічного) спрямування. Це підвищило якість профілактики захворювань серед підлітків, що підтверджується підвищенням на 43% рівня їх поінформованості щодо чинників ризику, зростанням на 11% числа осіб, які прагнуть покращити якість життя за рахунок його здорового способу, зниженням серед підлітків, які обслуговуються міською поліклінікою №1, первинної захворюваності на гострий фарингіт та тонзиліт (на 13,1%), гострий ларингіт та трахеїт (на 7,7%), зменшенням поширеності та захворюваності на хронічний риніт, назофарингіт та фарингіт (на 11,4%), хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (на 4,8%), скороченням темпу приросту первинної захворюваності на хронічний бронхіт (8,4% у 2002-2003 рр)., а серед медичних працівників - підвищенням на 36% рівня знань з профілактики та на 24% - якості навичок медико-соціального дослідження.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Концептуальна модель оптимізованої системи профілактики хвороб органів дихання у підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Модель інформаційно-освітнього забезпечення підлітків основами профілактичних знань щодо хвороб органів дихання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням на підставі виявлення особливостей та закономірностей формування хвороб підлітків в залежності від дії чинників різного походження та попередження їх виникнення, встановлено неадекватність наявних форм і методів профілактики захворювань, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової оптимізованої системи профілактики захворювань на моделі найбільш представницького їх класу - хвороб органів дихання серед досліджуваного контингенту, впровадження якої довело її медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Встановлена тенденція до зростання захворюваності підлітків за рахунок приросту хвороб органів дихання (на 17,1%). Значно збільшились показники їх захворюваності на хвороби класів “Новоутворення” (до 6 разів), “Хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин “ (до 7 разів), “Хвороби системи кровообігу” ( у 2,3 рази), “Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини” (у 1,8 рази). Хворими при медичних оглядах виявлялось 83,1% обстежених осіб обох статей (82,4% юнаків та 94,2% дівчат), кратність захворювань яких коливалась у межах 2,1-2,3 на одного обстеженого, а здоровими - всього 16,8%підлітків (17,6% юнаків і лише 5,8% дівчат).

2. Показано, що у структурі захворюваності підлітків перші рангові місця займають хвороби органів дихання, які в 11,7% випадків супроводжуються змінами функції зовнішнього дихання. Встановлені рівні показників захворюваності на дві третини формуються за рахунок гострих респіраторних вірусних інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів, грипу, гострого ларингіту і тонзиліту, значного приросту (в 2 рази) вазомоторного і алергічного риніту. Серед хронічних захворювань органів дихання, питома вага яких складає 27,1%, переважають хвороби мигдаликів і аденоїдів, хронічний фарингіт, назофарингіт, синусит. Хронічний бронхіт виявлений у 8,21% обстежених, а частка у ньому обструктивної форми досягає 21,21%.

3. Доведено, що основними групами чинників ризику патології органів дихання серед підлітків є поведінкові фактори, зокрема, нездоровий спосіб їх життя: поширеність тютюнопаління (63,1±2,45%), вживання алкоголю декілька разів на місяць (47,2±2,74%), куріння інгаляційних наркотичних речовин (30,1±2,36%) та порушення психологічного контакту із батьками (56,9±2,47%) і вчителями (36,2±2,63%).

4. Показано, що у формуванні захворюваності підлітків суттєвого значення набуває недостатнє виконання їх сім'ями медико-виховної функції: поширеність тютюнопаління у батьків (81,9±3,41%), зловживання ними алкоголем (21,6±4,63%), закритість сімей щодо медичних порад (43,5±1,89%), а також матеріально-побутові проблеми у 58,6±2,38 % сімей, які проявляються дефіцитом у харчуванні фруктів та соків (71,1±2,20%), нестачею продуктів тваринного походження (35,7±2,32%), солодощів (34,5±2,30%).

5. Встановлена недостатня якість медичного обслуговування підлітків, в першу чергу дівчат, частка необстежених із належною кратністю яких на 64% вища, ніж у юнаків. Виявлено низький рівень відтворення навичок здорового способу життя як підлітками (65,0%, при рівні оцінок знань і вмінь та 2,1-3,0 бали за п'ятибальною шкалою), так і медичним персоналом (лікарів - 2,8-4,4 бали), що призводить до дискоординації управління системою профілактики.

6. Встановлені закономірності формування захворюваності підлітків в залежності від різних чинників покладені в основу наукового обґрунтування оптимізованої системи профілактики захворювань органів дихання якісно новими елементами якої стали координаційна рада при міськвиконкомі, місцеві програми регіонально адаптовані нею до державних програм, ініціативні програми, групи сприяння здоров'ю при координаційній раді, а також створення регіональними управліннями освіти і науки державних обласних адміністрацій при навчальних закладах координаційних рад за участю медиків, вчителів, батьків та учнів, що надало системі якісно нового змісту і дозволило здійснювати реалізацію заходів у трьох напрямках: адміністративному - “Здоров'я через державне управління”, медичному - “ Здоров'я через медицину” і педагогічному - “Здоров'я через освіту”.

7. Показано, що невід'ємною складовою якісно нової оптимізованої системи профілактики стала розроблена модель інформаційно-освітнього забезпечення підлітків основами профілактичних знань відносно виникнення і перебігу хвороб органів дихання, особливістю якої є її узагальнюючий характер, що сприяє доведенню інформації у різних її формах для всіх учасників реалізації запропонованої системи профілактики.

8. Впровадження якісно нової системи профілактики хвороб органів дихання серед підлітків та її моделі інформаційно-освітнього забезпечення дозволило інтегрувати заходи медичного і немедичного (управлінського та педагогічного) спрямування. Це покращило якість профілактики захворювань серед підлітків, що підтверджується зростанням на 35-43% рівня їх поінформованості щодо чинників ризику, зростанням на 11% числа осіб, які прагнуть змінити якість життя за рахунок його здорового способу, зниженням серед підлітків, які обслуговуються міською поліклінікою №1 первинної захворюваності на гострий фарингіт та тонзиліт (на 13,1%), гострий ларингіт та трахеїт (на 7,7%), зменшенням поширеності та захворюваності на хронічний риніт, назофарингіт та фарингіт (на 11,4%), хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (на 4,8%), серед медичних працівників - підвищенням на 36% рівня знань з профілактики та на 24% - якості навичок медико-соціального обстеження.

Практичні рекомендації

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Головним педіатрам управлінь охорони здоров'я, головним лікарям обласних та міських санітарно-епідеміологічних станцій, головним лікарям закладів охорони здоров'я.

- Ініціативно створювати постійно діючі групи сприяння здоров'ю при територіальних виконавчих комітетах у межах програм “Здоров'я населення” для координації і моніторингу захворюваності підлітків.

- Адаптовувати державні програми на місцевий рівень, зокрема програму “Здорові легені України”, ініціювати створення нових програм з врахуванням особливостей захворювань підлітків даного регіону.

- Використовувати для отримання повної інформації про особливості формування і перебіг захворювань органів дихання скринінгові обстеження із застосуванням експрес-методів вивчення функції зовнішнього дихання.

- При проведенні профілактичних заходів серед дітей визначати мішені соціального маркетингу здорового способу життя, конкретні завдання щодо них, диференційовані адресні заходи, спрямовані не тільки на підлітка, але й його оточення.

2. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти.

- Доповнити програми навчання студентів з курсу “Соціальна медицина і організація охорони здоров'я”, “Пульмонологія” питаннями медико-соціальних особливостей формування хвороб органів дихання у підлітків та особливостей дії чинників їх ризику.

- При підготовці і підвищенні кваліфікації фахівців, причетних до профілактичної діяльності, доводити до їх відома інтегрованість завдань по лініях охорони здоров'я та освіти, регіональні особливості медико-соціальної характеристики і захворюваності на хвороби органів дихання серед підлітків, рівні їх знань і вмінь, сучасні засади та способи інформаційного забезпечення, контролю за якістю профілактики.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

Ковальчук Р.Є. Особливості захворюваності підлітків м. Івано-Франківська, виявлені різними методами вивчення // Галицький лікарський вісник. - 2002. - №4. - С. 38-41. Автор аналізує дані, отримані різними методами вивчення захворюваності для наступної розробки методики вибору пріоритетних напрямків і шляхів профілактики.

Ковальчук Р.Є. Медико-соціальні аспекти смертності підлітків Прикарпаття // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №4. - С. 207-211. Дисертант наводить результати аналізу захворюваності за даними про причини смерті.

Ковальчук Р.Є., Кольцова Н.І. Про інтеграцію валеологічних і медико-соціальних підходів при викладанні профілактичної медицини // Український медичний альманах. - 2002. - №4 (додаток). - С. 44-46. Дисертантом представлений огляд літератури, цифровий і аналітичний матеріал для обґрунтування ідей статті.

Ковальчук Р.Є. Про необхідність сполучення медико-соціальних і валеологічних підходів та критеріїв оцінки при здійсненні первинної профілактики у підлітковому середовищі // Вісник Сумського державного університету. - 2002. - №11(44). - С. 33-37. Автором викладені результати експертної оцінки якості профілактики як основи для розробки оціночних критеріїв та шляхів покращання організації первинної профілактики.

Результати вивчення ступеня порушення бронхіальної прохідності і її зворотність у практично здорових осіб, хворих на хронічний обструктивний бронхіт та затяжну негоспітальну пневмонію методом пікфлоуметрії з фармакологічною пробою / Орнат С.Я., Ковальчук Р.Є., Зубань А.Б., Калініченко Ю.М., Волосянко Б.М., Заячук В.М., Островський М.М., Дума З.В., Скробач Н.В., Грицик А.М. // Галицький лікарський вісник. - 2004. - №1. - С. 71-74.

У інших наукових виданнях:

Ковальчук Р., Кольцова Н., Драпак О., Вовчук В. Виховання здорового способу життя підлітків очима педагогів // Джерела: Науково-методичний вісник. - 2003. - №1(33). - С. 93-97. Дисертантом представлені матеріали експертної оцінки думки вчителів щодо завдань і стану роботи із збереження здоров'я підлітків.

Ковальчук Р.Є Про необхідність сполучення медико-соціальних і валеологічних підходів та критеріїв оцінки при здійсненні первинної профілактики у підлітковому середовищі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання теоретичної та практичної медицини” - Суми. - 2002. - С. 96-97. Дисертантом наведені чинники ризику для здоров'я підлітків, отримані на основі соціологічного дослідження та результати їх медичних оглядів.

Ковальчук Р.Є., Кольцова Н.І. Медико-соціальні аспекти захворювань чоловічої статевої системи у підлітковому віці на Прикарпатті // Фізіологія та патологія становлення чоловічої статевої системи / Науковий симпозіум. - Харків, 2002. - С. 66-70. Дисертантом проведено поглиблений аналіз захворювань чоловічої статевої системи на фоні впливу чинників середовища.

Ковальчук Р.Є., Кольцова Н.І. Роль медико-технологічних стандартів та критеріїв у організації профілактики у підлітковому віці. - Матеріали Української науково-практичної конференції “Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей і підлітків” (Харків, 27-28 листопада 2002 року). - Харків, 2002. - С. 91-93.

Нейко Є.М., Митник З.М., Кольцова Н.І., Децик О.З., Ковальчук Р.Є. Результати моніторингу здоров'я населення м. Івано-Франківська у зв'язку з екологічними чинниками // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Серія Техногенна безпека. - Івано-Франківськ. - 2000.- вип. 37 (Т. 10). - С. 128-131. Дисертантом наведені дані щодо поширення хвороб і функціонального стану органів дихання 15-17 річних осіб.

Ковальчук Р.Є Організаційно-технологічна модель профілактики захворювань органів дихання у підлітків на основі інтегрованого підходу (інформаційний лист). - Київ. - 2003. - 3с.

7. Нейко Є.М., Глушко Л.В., Середюк Н.М., Кольцова Н.І., Децик О.З., Стукал В.С., Ковальчук Р.Є. Про покращання ефективності профілактичних програм у медицині в умовах реформування галузі.- Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: Нові законодавчі ініціативи. - Матер. конф. Обговорення законопроекту “Про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування”. - К., 27 лютого 2004 р.- С. 238-241. Дисертантом представлені шляхи оптимізації профілактики на основі керованого інтегрованого підходу.

АНОТАЦІЯ

Ковальчук Р.Є. Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи профілактики захворювань серед підлітків на моделі хвороб органів дихання. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03. - Соціальна медицина. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ 2005.

У дисертації вивчено закономірності та основні чинники ризику виникнення хвороб у дітей 15-17 річного віку, із поглибленим дослідженням хвороб органів дихання. Обґрунтована, рекомендована до впроваджена і апробована оптимізована на засадах керованого інтегрованого розподілу завдань система профілактики захворювань із врахуванням пріоритетних хвороб, що належать до інших класів за МКХ. Розроблена модель інформаційно-освітнього забезпечення основами профілактичних знань, сформовані адресати, способи і носії доведення інформації із врахуванням лідера з сім'ї, шкільного і позашкільного середовища. Запропонована і впроваджена група сприяння здоров'ю, що працює у трьох напрямках: медичному (підсистема “Здоров'я через медицину”), адміністративному (“Здоров'я через державне управління”) і педагогічному (“Здоров'я через освіту”). Науково обґрунтовані доповнення до чинників ризику і потреба у формуванні мотивацій щодо протидії шкідливим звичкам не пізніше 10 років життя дитини, до періоду активної соціалізації.

Ключові слова: оптимізована система профілактика, підлітки, захворюваність, концепція ризику, хвороби органів дихання.

АННОТАЦИЯ

Ковальчук Р.Е. Медико-социальное обоснование оптимизации системы профилактики заболеваний среди подростков на модели болезней органов дыхания. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03. - Социальная медицина. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев 2005.

Диссертация посвящена изучению заболеваемости и факторам ее риска, медико-социальному обоснованию путей оптимизации системы профилактики заболеваний среди детей 15-17 лет на модели болезней органов дыхания.

Выявлены тенденция к росту и различия в формировании показателей заболеваемости и факторах риска в зависимости от пола подростков. Девушки значительно чаще, чем юноши обращаются за помощью в связи с острыми респираторными инфекциями, острым бронхитом, а также по поводу хронического назофарингита, синусита, ларингита и ларинготрахеита, болезней миндалин и аденоидов. Для юношей более характерными являются аллергический ринит, хронический бронхит и бронхиальная астма. Признаки хронического бронхита при эпидемиологическом исследовании выявлены у 8,21% обследованных, что чаще регистрируемых показателей более чем в 5 раз. Нарушения функции внешнего дыхания определены у 11,7% обследованных. Показатель патологической пораженности подростков составляет 83,2%, при кратности заболеваний 2,3. Тенденцию к росту количества заболеваний, кроме болезней органов дыхания, определяет, дифференцированно от пола, значительный прирост заболеваний относящихся к таким классам (МКХ-10), как: “Новообразования”, “Болезни эндокринной системы, расстройства питания и нарушения обмена веществ”, “Болезни системы кровообращения”, “Болезни костно-мышечной системы”, что следует учитывать при проведении целевой профилактики. Распространенность бронхо-обструктивного синдрома среди подростков, которые употребляют ингаляционные наркотические средства (производные конопли) почти в 4 раза выше, чем у тех, которые не имеют этой привычки.

Анализ факторов риска и причинно-следственных связей в группах здоровых и больных подростков показал реструктуризацию факторов и раннее начало формирования комплекса вредных привычек (10-14 лет), особенно активного и пассивного табакокурения, высокий уровня социальной незрелости (34,6%), ощущений физического и психического насилия (соответственно 33,2 и 43,5%) Этому способствуют нарушения качества общения, социально-экономические проблемы и нездоровый способ жизни в их семьях и среде подростков.

Оценка интеграции и эффективности существующей системы профилактики, дополненная результатами экспертной оценки, проведенной среди врачей и педагогов, медицинского обслуживания подростков показали их разобщенность, недостаточное качество, доминирование архаичных методов формирования мотиваций и низкий уровень воспроизведения. Полученные результаты позволили обосновать, рекомендовать к внедрению и эффективно апробировать оптимизированную на основе управляемого интегрированного подхода систему профилактики заболеваний с учетом приоритетных болезней, которые принадлежат к другим классам по МКХ. Разработана модель информационно-образовательного обеспечения основами профилактических знаний, сформированы адресаты, способы и носители информации с учетом лидеров семьи, школьной и внешкольной среды. Предложена группа содействия здоровью, которая работает в трех направлениях: медицинском (подсистема “Здоровье посредством медицины”), административном (“Здоровье посредством государственного управления”) и педагогическом (“Здоровье посредством образования”). Научно обоснованы дополнения к факторам риска и потребность в формировании мотиваций к противодействию вредным привычкам не позже 10 лет жизни ребенка, до периода активной социализации.

Ключевые слова: оптимизированная система профилактики, подростки, заболеваемость, концепция риска, болезни органов дыхания.

ANNOTATION

Kovalchuk R.Є. Medical and social bases for optimization of preventive maintance of diseases among adolescents on the model of respiratory organs system. - The Manuscript

Thesis for the scholarly degree of Candidate of Medical Sciences Speciality 14.02.03 - Social Medicine. P.L.Shupyk Kyiv Medical Academy of Post Graduate Education, Kyiv 2005.

Thesis dwells upon laws and main risk factors of diseases development among 15-17 years old children with thorough analysis of respiratory diseases. Preventive maintenance system of diseases including priority diseases that belong to different classes according to ICD-10 has been substantiated, recommended for introduction, tested and optimized on the bases of guaded integrated distribution of objectives. Model of informational and educational provision by means of preventive knowledge bases has been developed. Addressees, methods and information bearers have been formed taking into account family, school and out-of-school environment leader.

Health assistance group that works in three directions medical (subsystem “Health via medicine”), administrative (“Health via state administration”), and pedagoical (“Health via education”) has been suggested and introduced. Additional risk factors and necessity in creating motivation in order to resist harmful habits till the age of 10, before the period of active socialization have been substantiated.

Keywords: optimized preventive maintenance system, adolescents, disease, risk conception, respiratory diseases.