Антенатальна етіологія, патогенетичні ланки токсичної диспепсії новонароджених телят і їх корекція

Аналіз раціонів для корів у період сухостою у ННВТК КДАУ, ВАТ “Південна”, ТОВ агрофірма “Приміське”, дослідної групи корів ННВТК КДАУ показав, що вони не були збалансовані за цукром (дефіцит від 59,4 до 81,8%), цукро-протеїнове співвідношення низьке (0,180,21:1), що може сприяти розвитку кетозу та негативно впливати на плід (табл. 3).

Таблиця 3 Аналіз раціонів за легкоферментованими вуглеводами та протеїном

Проте дефіцит цукру компенсувався за рахунок надлишку крохмалю (від +65 до +1090 г), тому й співвідношення суми легкоферментованих вуглеводів і протеїну було оптимальним (за винятком агрофірми “Приміське”). З цього видно, що при аналізі раціону у період сухостою потрібно звертати увагу не лише на цукро-протеїнове співвідношення, а й на цукор+крохмаль-протеїнове.

Узагальнюючи дані першого етапу досліджень, можна зробити висновок, що сприятливі умови годівлі та утримання тільних корів упродовж перших 6 міс. вагітності і менш сприятливі протягом останніх двох місяців забезпечували оптимальний рівень обміну речовин, одержання якісного молозива та молодняку, стійкого до захворювання на диспепсію.

Вплив структури раціону сухостійних корів на стан обміну речовин, якість молозива і стійкість телят до захворювання на диспепсію

Для виконання цього етапу роботи нами в ННВТК КДАТУ у січні квітні 2003 р. був проведений експеримент на 20 сухостійних коровах і народжених від них телятах. Корови були сформовані у дві групи по 10 голів. У сухостійний період вони утримувалися в ізольованому приміщенні, корми зважувались та роздавались особисто дисертантом.

Раціон корів контрольної групи містив (кг): силос кукурудзяний 15, сіно пирійно-різнотравне 3, солома ячмінна 5, дерть ячмінна 4; дослідної групи (кг): сіно пирійно-різнотравне - 13, дерть ячмінна 4. Отже на 100 кг маси тіла в раціоні корів контрольної групи припадало 2,53 кг сухої речовини, на 1 кг сухої речовини 0,76 кормових одиниць, на одну кормову одиницю 71,6 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове співвідношення 0,19, цукор+крохмаль-протеїнове 2,9. У раціоні тварин дослідної групи ці показники були подібними: на 100 кг маси тіла 2,66 кг сухої речовини, на 1кг сухої речовини 0,7 кормових одиниць, на одну кормову одиницю 94,5 г перетравного протеїну, цукро-протеїнове співвідношення 0,21, цукор+крохмаль-протеїнове 2,23. За вмістом основних елементів живлення і мінеральних речовин раціони двох груп тварин істотно не відрізнялися, однак структура їх була різною: у раціоні корів контрольної групи частка сіна складала лише 11,9, дослідної 54,3 %. Уміст дерті ячмінної в раціонах був приблизно однаковим 43,6 і 45,7 % відповідно. У раціоні корів дослідної групи був відсутній силос, тоді як у раціоні корів контрольної групи його частка становила 28,4%.

Клінічний стан у корів обох груп упродовж усього періоду експерименту істотно не відрізнявся, але показники крові і молозива мали значну міжгрупову різницю (табл. 4).

Таблиця 4 Результати дослідження крові корів ННВТК через 48 год після отелення (n=10)

З таблиці 4 випливає, що по закінченні досліду (термін отелення) достовірна різниця встановлена за кількістю еритроцитів (21,3%), лейкоцитів (10,9%), гемоглобіну (6,6%), загального білка (7,1%), загального кальцію (8,2%) і каротину (38,1%).

Істотна міжгрупова різниця була й відносно показників якості молозива (табл. 5).

Біологічна цінність молозива корів дослідної групи була значно вищою, ніж молозива корів-аналогів групи контролю. Так, різниця вмісту імунних глобулінів у молозиві першого надою склала 18,1% (р<0,01), другого - 39,1 %.

Усі телята, що народилися від корів дослідної групи, були фізіологічно зрілими: реалізація пози стояння і рефлексу смоктання у них виявлялася протягом 11,5 год після народження, частота пульсу, дихання і температура тіла були в межах норми. Випадків диспепсії й інших хвороб не реєстрували. Водночас у групі контролю на диспепсію захворіло троє телят (30%).

Таблиця 5 Результати дослідження молозива корів ННВТК за квітень 2003р. (n=10)

У крові телят дослідної групи, порівняно з контрольною, вірогідно більшою була кількість еритроцитів (7,90,08 і 7,40,02 Т/л), лейкоцитів (10,10,16 і 8,50,06 Г/л), гемоглобіну (107,50,63 і 103,70,62 г/л), загального білка (59,00,34 і 53,41,55 г/л), загального кальцію (2,950,06 і 2,560,06 ммоль/л), неорганічного фосфору (1,810,03 і 1,640,02 ммоль/л), імунних глобулінів (19,50,27 і 18,00,23 мг/мл).

Аналізуючи отримані результати, можна сказати, що утримання корів у період сухостою на раціоні з 54,3% сіна та 45,7% дерті ячмінної забезпечує одержання якісного, у тому числі й за імуноглобулінами (64,03,30 мг/мл) молозива, випоювання якого створює надійний колостральний імунітет, підтверджений високим рівнем імуноглобулінів у сироватці крові телят (19,50,27 мг/мл), що забезпечує стійкість їх до диспепсії.

Раціон корів, що містить 11,9 % сіна і 28,4 % силосу, не забезпечує достатнього рівня імуноглобулінів у молозиві та крові новонароджених телят 54,23,40 мг/мл і 18,00,23 мг/мл, відповідно.

Крім імуноглобулінів, кількість яких у молозиві корів та сироватці крові телят обох груп відрізнялася на 18,1 і 8,3 % відповідно, мають місце й інші негативні фактори, пов'язані із годівлею силосом. Ми звернули увагу на динаміку вмісту каротину у сироватці крові тварин контрольної та дослідної груп: на початку досліду він був однаковим (0,30,01 мг/100мл у контролі та 0,320,02 мг/100мл у досліді), по закінченні досліду у корів другої групи спостерігали підвищення вмісту каротину у сироватці крові у 1,6 раза, порівняно з контролем. Це підтверджує дані про те, що каротин кукурудзяного силосу погано засвоюється та має низьку біологічну активність, тобто з нього мало синтезується вітаміну А.

Отримавши дані щодо впливу структури раціону на стан обміну речовин тільних корів, якість молозива та стійкість новонароджених телят, ми провели аналіз клінічних та зоотехнічних параметрів у ННВТК КДАУ з 2002 по 2004 р. Було відмічено поліпшення клінічного стану корів, збільшення надою молока з 3227 кг у 2002р. до 3868 кг у 2004р., зниження витрат кормів на 1 кг молока з 1,24 до 0,9 к.од., зниження вимушеного забою молодняку з 23,3 (2002р.) до 9,3% (2004р.). Поліпшення клінічного стану та обміну речовин у корів, стійкості молодняку до захворювань пов'язане зі зростанням у структурі раціону для корів частки сіна з 7,96 до 13,07%.

Таким чином, результати проведеного експерименту підтверджують припущення про залежність стійкості новонароджених телят до диспепсії від стану обміну речовин у корів-матерів, умісту в молозиві білка, імунних глобулінів, його кислотності. Стан обміну речовин і біологічна цінність молозива, у свою чергу, залежать від структури раціону тільних сухостійних корів.

Узагальнені результати якісних показників молозива, що забезпечують достатній рівень імунних глобулінів у сироватці крові новонароджених телят і стійкість їх до диспепсії, представлені у таблиці 6.

Таблиця 6 Основні показники якості молозива корів (n=53)

При дослідженні крові телят (n=53), що народилися від цих корів, отримані наступні дані: уміст гемоглобіну 86,9125,5 г/л, загальний білок сироватки крові - 51,073,0 г/л, імуноглобуліни сироватки крові 17,823,4 мг/мл. Новонароджені телята з таким умістом гемоглобіну, загального білка й імуноглобулінів сироватки крові були стійкі до захворювання на диспепсію та інші шлунково-кишкові хвороби.

При статистичній обробці показників молозива корів і крові телят від 63-х пар тварин (корова теля), що знаходилися у всіх проведених дослідах, був виявлений високий кореляційний зв'язок між умістом імуноглобулінів у молозиві корів і сироватці крові новонароджених телят (r=0,650,08). Отже, стан обміну речовин, біологічна цінність молозива і здоров'я новонароджених телят залежать від годівлі корів, структури їхніх раціонів упродовж усього періоду тільності, а не лише в період сухостою.

Результати клінічного дослідження комплексного електролітно-антитоксичного препарату

Відомо, що за токсичної диспепсії телят ключовими патогенетичними ланками є ферментопатія, дисбактеріоз, токсикоз, порушення водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги в організмі. Для корекції цих ланок слід мати чітке поняття про клініко-біохімічний статус хворих на диспепсію телят. Дослід проводили на 20-ти телятах ТОВ агрофірми “Приміське” з симптомами, типовими для токсичної диспепсії: температура тіла у межах норми, що виключає інфекційну природу хвороби (септична форма колібактеріозу), зниження апетиту або анорексія, діарея, зневоднення (рівень гематокриту складав 53,90,5%), ацидоз (резервна лужність - 42,10,9 об%СО2), уміст загального білка становив 61,20,6 г/л. Цей стан вимагав проведення нормалізації водно-електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги.

Для корекції ферментопатії, порушень водно-електролітного обміну, зняття токсикозу нами був розроблений комплексний електролітно-антитоксичний препарат (КЕТ), що включає електроліти (К, Na, Mg, S), антитоксичні та засоби регулювання кислотно-лужного балансу, солі міді, цинку, кобальту, адсорбент і деякі інші компоненти.

Під час розробки препарату "КЕТ" експериментально підібрана оптимальна доза калію хлориду, який часто включається до складу регідратаційних електролітних сумішей. У наших дослідах доведено, що оптимальною дозою калію хлориду є 0,6 г на добу. Збільшення її до 0,9 і 1,2 г викликало інтоксикацію, яка проявлялася серцевою аритмією.

Клінічне дослідження препарату "КЕТ" було проведено на 8 групах телят, хворих на токсичну диспепсію. Препарат телятам давали всередину після випоювання молозива двічі на добу. У першому досліді додатково всередину давали по 2 драже фесталу, в другому - препарат використовували без активованого вугілля, у третьому - без фесталу, але з адсорбентом, а в четвертому з фесталом без адсорбента.

Застосування препарату позитивно впливає на динаміку рівня калію та натрію в плазмі крові (табл. 7).

Перед лікуванням електроліти крові не мали міжгрупової різниці. Рівень калію у всіх групах був у межах норми та коливався у контрольній від 4,420,1 до 4,80,23 ммоль/л, дослідній від 4,380,1 до 4,740,2 ммоль/л. Рівень натрію у всіх групах був меншим норми: у контрольній - від 131,00,4 до 132,080,7 ммоль/л, дослідній від 130,6 до 131,80,6 ммоль/л.

При дослідженні крові телят через три дні від початку лікування та по його закінченні була виявлена різниця в рівні електролітів у тварин першого, другого, третього та четвертого дослідів, а також між показниками дослідних та контрольних груп.

Таблиця 7 Динаміка калію та натрію у різні періоди захворювання

По закінченні лікування у телят дослідних груп спостерігалося зменшення величини гематокриту (з 52,2-54,8 до 39,8-43,2 %) (рис.1), нормалізація резервної лужності (з 42,29-44,44 до 50,89-52,62 об%СО2), вмісту калію, натрію (рис. 2, 3), кальцію і фосфору.

Рис. 1 Величина гематокриту крові телят обох груп по закінченні лікування, у процентах

Рис. 2 Рівень калію у крові телят обох груп по закінченні терміну лікування (ммоль/л)

Рис. 3 Рівень натрію у крові телят обох груп по закінченні терміну лікування (ммоль/л)

Водночас у телят контрольних груп, порівняно з дослідними, виявляли вірогідно вищу величину гематокриту (52,80,97 - 49,40,80), менший уміст натрію (113,51,85 - 121,50,96 ммоль/л) і більший - калію (5,80,04 - 6,550,36 ммоль/л).

Корекція ферментопатії досягалася призначенням ферментного препарату “Фестал”. Запропонований препарат "КЕТ" у повному складі з фесталом виявився найбільш ефективним при токсичній диспепсії новонароджених телят, що підтверджувалося результатами першого і четвертого дослідів. Корекція порушеного водно-електролітного обміну і кислотно-лужної рівноваги, токсикозу - трьох важливих ланок токсичної диспепсії телят здійснювалася призначенням одного препарату "КЕТ" чи в сполуці з активованим вугіллям.

Під впливом препарату "КЕТ", до складу якого входить натрію гідрокарбонат, спостерігалося підвищення у крові резервної лужності, що вказує на нормалізацію кислотно-лужної рівноваги в організмі хворих телят (рис. 4).

Рис. 4 Резервна лужність крові телят по закінченні терміну лікування (об%СО2)

Таким чином, найбільш повно відновляються ланки патогенезу в телят першої дослідної групи показники кислотно-лужної рівноваги та водно-електролітного балансу достовірно ближчі до норми. Ефективність лікування підтверджується також термінами одужання телят (табл. 8).

За підсумками чотирьох дослідів у групі контролю загинуло четверо телят (20%), тривалість хвороби склала 4,2 дні, у дослідних групах загибелі телят не було, тривалість хвороби - 3,5 дні. У першій дослідній групі захворювання продовжувалося в середньому три дні, при цьому коректувалася ферментопатія фесталом, що сприяло усуненню дисбактеріозу і токсикозу. Отже, ефективним засобом лікування телят, хворих на токсичну диспепсію, був препарат “КЕТ”, до складу якого входило активоване вугілля, а також фестал, що підсилював його дію.

Таблиця 8 Лікувальна ефективність препарату "КЕТ"

Висновки

1. У дисертаційній роботі на підставі аналізу годівлі тільних лактуючих та сухостійних корів експериментально встановлено вплив структури раціону та його поживності на стан метаболізму, якість молозива і стійкість новонароджених телят до постнатальної диспепсії. В умовах виробництва апробовано новий електролітно-антитоксичний засіб, що корегує основні ланки диспепсії новонароджених телят. Одержані результати є новим розв'язанням важливого наукового завдання ветеринарної неонатології.

2. Встановлено, що в умовах АР Крим найбільш стійкий до захворювання на токсичну диспепсію молодняк народжується від корів, які запліднені у лютому-березні. Одержання фізіологічно повноцінних телят забезпечується утриманням тільних корів у період росту і розвитку плода на раціонах з перевагою зелених кормів (63-72 % за енергією).

3. У зимово-стійловий період народження фізіологічно повноцінних телят і одержання якісного молозива досягається годівлею сухостійних корів протягом 60 днів згідно з раціонами, у яких переважає доброякісне сіно (54 % за поживністю).

4. Існує пряма залежність у ланцюзі: корм - мати - плід - захворюваність новонароджених телят на диспепсію. У цьому ланцюзі встановлено корелятивну залежність між умістом імуноглобулінів молозива корів і сироватки крові новонароджених телят: коефіцієнт кореляції (r) по 63 парах складає +0,65.

5. Повноцінне молозиво першого і другого надоїв характеризується наступними показниками: білок - відповідно 17,8826,5 і 14,023,0 %; імуноглобуліни - 45,889,9 і 41,864,3 мг/мл; кислотність молозива - 39,749,7 і 32,043,0Т.

6. Основними показниками крові, які характеризують стійкість новонароджених телят до захворювання на диспепсію, є загальний білок, рівень якого має становити 59,062,3 г/л та імуноглобуліни -21,8 - 27,1 мг/мл.

7. Встановлена висока ефективність препарату "КЕТ" (як монозасобу, так і в комплексі з ферментним препаратом “Фестал”) для лікування новонароджених телят, хворих на токсичну диспепсію. Ефективність становить 3,7 грн на 1 грн затрат.

8. Використання запропонованої схеми раціону корів з високою часткою сіна в Навчальному науково-виробничому тваринницькому комплексі Кримського агротехнологічного університету привело до підвищення продуктивності тварин, зниження витрат корму на одиницю продукції, підвищення стійкості новонароджених телят до різних захворювань, зокрема диспепсії.

Пропозиції виробництву

1. Для одержання фізіологічно повноцінних телят, стійких до захворювання на диспепсію й інші шлунково-кишкові хвороби неонатального періоду, необхідно тільних корів утримувати на збалансованих раціонах в усі періоди росту і розвитку плода, а не тільки в останні два місяці тільності.

2. Для запобігання неонатальної диспепсії в телят у стійловий період тільних сухостійних корів потрібно утримувати на раціонах з перевагою сіна (54 % за поживністю).

3. Для підвищення ефективності терапії новонароджених телят при токсичній диспепсії у комплекс лікувальних заходів слід включати електролітно-антитоксичний препарат "КЕТ", який задають всередину в дозі 25 г двічі на добу після напування телят молозивом.

4. При розробці заходів, що забезпечують високу збереженість телят, пропонуємо користуватися "Методичними рекомендаціями з діагностики, профілактики і лікування диспепсії новонароджених телят", затвердженими начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим 14 червня 2004р. М.В.Труханівською.

Список опублікованих праць за темою дисертації

А. Методичні рекомендації

1. Кондрахин И.П., Кунская Е.Н. Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению диспепсии новорожденных телят. - Симферополь, 2004. - 26 с.

Б. Список статей, опублікованих за темою дисертації

1. Кунська К.М. Результати застосування антитоксичного препарату при диспепсії новонароджених телят // Наукові праці Кримського держ. аграр. ун-ту. - Вип.74. - Сімферополь, 2002. - С.75-78.

2. Кунська К.М. Вплив материнського організму на імунний статус новонароджених телят та їхню стійкість до диспепсії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.25, ч.2. - Біла Церква, 2003. - С. 123-128.

3. Кунська К.М. Вплив складу раціону тільних сухостійних корів на імунобіологічні показники молозива // Наукові праці Кримського держ. агротехнол. ун-ту. - Вип.79. - Сімферополь, 2003. - С.96-100.

4. Кунська К.М. Стійкість новонароджених телят до постнатальної диспепсії в залежності від стану обміну речовин корів-матерів // Наукові праці Кримського держ.агротехнол. ун-ту. - Вип.85. - Сімферополь, 2004. - С.105-111.

5. Кунская Е.М. Влияние комплексного электролитно-антитоксического препарата на функцинальное состояние почек больных диспепсией телят // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Т. 6 (№ 3). - Ч. 2. - Львів, 2004. - С. 34-37.

Анотація

Кунська К.М. Антенатальна етіологія, патогенетичні ланки токсичної диспепсії новонароджених телят і їх корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005.

Дисертація присвячена вивченню причин неонатальної диспепсії новонароджених телят, пошуку методів та засобів профілактики цього захворювання.

Встановлено, що отримання фізіологічно повноцінного приплоду, стійкого до захворювання на токсичну диспепсію, забезпечується годівлею тільних корів у пасовищний період за раціонами, у яких переважають зелені корми (63-72 %), а у стійловий період у раціонах тільних сухостійних корів повинно переважати сіно (не менш 50 % за поживністю).

Встановлена пряма залежність у ланцюзі: корм - мати - плід - уміст імуноглобулінів у сироватці крові новонароджених телят, який залежить від концентрації їх у молозиві корів (r=0,65).

Розроблений та клінічно випробуваний комплексний електролітно-антитоксичний препарат "КЕТ", який нормалізує у хворих на токсичну диспепсію телят порушені патогенетичні ланцюги водно-електролітний обмін, токсемію, кислотно-лужний баланс, а в поєданні з фесталом - ферментопатію.

Було доведено, що основою профілактики токсичної диспепсії новонароджених телят є фізіологічно обгрунтована годівля корів під час всього періоду тільності, а не лише у сухостійний період.

Результати, викладені в дисертаційній роботі, увійшли до "Методичних рекомендацій з діагностики, профілактикиі та лікування диспепсії новонароджених телят", затверджених начальником Управління ветеринарної медицини АР Крим 14.06.2004р.

Ключові слова: телята, диспепсія, молозиво, повноцінна годівля, колостральний імунітет, токсикоз, ферментопатія, водно-електролітний обмін.

Аннотация

Кунская Е.Н. Антенатальная этиология и патогенетические звенья токсической диспепсии новорожденных телят, их коррекция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2005.

Диссертация посвящена изучению причин неонатальной диспепсии новорожденных телят, изысканию методов и средств профилактики и лечения этой болезни.

Доказано, что в условиях АР Крым наиболее стойкий к диспепсии молодняк рождается от коров, осемененных в феврале-марте. На основе проведенных исследований теоретически обоснована и испытана на производстве схема профилактики неонатальной диспепсии телят с использованием полноценных рационов коров на протяжении всего периода стельности. Установлено, что получение физиологически полноценного приплода, устойчивого к заболеванию токсической диспепсией, обеспечивается кормлением стельных коров в пастбищный период по рационам с преобладанием зеленых кормов (63-72 % по питательности), а стельных сухостойных коров в стойловый период - с преобладанием высококачественного сена (не менее 54 %). Полноценное кормление коров должно соблюдаться в течение всего периода стельности, а не только в сухостойный период. Доказано, что в период сухостоя в рационе коров необходимо соблюдать соотношение суммы легкоферментируемых углеводов (сахар+крахмал) к протеину. При такой структуре рационов коров, кроме положительного влияния на состояние здоровья телят, отмечали снижение затрат корма на единицу продукции, что экономически выгодно.

Установлена природная закономерность: корм - состояние обмена веществ у коров-матерей - качество молозива - иммунная реактивность новорожденных телят к различным заболеваниям. В этой цепи установлена прямая зависимость содержания иммуноглобулинов в сыворотке крови новорожденных телят и концентрации их в молозиве коров (r=0,65). Полноценное молозиво коров первого и второго удоев должно содержать белка соответственно 17,88-26,5 и 14,0-23,0 %, иммуноглобулинов - 45,889,9 и 41,864,3 мг/мл, кислотность - 39,7-49,7 и 32,0-43,0оТ. При таких характеристиках молозива содержание общего белка в сыворотке крови новорожденных телят будет колебаться в пределах 59,0-62,3 г/л, а иммуноглобулинов - 21,8-27,1 мг/мл.

Испытано влияние калия хлорида в разных дозах на состояние телят. Установлено, что оптимальной является суточная доза 0, г, используемая за два раза. Введение калия хлорида в состав регидрационных смесей в количестве 1,8-2,4 г суточной дозы вызывает нарушение ритма сердца (синусовая тахикардия). Полученные результаты были использованы при разработке комплексного электролитно-антитоксического препарата “КЭТ”. Клиническое испытание препарата проведено на 20 телятах (в контроле также было 20 телят). У больных токсической диспепсией телят препарат нормализует нарушенные патогенетические звенья - водно-электролитный обмен, токсемию, кислотно-щелочной баланс: в крови увеличивается содержание натрия, уменьшается - калия, повышается резервная щелочность, нормализуется гематокритная величина. Препарат рекомендуется применять для лечения телят при токсической диспепсии дважды в день после поения молозивом в дозе 25 г.

Результаты работы, изложенные в диссертации, вошли в “Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению диспепсии новорожденных телят”, утвержденных начальником Управления ветеринарной медицины АР Крым 14.06.2004 г.

Ключевые слова: телята, диспепсия, молозиво, полноценный рацион, токсикоз, ферментопатия, водно-электролитный обмен.

Annotation

Kunskaya K.N. Antenatal etiology and pathogenetic's links of toxic dyspepsia by new born calves, their correction. - Manuscript.

The thesis on competition of a scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a specialty 16.00.01 - diagnostics and therapy animal. - Bila Tzerkva State agrarian university, Bila Tzerkva, 2005.

The thesis is dedicated to learning of reasons antenatal etiology of a dyspepsia newborn calf, research of methods and resources of prophylaxis, treatment of this illness.

Is placed, that the obtaining physiologically valuable calves, steady against disease by a toxic dyspepsia is provided with a feeding pregnant's of the cows in pasturable period on rations with predominance of green forages (63 - 72 %), and in stall's the period in rations pregnant's stall's of the cows predominates hay (not less than 50 %).

The direct relation in a chain is installed: a stern - mother - fetus; the contents of immune globulin's in serum of a blood newborn calves depends on concentration them in a colostrum of the cows (r=0,65).

Designed and clinic's the complex electrolytic's-antitoxic drug "КET" normalizing for an ill toxic dyspepsia calves broken pathogenic links -phermentopathic, hydro- electrolyte's exchange, toxemia, acid-base equilibrium is tested.

Is proved, that the toxic dyspepsia newborn calves is disease of the zymotic nature, the basis and this of prophylaxis lies in the physiologically justified feeding pregnant's of the cows, especially in stall's period.

The outcomes of operations explained in a thesis, have come in " The methodical recommendations on diagnostics, prophylaxis and treatment of a dyspepsia newborn calves", predicated by the head of department of veterinary medicine an ARE of Crimea 14. VI.2004г.

Key words: calves, dyspepsia, colostrum, valuable ration, colostrum immunity, toxicosis, phermentopathic, hydro- electrolyte's exchange.

Размещено на Allbest.ru