Морфо-експериментальне обгрунтування органозберігаючих оперативних втручань при травматичних пошкодженнях селезінки

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 611.41-001.33-089.849.19-078.73-091

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Морфо-експериментальне обгрунтування органозберігаючих оперативних втручань при травматичних пошкодженнях селезінки

14.03.01 - Нормальна анатомія

Нудьга Андрій Анатолійович

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Топка Ельвіра Григорівна, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бурих Михайло Прокопович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії;

доктор медичних наук, професор Топоров Геннадій Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри ендоскопії, хірургії та топографічної анатомії.

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ).

Захист відбудеться “27” жовтня 2005 р. об 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.03 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Правди, 12).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “ 26 ” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, професор Терещенко А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Селезінка виконує в організмі ряд важливих функцій (кровотворення, обміну речовин, накопичення клітинних елементів крові), які впливають на життєдіяльність всього організму. Не дивлячись на велику кількість досліджень, присвячених анатомії селезінки, як в нормі, так і при дії різних чинників (Сорокин А.П., Полянкин Н.Я., Федонюк Я.И., 1989; Jauregui E. 1999; Daisy S. А., 2003), залишаються не вирішені питання про особливості взаємостосунків різних структурних компонентів селезінки, її кровопостачання. Від взаємостосунків структурних компонентів селезінки, особливостей її будови і кровопостачання, біомеханічних властивостей селезінки багато в чому залежать і способи реконструктивних операцій при травматичних розривах (Сафронов Э.П., Чупятова В.С., 1990; Ribordy V., 2002). Нині існують різні точки зору на розтяжність селезінки. У зв'язку з цим залишаються суперечливі думки про способи і методи, що використовуються при реконструктивних операціях на селезінці. Після аварії на Чорнобильській АЕС збільшилась кількість захворювань органів імунної системи (Климанский В.А., Бекназаров Я.Б. 1986), зокрема і селезінки, змінилися методичні підходи до реконструктивних операцій. При травмах, що супроводжуються розривом селезінки, все частіше стали використовувати тотальну резекцію цього органу. Проте відомо, що видалення селезінки призводить до різних патологічних станів і значно скорочує життя (Бондар Б.М., Горячев В.В., Шестобуз С.В., Брожик В.Л., Трефаненко Д.А., Бондар О.Б., Унгурян М.Г., 2003). На сьогоднішній день практично відсутні порівняльні дані про результати після використання різних оперативних реконструктивних втручань на селезінці. Одиничні дослідження в основному торкаються опису того або іншого способу операцій, у ряді випадків виконаних на різних об'єктах, в різні вікові періоди. Відомі дослідження, присвячені вивченню впливу випромінювання лазерного скальпеля, сучасних біологічних клеїв, на жаль, мало вивчені на селезінці. У зв'язку з цим вивчення динаміки морфологічних змін, проведення порівняльного аналізу результатів дії цих чинників, способів реконструктивних операцій, по-перше, розкриє ряд аспектів в розумінні механізмів дії цих чинників, а, по-друге, намітить шляхи розробки оптимальних способів операцій при розривах селезінки. Виходячи з вищевикладеного і враховуючи недостатність вивчення цієї проблеми, і було проведено дане дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є плановою і є фрагментом науково-дослідної роботи “Розробка органозберігаючих операцій на органах і тваринах, нових хірургічних технологій, нетрадиційних підходів з наступною імуностимуляцією” № 0199V001011, яку виконують на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії. Автор виконувавав розділ, пов'язаний з темою дисертації.

Мета і задачі дослідження. Виявити особливості будови селезінки людей різних соматотипів та зміни структурних компонентів селезінки щурів після органозберігаючих оперативних втручань.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні задачі:

1. Вивчити особливості артеріального кровопостачання селезінки людей різних соматотипів.

2. Дослідити особливості взаємостосунків різних тканинних компонентів селезінки в нормі і при посттравматичних розривах у людини та інтраопераційних пошкодженнях у щурів.

3. Вивчити макромікроскопічні зміни селезінки щурів і її структурних компонентів при створенні її цілісності після експериментальних пошкоджень з використанням спленорафії з оментопластикою.

4. Встановити макромікроскопічні зміни структурних компонентів селезінки щурів при створенні її цілісності після експериментальних пошкоджень з використанням лазерного випромінювання.

5. Вивчити макромікроскопічні зміни структурних компонентів селезінки щурів при створенні її цілісності після експериментальних пошкоджень з використанням біологічного клею.

6. Провести морфометричний порівняльний аналіз результатів різних органозберігаючих операцій на селезінці після експериментальних пошкоджень.

Об'єкт дослідження - селезінка людини і щура, екстра- і інтраорганне артеріальне русло селезінки.

Предмет дослідження - взаємозв'язок між соматотипичними ознаками, формою і артеріальним судинним руслом селезінки людини, репаративні процеси в селезінці після дії різних чинників (шовний матеріал, випромінювання вуглекислотного лазера, ціанакрилатний клей “Катсил”).

Методи дослідження: антропометрія (виділення конституціональних типів по В.М.Черноруцкому); органометрія і визначення форми селезінки (лінійно-вагові показники); ін'єкція екстра- і інраорганного артеріального русла селезінки поліхромними масами; забарвлення гістологічних препаратів гематоксилін-еозином, по Маллорі-Слінченко; гістометрія (визначення питомих об'ємів паренхіматозно-стромальних компонентів селезінки); варіаційно-статистичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлені взаємозв'язки між соматотипом, формою та особливостями артеріального русла селезінки людини. Вперше проведена порівняльна морфометрична оцінка змін на різних рівнях структурної організації селезінки щурів після операційного ушкодження в експерименті. Вперше встановлено, що вживання вуглекислотного лазера і біологічного клею при відновленні цілісності селезінки є найбільш оптимальними при проведенні органозберігаючих операцій з урахуванням місця локалізації і характеру розривів. На основі проведених морфометричних досліджень одержано кількісні характеристики структурних компонентів селезінки, які характеризують зміни і компенсаторно-пристосовні механізми її регенерації.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати морфологічного дослідження є основою для розробки реконструктивних операцій на селезінці з урахуванням морфологічних параметрів. Матеріали дослідження дали можливість обгрунтувати і розробити „Спосіб оперативного лікування травматичних уражень паренхіматозних органів”, який може бути використаний в хірургічній практиці при виконанні органозберігаючих операцій на селезінці. Нині результати дослідження використовуються в лекційних курсах, на практичних заняттях кафедри анатомії людини, оперативної хірургії і топографічної анатомії, загальної хірургії медуніверситетів, академій України. Результати експериментальних досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрах анатомії медичних закладів України: Запорізького державного медичного університету, Івано - Франківської державної медичної академії, Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, Луганського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету, Полтавської медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача Автором самостійно дібрано і оброблено матеріал, проаналізовано кількісні параметри структурної організації селезінки. Автором розроблені способи реконструктивних операцій, методи ізольованої дії на селезінку. Участь здобувача в розробці декларативного патенту № 68099 А України, МКИ 7 А 61В17/00 складає 50% (автор розробив спосіб оперативного лікування травматичного пошкодження селезінки за допомогою медичного клею “Катсил”). Самостійно проведено аналіз та узагальнення одержаних результатів, написані статті і текст дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на VI Міжнародній науково - практичній конференції “НАУКА І ОСВІТА'2003”, 20-24 січня, в 2003 р. (Дніпропетровськ-Одеса-Харків); Міжнародній науково - практичній конференції “Україна наукова'2003”, 16-20 червня (Дніпропетровськ-Сімферополь); IV Міжнародній конференції студентів і молодих вчених “Медицина - здоров'я XXI сторіччя”, 18-20 вересня, в 2003 р. (Дніпропетровськ); II Міжнародній науково - практичній конференції “Динаміка наукових досліджень'2003”, 20-27 жовтня, в 2003 р. (Дніпропетровськ-Луганськ-Чернівці); 8-му Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених, присвяченому 150-річчю від дня народження І.Я.Горбачевського, 10-12 травня, в 2004 р. (Тернопіль); на засіданнях Дніпропетровського товариства АГЕТ (2001-2005 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, з них - 3 в наукових виданнях за фахом, рекомендованих ВАК України (всі без співавторів); отримано 1 деклараційний патент на винахід, 5 - у вигляді тез.

Структура та обсяг дисертації. Матеріал дисертації викладений українською мовою на 141 сторінці машинописного тексту і складається з: вступу, аналітичного огляду літератури, розділу “Матеріал і методи дослідження”, трьох розділів власних досліджень, розділу “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури, що містить 203 джерела, з яких 79 - іноземних. Робота ілюстрована і документована 32 малюнками, 10 таблицями (загальний обсяг - 0 стор).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для дослідження послужили 92 селезінки від трупів людей зрілого віку (таблиця 1), померлих від хвороб, не пов'язаних з поразкою імунної і лімфатичної систем (50), а також загиблих від поєднаних травм, які містили розрив селезінки (42).

Дослідження трупів людей і забір ізольованих селезінок проводилися на базі моргів м. Дніпропетровська. Експериментальних тварин (лабораторні щури) одержували у віварії Дніпропетровської державної медичної академії.

Таблиця 1. Розподіл анатомічного матеріалу

	Антропометрія	Ізольований орган (селезінка)
		інтактна селезінка	травматичний розрив селезінки
чоловіки	72	34	38
жінки	20	16	4
всього	92	50	42

Для обгрунтування органозберігаючих операцій на селезінці було проведено експериментальне дослідження на 152 статевозрілих білих щурах лінії Вістар, масою від 180 до 220 грам (таблиця 2).

Таблиця 2. Розподіл експериментального матеріалу дослідження

№ групи	Оперативне втручання	Терміни (доба після операції)	Всього
		1	3	7	14	21	30	60
1	Лапаротомія без хірургічного втручання на селезінці (контроль)	5	5	5	5	5	5	5	35
2	Визначення потужності лазерного випромінювання	12	-	-	-	-	-	-	12
3	Краєва резекція селезінки, спленорафія з оментопластикою	5	5	5	5	5	5	5	35
4	Краєва резекція селезінки з використанням вуглекислотного лазера	5	5	5	5	5	5	5	35
5	Краєва резекція селезінки з використанням ціанакрилатного клею	5	5	5	5	5	5	5	35
Всього	32	20	20	20	20	20	20	152

Експериментальна частина дослідження проведена на білих щурах, які були розділені на три групи: перша група це контрольні тварини; друга група включала щурів, на яких були вивчені особливості сегментарної будови судин, проведено визначення потужності СО2-лазера, тобто група щурів, на яких проведено морфологічне обгрунтування різних способів лікування і визначення режиму використовування фізичного чинника при лікуванні. Третя, четверта та п'ята групи містили щурів, яким було виконано краєву резекцію селезінки з наступним проведенням органозберігаючих операцій різними способами.

Тварини утримувались в звичайних умовах віварію в стандартній клітці, за якими проводили систематичний нагляд. Експериментальні дослідження здійснені згідно „Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідницьких, та інших наукових цілей” (Страсбург, 1986). Після закінчення терміну досліду тварин декапітували згідно з „Методичними рекомендації по виведенню тварин з експерименту” (1985). Протягом експерименту тварини знаходилися в стандартних умовах віварію. Щури виводилися з експерименту на 1,3,7,14,21, 30 та 60 добу методом декапітації під ефірним наркозом (Западнюк В.И., 1983).

Для виконання поставлених задач дослідження був використаний комплекс методів, які включали методи вивчення цілого організму (антропометрія, вимірювання розмірів тіла щурів), ізольованого органу і його окремих структурних компонентів на макро- і мікроскопічному рівнях, експеримент, морфометрію і гістометрію.

Для вивчення судинного русла, його архітектоніки, сегментарної будови проводили ін'єкцію судин різними масами, у ряді випадків з подальшою корозією. Для отримання корозійних препаратів судин селезінки ін'єкцію проводили через селезінкову артерію за допомогою шприца “Рекорд” і канюлі ін'єкційною масою на основі стоматологічної пластмаси “Протакріл М”. Після застигання протакрила селезінку поміщали в 28-30% розчин соляної кислоти до повної корозії м'яких тканин.

Експериментальна частина дослідження проведена на білих щурах, яким були проведені на селезінці після краєвої резекції органу наступні органозберігаючі операції:

а) Оперативне лікування з використанням ціанакрилатного клею за розробленим нами способом (деклараційний патент 68099 А України, МКИ 7 А 61В 17/00. Спосіб оперативного лікування травматичних уражень паренхіматозних органів). Медичний клей “Катсил” є бутилцианоакрилат з групи цианакрилатів, який використовується для склеювання тканин (реєстраційне посвідчення № 769/2002 від 13.03.2002). Під ефірним наркозом обробляли операційне поле триразово 5% розчином йоду, виконували серединну лапаротомію, виводили в операційну рану селезінку. Накладали на судинну ніжку селезінки тимчасовий турникет, проводили краєву резекцію органу. Після ретельного гемостаза і висушення раневої поверхні селезінки наносили на раневу поверхню і на прилегле пасмо сальника невеликими порціями медичний клей “Катсил”, фіксували протягом 10-15 секунд (необхідний час для полімеризації клею) і спостерігали протягом 30 секунд до підсихання поверхонь. Знімали турнікет, виконували остаточний гемостаз та ушивали пошарово операційну рану.

б) Оперативне лікування з використанням СО2 лазера. В проведенному нами дослідженні застосовували медичну лазерну установку “Скальпель 1”. Ця установка призначена для виконання розрізів за допомогою сфокусованого безперервного променя лазера на вуглекислому газі, працююча в безперервному режимі, з довжиною хвилі випромінювання 10,6 мкм, і різними режимами потужності лазерного випромінювання на виході світловода від 2-3 Вт до 20-25 Вт. Режими потужності лазерного випромінювання, які використані нами при виконанні операцій, були заздалегідь обгрунтовані на тваринах з метою підбору оптимальної потужності лазерного випромінювання. Основним критерієм при цьому була протяжність зон лазерного ушкодження. Після використання різної потужності тварини виводилися з експерименту через одну добу, оскільки вже за цей термін відбувається стабілізація меж, що піддалися коагуляційному некрозу тканин (Елисеенко В.И., Скобелкин О.К., Брехов Е.И., 1985).

в) Оперативне лікування класичним методом (спленорафія з оментопластикою).

Відразу ж після декапітації щурів селезінку фіксували в 5-7% розчині формаліну і рідини Буена. Гістологічні зрізи селезінки фарбували гематоксилін-еозином і за Маллорі-Слінченко.

Всі отримані цифрові дані оброблялись на комп'ютері IBM PC "Pentium 166" при використанні професійного статистичного пакета Microsoft Excel 97 for Windows 98.

Результати дослідження та їх аналіз. Проведене комплексне морфологічне дослідження селезінки і її артеріального судинного русла в нормі, при травмі і після лікування її травматичного пошкодження з використанням спленорафії з оментопластикою, вуглекислотного лазера і ціанкриалатного клею “Катсил” дозволило нам з'ясувати ряд характерних закономірностей в артеріальному кровопостачанні селезінки, встановити артеріальну сегментарну будову, виділити малосудинні зони, визначити зв'язок між антропометричними параметрами і формою, лінійно-ваговими параметрами селезінки у людей зрілого віку.

Більшість досліджених нами питань, в яких розглядаються варіанти внутрішньоорганних артерій селезінки, не завжди відповідають результатам попередніх морфологічних робіт (Сорокин А.П., Полянкин Н.Я., Федонюк Я.И. 1989; Jauregui E. 1999; Daisy S. А., 2003). Проте, наші дані дають більш комплексне уявлення про артеріальне русло селезінки, оскільки нами були встановлені нові взаємозв'язки між конституціональними особливостями і формою та варіантами галуження селезінкової артерії.

Аналізуючи результати власних досліджень, що стосуються артеріальної системи селезінки у людей зрілого віку, встановлено, що основним артеріальним джерелом кровопостачання селезінки є селезінкова артерія. На всіх досліджених нами анатомічних препаратах селезінки селезінкова артерія в 43 випадках мала переважно магістральний тип будови (86%), а в 7 випадках (14%) - розсипний варіант галуження з коротким стовбуром селезінкової артерії. Основний стовбур селезінкової артерії розділявся на дві зональні гілки, які в свою чергу віддавали верхню і нижню полярні та верхню і нижню серединні гілки, що узгоджуються з результатами як ряду вітчизняних, так і зарубіжних вчених.

Встановлено, що у всіх випадках верхня серединна зональна артерія була найкрупнішою гілкою селезінкової артерії. Міжзональні екстраорганні артеріальні анастомози спостерігали в 5-ти випадках (в двох випадках - між верхньо-серединною зональною гілкою і верхньою полюсною артеріями; а між нижньо-серединною зональною і нижньо-полюсною артерією, між верхньо-серединною та нижньо-серединною і нижньо-серединною і верхньо-полюсною артеріями в одному випадку). Одержані нами дані також узгоджуються з даними, представленими в роботах Я.І.Федонюка (1989).

В паренхімі органу полюсні і серединні зональні артерії розгалужуються на гілки третього порядку - сегментарні артерії (в середньому їх кількість склала 8-10 гілок, в 5 випадках ми зустріли 12-14 сегментарних артерій).

Аналізуючи корозійні зліпки інтраорганного русла селезінки, нами було встановлено, що міжсегментарні анастомози спостерігалися переважно в ділянці верхнього полюса селезінки біля її вентрального краю, тоді як в ділянці діафрагмального краю міжсегментарні анастомози були поодинокі. Достовірних відмінностей в будові артеріального русла селезінки у людини по статевій ознаці нами не було виявлено. Таким чином, селезінка людей зрілого віку мала сегментарну будову. Кількість зональних і сегментарних артерій, а також їх морфометричні параметри визначалися типом конституції. На нашому матеріалі кількість сегментів селезінки варіювала від 4 до 14 ( 7±3,4) і залежала від форми будови селезінки і типу конституції. Міжсегментарні анастомози частіше за все (38%) зустрічалися у людей гіперстеничної статури з овально-сплощеною формою селезінки.

Дослідження структури і об'єму травматичних пошкоджень селезінки у людини, а також макро- і мікроскопічних змін паренхіми селезінки після закритих і відкритих травм живота, внаслідок дорожньо-транспортних пригод, падінь з висоти, дій тупих і гострих предметів дозволили нам виділити типи пошкоджень селезінки (розриви паренхіми залежно від форми і глибини пошкодження, відриви полюсів, розтрощування органу) з метою розробки і обгрунтування органозберігаючих оперативних втручань у піддослідних тварин. У зв'язку з цим нами в експерименті на білих щурах була вироблена і морфологічно обгрунтована диференційована хірургічна тактика при різних варіантах пошкоджень селезінки.

При лікуванні травматичних пошкоджень селезінки щура в експерименті за допомогою спленорафії з оментопластикою нами було встановлено, що регенерація операційних ран селезінки проходила за загальними принципами загоєння ран вторинним натягом з формуванням до 60-ої доби грубого сполучнотканинного рубця в зоні оперативного втручання.Проте, не дивлячись на наближення до закінчення завершення процесів формування сполучної тканини, до цього терміну не наступила стабілізація основних морфометричних показників.

При лікуванні травматичних пошкоджень селезінки щура в експерименті за допомогою випромінювання вуглекислотного лазера гемостаз в органі здійснюється за рахунок коагуляційних тромбів в зоні некротичних змін і здавлення судин в зоні запального набряку. Проведені морфологічні дослідження репаративних процесів, що проходили в селезінці після оперативного лікування її пошкоджень за допомогою випромінювання вуглекислотного лазера, дозволили зробити висновок, що при вживанні СО2-лазера процеси регенерації в тканині селезінки закінчилися формуванням тонкого, еластичного сполучнотканинного рубця. Для лазерної рани була характерна менш виражена лейкоцитарна інфільтрація, переважно до 7-ої доби післяопераційного періоду. Сполучнотканинний рубець складався з більш тонких і менш звитих волокон, його перебудова і дозрівання закінчувалося до 21 доби післяопераційного періоду.

При лікуванні травматичних пошкоджень селезінки щура в експерименті за допомогою медичного клею на 21-шу добу після початку експерименту сполучна тканина у вогнищах формування спайок ущільнювалася, фракція колагенових волокон переважала над фібробластами, зберігалася слабовиражена інфільтрація лімфоцитами, плазмоцитами і гістіоцитами в обох експериментальних групах. Позитивний експериментальний ефект вживання клею при резекціях селезінки забезпечувався за рахунок виражених адгезивних властивостей, в результаті яких утворювався кров'яний згусток, що покривав раневу поверхню у вигляді біологічної плівки і надійно фіксований до рани, що тим самим перешкоджало повторній кровотечі.

Таким чином, проведені морфологічні дослідження репаративних процесів, які відбувались в селезінці після лікування її розривів традиційним способом (спленорафія з оментопластикою) за допомогою випромінювання вуглекислотного лазера, медичного клею “Катсил” дозволили зробити висновок, що при використанні випромінювання вуглекислотного лазера процеси регенерації тканини селезінки протікали значно швидше, ніж при традиційному способі і закінчувалися формуванням тонкого, еластичного сполучнотканинного рубця, а при використовуванні медичного клею “Катсил” репаративні процеси протікали у вигляді формування локального спайкового процесу із залученням в деяких випадках глибоких шарів селезінки (паренхіма) без порушення структурних елементів, а також без прояву генералізованого спайкового процесу в черевній порожнині. Нормалізація основних морфометричних показників відбувалася до 21-ої доби післяопераційного періоду при використовуванні випромінювання вуглекислотного лазера і медичного клею “Катсил”. А при лікуванні традиційним способом нормалізація цих показників до 60-ої доби післяопераційного періоду не наступала.

Вироблена нами в ході експерименту лікувальна тактика передбачала проведення поетапного хірургічного втручання. Тривалі терміни нагляду (60 діб) прооперованих тварин дозволили нам якісно і кількісно оцінити шляхом гістологічного дослідження, особливості репаративних змін в паренхімі органу і терміни формування післяопераційного рубця.

Розроблений в ході дослідження нами спосіб лікування травматичних пошкоджень паренхіматозних органів, зокрема селезінки, з використанням сучасних клейових (безшовних) з'єднань (в нашому випадку - ціанакрилатний клей “Катсил” застосовувався при поверхневих розривах), а також при крайових сегментарних резекціях селезінки. Суперечливі клінічні дослідження ефективності використання медичних клеїв при різних оперативних втручаннях пов'язані з необґрунтованим в експериментальних умовах алгоритмом хірургічної тактики.

Результати аналізу ранніх і пізніх післяопераційних змін в паренхімі селезінки після реконструктивних і органозберігаючих операцій показують високу ефективність використовування як лазерного випромінювання, так і клейових з'єднань. Аналіз гістофункціональних взаємодії клітинних і стромальних елементів паренхіми селезінки після різних дій дозволяє встановити фазність їх змін залежно від виду екзогенного чинника і тривалості його дії. Найсприятливішими за наслідками наших досліджень були дія вуглекислотным лазером і медичним клеєм “Катсил” на тканину селезінки.

Різкі зміни відносної площі червоної і білої пульп селезінки впродовж експерименту пояснюються з одного боку гострою крововтратою в ранньому (1-3 доби) періоді, з іншого - масивною лімфо-гістіоцитарною інфільтрацією раневої поверхні (3-7 доби). У віддаленому періоді (21-60 діб) збільшення питомого об'єму стромального компоненту пов'язано з формуванням фіброзного рубця.

Отримані результати доповнюють і розширюють існуючі уявлення про соматотипічні особливості форми селезінки, варіанти галуження екстра- і інтраорганного русел селезінкової артерії. Крім того, результати роботи розкривають нові морфологічні аспекти в патогенезі травматичних пошкоджень селезінки. Прикладний підхід до вивчення артеріального русла селезінки дозволить удосконалити ряд органозберігаючих хірургічних втручань на селезінці і її судинах з урахуванням типу пошкодження для вироблення хірургічного алгоритму лікування травматичних пошкоджень органу.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що стосується структурної організації артеріального русла селезінки людей зрілого віку і лабораторних тварин (білих щурів) з метою топографо-анатомічного обгрунтування органозберігаючих оперативних втручань на селезінці з використанням сучасних технологій, таких, як СО2-лазерна коагуляція, застосування ціанакрилатного клею.

1. Ангіоархитектоника, характер екстра- і інтраорганних анастомозів селезінки знаходяться в прямій кореляційній залежності (r=0,88) від конституціональних особливостей будови тіла людини (зріст, довжина тулуба, величина епігастрального кута) і від ростово-вагових показників (r=0,67) лабораторних тварин (білих щурів).

2. Селезінкова артерія має дихотомічний тип галуження в 85%, а в 15% - трихотомичний варіант галуження з коротким головним стовбуром. При дихотомічному типі галуження нами виділено дві зональні артерії, які розгалужувалися на верхню і нижню полярні та верхню і нижню серединні гілки. Інтраорганне артеріальне русло селезінки було представлено сегментарними артеріями (гілки третього порядку) в кількості від 4 до 14 (7,0±3,4).

3. Артеріальні анастомози селезінки представлені екстраорганними та інтраорганними внутрішньосистемними судинними з'єднаннями. Екстраорганні анастомози (міжзональні) зустрічалися в 10 % випадків; інтраорганні (міжсегментарні) - в 33% випадках. В решті випадків анастомози були відсутні.

4. В умовах експерименту (спленорафія з оментопластикою) в післяопераційному періоді спостерігалося в 5% - прорізування швів, в 25% - вторинна внутрішньочеревна кровотеча, в 3% - розвиток гнійного перитоніту, в 67% - утворення грубого волоконного рубця до 30 діб з вираженим спайковим процесом в черевній порожнині.

5. Використання СО2 - лазерної коагуляції раневої поверхні селезінки приводило до значного скорочення термінів регенерації в тканинах і формуванню до 21 доби тонкого гладкого еластичного сполучно-тканинного рубця.

6. При використовуванні клейового з'єднання (ціанакрилатний клей “Катсил”) тканин з попереднім накладанням тимчасового турникету на судинну ніжку селезінки формування гладкого тонкого еластичного сполучно-тканинного рубця відбувалося з 14 до 21 доби післяопераційного періоду.

Практичні рекомендації:

1. Результати роботи, зокрема, соматотипічні особливості форми селезінки, встановлені взаємостосунки між формою і варіантами розгалуження екстра- і інтраорганного артеріального русла селезінки, порівняльна характеристика репаративних процесів в селезінці після дії різних чинників (шовний матеріал, випромінювання вуглекислотного лазера, медичний клей) можуть бути використані як у навчальнійй, так і в науковій роботі фундаментальних дисциплін, кафедр загальнохірургічного профілю.

2. Виявлені кореляційні залежності між конституціональними особливостями людини і лінійно-ваговими параметрами, формою селезінки можуть враховуватися при неінвазивних методах дослідження, в прозекторскій практиці при визначенні довжини, ширини, товщини і форми селезінки з діагностичною метою.

3. Встановлені варіанти галуження екстра- і інтраорганних артерій селезінки, відсутність в більшості наглядів міжсегментарних анастомозів і наявність малосудинних зон в селезінці дозволяють з високою мірою достовірності говорити про сегментарну будову артеріального русла селезінки, що необхідно враховувати при органозберігаючих операціях на селезінці.

4. Встановлені нами макро- мікроструктурні зміни в селезінці після різних видів травматичної дії дозволяють виробити конкретну оперативну тактику при хірургічному лікуванні травм селезінки залежно від виду ушкоджуючого чинника.

5. Одержаний в експерименті позитивний результат після дії медичного клею “Катсил” при краєвій резекції селезінки було покладено в основу розробленого нами способу хірургічного лікування травматичних пошкоджень паренхіматозних органів, який може бути широко використаний в абдомінальній хірургії при травмах селезінки як альтернатива методу спленектомії

6. Порівняльна оцінка дії різних чинників на селезінку експериментальних тварин дозволила нам виділити вуглекислотний лазер і медичний клей як найефективніші способи при оперативній тактиці під час проведення реконструктивних операцій на селезінці, які можуть бути використані в хірургічній практиці.

селезінка спленорафія кровопостачання

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нудьга А.А. Особливості регенерації тканини селезінки після фотокоагуляції і її пошкоджень променем СО2-лазера // Вісник морфології (Reports of Morphology). - 2003. - № 2. - С. 265-266.

2. Нудьга А.А. Макро-микроструктурные изменения селезенки человека при её травматическом повреждении // Вісник морфології (Reports of Morphology). - 2004. - № 1. - С. 105-108.

3. Нудьга А.А. Морфологические особенности артеріального кровоснабжения селезінки // Вісник морфології (Reports of Morphology). - 2004. - № 2. - С. 393-395.

4. Пат. 68099 А України, МКИ 7 А 61В17/00. Спосіб оперативного лікування травматичних уражень паренхіматозних органів / А.А. Нудьга, В.І.Великородний (Україна). - № 2003108990; заявл. 06.10.2003; опубл. 15.07.2004. - Бюл.№7.

5. Нудьга А.А. Морфо-экспериментальное обоснование применения органосохраняющих операций на селезенке // VI Міжнародна наукова - практична конференція “НАУКА І ОСВІТА'2003”, 20-24 січня, 2003 р., Дніпропетровськ-Одеса-Харків.- Т.6. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 52.

6. Нудьга А.А. Экстраорганное кровеносное русло селезенки // Міжнародна наукова - практична конференція “Україна наукова'2003”, 16-20 червня, Дніпропетровськ-Сімферополь.- Т.12. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 34-35.

7. Нудьга А.А., Пліс М.Ю., Слюсар В.І. Сучасні аспекти органозберігаючих операцій на органах черевної порожнини. Хірургічна тактика при тупих травмах живота // IV Міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Медицина - здоров'я XXI сторіччя”, 18-20 вересня, 2003 р., Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 94.

8. Нудьга А.А. Хирургическая анатомия селезенки // II Міжнародна наукова - практична конференція “Динаміка наукових досліджень'2003”, 20-27 жовтня, 2003 р., Дніпропетровськ-Луганськ-Чернівці. - Т.16. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 19.

9. Нудьга А.А., Пліс М.Ю., Слюсар В.І. Використання ціанакрилатних клеїв при органозберігаючих операціях на селезінці // 8-й Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих учених приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я.Горбачевського, 10-12 травня, 2004 р. - Тернопіль, “Укрмедкнига”. - С. 170.

АНОТАЦІЯ

Нудьга А.А. Морфо-експериментальне обґрунтування органозберігаючих оперативних втручань при травматичних пошкодженнях селезінки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню конституційних особливостей форми селезінки, макромікроскопічної анатомії екстра- та інтраорганних артерій селезінки, та особливостям репаративних процесів в селезінці після дії різних чинників (шовний матеріал, випромінювання вуглекислотного лазеру, медичний клей “Катсил”).

В результаті дослідження вперше вивчені соматотипічні особливості форми селезінки, варіантів розгалуження екстра- та інтраорганного русел селезінки. Виявлено кореляційні взаємозв'язки між конституційними особливостями людини та лінійно-ваговими параметрами селезінки.

Вперше проведено порівняльний аналіз впливу на репаративні процеси в селезінці різноманітних засобів лікування, зокрема шовного матеріалу, вуглекислотного лазеру та медичного клею “Катсил”.

На великому експериментальному матеріалі (152 лабораторних щура) встановлено терміни структурного відновлення та формування рубця при дії шовного матеріалу, вуглекислотного лазеру та медичного клею.

Також проведено аналіз макро-мікроскопічних змін в селезінці після різноманітних травматичних пошкоджень органу.

В експерименті на білих щурах отримані нові результати, які розширюють існуючі дані про особливості репаративних процесів в селезінці після дії різних чинників (шовний матеріал, випромінювання вуглекислотного лазеру, медичний клей “Катсил”).

Експериментальні дані можуть бути корисні з метою вибору оперативної тактики при хірургічному лікуванні не тільки після травматичних пошкодженнях, а також при різних захворюваннях селезінки.

Дане дослідження може стати базою для нового диференційованого підходу для розробки нових методів реконструктивних оперативних втручань на паренхіматозних органах.

Ключові слова: селезінка, артеріальне судинне русло, спленорафія, випромінювання вуглекислотного лазеру, медичний клей Катсил.

АННОТАЦИЯ

Нудьга А.А. Морфо-экспериментальное обоснование органосохраняющих оперативных вмешательств при травматических повреждениях селезенки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена изучению конституционных особенностей формы селезенки, макромикроскопической анатомии экстра- и интраорганных артерий селезенки, и особенностям репаративных процессов в селезенке после краевых резекций органа с использованием шовного материала, излучения углекислотного лазера, медицинского клея “Катсил”.

В работе использован комплекс современных морфологических, антропометрических, гистологических, экспериментально-морфологических и вариационно-статистических методов исследования.

В результате исследования впервые изучены соматотипические особенности формы селезенки, варианты ветвления экстра- и итраорганного русел селезенки. Выявлены корреляционные взаимосвязи между конституционными особенностями человека, линейно-весовыми параметрами селезенки и особенностями артериального русла, в частности артериальными сегментами.

Впервые проведен сравнительный анализ влияния на репаративные процессы в селезенке разнообразных способов орагносохраняющих операций, в частности, шовного материала, углекислотного лазера и медицинского клея “Катсил”. Впервые на большом экспериментальном материале (152 лабораторные крысы) установлены сроки формирования рубца при действии шовного материала, углекислотного лазера и медицинского клея. Впервые проведенный анализ макро-микроскопических изменений в селезенке после разнообразных травматических повреждений органа.

Полученные результаты исследования дополняют и углубляют имеющиеся сведения о структурных и конституционных особенностях формы и макромикроскопической анатомии экстра- и интраорганных артерий селезенки людей зрелого возраста. Полученные данные об индивидуальных анатомических и конституционных особенностях макромикроскопического строения артериального сосудистого русла селезенки человека могут составлять определенный интерес для хирургов при разработке новых, органосохраняющих оперативных вмешательств на селезенке.

В эксперименте на белых крысах полученные новые результаты расширяют существующие данные об особенностях репаративных процессов в селезенке после действия различных факторов (шовный материал, излучение углекислотного лазера, медицинский клей “Катсил”). Экспериментальные данные могут быть полезны при выборе оперативной тактики при хирургическом лечении не только при травматических повреждениях, а также при различных заболеваниях селезенки. Данное исследование может стать базой для нового дифференцированного подхода для разработки новых методов реконструктивных оперативных вмешательств на паренхиматозных органах.

Ключевые слова: селезенка, артериальное сосудистое русло, спленорафия, излучение углекислотного лазера, медицинский клей Катсил.

SUMMARY

Nudga A.A. Morpho-experimental ground for the organsaving purpose of the operative interferences of the traumatic damages of the spleen. - Manuscript.

The dissertation is written for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences on speciality - 14.03.01 - Normal Anatomy. - Kharkov State Medical University, Kharkov, 2005.

Dissertation is devoted to the study of constitutional features of form of the spleen, macromicroscopic anatomy of extra- and intraorganic arteries of the spleen, and features of the reparative processes in a spleen after action of different factors (stitch material, radiation of CO₂ laser, medical glue “Katsil”).

The complex of modern morphological, anthropometric, histological, experimental- morphological and variation-statistical methods of research is used for the work.

As a result of research, the somatotipical features of the form of the spleen, different branching out of the txtra- and intraorganic river-beds of the spleen were studied for the first time. The correlational intercommunications between the constitutional features of the man and linear-gravimetric parameters of the spleen are exposed. The comparative analysis of the influence on the reparative processes in the spleen of various facilities of medical treatment, in particular, stitch material, CO₂ laser and medical glue “Katsil” is first conducted. For the first time, using stich material, CO₂ laser and medical glue, with the help of the large experimental material (152 laboratory rats) the terms of forming of the scar were set. For the first time analysis of the macro-microskopic changes in a spleen after the various traumatic damages of the organ was conducted.

In the experiment on white rats the got new results which extend the present data about the features of the reparative processes in a spleen after action of different factors (stitch material, radiation of CO₂ laser, medical glue “Katsil”). Experimental data can be useful for choosing operative tactic, surgical medical treatment not only of the traumatic damages, but and of different diseases of spleen. This not only research can become a base for a new differentiated approach for development of new methods of reconstructive operative interferences on parenchymal organs.

Keywords: spleen, arterial vascular river-bed, splenorafiya, radiation of CO₂ laser, medical glue Katsil.

Размещено на Allbest.ru

...