Пренатальний моніторинг при затримці розвитку плода

4. Достовірне збільшення показників судинного опору при асиметричній формі ЗРП виявляє доплерографічне дослідження кровоплину в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.

5. При ЗРП не виявляється достовірної позитивної кореляції між ехографічною стадією зрілості плацентарної тканини та ступенем зрілості легень плода.

6. Перинатальний наслідок при асиметричній формі ЗРП залежить не стільки від ступеня відставання фетометричних даних від терміну вагітності, скільки від компенсаторних можливостей організму плода і особливостей матково-плацентарно-плодового кровообігу.

7. Найбільш об'єктивне уявлення про стан функціональної системи материнський організм-плацента-плід при дисгармонійній формі ЗРП можна отримати на основі оцінки варіабельності ЧСС, визначення індексу ГР, ДР плода і амніотичної рідини, а також показників судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.

8. Фізіологічне відставання фетометричних параметрів спостерігається при нерівномірному розвитку плода. У цих випадках пренатальний моніторинг не виявляє порушень функціонального стану плода, виправданим є консервативно-вичікувальне ведення вагітності.

9. Здійснення моніторингу основних параметрів біофізичного профілю фетоплацентарної системи при ЗРП дозволяє отримати об'єктивну інформацію про умови життєдіяльності плода, вжити адекватні терапевтичні заходи, обрати оптимальний час та тактику розродження, забезпечити зниження перинатальної смертності в 4 рази.

Практичні рекомендації

1. Мінімальний обов'язковий об'єм ультразвукової фетометрії включає визначення біпарієтального розміру голівки, довжини стегнової кістки і середнього діаметру живота плода. При невідповідності розмірів живота плода терміну вагітності необхідне проведення розширеної фетометрії з обчисленням окружності голівки і живота, а також фетометричних індексів.

2. При веденні вагітних із асиметричною формою ЗРП слід здійснювати динамічне дослідження наступних параметрів біофізичного профілю функціональної системи материнський організм-плацента-плід: варіабельності ЧСС, індексів ГР, ДР плода та амніотичної рідини, а також індексів судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа і артерії пуповини.

3. У випадку прогресування фетального дистресу при ЗРП показане дострокове розродження з урахуванням компенсаторних можливостей організму плода та біологічної готовності вагітної до пологів. Пренатальна ультразвукова оцінка ступеня зрілості легень у цих випадках має базуватися на порівнянні їх відбивальної здатності з такою печінки плода за методикою М.Б. Охапкина и соавт. (1989).

4. Відставання фетометричних параметрів при наявності задовільного стану плода передбачає консервативно-вичікувальне ведення вагітності з проведенням пренатального моніторингу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Технологія допомоги при затримці розвитку плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - №1. - С. 116-120.

2. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Програмовані пологи при затримці розвитку плода // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №2-3 - С. 122-123.

3. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Особливості кровотоку в судинах плацентарного ложа при затримці розвитку плода // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №3. - С. 141-143.

4. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Чинники ризику затримки внутрішньоутробного розвитку плода // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 409-412.

5. Медвєдєва О.С. Реактивність та резервні можливості плода при затримці його внутрішньоутробного розвитку // Тези доповідей 62-ої Загальноуніверситетської наукової конференції. - Львів. - 2001. - С.122-123.

6. Медвєдєва О.С. Ультразвукова плацентографія при затримці розвитку плода // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль. - 2002. - С. 112.

Анотація

Медвєдєва О.С. Пренатальний моніторинг при затримці розвитку плода. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01. - акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2005 рік.

Мета даного дослідження полягала у вдосконаленні технології пологодопомоги при ЗРП шляхом виявлення найбільш діагностично вагомих показників розвитку і стану плода, розробки основних принципів проведення пренатального моніторингу.

Однією з причин високих показників перинатальної смертності при ЗРП є похибки у проведенні оцінки стану і розвитку плода, несвоєчасна діагностика прогресування фетального дистресу, або необгрунтована активізація акушерської тактики при фізіологічному відставанні фетометричних параметрів.

Проведені дослідження показали, що суттєво підвищує ефективність ультразвукової оцінки розвитку плода проведення розширеної фетометрії з обчисленням окружності голівки і живота плода, а також фетометричних індексів. Основним показником КТГ, що достовірно реагує на зміну умов життєдіяльності плода з відставанням у розвитку, є тип варіабельності його ЧСС. Чутливим індикатором стану плода при ускладненні вагітності ЗРП є також його рухова активність та об'єм навколоплідних вод.

Суттєве діагностичне і прогностичне значення при ЗРП мають результати доплерометричного дослідження кровоплину в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини. Перинатальний наслідок при асиметричній формі ЗРП залежить не стільки від ступеня відставання фетометричних даних від терміну вагітності, скільки від компенсаторних можливостей організму плода і особливостей матково-плодово-плацентарного кровообігу. Фізіологічне відставання фетометричних параметрів спостерігається при нерівномірному розвитку плода. У цих випадках пренатальний моніторинг не виявляє порушень функціонального стану плода, виправданим є консервативно-вичікувальне ведення вагітності.

На основі отриманих результатів розроблена і впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія пренатального моніторингу при ЗРП, що дозволяє отримати об'єктивну інформацію про розвиток і стан плода, вжити адекватні терапевтичні заходи, обрати оптимальний час та тактику розродження, забезпечити зниження перинатальної смертності в 4 рази.

Ключові слова: затримка розвитку плода, пренатальний моніторинг.

Аннотация