Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів у патогенезі дифтерії

Таким чином, дифтерійна інтоксикація супроводжується активізацією протеолізу та перекисного окислення ліпідів у внутрішніх органах, в першу чергу у міокарді, нирках. При тяжкій формі токсикозу у міокарді та нирках відзначається дефіцит інгібіторів протеїназ та чинників ферментного антиоксидантного захисту. Максимальні порушення відзначаються в кінці першого тижня експерименту, що пояснює появу органоспецифічних ускладнень у цьому періоді та більш пізніх строках. Застосування емоксипіну за умов експериментальної дифтерійної інтоксикації зменшує деструктивні протеолітичні процеси у тканинах внутрішніх органів тварин, що дає підставу для його застосування в комплексній терапії тяжких форм дифтерії.

Дослідження показало значну активізацію у внутрішніх органах процесів протеолізу та ПОЛ, тобто тих універсальних патогенетичних механізмів, що здатні руйнувати основні структури клітин - фосфоліпіди клітинних мембран, мембрани лізосом, мембрани мітохондрій, клітинні нуклеопротеїди (Farber J.L., 1994), а також можливість корекції цих процесів емоксипіном. Це обумовило дослідження патоморфологічних процесів у внутрішніх органах на ультрамікроскопічному рівні.

Ультраструктура клітин печінки, серця, нирок експериментальних тварин після введення дифтерійного токсину з наступним лікуванням

Електронно-мікроскопічне дослідження печінки, міокарду та нирок експериментальних тварин, яким був введений дифтерійний токсин в кількості 20-24 доз, показало розвиток змін ультраструктурної архітектоніки, що є характерними для компенсаторно-адаптаційної реакції.

Введення токсину викликало зміни в субмікроскопічній архітектоніці клітин міокарду, печінки та нирок, що виходили за межі дистрофічних процесів і починали розвиватися деструктивні. Відзначалися вогнищеві розплавлення мембран ядер, мітохондрій, гранулярної ендоплазматичної мережі. На це також вказувало різке зменшення кількості рибосом, таких що пов'язані з поверхнями ендоплазматичної мережі, так і тих що вільно розташовані в цитоплазмі. Дія токсину призводила й до порушення транспорту речовин та метаболітів, розвитку внутрішньоклітинного й внутрішньоядерного набряку. Про це свідчить просвітлення гіалоплазми й матриксу, а також розпушення цитоплазматичної мембрани. До 7-ї доби катаболічні процеси продовжували наростати, що структурно проявлялося в гомогенізації мітохондрій та появою в окремих клітинах ділянок некрозу цитоплазми.

Необхідно відзначити, що в печінці на 7-му добу після введення токсину виявляли гепатоцити з високоорганізованою ультраструктурою, які знаходилися у функціонально активному стані, що може бути пояснено включенням резервних внутрішньоклітинних репараційних процесів у відповідь на масивну інтоксикацію організму.

Таким чином, комплексне дослідження, що було проведене, показало кореляційні звязки між показниками ендогенної інтоксикації, нітроксидемії, імунітету, аутоімунних процесів. Експериментально підтверджено такі звязки між процесами протеолізу та ПОЛ. Це дозволило запропонувати схему патогенезу ушкоджень внутрішніх органів при дифтерії. Лікування експериментальних тварин емоксипіном сприяло прогресуванню переваги синтетичних внутрішньоклітинних процесів над катаболічними. Підтвердженням цього є встановлена гіперплазія гранулярної мережі, збільшення кількості рибосом та полісом, гіпертрофія пластинчатого цитоплазматичного комплексу Гольджі й різке зниження кількості вогнищ деструкцій у мембранах клітин. Збільшення кількості мітохондрій та кількості кріст у них, поряд зі зменшенням ступеню набряку цих органел, вказувало на підвищення активності окислювально-відновлювальних реакцій, що перебігають на субмікроскопічному рівні.

Таким чином, введення 1/20-24 DLM токсину морським свинкам спричиняє зрив компенсаторних можливостей внутрішньоклітинних структур, що призводить до переростання дистрофічного процесу в деструктивний із локальним лізисом окремих органел та ділянок цитоплазми. Після проведення лікування емоксипіном, на субклітинному рівні спостерігається активізація репаративних та синтетичних процесів у вигляді гіперплазії гранулярної ендоплазматичної мережі та збільшення кількості мітохондрій.

Підтвердження ефективності емоксипіну за даними експериментальних досліджень обумовило клінічне дослідження впливу препарату у хворих на дифтерію.

Ефективність емоксипіну в комплексній терапії хворих на тяжкі форми дифтерії

Терапію емоксипіном було проведено у 21 хворого (група 1) на тяжкі форми дифтерії, групу порівняння склали 16 пацієнтів (група 2), які отримували традиційну терапію. Емоксипін - 20 мл 3 % розчину розводили в 200 мл ізотонічного розчину NaCl та вводили внутрішньовеннокрапельно (20-40 крапель / хвилину) 1-2 рази за добу протягом 10 днів із наступним переходом на внутрішньом'язове введення по 2 мл 3% розчину на день протягом 10 днів. Терапію розпочинали в середньому на 6,8 день захворювання. Дослідження в обох групах проводили на 10-й та 20-й дні терапії.

Було встановлено, що на 10-й день від початку терапії емоксипіном спостерігалося значне зниження в сироватці крові рівня NO2- порівняно з показниками 2-ї групи (р0,05). Після проведеної терапії (20-й день) спостерігалося також більш виражене зниження вмісту в сироватці крові NO2- (р0,05). У пацієнтів, яких лікували емоксипіном була відзначена тенденція до більш швидкого зниження СМО (р0,05).

При визначені ролі емоксипіну на динаміку показників секреторного імунітету було встановлено, що його застосування в комплексній терапії тяжких форм дифтерії чинило позитивний вплив - підвищувався рівень sIgA та знижувався рівень ЦІК (р0,05). Така динаміка показників sIgA та ЦІК була відзначена ще з 10 дня від початку лікування та зберігалася після закінчення курсу терапії. Але застосування препарату в комплексній терапії практично не чинило вплив на динаміку інших імуноглобулінів секрету (IgA, IgM, IgG) та активність комплементу в слині (р0,05).

На тлі проведення лікуванням емоксипіном в сироватці крові у хворих зменшувалися показники ЦІК та IgE порівняно з хворими що не отримували препарат (р0,05). Динаміка зазначених показників зберігалася і після закінчення терапії емоксипіном.

При визначені впливу емоксипіну на динаміку аутоімунних процесів було встановлено, що застосування препарату сприяло зниженню аутоантитіл до міокарду. Розбіжності цих показників між групами були вірогідними (р0,05). Також відзначалася тенденція до більш швидкого зниження концентрацій ААТ до печінки, нДНК та дДНК (р0,05).

Позитивні зміни у показниках імунітету та метаболізму відобразилися на показнику тяжкості (К), що ми запропонували. У хворих які отримали емоксипін він складав - 634,7041,12, у групі порівняння - 779,7754,25 (р0,05).

У хворих, що отримували емоксипін, спостерігалося більш швидке зникнення усіх клінічних проявів захворювання, причому в тривалості набряку підшкірної основи шиї, розбіжності були вірогідними (р0,05). Скочувалися також терміни підвищення температури тіла, загальної слабкості, головного болю, запаморочення, нудоти, болю у горлі, збільшення мигдаликів, гіперемії та набряку слизової ротоглотки, явищ лімфаденіту (р0,05).

Зазначені клінічні та лабораторні показники відображали можливість полегшення органних уражень та ускладнень при дифтерії. В першу чергу це стосувалося міокардиту. Серед пацієнтів, які отримували препарат, ДМ середньої тяжкості були виявлені у 16 хворих (76,2 %), а тяжкі - у 5 (23,8 %). Серед хворих іншої групи - 7 (43,7 %) та 9 (56,3 %), відповідно. Летальних випадків серед пацієнтів 1-ї групи не було, в 2-й відзначено 1 (6,2 %).

Призначення емоксипіну сприяло зменшенню питомої ваги тяжких форм ДНН та поліневриту ДП, а, відповідно, і скороченню тривалості ускладнень. Серед хворих, що отримували емоксипін, ДНН виник у 7 пацієнтів (33,3 %). Легкі форми ускладнення відзначалися у 4 хворих (19,0 %), середньої тяжкості - у 3 (14,3 %), тяжких форм не було відзначено. У пацієнтів групи порівняння ДНН був встановлений у 8 пацієнтів (50,0 %). Легкі форми ускладнення відзначалася у 2 хворих (12,6 %), середньої тяжкості - у 3 (18,7 %), тяжкі - у 3 (18,7 %).

Схожі результати були отримані при аналізі перебігу ДП. Так, серед хворих, що отримували препарат, ДП виник у 13 пацієнтів (61,8 %). Легкі форми ускладнення відзначалася у 7 хворих (33,3 %), середньої тяжкості - у 4 (19,0 %), тяжкі - у 2 (9,5 %). У пацієнтів групи порівняння ДП був діагностований у 12 пацієнтів (75,0 %). Легкі форми ускладнення відзначалася у 3 хворих (18,7 %), середньої тяжкості - у 5 (31,3 %), тяжкі - у 4 (25,0 %).

Таким чином, призначення емоксипіну позитивно впливає на динаміку лабораторних показників та клінічних проявів: зменшує вміст в крові аутоантитіл, ЦІКів, IgE, NO2-, СМО, підвищує концентрацію sIgA в слині, скорочує строки інтоксикації та прояви місцевого запального процесу, зменшує строки перебування хворих у стаціонарі на 5,2 ліжко/днів.

Таким чином, емоксипін можна рекомендувати до комплексної терапії тяжких форм дифтерії по 20,0 мл 3% розчину внутрішньовенно крапельно 1-2 рази за день, курсом 10 днів із переходом на внутрішньом'язове введення по 2,0 мл 3% 1 раз за день протягом 10 днів.

ВИСНОВКИ

Клінічні та експериментальні дослідження патогенезу дифтерії доводять участь у ньому аутоімунних процесів, місцевого секреторного імунітету, метаболічних розладів, пов'язаних з нітроксидемією, протеолізом, перекисним окисленням ліпідів у перебігу цієї інфекції та її наслідків, що дозволяє пропонувати додаткові критерії оцінки тяжкості, прогнозування ускладнень та необхідність засобів фармакологічної корекції виявлених порушень.

Метаболічна інтоксикація, що розвивається у хворих на дифтерію в ранній період хвороби, ґрунтується на підвищенні рівня середньомолекулярних олігопептидів у крові і сечі, пропорційна тяжкості захворювання. При легких формах у сироватці крові рівень СМО підвищується у 1,4 рази, середньої тяжкості - у 1,7 рази, тяжких - у 2,3 рази. При надмірному їх накопиченню у крові (у 2,2 рази і вище) існує небезпека розвитку раннього дифтерійного міокардиту. Зниження співвідношення СМО сеча/кров в 4,7 рази і нижче вказує на дифтерійний нефрозонефрит.

У розпалі дифтерії спостерігається активізація гострофазових показників, зокрема оксиду азоту, що виражається в підвищенні NO2- в сироватці крові. Ступінь накопичення NO2- пропорційна тяжкості хвороби: при легких формах рівень NO2- підвищувався у 2,7 рази, середньої тяжкості - у 3,4 рази і тяжких - у 4,7 рази. Визначення показників NO2- можна вважати додатковим критерієм в оцінці тяжкості дифтерії, а також розвитку ускладнень. Так, при зростанні рівня NO2- у 4,4 рази і більше порівняно з показниками контролю вказувало на розвиток нефрозонефриту, а у 4,9 рази - раннього міокардиту.

При дифтерії спостерігаються розлади з боку секреторного імунітету. Підвищення у слині рівня sIgA та активності С3 - компоненту комплементу на 1-му тижні сприяло легкому перебігу хвороби. При тяжкому перебігу, навпаки, порівняно з легким та показниками контролю концентрація sIgA та активність С3-компоненту комплементу були знижені (р0,05), що відображало більшу тривалість запального процесу у ротоглотці у хворих з тяжкими формами.

У хворих на дифтерію, особливо при тяжких формах відбувається активізація гуморальної ланки імунітету, про що свідчить одночасне і тривале підвищення в крові концентрації імуноглобулінів (переважно IgG, IgE), а також ЦІК. Зростання концентрації IgE у 2,1 рази і більше, IgG - у 1,7 рази та ЦІК - у 2,6 рази відзначаються у хворих з ускладненнями на міокардит та нефрозонефрит. Крім того, зростання концентрації IgE було найбільшим у хворих із поширеним набряком підшкірної клітчатки. Це підтверджує участь реакцій гіперчутливості негайного типу в патогенезі дифтерії та її ускладнень.

Зростання у сироватці крові рівня органоспецифічних антитіл у процесі перебігу хвороби свідчить про активізацію в організмі аутоімунних процесів. Підвищення рівня аутоантитіл до міокарду, нирок, на 2-му тижні хвороби є однією з причин міокардитів та нефрозонефритів, що підтверджується клінічними й електрофізіологічними дослідженнями. Причому, при підвищенні показників від 1,7 до 2,0 разів виникають легкі форми міокардиту, від 2,1 до 2,3 разів - середньотяжкі і вище за 2,4 рази - тяжкі, що має значення у обсязі медикаментозної терапії.

Наявність кореляційної залежності між показниками метаболізму (СМО, NO2-), імунітету (sIgA, IgG, IgE, ЦІК) й аутоімунних процесів (ААТ) визначає важливу роль опосередкованих біохімічними розладами механізмів імунного реагування і свідчить про їх взаємопотенцюючий вплив. Кореляція показників органоспецифічних антитіл та імуноглобулінів, вказує на те, що ААТ відносяться до IgG та знаходяться у складі ЦІК.

Змодельована дифтерійна інтоксикація супроводжується активізацією процесів протеолізу та ПОЛ у міокарді, нирках, печінці, спричиняє зрив компенсаторних можливостей внутрішньоклітинних структур, що призводить до переростання дистрофічного процесу в деструктивний із локальним лізисом окремих органел та ділянок. При спричиненому тяжкому токсикозі, у міокарді та нирках відзначається дефіцит інгібіторів протеїназ і чинників ферментного антиоксидантного захисту, висока активність протеолітичних ферментів і накопичення продуктів ПОЛ. Максимальні порушення відзначаються в кінці першого тижня експерименту, що збігається з появою органоспецифічних ускладнень в цей та більш пізній період.

Застосування емоксипіну за умов експериментальної дифтерійної інтоксикації зменшує деструктивні протеолітичні процеси у тканинах внутрішніх органів тварин; на субклітинному рівні спостерігається активізація репаративних та синтетичних процесів у вигляді гіперплазії гранулярної ендоплазматичної мережі та збільшення кількості мітохондрій. Це дає підставу для застосування препарату в комплексній терапії хворих на тяжкі форми дифтерії. Призначення призводить до зниження в крові вмісту аутоантитіл, ЦІКів, IgE, NO2-, СМО, підвищення у слині концентрації sIgA (р0,05), скорочення строків інтоксикації, проявів місцевого запального процесу (р0,05), що в цілому зменшує строки перебування хворих у стаціонарі на 5,2 дні.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для прогнозування можливості розвитку та тяжкості міокардиту доцільно використовувати показники рівня аутоантитіл до міокарду сироватці крові. При його підвищенні від 0,360 до 0,390 ум. од. виникають легкі форми міокардиту, від 0,391 до 0,430 ум. од. - середньотяжкі і вище за 0,431 ум. од - тяжкі.

Для оцінки тяжкості перебігу дифтерії доцільно визначати в крові рівень стабільного продукту деградації оксиду азоту (NO2-). При його значенні до 17,5 ммоль/л діагностують легкий перебіг, при значенні від 17,5 до 26,5 ммоль/л - середньої тяжкості, при значенні вище за 26,5 ммоль/л - тяжкий перебіг.

З метою з'ясування рівня ендогенного токсикозу та ефективності детоксикаційної терапії доцільно визначати в сироватці крові рівень середньомолекулярних олігопептидів. При показниках СМО до 0,320 ум.од. діагностують легкі форми дифтерії, від 0,320 до 0,430 - середньої тяжкості та вищих за 0,430 ум.од. - тяжкі.

У комплексну терапію тяжких форм дифтерії доцільно включати емоксипін по 20,0 мл 3% розчину внутрішньовенно крапельно 1-2 рази на день, курсом 10 діб із наступним переходом на внутрішньом'язове введення по 2,0 мл 3% 1 раз на день протягом 10 діб, що впливає на клінічний перебіг захворювання, зменшує метаболічні розлади, утворення аутоантитіл, ушкодження міокарду та інших внутрішніх органів, сприяє прискоренню процесів реконвалесценції.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В.П. Малый, А.К. Полукчи, Н.А. Колодий, А.А. Линник - Дифтерийная инфекция: современные проблемы, клиника, диагностика и принципы лечения // Харьковский медицинский журнал. -1996. -№1. -С.26-30. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні статті.

П.В. Оветчин, О.В. Волобуева, П.В. Нартов, А.К. Полукчи - Регуляция системы протеолиза у больных тяжёлыми формами дифтерии // Вестник проблем биологии и медицины. -1999. -№11. -С.68-71. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні статті.

V.P. Malyj, O.V. Volobueva, O.K. Polukchy, P.V. Nartov, Ic. Dongtack - Haemostasis and immune systems of the sick with grave forms of diphtheria // School of Fundamental Medicine Journal. -1999. -Vol. 5. - № 2. -P. 67-68. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні статті.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, О.В. Волобуєва - Динаміка показників місцевих захисних факторів у хворих на дифтерію // Інфекційні хвороби. -2000. -№ 1. -С.14-17. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

А.К. Полукчи - Аутоиммунные процессы у больных дифтерией // Врачебная практика. -2000. -№1. - С. 6-8.

В.П. Малый, А.К. Полукчи - Антитела к ДНК и их роль у больных дифтерией // Проблеми медичної науки та освіти. -2000. -№ 1. -С. 72 - 74. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, О.В. Волобуева, А.К. Полукчи - Оксид азота, нитроксидергические процессы и их роль в патогенезе дифтерии // Сучасні інфекції. -2000. -№ 3. -С.43-46. Дисертантом проведена статистична обробка отриманих даних.

О.В. Волобуева, В.П.Малый, П.В. Оветчин, В.П. Невзоров, П.В.Нартов, А.К. Полукчи - Ультраструктурные изменения в микроциркуляторном русле миокарда при экспериментальной дифтерийной интоксикации // Експериментальна і клінічна медицина. -2000. -№ 3. -С. 21-23. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні статті.

О.В. Волобуева, А.К. Полукчи - Некоторые показатели эндогенной интоксикации у больных дифтерией // Медицина сегодня и завтра. -2000. -№ 4. -С. 67 - 69. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

О.В. Волобуєва, П.В. Нартов, О.К. Полукчи, Д.Е. Риспаєва - Динаміка показників імуноглобулінів у хворих на дифтерію // Український науково-медичний молодіжний журнал. -2000. -№ 2-3. -С. 22-25. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

Д.Э. Рыспаева, В.П. Малый, А.К. Полукчи - Применение лазеротерапии у больных со среднетяжёлым и тяжёлым течением дифтерии // Фотобіологія та фотомедицина. -2000. -№ 3-4. -С. 20-23. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

А.К. Полукчи - Клиническое значение иммуноглобулина Е у больных дифтерией ротоглотки // Медицина сегодня и завтра. -2001. -№ 2. -С. 73-75.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, О.В. Волобуєва, Д.Е. Риспаєва - Автоімунні процеси у хворих на дифтерію // Сучасні інфекції. -2001. -№ 2. -С. 22 - 27. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, Л.М. Самохина, О.В. Волобуева - Новое в патогенезе дифтерии // Сучасні інфекції. -2001. -№ 3. -С. 25-30. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

А.К. Полукчи - Генетические маркёры АВО и Rh у больных дифтерией // Медицина сегодня и завтра. -2001. -№ 3. -С. 48-49

В.П. Малий, О.К. Полукчи, Л.М. Самохіна - Деякі показники системи протеолізу при експериментальній інтоксикації та їх корекція емоксипіном // Медична хімія. -2001. -№ 4. -С. 27-30. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малий, А.К. Полукчи, Л.М. Самохина, О.В. Волобуева - Синдром активации ограниченного протеолиза в почках при експериментальной дифтерийной интоксикации // Проблеми медичної науки та освіти. -2001. -№ 4. -С. 66-69. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

О.К. Полукчи, В.П. Малий, П.В. Нартов - Стан антиоксидантної системи та його клінічне значення у хворих на дифтерію // Інфекційні хвороби. -2001. -№ 4. -С. 19-21. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

О.К. Полукчи - Динаміка показників циркулюючих імунних комплексів і імуноглобулінів та їх клінічне значення у хворих на дифтерію // Медичні перспективи. -2001. -№ 4. -С. 53-56.

О.К. Полукчи - Клінічне значення показників клітинного і гуморального імунітету у хворих на дифтерію // Експериментальна і клінічна медицина. -2001. -№ 4. -С. 57-59.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, П.В. Нартов - Деякі показники прекалікреїн-калікреїнової системи крові та їх клінічне значення у хворих на дифтерію // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна. -523/2001. Медицина. -С. 105-107. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, О.К. Полукчи, О.В. Волобуева, Д.Э. Рыспаева - Клинико-биохимические, иммунологические и электрофизиологические изменения у больных дифтерийным миокардитом // Сучасні інфекції. -2002. -№ 3. -С. 12-24. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні статті.

О.К. Полукчи - Моноцит-комплементарний індекс у хворих на дифтерію // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна. -546/2002. Медицина. - Вип. 4. -С. 66-68

М.Ф. Шустваль, В.П. Малий, О.К. Полукчи, Д.Є. Риспаева, В.М. Дмитренко - Електрокардіографічні зміни у хворих гострим дифтерійним міокардитом // Вісник Харківського університету ім. В.Н. Каразіна. -546/2002. Медицина. - Вип. 4. -С. 81-83. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні статті.

Н.Ф. Шустваль, И.Д. Рачинский, В.П. Малый, А.К. Полукчи, Н.А. Колодий, О.В. Волобуева, В.М. Дмитренко, Д.Е. Рыспаева - Миокардиты при дифтерии: вопросы клиники и современной патогенетической терапии // Вісник Сумського державного університету. -2002. -№ 11. -С.71-75. Дисертантом проведено збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, Л.М. Самохіна, О.В. Волобуєва - Дослідження системи протеїназ та їх інгібіторів у легенях при експериментальній дифтерійній інтоксикації // Лабораторна діагностика. -2003. -№ 1. -С. 48-51. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

Деклараційний патент № 43688 А Україна (UA) МПК G01N33/50 “Спосіб діагностики тяжкості перебігу дифтерії” (співавт. Малий В.П., Волобуєва О.В., Бондар Т.М.) // Харківська медична академія післядипломної освіти. - Опубл. 17.12.2001., Бюл. № 11. Дисертант брав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці отриманих даних

Деклараційний патент № 52149 А Україна (UA) МПК G01N33/50 “Спосіб прогнозування тяжкості перебігу міокардиту у хворих на дифтерію” (співавт. Малий В.П., Копосова С.А., Волобуєва О.В., Нартов П.В.) // Харківська медична академія післядипломної освіти. - Опубл. 16.12.2002., Бюл. № 12. Дисертант брав участь у зборі матеріалу, статистичній обробці отриманих даних.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, П.В. Нартов, Л.В. Завгородняя - Некоторые показатели гуморального иммунитета у больных с тяжёлыми формами дифтерии // Идеи И.И. Мечникова и развитие современного естествознания: Мат.науч.конф. Харьков, 1995. -С. 192-193. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, П.В. Нартов, Л.В. Завгородня, Д.Е. Риспаєва, О.В. Шацька, В.О. Калюжний - Динаміка показників клітинного і гуморального імунітету у хворих на тяжкі форми дифтерії // Актуальні питання медичної допомоги населенню. Мат.міжнар.симпозіуму. Чернівці, 1996. -С.94-95. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

О.К. Полукчи, В.П. Малий - Аутоімунні процеси у хворих на дифтерію // Актуальні питання медичної допомоги населенню. Мат.міжнар.симпозіуму. Чернівці, 1996. -С. 100-101. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, Н.А. Колодий, А.К Полукчи, П.В. Нартов, Д.Э. Рыспаева, Л.В. Завгородняя, О.В. Шацкая - Местные факторы иммунной защиты и показатели воспалительного процесса у больных дифтерией ротоглотки // Инфектология. Достижения и перспективы: Мат.науч.практ.конф. Тез.докл., С.-Пб, 1996. -С. 47. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, П.В. Нартов, О.В. Завгородняя, Л.А. Лившиц, Д.Б. Пеньков, О.В. Шацкая, Д.Э. Рыспаева - Биохимические и иммунологические результаты исследований у больных дифтерией ротоглотки // Int.Journal on immunoreabilitation, 1996. - № 2. -p.112. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, Л.В. Завгородняя, П.В. Нартов, Д.Э. Рыспаева, О.В. Шацкая - Некоторые данные о нарушенном гомеостазе у больных с тяжёлыми формами дифтерии // Int. Journal on immunoreabilitation. 1997. -№4. -p.70. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

О.К. Полукчи - Динаміка показників середньомолекулярних олігопептідів у хворих на дифтерію // Вікові особливості інфекційних хвороб.: Мат.наук.практ.конф. Тези доп. Тернопіль-Київ. 1998. -С. 113-114.

О.К. Полукчи - Місцевий імунітет у хворих на ангіни і локалізовані форми дифтерії в гострий період та його диференційно-діагностичне значення // Актуальні питання клінічної інфектології: Мат. 5-го з`їзду інфекц. України. Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. -С. 262.

О.К. Полукчи - Показники середньомолекулярних олігопептидів у хворих на дифтерійну інфекцію // Актуальні питання клінічної інфектології: Мат. 5-го з`їзду інфекц. України. Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. -С. 263-264.

Л.І. Чуйков, О.К. Полукчи, В.П. Малий - До превентивної терапії дифтерійного міокардиту // // Актуальні питання клінічної інфектології: Мат. 5-го з`їзду інфекц. України. Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. -С. 275-276. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, П.В. Нартов, О.В. Волобуева - Особенности патогенеза дифтерийной инфекции и возможность коррекции нарушенных механизмов гомеостаза у больных с тяжёлым течением дифтерии // Актуальні проблеми медичної науки. -Харків: Оно, 1998. -С.38-42. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

А.К. Полукчи - Интегративные формализованные показатели интоксикации у больных дифтерией // Инфекции не знают границ: Мат.науч.практ.конф. Харьков, 1999. (Приложение к School of Fundamental Medicine Journal. -1999. -V. 5. - № 1.) - C.83.

А.К. Полукчи - Некоторые показатели гуморального иммунитета у больных дифтерией // Инфекции не знают границ: Мат.науч.практ.конф. Харьков, 1999. (Приложение к School of Fundamental Medicine Journal. -1999. -V. 5. - № 1.) - C.83-84.

А.К. Полукчи - Циркулирующие иммунные комплексы и их роль у больных дифтерией // Инфекции не знают границ: Мат.науч.практ.конф. Харьков, 1999. (Приложение к School of Fundamental Medicine Journal. -1999. -V. 5. - № 1.) - C. 85-86.

О.В. Волобуева, В.А. Якушенко, П.В. Нартов, А.К. Полукчи. Л.Л. Давтян - Влияние эмоксипина на гемокоагуляционную активность крови при дифтерии // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті. Мат. 5 Нац. З`їзду фармацевтів України. Харків, 1999. -С. 644-645. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

Н.Ф. Шустваль, В.П. Малый, А.К. Полукчи, Д.Э. Рыспаева - Эффективность эмоксипина и неотона в комплексной терапии дифтерийного миокардита у взрослых // Некоронарогені хвороби серця: Сучасні підходи до класифікації, нові напрями діагностики та лікування: Мат.пленуму кардіологів, К, 1999. -С. 75-76. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

В.П. Малый, Н.Ф. Шустваль, А.К. Полукчи, О.В. Волобуева, Д.Э. Рыспаева, - Аутоантитела и их роль в возникновении поражений сердца при дифтерии // Некоронарогені хвороби серця: Сучасні підходи до класифікації, нові напрями діагностики та лікування: Мат.пленуму кардіологів, К, 1999. -С.66-67. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

А.К. Полукчи, В.П. Малый О.В. Волобуева, Д.Э. Рыспаева, П.В. Нартов - Антитела к ДНК и их роль у больных дифтерийной инфекцией // Диагностика и лечение инфекционных заболеваний: Мат.конф. Петрозаводск, 2000. -С. 21-22. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

О.К. Полукчи, В.П. Малий, П.В. Нартов. О.В. Волобуєва, Д.Е. Риспаєва - Протеоліз та автоімунні процеси при дифтерії // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Мат. науково-практичної конф. Тернопіль, 2000. -С.273-274. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

А.К. Полукчи, В.П. Малый, Н.Ф. Шустваль, О.В. Волобуева, Д.Э. Рыспаева - Влияние эмоксипина на динамику протеолиза в миокарде на моделях дифтерийного токсикоза // Матеріали VI конгресу кардіологів України. К., 2000. -С. 178-179. Дисертантом проведено збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, О.В. Волобуєва, Д.Е. Риспаєва, П.В. Нартов - Ураження нервової системи у хворих на дифтерію // Нейроінфекції. Інші інфекційні хвороби: Мат. науково-практ. конф.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001. -С. 106 - 107. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

О.К. Полукчи, В.П. Малий, М.Ф. Шустваль, Л.М. Самохіна - Синдром активации ограниченного протеолиза в миокарде при экспериментальной дифтерийной интоксикации // Інфекційні хвороби в практиці терапевта : Мат. науково-практичної конф. -Харків, 2001. -С. 208-210. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, Н.Ф. Шустваль, Л.М. Самохина, П.В. Нартов - Протеолитические процессы в миокарде экспериментальных животных при дифтерийной интоксикации // Современные аспекты патогенеза и лечения артериальных гипертензий. Тез.докл. / под ред. Е.В. Шляхто, Т.В. Беляевой. -Изд. СПбМУ, 2001. -С. 28-29. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малий, М.Ф. Шустваль, О.К. Полукчи, О.В. Волобуєва, П.В. Нартов, В.М. Дмитренко, Д.Е. Риспаєва - До патогенезу гострої серцево-судинної недостатності у хворих на дифтерійний міокардит // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани: Матеріали науково-практичної конференції. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. -С. 132-134. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

В.П. Малий, М.Ф. Шустваль, О.К. Полукчи, О.В. Волобуєва, П.В. Нартов, В.М. Дмитренко, Д.Е. Риспаєва - Стан системи гемокоагуляції, перекисного окислення ліепідів, вазоактивних факторів, клітинного і гуморального імунітету у хворих на дифтерію з ускладненим перебігом // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами6 Матеріали зїзду інфекціоніснів України. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. -С. 161-163. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

Н.Ф. Шустваль, В.П. Малий, А.К. Полукчи, О.В. Волобуева, П.В. Нартов, В.М. Дмитренко, Д.Е. Рыспаева - Роль иммунопатологических и вазоактивных факторов в патогенезе острой сердечно-сосудистой недостаточности у больных дифтерийным миокардитом // Серцева недостатність-сучасний стан проблеми: Мат. об'єднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів. -К., 2002. -С. 135-136. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

О.К. Полукчи, В.П. Малий, М.Ф. Шустваль, О.В. Волобуєва - Активація протеолізу при дифтерійному токсикозі та його корекція // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб: Мат. науково-практичної конференції. -К., 2002. -С. 390-394. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

В.П. Малый, А.К. Полукчи, Н.Ф. Шустваль, О.В. Волобуева, Д.Э. Рыспаева, П.В. Нартов - Аутоантитела к паренхиме печени в сыворотке крови больных дифтерией // Проблема инфекции в клинической медицине: Мат. научн. конф. и съезда Итало-Российского общества по инфекционным болезням. Санкт-Петербург, 2002. -С. 197. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

П.В. Нартов, О.В. Волобуєва, О.К. Полукчи - Деякі протеолітичні особливості тяжкого перебігу дифтерії // Актуальні питання розвитку стаціонарної допомоги інфекційним хворим: Мат. науково-практичної конференції. -Харків, 2002. -С.114-115. Дисертантом проведено аналіз літератури, статистична обробка отриманих даних.

В.П. Малий, О.В. Волобуєва, О.К. Полукчи, П.В. Нартов - Електронно-мікроскопічне дослідження нирок при експериментальній дифтерійній інтоксикації // Керовані інфекції: Мат. науково-практичної конференції. -Ів.-Франківськ, 2003. -С.117-118. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

О.К. Полукчи, В.П. Малий, О.В. Волобуєва, А.О. Швайченко, П.В. Нартов - Вплив протидифтерійної сироватки на динаміку клінічних, біохімічних та імунологічних показників у хворих з легкими формами дифтерії // Керовані інфекції: Мат. науково-практичної конференції. -Ів.-Франківськ, 2003. -С.167-168. Дисертантом проведено аналіз літератури, збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, написана робота.

В.П. Малий, О.К. Полукчи, Д.Е. Риспаєва, О.В. Волобуєва - Роль порушень рівноваги в системі перекисне окислення ліпідів - антиоксидантний захист в органній патології при експериментальній дифтерійній інтоксикації // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: Мат. науково-практичної конференції. -Харків, 2005. - С. 213. Дисертант брав участь в наборі матеріалу і написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Полукчи О.К. Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів у патогенезі дифтерії та їх корекція. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 - інфекційні хвороби. -Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2005.

На основі клінічних та експериментальних досліджень доведене важливе значення аутоімунних процесів, локального (секреторного) імунітету, метаболічних розладів, пов'язаних з нітроксидемією, протеолізом, перекисним окисленням ліпідів у патогенезі дифтерії та її ускладнень. Запропоновані додаткові тести для оцінки тяжкості перебігу, прогнозування розвитку міокардитів та засіб для фармакологічної корекції виявлених порушень.

Ключові слова: дифтерія, нітроксидемія, аутоантитіла, протеоліз, ультрамікроскопія, емоксипін.

Полукчи А.К. Роль иммунных, аутоиммунных и метаболических расстройств в патогенезе дифтерии и их коррекция. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.13 - инфекционные болезни. -Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2005.

На основании клинических и экспериментальных исследований доказано важное значение аутоиммунных процессов, локального (секреторного) иммунитета, метаболических расстройств, связанных с нитроксидемией, протеолизом, перекисным окислением липидов в патогенезе дифтерии и ее осложнений. Были предложены дополнительные тесты для оценки тяжести течения, прогнозирования развития миокардитов и способ фармакологической коррекции выявленных нарушений.

Ключевые слова: дифтерия, нитроксидемия, аутоантитела, протеолиз, ультрамикроскопия, эмоксипин.

Polukchi A.K. Role of immune, autoimmune and metabolic disorders in pathogenesis of diphtheria and its correction. Typescript. Thesis for a doctor of medical science degree in specialty 14.01.13.- infectious diseases. -L.V. Gromashevski Institute of epidemiology and infectious diseases AMS of Ukraine, Kiev 2005.

The aim of the work was to increase the possibility of early prognosis of severity and consequences of diphtheria on the strength of immune, autoimmune and metabolic disorders research and, considering that, to work out and substantiate the optimization of therapy tactics.

The conducted integrated research allowed to verify some stages of the pathogenesis of diphtheria and to suggest the methods for correction of discovered disorders. New criteria for prognosis of miocarditis development have been substantiated and suggested on the strength of determination of autoimmune processes in patients with diphtheria. New evidence has been obtained with regard to participation of autoantibodies in the pathogenesis of diphtheria and their influence on organic pathology formation. For the first time, a new way for evaluation of diphtheria course severity on the strength of determination of nitroxidemia levels in the blood of the patients has been worked out and investigated. The relation between nitroxidemia and miocarditis development has been proven.

The use of emoxipine in therapy of diphtheria has been substantiated in experiment. The positive influence of the preparation on the course of the disease and paraclinical indices has been shown. The role of secretory immunity in formation of course severity of diphtheria has been verified. Relation between secretory immunity activity and the level of endogen intoxication has been established.

On the strength of research of proteolysis in internal organs in laboratory animals, evidence concerning pathogenetic mechanisms of diphtheria has been supplemented. Its relation with the dose of received toxin has been established.

Key words: diphtheria, nitroxidemia, autoantibodies, proteolysis, ultra microscopy, emoxipine.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААТ - аутоантитіла

АОЗ - антиоксидантний захист

1-ІП - 1- інгібітор протеїназ

2-МГ - 2- макроглобулін

ГНН - гостра наднирникова недостатність

ГП - глутатіонпероксидаза

ДК - дієнові кон'югати

ДМ - дифтерійний міокардит

ДНН - дифтерійний нефрозонефрит

ДП - дифтерійний поліневрит

дДНК - денатурована ДНК

ЕІ - ендогенна інтоксикація

ЗАП - загальна активність протеїназ

КАТ - каталаза

МДА - малоновий діальдегід

нДНК - нативна ДНК

ПОЛ - перекісне окислення ліпідів

СМО - середньомолекулярні олігопептиди

СОД - супероксиддісмутаза

С3-КК - С3- компонент комплементу

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

Размещено на Allbest.ru

...