Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК [615.038:547.814.5]:616.314-17-008.1:616.0924

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ЛІКУВАЛЬНО - ПРОФІЛАКТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ ЕКСО ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАРОДОНТИТІ

14.03.05 - фармакологія

РОЗСАХАНОВА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

Одеса - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології АМН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, чл. - кор. УААН Левицький Анатолій Павлович, Інститут стоматології АМН України, м.Одеса завідувач відділом біотехнології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор СОТНИКОВА Олена Петрівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, м.Одеса завідувач лабораторії фармакології і тканинної терапії

доктор біологічних наук, професор МАСЛОВА Наталія Федорівна, ДП “Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ та НАН України, м.Харків завідувач лабораторії біохімічної фармакології

Провідна установа: Інститут фармакології та токсикології АМН України, відділ патологічної фізіології, м. Київ

Захист відбудеться “16” березня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 2)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 3)

Автореферат розісланий “11” лютого 2005 р.

Вчений секретар Годован В.В. спеціалізованої вченої ради к.мед.н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка нових методів лікування та профілактики захворювань пародонта - актуальна проблема фармакології, оскільки пародонтит - одне з найчастіших захворювань осіб зрілого й похилого віку. За даними ВООЗ, поширення його коливається від 50 до 85 % в різних регіонах (Вишняк Г.Н., 1999; Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., 2001). Причиною виникнення і розвитку пародонтиту можуть бути різні місцеві та загальні екзогенні й ендогенні чинники: від мікробної бляшки до порушення мікроциркуляції і метаболізму тканин (Канканян А.П., Леонтьев В.К., 1998; Герелюк В.І., 2001). Численні публікації вказують на значущість у патогенезі генералізованого пародонтиту нейро-трофічних, гормональних, генетичних порушень, радіаційного опромінення, недостатнього надходження в організм вітамінів, мікро - та макроелементів (Бобирев В.Н., 1998; Сухова Т.В., 2000).

Оскільки пародонтит супроводжується порушенням практично всіх видів обміну речовин: білкового, ліпідного, вуглеводного, мінерального (Поворознюк В.В., Мазур І.П., 2003), то створюються певні труднощі при виборі методів і засобів адекватної фармакотерапії для усунення в короткий термін запальних процесів, відновлення структури і функції тканин пародонта. Нині запропоновано безліч різних медикаментозних засобів, методів консервативного та хірургічного лікування пародонтиту, при застосуванні яких не завжди вдається досягти тривалої ремісії й стабілізації патологічного процесу в пародонті. Це зумовило необхідність подальшого пошуку лікувально-профілактичних препаратів пародонтопротекторної дії. Незважаючи на різноманітність метаболічних збоїв при пародонтиті, пусковим механізмом розвитку патології, на думку багатьох дослідників, вважається спалах ПОЛ і зниження АО захисту (Бобирев В.Н., 1998).

Останнім часом увагу вчених привертають біофлавоноїди, Р-вітамінні речовини, які синтезуються винятково в рослинах (Левицький А.П., 1996). Доведено, що провідною ланкою в механізмі біологічної дії біофлавоноїдів є їх антиоксидантна здатність, яка розглядається як важливіший регулятор окиснювально - антиоксидантного гомеостазу (Левицький А.П., 2004; Воскресенський О.М., 2000). До біофлавоноїдів відноситься група сполук, які дістали назву ізофлавонів (Левицький А.П., 2001).

Найбагатшим і доступним джерелом ізофлавонів є соєві боби, у яких ізофлавони представлені геністеїном, дайдзеїном і гліцитеїном. Геністеїн є могутнім інгібітором продукції Н₂О₂ і інгібітором генерації супероксидного аніона ксантиноксидазою (Cos P. et al., 1998; Narayan M.S., Naidu K.A.,. Ravishankar G.A., 1999). Ізофлавони також володіють остеотропною дією, опосередковано, як через естрогенні, так і не естрогенні механізми (Fanti P et al, 1998). Однак у літературі відсутні відомості про вплив соєвих ізофлавонів на важливі патогенетичні ланки запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи Інституту стоматології Академії медичних наук України “Дослідження регуляції остеогенезу в зубах та кістках за допомогою фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних захворювань”(№ держреєстрації -0101U1326). Дисертант була співвиконавцем окремого фрагмента вищеназваної теми.

Мета і задачі дослідження - виявити наявність і встановити провідні механізми пародонтопротекторної дії препарату соєвих ізофлавонів ЕКСО та обґрунтувати доцільність його застосування в умовах експериментального пародонтиту.

Відповідно до поставленої мети були сформульовані такі основні задачі дослідження:

1. Дати комплексну оцінку нешкідливості препарату ЕКСО в умовах гострого і хронічного експерименту.

2. Вивчити антирадикальні властивості препарату ЕКСО за умов in vitro та дослідити його вплив на стан оксидантно-антиоксидантної системи тканин пародонту інтактних тварин порівняно з дією синтетичних ізофлавонів і кверцетину.

3. Дослідити вплив різних доз ЕКСО на інтегральні показники мінерального обміну кісткової тканини інтактних тварин та встановити наявність і механізми остеотропної дії цього препарату.

4. Прослідкувати морфологічні зміни органів репродуктивної системи інтактних щурів, які отримували ЕКСО, та встановити наявність у препарату естрогенної активності.

5. Вивчити лікувально-профілактичний вплив препарату ЕКСО і кверцетину на порушення системи антиоксидантного захисту та мінерального обміну в тканинах пародонту за умов експериментального пародонтиту.

6. Встановити приоритетні механізми позитивного впливу ЕКСО на стан пародонту та визначити перспективи його застосування з метою профілактики та лікування пародонтитів.

Об'єкт дослідження: порушення метаболізму в тканинах пародонту за умов експерементального пародонтиту.

Предмет дослідження: лікувально-профілактична ефективність препарату ЕКСО при експерементальному пародонтиті.

Методи дослідження: фармакологічні, біохімічні, морфометричні, лабораторно-функціонувальні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше проведено експериментальне вивчення пародонтопротекторних ефектів препарату ЕКСО. Вперше в дослідах in vitro за реакцією зі стабільним радикалом дифенілпікрилгідразилом виявлено антирадикальні властивості соєвих ізофлавонів. Показано, що за антиоксидантними властивостями препарат ЕКСО перевищує біофлавоноїд кверцетин, але поступається аскорбіновій кислоті. Встановлено, що механізм антиоксидантної дії препарату ЕКСО обумовлений наявністю в ньому ізофлавонів - геністеїну та дайдзеїну. Вперше виявлено стимулюючу дію ЕКСО на ферменти антиоксидантної системи організму та тканини пародонта (каталазу, супероксиддисмутазу, глутатіонпероксидазу). Вперше вивчено вплив препарату ЕКСО на тканини пародонта в умовах експериментального пародонтиту у щурів і встановлена його виражена пародонтопротекторна дія, яка обумовлена антиоксидантними, остеотропними, естрогенними властивостями. Вперше показано, що остеотропні та антиоксидантні властивості препарату ЕКСО перевищують його естрогенні ефекти.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження стали обґрунтуванням щодо клінічного застосування препарату ЕКСО для профілактики та лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта.

Матеріали досліджень представлені в Державний фармакологічний центр МОЗ України й отримано дозвіл на Й фазу клінічної апробації.

На підставі результатів дисертаційної роботи відділом захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України розроблена схема профілактики та лікування пародонтитів.

Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються під час практичних занять і лекцій при вивченні розділу “Захворювання пародонта” на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова література з теми дисертації. Самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, обґрунтовано схему і методичні підходи досліджень, налагоджено експериментальні моделі патології, виконано експериментальні дослідження. Проведена математична обробка одержаних результатів, оформлення їх у вигляді таблиць і графіків, проведений аналіз результатів, сформульовані основні положення дисертації. Біохімічні дослідження проведені особисто дисертантом в лабораторії біохімії Інституту стоматології АМН України (зав. лаб. - к..б. н. Макаренко О.А). Морфологічні дослідження проведені на кафедрі патологічної анатомії Одеського державного медичного університету під керівництвом професора Даниленка А.І.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на ІІІ національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000), науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, 2001), VІІІ Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002), науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2003), V Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2004), засіданні Одеського відділення Українського біохімічного товариства (Одеса, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 праць, серед них 12 статей в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 - в збірнику наукових праць та 5 тез у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, описання об'єктів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені в 37 таблицях, ілюстровані 14 рисунками. Список літератури включає 370 джерел, зокрема 283 вітчизняних та російськомовних і 87 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Експериментальні дослідження проведені на 924 білих щурах лінії Вістар масою 160-250 г, 36-кролях породи Шиншила масою 2000-2400 г та 70-мишах лінії СВА масою 18-20 г, які утримувалися в стандартних умовах віварію.

Препарат із бобів сої “ЕКСО”, в якому нормується вміст ізофлавонів, розроблено в Інституті стоматології АМН України, виробник - НВА “Одеська біотехнологія”. Таблетка ЕКСО (600 мг) містить 500 мг субстанції до якої входять 1 мг ізофлавонів (геністеїн, дайдзеїн) у глікозидній формі, а також: білок - 105 мг, цукор -128 мг, жири - 2,5 мг; вітаміни (мг): В₁ - 0,033, В₂ -0,016, В₃ - 0,081, В₅ - 0,19, В₆ - 0,02; макроелементи (мг): кальцій - 5, фосфор - 6, магній - 4,5, калій - 40, натрій - 6, сірка - 3; мікроелементи (мг): залізо - 0,15, мідь - 0,018, цинк - 0,04, марганець - 0,035. Препарати порівніння: синтетичні ізофлавоноїди - геністеїн (триоксиізофлавон), дайдзеїн (діоксиізофлавон), аглікона форма ізофлавонів із вмістом основної речовини більше 98 % (“Sigma”, Німеччина). Гранули кверцетину - комплексна лікарська форма, що складається з кверцетину й пектину яблучного (Борщагівський ХФЗ, Україна).

Дослідження нешкідливості препарату ЕКСО проводили на 120 - щурах, 36 - кролях, 70 - мишах, обох статей, згідно методичних рекомендацій “Доклінічні дослідження лікарських засобів” (Стефанов О.В., 2001). Вивчали гостру, підгостру та хронічну токсичність препарату ЕКСО при внутрішньошлунковому введенні.

Дослідження фармакодинаміки препарату ЕКСО проводили на 350 білих щурах-самках 1,5- місячного віку, які були розділені на 35 серій (7 інтактних і 28 дослідних) по 10 тварин у кожній. Дослідним тваринам перорально вводили препарат ЕКСО протягом 3, 8, 13, 23, 33, 43, 53 діб у дозах 150, 300, 500 і 700 мг/кг. Після закінчення експерименту проводили біохімічні дослідження тканин ясен, стегнових кісток та щелеп щурів. Для гістологічних досліджень видаляли біоптати матки й яєчників.

Вивчення антиоксидантних властивостей різних ізофлавонів проводили на 80 щурах-самицях, 5-місячного віку з масою 250±8 г. Тварини були розділені на 8 груп по 10 в кожній (2 інтактні та 6 дослідних). Дослідним тваринам вводили геністеїн і дайдзеїн у дозі 0,3 мг/кг, а ЕКСО в дозі 300 мг/кг маси тварин. Препарати вводили 15 і 30 діб, після чого проводили біохімічні дослідження сироватки крові та тканин ясен.

Порівняльну антиоксидантну та пародонтопротекторну ефективність препарату ЕКСО та гранул кверцетину проводили на 30 щурах-самицях, двомісячного віку з масою 128±2 г. Тварин розділили на 3 групи (1 інтактна і 2 дослідні) по 10 у кожній. Щурам на протязі 30 діб вводили препарат ЕКСО у дозі 300 мг/кг, а гранули кверцетину 100 мг/кг маси тіла. Біохімічні та морфометричні дослідження проводили в сироватці крові, тканинах ясен, блоках щелеп із зубами.

Вивчення профілактичної дії препарату проводили на 37 щурах-самцях двомісячного віку з масою 1233 г. Експериментальний пародонтит відтворювали за допомогою моделі, запропонованої Євдокимовим О.І. Досліджувані препарати вводили перорально у вигляді водної суспензії. Тварини були розділені на 4 групи: 1 - інтактна; 2 - модель пародонтиту 70 діб; 3 - при моделюванні пародонтиту вводили ЕКСО (у дозі 300 мг/кг) - 70 діб; 4 - при моделюванні пародонтиту вводили кверцитин (у дозі 100 мг/кг) - 70 діб. У тварин щотижня оцінювали стан тканин пародонта. Біохімічні та морфометричні дослідження проводили у сироватці крові, яснах і блоках щелеп.

Вивчення лікувальної дії препарату проводили на 49 щурах-самцях 1,5- місячного віку з масою 763 г. Пародонтит моделювали за Євдокимовим О.І. Всі щури були розділені на 5 груп: 1 - інтактна; 2 - пародонтит 90 діб; 3 - пародонтит 120 діб; 4 - пародонтит 90 діб + ЕКСО (у дозі 300 мг/кг) протягом 30 діб; 5 - пародонтит 90 діб + кверцетин (у дозі 100 мг/кг) - 30 діб. Тварини інтактної групи при вивченні профілактичної і лікувальної дії препарату перебували на стандартному раціоні віварію й одержували 0,5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Щотижня у щурів оцінювали стан тканин пародонта. Морфометричні та біохімічні дослідження проводили у сироватці крові, тканинах ясен і щелепах щурів.

Іn vitrо антиоксидантні властивості кверцетину, аскорбінової кислоти і ЕКСО визначали із стабільним радикалом дифенілпікрилгідразилом (ДФПГ) (Портягин В.А. та ін., 1985 р.). Ізофлавони вилучали спиртовою екстракцією із таблеток ЕКСО. Перевіряли концентрацію ізофлавонів у екстракті за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (Левицький А.П., Богатов В.В., 2001). Антиоксидантну активність вивчаємих препаратів досліджували в концентрації від 1,25 до 20,0 мкмоль/100 мл.

Біохімічні дослідження проводили в сироватці крові, біоптатах ясен, альвеолярній та стегновій кістках. Активність кислої (КФ) та лужної фосфатази (ЛФ) визначали за методом Левицького А.П. та співавт. (1973), загальну протеолітичну активність (ЗПА) визначали казеїнолітичним методом Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973), активність еластази за методом Visser L., Blauf E.R., (1972), вміст інгібітора трипсину (ІТ) за методом Левицького А.П. (1973), вміст кальцію визначали титрометричним методом із застосуванням мурексиду, вміст фосфору за методом з утворенням фосфорномолібденової кислоти, вміст магнію за реакцією з титановим жовтим (Меньшиков В.В., 1987). Вміст малонового діальдегіду визначали (МДА), по реакції з тіобарбітуровою кислотою (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), вміст гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) за методом Гаврилова В.Б., Мішкорудної М.І. (1983). Активність каталази визначали за методом Королюка М.А., Іванової Л.І. (1988), активність супероксиддисмутази (СОД) за методом Чевари С., Чаба И. (1985), активність глутатіонредуктази (ГР) за методом Путилина Ф.Е., (1982), активність глутатіонпероксидази (ГП) за методом Пахомової В.О. (1982). Визначення ефективної антиоксидантної дози ЕД_min і ЕД₅₀ проводили за методом Лакіна Г.Ф. (1990). Оцінку ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп проводили методом біометрії шляхом визначення лінійних розмірів оголення коренів молярів (Ніколаєва А.В., 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС - 1. Мінеральну щільність стегнової кістки визначали за методом Леонтьєва В.К. (1976). Фрагменти тканин внутрішніх органів тварин фіксували у 10 % нейтральному формаліні і занурювали в парафін. Препарати готували із застосуванням традиційних методів гістології (Меркулов Г.А., 1969). Зрізи забарвлювали гематоксилином і еозином, мікроскопію проводили при збільшенні х 250. Всі отримані результати оброблялися методами математичної статистики з використанням t - критерію Ст'юдента на персональному комп'ютері ІВМ РС.

Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження фармакодинамічних ефектів ЕКСО полягало у вивченні антиоксидантних, остеотропних і естрогенних властивостей після перорального введення препарату 39-денним щурам-самкам у дозах 150, 300, 500 і 700 мг/кг впродовж 3, 8, 13, 23, 33, 43, 53 діб.

При вивченні рівня ПОЛ і активності ферментів АОС (каталази і СОД) у сироватці крові інтактних щурів встановлено, що ці показники у тварин у віці від 39 до 90 діб істотно не змінюються. При цьому в яснах щурів, починаючи з 2,5-місячного віку і старше, вірогідно зростає рівень МДА (р<0,05) й істотно знижується активність каталази і СОД (р<0,05).

На тлі цього різні дози ЕКСО викликають антиоксидантні ефекти у сироватці крові. Активність антиоксидантних ферментів СОД і каталази при введенні щурам дози 150 мг/кг підвищується на 33 добу уведення (р<0,05). А доза 700 мг/кг на 3 добу (р<0,05) підвищує активність каталази і на 8 добу (р<0,05) активність СОД. При введенні мінімальної дози препарату 150 мг/кг рівень МДА в сироватці крові знижується тільки на 53 добу (р<0,05), а при введенні максимальної дози 700 мг/кг вже на 13 добу уведення (р<0,05).

У тканинах ясен антиоксидантна ефективність препарату виявляється на 10 діб пізніше, ніж у сироватці крові.

Таким чином, препарат виявляє виражену антиоксидантну дію на тканини пародонта і на весь організм. Зниження процесів ПОЛ з одночасним підвищенням активності ферментів антиоксидантної системи під впливом ЕКСО пов'язано, на наш погляд, з наявністю в препараті геністеїну й дайдзеїну.

Дослідження стану мінерального обміну включало вивчення активності ЛФ, рівня кальцію і фосфору, а також щільності стегнової кістки й атрофії альвеолярного відростка. Активність ЛФ у сироватці 39-добових щурів найбільш висока і становить 4,32±0,34 нкат/л. У процесі подальшого онтогенезу, а саме в 60-добовому віці, цей показник знижується в 1,6 рази (р<0,05) і у 2,2 рази (р<0,05) у 90-добовому віці. На тлі введення препарату ЕКСО активність цього ферменту теж падає, але в меншій мірі, ніж у інтактних щурів. Так, починаючи з мінімальної дози 150 мг/кг із 23 доби введення і далі, рівень активності ЛФ вірогідно вищий відповідних показників інтактної групи, що може побічно свідчити про посилення процесів мінералізації кісток і зубів під впливом ЕКСО.

Одночасно з віковим зниженням активності ЛФ у сироватці крові інтактних щурів відбувається і зниження у 1,8 разів вмісту фосфору (р<0,05). На тлі застосування препарату ЕКСО в різних дозах рівень фосфору вірогідно вищий показників інтактних тварин, і ця залежність спостерігається до кінця експерименту. Концентрація кальцію в сироватці крові інтактних тварин залишається постійною. Під впливом же ЕКСО спостерігається зниження рівня кальцію в сироватці крові: при введенні мінімальної дози 150 мг/кг - з 33 доби (р<0,05), а при введенні дози 700 мг/кг вже з 8 доби (р<0,05). Це може свідчити про перехід кальцію із крові в кісткову тканину (Сукманський О.І., 2003).

Проведене дослідження мінерального обміну показало, що застосування ЕКСО істотно запобігає віковому зниженню активності ЛФ, вмісту неорганічного фосфору й призводить до гіпокальціємії. Ці дані свідчать про інтенсифікацію під впливом ЕКСО мінерального обміну в звапнілих тканинах щурів, що ростуть. Про це також свідчить збільшення вмісту кальцію і фосфору в альвеолярній кістці тварин, які одержували препарат. При введенні мінімальної дози 150 мг/кг на 43 добу вірогідно збільшується рівень кальцію і фосфору. Дози ЕКСО 300, 500 і 700 мг/кг вірогідно збільшували вміст кальцію в альвеолярній кістці щурів із 13 доби введення. Вірогідне збільшення вмісту фосфату в альвеолярній кістці щурів спостерігається на 13 добу введення препарату в дозах 500 і 700 мг/кг, а в дозі 300 мг/кг - на 23 добу.

Підтвердженням остеотропної дії препарату стали дослідження щільності стегнової кістки. Встановлено, що в інтактних тварин на протязі експерименту цей показник збільшується з 0,91±0,07 до 1,2±0,08 г/см³, а під впливом ЕКСО до 1,7±0,06 г/см³.

Ще одним показником, який відображає процеси мінералізації щелеп щурів служить ступінь атрофії альвеолярного відростка. У інтактних щурів ступінь атрофії збільшується з віком від 39 до 90 діб у 1,4 рази, це свідчить про перевагу в щелепній кістці остеокластичних процесів. Призначення препарату ЕКСО навіть у мінімальній дозі 150 мг/кг протягом місяця гальмує атрофію альвеолярного відростка в 1,2 рази, доза 300 мг/кг на 23 добу (р<0,02), а високі дози препарату (500 і 700 мг/кг) - на 13 добу уведення. Ступінь атрофії альвеолярного відростка на тлі введення ЕКСО знижується, на нашу думку, внаслідок посиленого накопичення в кістковій тканині мінеральних компонентів.

Всі дози препарата, які вводились самкам щурів у період статевого дозрівання, не впливають на органний індекс яєчників. У той же час препарат викликає збільшення відносної маси матки, що говорить про естрогеноподібний характер дії препарату, і підтверджується гістологічним дослідженням. На тлі застосування препарату в судинах матки спостерігається підвищене кровонаповнення, збільшення просвіту матки і зміна співвідношення її шарів. Вірогідно збільшується обсяг міометрія і ендометрія, що пов'язано з наявністю в препараті ізофлавонів геністеїну та дайдзеїну.

Обговорюючи спряженість антиоксидантної, остеотропної і естрогенної дії ЕКСО, необхідно звернути увагу на різні терміни прояву цих ефектів (рис.).

Так, при призначенні мінімальної дози 150 мг/кг остеотропна дія встановлена на 23 добу, антиоксидантна на 33 добу, естрогенна на 43 добу уведення препарату. Середня доза препарату 300 мг/кг остеотропний ефект виявляє на 13 добу, антиоксидантний - на 18 добу, естрогенний - на 33 добу. Максимальна доза препарату 700 мг/кг уже на 5 день виявляє антиоксидантний ефект, на 8 добу - остеотропний і на 18 добу - естрогенний. Естрогенна дія препарату виявляється набагато пізніше і у більших дозах, ніж остеотропний і антиоксидантний ефекти.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Для визначення ефективних доз ЕКСО ЕД_min і ЕД₅₀ було проведено регресійний аналіз залежностей “Доза ЕКСО - активність ферменту”. Ділянки залежностей що вивчалися, добре описувалися рівнянням лінійного виду:

у = 6,31+1,74 х (для каталази); у = 0,49+0,45 х (для СОД),

ізофлавон соєвий мінеральний лікувальний

де у - активність ферменту, х - доза ЕКСО.

Лінійний характер залежності доз ЕКСО і показників активності ферментів дозволив для розрахунку довірчих інтервалів ЕД_min і ЕД₅₀ застосовувані при аналізі регресій, використовувати методи стандартної статистики, де ефективні дози ЕКСО виступають у якості окремих середніх (Лакін Г.Ф., 1990). Розрахунки проведеного дослідження показали, що середня доза антиоксидантного ефекту ЕД₅₀ для СОД дорівнює 286±126,3 мг/кг, для каталази 340±130,6 мг/кг

Найбільш активно відновлює ДФПГ аскорбінова кислота. У концентрації 1,9 мкмоль/100 мл аскорбінова кислота знижує вміст ДФПГ у 2 рази і в концентрації 0,25 мкмоль/100 мл не проявляє антиоксидантних властивостей. Ізофлавони ЕКСО знижують концентрацію ДФПГ на 50 % за концентрацією 8 мкмоль/100 мл і не справляють антиоксидантний вплив при 2 мкмоль/100 мл. Трохи нижча антиоксидантна активність у кверцетину: 10,5 мкмоль/100 мл знижує вдвічі вміст ДФПГ і 4 мкмоль/100 мл не виявляє антиоксидантних властивостей. Таким чином, антиоксидантна активність препаратів знижується в ряді аскорбінова кислота > ізофлавони (ЕКСО) > кверцетин.

В експерименті in vivo вивчали, зміни в системі ПОЛ - АОС, що відбуваються під впливом перорального введення як препарату ЕКСО, так і його ізофлавонів геністеїну і дайдзеїну. Проведені дослідження показали, що геністеїн найбільш ефективно знижує рівень МДА як у сироватці крові, так і тканинах ясен (на 15 добу).

Дайдзеїн зменшує концентрацію МДА в сироватці крові тільки через 30 діб уведення (р<0,05), а в тканинах ясен через 15 діб (р<0,05). А введення щурам препарату ЕКСО призводить до зменшення рівня МДА в сироватці крові і тканинах ясен тільки через 30 діб (р<0,05).

Під впливом геністеїну активність антиоксидантних ферментів у сироватці крові і тканинах пародонта підвищується на 15 добу уведення (р<0,05). Дайдзеїн виявляв менш виражену антиоксидантну дію, ніж геністеїн. Під дією ЕКСО активність антиоксидантних ферментів каталази, СОД і ГП підвищується (р<0,05) у всіх досліджуваних групах на 30 добу уведення.

Проведені дослідження дозволяють розташувати препарати в наступний ряд у порядку зниження антиоксидантної ефективності: геністеїн > дайдзеїн > ЕКСО. Оскільки з таблетками ЕКСО тварини одержували однакову кількість геністеїну й дайдзеїну (по 0,3 мг/кг маси), то слід зробити висновок, що антиоксидантні властивості ЕКСО пов'язані, перш за все, з наявністю геністеїну і меншою мірою - дайдзеїну.

Порівняльне вивчення пародонтопротекторних властивостей ЕКСО і гранул кверцетину показало, що обидва препарати сприяють вірогідному зниженню ступеня атрофії альвеолярного відростка нижніх щелеп щурів від 28,2±0,5 % до 24,8±0,4 % і 25,3±0,5 %, відповідно. Таким чином, препарат ЕКСО стимулює процеси мінералізації в альвеолярній кістці і не поступається гранульованому кверцетину, хоча вміст біофлавоноїду в останньому в 16 разів перевищує вміст ізофлавонів в ЕКСО.

Вивчення лікувально-профілактичної ефективності ЕКСО проводили в умовах експериментального моделювання пародонтиту у щурів, що оцінювали на підставі даних клінічного огляду порожнини рота щурів, біохімічних і морфометричних досліджень. Як препарат порівняння використовували гранули кверцетину.

Результати клінічного огляду порожнини рота щурів показали, що до 70-80-ої доби утримання тварин на дієті м'якої консистенції з високим рівнем вуглеводів у 100 % тварин клінічна картина виявилася аналогічною генералізованому пародонтиту середнього ступеня у людини (набряклість, кровоточивість маргінального краю ясен).

Відтворення пародонтиту призводить до збільшення вмісту МДА - у сироватці крові щурів з 1,66±0,04 до 1,85±0,07 мкмоль/л (р<0,05). З розвитком дистрофічно-запального процесу в пародонті, що супроводжується інтенсифікацією вільнорадикального окислення, відбувається виснаження резервних можливостей антиоксидантного захисту, про що свідчить вірогідне зниження в сироватці крові щурів активності каталази і СОД. Вірогідне зниження активності глутатіон-редуктази в сироватці крові з 0,95±0,12 мккат/л до 0,50±0,06 мккат/л при пародонтиті підтверджує також наявність порушень з боку антиперекисної глутатіонової системи.

Накопичення продуктів вільнорадикального окислення викликає деструкцію та руйнування клітинних мембран, міжклітинного матриксу, активує протеоліз. Про це свідчить вірогідне збільшення активності КФ з 8,15±1,17 до 10,57±1,02 нкат/кг, ЛФ з 7,45±1,14 до 10,48±0,70 нкат/кг і еластази з 36,6±1,1 до 46,8±1,3 мккат/кг в тканинах ясен щурів. Збільшення в сироватці крові активності лізосомального ферменту КФ з 0,27±0,03 до 0,37±0,03 нкат/л, (р<0,05); ЗПА з 3,69±0,92 до 3,93±0,91 нкат/л та зниження рівня інгібітора трипсину з 0,851±0,007 до 0,690±0,020 г/л (р<0,001) свідчить про наявність запального процесу і зниження адаптаційних реакцій організму.

Зниження активності кісткового ізоферменту ЛФ в сироватці крові з 1,80±0,21 до 1,47±0,07 нкат/л як біохімічного маркера кісткового ремоделювання свідчить про зниження темпу кісткоутворення й інтенсивності мінерального обміну у щурів з пародонтитом.

Проведені морфометричні дослідження показали, що в щурів з пародонтитом відзначається вірогідне підвищення (р<0,001) ступеня атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи, що свідчить про активізацію деструктивно-резорбтивних процесів у кістковій тканині пародонта.

При відтворенні пародонтиту у щурів практично не змінюються концентрації кальцію, магнію і фосфату в сироватці крові. Сталість цих показників у крові підтримується системою гормональної регуляції. Установлено вірогідне зниження (р<0,001) вмісту кальцію в стегновій кістці і тенденція до зниження в альвеолярній кістці. На цьому фоні спостерігається зниження питомої щільності стегнової кістки у щурів із пародонтитом (р<0,001).

Проведені дослідження показали, що при пародонтиті ЕКСО (300 мг/кг), і гранули кверцетину (100 мг/кг) виявляють виражену лікувально-профілактичну дію на тканини пародонта, що підтверджується даними клінічних спостережень і результатами біохімічних і морфометричних досліджень.

Під дією ЕКСО і гранул кверцетину знижується інтенсивність прояву симптомів запалення ясенного краю, до повного їхнього зникнення.

Біохімічні дослідження показали, що і профілактичне, і лікувальне застосування досліджуваних препаратів у щурів за умов пародонтиту сприяють нормалізації маркерних показників у сироватці крові й у тканинах ясен, змінених внаслідок розвитку пародонтиту.

Під впливом ЕКСО і гранул кверцетину спостерігаються позитивні зміни в прооксидантно-антиоксидантній системі як при лікувальному, так і при профілактичному введенні. Це підтверджується вірогідним зменшенням вмісту МДА в сироватці крові (р<0,05), а також підвищенням активності каталази, СОД як у сироватці крові, так і в тканинах ясен. Застосування препаратів сприяє нормалізації біохімічних показників. Під дією ЕКСО і гранул кверцетину в сироватці крові спостерігається підвищення рівня інгібітора трипсину (з 0,690±0,020 г/л до 0,716±0,019; 0,720±0,020 г/л, відповідно), зниження ЗПА (з 3,93±0,91 нкат/л до 2,86±0,87; 3,68±0,92 нкат/л, відповідно), а також вірогідне зниження активності КФ (з 0,37±0,03 нкат/л до 0,23±0,03; 0,25±0,04нкат/л, відповідно). У тканинах ясен спостерігається - зниження ЗПА (з 547,1±19,7 мккат/кг до 504,7±18,8; 511,3±17,2 мккат/кг, відповідно), та вірогідне зниження рівня фосфатаз і еластази. Зниження активності лізосомального ферменту КФ в тканинах ясен характеризує виражені мембраностабілізуючі властивості препаратів.

У результаті проведених досліджень встановлено, що ЕКСО має здатність гальмувати деструктивно-резорбтивні процеси в пародонті, про що свідчить факт зниження ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп як при профілактичному (у 1,2 рази), так і при лікувальному застосуванні (у 1,3 рази), що дозволяє судити про наявність у препараті остеотропних властивостей.

Введення ЕКСО для лікування пародонтиту в щурів практично не впливає на концентрацію кальцію в сироватці крові, у той же час визначається виражена тенденція до зростання концентрації магнію, фосфату й активності кістково-специфічної ЛФ (у 1,5 рази) в крові. Підвищення вмісту магнію в крові сприяє усуненню запалення в тканинах пародонта. Під дією ЕКСО спостерігається збільшення вмісту кальцію і фосфату в кістковій тканині, найбільше в стегновій кістці - підвищення рівня кальцію в 1,3 рази (р<0,001). Про сприятливий вплив ЕКСО на стан кісткової тканини можна судити також за вірогідним збільшенням питомої щільності стегнової кістки після лікувального введення препарату (р<0,05). Все це підтверджує наявність у препарату ЕКСО остеотропних властивостей.

Проведені дослідження показали здатність препарата соєвих ізофлавонів ЕКСО стимулювати кісткоутворення через підвищення активності остеобластів, на що вказує зростання активності кістково-специфічної ЛФ в сироватці крові.

Таким чином, введення препаратів з лікувальною і профілактичною метою призводить до нормалізації гомеостазу порожнини рота щурів, до зниження рівня ПОЛ і протеолітичної активності в тканинах, сприяє функціональній стабілізації мембранних структур.

Порівняльний аналіз пародонтопротекторних ефектів ЕКСО і гранул кверцетину показав, що препарат ЕКСО має більш виражені антиоксидантні та остеотропні властивості.

Результати проведеного токсикологічного дослідження препарату ЕКСО після гострого, підгострого і хронічного введення свідчать про відсутність негативного впливу досліджуваного препарату на життєво важливі органи тварин.

Представлена робота дозволяє визначити три напрямки дії препарату ЕКСО, за рахунок яких здійснюється пародонтопротекторна ефективність препарату: антиоксидантний, остеотропний і, до деякої міри, естрогенний.

Отже, проведені нами порівняльні дослідження свідчать про високу антиоксидантну та пародонтопротекторну ефективність препарату ЕКСО. Фармацевтичний препарат гранули кверцетину проявляє менш виражені в порівнянні з ЕКСО антиоксидантні й пародонтопротекторні властивості.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає у підвищенні ефективності профілактики та лікування дистрофічно-запальних захворювань пародонту за допомогою препарату соєвих ізофлавонів ЕКСО. На підставі визначення приоритетних механізмів пародонтопротекторної дії препарату ЕКСО встановлена його здатність максимально коригувати різні ланки патогенезу експериментального пародонтиту, яка є більш виразною, ніж у препарату порівняння кверцетину, що обгрунтовує доцільність його профілактичного і лікувального застосування за даної патології.

1. На підставі вивчення в умовах гострого і хронічного експерименту токсичності, ембріотоксичності та впливу препарату ЕКСО на репродуктивну систему тварин, встановлена відсутність його негативного впливу на основні органи і системи організму та показано, що цей препарат можна віднести до групи практично нетоксичних речовин.

2. Антирадикальна активність ЕКСО за умов in vitro достовірно перевищує відповідну активність препарату порівняння кверцетина на 24,5 %. При цьому в умовах in vivo за здатністю стимулювати антиоксидантну систему в сироватці крові та тканинах ясен щурів препарат значно переважає кверцетин, але поступається перед синтетичними ізофлавонами - геністеїном та дайдзеїном.

3. Виявлена виразна остеотропна активність препарату ЕКСО, яка полягає у збільшенні мінеральної щільності (на 15-18 %), підвищенні концентрації кальцію (на 18-20 %) та зниженні активності кислої фосфатази (на 23-25 %) в тканинах пародонту порівняно з відповідними показниками інтактних тварин. Це підтверджується тенденцією до зниження ступеня атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи, що зафіксоване у щурів, які протягом експерименту отримували ЕКСО. 4. Більш прискорене збільшення органного індексу матки, товщини міометрію в 1,2 рази (р<0,001) та ендометрію - в 1,6 рази (р<0,001) у щурів у період статевого дозрівання під впливом ЕКСО підтверджує наявність у препарату естрогенної активності та можливу участь естроген опосередкованих механізмів в реалізації остеотропної та пародонтопротекторної дії цього препарату.

5. В умовах експериментального пародонтиту виявлена лікувально-профілактична дія препарату ЕКСО, яка підтверджується стабілізуючим впливом препарату на активність ключових ферментів антиоксидантного захисту ураженого пародонту - каталази, супероксиддисмутази, зменшенням ступеня атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи щурів на 21,0 %, збільшенням питомої щільності кістки та вмісту кальцію і фосфату (в середньому на 20-30 %), зниженням активності еластази і кислої фосфатази відповідно на 14,0 % і 26,4 % (р<0,001). При цьому пародонтопротекторна активність ЕКСО суттєво перевищує аналогічну активність препарату порівняння кверцетину.

6. Пародонтопротекторна активність препарату ЕКСО в умовах експериментального пародонтиту обумовлена поєднанням остеотропних, антиоксидантних та естрогенних механізмів дії біологічно активних речовин, що входять до його складу. При цьому остеотропні та антиоксидантні властивості перевищують естрогенні ефекти препарату, що дозволяє рекомендувати його широке клінічне застосування з метою профілактики та лікування пародонтитів.

7. Остеотропні і антиоксидантні властивості препарату ЕКСО перевищують його естрогенні ефекти і він в терапевтичних дозах повністю позбавлений токсичної дії на тваринний організм, що дозволяє рекомендувати препарат для клінічного дослідження з метою профілактики та лікування пародонтитів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Остеотропная активность соевого препарата “ЭКСО” / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, Л.Н. Россаханова, Н.Ю. Лерфина // Вісник стоматології. - 2000. - № 4. - С. 5-9. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

2. Влияние препарата “ЭКСО” на состояние тканей пародонта крыс / Левицкий А.П., Чумакова Ю.Г., Макаренко О.А., Россаханова Л.Н., Лерфина Н.Ю., Перова А.И.. // Вісник стоматології. - 2000. - № 1. - С. 15-17. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

3. Выделение и биологические свойства соевых изофлавонов / Левицкий А.П., Макаренко О.А., Богатов В.В., Селиванская И.А., Ходаков И.В., Россаханова Л.Н. // Хранение и переработка сельхозсырья. Москва. - 2001. - № 9. - С. 38-41. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

4. Вплив соєвих ізофлавонів на активність каталази у сироватці крові телиць з гіпофункцією яєчників / А.П. Левицький, Є.Ф. Станішевський, В.А. Грабовецький, Л.Н. Россаханова // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2002. - Т. 4, № 5. - С. 94-96. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

5. Визначення ефективної дози соєвих ізофлавонів за їхньою здатністю стимулювати антиоксидантну систему / Левицький А.П., Макаренко О.А., Розсаханова Л.Н., Лерфіна Н.Ю., Ходаков І.В. // Ліки. - 2002. - № 5-6. - С. 63-66. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

6. Антиоксидантные характеристики соевых изофлавонов / Л.Н. Россаханова, О.А. Макаренко, А.П. Левицкий, Н.Ю. Лерфина // Вісник морської медицини. - 2002. - № 4. - С. 42-48. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

7. Макаренко О.А., Левицкий А.П., Россаханова Л.Н. Временная и дозозависимая индукция изменений минерального обмена в организме крыс, получавших соевые изофлавоны // Проблеми остеології. - 2003. - Т. 6, № 4. - С. 33-36. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

8. Розсаханова Л.М., Макаренко О.А., Левицький А.П. Термінова та дозова залежність антиоксидантних ефектів соєвих ізофлавонів у щурів // Вісник морської медицини. - 2003. - № 4. - С. 96-99. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

9. Влияние сочетанного применения препаратов “ЭКСО” и “Биотрит - Дента” на состояние тканей пародонта и показатели минерального обмена у крыс в условиях моделирования пародонтита / Ю.Г. Чумакова, Ю.Е. Косоверов, Л.Н. Россаханова, А.П. Левицкий // Вісник стоматології. - 2003. - № 1. - С. 13-19. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

10. Чумакова Ю.Г., Розсаханова Л.М., Левицький А.П. Вплив фітоестрогенів на стан кісткової тканини і показники мінерального обміну при експериментальному пародонтиті у щурів // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 5. - С. 35-39. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

11. Розсаханова Л.М., Левицький А.П., Макаренко О.А. Порівняльна антиоксидантна ефективність препаратів, що містять біофлавоноїди // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 1. - С. 21-24. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

12. Россаханова Л.Н., Макаренко О.А., Левицкий А.П. Антиоксидантные свойства препарата ЕКСО in vitro // Вісник морської медицини. - 2004. - № 1. - С. 82 - 84. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

13. Вивчення обміну кальцію у кістках щурів при експериментальній остеодистрофії та її корекції / Сукманський О.І., Левицький А.П., Подорожна Р.П., Кнава О.Е., Макаренко О.А., Корнєва Ж.Б., Ходаков І.В., Розсаханова Л.М. // Аграрний вісник Причорномор'я. Збірник наукових праць. Біологічні та ветеринарні науки. - Вип. 21. - 2003. - С. 385-390. Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

14. Соевые фитоэстрогены: геронтологические и гериатрические аспекты / Левицкий А.П., Макаренко О.А., Богатов В.В., Россаханова Л.Н., Сумбаев В.В. // Тези доповідей ЙЙЙ національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 2000. - С. 14. Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

15. Влияние соевых изофлавонов на антиоксидантные свойства сыворотки крови крыс / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, Л.Н. Россаханова Н.Ю. Лерфина // Вісник фармації. - 2001. - № 3. (27). - С. 167. (Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”). Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

16. Макаренко О.А., Дюдина И.А., Россаханова Л.Н. Биохимия соевых изофлавонов // Український біохімічний журнал. - 2002. - Т. 74, № 4а (додаток 1). - С. 55. (Матеріали VІІІ Українського біохімічного з'їзду, 1-3 жовтня 2002. - Чернівці). Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів і написання статті.

17. Розсаханова Л.М. Механізм лікувально - профілактичної дії препарату ЕКСО при експериментальному пародонтиті у щурів // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2003. - С. 53.

18. Россаханова Л.Н. Сравнительная оценка пародонтопротекторных свойств препарата ЕКСО и гранул кверцетина // Матеріали V Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка Фролькіса В.В. - Київ, 2004. - С. 159-160.

АНОТАЦІЇ

Розсаханова Л.М. Лікувально-профілактична ефективність препарату ЕКСО при експериментальному пародонтиті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005.

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування та профілактики запальних та дистрофічно-запальних захворювань пародонту за допомогою препарату соєвих ізофлавонів - ЕКСО. Проведене токсикологічне дослідження ЕКСО в гострому, підгострому і хронічному введенні свідчить про відсутність негативного впливу препарату на життєво важливі органи трьох видів тварин. Досліджено антирадикальну активність ЕКСО за умов in vitro, де показано, що ЕКСО достовірно перевищує відповідну активність препарату порівняння кверцетина. При цьому в умовах in vivo за здатністю стимулювати антиоксидантну систему в сироватці крові та тканинах ясен щурів ЕКСО значно переважає кверцетин, але поступається перед синтетичними ізофлавонами - геністеїном та дайдзеїном. Вивчення фармакологічних ефектів ЕКСО показало, що даний препарат володіє вираженою антиоксидантною, остеотропною, естрогенною дією. При цьому остеотропні та антиоксидантні властивості перевищують естрогенні ефекти препарату. На моделі експериментального пародонтиту у щурів установлена виражена пародонтопротекторна дія ЕКСО, що обумовлена антиоксидантними, мембраностабілізуючими, протизапальними й остеотропними властивостями. На підставі визначення приоритетних механізмів пародонтопротекторної дії препарату ЕКСО встановлена його здатність максимально коригувати різні ланки патогенезу експериментального пародонтиту, яка є більш виразною, ніж у препарату порівняння кверцетину, що обґрунтовує доцільність його профілактичного і лікувального застосування за даної патології. Ключові слова: препарат ЕКСО, фармакологічні властивості, експериментальний пародонтит.

Россаханова Л.Н. Лечебно-профилактическая эффективность препарата ЕКСО при экспериментальном пародонтите. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.03.05 - фармакология. - Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, г. Одесса, 2005.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения и профилактики пародонтита при применении препарата соевых изофлавонов ЕКСО.

Разработан и экспериментально изучен на животных препарат ЕКСО, который содержит изофлавоны генистеин, дайдзеин (2 мг/г), витамины, микро и макроэлементы. На основании проведенных токсикологических исследований препарат ЕКСО можно отнести к группе практически не токсичных веществ.

Изучение фармакодинамических эффектов ЕКСО показало, что антиоксидантная, остеотропная и эстрогенная эффективность препарата у крыс проявляется в разные сроки. Среднетерапевтическая доза препарата 300 мг/кг проявляет остеотропный эффект на 13 день, антиоксидантный на 18 и эстрогенный на 33 день. Максимальная доза препарата 700 мг/кг уже на 5 день проявляет антиоксидантный эффект, на 8 день остеотропный и на 18 день эстрогенный.

Среднеэффективная терапевтическая доза ЕКСО ЕД₅₀ определена по способности стимулировать антиоксидантную систему у крыс. Установлено, что ЕД₅₀ для супероксиддисмутазы (СОД) равняется 286±126,3 мг/кг, для каталазы 340±130,6 мг/кг.

Приведена сравнительная антирадикальная характеристика in vitro аскорбиновой кислоты, кверцетина, ЕКСО и определено место нового препарата в ряду снижения антиоксидантной эффективности: аскорбиновая кислота - изофлавоны (ЕКСО) - кверцетин.

Проведена сравнительная антиоксидантная характеристика синтетических изофлавонов генистеина, дайдзеина и препарата ЕКСО in vivo. Препараты изофлавонов можно расположить в следующий ряд в порядке снижения антиоксидантной эффективности: генистеин>дайдзеин>ЕКСО.

Сравнительное изучение антиоксидантных и пародонтопротекторных свойств ЕКСО и гранул кверцетина показало, что ЕКСО проявляет более выраженную антиоксидантную активность, определяемую по степени снижения уровня МДА и повышению активности СОД и каталазы в сыворотке крови и тканях десны. ЕКСО и гранулы кверцетина также достоверно снижают степень атрофии альвеолярного отростка нижней челюсти, что свидетельствует о наличии пародонтопротекторных эффектов изученных препаратов с определенным преимуществом ЕКСО в 1,2 раза.

На модели пародонтита у крыс показана высокая лечебно-профилактическая эффективность препарата ЕКСО, обусловленная антиоксидантным действием (снижение в сыворотке и десне содержания МДА и рост активности каталазы, СОД, глутатионредуктазы), противовоспалительным влиянием (снижение в сыворотке и десне общей протеолитической активности, активности щелочной и кислой фосфатаз, эластазы) и остеотропным эффектом (снижение степени атрофии кости альвеолярного отростка на 21 %, увеличение плотности бедренной кости на 20,7 % и увеличение содержания кальция и фосфата в костной ткани в 1,3 раза).

Результаты проведенного исследования служат экспериментальным обоснованием для внедрения препарата ЕКСО в стоматологическую практику с целью профилактики и лечения воспалительных и дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта.

Ключевые слова: препарат ЕКСО, фармакологические свойства, экспериментальный пародонтит.

Rozsakhanova L.M. Therapeutic and prophylactic effect of the preparation EKSO under experimental periodontitis. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of the kandidat of biological sciences in specialty 14.03.05 - pharmacology. - The Institute of Dentistry of AMS of Ukraine, Odessa, 2005.

In the dissertation the theoretical substantiation and new decision of a urgent scientific task directed on rising to efficiency treatment and prophylaxis of inflammatory and dystrophic-inflammatory diseases of periodontum with the help of a preparation of soya isoflavones - EKSO is submitted. Carried out the toxical research of ЕКSО in acute, subacute and chronic introduction testifies to absence of negative influence of a preparation on the vital bodies of three kinds of animals. The antiradical activity EKSO is investigated under conditions in vitro, where is shown, that EKSO authentically exceeds the appropriate activity of a preparation of comparison of Quercetinum. Thus in conditions in vivo behind ability to stimulate antioxidant system in Serum of a blood and rat gingiva tissues ЕКSО Quercetinum considerably prevails, but concedes before synthetic isoflavones - genistein and daidsein. The study of pharmacological effects ЕКSО has shown, that the given preparation owns expressed antioxidant, osteotropic, estrogenic action. Thus of osteotropic and antioxidant property exceed estrogenic effects of a preparation. On model experimental periodontites at rat fixed expressed periodontoprotectical action ЕКSО, that is caused by antioxidant, membranostabilizing, antiinflammatory and osteotropic properties. On the basis of definition of priority mechanisms of periodontoprotectical action of a preparation ЕКSО its ability maximum make correction different parts of a pathogeny experimental periodontites fixed which is more expressive, than at preparations of comparison of Quercetinum, that causes expediency of its preventive and medical application at the given pathology.

...