Конструктивні та реконструктивні заходи в стоматологічній терапії при використанні незнімних реставрацій

Значного розвитку набувають конструкційні матеріали. З`являються принципово нові групи матеріалів за хімічною структурою та за методиками їх застосування, але на даний час не сформульовані чіткі клінічно обумовлені показання до застосування різних груп таких матеріалів, що, зазвичай, призводить до погіршення якості незнімних реставрацій.

Недостатньо вивчений вплив конструкційних матеріалів на тверді тканини зубів та реакція мікроструктур пульпи зуба на препарування у віддалений термін.

Отже, на часі постало питання впровадження новітніх технологій діагностики захворювань та вибору ефективних методів лікування [Ziskind D., Avivi L., Haramati O. 1998; Владимирський А.В. 2004; Жижина Н.А., Прохончуков А.А. 2005; Ряховський О.М. 2005].

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

Провести епідеміологічне дослідження дорослого населення м. Києва з метою вивчення стану твердих тканин зубів.

В експерименті на тваринах визначити властивості тканин пульпи зуба під впливом стоматологічних втручань.

Створити алгоритм та визначити методику діагностичних заходів для об'єктивізації стану твердих тканин зуба.

Клінічно обґрунтувати зміни в твердих тканинах зуба та визначити коректну методику відновлення дефектів.

Клінічно апробувати визначені методики відновлення твердих тканин зубів із застосуванням нових підходів у діагностиці та запровадити у практичну діяльність.

1. Матеріали та методи дослідження

Наведені в роботі результати отримані в ході:

епідеміологічних обстежень 945 осіб дорослого населення м. Києва з метою визначення стану твердих тканин зубів;

проведення експерименту на 32 статевозрілих тваринах (свиноматках породи “Біла українська” у віці трьох-чотирьох років середньою вагою 109 кг), впродовж 12 місяців з метою визначення морфологічних, гістологічних та біохімічних змін показників у тканинах пульпи зубів;

створення тривимірної комп'ютерної (3D) моделі зубів з урахуванням локалізації та визначенням об'єму зруйнованої частини;

математичного обґрунтування конгруенції “конструктивний матеріал + тверді тканини зуба”;

клінічних спостережень 83 пацієнтів жіночої та чоловічої статі віком від 18 до 50 років з метою визначення результатів лікування із застосуванням прямих та непрямих методів реставрації твердих тканин зубів різними конструкційними матеріалами.

Для власного визначення показників стану тканин порожнини рота нами попередньо були проаналізовані статистичні звіти надання стоматологічної допомоги в м. Києві.

З метою визначення стану твердих тканин зубів проведено епідеміологічне дослідження, об'єктом якого було доросле населення м. Києва. Чоловіки та жінки різних вікових груп підлягали стоматологічним обстеженням в ході планової санації в стоматологічних поліклініках та при проведенні профілактичних оглядів студентів навчальних закладів.

З метою одержання максимальної кількості необхідної інформації та дотримання методичного підходу було виділено ряд основних показників, які підлягали виявленню при стоматологічних оглядах. Ці показники реєструвались в розробленій карті - схемі обстеження стоматологічного хворого, яка складалась з трьох основних частин: паспортної, клінічної та додаткової .

Матеріали, отримані при стоматологічних обстеженнях, підлягали викопіровці, групували в залежності до вікової групи та реєстрували.

Дослідженню підлягав екстерпований матеріал чотирьох нижніх різців, поділений на три групи. Перша група: контроль - 32 різці; друга група: 48 нижніх різців, відпрепарованих під коронки, з повним видаленням емалі, третя група: 48 нижніх різців, відпрепарованих під коронки та покритих ними, з повним видаленням емалі. Всього досліджені 128 зубів статевозрілих тварин - свиноматок у віці трьох - чотирьох років середньою вагою 109 кг. Експеримент тривав 12 місяців.

В ході експерименту здійснювались ветеринарні спостереження за загальним станом здоров`я піддослідних тварин без будь-яких клінічних або патологічних відхилень. Отриманий експериментальний матеріал підлягав морфометричному, гістологічному та біохімічному дослідженню.

У сучасних умовах велике значення має зниження собівартості і трудомісткості відновлення зруйнованих зубів. Ефективним шляхом вирішення цієї проблеми є автоматизація процесу на основі сучасних CAD/CAM - систем, що реалізують концепцію комплексної автоматизації, тобто охоплення всього технологічного циклу. Але і локальна автоматизація окремих ділянок процесу також принесе істотну економію матеріальних і тимчасових витрат.

Однією з таких ділянок є створення тривимірної (об'ємної) 3D моделі зруйнованого об'єкта. Сучасне проектування здійснюється за допомогою CAD-систем і містить у собі створення 3D моделі об'єкта, обрахування об`єму відсутніх твердих тканин зуба, вибір матеріалу та методу пломбування. Для цього була обрана система автоматизованого проектування CAD, яка використовує передові технології просторового твердотілого моделювання і дозволяє істотно підвищити ефективність роботи. Для відпрацювання технології на стадії проектування без дорогих натурних експериментів, а також для оптимізації вже наявної технології - конфігурації пломби, використовувались CAE-системи.

Для об'ємного сканування був застосований контактний сканер MDX-20 виробництва фірми Roland. MDX-20 може сканувати широкий діапазон об'єктів, включаючи гіпсові моделі зубів, які не можуть бути скановані звичайним оптичним сканером.

Отримані зображення оброблялись за допомогою професійної системи концептуального 3D проектування та моделювання RhinoCeros, для операційного середовища Windows 9х/NT, основою якого є AGLib NURBS - технологія моделювання.

Використання комп'ютерних технологій дали нам можливість застосувати математичні розрахунки для визначення взаємодії конструктивних матеріалів із тканинами зруйнованого зуба. У даній роботі використовувалися чисельні експерименти, що дозволяють визначити розподіл напружень у зубі з пломбою, які виникають під дією зовнішніх навантажень.

Для проведення клінічних досліджень нами були відібрані пацієнти чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 50 років кількістю 83 особи з дефектами твердих тканин молярів та премолярів, об'єм руйнування яких складав від 7% до 64% та котрі потребували відновлення анатомічної форми зубів та функції.

Нами було досліджено 39 чоловіків та 44 жінки з дефектами твердих тканин зубів І та ІІ класів за Blаck. Загалом 119 зубів.

І група - об`єм руйнування твердих тканин зубів становив до 30%;

Зуби з дефектами твердих тканин апроксимальних поверхонь молярів та премолярів (ІІ клас за Blаck), в залежності від об`єму руйнування твердих тканин, були розподілені на 3 клінічні групи:

І група - об`єм руйнування твердих тканин зубів становив до 20%;

ІІ група - непряме відновлення фотополімерною вкладкою (inlay-onlay);

ІІІ група - непряме відновлення вкладкою (inlay-onlay), виготовленою методом комп`ютерного фрезування.

В І клінічній групі проводили пряме відновлення універсальним світлополімерним композиційним матеріалом CHARISMA (Hereus-Kulzer, Німеччина) зубів у 25 пацієнтів (14 чоловіків та 11 жінок), з них: до 25 років - 7 пацієнтів (4 чоловіки та 3 жінки), від 25 до 30 років - 7 пацієнтів (4 чоловіки та 3 жінки), від 31 до 40 років - 8 пацієнтів (5 чоловіків та 3 жінки), від 41 до 50 років 3 пацієнти (1 чоловік та 2 жінки). Було відновлено 39 зубів: 18 зубів з локалізацією порожнин І класу за Blаck (8 премолярів і 10 молярів) та 21 зуб з локалізацією порожнин ІІ класу за Blаck (9 премолярів та 12 молярів).

При відновленні оклюзійної поверхні молярів та премолярів (І клас за Blаck) використовували склоіономерний цемент Fugi ІX (GC, Японія) 22 пацієнтам (12 чоловікам та 10 жінкам), з них віком до 25 років - 6 пацієнтів (3 чоловіки та 3 жінки), від 25 до 30 років - 5 пацієнтів (3 чоловіки та 2 жінки), від 31 до 40 років - 6 пацієнтів (3 чоловіки та 3 жінки), від 41 до 50 років - 5 пацієнтів (3 чоловіки та 2 жінки). Було відновлено 7 зубів (3 премоляри і 4 моляри).

В ІІ групі відновлення твердих тканин зубів було проведено з застосуванням світлополімерної вкладки (inlay-onlay), виготовленої непрямим методом у 21 пацієнта (8 чоловіків та 13 жінок), з них віком до 25 років - 3 пацієнти (1 чоловік та 2 жінки), від 25 до 30 років - 5 пацієнтів (2 чоловіки та 3 жінки), від 31 до 40 років - 8 пацієнтів (3 чоловіки та 5 жінок), від 41 до 50 років - 5 пацієнтів (2 чоловіки та 3 жінки).

Було відновлено 53 зуби: 28 зубів з локалізацією порожнин І класу за Blаck (14 премолярів та 14 молярів) та 25 зубів з локалізацією порожнин ІІ класу за Blаck (10 премолярів та 15 молярів).

В ІІІ групі відновлення твердих тканин зубів було проведено із застосуванням вкладки (inlay-onlay), виготовленої методом комп`ютерного фрезування з використанням апарату CEREC (SIRONA, Німеччина) у 15 пацієнтів (8 чоловіків та 7 жінок), з них віком до 25 років - 3 пацієнти (2 чоловіки та 1 жінка), від 25 до 30 років - 7 пацієнтів (3 чоловіки та 4 жінки), від 31 до 40 років - 4 пацієнтів (3 чоловіки та 1 жінка), від 41 до 50 років - 1 пацієнтові.

Було відновлено 20 зубів: 9 зубів з локалізацією порожнин І класу за Blаck (4 премоляри та 5 молярів) та 11 зубів з локалізацією порожнин ІІ класу за Blаck (5 премолярів та 6 молярів).

В першій клінічній групі проводили пряме відновлення світлополімерним композиційним матеріалом CHARISMA (Hereus-Kulzer, Німеччина) за загальноприйнятою методикою.

У випадку глибокого гострого карієсу нами використовувалася лікувальна прокладка (Life, Kerr) з подальшим використанням ізоляційної прокладки склоіономерним цементом (Fugi ІX (GC, Японія).

Пацієнтам І групи з дефектами каріозних порожнин І класу за Blаck проводили пряме відновлення склоіономерним матеріалом Fugi ІX (GC, Японія).

В ІІ клінічній групі відновлення дефектів твердих тканин зубів відбувалось за допомогою вкладок (inlay-onlay), виготовлених непрямим методом з застосуванням світлополімерного композиційного матеріалу CHARISMA (Hereus-Kulzer, Німеччина) та полімеризатора (Lite-boks) за загальноприйнятою методикою.

В ІІІ клінічній групі відновлення дефектів твердих тканин зубів вкладками (inlay-onlay), виготовленими методом комп`ютерного фрезування з використанням апарату CEREC (Chairside Economical Restorations of Esthetic Ceramic) SIRONA, Німеччина.

2. Результати дослідження та їх обговорення

За аналізом статистичних даних можна зробити висновок, що організація та рівень забезпечення стоматологічною допомогою мешканців м. Києві в цілому задовільні.

За основними показниками діяльності медичних установ з надання стоматологічної допомоги населенню м. Києва (за матеріалами офіційних статистичних звітів) спостерігалась стала динаміка росту кількості виготовлених поодиноких коронок. У 2004 р. ці показники підвищились і становили 53375 одиниць, у тому числі 15231 литих.

У 2003 р. значно зросла кількість виготовлених безметалових естетичних коронок. Поряд з кількістю виготовлених поодиноких коронок підвищується кількість виготовлених пломб.

Питома вага виготовлених вкладок у загальній кількості виготовлених пломб дуже мала і не перевищує 2%.

Безпосередньо клінічне обстеження 945 осіб дорослого населення м. Києва дозволило виявити характер дефектів твердих тканин зубів та їх кількісні показники.

За отриманими даними кількість зубів з дефектами коронкової частини, які потребували відновлення, складала 2213. Серед загальної кількості виявлених, кількість дефектів І класу за Blаck складала 575 (26%), ІІ класу - 686 (31%).

В ході експерименту на зубах дослідних тварин нами отримано підтвердження того, що одонтобласти впливають на функцію капілярів пульпи зубів.

Показана електронна мікроскопія термінальної ділянки відросту одонтобласту, в якому містяться секреторні гранули. В прилеглих ділянках ендотелію чітко визначається піноцитозна активність. Через 12 місяців після незнімного протезування більшість одонтобластів в дослідних зубах знаходилась у стані підвищеної функціональної активності, при чому виведення здійснювалося навіть по апокриновому типу, про що свідчать дані електронно-мікроскопічного аналізу.

Характеристика об'єкту дослідження показала гіперпродукцію колагену, яка призводила до того, що нервові волокна виявлялися замурованими.

Це відбилося на трофіці шванівських клітин, а після цього вторинного на стані волокон. В шванівських клітинах спостерігалося різке розширення перинуклеарних цистерн, зменшення електронної щільності матриксу цитоплазми і хроматину ядра.

Поряд з цим, в аксоні помітні атипічні осередки формування мієліну, деструкції мітохондрій і великі вакуолі. Осередки сегрегації, виявлені у шванівських волокнах, які оточують не лише аксони, але і безм'якітні нервові волокна.

В безм'якітних аксонах містилися дисперговані частки гликогену. Лише зрідка були виявлені претерміналі, в яких містилося багато щільних гранул і світлих кульок. Закономірно, що в мієліновій оболонці аксонів спостерігалися розбіжності проміжних ліній.

В цілому, стан структур лімфатичних і кровоносних структур судин був задовільний. В ендотеліальних і гладком'язових клітинах лімфатичної мікросудини, а також в ендотелії артеріального капіляру грубих змін не має. Поряд з цим, в стінках більш великих лімфатичних судин виявлені ознаки організації компонентів плазми, в результаті чого навколо гладком'язових клітин єднальної тканини утворюються гомогенні маси. В отворах лімфатичних капілярів і посткапілярів електронна щільність компонентів лімфи була значно вище, ніж в більш великих мікросудинах, що є побічним доказом порушення дренажної функції початкових відділів лімфатичної системи пульпи.

На перше місце виходять окремі наслідки: гіперпродукція вторинного дентину і колагенових волокон, порушення структури шванівських клітин, мікроциркуляція венозного лімфатичного дренажу пульпи, що зумовило порушення трофіки, інервації, процесів лімфосорбції. Проведене електронне мікроскопічне дослідження пульпи показало, що субмікроскопічна організація її клітин і неклітинних структур характерна для незрілих тканин. Безсумнівно, що неповна диференціація одонтобластів ендотелію капілярів позначалася на їх функції.

В умовах експерименту доведено, що глибоке препарування твердих тканин зубів викликає незворотні зміни в пульпі зубів внаслідок порушення механізмів регулювання внутрішньотканинного тиску за рахунок витікання ліквору через дентин, а також ізоляції рецепторів пульпи від зовнішнього середовища. Результати біохімічних досліджень свідчать про те, що у віддалені терміни (12 місяців) після протезування якісний склад ліпідів у пульпі зубів не змінювався, а кількісні порушення в складі окремих фосфоліпідних фракцій носили однонаправлений характер (рис.9). В пульпі зубів збільшувався вміст холестерину (на 30%) і знижувався вміст фосфоліпідів (на 11%), величина молярного співвідношення холестерин : фосфоліпіди збільшувалася в 1,5 разів, відбувалося збільшення кількості фофсатидилхоліну (на 13%) і різке зменшення кількості фосфатидилсерину (на 33%). Ці фосфоліпіди у значній мірі визначають функціональні властивості біологічних мембран і беруть участь в процесах кальцифікації. Такий дисбаланс провокує функціональні розлади: на першому етапі відбувається підсилення процесів утворення вторинного дентину і колагеноутворювання, а на другому - в результаті гіперпродукції колагенових волокон і аморфної речовини єднальної тканини порушуються міжклітинні зв'язки та погіршуються умови трофіки та інервації.

Біохімічні дані щодо збільшення вмісту в пульпі зубів фосфатидилінозиту (на 14,3%) вказують на зміну транспортування іонів через збудливі мембрани. Зважаючи на холінергічний фосфатидилінозитний ефект, можна стверджувати про суттєве зменшення чутливості загерметизованих тканин.

За результатами чисельних розрахунків напруженого стану в зубах при дефектах І та ІІ класу за Blаck ми вирахували величину максимального напруження, яка виникає в зубі з конструктивними матеріалами при різних ступенях руйнування, при навантаженні на оклюзійну поверхню у =0,9 МПа.

Однак, на основі лише величини максимальних напружень робити висновки щодо доцільності використання тієї чи іншої пломби некоректно.

Необхідно враховувати той факт, що для зуба з пломбою найбільш небезпечні напруження розтяжіння, котрі можуть бути в декілька разів меншими максимальних напружень, які виникають у зубі без пломби. Особливо чутливі до напружень розтяжіння склоіономєрні пломби.

Виходячи з аналізу розподілу напружень у зубі з пломбою, з точки зору виникнення в конструкції (зуб з пломбою) напружень розтяжіння, ми отримали наступні результати:

1. При об'ємі руйнування, який складає 66,4%, напруження розтяжіння виникає тільки при використанні керамічної вкладки. Хоча рівень радиального напруження уr~0,2МПа на поверхні зуба в точці контакту пломби і емалі досить малий, однак рекомендується використовувати інші види пломб.

2. При об'ємі руйнування, який складає 49,3%, в керамічній пломбі на її дні виникає напруження розтяжіння уr~0,2МПа (в цьому місці може виникнути руйнування стінки зуба). А в місці точки дотику дентину, емалі і пломби виникає концентрація дотичних напружень, тому у цій точці може виникнути відкол пломби. В цьому випадку доцільно використовувати інші види пломб (композитну і склоіономерну).

3. При об'ємі руйнування, який складає 32,3%, в керамічній пломбі в районі дна виникає напруження розтяжіння уr~0,2МПа. Тут може виникнути скол стінки зуба. Тому доцільно використовувати композитну і склоіономерну пломби.

4. При об'ємі руйнування, який складає 15,1%, для керамічної пломби висновки аналогічні п.2.

5. При об'ємі руйнування, який складає 7,3%, для керамічної пломби висновки аналогічні п.2 і п.4.

6. При об'ємі руйнування, який складає 66,4%; 49,3%, радиальне напруження уr збільшується майже у 2 рази для композитної і склоіономерної пломб в напрямку кореня зуба.

7. При об'ємі руйнування, який складає 32,3%; 15,1%; 7,3%, радиальне напруження уr збільшується майже у 2 рази для всіх видів пломб.

Для клінічної оцінки нами використовувались критерії реставрації ISO, які засновані на базі USPHS. Оцінка стану реставрацій проводилася через 3, 6 та 12 місяців, при цьому розраховували кількість задовільних і незадовільних пломб.

При обстеженні в динаміці протягом року ми виявили наступні відмінності в основних клінічних групах:

В І групі при реставрації світлополімерними матеріалом в 93% випадків реставрація зберігала створену анатомічну форму, щільно прилягала до тканин зуба, поверхня була дещо шорохувата, що можливо було виправити шліфуванням та поліруванням. У 85% випадків зміна кольору на межі реставрації та поверхні тканин зуба не спостерігалась. В 73% випадків реставрація відповідала за кольором та прозорістю зубній структурі, що прилягає. Наявність чутливості відмічалась у 4 % випадків. Рецидивний карієс мав місце у 1% випадків.

При реставруванні порожнин І класу за Blаck склоіономерним цементом реставрації в 75% випадків зберігали створену анатомічну форму, спостерігалось незначне стирання матеріалу на оклюзійній поверхні, щільно прилягали до тканин зуба, але у 2% випадків при зондуванні межі реставрація - тканини зуба відмічалося порушення цілісності. Поверхня була шорохувата у 68%, що можливо було виправити при тривалій обробці. Чутливість та рецидивний карієс не спостерігалися. Кольорова відповідність не враховувалась.

- вкладки зберігали свою анатомічну форму у 98%;

- поверхня вкладки залишалася гладкою, зміни кольору та прозорості не спостерігалося;

- спостерігалася крайова дезадаптація у 3% випадків, зміна кольору на межі вкладка - тканини зуба відбувалася в напрямку пульпи у 7% випадків;

- чутливість спостерігалася у 5% випадків;

- рецидивний карієс у 3%.

При реставруванні вкладками порожнин ІІ класу за Blаck у 2 випадках спостерігався скол частини вкладки, включаючи порушення контактного пункту. В 2 пацієнтів вкладка була рухливою, а у 1 пацієнта спостерігалося повне випадіння вкладки.

Висновки

діагностичний стоматологічний пульпа оклюзійний

В дисертаційній роботі наведений комплекс виконаних експериментальних та клінічних досліджень, запропоновано нове конструктивне рішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності відновлення функції жувальної групи зубів за рахунок впровадження нової системи діагностики та диференційованого підходу до вибору методу реставрації залежно від об`єму руйнування твердих тканин зубів.

На підставі епідеміологічного дослідження 945 мешканців міста Києва встановлено, що карієс та його ускладнення є основною причиною втрати твердих тканин зубів, порушення функції зубо-щелепної системи. Недосконалість діагностичних заходів та відсутність чітких показань до застосування методів відновлення дефектів твердих тканин зубів призводять до некоректного лікування, про що свідчить низький рівень використання сучасних методів реставрувань.

В умовах експерименту на дослідних тваринах (свинях) доведено, що глибоке препарування твердих тканин зубів викликає незворотні зміни в пульпі зубів. Внаслідок порушення механізмів регулювання внутрішньо-тканинного тиску за рахунок витікання ліквору через дентин, а також ізоляції рецепторів пульпи від зовнішнього середовища спостерігається зниження вмісту в пульпі саме тих фосфоліпідів, які визначають структуру і функцію біологічних мембран; зниження вмісту фосфатидилсерину негативно впливає на процес мінералізації дентину; збільшення фосфатидилінозиту може викликати суттєве зменшення чутливості запломбованих зубів.

При відновленні відсутніх твердих тканин зубів необхідно враховувати фізико-механічні властивості конструктивних матеріалів та твердих тканин зубів. Підставою для цього є результати математичних розрахунків напруженого стану у комплексі зуб-пломба, а саме:

- при об'ємі руйнування, який складає 32%, максимальні напруження на стискання в емалі у ділянці шийки виникають на зовнішній поверхні зуба (на відміну від тих, які виникають у зубі, об`єм руйнування твердих тканин якого складає 66%).

- при об'ємі руйнування, який складає 15%, виникають напруження на розтяжіння, тому склоіономер використовувати недоцільно тому, що в нього межа міцності на розтяжіння невисока. В композиті виникають значно менші напруги, тому його використання більш доцільне, ніж кераміки.

- при об'ємі руйнування, який складає 66%, доцільно використовувати кераміку, тому що в ній виникають значно менші напруження, або композит, тому що він є більш міцним матеріалом, відносно всіх матеріалів, які розглядались.

- при об'ємі руйнування, який складає більше 15% та менше 32%, слід застосовувати композит та склоіономер, тому, що напруження, які в них виникають, ідентичні.

Відновлені дефекти жувальних зубів з втратою твердих тканин менше ніж 40% використання світлополімерних реставрацій є методом вибору порівняно з застосуванням вкладок, тому що за критеріями оцінки системи USPHS спостерігається незначна кількість ускладнень, а саме: вторинний карієс - 4,5%, крайове фарбування - 8%, адекватний апроксимальний контакт - 13%.

5. При відновленні жувальних зубів, об`єм руйнування яких складає від 40% до 65%, слід застосовувати вкладки, виготовлені прямим та непрямим методами, включаючи вкладки, виготовлені методом комп'ютерного фрезування. Ці вкладки зберігають створену анатомічну форму, враховують усі індивідуальні анатомічні властивості коронки зуба та особливості оклюзійної поверхні, не створюють дефекту за рахунок стертості та об'ємної усадки матеріалів, дають мінімальну кількість змін кольору на межі реставрація - тверді тканини зуба.

6. На основі клінічних досліджень та спостережень в динаміці впродовж трьох років можна вважати ефективним використання розроблених вдосконалених методів діагностики та лікування.

Практичні рекомендації.

При виборі конструктивного матеріалу необхідно враховувати велику кількість різних, часто суперечливих факторів: фізико-механічні властивості твердих тканин зубів; анатомічне розташування, форму, ступінь руйнації (об`єм порожнини), товщину та щільність стінок зуба; групову належність зуба; механічні вимоги та технологію виготовлення, надійність та довговічність матеріалу, естетичні, екологічні вимоги, тощо. Навіть попередній вибір матеріалу не завжди очевидний.

Тому, при визначенні матеріалу слід враховувати наступні рекомендації:

1. При відновленні дефектів твердих тканин зубів об'єм руйнування яких складає до 10% , слід віддавати перевагу пломбуванню композиційними матеріалами.

2. При відновленні дефектів твердих тканин зубів об'єм руйнування яких складає до 20%, слід віддавати перевагу пломбуванню композиційними матеріалами або склоіономерними цементами.

3. При об'ємі руйнування твердих тканин зубів до 30%, дефекти розташовані на оклюзійній поверхні (І клас за Blаck) підлягають відновленню склоіономерними цементами, а при локалізації дефектів на апроксимальних поверхнях доцільно застосовувати реставрування, виготовлені прямим методом світлополімерними матеріалами.

4. При відновленні дефектів твердих тканин зубів об'єм руйнування яких складає до 50%, максимально ефективне відновлення дефектів вкладками, виготовленими непрямим методом з світлополімерних матеріалів, або методом комп'ютерного фрезування.

5. Дефекти, об'єм яких складає до 65%, слід відновлювати вкладками, але переважно керамічними, виготовленими методом комп'ютерного фрезування.

6. Дефекти, об'єм яких складає понад 65%, відновленню конструкційними матеріалами не підлягають. В цих випадках потрібно застосування інших методів лікування.

Література

1. Ступницька О.М. Порівняльна оцінка ефективності відновлення зубів композитними вкладками при непрямій реставрації // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т. 10, частина ІІ. - С. 152.

2. Ступницька О.М. Застосування комп'ютерного редагування зображень зубних рядів в естетичній стоматології // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих”. - . 2003 р. - Вінниця. - С. 84.

3. Павленко В.М., Арендарюк В.Н., Павленко М.А., Ступницкая Е.Н.: ”Подготовка зубов пациентов при протезировании несъёмными протезами” // Современная стоматология. - 2003. - № 1. - С. 97.

4. Ступницька О.М. ”Застосування принципів біоетики в стоматології”. Тези доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції “Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров`я та інших соціально-орієнтованих установ у контексті біоетики”. - Львів. - 2003. - С. 160.

5. Арендарюк В.Н., Ступницкая Е.Н., Павленко М.А. ”Влияние несъемного протезирования на липидный состав пульпы зубов экспериментальных животных” // Современная стоматология. - 2004. - №3. - С. 145.

6. О.В. Павленко, С.П. Коломієць, Г.П. Бернадська, О.М. Ступницька. До концепції вдосконалення системи післядипломної освіти для ланок працівників стоматологічних закладів // Современная стоматология. - 2004. - № 3.- С. 172.

Размещено на Allbest.ru