Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

ЗМІН ТКАНИН ОЧЕЙ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ

14.03.02 - патологічна анатомія

ШЕНК ЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Науковий керівник:доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Суслов Євген Іванович, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, завідувач лабораторії патоморфології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло Степанович, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії;

доктор медичних наук, професор Терещенко Валентина Павлівна, Інститут екологічної патології людини, м. Київ, директор інституту.

Провідна установа - Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра патологічної анатомії, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 2 ” листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “ 26 ” вересня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Федорів Я.М.

АНОТАЦІЯ

Шенк Я.О. Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2005.

Дисертація присвячена вивченню особливостей патоморфологічної діагностики змін тканин очей хворих на туберкульоз легень в умовах епідемії туберкульозу в Україні. Використання комплексу оглядових мікроскопічних, селективних гістохімічних, імуногістохімічних, кристалографічних методів дозволило визначити патоморфологічні зміни у вигляді токсико-алергічних та параспецифічних реакції, судинно-стромальні диспротеїнози, що загалом сприяє розвитку безсимптомних хоріоїдитів і хоріоретинітів. У ході експериментальних досліджень імуногістохімічно визначили клітини Мюллера за допомогою антитіл GFAP, KAT I, Glutamine synthetase. Патологічні зміни ретинальної глії органа зору тварин залежать від вікової реактивності. Отримані дані можна екстраполювати на організм людини. Туберкульозний хоріоїдит прогресує із віком пацієнта і переходить у хронічну увеальну глаукому, що призводить до утрати зору.

Ключові слова: патоморфологічна діагностика, туберкульоз, тканини ока, хоріоретиніт, клітини Мюллера, вікова реактивність.

АННОТАЦИЯ

Шенк Я.А. Особенности патоморфологической диагностики изменений тканей глаз у больных туберкулёзом легких. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Львовский национальный медицинский университет имени Данилы Галицкого МЗ Украины, Львов, 2005.

Диссертация содержит сведения о структурных, гистохимических, иммуногистохимических, кристаллографических критериях диагностики изменений тканей органа зрения при туберкулёзе в условиях эпидемии инфекции в Украине.

Изучен аутопсийный материал 38 умерших от туберкулёза лёгких (4 женщины, 34 мужчины в возрасте 25-75 лет), что составило 70 глазных яблок и 40 зрительных нервов с хиазмой. В группе сравнения было 25 человек (8 женщин, 17 мужчин в возрасте 25-75 лет). Из них 19 живых пациентов, которые подверглись операции энуклеации глазного яблока, и 6 умерших от других заболеваний. Контрольный материал составил 25 глазных яблок. Результаты обзорной рентгенографии лёгких у пациентов перед оперативным вмешательством исключали наличие туберкулёзной инфекции. Причинами летальных исходов умерших больных были различные осложнения длительно протекающей ишемической болезни сердца. Всего изучено 95 глазных яблок и 40 зрительных нервов с хиазмой. В эксперименте задействовали 200 сетчаток глаз крыс возрастом 1, 7, 14, 30, 90 дней (поровну самцов и самок) и 100 сетчаток глаз самок мышей C57BL6 и DBA/2J (возраст 3 и 10 месяцев).

В проведенных аутопсийных исследованиях распределение патологии легких было следующим: диссеминированный туберкулёз лёгких в фазе инфильтрации и распада составил (47,36%) общего количества; на втором месте - фиброзно-кавернозный туберкулёз лёгких (42,1%). Третье - (7,89%) и четвёртое - (2,63%) места занимали инфильтративный и кавернозный виды заболевания.

Документировано следующие патоморфологические признаки в тканях глаз при генерализованных формах туберкулёзной инфекции: лимфоидная инфильтрация - (933%), токсический васкулит - (933%), экссудативная реакция - (864%), наличие эпителиоидных клеток - (646%), пролиферативная реакция - (144%), параспецифические изменения в виде отслоения клеток эндотелия паутинной оболочки в межоболочечное пространство зрительного нерва и лимфоидные узелки - по (144%), неоваскуляризация сетчатки - (73%).

Описанные морфологические признаки оценивали в группе сравнения (неспецифические воспалительные процессы тканей глаз). Статистически достоверная разница прослежена относительно таких признаков, как лимфоидная инфильтрация и наличие эпителиоидных клеток (р<0,001). Таким образом, структурные изменения в тканях глаз при туберкулёзе легких носят характер токсико-аллергических и параспецифических реакций.

Результаты селективной гистохимии свидетельствуют о развитии сосудисто-стромального диспротеиноза в тканях. В центральных и периферических срезах зрительных нервов при туберкулёзе легких определяются включения гликозаминогликанов серо-зеленого цвета, в хиазме - в виде темно-синих включений по типу амилоидных телец. Подобные изменения наблюдали в склеральной, сосудистой и сетчатой оболочках, цилиарном теле, роговице. Достоверность признака - р<0,001. Сосудисто-стромальный диспротеиноз в задних отделах глазного яблока приводит к развитию хориоидитов и хориоретинитов (часто бессимптомных). Поэтому целесообразно на ранних стадиях заболевания туберкулёзом назначение препаратов, уменьшающих проницаемость сосудистой стенки.

В эксперименте методом иммуногистохимии установили, что дистрофические процессы в клетках Мюллера, а также потеря ганглионарных клеток, дистопия клеток, расслоение слоёв сетчатки зависят от возрастного фактора (р<0,001). Экспрессия поликлональных антител GFAP и КАТ I определяется в “ножках” клеток Мюллера, моноклональное антитело глютаминсинтетаза выявляет высокую чувствительность ко всем структурным элементам глиальных клеток. В сетчатке глаз трёхмесячных крыс процент повреждения клеток Мюллера в шесть раз превышает этот показатель в месячном возрасте. В сетчатке глаз трёхмесячных мышей DBA/2J процент потери этих клеток в четыре раза ниже, чем у их десятимесячных соплеменников и прогрессирует на фоне увеальной глаукомы. Характер патологических изменений у больных туберкулёзом и экспериментальных животных однонаправленный, что определяется ролью возрастной реактивности. Туберкулёзный хориоидит, прогрессируя с возрастом пациента, приводит к развитию хронической увеальной глаукомы, дистрофическим процессам в тканях (оптически активной части сетчатки, зрительном нерве). Постепенно данные изменения приводят к стойкой потере зрительных функций.

По данным кристаллографических исследований биологических жидкостей тканей глаз (стекловидного тела, слёзной жидкости) в присутствии кристаллизатора (физиологического раствора натрия хлорида) информативными признаками при туберкулёзной инфекции являются: тёмный цвет кристаллов, круглая или многоугольная форма центров кристаллизации, рост в виде цепей либо розеток, негомогенная структура. В контрольной группе наблюдали светлый цвет кристаллов, квадратную форму центров кристаллизации, симметричный рост, гомогенную структуру. Кристаллографию можно использовать как дополнительный и недорогой метод при уточнении диагноза туберкулёза.

Пациенты с туберкулёзом лёгких требуют регулярного и предметного обследования фтизиоофтальмологом с целью профилактики, ранней диагностики и эффективного лечения заболеваний органа зрения, вызванного туберкулёзной инфекцией.

Ключевые слова: патоморфологическая диагностика, туберкулёз, ткани глаза, хориоретинит, клетки Мюллера, возрастная реактивность.

SUMMARY

Shenk Y.O. Characters of pathomorphological diagnostics of eye tissues with lung tuberculosis patients - Manuscript.

The dissertation is submitted for candidate's degree of medical sciences in speciality 14.03.02 - pathologic anatomy. - National medical university, Lviv, 2005.

Dissertation deals with the problems of pathomorphologic diagnostics of eye tissues with lung tuberculosis patients at the period of tuberculosis epidemic in Ukraine. The diagnostics methods: general microscopic, selective histochemistry, immunohistochemistry, crystallography were used. This gave the possibility to determine pathomorphological changes of eye tissues. The main features were toxic-allergic and paraspecific reactions, vascular-stromal disproteinosis as a morphological base of choroiditis and choroid-retinitis. The experimental investigations showed immunohistochemically Mueller cells by the antibodies: GFAP, KAT I and Glutamine synthetase. Pathological changes in the retinal glia depend for the age reactivity. We can transfer this data for the human organism. Tuberculosis choroiditis grows progressively worse with patient's age and pass to the chronic uveal glaucoma. This process results in visual lost.

Key words: pathomorphological diagnostics, tuberculosis, eye tissues, choroiditis, Mueller cells, age reactivity.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка та вдосконалення методів діагностики туберкульозу органа зору на теперішній час особливо значущі із-за епідемії туберкульозу в Україні. Відомо, що прижиттєва діагностика цієї патології має об'єктивні труднощі, тому патоморфологічні дослідження можуть сприяти розвитку методів клінічної діагностики туберкульозної інфекції в оці.

Захворюваність на позалегеневий туберкульоз впродовж останніх 5-7 років зросла по Україні від 2,9 до 3,3 на 100000 населення. Важливість питання підтверджується даними ВООЗ та ЮНІСЕФ у зв'язку із глобальним значенням боротьби з цією недугою (Матусевич В.Г. і співавт., 2000; Мельник В.М. і співавт., 2002). Відомо, що збільшилась кількість хворих на поліорганні форми туберкульозу (Вартанян Ф.Е., Шаховский К.П., 2002). У Росії захворюваність на туберкульоз очей зросла за останні 5 років вдвічі, а серед дітей та підлітків - у декілька разів і зайняла перше місце у структурі позалегеневого туберкульозу (Гарбуз А.Е., 1998). Роботи останніх років свідчать про найпоширеніший шлях генералізації інфекції - гематогенний засів мікобактерій туберкульозу (МБТ) у судинну оболонку ока, що пояснюється особливостями її анатомічної будови (Morimura Y. et al., 2002).

На сьогоднішній день у літературі накопичений значний фактичний матеріал щодо структури захворюваності на туберкульоз ока, який базується на клініко-діагностичних та статистичних даних. Водночас, натепер недостатньо інформації про взаємовідносини між туберкульозом ока і туберкульозом легеневої локалізації. Існують протиріччя у поглядах на причини спалаху туберкульозу очей (Фещенко Ю.І. і співавт., 1998).

Встановлено, що мікобактерії туберкульозу, потрапляючи в організм людини, можуть досить довго залишатися життєздатними. За несприятливих умов в організмі можливий розвиток нових туберкульозних горбиків. Ці дані пояснюють причину спалаху туберкульозу очей через тривалий час після виникнення первинного комплексу. Навпаки, поєднання активних вогнищ в оці та інших органах зустрічають рідко. Погляди на такий антагонізм туберкульозу ока та інших органів були різні. Окремі фахівці вважали, що захворювання однієї системи органів своєрідно оберігає від ураження інші органи. На думку інших спеціалістів, туберкульозні вогнища розповсюджуються через ембріологічно споріднені тканини (Пеньков М.А. и соавт., 1990; Фещенко Ю.І. і співавт., 1998).

У зв'язку із цією реально існуючою проблемою та у вимірі шляхів її вирішення ми передбачали визначення структурних змін тканин очей при туберкульозі легень, як діагностичних критеріїв туберкульозної інфекції, на підставі комплексу оглядових мікроскопічних, селективних гістохімічних, імуногістохімічних та кристалографічних досліджень.

Обрані методи дозволяють базуватися на точних даних розтину, контролюючих клінічний діагноз, виявити взаємовідносини між туберкульозом ока і туберкульозом легеневої локалізації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках планових НДР А. 98.05 (номер державної реєстрації: 0198U000758) і А 01.04 (номер державної реєстрації: 0101U000385) Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України та спільної роботи в україно-польсько-німецькому проекті згідно договору між патологоанатомічним відділом Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України, кафедрами патологічної анатомії й офтальмології медичної академії м. Любліна (Польща) та відділенням експериментальної офтальмології при Клініці офтальмології №2 університету м. Тюбінгена (Німеччина).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (протокол №3 від 20 квітня 2001 р.), а також на засіданні РПК “Патологічна анатомія” МОЗ і АМН України (протокол №2 від 24 жовтня 2001 р.).

Мета роботи - визначити критерії морфологічної діагностики змін тканин очей при туберкульозній інфекції.

Задачі дослідження:

Верифікувати особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень за результатами оглядових мікроскопічних методів.

Вивчити розподілення глікозаміногліканів у тканинах очей при туберкульозі легень.

Дослідити за допомогою імуногістохімічних методів особливості змін клітин Мюллера в сітківці ока експериментальних тварин (щурів, мишей С57ВL6 та DBA/2J) у вимірі загальної ідеї роботи.

Вивчити кристалографічні реакції на туберкульоз з використанням біологічних рідин ока.

Зіставити отримані дані з результатами комплексних досліджень щодо групи порівняння (неспецифічні захворювання очей) та сформулювати складові діагностичного алгоритму.

Об'єкт дослідження - туберкульоз очей при генералізованих формах інфекції.

Предмет дослідження - комплексна морфологічна діагностика змін тканин очей при туберкульозній інфекції.

Методи дослідження. Оглядовий гістологічний (забарвлення гематоксилін-еозином), селективні гістохімічні (використання альціанового блакитного та ШИК-реакції), імуногістохімічні (імунофлюоресцентний метод з використанням подвійного маркування клітин Мюллера), кристалографічний методи. Оглядова мікроскопія надавала базисну інформацію, решта методів - уможливлювала її деталізацію.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні визначені за сучасних умов особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень оглядовою методикою та за допомогою гістохімії. Отримані пріоритетні дані щодо використання імуногістохімічного маркування клітин Мюллера, які відповідають за нормальну будову, фізико-електричну та біохімічну діяльність сітківки. Уперше з використанням кристалографічного методу щодо біологічних рідин ока при туберкульозі легень документовано діагностичне значущі патерни. Розширено існуючі уявлення про роль вікової реактивності у реалізації туберкульозної інфекції.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексні критерії діагностики змін тканин очей при туберкульозній інфекції вочевидь сприяють оптимізації діагностики, лікування і профілактики туберкульозу загалом та є аргументами на користь патогенетичної обґрунтованої корекції локальних уражень. Отримані результати впроваджено у практичну діяльність лабораторії патоморфології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України та навчальний процес кафедри судової медицини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Авторові належить ідея роботи, нею власноруч проаналізовано профільну літературу та розроблено методологію наукового пошуку. Загалом самостійно виконані оглядові мікроскопічні, селективні гістохімічні, імуногістохімічні, кристалографічні дослідження. Впродовж роботи автор отримувала предметну допомогу від професора Ельжбети Коробович із кафедри клінічної патології, професора Збігнєва Загурського із кафедри офтальмології медичної академії м. Любліна (Польща) та від професора Еберхарта Цреннера - директора відділення експериментальної офтальмології і другої офтальмологічної клініки університету м. Тюбінгена (Німеччина), за що вельми вдячна цим відомим фахівцям. Самостійно проаналізовано весь фактичний матеріал, написано всі розділи дисертації та сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на засіданні Вченої ради (2001) та науково-практичних конференціях (2001, 2005) Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, на VІ міжнародному конгресі студентів та молодих вчених у м. Тернополі (2002), на засіданні проблемної комісії “Патологічна анатомія” МОЗ і АМН України (2001), на міжнародних офтальмологічних конференціях у розділі “Офтальмопатологія” у Берліні (Німеччина, 2002), у Філадельфії (США, 2003) і Києві (2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, серед них 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 статті - в іноземних журналах, 3 роботи - у матеріалах конгресів та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали та методи дослідження”, розділу “Комплексна патоморфологічна діагностика уражень очей при генералізованих формах туберкульозу”, який складається із чотирьох підрозділів детального опису результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Робота викладена на 115 сторінках, ілюстрована 47 рисунками, 10 таблицями. Список літератури містить 114 інформаційних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовували тканини очей хворих, померлих від туберкульозу легень, і тканини очей, котрі підлягали енуклеації у пацієнтів з відсутньою туберкульозною інфекцією, але з різноманітною патологією очей. Був досліджений аутопсійний матеріал від 38 померлих на туберкульоз легень - тканини 70 очних яблук та 40 зорових нервів з хіазмою. В контрольній групі з відсутньою туберкульозною інфекцією було 25 чоловік (19 - живих пацієнтів з енуклеацією ока і 6 померлих) - 25 очних яблук. Усього досліджено 95 очних яблук та 40 зорових нервів з хіазмою. В групі з відсутньою туберкульозною інфекцією було 8 жінок і 17 чоловіків, а у групі із наявним туберкульозом - 4 жінки і 34 чоловіки (табл.).

Патологоанатомічний діагноз дисемінованого туберкульозу легень у фазі інфільтрації та розпаду був верифікований у 18 померлих, фіброзно-кавернозного туберкульозу - у 16 померлих, інфільтративного - у трьох випадках, кавернозного - в одному.

Таблиця 1. Загальна характеристика дослідженого клінічного матеріалу

За методикою кристалографії були досліджені мазки-відбитки скловидного тіла від 20 померлих від туберкульозу легень, 10 спостережень складала група порівняння з відсутньою туберкульозною інфекцією.

В експерименті згідно вимог етичної комісії по дослідженню тварин було вивчено 200 сітківок очей щурів (Brown Norway) у віці одного, семи, чотирнадцяти, тридцяти й дев'яноста днів (порівну самців і самок) і 100 сітківок очей самок мишей віком 3 та 10 місяців з генетичною моделлю підвищеного внутрішньоочного тиску (DBA/2J), де динаміка змін залежить від віку тварини. Контрольна група - здорові миші (самки C57BL6).

Згідно техніки А.І. Абрикосова видаляли задню частину очного яблука, де зосереджуються найважливіші морфологічні зміни, бо судинна оболонка ока має широке судинне русло, а в ділянці перехрестя судин рух крові сповільнюється, в результаті чого мікобактерії туберкульозу затримуються в цих місцях і можуть проникати через стінку та осідати у периваскулярній тканині.

Патоморфологічні дослідження велися у двох напрямках:

1) гістологічне вивчення тканин очей хворих, померлих від різних форм туберкульозу (дисемінований, фіброзно-кавернозний, інфільтративний, кавернозний);

2) гістологічне вивчення тканин очей, видалених при оперативних втручаннях з приводу різних захворювань ока та відсутністю туберкульозної інфекції в легенях, що підтверджувалось даними оглядової рентгенографії.

Першочергово тканини очей досліджувалися на мікропрепаратах, забарвлених гематоксилін-еозином. Для реалізації цього методу використовували наступний лабораторний інвентар: мікроскоп, мікротом, електричний термостат, шафу із саморегулюючим приладом для просочення у парафіні за температури 50-60° С, тонкі ножі для різання очей, скляний посуд для фіксації та ущільнення тканини ока, предметні скельця розмірами (76х36) мм, (65х36) мм, покривні скельця розмірами (25х25) мм, (28х28) мм, дерев'яні бруски, які відповідають розміру досліджуваних шматочків тканини, на котрі кріпляться об'єкти для різки на мікротомі; інструментарій (пінцети довгі - для переносу об'єктів з одної банки в іншу, пінцети середніх розмірів), скальпелі препарувальні, скляні голки для переносу зрізів з однієї банки в іншу, шпателі металеві, скляні палички, шприци (двох- та десятимілілітрові) для наповнення ока при зневодненні, фільтрувальний папір, тонкий папір, нитки, а також гематоксилін-еозин для фарбування зрізів і чорну туш для маркування об'єктів на предметному склі.

Матеріал, відібраний для патоморфологічного дослідження, терміново фіксувався, тому що тканини ока, ізольовані від живого організму, дуже швидко набувають змін. Завдання фіксації полягає в тому, щоб уникнути цих змін і зберегти клітинну структуру об'єкта. Тому енуклейоване око та окремі тканини одразу після видалення занурювали у фіксуючу рідину - 10% розчин формаліну, який готували на водопровідній воді, бо дистильована вода викликає набряк тканин. Фіксували об'єкти впродовж 24 годин, потім промивали у проточній воді і далі ущільнювали та поступово зневоднювали в серії спиртів зростаючої до 96 концентрації, щоб уникнути зморщування ока. Привілеєм цієї методики є швидкість. Перед фіксацією око розрізали для кращого просякання - зазвичай після добового перебування в абсолютному спирті. Розріз ока проводили в горизонтальній площині відносно його положення в орбіті, щоб в одному центральному зрізі можна було мати диск зорового нерву, жовту пляму сітківки і центр рогівки. При розрізі цілого ока виникали певні проблеми у зв'язку із густою щільністю кришталика та його слабкого прикріплення волокнами цинової зв'язки до циліарного тіла. Були виконані два види фіксації матеріалу: в парафіні та целоїдині. Внутрішньоочну частину зорового нерву досліджували на поздовжніх зрізах разом із середньою частиною. Інші частини зорового нерву спрямовували в поперечні зрізи для того, щоб можна було приготувати їх серію і виявити відому частину волокон на всьому протязі зорового нерву.

При розрізі тканин атрофічних очей із запальним хронічним процесом контрольної групи часто спостерігалася кісткова тканина. Такі шматочки підлягали декальцинації за кімнатної температури у 5% водному розчині азотної кислоти. Після декальцинації кислоту нейтралізували шляхом промивання у воді впродовж двох годин, а потім переносили матеріал на одну добу у 20% формалін.

В основному проводили фіксацію тканин очей у парафін. Перевагою цієї методики є те, що можна отримати досить тонкі (до 5 m) серійні зрізи відносно швидко, порівняно з методикою фіксації у целоїдин. Ми використовували парафін із точкою плавлення 52-54°C. Різку парафінового блоку здійснювали за стандартною методикою. Препарати забарвлювали гематоксилін-еозином.

Використання селективної гістохімії. Якісне фарбування на виявлення глікозаміногліканів у тканинах очей хворих, померлих від генералізованих форм туберкульозу, отримували за допомогою методики з блакитним альціаном. Алгоритм фарбування наступний: 1) зрізи депарафінують і переносять у воду; 2) фарбують свіжо профільтрованим 0,5% розчином блакитного альціану - у 3% розчині оцтової кислоти 10-30 хв; 3) промивають у дистильованій воді;

4) фарбують у 1% розчині нейтрального карміну впродовж 30 с; 5) швидко промивають у воді; 6) висушують зрізи за кімнатної температури; 7) просвітлюють у ксилолі і фіксують у бальзам. Результати: глікозаміноглікани фарбуються у блакитний колір з відтінком зеленого, ядра клітин - у червоний колір.

При вивченні структур зорового нерву та хіазми дала добрі результати методика виявлення глікогену з використанням реактиву Шиффа у комбінації із блакитним альціаном. Застосовували реактив Шиффа, 1% розчин йодистої кислоти, 1% розчин блакитного альціану у 3% розчині оцтової кислоти. Зрізи депарафінували і переносили у воду. Далі фарбували свіжо профільтрованим 1% розчином блакитного альціану у 3% розчині оцтової кислоти впродовж 5 хв. Потім швидко промивали у воді і переносили у дистильовану воду. Витримували у 1% розчині йодистої кислоти впродовж 2-4 хв. Після цього промивали у дистильованій воді й переносили у реактив Шиффа на 8-10 хв. Далі знову промивали у проточній, потім - дистильованій воді. Зрізи висушували за кімнатної температури. І, нарешті, просвітлювали у ксилолі і заключали в бальзам.

Кристалографія біологічних рідин ока. Після розтину померлих і видалення задньої частини очного яблука згідно техніки А.І. Абрикосова робили мазки-відбитки тканин ока із вмістом елементів скловидного тіла. За методом кристалографії була встановлена позитивна реакція - визначений ріст кристалів у хворих, померлих від туберкульозу; негативна реакція - інший ріст кристалів, що спостерігається у людей з відсутністю туберкульозної інфекції. Розроблений спосіб здійснюється за наступною схемою. Видалений матеріал (задня частина ока) з боку скловидного тіла і сітківки прикладається до предметного скла і рівномірно робиться мазок. На мазок наносять 0,1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Після висихання розчину оцінюють структуру кристалів при освітленні мікроскопа зі збільшенням 200, 400. При мікроскопічному дослідженні враховуються особливості будови кристалів, їх форма, розташування та розмір.

Наголосимо, що при аналізі історій хвороб хворих на генералізовані форми туберкульозу виявилось, що вони не перебували під ретельним наглядом лікаря-офтальмолога. Відоме й те, що пацієнти можуть і не скаржитися на дискомфорт щодо очей, але перебіг безсимптомних хоріоїдитів для них є характерним і вважається початковою формою туберкульозного ураження ока (Валюк С.И., 1996). Клінічно туберкульозний процес в оці може проявити себе на тлі згасання процесу у легенях, туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів. До факторів ризику можна віднести аномалії імунної відповіді та травми ока (Фещенко Ю.І. та співавт., 1998). Такі біологічні рідини ока як кров, волога передньої камери, скловидне тіло, слізна рідина можуть бути шляхом занесення та перебування специфічної інфекції в тканинах ока (Ченцова О.Б., 1990). Усі належні дані опрацьовано статистичними методами за визначенням критерію Ст'юдента.

Імуногістохімічний метод визначення клітин Мюллера. Виконували радіальні зрізи з кріоблоків із сітківкою товщиною 10-12 m, укладали зрізи на предметне скло, вкрите желатиною.Слайди зі зрізами годину розігрівали в термостаті за температури 37°С, потім укладали в спеціальні контейнери. Блокування зрізів проводили 10% козячою сироваткою впродовж години, потім тричі відмивали зрізи від блокуючої рідини. Первинне антитіло подавали в розведенні із 10% козячою та 2% бичачою сироваткою. Клітини Мюллера визначали трьома різними первинними антитілами, тому використовували різні серії зрізів (у кожній - по 50 зрізів).

Поліклональні антитіла GFAP (англомовна абревіатура-скорочення glial fibrillary acidic protein) і KAT I (кінуренінамінотрансфераза І) використовували у розведенні 1:500. Моноклональне антитіло Glutamine synthetase (глютамінсинтетаза) - у розведенні 1:1000. Контейнери зі зрізами залишали на 12 год у холодильнику за температури -10° С. Потім зрізи тричі з інтервалом у 10 хв відмивали від первинного антитіла і надавали на 2 год вторинне флюоресцентне антитіло. Після цього зрізи промивали три рази від вторинного антитіла, виймали з контейнерів та покривали покривним склом із гліцерином. Такі зрізи зберігали за температури - 22° С. При дослідженні препаратів у флюоресцентному мікроскопі фірми “Olimpus” препарати виймали з холодильника і чекали до повного розморожування. Досліджували препарати, використовуючи спеціальні фільтри; знімки виконувалися камерою, вмонтованою в систему мікроскопа й автоматично переносилися до пам'яті комп'ютера, а фотографії зберігались на лазерних дисках.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати оглядової мікроскопії. У групі із туберкульозом легень розподіл патології за патологоанатомічним діагнозом був наступний: переважав дисемінований туберкульоз у фазі інфільтрації та розпаду - 18 випадків (47,36% загального обсягу), на другому місці був фіброзно-кавернозний - 16 випадків (42,1%), на третьому - інфільтративний туберкульоз 3 випадки (7,89%). В одному випадку мала місце гігантська каверна (2,63%). У контрольній нозологічній групі були різні діагнози. Так, при операції енуклеації очних яблук у живих пацієнтів хронічний неспецифічний запальний процес з відшаруванням сітківки ока був документований у 7 випадках (28%), в'ялоперебігаючий увеїт із субатрофією ока також у 7 випадках (28%), термінальна глаукома - у 4 випадках (16%), меланома хоріоїдеї - один випадок (4%). Аутопсійний матеріал тканин очей померлих від ішемічної хвороби серця склав 6 випадків (24%). При дослідженні тканин енуклейованих очей методикою оглядової мікроскопії були надані наступні характеристики хронічному неспецифічному запальному процесу: травматичний хронічний в'ялоперебігаючий увеїт із формуванням губчастої і компактної кісткової тканини, кальцинатів у стінках судин та формуванням ангіоматозних структур (п'ять випадків); із в'ялим перебігом та заміщенням тканин ока грануляційною і сполучною тканиною, новоутвореними судинами, з формуванням кісткової тканини (чотири випадки); в'ялоперебігаючий увеїт із заміщенням тканин ока грубою сполучною тканиною, дистрофією та некрозом судинної оболонки, фрагментами ангіоматозного переродження за рахунок проліферації ендотелію (три випадки); абсцес склери з крововиливом, різко вираженими явищами дистрофії і лейкоцитарної інфільтрації (один випадок); атрофія та набряк тканин ока, вогнищевий склероз, лейкоцитарна інфільтрація циліарного тіла (один випадок); хронічний увеїт зі значним фіброзом строми, круглоклітинною інфільтрацією, дистрофією ендотелію судин, крововиливом у скловидне тіло (три випадки); меланома судинної оболонки (один випадок); індукований штучним кришталиком гранульоматозний ендофтальміт з утворенням макрофагальних клітин за типом сторонніх тіл (один випадок). При патоморфологічному дослідженні тканин ока у хворих, померлих не від туберкульозної інфекції, а саме від ішемічної хвороби серця, спостерігалась нормальна будова тканин.

У матеріалі очних яблук померлих від генералізованого туберкульозу найчастіше зміни спостерігалися у задньому відділі ока - судинній оболонці, сітківці, скловидному тілі. Виявлені наступні морфологічні ознаки у тканинах ока при генералізованій туберкульозній інфекції: лімфоїдна інфільтрація (933%), токсичний васкуліт (933%), ексудативна реакція (864%), епітеліоїдні клітини (646%), проліферативна реакція (144%), параспецифічні явища у вигляді злущення клітин ендотелію в міжоболонковий простір зорового нерву та параспецифічні лімфоїдні вузлики - по (144%), неоваскуляризація судин сітківки та утворення кальцинатів - по (73%).

В групі із неспецифічними запальними процесами частота виявлення в тканинах очей лімфоїдної інфільтрації складала (177%), токсичного васкуліту - (837%), проліферативної реакції - (837%), епітеліоїдних клітин - (33%), ексудативної реакції практично не спостерігали. Користуючись методами статистичної оцінки за критерієм Ст'юдента та визначенням ступенів вірогідності з'ясували, що при туберкульозній інфекції у тканинах ока із показником вірогідності р<0,001 присутні морфологічні зміни у вигляді лімфоїдної інфільтрації й епітеліоїдних клітин. Токсичний васкуліт зустрічався досить часто, як у померлих, які страждали на туберкульоз, так і при неспецифічних запальних захворюваннях.

Дані селективної гістохімії. У проведеній роботі вперше застосували оцінку тканин очей при туберкульозі за селективними гістохімічними методиками. Якісні результати ми отримали, користуючись методикою фарбування блакитним альціаном у комбінації з реактивом Шиффа. У центральних та периферичних зрізах зорового нерва хворих, померлих від туберкульозної інфекції, виявили включення глікозаміногліканів сіро-зеленого кольору. В центральних та периферичних зрізах хіазми спостерігали темно-сині відкладення - амілоїдні тільця. У судинній оболонці очей, циліарному тілі, сітківці, рогівці та склері також були виявлені включення фіолетового кольору. Документували, що глікозаміноглікани із вірогідністю р<0,001 характерні саме для туберкульозної інфекції. Натомість при неспецифічних запальних захворюваннях очей гістохімічно характерні сполуки у вигляді глікопротеїдів.

Особливості змін клітин Мюллера в сітківці ока експериментальних тварин. У проведеній роботі вивчили морфологічні ознаки будови клітин Мюллера та сітківки ока в різних вікових групах експериментальних тварин, що з певною мірою апроксимації можна екстраполювати на людський організм. Зміни в тканинах ока при туберкульозній інфекції вже від початку залежні від процесу старіння організму, від вікової реактивності. Впроваджена нами імуногістохімічна методика дослідження була використана для діагностики патології та уможливила зрозуміння клітинних механізмів ушкодження сітківки.

У нормі (за даними літературних джерел) тіла клітин Мюллера знаходяться у внутрішньому ядерному шарі, а відростки йдуть у всіх напрямках до зовнішньої та внутрішньої пограничних мембран. Завдяки відросткам і синапсам цих клітин забезпечується ретинальний нейросенсоричний процес. Клітини Мюллера контактують із пігментним епітелієм, їх апікальні відростки знаходяться у субретинальному просторі. Внутрішня погранична мембрана сформована їх конічними ніжками (conical endfeet). Також клітини Мюллера формують закінчення великих ретинальних кровоносних судин на внутрішній поверхні сітківки. Поверхня мембран клітин Мюллера спрямована до скловидного тіла і покрита мукополісахаридним матеріалом, чим забезпечується будова базальної мембрани. Клітини Мюллера містять у собі глікоген, мітохондрії й філаменти, які імунореактивні до віментину і GFAP (glial fibrillary acidic protein). Клітини Мюллера підтримують здоров'я та життя ретинальних нейронів, переводять анаеробний метаболізм глікогену в повний аеробний, сприяють виведенню зайвої кількості ретинальних шлаків (вуглекислого газу, амонію), нейротрансміттерів (глютамату, таурину, допаміну, гаммаамінобутерінової кислоти), містять глютамінсинтетазу та приймають участь у синтезі ретиноїдної кислоти з ретинолу, яка відіграє значну роль у розвитку органа зору та в цілому нервової системи. Клітини Мюллера контролюють гомеостаз і забезпечують протекцію нейронів від зайвої кількості позаклітинних іонів калію. В електроретинограмі вони відповідають за b-хвилю. Треба відмітити, що функції цих клітин тісно пов'язані із функцією гангліонарних клітин, котрі збирають інформацію зоросприйняття від біполярних і амакринових клітин. Відростки гангліонарних клітин (аксони) у кількості більше мільйону формують зоровий нерв і йдуть у складі зорового шляху у латеральні колінчаті тіла (Edwards R.B., 1994; Weingeist T., Liesegang T.J., Slamovits T.L., 1997-1998).

Значимість клітин Мюллера у життєдіяльності здорової сітківки та органа зору в цілому пояснює нашу зацікавленість у вивченні змін, які відбуваються при недузі. Клітини Мюллера визначали трьома різними первинними антитілами, тому використовували різні серії зрізів (у кожній по 50). Поліклональне антитіло GFAP та моноклональне антитіло Glutamine synthetase (глютамінсинтетаза) виявилися найчутливішими у маркуванні клітин Мюллера. Вторинне неспецифічне антитіло із доданим флюоресцеїном червоного або зеленого кольору, як маркер, надавало змогу визначити клітини при мікроскопічному дослідженні у флюоресцентному мікроскопі. В методиці подвійного маркування одночасно із глютамінсинтетазою використовували додатковий маркер ніжок клітин Мюллера - поліклональне антитіло кінуренінамінотрансферазу І (КАТ І).

З'ясовано, що щури у молодому місячному віці мають відсоток втрати або пошкодження клітин Мюллера в сітківці ока - (103%), у 3-місячному віці цей показник складає вже (605%). Вірогідність змін морфологічних ознак у сітківці ока проводилася в наступних групах: хворі молодого віку, які померли від туберкульозної інфекції (25-45 рр.) - молоді щурі віком в 1 місяць, хворі, які померли у віці 46-75 рр. - трьохмісячні щури (старша група). Визначили, що туберкульозні зміни в тканинах ока з віком прямо пропорційно зв'язані з втратою гангліонарних клітин. Достовірність змін зростає у віковому аспекті: в молодому віці - р<0,05, а у старшому віці зміни відповідно - р<0,001. Така морфологічна ознака, як розшарування зовнішніх шарів, також є достовірною: молодий вік - р<0,01, старший вік - р<0,05. У той же час при дистопії клітин та втраті клітин Мюллера такої закономірності не визначено.

При дослідженні сітківки ока мишей DBA/2J показник змін клітин Мюллера також зростає з віком. У віці трьох місяців відсоток втрати клітин складає (204%), у десять місяців - (784%). При токсико-ішемічному ураженні, пов'язаному із глаукоматозним процесом, морфологічні зміни прогресують з віком. Це втрата гангліонарних клітин; зміни у будові внутрішніх шарів сітківки з дистопією клітин; значні дистрофічні процеси в клітинах Мюллера у вигляді дезрегульованої експресії специфічних антитіл, знаходження їх поміж клітинами; розшарування зовнішніх шарів сітківки, васкуліт.

Увеальна глаукома є проявом туберкульозного процесу в оці. У людини досить важко виявити дію спадкових і вікових факторів, які викликають дистрофічні зміни тканин ока при туберкульозі. Доцільними були проведені порівняння досліджених морфологічних змін у віковому аспекті в групах: померлі від туберкульозної інфекції молодого віку - померлі від туберкульозної інфекції старшого віку; миші із токсико-ішемічним ураженням тканин ока DBA/2J у віці 3 місяців - миші DBA/2J у віці 10 місяців. Встановлено, що достовірність результатів зростає прямо пропорційно з віком у групах: хворі, які померли від туберкульозної інфекції і тварини з моделлю глаукоми ока. При туберкульозі: втрата гангліонарних клітин - р<0,001, дистопія клітин - р<0,05, втрата клітин Мюллера - р<0,01, розшарування зовнішніх шарів - р<0,01. При глаукоматозному процесі в оці миші DBA/2J цей показник за всіма морфологічними ознаками зростає і досягає р<0,001. Васкуліт присутній при туберкульозній інфекції із показником р<0,05. Подібну ознаку в сітківці ока миші не оцінювали.

Порівнюючи патоморфологічні дослідження та результати експериментів дійшли до висновку, що при тривалій хронічній туберкульозній інфекції ураження увеального тракту ока прогресує. З віком цей патологічний стан сприяє поглибленню дистрофічних змін в оці та їх незворотності у старших групах.

Кристалографія як метод діагностики туберкульозної інфекції в біологічних рідинах ока. При мікроскопічному дослідженні враховувалися особливості будови кристалів, їх форма, розташування та розмір. При туберкульозній інфекції (абсолютне число спостережень - 20) темний колір кристалів біологічних рідин ока спостерігався у 18 випадках (907%), світлий - у двох (103%). Кругла форма центрів кристалізації - у 10 спостереженнях (5011%), у вигляді багатокутника - 10 (5011%), ріст кристалів у вигляді “ланцюгів” - в 10 випадках (5011%), “дрібночарунковість” кристалів зустрілась у 10 спостереженнях (5011%). За структурою кристали у 18 (907%) випадках були негомогенні, у двох - (103%) спостерігалась гомогенна структура. Натомість у групі порівняння (10 спостережень) колір кристалів був світлий у 9 випадках (907%), в одному (103%) - темний. Центр кристалізації - квадратної форми - 10 (955%) спостережень. Кристали росли симетрично у 10 випадках (955%) і мали гомогенну структуру в 9 (907%) випадках, лише в одному спостереженні (103%) звернули увагу на негомогенність кристалів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні критеріїв морфологічної діагностики змін тканин очей при генералізованих формах туберкульозу легень з використанням комплексу оглядових, селективних гістохімічних, імуногістохімічних, кристалографічних методів на клінічному та експериментальному матеріалі.

1. Структурні зміни в оці при генералізованих формах туберкульозу мають характер токсико-алергічних та параспецифічних реакцій у відповідь на специфічний процес в організмі людини і переважно визначаються у вигляді лімфоїдної інфільтрації, токсичного васкуліту, ексудативної реакції, епітеліоїдних клітин, проліферативної реакції, ще рідше є злущення клітин ендотелію павутинної оболонки в міжоболонковий простір зорового нерву, формування лімфоїдних вузликів у його структурах.

2. Переконливий перерозподіл глікозаміногліканів у тканинах ока при туберкульозній інфекції засвідчує наявність судинно-стромальних диспротеїнозів, які сприяють розвитку хоріоїдитів та хоріоретинітів (переважно безсимптомних). Вочевидь на ранніх стадіях захворювання цьому можна запобігти, зокрема застосуванням препаратів, які зменшують проникність судинної стінки.

3. В експерименті методом імуногістохімії встановлено, що зміни у клітинах Мюллера та інших компонентах сітківки залежать від віку (ступінь вірогідності зростає прямо пропорційно віку, р<0,001). Зафіксовано: антитіло GFAP визначає “ніжки” клітин, які лежать у внутрішніх шарах сітківки, а моноклональне антитіло глютамінсинтетаза маркує всі структури клітин Мюллера від внутрішньої гліальної пограничної мембрани до зовнішньої сітківки ока. У сітківці ока трьохмісячних щурів відсоток втрати або пошкодження клітин Мюллера у шість разів перевищує цей показник у місячному віці. А у сітківках очей тримісячних мишей DBA/2J відсоток втрати клітин Мюллера майже вчетверо менший, ніж у її десятимісячних одноплемінників і поглиблюється у зв'язку із увеальною глаукомою.

4. Розвиткові туберкульозних змін з віком вірогідно сприяють втрата гангліонарних клітин сітківкою ока, дистопія клітин у внутрішніх шарах сітківки, втрата або дистрофія клітин Мюллера, розшарування зовнішніх шарів сітківки, васкуліт. Характер патологічних змін у хворих на туберкульоз й експериментальних тварин - односкерований, що засвідчує роль у їх розвитку вікової реактивності.

5. Інформативними змінами при туберкульозній інфекції за даними кристалографічних досліджень постають: темний колір кристалів, кругла або у вигляді багатокутника форма центрів кристалізації, ріст кристалів у вигляді “ланцюгів” або “дрібночарунковість” росту, а також негомогенна структура кристалів. Ми пересвідчились у тому, що спосіб кристалографії біологічних рідин ока є хоча допоміжною, однак чутливою та некоштовною методикою для верифікації туберкульозної інфекції.

6. Визначені закономірності змін в оці залежні від генералізації туберкульозного процесу у легенях. Тут пріоритети належать дисемінованому туберкульозу легень у фазі інфільтрації та розпаду (47,36% загальної кількості); на другому місці - фіброзно-кавернозний туберкульоз легень (42,1%). Третє (7,89%) і четверте (2,63%) місця обіймають інфільтративний та кавернозний різновиди недуги.

7. Хворі на туберкульоз легень потребують предметної опіки фтизіоофтальмолога для запобігання, ранньої діагностики та ефективного лікування спричинених туберкульозною інфекцією уражень очей.

патоморфологічний діагностика туберкульоз око

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шенк Я.О. Патоморфологічні зміни тканин ока у хворих на туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. - 2001. - №1. - С. 52-54.

2. Шенк. Я.О. Туберкульоз ока. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез та патоморфологічну діагностику // Укр. медичний часопис. - 2004. - Т. 43, №5. - С. 110-113.

3. Шенк Я.О. Особливості патоморфологічних змін структур органа зору при генералізованому туберкульозі // Укр. пульмонол. журн. - 2005. - №1. - С. 44-45.

4. Shenk Y., Kaiserling E., Peiffer R.L. Late Complication After Cataract Surgery: Lens-Induced Granulomatous Endophthalmitis // Canadian J. Clinical and Surgical Ophthalmol. - 2003. - Vol. 1/21, №6. - P. 248-250. (Здобувачем здійснено збір оригінального матеріалу, його обробка, аналіз отриманих даних, написання статті та подання до друку).

5. Expression of kynurenine aminotransferases in the rat retina during development / R. Rejdak, Y. Shenk, F. Schuettauf, W.A. Turski, E. Okuno, Z. Zagorski, E. Zrenner, K. Kohler // Vision Research. - 2004. - №44. - P. 1-7. (Здобувач провела імуногістохімічний аналіз сітківок очей експериментальних щурів у різних вікових групах (від моменту отримання дослідницьких тварин, вилучення очних яблук, створення кріоблоків і кріосекцій тканин) до створення оригінальних слайдів та фотографій), їй належить розробка алгоритму роботи із первинними антитілами (КАТ І, КАТ ІІ, глютамінсинтетазою) щодо маркування клітин Мюллера, морфометричний та статистичний аналіз отриманих результатів і подання матеріалу до друку).

6. Age-dependent decrease of retinal kynurenate and kynurenine aminotransferases in DBA/2J mice, a model of ocular hypertension / R. Rejdak, K. Kohler, T. Kocki, Y. Shenk, W.A. Turski, E. Okuno, C. Lehaci, Z. Zagorski, E. Zrenner, F. Schuettauf // Vision Research. - 2004. - №44. - P. 655-660. (Здобувач виконала імуногістохімічні дослідження щодо маркування клітин Мюллера сітківок очей експериментальних мишей у різних вікових групах, виконала морфометричний і статистичний аналіз отриманих даних і подала матеріал до друку).

7. Шенк Я. Патоморфологічні зміни тканин очей при туберкульозній інфекції // VI Міжнар. медичний конгрес студентів і молодих учених - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 288.

8. Expression of Kynurenine Aminotransferases (KAT I and KAT II) in the Rat Retina during Ontogeny / Y. Shenk, R. A. Rejdak, F. Schuettauf, E. Okuno, Z. Zagorski, E. Zrenner, K. Kohler // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. - 2003. - Vol. 44. - E-Absctract 1597. (Здобувач виконала імуногістохімічний аналіз сітківок очей експериментальних щурів у різних вікових групах (від моменту отримання дослідницьких тварин, вилучення очних яблук, створення кріоблоків, кріосекцій до представлення у вигляді оригінальних слайдів та фотографій), розробка алгоритму роботи із первинними антитілами (КАТ І, КАТ ІІ, глютамінсинтетазою) щодо маркування клітин Мюллера, морфометричний та статистичний аналіз отриманих результатів і подала матеріал до друку).

9. Alterations of Kynurenic Acid (KYNA) Formation in the Retina of DBA/2J Mice / R.A. Rejdak, F. Schuattauf, Y. Shenk, T. Zarnowski, P. Grieb, W.A. Turski, Z. Zagorski, K. Kohler, E. Zrenner // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. - 2003. - Vol. 44. - E-Absctract 106. (Здобувач виконала імуногістохімічні дослідження щодо маркування клітин Мюллера сітківок очей експериментальних мишей у різних вікових групах, виконала морфометричний і статистичний аналіз отриманих даних і подала матеріал до друку).

Размещено на Allbest.ru