Вікові особливості морфофункціонального стану надниркових залоз при зміні імунного статусу (анатомо-експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

УДК: 591.147.6:615.3576 - 53

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Вікові особливості морфофункціонального стану надниркових залоз при зміні імунного статусу (анатомо-експериментальне дослідження)

Овчаренко Володимир Вікторович

Сімферополь - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті, Міністерство охорони здоров'я України.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Ковешніков Володимир Георгійович, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пикалюк Василь Степанович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, завідувач кафедри нормальної анатомії людини;

Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Шутка Богдан Васильович, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри анатомії людини

Провідна установа:Харківський державний медичний університет, Міністерство охорони здоров'я України.

Захист відбудеться “ 23 ” березня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02, при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий “ 17 ” лютого 200 5 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент Новіков М.Ю.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В останні десятиліття все більш зростає зацікавленість до пізнання ролі морфофункціональних змін у надниркових залозах як важливій ланці ендокринних органів, що відіграють значну роль у загальному ансамблі компенсаторно-пристосувальних реакцій усього організму.

В умовах усезростаючої урбанізації, посилення стресових впливів на організм людини, вивчення адаптаційних змін у надниркових залозах, встановлення морфофункціональних зрушень у цих органах з метою їх корекції й досягнення оптимального рівня функціонування набуває все більшого значення.

Не підлягає сумніву той факт, що існує тісний взаємозв'язок між ендокринною та імунною системами, необхідний для підтримки генетичного та фізіологічного гомеостазу організму (Валуева Т.К., Малыжев В.А.,1970; Корнева Е.А., Шхинек Э.К., 1988).

Численними експериментальними даними встановлено, що наднирки знаходяться в антагоністичних відносинах з тимусом (Чеснокова В.М., Хмельницкий О.К. и соавт., 1989). Існує гіпотеза, що під контролем наднирків відбувається нормальна фізіологічна інволюція тимуса в онтогенезі (Бутенко Г.М. и соавт., 1999). Встановлено існування тісних взаємозв'язків між корою наднирків, тимусом, щитоподібною залозою, гіпофізом (Зозулякова С.В. и соавт., 1987; Чеснокова В.М. и соавт., 1989). Відомо також, що на функціональну активність кор.кової речовини наднирків істотно впливають ряд гормоноподібних речовин, що продукує тимус (Покровская Е.В., Резников А.Г., 1989; Шулигина А.Б. и соавт. 1989;). Крім того, гормони тимуса необхідні для перетворення незрілих лімфоцитів в імунокомпетентні клітини (Хаитов Р.М., Пинегин Б.В., 2000).

Одним із факторів, що визначає рівень імунологічної реактивності організму, є морфофункціональний стан наднирків. Проте в літературі практично відсутні дані про морфогенез надниркових залоз в умовах імунодефіциту та при стимулюванні імунітету деякими чинниками в різних вікових періодах та при різних строках спостереження.

Важливість вивчення морфофункціонального стану надниркових залоз в умовах зміненого імунного статусу зумовлює актуальність цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідницької теми кафедри нормальної анатомії людини Луганського державного медичного університету “Особливості морфогенезу кісткової, імунної та ендокринної систем під впливом екологічних чинників” (№ держреєстрації О103U006652).

Мета дослідження. Встановити закономірності морфогенезу надниркових залоз в умовах застосування імуностимулюючого препарату тимогену та після тимектомії в різних вікових групах та при різних строках спостереження.

Задачі дослідження. Для досягнення встановленої мети були сформульовані такі задачі:

Створити програмно-апаратний комплекс для морфометрії наднирків.

Розробити програмне забезпечення для тривимірної реконструкції біологічних об'єктів.

Вивчити морфофункціональні особливості надниркових залоз контрольних тварин усіх вікових груп (статевонезрілі, статевозрілі та старі) при різних строках спостереження (7, 15, 30, 90 та 180 діб).

Дослідити динаміку морфофункціональних особливостей надниркових залоз щурів в умовах експерименту.

Провести кількісне морфометричне дослідження морфологічних параметрів наднирків вищезазначених груп тварин.

Провести ультрамікроскопічне дослідження структури коркової речовини надниркових залоз статевозрілих щурів після введення тимогену та тимектомії.

Виконати тривимірну реконструкцію наднирків щурів з подальшим морфометричним дослідженням отриманих тривимірних моделей.

Об'єкт дослідження: наднирки білих безпородних щурів в умовах імуностимуляції та імуносупресії.

Предмет дослідження: морфогенез коркової та мозкової речовини наднирків щурів контрольних та дослідних груп, що знаходяться в умовах застосування імуномодулюючого препарату тимогену та після тимектомії.

Методи дослідження: органометрія, світлова мікроскопія, комп'ютерний морфометричний аналіз гістологічних зрізів надниркових залоз, тривимірна реконструкція наднирків за серійними гістологічними зрізами, електронна мікроскопія, статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Виконано цілеспрямоване вивчення морфологічних особливостей будови надниркових залоз щурів в умовах створення імунодефіциту, викликаного тимектомією, а також при стимуляції імунітету тварин після введення тимогену. Вивчено морфофункціональні особливості всіх зон коркової речовини наднирків у щурів різного віку при тимектомії та після введення препарату тимогену. Уперше проведено тривимірну реконструкцію надниркових залоз щурів за серійними гістологічними зрізами, встановлено закономірності їх просторової організації та вияснено співвідношення різних зон коркової та мозкової речовини в цілісному наднирку.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлено особливості морфофункціонального стану наднирків щурів після тимектомії та введення тимогену в різні вікові періоди життя та при різних строках спостереження. Отримані результати можуть використовуватись як для прогнозування та корекції функціонального стану наднирків при імунодепресивних станах, так і при імуностимулюючій терапії в різних вікових категоріях та при різних термінах спостереження, а також для корекції відхилень у морфофункціональному стані наднирків при оперативних втручаннях, що супроводжуються видаленням тимуса. Основні положення та висновки дисертаційної роботи впровадженi в учбовий процес та науково-дослідницьку роботу ряду морфологічних кафедр медичних ВУЗів України (Сумського державного університету, Дніпропетровської медичної академії, Донецького медичного університету, Івано-Франківської державної медичної академії, Тернопільської державної медичної академії та інших).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем виконана розробка теоретичних та практичних положень роботи. Автор самостійно провів експеримент щодо моделювання імуносупресивного (тимектомія) та імуномодульованого (використання тимогену) станів у щурів різного віку. У процесі виконання дисертаційної роботи розробив та використав такі інструменти та пристрої: “Пінцет для тимектомії” (деклараційний патент України №64156А); “Пристрій для вимірювання об'єму невеликих біологічних об'єктів” (позитивне рішення про видачу деклараційного патенту №2003031962); “Прилад для ультразвукової проводки гістологічного матеріалу” (пріоритетна довідка №2003031962). Провів обробку матеріалу, виготовлення гістологічних зрізів та забарвлення препаратів. Автором створена комп'ютерна програма для морфологічних досліджень “Morpholog” (свідоцтво про держреєстрацію №9604), розроблено програмне забезпечення для тривимірної реконструкції біологічних об'єктів, проведено мікрофотографування та обробку отриманих зображень кількісними морфометричними методами. Виконана тривимірна реконструкція наднирків щурів за серійними гістологічними зрізами. Проведена статистична обробка отриманих результатів, їх документація, аналіз та узагальнення, сформульовані основні положення та практичні висновки роботи. Написані наукові статті та текст дисертації. У спільних публікаціях не використовувався матеріал співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи апробовані на III Національному конгресі АГЕТ України (Київ, 21-23 жовтня, 2002); Всеукраїнській конференції молодих вчених і студентів „Інтернет-технології в медицині і біології” (Луганськ, 24-25 лютого, 2004); I Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми біомінералогії” (Луганськ, 05-06 травня, 2004); Ювілейній науково-практичній конференції викладачів (Луганськ, 23 вересня, 2004), засіданні товариства АГЕТ (Луганськ, 19 листопада, 2004).

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 201 сторінках машинопису, що містять у собі розділи: введення, огляд літератури, матеріал та методи дослідження, експериментальну частину, розділи, присвячені кореляційному та дискримінантному аналізу, тривимірній реконструкції надниркових залоз щурів за серійними гістологічними зрізами, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки, список використаних джерел. Список літератури містить 248 джерел, із них - 233 вітчизняних авторів та 45 - іноземних. У роботі використано 13 таблиць, 132 малюнки, серед яких 82 мікрофотографії, 7 електронограм і 22 діаграми (обсяг 10 сторінок). Додаток - 8 сторінок.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, серед яких 5 у спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (4 - самостійно). Автором отримано 1 деклараційний патент, 1 авторське свідоцтво, одне позитивне рішення на винахід, та одна пріоритетна довідка на винахід.

тривимірний морфогенез наднирковий тимоген



Основний зміст роботи

Матеріали та методи. Дослідження було проведене на 480 білих лабораторних безпородних щурах-самцях.

Виділяли такі експериментальні групи: тварини після тимектомії; тварини після введення тимогену. Залежно від віку всі щури були розподілені в такі вікові підгрупи: статеневозрілі - віком 4 тижні, статевозрілі - віком 16 тижнів, та старі - віком 18 місяців. Тварин виводили з експерименту на 7, 15, 30, 90, 180 добу після тимектомії або закінчення курсу введення тимогену.

Контролем до тимектомованих щурів були тварини з несправжньою тимектомією, при якій проводили всі ті ж самі етапи операції, окрім мобілізації та видалення тимусу.

Тваринам другої дослідної групи внутрішньоочеревинно вводився препарат тимоген виробництва ОАО “Днепрофарм” Україна П/96/158/6 у дозі 1мкг/кг маси тіла протягом 10 днів.

Розрахунок дозування лікарських препаратів робили з урахуванням рекомендацій Ю.Р. та Р.С. Риболовлєвих (1979). Формула розрахунку має такий вигляд:

де r - коефіцієнт видової витривалості для щура =3,62, R - для людини =0,57.

Контролем до цієї групи були тварини, яким внутрішньоочеревинно вводили фізіологічний розчин в еквівалентних до тимогену об'ємах протягом 10 днів.

Забій тварин проводили в один і той же час доби. Щурів після ефірного наркозу зважували на вагах та декапітували, розтинали черевну порожнину, відпрепаровували та забирали надниркові залози, зважували їх на торзійних вагах з чутливістю 1 мг та визначали об'єм за допомогою пристрою для визначення об'єму невеликих біологічних об'єктів.

Після фіксації матеріал промивали в проточній воді протягом 1 години. Потім за методикою прискореного виготовлення гістологічних зрізів матеріал обезводжували в спиртах та проводили в толуолі під впливом ультразвукового озвучення. Після цього препарати заливали в суміш (парафін + віск + стеаринова кислота). На санному мікротомі виготовляли серійні гістологічні зрізи товщиною 3-4 мкм, забарвлювали гематоксилін-еозином та поміщали в канадський бальзам. Мікроморфометричне дослідження надниркових залоз проводили на комп'ютерному морфометричному комплексі, до складу якого входять: мікроскоп Olympus BX-41, цифровий фотоапарат Olympus C5050Z з п'ятимегапіксельною матрицею, що з'єднаний з мікроскопом системою відеоадаптерів цієї ж фірми. До складу комплексу також входить персональний комп'ютер Athlon XP 2200+ Mh, DDR RAM 512 mB, HDD 128 Gb, video: GeForce FX5200 128Mb, що обладнаний платою відеозахвату, з'єднаний з цифровою камерою за допомогою USB інтерфейсу, а також за допомогою відеокабелю.

На зрізах гістопрепаратів надниркових залоз вивчали абсолютну та відносну площу клубочкової, пучкової та сітчастої зон коркової та мозкової речовини наднирка. Визначали площі ядер адренокортикоцитів усіх зон коркової речовини наднирка. Підраховували кількість ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 у кожній зоні.

Для отримання лінійних розмірів ядер адренокортикоцитів, кількості ядер клітин на 1000 мкм2, їх площі, розмірів зон тощо цифрові зображення завантажували в оригінальну комп'ютерну програму “Morрholog”. Морфометричні дані експортувалися в програму Excel для подальшої статистичної обробки та зберігання. У таблиці Excel також експортувалися дані органометрії, за допомогою вбудованих функцій та розроблених автором у середовищі Visual Basic for Application функцій, процедур та форм. Подальше проводилася первинна статистична обробка отриманих результатів.

За допомогою програмного забезпечення проводили тривимірну реконструкцію надниркових залоз за серійними гістологічними зрізами та виконували морфометричний аналіз отриманих тривимірних моделей.

З одного препарату було обчислено не менше 10 полів зору (знімків), у кожній зоні коркової речовини наднирка досліджувалося 800 - 3000 ядер адренокортикоцитів при збільшенні 400х.

Для електронно-мікроскопічного дослідження шматочки надниркових залоз розміром 1 мм3 занурювали спочатку в глютаральдегідний фіксатор на 24 години, потім - у 1% тетраоксид осмію за Паладе на 1 год. Після дегідратації в етиловому спирті зростаючої концентрації та абсолютному ацетоні матеріал заливали сумішшю епоксидних смол (епон-аралдит). Полімеризацію проводили протягом 36 годин при 60С. Напівтонкі зрізи, завтовшки 0,5-1,5 мкм, готували на ультратомі ЛКБ-4600. Зрізи забарвлювали метиленовим синім і піроніном. Після дослідження напівтонких зрізів проводили прицільну заточку пірамід блоків. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі УМТП-4 Сумського ВО “Ефектрон” (Україна), контрастували в розчині уранілацетату та цитраті свинцю за Рейнольдсом, переглядали і фотографували в електронному мікроскопі ЕМ-125.

Керуючись даними літератури про те, що під дією тимектомії та при застосуванні гормонів тимуса виникають істотні зміни ендокринної функції надниркових залоз, нами було проведене імуноферментне дослідження крові експериментальних та контрольних груп тварин на рівень гормону кортизолу в крові. Рівень кортизолу виявляли за допомогою тесту “Cortisol Elisa” імуноферментним методом.

Первинну статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою статистичного пакету Excel, потім дані обробляли статистичною програмою Statistica 6.0, використовуючи кореляційний та дискримінантний методи аналізу.

Результати дослідження та їх аналіз. При аналізі морфометричних показників наднирків статевонезрілих щурів встановлено, що найбільш суттєва різниця між дослідними та контрольними тваринами спостерігається на 30-ту добу після тимектомії. Так, маса наднирків тимектомованих статевонезрілих щурів більша за контрольні показники на 66,32% (Р<0,05), об'єм також достовірно зростає: максимальні показники різниці щодо контролю реєструються на 15-ту - 48,40% (Р<0,05) та на 30-ту добу - 37,16% (Р<0,05). У наступні строки спостереження різниця зменшується, але у випадку зі статевонезрілими тваринами залишається високою протягом усіх строків.

За допомогою тривимірної реконструкції органів виявлено нові особливості будови наднирків щурів, відсоткові співвідношення різних зон коркової речовини та мозкової речовини в цілісній залозі. Встановлено, що збільшення об'єму наднирків тимектомованих щурів відбувається переважно за рахунок пучкової зони коркової речовини. У наднирковій залозі значна об'ємна частка припадає на пучкову зону коркової речовини (56-63%), тоді як на клубочкову 16-20% і на сітчасту 12-13%. Мозкова речовина займає 6-10% об'єму залози. При аналізі об'ємних часток зон коркової речовини встановлено, що пучкова зона займає 60-70% об'єму коркової речовини, тоді як клубочкова та сітчаста зони коркової речовини складає 16-20% та 14-19% відповідно. Мозкова речовина, як правило, розташована не в центрі органу, а зміщена по повздовжній осі до одного з полюсів наднирка. У деяких випадках зафіксовано нетипове положення мозкової речовини, тяжі якої сягають зовнішньої сполучнотканинної капсули, і деяка частина хромоффінних клітин розташована безпосередньо під зовнішньою капсулою.

Оскільки об'єм надниркових залоз при гіперфункції та гіпертрофії зростає в основному за рахунок пучкової та сітчастої зон коркової речовини наднирків, цілком закономірно, що при мікроморфометричному дослідженні саме показники площі цих зон мають найбільш виражену позитивну динаміку збільшення значень. Так, площа пучкової зони в статевонезрілих тварин на 30-ту добу спостереження (найбільш значні відхилення від контролю) більша на 45,91% від аналогічного показника в несправжньотимектомованих щурів.

Площа ядер адренокортикоцитів пучкової зони коркової речовини наднирків змінюється на 7-й день після тимектомії, досягаючи максимальних значень на 30-ту добу спостереження 21,04% щодо контролю. У наступні строки ця різниця зменшується, але все одно залишається достатньо високою. Кількість ядер на 1000 мкм2 зменшується в статевонезрілих тимектомованих тварин протягом усіх строків спостереження. Проте максимальні значення відхилення від контролю фіксуються на 30-ту добу спостереження - 23,06% щодо до контролю. Зменшення показника кількості ядер на 1000 мкм2 свідчить про збільшення не тільки площі ядер адренокортикоцитів, а й про збільшення об'єму (площі) цитоплазми клітин, у результаті чого ядра розташовуються на більшій відстані одне від одного.

Площа сітчастої зони коркової речовини надниркових залоз при тимектомії у статевонезрілих щурів помітно збільшується щодо контролю в усіх строках спостереження, проте максимальні показники реєструються також на 30-ту добу спостереження - показник відхилення від контролю на 38,16% (Р<0,05) вищий за контрольні значення. Показники площі ядер адренокортикоцитів сітчастої зони коркової речовини надниркових залоз значно більші за контрольні, починаючи вже з 7-ї доби спостереження, максимальна різниця між значеннями дослідних та контрольних тварин відзначається на 15-ту добу спостереження і відхилення щодо контролю становить 25,78%. Кількість ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 сітчастої зони коркової речовини наднирків менша від показників контролю в статевонезрілих тварин протягом усіх строків спостереження, але максимальні відмінності фіксуються на 30-й день спостереження і відрізняються від контролю на 23,16%.

Показники площі клубочкової зони коркової речовини надниркових залоз, навпаки, мало змінюються під впливом тимектомії: величина відхилення від контролю не перевищує 5,52% (Р>0,05) і є недостовірною.

У групі статевозрілих тварин зміни абсолютної маси наднирків також є суттєвими. Максимальні показники маси спостерігаються на 7-му, 15-ту та 30-ту добу після тимектомії.

Об'єм наднирків при тимектомії в статевозрілих щурів достовірно перевищує контрольні показники в усі строки спостереження, проте максимальні показники різниці щодо контролю спостерігаються на 15-ту добу після тимектомії та становлять 30,05%. У наступні строки спостереження різниця між значеннями дослідних та контрольних груп зменшується.

Площа пучкової зони коркової речовини наднирка статевозрілих щурів перевищує контрольні показники протягом усіх строків спостереження. Найбільш значна різниця між показниками дослідних та контрольних груп відзначається на 30-ту добу спостереження та становить 24,60% (Р>0,05). Площа ядер адренокортикоцитів більша за аналогічні показники контрольних груп протягом усіх строків спостереження, проте максимальні відхилення фіксуються на 30-ту добу та становлять 17,23%. Кількість ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 менша за контрольні показники максимум на 17,85%, що спостерігається на 30-ту добу після тимектомії. У наступні строки спостереження різниця поступово зменшується, досягаючи 7,55% на 180-ту добу.

Тимектомія в статевозрілих щурів також значно впливає й на площу сітчастої зони коркової речовини надниркових залоз. Так, на 7-й день спостереження зазначений показник перевищує аналогічний параметр у контрольних тварин на 14,69% (Р<0,05). Досягши максимальних значень на 30-ту добу спостереження - 30,19% (Р<0,05), різниця між дослідними тваринами та тваринами контрольної групи поступово зменшується, але все одно залишається досить високою.

Площа ядер адренокортикоцитів сітчастої зони коркової речовини наднирків значно відрізняється від аналогічних показників контрольної групи щурів протягом усіх строків спостереження. Максимальні ж показники відхилення від контролю фіксуються на ранніх строках після тимектомії - 7-му, 15-ту та 30-ту добу та становлять 20,38%, 21,78% та 21,65% відповідно при Р<0,05 у всіх трьох випадках. Кількість ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 зменшується щодо контролю вже на 7-му добу спостереження на 15,80% (Р<0,05), на 30-ту добу максимальні відмінності - 20,31% (Р<0,05), у кінцевих строках різниця між показниками дослідних та контрольних груп зникає.

У тварин старечого віку вплив тимектомії на морфофункціональний стан надниркових залоз щурів значно менш виражений. Як правило, значимі зміни морфометричних параметрів спостерігаються лише в ранні строки після тимектомії.

Площа пучкової зони коркової речовини надниркових залоз тварин старечого віку змінюється набагато менше, ніж у щурів попередніх груп. Значимі та достовірні дані фіксуються тільки на 7-му добу спостереження, де показник відхилення від контролю становить після тимектомії 10,88%. У наступні строки спостереження відхилення показників від контролю незначні та недостовірні.

Площа ядер адренокортикоцитів пучкової зони старих тимектомованих тварин достовірно збільшується лише на 7-му добу спостереження та становить 7,80% щодо контролю. Показник кількості ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 максимально значний на 15-ту добу спостереження та менший від контрольних показників на 11,04%.

При вивченні впливу тимектомії на показники площі сітчастої зони коркової речовини надниркових залоз встановлено, що достовірна різниця в між дослідними та контрольними групами тварин виявляється тільки на 7-му добу спостереження. Площа ядер адренокортикоцитів цієї ж зони коркової речовини надниркових залоз достовірно підвищується від 7 до 30-ї доби спостереження, у цей строк показник відхилення становить 13,88% щодо контролю. На 90-ту та 180-ту добу після тимектомії достовірної різниці між показниками дослідної та контрольної груп тварин не фіксується.

У старих тварин після тимектомії достовірної різниці в показниках кількості ядер на 1000 мкм2 адренокортикоцитів сітчастої зони коркової речовини надниркових залоз щодо контролю не спостерігається.

Дані світлооптичного дослідження свідчать про значні зміни з боку морфоархітектоніки надниркових залоз статевонезрілих щурів. Насамперед цих змін зазнають пучкова та сітчаста зони коркової речовини наднирків, де вже на ранніх строках спостереження виявляються гіпертрофовані та в стані декомпенсації адренокортикоцити, адренокортикоцити, що гинуть, крім того, зустрічаються клітини з гігантськими ядрами. Спостерігається розширення судин капілярного русла пучкової та сітчастої зон.

При вивчені гістопрепаратів, що виготовлені з наднирків тимектомованих статевозрілих щурів, встановлено збільшення видимих розмірів адренокортикоцитів пучкової та сітчастої зон коркової речовини наднирків дослідних тварин, збільшення кровонаповнення судин мікроциркулярного русла, потовщення зовнішньої сполучнотканинної капсули.

Проведений імуноферментний аналіз крові щурів на рівень кортизолу показав значне збільшення його рівня в крові дослідних тварин з максимальною виразністю показників на 30-ту добу спостереження.

Для виявлення механізмів гіпертрофії та гіперфункції проведено ультрамікроскопічний аналіз надниркових залоз щурів. На електронограмах наднирків дослідних тварин спостерігається збільшення об'ємів ядер адренокортикоцитів пучкової зони коркової речовини. Ядра великі, кулясті, мають ядерце. У цитоплазмі значну площу займають мітохондрії, переважно великого розміру, виявляється добре розвинутий гладкий ендоплазматичний ретикулум, часто зустрічається комплекс Гольджи, що займає біля ядерне положення. Кількість ліпідних включень у цитоплазмі адренокортикоцитів незначне, що, разом з наявністю великої кількості мітохондрій може свідчити про активну секреторну діяльність цих клітин.

У старих тварин після тимектомії, за даними світлооптичної мікроскопії, видимі зміни присутні лише на ранніх строках спостереження і виразність їх прояву значно менша.

Динаміка змін морфометричних показників наднирків тимектомованих тварин свідчить про значний вплив тимуса на процеси становлення функціональної активності надниркових залоз, його роль у регулюванні складних взаємовідносин між залозами внутрішньої секреції. У літературі зустрічаються дані про антагоністичні взаємовідносини між тимусом та наднирковими залозами (Чеботарев В.Ф., 1979; Бутенко Г.М. и соавт., 1999). Ці дані знайшли підтвердження в наших дослідженнях. Встановлено значне підвищення морфофункціональної активності наднирків щурів після видалення тимуса, збільшення морфометричних параметрів пучкової та сітчастої зон коркової речовини наднирків щодо контролю. За даними дискримінантного аналізу встановлено суттєву різницю динаміки впливу тимектомії на морфометричні показники надниркових залоз. Типовою була динаміка показників площі ядер адренокортикоцитів пучкової зони надниркових залоз щурів різних вікових груп. У статевозрілих тварин після тимектомії динаміка характеризується наростанням впливу ефектів тимектомії на морфометричні показники надниркових залоз до 30-ї доби спостереження, у більш пізні строки цей вплив поступово зменшується. У старих тварин максимальний вплив тимектомії на морфометричні показники фіксується в ранні строки спостереження, потім він різко зменшується протягом кожного наступного строку після тимектомії.

Наступною частиною нашого дослідження було вивчення впливу введення тимогену - синтетичного аналогу гормону тимуса на морфофункціональний стан надниркових залоз щурів різних вікових груп.

Встановлено, що введення тимогену в організм білих лабораторних щурів впливає на морфофункціональний стан наднирків, призводить до зменшення їх функціональної активності, що проявляється в зміні ряду морфометричних показників.

При дослідженні органометричних характеристик надниркових залоз статевонезрілих щурів після введення тимогену встановлено зменшення маси залоз протягом усіх строків спостереження з максимальними показниками відхилення від контролю на 15-ту добу - 33,72% (Р<0,05). Об'єм надниркових залоз також зменшується протягом усіх строків спостереження, досягаючи максимальної різниці щодо контролю на 30-ту добу - 26,24% (Р<0,05).

Площа пучкової зони коркової речовини надниркових залоз щодо контролю зменшується після введення тимогену протягом усіх строків спостереження, максимальні відміни від показників контрольних груп фіксуються на 30-ту добу спостереження - 31,32% (Р<0,05), у наступні строки різниця між показниками дослідних та контрольних груп зменшується.

Площа ядер адренокортикоцитів пучкової зони коркової речовини наднирків після введення тимогену менша за контрольні величини протягом усіх строків спостереження, найбільш виразні відмінності встановлено на 30-ту добу спостереження, де відхилення від контролю дорівнює 24,08% (Р<0,05).

Показник кількості ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 пучкової зони коркової речовини наднирків після введення щурам тимогену достовірно більший за контрольні. Максимальні значення реєструються на 30-ту добу спостереження - показник відхилення від контролю становить 31,34%.

Площа сітчастої зони коркової речовини та площа ядер адренокортикоцитів сітчастої зони коркової речовини наднирків також менші щодо контрольних показників після введення тимогену протягом усіх строків спостереження. Максимальні показники відмінності від контролю фіксуються на 15-ту та 30-ту добу спостереження: площа сітчастої зони менша за контрольні показники на 25,57% (Р<0,05), площа ядер адренокортикоцитів цієї ж зони менша на 14,48% від контролю.

Кількість ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 сітчастої зони коркової речовини збільшується після введення тимогену, що свідчить про зменшення питомої площі адренокортикоциту на гістологічному зрізі. Максимальні значення кількості ядер припадають на 30-ту добу спостереження - показник відхилення від контролю становить 34,08% (Р<0,05), у наступні строки цей показник дещо зменшується, але все одно залишається достатньо високим.

При введенні тимогену статевозрілим щурам спостерігається подібна до попередньої групи динаміка змін морфометричних показників надниркових залоз, але виразність відмінностей щодо контролю є меншою та менш довготривалою.

Введення тимогену статевозрілим щурам призводить до зменшення площі пучкової зони коркової речовини наднирків протягом усіх строків спостереження, найбільш значимі відмінності від контролю фіксуються на 7-му та 15-ту добу спостереження - показник відхилення від контролю становить 17,78% та 16,47% при Р<0,05 в усіх випадках.

Площа адренокортикоцитів пучкової зони коркової речовини наднирків статевозрілих щурів реагує на введення тимогену подібно до попередньої вікової групи, але значення цих показників набагато менші. Максимальне відхилення від контролю встановлено на 30-ту добу та складає 12,98% (Р<0,05). Кількість ядер адренокортикоцитів пучкової зони коркової речовини на 1000 мкм2 закономірно збільшилася. Максимальні показники відміни від контролю спостерігаються також на 30-ту добу після закінчення введення тимогену та становлять 25,01% від контролю.

Введення тимогену статевозрілим щурам призводить також до зменшення площі сітчастої зони коркової речовини наднирків та площі ядер адренокортикоцитів цієї ж зони одночасно, при цьому закономірно збільшуються показники кількості ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2. Причому площа пучкової зони коркової речовини є достовірно більша від показників контролю з максимальними значеннями на 30-ту добу спостереження (відхилення від контролю складає 17,94%), за винятком 180-ї доби після введення тимогену, де показники кількості ядер на 1000 мкм2 стають недостовірними. Площа ядер адренокортикоцитів сітчастої зони коркової речовини хоча й менша за показники контрольних груп тварин, проте ця різниця є недостовірною в усіх строках спостереження. Показники кількості ядер адренокортикоцитів на 1000 мкм2 цієї зони, навпаки, є достовірно високі в усіх строках спостереження (максимум показника відхилення від контролю припадає на 30-ту добу спостереження та дорівнює 24,18%), за винятком 180-ї доби, де дані недостовірні.

Введення тимогену старим щурам призводить до незначного зменшення морфометричних показників наднирків переважно в ранні строки спостереження - на 7-му та на 30-ту добу. Проведений органометричний аналіз показав зменшення маси надниркових залоз щурів на 7-му та 15-ту добу спостереження, причому висока достовірність даних встановлена тільки на 7-му добу після закінчення введення тимогену. У цей строк різниця між показниками маси наднирків щурів дослідної та контрольної груп становить 13,40% (Р<0,05).

Площа пучкової зони коркової речовини надниркових залоз старих щурів після введення тимогену зменшується незначно, достовірні результати отримані тільки на 7-му добу спостереження - показник відхилення від контролю становить 9,52% (Р<0,05).

Показники площі ядер адренокортикоцитів та їх кількість на 1000 мкм2 пучкової зони коркової речовини наднирків старих тварин після введення тимогену змінюються недостовірно.

Майже аналогічна до попередніх даних картина динаміки показників площі сітчастої зони та площі ядер адренокортикоцитів сітчастої зони коркової речовини наднирків старих тварин. Кількість ядер на 1000 мкм2 зазначеної зони достовірно збільшена на 15-ту добу спостереження та відрізняється від контрольних показників на 13,82%.

При світлооптичному дослідженні гістопрепаратів наднирків статевонезрілих щурів після введення тимогену виявлено значне зменшення видимих розмірів адренокортикоцитів пучкової та сітчастої зон коркової речовини та їх ядер практично в усіх строках спостереження, зменшення кровонаповнення судин мікроциркуляторного русла, зменшення товщини зовнішньої сполучнотканинної капсули. Зміни морфометричних показників статевозрілих щурів після введення тимогену є подібними, але менш виразними. У старих щурів видимої реакції з боку морфофункціонального стану наднирків не відзначається. За результатами нашого дослідження, помірні зміни відбуваються тільки на ранніх строках (7-му та 15-ту добу) після введення тимогену.

Проведений імуноферментний аналіз рівня кортизолу в крові статевозрілих щурів показав значне його зниження щодо контрольних показників, особливо на 30-ту добу спостереження.

На електронограмах надниркових залоз виявлене зменшення кількості та розмірів мітохондрій у цитоплазмі адренокортикоцитів пучкової зони коркової речовини. Виявлена структурна зміна ядер, зменшення їх площі, помірний розвиток гладкого ендоплазматичного ретикулуму, поява на 30-ту добу спостереження значних скупчень ліпідних включень, що займають велику частку цитоплазми, що також є непрямим свідченням пригнічення секреторної функції адренокортикоцитів коркової речовини наднирків статевозрілих щурів.

За даними дискримінантного аналізу, нами визначені відмінності в динаміці впливу введення тимогену щурам різних вікових груп на показники морфометричних параметрів наднирків.

Встановлено, що динаміка впливу введення тимогену на морфометричні параметри залоз суттєво відрізняється в групах статевонезрілих, статевозрілих та старих тварин. На відміну від попередніх груп, де вплив введення тимогену істотною мірою є постійний в усіх строках спостереження, у групі старих тварин він є максимально виразним тільки на ранніх строках після закінчення введення тимогену, а після 15-ї доби стрімко зменшується з кожним наступним строком спостереження.

Питання механізму дії гормонів тимуса на наднирки залишається відкритим (Бутенко Г.М. та співавт.,1999). У літературі зустрічаються гіпотези про опосередковану дію гормонів тимуса на наднирки через гіпоталамо-гіпофізарну систему. Проте зустрічаються дані про дію ряду гормонів тимуса безпосередньо на наднирки щурів, викликаючи зменшення їх функціональної активності (Чеснокова В.М. та співав. 1983; Шаляпина В.Г. та співавт., 1987).

Таким чином, за результатами нашого дослідження встановлено, що введення препарату тимогену протягом 10 діб у дозі 1мг/кг маси білим щурам викликає зміни в будові надниркових залоз, характерні для зменшення їх функціональної активності, що проявляється на різних рівнях їх організації. На світлооптичному рівні встановлено зміни з боку пучкової та сітчастої зон коркової речовини наднирків, а саме: зменшення товщини зон та видимої площі адренокортикоцитів та їх ядер; зменшення кровонаповнення та виразності капілярів кровоносного русла; потоншення зовнішньої сполучнотканинної капсули. На ультрамікроскопічному рівні встановлено зменшення щодо контролю розмірів та зміну форми ядер адренокортикоцитів; зменшення кількості й розмірів мітохондрій; помірний щодо контролю розвиток гладкого ендоплазматичного ретикулуму; появу великої кількості ліпідних включень, що займають значну площу цитоплазми адренокортикоцитів пучкової зони. За допомогою імуноферментного аналізу встановлено зменшення рівня кортизолу в крові дослідних тварин після введення тимогену.

Макроморфометричними методами встановлено зменшення приросту маси тварин після введення тимогену щодо контрольних груп, зменшення абсолютної та відносної маси надниркових залоз дослідних тварин, зменшення об'єму наднирків.

За допомогою мікроморфометричних методів виявлено виразне зменшення площі пучкової та сітчастої зон коркової речовини наднирків щурів, що отримували тимоген щодо контрольних груп, зменшення площі ядер адренокортикоцитів указаних зон наднирків, збільшення кількості ядер адренокортикоцитів пучкової та сітчастої зон коркової речовини наднирків на 1000 мкм2.



Висновки

Морфофункціональний стан надниркових залоз при імуносупресіїї характеризується збільшенням їх функціональної напруги, що супроводжується зростанням ряду показників морфометричних параметрів органів. Стимуляція імунітету, навпаки, супроводжується зменшенням функціональної активності й морфометричні показники при цьому впливі менші за показники контрольних груп. Вказані зміни були характерними в групах статевонезрілих та статевозрілих щурів практично в усіх строках після тимектомії або закінчення введення тимогену. У групі старих тварин достовірні відміни від контролю спостерігалися лише на ранніх строках спостереження.

За даними тривимірної реконструкції надниркових залоз за серійними гістологічними зрізами встановлено нові особливості будови наднирків: мозкова речовина, як правило, зміщена по повздовжній осі до одного з полюсів, у деяких випадках мозкова речовина може сягати зовнішньої сполучнотканинної капсули, її об'ємна частка не перевищує 10% від об'єму всієї залози. Встановлено відсоткове співвідношення об'ємних часток зовнішньої сполучнотканинної капсули, зон коркової та мозкової речовини в цілісному органі. У наднирку значна об'ємна частка припадає на пучкову зону (56 - 63%), тоді як клубочкова зона складає 16 - 20% і сітчаста 12 - 13%. При аналізі об'ємних часток зон коркової речовини встановлено, що пучкова зона займає 60-70%, тоді як клубочкова та сітчаста зони коркової речовини 16 - 20% та 14-19% відповідно. Встановлено, що при тимектомії збільшення об'єму залози відбувається переважно за рахунок збільшення об'ємної частки пучкової зони та, у меншій мірі, за рахунок об'єму сітчастої зони коркової речовини.

За даними морфометрії встановлено макро- та мікроморфометричні показники надниркових залоз, що змінювалися під дією тимектомії: абсолютна та відносна маса, об'єм, абсолютна та відносна площа пучкової та сітчастої зон коркової речовини, площа ядер адренокортикоцитів пучкової та сітчастої зон коркової речовини, кількість ядер на 1000 мкм2 вищевказаних ділянок коркової речовини. Зміна морфометричних параметрів клубочкової зони коркової речовини та мозкової речовини при зазначених впливах, навпаки, не зафіксовано. Причому, максимум відмін від контролю для більшості морфометричних показників встановлено на 30 добу спостереження: показник відхилення для маси наднирків становив 66,32% для статевонезрілих та 40,40% для статевозрілих, об'єм збільшився на 48,40% та 30,05% відповідно. Площа пучкової зони коркової речовини в статевонезрілих щурів мала максимальні показники відміни від контролю на 30 добу спостереження - 45,91%, в статевозрілих - 24,59%. В старих тварин - 10,87% на 7 добу після тимектомії.

На світлооптичному рівні після тимектомії спостерігається потовщення зовнішньої сполучнотканинної капсули, збільшення видимих розмірів адренокортикоцитів пучкової та сітчастої зон коркової речовини надниркових залоз. На гістопрепаратах відмічено появу в статевонезрілих тварин клітин з гігантськими ядрами, гіпертрофованих адренокортикоцитів у стадії декомпенсації, адренокортикоцитів, що гинуть, збільшення кровонаповнення судин мікроциркуляторного русла та їх виразності.

При ультрамікроскопічному дослідженні наднирків тимектомованих тварин встановлено збільшення видимих розмірів ядер адренокортикоцитів, розширення капілярів, збільшення кількості та розмірів мітохондрій. Спостерігається також зменшення кількості ліпідних включень у цитоплазмі адренокортикоцитів та більш розвинутий щодо контролю гладкий ендоплазматичний ретикулум.

Зменшення вказаних морфометричних показників надниркових залоз у статевонезрілих та статевозрілих щурів протягом усіх термінів спостереження. У тварин старечого віку, навпаки, відміни від контрольних морфометричних показників фіксувалися лише не ранніх строках спостереження - 7-му та 15-ту добу. Так, зменшення маси надниркових залоз становило 33,32% у статевонезрілих та 27,49% у статевозрілих, у старих тварин цей показник достовірно відрізнявся лише на 7-му та 15-ту добу на 13,4% та 11,19% відповідно. Показники площі пучкової та сітчастої зон були достовірно менші за контрольні у групах статевонезрілих та статевозрілих тварин протягом усіх строків спостереження за максимумом виразності відмін від контролю на 30-ту добу - 31,3% (статевонезрілі) та на 7-му добу - 17,7% (статевозрілі).

На світлооптичному рівні при введенні тимогену встановлено зменшення товщини пучкової та клубочкової зон коркової речовини, видимої площі адренокортикоцитів та їх ядер у даних зонах наднирків, зменшення кровонаповнення та виразності капілярів кровоносного русла; потоншення зовнішньої сполучнотканинної капсули. На ультрамікроскопічному рівні при введенні тимогену встановлено зменшення щодо контролю розмірів та зміну форми ядер адренокортикоцитів, зменшення кількості й розмірів мітохондрій; помірний щодо контролю розвиток гладкого ендоплазматичного ретикулуму, появу великої кількості ліпідних включень, що займають значну площу цитоплазми адренокортикоцитів.

За даними дискримінантного аналізу, найбільш значний вплив на морфометричні показники наднирків щурів тимектомія та ведення тимогену здійснювали у випадку зі статевонезрілими та дорослими тваринами на 30-ту добу спостереження, у старих тварин достовірний вплив фіксувався тільки на 7-му - 15-ту добу спостереження.

Практичні рекомендації

Введення в організм імуносупресивних або імуностимулюючих препаратів супроводжується зміною морфофункціонального стану надниркових залоз. У зв'язку з цим у лікувальній практиці при викоркової речовинистані цих засобів бажано контролювати стан надниркових залоз.

При оперативному видаленні тимуса за показаннями в статевонезрілих, статевозрілих та навіть в осіб у віці виражених старечих змін необхідно звертати увагу на можливість збільшення гормональної активності надниркових залоз, яку, можливо, треба буде коректувати.

Оскільки за даними нашого дослідження, збільшення морфометричних показників надниркових залоз при імуносупресивних станах відбувається переважно за рахунок пучкової зони коркової речовини наднирка, корекції потребує в першу чергу глюкокортикоїдна функція залози.

Отримані дані можна рекомендувати до використовування в науковій та практичній роботі анатомів, ендокринологів, імунологів, онкологів, хірургів та інших спеціалістів, у практиці яких зустрічаються захворювання, що супроводжуються порушеннями імунологічного статусу.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Овчаренко В.В. Використання комп'ютерних методів морфометрії в експерименті по вивченню морфофункціонального стану надниркових залоз. // Український морфологічний альманах. - 2003. - Том 1, № 1. - С. 46-47.

2.Овчаренко В.В. Електронно-мікроскопічне дослідження морфофункціонального стану надниркових залоз після введення тимогену тваринам в експерименті. // Український медичний альманах. - 2004. - Том 7, № 2. - С. 131-133.

3.Овчаренко В.В. Ультрамікроскопічні зміни в корі надниркових залоз щурів під впливом тимектомії. // Український медичний альманах. - 2003. - Том 6, №2. - С. 174-176.

4.Овчаренко В.В. Органометричні показники надниркових залоз щурів при тимектомії та застосуванні препарату тимогену. // Український медичний альманах. - 2004. - Том 7, № 1. - С. 120-122.

5.Ультрабудова органів імунної та ендокринної систем в умовах імуностимуляції. Ковешніков В.Г., Кащенко С.А., Болгова О.С., Овчаренко В.В., Нужна О.К. // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2004. - № 2. - С. 165-167. (Здобувачем здійснена та частина теоретичної та практичної роботи, що стосується надниркових залоз).

6.Кащенко С.А., Болгова Е.С. Овчаренко В.В. Динамика изменений в щитовидных железах, надпочечниках и плечевых костях крыс в эксперименте // Зб. наук. праць III Національного конгресу АГЕТ (21-23 жовтня 2002, Київ). - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2002. - С. 128-129. (Здобувачем здійснена та частина теоретичної та практичної роботи, що стосується надниркових залоз).

Патенти та позитивні рішення за темою дисертації.

1.Пінцет для тимектомії (деклараційний патент України № 64156А, 2004).

2.Комп'ютерна програма для морфометричних досліджень “Morрholog” (свідоцтво про реєстрацію авторського права №9604).

3.Пристрій для визначення об'єму невеликих біологічних об'єктів (позитивне рішення про видачу держпатенту №2003031962).



Анотація

Овчаренко В.В. Вікові особливості морфофункціонального стану надниркових залоз при зміні імунного статусу (анатомо-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського. Сімферополь, 2005.

Дисертація присвячена вивченню морфофункціонального стану надниркових залоз в умовах імунодепресії (видалення тимуса) та при імуностимуляції (введення тимогену) щурам різних вікових груп та з різними строками спостереження. У роботі були використані анатомічні, гістологічні, ультрамікроскопічні, морфометричні та математичні методи дослідження. Встановлено, що тимектомія призводить до збільшення ряду морфометричних показників щодо контролю. Ці зміни більш характерні для груп статевонезрілих та статевозрілих щурів, у групі старих тварин вони були менш виражені та фіксувалися лише на ранніх строках дослідження. За даними тривимірної реконструкції за серійними гістологічними зрізами встановлено співвідношення об'ємних часток зовнішньої сполучнотканинної капсули, зон коркової речовини та мозкової речовини в цілісній залозі у тимектомованих та несправжньотимектомованих щурів. Виявлено нові особливості просторової організації перерахованих вище елементів будови надниркових залоз.

Після введення тимогену, навпаки, відмічається зменшення морфометричних показників тварин дослідної групи. Найбільш значні відміни від контролю спостерігалися в групах статевонезрілих та статевозрілих тварин.

Ключові слова: надниркові залози, тимоген, тимектомія, морфометрія.



Аннотация

Овчаренко В.В. Возрастные особенности морфофункционального состояния надпочечников при измененном иммунном статусе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Крымский государственный медицинский университет МЗ Украины, Симферополь, 2005.

Диссертация посвящена изучению морфофункционального состояния надпочечных желез в условиях иммунодепрессии (удаление тимуса) и при иммуностимуляции (введение тимогена) крысам разных возрастных групп и с разными сроками наблюдения. Экспериментальная работа проведена на 480 белых крысах самцах трех возрастных периодов: неполовозрелые, половозрелые и старые, разделенные в подгруппы в зависимости от воздействия и сроков наблюдения. Изучались органометрические, гистоморфометрические, ультрамикроскопические особенности строения надпочечников. При органометрии изучался абсолютная и относительная масса надпочечников, а также их объем. Гистоморфометрическое исследование проводилось с помощью программно-аппаратного комплекса построенного на базе микроскопа Olympus BX-41 и цифрового фотоаппарата Olympus 5050Z, а также авторского программного обеспечения: программа “Morpholog” и программы для трехмерной реконструкции по серийным гистологическим срезам. Ультрамикроскопическое исследование проводилось на электронном микроскопе ЕМ-125 (Украина, Сумы). Уровень кортизола крови определяли методом иммуноферментного анализа.

Состояние иммунодефицита, вызванное тимэктомией, приводит к увеличению функционального напряжения надпочечных желез, которое сопровождается увеличением ряда показателей морфометрических параметров надпочечников. Введение тимогена, наоборот, уменьшает функциональную активность железы и морфометрические показатели при этом влиянии меньше контрольных. Указанные изменения присутствуют в группах неполовозрелых и половозрелых крыс практически во всех сроках наблюдения с максимумом большинства показателей на 30-е сутки наблюдения. В группе старых животных достоверные отличия от контроля наблюдались лишь в ранние сроки после тимэктомии или введения тимогена. По данным трехмерной реконструкции надпочечных желез по серийных гистологических срезах установлены новые особенности строения надпочечников: мозговое вещество располагается, как правило, не в центре железы, а смещено по продольной оси к одному из полюсов, в некоторых случаях мозговое вещество может достигать внешней соединительно-тканной капсулы. Объемная доля мозгового вещества не превышает 6-10% от объема всей железы. Установлено процентное соотношение объемных долей внешней соединительнотканной капсулы, зон коры, мозгового вещества в целостном органе. В надпочечнике значительная объемная доля приходится на пучковую зону (56-63%), тогда как на клубочковую 16-20% и на сетчатую 12-13%, доля мозгового вещества составляет 6-10%. При анализе объемных долей зон коры установлено, что пучковая зона занимает 60-70% объема коры, тогда как клубочковая и сетчатая зоны коркового вещества 16-20% и 14-19% соответственно. Установлено, что при тимэктомии увеличения объема железы происходит преимущественно за счет увеличения объема пучковой зоны и, в меньшей мере, за счет объема сетчатой зоны коры. По данным морфометрии установлены макро- и микроморфометрические показатели, которые изменялись под действием тимэктомии: абсолютная и относительная масса надпочечников, объем, абсолютная и относительная площадь пучковой и сетчатой зон коры, площадь ядер адренокортикоцитов пучковой и сетчатой зон коры, количество ядер на 1000 мкм2 выше указанных зон. Изменение морфометрических параметров клубочковой зоны коры и мозгового вещества при указанных влияниях не выявлены. Увеличение по отношению к контролю площади пучковой зоны коры у неполовозрелых крыс достигало максимальных значений на 30 сутки наблюдения и составило у неполовозрелых - 45,91%, у половозрелых - 24,59% и у старых - 10,87% на 7 сутки после тимэктомии.

...