Фізіолого-гігієнічне обґрунтування оптимізації навчального процесу і умов життєдіяльності вихованців військових ліцеїв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізіолого-гігієнічне обґрунтування оптимізації навчального процесу і умов життєдіяльності вихованців військових ліцеїв

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема охорони здоров'я підлітків привертає до себе все більше уваги медичних досліджень та суспільства. Труднощі соціально-економічного розвитку нашого суспільства, недостатньо ефективне медичне забезпечення підлітків сприяли тому, що за останні 8 років інтегральний показник якості медичного забезпечення підготовки юнаків - показник придатності до військової служби знизився на 7,8% Ядчук В.Н. та співав., 2003. В теперішній час біля 40% юнаків призовного віку за рівнем фізичного та психічного розвитку неспроможні адаптуватися до навантажень військової служби Шипова В.М, Коровяк Т.Ф, 2001. Слід зазначити, що придатність призовників до військової служби є одним з інтегральних показників здоров'я населення в цілому. Незадовільні гігієнічні умови проживання, незбалансованість харчування та фізично-розумового навантаження, «лікарська занедбаність» в пубертатний період розвитку здатні фактично визначити «хронічний» шлях протікання майбутніх хвороб. Прогресуюча тенденція росту так званих дезаптаційно-обумовлених захворювань серед військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів вказують на недоліки профілактичної ланки медичного забезпечення, особливо на початковому етапі, системи професійної військової освіти Марищук В.Л., Євдокімов В.І., 2001.

Тому досить актуальним є виконання наукового дослідження стосовно моніторингу стану здоров'я підлітків, що навчаються у військовому ліцеї, визначення несприятливих факторів та умов, що мають виражений вплив в пубертатний період розвитку людини, з метою їх корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційних досліджень є фрагментом і розвитком наукової проблеми діагностики та контролю дезадаптаційних явищ, що виникають у військовослужбовців та курсантів військових навчальних закладів під впливом специфічних факторів оточуючого середовища та військово-професійного навчання, яка розроблялась в Науково-дослідному інституті проблем військової медицини ЗС України в межах НДР «Соціально-гігієнічний моніторинг стану здоров'я вихованців Київського військового ліцею», шифр «Ліцей» (номер державної реєстрації 0100V000209).

Мета і задачі дослідження. Метою є фізіолого-гігієнічна оцінка умов життєдіяльності та організації учбового процесу у військовому ліцеї, розробка та обґрунтування технології діагностики дезадаптаційних зрушень у функціональному стані ліцеїстів.

Відповідно до мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Дослідити соціально-побутові умови і фактори внутрішньоліцейного середовища, що визначають життєдіяльність підлітків, які навчаються у військовому ліцеї.

2. Вивчити патологічну враженість та структуру захворювань серед підлітків, які навчаються у Київському військовому ліцеї.

3. Виявити специфічні зміни, що пов'язані з процесом адаптації в організмі військових ліцеїстів.

4. Визначити та оцінити рівень фізичного розвитку та основних психофізіологічних властивостей вихованців Київського військового ліцею.

5. Розробити, апробувати та впровадити у практику роботи військових ліцеїв систему соціально-гігієнічного моніторингу стану здоров'я підлітків.

Об'єкт дослідження: процес адаптації підлітків до умов навчання у військовому ліцеї.

Предмети дослідження: показники стану здоров'я вихованців Київського військового ліцею та фактори оточуючого середовища і навчально-виховного процесу.

Методи дослідження: гігієнічна оцінка внутрішньоліцейних умов та організації навчального процесу; епідеміологічні (експериментальні та спостережні); клінічні лабораторні (біохімічні, морфологічні); психофізіологічні (методики вивчення індивідуальнотипологічних властивостей вищої нервової діяльності та психологічні тести); соціологічні (анкетне опитування, інтерв'ю); математичні (методи багатовимірного статистичного аналізу та математичного прогнозування).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше виконано системний аналіз сутності категорії «навчальної дезадаптації» в системі початкової військово-професійної освіти. Виявлені закономірності формування патологічної враженості організму вихованців військового ліцею та визначено її структуру. Вперше обґрунтовані нові методичні підходи до вивчення впливу специфічних учбових, режимних та ін. факторів на функціональні показники (фізіологічні, біохімічні, психологічні) організму підлітків, які навчаються у військовому ліцеї. Вперше, при дослідженні процесів дезадаптації в організмі підлітків, науково обґрунтований та впроваджений метод газорідинної хроматографії для визначення жирнокислотного складу ліпідів поту.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані методичні підходи дозволяють вирішити проблему оцінки та прогнозування дезадаптаційних зрушень у стані здоров'я вихованців військових ліцеїв. За матеріалами дисертації видані методичні рекомендації: «Науково-організаційні принципи соціально-гігієнічного моніторингу стану здоров'я вихованців військових ліцеїв» (затверджені Директором Департаменту охорони здоров'я МО України від «17» листопада 2004 р.). Методичні рекомендації впроваджені у практичну діяльність Департаменту охорони здоров'я МО України, медичної служби Київського та Новодністровського військових ліцеїв, Чернівецького міського управління освіти. В результаті виконання досліджень був отриманий Деклараційний патент на винахід №55230А та Акт про втілення винаходу «Спосіб оцінки ступеня дезадаптації підлітків (метод газорідинної хроматографії ліпідів поту)», від 17.03.2003 р.

Особистий внесок здобувача. Результати досліджень підводять підсумок практичної і теоретичної роботи автора протягом п'яти років. Частина клініко-лабораторних досліджень (газо-хроматографічні дослідження ліпідів поту) - не більше 10% об'єму робіт, виконана за консультативною допомогою к.тех. наук, Т.С. Брюзгіної, пр. н.с. лабораторії газової хроматографії Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Автор визначила найбільш інформативні методики досліджень функціонального стану підлітків, встановила роль факторів та умов оточуючого середовища в етіопатогенезі функціональних зрушень в організмі, що виникають в результаті дезадаптації, яка спостерігалась серед ліцеїстів в процесі їх життєдіяльності в умовах військового ліцею. Обґрунтувала пропозиції по вдосконаленню існуючої системи санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення життєдіяльності і навчально-виховного процесу вихованців Київського військового ліцею. Автором проведена математична обробка і аналіз отриманих результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на: VIII-му Українському біохімічному з'їзді (Чернівці, 2002), 2-му міжнародному симпозіумі з біоетики. (Київ, 2002); науково-практичній конференції «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні» (Київ, 2004); міжнародній науково-практичній конференції «Фізіологія розвитку людини» (Москва, 2004).

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, в тому числі 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 - у матеріалах наукових конференцій і з'їздів. Отриманий Деклараційний патент на винахід №55230А від 17.03.2003 р.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, 6 розділів (включаючи виклад методик досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення), висновків, списку використаних літературних джерел. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках машинописного тексту, містить 23 таблиці, 23 рисунка. Список літератури включає 176 літературних джерел.

Основний зміст роботи

ліцей підліток військовий захворювання

Наукове дослідження здійснене з використанням основного методологічного підходу, що ґрунтується на критерії адаптованості та дієздатності організму підлітка при оцінці стану здоров'я з метою забезпечення оптимального гігієнічного нормування середовищних факторів життєдіяльності підлітків в умовах спеціалізованого ліцею-інтернату, регламентації їх навчального та фізичного навантаження. Досягнення мети вимагало розробки спеціальної програми досліджень, яка б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної інформації з кожного поставленого завдання, а також поетапного їх розв'язання.

Обстежувалися підлітки у віці від 15 до 16 років (хлопчики): вихованці Київського військового ліцею (КВЛ), як основна група та ліцеїсти Київського спортивного інтернату (КСЛІ), в якості контрольної групи. Контрольна група визначалася відповідно до вимог максимального наближення умов навчання, виховання та фізичного навантаження до аналогічних у військовому ліцеї з врахуванням віку, статі та рівня фізичного розвитку.

Досліджені фактори внутрішньоліцейного середовища та умови навчальної діяльності, параметри санітарно-гігієнічного режиму; здійснено аналіз отриманих даних та дослідження впливу соціально-гігієнічних факторів внутрішньоліцейного середовища на стан здоров'я підлітків, розроблено проект системи соціально-гігієнічного моніторингу вихованців Київського військового ліцею. Методи дослідження та їх обсяг представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Методи та обсяг досліджень

Оцінка санітарно-гігієнічних умов навчання в Київському військовому ліцеї передбачала вивчення мікрокліматичних умов, лазнево-прального обслуговування, параметрів освітлення приміщень, харчування (гігієнічна оцінка меню-розкладки, хронометражні анкети) та комплексну гігієнічну оцінку організації навчально-виховного процесу в КВЛ з урахуванням навчального навантаження та умов навчального середовища; вивчення особливостей функціонального стану та розумової працездатності ліцеїстів та учнів інтернату під час навчальних занять в динаміці дня, тижня, навчального семестру. Дослідження спрямовувалися на два основні об'єкти: навчальний процес та функціональний стан підлітків у процесі навчання. Гігієнічна оцінка організації навчально-виховного процесу проводилася методом хронометражних спостережень. Вивчення навчального розпорядку у КВЛ проводили за принципом ознайомлення з розпорядком дня ліцеїстів та навчальними планами у навчальній частині КВЛ. Крім того, використовувалися дані з актів санітарно-гігієнічних обстежень практичною санепідслужбою.

Епідеміологічні дослідження включали: вивчення загальної захворюваності за даними звернень в лікувальні медичні заклади та обробку первинної медичної документації, вивчення показників захворюваності по класам хвороб, стану імунізації. Дослідження проводились за напрямком визначення найбільш актуальних класів хвороб шляхом вивчення звітної документації (форма 3/мед. - звітна форма затверджена МО України). Серед інфекційних захворювань визначалися найбільш епідеміологічно-значимі з метою розробки ефективних методів профілактики. Дослідження стану здоров'я підлітків включало: збір анамнезу, функціональні дослідження, фізичні тести (проби з навантаженням), антропометричні виміри. Стан здоров'я оцінювався за даними медичних оглядів і заключень фахівців військово-лікарських комісій та лікарів медичної служби КВЛ. Дослідження фізичного розвитку проводилось методом загального огляду та антропометрії. Крім цього, було проведено скринінг - тестування стану здоров'я підлітків методом анкетування. Функціональний стан серцево-судинної системи і адаптаційний потенціал системи кровообігу вивчалися з допомогою: тонометрії за Коротковим і методикою Баєвського (1988 р.). Розподіл за групами здоров'я (здоровий; практично здоровий; вимагає систематичного лікарського спостереження) проводився на основі даних медичних книжок та річних звітних даних медичних служб КВЛ і КСЛІ.

Психофізіологічні дослідження проводилися за тестовими та апаратурними методиками. Використовували соціологічне анкетування та проведення індивідуальних бесід з метою виявлення психологічних проблем та проявів соціально-стресових розладів. Основні властивості нервової системи (рухливість, сила, врівноваженість) досліджували за методикою М.В. Макаренко на приладі ПНН-3, функції пам'яті, уваги та мислення - за методиками: «Пам'ять на числа», «Пам'ять на слова», «Коректурна проба з літерами», «Встановлення закономірностей». Серед проективних методик використовували тест Сонді, методику Люшера. Суб'єктивну оцінку здоров'я визначали за методикою САН (самопочуття-активність-настрій), Гессенським опитувальником.

Газохроматографічний аналіз спектру жирних кислот (ЖК) ліпідів поту здійснювали на хроматографі серії Цвет-500 з полум'яно-іонізаційним детектором в ізотермічному режимі. Кількісну оцінку спектру ЖК ліпідів поту проводили за методом нормування площин і визначенням кислот у відсотках. Враховуючи особливості біохімічного перетворення ЖК в організмі та відносній постійності їх концентрації в біологічних середовищах, аналізи проводили в зимовий і літній період, з огляду на закономірності сезонних коливань рівня ЖК в організмі.

Хемілюмінометрія для оцінки рівня вільно-радикальних процесів (ВРП) та антиоксидантних процесів (спонтанна та ініційована ХЛ сечі) здійснювалася на приладі ХЛМІЦ-01. В якості детектора використовували ФЭУ-130 зі спектральною чутливістю в діапазоні 200-650 нм. Було проведено дослідження спонтанного та ініційованого солями сірчанокислого заліза світіння сечі ліцеїстів для виявлення найбільш ранніх змін, які можуть супроводжувати реакцію організму як на змінені умови оточуючого середовища, так і на процеси адаптації до них. Для індукції ХЛ сечі використовували 0,5 мл (50мМ) розчину закисного заліза. Вимірювали амплітуду швидкого спалаху і світлосуму ХЛ за 3 хв. Аналіз ХЛ кривих проводили відповідно рекомендацій Владимирова Ю.І (1976).

Фізичний стан організму підлітків оцінювали методом індексованої каріограми. Метод реалізується на субклітинному ядерному рівні, що об'єктивно відображує фізичний стан всіх клітин та організму в цілому. (Колесніков М.М. та ін., 1996).

Математична обробка включала такі методи: розрахунок первинних статистичних показників (середнього арифметичного - , помилки середнього - , середньоквадратичного відхилення - та ін.); виявлення відмінностей між групами за статистичними ознаками; встановлення взаємозв'язку між змінними за допомогою параметричного та непараметричного кореляційного аналізу; встановлення виду залежностей (показників від досліджуваних факторів) за допомогою регресивного аналізу; оцінка (розрахунок) внеску дії фактора у зміну показників за допомогою дисперсійного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. Мікрокліматичні умови внутрішньоліцейного середовища у КВЛ знаходяться в межах рекомендованих гігієнічних параметрів за винятком дотримання норм з використання шкільних меблів та штучної освітленості в учбових аудиторіях. Гігієнічні дослідження довели наявність деяких порушень в організації харчування. Загальна енергетична цінність добового раціону в КВЛ відповідає нормі. (4145 ккал). Однак, відмічається недостатність деяких вітамінів (в-каротин, С) та мінеральних речовин (Са, N a). Тижневе меню в КВЛ складається згідно наявності продуктів, що поступають на склад. Задовольняючись при складанні меню таким правилом, як перелік продуктів на складі, у меню-розкладках часто у добовий раціон включається одноманітний продукт протягом тижня. Домінуючі у раціоні продукти енергетичного призначення (хлібобулочні, круп`яні, картопля), набагато менше продуктів пластичного призначення (м`яса, риби, молока, яєць), майже повністю відсутні продукти біорегуляторного, пристосувально-регуляторного та захисно-реабілітаційного призначення (овочі, фрукти, печінка тощо).

При дослідженні організації учбового процесу було визначено, що розклад занять у КВЛ має випадковий характер розподілу предметів, графічне зображення розкладу не відповідає гігієнічним нормам і створено без урахування біоритмологічних особливостей, у п'ятницю і суботу (останні дні робочого тижня) заплановані складні предмети. Вивчення втомлюваності військових ліцеїстів проводилося на основі визначення тижневої динаміки показників загальної успішності та функціонального стану серцево-судинної системи (Табл. 2).

Таблиця 2. Тижнева динаміка показників успішності і функціонального стану серцево-судинної системи вихованців КВЛ (n=30)

Як видно з таблиці 2, до кінця тижня у підлітків виникають виражені ознаки втоми, що виявляються у достовірному зниженні показників успішності, зменшенні діастолічного артеріального тиску і підвищенні частоти серцевих скорочень.

Достовірної різниці між показниками загальної успішності в динаміці навчання вихованців КВЛ і КСЛІ не спостерігається. Але відмічається достовірне зниження успішності військових ліцеїстів в динаміці з окремих предметів.

Гігієнічні умови внутрішнього середовища основних учбових і спальних приміщень КВЛ, організація і якість харчування відповідають чинним нормативно-методичними документам Міністерства Оборони України. Але слід відмітити, що їх деякі положення не співпадають з вимогами діючих нормативних документів МОЗ України, що стосуються гігієнічного забезпечення умов життєдіяльності дітей і підлітків ДСанПіН 5.5.2.008-01. Дані вимоги мають фізіолого-гігієнічне та наукове обґрунтування і враховують морфо-функціональні особливості дітей і підлітків різноманітних вікових категорій.

Отже, для створення оптимальних гігієнічних умов життєдіяльності вихованців військових ліцеїв необхідно в процесі попереджувального та поточного санепіднагляду поєднувати та узгоджувати вимоги нормативно-методичних і інструктивних документів МО і МОЗ України. Розроблений в рамках дисертаційного дослідження соціально-гігієнічний моніторинг стану здоров'я вихованців військових ліцеїв і вирішує цю проблему.

На підставі аналізу медичної звітної документації (форма 3/мед), вивчена захворюваність військових ліцеїстів з визначенням найбільш актуальних класів хвороб з 1990 по 2001 рр. в т.ч., ретроспективно. За даними проведених досліджень встановлено, що питома вага підлітків, які відносились до першої групи здоров'я протягом 1995-2000 років була майже на одному рівні в КВЛ і достовірно підвищувалася у спортивному ліцеї. Крім того, у військовому ліцеї спостерігається незначна тенденція до підвищення проценту підлітків, що відносяться до 2-ї групи здоров'я, а у спортивному ліцеї визначається достовірне зниження кількості підлітків віднесених до 2-ї групи при фактичній відсутності підлітків, які відносяться до 3-ї групи здоров'я, тобто хворих. Структури середньої багаторічної захворюваності за класами хвороб вихованців КВЛ та КСЛІ (Рис. 2), суттєво відрізняються. Значна доля хвороб кістково - м'язового апарату у вихованців спортивного ліцею свідчить про профілізацію навчання та підвищене фізичне навантаження. Викликає занепокоєння значний рівень травм та отруєнь, інфекційних та паразитарних хвороб серед військових ліцеїстів, що може свідчити про недостатній рівень санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення. Реєструється достовірне (p<0,05) зростання захворювань органів травлення та органів дихання - темп приросту на 10,10% та 9,04% відповідно та тенденція до зростання травматичної враженості. Встановлено, що середнє значення багаторічної захворюваності вихованців КВЛ (1757,92 ‰) вище у 2,4 рази, ніж ліцеїстів спортивного ліцею-інтернату (727,31 ‰).

Слід відмітити, що протягом останнього десятиліття серед вихованців військового ліцею майже щорічно виникають спалахи (від 15 до 108 і більше випадків) таких дитячих хвороб, як вітряна віспа, краснуха, епідемічний паротит та ін. Всі перелічені хвороби відносяться до керованих інфекцій. Таке явище обумовлене з одного боку недостатнім охопленням ліцеїстів профілактичними щепленнями, а з іншого - великою скупченістю підлітків в спальних приміщеннях КВЛ, що обумовлює швидке розповсюдження інфекції. Разом з тим для вихованців спорт-інтернату спалахи дитячих інфекцій та захворювань шкіри і підшкірної клітковини не є характерними. Це можна пояснити відносною ізоляцією підлітків (в спальних приміщеннях розміщується 2-3 осіб), та тим, що після кожного тренування юнаки мають можливість прийняти теплий душ та зняти забруднений спортивний одяг, що значно знижує ризик виникнення запальних захворювань шкіри, в той час, як військові ліцеїсти після фізичних навантажень (стройова підготовка) не мають можливості виконати елементарні правила особистої гігієни тіла. За військовими нормативами відвідування лазні відбувається 1 раз на тиждень із зміною натільної та постільної білизни.

Результати дослідження стану вільно-радикальних процесів та антиоксидантного захисту в організмі ліцеїстів КВЛ методом хемілюмінометрії сечі засвідчують, що у підлітків після 9 місяців навчання в ліцеї хемілюмінісценція (ХЛ) сечі суттєво змінюється у порівнянні з вихідним станом та показниками контролю. Показник спонтанного світіння сечі, обумовлений визначеним рівнем утворення ліпопероксидів та диспропорціонуванням вільних радикалів, зберігається в межах контрольних значень (21,3 імп/с) тільки у 25% ліцеїстів. Амплітуда швидкого спалаху ХЛ максимальна в групі ліцеїстів, в сечі яких виявляються найбільш високі значення спонтанної ХЛ.

Встановлено, що спонтанна та ініційована ХЛ сечі у підлітків експериментальної групи суттєво і достовірно (p 0,05) змінюється протягом навчання в ліцеї, що може служити одним із діагностичних показників як дезаптаційного синдрому так і сформованої патології та відображує стан вільно-радикальних процесів та антиоксидантного захисту в організмі ліцеїстів КВЛ.

Для оцінки жирнокислотного складу ліпідів поту підлітків що навчаються в КВЛ було здійснено визначення вмісту насичених, ненасичених і поліненасичених жирних кислот (ЖК). В результаті проведених досліджень відзначалася достовірна (p<0,05), у порівнянні з контролем, відмінність по насиченості ліпідного комплексу (за рахунок зниженого рівня ессенціальних ЖК), особливо в літній період (Табл.3).

Таблиця 3. Жирнокислотний склад ліпідів поту ліцеїстів КВЛ за середнім значенням в динаміці досліджень (зима-літо), (%).

Спостерігаються достовірні (р?0,05) зміни концентрації ЖК в ліпідах поту вихованців КВЛ в динаміці досліджень: зниження насичених ЖК та збільшення концентрації ненасичених ЖК (в основному за рахунок арахідонової ЖК). Така перебудова жирнокислотного складу ліпідів поту ліцеїстів в літній період (здача екзаменів, заліків та підготовка до військового параду) може свідчити про напругу адаптаційного механізму та активацію процесу ліпідної пероксидації, що викликає дефіцит ессенціальних ЖК в організмі та провокує виділення арахідонової ЖК з клітинних оболонок, одночасно позбавляючи клітини організму джерел енергетичної активності та захисту, і є чітким показником дезадаптації організму підлітків на вплив чинників оточуючого середовища. Розподіл підлітків по відношенню до середнього показника дав змогу провести групування за ступенем важкості виявлених змін жирнокислотного складу ліпідів поту і визначити прогресивну динаміку розвитку процесу дезадаптації в організмі підлітків протягом періоду досліджень.

Узагальнюючи результати лабораторних досліджень та визначення ступеню дезадаптації ліцеїстів у процесі навчального навантаження, можна прогнозувати доцільність використання показників рівня насичених та поліненасичених жирних кислот (зокрема арахідонової ЖК), ліпідів поту для оцінки ступеня дезадаптації підлітків. Отримані дані можуть бути використані як інформативні критерії для оцінки реакції організму на стрес, зокрема різке збільшення розумового та фізичного навантаження, а також для своєчасного застосування антиоксидантних і адаптогенних препаратів для окремих осіб.

Антропометричні показники вихованців КВЛ свідчать про наявність вираженої тенденції щодо поступового збільшення критеріальних величин. Зокрема, середнє значення росту зросло з 170,2 см до 171,8 см., маси тіла з 59,17 кг до 61,56 кг, обводу грудної клітини з 85,67 до 87,4 см. До негативних тенденцій слід віднести значне збільшення середнього показника частоти пульсу: від 75 до 80,4 уд. за хв. та зменшення ЖЄЛ від 3793.5 до 3589,18 мл. Загалом, фізичний розвиток підлітків, що навчаються у військовому ліцеї, можна характеризувати як недостатній, росто - вагові показники зберігаються в межах норми лише у 20-30% підлітків. Крім того відмічається стійка загальна тенденція до підвищення з віком проценту осіб зі значенням показників «нижче норми» за рахунок зменшення проценту норми (Табл.4).

Таблиця 4. Показники фізичного розвитку підлітків КВЛ у відповідності до середнього арифметичного значення (x) - критеріальних показників для 15 і 16 років та їх процентний розподіл за групами в динаміці досліджень

Згідно результатам досліджень психофізіологічного статусу, відмічається достовірна (р0,05) різниця рівня розвитку процесів мислення та розподілу уваги, середні значення в обох групах (15, 16 рр.) характеризують середній рівень розвитку цих процесів, причому вказані показники нижчі серед вихованців військового ліцею. Загальний психологічний стан військових ліцеїстів (за тестом Люшера) характеризується напруженням механізмів психічної саморегуляції; підвищеним рівнем психічної втомлюваності, тривоги і психоемоційного стресу; зниженням психологічної адаптованості та працездатності.

Таким чином, на основі проведених наукових досліджень отримано наступні результати:

1. Домінуючий вплив на процес формування стану здоров'я, психофізіологічних функцій та особливостей особистості у підлітків, які навчаються у військовому ліцеї, чинять умови оточуючого середовища та організація учбового процесу, медичного та соціально-побутового забезпечення, рівень відповідності мікрокліматичних умов фізіологічним особливостям організму підлітків.

2. Отримані результати досліджень дають підставу віднести до провідних типів негативних зрушень з боку процесів формування критеріальних показників функціонального стану військових ліцеїстів: зростання захворювань органів травлення та дихання; дезадаптаційні процеси від субклітинного до організменного рівнів, недостатній рівень фізичного розвитку та зниження рівня професійної мотивації.

3. Найбільш значимими факторами та умовами, які негативно впливають на формування професійного здоров'я та функціональний стан вихованців військового ліцею, є: нераціональна організація тижневого навчального навантаження, недостатня якість харчування, низький рівень застосування психогігієнічних засобів позитивного впливу на особистість підлітків, недоліки дотримання санітарно-гігієнічних умов мікроклімату у ліцеї.

Основним змістом комплексної програми по оптимізації навчально-виховної та побутової діяльності вихованців Київського військового ліцею повинно стати запровадження цілого ряду гігієнічних заходів з раціональної організації навчальної діяльності та оптимізації внутрішньоліцейного середовища, що забезпечить раціональну організацію навчального навантаження, основних режимних елементів та навчального розкладу, покращання харчування та санітарно-гігієнічних умов проживання і навчання, створить важливі передумови для підвищення адаптаційних можливостей організму підлітків.

На підставі отриманих науково-обґрунтованих результатів характеристики стану здоров'я і особливостей адаптації підлітків до навчального процесу у військовому ліцеї, розроблені принципи соціально-гігієнічного моніторингу стану здоров'я військових ліцеїстів, що призначений для нагляду за формуванням здоров'я підлітків на різних рівнях управління військовим навчальним закладом (Рис3). Дана система збору та аналізу даних стосовно здоров'я вихованців ліцею дасть змогу здійснювати конкретні заходи по оздоровленню підлітків та оцінювати їх ефективність.

Висновки

На основі проведення комплексу досліджень наведене нове вирішення проблеми діагностики та підвищення рівня адаптації підлітків до умов навчання і виховання у військовому ліцеї. Науково обґрунтовані принципи соціально-гігієнічного моніторингу стану здоров'я вихованців військових ліцеїв.

Результати гігієнічної оцінки процесів формування стану здоров'я та психофізіологічних функцій і особливостей особистості у підлітків, які навчаються у військовому ліцеї, у порівнянні з їх однолітками із спортивного ліцею-інтернату, засвідчують появу цілого ряду несприятливих тенденцій, зумовлених порушенням процесів адаптації підлітків до умов перебування у військовому навчальному закладі, та вказують на незаперечну залежність величин критеріальних показників функціонального стану організму ліцеїстів від рівня навчального навантаження, яке чітко детермінується змістом, профілем, режимом та умовами навчання.

До провідних зрушень у стані здоров'я ліцеїстів, пов'язаних з дезадаптаційним синдромом, слід віднести: негативні зміни антропометричних показників в динаміці навчання (зменшення життєвої ємності легень з 3793,5 до 3589,18 мл та недостатній приріст маси тіла з 59,17 до 61,56 кг); зміни хемілюмінесценції сечі (показник спонтанного світіння сечі зберігається в межах норми тільки у - 25±0,8% ліцеїстів КВЛ); різке зниження (у порівнянні з зимовим періодом), вмісту насичених жирних кислот ліпідів поту у літній період (С_14:0 - 7,99% (12,7%), С_16:0 - 24,68% (42%), С_18:0-5,5% (8,83%) С_18:1-9,68% (11,15%) та надмірне підвищення арахідонової жирної кислоти С_20:4 - 24,29% (9,9%).

Установлено, що в умовах навчання у профільному військовому ліцеї на тлі неухильного та активного розвитку чисельних професійно-значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості, у підлітків реєструється цілий ряд негативних зрушень: підвищений рівень психічної втомлюваності та напруженості, тривоги і психоемоційного стресу; зниження психологічної адаптованості та працездатності.

Встановлено, що, середнє значення показника багаторічної захворюваності вихованців військового ліцею (1757,92 ‰) вища у 2,4 рази, ніж ліцеїстів спортивного ліцею-інтернату (727,31 ‰). Реєструється достовірне зростання захворювань органів травлення та органів дихання (p0,05) - темп приросту на 10,10% та 9,04% відповідно та тенденція до зростання для травматичної враженості, що визначає необхідність санітарно-гігієнічної корекції та підвищення рівня проведення профілактичних та протиепідемічних заходів медичною службою КВЛ.

В ході досліджень розроблені та науково обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації навчальної діяльності підлітків, провідними складовими яких є: раціональна організація учбового навантаження та застосування заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності в ліцеї, перегляду меню комплексного харчування в ліцеї, підсилення штучної С-вітамінізації.

Головною умовою успішності заходів, направлених на покращання стану професійного здоров'я вихованців Київського військового ліцею, є впровадження системи соціально-гігієнічного моніторингу як системи організаційних, медичних, санітарно-епідеміологічних, науково-технічних заходів, які забезпечать нагляд за станом здоров'я та санітарно-епідеміологічного благополуччя перемінного та постійного особового складу ліцею, їх оцінку та прогнозування.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Блінов О.А., Недзельська(Соловська) С.С., Тофан Н.Т. Проблеми формування соціальної орієнтації майбутніх військових кадрів на прикладі вихованців Київського військового ліцею // Зб. Київського військ. гуманіт. інституту Національної академії оборони. - Вип. 5 (18). - К., 2000. - С. 3-7. Дисертантка провела соціологічне опитування підлітків та аналіз отриманих результатів.

2. Тофан Н.Т., Недзельська (Соловська) С.С., Блінов О.А. Психологічні особливості юнаків допризовного віку // Зб. наук. праць УВМА. вип. 8 - К., 2001. - С. 292-295. Узагальнені дані щодо основних особливостей психо-емоціональної сфери підлітків.

3. Опанасенко В.В., Соловська С.С., Мартинюк Г.М. Основні властивості нервової системи підлітків та когнітивна сфера. // Гігієна населених місць. - Київ. - 2002. - Вип. 40. - С. 256-258. Автором проведено аналіз основних властивостей нервової системи та психофізіологічних функцій підлітків.

4. Соловська С.С. Оцінка жирнокислотного складу ліпідів поту у вихованців КВЛ методом ГРХ // Укр. біохім. журн. 2002. - Т.74, №4а. - С. 179-180.

5. Соловська С.С Вивчення порушень метаболізму ессенціальних жирних кислот ліпідів поту ліцеїстів у період навчального процесу // Медична хімія. 2003. - Т.5, №2. - С. 81-83.

6. Варус В.І., Соловська С.С., Брюзгіна Т.С., Белов О.А. Оцінка порушень ліпідного метаболізму у поті ліцеїстів у період учбового процесу // Доповіді НАН України, К. - №11, 2004. - С. 189-192. Дисертантка провела роботу по відбору біологічних проб та аналіз отриманих результатів.

7. Полька Н.С., Соловская С.С., Брюзгина Т.С. Оценка степени дезадаптации подростков в процессе обучения в военном лицее // Матер. междунар. науч. конф. «Физиология развития человека». - Москва. - 2004. - С. 313-314. Здобувачем зібрані та узагальнені дані лабораторних досліджень.

8. Соловська С.С. Гігієнічна діагностика психофізіологічної адаптації підлітків, що навчаються у військових ліцеях // Зб. наук. праць «Гігієнічна наука та практика на рубежі століть». - Матеріали XIV з'їзду гігієністів України. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС. - 2004. - т. 2 - С. 476-478.

Размещено на Allbest.ru