Протимікробна та фармакологічна дія антисептиків – похідних фенолу і четвертинного амонію

Размещено на http://www.allbest.ru

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова

Соболєв Валентин Олександрович

УДК 615.281:582.282.23

протимікробна та фармакологічна дія антисептиків - похідних фенолу і четвертинного амонію

03.00.07 - мікробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичний наук, професор Палій Гордій Кіндратович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бірюкова Світлана Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України; професор кафедри клінічної імунології та мікробіології;

доктор медичних наук, професор Климнюк Сергій Іванович, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Провідна установа: Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, м.Київ

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України за адресою: 61057, вул. Пушкінська, 14/16, м. Харків-57.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої

ради Д 64.618.01, к.мед.н., ст.н.с. Бруснік С.В.

Загальна характеристика роботи

антимікробний стафілокок лікарський резистентність

Актуальність теми. Захворювання шкіри і м'яких тканин посідають провідне місце в практиці поліклінік, стаціонарів. Їх поширення вкрай ускладнює кількісну оцінку цих хвороб. В цю групу входять, з однієї сторони, інфекційні ураження, що розвиваються після інфікування мікротравм, а з іншої - різноманітні інфекції в ділянці хірургічного втручання. Хвороби шкіри і м'яких тканин мікробного походження посідають одне з провідних місць (Ю.Л.Волянський, 1991; С.В.Бірюкова та співавт., 2000, 2002; В.М.Мороз та співавт., 2000; І.Л.Дикий та співавт., 2000; R.Bonnet, 2004 та ін.).

Антимікробні препарати є основним компонентом терапії інфекційних захворювань шкіри, м'яких тканин. Необхідно наголосити, що антимікробні препарати є унікальною групою лікарських засобів. Їх активність змінюється в часовому просторі. Вони діють, в першу чергу, на мікроорганізми - збудники захворювань. Нераціональне їх застосування може нанести шкоду не тільки пацієнту, але й іншим особам, для яких лікарський засіб виявиться неефективним у випадку формування резистентності до нього і поширення цих варіантів збудників (Ю.Л.Волянський, 1991; Г.К.Палій та співавт., 2000; С.І.Бідненко та співавт., 2000; A.K.Gupta, Y.Kohli, 2003 та ін.).

Застосування антимікробних препаратів без обліку даних по протимікробній резистентності приводить до зменшення клінічної ефективності терапії захворювань шкіри, м'яких тканин. Таким чином, системний підхід до вивчення антимікробних препаратів служить сучасною концепцією розробки і обґрунтування раціонального застосування антисептиків АНФ, НФ (В.П.Ковальчук, В.Т.Остапенко, 2000; Г.К.Палій, М.Д.Желіба, 2001 та ін.).

Протимікробні препарати АНФ, НФ являють собою справжні розчини ліків. Вони становлять гомогенні, однорідні системи, які складаються з декількох компонентів. Багато відомих хімічних реакцій протікають в розчинах. Необхідно підкреслити, що від механічних сумішей розчини антисептиків відрізняються однорідністю.

В XXI столітті вчені продовжують скринінг нових антимікробних сполук, впровадження нових лікарських форм антисептичних препаратів з високими протимікробними властивостями. Ефективні лікувальні концентрації розчинів антисептиків створюються у вогнищах інфекційного ураження. Реалізація програми по створенню і впровадженню нових антисептичних розчинів на основі декаметоксину сприятиме наповненню вітчизняного ринку антисептичними препаратами (Ю.Л.Волянський, В.П.Широбоков, С.В.Бірюкова, 2004.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження є фрагментом науково-дослідної теми кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова „Клініко-лабораторне дослідження властивостей та промислове впровадження нових лікарських засобів на основі декаметоксину, рекомбінантного інтерферону” (№ державної реєстрації 0198U002709); „Дослідження багатовекторності фармакодинамічних проявів, властивостей нових лікарських засобів, що містять декаметоксин (№ державної реєстрації 0103U003114).

Тема дисертації затверджена республіканською проблемною комісією „Мікробіологія” (протокол № 14 від 5 грудня 2002 р.). Дисертант був виконавцем відповідного фрагменту комплексних науково-дослідних тем.

Мета дослідження. Обґрунтувати і експериментально довести ефективність антимікробних препаратів при інфекціях шкіри, виходячи з сучасного стану антибіотико- та антисептикорезистентності збудників захворювань.

Задачі дослідження:

1. Дослідити порівняльні протимікробні властивості антифунгіну (АНФ), хлорнітрофенолу (НФ), нової синтетичної сполуки нітрону N - арілхінолілазометину (НАХ-4), декаметоксину (ДК), декаміну (ДМ), мірамістину (МР).

2. Провести мікробіологічне дослідження антифунгіну, ДК, НАХ-4, ДМ, МР в несприятливих умовах.

3. Визначити спектр антимікробної дії антисептиків на клінічних штамах бактерій, C. albicans.

4. Дослідити особливості формування резистентних варіантів мікроорганізмів до антисептичних препаратів.

5. Вивчити лікувальну ефективність АНФ, НФ, ДМ при інфекційних захворюваннях шкіри.

Об'єкт дослідження. Хворі з гнійно-запальними процесами шкіри. Антисептичні препарати.

Предмет дослідження. Музейні, клінічні штами мікроорганізмів. Лабораторні тварини.

Методи дослідження. Біохімічні (ідентифікація бактерій), мікробіологічні (виділення чистої культури; вивчення антимікробних властивостей антисептиків), фізико-хімічні (властивості, стабільність антисептиків), фармакологічні, фармацевтичні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено вивчення в експерименті і клініці перебігу стафілококових уражень шкіри, мікозів шкіри після місцевого застосування АНФ, НФ. Доведено ефективність застосування АНФ у хворих з ураженнями шкіри.

Вперше створено і налагоджено промислове виробництво АНФ в Україні, який не має аналогів. Обґрунтовано властивості АНФ, НФ, НАХ-4, ДМ. Встановлено антимікробний спектр антисептичних препаратів, показана залежність антимікробної дії антисептиків від різних умов дослідів. Доведено особливості формування резистентних варіантів стафілококів, C. albicans.

Практичне значення отриманих результатів. Наказом МОЗ України лікарський антисептичний препарат АНФ дозволено до медичного застосування. Ґрунтуючись на результатах роботи, створено тимчасову фармакопейну статтю на лікарський антисептичний препарат АНФ, затверджену МОЗ України в установленому порядку. Промислове виробництво АНФ проводить ВАТ „Монастирищенський фармацевтичний завод”.

Матеріали експериментальних досліджень АНФ включено до аналітичної нормативної документації на цей препарат. Технологічний промисловий регламент на виробництво АНФ ТПР 64-00374870-4-2; ФС 42У-6/60-63-98 містять результати експериментального дослідження препарату; які використовують в промисловому виробництві АНФ (Реєстраційне посвідчення Р.02.00/01404 від 02.02.2000).

Результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрах мікробіології, вірусології, імунології, дерматовенерології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедрах мікробіології Національного фармацевтичного університету України, Буковинського державного медичного університету, Одеського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив пошук і аналіз джерел літератури. Дисертант самостійно провів вивчення протимікробної активності антибіотиків, антисептиків по відношенню до збудників мікозів, гнійно-запальних захворювань шкіри та м'яких тканин; дослідив формування резистентності у мікроорганізмів до АНФ, НФ, НАХ-4, ДК, ДМ. Автор вивчив на тваринах ефективність аплікацій АНФ в експерименті; здійснив клінічне дослідження лікарського антимікробного препарату АНФ у хворих з інфекційними ураженнями шкіри, виконав статистичну обробку результатів дослідження, сформулював основні наукові положення, висновки, практичні рекомендації. В наукових статтях в співавторстві йому належать фактичні дані, які він одержав в процесі проведення роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні фрагменти дисертації повідомлено і обговорено на міжнародних наукових конференціях „Стратегія і тактика боротьби з інфекційними захворюваннями (Харків, 1998, 2001, 2003)”, V національному з'їзді фармацевтів України (1999), науково-практичних конференціях з міжнародною участю „Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антисептиків, антибіотиків (Вінниця, 2000, 2002, 2004)”, підсумкових наукових конференціях молодих вчених ВНМУ ім. М. І. Пирогова (2000, 2001, 2003), науковій конференції „Розвиток санітарної мікробіології в Україні (Чернівці, 2002)”, науково - практичній конференції „Актуальні питання дезинфектології: токсикологія , гігієна, епідеміологія” МОЗ України (2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, серед них 4 статі в наукових фахових журналах за переліком, затвердженим ВАК України та 5 в збірниках матеріалів, тезах з'їздів, конференцій.

Структура дисертації та обсяг дисертації. Робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали, методи дослідження”, 3 розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 25 таблицями, 18 рисунками. В огляді літератури використано 273 джерела, з яких 211 кирилицею і 62 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал, методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження проведено вивчення протимікробних та біологічних властивостей антифунгіну, хлорнітрофенолу (нітрофунгін), нітрону N-арілхінолілазоме-тину (НАХ-4), декаміну, декаметоксину, мірамістіну.

На антифунгін діє технологічний промисловий регламент ТПР
64-00374870-04-02, погоджений в установленому законодавством порядку 25.12.2002 р.; підготовлено та затверджено фармакопейну статтю (ФС)
42У-36-30-363-98; видано реєстраційне посвідчення МОЗ України № Р.02.00/01404 від 02.02.00.

Антифунгін, що містить ДК, готували за наступним прописом: діючої речовини на 100 мл розчину: декаметоксину - 0,1 г. Препарат зареєстровано в Україні у вигляді лікарської форми: розчин спиртовий по 25 мл, 50 мл у флаконах.

АНФ являє собою безбарвну прозору рідину із запахом етанолу. Згідно ФС справжність препарату визначають за наступними параметрами: спектр поглинання дослідного розчину, виготовленого для кількісного визначення в ділянці від 400 до 600 нм, повинен мати „плече” в ділянці від 508-510 нм, максимум при довжині хвилі 5402 нм. Прозорість АНФ визначають по ГФ ХІ, вип.. 2, с. 93.

Назва антисептичного препарату НФ відноситься до його патентного захисту, який надано виробником лікарського засобу акціонерним товариством „Галена” (Чеська Республіка). Міжнародна непатентована назва нітрофунгіну - хлорнітрофенол (Chlornitrophenolum), який являє собою похідне карболової кислоти з нітрогрупою NO₂, атомом хлору та кисню.

НАХ-4 має брутто формулу С₂₈Н₂₄ІNO₃. Його молекулярна вага склала 543,43. Температура плавлення 230^оС. В етанолі _макс = 574. Препарат являє собою дрібнокристалічний порошок.

Антисептик ДК є діючою речовиною препарата АНФ. Його міжнародна хімічна назва: 1.10-Декаметилен-біс (диметилментоксика-рбонілметил) амонію хлорид. ДК являє собою білий аморфний порошок з ледве помітним специфічним запахом, добре розчиняється у воді, етанолі, нерозчинний в бензолі, ефірі, ацетоні. Молекулярна маса 693,92. Температура плавлення від 159^оС до 168^оС (з розкладанням). Питоме обертання ДК знаходиться в межах від 48^оС до 51^оС.

Нами проведено вивчення антимікробної активності ДМ в порівнянні з АНФ. ДМ має міжнародну хімічну назву 1,10-декаметилен-біс-(4-амінохінальдіній) хлорид.

Декамін (ДМ) являє собою білий з кремовим або жовтим відтінком порошок, без запаху, гіркий на смак. Препарат розчиняється у воді, етанолі. Препарат містить хінальдінієвий цикл і в цьому в нього є схожість з НАХ-4. Хімічна схожість ДМ з ДК в тому, що ці препарати мають у своїй будові декаметиленовий ланцюжок і два атоми чотирьохвалентного азоту.

Антисептичний препарат МР має міжнародну хімічну назву Бензилдимітін [3-міристиламінопропіл] амоній хлорид. Препарат МР являє собою прозору, безбарвну рідину, без запаху. Протимікробна дія МР зменшується в умовах зберігання при звичайних умовах (реєстраційний
№ 91/146/2).

Дослідження антимікробного спектру і чутливості мікроорганізмів до антисептичних препаратів проводили трьохкратно методом послідовних серійних розведень досліджуваних препаратів в рідкому поживному середовищі за загальновживаною методикою на 152 штамах грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів. Формування резистентності до антимікробних засобів у стафілококів, кандид вивчали шляхом пасажування їх в поживних середовищах з наростаючими концентраціями антисептиків. Всього було проведено 25 пасажів мікроорганізмів. Ідентифікацію мікроорганізмів виконували за загальноприйнятими методиками. Всі досліджувані штами мікробів мали типові морфологічні, тінкторіальні, культуральні, біохімічні властивості і належали до типових видів бактерій.

Після кожних п'яти пасажів у стафілококів, кандид вивчали морфологію, тінкторіальні, культуральні, біохімічні ознаки. Протимікробну дію препаратів вивчали в умовах різних рН поживного середовища (6.0; 7.2; 8.0). Визначали вплив величини посівної дози бактерій (10³; 10⁶; 10⁹ мікробних клітин/мл) на антимікробну активність антисептиків. Протимікробну дію визначали на поживних середовищах, які містили 5%; 10% сироватки крові.

Для виявлення гострої хронічної токсичності, шкірно-подразнюючої дії, лікувальної ефективності АНФ, НФ, ДМ досліди проводили на лабораторних тваринах (морські свинки). Протягом дослідів у тварин визначали показники периферичної крові за загальновживаними методиками. Крім того, по завершенню досліду вивчали патогістологічні препарати для з'ясування структури шкіри, печінки, нирок, селезінки, міокарда тварин. Статистичну обробку проводили методами варіаційної статистики, пристосованої для комп'ютерів типу ІВМ РС/АТ.

Результати дослідження. Враховуючи те, що синтетичні сполуки, які містять чотирьохвалентний азот, можуть проявляти протимікробні властивості, нами вивчено протимікробну дію АНФ, НФ, ДК, ДМ, НАХ-4, МР на штамах різних мікроорганізмів. Одержані результати ілюструє табл. 1.

Як видно з даних табл. 1, АНФ, ДК проявляли високу бактерицидну (фунгіцидну) активність на стафілококи (0,12-7,8 мкг/мл), спороутворюючі аероби, ентерокок, кандиди, епідермофітон, трихофітон, мікроспорум (3,9 -31,25 мкг/мл). ДМ, МР, НФ в аналогічних умовах виявились малоактивними.

Поширення антибіотикорезистентних штамів стафілокока серед пацієнтів із захворюваннями шкіри висуває необхідність розробки нових антисептиків з антистафілококовою дією, тому проведено порівняльне дослідження чутливості клінічних штамів стафілокока до АНФ, НФ, ДК. Встановлено, що клінічні штами, які були резистентні до антибіотиків, показали високу чутливість до АНФ, ДК. Так, МБК АНФ 0,48 мкг/мл згубно діяла на 5,88% штамів; 0,98 мкг/мл - 9,80% штамів; 1,95 мкг/мл - на 15,69 % штамів стафілокока відповідно. Антисептик ДК проявляв на ці штами стафілокока бактерицидну дію в межах від 0,48 мкг/мл до 15,6 мкг/мл. У антибіотикорезистентних штамів стафілокока зберігалась перехресна резистентність до НФ. Необхідно підкреслити, що АНФ характеризується високою антистафілококовою бактерицидною активністю, що послужило підставою для його подальшого вивчення.

Формування стійкості у мікроорганізмів до антимікробних засобів розглядають як універсальний захисний механізм для збереження виду. В природних мікробних популяціях існують стійкі до антисептиків штами мікроорганізмів, тому є необхідність досліджувати можливість їх формування до нових антимікробних препаратів.

Таблиця 1

Протимікробна активність АНФ, НФ, ДК, МР, ДМ, НАХ-4

Штами мікроорганізмів	Кіл-кість шта-мів	АНФ	НФ	ДК	МР	ДМ	НАХ-4
		Мінімальна бактерицидна (фунгіцидна) концентрація, мкг/мл
S. aureus ATCC 25923	1	0,12	312	0,48	15,6	1,95	3,9
S. albus Wood-46	1	0,12	312	0,98	31,2	1,95	7,8
E. coli ATCC 25922	1	31,25	625	15,6	500	31,25	15,6
E. coli О-111	1	31,25	625	31,25	500	31,25	15,6
E. faecalis ATCC 29212	1	7,81	312	15,6	250	15,6	15,6
P. aeruginosa ATCC 27853	1	125	625	250	1000	250	500
B. subtitis ATCC 6633	1	3,9	625	3,9	125	31,25	7,8
B. cereus ATCC 669	1	7,8	625	7,8	125	31,25	7,8
E. coli M-17	1	31,25	625	31,25	250	62,5	15,6
K. pneumoniae 207	1	15,6	625	31,25	250	62,5	15,6
Y. enterocolitica-20	1	7,8	625	15,6	125	31,25	15,6
S. aureus	32	0,12-7,8	312-1250	0,48-3,9	15,6-62,5	7,8-15,6	3,9-7,8
S. epidermidis	19	0,24-7,8	312-1250	0,98-7,8	7,8-62,5	3,9-15,6	7,8-15,6
E. coli	27	31,25-62,5	312-625	31,25-62,5	500-1000	62,5-125	15,6-31,2
P. vulgaris	14	125-250	312-625	125-500	1000-2000	500	500-1000
P. aeruginosa	18	125-250	312-625	250-500	1000-2000	500	500-1000
C. utilis ЛИА-01	1	3,9	625	7,8	125	31,25	7,8
С. albicans	21	3,9-31,25	125-625	7,8-31,25	31,25-125	31,25-62,5	7,8-15,6
А. niger	1	62,5	1250	125	500	1000	500
E. kaufman wolf	3	3,9	625	15,6	250	500	62,5
T. gipseum	5	3,9	625	7,8	500	500	31,25
M. lanosum	1	3,9	625	15,6	500	500	500

Досліди по формуванню резистентності до антисептиків показали наступне. Резистентність стафілококів, кандид до АНФ, ДК, НАХ-4, ДМ формувалася повільно і не досягала високого рівня. Так, після 25 пасажів в присутності АНФ стійкість у бактерій збільшилась у 64 рази і досягла 15,6 мкг/мл. У кандид чутливість до АНФ збільшилась до 250 мкг/мл. Досить високих цифр після 25 пасажів досягла МБсК НФ для стафілококів (40 мг/мл) та C. аlbicans (8 мг/мл). Можна припустити, що поява в умовах експерименту резистентних варіантів мікроорганізмів обумовлена мутаційним впливом антисептиків на мікробні клітини.

Вивчення чутливості стафілококів до антисептиків під впливом різних зовнішніх несприятливих умов показало, що протимікробні препарати втрачали в різній степені бактерицидну активність по відношенню до клінічних штамів стафілокока. Проте, МБК залишалась достатньою для досягнення знешкодження бактеріальної клітини стафілокока. Потрібно зауважити, що найбільший негативний вплив несприятливих факторів на протимікробну активність виявили у МР.

Для промислового виробництва АНФ необхідно було дослідити фізико-хімічну стабільність, антимікробну активність 5 серій цього препарату протягом тривалого часу. Результати аналізів АНФ за ФС 42У-36/30-363-98 на тотожність ДК показали, що антисептик давав позитивну реакцію на ментолову групу, на хлориди і характеристичний спектр для кількісного визначення співпадав з спектром розчину для кількісного визначення ДК. Густина АНФ знаходилась в межах 0,945-0,954. В АНФ вміст етанолу був не менш 38%. Таким чином, АНФ повністю відповідав параметрам ФС на цей лікарський препарат. Лікарський препарат АНФ в процесі тривалого зберігання стабільно зберігав специфічні протимікробні властивості по відношенню до S. aureus ATCC 25923 (МІК 0,06 мкг/мл; МБК 0,24 мкг/мл). Встановлено, що АНФ зберігав стабільно протягом 2,5 років фізико-хімічні, антимікробні властивості. АНФ не мав відхилень, тому повністю відповідав ФС 42У-36/30-363-98.

Антисептики входять в групу нешкідливих для організму людини лікарських препаратів. Проте, у нового антисептичного лікарського препарату необхідно досліджувати його вплив на організм тварин. В дослідах на тваринах не виявлено шкірно-подразнюючої дії АНФ, НФ, ДМ. В хронічному досліді на тваринах доведено, що багаторазова аплікація АНФ, НФ, ДМ на здорову шкіру не приводила до виникнення явищ інтоксикації, не викликала змін вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарної формули периферичної крові, не виявлено патоморфологічних змін шкіри, внутрішніх органів. Отже, АНФ, НФ, ДМ не викликали змін в організмі тварин при багаторазовому нанесенні на шкіру тварин.

В результаті спостереження за тваринами з гнійно-запальними ранами, лікування їх АНФ, НФ, ДМ встановлено, що у тварин, яких лікували АНФ, наступала ліквідація перифокального запалення. Очищення поверхні ран, виповнення ран грануляціями наступало на 10 добу. НФ виявився мало ефективним лікарським препаратом, в порівнянні з АНФ (р0,05). Результати лікування експериментальних мікозів показали, що АНФ в поєднанні з маззю палісепт проявляв лікувальні властивості і переважав НФ, ДМ. Лікування 480 дерматологічних хворих проведено АНФ (табл. 2).

Необхідним критерієм лікувальної дії нових антимікробних засобів є їх здатність знешкоджувати збудників в організмі пацієнтів. Всебічне вивчення властивостей збудників в процесі лікування дозволило встановити найбільш ефективні дози і раціональні схеми застосування АНФ при ряді захворювань, які були викликані патогенними бактеріями, грибами.

АНФ для усунення гострих проявів наносили змащуванням на уражені ділянки шкіри до зникнення клінічних симптомів захворювання протягом 14-20 днів. Після одужання з профілактичною метою продовжували змащувати шкіру 1-2 рази в день протягом 3-5 тижнів. Лікування хворих було комплексним, направленим на покращення, зміцнення стану організму хворого. В перші дні лікування хворі відзначали суб'єктивне покращення, зменшувались скарги, які були зумовлені наявністю вогнища запалення. Лікувальна ефективність АНФ, тривалість лікування хворих в значній мірі залежали від важкості клінічної картини і термінів, які пройшли з моменту виникнення захворювання. АНФ добре переносили хворі з різними ураженнями шкіри.

Таблиця 2

Характеристика лікувальної ефективності АНФ
при захворюваннях шкіри мікробної етіології

Діагноз	Кількість хворих	Одужання	Покращення	Без зміни стану
	абс.	%	абс.	%	абс.	%	абс.	%
Висівковий лишай	57	100	50	87,8	2	3,5	5	8,7
Епідермофітія пахви	81	100	65	80,3	10	12,3	6	7,4
Епідермофітія ступнів	56	100	48	85,7	5	8,9	3	5,4
Мікроспорія	51	100	49	90,4	1	4,8	1	4,8
Кандидозний баланопастит	67	100	60	89,6	5	7,4	2	3,0
Неускладнений дерматит	53	100	47	88,8	3	5,6	3	5,6
Стрептодермія	63	100	53	84,1	7	11,1	3	4,8
Стрепто-стафілодермія	52	100	47	90,5	2	3,8	3	5,7

Нами встановлено ефективні схеми застосування АНФ при висівковому лишаї, епідермофітії, мікроспорії, неускладнених дерматитах, стрептодермії, кандидамікозі, стрептостафілодермії шкіри. Потрібно підкреслити, що використання АНФ сприяло швидкому стиханню клінічних проявів захворювання шкіри, в порівнянні з групою пацієнтів, які застосовували НФ і загальновживане лікування, на 3-4 дні раніше припинялась поява нових гнійно-запальних елементів у осіб, яких лікували АНФ. Повне зникнення запального процесу наступало на 5-7 день проти 12-15 днів при використанні НФ.

Дослідження віддалених результатів лікування відстежували протягом одного року після одужання. Встановлено, що протягом 5 місяців після одужання частота рецидивів у хворих стрептостафілодерміями знизилась у 2,9 рази, в порівнянні з групою хворих, яких лікували НФ.

Застосування АНФ забезпечило клінічне одужання хворих висівковим лишаєм (87,8%), епідермофітією пахви (80,3%), епідермофітією ступнів (85,7%), мікроспорією (90,4%), кандидамікозом (89,6%), неускладненим дерматитом (88,8%), стрептостафілодерміями (90,5%). Отже, результати проведених клінічних досліджень засвідчили високу ефективність нового антимікробного препарату АНФ, який дає більш виражений терапевтичний ефект.

Таким чином, всебічне вивчення антимікробної активності, фізико-хімічних, фармакологічних, лікувальних властивостей показало сприятливу перспективу для медичного застосування і подальшого промислового виробництва нового вітчизняного лікарського антисептичного препарату антифунгіну.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання щодо дослідження антимікробних властивостей АНФ, НФ, синтетичної сполуки НАХ-4, ДК, ДМ та МР. Вивчено швидкість виникнення резистентності у штамів стафілококів та грибів роду Candida до цих препаратів. Визначено ефективність застосування антимікробних лікарських засобів при інфекційних захворюваннях шкіри. Обґрунтовано і експериментально доведено ефективність антимікробних препаратів при інфекціях шкіри, виходячи з сучасного стану антибіотико- та антисептикорезистентності збудників захворювань.

1. Антифунгін проявляє високу мікробоцидну активність по відношенню до стафілококів (0,12-7,8 мкг/мл), сапрофітних спороутворюючих аеробних бактерій, єрсиній (3,9-31,25 мкг/мл), дріжджіподібних грибів роду Саndida (3,9-62,5 мкг/мл). Нітрофунгін проявляє згубну дію на аналогічні тест-мікроорганізми в більших дозах: в межах від 312 мкг/мл до 1250 мкг/мл.

ДК проявляє мікробоцидну дію на стафілококи (0,48 - 7,8 мкг/мл), ентеробактерії (15,6 - 31,2 мкг/мл), дріжджіподібні гриби роду Candida (7,8 - 31,2 мкг/мл); збудники епідермофітії (15,6 мкг/мл), трихофітії (7,8 мкг/мл), мікроспорії (15,6 мкг/мл).

НАХ-4 має знешкоджуючу дію на тест-мікроорганізми на рівні АНФ, ДК. ДМ і МР мають низьку протимікробну активність в порівнянні з АНФ, ДК, НАХ-4.

2. Клінічні штами стафілокока зберігають високу чутливість до лінкоміцину (33%), цефазоліну (22%), гентаміцину (44%), офлоксацину (88%), левофлоксацину (98%), пефлоксацину (97%), моксифлоксацину (95%). Помірну чутливість клінічні штами стафілокока зберігають до оксациліну (42%), цефазоліну (68%), гентаміцину (47%), доксицикліну (59%), левоміцетину (50%), мономіцину (49%), еритроміцину (43%), ріфампіцину (41%), тетрацикліну (67%).

3. Антифунгін проявляє бактерицидну активність по відношенню до антибіотикорезистентних штамів стафілокока (0,48-15,6 мкг/мл). АНФ добре зберігає мікробоцидну активність в лужному і кислому середовищі; при збільшенні посівної дози бактерій у 1000 разів; в присутності в поживному середовищі 5-10% сироватки крові.

4. До АНФ повільно формується резистентність у стафілокока, дріжджоподібних грибів роду Candida, яка не досягає високих цифр. Клінічні антибіотикорезистентні штами стафілокока не мають перехресної стійкості до антисептику. До НФ формується резистентність у мікроорганізмів, яка після 25 пасажу досягає високого рівня (40 мг/мл).

5. Новий вітчизняний антимікробний препарат антифунгін добре зберігає антибактеріальні, фізичні, хімічні властивості в умовах зберігання протягом двох з половиною років. Антифунгін повністю задовольняє вимоги ФС 42У-36/60-363-98, яку використовують для контролю якості препарату на фармацевтичному підприємстві ВАТ „Монастирищенський фармацевтичний завод”.

6. На моделях локалізованої гнійної, мікозної інфекції у тварин доведено, що антифунгін має гарні лікувальні властивості. Лікувальна ефективність антифунгіну, тривалість лікування хворих з захворюваннями шкіри залежать від важкості клінічної картини, своєчасного звернення пацієнта до лікаря. Антифунгін добре переносять хворі з різними ураженнями шкіри.

Згідно з наказом МОЗ України лікарський антисептичний препарат Антифунгін дозволено до широкого медичного застосування та промислового виробництва.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Фармакопейну статтю 42У-36/60-363-98 „Антифунгін” (Antifunginum) рекомендовано використовувати у Відкритому акціонерному товаристві „Монастирищенський фармацевтичний завод”, який веде промислове виробництво цього препарату.

2. Інструкцію по медичному застосуванню препарату Антифунгін затверджено Фармакологічним комітетом МОЗ України і рекомендовано застосовувати для лікування і профілактики інфекційних захворювань шкіри.

список опублікованих праць ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Соболєв В.О., Шевчук Н.М. Мікробіологічна характеристика антимікробного препарату антифунгіну // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова. - 2000.- № 2.- С. 345-347. (В.О.Соболєв вивчив чутливість мікроорганізмів до антифунгіну).

2. Порівняльне дослідження протимікробних властивостей антисептиків / В.М.Мороз, Г.К.Палій, В.О.Соболєв, Н.М.Шевчук, О.М.Заріцький // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова. - 2002.- № 2. - С. 315-320. (В.О. Соболєв дослідив протимікробну дію ДК, ДМ).

3. Антимікробний лікарський препарат декасан: стратегія і тактика застосування для профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань / Палій В.Г., Мороз В.М., Желіба М.Д., Гуменюк М.І., Сафронов К.М., Соболєв В.О. // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова. - 2004.- № 2.- С. 449-452. (В.О.Соболєв провів комплексне лікування антисептиками 23 хворих з гнійними ранами).

4. Соболєв В.О., Шевчук Н.М. Вивчення антимікробної активності нових антисептичних препаратів і властивостей бактерій // Розвиток санітарної мікробіології в Україні: Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження Г.П. Калини (17 травня 2002 р.). - Чернівці. - 2002. - С. 107-109. (В.О. Соболєв дослідив протимікробну активність антифунгіну на 10 музейних штамах мікроорганізмів).

5. Соболєв В.О. Медичні і технологічні аспекти створення антимікробного препарату антифунгіну // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V національного з'їзду фармацевтів України. Харків, 1999. - С. 202-203.

6. Соболєв В.О. Вивчення властивостей збудників запальних захворювань шкіри // Шоста університетська науково-практична конференція молодих учених і фахівців (6 квітня 2000р.). - Вінниця, 2000. - С. 23.

7. Микробиологическая характеристика антисептиков / Г.К. Палий, Гесми Шуаеб Бен Мохамед Салах, А.А. Чеснокова, В.А. Соболєв, А.Н. Зарицкий / Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова. - 2002. - №2. - С. 332-333. (В.О. Соболєв вивчив чутливість клінічних штамів стафілокока до двох антисептиків).

8. Шевчук Н.М., Соболєв В.О. Антимікробні та лікувальні властивості антисептичних препаратів // Розвиток санітарної мікробіології в Україні: Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження Г.П. Калини (17 травня 2002 р.). - Чернівці. - 2002. - С. 100-101. (В.О. Соболєв визначив чутливість клінічних штамів стафілококу до ДК).

9. Мруг В.М., Соболєв В.О. Дослідження токсикології і знезаражувальних властивостей галогенвмісних діарилциклогексанів// Наукова конф. інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя. - 2003.- С. 327-328. (В.О.Соболєв вивчив знезаражувальні властивості синтетичних похідних фенолу по відношенню до кандид).

АНОТАЦІЯ

Соболєв В.О. Протимікробна та фармакологічна дія антисептиків - похідних фенолу і четвертинного амонію. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України. Харків. 2005. - Рукопис.

Дисертація містить дані про розробку нового вітчизняного антимікробного лікарського препарату антифунгіну, який створено у відповідності з плановими науково-дослідними програмами. В роботі наведено антимікробну активність АНФ, НФ, ДК, НАХ-4, ДМ, МР. Виконано мікробіологічне, фізико-хімічне, фармацевтичне, фізіологічне дослідження 6 антисептичних лікарських препаратів на 152 музейних, свіжевиділених штамах мікроорганізмів.

Встановлено протимікробний спектр нових антисептичних лікарських засобів. Вивчено особливості формування резистентності до антисептиків у стафілококів, кандид. Формування стійкості у мікроорганізмів до АНФ, ДМ, НАХ-4, ДК, НФ розглядається як їх універсальний захисний механізм. Антибіотикорезистентні штами стафілокока зберігають високу чутливість до АНФ та інших антисептиків.

Дослідження фізико-хімічної стабільності, протимікробної активності 5 серій АНФ показало, що препарат протягом тривалого часу добре зберігав специфічну дію по відношенню до стафілокока; не встановлено відхилень від ФС 42У-36/30-363-98 у АНФ протягом 2,5 років.

В дослідах на тваринах не виявлено шкірно-подразнюючої, токсичної дії на організм АНФ, НФ, ДМ. У хронічних дослідах не виявлено змін вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарної формули периферичної крові; не виявлено патоморфологічних змін шкіри, внутрішніх паренхіматозних органів. Застосування АНФ у 480 хворих забезпечило одужання пацієнтів з висівковим лишаєм, епідермофітією, мікроспорією, кандидамікозом, стрептостафілодерміями. АНФ дозволено наказом МОЗ України до медичного застосування та промислового виробництва.

Ключові слова: антисептики, антифунгін, нітрофунгін, властивості, стафілокок, резистентність, стабільність, застосування.

Аннотация

Соболев В.А. Противомикробное и фармакологическое действие антисептиков - производных фенола и четвертичного аммония. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология.- Институт микробиологии и иммунологии им И.И.Мечникова АМН Украины. Харьков, 2005.

Диссертация посвящена разработке, исследованию нового отечественного противомикробного лекарственного препарата антифунгина, который создан в соответствии с плановыми научно-исследовательскими программами. Установлено высокую антимикробную активность АНФ в сравнении с НФ, ДК, НАХ-4, ДМ, МР. В исследовании использовали 152 штамма музейных, свежевыделенных из организма пациентов микроорганизмов. Выделение и идентификацию микроорганизмов проводили по общепринятым методикам. Была определена чувствительность выделенных штаммов к 18 антибиотикам, АНФ, НФ, ДК, МР, НАХ-4, ДМ. Показано, что различные неблагоприятные физико-химические факторы (рН, белковая, микробная нагрузки) не оказывали существенного влияния на противомикробную активность АНФ и других антисептиков.

Исследовано физико-химическую, противомикробную стабильность пяти серий АНФ и показано, что препарат соответствовал ФС 42У-36/30-363-98, в течение 2,5 лет сохранял физические, химические, противомикробные свойства, необходимые для промышленного производства лекарственного препарата. Изучено особенности формирования резистентности у стафилококков, кандид к АНФ, ДК, НАХ-4, ДМ, НФ. Формирование устойчивости у микроорганизмов к антисептикам рассматривается как универсальный защитный механизм этих видов. Показано, что антибиотикорезистентные штаммы стафилококка сохраняют высокую чувствительность к антибиотикам.

В опытах на животных не выявлено кожно-раздражающего, токсического действия АНФ, НФ, ДМ на организм. В хронических опытах не обнаружено изменений в содержании гемоглобина, лейкоцитов, эритроцитов, лейкоцитарной формулы периферической крови. Патогистологическим исследованием не выявлено изменений в структуре кожи, внутренних паренхиматозных органов. Применение АНФ обеспечило выздоровление 480 пациентов с отрубевидным лишаем, эпидермофитией, микроспорией, кандидамикозом, стрептостафилодермией.

Лекарственный антимикробный препарат АНФ приказом МЗ Украины разрешен для медицинского применения и промышленного производства.

Ключевые слова: антисептики, антифунгин, нитрофунгин, стафилококк, свойства, резистентность, стабильность, применение.

THE summary

Sobolev V.A. Comparative antimicrobic activity, characteristic of antifungin, nithrofungin and other specimens. - Manuscript.

This dissertation is to gain a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences with the speciality 03.00.07 - microbiology. - Mechnikov I.I. Memorial Institute of Microbiology and Immunology MSA of Ukraine, Kharkov, 2005.

This dissertation is dedicated to the development and research of a new home-produced antimicrobic medicinal specimen ANF, which was created according to the planned science-researching programs. During this research the high antimicrobic activity of ANF in comparison with NF, DK, NAH-4, DM, MR was shown. 152 museum strains which were taken fresh from the organism of the patient's microorganisms were used in the research. Excretion and identification of microorganisms were done by common excepted methods. A sensibility of gained strains towards 18 antibiotics, ANF, NF, DK, MR, NAH-4, DM was determined. It was shown that different unfavourable physico-chemical factors (ph-protein, microbic load) didn't make any serious influence on antimicrobic activity of ANF, DK, DM, NAH-4, MR.

Physico-chemical antimicrobic stability of 5 parts of ANF were examined and it was shown that the spacimen corresponded to FS 42U - 36/30-363-98, in the period of 2,5 years it kept the same physical, chemical, antimicrobic property, necessary for industrial production of the medicinal specimen. Peculiarities of forming the resistance of staphylococcus and candidia to ANF, DK, NAH-4, DM, NF were studied. Forming the stability of microorganisms to antiseptics we understand as a universal protective mechanism of these types. It is shown that antibiotic-resistant strains of staphylococcus keep high sensibility to antibiotics.

During the examinations on animals there was no skin-irritative toxic action of ANF, NF, DM on the organism. In chronic researches no changes were found in content of hemoglobin, leukocytes, erythrocytes, leukocytic formulae of the peripheric blood. By the pathohistological research no changes in the structure of skin, inner parenchymatous organs were found. Usage of ANF brought to the clinical recovery of 480 patients with the diagnosis of pityriasis versicolor, epidermophytosis, microsporia, candidiasis, streptostaphylodermia.

By the order of the Ministry of Health of Ukraine it was allowed for medicinal usage and industrial production.

Key-words: antiseptics, antifungin, nithrofungin, staphylococcus, resistance, рroperty, stability, usage.

Размещено на Allbest.ru

...