Стан системи мати-плацента-плід при функціональних порушеннях дихання у жінок з нейроциркуляторною астенією

Ефективність запропонованої нами комплексної терапії підтверджена проведеним аналізом перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у вагітних з НЦА. Згідно з отриманими даними, у хворих ІІ та ІІІ основних груп спостерігався вірогідно нижчий відсоток (р<0,05) ускладнень прееклампсією, загрозою переривання вагітності, передчасними пологами, утробною гіпоксією плода, ніж у групі контролю. Зменшення частоти ускладнень вагітності та пологів у хворих на НЦА жінок, що отримували запропоновану комплексну терапію, зумовило зростання кількості народжених дітей у задовільному стані (р<0,05), а також вірогідне зниження кількості новонароджених із асфіксією середнього та важкого ступеня (р<0,05) у порівнянні з групою контролю. Таким чином, застосування у комплексній терапії хворих на НЦА препаратів антигомотоксичної та метаболічної дії покращило стан фето-плацентарного комплексу, сприяло підвищенню секреції гормонів фето-плацентарною системою, нормалізації стану утробного плода, що, у свою чергу, сприяло народженню живих, здорових дітей у більшості жінок основної групи. Висока ефективність запропонованої комплексної терапії у вагітних з НЦА дозволяє рекомендувати її для впровадження у практику практичної охорони здоров'я України.

гіпоксія астенія плод дихання

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання - обгрунтування та розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів, що попереджують та усувають розвиток гіпоксії у організмі матері та плода у разі НЦА шляхом корекції порушень функції зовнішнього дихання, оксидантно- протиоксидантного та кислотно-основного гомеостазу, процесів мікроциркуляції та обміну катехоламінів.

1. Особливістю перебігу НЦА у вагітних є значна частота розвитку синдрому респіраторних розладів (92,5%) та зростання його ступеня тяжкості в міру збільшення терміну вагітності. Вагітність та пологи у цього контингенту жінок ускладнились у разі ГіперТТ - виникненням гестозів (40%), слабкості пологової діяльності (40%), кровотеч в ранньому післяпологовому периоді (30%); у разі ГіпоТТ - загрозою переривання вагітності (72,5%), передчасними пологами (40%), швидкими та стрімкими пологами (45%); у разі КТ - слабкістю пологової діяльності (52,5%).

2. Для хворих на НЦА із функціональними дихальними розладами характерним є частий розвиток ПН (43-52%) з гіпоксією плода, про що свідчать вірогідне зниження екскреції естріолу, зниження темпів наростання екскреції естріолу у динаміці вагітності, непрямі ознаки прогестеронової недостатності, вірогідне порушення стану реактивності серцево-судинної системи плода (за даними кардіотокографії), зростання доплерографічних показників судинного опору при дослідженні матково-плацентарного, плацентарного кровообігу та у аорті плода, збільшення швидкості діастолічного кровоплину у середньомозковій артерії плода.

3. Факторами ризику розвитку перфузійних розладів та гіпоксії у системі мати-плацента-плід у хворих на НЦА є значна лабільність показників та порушення циркадіанних ритмів АТ та ЧСС впродовж доби: зростання тривалості межової гіпертензії удень, тахікардія при гіпертонічному типі; зміщення піку АТ за добу до 13-14 години, гіпотензія та брадикардія - при гіпотонічному типі; монотонна крива АТ типу “non-dipper” із зростанням тривалості межової гіпертензії та відсутністю фізіологічного зниження АТ у нічний час, зміщення піку АТ до 19-20год. при кардіальному типі.

4. Основною причиною, що сприяє виникненню гіпоксії у хворих на НЦА, є недостатність ФЗД: у хворих на гіпотонічний тип - обструктивного типу легкого ступеня (ОФВ1, МОШ50%=70-80%) з приєднанням у третьому триместрі вагітності респіраторних розладів рестриктивного типу; у хворих на гіпертонічний та кардіальний тип НЦА - первинного переважання недостатності ФЗД за рестриктивним типом легкого ступеня (ЖЄЛ=70-80%) з приєднанням зворотного функціонального бронхоспазму дрібних бронхів; максимального зниження ефективності ФЗД у хворих на кардіальний тип НЦА; а також значної частоти синдрому сонних апное у хворих на НЦА.

5. У хворих на НЦА із функціональними респіраторними розладами у 26 тижнів вагітності встановлено компенсований метаболічний ацидоз, у 36 тижнів частково компенсований метаболічний та респіраторний ацидоз, що сприяє розвитку гіпоксії у системі мати-плацента-плід. Загострення НЦА при вагітності супроводжується підвищенням інтенсивності процесів ВРОЛ та ендогенної інтоксикації на тлі дезінтеграції факторів системи антиоксидантного захисту (АОЗ) (зниження в крові відновленого глутатіону, активності Г6ФДГ, супероксиддисмутаза (СОД)). Накопичення в крові токсичних метаболітів є однією із причин розвитку плацентарної недостатності.

6. Неконтрольовані вільнорадикальні впливи, ендотоксикоз, метаболічний та респіраторний ацидоз, виснаження факторів системи АОЗ у вагітних, хворих на НЦА, призводять до порушення морфо-функціональних та реологічних властивостей еритроцитів, що сприяє розвитку гіпоксії у системі мати-плацента-плід. Катехоламіндепонуюча функція еритроцитів у вагітних, хворих на НЦА, змінюється залежно від типу респіраторних розладів: при обструктивному - знижується у межах 65-75% від належних, рестриктивному - зростає у межах 10-20% від належних, змішаному - знижується у межах 45-55% від належних, що сприяє розбалансованості регулюючого впливу симпато-адреналової системи, розвитку судинних, вентиляційних розладів та гіпоксії.

7. Вірогідною причиною поглиблення катехоламінового дисбалансу і прогресування синдрому респіраторних розладів у вагітних, хворих на НЦА, є зростання активності моноаміноксидази, яка збільшується прямо пропорційно ступеню плацентарної недостатності. Вірогідними діагностичними критеріями розвитку ПН є зростання активності МАО у здорових вагітних вище 40%, у хворих на НЦА - вище 45%.

8. Антигомотоксичні препарати кралонін та нервохеель у комплексному лікуванні хворих на НЦА вагітних, завдяки встановленим гемодинамічним, антиоксидантним, коригуючим вегетативний гомеостаз властивостям, сприяють відновленню реологічних, рецепторних та транспортних функцій еритроцитів, усувають мікроциркуляторні, метаболічні та респіраторні розлади. Диференційована терапія ФПН у хворих на НЦА (залежно від варіанту перебігу та типу респіраторних розладів) препаратами антигомотоксичної (кралонін, нервохеель) та антигіпоксантної дій (інстенон, актовегін) сприяє зниженню частоти ускладнень вагітності, пологів, перинатальної патології.

Практичні рекомендації

1. Вагітні, хворі на НЦА із функціональними респіраторними розладами є групою ризику за розвитком гіпоксії материнського організму та ПН. Вони потребують диспансерного нагляду акушером-гінекологом в умовах жіночої консультації впродовж усього терміну вагітності.

2. Хворі на НЦА вагітні підлягають комплексному обстеженню в умовах стаціонару, яке, крім традиційного, повинно включати дослідження добового профілю АТ, функції зовнішнього дихання, показників кислотно-лужного гомеостазу, метаболічної інтоксикації, факторів системи АОЗ, вмісту катехоламінів у еритроцитах, активності моноаміноксидази в крові.

3. Критеріями, що вказують на ризик розвитку гіпоксії у системі мати-плацента-плід, у вагітних з НЦА є

- зростання АТ вище 140 та 90 мм рт.ст. удень, 120 та 80 мм рт. ст. вночі, тахікардія при гіпертонічному типі; зниження АТ нижче 90 та 60 мм рт. ст., зміщення піку АТ за добу до 13-14 години, брадикардія при гіпотонічному типі; монотонна крива АТ типу “non-dipper” із зростанням тривалості межової гіпертензії та відсутністю зниження АТ у нічний час, зміщення піку АТ до 19-20год., тахікардія при кардіальному типі;

- зниження показників ЖЄЛ та (або) ОФВ₁ спірограми нижче 80% від належних, збільшення частоти епізодів сонних апное більше 10 за 1 год.;

- збільшення надлишку кислот у крові вище 80% від належних, зниження вмісту стандартних бікарбонатів нижче 80% від належних, зростання рСО2 вище 15% від належних і вище 50% у порівнянні з показником у ІІ триместрі вагітності;

- збільшення вмісту МА та (або) СМП крові на 30% від належних, зменшення вмісту ВГ нижче 70% від належних, активності Г6ФДГ нижче 80% від належних, зростання індекса МА/СОД більше 2,0;

- зменшення індекса деформабельності еритроцитів менше 75% від належних, збільшення в'язкості еритроцитарної суспензії більше 30% від належних;

- зменшення середнього вмісту катехоламінів у 1 еритроциті менше 75% від належних, або збільшення - більше 20% від належних.

4. Вірогідними діагностичними критеріями розвитку плацентарної недостатності у здорових вагітних є зростання активності МАО крові вище 40%, у хворих на нейро-циркуляторну астенію із синдромом респіраторних розладів - вище 45% від належних.

5. Для корекції гемодинамічних, респіраторних, метаболічних, реологічних розладів, чутливості адрено-рецепторного апарату та обміну катехоламінів (активність МАО) задля профілактики розвитку гіпоксії у системі мати-плацента-плід у хворих на нейро-циркуляторну астенію після встановлення діагнозу та взяття на диспансерний облік рекомендується наступна комплексна терапія: психотерапія (суггестивна та автотренінг); рухові режими (фізичне навантаження та дихальні вправи залежно від форми НЦА та типу респіраторних розладів); курсове призначення препаратів нервохеель (по 1 табл. 3 рази на день сублінгвально за 15 хв. до вживання їжі) та кралонін (по 20 крапель 3 рази на день сублінгвально за 15 хв. до вживання їжі) впродовж 14 днів із повторенням курсу лікування через 6-8 тижнів за умов загострення основного захворювання.

6. Для корекції гіпоксичних змін у фетоплацентарному комплексі та покращення реологічних властивостей крові в комплексній терапії вагітних, хворих на НЦА з функціональними порушеннями дихання доцільно використовувати при гіпертонічній та кардіальній формі: актовегін (160 мг в/в крапельно у 500 мл 5% розчину глюкози), кралонін та нервохеель у вищенаведеній дозі впродовж 10 днів; при гіпотонічній формі - інстенон (2 мл в/в крапельно у 200 мл 5% розчину глюкози) та нервохеель (по 1 табл. 3 рази на день сублінгвально) у термін 32-36 тижнів вагітності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гіпоксія як один з патогенетичних механізмів виникнення ускладнень вагітності і пологів у жінок, хворих на нейро-циркуляторну астенію // Перинатологія та педіатрія.- 2001.- № 3.- С.61-64 (співавт. Подольський В.В.), (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, наукова інтерпретація, підготовка до друку).

2. Функція зовнішнього дихання у вагітних з різними формами нейроциркуляторної астенії // Буковинський мед. вісник.- 2002.- Т. 6, № 2-3.- С.88-91 (співавт. Подольський В.В.), (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, формування груп хворих, обробка і аналіз отриманих даних).

3.Стан кислотно-лужної рівноваги у вагітних з нейроциркуляторною астенією // Вісник наукових досліджень.- 2003.- №1.- С.79-81 (співавт. Подольський В.В.), (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, обробка даних, та виклад тексту, формулювання висновків).

4. Особливості стану матково-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу у вагітних з нейроциркуляторною астенією в залежності від порушень зовнішнього дихання // Вісник наукових досліджень.- 2004.- №2.- С.253-255.(співавт. Подольський В.В. Лук'янова І.С., Латишева З.М.), (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, наукова інтерпретація результатів та формулювання висновків).

5. Перебіг вагітності та пологів у жінок з різними формами нейроциркуляторної астенії при функціональних порушеннях функції зовнішнього дихання // Збірник наукових праць асоціації акушерів гінекологів України.- К.: Інтермед, 2003.- С.508-512 (співавт. Подольський В.В.), (особистий внесок здобувача: збір матеріалу, наукова інтерпретація, підготовка до друку).

6. Спосіб профілактики утробної гіпоксії плода та лікування нейроциркуляторної астенії у вагітних жінок: Деклараційний патент України на винахід №58166А // Промислова власність.- 2003.- Бюл.№7. Опубл. 15.07.2003. (співавт. Подольський В.В.) (особистий внесок здобувача: вивчення ефективності лікування, оформлення документів).

7. Особливості лікування вагітних з нейроциркуляторною астенією (НЦА) антигомотоксичними препаратами Cralonin та Nervoheel // Биологическая терапия.- 2002.- №4.- С. 25-29. (співавт. Подольський В.В.), (особистий внесок здобувача: виконання досліджень, вивчення клінічної ефективності лікування, підготовка до друку).

Размещено на Allbest.ru