Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за індустріальними технологіями

Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за індустріальними технологіями

Вивчення стану фізіологічних функцій організму у операторів різних видів сільськогосподарської техніки. Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед основних професійних груп працівників, зайнятих вирощуванням і переробкою соняшника.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	11.08.2014
Размер файла	163,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

УДК 613.6 + 632.95 : 633.9

ГІГІЄНА ТА ФІЗІОЛОГІЯ ПРАЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТА ПЕРЕРОБЦІ СОНЯШНИКА ЗА І НДУСТРІАЛЬНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

14.02.01 - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ТЕРЕЩЕНКО ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чернюк Володимир Іванович, Інститут медицини праці АМН України, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділу епідеміологічних досліджень.

кандидат медичних наук Сергеєв Сергій Георгійович, провідний науковий співробітник Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни праці та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “08” вересня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “21” липня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За роки незалежності соняшник став однією з найпоширеніших технічних культур, що вирощуються в Україні (В.Л.Іванов, 2001). Це обумовлено, передусім, високим попитом на світовому ринку.

Вирощування соняшника може слугувати прикладом застосування інтенсивних технологій у сільськогосподарському виробництві, коли усі ланки технологічного процесу максимально механізовані (В.І.Чернюк, 1987, 1999) та широко застосовуються різноманітні хімічні засоби (В.Г.Бардов та ін., 1999; Ю.І.Кундієв та ін., 2000, 2003), в тому числі для протруювання насіння та десикації соняшника перед збиранням врожаю. В останньому випадку використовуються нові оригінальні технології на основі надлегких літальних апаратів (Б.А.Арешніков, М.Г.Костюковський, 1991; С.М.Бабич, 2000; О.І.Бевз та ін., 2000).

Нарешті, існують різноманітні технології переробки соняшника та отримання на його основі харчових та технічних продуктів.

Індустріальні технології вирощування та переробки соняшника досі майже не досліджені з позицій гігієни праці, особливо коли йдеться про комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку усього циклу польових механізованих робіт по вирощуванню і збиранню цієї культури; оцінку нових технологій застосування пестицидів як елементів цього циклу; питання гігієни праці при переробці соняшника. Невирішеність цих актуальних гігієнічних питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередній зв'язок з основними напрямками науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України, а саме по таким НДР: “Крізьшкірне надходження пестицидів в оцінці ризику можливої несприятливої дії на організм працюючих при їх застосуванні” (№ Держреєстрації 0101U000546); “Критерії оцінки ризику небезпечної дії пестицидів на працюючих (до обґрунтування гігієнічних нормативів і профілактичних заходів)” (№ Держреєстрації 0102U002090), що виконувалися у період з 1998 по 2002 рік.

Мета дослідження - вивчити закономірності формування умов праці та їх вплив на функціональний стан і здоров'я працівників, зайнятих вирощуванням та переробкою соняшника в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва, та розробити заходи профілактики.

Задачі дослідження:

1. Дати комплексну гігієнічну оцінку умов праці за показниками її шкідливості, небезпечності, важкості і напруженості на основних технологічних етапах вирощування і переробки соняшника.

2. Дослідити стан фізіологічних функцій організму у операторів різних видів сільськогосподарської техніки при різних видах робіт в динаміці річного технологічного їх циклу.

3. Вивчити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності серед основних професійних груп працівників, зайнятих вирощуванням і переробкою соняшника.

4. Розробити гігієнічні рекомендації щодо поліпшення умов праці і організації трудового процесу при вирощуванні та переробці соняшника; обґрунтувати гігієнічні регламенти застосування десикантів при нових технологіях.

Об'єкт дослідження: закономірності впливу умов праці на функціональний стан та здоров'я працівників, зайнятих вирощуванням і переробкою соняшника.

Предмет дослідження: фактори виробничого середовища (шум, вібрація, пил, мікроклімат, хімічні речовини, важкість, напруженість праці); функціональний стан операторів машин та технологічного обладнання (за показниками центральної нервової та серцево-судинної систем, нервово-м'язового апарату); показники стану здоров'я (ЗВУТ).

Методи досліджень: гігієнічні - для оцінки факторів виробничого середовища; фізіологічні - для оцінки функціонального стану операторів сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання; санітарно-статистичні - для оцінки стану захворюваності (ЗТВП), математичні - для обрахування достовірності змін фізіологічних показників.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у встановленні основних закономірностей формування функціонального напруження організму працюючих в залежності від умов праці на різних етапах технологічного циклу вирощування соняшника та при його переробці; обґрунтуванні адекватних підходів до розробки профілактичних заходів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони знайшли використання при створенні нормативно-методичних документів для здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду в сільськогосподарському виробництві, а саме:

- ДСП 8.8.1.2.001-98 “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”;

- ДСП 3.3.2.040-99 “Санітарні правила по обладнанню та експлуатації засобів малої механізації для сільськогосподарського виробництва”;

- проекту “Інструкції із застосування пестицидів за допомогою надлегких літальних апаратів у народному господарстві ультрамалооб'ємним способом”; соняшник захворюваність працездатність сільськогосподарський

- пропозицій по розробці нормативно-методичних документів, що направлялися в профільну комісію Міністерства охорони здоров'я України 16.12.02 № 04/6-2629, 15.12.03 № 03/6-3356 і 15.12.04 № 03/6-3843, а також у Центральну СЕС Міністерства охорони здоров'я України 28.02.03 № 03/6-412.

Крім того, отримані дані використовувалися при підготовці матеріалів колегії санепідслужби Черкаської області “Про стан виконання вимог Законів України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, „Про пестициди і агрохімікати” та Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві” під час проведення протруєння насіневого матеріалу в Кам'янському та Шполянському районах” (від 28.11.02 протокол № 14);

- підготовці аналізу роботи міських і районних санепідстанцій по розділу “Загальна гігієна і токсикологія пестицидів, полімерних і синтетичних матеріалів” за 2000 і 2002 роки (від 16.03.01 № 04/6-642 і від 17.02.03 № 03/6-315);

- інструктивно-методичних листів для міських і районних санепідстанцій, таких як „Про дотримання санітарного законодавства при виробництві та експлуатації надлегких повітряних суден” (14.06.99 №04/6-1441), „Про дотримання вимог санітарного законодавства при застосуванні пестицидів авіаційним методом” (27.08.99 №04/6-2027), „Про хід виконання санітарних правил при застосуванні пестицидів і агрохімікатів за допомогою авіації та дельтапланів” (21.04.2000 №04/6-783), „Про дотримання вимог санітарних правил при застосування пестицидів і агрохімікатів за допомогою дельтапланів” (24.04.2000 №04/6-802), „Про здійснення державного санітарного нагляду за використанням незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів та протруєного посівного матеріалу” (27.07.2000 № 04/6-1582), “Про стан виконання в області вимог державних санітарних правил при застосуванні пестицидів і агрохімікатів за допомогою авіації та надлегких літальних апаратів” (20.12.2000 №04/6-2503), “Аналіз роботи держсанепідслужби України з питань виконання вимог державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві” (09.02.01 №04/6-332), „Аналіз даних захворюваності з тимчасовою втратою працездатності механізаторів Черкаської області” (27.12.2000 №04/6-2677), „Про запобігання випадкам отруєнь пестицидами” (15.10.01 № 03/4-2493).

Особистий внесок здобувача: автором визначені мета і задачі досліджень, сформовані основні їх напрямки. Обґрунтовані і відпрацьовані методи досліджень. Організовані і здійснені виробничі гігієнічні та фізіологічні дослідження на конкретних об'єктах. Проаналізовані результати досліджень та виявлені закономірності впливу умов праці на функціональний стан та здоров'я працівників. Обґрунтовані висновки роботи. Підготовлені нормативно-методичні документи для впровадження в практику державного санепіднагляду в галузі гігієни праці.

Апробація результатів дисертації.

Результати досліджень, проведених у рамках дисертаційної роботи, доповідалися на:

- міжнародній конференції “Здоровье, окружающая и производственная среда, безопасность труда в сельском хозяйстве на рубеже двух тысячелетий”, Київ, 8-11 вересня 1998 року;

- Всеукраїнській науково - практичній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми профілактичної медицини”, Київ, 16-17 листопада 2000 року;

- науково - практичній конференції, присвяченій пам'яті Д.М. Калюжного “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть”, Київ, 19-20 листопада 2000 року;

- нараді фахівців санепідслужби з питань організації та здійсненні державного санепіднагляду за застосуванням пестицидів і агрохімікатів, Луцьк, 25-28 вересня 2001року;

- науково - практичній конференції “Організація токсикологічної допомоги в Україні”, Київ, 20-21 травня 2002 року.

Публікації. Основні результати виконаних досліджень повністю відображені в 12 наукових публікаціях; 7 статей надруковані у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 195 стор., включає 10 рис., 39 таблиць та список використаних джерел з 207 найменувань, зокрема 69 країн СНД, далекого і близького зарубіжжя.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначено мету, задачі і предмет досліджень, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, визначено особистий внесок здобувача, наведені дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі наведено огляд літератури з питань гігієнічної оцінки умов парці та їх впливу на стан здоров'я операторів сільськогосподарської техніки; розглянуто проблеми застосування пестицидів у сільськогосподарському виробництві, в тому числі за допомогою надлегких літальних апаратів. Критичний розгляд матеріалів публікацій показав недостатню висвітленість гігієнічних проблем, котрі є характерними для робіт в рільництві в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва, зокрема при вирощуванні та переробці такої монокультури, як соняшник, відсутність належного обґрунтування заходів профілактики шкідливої дії виробничих чинників при виконанні таких робіт. Тим самим визначена необхідність наукових досліджень з даної проблеми.

В другому розділі представлено програму, організацію та методи досліджень. Об'єкти та об'єми досліджень наведені в табл. № 1.

Дисертаційна робота виконана на базі 18 господарств Черкаської області, що протягом останніх 10 років спеціалізувалися на вирощуванні соняшника. Як приклад підприємства, що займається переробкою соняшникової сировини, було вибрано лакофарбове підприємство “Аврора”, також розташоване в межах Черкаської області.

В основу методик вимірювання і гігієнічної оцінки пилу, шуму, вібрації, мікроклімату покладено діючі нормативно-методичні документи (ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3336039-99, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”).

Таблиця 1

Основні об'єкти та об'єми дослідження

Показники

Кількість досліджень (вимірювань)

Гігієнічні дослідження на робочих місцях

Вимірювання концентрацій пилу

Вимірювання шуму

Вимірювання вібрації

Вимірювання мікроклімату

Вимірювання концентрацій хімічних речовин

в повітрі виробничого середовища

в ґрунті

Визначення важкості праці

Визначення напруженості праці

506

498

303

198

464

360

104

76

76

2. Фізіологічні дослідження операторів

570

3. Вивчення ЗТВП (лікарняні листки)

1300

Визначення рівнів шуму та вібрації проводились за допомогою шумо-вібровимірювальної апаратури ВШВ-003М2 та інтегруючого шумоміру RFТ-00026.

Вимірювання мікроклімату здійснювали за загальновідомими методиками з використанням аспіраційного психрометра Ассмана, анемометрів АСО-3.

Визначення концентрацій пилу в робочій зоні проводилося аспіраційним методом за допомогою аспіраторів “Тайфун МС” з використанням фільтрів АФА-ВП-20.

Зусилля на органах керування тракторів та сільгоспмашин вимірювали за допомогою динамометра.

Вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі кабін сільськогосподарських машин (оксиди азоту, оксид вуглецю, вуглеводні нафти) визначали за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2.

Концентрації хімічних сполук в повітрі виробничих приміщень (уайт-спіріт, етилацетат, толуол, ксилол, акролеїн, сольвент-нафта, спирти) визначались у відповідності з методичними вказівками МОЗ України № 5284-90, № 2719-83, № 3974-85, № 1688-77, № 4108-86, № 2902-83, № 4565-88, № 3942-85. Відбір проб повітря проводився в зоні дихання операторів. Кожне дослідження включало відбір 3-5 проб.

Визначення вмісту пестицидів у повітрі виробничого середовища проводили при протруєнні насіння соняшника (ТМТД) та при приготуванні робочих розчинів десикантів (Реглон-Супер і Баста).

Крім того, визначалося забруднення цими токсикантами відкритих ділянок шкіри та робочого одягу (нашивки з бавовняної тканини).

При проведенні робіт з десикації соняшника для визначення розмірів санітарно-захисної зони визначали вміст Реглона-Супер та Басти у ґрунті на відстані 25, 50, 100, 200, 300, 400, 600 м та в повітрі на відстані 50, 100, 300, 600 м від межі оброблюваного поля.

Визначення вмісту пестицидів в досліджуваних об'єктах здійснювали у відповідності з Методичними вказівками № 5044-89, № 4263-87, № 2051-79 та ін.

Оцінку забруднення пестицидами шкіри та спецодягу працівників проводили за допомогою “змивів” та “метода нашивок” (за МВ № 2102-79 від 01.11.79). Крім того, для оцінки можливої небезпеки шкідливої дії пестицидів користувалися математичними методами розрахунку такої дії за “російською” (В.Н.Ракитський, 1999) та “українською” (С.Г.Сергеєв, 2001) моделями.

Визначення важкості та напруженості виконуваної роботи, а також комплексну оцінку умов праці здійснювали за критеріями “Гігієнічної класифікації праці” (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р.).

Оцінку функціонального стану працівників здійснювали за показниками вищої нервової діяльності (визначення тестів на короткочасну пам'ять, увагу за таблицями Шульте - Платонова); серцево-судинної системи (визначення частоти пульсу, рівнів артеріального тиску, розрахункових показників функціонального стану серцево-судинної системи - СО, МО, ПСС, індекс Кердо та ін.); нервово-м'язового апарату (визначення м'язової сили та витривалості при дозованому м'язовому напруженні).

Для вивчення впливу умов праці на стан здоров'я працівників проводили дослідження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності за формою 23-ТН за останні 10 років. Зібраний матеріал оброблено варіаційно-статистичними методами.

За даними проведених досліджень із технологічного циклу вирощування соняшника з урахуванням особливостей умов праці доцільно виділити такі основні етапи:

передпосівний обробіток ґрунту;

протруювання посівного матеріалу та посів соняшника;

десикація соняшника та збирання врожаю;

Окремим специфічним елементом подальшого технологічного циклу є переробка соняшникової сировини та виготовлення продукції харчового та технічного призначення.

Відповідно у третьому розділі дисертації дана порівняльна фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці при виконанні земляних та збиральних сільськогосподарських робіт на серійних вітчизняних (трактори МТЗ/82, Т-150К, ДТ-75, комбайни СК-5) та зарубіжних (трактори Джон Дір) машинах. Встановлено (таблиця 2), що в досліджуваних господарствах використовується переважно технічно зношена, застаріла сільськогосподарська техніка, що знаходиться в експлуатації 15-20 років. Це обумовило вплив на операторів високих рівнів шкідливих виробничих чинників, котрі перевищували ГДР та ГДК в 4-10 разів і були на 10-70% вищими у порівнянні з відповідними даними 80-90 років (Б.І.Рябцев, 1972; В.І.Чернюк, 1986).

У відповідності з Гігієнічною класифікацією праці оператори вітчизняних тракторів і комбайнів зазнавали впливу двох чинників класу 3.2-3.3 (шум, вібрація) та чотирьох чинників класів 3.1-3.2 (мікроклімат, пил, важкість і напруженість праці), що може бути підставою для віднесення професії механізатора до списку № 1 Переліку професій, що працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці. Разом з тим при виконанні аналогічних сільськогосподарських робіт на тракторах Джон Дір лише вплив загальної вібрації можна кваліфікувати як “шкідливий”, і то за класом не вище 3.1 (те саме - за важкістю та напруженістю праці). Таким чином, очевидні незаперечні гігієнічні переваги імпортної техніки.

Фізіологічними дослідженнями (рис. 1) встановлені суттєві зміни функціонального стану центральної нервової, серцево-судинної системи, нервово-м'язового апарату, котрі свідчили про розвиток вираженої втоми у досліджуваних осіб, особливо при виконанні енергоємних польових робіт (оранка) та робіт в умовах впливу високої температури повітря (збирання врожаю).

Дослідженнями ЗТПВ у механізаторів було виявлено, що її показники (61,4 випадків і 581,5 днів непрацездатності на 100 працюючих) значно перевищують ці показники по галузі ( 30,2 випадків і 408 днів непрацездатності). Проте ці показники є значно (в 1,5 - 2 рази) нижчими у порівнянні з 1989 роком, що ми схильні пояснювати зменшенням доступності медичної допомоги на селі через скорочення мережі лікувальних закладів.

Таблиця 2

Умови праці операторів машин та обладнання при вирощуванні соняшника та їх оцінка за критеріями “Гігієнічної класифікації”

Шкідливі виробничі чинники

Шум, дБА

ЗВ, дБ

Пил, мг/м³

Темпера-тура по-вітря, єС

Пести-циди,

мг/м³

Важ-кість праці (клас)

Напру-женість праці (клас)

Оператори тракторів і комбайнів:

-

ДТ-75

93,5±6,4

(3.3)

114,5±1,5

(3.2)

29,3±15,3

(3.2)

26-30

(3.2)

-

3.2

3.2

Т-150

90,5±5,2

(3.2)

116,3±0,9

(3.2)

15,8±0,9

(3.2)

25-28

(2)

-

3.2

3.2

МТЗ/ЮМЗ

89,7±6,5

(3.3)

111,2±1,09

(3.1)

16,3±10,3

(3.1)

18-35

(3.3)

-

3.2

3.2

Джон Дир

77,4±2,3

(2)

106,2±0,9

(3.1)

2,3±1,1

(2)

17-22

(2)

-

3.1

3.1

“Нива”

91,8±2,4

(3.2)

114.4±0,89

(3.2)

28,5±18,24

(3.2)

30-34

(3.2)

-

3.2

3.2

Оператори протрую-вальних машин

86,2±1,89

(3.1)

-

13,94±0,32 (3.2)

-1,1-+21,2 (2)

0,57±.1,1

2

3.1

Пілоти НЛА

87-93

(3.2)

117-125

-

12,2-17,5 (2)

-

3.2

3.2

ДСН 3.3.2.041-99

80

(2)

107

(2)

4

(2)

28

(2)

-

2

2

В четвертому розділі наведені результати гігієнічних та фізіологічних досліджень при протруюванні насіння соняшника, що є окремим вагомим елементом технологічного циклу його вирощування. Звичайно цей процес здійснюється за використанням препарату ТМТД 80% с.п. (тирам) на протруювальних машинах ПС-10.

Під час цього процесу відбувається інтенсивне забруднення повітря виробничого середовища пилом та пестицидами з перевищенням ГДК в 3 і більше разів, що відповідає класу 3.2 Гігієнічної класифікації праці. Крім того, оператори зазнають впливу шуму з перевищенням ГДР на 7-10 дБА (клас 3.2) при напруженості праці, що відповідає класу 3.1 і важкості виконуваної роботи за класом 2 (допустимі умови). Дані цих обстежень наведені в таблиці 2.

У 90% працюючих на протруюванні насіння було виявлено забруднення пестицидами шкірних покровів та захисного одягу. Оцінка можливих ризиків шкідливого впливу на здоров'я виявлених експозицій була

УВ(с) ЧСС (за хвилину)

АТС (мм рт.ст.) АТД (мм рт.ст.)

ПСС (дн/см) СО (мл)

МС (кг)

Рис. 1 Фізіологічні зсуви у різних професійних груп працюючих на вирощуванні соняшника

дана на основі розрахунків, виконаних за “російською” (В.Н.Ракитський) та “українською” (С.Г.Сергеєв) моделями. Результати розрахунків свідчать, що найбільшу небезпеку складає можливість дермального впливу пестицидів - коефіцієнт небезпеки перевищував “1” по “російській” моделі в 83,3%, а по “українській” моделі - в 44,4% випадків. Так само ризик сумарної (дермальної та інгаляційної) дії за “російською” моделлю був вищий, ніж за “російською” (відповідно 94% і 55,6%). Величина небезпеки інгаляційного впливу складала за “російською” моделлю - 27%, а за “українською” - ні в одному випадку досліджень не перевищувала “1”.

Порівняльний аналіз можливих ризиків, розрахованих за “російською” та “українською” моделями дає підстави для висновку про переваги “російської” моделі, котра дає можливість отримати більш високі показники ризику, і тим самим актуалізувати настороженість у відношенні можливої шкідливої дії пестицидів.

Проведеними фізіологічними дослідженнями операторів протруювальних машин (рис. 1) було виявлено погіршення показників функціонального стану центральної нервової системи (зокрема, зменшення об'єму короткочасної пам'яті у обстежених осіб понад 25%), що є ознакою розвитку втоми. Аналіз ЗТВП серед операторів протруювальних машин свідчить, що її показники (61,8 випадків та 689,5 днів непрацездатності на 100 працюючих) значно перевищували аналогічні показники в сілсьькогосподарській галузі Черкаської області (30,2 випадків та 408 днів на 100 працюючих).

Однією з найважливіших складових комплексу виконаних в дисертаційній роботі досліджень, з урахуванням їх пріоритетності, є фізіолого-гігієнічна оцінка робіт з десикації соняшника перед збиранням врожаю. Ці роботи виконуються з застосуванням новітніх технологій за допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) - мотодельтапланів. Ці машини, котрі можуть працювати на малих висотах, забезпечують насамперед можливість ультрамалооб'ємного обприскування, точність обробки засіяних ділянок і, тим самим, економію коштовного десиканта. При цьому суттєво зменшується забруднення навколишнього середовища та мінімізується можливість небажаного зносу пестициду на сусідні сільськогосподарські угіддя.

В рамках дисертаційної роботи обробку досліджували в 6 господарствах на 11 полях, засіяних соняшником, з площею від 20 до 125 га; довжина гонів складала від 300 до 900 м.

Гігієнічними дослідженнями встановлено, що під час авіахімробіт пілоти зазнають впливу пестицидів. Зокрема, в 10% випадків було виявлено забруднення захисного одягу препаратами Реглон-Супер та Баста. Концентрації цих сполук коливалися в межах 0,001-0,0016 мг/дм². При оцінці ризику можливої перкутанної дії пестицидів з використанням як “російської”, так і “української” моделі встановлено, що фактична шкірна експозиція перевищувала допустимі величини ризику - в 1,23-1,43 рази (за “російською” моделлю) та 1,43-2,07 (“українська” модель).

Пілоти зазнавали впливу інтенсивної загальної вібрації і шуму, рівні котрих перевищували нормативні величини на 9-10 дБ (клас 3.2-3.3 за “Гігієнічною класифікацією праці”).

За показниками важкості виконуваної роботи (“робота з превалюванням м'язів рук та плечового поясу”, “нахили корпусу”) вона відповідає класу 3.1. За показниками напруженості трудового процесу (“сприйняття сигналів інформації та їх оцінка”, “тривалість зосередженої уваги”, “ступінь ризику для власного життя” та “за безпеку інших людей” та ін.) виконувана робота відповідає класу 3.2 (таблиця 2).

Проведеними дослідженнями закономірностей розповсюдження пестицидів в оточуючому середовищі встановлено, що їх концентрації в повітрі не перевищували ГДК уже на відстані 50 м, а залишкові кількості не виявлялись в грунті на відстані 200-300 м від межі оброблюваного поля. На основі отриманих даних (з коефіцієнтом запасу - 2) рекомендовано розмір санітарно-захисної зони в межах 600 м по периметру насаджень соняшника.

Фізіологічними дослідженнями (рис.1) встановлено, що вже через 1,5-2 години роботи у пілотів НЛА за показниками функціонального стану центральної нервової (об'єм короткочасної пам'яті), серцево-судинної системи (зміна типу вегетативної регуляції з підвищенням периферійного опору судин за даними розрахунків МОК, ПСС та ін.) виявляються виражені зміни, котрі свідчать про розвиток ранньої втоми і про необхідність регламентації праці пілотів шляхом запровадження додаткових перерв у роботі.

Наступним етапом досліджень (розділ 5) були дослідження умов праці та функціонального стану працівників, зайнятих на переробці соняшникової сировини, а саме апаратників оливоварочного цеху ЧЛКЗ “Аврора” Черкаської області. Встановлено, що в останні роки виготовлення продукції цього підприємства (оливи різних марок, сіккативи, пентафталеві та гліталеві лаки) значно скоротилось і складало не більше 10% від проектної потужності. Саме ці обставини обумовили той факт, що за результатами досліджень не було виявлено перевищення ГДК шкідливих хімічних речовин (уайт-спіріт, акролеїн, сольвент, скипидар, сполуки свинцю, толуол, ксилол, фталевий ангідрид, бутилацетат), вміст котрих досліджувався в повітрі виробничиго середовища на робочих місцях апаратників. Рівні шуму на робочих місцях не перевищували 77 дБА. Важкість та напруженість виконуваної роботи може бути кваліфікована за критеріями “допустимі умови” (клас 2 відповідно до “Гігієнічної класифікації праці).

Результати гігієнічних досліджень знайшли підтвердження також за даними фізіологічних досліджень, котрими встановлені незначні різнонаправлені зміни деяких фізіологічних показників у апаратників протягом робочого дня.

За результатами виконаних досліджень розроблені пропозиції щодо профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності робітників, зайнятих вирощуванням та переробкою соняшника (розділ 6). За отриманими даними першочергової уваги потребують:

роботи на сільськогосподарських машинах;

роботи з застосуванням пестицидів, зокрема при протруюванні насіння та, особливо, десикаційні роботи з використанням НЛА.

Як уже зазначалося вище, результати гігієнічних і фізіологічних досліджень свідчать про суттєві гігієнічні переваги зарубіжних тракторів “Джон Дір” перед вітчизняною сільськогосподарською технікою. Такі машини можна рекомендувати до більш широкого впровадження в Україні. Проте враховуючи реалії теперішнього часу, коли 70-80% тракторів і сільськогосподарських машин, котрі експлуатуються в сільському господарстві України, знаходяться в стані значної технічної зношеності, єдиним заходом запобігання шкідливому впливу чинників виробничого середовища на механізаторів є “захист часом”. Нами, з урахуванням фактичних рівнів шуму та вібрації на досліджених тракторах і комбайнах з використанням правила “рівних енергій” (q = 3) обґрунтовані пропозиції стосовно допустимого часу роботи на конкретних типах тракторів і комбайнах “Нива” (таблиця 3), а також пропозиції (таблиця 4) щодо застосування індивідуальних засобів захисту від шуму (ВЦНІОТ-2, “Беруші”, “Київські”) та від пилу (респіратори Ш-3 “Лепесток”).

Враховуючи значний об'єм використовуваних пестицидів, слід насамперед звернути увагу на застосування засобів індивідуального захисту (таблиця 4). Ефективними засобами при протруюванні насіння можуть слугувати респіратори типу РПА-1, РУ-60М, Ф-62Ш, “Астра-2”; спецодяг - костюм бавовняний за ГОСТ 12.4.084-80, рукавиці гумові або бавовняні з плівковим покриттям (ТУ-38-106341-82); для захисту очей - окуляри типу 3-Н або герметичні ПО-3.

Таблиця 3

Допустимий час роботи (години) на тракторах та комбайнах з урахуванням рівнів шуму в кабіні *

Типи тракторів, комбайнів

Рівні шуму (дБА) при різних видах робіт

80

86

92

98

101

ДТ-75

-

2/8

0,5/4,5

0,25/2,3

0,13/1

Т-150К

-

2/8

0,5/4,5

0,25/2,3

-

МТЗ/ЮМЗ

-

2/8

0,5/4,5

0,25/2,3

-

СК5 “Нива”

-

2/8

0,5/4,5

0,25/2,3

-

Джон Дир

8

-

-

-

-

- в чисельнику без протишумів; в знаменнику - з протишумами.

Особлива увага повинна приділятися десикації соняшника з застосуванням НЛА. Запропонований комплекс профілактичних заходів включає:

спеціальну підготовку пілотів, що залучаються до робіт з пестицидами;

розробку технологічних і гігієнічних регламентів цих робіт для конкретних умов їх проведення;

застосування комплекту спецодягу “Політ” (альтернатива - костюм типу “Авіатор”, костюм для захисту від впливу пестицидів та мінеральних добрив за ТУ 17-08-146-81); засобів захисту шкіри рук і ніг - чоботи за вимогами ГОСТ 12.4.137-84; рукавиці гумові або бавовняні з плівковим покриттям (ТУ 38-106341082);

засобів захисту органів дихання (респіратори РУ-60М. Ф-62Ш, У-2);

засобів захисту очей (окуляри типу ПО-3).

Таблиця 4

Рекомендовані засоби індивідуального захисту при вирощуванні соняшника

Професії, види робіт

Протишуми

Респіра-тори

Спецодяг

Захисні окуляри

Спец-взуття

Оператори тракторів і комбайнів

ВЦНДІОП-2М

“Київські”

Беруші

ШЗ-“Лепесток”

Комбінезон х/б

-

-

Оператори протруюваль-них машин

-

РПА-1;

РУ-60М; Ф-Ш62; Астра-2

Костюм х/б (ГОСТ 12.4.084-87), рукавиці (ТУ 38-106341)

Окуляри типу 3Н чи герме-тичні

ПО-3

Чоботи ГОСТ 53-75-79

Пілоти НЛА

Вбудовані протишуми ВЦНДІОП-2М в захисні шлеми 3Ш-3М

РУ-60М

Ф-Ш62

Костюм типу “Авіатор”, комплект спецодягу типу “Пілот”, рукавиці (ТУ 38-106341)

Герме-тичні

ПО-3

Чоботи

ГОСТ 12.4.1378-84

Результати фізіологічних досліджень дали підстави для рекомендацій щодо обмеження тривалості безперервної роботи пілотів 1,5-2 годинами; у відповідності з виявленими закономірностями розповсюдження пестицидів в оточуючому середовищі рекомендовано розмір захисної зони при ультрамалооб'ємному обприскуванні 600 м.

На підприємствах по переробці соняшника з урахуванням даних літератури та діючих нормативно-методичних документів, можуть бути запропоновані профілактичні заходи, спрямовані передусім на здійснення попереднього та поточного санітарного нагляду за будівництвом та роботою цих підприємств, особливо при зростанні робочих навантажень до рівнів проектних потужностей.

Висновки

1. Особливостями індустріальних технологій вирощування і переробки соняшника є максимальна механізація трудових процесів і широке використання сучасних хімічних засобів, що можуть бути джерелами шкідливого впливу на функціональний стан і здоров'я працюючих комплексу виробничих факторів різної природи, особливо при застосуванні застарілої техніки.

2. В сучасних умовах механізовані сільськогосподарські роботи з вирощування соняшника здійснюються переважно на технічно зношеній і недосконалій сільськогосподарській техніці, внаслідок чого оператори таких машин піддаються інтенсивній дії комплексу шкідливих виробничих факторів: шуму (перевищення ПДУ на 5-10 дБА), загальної вібрації (перевищення ПДУ в 2-5 разів), нагріваючого мікроклімату (перевищення ПДУ на 5-7⁰С). Такі умови праці відповідають класу 3.3, а важкість і напруженість роботи, що виконується, - класу 3.2 згідно “Гігієнічної класифікації праці”.

3. В операторів тракторів і комбайнів протягом робочого дня спостерігаються ознаки функціональної напруги і перенапруги основних фізіологічних систем організму з розвитком стомлення II-III ступеня, особливо при виконанні енергоємних робіт (оранка) і робіт, що вимагають високої нервово-емоційної напруги (міжрядна обробка, збір врожаю). Виявлені функціональні порушення знаходять підтвердження в більш високих показниках ЗВУТ у операторів (61,4 випадків і 581,5 днів непрацездатності на 100 працюючих) у порівнянні з даними по галузі (30,2 випадків і 408 днів).

4. Технологічні операції з протруювання насіння соняшника на протруювальних машинах ПС-10, ПСШ-5, “Мобитокс” є джерелом впливу на операторів пестицидів (ТМТД) і рослинного пилу, концентрації яких у повітрі робочої зони перевищують ПДК до 3 разів, а також шуму (перевищення ПДУ на 7-10 ДБа). За цими факторами і показниками важкості і напруженості виконуваної роботи умови праці операторів відповідають класу 3.2 за “Гігієнічною класифікацією праці”.

5. Порівняльна гігієнічна оцінка ризику шкідливого впливу пестицидів на операторів протруювальних машин за розрахунковими моделями (“російська” модель і модель ЕКОГІНТОКС) свідчить про переваги “російської” моделі, що дає можливість виявити більш високі показники ризику дермального (83,3%), інгаляційного (27%) і сумарного впливу (94%) пестицидів у порівнянні з моделлю Екогінтоксу (відповідно 44%; 0% і 55,6%).

6. Особливостями розвитку стомлення в операторів протруювальних машин є зміни переважно функціонального стану центральної нервової системи (за тестом Шульте - Платонова), що є, імовірно, проявом нейротоксичної дії використовуваних пестицидів групи диметилтіокарбаматів.

7. Вперше в дослідженнях з гігієни сільськогосподарської праці встановлено, що роботи з десикації соняшника з використанням надлегких літальних апаратів (НЛА) супроводжуються впливом на пілотів високих рівнів шуму (перевищення ПДУ на 7-13 ДБа, клас 3.1-3.3) і загальної вібрації (клас 3.2-3.3). Рівень важкості і напруженості виконуваної роботи відповідають класу 3.2.

8. На основі розрахунків ризику шкідливого впливу пестицидів на пілотів НЛА по забрудненню захисного одягу встановлено, що виявлені експозиції пестицидів перевищують орієнтовно-допустимі рівні забруднення шкіри в 1,23-1,43 рази по “російській” моделі та у 1,43-2,07 рази по моделі Екогінтоксу (Україна).

9. Роботи з десикації соняшника з використанням НЛА приводять до швидкого (протягом 1,5-2 годин) розвитку у пілотів вираженого стомлення за показниками функціонального напруження центральної нервової, серцево-судинної систем і нервово-м'язового апарата.

10. При виготовленні олив і лаків із сировини соняшника гігієнічні умови праці визначаються впливом на працюючих комплексу хімічних (уайт-спирит, акролеїн, сольвент, скипидар, сполуки свинцю, ксилол, толуол, фталевий ангідрид, бутилацетат, бутиловий спирт) і фізичних (шум, мікроклімат) факторів, що повинні розцінюватися як фактори ризику порушень функціонального стану і здоров'я працюючих.

11. За результатами проведених досліджень запропоновано комплекс профілактичних мір, спрямованих на збереження здоров'я працюючих при вирощуванні і переробці соняшника, серед них насамперед: заходи для “захисту часом” у виді обмеження тривалості робочого дня при польових роботах і впровадження регламентованих перерв при роботі з десикації соняшника з застосуванням НЛА; застосування конкретних засобів індивідуального захисту органів дихання, очей і шкіри; дотримання гігієнічно обґрунтованих санітарно-захисних зон при проведенні десикації соняшника з застосуванням НЛА; впровадження організаційних, технологічних і санітарно-гігієнічних заходів.

Конкретне застосування цих профілактичних мір, їхній зміст і нормативні значення знайшли втілення в:

ДСП 8.8.1.2.001-98 “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”;

ДСП 3.3.2.040-99 “Санітарні правила по обладнанню та експлуатації засобів малої механізації для сільського виробництва”;

“Інструкції по застосуванню пестицидів за допомогою надлегких літальних апаратів у народному господарстві ультрамалооб'ємним способом”.

Список основних наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

Статті в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:

Терещенко В.Г. Некоторые токсиколого-гигиенические аспекты использования летательных аппаратов в сельском хозяйстве //Современные проблемы токсикологии. 2000. № 5.С. 39-42.

Терещенко В.Г. О возможности использования сверхлегких летательных аппаратов (СЛА) в сельском хозяйстве //Гигиена населенных мест. Киев, 2001.Вып. 38.Том 2. С. 356-360.

Терещенко В.Г. Некоторые гигиенические аспекты использования сверхлегких летательных аппаратов (СЛА), применяемых для десикации подсолнечника //Довкілля і здоров'я. 2002. № 1 (20). С. 56-58.

Терещенко В.Г. Гигиеническая оценка условий труда при децентрализованном протравливании семян подсолнечника // Гигиена труда. Киев, 2002. Вып. 33. С. 217-229.

Терещенко В.Г., Семак М.А. Анализ заболеваемости с временной утратой трудоспособности механизаторов сельского хозяйства Черкасской области в условиях переходной экономики //Гигиена труда. Киев, 2000.Вып. 31.С. 89-94 (ідея дослідження, проведення вимірів, аналіз матеріалів).

Терещенко В.Г. Оценка степени возможной опасности вредного воздействия десикантов на пилотов сверхлегких летательных аппаратов //Гигиена населенных мест. Киев, 2000.Вып. 37. С. 211-216.

Терещенко В.Г., Семак М.А., Черепанов Н.Н. К проблеме использования устаревшей техники в современном сельскохозяйственном производстве //Довкілля і здоров'я. 2003.№ 2 (25). 9. С. 29-32 (ідея дослідження, проведення вимірів, аналіз матеріалів).

В інших наукових виданнях:

Терещенко В.Г. Проблемы гигиены труда при современных технологиях возделывания и переработки подсолнечника // Здоровье, окружающая и производственная среда, безопасность труда в сельском хозяйстве на рубеже двух тысячелетий: Тезисы Междунар. конф. 8-11 сент. 1998 г. К., 1998. С. 129-130.

Терещенко В.Г. До питання обгрунтування санітарно-захисної зони при десикації соняшника за допомогою надлегких літальних апаратів //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть: Зб. тез доповідей наук.-практ. конф., присвяч. пам'яті Д.М.Калюжного, 19-20 жовт. 2000 р. К., 2000.Вип. 3. С. 41-42.

Терещенко В.Г. Оценка условий труда сельскохозяйственных рабочих при децентрализованной протравке семян подсолнечника в условиях современного сельскохозяйственного производства //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез доповідей науково-практичної конференції, 17 травня 2002 р. Київ, 2002. Вип. 4. С. 130-131.

Терещенко В.Г. Оценка степени риска для операторов при децентрализованной протравке посевного материала в условиях реформирования сельскохозяйственного производства //Тези доповідей науково-практичної конференції “Організація токсикологічної допомоги в Україні”, 20-21 травня 2002 року. Київ, 2002. С. 17-18.

Терещенко В.Г., Сьомак М.О., Черепанов М.М. Оцінка умов праці сільськогосподарських працівників в сучасному аграрному виробництві //Збірка тез доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (до 120-річчя з дня народження академіка О.М.Марзеєва), 24-25 квітня 2003 року. Київ, 2003.Вип. 5. С. 219-220 (ідея дослідження, проведення вимірів, аналіз матеріалів).

Анотація

Терещенко В.Г. “Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за індустріальними технологіями” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - Гігієна. Інститут медицини праці АМН України. Київ, 2005.

Дисертація присвячена комплексній фізіолого-гігієнічній оцінці умов праці на основних етапах технологічного циклу вирощування та переробки соняшника.

Встановлено, що при виконанні земляних сільськогосподарських робіт на технічно зношених тракторах оператори зазнають впливу шкідливих виробничих чинників (шум, вібрація, пил, мікроклімат), рівні котрих в деяких випадках можуть наближатися до екстремальних і на 10-70% перевищують рівні цих чинників, що реєструвались в 80-90 роки.

При застосуванні пестицидів як неодмінної складової інтенсивних технологій в рослинництві, працівники зазнають їх шкідливої дії за різними шляхами надходження до організму (інгаляційним, перкутанним); при цьому розрахункові ризики шкідливої їх дії є високими для будь-якого шляху надходження.

Застосування новітніх технологій ультрамалооб'ємного обприскування за допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) має гігієнічні переваги перед традиційними повнооб'ємними технологіями. Разом з тим використання НЛА потребує спеціальної підготовки, високої кваліфікації пілотів і застосування комплексу заходів щодо безпеки польотів і засобів захисту від впливу шкідливих виробничих чинників (висока напруженість праці, шум, вібрація, пестициди).

Фізіологічними дослідженнями встановлена залежність вираженості біологічної реакції організму від інтенсивності впливу шкідливих виробничих чинників різної природи при різних видах робіт та їх сполучення.

Найвища “фізіологічна вартість” притаманна енергоємким роботам по обробітку грунту (оранка, культивація) та роботам по десикації соняшника за допомогою НЛА.

Запропоновано комплекс заходів профілактики, основними з котрих є пропозиції щодо “захисту часом” працюючих на сільськогосподарських машинах; цільове застосування засобів захисту при виконанні конкретних видів робіт; застосування раціональних режимів праці; визначення санітарно-захисних зон при ультрамалооб'ємному застосуванні агрохімікатів за допомогою НЛА.

Ключові слова: вирощування соняшника, індустріальні технології, гігієна праці, фізіологія праці, захворюваність, заходи профілактики.

Аннотация

Терещенко В.Г. Гигиена и физиология труда при возделывании и переработке подсолнечника по индустриальным технологиям” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - Гигиена. Институт медицины труда АМН Украины. Киев, 2005.

Диссертация посвящена комплексной гигиенической оценке условий труда на основных этапах технологического цикла выращивания и переработки подсолнечника, изучению их влияния на формирование функционального напряжения и перенапряжения организма работающих и состояние здоровья, разработке рекомендаций относительно мер профилактики неблагоприятных последствий влияния вредных производственных факторов.

Установлено, что при выполнении земляных сельскохозяйственных работ (пахота, культивация, сев, уход за посевами) и уборочных работ на технически изношенных тракторах и сельскохозяйственных машинах (тракторы ДТ-75, Т- 70С, МТЗ/ЮМЗ, комбайны СК-5, “Нива”) операторы подвергаются воздействию вредных производственных факторов (шум, вибрация, нагревающий микроклимат), уровни которых часто соответствуют классам 3.2-3.3 “Гигиенической классификации труда”, а в отдельных случаях приближаются к экстремальным и на 10-70% превышают уровни этих факторов, регистрируемые в 80-90 годах. Вместе с тем зарубежные тракторы Джон Дир имеют значительные гигиенические преимущества перед отечественной техникой.

При применении пестицидов как неотъемлемой составной части интенсивных технологий в растениеводстве, в том числе при выращивании подсолнечника, работники подвергаются их вредному воздействию с различными путями поступления в организм (ингаляционный, перкутанный); при этом расчетные риски вредного влияния являются высокими для каждого пути поступления и тем более, с учетом всех путей поступления. Расчеты рисков по “русской” модели обыкновенно позволяют получить более высокие показатели опасности влияния пестицидов по сравнению с расчетами по “украинской” модели. Тем самым использование “российской” модели должно способствовать большей настороженности и актуализации внимания к обеспечению безопасности работ с пестицидами.

Применение новых технологий ультрамалообъемного опрыскивания с помощью сверхлегких летательных аппаратов (СЛА) имеет существенные гигиенические и экономические преимущества по сравнению с традиционными полнообъемными технологиями опрыскивания, прежде всего благодаря значительному уменьшению объема расходуемого препарата (в 5 раз), точности его внесения в границах обрабатываемого участка, а тем самым, уменьшению загрязнения окружающей среды. Вместе с тем, использование СЛА требует высокой квалификации и специальной подготовки пилотов, применения комплекса мер защиты относительно обеспечения безопасности полетов (особенно с учетом фактора “личного риска”) и средств защиты от влияния вредных производственных факторов (шум, вибрация, пестициды).

Физиологическими исследованиями установлена зависимость выраженности биологических реакций организма операторов от интенсивности влияния вредных производственных факторов разной природы при разных видах работ и их сочетаний. Наивысшая “физиологическая стоимость” характерна для энергоемких операций (пахота, культивация, уборка урожая), а также работам по десикации подсолнечника с помощью СЛА. В последнем случае признаки выраженного функционального напряжения организма у пилотов выявляются уже через 1,5-2 часа работы.

Предложено комплекс мер профилактики, основными из которых являются предложения по “защите временем” работающих на сельскохозяйственных машинах, целевое применение мер защиты при выполнении конкретных видов работ, применение рациональных режимов труда; определение санитарно-защитных зон при ультрамалообъемном применении агрохимикатов при помощи СЛА.

Ключевые слова: выращивание подсолнечника, индустриальные технологии, гигиена труда, физиология труда, заболеваемость, меры профилактики.

Annotation

Tereschenko V.G. “Hygiene and labor physiology during sunflower growing and processing by industrial technology” - Manuscript. Theses on scientific degree of Candidate of Medical Sciences on specialty 14.02.01 - Hygiene. Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine. Kyiv, 2005.

Dissertation is dedicated to complex hygienic evaluation of labor conditions on main stages of technological cycle of sunflower growing and processing.

Operators during field agricultural work on technically wear tractors are exposed to harmful production factors (noise, vibration, dust, microclimate), which in some exceed on 10-70% levels of these factors in 80-90s.

Workers during pesticides using as necessary component of intensive technologies are exposed to their harmful effect of various ways of entering to organism (inhalation, through skin). For all this calculated risks of pesticide harmful effect are high for any way of organism entering.

Using of newest technologies of ultra-small volume sprinkling by super-light flying apparatus (SFA) has hygienic advantages in comparison with traditional full-volume technologies. At the same time utilization of SFA needs of pilots special training and high qualification and using of complex measures in relation to flights safety and protection measures against influence of harmful production factors (high labor tension, noise, vibration, pesticides).

Complex of prophylactic measures was proposed. Main of them are: proposition concerning “protection by time” of agricultural machines operators, having a special purpose using of protection means during execution of specific kind of work; using of rationale work regimes; determination of sanitary protection zones during ultra-small volume pesticide using by SFA.

Key words: sunflower growing, industrial technologies, labor hygiene, work physiology, morbidity, prophylactic measures.

Размещено на Allbest.ru
...

автореферат "Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за індустріальними технологіями" скачать

Подобные документы

Організація лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
Управління Системою охорони здоров'я. Основні функції цехового лікаря. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах. Аналіз причин захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності та травматизму.

реферат [30,1 K], добавлен 19.11.2014
Гігієна вагітної жінки
Особливості гігієни вагінтої жінки, яка передбачає: всі загальні гігієнічні правила незалежно від статі (гігієна одягу, тіла, фізкультура); гігієну праці; заходи, пов'язані з особливостями жіночого організму. Гігієна одягу, гігієнічна гімнастика вагітних.

реферат [14,0 K], добавлен 02.12.2010
Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп
Визначення можливостей використання мутацій в генах та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України, аналогічні рівні зростання частоти захворюваності.

автореферат [43,0 K], добавлен 29.03.2009
Загальні реакції організму на ушкодження
Патогенні фактори, що викликають зміни фізіологічних систем або органів. Стрес, його характеристика, форми прояву, стадії та наслідки. Шок, його види, етіологічні фактори, механізми розвитку та відмінності від колапсу. Кома та опис її основних видів.

реферат [27,3 K], добавлен 21.11.2009
Вплив тютютнопаління на здоров'я людини
Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.

дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015
Порушення метаболізму триптофану
Вивчення хімічних властивостей, функцій триптофану та механізму його перетворення в організмі. Аналіз порушення метаболізму амінокислоти. Визначення стану та поширеності патологічних змін клітин різних органів дітей та підлітків міста Чернігова.

курсовая работа [84,2 K], добавлен 21.09.2010
Наукове обґрунтування методів передгравідарної підготовки перед допоміжними репродуктивними технологіями у жінок з патологією щитоподібної залози
Ретроспективний аналіз застосування допоміжних репродуктивних технологій при різних формах безплідності. Особливості анатомо-функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи у пацієнток із тиреоїдною патологією. Лікувально-профілактичних заходи.

автореферат [67,8 K], добавлен 03.04.2009
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Особливості адаптації організму при циклічних фізичних навантаженнях
Теоретико-методичні основи дослідження адаптації організму при циклічних фізичних навантаженнях. Аналіз фізичного розвитку та працездатності людей молодого віку. Адаптаційні реакції серцево-судинної системи на навантаження за даними електрокардіографії.

курсовая работа [65,5 K], добавлен 21.06.2014
Оцінка особливостей антропометричних та морфологічних показників студенток спеціальної медичної групи високого зросту
Вивчення морфо-функціональних та анатомо-антропологічних особливостей організму студенток високого зросту. Вивчення та аналіз індивідуальних особливостей їх організму та значень ряду антропометричних показників та спеціальних морфологічних індексів.

статья [442,2 K], добавлен 31.08.2017
Фармакогностичне вивчення розторопші плямистої
Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.

автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009
Сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді
Фізіологія післяпологового періоду. Стадії відновлення організму після пологів. Проблеми постави та відновлення фігури. Застосування фізичних вправ та сеансів релаксації для відновлення функціонального і психічного стану жінки після народження дитини.

дипломная работа [112,8 K], добавлен 01.10.2010
Вплив розробленого поетапного комплексу реабілітаційних заходів на клітинну реактивність організму дітей, віком 7-10 років із патологією зору
Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.

статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017
Порушення функцій організму та їх прояви при гіпо-та гіпервітамінозах
Загальна характеристика та класифікація вітамінів. Сутність можливих порушень функційорганізму при гіпо-та гіпервітамінозах. Шляхи подолання порушень функцій організму при гіпо-та гіпервітамінозах. Особливості хвороби Бері-бері, цинга та рахіту.

курсовая работа [535,7 K], добавлен 17.05.2019
Гігієна хворого та догляд за ним
Особливості догляду за хворими. Догляд за ротовою порожниною, вухами, носом й очима. Особливості догляду за хворими з високою температурою та дітьми. Невідкладна допомога при різних травмах: опіки, обмороження, поразка блискавкою, непритомність, отруєння.

доклад [3,7 M], добавлен 10.07.2011
Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на лептоспіроз
Лептоспіроз (водна гарячка) - гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів. Соціально-економічні збитки, яких завдає інфекційна хвороба. Аналіз багаторічної захворюваності на лептоспіроз, її річної динаміки та розподілу по вікових групах.

контрольная работа [856,0 K], добавлен 20.04.2012
Діагностика та комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози
Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.

автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009
Кінезотерапія при найпоширеніших професійних захворюваннях
Клініко-фізіологічне обґрунтування та механізми лікувальної дії кінезотерапії. Її застосування в комплексі з фізіотерапією та масажем до хворих в експериментальній групі, вивчення ефективності. Оцінювання якісного та функціонального стану пацієнтів.

курсовая работа [153,4 K], добавлен 26.07.2011
Недостатність лютеїнової фази: клініка, діагностування, лікування
Місце недостатності лютеїнової фази в структурі причин неплідності та не виношування, аналіз клінічних проявів у жінок різних вікових груп. Розробка комплексу лікування різних клініко-патогенетичних варіантів НЛФ, проведення клінічної апробації.

автореферат [237,3 K], добавлен 02.04.2009
Статистичний аналіз захворюваності населення (об’єкт дослідження – Львівська область у порівнянні з іншими областями та Україною загалом)
Статистика захворюваності в Львівській області та по Україні загалом. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні. Хронічні обструктивні захворювання легень. Випадки захворювань на такі інфекції як туляремія, сибірська виразка, лептоспіроз, сказ.

контрольная работа [236,5 K], добавлен 21.05.2013

Другие документы, подобные "Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за індустріальними технологіями"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Показники	Кількість досліджень (вимірювань)
Гігієнічні дослідження на робочих місцях Вимірювання концентрацій пилу Вимірювання шуму Вимірювання вібрації Вимірювання мікроклімату Вимірювання концентрацій хімічних речовин в повітрі виробничого середовища в ґрунті Визначення важкості праці Визначення напруженості праці	506 498 303 198 464 360 104 76 76
2. Фізіологічні дослідження операторів	570
3. Вивчення ЗТВП (лікарняні листки)	1300

	Шкідливі виробничі чинники
	Шум, дБА	ЗВ, дБ	Пил, мг/м³	Темпера-тура по-вітря, єС	Пести-циди, мг/м³	Важ-кість праці (клас)	Напру-женість праці (клас)
Оператори тракторів і комбайнів:					-
ДТ-75	93,5±6,4 (3.3)	114,5±1,5 (3.2)	29,3±15,3 (3.2)	26-30 (3.2)	-	3.2	3.2
Т-150	90,5±5,2 (3.2)	116,3±0,9 (3.2)	15,8±0,9 (3.2)	25-28 (2)	-	3.2	3.2
МТЗ/ЮМЗ	89,7±6,5 (3.3)	111,2±1,09 (3.1)	16,3±10,3 (3.1)	18-35 (3.3)	-	3.2	3.2
Джон Дир	77,4±2,3 (2)	106,2±0,9 (3.1)	2,3±1,1 (2)	17-22 (2)	-	3.1	3.1
“Нива”	91,8±2,4 (3.2)	114.4±0,89 (3.2)	28,5±18,24 (3.2)	30-34 (3.2)	-	3.2	3.2
Оператори протрую-вальних машин	86,2±1,89 (3.1)	-	13,94±0,32 (3.2)	-1,1-+21,2 (2)	0,57±.1,1	2	3.1
Пілоти НЛА	87-93 (3.2)	117-125	-	12,2-17,5 (2)	-	3.2	3.2
ДСН 3.3.2.041-99	80 (2)	107 (2)	4 (2)	28 (2)	-	2	2

Типи тракторів, комбайнів	Рівні шуму (дБА) при різних видах робіт
	80	86	92	98	101
ДТ-75	-	2/8	0,5/4,5	0,25/2,3	0,13/1
Т-150К	-	2/8	0,5/4,5	0,25/2,3	-
МТЗ/ЮМЗ	-	2/8	0,5/4,5	0,25/2,3	-
СК5 “Нива”	-	2/8	0,5/4,5	0,25/2,3	-
Джон Дир	8	-	-	-	-

Професії, види робіт	Протишуми	Респіра-тори	Спецодяг	Захисні окуляри	Спец-взуття
Оператори тракторів і комбайнів	ВЦНДІОП-2М “Київські” Беруші	ШЗ-“Лепесток”	Комбінезон х/б	-	-
Оператори протруюваль-них машин	-	РПА-1; РУ-60М; Ф-Ш62; Астра-2	Костюм х/б (ГОСТ 12.4.084-87), рукавиці (ТУ 38-106341)	Окуляри типу 3Н чи герме-тичні ПО-3	Чоботи ГОСТ 53-75-79
Пілоти НЛА	Вбудовані протишуми ВЦНДІОП-2М в захисні шлеми 3Ш-3М	РУ-60М Ф-Ш62	Костюм типу “Авіатор”, комплект спецодягу типу “Пілот”, рукавиці (ТУ 38-106341)	Герме-тичні ПО-3	Чоботи ГОСТ 12.4.1378-84