При наявності в пацієнта мінімальної приникливості, розумової відсталості або когнітивних обмежень треба застосовувати прямий психотерапевтичний вплив з елементами раціональної психотерапії та обов'язковим акцентом на сексуально-мотиваційній сфері, тобто індивідуальну психотерапію в імперативно-сугестивній та директивній формах с фіксацією уваги на негативних наслідках кримінальної сексуальної поведінки.

В умовах пенітенціарної системи нами застосовано даний комплексний метод лікування психічних розладів непсихотичного регістру у молодих людей, які скоїли сексуальні злочини. Засуджені були розподілені на дві терапевтичні групи - основну, де проводилися лікувальні заходи, (N=64; 50,79 %) та контрольну, де вони не проводилися (N=62; 50,21 %). У основній групі на відміну від контрольної загальна клінічна картина значно поліпшилася: знизилась кількість гострих і затяжних емоційних реакцій (відповідно - 24,57 % та 59,72 %), частота декомпенсацій (12,45 % та 39,67 %), випадків немотивованої агресії (9,64 % та 42,54 %). В основній групі покращились показники сексуальної стурбованості та сексуальної депресії - відповідно до 14,53 % та 8,74 %), а також не зафіксовано жодного випадку аутоагресивної поведінки та переводу до штрафного ізолятора (проти 9,68 % та 16,32 % у контрольній групі). Головна оцінка ефективності лікувальних дій отримана на основі дослідження рівня можливого рецидивізму сексуального злочину (шкала Static 99 Hanson & Thomton): у основній групі переважав низький (54,32 %) та середньо-низький (31,14 %), а у контрольній - середньо-високий (42,35 %) і високий рівень (31,14 %) (p<0,05). Також за результатами опитування працівників установ по виконанню покарань в основній групі у 73,54 % засуджених покращився загальний рівень дисципліни.

В результаті дисертаційного дослідження науково обґрунтовані та розроблені наступні напрями профілактики: медична, педагогічна та організаційно-правоохоронна. Основною є медична профілактика, яка складається з первинної, вторинної та третинної профілактики.

Метою первинної профілактики є необхідність попередження або ранньої діагностики (критерії якої наведені вище) виникнення психічних порушень, усунення дії чинників ризику, що призводять до порушення соматостатевого та психосексуального розвитку, підвищення рівня соціальної, психологічної і сексуально-поведінкової адаптації, а також обізнаності в питаннях психогігієни статевого життя.

Мета вторинної профілактики -- попередження загострень і декомпенсації наявної психічної патології, а також порушень, що зумовили розлад сексуальної поведінки, що призвела до скоєння сексуального злочину. Вона включає в себе використання лікувальних і корегуючих засобів, які направлені на досягнення найбільш повної ремісії та запобіганню рецидиву хвороби. У соціальному плані остаточним завданням вторинної профілактики при виконанні всіх психопрофілактичних дій є виключення можливості рецидиву. Також важливим питанням, яке повинна вирішувати вторинна профілактика є попередження повторного скоєння сексуального злочину.

Мета третинної профілактики -- реабілітація і реадаптація гармонійної статевої поведінки і попередження соціальних наслідків її порушення. Її завданням є ресоціалізація молодої людини, яка вже скоїла сексуальний злочин.

Проведення всіх профілактичних заходів повинне дотримуватися принципів системності, етапності і послідовності, комплексності та диференційованості. Системність полягає в безперервності дій з урахуванням соціального, психологічного, соціально-психологічного і біологічного компонентів сексуальної поведінки. Етапність і послідовність визначається у певному порядку проведення профілактичних мір спочатку статеве виховання, потім сексуальна освіта. На всіх етапах важливе значення має виховання культури спілкування - від спілкування в дитячому колективі до взаємостосунків у дорослому соціумі. Комплексність - це правильне поєднання методів, форм і змісту заходів, що проводяться, які включають дію сім'ї, школи, суспільних інститутів. Диференційований характер враховує вік, інтелектуальний рівень, індивідуальні особливості особистості, тощо.

Профілактичні дії базуються на знанні причин і механізмів формування психічних розладів непсихотичного регістру та розвитку кримінальної сексуальної поведінки. Вони складаються з трьох компонентів: перший - запобігання формуванню психічних розладів і порушень розвитку сексуальності; другий - формування гармонійної особистості і попередження розладів міжособистісних відносин; третій - нормалізація функціонування комунікативної та сексуальної сфери. Кожний компонент складається з двох фаз: першим є надання інформації, другої - вироблення практичних навиків по здійсненню задач, що становлять зміст компоненту.

Проведення даних профілактичних заходів передбачає обов'язкове послідовне виконання шести етапів.

Першому етапу профілактики психічної патології та порушень сексуальної поведінки повинне передувати активна профілактична пропаганда про здоровий спосіб життя та сексуальна освіта. Акцент у них повинен робитися на психогігієні шлюбу, гендерному порозумінні. Також в процесі цієї роботи обов'язково треба використовувати інформацію про негативну дію визначених у даному дослідженні мікро- і макросоціальних факторів, а також їхнього співвідношення з біологічними, психологічними та соціально-психологічними чинниками.

Перший етап профілактики полягає в попередженні виникнення психічних розладів непсихотичного регістру та розладу соматосексуального розвитку дитини, в контролі за формуванням статевих органів і вторинних статевих ознак, у запобіганні і своєчасному лікуванні соматичних і дитячих інфекційних захворювань, зміцненні загального фізичного стану дитини. В тих випадках, коли є чинники ризику розвитку яких-небудь захворювань, слід проводити індивідуальні профілактичні заходи, забезпечувати ранню діагностику і своєчасне лікування виниклого захворювання, диспансеризацію дитини.

Другий етап -- попередження порушень психосексуального розвитку, що досягається гармонійним загальним статевим вихованням, а потім сексуальною освітою. Необхідно диференціювати статеве виховання і сексуальну освіту. Мета статевого виховання -- формування правильних психологічних установок по відношенню до протилежної статі, мета сексуальної освіти -- правильна інформація про психогігієну статевого життя. Правильне статеве виховання і освіта, своєчасне ознайомлення молодих людей з основами гігієни статевого життя і соціально-психологічними аспектами сексуальних партнерських відносин сприяють охороні сексуального здоров'я.

Третій етап -- запобігання посиленню дисгармонійних радикалів особистості, які перешкоджають адекватній сексуальній комунікації. Кризові ситуації і сексуальна дисгармонія виникають у осіб з патологією характеру, психічними розладами, з неадекватним стереотипом реагування на фруструючу ситуацію. Змістом третього етапу є нівеляція дисгармонійних рис шляхом вироблення адекватного стереотипу реагування на психотравмуючі і стресові ситуації, а також підвищення адаптаційних можливостей особи в цілому.

Четвертий етап -- виховання культури спілкування і усунення міжособистісних конфліктів. Завданням цього етапу є профілактика деструктивних конфліктів за допомогою застосування психологічних тренінгів. Метою є вироблення правильних форм і способів врегулювання конфліктів, а також навиків їх використовування.

П'ятий етап -- попередження загострень і декомпенсацій психічної патології та ліквідація патогенних чинників, які сприяють виникненню розладів сексуальної поведінки. Соціально-психологічні аспекти формування сексуальної дисгармонії є дисоціацією ціннісних орієнтацій та визначаються відсутністю виробленої ієрархії цінностей.

Шостий етап -- попередження соціальних наслідків дезадаптації, які мають місце внаслідок психічних порушень, і зводиться до запобіганню виникненню злочинної сексуальної поведінки.

Ефективного результату в питанні профілактики сексуальної злочинності у молодих людей можна досягти тільки узгодженою роботою різних суспільних структур та інститутів.

Висновки

1. У дисертаційному дослідженні з позицій мультідисциплінарного та системного підходів наведено нове вирішення актуальної проблеми сучасної соціальної психіатрії - діагностики, лікування та профілактики психічної патології в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини. Встановлені клініко-психопатологічні, психологічні та соціально-психологічні закономірності формування психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику система комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики зазначених порушень.

2. Клініко-психопатологічним дослідженням визначено структуру та феноменологію психічних розладів непсихотичного регістру. Серед молодих сексуальних правопорушників психічні розлади діагностовано у 59,24 %. В період ранньої та середньої адолесценції переважають поведінкові та емоційні розлади, які починаються у дитячому і ранньому підлітковому віці (F91 - F92) (р<0,01). Дебют непсихотичних психічних розладів несоціалізованого типу виявлено у 13,31 %, соціалізованого - у 24,53 % молоді. З віком розлади зрілої особистості та поведінки дорослих (F60 - F61) формуються у 53,78 % правопорушників. Психічні розлади непсихотичного регістру достовірно впливають (р<0,01) на характер сексуального злочину та визначають його особливості: нанесення тілесних ушкоджень (32,74 %), садистичні дії (29,64 %), катування (17,42 %).

3. Переважна більшість молодих сексуальних злочинців мають порушення темпу чи девіації соматостатевого й психосексуального розвитку (82,43 %), які призводить до сполучених і складних асинхроній статевого розвитку. Характерні: гіпермаскулінна - 58,51 %, патологічна гіпермаскулінна поведінка - 28,14 %, а також частково (7,12 %) трансформація статеворольової поведінки. Молоді сексуальні правопорушники, у яких виявлено психічні розлади непсихотичного регістру, на відміну від психічно здорових однолітків, які скоїли подібні злочини, мають вищі (р<0,01) показники рівня сексуальної стурбованості й сексуальної депресії (відповідно 56,78 % та 28,26 %), їх самооцінка власних сексуальних можливостей також порушена.

4. Негативними мікросоціальними чинниками формування розладів непсихотичного регістру є: полярні умови виховання: гіпопротекція - 46,76 %, гіперпротекція та мімозоподібний тип - 42,31 %, а також наявність внутрішньосімейного конфлікту - 48,9 %, сімейного насильства - 39,64 %. Серед макросоціальних чинників виявлені: вплив інформації, яка містить сексуальне насильство (54,32 %), ігнорування суспільством порушення морально-етичних норм молодою людиною (43,51 % ), труднощі у засвоєнні культурних правил (36,87 %), соціальне відторгнення (23,28 %), участь у неформальних молодіжних угрупованнях з асоціальною та антисоціальною спрямованістю (56,87 %).

5. Системно-структурний аналіз виявив, що злочинна сексуальна поведінка визначається порушенням усіх компонентів та складових сексуального здоров'я. Соціальний компонент найбільш уражений у найстаршій віковій групі (61,15 %) за рахунок соціокультурної, а у молодшій групі (81,94%) - інформаційно-оцінювальної складових (p<0,05). Психологічні і соціально-психологічні компоненти найбільш уражені в середній віковій групі (80,58 % та 91,37 % відповідно). Порушення біологічного компоненту відбувається в усіх вікових групах за рахунок психічної складової.

6. Мотивація злочинної сексуальної поведінки обумовлюється: провідним особистісним радикалом (епілептоїдним, істероїдним, нестійким, гіпертимним), характером функціонування в соціумі, віком, ступенем психологічної і соціальної зрілості (р<0,01). Серед осіб молодшого віку переважає легковажно-безвідповідальний тип мотивації злочинної сексуальної поведінки, де головними мотивами є: пізнавальний, наслідування, розважальний або прагнення отримати оргазм (р<0,01). У старшій віковій групі здебільш спостерігається агресивно-егоїстичний тип, де спонукальним мотивом скоєння злочину є бажання принизити та підкорити жертву, в меншому ступені присутнє сексуальне самоутвердження, як засіб вирішення конфлікту (внутріособистісного або міжособистісного) (р<0,01).

7. Соціально-психологічним дослідженням визначені провокуючі форми поведінки жертви. Пасивно-провокуюча поведінка, яка складає відчуття невиправданої сексуальної доступності, притаманна неповнолітнім жертвам (27,92%). Активно-провокуюча форма, що передбачає створення ефекту надмірної сексапільності, неадекватного кокетства, флірту із виключенням безпосереднього статевого акту, переважає у повнолітніх потерпілих (56,15 %). Проте, абсолютно “чистих” форм як активно- , так і пасивно-провокуючої поведінки не відмічено. Більшість сексуальних злочинів у молодіжному середовищі (54,43 %) скоюється по типу dating violence (“швидкоплинних знайомств”).

8. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику система комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників. Вона включає три етапи - діагностичний (за допомогою розробленого методичного забезпечення), лікувально-адаптаційний (психотерапевтична корекція - когнітивно-поведінкова психотерапія, сексуально-мотиваційний тренінг), реабілітаційний (ресоціалізійний тренінг). Діагностика та лікування зазначених розладів базуються на принципах комплексності, синхронності за часом та послідовності. Лікувально-діагностичнй процес необхідно починати відразу після притягнення молодого сексуального злочинця до кримінальної відповідальності.

Оцінка ефективності лікування проводилася в умовах пенітенціарної системи за результатами аналізу рівню ризику можливого рецидивізму сексуального злочину. Низькій рівень ризику встановлено у 54,32 %, середньо-низький у 31,14 % досліджених. Не зафіксовано жодного випадку гетероагресівної та аутоагресивної поведінки, а також посилення умов ув'язнення.

9. Диференційовані профілактичні заходи щодо психічної патології у молодих людей, які скоїли сексуальні злочини, базуються на загальноприйнятих вимогах до первинної, вторинної та третинної профілактики. Первинна профілактика передбачає запобігання формуванню непсихотичних психічних розладів, усунення дії чинників ризику, що призводять до порушень соматостатевого та психосексуального розвитку, підвищення рівня соціальної, психологічної і сексуально-поведінкової адаптації. Вторинна профілактика містить попередження загострень, декомпенсації та рецидивів психічної патології і сексуальних розладів, які обумовлюють кримінальну сексуальну поведінку. Третинна профілактика передбачає реадаптацію молодої людини з непсихотичними психічними розладами в суспільстві, реабілітацію гармонійної статевої поведінки, а також забезпечує ресоціалізацію осіб, які скоїли сексуальне правопорушення.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Зайцев А.А. Результаты изучения наследственности подростков, совершивших уголовные преступления// Архiв психiатрiї.- 1995. - № 9.- С. 100 - 101.

2. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Типы самоповреждений у подростков, совершивших уголовные преступления// Архiв психiатрiї.- 1995. - № 9.- С. 99 - 100.

3. Зайцев А.А. Влияние семьи в формировании подростковой сексуальной преступности// Український вiсник психоневрології.- 1997.- Т. 5.- Вип. 2(13).- С. 180 - 181.

4. Зайцев А.А. Особенности соматополового и психосексуального развития подростков, совершивших сексуальные преступления// Архiв психiатрiї.- 1997.- № 3-4 (14-15).- С. 35 -37.

5. Зайцев А.А. Медико-психологический аспект юридической квалификации сексуальных преступлений с педофильными действиями// Український вісник психоневрології.- 1998.- Т. 6.- Вип. 3 (18).- С.35.

6. Зайцев А.А. Изучение с помощью методики Равена интеллектуального развития подростков, совершивших сексуальные преступления// Таврический журнал психиатрии.- 1999.- Т.3.- № 4 (11).- C. 72 - 73.

7. Зайцев А.А. Исследование мотивационных тенденций у преступников-педофилов с помощью имрессионных методик// Архiв психіатрії.- 2000.- № 1 - 2 (20-21).- C.74 - 76.

8. Зайцев А.А. Личностные аномалии и подростковая сексуальная преступность// Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2000.- № 1(7).- С. 31 - 34.

9. Зайцев А.А. Особенности проведения судебно-психиатрической экспертизы несовершеннолетних, совершивших сексуальные преступления// Архiв психiатрiї- 2001.- № 4 (27).- C. 66 - 68.

10. Зайцев О.О. Психологічно-соціальне дослідження підлітків, які вчинили сексуальні злочини// Журнал психиатрии и медицинской психологии - 2001.- № 1(8).- С. 56 - 60.

11. Зайцев О.О., Онишко Ю.В., Прокопович Є.М. Вивчення жертв підліткового сексуального насильства// Український вісник психоневрології.- 2001.- Т. 9- Вип. 4 (29).- C.57- 59.

12. Е.Н. Харченко, Зайцев А.А. Психофармакологическая коррекция поведенческих и эмоциональных расстройств у подростков с нарушением полового развития// Международный медицинский журнал.- 2001.-Т.7.- №4.- С.84 - 86.

13. Зайцев А.А. Мотивация преступного сексуального поведения молодежи// Архiв психіатрії.- 2002.- № 1(28).- C. 19 - 22.

14. Зайцев А.А., Онышко Ю.В., Прокопович Е.М. Психические и поведенческие расстройства у несовершеннолетних, подвергшихся изнасилованию// Таврический журнал психиатрии - 2002.- V.6.- № 1 (18).- C. 52 - 54.

15. Табачніков С.І., Онишко Ю.В., Домбровська В.В, Маркова М.В., Зайцев А.А. Закон України “Про попередження насильства в сім'ї” в аспекті соціальної та судової психіатрії// Український вiсник психоневрології.- 2002.- Т. 10.- Вип. 1(30).- С. 151 - 154.

16. Зайцев А.А., Ісаков Р.І. Феномен популярності телепрограм агресивного змісту у підлітковому середовищі// Український медичний альманах.- 2002.- Т.5.- №1.- С. 64 - 67.

17. Зайцев А.А., Онышко Ю.В., Исаков Р.И. Мониторинг сцен насилия в программах ведущих телеканалов Украины// Архiв психіатрії.- 2002.- № 2(29).- С. 31- 36.

18. Зайцев О.О. Сучасна структура сексуальних злочинів у новому кримінальному законодавстві України// Архів психіатрії. - 2002.- № 3(30).- С. 58 - 62.

19. Зайцев О.О. Системно-структурний аналіз сексуальної поведінки молодих сексуальних злочинців// Архів психіатрії. - 2003.- Т. 9.- № 3(34).- С. 115 - 117.

20. Зайцев О.О. Особливості відношення до сексуального насильства на телеекрані в молодому віці// Архів психіатрії. - 2003.- Т. 9.- № 4(34).- С. 153 - 156.

21. Маркова М.В., Зайцев О.О. Система комплексної діагностики і терапії розладу статевого дозрівання// Архів психіатрії. - 2004.- Т.10.- № 3(38).- С. 173 - 176.

22. Маркова М.В., Зайцев О.О. Основні проблеми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні// Архів психіатрії.- 2004.- Т.10.- № 4(39).- C. 111 - 114.

23. Маркова М.В., Зайцев О.О. Методологічні та методичні основи системи патопсихологічної діагностики егодістонної сексуальної орієнтації// Журнал психиатрии и медицинской психологии - 2004.- № 3(13).- С.14 - 20.

24. Зайцев О.О. Загальні принципи профілактики сексуальної злочинності у молодих людей// Архів психіатрії. - 2005.- Т.10.- № 1(40). - С.112 -116.

25. Зайцев О.О. Комплексна система лікування психічних та поведінкових розладів у молодих сексуальних правопорушників// Архів психіатрії. - 2005.- Т.10.- № 2 (41).- С.157 - 160.

26. Зайцев А.А., Скpипников А.H., Сонник Е.Г. Сексуальная символика в татуировках лиц, совершивших сексуальные преступления.- Полтава: Вид-во УМСА, 1999.- 45 c.

27. Бабюк И.А., Табачников С.И., Седнев В.В., Зайцев А.А., Селезнева Г.А. Криминальная сексология.- Донецк-Киев: ПРОФИ-Донетчина, 2004.- 224 с.

28. Зайцев А.А., Скpипников А.H., Хоменко И.А. Профилактика повторных общественноопасных действий с учетом патопсихологических механизмов их совершения// Актуальнi питання стоматологiї дитячого вiку i ортодонтiї/ Матер. доп. респ. наук. конф.- Полтава, 1993.- Ч.2.- С. 87 - 88.

29. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Зависимость характера совершенных подростками сексуальных преступлений от диагностированных у них типов психопатий// На грани нормы и патологии/ Матер. науч.-практ. конф.- г.Стрелечье, 1994.- С. 48.

30. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Результаты исследования психического состояния подростков, которые совершили сексуальные преступления// На грани нормы и патологии/ Матер. науч.-практ. конф.- г.Стрелечье, 1994.- С. 49 - 50.

31. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Психологiчна реабiлiтацiя пiдлiткiв, якi вчинили сексуальнi злочини, в умовах пенiтенцiарної системи// Судебная и социальная психиатрия 90-х годов/ Матер. междунар. конф.- Киев- Харьков- Днепропетровск, 1994.- Т.2.- С. 64.

32. Зайцев А.А. Роль неформальных молодежных групп в формировании подростковой преступности// Діагностика та лiкування психiчних захворювань в Українi/ Матер. мiжнар. конф. (Львiв, жовтень 1995).- Київ: Акмiс, 1995.- С. 174 - 175.

33. Зайцев А.А., Скpипников А.H. Результаты психолого-социологического обследования подростков, совершивших сексуальные преступления// Актуальнi питання теоретичної та клiнiчної медицини на сучасному рiвнi/ Матер. доп. наук. конф.- Полтава, 1996.- С.141 -142.

34. Зайцев О.О. Про необхідність призначення комплексної судової сексолого-психіатричної експертизи молодим сексуальним злочинцям// Сучасні проблеми психіатрії/ Збірник наук. праць до ювілейної наук.- прак. конф. присвяченої 80-рiччю з дня народ. проф. Г.Л. Воронкова.- Київ, 2003.- С. 8.

35. Зайцев А.А. Сексуальная агрессия на телеэкране и сексуальная преступность среди молодежи в Украине// Психическое здоровье и безопасность в обществе/ Науч. матер. Первого национального конгресса по социальной психиатрии. (Москва, 2-3 декабря 2004г.)- М.: ГЕОС, 2004.- С. 52 - 53.

36. Zaytsev A. Mental and behavioral disorders at the teenagers, undergone to rape// 13-th Congress of the Association of European Psychiatrists (AEP) (April 2 - 6, 2005, Munich, Germany).

37. Zaytsev A. Age Dynamics of Attitude towards Sexual Violence in TV Programs in Young Persons// XVII-th World Congress of Sexology (July 10 - 15, 2005, Montreal, Canada).

Анотація

Зайцев О.О. Психічна патологія в осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (діагностика, клініка, лікування та профілактика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 - психіатрія. - Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. - Київ, 2005.

З позицій міждисциплінарного підходу вивчено клініко-психопатологічні, психологічні та соціально-психологічні закономірності формування психічних розладів непсихотичного регістру у осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини (досліджено 368 осіб) та розроблено систему комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики зазначених порушень.

Виявлено роль негативних мікро- і макросоціальних факторів, а також їх співвідношення з біологічними, психологічними та соціально-психологічними чинниками у формуванні психічних розладів у осіб молодого віку, які скоїли сексуальні злочини. Проведено системно-структурний аналіз сексуальної поведінки молодих сексуальних злочинців та встановлені особливості мотивації злочинної сексуальної поведінки у молодому віці. Також визначені провокуючі форми поведінки жертви, як чинника скоєння сексуального злочину молодою людиною. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику система комплексних заходів щодо вчасної діагностики, лікування та профілактики психічних розладів непсихотичного регістру у молодих сексуальних правопорушників.

Ключові слова: молоді люди, сексуальні злочини, психічна патологія, системно-структурний аналіз, мотивація злочинної сексуальної поведінки.

Аннотация

Зайцев А.А. Психическая патология у лиц молодого возраста, совершивших сексуальные преступления (диагностика, клиника, лечение и профилактика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. - Украинский научно-исследовательский институт социальной, судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины. - Киев, 2005.

В диссертационном исследовании с позиции мультидисциплинарного и системного подходов приведено новое решение актуальной проблемы современной социальной психиатрии - диагностики, лечения и профилактики психической патологии у лиц молодого возраста, совершивших сексуальные преступления (368 обследованных). Установлены клинико-психопатологические, психологические и социально-психологические закономерности формирования психических расстройств непсихотического регистра у молодых сексуальных правонарушителей.

Клинико-психопатологическим исследованием определенно структуру и феноменологию психических расстройств непсихотического регистра. Среди молодых сексуальных правонарушителей психические расстройства диагностированы в 59,24 %. Данная патология достоверно влияет (р<0,01) на характер сексуального преступления, определяя его особенности: нанесение телесных повреждений, садистические действия, истязания. Подавляющее большинство молодых сексуальных преступников имеют нарушение темпа или девиации соматополового и психосексуального развития. Обнаружена роль негативных микросоциальных (гипопротекция, гиперпротекция, мимозоподобный тип воспитания, внутрисемейный конфликт, семейное насилие) и макросоциальных факторов (влияние информации, которая содержит сексуальное насилие, игнорирование обществом нарушения морально-этических норм молодым человеком, трудности в усвоении культурных правил, социальное отторжение, участие в неформальных молодежных группировках с асоциальной и антисоциальной направленностью), а также их соотношения с биологическими, психологическими и социально-психологическими факторами в формировании психических расстройств у данного контингента.

Проведен системно-структурный анализ сексуального поведения молодых сексуальных преступников и установлены особенности мотивации преступного сексуального поведения в молодом возрасте. Также определены провоцирующие формы поведения жертвы, как фактора совершения сексуального преступления молодым человеком.

Создана и внедрена в практику комплексная система диагностики и лечения психических расстройств у молодых сексуальных правонарушителей и дана оценка ее эффективности. Разработана и научно обоснована дифференцированная система профилактики психических расстройств у молодых людей, которые совершили сексуальные преступления.

Ключевые слова: молодые люди, сексуальные преступления, психическая патология, системно-структурный анализ, мотивация преступного сексуального поведения.

Annotation

O. Zaytsev Mental Disorders among young people who have committed sexual crimes (diagnostics, clinics, treatment and prevention). - Manuscript.

Thesis for doctor of medicine degree (habilitation of MD) in specialty14.01.16 - psychiatry. - Ukrainian Research Institute of Social and Forensic Psychiatry and Substance Abuse.- Kiev, 2005.

The system of complex measures for timely diagnostics, treatment and prevention of from the position of interdisciplinary approach to the clinical psychopathologic, psychological and socio-psychological regularities was developed for the formation of psychological disorders of the non-psychotic register among young people who have committed sexual crimes, (tested on 368 people).

The role of negative micro- and macro-social factors was determined, also their correlation with biological, psychological and socio-psychological means in the process of formation of youth psychotic disorders among the people who have committed sexual crimes. The systematic structural analysis of young sexual criminals' behavior was made and the peculiarities of the youth sexual behavior motivation were determined. There were also determined the provocative forms of the victim behavior as a motive for the youth sexual crime.

The complex diagnostics and treatment system of young sexual criminals was developed and introduced and their effectiveness was estimated too. The differentiation system of youth sexual criminals' psychotic disorders prevention was developed and given a scientific ground.

Key words: youth, sexual crimes, psychotic pathology, systematic structural analysis, and motivation of sexual criminal behavior.

Размещено на Allbest.ru