Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою

Всім хворим проводилась профілактика тромбоемболічних ускладнень препаратом Фраксипарин, який призначали по 0,3мл підшкірно за 2 години до операції, а потім по 0,3мл протягом 7 діб.

Для профілактики та корекції розвитку синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістероваріоектомії разом з препаратами негормональної дії, ми застосовували замісну гормональну терапію. ЗГТ проводили у формі монотерапії (тільки естрогени), комбінований циклічний режим (естрогени та прогестерон) та монофазна терапія (естроген-гестагени).

В зв'язку з тим, що за нашими даними, рівень стероїдних та гонадотропних гормонів змінюється з 3 доби післяопераційного періоду після гістероваріоектомії, ЗГТ ми призначали з метою профілактики синдрому хірургічної менопаузи на другу добу всім хворим, за відсутності протипоказань. Враховуючи вплив пероральних препаратів на ліпідний профіль, а також стан хворих в ранньому післяопераційному періоді, який пов'язаний з порушенням всмоктування в шлунково-кишковому тракті, ми застосовували тільки парентеральний шлях введення гормональних препаратів (трансдермальні та піхвові форми - Естрожель, Естрофем, Дівігель, Естрамон, Вагіфем). Після отримання патогістологічного висновку видаленого органу ми проводили корекцію ЗГТ. У разі поєднання лейоміоми матки з генітальним ендометріозом призначали монофазну терапію естроген-гестагенами у неприривному режимі (Фемостон, Лівіал, Клімодієн, Кліогест). У тих випадках, коли є протипоказання або небажання жінки приймати ЗГТ, ми призначали комплексну негормональну терапію.

Оцінюючи клінічну ефективність застосування замісної гормональної терапії, спостерігається значне зниження показника Куппермана, зниження рівня гонадотропних та підвищення рівня статевих стероїдних гормонів починаючи з раннього післяопераційного періоду, яке було стійким через три місяці від початку лікування.

Загальновідомо, що одним із найнебезпечнішими проявів хірургічної менопаузи після гістероваріоектомії є серцево-судинні захворювання (Бобров В.О., Давидова І.В., Венцківський Б.М. і співавт. 2000).

Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії у хворих з синдромом хірургічної менопаузи призводить до суттєвого зниження частоти виникнення серцево-судинних ускладнень та смертності від них, однак ризик їх виникнення у жінок з хірургічною менопаузою залишається все ще високим. Значний гормональний дисбаланс та метаболічні порушення у таких жінок потребують жорстких критеріїв безпечного лікування. Іншою вимогою до препаратів є висока ефективність відносно артеріальної гіпертензії та сприятлива дія на хірургічну менопаузу. Інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, альфа-адреноблокатори не мають негативного впливу на ліпідний та вуглеводний обмін, а справляють крім того, ряд інших позитивних ефектів на серцево-судинну систему, їх відносять до препаратів, які мають "ідеальні" властивості порівняно з іншими групами гіпотензивних препаратів.

Метою є не тільки профілактика та лікування розвитку артеріальної гіпертензії, але також зниження серцево-судинного ризику і в той же час уникнення погіршення перебігу супутніх захворювань.

За результатами даних добового моніторингування артеріального тиску у 50% нормотензивних пацієнток протягом 6 місяців після гістероваріоектомії спостерігався розвиток артеріальної гіпертензії. Виявлено більш різке коливання артеріального тиску на протязі доби, збільшилось число і тяжкість гіпертонічних кризів. Дослідницька програма по моексиприлу MADAM (Moexipril as Antihipertensive Drug After Menopause) показала ефективність застосування його в жінок в постменопаузі з артеріальною гіпертензією (Кутишенко Н.П., Марцевич С.Ю., 1997). Вона показала, що у жінок у постменопаузі цей препарат ефективно знижує артеріальний тиск, добре переноситься пацієнтками, не збільшує серцево-судинного ризику (Сидоренко Б.А., Сополева Ю.В., 1997).

Враховуючи згадані фактори, нами була досліджена ефективність і переносимість інгібітору АПФ моексиприлу та його вплив на показники добового моніторування артеріального тиску і вегетативної реакції ритму серця у хворих після гістероваріоектомії.

Для оцінки ефективності моексиприлу використовували препарат "МОЭКС. Schwarz Pharma".

Моексиприл призначали в початковій дозі 7,5 мг один раз на день з 7 дня після операції курсом 16 тижнів. Протягом тижня оцінювали ефективність препарату, адекватність дози та наявність побічних ефектів.

Через місяць знову оцінювали ефективність препарату та адекватність дози, а у разі необхідності призначали одноразово 15 мг препарату на день.

На фоні застосування моексиприлу через 6 місяців спостерігалась повна нормалізація показників АТ, а також достовірне зменшення ЧСС. Підтвердженням зсуву в бік АГ було достовірне збільшення індексу площі як для систолічного, так і діастолічного АТ. Під час лікування, величина індексів площі достовірно знижувалась до нормальних величин. Протягом 6 місяців лікування моексиприлом спостерігалось деяке зниження варіабельності серцевого ритму в ділянці низьких частот, але при цьому відмічалось значне підвищення потужності в ділянці високих частот, що призводило до нормалізації величин співвідношення LF\HF та вказувало на гармонізацію активності симпатичної і парасимпатичної складової варіабельності серцевого ритму.

Прикладом успішного застосування моексиприлу у пацієнток із значним підвищенням варіабельності АТ на 7 добу післяопераційного періоду представлений на рис.1. На верхній частині графіку зображено добовий моніторинг АТ на 7 добу, на нижній частині через 6 місяців терапії моексиприлом. Відмічено достовірне зниження початкового підвищеної варіабельності АТ протягом доби. Зокрема виявлено зниження середньодобових показників як САТ, так і ДАТ, а також відсутність епізодів підвищення АТ вдень та вночі.

Рисунок 1. Приклад успішного застосування моексиприлу у пацієнток із значним підвищенням варіабельності АТ на 7 добу після гістероваріоектомії (верхній графік) та його нормалізація на фоні терапії (нижній графік). Пунктирною лінією зображено нормальні межі АТ (у день менше 140/90 мм рт ст, у ночі - менше 120/80 мм рт ст).

Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок, що застосування моексиприлу у пацієнток з хірургічною менопаузою після гістероваріоектомії нормалізує АТ, параметри варіабельності серцевого ритму та внутрішньосерцеві показники гемодинаміки.

Велике значення має лікувальна тактика, спрямована на ліквідацію порушень функції сечового міхура та сфінктерного апарату залежно від характеру змін.

Усі ускладнення у хворих після гістероваріоектомії можна поділити на дві групи. До першої групи увійшли хворі з діагнозом ургентне нетримання сечі (28,5%), до другої - нейрогенні розлади сечовипускання (33,3%).

Для лікування післяопераційних ускладнень застосовували методику спрямованої фармакотерапії в комплексі з електростимуляцією нервово-м'язових структур нижніх сечових шляхів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного пацієнта, виявлених у до- та післяопераційному дослідженні.

Фармакотерапія поєднувалась з електростимуляцією детрузора і сфінктерного апарату. Під впливом електростимуляції відбувається вплив не тільки на периферичні нервові структури, а й на нервові центри, що веде до нормалізації реактивності обох відділів вегетативної нервової системи. Відзначається також трофічна дія електростимуляції, розширення венул, збільшення кількості працюючих капілярів.

Для електростимуляції ми рекомендуємо апарат “Ампліпульс”; режим роботи - 1, рід робіт - ІІ, частота - 70 Гц, модуляція 100%, тривалість пакета сигналів відносно до паузи 4-6, електроди куприк (S2-S4) - над лоном. Курс лікування - 14 щоденних процедур, тривалістю 15 хвилин, між курсами - місячна перерва, усього 3-6 курсів. Усім хворим призначали комплекс фізичних вправ для посилення м'язів тазового дна.

До першої групи з діагнозом ургентне нетримання сечі ввійшли 28,5% жінок. Основними скаргами були: поллакіурія (8-12 разів на день), імперативні позиви (2-3 раз на день), ургентне нетримання сечі (1-2 на день). Лабораторні дослідження крові та сечі - без особливостей.

Усі жінки цієї групи пройшли 3 курси електростимуляції та фармакотерапії блокаторами М-холінорецепторів (дріптан по 1 таблетці тричі на добу протягом 14 днів; або детрузитол по 1 таблетці двічі на добу 14 днів).

Під впливом лікування у хворих зникли епізоди нетримання сечі, знизилась кількість імперативних позивів (до 1 разу на 2-3 дні), зменшилась кількість сечовипускання (до 5-6 разів на день). Покращилася функція нижніх сечовивідних шляхів за показниками УФМ. Зросла ємність сечового міхура на 9,4% (р>0,05), зросла Q max на 7,6% (р >0,05), статистично вірогідно зросло середнє сечовипускання на 34,4% (р <0,05) та скоротився його час на 28,1% (р <0,05), що вказує на підвищення тонусу детрузора, нормалізацію його скоротливої активності.

У другій групі 33,3% жінок основними скаргами були: утруднене сечовипускання, почуття залишкової сечі, кількість сечовипускань не перевищувала 3-4 на добу. Усі хворі цієї групи пройшли 3 курси електростимуляції та фармакотерапію М-холіноміметиками (прозерин 0,05% 1мл підшкірно 25 днів) і а-адреноблокаторами (піроксан 1% 2мл підшкірно 7 днів). Внаслідок лікування у хворих покращилось сечовипускання (5-7 разів на день), зникло почуття залишкової сечі. Покращилась функція нижніх сечовивідних шляхів за показниками УФМ. Зменшилась ємність сечового міхура на 22,5%, зросла Q max на 14,4%, статистично вірогідно зросла Q ave на 28,4% (р<0,05) та час сечовипускання на 44,4% (р<0,05).

Застосування в ранньому післяопераційному періоді після гістероваріоектомії направленої фармакотерапії, електростимуляції та ЛФК, дозволяє значно зменшити кількість ускладнень функції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів на фоні проведеної антибактеріальної профілактики та замісної гормональної терапії.

Клінічні спостереження за станом молочних залоз в період лікування та після лікування препаратами ЗГТ показали, що ці препарати не мали впливу як на симптоматику, так і на структуру молочних залоз. У разі виявлення структурних змін у молочних залозах призначення ЗГТ вирішували після консультації мамолога.

Під впливом проведеного лікування больові відчуття, відчуття дискомфорту та напруги зникли у всіх хворих протягом перших трьох місяців. У 25% жінок відмічено незначне зменшення суб'єктивних відчуттів у молочних залозах. Комплексне ультразвукове дослідження молочних залоз, а також рентгенологічна мамографія (РМГ), проведена під час прийому ЗГТ і після лікування, показали наступне: у пацієнток до 40 років і у жінок віком 41-45 років спостерігалась поява, або утворення вікових інволюційних процесів. Порівняно з попередніми даними ехогенність залозистих структур знижувалася, збільшувалася як ширина підшкірно-жирового шару, так і число жирових включень за рахунок заміщення регресуючої залозистої тканини. Відповідно ділянки залозистої тканини ставали меншими, а у пацієнток 46-49 років зовсім зникали. Ехоструктура у них була представлена зоною низької ехогенності, яка переривалася гіперехогенними тяжами. Під дією препаратів ЗГТ перетерпіли значні зміни вузлові та кістозні утворення. У кістозних утвореннях за даними КУЗД, а також РМГ не тільки зменшився діаметр на 58%, але і знизилась щільність тканини. У 7,6% пацієнток з вузловою формою мастопатії наступило повне видужання. Спостерігалися також регресивні зміни розширених галактофорів.

У всіх обстежених пацієнток була відсутня реакція лімфатичних вузлів, а також структурні зміни під час прийому препаратів замісної гормонотерапії протягом 6 місяців.

Замісна гормональна терапія протягом 6 місяців, в переривчастому режимі, у жінок з хірургічною менопаузою не призводила до негативного впливу на стан молочних залоз.

В ряді випадків є підстава говорити про регресію патологічних процесів в молочній залозі (зменшення суб'єктивних відчуттів, покращення результатів фізікальних методів обстеження, наростання інволюційних процесів та зниження щільності молочних залоз за даними КУЗД та мамографії). Разом з тим, хотілось звернути увагу на серйозність та значимість цієї проблеми, дотримання онкологічної настороженості та обов'язкового комплексного ультразвукового дослідження, мамографічного контролю молочних залоз перед призначенням та під час прийому препаратів замісної гормональної дії.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено клініко-теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення наукового напрямку щодо зниження частоти та ступеня тяжкості синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістер- та гістероваріоектомії на підставі результатів вивчення системних порушень (гормональних, вегето-судинних та психоемоційних, змін з боку молочних залоз, серцево-судинної та сечовивідної системи), розробки та впровадження у клінічну практику патогенетично обґрунтованих методів діагностики, профілактики та корекції патологічних змін залежно від віку та поєднаної патології.

Характерною ознакою хірургічної менопаузи після гістероваріоектомії є зниження рівня статевих стероїдних гормонів (Е, П) та збільшення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ,ФСГ), починаючи з 3 доби післяопераційного періоду, яке прогресує протягом 6 місяців. Після гістеректомії рівень статевих стероїдних та гонадотропних гормонів (до і протягом 1, 3 і 6 місяців після операції) суттєво не відрізняється.

У 66,4% жінок після гістеректомії на 3 добу післяопераційного періоду виникають психоемоційні розлади, а вегето-судинні у 29% пацієнток. При цьому психоемоційні розлади переважають у групі пацієнток віком до 40 років (79,1%).

Після гістероваріоектомії психоемоційні розлади виникають у 88,9% хворих, а вегето-судинні у 92,7% пацієнток. При цьому психоемоційні порушення у жінок до 40 років реєструються у 100% випадків, а в віці після 50 років у 73,9%. Частота вегето-судинних порушень в групах за віком суттєво не відрізняється. Розлади переважно виникають на 2-3 добу післяопераційного періоду і прогресують протягом 6 місяців після операції незалежно від віку.

За даними добового моніторингу артеріального тиску, в 50% початково нормотензивних жінок у віці 45,4+4,2 протягом 6 місяців після гістероваріоектомії спостерігається розвиток артеріальної гіпертензії, що пов'язано з порушенням вегетативного балансу у бік симпатикотонії.

У 61% жінок з лейоміомою матки спостерігаються доброякісні утворення в молочних залозах. Застосування розробленого методу комплексного ультразвукового дослідження дає змогу підвищити ефективність диференціальної діагностики доброякісних утворень молочних залоз, при цьому чутливість, специфічність і точність комплексного УЗД становить від 80% до 100% залежно від типу патологічного утворення.

У 42% хворих з лейоміомою матки розміром більше 12 тижнів вагітності до операції виявляються ознаки одно- або двобічної обструкції нирок, що виявляється змінами відповідних показників допплерографії (однобічне підвищення R1 на долькових артеріях). Визначення R1 є більш чутливим показником під час виявлення залишкової обструкції, ніж визначення розширених ниркових мисок у разі конвекційної ехографії.

У 47% жінок з доброякісними пухлинами матки розміром 12 тижнів та більше до операції спостерігаються порушення функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів - гіпотонія детрузора (53%), високий ступінь опущення сечового міхура (25%), гіперактивність сечового міхура (15%) та запальні зміни слизової оболонки(7%), які прогресують зі збільшенням розміру лейоміоми та віку жінки.

Через місяць після гістер- та гістероваріоектомії відмічається погіршення функціонального стану сечового міхура та сфінктерів у 100% обстежених жінок. Після гістероваріоектомії зміни були виражені більшою мірою - збільшилась ємкість сечового міхура, зменшився максимальний та середній потік сечі. Через 3 місяці після гістероваріоектомії спостерігається часткове відновлення функції нижніх сечовивідних шляхів. Після гістеректомії відновлення функції сечового міхура і сфінктерів досягає початкового рівня. Термін відновлення функції сечового міхура після операції залежить від ступеня доопераційних порушень та обсяг оперативного втручання.

З метою своєчасного призначення профілактичних та лікувальних засобів жінкам з хірургічною менопаузою необхідно формувати групи підвищеного ризику щодо виникнення постоваріоектомічних розладів ще до оперативного лікування. До розвитку постоваректомічних змін схильні жінки з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, екстрагенітальною патологією, проведеним раніше хірургічним втручанням на матці та додатках, наявністю стресових ситуацій, з істероїдним та астенічним типом акцентуації, а також жінки, робота яких пов'язана з високим інтелектуальним навантаженням.

Прийом препаратів ЗГТ призводить до позитивної динаміки змін в молочних залозах (зменшення суб'єктивних відчуттів у 25% пацієнток, наростання інволюційних процесів та зниження щільності молочних залоз за даними комплексного ультразвукового дослідження і мамографії до 58%) протягом 6 місяців спостереження.

Методи профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою забезпечили відсутність тяжких форм синдрому хірургічної менопаузи та значне зниження розладів легкого і середнього ступеня тяжкості. Ефективність рекомендованих нами профілактичних і лікувальних заходів після гістеректомії дозволила знизити психоемоційні розлади на 22,3% та вегето-судинні порушення на 17,2%; відповідно після гістероваріоектомії - на 47,7% вегето-судинні та на 40,7% психоемоційні порушення.

Практичні рекомендації

Для профілактики виникнення та розвитку артеріальної гіпертонії необхідно всім хворим, які госпіталізуються на оперативне лікування з приводу лейоміоми матки, проводити добовий моніторинг артеріального тиску. В післяопераційному періоді, а також протягом 1-2 років після операції доцільно використовувати метод спеціального диспансерного спостереження лікарів гінеколога і кардіолога.

Усім хворим з пухлинами матки до та після оперативного втручання необхідно проводити ультразвукове дослідження молочних залоз, що сприятиме своєчасному виявленню патологічних станів та визначення впливу ЗГТ на молочну залозу. Під час прийому ЗГТ комплексне ультразвукове дослідження необхідно проводити кожні 3 місяці. У разі необхідності здійснюється мамографічне обстеження молочних залоз.

Доцільне проведення динамічного ультразвукового спостереження за станом нирок у до- та післяопераційному періодах з метою визначення пацієнток з нирковою обструкцією та клінічної оцінки перебігу післяопераційного періоду, що сприяє ранній діагностиці та своєчасній профілактиці ускладнень з боку верхніх сечовивідних шляхів.

Жінкам з пухлинами матки до та після оперативного лікування необхідно визначати функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів за допомогою урофлоуметрії, а також за показаннями застосовувати спеціальні методи дослідження - цистометрію і профілометрію.

У разі наявності високого ступеня ризику розвитку синдрому хірургічної менопаузи, а також жінкам з екстрагенітальною патологією у віці до 50 років і за відсутності змін у додатках матки необхідно виконувати гістеректомію.

З метою профілактики та корекції синдрому хірургічної менопаузи жінкам після гістероваріоектомії, за відсутності протипоказань, доцільно застосовувати естрогени в поєднанні з препаратами негормональної дії, починаючи з 2 доби післяопераційного періоду. Перевагу слід надавати парентеральному (трансдермальний, піхвовий) шляху введення препаратів ЗГТ.

У післяопераційному періоді після гістеректомії всім пацієнткам доцільно застосувати комплексну негормональну терапію (Клімактоплан, Ременс, Клімадінон, Флуоксетин, Неврохель, комплекс вітамінів групи В), а жінкам з групи високого ризику розвитку синдрому хірургічної менопаузи додатково необхідне призначення ЗГТ (монотерапія естрогенами).

Жінкам з хірургічною менопаузою, у разі виявлення артеріальної гіпертензії, рекомендовано призначати інгібітор АПФ моексиприл.

Для профілактики та корекції післяопераційних ускладнень з боку функції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів необхідно застосовувати індивідуально спрямовану фармакотерапію в комплексі з електростимуляцією сечового міхура та ЛФК.



ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сенчук А. Я., Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е. Современные аспекты контрацепции // Практическое руководство. - 2001. - 210с. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи).

2. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П., Поровознюк В.В., Венцковский Б.М., Яроцкий Н. Е., Сенчук А.Я., Дубоссарская З.М., Косей Н.В., Регеда С.И., Бурка О.А., Бурлака Е.В. Принципы и методы коррекции гормональных нарушений в пери- и постменопаузе // Методические рекомендации. - 2000. - 25С. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи).

3. Венцківський Б. М., Коханевич Є. В., Татарчук Т. Ф., Сенчук А. Я., Яроцький М. Є., Купновицький О. П., Суменко В. В., Суханова А. А., Кваша Т. І. Клініка, діагностика та лікування постоваректомічного синдрому // Методичні рекомендації. - 2000.- 29с. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи).

4. За редакцією Венцківського Б. М., Степанківської Г. К. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з гінекології на медичному факультеті // Київ. Інтермед. - 2002. - 212с. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи).

5. Венцківський Б. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є., Бурка О. А., Семенюк Л. М. Оперативні ендоскопічні втручання на органах малого таза у жінок // Одеський медичний журнал. Одеса. - 2001. - №2(64). - С. 39-40 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

6. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Головко Т. С., Бурка О. А. Ультрасонографічні дослідження щитоподібної та молочної залоз у жінок репродуктивного віку // Буковинський медичний вісник. - 2001.- №2-3. - С. 35-37 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

7. Бурка О. А., Яроцький М. Є. Ретенційні кісти єдиного яєчника // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2001. - С. 706-713 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

8. Пирогов В. О., Венцківський Б. М., Яроцький М. Є. Вплив гістеректомії на функції сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів // Урологія. - 2001. - №4. - С. 55-58 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

9. Борода А. М., Лакатош В. П., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є. Роль і значення локальних методів терапевтичного впливу при гіперпластичних станах ендометрію // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2001. - С. 35 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

10. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Головко Т. С., Бурка О. А., Осадчук С. В. Комплексне ультразвукове дослідження щитоподібної і молочних залоз у жінок з доброякісними захворюваннями матки і додатків // Ліки України. - 2001. - №9. - С. 55-57 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

11. Борода А. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є. Можливості телевізійної гістероскопії в оптимізації лікувально-діагностичних заходів при патологічних станах ендометрію // Шпитальна хірургія. - №2. - 2001. - С. 154 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

12. Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Дуган И. В., Сенчук А. Я., Бурка О. А. Состояние почечной гемодинамики и архитектоники у женщин различного возраста // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної та медичної генетики. - Збірник наукових праць. - Київ-Луганск. - 2002. -вип.7. - С. 93-100 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

13. Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Жегулович В. Г., Бурка О. А., Семенюк Л. Н., Осадчук С. В., Митина Н. Ю. Применение цефуроксима для профилактики послеоперационных инфекций при лапароскопических операциях // Ліки України. - 2002. - №1(54). - С. 37-38 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

14. Венцковский Б. М., Жегулович В. Г., Яроцкий Н. Е. Современные аспекты лапароскопической хирургии в гинекологии // Международный медицинский журнал. - 2002. - С. 112-116 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

15. Головко Т. С., Яроцкий Н. Е. Комплексная ультразвуковая диагностика доброкачественных образований молочной железы // Здоровье женщины. - 2002. - №4(12). - С. 109-114 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

16. Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Сиренко Ю. Н., Сокол И. В. Особенности развития артериальной гипертензии после овариоэктомии // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ. - 2002. - С. 140-142 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

17. Яроцький М. Є., Пирогов В. О., Сокол І. В. Функціональні зміни нижніх сечовивідних шляхів у жінок після гістер- та гістероваріоектомії // Врачебное дело. - №1. - 2003. - №8(1072). - С. 49-51 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

18. Сиренко Ю. Н., Яроцкий Н. Е., Попович Т. Н. Влияние двухсторонней овариоэктомии на показатели суточного мониторинга артериального давления и вегетативной регуляции ритма серця // Український кардіологічний журнал. - 2003. -№6. - С. 44-48 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

19. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Жегулович В. Г., Кучер М. Д. Застосування лапароскопічних технологій в сучасній оперативній гінекології // Одеський медичний журнал. - Одеса. - 2003. - №4(78). - С. 53-56 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

20. Пирогов В. О., Яроцький М. Є. Функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки до і після гістер- та гістероваріоектомії // Здоровье женщины. - 2003. - №4(16). - С. 78-81 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

21. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Сокол І.В. Профілактика і лікування ситемних порушень у жінок після гістероваріоектомії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Х. - 2004. - С. 48-57 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

22. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Пирогов В. О., Сокол І. В. Вплив розміру фіброміоми матки на функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2003. - С. 393-397 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

23. Яроцький М. Є. Стан верхніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки // Врачебное дело. - №1. - 2004. - С. 45-48 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

24. Пирогов В. О., Венцківський Б. М., Яроцький М. Є. Вплив гістеректомії на функціональний стан сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки // Урологія. - №1. -2004. - С. 94-99 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

25. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Пирогов В. О., Сокол І. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики та лікування урогенітальних порушень у жінок після гістер- та гістероваріоектомії // Вісник наукових досліджень. - 2004. - 2(4). - С. 48-49 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

26. Головко Т. С., Яроцкий Н. Е., Дуган И. В. Оценка диагностической эффективности комплексного УЗИ в дифференциальной диагностике патологических образований молочной железы // Здоровье женщины. - 2004. - 2(18). - С. 214-219 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

27. Яроцький М. Є. Структурні особливості стану молочних залоз і сучасні методи їх діагностики // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2004. - №1(6). - С. 15-23 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

28. Яроцький М. Є. Вплив хірургічної менопаузи на розвиток серцево-судинних захворювань // Врачебное дело. - №2. - 2004. - С. 8-14 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

29. Венцківський Б. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є., Семенюк Л. М., Бурка О. А. Оригінальні технології та методи ендоскопічної хірургії в гінекології // Шпитальна хірургія. - №2. - 2004. - С. 27-30 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

30. Яроцький М. Є. Особливості стану гіпофізарно-яєчникової системи у жінок після гістероваріоектомії // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2004. - №2(7). - С. 63-64 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

31. Яроцький М. Є. Розвиток системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою // Здоровье женщины. - 2004. - №.2(18) - ч.2 - С. 78-82 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

32. Дуган И. В., Черненко В. В., Гулей Я. Т., Щербак Д. А., Яроцкий Н. Е. Ультразвуковая диагностика обструктивных уропатий // Здоровье мужчины. - №1. - 2005. - С. 164-166 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

33. Деклараційний патент на винахід №38947А України, МПК.7: А61В8/00. Спосіб прогнозування обструкцій верхніх сечових шляхів у жінок / Співав. Венцківський Б.М, Сенчук А.Я., Пирогов В.О., Дуган І.В., Бурка О.А. Заявка №2000126866 від 01.12.2000. Опуб.: бюл. Промислова власність. - 15.05.2001.: №4. (провів патентний пошук, розробив спосіб).

34. Деклараційний патент на винахід №42609А України, МПК.7: GOIN33/74, А61В8/00. Спосіб прогнозування утворення кіст єдиного яєчника у жінок репродуктивного віку / Співав. Венцківський Б.М., Бурка О.А. Заявка №2001053140 від 08.05.2001. Опуб.: бюл. Промислова власність. - 15.10.2001. - №9 (провів патентний пошук, розробив спосіб).

35. Яроцкий Н. Е., Дуган Н. В., Бурка О. А. Допплеровские методы исследования в диагностике обструкции верхних мочевыводящих путей у женщин с опухолями органов малого таза // Збірник наукових праць // Асоціація акушерів-гінекологів України. Київ. - 2000. - С. 499-501 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

36. Венцковский Б. М., Медведев В. Е., Головко Т. С., Яроцкий Н. Е., Бурка О. А. Цветная допплерография в оценке состояния молочных желез у женщин с нейро-эндокринной генитальной патологией // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 92-94 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

a. Венцковский Б. М., Жегулович В. Г., Семенюк Л. Н., Яроцкий Н. Е., Бурка О. А. Эндоскопическая хирургия гнойно-воспалительных процессов малого таза с применением озонотерапии // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 90-92 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

37. Товстановська В. О., Яроцький М. Є. Порівняльна клініко-гормональная характеристика стану здоров'я якості життя жінок з хірургічною менопаузою // Нова медицина. - 2002. - №5. - С. 42-44 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

38. Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Жегулович В. Г. Місце лапароскопічної хірургії в оперативній гінекології // Мистецтво лікування. - 2004. - №4(010). - С. 44-47 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

39. Жегулович В. Г., Яроцкий Н. Е., Семенюк Л. Н., Бурка О. А., Свинцицкий В. С. Нетрадиционные подходы и технические приёми при лапароскопических операциях в гинекологии // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. - Москва - 2004. - С. 30-31 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

40. Venskovsky B., Sirenko U., Yarotskyy М., Senchuk A. Peculiarities of vegetative regulation of the cardiac rhythm in patients with a surgical menopause // Europen journal of Obstetrics of Gynecology and reproductive biology. - 2000.- P. 50 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

41. Сокол И. В., Яроцкий Н. Е., Ковалёв А. М., Яроцкая Е. Н. Профилактика и лечение осложнений хирургической менопаузы у женщин з доброкачественными заболеваниями щитовидной и молочных желёз // V Українська конференція молодих вчених. - тези доп. - Київ. - 2004. - С. 176-177 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

42. Venskovsky B., Yarotskyy М., Sirenko U., Kupnovitsky O., Zhegylovich V., Senchuk A. The dynamics of vegetative regulation of the Heart rate in patients with surgically induced menopause // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics Surgeri // Book of Abstracts - Washington D.C. - 2000. - P. 123 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

43. Яроцкий Н. Е., Головко Т. С., Бурка О.А. Комплексное ультразвуковое исследование молочной железы в диагностике и оценке эффективности заместительной гормонотерапии // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріантів України // Тези. - Київ.- 2000.- С. 111 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

44. Сиренко Ю. Н., Степанковская Г. К., Яроцкий Н. Е. Применение моэксиприла у больных с хирургической менопаузой // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріантів України // Тези. - Київ.- 2000.- С. 108 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

45. Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Сенчук А. Я., Пирогов В. А., Дуган И. В. Эффективность монотерапии “Вагифемом” у женщин с хирургической менопаузой при обструкции верхних мочевых путей // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріантів України // Тези. - Київ.- 2000.- С. 109 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

46. Попович Т. Г., Яроцкий Н. Е. Особенности развития и течения артериальной гипертензии у женщин после ранней овариоэктомии // Климактерий // І Российский конгресс по менопаузе. - 2001. - №3. - С. 62 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

a. Венцківський Б. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є., Семенюк Л. М., Бурка О. А. Використання „Вильпрофену” та озонотерапії при лапароскопічному лікуванні гнійно-запальних процесів малого тазу хламідійної етіології // Материалы Украинского конгресса по минимальной инвазивной и эндоскопической хирургии. - Киев. - 2001 (18-20 сентября). - С.35 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

b. Яроцкий Н. Е., Венцковский Б. М., Дуган И. В., Бурка О.А. Комплексное ультразвуковое исследование в диагностике обструкции верхних мочевых путей у женщин с опухолями органов малого тазу // Первый Российский конгресс по менопаузе. Сборник тезисов. - Москва. - 10-12 сентября 2001. - Климактерий. - 2001. - №3. - С. 39 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

47. Yarotskyy М., Venskovsky В., Golovko Т., Burka О. Doppler ultrasonography of the mammary glands // Матеріали ”The 17th World congress on fertility end sterility IFFS. - 2001. - (Sunday 25 November 2001 - Friday 30 November 2001). - Melbourne Exhibition & Convention Centre Australia. - Р. 242 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

48. Вurka О., Yarotskyy М. Consequences unilateral ovariectomy for the women // Матеріали ”The 17th World congress on fertility end sterility IFFS. - 2001. - (Sunday 25 November 2001 - Friday 30 November 2001) - Melbourne Exhibition & Convention Centre Australia. - Р.118 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

a. Yarotskyy М., Dugan І., Pirogov V. Doppler in diagnostic obstruction of the upper urinary trajectories for the women with swellings of organs of a small basin // Материалы International Urogynaecology Association 26 annual Congress 5 - 8 December. - 2001. - Melbourne - Australia. - P. 96 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

b. Venskovsky В., Yarotskyy М., Medvedev V., Golovko Т., Burka О. Feature thyroid gland and mammary for the women with good-quality swellings of a uterus and appendages // Amsterdam Menopause Symposium. - 22-25 September. - 2001. - Р. 117 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

49. Venskovsky В., Yarotskyy М., Golovko Т., Вurka О.,Sokol І. Structural ultrasonography features of a thyroid gland for the women with a neuroeudocrin // Gynecological endocrinology V.16, SN 1. 10th World Congress of Gynecological Endocrinology Wroclaw, Poland, September 21-24. - 2002. - P. 81 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

50. Semenuk L., Venskovsky B., Chegulovich V., Yarotskyy М. Laparoscopy treatment in inflammatory diseases the women with usage ozonotherapy // Gynecological endocrinology V.16, SN 1. 10th World Congress of Gynecological Endocrinology Wroclaw, Poland, September 21-24. - 2002. - P. 111 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи).

a. Yarotskyy М. Features of development an arterial hypertension for the women after ovariectomy // 10th World Congress on the Menopause Berlin, Germany. - 2002 - Р. 135 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).



АНОТАЦІЯ

Яроцький М.Є. Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.01.- акушерство та гінекологія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню особливостей формування та розвитку синдрому хірургічної менопаузи залежно від віку та обсягу операції у жінок з доброякісними пухлинами матки. На підставі клінічних та гормональних досліджень: біфункціонального добового моніторингу (АТ, ЕКГ), комплексного ультразвукового дослідження стану нирок, верхніх сечовивідних шляхів та молочної залози, дослідження функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів у жінок до і після гістер- та гістероваріоектомії, розроблені схеми профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою.

Ключові слова: гістеректомія, гістероваріоектомія, синдром хірургічної менопаузи, гонадотропні гормони, статеві гормони, молочні залози, нирки, сечовий міхур, профілактика, корекція.



АННОТАЦИЯ

Яроцкий Н.Е. Профилактика и коррекция системных нарушений у женщин с хирургической менопаузой. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2005.

В работе отражены особенности течения синдрома хирургической менопаузы у женщин после гистер- и гистеровариоэктомии. Установлено, что после гистеровариоэктомии с 3-х суток развиваются психоэмоциональные, вегетососудистые нарушения, которые прогрессируют до 6 месяцев послеоперационного периода. У женщин до 45 лет преобладают психоэмоциональные нарушения, а у женщин 46-55 лет вегетососудистые нарушения. После проведения гистерэктомии премущественно развиваются психоэмоциональные нарушения.

В работе приведены результаты исследований содержания в плазме крови гонадотропных и стероидных гормонов у женщин с хирургической менопаузой в зависимости от объема операции. Отмечено, что начиная с 3-х суток после гистеровариоэктомии и до 6 месяцев возрастает содержание гонадотропных гормонов (ЛГ,ФСГ) и снижается уровень стероидных гормонов (Е, П).

На основании бифункционального суточного мониторирования (АД, ЭКГ) проведена оценка суточного профиля, его среднее значение и вариабельность. Произведено исследование вегетативной регуляции сердечного ритма, что позволяет прогнозировать развитие артериальной гипертензии на фоне выявляемой симпатикотонии у женщин с синдромом хирургической менопаузы после гистер- и гистеровариоэктомии. Анализ индивидуальных изменений показал, что через 6 месяцев после тотальной гистеровариоэктомии повышенное среднее суточное систолическое и диастолическое АД наблюдалось у 50% женщин. Высокое среднее суточное АД и его повышение выявлялось при многократном случайном рутинном его измерении и совпадало с признаками симпато-адреналовой активации на фоне угнетения парасимпатической составляющей.

Изучена возможность повышения эффективности диагностики доброкачественных образований молочной железы, а также проведение контроля эффективности применения ЗГТ и её влияния на молочную железу путём применения комплексного ультразвукового исследования у женщин с хирургической менопаузой.

Впервые в гинекологической практике применено комплексное исследование почек и верхних мочевых путей у больных з доброкачественными опухолями матки без медикаментозной полиурии. Изучена функция нижних мочевыводящих путей у женщин с доброкачественными опухолями матки, а также влияние гистер- и гистеровариоэктомии на характер и выраженность уретровезикальных функций.

У женщин с лейомиомой матки имеет место гипотония детрузора, разная степень опущения мочевого пузыря, гиперактивность мочевого пузыря и незначительны воспалительные изменения слизистой оболочки мочевого пузыря в зависимости от размера опухоли.

Установлено, что гистерэктомия приводит к изменениям функций мочевого пузыря, выраженность которых зависит от влияния роста опухоли на функцию мочевого пузыря до операции. Через 3 месяца после гистерэктомии отмечается восстановление функции мочевого пузыря до исходных показателей.

После гистеровариоэктомии изменения функции мочевого пузыря были более выраженными, а через 3 месяца отмечалось только частичное восстановление функции.

Исходя из особенностей механизма развития синдрома хирургической менопаузы в послеоперационном периоде, разработаны схемы профилактики и коррекции системных нарушений, которые проводились поэтапно, с учётом экстрагенитальной патологии, возраста и объема оперативного лечения с включением немедикаментозной, медикаментозной, негормональной и заместительной гормональной терапии.

Профилактический комплекс негормональных препаратов назначали женщинам после гистерэктомии со 2 суток послеоперационного периода, что значительно уменьшило психоэмоциональные и вегетососудистые нарушения.

Для профилактики и коррекции развития синдрома хирургической менопаузы у женщин после гистеровариоэктомии на фоне негормональных препаратов применяли заместительную гормональную терапию со 2 суток послеоперационного периода. Наиболее эффективным путём введения эстрогенов в послеоперационном периоде является парантеральный путь (трансдермальный, вагинальный).

Ключевые слова: гистерэктомия, гистеровариоэктомия, синдром хирургической менопаузы, гонадотропные, стероидные гормоны, молочная железа, почки, мочевой пузырь, профилактика, коррекция.



ANNOTATION

Yarotskiy N. Prophylaxis and correction of systemic disturbances from women with surgical menopause. Manuscript.

Dissertation for award science degree of doctor of medicine for specialіty 14.01.01. - obstetrics and gynecology. - National medical university in the name of A.A. Bogomolets, Kiev, 2005.

Dissertation dedicated to study of specialties of formation and development of syndrome of surgical menopause depending of age and volume of operation at women with вenign tumors of uterus. On the grounds of clinical and hormonal experiences: bifunctional twenty-four-hour monitoring (AP, ECG), integrated ultrasound experience of condition of kidneys, top urinary tracks before and after hyster- and hysterovaryoectomy, plans of prophylactic and correction of systemic disturbances at women with surgical menopause are developing.

Key words: hysterectomia, hysterovarioectomia, syndrome of surgical menopause, gonadotropic hormones, sexual hormones, mammary gland, kidneys, urinary bladder, prophylactic, correction.



СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМАТ - амбулаторний моніторинг артеріального тиску

АТ - артеріальний тиск

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск

Е - естрадіол

ЕКГ - електрокардіограма

ЕДК - енергетичне доплерівське картування

ЗГТ - замісна гормональна терапія

ІДК - імпульсне доплерівське картування

КДК - кольорове доплерівське картування

КУЗД - комплексна ультразвукова діагностика

ЛГ - лютеїнізувальний

МСШК - максимальна систолічна швидкість кровотоку

МПІ - менопаузальний індекс

П - прогестерон

САТ - систолічний артеріальний тиск

УЗД - ультразвукова діагностика

ФСГ - фолікулостимулювальний

ЧСС - частота серцевих скорочень

Vмл - об'єм виділеної сечі

Тсек - тривалість сечовипускання

Qmax - максимальна швидкість току сечі

Qave - середня швидкість току сечі

RI - індекс резистентності

LF - потужність низьких частот

HF - потужність високих частот.

Размещено на Allbest.ru

...