Становлення лактації та якісний склад молока у породіль після кесарського розтину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

СТАНОВЛЕННЯ ЛАКТАЦІЇ ТА ЯКІСНИЙ СКЛАД МОЛОКА У ПОРОДІЛЬ ПІСЛЯ КЕСАРСЬКОГО РОЗТИНУ

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Щербаков Андрій Юрійович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри акушерства та гінекології.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Мерцалова Ольга Владиславівна, Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології;

- доктор медичних наук, професор Золотухін Микола Семенович, Донецький державний медичний університет, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології.

Провідна установа - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ), відділ екстрагенітальної патології.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий "17 " лютого 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор В.В.Лазуренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Охорона здоров'я матері та дитини - приоритетний напрямок сучасної медицини. Зниження перинатальних втрат залежить від стану репродуктивного здоров'я матері (Б.М.Венцківський, 1989; Ю.М.Вдовиченко, 1993; В.І.Грищенко, 1998; В.І.Кулаков, 1998).

За визначенням міжнародних організацій дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і ВООЗ грудне вигодовування - невід'ємна складова процесу відтворення, а також ідеальний спосіб годування немовляти, незамінна біологічна та емоційна основа розвитку дитини.

Незважаючи на зростання зацікавленості до питання грудного вигодовування, число жінок, котрі страждають порушенням лактації, неухильно збільшується і коливає від 26 до 80% (В.Я.Голота, 1984; Л.І.Тутченко, 1992; Н.С.-М.Омаров, 1999).

В Україні, як і у багатьох економічно розвинених країнах, в останнє десятиріччя відзначається різке зниження частоти грудного вигодовування (Р.А.Васюк, 1999; В.А.Маляр, 1999; Р.О.Моісеєнко, 2002)..

В останні роки спостерігається тенденція до росту питомої ваги оперативного розродження за рахунок розширення показань до операції кесарів розтин. Широке застосування методів абдомінального розродження забезпечило зниження перинатальної захворюваності та смертності, дозволило знизити летальність серед породіль (Є.А.Чернуха, 1997; М.С.Золотухін, 1998; В.В.Чуб, 1998; В.І.Краснопольский, 2001). Разом з цим, це призвело до виникнення низки нових проблем. Однією з них є порушення лактаційної функції у жінок після операції кесарів розтин, частота якого, за даними різних авторів, коливає від 48 до 86% (І.М.Воронцов, 1998; О.О.Бобкова, 1999; О.М.Стрижаков, 2003).

Разом з цим, новонародженим після кесарського розтину властиві особливості перебігу раннього неонатального періоду, що свідчить про необхідність ретельного спостереження за ними та доцільність грудного вигодовування.

Незважаючи на очевидну актуальність грудного вигодовування, цій проблемі в сучасному акушерстві приділяється недостатньо уваги. Є лише поодинокі роботи, які стосуються вивчення лактації у породіль після операції кесарів розтин. Практично відсутні відомості про характер і динаміку кількісних та якісних показників молока у жінок після повторного кесарського розтину. Зокрема, вимагає уточнення зміст у молоці цих жінок основних енергетичних і пластичних субстратів, вітамінів, факторів захисту.

Виходячи з вищевикладеного, вивчення становлення лактації та якісного складу молока у жінок, які перенесли операцію кесарів розтин, корекція і профілактика її порушень є актуальною проблемою сучасного акушерства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним напрямкам Національної програми “Репродуктивне здоров'я 2001-2005” (Наказ Президента України від 26 березня 2001 року №203/2001) і республіканської комплексної програми “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні в 2001-2005 рр.”. Вона є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Харківської медичної академії післядипломної освіти “Особливості перебігу вагітності та пологів у мешканок м. Харкова (МОЗ України, № держреєстрації 0195U020610). Автором самостійно виконано фрагмент теми з вивчення особливостей лактації у жінок після кесарського розтину.

Мета та завдання дослідження. Мета даної роботи - уточнення особливостей становлення лактації та якісного складу молока у породіль, родорозроджених шляхом операції кесарів розтин вперше і повторно, розробка методів корекції і профілактики виявлених порушень.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання.

Вивчити становлення лактаційної функції у породіль після першого та повторного кесарського розтину;

Дослідити якісний склад молока в різні періоди лактації у обстежених пацієнток;

Оцінити результати дослідження захисних властивостей молока у обстежених жінок;

Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів для зниження частоти порушень лактаційної функції у породіль, розроджених шляхом операції кесарів розтин вперше та повторно, оцінити його ефективність.

Об'єкт дослідження: породіллі, що перенесли операцію кесарів розтин вперше; породіллі, що перенесли повторний кесарів розтин; практично здорові породіллі з фізіологічним перебігом гестаційного періоду.

Предмет дослідження: лактаційна функція породіль, що перенесли операцію кесарів розтин, розробка методів корекції та профілактики виявлених порушень.

Методи дослідження: для досягнення поставленої мети в роботі використані клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, радіоіммунологічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше встановлена істотна відмінність характеру лактації у породіль, що були розроджені шляхом операції кесарів розтин. Вперше визначено якісний склад молока у породіль після родорозродження абдомінальним шляхом. Вперше вивчені параметри захисних властивостей молока у породіль, що перенесли операцію кесарів розтин.

На підставі аналізу даних якісного складу та імунологічних показників материнського молока розроблений диференційований підхід до корекції і профілактики порушень лактаційної функції у породіль, що родорозроджені вперше та повторно шляхом операції кесарів розтин.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження дозволили виділити групи ризику за розвитком порушень лактаційної функції серед породіль, які родорозроджені шляхом операції кесарів розтин, що має велике значення для практичної родопомочі. Доведено доцільність дотримання принципів раннього прикладання новонародженого до грудей матері. В схему лікування та профілактики порушень лактаційної функції у породіль після кесарського розтину рекомендовано включати комплексний гомеопатичний препарат “Млекоін”.

Розробка та впровадження у практику комплексу лікувально-профілактичних заходів дозволила знизити частоту порушень лактаційної функції і збільшити тривалість грудного вигодовування. Основні положення, розроблені в процесі дослідження, впроваджені в роботу міських пологових будинків № 1, №2, №5, № 7 м. Харкова, міського пологового будинку №1 м. Суми та м. Полтави, міського пологового будинку м. Кременчука. Наукові розробки та практичні рекомендації впроваджені у педагогічний процес кафедр акушерства та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізована наукова та патентно-інформаційна література з проблем лактації. Автору належать вибір теми, визначення адекватної мети та завдань дослідження. Проведено формування обстежених груп, первинна обробка та статистичний аналіз результатів клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних, радіоімунологічних методів дослідження. Більша частина лабораторних досліджень виконана автором безпосередньо або з його участю. Дисертантом написані всі розділи роботи, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в практичну охорону здоров'я і відображено в опублікованих роботах за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на Ювілейній конференції, присвяченій 80-річчю утворення ХМАПО (2003), міжкафедральній нараді співробітників кафедр акушерства та гінекології №1, №2, перинатології та гінекології ХМАПО, науково-практичній конференції молодих вчених “Внесок молодих вчених у медичну науку” ХМАПО (2004), а також на засіданнях наукового медичного товариства акушерів-гінекологів м. Харкова (2002, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей у виданнях, що входять у затверджений ВАК України перелік наукових видань, де можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках друкованого тексту та включає: вступ, огляд літератури, матеріали і методи дослідження, 4 розділи власних досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації. Список використаних джерел містить 162 автора країн СНД та 117 іноземних авторів (обсяг 26 сторінок). Дисертація ілюстрована 25 таблицями та 5 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та рішення відповідних завдань обстежено 175 жінок: 145, що розроджені абдомінальним шляхом, та 30, які народили через природні пологові шляхи. Основну групу склали 145 жінок, що перенесли операцію кесарів розтин, з них 85 пацієнток (I група), яким операція була зроблена вперше, та 60 (II група) - з повторним кесарським розтином. У зв'язку з одним із завдань даного дослідження - оцінити ефективність корекції виявлених порушень лактаційної функції у жінок, що перенесли операцію кесарів розтин, - I та II групи розділені на підгрупи. До Iа групи віднесені 58 жінок, які розроджені абдомінальним шляхом вперше та одержували базисне лікування порушень лактації в післяпологовому періоді, а до Iб групи - 27 пацієнток, яким після операції проводилась терапія препаратом млекоін. В IIа групу ввійшли 42 жінки з повторним кесарським розтином і традиційною корекцією лактації в післяпологовому періоді, до IIб групи віднесені 18 породіль, що одержували превентивне лікування препаратом млекоін із продовженням терапії в післяопераційному періоді.

Обстеження всіх породіль проводилось за єдиною схемою з урахуванням віку, перенесених соматичних, у тому числі гінекологічних, захворювань, стану менструальної та репродуктивної функції, показань до операції кесарів розтин, стану лактаційної функції.

В обстежену групу не ввійшли породіллі з важкою соматичною патологією: стійкою артеріальною гіпертензією, декомпенсованим цукровим діабетом, нирковою недостатністю, анемією II-III ступеня, ожирінням II-III ступеня тяжкості, а також гострими патологічними станами протягом вагітності.

Крім загальноприйнятих клінічних і біохімічних методів обстеження вагітних і породіль, нами застосовані спеціальні методи дослідження.

Визначення добової кількості молока проводили, використовуючи формулу П.П.Фінкельштейна.

У крові обстежених жінок напередодні пологів, на 3, 5 та 7 добу після операції визначали вміст пролактину з використанням набору реактивів РІА виробництва “Immunotech” (Чехія).

Вміст білка, білкових фракцій, ліпідів, лактози в молоці проводили за уніфікованими і специфічними для жіночого молока методиками, розробленими у Білоруському науково-дослідному інституті охорони материнства та дитинства (м. Мінськ, 1984).

Визначення вмісту заліза в молоці проводили за допомогою стандартного набору “Біо-Лахем-Тест” (Чехія), а вміст міді та цинку - методом Шмідта в модифікації А.Г.Рахманкулової та І.О.Коптєвої (1981).

Концентрацію ретинолу в грудному молоці визначали методом М.П.Григор'євої (1984) в модифікації Чокириної Л.Ф. (1987). Аскорбінову кислоту визначали титруванням фарбою Тільмана; альфа-токоферол досліджували за методом О.Ф.Ємеліної (1982).

Концентрацію SIgА, IgА, IgM, IgG у грудному молоці досліджували методом радіальної імунодифузії (Mancini G. et al., 1965) з використанням комерційних наборів моноспецифічних антисироваток (НДІЕМ ім. Н.Ф.Гамалеї).

Вміст лактоферину і лізоциму в грудному молоці визначали за допомогою методики К.О.Каграманової (1966) з урахуванням модифікації І.В.Павлової та співавт. (1972).

Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом варіаційної статистики з обчисленням середніх величин і помилок (M±m), критерію Стьюдента з поправкою Бонфероні і показника вірогідності (р), обчислених за допомогою програми Microsoft-Excel 2000 для Windows XP.

Результати дослідження та їх обговорення. Базуючись на результатах проведеного дослідження, необхідно відмітити, що у всіх жінок, які розроджені шляхом операції кесарів розтин, відзначалась гіпогалактія різного ступеня тяжкості.

Після першого кесарського розтину гіпогалактія I ступеня була у 41 (48,3%) породіллі, II ступеня - у 33 (38,8%), III ступеня - у 11 (12,9%) жінок, коли дефіцит молока був більше 75%.

Після повторного кесарського розтину гіпогалактія I ступеня відмічалась у 14 (23,3%) породіль, II ступеня - у 29 (48,4%); III ступеня - у 17 (28,3%) жінок.

Прикладання немовлят до грудей на 1 добу мало місце у 97,8% породіль, що перенесли першу операцію кесарів розтин, та у 94,3% породіль після повторного кесарського розтину.

Все вищевикладене дозволяє відзначити, що майже у всіх породіль I та II груп мало місце порушення лактаційної функції.

Проведені дослідження вмісту пролактину в сироватці крові жінок напередодні операції кесарів розтин, на 3, 5 та 7 добу після операції показали вірогідне його зниження у всіх породіль порівняно з контролем, найбільш виражене після повторного кесарського розтину (рис. 1). Це свідчить про важливу роль пролактину у становленні і розвитку лактаційної функції у жінок після операції кесарів розтин та обгрунтовує необхідність проведення терапевтичних заходів.

ПрЛ (мМО/л)



Рис. 1. Динаміка вмісту пролактину (мМО/л) в сироватці крові жінок контрольної групи та після операції кесарів розтин

Секреторна функція молочних залоз у породіль, які перенесли операцію кесарів розтин, була вірогідно нижчою, ніж у жінок контрольної групи. Крім того, у породіль після повторної операції кесарів розтин вона була вірогідно нижчою у порівнянні з породілями після першого кесарського розтину (р<0,05).

Так, якщо у породіль Іа і ІІа груп об'єм лактації на 3-ю добу склав 192,715,31 мл в І групі; 181,213,76 мл - в ІІа групі, то в контрольній групі він досягав 275,815,4 мл (p<0,05). На 5-у добу об'єм лактації склав 320,119,45 мл, 290,812,74 мл, 439,718,50 мл, відповідно (p<0,05); на 7-у добу - 395,417,23 мл, 352,114,16 мл, 510,214,30 мл, відповідно (p<0,05).

При порівнянні об'єму лактації у жінок Іа і ІІа груп виявилось, що в ІІа групі об'єм лактації був нижчим, ніж в Іа групі у всі дні дослідження. На 3-ю добу об'єм лактації в Іа групі -192,715,31 мл, в ІІа групі -181,213,76 мл; на 5_у добу об'єм лактації Іа групі - 320,119,45 мл, в ІІа групі - 290,812,74; на 7-у добу об'єм лактації в Іа групі - 395,417,23; в ІІа групі - 352,114,16 (p<0,05).

Одержані дані свідчать про зниження функції молочних залоз після абдомінального родорозродження, особливо виражене після повторного кесарського розтину.

При аналізі динаміки змін добової лактації встановлено, що в Іа групі матерів на 3-ю добу післяопераційного періоду відсоток низького об'єму лактації був 67,2%, середній об'єм лактації складав - 32,8%. Високого об'єму лактації в цій групі обстежених не було. На 5-у добу в даній групі виникло збільшення частоти середнього рівня лактації та зниження низького об'єму. На 7-у добу відмічено подальше зниження низького об'єму лактації, який складав 46,6%, підвищення середнього рівня, який був 51,7% та появу високого об'єму лактації - 1,7%. Щодо ступеня об'єму лактації в ІІа групі, то він на 3-ю добу був низьким у 69,1%, середнім - у 30,9%. На 5-у добу лактації середній та низький об'єми лактації були майже однаковими (52,4% і 47,6%). На 7-му добу середній об'єм лактації складав 59,5%, низький - 40,5%. Отже, лактаційна функція у обстежених жінок значно відрізняється, вона починається пізніше і знижена у більшому ступені в групі матерів після повторного кесарського розтину, у порівнянні з контрольною групою жінок і породіллями, у котрих кесарів розтин проведений вперше.

Результати дослідження якісного складу молока породіль після кесарського розтину (табл. 1) свідчать про зниження вмісту білка, ліпідів, лактози, особливо виражене після повторного кесарського розтину, відносно контрольної групи (р<0,05).

Таблиця 1 Вміст білків, ліпідів, лактози в молоці породіль на 3-ю, 5-у та 7-у добу післяопераційного періоду, г/л

Доба після пологів	Показники	Контрольна група (n=30)	Іа група (n=58)	ІІа група (n=42)
3 доба	Білки	24,361,81	17,631,02*	15,691,12*
	Ліпіди	34,122,78	31,052,12*	29,182,01*
	Лактоза	48,51,12	42,31,05*	40,51,27*
5 доба	Білки	19,811,52	17,021,23*	15,731,44*
	Ліпіди	42,072,85	34,172,69*	31,062,53*
	Лактоза	53,21,75	50,11,43*	48,11,22*
7 доба	Білки	22,171,06	19,141,04*	17,091,05*
	Ліпіди	45,162,12	37,012,09*	35,211,97*
	Лактоза	55,71,80	51,31,64*	49,81,69*

Примітка: * - відмінності вірогідні відносно контрольної групи (p<0,05)

Аналіз вмісту білкових фракцій в молоці обстежених породіль показав вірогідне зниження коефіцієнту А/Г на 3-ю, 5-у і 7-у добу у жінок Іа і ІІа груп.

Вірогідне зниження фракцій б₁-глобулінів в молоці обстежених породіль, які перенесли операцію кесарів розтин, мабуть, виникає за рахунок перерозподілу глобулінових фракцій в бік в- і г-глобулінів. Крім того, збільшення фракції в-глобулінів виникає, вірогідно, у зв'язку з компенсаторним збільшенням специфічного білка, відповідного за транспорт заліза, на фоні дефіциту останнього. Підвищений вміст в-глобулінів характерний також для процесів, які супроводжуються напруженням імунної системи.

Одержані результати дослідження білка та білкових фракцій та виявлене їх значне зниження в групі породіль, які родорозроджені шляхом операції кесарів розтин, особливо повторно, може бути одним з чинників затримки становлення лактаційної функції та розвитку в подальшому гіпогалактії у даної групи пацієнток.

Концентрація ретинолу в молоці породіль Іа групи на 3-ю добу була в 1,1 разу нижче, ніж у породіль контрольної групи, а у породіль ІІа групи цей показник був нижчим в 1,2 разу.

На 5-у добу лактації відмічалось також зниження ретинолу у породіль Іа групи в 1,3 разу, в ІІа групі в - 1,4 разу. На 7-у добу зниження ретинолу у породіль Іа групи було в 1,1 разу, в ІІа групі - в 1,2 разу. Вміст альфа-токоферолу в молоці породіль Іа групи був в 1,9 разу нижче, ніж у породіль контрольної групи, а у породіль ІІа групи цей показник був нижче контрольної групи в 2 рази. На 5-у добу лактації відмічалось також зниження альфа-токоферолу у породіль Іа групи в 1,9 разу, в ІІа групі - в 2,1 разу, на 7-у добу лактації - в 1,7 і 1,8 разу, відповідно. Концентрація аскорбінової кислоти в Іа групі була вірогідно нижчою на 3-ю добу лактації в 1,2 разу, на 5-у - в 1,3 разу, на 7-у - в 1,3 разу в порівнянні з контрольною групою, в ІІа групі на 3_ю і 5-у добу лактації - в 1,3 разу, на 7-у - в 1,2 разу, відповідно (р<0,05). Дослідження мікроелементного складу молока у породіль після кесарського розтину виявило вірогідне (р<0,05) зниження заліза у обстежених жінок як на 3-ю, так і на 5-у і на 7-у добу післяопераційного періоду, найбільш виражене у породіль після повторного кесарського розтину. Одночасно з цим, в молоці породіль після кесарського розтину виявлено вірогідне зниження вмісту міді і цинку (р<0,05), який збільшувався в кожній групі в міру становлення лактації.

Таким чином, в молоці породіль, які перенесли операцію кесарів розтин, має місце зниження вмісту білка і білкових фракцій, ліпідів і лактози, заліза, цинку, міді, особливо виражене після повторного кесарського розтину. При цьому значно знижується вміст ретинолу, б-токоферолу, аскорбінової кислоти.

Виявлені зміни якісного складу молока у породіль після кесарського розтину необхідно враховувати при організації харчування немовлят від матерів, родорозроджених абдомінальним шляхом.

Вивчення захисних властивостей молока показало, що у породіль після кесарського розтину концентрація імуноглобулинів, лактоферину та лізоциму в молозиві та транзиторному молоці відрізнялась від відповідних показників контрольної групи (табл. 2).

У породіль після першого кесарського розтину ці показники хоча і відрізнялись від контрольної групи, але мали тенденцію до зниження, що, мабуть, пов'язано зі змінами об'єму лактації у цих жінок. У породіль після повторного кесарського розтину деякі показники значно відрізнялись від показників контрольної групи та породіль після першого кесарського розтину і мали вірогідне зниження, особливо SIgA, IgA та лізоциму, і збільшення IgG та лактоферину. Вміст IgM в молоці породіль Іа та ІІа груп суттєво не відрізняється від відповідних показників контрольної групи.

Таблиця 2 Вміст імуноглобулинів, лактоферину та лізоциму у молоці обстежених породіль

Показники	Доба після пологів	Контрольна група (n=30)	Ia група (n=58)	IIa група (n=42)
SIgA, г/л	3-я	23,5±1,6	21,2±1,5*	20,3±1,4**
	5-а	21,7±1,8	19,7±1,4*	18,9±1,2**
	7-а	20,4±1,5	19,1±1,3*	17,8±1,6**
IgA, г/л	3-я	2,81±0,05	1,76±0,04*	1,38±0,02*
	5-а	2,64±0,01	1,23±0,02*	1,12±0,03*
	7-а	2,41±0,02	1,37±0,01*	1,22±0,01*
IgM, г/л	3-я	0,84±0,16	0,83±0,13	0,82±0,12
	5-а	0,82±0,14	0,81±0,15	0,80±0,14
	7-а	0,81±0,12	0,80±0,16	0,79±0,18
IgG, г/л	3-я	0,16±0,02	0,17±0,03	0,18±0,04
	5-а	0,15±0,03	0,18±0,02	0,19±0,05*
	7-а	0,13±0,03	0,15±0,04	0,20±0,06*
лактоферин, г/л	3-я	12,2±0,04	13,9±0,04	15,2±0,03*
	5-а	12,1±0,5	12,9±0,8	14,1±0,3**
	7-а	12,0±0,4	13,5±0,5*	14,1±0,5**
лізоцим, мг/мл	3-я	0,28±0,03	0,21±0,01	0,18±0,02*
	5-а	0,27±0,04	0,20±0,01	0,19±0,02*
	7-а	0,26±0,02	0,16±0,01	0,15±0,04*

Примітка: * - відмінності вірогідні відносно контрольної групи (р<0,05); ** - відмінності вірогідні відносно Ia групи (р<0,05).

Для покращення лактації та композиційного складу молока відповідно потребам новонародженого нами запропонована схема профілактики та лікування, яка має відмінності для кожної з основних груп з урахуванням характеру виявлених порушень лактаційної функції.

Розроблена методика профілактики та лікування гіпогалактії у породіль після вперше проведеної операції кесарів розтин складалась із наступних моментів.

В схему профілактики включали раннє прикладання новонародженого до грудей (в першу добу після операції), що забезпечувало ефективний лактопоез і повноцінну молоковіддачу, рефлекторну стимуляцію утворення пролактину. Крім того, ми прагнули до забезпечення не тільки раннього прикладання новонародженого до грудей матері, але і раннього початку вигодовування.

У зв'язку з тим, що у породіль після кесарського розтину лактація була декілька знижена та виявлено погіршення якісного складу молока, важливе значення мало раціональне харчування, збалансоване за основними та есенціальними факторами, а також повноцінне по калорійності (не менш 2700 ккал/добу).

З метою стимуляції лактації та покращення якісного складу молока 27 матерям (Іб група) в комплексне лікування включали препарат млекоін, починаючи з першої доби після операції по 5 гранул 2 рази на добу за 30 хвилин до їжі впродовж 8-10 днів.

Млекоін - це комплексний гомеопатичний препарат, до складу якого входить Pulsatilla (простріл луговий) C200, Urtica urens (кропива пекуча) C200 та Agnus castus (авраамове дерево) С50. Препарат нормалізує лактацію (секрецію та виділення) при недостачі або відсутності грудного молока у породіллі, поліпшує його якісний склад.

В ІІб групу віднесено 18 породіль, що одержували превентивне лікування препаратом млекоін до операції протягом 5-7 днів по 5 гранул один раз на день за 30 хвилин до їжі із продовженням лікування в післяопераційному періоді по 5 гранул два рази на день протягом 8-10 діб. Млекоін добре переносився всіма породіллями, що перебували під спостереженням, ні в однієї з них не було відзначено побічних ефектів у ході проведеного лікування, що потребувало б відміну препарату.

Крім застосування млекоіну у зазначених вище дозах і режимах використання, всі жінки одержували базисну метаболічну терапію, яка починалася з 1-2 доби після операції і тривала в середньому 10-12 днів.

Групи порівняння склали: Iа - 58 породіль, що розроджені абдомінальним шляхом вперше і одержували базисне лікування, та IIа - 42 жінки з повторним кесарським розтином і традиційною корекцією порушень лактації. Групи обстежених жінок виявилися повністю порівнянні за середнім віком та характером показань до проведення оперативного родорозродження, у них були відсутні істотні відмінності за особливостями соматичного та гінекологічного анамнезу, частоті та тяжкості післяопераційних ускладнень.

У ході проведеного дослідження в процесі лікування встановлено, що у породіль після кесарського розтину (Іб група) рівень пролактину в сироватці крові був вірогідно вищим, ніж до лікування і наближався до показників контрольної групи (p<0,05).

Під впливом включення до комплексного лікування породіль Іб групи препарату млекоін збільшився середньодобовий об'єм молока, покращився якісний його склад (вміст білків, жирів, лактози, вітамінів і мікроелементів) у порівнянні з групою до лікування (p<0,05), але їх рівень залишався нижче показників контрольної групи.

Таким чином, результати дослідження пролактину, секреторної функції і якісного складу молока у матерів, які перенесли операцію кесарів розтин вперше, в процесі лікування свідчать про достатню ефективність запропонованого способу лікування гіпогалактії та позитивний вплив його на становлення лактації.

В результаті проведеного превентивного лікування з продовженням терапії в післяопераційному періоді (ІІб група) відмічено вірогідне підвищення пролактину в сироватці крові в процесі лікування, але менш виражене, ніж в Іб групі (p<0,05). Кількісні співвідношення і композиційний склад грудного молока в міру становлення лактації наближались до показників контрольної групи, але залишались на низькому рівні.

Таким чином, запропонована нами схема лікування порушень лактаційної функції у породіль, що розроджені шляхом операції кесарів розтин, із включенням в комплексне лікування млекоіну, призводить не тільки до нормалізації вмісту пролактину, секреторної функції молочних залоз, але і поліпшує якісний склад молока. Це дозволяє рекомендувати дану схему комплексної терапії порушення лактації у породіль після кесарського розтину для впровадження в практику рододопоміжних установ.

Висновки

У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в уточненні особливостей становлення лактації та якісного складу молока у породіль, розроджених шляхом операції кесарів розтин вперше та повторно, а також в розробці методів корекції і профілактики виявлених порушень.

На підставі аналізу отриманих в процесі проведеного дослідження результатів зроблено наступні висновки.

У породіль, розроджених шляхом операції кесарів розтин, відзначається гіпогалактія, ступінь тяжкості якої найбільш виражена після повторного кесарського розтину. Частота третього ступеня тяжкості гіпогалактії після першого кесарського розтину становила 12,9%, після повторного - 28,3%.

У сироватці крові матерів, що перенесли операцію кесарів розтин вперше, виявлено зниження рівня пролактину на 23%, при повторному кесарському розтині - на 28% у порівнянні з контролем.

В молоці породіль, що перенесли операцію кесарів розтин, як першу, так і повторну, має місце зміна якісного складу молока, що проявляється низьким вмістом білків, ліпідів, лактози, вітамінів та мікроелементів Fe, Cu, Zn.

У породіль після кесарського розтину виявлено порушення захисних властивостей молока, яке проявляється зниженням вмісту SIg А, IgА, лізоциму та підвищенням рівня IgG і лактоферину.

Підвищення лактаційної функції та нормалізація композиційного складу молока у породіль, що розроджені абдомінальним шляхом, досягається включенням в комплексну терапію гомеопатичного препарату млекоін.

Превентивне призначення млекоіну вагітним перед повторним кесарським розтином сприяє більш швидкому становленню лактації та поліпшенню якісного складу молока.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Породіль, що розроджені абдомінальним шляхом, необхідно включати в групу підвищеного ризику з розвитку порушень лактаційної функції.

При відсутності протипоказань з боку матері та дитини доцільно дотримуватися принципів раннього прикладання немовляти до грудей матері (протягом першої доби після операції), що є профілактикою гіпогалактії та сприяє збільшенню тривалості лактації у матерів, які перенесли операцію кесарів розтин.

У схему профілактики та лікування порушень лактаційної функції породіллям, що родорозроджені операцією кесарів розтин вперше, раціонально включати гомеопатичний препарат млекоін по 5 гранул 2 рази на день за 30 хвилин до їжі. Тривалість курсу лікування становить 8-10 діб.

Для нормалізації лактації та поліпшення якісного складу грудного молока вагітним перед повторним кесарським розтином необхідно проводити впродовж 5-7 днів превентивне лікування препаратом млекоін по 5 гранул один раз на день за 30 хвилин до їжі із продовженням терапії в післяопераційному періоді по 5 гранул два рази на день протягом 8-10 діб.

Список наукових праць, що опубліковані за темою дисертації

1. Щербаков А.Ю., Зару Мох'д Али Мунир Али, Щербаков В.Ю. Лактационная функция у родильниц и факторы, способствующие ее нарушению // Международный медицинский журнал. - Харьков. - 2003. - Том 9, №4. - С.56-58. Автор самостійно провів підбір та аналіз літературних джерел за даною проблемою.

2. Новикова Е.А., Зару Мох'д Али Мунир Али. Состояние защитных свойств молока у родильниц, перенесших операцию кесарево сечение //Український медичний альманах. Науково-практичний журнал. - Луганськ. - 2003. - Том 7, № 2. - С.126-128. Дисертант самостійно провів обстеження та статистичну обробку отриманого матеріалу, його аналіз та висновки.

3. Зару Мох'д Али Мунир Али. Качественный состав молока у родильниц, перенесших операцию кесарево сечение // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип. 3 (49). - С. 348-353.

4. Зару Мох'д Али Мунир Али. Профилактика и лечение нарушений функции лактации у женщин, перенесших операцию кесарева сечения // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип. 5 (51). - С. 301-307.

5. Зару Мох'д Али Мунир Али. Роль пролактина в регуляции лактации у женщин, перенесших операцию кесарева сечения // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ-Харків, 2003. - Вип. 6 (52). - С. 160-163.

Анотація

Зару Мох'д Алі Мунір Алі. Становлення лактації та якісний склад молока у породіль після кесарського розтину. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертаційна робота присвячена питанням з'ясування особливостей становлення лактації і якісного складу молока у породіль, що розроджені шляхом операції кесарів розтин вперше і повторно, а також розробці методів корекції та профілактики виявлених порушень. Досліджено особливості гормонального стану та секреторної функції молочних залоз, якісний склад молока, його захисні властивості.

Встановлено, що у всіх породіль після операції кесарів розтин відзначається гіпогалактія різного ступеня тяжкості. Виконані дослідження вмісту пролактину у сироватці крові жінок напередодні операції кесарів розтин, на 3, 5 та 7 добу після операції показали достовірне його зниження (р<0,05). З'ясовано, що у породіль, які розроджені абдомінальним шляхом, має місце зміна якісного складу молока та зниження його захисних властивостей.

Підвищення лактаційної функції та поліпшення композиційного складу молока у породіль після першої операції кесарів розтин досягається включенням у комплексну терапію гомеопатичного препарату млекоін. Нормалізація секреції та оптимізація якісного складу молока у жінок після повторного кесарського розтину наступає при проведенні превентивного лікування млекоіном із продовженням його прийому в післяопераційному періоді.

Аннотация

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2005.

Диссертационная работа посвящена вопросам уточнения особенностей становления лактации и качественного состава молока у родильниц, родоразрешенных путем операции кесарева сечения впервые и повторно, а также разработке методов коррекции и профилактики выявленных нарушений. лактація молоко кесарів розтин

Под наблюдением находилось 175 женщин, перенесших операцию кесарева сечения, из них 85 пациенток (I группа), которым операция была произведена впервые, и 60 (II группа) с повторным кесаревым сечением. В связи с одной из задач исследования - оценить эффективность коррекции выявленных нарушений лактационной функции у женщин, перенесших операцию кесарева сечения, - беременные I и II группы разделены на две подгруппы. К Iа группе отнесены 58 женщин, родоразрешенных абдоминальным путем впервые, получавшие базисное лечение нарушений лактации в послеродовом периоде, а к Iб группе - 27 пациенток, которым после операции проводилась терапия гомеопатическим препаратом млекоин. Во IIа группу вошли 42 женщины с повторным кесаревым сечением и традиционной коррекцией лактации в послеродовом периоде, ко IIб группе отнесены 18 родильниц, получавших превентивное лечение млекоином с продолжением терапии после операции. Контрольную группу составили 30 соматически здоровых женщин, родивших через естественные родовые пути.

Проведен клинико-статистический анализ анамнестических данных, особенностей течения беременности, родов, послеродового периода. Параллельно с общеклиническими исследованиями изучались особенности гормонального статуса и секреторная функция молочных желез, качественный состав и защитные свойства молока.

В результате исследования установлено, что у всех родильниц после операции кесарева сечения отмечалась гипогалактия различной степени тяжести. Проведенное исследование содержания пролактина в сыворотке крови женщин накануне операции, на 3, 5, 7 сутки после операции показало достоверное его снижение (р<0,05).

В молоке родильниц после операции кесарева сечения происходит изменение качественного состава молока, проявляющееся низким содержанием белка, липидов, лактозы, витаминов и микроэлементов, особенно выраженное после повторного кесарева сечения. У родильниц после операции кесарева сечения имеет место нарушение защитных свойств молока - снижение содержания SIgA, IgA, лизоцима и повышение уровня IgG и лактоферрина. Выявленные изменения позволили обосновать дифференцированный подход к лечению и профилактике нарушений лактационной функции у родильниц после первого и повторного кесарева сечения. Для повышения лактационной функции и улучшения композиционного состава молока у родильниц после кесарева сечения, помимо общих подходов к организации раннего грудного вскармливания, предложено лечение, включающее гомеопатический препарат “Млекоин”, который назначали по 5 гранул два раза в день за 30 минут до еды в течение 8-10 дней.

Для нормализации лактации и улучшения качественного состава молока беременным в течение 5-7 дней перед повторным кесаревым сечением проводили превентивное лечение млекоином по 5 гранул один раз в день с продолжением терапии в послеоперационном периоде по 5 гранул два раза в день в течение 8-10 дней. В ходе проведенного лечения отмечено увеличение среднесуточного количества молока, улучшение качественного его состава, повышение защитных свойств молока, что подтвердило целесообразность внедрения предложенной схемы в практику родовспомогательных учреждений.

Summary

Zaru Moh'd Ali Munir Ali. Becoming of lactation and qualitative structure of milk at parturient after caesarean section. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 14.01.01. - Gynecology and Obstetrics. - Kharkiv State Medical University Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to questions of lactation's becoming and qualitative structure of milk at parturient after caesarean section for the first time and repeatedly, and development of correction's methods and preventive maintenance of revealed infringements. Features of a hormonal condition and secretion functions of mammae, qualitative structure of milk, its protective features are investigated.

It was established, that at all parturient after caesarean section is marked hypogalactia in various degree of heaviness. The executed researches of prolactin in blood's serum of women before caesarean section, in 3, 5 and 7 day after operation have shown its reliable decrease (P <0,05). It was established, that at parturient delivery by abdominal way, change of qualitative structure of milk and decrease in protective properties takes place.

Increase lactation functions and improvement of composite structure of milk at parturient after the first caesarean sections is achieved by inclusion in complex therapy homeopathist preparation mlekoin. Normalization of secretion and optimization of qualitative structure of milk at women after repeated caesarean sections comes at carrying out preventive treatments by mlekoin with continuation of its reception in the postoperative period.

Перелік умовних скорочень

ПрЛ - пролактин

Ig - імуноглобулін

SIgA - секреторний імуноглобулін А

Размещено на Allbest.ru

...