Клініко-епідеміологічні та патогенетичні особливості шигельозу, оптимізація лікувальних заходів

46. Чемич М.Д. Нові засоби у лікуванні гострої дизентерії // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини: 8-ма Підсумкова наук.-практ. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 2001. - С. 26-27.

47. Чемич М.Д. Сучасні засоби в терапії гострих кишкових інфекційних захворювань // Інфекційні хвороби в практиці терапевта: Міжнародна наук. конф. - Харків: ХМАПО, 2001. - С. 265.

48. Чемич М.Д., Бутко В.А. Етіологія, епідеміологія, клініка гострої дизентерії сьогодні // Гострі кишкові інфекційні захворювання: сучасні аспекти і проблеми: Мат. обласної наук.-практ. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 2001. - С. 14-17.

49. Іваненко Т.І., Чемич М.Д., Троцька І.О. Епідемічний спалах гострої дизентерії // Гострі кишкові інфекційні захворювання: сучасні аспекти і проблеми: Мат. обласної наук.-практ. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 2001. - С. 17-19.

50. Чемич М.Д. Особливості клінічної діагностики гострої дизентерії в сучасних умовах // Інфекційні хвороби в практиці терапевта: Міжнародна наук. конф. - Харків: ХМАПО, 2001. - С. 266.

51. Чемич Н.Д. Особенности течения острой дизентерии при эпидемической вспышке // Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика: 6-я Росс.-Итал. научн. конф. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 284-285.

52. Чемич М.Д. Клініко-лабораторні особливості перебігу гострої дизентерії // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини: 8-ма підсумкова наук.-практ. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 2000. - С. 26-27.

53. Чемич М.Д., Набхан О.В., Міщенко Т.В., Грешило О.О., Івашина Ю.П., Роденко О.Є. Характеристика спорадичної захворюваності на гостру дизентерію в Сумській області // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини: 7-ма Підсумкова наук.-практ. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 1999. - С. 30-31.

54. Чемич М.Д. Перебіг гострої дизентерії в дітей // Вікові особливості інфекційних хвороб: Мат. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, Мукачево, 1998. - Тернопіль-Київ, 1998. - С. 132-133.

55. Чемич М.Д. Епідемічний спалах дизентерії // Актуальні питання клінічної інфектології: V З'їзд інфекціоністів України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С. 194-196.

56. Чемич М.Д. Функції шлунково-кишкового тракту при гострій дизентерії // Вікові особливості інфекційних хвороб: Мат. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України, Мукачево, 1998. - Тернопіль-Київ, 1998. - С. 131-132.

57. Чемич М.Д. Порушення функцій шлунково-кишкового тракту при гострій дизентерії // Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины: Тез. научн. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 1997. - С. 15-16.

58. Чемич М.Д., Надточий В.В., Сиряченко В.В. Течение острой дизентерии у детей дошкольного и раннего школьного возраста // Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины: Тез. научн. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 1997. - С. 24-26.

59. Одринская Н.П., Седько Н.И., Чемич Н.Д. Клинико-эпидемиологические особенности течения острой дизентерии при спорадической заболеваемости // Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины: Тез. научн. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 1997. - С. 22-24.

60. Чемич М.Д., Рябиченко В.В., Шевченко А.В., Лобода Ю.М., Меринова О.А., Газий В.В. Клинико-лабораторная оценка течения острой дизентерии во время эпидемической вспышки // Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины: Тез. научн. конф. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 1997. - С. 19-22.

61. Чемич Н.Д., Любчак В.А., Красовицкий З.Й. Использование номограм при проведении регидратационной терапии больным острыми кишечными инфекционными заболеваниями // Тез. 1 Итоговой науч.-практич. конф., посвященной актуальным вопросам теоретической и клинической медицины. - Суми: Ризоцентр СумДУ, 1995. - С. 29.

62. Андрейчин М.А., Чемич М.Д., Луцук О.С., Копча В.С. Кровообіг слизової оболонки шлунка та прямої кишки при гострих кишкових інфекціях // Нові методи діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань: Тези наук. конф. - Тернопіль, 1991. - С. 5-6.

АНОТАЦІЯ

Чемич М.Д. Клініко-епідеміологічні та патогенетичні особливості шигельозу, оптимізація лікувальних заходів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук із спеціальності 14.01.13 - інфекційні хвороби. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України. - Київ, 2006.

Вивчені клініко-епідеміологічні особливості перебігу спорадичного та епідемічного шигельозу (Ш). Проведено дослідження реґіонарного кровотоку слизової оболонки шлунка (РКСОШ) та його взаємозв'язку з функціями органа. У гострому періоді захворювання виявлено зниження РКСОШ у всіх його відділах, яке супроводжувалося підвищенням кислотоутворювальної, зниженням кислотонейтралізуючої та посиленням скоротливої функцій шлунка. Ці зміни прямо залежали від ступеня тяжкості захворювання та не були узалежнені від виду збудника і клінічної форми Ш. Доведено, що швидкому усуненню в гострому періоді Ш клінічної симптоматики та нормалізації функцій шлунка сприяло застосування сунамолу або сунамолу і лактовіту. Позитивна динаміка спостерігалася також при лікуванні поліфепаном, одночасне приймання поліфепану і ципротину погіршувало результати. Використання у комплексній терапії антибактеріальних препаратів спричиняло негативний вплив на показники. Негативна дія посилювалася при одночасному використанні двох будь-яких антибактеріальних препаратів. Розроблена оптимальна, патогенетично обґрунтована терапія з урахуванням виявлених змін. Запропоновані схеми та способи лікування хворих на Ш. Побудована математична модель РКСОШ, що дозволяє прогнозувати наслідки хвороби. Запропоновані оцінні критерії ступеня ризику хронізації запально-дистрофічних змін з боку шлунка після перенесеного Ш.

Ключові слова: шигельоз, клініка, епідеміологія, патогенез, терапія, наслідки.

АННОТАЦИЯ

Чемич Н.Д. Клинико-эпидемиологические и патогенетические особенности шигеллёза, оптимизация лечебных мероприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.13 - инфекционные болезни. ? Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины. - Киев, 2006.

Изучены клинико-эпидемиологические особенности течения спорадического (СШ) и эпидемического (ЭШ) шигеллёза (Ш) у больных в зависимости от возраста, пола, клинических форм и вида возбудителя в современных условиях. Установлено, что ЭШ вызывала S. sonnei, при СШ этиологическим фактором была как S. sonnei, так и S. flexneri, реже S. newcastle и S. dysenteriae. Индекс очаговости ЭШ значительно превышал СШ. Основным фактором передачи при ЭШ была сметана, при СШ - молочные, мясные продукты, овощи и фрукты. Наибольшую часть больных при ЭШ составляли дети, среди госпитализированных взрослых - женщины. Госпитализация больных при ЭШ происходила раньше, нежели при спорадической заболеваемости. Признаки обезвоживания, патологические примеси в кале реже выявлялись при ЭШ, также были ниже интегративные показатели эндогенной интоксикации. Наоборот, выраженность диарейного синдрома, повышение температуры тела, снижение артериального давления преобладали при СШ.

Проведено исследование регионарного кровотока слизистой оболочки желудка (РКСОЖ) и его взаимосвязи с кислотопродуцирующей, кислотонейтрализующей и сократительной функциями органа, их изменений в зависимости от вида возбудителя, пола больных, клинической формы и тяжести Ш. В остром периоде заболевания выявлено снижение РКСОЖ во всех его отделах, которое сопровождалось усилением кислотопродуцирующей, снижением кислотонейтрализующей и усилением сократительной функций желудка. Эти изменения прямо зависели от степени тяжести заболевания и не зависели от вида возбудителя, клинической формы Ш. Нормализация РКСОЖ, кислотопродуцирующей, кислотонейтрализующей и сократительной функций желудка отставала от клинического выздоровления. В период ранней реконвалесценции нарушения сохранялись при Ш средней и тяжелой ступенях тяжести.

Дано патогенетическую оценку эффективности использования антибактериальных средств, детоксикантов, пробиотика в комплексной терапии, влияние их на изучаемые показатели, течение и окончание болезни. Доказано, что в остром периоде Ш быстрому устранению клинической симптоматики и нормализации РКСОЖ, кислотопродуцирующей, кислотонейтрализующей и сократительной функций желудка способствовало применение сунамола и лактовита. Положительная динамика наблюдалась также при лечении полифепаном, одновременное использование полифепана и ципротина ухудшало результаты. Использование в комплексной терапии антибактериальных препаратов (полимиксин, фуразолидон, фталазол, норфлоксацин) вызывало негативное влияние на показатели, которое усиливалось при одновременном использовании двух антибактериальных препаратов.

Нормализация РКСОЖ и функций желудка в период поздней реконвалесценции зависела от терапии, которая проводилась в остром периоде Ш. Положительно влияли на кровоток, кислотопродуцирующую, кислотонейтрализующую и сократительную функции желудка энтеросорбенты и пробиотик (сунамол, полифепан, лактовит), отрицательно - антибактериальные препараты.

У здоровых людей выявлено увеличение РКСОЖ в направлении от кардиального до пилороантрального отдела и уменьшение его с возрастом. Рассчитана математическая модель РКСОЖ на основании данных, полученных у здоровых людей, что позволяет прогнозировать исходы болезни и планировать профилактические мероприятия. Предложены оценочные критерии степени риска хронизации воспалительно-деструктивного процесса со стороны желудка после перенесенного Ш. Исходя из предложенных критериев, которые учитывают показатели РКСОЖ, внутрижелудочного рН, сократительной функции желудка, в группу очень высокого риска отнесены больные Ш, леченные фуразолидоном, фталазолом, полимиксином или двумя какими-либо антибактериальными препаратами. В группу минимальной степени риска - больные, получившие сунамол или сунамол и лактовит.

Разработана оптимальная, патогенетически обоснованная терапия с учетом выявленных изменений. Предложены схемы и способы лечения больных Ш, способ определения объема регидратации и коррекции гипокалиемии при острых кишечных инфекционных заболеваниях.

На основании полученных данных разработаны практические рекомендации по терапии Ш в остром периоде, предусматривающие широкое использование энтеросорбентов и пробиотиков и минимальное - антибактериальных препаратов. Предложено использование математической модели РКСОЖ совместно с оценочными критериями риска развития неблагоприятных последствий со стороны желудка с целью прогнозирования и предупреждения развития хронических воспалительно-деструктивных заболеваний пищеварительного тракта после перенесенного Ш.

Ключевые слова: шигеллёз, клиника, эпидемиология, патогенез, терапия, исходы.

ANNOTATION

Chemich N.D. Clinicoepidemiological and Pathogenetic Particularities of Shigellosis, Optimization of Medical Measures. - Manuscript.

Dissertation on getting Doctor's Degree of Medical Sciences on speciality 14.01.13 - Infectious Diseases. ? The Institute of Epidemiology and infectious Diseases named after L.V. Gromashevskiy, AMS of Ukraine. ? Kyiv, 2006.

There have been researched the clinicoepidemiological particularities of the course of sporadic and epidemic shigellosis (Sh). The investigation of regional bloodstream of the mucous coat of the stomach (RBMCS) and its correlation with the functions of the organ were carried out. In acute period of Sh there was a reduction of RBMCS in all its parts, which was followed by increase of acid productive functions by decrease of acid neutralizing function and by increase of contractile function of the stomach. Those changes depended directly on the severity of the disease and didn't depend on the type of the causative agent and clinical type of Sh. It was proved, that the intake of sunamol and laktovit contributed to the rapid elimination of clinical symptomatology in the acute period of Sh, to the normalization of RBMCS and stomach functioning.

The positive dynamics was observed in the treatment by polyphepan, but the simaltaneous intake of polyphepan and tsyprotin made the results worse. The use of antibacterial drugs in complex therapy caused a negative influence on the indexes. The negative effect was enhanced by the simultaneous use of two antibacterial drugs. Having taken into consideration the discovered changes, an optimal, pathogenetically well-founded therapy was worked out.

There was instituted the treatment regimen of the patients who suffered from Sh. There was estimated a mathematical model of RBMCS based on the data received from the healthy people, which can allow to forecast the clinical outcome. There were suggested the criteria of risk degree of chronization of the inflammatory-destructive process on the side of the stomach after getting over Sh.

Key word: shigellosis, clinical picture, epidemiology, pathogenesis, therapy, outcome.

Размещено на Allbest.ru