Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділу шлунка

З 95 хворих, що одержували симптоматичну терапію ентероколіту, позитивний ефект вдалося досягти не у всих хворих. Однак хочеться відзначити, що 59,57,6% хворих після субкардіальної резекції і 53,310,9% після резекції за Більрот-II мали потребу в проведенні повторного медикаментозного лікування і підтримуючих курсах фітотерапії.

В дослідній групі хворих глікемічний синдром найчастіше зустрічався у пацієнтів після субкардіальної резекції шлунка в 9,3±2,8% спостережень, після резекції шлунка за Більрот-II - 5,1±1,9%, субтотальної резекції - 3,1±0,7% (відмінність статистично значуща на рівні p=0,01). В основному це були хворі після субкардіальної резекції шлунка - 8 і після резекції шлунка за Більрот-II - 5 пацієнтів. Хворі, які перенесли субтотальну резекцію шлунка за методикою, розробленою в клініці, медикаментозної корекції потреби не мали.

Рефлюс-езофагіт спостерігався у 4,9±0,9% пацієнтів після субтотальної резекції шлунка, 7,4±2,2% у хворих після резекції шлунка за Більрот-II і у 2,8±1,6% хворих після субкардіальної резекції шлунка (статистично значущих відмінностей не виявлено, p=0,26). Курс лікування тривав не менше 2-х місяців. Після настання ремісії для попередження загострення необхідний тривалий прийом підтримуючих доз лікарських препаратів.

В усіх хворих після субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, при наявності рефлюкс-езофагіту в результаті проведеного лікування була одержана стійка ремісія, у той час, як 2 хворих, оперованих за способом Більрот-II, незважаючи на проведену терапію, вимагали подальшого лікування.

В усіх 49 оперованих хворих з гіпохромною анемією в результаті проведеного лікування досягався позитивний ефект. Однак 2 з 8 хворих після субкардіальної резекції і 1 з 8 після резекції шлунка за Більрот-II мали потребу в проведенні повторних курсів. У той час, як після субтотальної резекції шлунка повторного лікування вимагали 6,1±4,2% хворих.

В основу визначення груп інвалідності лягли: нозологічна одиниця, стадія захворювання, клінічна група, вид лікування, яке проводиться, функціональний стан оперованого органа, наявність супровідної патології, а також здатність пацієнта повернутися до доступної суспільно-корисної праці.

Необхідно відзначити, що мала кількість спостережень серед групи хворих, яким виконана субкардіальна резекція (7 пацієнтів), обумовлена тією обставиною, що показанням до виконання даного обсягу оперативного втручання стали ендофітний або змішаний характер росту пухлини і її агресивні гістологічні варіанти (низькодиференційовані аденокарциноми, персневидноклітинний, недиференційований і некласифікований рак) при наявності III - IV ст. захворювання. Ця обставина в більшості пацієнтів послужила причиною розвитку продовження хвороби і стала основним інвалідизуючим фактором у 28,6±17,1% оглянутих з першою групою інвалідності, а в 1 пацієнта інвалідизуючою патологією був дефіцит маси тіла більше 20 кг. Для 71,42,4% хворих підставою для встановлення II - III групи інвалідності стали різного ступеня тяжкості постгастрорезекційні ускладнення. Один пацієнт з III гр. інвалідності продовжував свою трудову діяльність за основною спеціальністю, тому що в його роботі були відсутні протипоказані фактори і була можливість дотримуватися режиму харчування. Двом пацієнтам були змінені умови праці, залишивши їх працювати за місцем свого працевлаштування. Один пацієнт був пенсіонером без обмеження свого трудового режиму.

Аналізуючи групу з 292 хворих, переоглянутих на МСЕК через 5 років, прооперованих за розробленою у клініці методикою в обсязі субтотальної резекції шлунка з ізоляцією його кукси від вільної черевної порожнини, з формуванням штучного параперитоніуму, встановлено, що основна частина - 189 (64,7±2,8%) пацієнтів є потенційно працездатними, з них 149 (78,8±3,0%) хворих оглянуті на III гр. інвалідності, а в 40 (21,2±3,0%) немає інвалідизуючої патології. При цьому 28 (9,6±1,7%) чоловік продовжують працювати за своєю основною спеціальністю, а 12 (4,1±1,2%) не працюють у зв'язку з виходом на пенсію зі своєї основної роботи. 89 (30,5±2,7%) пацієнтів працевлаштовані, однак змінили умови праці і були переведені на “легку працю”. В процесі спостереження 20,5±2,4% (60 хворих) пішли на пенсію, однак залишалися працездатними. Інвалідизуюча патологія, яка призвела до втрати працездатності, мала місце в 103 хворих 35,3±2,8%. Основною причиною, що призвела до стійкої втрати працездатності, стало продовження основного захворювання у 24 (8,2±1,6%) хворих з першою групою інвалідності й у 68 (23,3±2,5%) хворих з 4 клінічною групою, які переоглянуті на другу групу інвалідності, й 11 (3,8±1,1%) пацієнтів, у яких підставою для присвоєння їм другої групи інвалідності послужили виниклі тяжкі пострезекційні ускладнення внаслідок перенесеного оперативного втручання з настанням виражених обмежень життєдіяльності і які призвели до соціальної дезадаптації.

При вивченні існуючих даних на 43 хворих, оперованих за методикою Більрот-II, за результатами огляду МСЕК після закінчення п'ятирічного терміну спостереження ми одержали такі дані, які говорять про те, що в 9,3±4,4% пацієнтів у результаті генералізації і рецидиву хвороби була встановлена I гр. інвалідності. Демпінг-синдром 2-3 ступеня тяжкості й анемія стали основною інвалідизуючою патологією в 4 хворих, яким виставлена II гр. інвалідності, а в 11 (25,6±6,7%) пацієнтів мала місце 4 клінічна група. Потенційно працездатними після резекції шлунка за Більрот-II стали 24 (55,8±7,6%) оглянутих. При цьому в 3 хворих (7,0%) інвалідизуюча патологія була відсутня, хворі почували себе задовільно, продовжуючи працювати за основною спеціальністю.

Серед хворих, оперованих за розробленим способом субтотальної резекції шлунка, до активного способу життя повернулися 189 (64,7%, ВІ 59,2%-70,1%) хворих, а до трудової діяльності - 117 (40,1%, ВІ 34,5%-45,7%). Серед хворих, оперованих в обсязі субкардіальної резекції шлунка, відповідно, 2 (28,6%, ВІ 1%-73,2%) хворих, а до праці - 1 (14,3%, ВІ 0%-56,4%) пацієнт. Потенційно працездатних пацієнтів після резекції шлунка за Більрот-II - 24 (55,8%, ВІ 40,5%-70,6%), з них до праці повернулися 13 (30,2%, ВІ 17,2%-45,1%) хворих.

П'ятирічне виживання оперованих хворих на рак дистального відділу шлунка розраховувалось по відношенню до простежених хворих з виписаних на амбулаторне лікування. Установлено, що п'ятирічне виживання статистично значущо (p<0,001) пов'язано зі стадією раку шлунка. Так, для хворих, оперованих на I стадії захворювання, п'ятирічне виживання склало 91,6% (ВІ 85,5% - 96,1%), на II - 55,0% (ВІ 39,1% - 70,4%), III - 34,4% (ВІ 30,8% - 38,1%), IV - 0% (ВІ 0% -1,5%). Порівнюючи п'ятирічне виживання між групами, можна відзначити, що статистично значущої відмінності не виявлено (p=0,12) лише для 5-річного виживання для хворих, оперованих з II і III стадією, в решті випадків спостерігається зменшення (p<0,001) п'ятирічного виживання при ускладненому перебігу хвороби.

Таблиця 3. Кумулятивне () п'ятирічне виживання оперованих хворих на рак шлунка за стадіями в залежності від виконаної операції

Кумулятивне п'ятирічне виживання у хворих дослідної групи склало 45,9% (ВІ 42,1%-49,8%), для резекції шлунка за Більрот-II - 31,6% (ВІ 24,0%-39,7%), відмінність статистично значуща (p=0,003). Відзначене збільшення кумулятивного п'ятирічного виживання у хворих, яким виконана субтотальна резекція шлунка з обгортанням привідною петлею тонкої кишки у порівнянні з Більрот-II, пов'язано з тим, що серед хворих, яким виконана субтотальна резекція шлунка за методикою клініки, була найбільша кількість хворих, оперованих у I-й стадії пухлинного процесу - 107 хворих (17,11,5% від простежених хворих після субтотальної резекції) і, відповідно, проживших 5 років і більше - 98 (91,62,7%) пацієнтів, що не могло не позначитись на результатах кумулятивного п'ятирічного виживання.

Розрахунки медіанного значення виживання для кожної з груп дали такі результати: для хворих, що підлягли субтотальній резекції шлунка - 4,00,1 років, субкардіальній резекції - 2,00,1 років, резекції шлунка за Більрот-II - 3,00,1 років. Для порівняння кривих виживання був використаний логранговий критерій. Установлена статистично значуща відмінність кривих виживання для хворих, які підлягли субтотальній резекції шлунка у порівнянні з хворими, що зазнали субкардіальної резекції (p<0,001) і хворими, для яких виконана резекція шлунка за Більрот-II (p=0,007). Також статистично значущо (p<0,001) відрізняються криві виживання для хворих, які підлягли субкардіальній резекції шлунка, у порівнянні з хворими, для яких виконана резекція шлунка за Більрот-II. У першу чергу необхідно відзначити, що вірогідність відмінностей результатів між субтотальною резекцією шлунка, резекцією шлунка за Більрот-II і субкардіальною резекцією не повинна розглядуватись як практично значуща, оскільки субкардіальна резекція виконувалась пацієнтам з більш агресивним перебігом захворювання при ендофітному і змішаному рості пухлини. При аналізі п'ятирічного виживання хворих (S(5) при усіх стадіях) на рак шлунка, залежно від анатомічного типу росту пухлини, не виявлено статистично значущої відмінності (p=0,27) між ендофітним (11,43,4%) і змішаним (19,12,2%) типами росту пухлини, для екзофітного ж росту п'ятирічне виживання (602,3%) статистично значущо відрізняється (p<0,001). При аналізі п'ятирічного виживання хворих (S(5) при усіх видах операції) на рак шлунка в залежності від проростання пухлиною серозної оболонки (таблиця 8.4) не виявлено статистично значущої відмінності при другій (p=0,24) і четвертій (p>0,9) стадіях захворювання, при третій стадії захворювання відмінність статистично значуща (p<0,001).

Отримані нами функціональні результати у хворих дослідної групи перевершують дані досліджень, які стосуються хворих контрольної групи.

Мета-аналіз літературних даних 9 найповніших джерел і даних автора, проведений методом побудови форест-графіків, показав, що розроблені способи в хірургічному лікуванні раку дистального відділу шлунка за частотою післяопераційних ускладнень і летальності не гірші від відповідних показників провідних зарубіжних клінік, які займаються даною проблемою.

Велика за обсягом субкардіальна резекція шлунка, яка виконувалась за показниками онкологічного радикалізму, за найближчими, віддаленими і функціональними результатами успішно конкурує з класичним варіантом дистальної резекції. Аналіз віддалених результатів хірургічного лікування раку дистального відділу шлунка говорить про те, що впровадження в клінічну практику розроблених нами варіантів пластичних резекцій дозволяє зменшити тяжкість, а в окремих випадках попередити розвиток пострезекційних ускладнень, тим самим підвищити рівень соціально-трудової адаптації до нових умов життя в даної категорії хворих.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми - хірургічного лікування хворих на рак дистального відділу шлунка шляхом створення і застосування нових гастроєюнопластичних способів субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, що дозволяє підвищити резектабельність до 50,10,6%, забезпечити функціональну надійність гастро-ентероанастомозу, знизити частоту післяопераційних і віддалених постгастрорезекційних ускладнень, відсоток інвалідизації хворих.

2. Розроблені способи субтотальної і субкардіальної резекції шлунка при раку його дистального відділу забезпечують зниження (p<0,01) загальної частоти найближчих післяопераційних ускладнень, у порівнянні з традиційною операцією за Більрот-II на 9,1% (ВІ 2,4%-16,5%) від 28,5% (ВІ 22,1%-35,3%) до 19,4% (ВІ 17%-22%), головним чином за рахунок відсутності неспроможності швів малої кривизни, зони гастроентероанастомозу і зниження кількості гнійно-септичних ускладнень завдяки отриманому ефекту параперитонізації. Результати мета-аналізу показують, що післяопераційне ускладнення і летальність нижчі відповідних показників провідних зарубіжних клінік, які займаються даною проблемою.

3. Субтотальна і субкардіальна дистальні резекції шлунка в комбінації із запропонованими способами гастроєюнопластики у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують високу функціональну ефективність анастомозу завдяки вільній перистальтиці петлі тонкої кишки з її брижею, які обгортають куксу шлунка, вперше сформовану малу кривизну і лінію гастроентероанастомозу.

4. Розроблені способи дистальної резекції шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують зниження (p<0,001) частоти рефлюкс-гастриту (у порівнянні з контрольною групою хворих) з 36,0% (ДІ 28,1%-44,3%) до 9,1% (ВІ 7,2%-11,3%).

5. Дистальна резекція шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка дозволяє розширити показання до її виконання і знижує кількість ускладнень при високих факторах ризику, таких як анемія, стеноз вихідного відділу шлунка у вікових групах понад 50 років, в осіб з ускладненими формами раку і супутньою патологією.

6. Вибір обсягу видаляючої частини дистального відділу шлунка залежить від локалізації, форми росту і гістоструктури пухлини: показаннями до виконання субтотальної дистальної резекції шлунка є переважно антральна локалізація, екзофітний або змішаний ріст і помірний ступінь диференціювання пухлини; субкардіальну дистальну резекцію шлунка доцільно здійснювати при ендофітному і змішаному типі росту, низькому ступені диференціювання та антральній локалізації пухлини, або при екзофітному рості та локалізації пухлини на межі антрального відділу і тіла шлунка.

7. Застосування субтотальної і субкардіальної дистальних резекцій шлунка в комбінації з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка дозволяє розширити показання до виконання комбінованих і паліативних операцій, що забезпечило післяопераційну летальність у цієї групи хворих на рівні 13,2% (ВІ 5,4%-23,8%).

8. Медіана виживання для хворих після субтотальної резекції шлунка склала 4,00,1 роки, субкардіальної резекції - 2,00,1 роки, резекції шлунка за Більрот-II - 3,00,1 роки. Установлена статистично значуща відмінність кривих виживання для хворих, які підлягли субтотальній резекції шлунка у порівнянні з хворими, що зазнали субкардіальної резекції (p<0,001) і хворими, яким виконана резекція шлунка за Більрот-II (p=0,007).

9. Способи субтотальної дистальної резекції шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують відсутність інвалідизуючої патології і можливість повернення до трудової діяльності 8,5% (ВІ 6,5%-10,8%) хворих у порівнянні з 3,7% (ВІ 1,2%-7,5%) хворих, оперованих за методикою Більрот-II (p=0,03).

10. Нові гастроєюнопластичні способи субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, які забезпечують високу ефективність лікування, якість життя хворих на рак дистального відділу шлунка, впроваждені в провідних клініках Донецька, Одеси, Маріуполя, Москви, і вони можуть бути широко використані в умовах онкологічних центрів і диспансерів.

Рекомендації:

1. В умовах спеціалізованих клінік, котрі займаються проблемами лікування раку шлунка, рекомендуємо використовувати розроблені методики дистальних резекцій шлунка з ізоляцією кукси від вільної черевної порожнини, тому що вони забезпечують високу надійність швів гастроентероанастомозу і вперше сформованої малої кривизни і знижують частоту ускладнень хірургічного профілю.

2. При наявності у хворого ускладнених форм перебігу раку дистального відділу шлунка рекомендуємо використовувати розроблені способи, які дозволяють виконувати у повному обсязі радикальні, паліативні і комбіновані резекції шлунка та уникнути розвиток тяжких післяопераційних ускладнень, продовжити життя хворим, створити найбільш сприятливі умови для проведення додаткового лікування.

3. Рекомендуємо використовувати розроблені методики гастроєюнопластики при дистальній резекції шлунка, тому що вони є хірургічною профілактикою постгастрорезекційних ускладнень і забезпечують стійкий функціональний ефект на протязі усього подальшого життя.

4. Після виконання комбінованих, паліативних та умовно радикальних операцій з використанням розроблених способів необхідно проведення додаткової спеціалізованої протипухлинної терапії.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондарь В.Г. Возможности сохранения направленного пассажа после субтотальной резекции желудка // Клиническая онкология. - 1992. - Вып. 12. - С. 30 - 32.

2. Бондарь В.Г. Непосредственные результаты субкардиальной резекции желудка // Клінічна хірургія. - 1993. - № 5. - С. 32 - 34.

3. Бондар В.Г. Результаты хирургического лечения рака желудка // Клінічна хірургія. - 1997. - №9,10. - С. 62 - 64.

4. Бондарь В.Г. Пострезекционные осложнения у больных, оперированных по поводу рака дистального отдела желудка // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, № 4. - С. 514 - 516.

5. Бондарь В.Г. Комбинированное вмешательство по поводу местнорас-пространенного рака дистального отдела желудка // Клінічна хірургія. - 2004. - №1. - С. 24-26.

6. Клименков А.А., Бондарь Г.В., Звездин В.П., Итин А.Б., Патютко Ю.И., Кулаевская В.П., Губина Г.И., Бондар В.Г., Попович Ю.А. Опыт использования муфтообразного пищеводно-тонкокишечного анастомоза при гастрэктомии по поводу рака // Хирургия. - 1989. - №5. - С. 109 - 111. Автор показав переваги використання муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу.

7. Бондар В.Г., Суганяка В.Г. Редкие комбинированные вмешательства при первичном раке оперированного желудка // Клиническая хирургия. - 1992. - № 5. - С. 21 - 24. Автор навів приклади деяких комбінованих втручань.

8. Бондарь Г.В., Суганяка В.Г, Бондар В.Г. Комбинированные операции с резекцией ободочной кишки по поводу местно-распространенного рака желудка // Клінічна хірургія. - 1993. - № 2. - С. 26 - 28. Автор показав переваги одномоментних комбінованих операцій з резекцією ободової кишки.

9. Думанский Ю.В., Псарас Г.Г., Бондарь В.Г., Никулин И.В., Суганяка В.Г. Непосредственный результат хирургического лечения рака культи желудка // Клінічна хірургія. - 1993. - № 3. - С. 37 - 39. Автор вивчив безпосередні результати хірургічного лікування хворих на рак кукси шлунка.

10. Думанский Ю.В., Попович А.Ю., Бондар В.Г. Реконструкция пищеварительного тракта после гастрэктомии путем создания функционально активных анастомозов // Журнал АМН України. - 1997. - Т.3, № 2. - С. 312 - 319. Автор вивчив віддалені результати.

11. Бондарь В.Г., Попович А.Ю., Поливанов А.К., Никулин И.В. Рефлюкс-эзофагит и рубцовый стеноз муфтообразного пищеводно-тонкокишечного анастомоза после выполнения гастрэктомии по поводу рака // Клінічна хірургія. - 1998. - №1. - С. 30 - 31. Автором проведений аналіз ускладнень, виникаючих після описаних операцій, і розроблені способи їх профілактики.

12. Бондарь Г.В., Думанский Ю.В., Попович А.Ю., Бондарь В.Г. Рак желудка - проблемы и возможности восстановительной хирургии // Журнал АМН України. - 1999. - Т.5, № 3. - С. 589 - 595. провів науковий огляд існуючих способів.

13. Бондарь Г.В., Попович А.Ю., Ладур А.И., Борота А.В., Пасарас Г.Г., Бондар В.Г. Первично-восстановительные комбинированные операции при раке желудка, прорастающем в толстую кишку // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип. 10. - С. 69 - 72. Автор показав перевагу і можливість виконання первинно-відновних комбінованих операцій.

14. Забудкин А.Ф., Бондар В.Г., Попович А.Ю., Комендант В.В. Эндолимфатические инфузии високих доз 5-ФУ у больных раком желудка // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 12. - С. 92-95. Автором проаналізовані результати застосування 5-ФУ у хворих на рак шлунка

15. Бондарь Г.В., Думанский Ю.В., Попович Ю.А., Бондарь В.Г. Рак желудка. 30 лет поиска: успехи и проблемы // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, № 4 . - С. 520 - 522. Автор проаналізував результати роботи клініки і літературні дані за останній час.

16. Попович А.Ю., Бондарь В.Г., Звездин В.П., Псарас Г.Г., Заика А.Н., Готовкин С.И. Гастрэктомия, профилактика ближайших и отдаленных осложнений // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000. - Т.9, № 4 . - С. 532 - 534. Автор вивчив найближчі ускладнення і показав доцільність виконання відновлення шлунково-кишкової безперервності.

17. Бондарь Г.В., Попович А.Ю., Думанский Ю.В., Бондарь В.Г. Перспективы пластической хирургии рака желудка (обзор литературы и собственных исследований) // Журнал АМН України. - 2001. - Т.7, № 2. - С. 260 - 274. дана научная оченка перспективам развития онко-хирургии

18. Попович А.Ю., Бондарь В.Г., Заика А.Н. Рак желудка сегодня: профилактика, диагностика, лечение // Международный медицинский журнал. - 2002. - №4. - С. 118 - 123. Автором вивчені безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак шлунка.

19. Бондарь В.Г., Богданов Б.А., Остапенко Ю.В. Медицинская и социальная реабилитация больных, оперированных по поводу рака дистального отдела желудка // Международный медицинский журнал. - 2002. - Т.8, № 3. - С. 105 - 107. Автором проведений статистичний аналіз матеріалів віддалених результатів лікування хворих на рак шлунка на матеріалах обласної МСЕК.

20. Бондарь Г.В., Попович А.Ю., Думанский Ю.В., Бондарь В.Г. Реконструкция пищеварительного тракта после полного удаления желудка // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2002. - Т.11, № 2. - С. 179 - 181. Автором проведений аналіз ускладнень після виконаних реконструктивних операцій з приводу раку шлунка.

21. Ладур А.И., Бондар В.Г., Совпель О.В., Сидюк А.В., Башеева Л.А. Полиорганный рак пищеварительного канала // Хірургія України. - 2003. - 1(5). - С. 46 - 50. Автором описано природу поліорганного раку.

22. Бондар В.Г., Остапенко Ю.В., Бондарь Г.В. Хирургическое лечение распространенного рака дистального отдела желудка // Клінічна хірургія. - 2003. - № 6. - С. 5-7. Автором проаналізовані безпосередні та віддалені результати.

23. Бондар В.Г., Танасичук-Гажиєва Н.В., Остапенко Ю.В., Богданов Б.А., Кузьменко Я.В. Радіонуклідна оцінка моторноевакуаторної функції кукси шлунка у хворих, оперованих з приводу раку дистального відділу // Український радіологічний журнал. - 2003. - № 2. - С. 152 - 153. Автором виконано радіосцинтиграфічне дослідження хворих, які перенесли дистальну резекцію шлунка, і проаналізована моторно-евакуаторна функція.

24. Бондарь В.Г. Богданов Б.А., Остапенко Ю.В., Заика А.Н., Бондарь Г.В., Дистальная резекция при малигнизированной хронической язве желудка // Хірургія України. - 2004. - 2 (10). - С. 54-57. Автором оцінені функціональні результати лікування хворих при малігнізації хронічної виразки.

25. Бондарь В.Г., Васильев В.В., Остапенко Ю.В., Лисовенко Н.И., Макарова Е.Н. Профилактика инфекционных состояний у больных злокачественными новообразованиями // Медицина неотложных состояний. - 2005. - №1. - С. 73 - 75. Автор проаналізував інфекційний стан онкологічних хворих.

26. Бондарь В.Г., Ияд Бакер, Заика А.Н. Субкардиальная резекция по поводу рака желудка // Клінічна хірургія. - 2005. - № 7. - С. 5 - 8. Автор проаналізував функціональний стан оперованих хворих на рак шлунка.

27. Бондар Г.В., Попович А.Ю. Бондар В.Г., Заика А.И., Болюх Б.А., Попович Ю.А. Рак желудка. На пути к решению проблемы // Хирургия Украины. - 2006. - №1(17). - С. 8-12. Автором проведений аналіз ускладнень після виконаних операцій з приводу раку шлунка.

28. Способ резекции желудка при раке: А.с. № 1737791, МКИ А 61 В 17/00 / Г.В. Бондарь, В.Г. Бондарь, В.В. Шевченко. - № 4683256/14; Заявл. 28.03.89; Опубл. 30.04.92, Бюл. №3. - 2 с.

29. Бондарь В.Г., Звездин В.П., Шевченко В.В., Думанский Ю.В., Никулин И.В. Искусственный жом из петли кишки при операциях на желудке // Современные методы применения клапанных анастомозов в гастроэнтерологии: Материалы Всесоюзного симпозиума (26-27 июня 1986 г.). - Курган, 1986. - С.60-61.

30. Звездин В.П., Шнырева Л.И., Готовкин С.И., Бондарь В.Г. Профилактика осложнений хирургического лечения рака желудка // Тез. докл. VIII съезда онкологов УССР. - Киев, 1990. - С. 556-588.

31. Бондарь В.Г., Астафьев О.И., Музалева А.Н. Радиоизотопный метод в оценке эффективности искусственного жома культи желудка // Юбилейный сборник науч. тр., посвященный 60-летию кафедры общей хирургии ДонМИ, Донецьк, 1992, Т.1. - С. 29.

32. Бондарь Г.В., Бондарь В.Г., Салиев Ю.А., Шевченко В.В. Симптоматические операции при опухолевом стенозе привратника // Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга: Тезисы докладов научн.-практ. конф. - Донецк, 1992. - С. 50.

33. Егоров А.Н., Поливанов А.К., Бондарь В.Г. Применение гипербарической оксигенации в дифференциальной диагностике начальных стадий рака желудка. ”Сучасні методи профілактики та ранньої діагностики злоякісних пухлин” // Матеріали респ. наук.-практ. конф. - Львів, 1992. - С. 23.

34. Бондарь В.Г. Изучение функций энтеро-энтеростомий в профилактике пострезекционных осложнений // Шляхи впровадження найбільш ефективних методів обліку та лікування онкохворих: Матеріали наук.-практ. конф. онкологів України (23-24 вересня 1993 р.). - Донецьк, 1993. - С. 52.

35. Бондарь В.Г. Пластические операции при раке желудка // Шляхи впровадження найбільш ефективних методів обліку та лікування онкохворих: Матеріали наук.-практ. конф. онкологів України (23-24 вересня 1993 р.). - Донецьк, 1993. - С. 48-49

36. Бондарь Г.В., Думанский Ю.В., Бондарь В.Г., Семикоз Н.Г., Готовкин С.И. Место пластической хирургии в комбинированном и комплексном лечении рака желудочно-кишечного тракта // Матеріали наук-практич. конфер. онкологів України 17-18 червня 1993. - Керч, 1993.- С. 12.

37. Бондарь Г.В., Бондарь В.Г. Думанский Ю.В., Звездин В.П., Яковец Ю.И., Попович А.Ю. Ближайшие результаты гастрэктомий // Шляхи впровадження найбільш ефективних методів обліку та лікування онкохворих: Матеріали наук.-практ. конф. онкологів України (23-24 вересня 1993 р.) - Донецьк, 1993. - С. 47-48

38. Салиев Ю.А., Никулин Ю.В., Бондарь В.Г., Шевченко В.В. Способ хирургического пособия при неоперабельном раке дистального отдела рака желудка // Шляхи впровадження найбільш ефективних методів обліку та лікування онкохворих. Матеріали наук.-практ. конф. онкологів України 23-24 вересня 1993р. - Донецьк. - 1993. - С. 181.

39. Попович А.Ю., Забудкин А.Ф., Бондарь В.Г. Эндолимфальная химиотерапия в комбинированном лечении гастроэзофагеального рака // Матеріали науково-практич. конф. онкологів України. 17-18 червня 1993. - Керч, 1993. - С. 41

40. Бондарь Г.В., Думанский Ю.В., Попович А.Ю., Бондар В.Г. Осложненный гастроэзофагеальный рак, непосредственные результаты лечения // Матеріали наук.-практич. конфер. онкологів України “Роль та місто облонко-диспансерів в організації онкологічної допомоги на-селенню України” Полта-ва, 9-10 червня 1994 р. - С. 54

41. Бондарь Г.В., Думанский Ю.В., Яковец Ю.И., Бондарь В.Г., Попович А.Ю., Звездин В.П., Фефелов А.И., Никулин И.В. Непосредственные результаты лечения рака желудка // Тезисы докладов юбилейной конф., посвящ. 75-летию проф. Л.Г. Завгороднего - Донецк: ДонМИ, 1994. - С. 54.

42. Салієв Ю.О., Бондар В.Г., Шевченко В.В. Симптоматичні операції при пухлинному стенозі пілоруса // Тез. доп. IX з'їзду онкологів. Вінниця. 13-15 вересня 1995р. Київ. - 1995. - С. 202.

43. Бондарь В.Г., Кайряк О.В. Лисовская Н.Ю. Иммунологические аспекты органоспецифического метастазирования // 1 съезд онкологов стран СНГ: Материалы съезда (3-6 декабря 1996 г.). - М., 1996. - Ч. 1. - С. 137-138

44. Бондарь В.Г., Богданов Б.А. Непосредственные и отдаленные результаты субкардиальной резекции мобилизованного желудка // Сб. научн. трудов молодых учених и специалистов, посвящ. 65-летию ДонГМУ. - Донецк: ДонГМУ, 1996. - С. 19-22.

45. Бондарь Г.В., Попович А.Ю., Думанский Ю.В., Бондарь В.Г. Реконструктивная пластика после полного удаления желудка // Актуальные проблемы онкологии и медицинской радиологии // Сб. научн. тр. - Минск: НИИ онкологии и медицинской радиологии МЗ БР. - 1996. - С. 134-138.

46. Бондарь Г.В., Бондарь В.Г. Ладур А.И. Комбинированные и паллиативные операции при раке желудка // Актуальні питання сучасної хірургії. Нові шляхи в хірургії: Матеріали міжнар. наук. конф. (18-20 вересня 1997 р.). - Ужгород, 1997. - С. 159.

47. Попович А.Ю., Бондарь В.Г., Ладур А.И., Суганяка В.Г. Первично-восстановительные резекции толстой кишки при распространенном раке желудка / Проблемы колопроктологии. - Вып. 16. - Респ. сб. научн. тр. / Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Г.И.Воробьева, д.м.н. И.Л.Халифа. М.-ГНЦ колопроктологии МЗ РФ. - 1998. - С. 221-223.

48. Бондар В.Г., Ладур А.И., Совпель О.В., Сидюк А.В. Полиорганный рак пищеварительного канала // Злоякісні новоутворення: Матеріали наук.-практ. конф. “Нове в діагностиці та лікуванні онкологічних захворювань органів травлення” (10-12 вересня 2003 р.). - Київ, 2003. - Вип. 6. - С. 45

49. Бондарь В.Г., Ладур А.И., Кравцова В.Н., Совпель О.В., Сидюк А.В., Ищенко Р.В. Полиорганная хирургия органов брюшной полости при раке // Ш съезд онкологов и радиологов СНГ: Материалы съезд (25-28 мая 2004 г.). - Минск, 2004. - Ч. ІІ. - С. 96.

Размещено на Allbest.ru