Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемією

Для визначення ризику розвитку рецидиву пропонується двоетапний алгоритм прогнозування перебігу ГЛЛ у дітей: 1) формування групи з добрим прогнозом щодо розвитку рецидиву на основі наступних клінічних та лабораторних критеріїв: вік дітей старші за 3 роки та молодші за 9 років, без периферичної лімфаденопатії та спленомегалії, особи з зернистим та гранулярним характером розподілу PAS-речовини у бластах; 2) для уточнення прогнозу у несприятливій групі щодо ризику виникнення рецидиву доцільне централізоване визначення експресії маркерів -- CD10, CD13, CD34.

У хворих на гостру лімфобластну лейкемію з метою запобігання інфекційним та геморагічним ускладненням, які стають причиною небажаних перерв в період проведення програмної цитостатичної терапії і знижують її ефективність, необхідно проводити в достатньому об'ємі супровідну терапію захисту із застосуванням антибіотиків широкого спектру дії, протигрибкових та противірусних медикаментів, колонієстимулюючих факторів та внутрішньовенного імуноглобуліну, компонентів крові, імунопрофілактику гепатитів, запобігання розвитку цитостатичної міокардіопатії та нейропатії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Дзісь Є.І., Бернар О.В., Орищенко Н.В., Довганик З.В., Гайда Г.З., Дорош О.І., Логінський В.Є. Дослідження порушень гемостазу у дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію, під час програмної цитостатичної терапії // Практична медицина. 2001. №1, Т.VІІ. С. 54-60. (Здобувач виконав фрагмент клінічних досліджень, проводив лікування частини хворих та спостереження за ними).

Логінський В.Є., Лебедь Г.Б., Дорош О.І., Петрух А.В., Глинська О.В., Виговська Я.І. Імунофенотипічна діагностика гострої лімфобластної лейкемії // Онкология. 2002. Т.4, №4. С. 256-258. (Здобувач виконав фрагмент клінічних досліджень, проводив лікування частини хворих та спостереження за ними, підготував публікацію до друку).

Дорош О.І., Виговська Я.І., Лебедь Г.Б., Поліщук Р.С., Трояновська О.О., Петрух А.В, Логінський В.Є. Аналіз початкових клініко-гематологічних проявів при окремих імунофенотипових варіантах гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Вісник наукових досліджень. 2003. №2. С. 14-17. (Здобувач провів збір клінічного матеріалу, проводив лікування частини хворих та спостереження за ними, статистичний аналіз отриманих даних, підготував публікацію до друку).

Поліщук Р.С., Дорош О.І., Виговська Я.І., Цимбалюк І.П., Степанюк О.І., Бойко Я.Є., Лебедь Г.Б., Логінський В.Є. Актуальні проблеми протокольного лікування рецидивів гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Український журнал гематології та трансфузіології. 2003. Т.3, №6. С. 20-25. (Здобувач провів збір клінічного матеріалу, проводив лікування частини хворих та спостереження за ними, статистичний аналіз отриманих даних, підготував публікацію до друку).

Дорош О.І., Виговська Я.І., Поліщук Р.С., Цимбалюк-Волошин І.П., Трояновська О.О., Скоропад Л.Л., Степанюк О.І., Дубей Л.Я., Козлова О.І., Миндюк О.В.. Прогнозування наслідків лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей на основі клініко-гематологічних характеристик // Практична медицина. 2005. №1, Т. ХІ. С. 13-19. (Здобувач провів збір клінічного матеріалу, проводив лікування частини хворих та спостереження за ними, статистичний аналіз отриманих даних, підготував публікацію до друку).

Дорош О.І., Дубей Л.Я.. Прогностичне значення ранньої відповіді на преднізолон у дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію, при застосуванні протокольного лікування // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології, Київ Луганськ Харків 2005. Випуск 6, Т. 69. С. 134-143. (Здобувач провів збір клінічного матеріалу, проводив лікування частини хворих та спостереження за ними, статистичний аналіз отриманих даних, підготував публікацію до друку).

Миндюк О.В.,Трояновська О.О., Степанюк О.І., Поліщук Р.С., Дзісь Є.І., Бойко Я.Є., Дорош О.І., Скоропад Л.Л. Ускладнення при проведенні програмної терапії BFM'90 у дітей, хворих на гостру не В-клітинну лімфобластну лейкемію // Проблеми патології в експерименті та клініці, Дрогобич. 1994. Т. ХV. С. 215-218. (Здобувач здійснив набір матеріалу).

Поліщук Р.С., Миндюк О.В., Трояновська О.О., Цимбалюк І.П., Дорош О.І., Степанюк О.І., Скоропад Л.Л., Петрух А.В., Глинська О.В., Вовк Г.П Ефективність протокольного лікування дітей з гострою не-В лімфобластною лейкемією за модифікованою програмою BFM // Матеріали VІІІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Львів-Трускавець, 2000. С. 176.

Дорош О.І., Поліщук Р.С., Виговська Я.І., Лебедь Г.Б., Петрух А.В., Глинська О.В., Логінський В.Є. Імунофенотиповий варіант гострої лімфобластної лейкемії як один з прогностичних критеріїв перебігу хвороби // Матеріали наук.-практ. конференції “Проблеми онкоімунології: наукові та прикладні аспекти”, Онкология. 2003. Т.5, №2. С. 143.

Дорош О.І., Поліщук Р.С., Глинська О.В., Петрух А.В. Прогностичне значення імунофенотипу гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конференції “Питання імунології в педіатрії”, Перинатологія та педіатрія. 2003. №3. С. 73.

Дорош О.І., Поліщук Р.С., Трояновська О.О., Цимбалюк-Волошин І.П., Скоропад Л.Л., Степанюк О.І., Козлова О.І., Виговська Я.І. Частота рецидивів гострої лімфобластної лейкемії у дітей залежно від тривалості перерв у протокольній терапії // Матеріали наук.-практ. конференції “Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання”, Український журнал гематології та трансфузіології. 2005. Т.5, №4 (додатковий). С. 42-43.

Дорош О.І., Поліщук Р.С., Глинська О.В., Петрух А.В., Лебедь Г.Б., Логінський В.Є., Виговська Я.І. Рівень експресії імунологічних маркерів на лімфобластах як прогностичний критерій перебігу гострої лімфобластної лейкемії у дітей // Матеріали наук.-практ. конференції “Актуальні проблеми гематології та трансфузійної”, Український журнал гематології та трансфузіології. 2005. Т.5, №5 (додатковий). С. 13.

Анотація

Дорош О.І. Прогностичні фактори, що впливають на перебіг та результати програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у дітей з гострою лімфобластною лейкемією. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 - Гематологія та трансфузіологія. Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2006.

У дисертації визначено прогностичні фактори перебігу гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ) у дітей при проведенні програмної терапії ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 (базовий протокол ALL-BFM 90/95). Встановлено низку незалежних чинників прогнозування події, імовірності розвитку рецидиву та летального наслідку при різних підваріантах ГЛЛ та внаслідок часового порушення програмної терапії. Показано, що несприятливими чинниками щодо безподійного виживання є вік дітей до 3 років та понад 9 років, ініціальна лімфаденопатія (розміри лімфовузлів понад 1 см), збільшення розмірів печінки та селезінки, наявність медіастинальної пухлини, лейкоцитоз >100,0 Г/л, відсутність відповіді на преднізолонову префазу. Несприятливими імунофенотиповими ознаками є належність хворих до Т- та про-В ГЛЛ, коекспресія на бластах В-, Т-клітинних і мієлоїдних маркерів (В+Т+Му ГЛЛ), наявність антигенів CD38 та CD13. За допомогою дискримінантного аналізу розроблено комплекс прогностичних чинників перебігу хвороби та виділено мінімальний набір незалежних факторів для прогнозу ефективності лікування ГЛЛ. Розроблено методику прогнозування перебігу ГЛЛ у дітей на підставі сформульованого алгоритму. Ключові слова: гостра лімфобластна лейкемія, діти, протокольне лікування, прогностичні фактори, безподійне виживання, безрецидивне виживання, летальний наслідок.

Аннотация

Дорош О.И. Прогностические факторы, что влияют на течение и результаты программной терапии ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 у детей с острой лимфобластной лейкемией.. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.31 - Гематология и трансфузиология. Институт гематологии и трансфузиологии АМН Украины, Киев, 2006.

В диссертации определены прогностические факторы течения острого лимфобластного лейкоза (ОЛЛ) у детей при проведении программной терапии ГЛЛ-ДГЛУ 93/95 (базовый протокол ALL-BFM 90/95). Выделен ряд независимых прогностических факторов, которые необходимо учитывать для прогнозирования события, рецидива и смерти при разных иммунофенотипических подвариантах ОЛЛ и в результате временного нарушения проведения протокольного лечения. Показано, что неблагоприятными прогностическими факторами безсобытийного выживания являются возраст больных детей до 3 лет и после 9 лет, инициальное увеличение размеров лимфоузлов более 1 см, печени и селезенки, наличие медиастинальной опухоли, лейкоцитоз > 100,0 Г/л, отсутствие ответа на преднизолоновую префазу. К неблагоприятным иммунофенотипическим признакам относятся Т- и про-В ОЛЛ, коэкспрессия на бластах В-, Т-клеточных и миелоидных маркеров (В+Т+Му ОЛЛ), присутствие антигенов CD38 и CD13. С помощью дискриминантного анализа разработано комплекс прогностических факторов течения ОЛЛ и выделено набор независимых факторов для прогнозирования эффективности лечения ОЛЛ. Разработана методика прогнозирования течения ОЛЛ у детей на основании сформулированного алгоритма. Ключевые слова: острая лимфобластная лейкемия, дети, протокольное лечение, прогностические факторы, безсобытийное выживание, безрецидивное выживание, летальный исход.

Summary

Dorosh О.І. Prognostic Factors of Clinical Course and Treatment Outcome of programmed ALL-CALU 93/95 therapy in children with Acute Lymphoblastic leukemia. - Manuscript. The thesis is presented for a candidate's degree in medicine, specialisation 14.01.31 - Hematology and Transfusiology. - Institute of Hematology and Transfusioligy, of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

On the basis of complex evaluation of haematologic, cytomorphologic and immunophenotypical data as well as analysing clinical features of the disease in 125 children we estimated predictors of treatment outcome of childhood acute lymphoblastic leukemia (ALL) in children treated by ALL-CALU 93/95 treatment regimen (basis protocol ALL-BFM 90/95). We established a bundle of independent prognostic factors of the event (treatment failure, relapse and death), probability of relapse and lethal outcome (early death, death after attaining the 1^st remission on different stages of protocol treatment and after treatment completion) in different subtypes of ALL and after deviation in terms of programme ALL treatment regimen. Poor prognostic factors of event-free survival included the age of children under 3 years and above 9 years, liver and spleen enlargement, mediastinal mass, WBC count 100,000 per L and more, the absence of treatment response on prednizolone prefase treatment. Unfavourable immunophenotypical features included T-lineage and pro-B-lineage type of leukemia, coexpression of B-, T-cell and myeliod markers in blast cells, (В+Т+Му ALL), presence of CD13 and CD38 antigens, absence of CD10, CD20 and CD34 expression. Taking into account correlation of clinical and immunophenotypical features we worked out the practical approach to recognition the patients with low risk of the event on the basis of presense of 2 and more criteria of the 4 mentioned (age 3-9 years, absence of liver and spleen enlargement, elongation of the II protocol terms over 20 days, perfect response to prednizolone therapy). We discovered straight correlation between ALL relapse frequency and duration of breaks in protocol II ower 20 days and overall duration of breaks in therapy of the 1^st acute period over 40 days. We noted correlation between relapse and impossibility of complete protocol M performance. On the basis of discriminant analysis we worked out the complex of predictors for clinical course of the disease and marked out the minimal complex of independent factors for treatment efficiency prognosis. Such clinical features included the age of patient under 3 and over 9 years, absence of treatment response in prednizolone phase, hepatomegaly and elongation of protocol II by over 20 days (overall correctness of prognosis is 72,3%). The low-risk group in terms of relapse of ALL patients after ALL-CALU 93/95 treatment (negative predictive value for relapse 85,7%) is characterized by age 3-9 years, absence of peripheric lymphadenopathy and splenomegaly, belonging to low-risk or standars risk group according to clinical features, positive glycogen blast reaction in the form of granules, positive expression in leucemic cells CD10, CD34 and the absence of CD13, perfect primary response to prednizolone therapy, elongation of protocol II terms by less than 20 days. Independent predictors of lethal outcome absence (overall correctnesss of prognosis 77,3%) include the age of patient 3 - 9 years, belonging to low-risk or standard-risk group according to clinical features, perfect primary response to prednizolone therapy; enlargement of lymph nodes less than 1 cm and negative blast acid phosphatase activity have border significance. We worked out the methodology of relapse prognosis in children with ALL on the basis of 2-step algoritm: 1) recognition of risk group for relapse on the basis of clinical data: age of patient over 3 and less than 9 years, absence of peripheric lymphadenopathy and spleen enlargement, granular PAS-reaction of blasts; 2) the patients of unfavourable group need centralized evaluation for CD10, CD13, CD34 markers expression. Key words: acute lymphoblastic leukemia, children, protocol treatment, prognostic factors, event-free survival, relapse-free survival, lethal outcome.

Размещено на Allbest.ru