Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна проблема

При застосуванні офсетних фарб на відміну від інших поліграфічних матеріалів у повітрі робочої зони знаходяться не тільки їх леткі компоненти, але й фарбовий аерозоль, токсична дія якого (офсетні фарби “Фарбент”) у білих щурів проявлялася симптомами пригнічення ЦНС (зниження рухливості і рефлекторних реакцій, в'ялість, сонливість, бокове положення). Наявність пігменту у фарбовому аерозолі суттєво впливала на стан ЦНС та поведінкові реакції тварин. Найбільш виражені зміни показників поведінкових реакцій щурів (збільшення вертикальної і горизонтальної активності, “норкового” рефлексу, зниження СПП) виникали під дією фарбового аерозолю, який містить азопігменти.

За параметрами гострої пероральної токсичності офсетні фарби належать до малонебезпечних речовин 4 класу, оскільки DL₅₀ для них переважає 10000 мг/кг. Експериментальними дослідженнями доведено, що здатність проникати крізь непошкоджену шкіру і викликати при цьому прояв токсичної дії, не властива офсетним фарбам. Це пояснюється тим, що поліграфічні фарби є гетерогенною дисперсною системою, в яких має місце міжмолекулярна взаємодія з утворенням коагуляційних структур - агрегатів і агломератів пігментних часток, первинних і вторинних надмолекулярних структур олігомерів і полімерів. За одноразового контакту зі шкірою подразнювального ефекту жодна з досліджуваних фарб не викликає. Багаторазові аплікації вітчизняних фарб серії “Фарбент” викликають явища контактного дерматиту. Іритативний ефект досить характерний і сильновиражений (8 балів) для чорних вітчизняних офсетних фарб. Нормалізація офтальмостатусу без медикаментозного лікування при цьому спостерігається на 7-8 добу. Сумарний бал пошкоджувальної дії під час попадання на слизові оболонки очей вітчизняних і імпортних кольорових фарб - 2-5. Симптоми подразнення зникають на 2-3 день без медикаментозного лікування. Досліджені композиції мають слабку кумулятивну активність. Токсичний вплив при багаторазовому надходженні проявляється збільшенням SH-груп крові, активності каталази крові, змінами альбуміно-глобулінового співвідношення у сироватці крові, зниженням антитоксичної функції печінки і зниженням імунореактивності. Патоморфологічними дослідженнями внутрішніх органів після закінчення експерименту виявлено вакуольну дистрофію клітин епітелію канальців нирок, помірну гіперплазію лімфоїдних фолікулів селезінки, дистрофічні зміни клітин портпортальної зони печінки.

Встановлено, що чорні офсетні фарби сенсибілізуючим ефектом не володіють, у той же час, як тріадні композиції викликали стан підвищеної чутливості організму в 50-75 % морських свинок в експерименті за схемою нашкірних аплікацій. Про це свідчать позитивні провокаційні епікутанні проби та вірогідне збільшення кількості еозинофілів у периферійній крові сенсибілізованих тварин. При ізольованому та комплексному надходженні офсетних фарб в організм експериментальних тварин упродовж 30 діб з боку клітинної ланки імунітету спостерігалось підвищення загальної кількості Т-лімфоцитів, у тому числі Т-хелперів, тоді як чисельність Т-супресорів значно знижувалась. У результаті змін числа регуляторних Т-клітин різко зростав імунорегуляторний індекс. При надходженні в організм піддослідних тварин через шкіру офсетні фарби впливали на складові гуморального імунітету, а саме - зменшують кількість В-лімфоцитів та підвищують рівень Ig A у сироватці крові, тоді як концентрації імуноглобулінів інших класів (IgG, IgM) не відрізняються від контрольних значень (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив ізольованої та комплексної дії офсетної фарби серії “Geopro" (Nukorin Comporation”, Корея) на стан гуморальної ланки набутого імунітету білих щурів

Показники	Вплив на шкіру	Вплив на шкіру + інгаляція	Контроль
ЦІК, ум. од.	37,92±1,23	36,5±1,08	36,75±1,69
IgG, г/л	1,125±0,180	1,35±0,13	1,30±0,11
IgA, г/л	0,82±0,20	1,07±0,18*	0,41±0,08
Ім., г/л	0,85±0,07	0,97±0,055*	0,745±0,063

Примітка: * - p<0,05

Офсетні фарби не здатні викликати мутації на індикаторних штамах Salmonella typhimurium TA-98 і TA-100.

Вивчення міграції хімічних речовин у модельних умовах під час нанесення офсетних фарб показало, що пріоритетними забруднювачами повітря є пари вуглеводнів аліфатичних і фарбовий аерозоль. Під час висихання у повітря поступають вуглеводні аліфатичні.

Фарби для флексографії залежно від використаного розчинника поділяються на 3 групи: спиртові, водні та водно-спиртові.

Вітчизняна промисловість флексографічні фарби не випускає. Більшість імпортних флексографічних фарб - малотоксичні препарати, DL₅₀ яких перевищує 5000 мг/кг (4 клас небезпеки). У клінічній картині реєструються симптоми ушкодження центральної нервової системи і подразнювальна дія. Іритативний ефект у водних фарб проявляється слабо. Сумарний бал пошкоджуючого впливу під час попадання на слизові оболонки очей спиртовмісних композицій становить 3. Флексографічні фарби мають здатність проникати крізь непошкоджену шкіру і подразнювати її (гіперемія, сухість після тривалого контакту). Здатність до накопичення в організмі незначна, К_cum перевищує 12,8. Вивчені композиції викликають сенсибілізацію організму.

Суттєво вирізняється токсичність флексографічних фарб фірми “Printing Inks Technology AG”, що містять органічні розчинники. Досліджені в аспекті гострої пероральної токсичності, ці кольорові композиції (біла, чорна, тріадні, пантонові) є помірно токсичні сполуки (DL₅₀ 3000-5000 мг/кг, 3 клас небезпеки згідно з класифікацією ГОСТ 12.1.007-76 [248]) з яскраво вираженим впливом на ЦНС. Розвиток клінічного симптомокомплексу подібний при інгаляційному і ентеральному впливах (лише подовжений у часі при внутрішньошлунковому введенні): прогресуюча загальмованість без стадії збудження, гіподинамія з порушенням координації рухів (“хитка”' та “гусяча” хода із завалюванням на бік), частковий парез задніх кінцівок, ознаки подразнення слизових оболонок, розпластане положення, важке дихання, бокове положення, наркотичний сон. На аутопсії - повнокрів'я внутрішніх органів, точкові багаточисельні крововиливи в легенях. Загибель тварин віддалена на 2-5 діб досліду. Цим фарбам притаманна висока кумулятивна активність (I_cum = 0,2-0,5, ЕТ₅₀ = 2-4 доби, ЕТ_50(n) < 5 діб, група кумулятивності І Б за Б. М. Штабским (1973). Досліджені композиції володіють перкутанною токсичністю з характерним ураженням ЦНС при слабовираженій пошкоджувальній дії на слизові оболонки і шкіру. Фарби викликають сенсибілізацію організму морських свинок в експерименті за схемою нашкірних аплікацій. Вплив флексографічних фарб на стан імунної системи щурів викликав зміни показників клітинного імунітету. Водні флексографічні фарби, не дивлячись на шлях надходження (шкіра чи комбінація шкіра+інгаляція), не впливають на кількість загальних Т-лімфоцитів та Т-клітин з супресорною активністю, підвищують у периферійній крові щурів чисельність Т-хелперів, однак імунорегуляторний індекс при цьому залишається високим. З боку гуморального імунітету спостерігається зменшення кількості В-лімфоцитів, але концентрація сироваткових імуноглобулінів не відрізняється від показників контрольної групи як при нанесенні фарби на шкіру, так і при комплексній експозиції. У щурів останньої групи визначався підвищенний рівень тільки IgA (табл. 4).

Таблиця 4

Вплив ізольованої та комплексної дії водної флексографічної фарби (“Printing Inks Technology AG”, Німеччина) на стан гуморальної ланки набутого імунітету білих щурів

Показники	Вплив на шкіру	Вплив на шкіру + інгаляція	Контроль
ЦІК, ум. од.	38,50±1,43	39,17±1,28	36,75±1,69
IgG, г/л	1,40±0,11	1,5±0,10	1,30±0,11
IgA, г/л	0,69±0,16	0,92±0,16*	0,41±0,08
IgМ, г/л	0,725±0,070	0,895±0,070	0,745±0,063

Примітка: * - p<0,05

Спиртові флексографічні фарби при ізольованій і комплексній експозиції викликають у тварин збільшення у периферичній крові кількості Т- та зменьшення кількості В-лімфоцитів. Чисельність Т-хелперів зростає після нанесення фарб на шкіру тварин, а Т-супресорів підвищується лише за їх комбінованої дії. Останнє сприяє зменшенню імунорегуляторного індексу особливо у групі щурів при надходженні фарби через шкіру та інгаляційно. Для обох груп піддослідних тварин було характерне підвищення у сироватці крові концентрації IgA (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив ізольованої та комплексної дії спиртової флексографічної фарби серії “Poliroto Gold” (“FISAT S.P.A”. Італія) на стан гуморальної ланки набутого імунітету білих щурів

Показники	Вплив на шкіру	Вплив на шкіру + інгаляція	Контроль
ЦІК, ум. од.	41,83±1,0	38,75±2,53	36,75±1,69
IgG, г/л	1,325±0,125	1,4±0,114	1,30±0,1114
IgA, г/л	0,74±0,42	1,05±0,17*	0,41±0,083
IgМ, г/л	0,803±0,07	0,91±0,133	0,745±0,063

Примітка: * - p<0,05

поліграфічний забруднення хімічний токсикометрія

Перелік шкідливих речовин, які поступають у повітря робочої зони при використанні флексографічних фарб, включає: етиловий спирт, ізопропіловий спирт, етил- і бутилацетат, метилметакрилат.

Розчинники флексографічних фарб FF 2 ("IXO NEUBER" Польща), “LUBIS-FLEXOL”, “LUBIS-EТOL” ("LUXALL" Sp.z o.o. Польща), "ХЕМIСОЛ-11" (“JLC-CHEMIE”, Австрія), “Фарбент РА” і “Фарбент РБ” (ЗАТ “Свема-ППП” м. Шостка) володіють подразнювальною дією, викликають сенсибілізацію організму, ураження ЦНС не тільки внаслідок інгаляційного впливу, а і при попаданні на шкіру.

Розріджувачами флексографічних фарб є метоксипропанол і етоксипропанол (“IXO NEUBER” Польща). В умовах статичного інгаляційного затруєння білих мишей, пари метоксипропанолу і етоксипропанолу викликають у піддослідних тварин симптоми подразнення слизових оболонок та ураження ЦНС: гіподинамію, кволість, сонливість, розлад координації рухів, наркотичний сон. ЛД₅₀ per os для білих щурів перевищує 5000 мг/кг. Обидва розріджувачі володіють шкірно-резорбтивною дією. Однократна "хвостова проба" (експозиція 4 години) викликала розвиток інтоксикації: атонію, підвищену реакцію на зовнішні подразники. На шкірі відмічались ознаки подразнювального ефекту - сухість та лущіння. Препарати володіють іритативною дією. В субхронічному експерименті за методикою Ліма виявлена слабка кумулятивна активність метоксипропанолу та етоксипропанолу. Сенсибілізацію організму препарати не викликають.

Отримані результати свідчать про можливий негативний вплив даних розріджувачів на здоров'я працюючих. В той же час необхідно відмітити відсутність для них нормативів та методів визначення концентрацій у повітрі робочої зони.

Сучасні процеси друку супроводжуються оздобленням готової продукції за рахунок лакування, при цьому виникає додаткове забруднення повітря робочої зони і можливість негативного впливу на працюючих. У поліграфії застосовують чотири типи лаків: дисперсійні на водній основі (водорозчинні), на основі летких розчинників, на оливній основі (друкарські лаки) та УФ-лаки.

Результати санітарно-хімічного аналізу свідчать, що під час використання дисперсійних лаків у повітрі знаходяться пари ізопропілового спирту, моноетаноламіну, бутилакрилату і метилакрилату. В умовах інгаляційних еспериментів цей леткий комплекс викликає у білих мишей розвиток гострої інтоксикації, у клінічній картині якої переважають симптоми ураження ЦНС і подразнення верхніх дихальних шляхів. Під час перорального введення дисперсійних лаків клінічна картина характеризується прогресуючою адинамією та симптомами подразнення слизових оболонок. DL₅₀ для білих щурів перевищує 5000 мг/кг. Токсично-резорбтивного ефекту не виявлено. Подразнювальна дія на слизові оболонки очей незначна (2 бали). Кумулятивна активність слаба (К_cum > 5). Під час використання схеми нашкірних аплікацій дисперсійні лаки викликають стан гіперчутливості організму.

Застосування лаків на основі летких розчинників супроводжується надходженням у повітря парів етилацетату, ізопропілового і етилового спиртів, формальдегіду.Ця газоповітряна суміш під час експозиції (2 години) викликає у білих мишей наркотичний сон і часткову загибель тварин в експериментальній групі. Заміна в рецептурі лаку етилового та ізопропілового спиртів на пропіловий різко посилює токсичність і призводить до 100 % смертності в умовах статичного затруєння. Під час перорального введення токсичність цих препаратів залишається на рівні 4 класу небезпеки з аналогічною, описаною вище, картиною ураження ЦНС. “Хвостова” проба на білих щурах свідчить про наявність шкірно-резорбтивного ефекту - адинамія після закінчення експерименту, “хитка” хода при пересуванні. Проявів місцево-подразнювальної дії на шкірі не виявлено. Інокуляція лаків у кон'юнктивальний мішок ока кроликів викликає гіперемію (2 бали), набряк (1 бал), виділення (2 бали). В умовах повторного введення у шлунок лаків на основі летких розчинників виявлено середні кумулятивні властивості (К_cum = 5,2 - 5,8). Лаки викликають стан сенсибілізації організму під час попадання на шкіру.

У рецептуру лаків на оливній основі входять синтетичні смоли, органічні пігменти, рослинні і мінеральні оливи, що зумовлює поступлення у повітря робочої зони аліфатичних вуглеводнів фракції С₁-С₁₀. Інгаляційна дія і пероральне введення препаратів загибелі тварин (білі щурі і миші) не викликають. У клінічній картині гострої інтоксикації переважають симптоми загальнотоксичної дії. Резорбтивно-токсичний і місцево-подразнювальний ефекти під час попадання на шкіру відсутні. Місцево-подразнювальна дія на слизові оболонки очей виражена сильно: гіперемія інтенсивністю 2 бали, виділення - 2 бали, набряк - 2 бали. Лаки на оливній основі володіють слабкими кумулятивними властивостями і викликають сенсибілізацію організму.

Лаки ультрафіолетового закріплення містять акрилові або епоксиакрилові смоли з подвійними зв'язками, акрилові мономери або олігомери, фотоініціатори. Це малотоксичні сполуки, які володіють резорбтивно-токсичною дією зі слабовираженим подразнювальним ефектом при попаданні на шкіру і слизові оболонки. Зумовлюють алергізацію організму. Мутагенна активність не зафіксована.

Пріоритетними забруднювачами повітря при використанні лаків УФ-закріплення являються метилметакрилат та формальдегід, концентрації яких близькі до значень ГДК.

Для виготовлення друкарських фарб і лаків УФ-закріплення, рельєфних полiмерних друкарських форм офсетного і флексографiчного друку застосовують рiдкi фотополiмернi композиції (РФПК).

Як світлочутливий матеріал у композиціях використовують полімерно-мономерно-олігомерні або олігомерно-мономерні суміші, які опромінюються ультрафіолетовими променями. Основою композиції є похідні целюлози, олігоефіракрилати, олігоефірмалеїнати, олігоуретанакрилати, метилметакрилати, поліаміди. Як фотоініціатор використовують бензоїл, альфа-хлорантрахінон або бензофенон, інгібітор - гідрохінон, для підвищення світлочутливості - триетаноламін, поліетиленгліколь.

Дані якісного і кількісного аналізу, отримані у санітарно-хімічному експерименті, підтверджують результати досліджень хімічних факторів виробничого середовища, згідно з якими пріоритетними забруднювачами під час використання РФПК є метилакрилат та метилметакрилат, концентрації яких перевищують гігієнічні нормативи у декілька разів. Толуілендиізоціанат, етиленгліколь, формальдегід та кислота метакрилова присутні у повітрі у незначних кількостях. Тобто на відміну від інших композиційних поліграфічних матеріалів, наприклад синтетичних клеїв, в яких провідним шкідливим компонентом виступає формальдегід, токсична дія РФПК обумовлена впливом ефірів акрилової і метакрилової кислот. В інгаляційних експериментах це проявляється симптомами подразнювальної дії і ураженням ЦНС. При однократному пероральному надходженні переважають симптоми ураження ЦНС. В умовах повторного введення РФПК у шлунок щурів спостерігалось зниження окислювально-відновних процесів і зворотні структурні зміни у нирках, печінці, головному мозку, периферичній нервовій системі. Ступінь вираженості кумулятивних властивостей коливається від слабкого до сильного, що обумовлено відсотковим співвідношенням компонентів, а також наявністю у складі композицій різних цільових домішок.

При аплікації на слизову оболонку ока кроликів та шкіру щурів і морських свинок РФПК виявляють подразнювальні, резорбтивні і сенсибілізуючі властивості. За довготривалого впливу розвивається контактний дерматит.

Створення нових фотополімерних композицій супроводжується включенням в їх рецептуру компонентів, які не вивчено токсикологічно і потребують наукового обгрунтування гранично допустимої концентрації у повітрі робочої зони, а за умови попадання у стічні води - гранично допустимої концентрації у воді відкритих водойм. Проведення таких досліджень проілюстровано на прикладі 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду, ацетофталату целюлози і гліцидилметакрилату.

1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид за параметрами гострої токсичності відноситься до 4 класу малонебезпечних речовин. Резорбтивно-токсичним та місцево-подразнювальним ефектами під час попадання на шкіру не володіє. Викликає слабке подразнення слизових оболонок очей. Субхронічний пероральний вплив препарату характеризується симптомами загальнотоксичної дії та проявами сильної кумулятивної активності (К_cum = 3,5). Під час інгаляційного надходження в організм щурів 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид викликає зрушення інтегральних та гематологічних показників, а також зміни функціонального стану печінки. В якості близької до порогової концентрації при інгаляційному надходженні (Lim_ac), за загальнотоксичним ефектом визначена величина 124,14 мг/м³. Негативні шкірні провокаційні проби свідчать про відсутність алергенної перебудови організму тварин під дією 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду. В тесті Еймса генотоксичності препарату не виявлено. ОБРВ 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду рекомендований на рівні 5 мг/м³ (аерозоль).

Ацетофталат целюлози за параметрами гострої токсичності відноситься до речовин 4 класу небезпеки. Однократний інгаляційний вплив препарату не викликає у білих щурів загибелі і симптомів гострої інтоксикаці. Максимальна концентрація ацетофталату целюлози в затруювальній камері складала 987,03±47,44 мг/м³. Шкірно-резорбтивною та місцево-подразнювальною дією препарат не володіє. Подразнює слизові оболонки очей. Кумулятивна і алергенна активність препарату слабка. Гонадотоксичний і мутагенний ефект не виявлено. ГДК ацетофталату целюлози у повітрі робочої зони рекомендована на рівні 10 мг/м³ (3 клас небезпеки, аерозоль).

Гліцидилметакрилат (ГМА) за параметрами гострої токсичності належить до речовин 3 класу небезпеки. Середньосмертельні дози становлять: для білих щурів - 700 мг/кг, для білих мишей - 530 мг/кг, для морських свинок - 850 мг/кг. Середній час загибелі тварин за однократного впливу речовини (ЕТ₅₀) дорівнює 15,5 год. Препарат не володіє резорбтивно-токсичним і місцево-подразнювальним ефектом під час попадання на шкіру. Потрапляючи на слизові оболонки очей викликає гнійний кон'юнктивіт з помутнінням рогівки. За субхронічного надходження ГМА викликає у крові білих щурів підвищення концентрації гемоглобіну і зниження кількості еритроцитів, порушення окислювально-відновних процесів в організмі піддослідних тварин і змінює функціональний стан печінки. Мінімальна діюча доза для умов субхронічного досліду знаходиться на рівні 2,8 мг/кг. Володіє кумулятивною активністю сильного ступеня (K_cum=2,6).

Хронічна інтоксикація, яку викликає ГМА у щурів, характеризується лейкопенією, зниженням активності холінестерази і каталази крові, фазовими коливаннями трансаміназ у сироватці крові. Максимально недіюча доза (МНД) ГМА у хронічному експерименті становила 0,112 мг/кг.

При внутрішньошкірній сенсибілізації ГМА проявляє алергенні властивості. Не вливає на функціональний стан сперматозоїдів і не викликає достовірних змін морфометричних показників сперматогенезу білих щурів.

ГМА впливає на органолептичні властивості води, змінює процеси амоніфікації, нітрифікації та біологічного споживання кисню, Поріг сприйняття запаху ГМА встановлений на рівні 1,413 мг/л, практична межа запаху визначена в концентрації 3,13 мг/л. Поріг сприйняття присмаку - 2,155 мг/л, практична межа присмаку визначена в концентрації 4,784 мг/л. Порогова і недіюча концентрації ГМА за впливом на санітарно-хімічний режим водойм становлять відповідно 0,445мг/л і 0,089 мг/л.

ГДК ГМА у воді водойм обгрунтована на рівні 0,09 мг/л, лімітуюча ознака шкідливості - загальносанітарна, 3 клас небезпеки.

Аналіз інформації, одержаної під час токсикологічних досліджень, і зіставлення її з аналогічною про вивчені раніше полімервмісні препарати для обробки шкіри, змащувально-охолоджувальні рідини, лакофарбові матеріали, свідчить, що поліграфічні матеріали також як і аналогічні представники інших галузей промисловості, є помірно- і малонебезпечними сполуками, однак для них лімітувальні показники токсичності - це ураження центральної нервової системи і алергенна активність. Особливо небезпечні поліграфічні фарби, оскільки у виробничих умовах спостерігається одночасна дія летких компонентів фарб, що надходять через органи дихання, і незаполімеризованої фарби, яка забруднює шкірний покрив.

За результатами проведених комплексних гігієнічних, токсикологічних, імунологічних, клінічних та медико-статистичних досліджень була науково обгрунтована, розроблена і запропонована для подальшого впровадження в практику концептуальна модель управління здоров'ям робітників видавничо-поліграфічного комплексу, що працюють в умовах підвищеної хімічної небезпеки, основні позиції якої представлені на рис. 4.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на підставі вивчення санітарно-гігієнічних умов праці, нових технологій, організації і структури виробництва, оцінки стану здоров'я робітників галузі, токсикологічних експериментів та узагальнення результатів багаторічного досвіду проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів і хімічних композицій, доведено, що трансформація друкарських підприємств у єдиний видавничо-поліграфічний комплекс, який забезпечує соціально-економічні потреби держави в інформаційно-видавничій, друкарській, рекламній і пакувальній продукції, в умовах ринкових відносин призвела до суттєвого підвищення рівнів хімічної небезпеки, яка стала домінуючим небезпечним фактором виробництва і потребує невідкладних профілактичних та корегуючих заходів для збереження і підвищення потенциіалу здоров'я робітників поліграфічної промисловості.

2. Підготовка і випуск друкованої продукції на поліграфічних підприємствах пов'язані з трудовими операціями, які відповідають 3.1. категорії важкості згідно з Гігієнічною класифікацією ГН 3.3.5-8-6.6.1-2001. Використання сучасних технологій обумовило відсутність у видавничо-поліграфічному комплексі високого друку традиційно притаманних цьому виду виробництва випадків свинцевої інтоксикації серед працюючих.

3. Основними джерелами хімічної небезпеки в сучасному видавничо-поліграфічному комплексі є поліграфічні матеріали, переважно на полімерній основі, які використовуються в галузі. На основі проведеної гігієнічної інвентаризації виділені як провідні групи: друкарські фарби і лаки - 31,6 %, органічні розчинники і розріджувачі - 21,1 %, фотополімерні композиції - 5,8 %.

4. Поліграфічні матеріали є однією з провідних груп об'єктів експертизи, питома вага яких серед зразків нехарчової продукції досягає 9 %. Застосування цих матеріалів у технологічних процесах обумовлює забруднення повітря робочої зони шкідливими речовинами, в тому числі 2 і 3 класів небезпеки, які у 60-70 % випадків перевищують відповідні ГДК у 1,2 - 5 разів. Умовою видачі позитивних висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на поліграфічні матеріали є їх обов'язкова реєстрація як небезпечних шкідливих факторів виробництва.

5. Офсетні друкарські фарби за параметрами гострої пероральної токсичності належать до малонебезпечних речовин 4 класу (ГОСТ 12.1.007-76) з переважаючим впливом на центральну нервову систему. Проявляють слабку кумулятивну активність (коефіцієнти кумуляції перевищують 12,8). Подразнюють слизові оболонки, шкірно-резорбтивним ефектом не володіють. Багатократні аплікації на шкіру викликають прояви контактного дерматиту. Сенсибілізують організм з формуванням гіперчутливості уповільненого типу. Ураження центральної нервової системи, іритативний ефект та сенсибілізуюча активність визначаються інтенсивністю різного ступеня - від слабкого до сильновираженого залежно від застосування відповідних пігментів.

6. Флексографічним друкарським фарбам притаманні: подразнювальний ефект, вплив на центральну нервову систему, кумулятивна активність, здатність проникати через непошкоджену шкіру. Токсичність, що відповідає 3-4 класам небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76), та ступінь прояву ефектів обумовлені рівнем вмісту органічних розчинників. Водні флексографічні фарби незалежно від шляхів надходження в організм, викликають порушення з боку клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Спиртові флексографічні фарби впливають на імунний статус з формуванням автоімунних реакцій.

7. Розчинники і розріджувачі офсетних та флексографічних фарб за критерієм гострої токсичності належать до 3 та 4 класів небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76). Проявляють подразнювальну дію й уражають центральну нервову систему як при інгаляційному впливові, так і при попаданні на шкіру. Викликають сенсибілізацію організму.

8. Поліграфічні лаки, що є малотоксичними сполуками (4 клас небезпеки згідно ГОСТ 12.1.007-76), проявляють подразнювальний ефект при попаданні на шкіру та слизові оболонки, у 20 % дослідів середню (коефіцієнти кумуляції 5,8-5,9) та у 80 % - слабку кумулятивну активність (коефіцієнти кумуляції перевищують 12,8). Викликають сенсибілізацію організму. Заміна в рецептурі лаків етилового та ізопропілового спиртів на пропіловий спирт підсилює їх токсичність.

9. Рiдкi фотополiмернi композиції належать до малонебезпечних речовин (4 клас за ГОСТ 12.1.007-76). Проявляють резорбтивно-токсичну дію, сенсибілізуючі властивості; при довготривалому впливові можуть викликати контактний дерматит. Місцево-подразнювальний ефект при попаданні на слизові оболонки і ступінь вираженості кумулятивних властивостей коливаються від слабкого до сильновираженого, що обумовлено різним відсотковим співвідношенням компонентів, а також наявністю в складі композицій цільових домішок.

10. Хімічний фактор поліграфічного виробництва негативно впливає на стан здоров'я друкарів, у яких виявлені зміни імунної та нервової системи. Порушення з боку імунної системи проявляються ознаками вторинного імунодефіціту.

11. Дія хімічного фактору супроводжується підвищеним шумовим навантаженням, обумовленим, в більшості випадків, порушеннями технологічного характеру: використанням застарілого і нестандартного обладнання, відсутністю системи профілактичного ремонту, розміщенням у цехах додаткового обладнання. У 30 % випадків рівні шуму на основних технологічних процесах перевищують допустимі в діапазоні низьких частот (62-250 Гц) на 5-21 дБ, на середніх (500 Гц) - 21 дБ, на високих - 26-34 дБ.

12. Результати проведених комплексних гігієнічних, токсикологічних, клінічних, медико-статистичних досліджень покладено в основу концептуальної моделі управління здоров'ям робітників видавничо-поліграфічного комплексу, які працюють в умовах хімічної небезпеки, а також використано при розробленні нормативно-методичних документів для органів практичної охорони здоров'я (проект державних санітарних правил та норм “Підприємства та організації поліграфічної промисловості”, схеми первинної токсикологічної оцінки з оформленням токсиколого-гігієнічного паспорта шкідливих хімічних речовин, схеми гігієнічної регламентації лакофарбових матеріалів та переліку речовин, за якими необхідно здійснювати контроль повітряного середовища при їх застосуванні).За результатами проведених досліджень обгрунтовано і затверджено Міністерством охорони здоров'я 3 гігієнічних нормативи на хімічні речовини, що призначені для застосування у поліграфічній галузі (1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид, ацетофталат целюлози, гліцидилметакрилат).

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузьмінов Б. П., Андрейко О. Ю., Трикуленко В. І., Галушка О. І. Токсикологічна оцінка рідких фотополімерних композицій "ФОМАТ ТВ-62" і "ФОМАТ ФВ-72" // Современные проблемы токсикологии. - 2000. - № 1. - С. 33 - 34. (дисертантом визначено мету роботи, проведено аналіз літературних даних, планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

2. Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Токсикологічна характеристика розріджувачів для поліграфічних фарб "Фарбент" марок А і Б // Современные проблемы токсикологии. - 2000. - №2. - с. 40. (дисертантом визначено мету роботи, проведено аналіз літературних даних, планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

3. Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Експериментальні дослідження поліграфічного лаку ПВБ марки Б // Современные проблемы токсикологии. - 2000. - № 3. - С. 39 - 40. (дисертантом визначено мету роботи, проведено аналіз літературних даних, планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

4. Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А., Нєктєгаєв І. О. Токсикометрична характеристика змащувально-охолоджуючої рідини "CIMSTAR S 300" фiрми "Cimcool Industrial Products B.V.", Нiдерланди // Довкілля та здоров'я.- 2000, № 4. - С. 54 - 55. (дисертантом проведено літературний огляд, планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

5. Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Фактори ризику при побутовову застосуванні лакофарбових виробів // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 3. - С. 60 - 63. (дисертантом проведено літературний огляд, взята участь у збиранні матеріалів, підготовці статті до друку).

6. Кузьмінов Б.П., Туркіна В. А., Нєктєгаєв І. О., Паздерська І. Б. Результати первинної токсикологічної експертизи сировини для виробництва водоемульсійних фарб // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 4. - С. 35 - 36. (дисертантом проведено планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки досліджень, підготовлено статтю до друку).

7. Кузьмінов Б. П. Проблеми медицини праці в сучасному поліграфічному виробництві // Гигиена труда. - Киев, 2003. - Вып. 34. - С. 269-274.

8. Кузьмінов Б. П. Токсикологічна характеристика офсетних друкарських фарб // Медичні перспективи. - 2003. - № 3. - С. 106 - 111.

9. Кузьмінов Б. П., Трикуленко В. І. Токсиколого-гігієнічна характеристика флексографічних поліграфічних фарб // Довкілля та здоров'я. - 2003, № 4. - С. 34 - 37. (дисертантом проведено літературний огляд, планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки досліджень).

10. Кузьмінов Б. П. Токсиколого-гігієнічна оцінка нової фотополімерной композиції // Гигиена труда. - Киев, 2004. - Вып. 35. - С. 87 - 91.

11. Кузьмінов Б. П., Потьомкіна Г. О., Зазуляк Т. С., Галушка О. І., Паздерська І. Б., Грушка О. І., Жук С. Ш. Дослідження алергенної дії полімерних підгузників // Практична медицина. - 2004. - № 1. - С. 116-123. (дисертантом проведено літературний огляд, планування експерименту й проаналізовано одержані результати).

12. Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпека сучасного поліграфічного виробництва: поліграфічні лаки // Довкілля та здоров'я. - 2004. - № 3. - С. 69 -72.

13. Кузьмінов Б. П. Токсиколого-гігієнічна характеристика поліграфічних лаків до флексографічних фарб // Современные проблемы токсикологии. - 2004. - № 3. - C. 43 - 44.

14. Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпечність сучасного поліграфічного виробництва: поліграфічні розчинники // Медичні перспективи. - 2004. - № 3. - С. 120 - 123.

15. Кузьмінов Б. П. Оцінка умов праці та здоров'я поліграфістів // Практична медицина. - 2004. - № 3. - С. 103-106.

16. Кузьмінов Б. П., Гаврилюк А. М., Грушка О. І. Дослідження стану імунітету у друкарів сучасного поліграфічного виробництва // Практична медицина. - 2005. - №2. - С. 100-103. (дисертантом проведено літературний огляд, планування експерименту й проаналізовано одержані результати).

17. Кузьмінов Б. П. Дослідження здоров'я друкарів за показниками їх функціонального стану // Практична медицина. - 2005. - №3. - С. 98-102.

18. Кузьмінов Б. П. Обгрунтування орієнтовного безпечного рівня впливу 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду в повітрі робочої зони // Современные проблемы токсикологии. - 2005. - № 4. - C. 47 - 48.

19. Кузьмінов Б. П. Імунологічна перебудова організму щурів під впливом сучасних поліграфічних фарб // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2005. - №4. - С. 68-71.

20. Кузьмінов Б.П. Дослідження здоров'я поліграфістів за показниками професійної захворюваності // Практична медицина. - 2006. - №2. - С. 91-95.

21. Kuzminov B., Turkina V., Shafran L. The problem of allergy in ecotoxicology of polimeric materials // Environment International. - V28 (2003). - P. 699-702. (дисертант брав участь у розробці концепції та плануванні експериментів, виконав фрагмент експериментальної частини).

22. Кузьминов Б. П. Обоснование ПДК ацетофталата целлюлозы в воздухе рабочей зоны // Токсикологический вестник. - 2004. - № 5. - С. 42-43.

23. Kuzminov B., Turkina V., Kuzminov J. Hazard Estimation of organic solvents in printing industry // Proceeding 23^rd International Symposium "Industrial toxicology '03" 18-20, 2003, Bratislava, Slovak Republic. - 2003. - P. 187-190. (дисертантом проведено планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки досліджень, підготовлено статтю до друку).

24. Кузьмінов Б. П. Гігієнічний моніторинг сучасного видавничо-поліграфічного комплексу // Український журнал з проблем медицини праці. - 2005. - №2. - С. 23-27.

25. Маненко А. К., Кузьминов Б. П., Шарова Т. И., Каримова С. Ш., Бисярин Ю. В. Токсикологическая оценка глицидилметакрилата // Гигиена населенных мест. - Киев, 1984. - Вып. 23. - С. 38 - 40. (дисертантом проведено планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини).

26. Кузьминов Б. П., Шарова Т. И., Жук С. Ш., Бисярин Ю. В., Кокот В. Р. Токсичность глицидилметакрилата // Гигиена и санитария. - 1987. - № 9. - С. 91. (дисертантом проведено планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини).

27. Безкопыльный И. Н., Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И. Схема первичной токсикологической оценки для оформления токсиколого-гигиенического паспорта и раздела ТУ ''Техника безопасности'' // Метагигиена 94. - Киев, 1994. - С. 68. (дисертант брав участь у розробці концепції).

28. Андрейко О. Ю., Безкопильный І. Н., Кузьмінов Б. П. Використання нової схеми оцінки результатів токсикологічної експертизи хімічних речовин // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я. Ч. 1., Київ, 1995. - С. 179-180. (дисертантом проведено аналіз літературних даних, підведено підсумки досліджень).

29. Безкопильний І. Н., Кузьмінов Б. П., Андрейко О. Ю. Удосконалення та формалізація схеми оцінки результатів токсикологічної експертизи хімічної речовини. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я №44-95. Київ. - 1995. - 4 с.(дисертант брав участь у розробці концепції).

30. Кузьмінов Б. П., Галушка О. І., Нєктєгаєв І. О., Антошин Ю. В., Веремієнко О. Ю. Дослідження нових хімічних полімерних композицій для поліграфічної промисловості // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я. Ч. 2., Київ, 1995. - 341-342. (дисертантом проаналізовано одержані результати, підведено підсумки досліджень).

31. Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И. Клеи-герметики SIKAFLEX 221, 252, 255 PC // Токсикологический вестник. - 1997. - № 3. - С. 34-35. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

32. Кузьминов Б. П., Галушка А. И., Туркина В. А. Фталиевые эмали ALKOSOL, EMAKOL, FTALUX фирмы POLIFARB // Токсикологический вестник. - 1998. - № 2. - С. 35. (дисертантом визначено мету роботи, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

33. Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И., Бойко Н. Б. Препараты для дубления кожи // Токсикологический вестник. - 1998. - №3. - С. 39. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати, обгрунтовано заходи профілактики).

34. Кузьминов Б. П., Галушка А. И., Нектегаев И. А., Туркина В. А., Антошин Ю. В., Паздерская И. Б. Целюлозный лак Kapon extra производства фирмы ''Chemal'', РП // Токсикологический вестник. - 1999. - №5. - С. 42-43. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

35. Кузьмінов Б. П., Галушка О. І., Зазуляк Т. С., Туркіна В. А. Результати діяльності лабораторії промислової токсикології ЛДМУ по санітарно-хімічній оцінці полімерних матеріалів // Гігієнічні проблеми суспільства. - Львів. - 1999. - С. 149-150. (дисертантом проаналізовано одержані результати, підведено підсумки досліджень).

36. Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И. Полихром С-144, Полихром С-597, Полихром С-700 // Токсикологический вестник. - 2000. - № 2. - С. 30-31. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

37. Кузьминов Б. П., Галушка А. И., Туркина В. А., Нектегаев И. А. Присадки к смазачно-охлаждающим житкостям фирмы "Cimcool Industrial Products B.V.", Нидерланды // Токсикологический вестник. - 2000. - № 5. - С. 45-46. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати, обгрунтовано заходи профілактики).

38. Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Методичні підходи до гігієнічної регламентації лакофарбових матеріалів // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. - Львів. - 2001. - С. 35-38.

39. Кузьмінов Б. П. Токсикологічна оцінка сучасних поліграфічних фарб // Тези доповідей І з'їзду Токсикологів України 11-13 жовтня 2001 року, Київ. - 2001. - С. 30.

40. Kuzminov B., Shafran L., Turkina V. Problem of allergy in ecotoxicology polimer material // "Ecotoxicology and Environnmental Safety on the Third Millennium: Trends, Threats and Challenges" Sexotox World Congress and Sixth European Conference on Ecotoxicology and Environmental Safety. - Krakow. - 2001. - P. 294-295. (дисертант брав участь у розробці концепції та плануванні експериментів, виконав фрагмент експериментальної частини).

41. Кузьмінов Б. П. Токсикологічна характеристика розчинника "Хемісол-11" // Актуальні проблеми профілактичної медицини. - Львів. - 2002. - С. 39-40.

42. Кузьмінов Б. П. Хімічні фактори небезпеки на сучасних поліграфічних підприємствах // Тези доповідей науково-практичної конференції ''Організація токсикологічної допомоги в Україні'' 20-21 травня 2002 року. - Київ, 2002. - С. 81-82.

43. Кузьмінов Б. П. Гігієнічні проблеми сучасного поліграфічного виробництва // Тези доповідей ІХ Конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств. Присвячений 25-річчю СФУЛТ. - Луганськ. - 2002. - С. 496.

44. Кузьминов Б.П. Токсиколого-гигиеническая оценка полиграфических красок ''SIEGWERK'' // Здоровье и окружающая среда: Сб. науч. тр. к 75-летию НИИ санитарии и гигиены в 2 т.Т.1 / НИИ санитарии и гигиены; под ред. С.М.Соколова, В.Г.Цыганова.- Барановичи; Баранов.укрупн.тип., 2002. - С 490-491.

45. Kuzminov B., Turkina V., Kuzminov J. The Legislative Decision of the environmental problem of use of polymeric materials in Ukraine // Book of abstracts "7^th Regional Meeting of the Central and Eastern European Section " Trends and advances in environmental chemistry and ecotoxicology. October 14-16, 2002. - Brno. - 2002. - P. 255-256. (дисертант брав участь у розробці концепції та плануванні експериментів, виконав фрагмент експериментальної частини).

46. Кузьмінов Б. П. Гігієнічна характеристика сучасного поліграфічного виробництва // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції ''Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (до 120-річчя з дня народження академіка О.М.Марзеєва) Випуск 5. 24-25 квітня 2003 р. - Київ. - 2003. - С. 71-72.

47. Кузьмінов Б. П. Токсиколого-гігієнічна характеристика флексографічних поліграфічних розчинників // Тези доповідей VІІ з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства м. Тернопіль, 16-17 травня 2003 року. Українські медичні вісті. - 2003. - Т.5. - №1 (63). - С. 231.

48. Кузьмінов Б. П., Галушка О. І., Туркіна В. А., Зазуляк Т. С. Досвід та перспективні розробки лабораторії промислової токсикології ЛДМУ ім. Данила Галицького у гігієнічних дослідженнях полімерних матеріалів // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100 річчю кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету. За редакцією професора В.О.Колоденко;- Одеса: Чорномор. - 2003. С. 187-190. (дисертантом проаналізовано одержані результати, підведено підсумки досліджень).

49. Кузьминов Б. П. Сравнительная токсикологическая оценка современных полиграфических красок // Тезисы докладов 2-й съезд токсикологов России. - М. - 2003. - С. 149-150.

50. Кузьминов Б. П., Туркина В. А. Иммунологический мониторинг новых полиграфических материалов в эксперименте // International Journal on Immunorehabilitation. - 2003. - Vol. 5. - № 2. - P. 209. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

51. Kuzminov B., Turkina V. The toxicological characteristic of modern poligraphic solvents // 12^th International Symposium on Environmental Problems in the Mediterranean Region 4^th to 8th, 2003, Antalya, Turkey. - 2003. - P. 165. (дисертантом проведено планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки досліджень, підготовлено статтю до друку).

52. Кузьминов Б. П. Фотополимерные композиции Фомат ФВ-41 и Фомат ФВ-42 // Токсикологический вестник. - 2004. - № 3. - С. 41.

53. Кузьмінов Б. П. Токсикологічна характеристика ацетофталата целюлози // Тези доповідей ІІ з'їзду Токсикологів України. - Київ. - 2004. - С. 68-69.

54. Кузьмінов Б. П. Аналіз професійної захворюванності поліграфістів // Тези Х Конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств. - Чернівці. - 2004. - С. 563

55. Кузьмінов Б. П., Зазуляк Т. С. Методичні проблеми токсиколого-гігієнічної оцінки основних поліграфічних матеріалів та поліграфічної продукції // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. Матеріали ХІV з'їзду гігієністів України. - Дніпропетровськ. - 2004. - Т. І. - С. 234-235. (дисертантом проведено літературний огляд, взята участь у збиранні матеріалів, підготовці статті до друку).

56. Кузьмінов Б. П., Кокот В. Р. До питання вдосконалення нормативної бази при організації профілактичних оглядів працюючих в шкідливих умовах праці // Тези Ювілейного VIII з'їзду ВУЛТ (Всеукраїнського Лікарського Товариства, присвяченого 15-річчю організації (1990-2005). м. Івано-Франківськ. 21-22 квітня 2005 року. Українські медичні вісті. - 2005 - Т.6. - №1-2 (63-64). - С. 390-391. (дисертантом взята участь у збиранні матеріалів, підготовці статті до друку).

57. Кузьмінов Б. П. Підсумки експертних досліджень сучасних полімервмісних матеріалів лабораторією промислової токсикології Львівського національного медичного університету // Тези Ювілейного VIII з'їзду ВУЛТ (Всеукраїнського Лікарського Товариства, присвяченого 15-річчю організації (1990-2005). м. Івано-Франківськ. 21-22 квітня 2005 року. Українські медичні вісті. - 2005 - Т.6. - №1-2 (63-64). - С. 391.

АНОТАЦІЯ

Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна проблема. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2006.

Проведено оцінку умов праці в сучасному поліграфічному виробництві. За підсумками санітарно-гігієнічних досліджень, атестації робочих місць, оцінки стану здоров'я робітників галузі (за даними обстеження і анкетування), інвентаризації основних та допоміжних поліграфічних матеріалів доведено, що трансформація друкарського виробництва у єдиний видавничо-поліграфічний комплекс, призвела до суттєвих змін в технології, організації виробництва і негативно, за рахунок підвищеної хімічної небезпеки, вплинула на гігієнічні показники умов праці та стан здоров'я робітників.

Здійснено токсиколого-гігієнічну оцінку провідних групп поліграфічних матеріалів (друкарських фарб, розчинників і розріджувачів, лаків, фотополімерних композицій), питома вага яких (за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи) досягає 9 % серед нехарчової продукції.

Обгрунтовано гігієнічні регламенти компонентів фотополімерних композицій (1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду, ацетофталату целюлози, гліцидилметакрилату), які в умовах виробництва поступають в повітря робочої зони і у воду відкритих водойм.

Розроблено концептуальну модель управління здоров'ям робітників видавничо-поліграфічного комплексу, яку використано при розробленні нормативно-методичних документів для органів практичної охорони здоров'я.

Ключові слова: поліграфічне виробництво, умови праці, стан здоров'я робітників, токсичність хімічних сполук.

Кузьминов Б. П. Химическая опасность в современном полиграфическом производстве как гигиеническая проблема. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Львовский национальный медицинский университет имени Данилы Галицкого МЗ Украины, Львов, 2006.

Проведено оценку условий труда в современном полиграфическом производстве. По результатам проведенных санитарно-гигиенических экспериментов, аттестации робочих мест, оценке состояния здоровья робочих отрасли (по данным обследования и анкетирования), инвентаризации основных и вспомогательных полиграфических материалов установлено, что трансформация печатного производства в единый производственно-полиграфический комплекс привела к существенным изменениям в технологии, организации производства и негативно, за счет повышенной химической опасности, повлияла на гигиенические показатели условий труда и состояние здоровья рабочих.

Проведена токсиколого-гигиеническая оценка ведущих групп полиграфических материалов (печатных красок, растворителей и разбавителей, лаков, фотополимерных композиций), удельный вес которых (по результатам государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы) достигает 9 % среди непищевой продукции.

Использование полиграфических материалов в технологических процессах обуславливает загрязнение воздуха рабочей зоны производственных помещений вредными веществами преимущественно 2 и 3 клаcса опасности, которые в 60-70 % случав превышают соответствующие ПДК в 1,2-5 раза.

Полиграфические материалы являються умеренно и малоопасными соединениями (3 и 4 класс опасности) с лимитирующими показателями токсичности - поражение центральной нервной системы и аллергенная активность.

Научно обоснованы гигиенические регламенты компонентов фотополимерных композиций.

1-диазо-2-нафтол-4-сульфохлорид относится к веществам малоопасным. Резорбтивно-токсическим и местно-раздражающим эффектами не обладает. Проявляет общетоксическое действие и сильную кумулятивную активность (К_cum = 3,5). Ориентировочно безопасный уровень воздействия 1-диазо-2-нафтол-4-сульфохлорида в воздухе рабочей зоны производственных помещений составляет 5 мг/м³, аэрозоль.

Ацетофталат целлюлозы относится к веществам малоопасным. Кожно-резорбтивным действием не обладает. Раздражает слизистые оболочки глаз. Кумулятивная и аллергенная активность слабая. Предельно допустимая концентрация ацетофталата целлюлозы в воздухе рабочей зоны производственных помещений составляет 10 мг/м³, 3 класс опасности, аэрозоль.

Глицидилметакрилат относится к умеренно опасным веществам. Резорбтивно-токсическим и местно-раздражающим эффектом при попадании на кожу не обладает. Попадая на слизистые оболочки глаз вызывает гнойный конъюнктивит с помутнением роговицы. Обладает сильной кумулятивной активностью (K_cum=2,6). Хроническая интоксикация у белых крыс характеризуется снижением активности холинэстеразы и каталазы крови, фазовыми колебаниями трансаминаз в сыворотке крови. Проявляет аллергенную активность при внутрикожной сенсибилизации. Влияет на органолептические свойства воды и санитарный режим водоемов. Предельно допустимая концентрация глицидилметакрилата в воде водоемов составляет 0,09 мг/л, лимитирующий показатель вредности - общесанитарный, 3 класс опасности.

Разработана концептуальная модель управления здоровьем работающих в производственно-полиграфическом комплексе и нормативно-методические документы для органов практического здравоохранения.

Ключевые слова: полиграфическое производство, условия труда, состояние здоровья рабочих, токсичность химических соединений.

Kuzminov B. P. Chemical danger in modern printing industry as a hygiene problem. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of Doctor of medical sciences in speciality 14.02.01 - Hygiene. - Lviv National medical university named after Danylo Halytskyi Ministery of Heals Care of Ukraine, Lviv, 2006.

The valuation of working conditions in modern printing industry has been carried out. According to the results of the sanitary-hygienic investigations, attestation of the places of work, valuation of health condition of the workers of certain industrial branch (due to investigation data and according to the results of filling in the questionnares), inventorization of main and supporting printing materials transformation of printing industry into the united publishing-printing complex leads to essential changes in technology of production. As a resalt of increased chemical danger mentioned above transformation of printing industry negatively influenced on the hygienic indicators of work places and workers health condition.

Toxicological and hygienic examination of main groups of printing materials (printing paints, dissolvents and rarefied substances, varnishes, photopolymeric compounds) with specific weight up 9 % (according to the results of state sanitary-epidemiological investigation among the non-food products was performed).

...