Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей

Таблиця 6 Динаміка змін кількісного складу стрептококів зубного нальоту у дітей в lg/мл (М ± m)

П р и м і т к а. Р - показник достовірності розходжень у групах.

Таким чином, у результаті проведених досліджень нами розроблена концептуальна схема розвитку карієсу зубів і ХКГ в умовах екологічно несприятливого регіону з урахуванням впливу екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів, а також схема первинної стоматологічної профілактики у дітей, що проживають в цих умовах.

Екотоксиканти неорганічної й органічної природи на тлі аліментарної недостатності фітоадаптогенів впливають на організм дитини декількома шляхами. Найнебезпечніший і маловідомий шлях, що відбувається через загальні процеси ушкодження клітинного циклу.

+

Рис. Комплексна первинна стоматологічна профілактика в умовах промислового регіону.Виниклі при цьому пригнічення проліферації клітин (імунних та епітеліоцитів), зниження продукції різних білків (імунної системи, антитоксичної дії, антисептиків та позаклітинного матриксу) приводять до дезрегуляції й порушення балансу кальцій-фосфорного обміну, викликаючи в підсумку порушення мінерального обміну. Подібні порушення послаблюють повноцінну мінералізацію емалі зуба, знижують оптимальний склад і властивості ротової рідини, стимулюють процеси гліколізу в порожнині рота.

Варто враховувати й те, що в умовах зниженої резистентності тканин порожнини рота, недостатності аліментарних фітоадаптогенів і дії екотоксикантів відбувається порушення відновлення епітелію й біоценозу ротової порожнини, зрив дозапальних механізмів захисту тканин, що є пусковим механізмом для процесів демінералізації твердих тканин зуба і первинного запалення тканин пародонта.

З іншого боку, дезадаптація на рівні порушення пептидних регуляторів клітинного циклу, викликана високим рівнем екотоксикантів й аліментарною недостатністю фітоадаптогенів, реалізується через порушення в мікроциркуляторному руслі (підвищення проникності судинної стінки, порушення мікроциркуляції СОПР), що приводить до послаблення імунних реакцій, гіпоксії тканин внаслідок порушення обмінних процесів у пародонті. У підсумку негативні явища в пародонті завершуються його запаленням. Варто підкреслити, що запальний процес у тканинах пародонта є наслідком зриву вродженої природної резистентності епітелію СОПР. Подібний зрив логічно нейтралізувати аліментарними рослинними адаптогенами (пектинами).

Відповідно до розробленої схеми первинної профілактики (рис. 6) необхідно проведення поряд із класичними заходами, що включають оздоровлення організму дитини, збалансоване харчування, гігієну порожнини рота, застосування і регіональної корекції. Розроблена схема регіональної корекції містить у собі застосування біоантиоксидантів, які гальмують перекисні механізми зниження резистентності тканин, адаптогена, що забезпечує синтез захисних білків і відновлення клітин слизової оболонки порожнини рота, “антидота” екотоксикантів, що забезпечує сорбцію й елімінацію екотоксикантів, а також пробіотичних препаратів, що забезпечують нормобіоз у порожнині рота.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у визначенні ролі екотоксикантів в умовах недостатності аліментарних поліфенолів у розвитку демінералізації твердих тканин зубів і запального процесу в тканинах пародонта і розробці програми первинної стоматологічної профілактики у дітей промислового регіону.

1. Уперше встановлено, що в умовах підвищеного техногенного навантаження змінюється структура стоматологічних захворювань дитячого населення - збільшується кількість випадків сполученої патології (карієс зубів + ХКГ) при зниженні захворюваності тільки карієсом зубів. Виявлена стійка тенденція до зниження поширеності карієсу зубів в 12- і 15-річних дітей, а у 7-річних цей показник збільшився в 2,8 рази при зростанні інтенсивності карієсу в 3,6 рази.

2. Розроблена математична модель дозволяє оцінити стан твердих тканин як інтактних зубів, так і на різних рівнях їх демінералізації, а також стан тканин інтактного пародонта та при його запаленні. Математична побудова девіатора збудження моделює процеси демінералізації емалі зуба й запалення тканин пародонта як багатофакторну функцію від менш слабкої (i) до більш сильної (i+1) відповідно до тимчасового інтервалу, що дозволяє прогнозувати початкові відхилення базових параметрів від до кінцевих значень , які призводять до виникнення патологічних процесів у порожнині рота за допомогою узагальнюючих їх математичних формул.

3. Сукупність розрахованих параметрів визначає найбільш значимий для прогресування стоматологічної патології період (лютий-квітень) різкого зниження резистентності тканин зуба і пародонта. Встановлена закономірність дає підстави для визначення оптимальних строків застосування засобів фармакопрофілактики патологічних процесів у порожнині рота в зазначений період.

4. Експериментальний раціон, позбавлений аліментарних фітоадаптогенів, викликає демінералізацію твердих тканин зубів, яка завершується розвитком карієсу (кількість каріозних зубів 3,80±0,49, кількість порожнин у зубах 4,50±0,50) і не впливає на резорбцію альвеолярного відростка щелеп експериментальних тварин. Механізм розвитку карієсу зубів пов'язаний з порушенням активності фосфатаз (КФ і ЩФ) у пульпі зубів щурів.

5. Введення експериментальним тваринам з поліфенольною недостатністю комплексу екотоксикантів викликає порушення метаболізму в порожнині рота, про що свідчать зниження на 38,7% кальцій-фосфорного коефіцієнту (Са/Р) в стегневій кістці і на 4,3% в сироватці крові та підвищення в ній в 1,6 рази ЗПА в порівнянні з інтактною групою (3,83±0,21 нкат/л), що призводить не тільки до розвитку карієсу зубів, але й атрофії альвеолярного відростка: через 1 місяць кількість каріозних зубів склала 7,42±0,81, кількість порожнин у зубах - 11,20± 0,94, ступінь атрофії альвеолярного відростка - 31,20±0,60%; через 2 місяці - 8,30±0,94; 15,21±1,02; 34,70±1,10% відповідно.

6. Розроблений ЛПК, що включає препарати: центрум, яблучний пектин у клітковині, пантокрин, біфіформ і лактовіт форте, має високі адаптогенні, карієспротекторні та пародонтопротекторні властивості при постійному надходженні екотоксикантів в умовах експерименту, що підтверджується зниженням кількості каріозних зубів на 38,55%, кількості порожнин у зубах - на 49,57% і ступеня атрофії альвеолярного відростка - на 16,03%.

7. Застосування розробленого ЛПК у дітей 7, 12 і 15 років, які мешкають в умовах підвищеного техногенного навантаження, дозволило знизити захворюваність на карієс зубів і ХКГ, що підтверджується позитивним карієспрофілактичним (53% в 7-річних і 38% в 12-річних дітей) і протизапальним ефектом, про що свідчать показники приросту інтенсивності ураження ХКГ за 2 роки, де цей показник в 7-річних дітей у групах спостереження склав 0,06 бал., а у групі порівняння - 1,26 бал.; в 12-річних - 0,05 бал. і 0,53 бал.; в 15-річних - 0,01 бал. і 0,61 бал. відповідно. Найбільша ефективність ЛПК встановлена у дітей 7 років, а більш стабільною й тривалою вона була у дітей 12 і 15 років.

8. Встановлено, що у результаті проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей 7, 12 і 15 років із сполученою патологією підвищується насичення ротової рідини іонами кальцію в 2 рази і фосфатів - в 1,8 рази, знижується в ній в 2 рази активность уреази і еластази, що забезпечує оптимальні умови для вторинної мінералізації емалі зубів й обмінних процесів у тканинах пародонта. Показники ПОЛ і антиоксидантного захисту в ротовій рідині в цих дітей через 2 роки були наступними: у 7-річних вміст МДА зменшився з 8,65±0,73 нмоль/л до 6,29±0,72 нмоль/л, у 12-річних - з 10,2±1,08 до 6,81±0,7 нмоль/л і в 15-річних - з 11,6±1,09 нмоль/л до 8,74±1,06 нмоль/л. Активність антиоксидантного ферменту СОД значно зросла: у 7-річних - з 0,61±0,08 мккат/л до 1,3±0,15 мккат/л, у 12-річних - з 0,65±0,08 мккат/л до 1,16±0,13 мккат/л, у 15-річних - з 0,46±0,05 мккат/л до 0,93±0,08 мккат/л.

9. Показано, що в промисловому регіоні екотоксиканти пригнічують основні ланки клітинного й гуморального імунітету в дітей різних вікових груп, про що свідчать зниження кількості CD₄- і CD₈-лімфоцитів: у 7-річних на 42,7% і 26,8% ; у 12-річних - 42,9% і 25,9%; у 15-річних - 43,8% і 23,4% та зниження в ротовій рідині рівня sIgA у дітей 7 років на 37,2 %, 12 років - на 38,7% і 15 років - на 35,6%. Розроблений ЛПК нормалізує ці порушення, підвищуючи показники рівня sIgA, IgG та IgM у 7-річних дітей в 1,4 рази, у 12- і 15- річних - у 1,3 рази та імунорегуляторний індекс (CD₄/CD₈) в 1,2 рази у всіх трьох вікових групах, що свідчить про його імунокорегуючі властивості й доцільність застосування з метою профілактики карієсу зубів, ХКГ та їх сполучення.

Практичні рекомендації

На підставі проведених експериментальних, клінічних, біохімічних й імунологічних досліджень встановлено, що під дією екотоксикантів в умовах недостатності аліментарних поліфенолів відбувається дезрегуляція метаболізму та зрив механізмів захисту тканин порожнини рота до дії карієс- та пародонтогенних факторів, і це необхідно враховувати практичній стоматології для застосування загальних й єдиних стандартів лікувально-профілактичної спрямованості, які забезпечують високий кінцевий результат.

Діти із сполученою патологією (карієс + ХКГ), які мешкають в умовах промислового регіону, мають потребу в диспансерному спостереженні в лікаря-стоматолога з метою санації й проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення резистентності твердих тканин зубів і тканин пародонта.

Крім класичної схеми побудови лікувально-профілактичних заходів в дитячій стоматології, що включає загальне оздоровлення організму, збалансоване харчування, гігієну порожнини рота, в умовах промислового регіону необхідне застосування екоадаптованого ЛПК, що включає антиоксидант, адаптоген, “антидот” екотоксикантів і пробіотичні препарати.

Для підвищення ефективності профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом у кожному віковому періоді рекомендується застосування наступних лікувально-профілактичних комплексів протягом одного місяця:

7 років - кіндер біовіталь (по 1 ч.л. 2 рази на день), пантокрин (по 7 крап. 2 рази на день), яблучний пектин у клітковині (у розведенні 1:4 з теплою кип'яченою водою 2 рази на день), лактовіт форте й біфіформ (по 1 капс. 2 рази на день); аплікації суміші лактовіта форте й біфіформа - по 15 хв. на ділянку ясен щодня протягом 2-х тижнів (суміш готується шляхом розчинення капсул пробіотиків у дистильованій воді), після закінчення процедури протягом двох годин не рекомендується прийом їжі;

12 і 15 років - центрум (по 1 таб. 2 рази на день), пантокрин (по 30 крап. 3 рази на день), яблучний пектин у клітковині (у розведенні 1:4 з теплою кип'яченою водою 2 рази на день), лактовіт форте й біфіформ (по 1 капс. 2 рази на день); аплікації суміші лактовіта й біфіформа - по 15 хв. на ділянку ясен щодня протягом 2-х тижнів (суміш готується шляхом розчинення капсул пробіотиків у дистильованій воді), після закінчення процедури протягом двох годин не рекомендується прийом їжі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковач І.В. Процеси мінералізації в зубах щурів під впливом токсичних факторів // Медичні перспективи. - 2005. - № 1. - С. 32-35.

2. Ковач И.В. Состояние антиоксидантной системы при воспалении десен крыс под действием токсических факторов // Современная стоматология. - 2005. - № 2. - С. 156-159.

3. Ковач И.В. Динамика изменений иммунологической реактивности у подростков, страдающих кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом // Современная стоматология. - 2005. - № 3. - С. 85-89.

4. Ковач І.В., Дичко Є.Н., Дєньга О.В., Дєньга Е.М. Оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів та запальних процесів у тканинах пародонта під дією лікувально-профілактичного комплексу у дітей методом спектроколориметрії // Медичні перспективи. - 2006. - Т. XI, № 1. - С. 91-98. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

5. Ковач И.В. Развитие экспериментального кариеса зубов под действием ксенобиотиков // Современная стоматология. - 2005. - № 1. - С. 148-151.

6. Ковач И.В. Воздействие комплексной биостимулирующей терапии на иммунологическую реактивность у подростков, страдающих хроническим катаральным гингивитом и сочетанной патологией (кариес и гингивит) // Український стоматологічний альманах. - 2005. - № 6. - С. 45-50.

7. Ковач И.В. Динамика изменений состояния твердых тканей зубов и пародонта под влиянием лечебно-профилактического комплекса // Український стоматологічний альманах. - 2006. - № 1. - С. 56-63.

8. Ковач И.В. Результаты коррекции развития экспериментального кариеса зубов, вызванного воздействием ксенобиотиков // Український стоматологічний альманах. - 2005. - № 2. - С. 9-12.

9. Ковач И.В. Биохимические показатели сыворотки крови крыс при экспериментальном гингивите и кариесе, вызванных токсическими факторами // Вісник стоматології. - 2005. - № 2. - С. 11-14.

10. Ковач И.В. Динамика изменений иммунологической реактивности у детей 7 лет с основными стоматологическими заболеваниями // Український стоматологічний альманах. - 2005. - № 4. - С. 37-42.

11. Ковач І.В. Стан неспецифічної резистентності в порожнині роту у дітей з хронічним катаральним гінгівітом // Медичні перспективи. - 2005. - № 4. - С. 98-102.

12. Ковач И.В. Динамика изменений отдельных показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом под влиянием профилактической коррекции // Вісник стоматології. - 2005. - № 4. - С. 65-70.

13. Ковач И.В. Биоритмы функциональной изменчивости эмали зубов, тканей пародонта и обоснование кратности проведения лечебно-профилактических мероприятий // Современная стоматология. - 2006. - № 1. - С. 92-94.

14. Дычко Е.Н., Ковач И.В. Математическая модель развития деминерализации твердых тканей зубов у детей // Вісник стоматології. - 2005. - № 1. -С.68-71.Участь здобувача в розробці математичної моделі, написанні статті.

15. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Дегтяренко Т.В., Вербицкая А.В. Иммунологическая реактивность у детей 12-летнего возраста с кариесом зубов под влиянием комплесной биостимулирующей терапии // Український стоматологічний альманах. - 2005. - № 5. - С. 42-46. Дисертантом запропонована нова методика лікування, проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та написання статті.

16. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Макаренко О.В., Деньга О.В. Динамика изменений биохимических показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 68-72. Автором проведено аналіз результатів та написання статті.

17. Ковач І.В., Дичко Є.Н., Макаренко О.А., Дєньга О.В., Книш А.В. Динаміка змін біохімічних показників ротової рідини у дітей з хронічним катаральним гінгівітом // Медичні перспективи. - 2005. - № 3. - С. 109-114. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті.

18. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Деньга О.В., Макаренко О.А., Кныш А.В., Благинина Ю.Г. Динамика изменений биохимических показателей ротовой жидкости у детей с кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом под влиянием лечебно-профилактических мероприятий // Український стоматологічний альманах - 2006. - № 2. - С. 54-59. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті.

19. Ковач И.В., Дычко Е.Н., Макаренко О.А., Деньга О.В. Динамика изменений уровня уреазы ротовой жидкости у детей, страдающих кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом под действием лечебно-профилактического комплекса // Вісник стоматології. - 2005. - Спец. вип. № 2 (50). - С. 69-71. Дисертантом проведено клінічне дослідження, аналіз результатів, написання статті.

20. Дичко Є.Н., Ковач І.В., Демішева Т.І., Корепанов О.Г., Левкович В.І., Латишева Н.М., Святецький Ю.М., Хомякова О.М., Бикова Н.М., Кучеренко О.М., Щербина І.М. Особливості первинної стоматологічної профілактики в умовах промислового Придніпров'я // Український стоматологічний альманах. - 2002. - № 2. - С. 12-14. Участь автора в епідеміологічному обстеженні дітей, аналізі результатів, написанні статті.

21. Ковач И.В. Состояние неспецифической резистентности в полости рта у детей с кариесом зубов, сочетанным с хроническим катаральным гингивитом // Стоматологический журнал. Минск. - 2006. - № 1. - С. 61-65.

22. Деклараційний патент на корисну модель № 6666, Україна, МПК 7 А61К7/16, 35/00. Спосіб профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту /Ковач І.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - №20041008728; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. - Бюл. № 5.

23. Деклараційний патент на корисну модель № 6667, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів, сполученого з хронічним катаральним гінгівітом /Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - №20041008729; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. - Бюл. № 5.

24. Деклараційний патент на корисну модель № 6668, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів /Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Щербина І.М. - №20041008730; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. - Бюл. № 5.

Анотація

Ковач І.В. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена проблемі експериментального обґрунтування й клінічного застосування розробленого екоадаптивного лікувально-профілактичного комплексу для лікування й профілактики карієсу зубів і хронічного катарального гінгівіту у дітей в різні вікові періоди (7, 12 і 15 років) в умовах підвищеного техногенного навантаження на організм дитини та зниженої резистентності тканин ротової порожнини.

Наведені дані експериментальних досліджень дозволили побудувати математичну модель прогнозування процесів демінералізації твердих тканин і запалення тканин пародонта і за допомогою розрахованих значень різних параметрів визначити найбільш доцільний для прогресування патології період - лютий-квітень. Це дозволило обґрунтувати найбільш раціональний період застосування засобів біопрофілактики.

У дисертації представлені дані динаміки деяких біохімічних показників у гомогенатах ясен і ротової рідини експериментальних тварин при безпосередній дії на них патогенних факторів. В експерименті встановлено, що експериментальний раціон, позбавлений фітоадаптогенів, сприяє розвитку початкових явищ демінералізації твердих тканин і не впливає на резорбцію альвеолярного відростка щелеп щурів. Введення щурам з фітоадаптогенною недостатністю солей важких металів й органічних екотоксикантів викликає розвиток карієсу зубів і запалення тканин пародонта.

Проведені клінічні дослідження у дітей різного віку, які підтверджуються біохімічними показниками ротової рідини, імунологічними показниками загальної й місцевої резистентності, біофізичними, оптичними, бактеріологічними дослідженнями, свідчать про те, що застосування розроблених екоадаптивних комплексів сприяє стійкому пролонгованому лікувально-профілактичному ефекту у дітей 7, 12 і 15 років в умовах дії екотоксикантів неорганічної й органічної природи на тлі недостатності аліментарних фітоадаптогенів.

Аннотация

Ковач И.В. Роль экотоксикантов и недостаточности алиментарных фитоадаптогенов в возникновении основных стоматологических заболеваний у детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена проблеме экспериментального обоснования и клинического применения разработанного экоадаптивного лечебно-профилактического комплекса для лечения и профилактики кариеса зубов и хронического катарального гингивита у детей в разные возрастные периоды (7, 12 и 15 лет) в условиях повышенной техногенной нагрузки на организм ребенка и сниженной резистентности тканей ротовой полости.

Приведенные данные экспериментальных исследований позволили построить математическую модель прогнозирования процессов деминерализации твердых тканей и воспаления тканей пародонта и с помощью рассчитанных значений различных параметров определить наиболее значимый для прогрессирования патологии период - февраль-апрель. Это позволило обосновать наиболее рациональный период применения средств биопрофилактики.

В диссертации представлены данные динамики биохимических показателей в гомогенатах десны и ротовой жидкости экспериментальных животных при непосредственном действии на них патогенных факторов. В эксперименте установлено, что экспериментальный рацион, лишенный фитоадаптогенов, способствует развитию начальных явлений деминерализации твердых тканей и не влияет на резорбцию альвеолярного отростка челюстей крыс. Введение крысам с фитоадаптогенной недостаточностью солей тяжелых металлов и органических экотоксикантов вызывает снижение уровня ингибитора трипсина, что свидетельствует о снижении неспецифической резистентности организма в создавшихся неблагоприятных условиях. О наличии воспалительного процесса в организме свидетельствует установленный повышенный уровень общей протеолитической активности (ОПА) в сыворотке крови крыс - 6,25±0,40 нкат/л по сравнению с интактной группой животных, где этот показатель составил 3,83±0,21 нкат/л. Сниженная активность каталазы (2,83±0,29 мккат/г) и высокие показатели уровня малонового диальдегда (24,57±3,19 мкмоль/г) свидетельствуют об ослаблении антиоксидантной системы организма и активации процессов перекисного окисления липидов под влиянием экотоксикантов неорганической и органической природы. Кроме того, повышается активность катепсинов (1,7±0,04 нкат/г) и эластазы (26,43±2,5 нкат/г) - маркеров воспалительного процесса в тканях.

Применение разработанных лечебно-профилактических комплексов стабилизирует показатели минерального обмена, антиоксидантной системы, повышает резистентность тканей полости рта. Самые высокие антитоксические, адаптогенные и противовоспалительные свойства на фоне алиментарной фитоадаптогенной недостаточности и хронического поступления комплекса экотоксикантов установлены после применения ЛПК, состоящего из биоантиоксиданта (центрум), адаптогена (пантокрин), “антидота” ксенобиотиков (яблочный пектин в клетчатке) и пробиотиков (бифиформ и лактовит форте).

Эпидемиологические исследования детей и подростков, проживающих в условиях повышенной техногенной нагрузки, установили тенденцию к снижению заболеваемости кариесом зубов у детей 12- и 15-летнего возраста и высокий уровень стоматологической заболеваемости, особенно сочетанной патологии - у 7-летних детей.

Проведенные клинические исследования у детей в разные возрастные периоды показали, что после применения ЛПК кариеспрофилактическая эффективность составила у 7-летних детей - 53%, у 12-летних - 38%. Наибольшая эффективность установлена у детей 7 лет, а более стабильной она оказалась у детей 12 и 15 лет. Под воздействием ЛПК стабилизируются биохимические показатели активности уреазы, эластазы, СОД, уровня МДА; существенно повышаются иммунологические показатели общей и местной резистентности организма; изменяется качественный и количественный состав бактериальной флоры. Проведенные биофизические, оптические, бактериологические исследования свидетельствуют о том, что применение разработанных экоадаптивных комплексов способствует стойкому пролонгированному лечебно-профилактическому эффекту у детей 7-, 12- и 15-летнего возраста в условиях действия комплекса экотоксикантов на фоне алиментарной фитоадаптогенной недостаточности. При этом установлены сезонные ритмы роста заболеваемости кариесом зубов и хроническим катаральным гингивитом у детей 7,12 и 15 лет и определен оптимальный период проведения лечебно-профилактических мероприятий, каким является февраль-март.

Annotation

Kovach I.V. - Role of ecotoxicants at shortage of alimentary fitoadaptogenis in beginnings at main dental children diseases. - A manuscript.

Dissertation for the doctor of medical sciences in speciality 14.01.22 - Dentistry. - Institute of Dentistry of АМS of Ukraine, Odessa, 2006.

Dissertation covers questions of an experimental substantiation and clinical application developed ecoadaptable a treatment-and-prophylactic complex for treatment and preventive maintenance of caries of a teeth and chronic katharal gingivitis at children during the different age periods (7, 12 and 15 years) in conditions of the raised anthropogenous loading on an organism of the child and the reduced resistency of tissues of a mouth.

The resulted data of experimental researches have allowed to construct mathematical model of forecasting of current of demineralization processes firm tissues and an inflammation of tissues parodontium and with the help of the designed values of various parameters to define the most significant for progressing a pathology the period - February-April. It has allowed to prove the most rational period of application of means of biopreventive maintenance.

In the dissertation the data of dynamics of some biochemical parameters in gomogenatis gingivalis and are submitted to an oral liquid of experimental animals at direct action on them of pathogenic factors. In experiment it has been established, that the experimental diet deprived fitoadaptogenov promotes development of the initial phenomena demineralization firm tissues and does not influence on resorbtion an alveolar shoot rats. Introduction to rats with fitoadaptogenis insufficiency of salts of heavy metals and organic ecotoxicantic causes development of caries of a teeth and an inflammation in tissues parodontis.

The lead clinical researches at children during the different age periods which prove to be true biochemical researches of an oral liquid, researches immunology parameters of the general and local resistency, biophysical, optical, bacteriological researches, testify that application developed ecocomplexes promotes proof prolonged treatment-and-prophylactic effect at children 7-, 12-and 15-years age in conditions of action ecotoxicantic inorganic and organic. The nature on a background alimentary fitoadaptogenis insufficiency.

Перелік умовних скорочень

АОС - антиоксидантна система

ЕРР - експериментальний рафінований раціон

ЗПА - загальна протеолітична активність

ІТ - інгібітор трипсину

КБЕ - клітини букального епітелію

ЛПК - лікувально-профілактичний комплекс

МДА - малоновий діальдегід

ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів

СОД - супероксиддисмутаза

СОПР - слизова оболонка порожнини рота

ФА - фітоадаптогени

ХКГ - хронічний катаральний гінгівіт

Ш-П - розчин Шиллера-Писарєва

Размещено на Allbest.ru