Використання сіліконового матеріалу "Сілгап" для обтурації кореневих каналів при лікуванні хронічного періодонтиту постійних зубів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ВИКОРИСТАННЯ СІЛІКОНОВОГО МАТЕРІАЛУ “СІЛГАП” ДЛЯ ОБТУРАЦІЇ КОРЕНЕВИХ КАНАЛІВ ПРИ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО ПЕРІОДОНТИТУ ПОСТІЙНИХ ЗУБІВ

Кузіна Вікторія Вадимівна

14.01.22 - стоматологія

Одеса - 2006

Анотація

Кузіна В.В. Використання сіліконового матеріалу “Сілгап” для обтурації кореневих каналів при лікуванні хронічного періодонтиту постійних зубів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, 2006.

Дисертаційна робота присвячена оптимізації консервативного лікування хронічного періодонтиту шляхом проведення двохетапної методики з використанням нового пломбувального матеріалу “Сілгап”. Матеріал для пломбування кореневих каналів “Сілгап” розроблено на кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології ХДМУ за сприянням співробітників АТ “СТОМА” на базі сіліконових каучуків. В експерименті вивчені фізико-механічні характеристики ”Сілгап”, характер взаємовідносин із кореневим дентином, біосумісність.

На підставі результатів досліджень розроблена та апробована в клініці методика лікування хронічного періодонтиту постійних зубів у два етапи. На першому етапі для прискорення репаративних процесів у періодонті проводили заповнення кореневих каналів пастою “Calasept” за рекомендаціями фірми-виробника на строк 3 місяці. На другому етапі методики лікування з метою герметичного пломбування кореневого каналу застосовували матеріал “Сілгап”. Під час роботи з матеріалом в клініці встановлені його високі технологічні властивості, що забезпечують легке введення до каналу, довготривалу якісну обтурацію, збереження природного кольору зубу, можливість відновлення коронок зубів після ендодонтичного втручання у найкоротші строки. Це дозволяє рекомендувати “Сілгап” як матеріал вибору для пломбування кореневих каналів постійних зубів різних функціональних груп.

Ключові слова: хронічний верхівковий періодонтит, лікування, сіліконові каучуки, пломбувальні матеріали для кореневих каналів, „Сілгап”.

Аннотация

Кузина В.В. Использование силиконового материала “Силгап” для обтурации корневых каналов при лечении хронического периодонтита постоянных зубов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, г. Одесса, 2006.

Диссертация посвящена оптимизации консервативного метода лечения хронического периодонтита путем проведения двухэтапной методики с использованием нового отечественного пломбировочного материала для корневых каналов “Силгап”.

Материал “Силгап” разработан на кафедре стоматологии детского возраста, детской челюстно-лицевой хирургии и имплантологии ХГМУ при содействии сотрудников АО “СТОМА”. Основой его являются силиконовые каучуки медицинского назначения.

В эксперименте изучены физико-механические характеристики “Силгап”, характер взаимоотношений с корневым дентином, биосовместимость. По результатам токсико-гигиенической оценки, проведенной в Институте химии высокомолекулярных соединений НАН Украины, материал может быть рекомендован к применению по назначению.

На основании полученных результатов исследований разработана и апробирована в клинике методика двухэтапного лечения хронического периодонтита постоянных зубов. На первом этапе для ускорения репаративных процессов в периодонте проводили заполнение корневых каналов кальций-содержащей пастой “Calasept”, следуя рекомендациям фирмы-производителя на срок 3 месяца.

На втором этапе методики лечения с целью герметичного пломбирования корневого канала применяли материал “Силгап”. Во время работы с материалом в клинике установлены его высокие технологичные свойства, которые обеспечивают легкое введение в канал, долговременную качественную обтурацию, сохранность природной окраски зуба, возможность восстановления коронок зубов после эдодонтического вмешательства в кратчайшие сроки.

Лечение проведено у 92 пациентов с хроническим периодонтитом, соответственно в 100 зубах и 164 каналах. В процессе анализа диагностических рентгеновских снимков к моменту начала лечения установлено, что средний размер периапикальных дефектов составлял по вертикали 0,72±0,06 см и 0,70±0,06 см - по горизонтали.

После проведенного двухэтапного лечения рентгенологически установлена полная ликвидация очага деструкции у 64 (82,5 %) пациентов из 78, состояние здоровья которых проконтролировано через 12 месяцев от начала лечения. Значительное восстановление костной ткани с тенденцией к уменьшению околоверхушечных очагов деструкции по периферии определили у 12 (15,34 %) пациентов. Стабильность рентгенологической картины, то есть “без изменений”, в сравнении с результатами после проведения первого этапа наблюдали у двух пациентов (2,16 %). Увеличения размеров очагов деструкции не установлено.

Это позволяет рекомендовать двухэтапную методику лечения к применению в клинике, используя материал ”Силгап” в качестве материала выбора для обтурации каналов на завершающем этапе эндодонтического вмешательства при хроническом периодонтите постоянных зубов различных функциональных групп.

Ключевые слова: хронический верхушечный периодонтит, лечение, силиконовые каучуки, пломбировочные материалы для корневых каналов, “Силгап”.

Annotation

Kuzina V.V. The usage of silicon material “Silgap” for root canals obturation when treatment of chronic apical periodontitis in permanent teeth. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. Insitute of Dentistry of Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa, 2006.

Dissertation covers a question optimization of conservative method of chronic apical periodontitis treatment. The two-stage method using a new homemade filling material “Silgap” was conducted. The root filling material “Silgap” was created at the department of pedodontics, maxiofacial surgery of child age and implantology at Kharkiv State Medical University together with the JSC “STOMA”. The base of this filling material is silicon caoutchouc for medical use. Physical and mechanical characteristics of “Silgap”, it's integration with dentin and biocomparability have been studied in the experiment. The two stage method of treatment of chronic periodontitis in permanent teeth was approved. At the first stage we root canals with “Calasept” for three month following the recommendations of the producing company in order to speed up reparation processes in periodontum. At the second stage the silicon material “Silgap” was used for the root canal obturation. High technological qualities of the suggested filling material were proved. These qualities provide easy material insertion into a root canal, a long lasting good obturation, the material doesn't change the natural tooth color and gives an opportunity to restore teeth in short terms after endodontic treatment. This positive qualities allow to recommend “Silgap” as an option while choosing a material for root canal filling.

Key words: chronic apical periodontitis, treatment, silicon caoutchouc, root filling material, “Silgap”.

перелік умовних скорочень

ЛТСО - локальна температура слизової оболонки

МКХ -10 - Десята міжнародна класифікація хвороб

СКТН-МЕД- сіліконовий термостійкий низькомолекулярний каучук медичний

СНД - спільність незалежних держав

ХДМУ - Харківський державний медичний університет

ІSО - міжнародний стандарт

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Приведені літературні дані свідчать про те, що за стоматологічною допомогою з приводу лікування хронічного періодонтиту до клініки звертається близько 35 % пацієнтів (Е.В. Боровский, Н.Ю. Протасов, 1998; А.К. Петрикас, С.И. Виноградова, 2001).

Деструктивні процеси у тканинах періодонту є основним клінічним проявом цієї стоматологічної патології (О.П. Максимова, А.В. Винниченко, Ю.А. Винниченко, 1999; Ю.М. Максимовский, А.В. Митронин, 2003), а вдале лікування її перш за все характеризується ліквідацією чи значним зменшенням осередку деструкції, що, в свою чергу, може бути досягнуто застосуванням відповідних лікувальних засобів (Т.Г. Зеленина, 1985; А.В. Островский, 1999; В.Л. Параскевич, 1999) та герметичним пломбуванням кореневого каналу ( А.К. Ніколішин,1998; Т.Д. Бублій, 2002).

Для обтурації кореневих каналів використовуються пасти, їх комбінації зі штифтами або особливим чином підготовлена гутаперча (Н.С. Жохова, 1997; В.Ф. Кузина, И.А. Дмитриева, 2002), накопичено також досвід застосування адгезивних технологій в ендодонтії (Ю.А. Винниченко, 1997, 2000, 2001; А.А. Кунин, М. Зойбельман, Т.А. Попова, 2003). Ці сучасні методики забезпечують певний терапевтичний ефект, але все ж таки їх не можна назвати універсальними. Пломбувальні пасти, чи інакше - сілери, лишаються „слабким місцем” заповненого каналу, оскільки переважна більшість з тих, що існують на ринку, розчиняються, а методики застосування гутаперчі та адгезивів мають певні обмеження та потребують наявності спеціального обладнання (Г.М. Барер, Е.В. Пустовойт, Е.Н. Поликанова, 2001).

Незалежно від існування прогресивних технологій для пломбування кореневих каналів продовжують використовувати цементи, матеріали на основі резорцин-формаліну, епоксидних смол, окису цинку та евгенолу (Г.М. Барер, И.А. Овчинникова, 1997; В.Ф. Михальченко, Н.Н. Триголос, А.Н. Попова, 1999), які за своїми фізико-механічними, технологічними, обтуруючими характеристиками вже не відповідають вимогам сучасної стоматології з високими потребами (А.А. Кунин, М. Зойбельман, Т.А. Попова, 2003).

Враховуючи ці положення, проведення дослідження з розробки та наукового обґрунтування можливості використання у клінічній практиці нового технологічного, економічно доцільного вітчизняного сілеру для підвищення ефективності лікування хронічного періодонтиту постійних зубів є актуальним питанням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології Харківського державного медичного університету МОЗ України „Профілактика, діагностика і лікування основних стоматологічних захворювань” (№ ДР 0102U001872). Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту вищевказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих на хронічний періодонтит постійних зубів шляхом розробки та застосування нового вітчизняного матеріалу на основі сіліконових каучуків “Сілгап” для обтурації кореневих каналів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Розробити новий вітчизняний стоматологічний матеріал на основі сіліконових каучуків для обтурації кореневих каналів.

2. Визначити в експерименті фізико-механічні характеристики розробленого матеріалу “Сілгап” згідно з Міжнародним стандартом ІSО.

3. Вивчити в експерименті порівняльну характеристику обтуруючих можливостей матеріалів “Сілгап” та „Endomethazone ”.

4. Дослідити характер морфологічних змін у кістковій тканині експериментальних тварин при імплантуванні їм сіліконових сілерів “Сілгап” та ”RSA Roeko Seal Automix”.

5. Провести клінічну апробацію методики лікування хронічного періодонтиту постійних зубів з використанням кальційвмісного препарату “Calasept” і нового вітчизняного матеріалу для обтурації кореневих каналів на основі сіліконових каучуків “Сілгап”.

Об'єкт дослідження - зуби і тканини верхівкового періодонту хворих та експериментальних тварин; матеріал для обтурації кореневих каналів зубів на основі сіліконових каучуків “Сілгап”.

Предмет дослідження - розробка, обґрунтування застосування та оцінка ефективності нового сіліконового матеріалу “Сілгап” для обтурації кореневих каналів при лікуванні хронічного періодонтиту постійних зубів.

Методи дослідження: лабораторні - для визначення фізико-механічних характеристик матеріалів; морфологічні - для вивчення характеру змін у кістковій тканині експериментальних тварин при імплантуванні їм сіліконових сілерів “Сілгап” та ”RSA Roeko Seal Automix”; макро-мікроскопічний метод - для дослідження обтуруючих можливостей сіліконового матеріалу “Сілгап” та евгенольного - „Endomethazone”; клініко-рентгенологічні - для оцінки ефективності нового матеріалу „Сілгап” при лікуванні хронічного періодонтиту постійних зубів у хворих.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено новий вітчизняний матеріал для пломбування кореневих каналів „Сілгап” на основі сіліконових каучуків медичного призначення, пріоритетність чого підтверджена Деклараційним патентом України на корисну модель (№ 4493 А від 17.01.2005 р.).

В результаті визначення фізико-механічних характеристик нового вітчизняного сіліконового матеріалу “Сілгап” у порівнянні з закордонним аналогом ”RSA Roeko Seal Automix” та евгенольним сілером „Endomethazone” встановлені більш ніж в 10 разів нижчі показники розчинності та лінійної усадки у “Сілгап”, порівняно з евгенольним сілером; відсутність у сіліконового матеріалу ознак дезінтеграції у водному середовищі; текучість, що не перевищує вимог стандарту; адгезія до кореневого дентину в 2 бали у 80 % експериментальних зразків.

Проаналізовано характер взаємовідносин сілерів на різній хімічній основі з кореневим дентином, встановлена наявність більш щільного контакту у “Сілгап” порівняно з „Endomethazone ” на шліфах видалених зубів.

Встановлено, що імплантація сіліконового матеріалу “Сілгап” у тіло нижньої щелепи кроликів не спричиняє деструктивних змін у кістці, навколо матеріалу утворюється сполучнотканинна капсула. Її утворення та розміри свідчать про біосумісність матеріалу.

Досліджено характер змін локальної температури слизової оболонки порожнини рота в ході лікування хронічного періодонтиту постійних зубів у два етапи з використанням “Сілгап” для обтурації кореневих каналів. Підтверджена можливість зіставлення її значень із рентгенологічною картиною стану періодонту на етапах діагностики, лікування та при диспансеризації.

Розроблена методика і доведена ефективність лікування хронічного періодонтиту постійних зубів із використанням матеріалу “Calasept” та нового вітчизняного сіліконового матеріалу “Сілгап” для обтурації кореневих каналів у найближчі і віддалені терміни.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано новий пломбувальний матеріал для кореневих каналів на основі сіліконового каучуку “Сілгап” і розроблена та апробована методика його практичного використання.

Показано, що використання “Сілгап” для обтурації кореневих каналів при лікуванні хронічного періодонтиту постійних зубів забезпечує довготривалу якісну обтурацію, дозволяє відновлювати коронку зубу після ендодонтичного втручання сучасними реставраційними матеріалами без негативного впливу на хід їх полімеризації, матеріал не зафарбовує коронку зубу, у зв'язку з чим може бути використаний у зубах різних функціональних груп.

Запропонована методика лікування хронічного періодонтиту з застосуванням композиції „Сілгап” впроваджена в клінічну практику кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології Харківського державного медичного університету, стоматологічного відділення міської дитячої клінічної лікарні № 23 м. Харків, міської стоматологічної поліклініки № 2 та міської дитячої стоматологічної поліклініки № 1 м. Харків. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються при проведенні лекцій та практичних занять із студентами стоматологічного факультету ХДМУ МОЗ України.

На базі отриманих результатів лікування оформлено Інформаційний лист “Використання сіліконового матеріалу “Сілгап” для обтурації кореневих каналів при лікуванні хронічного періодонтиту”, рішенням Проблемної комісії “Стоматологія” від 26.05.2004 року лист рекомендовано включити до Реєстру медико-біологічних і науково-технічних нововведень.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором опрацьована наукова література з обраної теми, визначені необхідні методики для проведення експериментальної та клінічної частин роботи, проведена систематизація та аналіз результатів дослідження, написана дисертація.

Розробку пломбувального матеріалу „Сілгап” було здійснено за сприянням колективу АТ „СТОМА”, де також виконані експерименти по вивченню фізико-механічних характеристик створеної композиції. Випробування були проведені автором самостійно під керівництвом співробітників випробувальної лабораторії стоматологічних матеріалів і виробів (керівник - Ю.І. Довгопол).

Характер морфологічних змін у кістковій тканині експериментальних тварин при імплантуванні їм різних видів сіліконових композицій та характер взаємовідносин пломбувального матеріалу з кореневим дентином був вивчений автором за сприянням співробітників лабораторії морфології Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Сітенка м. Харків (зав. відділом - докт. мед. наук, проф. Н.В. Дєдух).

При виконанні клінічної частини роботи автор самостійно проводила набір, обстеження, лікування хворих із хронічним періодонтитом постійних зубів, здійснювала диспансерний нагляд у встановлені терміни спостережень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідалися й обговорювалися на Республіканській науково-практичній конференції "Новое в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии" (Харків, 2001); засіданні Харківського осередку Асоціації стоматологів України (Харків, 2004); науково-практичній конференції лікарів-стоматологів та науковців "Сучасні питання стоматології, щелепно-лицьової хірургії та імплантології" (Харків, 2004); ІІ (ІХ) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005).

2. основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були виконані експериментальні та клінічні дослідження.

Експериментальні дослідження по розробці стоматологічного матеріалу для пломбування кореневих каналів “Сілгап” та вивченню його характеристик були проведені на базі лабораторій АТ “СТОМА” м. Харків, згідно з вимогами Міжнародного стандарту ISO6876 у порівнянні з закордонним аналогом на базі сілікону ”RSA Roeko Seal Automix” та евгенольним матеріалом “Endomethazone”.

Згідно рекомендацій Міжнародного стандарту ISO, вивчені текучість, розчинність, дезінтеграція, додатково рН, усадка та адгезія.

Обтуруючі можливості матеріалів вивчали шляхом дослідження характеру їх взаємовідносин із кореневим дентином на шліфах видалених зубів з використанням макро-мікроскопічного методу.

З метою вивчення структурних змін у кістковій тканині експериментальних тварин (24 кролики породи Шиншила) через 1 та 3 місяці після втручання з випиляних фрагментів нижніх щелеп тварин в області імплантованого матеріалу виготовляли зрізи, які забарвлювали гематоксиліном та еозином, а також за методом Ван-Гізон. Морфометричний аналіз товщини стінок капсули проводили за допомогою гвинтового окуляр-мікрометру МОВ-10.

На базі створеного матеріалу для пломбування кореневих каналів “Сілгап” розроблена методика лікування хронічного періодонтиту постійних зубів.

На першому етапі методики лікування після підготовки кореневих каналів з метою прискорення репаративних процесів у періодонті проводили заповнення кореневого каналу матеріалом „Саlasept” строком на 3 місяці. Для контролю ходу лікування проводили рентгенологічне дослідження, виміри локальної температури слизової оболонки (ЛТСО) та оцінювали об'єктивний стан пацієнта через три місяці. Отримані дані дали змогу розробити показання для проведення другого етапу методики лікування.

На другому етапі методики лікування з метою обтурації кореневого каналу застосовували сіліконовий матеріал “Сілгап”.

Показаннями для проведення другого етапу були: відсутність скарг хворого; відсутність об'єктивних клінічних ознак загострення процесу; позитивна динаміка відносно репаративних процесів у періодонті, підтверджена рентгенологічно (зменшення осередку деструкції на 50 % та більше або повне його відновлення) та даними вимірів ЛТСО (34,4 0,06 С).

У тому випадку, коли через три місяці після тимчасового заповнення кореневих каналів пастою „Саlasept” рентгенологічно реєстрували часткове зменшення розмірів осередку деструкції (до 49 %), незначні зміни ЛТСО в бік підвищення (від 33,2±0,7 єС до 33,9±0,03 єС), на фоні відсутності суб'єктивних скарг пацієнта та об'єктивних клінічних ознак загострення процесу, встановлених при обстеженні хворих, проводили повторне заповнення каналів пастою „Саlasept” новою порцією матеріалу на строк 3 місяці. Після закінчення терміну здійснювали обстеження пацієнта та приймали рішення про подальше лікування з урахуванням об'єктивної ситуації та згоди хворого.

ЛТСО альвеолярного відростка в зоні верхівок коренів зубів здійснювали, використовуючи електротермометр ТПМЕ-1 Казанського заводу медичної апаратури.

Оцінку віддалених результатів застосування методики двохетапного лікування хронічного періодонтиту із використанням матеріалу „Сілгап” для обтурації каналів проводили на підставі реєстрації суб'єктивних і об'єктивних показників стану пацієнтів через 12 місяців після пломбування каналів матеріалом “Сілгап”.

Подані в роботі клінічні результати лікування хронічного періодонтиту із застосуванням “Сілгап” для обтурації каналів отримані при обстеженні і лікуванні 100 хворих на хронічний періодонтит віком від 15 до 60 років. З них 65 (65,0 %) жінок і 35 (35,0%) чоловіків, у яких було розпочато лікування 117 зубів з 204 кореневими каналами. Пломбування кореневих каналів ”Сілгап” проведено у 92 пацієнтів, відповідно у 100 зубах 164 каналів.

При постановці діагнозу використовували МКХ-10, згідно з якою виділяли хронічний верхівковий періодонтит.

Результати дослідження та їх обговорення. Відповідно до поставленої мети за підтримки колективу АТ „СТОМА” розроблено новий вітчизняний стоматологічний матеріал для пломбування кореневих каналів на основі сіліконових каучуків „Сілгап” (Деклараційний патент України на корисну модель № 4493 А від 17.01.2005 р.) із такою рецептурою (у %):

Каучук СКТНСС - б - мед (марок АС та БС) - 53,0±3,0

Барій сірчанокислий (для рентгеноскопії ГФХЮ ст. 86) - 21,3±2,0

Цинку окис ДОСТ 10262, марка Х4,Ч - 25,7±2,0.

Склад являє собою комплект з двох паст, розфасованих в туби по 8 г. Пасти змішуються безпосередньо перед використанням металевим шпателем на гладкій поверхні сухого стоматологічного скла у співвідношенні 1:1 на протязі 1-2 хвилин для приготування робочої суміші, яка являє собою однорідну білу пластичну масу. Текучість її дорівнює 20 мм.

Експериментальні дослідження продемонстрували, що матеріали „RSA RoeКo Seal Automix” та „Сілгап”, які створено на основі полідіметілсилоксанового каучуку - полімеру з сітчастою структурою та міцними міжмолекулярними силами, мають розчинність відповідно 0,05 та 0,06 % та не виявляють ознак дезінтеграції.

У процесі замішування матеріалу „Endomethazone” утворюється низькомолекулярна сполука - евгенолят цинку, яка руйнується у контакті з водою. Показник розчинності „Endomethazone” дорівнює 0,4 % , також наявні прояви дезінтеграції: поверхня зразків стає шорсткою та вкривається тріщинами.

При визначенні рН матеріалів на протязі 14 діб, коли тривав дослід, зразки з „Endomethazone” виявляли тенденцію до поступового зниження показника (з 9,99 до 7,43). Значення рН сіліконових сілерів практично не змінювалися і характеризувалися як лужні - 7,33 для “Сілгап” та 7,35 - для „RSA RoeКo Seal Automix”. Це свідчить про стабільність матеріалів, виготовлених на базі каучуків, і відсутність її у евгенольного сілеру, пов'язану з високим рівнем розчинності та руйнуванням препаратів у перші дні експерименту.

Показник рівня адгезії до поверхні гладкого скла у всіх зразків з сілікону був максимальний - в 1 бал. У „Endomethazone” схожий рівень не встановлено, однак матеріал виявляє достатні показники в 2 бали у 70 % випадків. При вивченні адгезії до кореневого дентину встановлено середній її рівень у 2 бали, коли зберігається 75-80 % ячійок як у сіліконових, так і у евгенольних зразків матеріалів. Випадків повної відсутності адгезії не зареєстровано. Стовідсоткова адгезія визначена у сіліконових матеріалів у 20 % зразків. Це свідчить про те, що після ендодонтичної підготовки каналу до пломбування кореневий дентин нарізно утримує на своїй поверхні матеріали на основі різних хімічних сполук.

Значення, які були отримані при визначенні лінійної усадки матеріалів також не виходили за межі вимог стандарту (до 3 %). Фірма-виробник матеріалу „RSA RoeКo Seal Automix” вказує на наявність розширення матеріалу на 0,2 %. Такий самий результат був визначений нами у ході експерименту. “Сілгап” через 24 години після замішування давав усадку на 0,1 %, а „Endomethazone” - на 0,95 %.

Обтуруючі можливості пломбувальних матеріалів були досліджені шляхом вивчення характеру обтурації кореневих каналів видалених зубів, запломбованих після ендодонтичної підготовки „Сілгап” та „Endomethazone”.

Під час аналізу шліфів зубів, запломбованих матеріалом „Endomethazone” в одних випадках спостерігався досить щільний контакт між матеріалом та внутрішньою поверхнею кореня, в інших - між цими структурами визначався значний проміжок, в самій пломбувальній масі з'являлися тріщини, які з часом поступово збільшувалися; зустрічалися також поодинокі раковини округлої та овальної форми різної глибини.

Це слід пояснити тим, що очищення каналів проводиться з використанням речовин, які містять хлор. Частки хлору, що залишаються на поверхні кореневого дентину реагують з компонентами „Endomethazone”. Як результат -утворення ділянок неякісного прилягання матеріалу за рахунок наявності тонкого шару вільного евгенолу. Появу щілин між евгенолвмісним сілером та кореневим дентином можна пояснити також зміною об'єму „Endomethazone” в процесі його повного твердіння. Збільшення їх з часом після обтурації каналу - поступовим руйнуванням порцій неповною мірою застиглого матеріалу на фоні досить високого показника розчинності в умовах контакту з рідиною.

При макро-мікроскопічному обстеженні шліфів зубів, запломбованих „Сілгап”, встановлено, що матеріал у вигляді гомогенної білої маси щільно заповнював канал по всій довжині від вістю до апікального отвору. Навіть при наявності дещо шорсткої поверхні обтуруючі властивості сіліконового сілеру виявлялися повною мірою. Його маси заповнювали найменші заглиблення на поверхні. Цей факт слід розглядати як значну перевагу сіліконового сілеру над евгенолвмісним і пояснювати інертністю та текучістю сіліконів, які складають основу пломбувального матеріалу „Сілгап”.

Дослідженнями в експерименті характеру морфологічних змін у кістковій тканині експериментальних тварин при імплантуванні їм різних видів сіліконових композицій встановлено, що сіліконові композиції „Сілгап” та „RSA Roeco Seal Automix”, імплантовані в тіло щелепи кроликів породи Шиншила, не викликають деструктивних порушень та запальних проявів через 1 та 3 місяці після втручання. Посттравматичні зміни у кістковій тканині і слизовій оболонці були схожими при імплантуванні як „Сілгап”, так і „RSA Roeco Seal Automix”: навколо імплантованих мас розвивалася сполучнотканинна капсула, у кістковій тканині мали місце реактивні посттравматичні перебудови, що полягали у відновленні ушкоджених областей. Така особливість поведінки сіліконових мас може бути пояснена їх високою біосумісністю.

Результати клінічних досліджень. Безпосередньо після здійснення першого етапу методики лікування зареєстрували стан повного благополуччя у 79 пацієнтів ( 81 зуб, 69,2 %), наявність “деякого дискомфорту” - у 18 хворих (21 зуб, 17,9%), різко виражену больову реакцію - у 3 респондентів (5 зубів, 4,3 %).

Через три місяці диспансерному огляду піддано 103 зуби з 117, в яких розпочато лікування. Суб'єктивні скарги у всіх пацієнтів були відсутні. Зуби активно функціонували, про що свідчили показники гігієнічного індексу. Рентгенологічно у 65 (61,75%) пацієнтів спостерігалося зменшення осередку деструкції на 50 % та вище, або повне відновлення кісткової тканини в навколо апікальній зоні на всій площині дефекту. Виміри ЛТСО демонстрували зміни її в бік підвищення - до 34,40,06 С. Ці дані стали критерієм для проведення цим пацієнтам постійного пломбування кореневих каналів „Сілгап”.

У 27 хворих (28,4%) після трьох місяців лікування пастою „Calasept” зареєстровано зменшення осередку деструкції менш ніж на 49 %, яке відбувалося за рахунок новоутворення кісткової тканини по периферії. Пацієнти були ознайомлені з результатами терапії, їм було запропоновано подовжити лікування і вдруге заповнити кореневі канали „Calasept”. Після 6 місяців від початку лікування постійне пломбування препаратом „Сілгап” проведено в 100 зубах та 164 каналах у 92 пацієнтів.

Досвід роботи виявив технологічність матеріалу „Сілгап”: легкість введення до кореневого каналу каналонаповнювачем або на штифті, достатній робочий час, рентгеноконтрасність, відсутність забарвлення зубу після використання, можливість здійснювати накладання постійної пломби безпосередньо після пломбування каналу цементами та композитними відновлювальними матеріалами з використанням скловолоконних та анкерних штифтів.

Під час огляду у 78 з 92 пацієнтів у віддалені терміни суб'єктивних скарг та об'єктивних ознак загострення процесу не зареєстровано. Зуби активно функціонують. Багатьом пацієнтам проведено протезування. Аналіз рентгенограм з метою вивчення стану періодонту свідчив про гомогенність заповнення каналу по всій довжині з повною ліквідацію деструкції, частковим відновленням кісткової тканини (до 90%) з тенденцією до зменшення розмірів осередку, та стан „без змін” щодо результатів, отриманих після першого етапу лікування. Рецидивів виникнення деструкції не встановлено.

Обстеження хворих на верхівковий періодонтит з визначенням ЛТСО до початку лікування встановило значне зниження термометричних показників і склало в середньому 33,2±0,7єС.

Після проведення першого етапу лікування та під час контрольних оглядів відповідно з диспансерними строками, на другому етапі пацієнтам здійснені повторні вимірювання температури. Співвідношення показників ЛТСО альвеолярного відростка та рентгенологічної картини при лікуванні в динаміці відображені в табл. 1.

Підсумки рейтингової рентгенологічної оцінки запломбованих зубів коливалися в межах від 2,5 до 4-х, а з урахуванням додаткових балів та індивідуальних особливостей ендодонтичної будови - від 2,5 до 6 балів. Аналіз структури дефектів пломбування свідчив, що з загальної кількості виявлених дефектів у 96% випадків вони припадали на незначне виведення пломбувальної маси за межі апексу. Безпосередньо після пломбування каналів рентгенологічні ознаки дефектів заповнення вістю каналів виявлені лише у 3% випадках. Помилок мезіо-дистального заповнення не встановлено.

Таблиця 1 Співвідношення показників термометрії і рентгенологічної картини у пацієнтів в динаміці лікування

У диспансерні строки огляду пацієнтів, через 12 місяців, при вивченні рентгенівських знімків зубів, запломбованих матеріалом „Сілгап”, встановлена стабільність кореневої пломби, гомогенність заповнення кореневого каналу по всій довжині.

Рентгенівські знімки клінічної ситуації, коли були встановлені незначні дефекти заповнення вістю каналу, демонстрували ту ж саму щільність, яка була зареєстрована у перше відвідування, змін в періодонті при цьому не визначено. Рентгенологічно встановлені повна ліквідація осередку деструкції у 64 (82,5 %) пацієнтів з 78, стан здоров'я яких проконтрольовано через 12 місяців від початку лікування. Значне відновлення кісткової тканини з тенденцією до зменшення навколоверхівкових вогнищ деструкції по периферії визначили у 12 (15,34 %) пацієнтів. Стабільність рентгенологічної картини, тобто „без змін”, порівняно з результатами після проведення першого етапу, спостерігали у двох пацієнтів (2,16 %). Збільшення розмірів осередків, тобто рецидивів деструкції, не встановлено. При опитуванні суб'єктивних скарг пацієнти не виявляли. Об'єктивно були відсутні свідчення про загострення процесу в періодонті. Показники локальної температури слизової оболонки при позитивному результаті лікування мають тенденцію до поступового підвищення і відповідають даним рентгенологічного дослідження. При рентгенологічно підтвердженому активному відновленні кісткової тканини вони підвищуються і зостаються практично без змін при зниженні репаративних процесів в періодонті. Це слід враховувати і використовувати з метою зниження променевого навантаження на пацієнта в ході лікування та проведення диспансерних оглядів.

Таким чином, доведена висока ефективність використання нового вітчизняного матеріалу „Сілгап” для обтурації кореневих каналів зубів при лікуванні хронічного періодонтиту, що дозволяє рекомендувати його для широкого застосування у клінічній практиці.

періодонтит сіліконовий каучук обтурація

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на хронічний періодонтит шляхом використання кальційвмісного препарату „Calasept” та нового вітчизняного сіліконового матеріалу “Сілгап” для обтурації кореневих каналів.

1. Розроблено новий вітчизняний стоматологічний матеріал на основі сіліконових каучуків „Сілгап” для обтурації кореневих каналів.

2. Визначено, що сіліконовий матеріал “Сілгап” має переваги над евгенольним матеріалом „Endomethazone”: розчинність його в 10 раз менша і складає 0,06 %, лінійна усадка менша в 9 раз і складає 0,1 %. Матеріал “Сілгап” не виявляє ознак дезінтеграції, рівень адгезії до кореневого дентину в 2 бали фіксується на 10 % частіше.

3. Доведено, що матеріал “Сілгап” порівняно з „Endomethazone” повно та рівномірно заповнює канали видалених зубів по всій довжині при більш щільному контакті із кореневим дентином, оскільки має кращий рівень адгезії та більшу на 2 мм текучість.

4. Встановлено, що сіліконові композиції “Сілгап” та „RSA Roeco Seal Automix”, імплантовані в тіло щелепи кроликів породи Шиншила, не викликають деструктивних порушень та запальних проявів через 1 та 3 місяці після втручання. Навколо імплантованих мас утворюється сполучнотканинна капсула, що є свідченням їх біосумісності.

5. Отримано позитивний терапевтичний ефект від застосування методики лікування хронічного періодонтиту постійних зубів з використанням кальційвмісного препарату “Calasept” і нового вітчизняного матеріалу для обтурації кореневих каналів „Сілгап” у 97,84 % хворих з повним відновленням кісткової тканини у 82,5 % випадків.

Практичні рекомендації

1. Рекомендується використовувати матеріал „Сілгап” для постійного пломбування кореневих каналів зубів у хворих на хронічний верхівковий періодонтит. Пломбування можна проводити в постійних зубах різних функціональних груп з повністю сформованими коренями. Після ендодонтичної підготовки кореневих каналів, для прискорення строків ліквідації осередку деструкції, слід тимчасово заповнювати їх на строк від 3 до 6 місяців (згідно рекомендації фірми-виробника) пастою „Calasept”, яка містить у своєму складі гідроокис кальцію.

2. Підставою для постійного пломбування кореневого каналу матеріалом „Сілгап” є: позитивна динаміка зменшення розмірів осередку деструкції за даними рентгенологічного обстеження; відсутність ознак загострення з боку слизової оболонки та періодонту, визначених під час опитування та об'єктивного огляду; термометрії, значення якої повинні поступово наближатися до значень температури, що характеризують інтактний періодонт.

3. Застосування матеріалу „Сілгап” не потребує наявності складного устаткування. Робоча суміш готується безпосередньо перед пломбуванням шляхом змішування металевим шпателем паст з комплекту на сухій стоматологічній пластинці на протязі 1-2 хвилин. Пломбування здійснюється за методом центрального штифта. Надлишки видаляються сухою ватною кулькою.

4. Матеріал є рентгеноконтрастним, не змінює кольору зуба. В разі необхідності, можливо проведення корекції пломбування кореневого каналу на протязі 30-40 хвилин після змішування компонентів без вилучення маси з каналу, у більш тривалий термін масу з каналу слід видалити, промити канал спиртом, висушити, провести повторне пломбування.

5. Відновлення коронок зубів після пломбування матеріалом „Сілгап” можна здійснювати у те саме відвідування, використовуючи скловолоконні штифти та композиційні пломбувальні матеріали.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Куцевляк В.И., Кузина В.В. Морфологическая характеристика перестройки тканей в области имплантации силиконовых композиций в тело нижней челюсти кролика // Український медичний альманах. - 2002. - № 2. - С. 50-53. Автору належить участь у проведенні хірургічної частини експерименту, догляд за тваринами і оцінка їх стану після втручання, аналіз і статистична обробка результатів, написання статті.

2. Куцевляк В.І., Кузіна В.В. Частота вживання деяких пломбувальних матеріалів стоматологами м. Харкова при лікуванні ускладненого карієсу // Архів клінічної медицини. - 2004. - № 1 (4) (додаток). - С. 43-45. Участь здобувача полягає у зборі та систематизації матеріалів опитування, їх статистична обробка, написання статті.

3. Кузіна В.В. Вивчення в експерименті розчинності деяких пломбувальних матеріалів для кореневих каналів // Вісник стоматології. -2004. - № 2. - С. 26-29.

4. Кузіна В.В. Використання сіліконового матеріалу “Сілгап” для пломбування кореневих каналів постійних зубів у ході лікування хронічного періодонтиту // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - С. 39-43.

5. Деклараційний патент на корисну модель № 4493 А, Україна, МПК 7 А61К6/02. Склад для пломбування кореневих каналів зубів / Куцевляк В.І., Кузіна В.В. - № 20040503750; Заявл. 19.05.2004 р.; Опубл. 17.01.2005 р. - Бюл. № 1.

6. Кузина В.В. Экспериментальное исследование композиции на основе полиметилсилоксана и гидроксилапатита ЅКергапЅ для пломбирования корневых каналов // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. статей. - Харьков: ХГМУ, 1999. - Вып. 2. - С. 64-65.

7. Куцевляк В.И, Кузина В.В. Оценка непосредственных результатов при пломбировании зубов с хроническими верхушечными периодонтитами композицией „Силгап” // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. статей. - Харьков: ХГМУ, 2003. - Вып. 5. - С. 97-99. Здобувачем проведено клініко-рентгенологічне обстеження та лікування хворих, аналіз результатів, написання статті.

8. Куцевляк В.І., Кузіна В.В. Клініко-рентгенологічна характеристика найближчих результатів використання композиції „Сілгап” при лікуванні хронічних періодонтитів // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали ІІ (ІХ) з'їзду Асоціації стоматологів України. - Київ: Книга плюс., 2004. - С. 151-153. Участь здобувача полягає у клініко-рентгенологічному обстеженні та лікуванні хворих, аналізі результатів, написанні статті.

Размещено на Allbest.ru