Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення диференційованих підходів до комплексного лікування ортодонтичних хворих

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зубощелепні аномалії поряд із карієсом, захворюваннями пародонта за даними різних авторів мають значну розповсюдженість: від 35 до 70% (Л.П. Григорьева, 1995; В.А. Тугарін, 1995; Н.І. Шаймиева, 1996; І.М. Репужинський, 1996; Л.С. Персін, 1998; Т.Ф. Косирева, 1999; Л.О. Хоменко та ін., 1999; Ф.Я. Хорошилкіна, 1999; О.В. Деньга, 2000; З.А. Хусмутдінова та ін., 2000; Т.А. Чудінова, 2000; В.Е. Тихонов, 2000; Н.Г. Русіна, 2000; І.В. Чижевський, 2004). Ознаками зубощелепних аномалій (ЗЩА) є порушення оклюзії, форми, розмірів, положення зубів та щелеп, функціонально-морфологічного співвідношення органів ротової порожнини, гармонії та естетики обличчя. Лікування зубощелепних аномалій - це складний та довготривалий процес, підвищення якості та ефективності якого є провідним напрямком роботи ортодонтів. Основний принцип ортодонтичної допомоги полягає у комплексності проведення лікувальних заходів, які направлені на збереження соматичного та стоматологічного здоров'я хворого, усунення факторів ризику, нормалізацію оклюзії та створення фізіологічних умов функціонування зубощелепної системи (С.І. Криштаб та ін., 1986; Л.П. Григорьева, 1995; Л.С. Персін, 1998,1999; Ф.Я. Хорошилкіна, 1999; T.M. Graber, 2000).

В останні роки розроблено багато нових методик, технологій, матеріалів, впровадження яких сприяє стабілізації карієсу, покращенню гігієнічного стану порожнини рота (ВООЗ, 1994, 1995; Ф.З. Ель Мутаки, 2001; Ю.В. Ткаченко, 2002; О.І. Арсеніна та ін., 2002; І.К. Новицька, 2003; М.С. Драгомирецька, 2003; І.Е. Андросова та ін., 2003; N.H. Writenouse, 1995; S. Witzke, 2001; D. White, 2001; V. Kozelj, 2002). Але досі існує доцільність у вивчені можливостей та ефективності застосування сучасних методик та технологій в ортодонтії, у визначенні показань до їх використання у пацієнтів з ЗЩА. З цих позицій актуальним є розробка тактики інтегрального диференційного підходу до індивідуального ведення ортодонтичних хворих у періоди підготовки, активного апаратурного лікування та реабілітації. Недостатньо висвітлені у вітчизняній та зарубіжній літературі питання, що стосуються особливостей моніторингу ортодонтичних хворих в залежності від стану стоматологічного здоров'я, необхідності застосування методів запобігання стоматологічних захворювань на рівні сучасних можливостей. Робота присвячена обґрунтуванню доцільності та ефективності впровадження лікувально-профілактичних заходів в залежності від стоматологічного статусу пацієнтів із зубощелепними аномаліями на етапах комплексного ортодонтичного лікування; визначенню критеріїв вибору сучасних конструкцій ортодонтичних лікувальних та ретенційних апаратів, тактики ведення диспансерного нагляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри стоматології дитячого віку НМАПО ім. П.Л. Шупика: «Методологічні підходи і критерії оцінки стоматологічного здоров'я дітей України». Державний реєстраційний номер 0103U001035. Дисертант був виконавцем окремих фрагментів наукової комплексної теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності та якості ортодонтичного лікування шляхом розробки диференційованих підходів, обґрунтування комплексної індивідуальної тактики профілактики, лікування, реабілітації дітей із зубощелепними аномаліями на основі вивчення епідеміологічних, клінічних функціонально-морфологічних особливостей стану щелепно-лицевої ділянки в залежності від стоматологічного здоров'я.

Для реалізації даної мети були поставлені такі завдання:

1. Визначити поширеність зубощелепних аномалій та інших стоматологічних захворювань з констатацією стоматологічних індексів шляхом епідеміологічного обстеження дітей та підлітків 7-18 років м. Києва.

Визначити рівень стоматологічного здоров'я дитячого населення на основі аналізу кількісних критеріїв: естетичного індексу DAI, індексу кількості уражених зубів КПВ, комплексного пародонтального індексу КПІ.

Вивчити стоматологічний статус диспансерної групи пацієнтів 7-18 років із зубощелепними аномаліями шляхом проведення клінічних та лабораторних досліджень.

4. Визначити клініко-лабораторні критерії щодо диференційованих підходів до вибору типу ортодонтичних конструкцій на етапах апаратурного лікування та реабілітації дітей із зубощелепними аномаліями.

5. Розробити схеми, визначити індивідуальні показання в залежності від стану стоматологічного здоров'я та обґрунтувати ефективність застосованого комплексу профілактичних заходів на етапах ортодонтичного лікування дітей.

6. Вивчити динаміку змін стоматологічного статусу, стоматологічного рівня здоров'я дітей із зубощелепними аномаліями в результаті проведеного ортодонтичного лікування.

7. Впровадити у клінічну практику комплексний метод профілактики стоматологічних захворювань на етапах ортодонтичного лікування.

Об'єкт дослідження. Стоматологічне здоров'я дітей та підлітків з зубощелепними аномаліями у віці від 7 до 18 років.

Предмет дослідження. Епідеміологічні, клініко-лабораторні дослідження особливостей стану щелепно-лицевої ділянки дітей та підлітків з зубощелепними аномаліями в залежності від рівня стоматологічного здоров'я; оптимізація вибору методів апаратурного лікування зубощелепних аномалій; удосконалення супровідної профілактики захворювань твердих тканин зубів та пародонта.

Методи дослідження. Аналітичний (аналіз даних якості надання ортодонтичної допомоги дітям), епідеміологічний (вивчення поширеності стоматологічних захворювань з оцінкою кількісних критеріїв стоматологічного здоров'я дітей), клінічний (оцінка перебігу морфо-функціонального стану щелепно-лицевої ділянки дітей у процесі ортодонтичного лікування), лабораторні (кефалометрія, гнатометрія, рентгенографія, реографія з метою діагностики стану ЗЩК та тканин пародонта), статистичні (вивчення розповсюдженості захворювань, отримання середньостатистичних даних, оцінка достовірності отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчена розповсюдженість, особливості проявів зубощелепних аномалій та інших стоматологічних захворювань у дітей і підлітків 7-18 років шляхом проведення епідеміологічних досліджень за методом, запропонованим ВООЗ (1997). Вперше на Україні визначений стоматологічний рівень здоров'я (СРЗ) обстежених на основі кількісних показників DAI, КПВ, КПІ.

Вперше вивчений комплексний вплив факторів ризику, що негативно впливає на стан стоматологічного здоров'я дітей та підлітків в процесі ортодонтичного лікування.

Розроблена індивідуальна диференційована тактика ведення хворих з ЗЩА на етапах комплексного ортодонтичного лікування та диспансерного спостереження в залежності від рівня стоматологічного здоров'я. Визначені та обґрунтовані методи профілактики, лікування і реабілітації ортодонтичних хворих з урахуванням особливостей стану зубощелепного комплексу (ЗЩК).

Визначені критерії вибору та показання до застосування у дітей в період формування постійного прикусу знімних або незнімних конструкцій апаратів в залежності від віку, періоду сформованості ЗЩК, ступеня проявів клінічних симптомів зубощелепних аномалій, механізму дії апарата. Деталізовані показання до хірургічних втручань в залежності від ступеня проявів зубоальвеолярних форм аномалій ЗЩК.

Вивчені показники функціонального стану тканин пародонта (ФСТП) у дітей з фізіологічним прикусом та з зубощелепними аномаліями в процесі ортодонтичного лікування методом реографії в автоматичному режимі.

Розроблено та впроваджено у практичну стоматологію комплекс лікувально-профілактичних заходів, що сприяє попередженню формування та прогресування захворювань твердих тканин зубів та пародонта на всіх етапах ортодонтичного лікування.

Обґрунтованість і достовірність одержаних результатів, сформульованих наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечена використанням сучасних інформативних і відповідних до поставленої мети і завдань методів дослідження, аналізом достатнього об'єму клінічних спостережень і лабораторних даних, застосуванням статистичного аналізу за допомогою програмного забезпечення. Позитивні зміни критеріїв стоматологічного здоров'я, показників редукції приросту карієсу, даних функціональних та антропометричних досліджень, досягнута фізіологічна стабільність стану ЗЩК дозволили достовірно обґрунтувати ефективність запропонованих наукових розробок.

Наукове значення. Визначені наукові положення роботи суттєво доповнюють та деталізують тактику комплексної індивідуальної профілактики, лікування та реабілітації хворих з зубощелепними аномаліями в залежності від стану стоматологічного здоров'я та можуть використовуватись для створення нових лікувально-профілактичних програм, спрямованих на підвищення ефективності ортодонтичного лікування. Наукові знання стосовно динаміки змін показників стоматологічного здоров'я дитячого та дорослого населення у процесі моніторингу дозволять прогнозувати напрямки розвитку стоматології.

Практичне значення отриманих результатів.

Вперше обґрунтовані та впроваджені у клінічну практику методи супровідного профілактичного лікування дітей на всіх етапах ортодонтичного лікування, що дозволяють попередити виникнення та прогресування захворювань твердих тканин зубів та пародонта. Системний підхід до здійснення профілактичних заходів забезпечує усунення факторів ризику, стабілізацію перебігу стоматологічних захворювань, що в цілому сприяє досягненню якісного та ефективного результату. Впровадження нових ортодонтичних технологій, застосування в логічній послідовності комплексу профілактично-лікувальних заходів веде до отримання повноцінної оклюзії, створює умови фізіологічного формування та функціонування органів і тканин порожнини рота, гармонійного розвитку обличчя дітей.

Відомості про стоматологічний рівень здоров'я серед населення України у віковому аспекті можуть бути застосовані для вивчення тенденцій динамічних змін стоматологічного здоров'я, для планування заходів щодо поліпшення якості та ефективності стоматологічної допомоги. Отримані результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, в лікувальну роботу дитячих стоматологічних поліклінік та стоматологічних відділень дитячих лікувальних закладів м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені епідеміологічні, клінічні, антропометричні, реографічні, рентгенологічні дослідження, систематизовані та узагальнені отримані результати, проведена їх статистична обробка та аналіз, оформлені всі розділи дисертації. Дисертантом вивчено стоматологічне здоров'я дітей та підлітків. На основі цього розроблена та обґрунтована ефективність індивідуальної тактики ведення хворих з зубощелепними аномаліями на протязі усіх етапів ортодонтичного лікування з метою запобігання виникнення карієсу, захворювань тканин пародонта, інших ускладнень. Зроблені аналітичні висновки стосовно доцільності застосування знімних чи незнімних конструкцій ортодонтичних апаратів у дітей із зубощелепними аномаліями у періоді формування постійного прикусу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено та обговорено на засіданні постійно діючого науково-практичного семінару ГУОЗ та МЗ м. Києва та Асоціації стоматологів м. Києва (Київ, 2003), на секції дитячої стоматології в рамках міжнародної науково-практичної конференції: «Український міжнародний стоматологічний салон» (Київ, 2004), на науково-практичній конференції» Актуальні питання терапевтичної стоматології» (Київ, 2004). Дисертація апробована на засіданні міжкафедральної ради Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 8 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, об'єкту та методів дослідження, трьох розділів особистих досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 145 сторінок комп'ютерного тексту. Основний зміст роботи викладено на 121 сторінках. Робота ілюстрована 26 таблицями та 17 малюнками. Список літератури містить 261 джерело, з яких 188 - вітчизняних та авторів країн СНГ, 73 - іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань було проведено комплексне епідеміологічне обстеження 1117 дітей та підлітків м. Києва. Клінічне стоматологічне обстеження дітей проводилось за методикою, рекомендованою ВООЗ (1997). На основі епідеміологічних досліджень школярів визначена розповсюдженість зубощелепних аномалій, карієсу, захворювань пародонта; зафіксовані кількісні показники стоматологічного статусу, за допомогою яких проведена оцінка стоматологічного здоров'я дітей (DAI, КПВ, КПІ). За методом П.А. Леус та інші (1990) здійснене експертне кодування даних, інтеграція показників порушень, визначення рівня стоматологічного здоров'я. За основу СРЗ прийнято положення про зниження або порушення функції жування при різних стоматологічних захворюваннях, травмах, що призводить до втрати стоматологічного здоров'я. Методом анкетування (147 анкет) отримані інформаційно-аналітичні дані про стан здоров'я школярів, характер їх харчування, володіння навиками гігієни.

Здійснений диспансерний нагляд за 103 пацієнтами з ЗЩА віком від 7 до 18 років, який включав клінічні та параклінічні дослідження за допомогою кефалометрії, гнатометрії, рентгенографії, реографії. При встановленні діагнозу ЗЩА користувались класифікаціями E.H. Аnglе (1899), Д.А. Калвелиса (1961). Результати обстежень фіксували у спеціально розроблених стоматологічних картах. Реєстрація клініко-лабораторних матеріалів дослідження ортодонтичних хворих здійснювалась у динаміці спостереження. Основні показники стоматологічного статусу пацієнтів з ЗЩА, що аналізувались у процесі моніторингу: DAI, КПВ, РІК, КПІ, ГІ, РПГ. Вивчення пропорційності параметрів обличчя за трьома модулями здійснювали методом кефалометрії. Гнатометрія моделей щелеп (Н.Г. Сангіна, 1987) дозволила вивчити розміри фронтальних та бічних фрагментів зубних дуг, ступінь їх звуження, відповідність розмірів зубів, зубних дуг та апікального базиса. Рентгенологічні дослідження надали можливість визначити ступінь формування постійних зубів, щелеп, пародонта, співвідношення, розміри, розташування фрагментів щелеп, фолікулів зубів, наявність деструктивних змін кісткової тканини. Методом реографії (І.Ю. Лебеденко та ін., 2003) визначений функціональний стан судин тканин пародонта у дітей з фізіологічною та аномалійною оклюзією, а також зміни ФСТП на етапах ортодонтичного лікування.

Всім пацієнтам з ЗЩА до початку апаратурного лікування і в подальшому здійснювали санацію порожнини рота, профілактичні ендогенні та екзогенні заходи, корекцію психоемоційного стану, усунення факторів ризику. В якості профілактично-лікувальних заходів був визначений комплекс препаратів: «Мікродевіт» по 1 капсулі впродовж 30 днів 1-3 курси на рік; аплікації 3% розчину «Ремодента» впродовж 10 днів 1-3 курси на рік, щоденні 5-ти хвилинні аплікації лікувальними зубними пастами. Пацієнтам проводилась професійна гігієна 2-12 разів протягом року, флюоризація зубів з використанням препарату «Bifluorid 12» («Voco»), герметизація фісур герметиком «Fissиrit F» («Voco»), навчання догляду за порожниною рота та індивідуалізований вибір засобів гігієни в залежності від віку і виявлених факторів ризику; призначалась дієтотерапія з урахуванням вікових потреб у макро- і мікроелементах, білках, жирах та вуглеводах за узгодженням з гастроентерологом - дієтологом. Вибір вітчизняних препаратів «Мікродевіт» та «Ремодент» для медикаментозної профілактики обґрунтований їх високою ефективністю та доступністю для населення. Кратність застосування лікувально-профілактичних комплексів визначалась в залежності від стоматологічної диспансерної групи, інтенсивності карієсу, стану гігієни порожнини рота, виду ортодонтичного апарата.

Вибір клініко-лабораторних критеріїв до типу апаратурного лікування здійснювали на підставі виду виявлених аномалій, механізму дії апарата, віку пацієнта, стану ЗЩК. Критеріями завершення ортодонтичного лікування вважали: досягнення стабільних результатів фізіологічної оклюзії на фоні повноцінного функціонування органів порожнини рота та естетичної гармонії обличчя. У якості основних критеріїв ефективності впроваджених профілактично-лікувальних комплексів визначені: підвищення рівня стоматологічного здоров'я за показником СРЗ; зменшення впливу факторів ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань з урахуванням змін індексів КПВ, РІК, КПІ, ГІ та показників редукції приросту карієсу (Е.Б. Сахарова, 1984); покращення та стабільне збереження позитивної динаміки показників антропометричних та функціональних методів дослідження.

Статистична обробка кількісних показників клінічних та лабораторних досліджень, їх математичний аналіз, графічна візуалізація проводилася за допомогою програмного пакету Microsoft Excel 2000 для Windows. Достовірність отриманих результатів визначали за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Розповсюдженість зубощелепних аномалій у школярів м. Києва згідно епідеміологічних обстежень дітей та підлітків від 7 до 18 років складає 57,5%. По складності відхилень відповідно естетичному індексу DAI 35,6% дітей мали мінімальні порушення, решта - явні та тяжкі ЗЩА. Розповсюдженість карієсу зубів встановлена на рівні 79,6% з індексом КПВ - 3,75±0,02 зубів. Порушення гігієни порожнини роту та стану тканин пародонта виявлені у 79,1% обстежених. Поєднання проявів ЗЩА та карієсу виявлено у 76,8% школярів. Визначений стоматологічний рівень здоров'я дітей знаходиться у межах від 20 до 100% з превалюванням показників здоров'я на рівні 70-80% (57,0% дітей). У 27,0% школярів спостерігається зниження здоров'я до рівня 50% і нижче. Інформаційно-аналітичні дані свідчать про незбалансованість харчування, низький рівень валеологічних та гігієнічних знань, наявність у дітей факторів ризику, що можуть привести до погіршення стану здоров'я. Таким чином встановлено, що існує ціла низка вище означених негативних чинників, які слід враховувати при плануванні ортодонтичної допомоги дітям з ЗЩА.

Для вивчення характеру факторів ризику, стоматологічних захворювань, стану ЗЩК та визначення напрямків комплексного ортодонтичного лікування була сформована диспансерна група дітей з ЗЩА. За вихідними показниками естетичного індексу DAI діти розподілились таким чином: 45,7% - з мінімальними відхиленнями, 12,3% - з явними порушеннями, 42,0% - з тяжкими та дуже тяжкими порушеннями. 39,5% дітей мали аномалії зубів і зубних рядів, 60,5% - аномалії оклюзії. Співставлення даних клінічного та антропометричних методів досліджень дозволило визначити найбільш розповсюджені зубоальвеолярні аномалії: відсутність місця для фронтальних зубів (98,06%), зміни розмірів та форми фронтальної ділянки щелеп (96,12%), звуження зубних рядів (82,52%). Розповсюдженість карієсу у цих дітей складала 49,5% за індексом КПВ - 3,68±0,21 зуба, РІК - 0,47±0,02 зуба. Стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта за індексом КПІ до початку ортодонтичного лікування був наступний: у 55,5% дітей спостерігалися фактори ризику, у 38,3% - легка форма порушень, у 6,2% - середня форма порушень; індекс КПІ дорівнював 1,33±0,01 бала. Рівень стоматологічного здоров'я дітей з ЗЩА до початку лікування знаходився на рівні від 20 до 80%: у 63,2% дітей він був на рівні 60-80%; у 36,8% дітей - на рівні 50% і нижче.

Реопародонтографічні дослідження дітей визначили, що показники стану тканин пародонта у дітей з ЗЩА до початку лікування знаходяться в межах фізіологічної норми, яка була визначена нами у школярів з фізіологічним прикусом та інтактним пародонтом. Так показники амплітуд систолічних хвиль знаходяться у межах від 0,139±0,009 до 0,205±0,014 Ом, тонусу судин - 11,53ч20,03%, дикротичний індекс дорівнює 51,47ч67,32%, діастоличний індекс - 54,81ч72,55%. Час розповсюдження пульсової хвилі складав 0,150ч0,193 сек. При ортодонтичному лікуванні зміни у функціональнму стані тканин пародонта спостерігалися впродовж усього періоду лікування. Силове навантаження протягом першого тижня після активації апарата викликало інтенсивність кровотоку до 15,13%, збільшення перефіричного опору на 15,24ч20,17%, підвищення тонічної напруги до 2,08%. При подовженому ортодонтичному лікуванні у дітей спостерігався спазм судин тканин пародонта, порушення венозного відтоку, зниження швидкості кровонаповнення (у межах 0,18ч0,20 сек.), підвищення тонусу судин (на 1,0ч3,51%), підвищення значення дикротичного індексу до 69,21%, діастоличного індексу - до 58,17%. У ретенційному періоді кількісні значення реопародонтограми (РПГ) пацієнта після закінчення апаратурного лікування повертались до його вихідних показників (мал. 1).

Мал.1 Реограми пацієнта Н., 12 років: а - до апаратурного лікування, б - під час апаратурного лікування, в-через 2 роки після закінчення лікування.

Результати проведених епідеміологічних та клініко-лабораторних досліджень з урахуванням сучасного стану пропозицій вітчизняних та іноземних дослідників дозволили розробити схеми, визначити індивідуальні показання в залежності від стану стоматологічного здоров'я та обґрунтувати ефективність застосованого комплексу профілактично-лікувальних заходів на етапах ортодонтичного лікування дітей.

На підставі аналізу даних клініко-лабораторних спостережень особливостей дії технологічних конструкцій та умов їх застосування визначені основні критерії щодо диференційованих підходів до вибору типу ортодонтичних конструкцій на етапах апаратурного та реабілітаційного лікування школярів 7-18 років із зубоальвеолярними формами аномалій:

1) ступінь зрілості зубощелепного комплексу, що визначається кількістю постійних зубів, ступенем сформованості зубів та тканин пародонта. З цієї точки зору доцільно виділити початковий період формування постійного прикусу у дітей 6-12 років (прорізування різців, премолярів, ікол, молярів) та кінцевий період у підлітків 12-18 років (формування тканин і органів порожнини рота, зубів, щелеп, прорізування та формування третього моляру);

2) ступінь вираженості морфологічних форм аномалій зубоальвеолярного комплексу, ступінь невідповідності розмірів зубів, зубної дуги, апікального базису;

3) механізм дії апарата (механічне силове навантаження, функціональна корекція, сполучена дія елементів апарату).

Елементи знімних механічно діючих апаратів здійснюють недостатньо контрольований силовий тиск направлено в одній площині, локально, уривчасто; функціональні апарати діють на жувальну й мімічну мускулатуру; знімні апарати сполученої дії інтегрують можливості механічного й функціонального впливу, але можливості їх дії на корпусне зміщення, положення зубів, вплив на форму й розміри зубних дуг значно обмежені, що гальмує процес лікування і знижує його ефективність. Знімні міофункціональні трейнери нормалізують функції органів порожнини рота та тонус м'язів, усувають шкідливі звички, зубощелепні аномалії. Однак, їх застосування в ряді випадків не виключає необхідності подальшого ортодонтичного лікування пацієнтів, особливо зі складними деформаціями зубощелепного комплекса.

За допомогою незнімних систем підвищуються можливості ортодонтичної корекції при умові одночасної постійної силової дії на зуби у трьох мірному просторі, що збільшує об'єм впливу, забезпечує якість та скорочує час активного апаратурного втручання. Брекет-система обумовлює контроль дії механічної сили на кожний зуб окремо в трьох площинах за рахунок властивостей силового елементу. Але, незважаючи на позитивні результати лікування брекет-системами, можливі ускладнення, які виникають як у процесі ортодонтичного лікування, так і після нього. Крім того використання цієї техніки не забезпечує нормалізацію функцій органів порожнини рота та СНЩС. Тому для забезпечення стабільності результатів лікування раціонально паралельно з використанням брекет-системи застосовувати функціональні апарати (міофункціональні трейнери). Комбінований апаратурний метод з погляду остаточних результатів лікування є більше ефективним. При значній невідповідності розмірів зубів, зубних рядів з апікальним базисом (більше 5 мм) доцільні хірургічні втручання.

Таким чином, у змінному прикусі у дітей для нормалізації оклюзії можливе застосування знімної, незнімної техніки, поетапного або паралельного комбінованого апаратурного методу. Показаннями до застосування конструкцій апаратів, послідовність їх використання є стан розвитку ЗЩК, форма й ступінь прояву морфологічних і функціональних відхилень, механізм дії апаратів. У початковому періоді змінного прикусу у дітей 7-12 років при аномаліях зубів, альвеолярних дуг, прикусу раціонально використання знімних конструкцій. При клінічно маніфестних ЗЩА у дітей старше 12 років, які одночасно проявляються в декількох площинах, ефективніше використання незнімної техніки, при необхідності в комбінації з знімними апаратами. Силову дію апарату на ЗЩС пацієнта доцільно надавати у ритмі адаптаційних можливостей та фізіологічних реакцій організму. Для вирішення питання про зняття з диспансерного догляду бажано враховувати показники ФСТП реопародонтограми.

Динамічний моніторинг стоматологічного здоров'я пацієнтів з ЗЩА впродовж двох років виявив позитивний вплив профілактично-лікувального комплексу на стан твердих тканин зубів та тканин пародонта. Розповсюдженість карієсу у пацієнтів з ЗЩА залишилася без змін, середнє значення КПВ - 4,18±0,02 зуба, РІК - 0,45±0,02 зуба. Індекс КПІ - 0,38±0,02 бала. Ефективність профілактичної роботи (стабілізація карієсного процесу) визначена на рівні 42,8±0,8%, приріст карієсу становив 0,50±0,01 зуба. Стан гігієни порожнини рота дітей від задовільного перейшов до відмінного (табл.).

Характер перебігу каріесного процесу та стану тканин пародонта у ортодонтичних хворих в умовах проведення заходів по профілактиці стоматологічних захворювань

Примітка: Р<0,01

Вивчення динаміки стоматологічного здоров'я дітей із ЗЩА дозволило розробити та впровадити у клінічну практику комплексний метод профілактики стоматологічних захворювань на етапах ортодонтичного лікування. Стабільність отриманих результатів, що є наслідком ефективного впровадження лікувально-профілактичного супроводу впродовж двох років ортодонтичного лікування, підтверджується високим рівнем стоматологічного здоров'я дітей із ЗЩА (підвищення до 90% у 51,6% пацієнтів; на рівні 50% і нижче воно залишилось у 8,7% дітей).

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання ортодонтії - підвищення ефективності інтегральної диференційованої ортодонтичної допомоги, забезпечення стоматологічного здоров'я шляхом обґрунтування індивідуальної комплексної тактики профілактики, лікування, реабілітації пацієнтів з урахуванням застосування сучасних технологій, методів та засобів.

1. Результати епідеміологічних досліджень визначили, що розповсюдженість зубощелепних аномалій складала 57,5%, карієсу зубів - 79,6%, індекс КПВ - 3,75±0,02 зуба, порушення стану тканин пародонта - 79,1%, індекс КПІ - 2,1±0,01 балів. 76,8% дітей мали сполучені прояви зубощелепних аномалій і карієсу.

2. Стоматологічний рівень здоров'я дітей та підлітків 7-18 років м. Києва знаходиться у межах від 20 до 100%, з яких у більше половини школярів (57,0%) СРЗ - на рівні 70-80%, у третини (27,0%) - на рівні 50% і нижче.

3. Діти диспансерної групи з ЗЩА за вихідними показниками естетичного індексу DAI розподілились таким чином: 45,7% - з мінімальними відхиленнями, 12,3% - з явними порушеннями та 42,0% - з тяжкими та дуже тяжкими порушеннями. 39,5% дітей мали аномалії зубів і зубних рядів, 60,5% - аномалії оклюзії. Розповсюдженість карієсу склала 49,5%, КПВ - 3,68±0,21 зуба, КПІ - 1,33±0,01 бала.

4. Співставлення даних клінічного та антропометричних методів досліджень дозволило визначити найбільш розповсюджені зубоальвеолярні форми аномалій: відсутність місця для фронтальних зубів (98,06%), зміни розмірів та форми фронтальної ділянки щелеп (96,12%), звуження зубних рядів (82,52%).

5. При проведенні комплексного ортодонтичного лікування у періоді змінного прикусу можливе застосування як знімних, так і незнімних конструкцій. При наявних симптомокомплексах ЗЩА у дітей старше 12 років доцільно використання незнімної техніки або комбінованого апаратурного лікування. За показаннями застосування хірургічних втручань. При знятті з диспансерного обліку бажано враховувати показники реопародонтограми.

6. Критерії вибору ортодонтичного апарата: ступінь розвитку ЗЩК (кількість постійних зубів, стан сформованості пародонта та щелеп); ступінь проявів (невідповідність розмірів зубів, зубних дуг, апікального базису) та сполучення зубоальвеолярних форм аномалій; механізм дії апарата.

7. Ефективність профілактичної роботи через два роки спостережень (стабілізація карієсного процесу) становила 42,8±0,81%, приріст КПВ - 0,50±0,01 зуба. За індексом КПІ стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта через два роки поліпшився до значення 0,38±0,02 відносно 1,33±0,02 бала до лікування. З метою досягнення якості та ефективності ортодонтичного лікування профілактичні заходи обов'язкові на всіх його етапах.

8. Стоматологічний рівень здоров'я диспансерної групи дітей з зубощелепними аномаліями до початку лікування знаходився у межах від 20 до 80%, із них у 36,8% дітей - на рівні 50% и нижче. Через два роки моніторингу СРЗ підвищився до 90% у 51,6% пацієнтів; на рівні 50% і нижче стоматологічне здоров'я залишилось у 8,7% дітей.

Практичні рекомендації

1. Клінічне стоматологічне обстеження з визначенням індексів DAI, КПВ, РІК, КПІ, ГІ є основою для визначення стоматологічного здоров'я та, відповідно, планування профілактично-лікувальної допомоги дітям з ЗЩА.

2. У змінному прикусі у дітей для нормалізації оклюзії можливе застосування як знімної, так і незнімної техніки показаннями до застосування конструкції апарата є ступінь сформованості ЗЩК, ступінь вираженості морфологічних форм аномалій зубоальвеолярного комплексу, механізм дії апарата. При аномаліях зубів, зубних рядів, оклюзії у дітей до 12 років раціональне використання знімних конструкцій. При виражених зубощелепних деформаціях у підлітків після 12 років доцільніше використання незнімної техніки або комбінованого апаратурного методу із застосуванням незнімної і знімної техніки. При знятті пацієнта з диспансерного догляду бажано враховувати показники реопародонтограми.

3. З метою оптимізації ортодонтичної допомоги пропонується індивідуальна диференційована схема профілактичних заходів у системі комплексного лікування зубощелепних аномалій, яка визначається в залежності від стоматологічного здоров'я пацієнтів:

· корекція харчування (за узгодженням дієтолога);

· індивідуальна та професійна гігієна порожнини рота, ортодонтичного апарата;

· призначення комплексів вітамінів та мікроелементів («Мікродевіт» - 30 днів 2-3 курсу на рік);

· місцеве застосування фтормістких та кальцій утримуючих препаратів (фторлак, 3% розчин «Ремодента» - 10 днів 1-3 рази на рік);

· герметизація фісур.

Проведення цих заходів доцільно на усіх етапах ортодонтичного лікування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Лепорський Д.В. Схема прийняття рішень з профілактики стоматологічних захворювань на етапах комплексного лікування зубощелепних аномалій // Збірник наукових праць співробітників КМАПО. - 2003. - вип. 12. - кн. 1. - С. 214-220.

2. Лепорский Д.В. Использование стоматологического эстетического индекса для оценки уровня стоматологического здоровья // Современная стоматология. - 2003. - №3 - С. 38-40.

3. Белоклицкая Г.Ф., Лепорский Д.В. Профилактика кариеса и воспалительных заболеваний пародонта в процессе ортодонтического лечения с помощью материалов фирмы «Voco» // Современная стоматология. - 2003. - №3. - С. 122-125. Участь здобувача полягає в проведені профілактичних заходів хворим, аналізі результатів дослідження, статистичній обробці даних, участь в написанні статті.

4. Лепорский Д.В. Оценка состояния стоматологического здоровья с помощью количественных индексов // Современная стоматология. - 2003.-

№4. - С. 11-14.

5. Лепорский Д.В. Новые технологии в ортодонтии - универсальные трейнеры // Современная стоматология. - 2004. - №3. - С. 125-128.

6. Лепорский Д.В. Профилактика стоматологических заболеваний у детей с зубочелюстными аномалиями // Збірник «Сучасні проблеми терапевтичної стоматології». - К.: КМАПО. - 2004. - С. 101-102.

7. Лепорский Д.В. Удаление зубов с целью профилактики и коррекции зубочелюстных аномалий в период сменного прикуса // Збірник наукових праць інституту стоматології КМАПО. - 2004. - вип. 1. - С. 100-103.

8. Лепорский Д.В. Уровень стоматологического здоровья детей г. Киева // Збірник «Матеріали II (IX) з'їзду Асоціації стоматологів України». - К. - 2004. - С. 110-112.

9. Лепорський Д.В. Підходи до застосування технологічних конструкцій ортодонтичних апаратів дітям шкільного віку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. - 2005. - вип. 14. - кн. 1. - С. 279-283.

10. Лепорський Д.В, Швець Е.М., Петрова О.О., Чорний О.П. Гемодинаміка тканин пародонта в нормі та при ортодонтичному впливі у дітей шкільного віку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. - 2005. - вип. 14. - кн. 1 - С. 275-278. Участь здобувача полягає в проведені дослідження, аналізі результатів, статистичній обробці даних, написанні статті.

Размещено на Allbest.ru