Аналізуючи активність реакцій ПОЛ та ферменту СОД у тканинах міокарда померлих від ІХС (інфаркту), ми виявили суттєві зсуви цих показників. Так, у тканинах міокарда хворих різко зростав рівень ТБК - активних продуктів як до, так і після 1,5-годинної інкубації та знижувалась активність СОД .

Такі зміни у тканинах серця, природно, не могли не впливати на вказані реакції в інших тканинах та, особливо, у крові (зокрема в еритроцитах), що ми й виявили у цих хворих. Крім того, можна було очікувати суттєві зміни показників гемостазу. Ми виявили, що агрегаційні властивості тромбоцитів у хворих на ІХС вищі за тіж властивості тромбоцитів здорових людей. Про це свідчить збільшення кута агрегації на 7,3%, висоти агрегації на 14,3% (P<0,05).

У хворих на ІХС відбувалося значне скорочення часу рекальцифікації плазми, збільшення кількісті фібриногену в крові, гальмування фібринолізу. З одного боку, такі зміни пов'язані з активацією ПОЛ та ослабленням антиоксидантних властивостей крові та тканин міокарда. Однак можливе й виділення речовин, які впливають на показники гемостазу та фібринолізу, безпосередньо з самих тканин міокарда, внаслідок чого в них мають змінюватися їхні тромбоцитоактивні, гемокоагулюючі та фібринолітичні властивості. Наші дослідження, проведені з тканинами міокарда та коронарних артерій, повністю підтвердили ці припущення. Виявилося, що ділянки міокарда та коронарних артерій, отримані із зони ішемії, практично не гальмували агрегацію тромбоцитів, як це властиво здоровим тканинам серця, взагалі практично не впливаючи на неї.

Вони також проявляли менш виражені прокоагулянтні властивості. Так, якщо тканини інтактного міокарда зменшують час рекальцифікації на 71,3%, а коронарних судин - на 40,8%, то міокард хворих на ІХС - відповідно на 57,2% (P<0,01) та 30,6% (P<0,05).

У тканинах серця хворих на ІХС менш виразні й фібринолітичні властивості. Якщо під впливом тканин інтактних міокарда та коронарних судин час розчинення згустку скоротився на 40,4% та 39,5% відповідно, то під впливом тканин серця і коронарних судин хворих - на 13,6% та 8,6%.

Ці дані переконують нас у тому, що з тканин як міокарда, так і коронарних артерій при ІХС відбувається вивільнення прокоагулянтів та фібринолітичних речовин у кровообіг, що може викликати зміни цих функцій у крові. Отримані дані багато в чому нагадують результати, отримані в експериментах на тваринах із ішемією міокарда, та свідчать про те, що тканини серця (міокард і коронарні артерії) є еферентними регуляторами реакцій ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу.

Слизова оболонка шлунка як еферентний регулятор процесів ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу при виразковій хворобі шлунка в людей. У таких хворих зростають показники ПОЛ у порівнянні зі здоровими людьми. Про це, зокрема, свідчить як підвищення відсотка гемолізу еритроцитів, так і накопичення в них ТБК-активних продуктів у процесі інкубації. Активність СОД у хворих на виразку шлунка різко падає, майже у три рази. Також у цих хворих посилюються агрегаційні властивості тромбоцитів. Про це свідчать зростання кута агрегації тромбоцитів на 16,6%, часу агрегації - на 29,1% (P<0,01). У хворих також коротшав час рекальцифікації плазми та вміст антитромбіну ІІІ, що є ознакою посилення гемокоагуляції. Крім того, в їхній крові гальмується фібриноліз (тривалішим стає час розчинення фібринового згустку).

Активація мікроциркуляторного та коагуляційного гемостазу, що виникає у крові, та гальмування фібринолізу безумовно можуть призводити до внутрішньосудинного згортання крові з розвитком стазу, ішемії, гіпоксії у слизовій шлунка хворих на виразку. До того ж у ній зростає ПОЛ. У слизовій шлунка, як свідчать наші дані, зростає накопичення ТБК-активних продуктів у порівнянні зі здоровими людьми. Активність СОД у слизовій шлунка хворих знижується на 25,8% (P<0,01). Під впливом слизової оболонки, яку отримали у прооперованих хворих із приводу виразкової хвороби, відбувається посилення агрегації тромбоцитів. Про це свідчить збільшення кута агрегації на 11,25%, висоти агрегації - на 17,24% (P<0,01), скорочення часу агрегації на 13,42% (P<0,05) під впливом слизової шлунка хворих відносно слизової інтактного шлунка.

Крім того, прокоагулянтні властивості слизової оболонки шлунка, ураженої виразковою хворобою, стають виразнішими (більшою мірою підвищується час рекальцифікації - на 23,66% (P<0,01) у порівнянні з інтактною). Також вона має менше активаторів плазміногену, тому що час розчинення фібринового згустку подовжується на 12,9% (P<0,05).

Отже, зміни у крові та слизовій шлунка хворих на виразкову хворобу шлунка свідчать про те, що при цій хворобі посилюються реакції ПОЛ, знижується активність антиоксидантів та як наслідок порушуються гемостатичні властивості у слизовій, що відіграє свою роль у патогенезі цієї хвороби. Паралельність та однотипність змін у крові та слизовій шлунка хворих підтверджують факт участі цього органа у місцевих реакціях ПОЛ та гемостазу та є доказом еферентної ролі її в загальному кровообігу. Нарешті, отримані дані підтверджують роль реакцій ПОЛ, АОС та гемостазу в патогенезі утворення виразок слизової оболонки шлунка.

Скелетні м'язи як еферентні регулятори гуморальних захисно-пристосувальних систем при електричному стимулюванні литкових м'язів у котів. З наших даних випливає, що функціонуюча м'язова тканина стимулює захисні функції крові. Зокрема, це стосується антиоксидантних її властивостей. Про це свідчить зменшення ПРЕ до 15 хв. стимуляції на 45% у порівнянні з контролем, де артеріовенозна різниця була 18,7%, та збільшення артеріовенозної різниці активності СОД у ті ж строки з 27,2% до 72,8%. Зміни рівня каталази хоча виявилися недостовірними, але мають явну тенденцію до зростання. Привертає увагу той факт, що після електростимуляції її вміст у крові зростає в порівнянні зі станом спокою. Вже через 5 хв. стимуляції її активність зростає в артеріальній крові на 44,23% та у венозній - на 58,71%.

Отже, рівень СОД і каталази в крові зростає в процесі м'язової діяльності.

Дослідження гемокоагулюючих властивостей крові показали, що в крові, що відтікає, вони в перші хвилини посилююються, однак до 15 хв. стимулювання значно послаблюються. Так, артеріовенозна різниця за часом рекальцифікації на 15 хв. зростає: якщо в контролі вона була -4%, то через 5 хв. +9,6%, а через 15 хв. вона збільшилась до -19,1%. Такі зміни пов'язані, на наш погляд, із вивільненням у кровообіг у перші 5 хв. роботи м'язів прокоагулянгтів, а надалі - антикоагулянтів (наприклад, антитромбопластинів).

Щодо фібринолітичних властивостей, то до фізичного навантаження вони у венозній крові були більшими, ніж у артеріальній, на 35,8%. Через 5 хв. навантаження вони різко слабішають, про що свідчить збільшення часу фібринолізу у вені порівняно з артеріями на 93,1%. Очевидно, зі м'язів вивільняються інгібітори фібринолізу. Однак уже за 15 хв. відбувається зворотна реакція - посилення фібринолітичної активності (у венозній крові на 21% час фібринолізу коротший). Необхідно звернути увагу на те, що в усіх пробах крові після початку м'язової діяльності час фібринолізу був меншим від початкового. Ми вважаємо, що це обумовлено вивільненням у кровообіг із м'язів активаторів фібринолізу.

Отже, м'язова діяльність посилює захисні властивості крові (антиоксидантні, гемостатичні та фібринолітичні), що вказує на еферентну роль м'язів у регуляції цих реакцій, та може бути використана як метод немедикаментозної корекції хвороб, що супроводжуються змінами активності гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу).

Показники ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу в симетричних судинах нижніх кінцівок та стегнових м'язах котів. Ми виявили, що в нормі у тварин (котів) деякі показникі згортання крові в правій та лівій стегнових венах мають відмінності, тобто асиметричні в нормі. Ці асиметрії неоднакові: в одних тварин показники згортання крові за амплітудою та спрямованістю переважали справа, в інших - зліва. Наші дослідження показали, що ці асиметрії залежать від активності гемокоагуляційних та фібринолітичних компонентів стегнових м'язів, через які проходить кров. Нами встановлено, що в стегнових м'язах вони також неоднакові справа та зліва (асиметричні).

Судинна стінка як еферентний регулятор ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу в умовах норми та патології в людей. З появою простого і надійного способу оцінки функціональної активності системи гемостазу (манжетова проба), заснованого на створенні тимчасової гіпоксії судин (К.М.Лакін та співавт., 1981; В.П.Скіпетров та співавт., 1999, 2005), виникла можливість досліджувати більш детально еферентну роль судинної стінки не тільки в реакціях коагуляційного гемостазу та фібринолізу, але й судинно-тромбоцитарного гемостазу, ПОЛ та АОС.

У здорових людей. За даними В.П.Скіпетрова та співавторів (1999, 2005), після манжетової проби у крові здорових людей виявлено підвищення рівня МДА, на підставі чого автор діходить висновку, що в разі 20-хвилинної гіпоксії (а саме на такий строк у досліді накладається манжетка) виникає дефіцит кисню, порушується окислення та активується ПОЛ.

У наших дослідженнях манжетова проба була значно коротшою, всього 3 хв., і ми не спостерігали у крові активації ПОЛ. Однак у крові після манжетової проби зростала концентрація загального та відновленого глутатіону. Інші показники ПОЛ та антиоксидантного захисту не змінювалися.

Ця реакція супроводжувалася ослабленням у крові агрегаційних властивостей еритроцитів. Як випливає з наших даних, короткочасна гіпоксія, що створюється манжеткою в судині, активує фібриноліз (час фібринолізу скорочується на 9%, P<0,05). Ці дані збігаються з даними В.П.Скіпетрова та співав. (1999), які отримали пришвидшення фібринолізу на 17%. Однак більш виражена реакція пояснюється, очевидно, більшою експозицією під час проведення проби.

Наведені результати свідчать про те, що у здорових людей зі стінки кровоносних судин можуть вивільнятися антиоксиданти й активатори фібринолізу, що й призводить до зростання цих показників у крові. Взаємозв'язок же між посиленням антиоксидантних та фібринолітичних властивостей крові підтверджується даними В.Л.Філатової (1996).

У експериментах на тваринах ми показали, що при патологічних реакціях (наприклад, неповній ішемії головного мозку) відбувається “вимивання” з ділянки ішемії тканин, зокрема судин, факторів, що впливають на ПОЛ, АОС та гемостаз. Чи можна за манжетовою пробою оцінювати реакцію виділення різних біологічно активних сполук із судинної стінки при патології. Відповідь на це питання ми дали у наступному підрозділі роботи, де подані результати дослідження хворих на гіпертонічну хворобу.

При гіпертонічній хворобі. Після проведення манжетової проби у хворих на гіпертонію виявилося, що в еритроцитах цих людей після проби у крові посилюється перекисний гемоліз еритроцитів. Якщо у здорових людей після проби ПРЕ не змінювалась, то у хворих на гіпертонію вона була більшою, ніж у здорових, до проби (у 2 рази), а після проби ще зростала (на 17%, P<0,01). У порівнянні останнього показника зі здоровими людьми збільшення ПРЕ відбувається майже у 4 рази. Рівень ТБК-активних продуктів у хворих був також вищим ще до проби (у порівнянні зі здоровими). Після проби він підвищився.

Активність антиоксидантних ферментів у хворих була нижчою, ніж у здорових. Якщо судини здорових людей вивільняли у кровообіг у наслідок оклюзії глутатіон, то у хворих ця реакція була відсутньою. Крім того, активність СОД у хворих знижувалась у крові як до проби (на 63,2%), так і після неї (на 63,26%) у порівнянні зі здоровими людьми. Показник відновленого глутатіону у хворих також зменшувався в порівнянні зі здоровими після венозної оклюзії.

Вказані зміни свідчать про те, що у хворих на гіпертонію судинна стінка не вивільняє антиоксидантні ферменти, а продукує ТБК-активні продукти (зокрема, МДА). Очевидно, вихід МДА зі стінки судин у таких хворих і сприяє зростанню цього показника у крові та посилює її гемостатичний потенціал. Останнє пов'язано також з безпосереднім визволенням прокоагулянтів з судин.

У здорових людей після манжетової проби кут агрегації тромбоцитів зменшується на 30%, у хворих - на 12% (P<0,05). Це характерно і для інших показників агрегатограми, хоч і меншою мірою, що є свідченням зниження антиагрегаційної активності судинної стінки. У тому, що в судинній стінці хворих відбувається зниження антиагрегаційної активності, свідчать дані її дослідження на трупному матеріалі. Виявилося, що якщо інтактні коронарні артерії у людей (тих, що загинули від автокатастроф) знижували кут агрегації тромбоцитів на 16%, то у хворих він збільшувався на 15,6%. Аналогічні зміни в антиагрегаційних властивостях аорти у хворих на гіпертонію відмічала і А.І.Гогунська (1988).

Час рекальцифікації у здорових людей майже не змінюється після манжетової проби, а у хворих він скорочується на 10%. Час фібринолізу у хворих більший, ніж у здорових, як до, так і після проби. Однак, якщо різниця між показниками до та після проби у здорових склала 9,42%, то у хворих - 9,6%. Це свідчить про те, що судинна стінка у здорових людей та хворих на гіпертонію визволяє активатори фібринолізу однаковою мірою.

Отже, у хворих на гіпертонію судинна стінка вивільняє менше інгібіторів агрегації, а також прокоагулянти й активатори фібринолізу, що обумовлено стимуляцією в ній ПОЛ (посилення виведення МДА із судини та зниження в ній активності антиоксидантних ферментів).

При порушенні мозкового кровообігу (ішемічному інсульті) в людей. У хворих на ішемічний інсульт у крові зростають показники ПОЛ, послаблюється антиоксидантний захист та посилюються коагуляційні властивості, що підтверджено нами в попередніх дослідах. Судинна стінка таких хворих зазнає участі в цих змінах крові.

Зокрема, після манжетової проби у крові зростає ПРЕ на 21% (P<0,05), а в порівнянні з аналогічною пробою у здорових - більше, ніж у 4 рази (P<0,01). Привертає увагу той факт, що у хворих узагалі початковий рівень ПРЕ вищий у 3 рази, ніж у здорових людей (P<0,01).

Рівень ТБК - активних продуктів до інкубації у пробі після оклюзії вищий у хворих на ішемічну хворобу мозку, ніж у здорових. Після інкубації він ще підвищується та стає вищим на 21,5% (P<0,05) у порівнянні з показником до проби у хворих та у 3 рази (P<0,01) - в порівнянні зі здоровими людьми.

Зміни активності антиоксидантних ферментів у хворих до та після манжетової проби виявилися несуттєвими. У порівнянні зі здоровими також великої різниці немає, хоч у здорових судинна стінка вивільняє у кровообіг глутатіон. Усі ці результати свідчать про те, що із судин хворих на ішемічний інсульт у кровообіг надходять продукти ПОЛ та припиняється вихід антиоксидантних ферментів.

Судинна стінка у таких хворих набуває виражених проагрегаційних властивостей. Про це свідчить зростання кута агрегації у пробі після оклюзії у хворих у порівнянні з пробою до неї та пробою у здорових. Аналогічні зміни і за іншими показниками агрегатограми.

Про те, що саме зниження антиагрегаційної активності стінки судин (посилення її проагрегаційних властивостей та виділення інгібіторів агрегації у кров) відбувається при цій хворобі, свідчать і результати, отримані нами при дослідженні судин у померлих. Ми виявили, що в середній мозковій артерії здорових людей, які загинули в автокатастрофах та не мали хвороб судин мозку, антиагрегаційні властивості високі, а в померлих від ішемічного інсульту - низькі.

У крові хворих різко знижувався рівень антитромбіну ІІІ як до, так і після манжетової проби. У хворих, у порівнянні зі здоровими, ми спостерігали інгібування фібринолізу в обох пробах. Час фібринолізу після манжетової проби скорочувався і у здорових, і у хворих, що свідчить про вивільнення із судинної стінки активаторів цього процесу.

Отже, при ішемічному інсульті відбувається надходження із судинної стінки прооксидантів, активаторів агрегації тромбоцитів та фібринолізу, які безумовно відіграють роль у патогенезі цієї хвороби.

У здорових людей під дією фізичного навантаження. Судинна стінка під дією занять фізичними вправами циклічного (адаптованого) характеру посилює вивільнення у кров антиагрегантів (кут агрегації до манжетової проби 61,50±1,19 град., після - 44,60±1,15, Р<0,001), антикоагулянтів (антитромбін ІІІ до проби 117,18±2,04 %, після - 180,40±2,20, Р<0,05). У разі надмірних навантажень вона вивільнює прооксиданти (ПРЕ до проби 6,90±0,15 % гемолізу, після - 8,33±0,35, Р<0,01), прокоагулянти (час рекальцифікації безтромобоцитної плазми до проби 170,13±4,65 сек., після - 154,00±6,40, Р<0,05), зменшує надходження антиоксидантів (СОД до проби 1,59±0,07 од. активності, після - 1,37±0,06, Р<0,05). Усі ці дослідження вказують на еферентну роль судинної стінки в регуляції ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу під час фізичних навантажень різної інтенсивності.

У хворих на гіпертонічну хворобу під дією дозованого фізичного навантаження. Отримані результати підтверджують можливість виділення із судинної стінки речовин, що впливають на процеси ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу у хворих на гіпертонію. Тому у хворих, які займалися фізичними тренуваннями адаптованого характеру, знижується рівень ПОЛ, посилюється антиоксидантний захист, знижуються агрегація тромбоцитів, коагуляційна активність крові та посилюється її фібринолітичний потенціал. Усі ці зміни спрямовані на послаблення тих чи інших проявів хвороби.

Усе це дозволяє нам констатувати, що судинна стінка є потужним регулятором процесів ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу в умовах норми (у здорових людей при фізичному навантаженні) та патології. Такими ж регуляторами цих процесів є різні органи (головний мозок, міокард, шлунок, скелетні м'язи) та регіони кровообігу (мозковий, коронарний, у скелетних м'язах), що свідчить про мозаїчність гуморальних захисно-пристосувальних систем - антиоксидантної, гемостазу і фібринолізу в нормі та патології.

Особливості реакцій ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу в крові та головному мозку і мозкових судинах різних тварин і людей. У крові, тканинах головного мозку та мозкових судинах різних лабораторних тварин і людей процеси пероксидації й активність антиоксидантних ферментів (зокрема супероксиддисмутази - СОД) мають видові відмінності. Вони полягають у тому, що найактивні реакції ПОЛ відбуваються у крові та тканинах кролів (наприклад, рівень ТБК-активних продуктів у крові - 48,12±6,81 мкмоль/кг), а найслабші - в крові людини (відповідно 4,53±0,21). Активність же СОД має прямо протилежну направленість (наприклад, у тканинах мозку кролів - 1,26± 0,17 од. активності, а в людей - (1,46±0,11).

Виявлені нами особливості реакцій ПОЛ у тканинах мозку, мозкових судин та крові впливають на показники гемостазу в них. Нами виявлено, що показники коагуляційного гемостазу мають суттєві відмінності у тварин та людини. Так, час рекальцифікації (характеризує гемостаз у цілому) найбільший у людини (96,9±1,92 сек.), а найменший у кролів (53,4±2,05). У кролів найнижчий рівень антитромбіну ІІІ, у морських свинок та щурів він вищий і найвищий у людини. Концентрація фібриногену найвища у кролів. У людини й інших тварин вона приблизно однакова.

Особливо суттєва різниця фібринолітичної активності крові. Найбільша швидкість лізису фібринового згустку в морських свинок (104,1±4,30 хв.). Далі йдуть щури та людина. У кролів цей процес найповільніший (1440,0±106,0 хв.).

Досліджуючи вплив тканин мозку та середньої мозкової артерії на деякі показники мікроциркуляторного і коагуляційного гемостазу в субстратній плазмі, ми виявили, що найбільшою мірою агрегація тромбоцитів (кут агрегації) змінюється (зменшується) під впливом тканин мозку щурів (на 71,6%, Р<0,05). Далі цей ефект слабшає у тканинах мозку людини (58,10%, Р<0,05), морських свинок (33,50%, Р<0,05) та, особливо, кролів (25,30%, Р<0,05). Тканини мозку та середньої мозкової артерії таких тварин як щури, морські свинки і людей мають приблизно однакові прокоагулянтні властивості. Так, у щурів, морських свинок і людей тканини мозку достовірно скорочують час рекальцифікації субстратної плазми відповідно на 81,4%, 82,2%, 78,9%, а тканини середньої мозкової артерії - на 79,2%, 80,2%, 76,1%. У кролів тканини мозку зменшують цей час на 85%, а середньої мозкової артерії - на 90,5%.

Під впливом тканин мозку та середньої мозкової артерії час розчинення фібринового згустку скорочується найбільш ефективно у щурів, морських свинок і людей і найменше - у кролів.

Отже, отримані нами дані про вплив тканин мозку та середньої мозкової артерії на показники мікроциркуляторного і коагуляційного гемостазу свідчать про те, що найнижчі антиагрегаційні та фібринолітичні, а також найвищі прокоагулянтні можливості властиві кролям. Аналізуючи ці особливості гемостазу в тканинній ланці та порівнюючи з показниками агрегації тромбоцитів, згортання і фібринолізу в крові цих самих тварин та людини, неважко помітити їхній взаємозв'язок. Так, якщо антиагрегаційні властивості тканин мозку та середньої мозкової артерії у кролів найнижчі, то в них найвища агрегація тромбоцитів у крові. У щурів найвищі антиагрегаційні властивості тканин мозку і мозкових судин та досить низька (у порівнянні з іншими тваринами та людиною) агрегаційна активність крові.

Отримані дані свідчать про те, що в піддослідних тварин та людей наявні особливості реакцій гуморальних захисно-пристосувальних систем, які певною мірою залежать від тканинних про- й антиоксидантних, гемокоагулюючих, тромбоцитоактивних та фібринолітичних властивостей і які неможливо не враховувати в їх оцінці при моделюванні патології на тваринах і в спостереженнях за хворими людьми, а також у різних фізіологічних умовах.

Висновки

Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми в установленні ролі різних органів і тканин (головного мозку, серця, шлунка, скелетних м'язів, судин) як еферентних регуляторів гуморальних захисно-пристосувальних систем (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу). Ці органи вивільняють у кров прооксиданти, антиоксиданти, активатори й інгібітори агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібринолізу, що має значення в патогенезі деяких хвороб у людей, розвитку експериментальної патології у тварин та в людей і тварин у нормі. Спрямованість цих реакцій має перерозподільний характер та може бути неоднаковою при деяких хворобах, в експериментальних моделях патології та у фізіологічних умовах.

1. При безантиоксидантному раціоні харчування у тварин відбуваються інтенсифікація ПОЛ (ПРЕ зростає з 12,60±0,97 до 26,00±1,53%, Р<0,001, приріст ТБК-активних продуктів - із 0,72±0,03 до 1,36±0,05 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,01), зниження рівня антиоксидантного захисту (активність СОД знижується з 2,25±0,18 до 1,48±0,12 одиниць активності, Р<0,01), посилення агрегаційних та прокоагулянтних властивостей крові, виснаження фібринолізу. Еферентна роль сірої речовини головного мозку, мозкових судин, міокарда та слизової оболонки шлунка в цих умовах неоднакова. Слизова оболонка шлунка посилює агрегацію тромбоцитів, а міокард та мозкові судини мають антиагрегаційну активність. Сіра речовина головного мозку, мозкові судини, слизова оболонка шлунка посилюють прокоагулянті властивості, міокард послаблює їх.

2. Емоційно-больовий стрес у тварин викликає активацію ПОЛ та зниження активності АОС, що призводить до посилення агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібринолізу. В регуляції цих взаємовідносин між ПОЛ, активністю АОС, гемостазом та фібринолізом активну роль відіграють тканини головного мозку, міокарда та слизової оболонки шлунка. Зміни вищевказаних процесів у слизовій оболонці шлунка відіграють певну роль у патогенезі утворення виразок на ній.

3. При експериментальній неповній ішемії головного мозку у тварин спостерігається активація ПОЛ, агрегації тромбоцитів та згортання крові. При цьому активність ПОЛ зростає у тканинах мозку і його судинах, міокарді, слизовій оболонці шлунка та не змінюється в нирках. Активність СОД знижується в мозку, його судинах, міокарді та нирках і не змінюється у шлунку. Мозкові тканини і судини посилюють свої антиагрегаційні властивості при ішемії мозку, а міокард та слизова шлунка, навпаки, посилюють агрегацію тромбоцитів. Прокоагуляційні властивості мозку, його судин, міокарда не змінюються, а слизової шлунка - послаблюються.

При реперфузії після ішемії головного мозку підвищується в крові активність антиоксидантних ферментів (СОД, каталаза, відновлений глутатіон), що викликає нормалізацію агрегації тромбоцитів та згортання крові. Після реперфузії головного мозку в ньому залишається підвищеним ПОЛ за зростання в тканинах головного мозку та його судинах активності антиоксидантних ферментів, що супроводжується нормалізацією їхніх тромбоцитоактивних і прокоагулянтних властивостей.

4. При фізичному навантаженні регуляція ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу залежить від його режиму. Так, при адаптованих, циклічного характеру фізичних навантаженнях рівень реакцій ПОЛ у крові знижується (ПРЕ - з 13,00±1,70 до 8,30±0,54 %, Р<0,05, приріст ТБК-активних продуктів - з 1,15±0,12 до 0,37±0,08 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,05), а при надмірному - навпаки (ПРЕ зростає до 15,00±0,50 %, приріст ТБК-активних продуктів - до 1,90±0,14 мкмоль/л еритроцитів, Р<0,01). У різних органах при фізичному навантаженні процеси ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу змінюються також по-різному. Посилення в крові та тканинах процесів ПОЛ і гемостазу є факторами, які пришвидшують розвиток втоми скелетних м'язів, а зростання активності АОС та зниження процесу гемокоагуляції збільшують працездатність м'язів та перешкоджають розвитку втоми в них.

5. При ішемічній хворобі головного мозку (ішемічному інсульті) в еритроцитах людей підвищуються перекисна резистентність, рівень ТБК-активних продуктів, окисленого глутатіону і знижується активність СОД, що призводить до посилення агрегації тромбоцитів, згортання крові та сповільнення фібринолізу. Ці зміни значною мірою обумовлені посиленням проагрегаційних (кут агрегації тромбоцитів під впливом тканин мозку здорових людей - 48,57±5,90 град., у хворих - 61,73±1,69, Р<0,01), прокоагулянтних (час рекальцифікації плазми - 18,40±1,20 сек. та 12,10±1,10 сек. відповідно, Р<0,01) та антифібринолітичних (час фібринолізу - 140,0±10,40 хв. та 196,12±8,42 хв. відповідно, Р<0,05) властивостей сірої речовини головного мозку, що впливає на патогенез ішемічної хвороби мозку.

6. При ішемічній хворобі серця (інфаркт міокарда) в людей та експериментальній ішемії міокарда у тварин (щурів) посилюються перекисний гемоліз еритроцитів, накопичення ТБК - активних продуктів у них, знижується активність відновленого глютатіону та СОД. Ці зміни супроводжуються активацією процесу агрегації тромбоцитів, згортання крові та пригніченням фібринолізу. В міокарді різко активуються процеси ПОЛ і знижуються його антиоксидантні властивості. Коронарні судини і ділянки міокарда із зони ішемії мали невиразні антиагрегаційні, прокоагулянтні та фібринолітичні властивості в порівнянні з неушкодженими ділянками міокарда. Така реакція свідчить про вивільнення з них факторів, які регулюють процеси агрегації тромбоцитів, згортання крові та фібриноліз у крові при цій патології.

7. При виразковій хворобі шлунка в людей відбувається посилення реакцій ПОЛ та зниження активності АОС, що супроводжується зростанням агрегації тромбоцитів, згортання крові та пригніченням фібринолізу. У слизовій оболонці шлунка з виразкової ділянки підвищений рівень приросту ТБК-активних продуктів на 69% та знижена активність СОД на 25,8%. Така ділянка слизової оболонки має виразні тромбоцитоактивні та антифібринолітичні властивості. Паралелізм змін у крові та слизовій оболонці шлунка, з одного боку, доводить, що вона може брати участь у регуляції захисних систем крові (антиоксидантної, гемостазу та фібринолізу), а з іншого, свідчить про важливу роль цих систем у патогенезі утворення виразок.

8. Судинна стінка у хворих на гіпертонію, ішемічний інсульт, які займались адекватними фізичними навантаженнями, а також у здорових людей, які виконували фізичні навантаження різної інтенсивності може виділяти у кров продукти переокислення, гемостазу, фібринолізу й антиоксидантні ферменти.

У хворих на гіпертонічну хворобу зменшується виділення із судинної стінки антиоксидантів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, але збільшується вивільнення прооксидантів, прокоагулянтів та активаторів фібринолізу, а у хворих на ішемічний інсульт відбувається виділення із судинної стінки прооксидантів, активаторів агрегації тромбоцитів та фібринолізу, що впливає на патогенез цих хвороб.

Під дією фізичного навантаження адаптованого характеру у хворих на гіпертонічну хворобу із судинної стінки зменшується виділення прооксидантів та проагрегантів, але збільшується надходження антиоксидантів, інгібіторів згортання крові й активаторів фібринолізу. Тому такий вид фізичного навантаження у хворих на гіпертонічну хворобу можна розглядати як немедикаментозний засіб регуляції перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту, гемостазу та фібринолізу.

9. У тварин та людей у фізіологічних умовах існують видові особливості АОС, гемостазу та фібринолізу. Інтенсивність ПОЛ та активність АОС впливають на стан гемостазу і фібринолізу. У людини, щурів та морських свинок на фоні вираженої антиоксидантної активності крові спостерігається низький рівень пероксидації. Високий рівень перекисного окислення ліпідів та низька активність антиоксидантної системи у кролів супроводжуються підвищенням агрегаційних і коагуляційних властивостей крові та низьким рівнем фібринолізу. Вказані реакції крові залежать від особливостей цих властивостей у різних органах, які різні також й у парних органах (півкулях мозку, скелетних м'язах).

10. Одержані дані можуть бути враховані при експериментальному моделюванні різних патологічних процесів з урахуванням перебігу реакцій ПОЛ, АОС, судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу, фібринолізу як у крові, так і в окремих органах (у парних - справа і зліва), а також виду експериментальних тварин.

У клінічних умовах вони можуть бути використані для оцінки процесів ПОЛ, АОС, гемостазу та фібринолізу залежно від локалізації патології (головний мозок, серце, шлунок, кровоносні судини, скелетні м'язи, в парних органах - справа і зліва).

У спортивній медицині - при індивідуальному підборі та оцінці виду фізичного тренування, адаптаційного періоду, втоми, а також у курсі лікувальної фізкультури в плані профілактики та в немедикаментозній корекції хвороб головного мозку, серця, шлунка, кровоносних судин.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мищенко В.П., Мищенко И.В. Физиология системы гемостаза. - Полтава: АСМИ, 2003. - 124 с.

Автором самостійно написані 3 і 6 розділи. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.

2. Мищенко В.П., Ерёмина Е.Л., Мищенко И.В. Физическая активность, гемостаз и здоровье. - Полтава: АСМИ, 2004. - 144 с.

Автором самостійно написані розділи 1.6, 3.2, 3.4, 3.5. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.

3. Мищенко В.П, Мищенко И.В., Муляр Л.А. Питание, гемостаз и здоровье. - Полтава: АСМИ, 2004. - 116 с.

Автором самостійно написаний розділ 4. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.

4. Мищенко В.П., Мищенко И.В., Цебржинский О.И. Перекисное окисление липидов, антиоксиданты и гемостаз. - Полтава: АСМИ, 2005. - 159 с.

Автором самостійно написано розділ 3.3. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.

5. Асимметрии крови и её свёртывания / Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко И.В., Мищенко С.В., Ткаченко Е.В., Торяник Е.А., Якина Е.А. - Полтава: АСМИ, 2005. - 126 с.

Автором написано розділ 3.2. Впровадження монографії забезпечено особисто автором.

6. Мищенко В.П., Грицай Н.Н., Ерёмина Е.Л., Мищенко И.В., Моргун З.К., Сорокина С.И. Сосудистая стенка как эфферентный регулятор физиологической антиоксидантной системы, гемостаза и фибринолиза в условиях нормы и патологии // Проблеми екології та медицини. - 2000. - Т. 4, № 2-3. - С. 20-23.

Автором особисто досліджувалися тромбоцитоактивні властивості судинної стінки.

7. Міщенко І.В. Значення тканин різних органів у реакціях перекисного окислення ліпідів у крові при неповній ішемії головного мозку у щурів // Вісник проблем біології і медицини. - Полтава. - 2000. - № 5-6. - С. 21-24.

8. Мищенко И.В. Значение различных органов в активации перекисного окисления липидов при дозированной физической нагрузке и реакциях гемостаза на неё // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - № 4. - С. 82-85.

9. Грицай Н.Н., Мищенко В.П., Мищенко И.В. Значение церебральных сосудов и тканей мозга в активации перекисного окисления липидов и гемостаза при диете, ограниченной антиоксидантами // Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 4. - С. 22-24.

Автором особисто досліджені показники коагуляційного гемостазу.

10. Мищенко И.В. Роль сосудистой стенки в реакциях перекисного окисления липидов и гемостаза при дозированной физической нагрузке у больных гипертонической болезнью // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - № 1. - С. 69-71.

11. Міщенко І.В. Безантиоксидантна дієта, агрегація тромбоцитів і антиагрегаційні властивості різних органів // Одеський медичний журнал. - 2001. - №3 (65). - С. 24-25.

12. Міщенко І.В. Вплив безантиоксидантної дієти на агрегацію тромбоцитів та антиагрегаційні властивості судинної стінки та міокарду // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - № 1. - С. 32-33.

13. Міщенко І.В., Міщенко В.П., Петренко В.А., Сорокіна С.І. Антиокислювальні та гемокоагулюючі особливості гомогенатів різних органів у лабораторних тварин та людини // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - Вип. 3. - С. 27-30.

Автором особисто досліджені антиоксидантні, антиагрегаційні, тромбопластичні властивості нирок у різних тварин.

14. Міщенко І.В., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко В.П., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних компонентів в парних скелетних м'язах у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т. 6, № 3-4. - С. 6-9.

Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості скелетних м'язів інтактних щурів та при право та лівобічній ішемії головного мозку.

15. Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль головного мозку у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - № 4. - С. 62- 67.

Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості півкуль головного мозку інтактних щурів та при право та лівобічній ішемії головного мозку.

16. Міщенко І.В. Залежність реакцій перекисного окислення ліпідів і гемостазу від антиоксидантної активності різних органів // Фізіологічний журнал. - 2002. -Т. 48, № 5. - С. 48-50.

17. Міщенко В.П., Міщенко І.В., Сорокіна С.І. Антиоксидантні, антиагрегаційні та гемокоагулюючі властивості коронарних артерій різних тварин та людини // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - №6 (2). - С. 404-405.

Автором особисто досліджені тромбоцитоактивні властивості коронарних судин різних тварин та людей.

18. Міщенко І.В. Реакції перекисного окислення ліпідів і гемостазу у різних тканинах при гострому емоційно-больовому стресі // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 6. - С. 66-69.

19. Ткач О.О., Міщенко В.П., Міщенко І.В., Котовська О.В., Ткаченко О.В., Гришко Ю.М. Еферентна роль парних органів (півкуль мозку, м'язів кінцівок) у регуляції згортання крові // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т. 7, № 1-2. - С. 145-147.

Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості парних органів.

20. Міщенко В.П., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Самохвалов В.Г. Звільнення у кровотік із функціонуючих скелетних м'язів речовин, що впливають на перекисне окислення ліпідів та гемостаз // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 93-95.

Автором особисто досліджені коагуляційні властивості скелетних м'язів при їх стимулюванні.

21. Грицай Н.М., Міщенко В.П., Міщенко І.В. Роль судинної стінки в регуляції перекисного окислення ліпідів, фізіологічної антиоксидантної системи та мікроциркуляторного гемостазу у хворих на ішемічну хворобу мозку // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 1. - С. 47-49.

Автором особисто досліджені тромбоцитоактивні властивості судинної стінки у здорових людей та хворих на ішемічну хворобу мозку.

22. Коковська О.В., Міщенко І.В., Торяник К.А. Асиметрія зсідання крові та фібринолізу // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т.3, №2 (6). - С. 9-11.

Автором особисто проведено аналіз показників гемостазу і фібринолізу в симетричних судинах людей.

23. Міщенко В.П., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Коковська О.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Роль м'язів у реакціях зсідання крові, яка відтікає від кінцівок (особливості справа та зліва) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. -№ 2 (22). - С. 32-37.

Автором особисто досліджені фібринолітичні властивості симетричних м'язів.

24. Ткач О.О., Ткаченко О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Коковська О.В. Особливості гемокоагуляційних властивостей парних скелетних м'язів та півкуль головного мозку в нормі та при порушенні мозкового кровообігу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - № 3 (23). - С. 15-21.

Автором особисто досліджені гемостатичні властивості симетричних скелетних м'язів при гострому і хронічному порушенні мозкового кровообігу.

25. Міщенко І.В. Участь слизової оболонки шлунка в пероксидній оксидації ліпідів та реакціях гемостазу в умовах безантиоксидантної дієти // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - № 4. - С. 42-45.

26. Грицай Н.Н., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Пурденко Т.И. Значение биохимической асимметрии мозга в реакциях гемостаза при остром и хроническом нарушении мозгового кровообращения у крыс // Проблеми екології та медицини. - 2003. - Т.7, №3-4. - С. 9-12.

Автором особисто досліджені гемостатичні властивості півкуль мозку щурів при гострому та хронічному право- і лівобічному порушенні мозкового кровообігу.

27. Мищенко И.В. Постишемическая реперфузия головного мозга и её влияние на реакции перекисного окисления липидов // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т.12, №2. - С. 162-164.

28. Коковська О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. Прокоагулянтні й фібринолітичні властивості тканин головного мозку в нормі та при хронічній його ішемії справа та зліва // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №4. - С. 22-26.

Автором особисто досліджені гемостатичні та фібринолітичні показники крові у щурів при хронічній ішемії головного мозку.

29. Мищенко В.П., Коковская О.В., Мищенко И.В., Ткач Е.А., Ткаченко Е.В. Асимметрия крови и её свёртывания в симметричных участках системы кровообращения у людей и животных // Кровообіг та гемостаз. - 2004. - №1. - С.73-77.

Автором особисто досліджені фібринолітичні показники крові в яремних та стегнових венах котів і ліктьових венах людей справа та зліва.

30. Мищенко И.В., Мищенко В.П., Еремина Е.Л., Муляр Л.А. Движение и питание, роль в профилактике нарушений гемостаза // Забайкальський медицинский вестник. - 2004. - №4. - С. 65-69.

31. Мищенко И.В., Грицай Н.Н., Гольденберг Ю.М., Катрушов А.В., Кайдашев И.П., Муляр Л.А., Горбенко С.А., Цебржинский О.И., Сорокина С.И. Взаимосвязь перекисного окисления липидов и свёртывания крови в норме и патологи // Тез. Междунар. симпозиума “Физиология и патология гемостаза”. - Симферополь, 1994. - С. 35-36.

32. Міщенко І.В. Антиагрегаційні властивості слизової оболонки шлунка та їх значення для утворення в ній виразок // Тези доп. Всеукр. наук. конф. “Актуальні проблеми гастроентерології”. - К., 2001. - С. 32.

33. Міщенко В.П., Грицай Н.М., Єрьоміна О.Л., Міщенко І.В., Моргун З.К., Сорокіна С.І. Захисні системи крові (антиоксидантна, зсідання, фібринолітична) та судинна стінка // Тези доп. конф. “Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні”. - К., 2001. - С. 110.

34. Міщенко І.В. Еферентна роль різних органів і тканин в регуляції захисних систем крові (антиоксидантної, коагуляційної і фібринолітичної) в умовах норми і патології // Тези доп. конф., присв. 100-річчю засл. діяча науки України проф. Я.П. Солярова, “Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці”. - Львів, 2001. - С. 37.

35. Гришко Ю.М., Міщенко І.В. Вплив гострої неповної ішемії головного мозку на гемокоагуляційні властивості тканин різних органів в умовах годування тварин вітамінами-антиоксидантами // Тези Міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 23.

36. Мищенко В.П., Грицай Н.Н., Литвиненко Н.В., Мищенко И.В., Гришко Ю.М. Регуляция тканями мозга защитных систем крови (антиоксидантной, свертывающей и фибринолитической) в условиях нормы и патологии // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т. 10, №2: Тези доп. ІІ конференції Українського товариства нейронаук. - Донецьк, 2001. - С. 189.

37. Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Котовська О.В. Асиметрія гемостазу в нормі та при порушеннях мозкового кровообігу // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 2: Матер. XVI з'їзду Українського фізіологічного товариства. - Вінниця, 2002. - С. 74-75.

38. Ткаченко Е.В., Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко И.В., Ткач Е.А. Дипольность биополя, кровь и ее свертывание // Тез. доклада IV международного конгресса “Эниология ХХI века”. - Одесса, 2002. - С. 158-160.

39. Ерёмина Е.Л., Мищенко В.П., Мищенко И.В. Особенности микроциркуляторного и коагуляционного гемостаза, реакций перекисного окисления липидов и их значение в обосновании дифференцированных режимов оздоровительных физических тренировок лиц разного возраста // Матер. ІІ міжнар. наук. конф. “Мікроціркуляція та ії вікові зміни”. - К., 2002. - С. 103- 105.