Артифіційни аборти у дівчат-підлітків: профілактика ускладнень і реабілітація репродуктивної функції

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Останніми роками, не дивлячись на зниження народжуваності, наголошується стійке зростання числа вагітностей і пологів серед дівчат (Ю.А. Гуркин, 2001; В.К. Чайка, 2004). Загальновизнаним є той факт, що вагітність в юному віці є серйозним випробуванням, оскільки протікає в умовах функціональної незрілості організму і неадекватності адаптаційних механізмів (Ю.А. Гуркин и соавт., 1999; В.К. Чайка и соавт., 2003). Під час вагітності у підлітків набагато частіше спостерігаються такі ускладнення, як ранні і пізні гестози, невиношування і недоношування, а смертність серед матерів-підлітків 13-17 років в 5-8 разів вище, ніж в загальній популяції (И.Б. Вовк и соавт., 2004). Крім того, гестаційний період протікає частіше за все на фоні складної соціальної ситуації, як правило, вагітність не планована і не бажана. Багато підлітків погоджуються на кримінальне втручання, особливо на великих термінах вагітності, в стаціонар такі пацієнтки поступають пізно і у важкому стані. Основними причинами летального результату в даній групі є кровотечі і гнійно-септичні ускладнення (І.Б. Вовк та співавт., 2001; Л.Б. Маркін та співавт., 2003).

За даними ВООЗ в світі щорічно реєструється від 30 до 40 млн. абортів, причому 15% з них проводяться в 2 триместрі вагітності з високим рівнем ранніх і відстрочених ускладнень. Не дивлячись на значне число наукових повідомлень по проблемі, що вивчається, не можна вважати всі питання повністю вирішеними. На наш погляд, в першу чергу це торкається профілактики ранніх і відстрочених ускладнень, а також реабілітації репродуктивної функції після артифіційного переривання вагітності у дівчат-підлітків.

Все вищевикладене свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

Мета роботи і завдання дослідження. Метою роботи стало зниження частоти ускладнень і патології репродуктивної системи у дівчат-підлітків після артифіційних абортів на основі комплексного вивчення стану системного імунітету, мікробіоценозу піхви і психоемоційного статусу, а також розробки і упровадження алгоритму лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити основні медико-соціальні причини переривання вагітності у дівчат-підлітків.

2. Встановити основні зміни системного імунітету залежно від сексуальної активності дівчат-підлітків.

3. З'ясувати особливості мікробіоценозу статевих шляхів і вірусологічних змін у дівчат-підлітків з різною сексуальною активністю.

4. Визначити стан психоемоційного статусу у дівчат-підлітків до і після артифіційних абортів.

5. Розробити і втілити алгоритм лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у дівчат-підлітків до і після артифіційних абортів на основі поетапнного використовування медико-соціальних аспектів.

1. Обєкт, методи та методологія досліджень

Для вирішення поставленої мети і завдань проведено комплексне клініко-лабораторне, функціональне і психологічне обстеження 150 дівчат-підлітків, які спостерігались в міській лікарні м. Севастополя. Підлітки були розділені на три групи: І група (основна) - 50 юних жінок, які перервали вагітність до 12 тижнів і отримували розроблену нами поетапну методику лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів; ІІ група (порівняння) - 50 юних жінок, які перервали вагітність до 12 тижнів і отримували тільки антибіотікопрофілактику; III група (контрольна) - 50 сексуально не активних підлітків, які не мали статевих контактів в аналогічному віці.

Етапи лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для дівчат-підлітків після артифіційних абортів в основній групі:

1 етап - центр планування сім'ї: медичні аспекти: обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом, санація осередків генітальної і екстрагенітальної інфекції, формування груп ризику щодо розвитку післяабортних ускладнень, оцінка стану мікробіоценозу статевих шляхів і при необхідності корекція; психологічні аспекти: консультація медичного психолога.

2 етап - гінекологічне відділення: медичні аспекти: диференційований вибір методу переривання вагітності, адекватне знеболення, місцева гіпотермія, активне ведення післяабортного періоду (утеротоніки, спазмолітики, антибактеріальні препарати, імуномодулятори, фізіотерапія), стаціонарний нагляд не менше доби для виявлення ранніх післяабортних ускладнень; психологічні аспекти: консультація медичного психолога.

3 етап - центр планування сім'ї: медичні аспекти: контрольний огляд через 3 дні і диспансерний нагляд протягом 3 місяців, при виникненні ускладнень корекція за загальноприйнятими методиками, корекція мікробіоценозу статевих шляхів протягом 1-2 місяців, імунокорекція протягом 2-3 місяців, індивідуальний підбір засобів і методів контрацепції; психологічні аспекти: консультація медичного психолога.

Загальне обстеження включало анамнез, який проводився по розробленій карті - паспортні дані, місце навчання, соматична і гінекологічна захворюваність, дані про проведений аборт, метод знеболення.

Для визначення індивідуально-особистих і психоемоційних особливостей підлітків (типу реагування на переривання вагітності, захисних і компенсаторних механізмів) використовувався стандарти-зований метод багатофакторного дослідження особи, якій виявляє психостенічні, невростенічні риси обстежуваних підлітків; вивчення особливостей адаптаційних механізмів проводили з використанням тесту Люшера; за допомогою шкали самооцінки проводили дослідження стану реактивної і особової тривожності (В.К. Чайка и соавт., 2004).

Серед основних показників системного імунітету проводили визначення наступних: СД3+; СД4+; СД8+; СД4+/СД8+; СД16+; СД20 и СД23+ (И.К. Богатова и соавт., 2002).

Мікробіологічні і вірусологічні дослідження проводились за загальноприйнятими методиками (Л.С. Страчунский и соавт., 2000).

Статистичні методи обробки отриманих результатів були проведені згідно з рекомендаціями О.П. Мінцера (2001) з використанням електронної таблиці „Quatrtro Pro 5.0 Windows”. Критерії достовірності порівнюваних величин - t (критерій Ст'юдента); Т - (парний критерій Вілкоксона).

2. Результати досліджень та їх обговорення

В даному дослідженні представлені результати комплексного вивчення в порівняльному аспекті дії аборту на окремі гомеостазіологічні показники юних жінок, що перервали вагітність.

Так, згідно одержаним результатам встановлено, що середній вік в основній та групі порівняння склав 16,9±0,3 роки, а в групі контроля - 16,4±0,2 років. Середній вік настання менархе у підлітків, що переривають вагітність, склав в I та II групах 12,9±0,3 років, а в ІІI групі - 12,6±0,2 роки, що відповідає настанню першої менструації у дівчат Кримського регіону. Вік початку статевого життя у сексуально активних підлітків склав 14,9±0,3 років. В 100% випадків статеве життя починалося без вступу до шлюбу. Моногамних відносин дотримувалися 70% обстежених, а 30% указували на наявність двох і більш партнерів (до п'яти). При цьому, чим раніше дівчата починали статеве життя, тим активніше вони його вели, тим більшу кількість партнерів вони указували. Гінекологічний вік дівчат-підлітків, що живуть статевим життям, на момент початку статевого життя склав 3,9±0,2 роки, причому, 80% не використовували контрацептивні методики.

Серед різних чинників ризику патології репродуктивної системи виділяють екстрагенітальну патологію (Р.О. Мойсеєнко, 2001; Н.П. Шабалов, 2003). Вивчення соматичного здоров'я підлітків дозволило виявити, що більшість (більше 80%) дівчат мали соматичні захворювання. Ведучі місця серед них займали: аденовірусні інфекції (І група - 32,0%; II - 30,0% і ІІI - 34,0%); патологія ЛОР-органів (І група - 24,0% II - 22,0% і ІІI - 26,0%); захворювання шлунково-кишкового тракту (І група - 20,0% II - 22,0% і ІІI - 18,0%); ендокринна патологія (І група - 12,0% II - 10,0% і IІІ - 10,0%) і захворювання нирок (І група - 8,0% II- 6,0% і IІІ - 10,0%).

У основній групі вагітність була перервана методом вакуум-екскохлеації в терміні 8,2±0,3 тиж. у 78,0% підлітків, а в 22,0% - методом традиційного кюретажа при терміні 10,9±0,4 тиж. під внутрішньовенним знеболенням з урахуванням наявності соматичної захворюваності. У групі порівняння вагітність була перервана методом вакуум-екскохлеації в терміні 8,1±0,4 тиж. у 62,0% підлітків, а в 38,0% - методом традиційного кюретажа при терміні 11,0±0,5 тиж. під внутрішньовенним знеболенням.

Фізичний розвиток підлітків - один з основних критеріїв здоров'я. Рівнем фізичного розвитку є не тільки морфологічний, але і функціональний показник, оскільки він характеризує морфологічні особливості, а також фізичну діяльність (Р.А. Моисеенко, 2002; В.В. Подольский и соавт., 2002). Порушення термінів розвитку і дисгармонійність морфофункціонального статусу, як правило, поєднуються з відхиленнями в стані здоров'я.

Порівняльні аспекти основних параметрів фізичного розвитку у 16-річних дівчат-підлітків свідчать, що у юних жінок переважав більш високий зріст (168,1±1,2 см в порівнянні з 162,9±1,1 см; р<0,05); показник маси тіла був достовірно нижче у підлітків, що не мали статевих зв'язків (59,1±0,8 кг проти 52,8±0,8 кг; р<0,05), що приводило і до зростання іддексу маси тіла. В порівнянні з цим, ширина плечей була достовірно нижче в І та II групах (32,5±0,8 см і 38,4±1,2 см; р<0,05), а окружність грудної клітини і висота стегна були без достовірних відмінностей по групах (р>0,05). Серед основних пояснень такої тенденції слід виділити той факт, що у сексуально активних підлітків підшкірний жировий шар більш виражений, чим само „депо”, де здійснюється екстрагландулярна конверсія статевих стероїдів, більше, ніж у сексуально неактивних підлітків. В організмі юної жінки відбувається „відносне” збільшення вмісту статевих гормонів (особливо естрогену і андрогенів), що може слугувати додатковим чинником для початку статевого життя.

При оцінці статевого розвитку підлітків достовірних відмінностей між групами не виявлено. У 16-річних сексуально активних дівчат статева формула була Ме12 Ма3 Ах3 Pb3. Середній вік Ме у юних жінок склав 12,9±0,3 років. Проте аналіз розподілу Ме по віку виявив, що в 12 років менструація почалася в групі сексуально активних підлітків в 72,0%, тоді як у підлітків ІІI групи - лише в 40,0%. На нашу думку, більш раннє настання Ме може служити додатковим чинником для початку статевого життя.

Отже, як свідчать одержані результати, в основній групі масовагові показники, ширина плечей і форма тазу більш гармонійні, ніж у підлітків групи порівняння і наближаються до показників жінок зрілого репродуктивного віку, а статевий розвиток характеризується прискореним статевим дозріванням. Одержані результати поза сумнівом необхідно враховувати при розробці комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Анкетування підлітків дозволило виділити мотиви початку статевого життя, особливості контрацептивної поведінки, причини переривання вагітності і реагування у зв'язку з проведенням аборту. Нами встановлено, що статеве життя сексуально активні підлітки почали в 14,9±0,3 років, а статевому партнеру було 21,7±0,9 років. Основними спонукальними мотивами для початку статевого життя служили „закоханість, любов” у 66,0%; „цікавість і інтерес” - у 34,0% і „насильство в тому або іншому вигляді” - у 10,0% дівчат-підлітків. В 34,0% випадків підлітки знаходилися в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Під час першого статевого акту половина (52,0%) дівчат не використовувала засоби і методи контрацепції. Сімейний стан підлітків був наступним: ні в шлюбі - 76,0%, в зареєстрованому шлюбі - тільки 6,0%, а решта 18,0% - знаходилися в цивільному шлюбі. Власний матеріальний добробут оцінили як незадовільний 62,0%, а як хороший - 38,0% підлітків. Генеративна функція у сексуально активних підлітків виявилася таким чином: перша вагітність - у 68,0%; повторна вагітність і аборт в анамнезі - у 26,0% і пологи в анамнезі - тільки в 6,0% наглядів.

У процесі анонімного анкетування було виявлено, що мотивами для переривання вагітності найчастіше служили негативне відношення до вагітності в сім'ї (32,0%), партнера (28,0%), прагнення не обтяжувати своє особисте життя (26,0%), відсутність умов для виховання дитини (22,0%), бажання продовжити навчання і роботу (20,0%). Але навіть з усуненням вище перерахованих причин в 40,0% випадків підлітки не погоджувалися на пролонгацію вагітності. В 30,0% наглядів юні жінки мали 2 і більш статевих партнерів (до 5) і після переривання вагітності в половині випадків змінили їх.

Великий інтерес представляло вивчення відношення і настрою юних жінок у зв'язку з перериванням вагітності. Під час аборту висловлювали: жалість по відношенню до себе 40,0%; спустошеність - 38,0%; байдужість - 18,0%; роздратування - 8,0% і „душевний біль” - 6,0% підлітків. Проте, настрій мінявся відразу після аборту. В перші доби почуття вини переживали 42%; пригнічення - 34,0%; полегшення - 20,0%; байдужість - 14,0% дівчат-підлітків. В майбутньому планували заміжжя і народження дитини 88,0% підлітків. В післяабортному періоді проводилося консультування з питань планування сім'ї і вибору засобів контрацепції, після чого підлітки припускали використовувати гормональні таблетки в 48,0% випадків і в 40,0% - бар'єрні методи контрацепції.

У сучасній літературі велике значення надається стану системного імунітету (Е.А. Богданова, 2000). Як наочно свідчать отримані результати зміни системного імунітету в дівчат-підлітків, які мають різну сексуальність активність, носять досить виражений характер. Так, у першу чергу варто вказати на достовірне зниження кількості СД3+ (група контролю - 65,41±4,31%; групи порівняння та основна - 42,15±3,07%; р<0,05); СД4+ (група контролю - 45,12±3,17%; групи порівняння та основна - 31,24±2,08%; р<0,05); СД16+ (група контролю - 15,71±1,41%; групи порівняння та основна - 12,01±0,87%; р<0,05) і СД20+ (група контролю - 14,33±1,22%; групи порівняння та основна - 10,81±0,72%; р<0,05). Крім того, відзначено достовірне збільшення кількості СД8+ (група контролю - 20,71±1,63%; групи порівняння та основна - 30,87±2,11%; р<0,05) і СД23+ (група контролю - 8,11±0,7%; групи порівняння та основна - 11,73±0,93%; р<0,05). Ці дані вказують на наявність імунного дисбалансу з боку як клітинного (зниження хелперної субпопуляції і підвищення супресорів), так і гуморального імунітету (зменшення загальної кількості В-лімфоцитів на фоні збільшення кількості „активних” В-кліток). На нашу думку, це відбувається за рахунок високого рівня інфекцій, що передаються статевим шляхом і підлітків, що мають статеві контакти, а також диктує необхідність вивчення стану мікробіоценозу статевих шляхів.

У зв'язку з високим рівнем соматичної захворюваності бактеріальної і вірусної етіології вважалось за доцільне більш детальне вивчення стану мікробіоценозу статевих шляхів і вірусологічного обстеження пацієнток, які є достатньо інформативними додатковими критеріями (І.Б. Вовк, 2001; Ю.А. Гуркин, 2003).

Одержані дані свідчать, що стан мікробіоценозу статевих шляхів у дівчат різних груп характеризується зниженням кількості лактобацил (група контроля - 96,0%; групи порівняння та основна - 82,0%); біфідобактерій (група контроля - 74,0%; групи порівняння та основна - 62,0%) і молочнокислих стрептококів (група контроля - 60,0%; групи порівняння та основна - 50,0%) на фоні одночасного збільшення таких мікроорганізмів, як ешерихії (група контроля - відсутні; групи порівняння та основна - 6,0%); протей (група контроля - відсутні; групи порівняння та основна - 6,0%); гриби роду Candida (група контроля - відсутні; групи порівняння та основна - 8,0%); стафілококи (група контроля - 20,0%; групи порівняння та основна - 30,0%); мікоплазми (група контроля - відсутні; групи порівняння та основна - 8,0%) і уреплазми (група контроля - відсутні; групи порівняння та основна - 6,0%).

При вірусологічному обстеженні дівчат групи порівняння нами отримані негативні результати у всіх випадках. У порівнянні з цим, у пацієнток основної групи та порівняння діагностовано наявність вірусної інфекції в сечі (HSV - 10,0 % і CMV - 8,0 %); у слині (HSV - 14,0 % і CMV - 10,0 %) і в піхвових змивах (HSV - 22,0 % і CMV - 16,0 %). У сироватці крові явно переважали антитіла до Ig G (HSV - 22,0 % і CMV - 18,0 %) в порівнянні з Ig M (HSV - 4,0 % і CMV - 4,0 %), що свідчить про більш високу частоту хронічних форм вірусної інфекції в порівнянні з гострою.

Крім того, нами вивчена частота вірусно-бактеріальних контамінацій в обстежених дівчат. Наявність 2 варіантів інфекції (поєднання вірусної інфекції зі штамами стафілокока або уреаплазми) відзначено в 38,0 % випадків в основній групі та порівняння. Частота 3 інфекції (поєднання вірусної інфекції зі штамами стафілокока, уреаплазми і мікоплазми) мала місце трохи рідше (28,0 %).

Наявність високого рівня вірусно-бактеріального обсіменіння статевих органів, слини, сечі й антитіл в крові у дівчат, які мають статеві контакти, дозволяє порушувати питання про системне ушкодження основних ланок гомеостазу і необхідності їхньої корекції з метою профілактики патології післяабортного періоду.

Для вивчення особових властивостей і ступеня адаптованості до ситуації була проведена попередня бесіда з метою створення позитивного відношення до тестування.

Останніми роками велика увага надається вивченню психоемоційного статусу дівчат-підлітків. Докладний аналіз профілю особи відповідно до значень базових шкал виявив наступну картину. Шкала „невротичного понадконтролю” (Нs) знаходилася у сексуально активних підлітків на рівні 56,2±4,1 (в групі контроля 59,4±2,6; р>0,05) Т-балів, і відображала емоційну лабільність опитаного контингенту.

Провідною мотиваційною спрямованістю були: уникнення неуспіху, виражена глибина переживань, схильність до роздумів, інертність в ухваленні рішень. В стресовій ситуації це приводить до розвитку стоп-реакції, тобто блокуванню активності або відомості поведінки.

За шкалою „песиместичності” (D) висота профілю склала 62,4±3,7 Т-бали, на відміну від відповідного показника групи контроля - 56,4±2,0 Т-бали (р<0,05). Високі бали свідчили про ситуацію різкого розчарування після пережитої невдачі. Цей профіль характеризує певний стан, як мінімум - депресивну реакцію в рамках адаптаційного синдрому. Ця реакція може виявлятися, природно, при негативних життєвих ситуаціях.

Шкала „емоційної лабільності” (Ну) характеризувалася високими 56,7±3,3 Т-балами (відповідно в групі контроля - 57,9±1,7; р>0,05). Підвищення профілю за цією шкалою указувало на нестійкість емоцій і конфліктне поєднання різноспрямованих тенденцій: високого рівня домагань з потребою в причетності до інтересів групи, егоїстичності - з альтруїстськими деклараціями, агресивності - з прагненням подобатися оточуючим. Шкала „імпульсивності” (Рр) відповідала 70,0±3,2 Т-балам (в групі контроля - 72,1±2,7; р>0,05) і характеризувала високу пошукову активність. В структурі мотиваційної спрямованості переважали тенденції досягнення, упевненість і швидкість ухвалення рішень. Захисним механізмом в даному випадку служить витіснення з свідомості несприятливої або занижуючої самооцінку особи інформації, що якраз і спостерігалося у сексуально активних підлітків. Клінічно реалізація механізму захисту виявлялася на поведінковому рівні (критичні вислови, агресивність). При цьому була висока вірогідність розвитку психосоматичного синдрому дезадаптації.

Особова драма у юних жінок перед перериванням вагітності розігрується на фоні характеріологічних рис особи, і сама конституція (підвищення профілю за шкалою „мужність/жіночність”) може обмежувати інстинкт материнства. При однаковому положенні за шкалою Si - „соціальна інтроверсія” (58,9±2,2 і 53,6±3,2 Т-балів відповідно, р>0,05) у сексуально активних підлітків виявлена пасивність особової позиції і інтровертованість, що виявляються зниженням рівня включеності підлітків в соціальне середовище. До сексуально активних підлітків це середовище пред'являє більш високі вимоги, які вони не здатні здійснити через соціальну і емоційну незрілість і нестабільність соціально-економічного статусу.

Оскільки при дослідженні однією методикою достовірність результатів досліджень рівна 75% (А.П. Мінцер, 2001), а надійність психологічного тестування підвищується при використовуванні декількох тестових методик, нами використаний метод колірних виборів.

Нами встановлено, що кольороряд у юних жінок, що переривають вагітність, на відміну від представниць групи контролю, починався ахроматичними і додатковими кольорами з перевагою чорному і сірому кольору. У юних жінок, що переривають вагітність, гармонія колірного ряду була відсутня. Виявлена емоційна незадоволеність у зв'язку з конкретною ситуацією, що склалася і ущемляє самолюбність. Порядок вибору колірних еталонів означав підвищену чутливість до зовнішніх подразників з потребою подолання обмежень, прагнення позбавитися тривожної турботи, підкреслену упевненість і самостійність.

У підлітків виявлений дистрес: тривожність і турбота, невпевненість в можливості успіху. Подібні дані показані в дослідженнях, присвячених жінкам з порушеннями менструального циклу і перериваючих вагітність (И.К. Богатова и соавт., 2002; D. Huntington et al., 2000). Коефіцієнт вегетативного балансу склав 1,16±0,12, що указувало на активний гіперстенічний тип з домінуванням потреб у витраті енергії. Перевага ахроматичних кольорів, відкидання яскравих, свідчить про слабкий тип вищої нервової діяльності і указує на тривалу психотравмуючу ситуацію, фрустрацію потреб і стрес.

Структура вибору колірних еталонів у сексуально не активних підлітків істотно відрізнялася, гармонія колірного ряду не порушувалася. Основний коефіцієнт вегетативного балансу склав 1,18±0,13 і не відрізнявся (р>0,05) від такого в основній групі та порівняння, що також свідчило про переважання ерготропного тонусу.

Шкали оцінки особової і реактивної тривожності, що відображають стан в даний конкретний момент часу, особову тривожність, яка є відносно стійкою індивідуальною характеристикою. Рівень реактивної тривожності в основній групі та порівняння (69,3±3,2 бала) указував на високий ступінь тривожності, на відміну від них у підлітків групи контроля реактивна тривожність склала всього 38,8±2,5 бала (р<0,05). Показники особової тривожності достовірно не розрізнялися (42,3±3,3 і 40,7±3,8 балів; р>0,05).

Показано, що підлітки з основної групи та порівняння реагували на ситуацію переривання вагітності як загрожуючу їх стану (72,0%). Помірний же рівень особової тривожності (68,0%) свідчив про стійке емоційне відношення до факту вагітності.

Резюмуючи одержані результати можна відзначити, що підлітки, що переривають вагітність, вели активне статеве життя з частою зміною статевих партнерів. Це, у свою чергу, приводило до порушень мікробіоценозу статевих шляхів і дисбалансу системного імунітету, що підвищує ризик розвитку запальних ускладнень після переривання вагітності. За своїм психоемоційним станом сексуально активні підлітки відрізнялися від групи контроля. Підвищена чутливість (68,0%) і низька опірність до середовищних дій (64,0%) поєднується з високим рівнем вимог, що знижує можливість адаптації і приводить на фоні емоційної лабільності до депресивних реакцій (58,0%) і соціальної дезадаптації (42,0%). Виявлена у цих підлітків мужність може визначати як високу пошукову активність і соромливість, так одночасно і знижувати інстинкт материнства (22,0%). Одержані результати, безумовно, складають основу розробленої лікувально-профілактичної і реабілітаційної методики.

При оцінці ефективності запропонованих лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів були проаналізовані ті ж імунологічні, мікробіологічні і психоемоційні параметри, що і на попередньому етапі.

Аналізуючи безпосередньо ранній період після артифіційних абортів необхідно відзначити, що частота запальних ускладнень (розвиток гострого ендометриту і загострення хронічного сальпінгоофориту) склала 8,0% в основній групі і 14,0% в групі порівняння. У 4,0% в основній і в 10,0% в групі порівняння мала місце затримка виділень (лохіометра). Ведення цих пацієнток проводилося за загальноприйнятою методикою з використанням широкого арсеналу сучасних медикаментозних засобів і фізичних чинників дії. Одержані результати свідчать про низький рівень виникаючих ускладнень в порівнянні тількі з антібіотікопрофілатикою.

Підтвердженням одержаних клінічних результатів є дані імунологічного, мікробіологічного і психоемоційного обстеження.

Таким чином, як показали наші дослідження, репродуктивне здоров'я сучасних дівчат-підлітків характеризується разом з раннім і прискореним загальним фізичним і статевим негармонійним розвитком і високою сексуальною активністю, перш за все недосконалістю механізмів адаптації з боку імунної і ендокринної систем, погіршенням соматичного здоров'я, зростанням генітальної і екстрагенітальної патології, інфекцій, що передаються статевим шляхом, емоційною і соціальною лабільністю. Проблема артифіційних абортів у дівчат-підлітків є достатньо серйозною і вимагає комплексного підходу з рішенням не тільки медичних, але і психологічних аспектів. Використовування запропонованого алгоритму лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє нормалізувати стан місцевого імунітету, стан мікробіоценозу статевих шляхів і понизити частоту вірусоносійства і вірусно-бактерійних контамінацій. Зрештою це сприяє зниженню частоти патологічних змін і підготовки репродуктивної системи дівчат до майбутнього материнства. Підлітки, що перервали вагітність, у зв'язку з масовістю даного явища потребують тривалої психотерапевтичної допомоги, розуміння і участі як з боку батьків, педагогів, колективу, де вчаться, так і з боку лікарів. Отримані результати дозволяють нам рекомендувати розроблені методики для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

Висновки

сексуальний реабілітаційний артифіційний аборт

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення щодо зниження частоти медичних і психоемоційних ускладнень після артифіційних абортів у дівчат-підлітків на підставі вивчення клініко-мікробіологічних, імунологічних і психологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

1. Основними спонукальними мотивами для початку статевого життя у дівчат-підлітків (14,9±0,3 років) є „закоханість, любов” у 66,0%; „цікавість і інтерес” - у 34,0% і „насильство в тому або іншому вигляді” - у 10,0% дівчат-підлітків. В 34,0% випадків підлітки знаходяться в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Під час першого статевого акту половина (52,0%) дівчат не використовують засоби і методи контрацепції, що приводить до вимушеної операції артифіційного аборту.

2. Основними мотивами для переривання вагітності у дівчат-підлітків є негативне відношення до вагітності в сім'ї, партнера, прагнення не обтяжувати своє особисте життя, відсутність умов для виховання дитини, бажання продовжити навчання і роботу. У зв'язку з перериванням вагітності юні жінки випробовували: жалість по відношенню до себе 40,0%; спустошеність - 38,0%; байдужість - 18,0%; роздратування - 8,0% і „душевний біль” - 6,0%. В перші доби після артифіційного аборту почуття вини переживали 42,0% пацієнток; пригнічення - 34,0%; полегшення - 20,0% і байдужість - 14,0% дівчат-підлітків.

3. Стан системного імунітету у сексуально-активних дівчат-підлітків перед перериванням вагітності характеризується наявністю імунного дисбалансу з боку як клітинного (зниження хелперної субпопуляції - до 31,24±2,08% і підвищення супресорів - до 30,87±2,11%), так і гуморального імунітету (зменшення загальної кількості В-лімфоцитів - до 12,01±0,87% на фоні збільшення кількості „активних” В-кліток - до 11,73±0,93%), що відбувається за рахунок високого рівня інфекцій, що передаються статевим шляхом.

4. У дівчат-підлітків з раннім початком статевого життя мають місце порушення мікробіоценозу статевих шляхів, які характеризується зниженням кількості лактобацил; біфідобактерій і молочнокислих стрептококів на фоні одночасного збільшення таких мікроорганізмів, як ешерихії, протей, гриби роду Candida, стафілококи, мікоплазми і уреплазми. Частота вірусно-бактеріальних контамінацій у вигляді 2 варіантів інфекції складає 38,0 % і 3 інфекції - відповідно 28,0%.

5. Психоемоційний стан підлітків, що переривають вагітність, характеризується високим рівнем реактивної тривожності, зміною характеріологічних особливостей (стенічність, нестійкість психоемоцій-них реакцій при високій ригідності і мужності характеру, що приводить до неадекватної поведінки.

6. Характерна для підлітків активно-оборонна позиція і агресивність з ерготропним типом реагування зміняється після переривання вагітності, що переживається як важка психічна травма, пасивно-споглядальна, з високою емоційною лабільністю, що приводить до депресивних реакцій в рамках адаптаційного синдрому.

7. Використовування запропонованого алгоритму лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів сприяє низькому рівню післяабортних ускладнень, відновленню репродуктивної функції, імунної системи, стану мікробіоценозу статевих шляхів і нормалізації психоемоційного стану підлітків.

Практичні рекомендації:

З метою профілактики післяабортних ускладнень і реабілітації репродуктивної функції дівчат-підлітків після артифіційних абортів необхідно використовувати поетапний алгоритм медико-соціальних заходів:

1 етап - центр планування сім'ї: медичні аспекти: обстеження на захворювання, що передаються статевим шляхом, санація осередків генітальної і екстрагенітальної інфекції, формування груп ризику щодо розвитку післяабортних ускладнень, оцінка стану мікробіоценозу статевих шляхів і при необхідності корекція; психологічні аспекти: консультація медичного психолога.

2 етап - гінекологічне відділення: медичні аспекти: диференційований вибір методу аборту, переривання вагітності, адекватне знеболення, місцева гіпотермія, активне ведення післяабортного періоду (утерото-ніки, спазмолітики, антибактеріальні препарати, імуномодулятори, фізіотерапія), стаціонарний нагляд не менше доби для виявлення ранніх післяабортних ускладнень; психологічні аспекти: консультація медичного психолога.

3 етап - центр планування сім'ї: медичні аспекти: контрольний огляд через 3 дні і диспансерний нагляд протягом 3 місяців, при виникненні ускладнень корекція за загальноприйнятими методиками, корекція мікробіоценозу статевих шляхів протягом 1-2 місяців, імунокорекція протягом 2-3 місяців, індивідуальний підбір засобів і методів контрацепції; психологічні аспекти: консультація медичного психолога.

Література

1. Глазков І.С., Лебедєва О.А. Реабілітація репродуктивної функції дівчат-підлітків після артифіціальних абортів // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2004. - вип. 13. - кн. 6. - С. 130-134.

2. Глазков И.С., Лебедева О.А. Особенности профилактики послеабортных воспалительных осложнений у девочек-подростков // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - вип.12. - Київ-Луганськ. - 2005. - С. 140-145.

3. Глазков И.С., Лебедева О.А. Коррекция микробиоценоза половых путей с целью профилактики послеабортных воспалительных осложнений у девочек-подростков // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №1. - С. 145-147.

4. Лебедева О.А. Артифициальные аборты у девочек-подростков: профилактика осложнений и реабилитация репродуктивной функции // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №3. - С. 145-147.

5. Лебедева О.А. Профилактика осложнений и реабилитация репродуктивной функции девочек-подростков после артифициальных абортов // Тез. докл. научн.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - №2. - С. 160.

Размещено на Allbest.ru