Діагностика пухлинних, запальних та алергічних захворювань ЛОР-органів

Проблема вдосконалення діагностики хронічних риносинуситів залишається досить актуальною. Дані літератури свідчать про чітку тенденцію до збільшення кількості хронічних форм цієї патології, частих рецидивів, різноманітних ускладнень. Традиційні методи діагностики, як правило, скеровані на визначення локальних змін в навколоносових пазухах, але сучасні дані свідчать про те, що проблема діагностики, патогенезу і лікування синуситів є комплексним завданням, яке виходить за рамки оториноларингології.

З точки зору теорії рефлексотерапії верхньощелепні пазухи мають функціонально-інформаційні зв'язки з станом шлунка та підшлункової залози (селезінки); клітини решітчатого лабіринту - з легенями і товстим кишечником; лобова пазуха - з нирками та сечостатевою системою; основна пазуха - з печінкою, жовчним міхуром, тонким кишечником і серцем.

Після отоларингологічного та загальноклінічного обстеження хворих на хронічний синусит, проводилось вимірювання електропровідності меридіанів, які вище вказані і мають зв'язки з пазухами носа.

Результати електропунктурної діагностики свідчать про достовірне зниження електропровідності не тільки тих точок, що локально характеризують патологію пазух, а й тих, які мають функціонально-інформаційні зв'язки з loсus morbus. Слід зауважити, що хоча теоретично кожна пазуха має зв'язок з двома, а основна - з чотирма меридіанами, в наших дослідженнях зниження електропровідності спостерігалось в одному з меридіанів, які пов'язані з якоюсь пазухою.

Після цього проводили визначення етіологічних факторів в пазухах і в шлунково-кишковому тракті у осіб контрольної групи і хворих тестуванням етіологічних МРК, а також по розробленому нами способу, на який отримано патент України № 52248 А від 16.12.2002. По закінченню електропунктурного теcтування у всіх хворих брали мазки з порожнини носа і кал для визначення мікрофлори традиційними методами в лабораторії мікробіології Інституту отоларингології АМН України.

Результати визначення мікробного пейзажу у хворих на хронічні синусити показали, що найчастіше виявлялись представники стафіло-стрептококової мікрофлори, різноманітною була група продуцентів бета-лактамаз. Найчисельнішою була група грибів роду Сandida (C. Albicans, C. krusei, C. tropicalis). За результатами електропунктурної діагностики майже в однаковій кількості визначались віруси герпеса (37,3 %), мікобактерії (30,5%), анаеробна інфекція (30,5 %).

Така частота мікст-інфекцій у хворих на хронічні синусити дозволила нам зробити припущення про те, що хоча деякі з виявлених методом ЕПД інфекцій не мають прямого відношення до запалення в навколоносових пазухах, але в асоціаціях вони можуть підсилювати вірулентність збудників, викликати алергічну перебудову організму, знижувати загальний імунний статус і цим сприяти хронізації запального процесу.

За допомогою патоморфологічних МРК визначали наявність вогнищ хронічного запалення в тих органах і системах, які можуть мати причинно - наслідкові зв'язки з патологією навколоносових пазух. Результати показали, що у хворих на хронічні синусити найчастіше виявлялась патологія підшлункової залози та шлунку, досить численну групу складали захворювання бронхо-легеневої та сечостатевої систем.

Для підтвердження взаємозв'язків вище вказаних запальних процесів в організмі з патологією навколоносових пазух ми проводили тестування збудників, виявлених на точці навколоносових пазух, в контрольних точках вимірювання меридіанів шлунка, підшлункової залози, легенів, тонкого і товстого кишечника, нирок, сечового міхура, печінки, жовчного міхура, серця.

Як показали результати електропунктурного тестування, в точці навколоносових пазух і в БАТ вище наведених органів і систем, було виявлено 22 збудника в різних співвідношеннях. Повне співпадання з даними ЕПД було в групі кишкових мікроорганізмів (протей, кишкова палочка, ентерокок ), стафіло-стрептококової флори. Гриби роду Candida, Aspergillus spp., Streptomyces spp. визначались на меридіанах шлунку, тонкого і товстого кишечників, легенів, сечового міхура; бактероїди - на меридіанах легенів, сечового міхура; віруси герпеса - на меридіанах легенів, нирок, серця; синьогнійна палочка - на меридіанах підшлункової залози легенів, нирок, тонкого і товстого кишечника.

Таким чином, отримані дані підтверджують наявність етіо-патогенетичних взаємозв'язків патології навколоносових пазух з хронічними запальними процесами інших органів і систем. Ці закономірності мають підтвердження клінічних даних, які свідчать про наявність у 61,9 % хворих хронічної патології шлунково-кишкового тракту, бронхо-легеневої і сечостатевої систем, що може бути як наслідком (ускладненням), так і причиною хронічного запалення навколоносових пазух.

Підсумовуючи отримані результати можна зробити наступне заключення. Електропунктурна діагностика синуситів включає в себе: по-перше, визначення електропровідності найбільш інформативних біологічно активних точок; по-друге, тестування етіологічних факторів в точці навколоносових пазух і БАТ тих органів і систем, які взаємопозв'язані з ними; по-третє, обов'язкового виявлення осередків хронічного запалення в тих органах і системах, які можуть бути причиною розвитку (або наслідком) синуситів.

Алергічний цілорічний риніт (ЦАР) та поліноз є однією з найбільш розповсюджених патологій в оториноларингології і становить серйозну проблему сучасної алергології. Все більшого значення, крім пилкових, епідермальних та побутових алергенів, в етіології та патогенезі алергічних захворювань має умовнопатогенна, сапрофітна мікрофлора, віруси, найпростіші, вогнища хронічного запалення в організмі.

На сучасному етапі є можливості проведення скринінгових досліджень з використанням вітчизняних алергенів, прикерів, спірографів, пікфлоуметрів. Дуже важливим постає питання ранньої діагностики цілорічного алергічного риніту і полінозу, адже вчасно і коректно проведена специфічна імунотерапія може припинити розвиток серйозних захворювань і ускладнень.

Встановлено, що на першому етапі обстеження хворих на цілорічний алергічний риніт доцільно визначати показники електропровідності біологічно активних точок, які найбільш об'єктивно локально і комплексно характеризують стан органів і систем у таких пацієнтів. В першу чергу це були БАТ меридіанів алергії і нервової дегенерації, які були відкриті і описані Р. Фоллем, а також точки класичних китайських меридіанів, що інформативні при алергічних станах.

З наведених даних видно, що у таких пацієнтів спостерігається достовірне зниження ЕП в наступних БАТ: КТВ-3 і ТВ-6 лімфатичного меридіану; ТВ-7а меридіану нервової дегенерації; КТВ-4, ТВ-3 і ТВ-7 меридіану алергії; КТВ-4 артеріо-венозно-лімфатичного меридіану; КТВ-4 меридіану сечового міхура. Всі ці показники складають основу електропунктурного діагнозу при цілорічному алергічному риніті.

Звертає на себе увагу факт зниження ЕП в контрольній точці вимірювання меридіану сечового міхура, який інтегрально характеризує стан сечостатевої системи. Ці показники узгоджуються з даними Schewetz, Gourly, (1992), що саме дисбаланс в сечостатевій системі впливає на тонус периферичних судин, викликає розлад біоелектричних показників клітинної мембрани, порушує трансмембранну проникність, а це призводить до розвитку алергічної риносинусопатії. Крім того, судинний компонент при алергічній реакції підтверджується зниженням електропровідності в контрольній точці вимірювання меридіану артеріо-венозно-лімфатичної системи.

Наступним етапом було визначення сенсибілізації до побутових та епідермальних алергенів при ЦАР. Для цього ми користувалися розробленим нами методом електропунктурного тестування алергенів, на який отримано патент України № 52384 А від 16.12.2002.

Після електропунктурної діагностики всім пацієнтам проводились прик-тести в Центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів і вуха Інституту отоларингології АМН України. Результати ЕПД і загальноприйнятих методик по суті співпадали у 84,2 % хворих, хоча за допомогою електропунктурного тестування підвищена сенсибілізація визначалась частіше. Цей факт можна пояснити можливостями ЕПД виявляти сенсибілізацію на доклінічній стадії і тим, що алергологи не вважають позитивною реакцією тоді, коли розмір папули становив 1-2 мм (сумнівна реакція). А неспівпадання результатів електропунктурного тестування з традиційними методиками може бути обумовлено прийомом антигістамінних препаратів в період обстеження.

На заключному етапі обстеження пацієнтів з ЦАР за допомогою етіологічних мікрорезонансних контурів визначали інфекційні фактори, які могли бути причиною алергізації організму. Звертає на себе увагу досить широкий спектр збудників, які можуть мати певне значення для зміни реактивності організму таких хворих. Побутові та епідермальні алергени викликають частіше атопічний тип алергічної реакції, а антигени бактеріального, вірусного та грибкового походження приводять до реакції уповільненого типу. Отже, при розробці лікувальних схем хворих на ЦАР слід враховувати не тільки властивості і кількість алергенів, а і змінену реактивність організму.

Підсумовуючи отримані результати, можна зробити наступне заключення. Методика електропунктурної діагностики хворих на цілорічний алергічний риніт має три етапи. Такий підхід дозволяє в експрес - режимі виявити локальні і системні зміни, які можуть мати значення для вивчення етіо-патогенетичних механізмів цілорічного алергічного риніту, розробки індивідуальних схем лікування.

Електропунтурне тестування по запропонованому способу дозволяє в короткі терміни, і що особливо важливо - неінвазивно, визначити весь спектр алергенів, до яких існує сенсибілізація у конкретного пацієнта, на протязі 20-30 хвилин. Така експрес-діагностика допоможе алергологам визначити для шкірних проб лише набір тих алергенів, які дали позитивний результат за методом електропунктурного тестування. Це значно скорочує кількість алергенів для проведення прик-тестів, що має і економічний зиск, а також дозволяє швидко визначити найбільш актуальні алергени для проведення специфічної імунотерапії.

Визначення ролі інфекційних факторів має на меті виявлення осередків хронічного запалення не тільки з боку ЛОР-органів, а й в інших органах і системах, які можуть мати значення для зміни реактивності організму. Реалізація такого діагностичного алгоритму повинна підвищити ефективність лікувальних схем і уточнити нові ланки патогенезу цілорічного алергічного риніту.

Наступним фрагментом нашої роботи була розробка електропунктурної діагностики хворих на поліноз. Для цього спочатку вимірювали електропровідність БАТ на тих же меридіанах, що і у пацієнтів з цілорічним алергічним ринітом. З отриманих даних видно, що на лімфатичному меридіані спостерігається достовірне зниження ЕП не тільки в точці навколоносових пазух (ТВ-6), а й в точці ТВ-5а, яка інформативна при патології слизової кон'юнктиви ока. Таке зниження електропровідності в цих акупунктурних точках об'єктивізує наявність клініки риносинуситу та кон'юнктивального синдрому при полінозах, що підкреслює їх специфічність для даної патології.

Аналогічні зміни електропровідності з боку меридіану артеріо-венозно-лімфатичної системи і парасимпатичної вегетативної нервової системи логічно пояснюють виражений судинний компонент клінічного прояву полінозу за рахунок наявності гістаміноподібних речовин в організмі пацієнтів.

Значні відхилення електропровідності в точках вимірювання меридіану селезінки співпадають з наявністю стану імунодепресії при сезонному алергічному риніті. Достовірне зниження ЕП в контрольній точці вимірювання меридіану сечового міхура, при відсутності скарг у хворих на порушення з боку сечовивідних органів і статевої системи, може свідчити про безсимптомний перебіг захворювання або дисгормональні порушення, що може мати значення для патогенезу полінозів.

Наступним етапом було визначення спектру пилкових алергенів тим же способом, що і у хворих на цілорічний алергічний риніт.

З наведених даних видно, що пилкові алергени по своєму спектру визначались практично однаково обома методами і при цьому співпадання методу електропунктурного тестування та традиційних методик склало 92, 6 %. Як і у хворих на цілорічний алергічний риніт, більшість алергенів визначалась даними електропунктурного тестування. Це можна пояснити можливостями електропунктурної діагностики виявляти патологічні зміни в організмі на доклінічній стадії, однак при цьому ми не виключаємо і хибно позитивних результатів.

Всім хворим на поліноз було проведена тестування етіологічних МРК на меридіані алергії, яка виявила наявність збудників туберкульозу (переважно мікобактерій бичачого та пташиного типів) у 67,7 % пацієнтів, вірусу герпесу - у 32,3 %. Отримані результати ЕПД співпадають з даними літератури про значення вище вказаної мікрофлори в зміні імунологічної реактивності у хворих на алергічні захворювання.

Звертає на себе увагу факт, що клініко-патогенетичні особливості полінозу обумовлені не тільки вище вказаною мікрофлорою, а й досить високою наявністю різноманітних вірусів гепатиту у таких хворих. Безсимптомна форма хронічного персистуючого гепатиту, який за даними інфекціоністів в 8-10 разів частіше зустрічається при патології печінки, свідчить про значну роль порушення детоксикаційної функції гепатоцитів в патогенезі полінозів. Отримані дані ще раз підтверджують полі валентність сенсибілізації організму як до пилкових алергенів, так і до інфекційних збудників, що необхідно враховувати при розробці індивідуальних лікувальних схем цієї патології.

Розроблений алгоритм електропунктурної діагностики цілорічного алергічного риніту та полінозу дає можливість покращити ранню діагностику цієї патології. Експрес-режим виконання, неінвазивний характер виконання методики, відсутність протипоказань дозволяє в дуже короткі терміни визначити весь спектр побутових, епідермальних та пилкових алергенів, які мають етіологічне значення для кожного хворого. Це важливо і в медичному, і в економічному аспектах, адже виявивши за допомогою ЕПД набір алергенів, до яких у конкретного пацієнта існує підвищена чутливість, алерголог може цілеспрямовано визначити найбільш актуальні для проведення специфічної імунотерапії.

Електропунктурна діагностика дозволяє швидко виявити мультифакторні зміни в організмі хворих на алергічні риніти, тестування етіологічних мікрорезонансних контурів допомагає не тільки виявити осередки хронічного запалення, а й безсимптомні форми патології внутрішніх органів і тих збудників, які приводять до формування підвищеної сенсибілізації. Це, в свою чергу, відкриває перспективу вивчення нових ланок патогенезу цілорічного алергічного риніту і полінозу.

Електропунктурне тестування алергенів виключає ризик будь-яких ускладнень, знімає вікові і кількісні обмеження одномоментного визначення алергенів, дає можливість діагностувати пилкові алергени під час загострення сезонного алергічного риніту, коли інші проби протипоказані. Такий алгоритм проведення електропунктурної діагностики дозволить покращити ефективність лікування алергічних ринітів за рахунок максимальної індивідуалізації терапевтичних схем.

Проведені дослідження дозволяють зробити певні узагальнення. Метод електропунктури, на основі параметрів електропровідності біологічно активних точок, допомагає покращити експрес-діагностику злоякісних та доброякісних новоутворень гортані, хронічного тонзиліту та синуситів, цілорічного і сезонного ринітів. ЕПД кожного з цих патологічних станів має свій алгоритм обстеження і специфічну електропунктурну семіотику. Тестування етіологічних, патоморфологічних препаратів та алергенів методом електропунктури не тільки підвищує ефективність експрес-діагностики, а й поглиблює існуючі уявлення про етіологію та патогенез тонзиліту, синуситів і алергічних ринітів. Порівняльне вивчення ефективності прогнозування терапевтичної дії діалізатів у онкологічних хворих, відкриває перспективу індивідуального підбору лікування шляхом тестування методом електропунктури відповідних препаратів.

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі визначення електропунктурної семіотики злоякісних та доброякісних новоутворень гортані, хронічного тонзиліту та синуситів, цілорічного та сезонного алергічних ринітів вирішена проблема експрес-діагностики цієї патології, а також визначення мікробного пейзажу у хворих на синусити та тонзиліт, неінвазивного виявлення сенсибілізації до різноманітних алергенів при цілорічному і сезонному алергічних ринітах, ідентифікації патоморфологічних змін в гортані при злоякісних та доброякісних новоутвореннях без біопсії шляхом використання методу електропунктурного тестування.

1. Показники електропровідності біологічно активних точок у хворих з новоутвореннями, запальними та алергічними захворюваннями достовірно знижені в порівнянні з контрольною групою і мають специфічну електропунктурну семіотику для кожного патологічного стану. Об'єктивність експрес-діагностики підтверджується результатами відповідного етіологічного та патоморфологічного тестування методом електропунктури.

2. Електропунктурна діагностика дозволяє в експрес-режимі виявити мультифакторні зміни в організмі хворих на онкологічні, запальні та алергічні захворювання, які допомагають поглибити дані про їх етіологію та патогенез, визначати індивідуальну тактику лікування і проводити динамічний контроль її ефективності.

3. Аналіз патогістологічних та мікробіологічних препаратів, пилкових та побутових алергенів при електропунктурному тестуванні дозволяє експрес-методом встановити наявність доброякісних и злоякісних новоутворень ЛОР-органів, визначити етіологічні фактори при запальних та алергічних захворюваннях.

4. У хворих з підозрою на злоякісні та доброякісні новоутворення гортані спочатку визначаються параметри електропровідності найбільш інформативних біологічно активних точок, а потім проводиться тестування патогістологічних препаратів в цих же точках, що дозволяє в експрес-режимі без біопсії визначити характер патоморфологічних змін в гортані. Наявність кореляційних взаємозв'язків між впливом діалізатів на імунологічні показники хворих на рак гортані in vitro і результатами електропунктурне тестування пацієнтів відкриває перспективу індивідуального прогнозування ефективності терапії.

5. Результати загальноклінічної діагностики співпадали з даними електропунктурного тестування у 83,9 % хворих на рак гортані, при порівнянні з патогістологічними висновками - у 87,1 %, а у 91,1 % випадків електропунктурний діагноз співпадав з патоморфологічними даними. У хворих з доброякісними новоутвореннями клінічний діагноз співпадав з патоморфологічними результатами у 83,3% хворих, а дані електропунктурного тестування - відповідно у 73,1%.

6. У хворих на хронічний тонзиліт характерним є достовірне зниження електропровідності біологічно активних точок наступних меридіанів: контрольної точки і першої точки вимірювання лімфатичного меридіана; контрольної точки меридіана печінки; контрольної точки меридіана жовчного міхура; контрольної точки, першої і шостої точок вимірювання меридіана селезінки.

7. Алгоритм електропунктурної діагностики хворих на хронічний тонзиліт складається з трьох етапів: перший - визначення кількісних показників електропровідності найбільш інформативних точок; другий - визначення етіологічних факторів та патоморфологічних змін в лімфоглотковому кільці розробленим нами способом; третій - виявлення осередків хронічного запалення з боку тих органів і систем, які мають інформаційно-функціональні зв'язки з мигдаликами.

8. Найбільш інформативним і достовірним для хворих з хронічним синуситом є зниження електропровідності в наступних точках: четвертій та шостій точках вимірювання лімфатичного меридіана; точка вимірювання (7а) меридіана нервової дегенерації; контрольній точці меридіана шлунка; першій та шостій точках вимірювання меридіана селезінки.

9. Електропунктурна діагностика синуситів включає: по-перше, визначення показників електропровідності в найбільш інформативних точках; по-друге, тестування етіологічних факторів в точці, яка має зв'язок з навколоносовими пазухами; по-третє, виявлення осередків хронічного запалення в тих органах і системах, які можуть бути причиною або наслідком розвитку синуситів.

10. Дані етіологічного та патоморфологічного тестування хворих на хронічний тонзиліт свідчать про пріоритетне значення запалення гепато-біліарної системи для етіопатогенезу цієї патології, а у пацієнтів з синуситами відповідне значення має патологія шлунку та підшлункової залози. Хронічне запалення бронхо-легеневої, сечо-статевої системи та кишкового тракту можна вважати паралельним, що можна пояснити наявністю спільного лімфоепітеліального апарата.

11. При цілорічному алергічному риніті та полінозах найбільш інформативним і достовірним є зниження електричних показників в наступних біологічно активних точках: контрольній, четвертій та сьомій точках меридіана алергії; контрольній та точці вимірювання (5а) лімфатичного меридіана; точці вимірювання (7а) меридіана нервової дегенерації; контрольній точці судинного меридіана; контрольній точці меридіана сечового міхура.

12. Електропунктурне тестування розробленим нами способом дозволяє в експрес - режимі, неінвазивно, без протипоказань визначити весь спектр вітчизняних алергенів, виявити етіологічні фактори мікробно-вірусного та грибкового походження, які можуть бути причиною формування підвищеної сенсибілізації організму. За допомогою електропунктури можна в 79,2% випадків ідентифікувати алергени при полінозах і в 82,4% - при цілорічному алергічному риніті.

13. Використання електропунктурної діагностики дозволяє суттєво прискорити і підвищити якість ранньої та диференційної діагностики пухлинних, запальних та алергічних захворювань ЛОР - органів, уточнити нові ланки етіопатогенезу даної патології.

Практичні рекомендації

Для експрес-діагностики злоякісних та доброякісних новоутворень гортані доцільно застосовувати вимірювання показників електропровідності найбільш інформативних біологічно активних точок при підозрі на наявність пухлини.

З метою визначення характеру патоморфологічних змін в гортані слід застосовувати розроблену нами методику електропунктурного тестування патогістологічних препаратів, а також використовувати її для оцінки якості оперативного видалення доброякісних новоутворень гортані.

У хворих з хронічним тонзилітом та синуситами повинен проводитись триетапний алгоритм ЕПД з визначенням параметрів електропровідності у відповідних кожній патології акупунктурних точках, етіологічних факторів, а також з виявленням вогнищ запалення в інших органах і системах, що дозволяє покращити якість адекватного етіопатогенентичного лікування.

Для ідентифікації алергенів у хворих на хронічний цілорічний алергічний риніт та полінози слід застосовувати експрес-метод електропунктурного тестування, що дозволяє значно скоротити терміни алергологічного обстеження таких хворих.

В якості алергенів для тестування використовується весь набір вітчизняних побутових, епідермальних та пилкових тест - систем, що дозволяє в експрес - режимі визначити найбільш актуальні для кожного пацієнта, а це в свою чергу допоможе при проведенні специфічної імунотерапії.

З метою покращення результатів лікування алергічних ринітів необхідно проводити електропунктурну етіологічну діагностику для визначення мікробно - вірусних, грибкових, найпростіших, паразитарних факторів у формуванні підвищеної сенсибілізації організму.

Використання розроблених нами алгоритмів обстеження хворих з пухлинними, запальними та алергічними захворюваннями дає змогу значно скоротити терміни постановки діагнозу і має значний економічний ефект.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ