Фасціольозно-парамфістомозна інвазія великої рогатої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК: 619:616.995.122:636.22/28

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Фасціольозно-парамфістомозна інвазія великої рогатої худоби (особливості епізоотології, діагностика та заходи боротьби)

16.00.11 - Паразитологія, гельмінтологія

Мазанний Олексій Володимирович

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Бирка Віктор Іванович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри паразитології епізоотологія фасціольоз інвазія

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Дахно Іван Степанович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та токсикології

доктор ветеринарних наук, доцент Довгій Юрій Юрійович, Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри паразитології, ветсанекспертизи і зоогігієни

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра епізоотології та паразитології, м. Одеса

Захист відбудеться “24” січня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навч. корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навч. корпус № 4, кімн. 28

Автореферат розісланий “22” грудня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Прус М.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. доситьДо найбільш поширених гельмінтозів жуйних тварин в Україні відноситься фасціольоз. На даний час епізоотична ситуація в зонах стаціонарного неблагополуччя з фасціольозу великої рогатої худоби на Сході України ускладнилася появою та досить швидким розповсюдженням парамфістомозної інвазії.

Кожне з цих захворювань супроводжується, які відчутними збитками: зниженням молочної та м'ясної продуктивності великої рогатої худоби, погіршенням якості цієї продукції, передчасним вибракуванням високопродуктивних тварин, утилізацією уражених внутрішніх органів, а також суттєвими витратами на проведення оздоровчих лікувально-профілактичних заходів. Крім зазначеного, ці трематоди також зумовлюють інокуляцію в організм тварини широкого кола фітопаразитів (Меремінський А.Й., 1971; Нікітін В.П., 1978; Сафіуллін Р.Т., 1997, 2002; Березовський А.В. та ін., 2002).

У минулі роки фасціольоз і парамфістомози вивчались вченими як моноінвазії (Меремінський А.Й., 1971; Нікітін В.П., 1978; Довгій Ю.Ю., 1999; Дахно І.С., 2000 та ін.). В умовах Сходу України в останні роки актуальною постала тема їх асоційованого перебігу. Не зважаючи на значне їх поширення, особливості взаємовідносин фасціол і парамфістом у системі гельмінтоценозу, а також особливості патогенезу мікстінвазії на початку ХХІ століття лишалися не вивченими.

Відсутність протягом тривалого часу ефективних антгельмінт сприяла поширенню цих інвазій парамфістомідозусеред великої рогатої худоби в умовах Сходу України, які в короткий термін зумовили формування численних осередків фасціольозно-парамфістомозного гельмінтоценозу в регіоні.

Поодинокі публікації відносно поширення мікстінвазії (Лошкарьова В.В. та ін., 2003), відсутність науково-обгрунтованих даних зстосовно вивченняя взаємовідносин фасціол і парамфістом та особливостей патогенезу при асоційованому перебігу інвазій і спонукали нас до вивчення вказаного гельмінтоценозу у великої рогатої худоби в умовах Сходу України, де в останні роки постала проблема епізоотології парамфістомозів, зокрема, особливостей екології і фенології проміжних хазяїв у цій зоні та сумісного їх перебігу з фасціольозом. Крім цього, низький рівень застосовуваних нині діагностичних досліджень підштовхнув нас до удосконалення прижиттєвої діагностики та численних експериментальних досліджень з метою отримання ефективних лікувальних засобів при даній мікстінвазії великої рогатої худоби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі паразитології Харківської державної зооветеринарної академії (далі ХДЗВА) в термін з 2002 по 2005 роки у відповідності до аспірантської теми, яка була складовою науково-дослідної програми кафедри (номер держреєстрації 0105U003599).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було: вивчити особливості епізоотології фасціольозу та парамфістомозів великої рогатої худоби в умовах Сходу України у порівняльному аспекті - у вигляді моноінвазій та їх сумісного перебігу; вивчити патоморфологічні зміни в організмі інвазованих тварин; удосконалити лабораторну методику діагностичних досліджень; розробити і запропонувати тваринництву України науково і економічно обґрунтовану систему лікувально-профілактичних заходів у боротьбі з фасціольозно-парамфістомозною інвазією жуйних тварин.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Вивчити епізоотичну ситуацію у регіоні, видовий склад зоопаразитів, сезонну і вікову динаміки за особливостями яйцепродукції збудників фасціольозу, парамфістомідозу та змішаної мікстінвазії великої рогатої худоби в умовах Сходу України;

2. Встановити склад малакофауни регіону, екологію і фенологію проміжних хазяїв та їх роль у поширенні збудників фасціольозу та парамфістомозів на Сході України;

3. -визначити терміни зараження телят трематодами;

Вивчити особливості міжвидових взаємовідносин фасціол і парамфістом в організмі дефінітивних хазяїв;

4. Визначити ефективність існуючих методів зажиттєвої лабораторної діагностики трематодозів жуйних у порівняльному аспекті;

5. Визначити особливості морфологічних і біохімічних зрушень у складі крові великої рогатої худоби при мікстінвазії;

6. Провести пошук ефективних антгельмінтних засобів із числа зареєстрованих в Україні та дослідити їх комбінації з метою отримання максимального лікувального ефекту у боротьбі з досліджуваними інвазіями жуйних;

7. Розробити комплекс науково-обгрунтованих лікувально-профілактичних заходів для ефективної боротьби з фасціольозно-парамфістомозною інвазією великої рогатої худоби, адаптувавши його до умов даної клімато-географічної зони.

Об'єкт дослідження - змішана фасціольозно-парамфістомозна інвазія великої рогатої худоби.

Предмет дослідження - епізоотологія фасціольозу і парамфістомозів великої рогатої худоби; особливості взаємовідносин трематод при змішаній інвазіїставк, гельмінтоцидна ефективність протитрематодозних лікувальних засобів.

Методи дослідження - гельмінтоовоскопічні, паразитологічні, гематологічні, біохімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримано дані щодо епізоотологічних особливостей парамфістомозної та фасціольозно-парамфістомозної інвазій великої рогатої худоби в умовах Сходу України. Вивчено особливості сезонної і вікової динамік цих інвазій в природно-кліматичних умовах Сходу України, сезонну динаміку формування біотопів прісноводних молюсків родин Lymnaeidae і Planorbidae та динаміку ураженості їх личинковими стадіями фасціол і парамфістом.

Вивчено і вперше інтерпретується характер взаємовідносин між фасціолами і парамфістомами при сумісному їх паразитуванні в організмі великої рогатої худоби.

Вивчені і проаналізовані зміни морфологічних та біохімічних показників крові при змішаній фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби.

Наукова новизна методики лабораторного дослідження на фасціольозно-парамфістомозну інвазію великої рогатої худоби підтверджена деклараційним патентом 9265 Україна, МПК 7 G01N33/487 “Спосіб кількісного визначення яєць гельмінтів”, № u 2005 02006; Заявл. 04.03.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. 9.

Вивчено гельмінтоцидну ефективність ряду антгельмінтних засобів при фасціольозі та парамфістомозі в умовах сумісного їх перебігу у великої рогатої худоби, розроблено і впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено і проаналізовано особливості епізоотичної ситуації з фасціольозу та парамфістомозу великої рогатої худоби на Харківщині і, частково, у суміжних областях Сходу України, визначено основні тенденції і напрямки розповсюдження парамфістомозу великої рогатої худоби в господарствах різних форм власності.

Результати досліджень увійшли до “Рекомендацій щодо діагностики та заходів боротьби з фасціольозно-парамфістомозними інвазіями жуйних тварин в умовах Сходу України”, які розглянуті та ухвалені методичною комісією факультету ветеринарної медицини ХДЗВА (протокол № 3 від 21 лютого 2006 року) та Управлінням ветеринарної медицини в Харківській області (від 26 травня 2006 року).

Розроблено і запропоновано для лабораторної діагностики високоефективний спосіб кількісного визначення яєць фасціол і парамфістом.

Матеріали досліджень ефективності лікувальних засобів при захворюваннях, зумовлених фасціолами і парамфістомами у великої рогатої худоби, включені до комплексу лікувально-профілактичних протитрематодозних заходів.

Отримані результати досліджень застосовуються у навчальному процесі: під час читання лекцій та проведення лабораторно-практичних занять з паразитології на факультеті ветеринарної медицини та інституті післядипломної освіти ХДЗВА.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає у самостійному виконанні всього запланованого об'єму експериментальної роботи, аналізі та узагальненні отриманих результатів.

Здобувач самостійно вивчив, проаналізував та узагальнив епізоотологічні дані, особисто провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів, сформулював висновки і практичні рекомендації. Отримані результати досліджень опубліковані у фахових виданнях та оприлюднені на конференціях різного наукового рівня.

Видова належність парамфістом встановлена морфологічним і гістологічним дослідженнями і була підтверджена завідувачем лабораторії біології та біологічних основ профілактики паразитарних хвороб Всеросійського науково-дослідного інституту гельмінтології ім. К.І. Скрябіна РАСГН (далі ВІГІС), д. вет. н., професором В.П. Нікітіним.

Видова належність проміжних хазяїв - прісноводних молюсків уточнена за участю завідувача лабораторії епізоотології та профілактики паразитарних хвороб ВІГІСу, д. б. н., професора В.В. Горохова.

Консультативну допомогу відносно лікування хворих на парамфістомоз тварин надав завідувач лабораторії експериментальної терапії ВІГІСу, д. вет. н., професор І.О. Архіпов.

Морфологічні та біохімічні дослідження крові великої рогатої худоби проведені за участю співробітників акредитованої лабораторії відділу проблем лабораторної діагностики та імунології з лабораторією клінічної діагностики Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка МОЗ України під керівництвом к. б. н., ст. н. с. Ф.С. Лєонтьєвої.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідались та обговорювались на: всеукраїнській науковій конференції молодих учених “Сучасні проблеми діагностики інфекційних хвороб тварин” (м. Харків, 2-3 грудня 2003 р., ІЕКВМ УААН); Міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарна медицина - 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва”, до 90-річчя від дня народження академіка І.М. Гладенка (м. Ялта, АР Крим, 30 травня - 4 червня 2005 р.); науково-практичній конференції Українського наукового товариства паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка НАН України О.П. Маркевича (м. Севастополь (Ласпі), АР Крим, 19-24 вересня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини”, присвяченій 20-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (м. Суми, 28-30 вересня 2005 р.); X Міжнародній науково-виробничій конференції “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения” (м. Бєлгород, Росія, 15-19 травня 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, в тому числі 7 статей (4 одноосібно) у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, у матеріалах конференції, у патенті на винахід та методичних рекомендаціях.

Об'єм і структура дисертації. Робота викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 28 таблицями, 24 рисунками і включає: вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень і їх аналіз, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. У списку літератури 369 джерел, з яких 123 іноземних.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Дисертаційна робота виконана у науковій лабораторії кафедри паразитології ХДЗВА, у колективних та приватних господарствах Балаклійського і Дергачівського районів Харківської області, у товаристві з обмеженою відповідальністю “Харківський м'ясокомбінат” (далі ТОВ “ХМК”) і відкритому акціонерному товаристві “Вовчанський м'ясокомбінат” (далі ВАТ “ВМК”), а також в акредитованій лабораторії відділу проблем лабораторної діагностики та імунології з лабораторією клінічної діагностики Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка МОЗ України.

У сільськогосподарських підприємствах та приватному секторі, на базі яких проводились дослідження, застосовують пасовищно-стійлову технологію вирощування і утримання великої рогатої худоби.

Відбір проб фекалій для лабораторних досліджень проводили у базових господарствах Харківської області - ДП “НДГ “Прогрес”” ХДЗВА (нині Навчально-науковий центр тваринництва і рослинництва ХДЗВА) Дергачівського району, закритому акціонерному товаристві (далі ЗАТ) “Росія” Балаклійського району, ЗАТ “Свердловське” Богодухівського району, ЗАТ “АФ “8 березня”” Куп'янського району, а також від тварин приватного сектору с. Караван Дергачівського району, м. Балаклії і с. Борщівка Балаклійського району. Проби фекалій досліджували гельмінтоовоскопічними методами у лабораторії кафедри паразитології ХДЗВА.

Післязабійне дослідження методом повного гельмінтологічного розтину печінок, 12-палих кишок, шлунків та передшлунків проводили за методом К.І. Скрябіна при ветеринарно-санітарній експертизі туш тварин, які надійшли у ТОВ “ХМК” та ВАТ “ВМК” із 31 господарства Харківської, 2 господарств Сумської, 1 - Полтавської та 1 - Дніпропетровської областей.

Фасціол і парамфістом збирали від кожної тварини окремо, підраховували, ідентифікували, а потім консервували у рідині Барбагалло.

Всього було визначено до виду 4040 фасціол та 18528 парамфістом.

Епізоотичну ситуацію з фасціольозу та парамфістомозу великої рогатої худоби в господарствах різної форми власності вивчали і контролювали за даними гельмінтоовоскопії проб фекалій тварин.

З метою встановлення показників екстенсивності (ЕІ) та інтенсивності інвазій (ІІ) копроскопічно обстежено 320 голів великої рогатої худоби різного віку і статі.

Методами копроовоскопії обстежували тварин віком від 6-7 місяців до 8 років. За 3 роки від тварин базових господарств відібрано 2044 проб фекалій, які було досліджено седиментаційно-флотаційним методом А. Вишняускаса (1965) (Котельников Г.А., 1983) та способом кількісного визначення яєць гельмінтів за методикою О.В. Мазанного, В.І. Бирки, Ю.О. Приходька.

Вивчення сезонної динаміки трематодозних інвазій проведено на тваринах приватного сектору шляхом щомісячного копроскопічного їх обстеження протягом року.

На початковому етапі досліджень застосовано стандартизований метод послідовних зливів за загальноприйнятим технічним виконанням.

На основному етапі застосовані седиментаційно-флотаційний метод А. Вишняускаса та розроблений нами спосіб кількісного визначення яєць гельмінтів (О.В. Мазанний, В.І. Бирка, Ю.О. Приходько). Останній дозволив визначати кількість овоскопічних елементів у 1 г фекалій, що мало особливе значення при встановленні ефективності трематоцидів.

Для визначення екстенсивності та інтенсивності парамфістомозної інвазії, видового складу паразитуючих трематод проведено дослідження 12-палих кишок, шлунків та передшлунків від 1606 голів великої рогатої худоби. Відокремлюваних від слизової оболонки рубця парамфістом упродовж доби витримували у холодній воді, потім підраховували і фіксували в рідині Барбагалло. Загальна кількість зібраних і визначених статевозрілих збудників склала 18528 екз.

При встановленні родової належності парамфістом використали визначальник гельмінтів В.М. Івашкіна (1981). Вибірковий контроль проведено за участі завідувача лабораторії біології та біологічних основ профілактики паразитарних хвороб ВІГІСу, д. вет. н., професора В.П. Нікітіна.

Із числа спеціально відібраних парамфістом готували гістологічні препарати. Цей процес включав: фіксацію паразитів протягом 24 годин у 10%-му розчині формальдегіду; після добової витримки і промивання у воді їх зневоджували шляхом проведення через висхідний ряд спиртів і заливали у парафінові блоки. Різали їх на санному мікротомі (МПС-2). Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином. Гістологічні зрізи досліджували з допомогою мікроскопу “Carl Zeiss” (Jena) при збільшенні 3,210, 810 (за Меркуловим Г.А., 1969).

Видову належність статевозрілих парамфістом визначали за результатами ретельного вивчення 1205 сагітальних зрізів цих трематод. При встановленні видової належності парамфістом застосовано методику, запропоновану K.E. Nasmark (1937), за якою враховували особливості будови фарінкса, статевого атріума (клоаки) та черевного присоска паразитів.

З метою встановлення характеру змін у печінці та передшлунках великої рогатої худоби, спричинених фасціолами і парамфістомами, під час забою відбирали шматочки уражених і, для порівняння, неуражених гельмінтами ділянок названих органів, фіксували їх у 10%-му розчині нейтрального формальдегіду, а потім готували з них гістологічні зрізи і після фарбування досліджували під мікроскопом при збільшенні у 3,2?10, 810.

З метою встановлення напряму і характеру змін морфологічних та біохімічних показників крові великої рогатої худоби, інвазованої фасціолами і парамфістомами при моно- та змішаній інвазіях, після попереднього копроскопічного обстеження способом кількісного визначення яєць гельмінтів, нами за принципом аналогів було відібрано 30 корів. Їх розподілили на 3 групи - по 10 гол. у кожній: до першої включили інвазованих фасціолами, до другої - фасціолами і парамфістомами, а третя слугувала контролем (здорові тварини). Від кожної тварини відібрано у дві пробірки проби венозної крові: в одній з них кров стабілізували гепарином, другу використовували для отримання сироватки.

Основні морфологічні і ряд біохімічних показників крові досліджували із застосуванням сучасних уніфікованих методик у акредитованій лабораторії відділу проблем лабораторної діагностики та імунології з лабораторією клінічної діагностики Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка МОЗ України.

При цьому у сироватці крові визначали вміст загального кальцію - комплексонометричним методом із застосуванням індикатора мурексиду (за Д.Я. Луцьким), неорганічного фосфору - за реакцією з аскорбіновою кислотою (метод Фіске-Субарроу), загального білка - біуретовим методом, білкових фракцій - методом електрофорезу на папері у мединал-вероналовому буфері, сечовини - за колірною реакцією з діацетилмонооксидом. Колоїдну стійкість білків встановлювали тимоловою пробою за Маклаганом, вміст холестеролу - за методом Ілька, білірубін визначали за Ієндрашиком. Активність АлАТ та АсАТ було встановлено за уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана і Френкеля, ГГТ - за уніфікованим методом із використанням субстрату L-г-глутаміл-n-нітроаніліду. Вміст глікопротеїнів визначали за методом Штейнберга-Доценка, хондроїтинсульфатів - за методом Nеmeth-Csoka у модифікації Л.І. Слуцького, а в-ліпопротеїнів - за методом Бурштейна (Левченко В.І. та ін., 2002; Камишніков В.С., 2000).

З метою визначення видового складу проміжних хазяїв фасціол і парамфістом нами, із застосуванням загальноприйнятих малакологічних методик, проведено дослідження 2861 екземпляра ставковикставковиків та 2520 витушок. Щільність популяції молюсків визначали із застосуванням розбірного квадрату з дошок, із внутрішнім розміром 0,50,5 м при ширині дошок 10-20 см. Квадрат накладували на досліджувану площу і при зібранні підраховували кількість молюсків у ньому. Для отримання показника щільності заселення 1 м2 площі біотопа молюска отриманий результат збільшували у 4 рази (Шумакович Є.Є., 1973; Котельников Г.А., 1983). Видову належність зібраних молюсків встановлювали за допомогою визначальника Є.М. Хейсіна (1962). Вибірковий контроль проведено за участі завідувача лабораторії епізоотології та профілактики паразитарних хвороб ВІГІСу, д. б. н., професора В.В. Горохова.

Дослідження молюсків на зараженість їх личинковими стадіями трематод проводили із застосуванням компресорного методу.

При встановленні лікувальної ефективності антгельмінтиків застосовано загальноприйняті зоопаразитологічні методики визначення двох показників - екстенсефективності (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ).

Основні дослідження з вивчення ефективності протитрематодозних лікувальних засобів нами проведено у періоди стійлового утримання худоби (листопад - травень) 2002-2005 рр. У дослідах була використана велика рогата худоба, спонтанно інвазована збудниками фасціольозно-парамфістомозної інвазії.

В процесі пошуку високоефективних антгельмінтиків проти збудників обох інвазій, було вивчено лікувальну ефективність таких препаратів як комбітрем, клозантел, трематозол, рафензол (експериментальні партії) (Україна); політрем, альбен супер гранулят 20%-ний, імунопаразитан (Росія); бітіонол (Латвія), а також їх комбінацій: бітіонолу з альбеном супер гранулятом 20%-ним, бітіонолу та комбітрему, політрему та альбена супер гранулята 20%-ного.

Випробування антгельмінтних препаратів проводили з урахуванням міжнародних принципів Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які використовуються для експериментів та з іншою науковою метою (Страсбург, 1985).

Математично-статистичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп'ютері з використанням програми Microsoft Excel for Windows 2000. Оцінку вірогідності визначали за показниками Т-критеріїв Стьюдента.

Результати досліджень та їх аналіз

Поширення трематодозних інвазій у східному регіоні України на прикладі Харківської області. При аналізі звітної документації Харківської обласної лабораторії державної ветеринарної медицини (далі ХОЛДВМ) за 1999-2003 роки інвазованість великої рогатої худоби збудником фасціольозу коливалась у межах 4,2-6,1% (у середньому 4,98%). У жуйних тварин 24 із 27 районів Харківської області виявлено фасціольозну інвазію. У неблагополучних районах екстенсивність цієї інвазії у 2004 році склала 0,1-16,6%. Парамфістомозну інвазію за офіційними даними у вищевказаний період зареєстровано у великої рогатої худоби лише п'яти районів області. Екстенсивність інвазії у них встановлена у межах від 0,2 до 3,5%. У річних звітах ХОЛДВМ цей показник за п'ять років склав у середньому 0,06% (0-0,2%).

Встановлено, що екстенсивність обох інвазій зростала в роки з підвищенням кількості опадів та температури повітря у весняно-літній період (травень - серпень), чому сприяло збільшення чисельності популяцій ставковикпроміжних хазяїв трематод. У 2002 році мало місце підвищення екстенсивності фасціольозної і парамфістомозної інвазій, відповідно, до 6,1% та 0,2% при середніх показниках за 5 років 4,98% та 0,06%.

За результатами післязабійного гельмінтологічного дослідження внутрішніх органів від 1355 голів великої рогатої худоби з господарств Харківської області (2003 рік) встановлено, що 92 тварини виявилися інвазованими фасціолами, 64 - парамфістомами: ЕІ відповідно склала 17,5% та 7,1%. В окремих неблагополучних щодо фасціольозу господарствах цей показник сягав 65,2%, парамфістомозів - 50,0%. Інтенсивність фасціольозної інвазії коливалась в межах 13,6±1,4 - 90,0±14,2 екз., парамфістомозної - 36,5±4,5 - 260,0±23,0 екз. трематод на тварину.

За результатами післязабійного гельмінтологічного обстеження великої рогатої худоби фасціольозну і парамфістомозну інвазії встановлено у тварин 9 (56,3%) з 16 обстежених районів області. Змішану фасціольозно-парамфістомозну інвазію у великої рогатої худоби було зареєстровано у семи (43,8%) з шістнадцяти районів Харківщини. Ступінь ураженості поголів'я в окремих господарствах мікстінвазією коливалася у межах 9,1-84,2%. У двох стадах приватного сектору поблизу м. Балаклії Харківської області екстенсивність змішаної інвазії досягла 96,6-100%. За даними районної лабораторії ветеринарної медицини у Чугуївському районі екстенсивність фасціольозу серед великої рогатої худоби приватного сектора склала 4,2%, а парамфістомозів - 5,6%. В с. Караван Дергачівського району екстенсивність фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби склала 66,7%, а парамфістомозної - 19,0%.

Аналізуючи статистичні дані ХОЛДВМ та отримані нами результати післязабійного дослідження жуйних тварин, а також результати вибіркового копроскопічного обстеження виявлено неблагополучних з фасціольозу великої рогатої худоби 22 райони із 27, з парамфістомозів - 15, що склало відповідно 81,5% та 55,6%.

Видовий склад збудників виявлених трематодозних інвазій у жуйних тварин Сходу України. При гельмінтологічному розтині печінок великої рогатої худоби у господарствах Харківської області і суміжних з нею областей ідентифіковано один вид фасціол - F. hepatica (L., 1758).

Гельмінтів, яких виявлено у рубці жуйних тварин віднесли до класу Trematoda (Rudolphi, 1808), підряду Paramphistomata (Skrjabin et Schulz, 1937) і родини Paramphistomidae (Fischoeder, 1901). За результатами вивчення гістологічних препаратів з парамфістом (проведеною за методикою K.E. Nдsmark (1937) і удосконаленою І.В. Величко (1967)), було ідентифіковано два види: Paramphistomum cervi (Zeder, 1790) та Paramphistomum ichikawai (Fukui, 1922). Перший з них має декілька синонімів, з яких найбільш поширеним є Liorchis scotiae (Willmott, 1950; Velichko, 1966).

Добова динаміка виділення овоскопічних елементів фасціолами та парамфістомами при паразитуванні у великої рогатої худоби. При вивченні особливостей добової елімінації яєць фасціолами і парамфістомами з фекаліями великої рогатої худоби при сумісному та роздільному їх паразитуванні мінімальну кількість виділених яєць цих трематод у фекаліях корів зафіксовано у 3 години ночі: у хворих на фасціольоз тварин інтенсивність інвазії склала 6,4±0,9 яйця в 1 г фекалій, на парамфістомоз - 2,9±0,3. При мікстінвазії виявлено 7,0±0,5 яєць фасціол та 4,3±0,5 - парамфістом. Максимальних значень обидва показники досягали на 18 годину доби і вони відповідно склали: 9,8±0,7; 5,0±0,4; 10,7±0,3 та 5,8±0,5 яєць у 1 г фекалій. Як бачимо, показники яйцепродукції обох трематод протягом доби як при моно-, так і при змішаній інвазіях великої рогатої худоби залишались в ці періоди у стабільному пропорційному співвідношенні.

Особливості вікової та сезонної динаміки інвазованості збудниками фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби в осередках стаціонарного неблагополуччя в умовах Сходу України. Результати досліджень вікової динаміки інвазування великої рогатої худоби фасціолами і парамфістомами вказують на те, що молодняк першого року життя, який випасався на неблагополучних пасовищах, масово інвазується фасціолами (ЕІ = 86,4%, ІІ - 4,9±0,8 яєць у 1 г фекалій). Між тим, нами не було виявлено серед них тварин з парамфістомозною інвазією. Екстенсивність фасціольозної інвазіі у тварин, які два роки випасались на неблагополучних пасовищах, досягала 100%, а інтенсивність інвазування зросла до 12,2±3,2 яєць у 1 г фекалій. Серед молодняка дворічного віку інвазованих парамфістомами виявлено 50% при інтенсивності їх інвазування 0,7±0,3 яєць у 1 г фекалій.

При обстеженні тварин приватного сектору встановлено, що екстенсивність фасціольозної інвазії у молодняка дворічного віку склала 42,9%, а віком з трьох до п'яти років - 100%, парамфістомозної - 85,7% та 100%, відповідно. Інтенсивність фасціольозної інвазії зростала з 2,7±1,5 у дворічних тварин до 5,5±2,3 яєць у 1 г фекалій у п'ятирічних, парамфістомозної - з 1,9±1,0 до 29,9±7,8 яєць в 1 г фекалій, відповідно. Таким чином, екстенсивність і інтенсивність цих трематодозних інвазій у великої рогатої худоби в зоні стаціонарного неблагополуччя з віком тварин закономірно зростають.

Вивчення особливостей сезонної динаміки досліджуваних трематодозних інвазій свідчить про те, що фасціольоз копроскопічно реєструється протягом усього року, в той час як яйцепродукція парамфістом у січні - лютому знижувалась до мінімуму (0,3-1,0 яйця у 1 г фекалій) і виявляли їх лише у окремих тварин (5-6%). Екстенсивність обох інвазій протягом року змінюється. Так, якщо у грудні екстенсивність фасціольозної інвазії серед досліджуваної групи тварин склала 73,7%, то через рік досягала 89,5%. Подібною була динаміка у парамфістомозної інвазії: 78,9% у грудні та 100% через рік. У яйцепродукції обох трематод на протязі року виявлено два піки: перший - у 2-й половині березня - квітні, другий - у листопаді - грудні.

Склад, екологія та біологія проміжних хазяїв F. hepatica та P. cervi в умовах Сходу України. Під час гельмінтологічного обстеження неблагополучних пасовищ базових господарств виділено 7 біотопів молюсків родин Lymnaeidae і Planorbidae: 4 - у Балаклійському та 3 - у Дергачівському районах Харківської області. По одному з району використано для дослідження.

З численної родини Lymnaeidae у цих біотопах були ідентифіковані і досліджені на наявність проміжних стадій розвитку трематод чотири види ставковиків: L. truncatula (Mьll.), L. stagnalis, L. palustris та Aplexa hypnorum. Із представників родини Planorbidae виявлено лише вид Planorbis рlanorbis (l.). Основними проміжними хазяями визначено: у фасціол - L. truncatula, у парамфістом - Pl. рlanorbis. Частина молюсків виду Lymnaea palustris (2%) також виявилась інвазованою проміжними стадіями розвитку фасціол.

Щільність заселення біотопу № 1 (біля ДП “НДГ “Прогрес”” ХДЗВА) малим ставковиком протягом пасовищного сезону коливалась у межах від 9 до 302 екз. на м2. Причому, до початку липня їх чисельність зростала повільно, а з середини липня стрімко збільшувалась і досягла максимуму у середині вересня. До середини жовтня чисельність популяції утримувалася на високому рівні: 242-302 екз. на м2. Щільність заселення даного біотопу витушкою облямованою (Pl. planorbis) виявилась дещо нижчою. Максимального значення вона набувала також на початку вересня (136 екз. на м2). З середини серпня і до середини жовтня щільність цієї популяції дещо перевищила 100 екз./м2.

Найвищу кількість (біля 50%) сформованих церкаріїв F. hepatica у тілі малого ставковикставковика реєстрували з кінця липня і до кінця вересня. Високий рівень церкаріїв парамфістом у витушок відмічено на початку пасовищного сезону (66,7-78,6%), при щільності популяції проміжних хазяїв 5-20 екз./ м2. Період масового виходу церкаріїв з тіла прісноводних молюсків у даному регіоні припадає на кінець липня і триває до кінця вересня.

Близькою склалася і ситуація у біотопі № 2 (поблизу м. Балаклії). Щільність заселення біотопу молюсками виду L. truncatula виявилась дещо нижчою, у порівнянні з такою у біотопі № 1, і максимуму досягла на початку вересня (194,7 екз./м2). Найвищої щільності популяція ставковиків досягала тут починаючи з середини серпня і до початку жовтня (150-200 екз./м2). Щільність популяції Pl. рlanorbis у даному біотопі коливалась у межах від 7,5 до 169,3 екз./м2, досягаючи піку у середині вересня, в той час як високий рівень щільності популяції витушки облямованої (у межах 132-169,3 екз./м2) підтримувався з початку серпня і до кінця вересня.

Період виявлення максимуму проміжних стадій розвитку обох трематод у молюсків припадає на період з середини липня і до кінця вересня.

Масовий вихід зрілих церкаріїв цих трематод з тіла проміжнихставковик хазяїв зареєстровано з кінця липня до кінця вересня. Цей періодкотушок співпадає з максимальною щільністю заселення обох біотопів проміжними хазяями.

Особливості репродукції гельмінтів при фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби. Нами підраховано, що яйцепродукція однієї фасціоли в організмі великої рогатої худоби в умовах моноінвазування протягом доби виявлена у межах 7388-8240 шт., що у середньому склало 7864,1±114,9 шт. При парамфістомозній інвазії сума яєць, виділених одним паразитом за добу склала в середньому 803,6±12,3 шт. з відхиленнями у межах 760-856 яєць.

Таким чином, яйцепродукція парамфістом і фасціол суттєво відрізнялася і співвідносилась як 803,6 : 7864,1 або як 1 : 9,8.

При змішаній фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби яйцепродукція трематод в організмі великої рогатої худоби склала у фасціол - 7789,1±105,5, у парамфістом - 797,2±11,4 шт. за добу, а різниця у інтенсивності їх яйцепродукції при моноінвазуванні та сумісному паразитуванні у великої рогатої худоби не була суттєвою (Р<0,8).

Разом з тим, яйцепродукція F. hepatica та P. cervi при роздільному паразитуванні у пізньо-осінній період помітно різнилась і склала у фасціол - 7864,1±114,9, а у парамфістом 803,6±12,3 шт.

На основі отриманих даних робимо висновок, що сумісне паразитування фасціол і парамфістом в організмі великої рогатої худоби не призводить до суттєвих змін у репродуктивній функції, що вказує на незалежний, а точніше на індиферентний тип їх взаємовідносин.

Патоморфологічні зміни при хронічному перебігу фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби. Під час повного гельмінтологічного розтину передшлунків великої рогатої худоби за К.І. Скрябіним більшість марит парамфістом знаходили фіксованими в області вентральної поверхні рубця, переважно впродовж рубцево-сіткової складки, розташованої поблизу стравохідного жолобу сітки. Незначним був відсоток парамфістом (12%), знайдених у сітці. Ділянки фіксації парамфістом на площі від 1-2 до 100-150 смІ були оголеними: від сосочків залишились лише їх сліди у вигляді грибовидних підвищень. Таким чином, за хронічного перебігу інвазії статевозрілі парамфістоми спричинюють картину локалізованого атрофічного руменіту, в той час як зміни у печінці за хронічного перебігу фасціольозу у великої рогатої худоби при мікстінвазії характеризувалися картиною різного ступеня паренхіматозно-інтерстиціального гепатиту.

Особливості змін крові корів при фасціольозно-парамфістомозній інвазії. При змішаній фасціольозно-парамфістомозній інвазії встановлено зменшення кількості еритроцитів з 5,6 до 4,9 Т/л (Р<0,001) і вмісту гемоглобіну - з 98,4 до 82,3 г/л (Р<0,001), а також прискорення ШОЕ з 1,6 до 2,8 мм/год (Р<0,001). Збільшення кількості лейкоцитів у інвазованих тварин з 6,2 до 7,1 Г/л (Р<0,05) супроводжувалося еозинофілією з 6,2 до 9,3% (Р<0,05), моноцитозом - з 4,2 до 10,9% (Р<0,001) і нейтрофілією - з 28,4 до 47,0% (Р<0,001) на фоні різкого зниження рівня лімфоцитів (з 61,2 до 32,8% (Р<0,001)).

Збоку біохімічних показників сироватки крові корів, інвазованих фасціолами і парамфістомами, мали місце: підвищення активності трансаміназ АлАТ (з 0,74 до 1,35 ммоль/л (Р<0,001)), АсАТ (з 0,70 до 1,66 ммоль/л (Р<0,001)) та ГГТ (з 0,40 до 1,20 нкат/л (Р<0,001)). Високовірогідними при мікстінвазії виявилися: різниця показника білірубіну - зростання його з 4,6 до 8,1 мкмоль/л (Р<0,001), холестеролу - з 3,7 до 6,1 ммоль/л (Р<0,001), в-ліпопротеїнів - з 4,9 до 8,7 од. (Р<0,001), глікопротеїнів - з 0,44 до 0,52 од. (Р<0,001) та хондроїтинсульфатів - з 0,091 до 0,310 г/л (Р<0,001). Негативно характеризує стан печінки зниження рівня сечовини - з 4,2 до 2,7 ммоль/л (Р<0,001), загального кальцію - з 2,5 до 2,1 ммоль/л (Р<0,001) і неорганічного фосфору - з 1,87 до 1,57 ммоль/л (Р<0,001) та загального білка - з 80,3 до 71,1 г/л (Р<0,001) за рахунок зменшення фракції альбумінів - з 40,3 до 31,0% (Р<0,001).

Більшість визначених показників засвідчує, що при хронічній фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби основні зміни у крові хворих тварин в першу чергу обумовлені деструктивними змінами у печінці та органах кровотворення тварин.

Ефективність гельмінтокопроскопічних методів діагностики трематодозних інвазій у порівняльному аспекті. При перевірці ефективності розробленого нами способу кількісного визначення яєць гельмінтів (патент № 9265) та стандартизованого методу А. Вишняускаса у порівняльному аспекті встановлено, що ступінь вірогідності результатів при дослідженні запропонованим нами способом була вищою як при фасціольозній (на 3,9%), так і при парамфістомозній інвазіях (на 16,7%). Із збільшенням інтенсивності цих інвазій ефективність методу А. Вишняускаса зростала. Проте даним методом не завжди вдається виявити інвазованих трематодами тварин при низькому (0,3-1,0 яйце у 1 г фекалій) ступені їх інвазування. З допомогою запропонованого нами способу є можливість встановлювати як якісні, так і кількісні показники інвазії, що має суттєву перевагу при проведенні контролю ефективності застосовуваних антгельмінтних засобів.

Ефективність антгельмінтних засобів при фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби. За 3 роки нами проведено 6 дослідів, випробувано 8 антгельмінтиків і 4 комбінованих препарати. Із числа випробуваних при фасціольозній інвазії високоефективними (ЕЕ = 100%) виявились у наших дослідах комбітрем у дозі 0,1 г/см3/капсула на 1 кг маси тварини (5 мг триклабендазолу та 10 мг альбендазолу на 1 кг маси тварини), трематозол - у дозі 0,13 г/кг маси тварини (40 мг бітіонола сульфоксиду на 1 кг маси тварини), рафензол у дозі 0,125 см3/кг маси тварини (9,4 мг рафоксаніду та 9,4 мг фенбендазолу на 1 кг маси тіла). Екстенсефективність політрему у дозі 0,5 г/кг маси тіла і альбена супер грануляту 20%-ного у дозі 0,05 г/кг маси тіла (10 мг альбендазолу на 1 кг маси тіла) склала 71,4-85,7%.

Проти парамфістом із числа випробуваних антгельмінтних засобів високий лікувальний ефект підтвердив лише бітіонол у дозі 0,07 г/кг маси тіла (ЕЕ = 94,4%, ІЕ = 96,2%). Оскільки у нашій країні препарат не виготовляється, то для зменшення інтенсивності інвазії можуть бути застосовані: трематозол у дозі 0,15 г/кг (50 мг бітіонолу сульфоксиду на 1 кг маси тварини) (ЕЕ = 0%, ІЕ = 88,2%), рафензол у дозі 0,125 см3/кг маси тварини (9,4 мг рафоксаніду та 9,4 мг фенбендазолу на 1 кг маси тварини) (ЕЕ = 0%, ІЕ = 85,0%), політрем у дозі 0,5 г/кг маси тіла (ЕЕ = 57,1%, ІЕ = 85,5%) із додаванням до лікувальної суміші 50 г натрія хлориду.

Із 4 досліджених комбінованих препаратів з використанням антгельмінтиків широкого спектру дії найбільш ефективною виявилась суміш комбітрему і бітіонола сульфоксиду у дозах 0,075 г/кг та 0,053 г/кг: ЕЕ цієї суміші проти фасціол склала 100%, проти парамфістом - 57,1% при ІЕ = 70,1%.

Не ефективними у наших дослідах виявилися імунопаразитан, застосований у рекомендованих дозах і відповідному лікувальному курсі та клозантел у капсулах при внутрішньому застосуванні.

Профілактика фасціольозу і парамфістомозу у неблагополучних господарствах Сходу України. Профілактичні і оздоровчі заходи пропонується здійснювати у двох основних напрямках: шляхом запобігання інвазування дефінітивних хазяїв та охорони довкілля. У період проведення оздоровчих заходів худоба повинна знаходитись на стійлово-вигульному утриманні. Якщо умови для такої системи утримання дійного стада чи вирощування молодняка відсутні, то обов'язково в зоні стаціонарного неблагополуччя провести:

- за місяць до вигону на пасовища великої рогатої худоби неблагополучних господарств та населених пунктів копроскопічне обстеження 20% тварин, які випасались на неблагополучних пасовищах і при виявленні інвазованих дегельмінтизувати їх за запропонованою схемою;

- у липні провести преімагінальну дегельмінтизацію тварин, що випасаються на неблагополучному пасовищі і через 3 тижні перевести їх на благополучне пасовище чи на стійлово-табірне утримання. За умови відсутності такого пасовища існуюче, перед початком пасовищного сезону, ділять на дві половини і у вказаний термін переводять тварин на другу його половину.

До системи охорони довкілля включити:

- ізоляцію неблагополучних природних пасовищ від тварин терміном на два роки;

- використання оздоровлюваних пасовищ для заготівлі сіна, яке згодовувати лише у кінці зимового періоду;

- меліорацією скоротити кількість біотопів чи їх площу;

- організувати і провести боротьбу з молюсками хімічними чи біологічними методами у випадках обмежених площ біотопів.

Важливим засобом профілактики інвазій у стійловий період лишається біотермічне знезараження гною, недопущення потрапляння його на сільськогосподарські угіддя без попереднього знезараження.

Допоміжним профілактичним заходом може бути осіннє обстеження проміжних хазяїв - прісноводних молюсків (лімнеїд і планорбід) на ступінь їх інвазованості личинковими стадіями фасціол і парамфістом, що дає можливість прогнозувати епізоотичну ситуацію у наступному пасовищному сезоні.

Висновки

1. У дисертації викладені матеріали досліджень щодо епізоотичної ситуації з фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби в умовах Сходу України; розроблено і запропоновано кількісний метод зажиттєвої діагностики трематодозів, за яким проведено експериментальний пошук ефективних антгельмінтних засобів та їх комбінацій; розроблено рекомендації щодо діагностики та заходів боротьби з цими інвазіями жуйних в умовах Сходу України.

2. Збудниками фасціольозно-парамфістомозної інвазії великої рогатої худоби на Сході України є Fasciola hepatica та Paramphistomum cervi (син. Liorchis scotiae). У окремих неблагополучних пунктах встановлено також низький ступінь ураження великої рогатої худоби Paramphistomum ichikawai (5,4%).

3. За результатами післязабійної експертизи внутрішніх органів в 11-ти із 16-ти районів Харківської області у великої рогатої худоби встановлено трематодозні інвазії, які у 63,6% виявлені у формі фасціольозно-парамфістомозного гельмінтоценозу; екстенсивність фасціольозної інвазії склала 17,5%, парамфістомозної - 7,1% і фасціольозно-парамфістомозної - 10,0%.

4. Фасціольозну інвазію у молодняка в зоні стаціонарного неблагополуччя копроскопічно реєстрували восени, після першого пасовищного сезону, парамфістомозну - після другого. Екстенсивність та інтенсивність інвазій зростали з віком і при обмеженості лікувально-профілактичних заходів за три роки ці інвазії охоплювали до 80-90% тварин.

5. Фасціольозно-парамфістомозний зоопаразитоценоз великої рогатої худоби характеризувався зростанням екстенсивності інвазування після закінчення пасовищного сезону за рахунок інвазованого молодняка поточного року та внаслідок збільшення кількості інвазованих серед старших вікових груп тварин з досягненням піку у листопаді - грудні. З другої половини грудня по другу половину березня зареєстровано різке зниження репродуктивної функції парамфістом. Інтенсивність парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби відновлювалася лише з другої половини березня і досягала максимуму у наступні весняні місяці.

6. Основними проміжними хазяями в умовах Сходу України є: для F. hepatica - малий ставковик - Lymnaea truncatula, для P. cervi - Planorbis planorbis. Найвищої щільності (136-302 екз./м2) популяції проміжних хазяїв досягають у серпні - жовтні. Паралельно зростала їх ураженість партенітами трематод, досягаючи 45,4-68,5%.

7. Перебіг фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби супроводжується хронічним паренхіматозно-інтерстиціальним гепатитом та локальним атрофічним руменітом, які і обумовлювали у тварин більш тяжкий перебіг хвороби.

8. Хронічний перебіг фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби супроводжувався зменшенням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну та прискоренням ШОЕ. На фоні помірного лейкоцитозу (+14,5%) мали місце еозинофілія (+50,0%), нейтрофілія, моноцитоз та лімфопенія. З боку біохімічних показників крові спостерігали: підвищення рівня активності трансаміназ (АлАТ, АсАТ, ГГТ), збільшення в сироватці крові вмісту білірубіну (+76,1%), холестеролу (+64,9%), в-ліпопротеїнів (+77,6%), хондроїтинсульфатів, глікопротеїнів (+18,2%), зниження рівнів сечовини (-35,7%) та загального білка (-11,5%), що характеризує глибину деструктивних процесів у печінці та органах кровотворення інвазованих тварин.

9. Найвища протифасціольозна ефективність (100%) виявлена у комбітрема, застосованого у дозі 0,1 г/кг (5 мг триклабендазолу та 10 мг альбендазолу на 1 кг маси тварини), трематозола - в дозі 0,13 г/кг (40 мг бітіонола сульфоксиду на 1 кг маси тварини) та рафензолу - у дозі 0,125 см3/кг маси тварини (9,4 мг рафоксаніду та 9,4 мг фенбендазолу на 1 кг маси тварини). При парамфістомозі підтвердив свою високу ефективність бітіонол у дозі 70 мг/кг (ЕЕ = 94,4%, ІЕ = 96,2%). Найвищого лікувального ефекту при фасціольозно-парамфістомозній інвазії великої рогатої худоби досягнуто застосуванням комбітрему і бітіонолу у дозах відповідно 0,1 та 0,07 г/кг маси тварин, заданих з 6-ти добовим інтервалом.

Пропозиції виробництву

Для ветеринарної медицини нами запропоновано:

1. “Рекомендації щодо діагностики та заходів боротьби з фасціольозно-парамфістомозними інвазіями жуйних тварин в умовах Сходу України”, які розглянуті та ухвалені методичною комісією факультету ветеринарної медицини ХДЗВА (протокол № 3 від 21 лютого 2006 року) та Управлінням ветеринарної медицини в Харківській області (від 26 травня 2006 року).

2. Спосіб кількісного визначення яєць гельмінтів (заявка № u 2005 02006, патент № 9265, Україна, 7 G01N33/487).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бирка В.І., Мазанний О.В. Фасціольозно-парамфістомідозна інвазія великої рогатої худоби // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ, 2003. - № 31/43, Т. 1: Вет. науки. - С. 71-75.

Диссертант особисто проаналізував епізоотологічну ситуацію щодо трематодозів жуйних на Харківщині.

2. Бирка В.І., Мазанний О.В., Березовський А.В. Комбітрем при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2004. - Вип. 83. - С. 16-18.

Диссертант особисто вивчив ефективність комбітрему при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби.

3. Деклараційний пат. 9265 Україна, МПК 7 G01N33/487. Спосіб кількісного визначення яєць гельмінтів / О.В. Мазанний, В.І. Бирка, Ю.О. Приходько (ХДЗВА). - № u 2005 02006; Заявл. 04.03.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. 9.

Дисертант експериментально встановив оптимальний склад флотаційної рідини та відпрацював оптимальні режими центрифугування.

4. Зміни у крові корів при хронічному фасціольозі та фасціольозно-парамфістомідозній мікстінвазії / О.В. Мазанний, В.І. Бирка, Ф.С. Лєонтьєва та ін. // Вісник Сумського НАУ. - 2005. - Вип. 1-2 (13-14). - Серія “Вет. науки”. - С. 165-168.

Дисертант особисто провів копроскопічне обстеження великої рогатої худоби перед гематологічним дослідженням, формував дослідні групи, відбирав кров та приймав участь у лабораторному дослідженні проб крові.

5. Мазанний О.В. Зміни, спричинювані трематодами при хронічному перебігу фасціольозно-парамфістомідозної мікстінвазії у великої рогатої худоби // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ, 2005. - № 50/73, Т. 1: Вет. науки. - С. 118-123.

6. Мазанний О.В. Особливості епізоотології фасціольозу і парамфістомідозу великої рогатої худоби на Сході України // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2005. - Вип. 85. - Т. 1. - С. 702-706.

7. Мазанний О.В. Репродуктивна функція трематод при фасціольозно-парамфістомідозній інвазії великої рогатої худоби // Вестник зоологии. - 2005. - № 19. - Ч. 2.- С. 219-220.

8. Мазанний О.В. Проміжні хазяї трематод жуйних в умовах зволожених пасовищ Сходу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2006. - Вип. 98. - С. 120-122.

9. Мазанный А.В., Бырка В.И. Фасциолёзно-парамфистомозная инвазия крупного рогатого скота в Харьковской области // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Матер. междун. науч.-практ. конф. - Белгород, 2006. - Т.ІІ. - С. 26.

10. Приходько Ю.О., Бирка В.І., Мазанний О.В. Рекомендації щодо діагностики та заходів боротьби з фасціольозно-парамфістомозними інвазіями жуйних тварин в умовах Сходу України. - Х., 2006. - 18 с.

Дисертант узагальнив літературні дані, розробив методи діагностики та заходи боротьби і профілактики з трематодозними інвазіями великої рогатої худоби.

Мазанний О.В. Фасціольозно-парамфістомозна інвазія великої рогатої худоби (особливості епізоотології, діагностика та заходи боротьби). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 - паразитологія, гельмінтологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації викладено особливості епізоотології фасціольозу і парамфістомозу при моно- та мікстінвазії великої рогатої худоби у Харківській області. Основними збудниками фасціольозу на Сході України є Fasciola hepatica, парамфістомозу - Paramphistomum cervi (син. Liorchis scotiae).

Основними проміжними хазяями для F. hepatica є прісноводні молюски виду Lymnaea truncatula, для P. cervi - Planorbis planorbis.

Встановлено особливості взаємовідносин фасціол і парамфістом в організмі дефінітивного хазяїна та вивчено особливості патогенезу змішаної фасціольозно-парамфістомозної інвазії у великої рогатої худоби.

Проведено експериментальне дослідження ефективності трематодоцидів та розроблено схему лікувально-профілактичних заходів у боротьбі з фасціольозом і парамфістомозом при моноінвазіях та їх асоційованому перебігу.

Ключові слова: фасціольоз, парамфістомоз, фасціольозно-парамфістомозна інвазія, велика рогата худоба, епізоотологія, антгельмінтики

Мазанный А.В. Фасциолёзно-парамфистомозная инвазия крупного рогатого скота (особенности эпизоотологии, диагностика и меры борьбы). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.11 - паразитология, гельминтология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению эпизоотической ситуации фасциолёзно-парамфистомозной инвазии крупного рогатого скота на Востоке Украины, разработке количественного метода прижизненной диагностики трематодозов, экспериментальному определению эффективности ряда антгельминтиков и их комбинаций, разработке мер борьбы и профилактики заболевания с учётом климато-географических особенностей зоны.

...