Церебральна гемодинаміка та функціональний стан головного мозку у хворих на гіпотиреоз (удосконалення діагностики і лікування)

Дослідження ОАС у хворих 3 підгрупи після проведеного курсу лікування комплексом інстенон+ентеросорбент продемонструвало вірогідне (р<0,05) зниження ПГЕ, ДК і МДА на 50,45%; 15,71% і 15,5% відповідно. У хворих 4 підгрупи після проведеного курсу лікування відзначено вірогідне (р<0,05) зниження ПГЕ, ДК і МДА на 53,2%; 16,1% і 18,1% відповідно. У хворих 2 підгрупи виявлено тільки вірогідне (р<0,05) зниження ПГЕ та ДК відповідно на 38,9% і 11,9%. У хворих 1 підгрупи вірогідних змін не виявлено. У хворих 3 підгрупи помічено вірогідне (р<0,05) збільшення Кат, СОД, б-ТФ і ЗАА на 49,5%; 11,1%; 46,4% і 57,02% відповідно. У хворих 4 підгрупи після проведеного курсу лікування відзначена більш виражена позитивна динаміка показників АОС: вірогідне (р<0,05) збільшення Кат, СОД, б-ТФ й ЗАА на 53,1%; 11,1%; 50% і 65,8% відповідно. У хворих 2 підгрупи спостерігалося тільки вірогідне (р<0,05) збільшення б-ТФ й ЗАА відповідно на 32,1% і 21,28%. У хворих 1 підгрупи вірогідних змін показників АОС не виявлено.

Для оцінки змін метаболічних порушень були використані показники АСВП та ЗВП (за реком. IFCN, 1999). Дослідження показників АСВП у хворих 1 підгрупи після проведеного курсу лікування L - тироксином засвідчило вірогідне підвищення А І та V компонентів АСВП на 11,07% і 9,03% відповідно, нормалізацію (скорочення) ЛП І та ІІ компонентів на 8,45% і 7,4%, а також ЛП І-V та ІІІ-V інтервалів АСВП на 8,15% і 8,3% (р<0,05), що відображає покращення проведення збудження на ділянці між слуховим нервом і кохлеарним ядром та на ділянці між оливами й нижньою частиною чотиригорбикового тіла. Серед хворих 2 підгрупи також спостерігалася позитивна динаміка показників АСВП: вірогідно підвищилася А І та V компонентів на 13,55% і 11,8% відповідно, покращилися (скоротилися) ЛП І та ІІ компонентів на 9,75% і 11,25% відповідно та ЛП І-V, ІІІ-V інтервалів відповідно на 8,77% і 9,85% порівняно з аналогічними показниками до лікування. Найкращі результати помічено у підгрупах 3 і 4, до яких були включені хворі з енцефалопатією ІІ та І стадій. А І та V компонентів АСВП вірогідно (р<0,05) підвищувалася на 16,1% і 13,19% у 3 підгрупі хворих та на 16,9% і 13,8% у 4 підгрупі відповідно, нормалізувалися (скоротилися) ЛП І та ІІ компонентів відповідно на 11,7% і 12,4% у 3 підгрупі і на 12,3% та 13,2% у 4 підгрупі (р<0,05), а також ЛП І-V та ІІІ-V інтервалів на 10,1% і 10,6% відповідно у хворих 3 підгрупи та на 10,44% і 11,8% у хворих 4 підгрупи (р<0,05).

Дослідження показників ЗВП у хворих 1 підгрупи після проведеного курсу лікування L-тироксином відзначило вірогідне зниження А Р 100 на 22,7% і нормалізацію (скорочення) ЛП Р 100 та №145 відповідно на 16,2% і 16,5% (р<0,05). У хворих 2 підгрупи після проведеного лікування спостерігалося вірогідне зниження А Р 100 на 27,4% й скорочення ЛП Р 100 та №145 на 16,7% і 17,6% відповідно. У хворих 3 і 4 підгруп після проведеного лікування було помічено вірогідне зниження А Р 100 на 41,7% та 45,3% відповідно; скорочення ЛП Р 100 і №145 на 18,4% і 18,2% в 3 підгрупі та ЛП Р 100 і №145 на 19,3% і 19,4% в 4 підгрупі (р<0,05). Позитивна динаміка показників АСВП і ЗВП у хворих на ГТ, очевидно, пов'язана зі зменшенням ступеня метаболічних порушень головного мозку.

Як критерій ефективності лікування були використані показники якості життя - суб'єктивного задоволення рівнем свого функціонування за методикою SF-36 Health Status Survey. Дослідження здатності до фізичних навантажень після проведеного лікування виявило вірогідне (р<0,05) підвищення цього показника у хворих 2 підгрупи на 10,9%, 3 і 4 підгруп на 18,2% і 35,4% відповідно. У хворих 1 підгрупи, які отримували тільки замісну терапію гормонами, вірогідних змін виявлено не було. Після проведеного лікування у хворих всіх підгруп вірогідно (р<0,05) підвищився показник впливу фізичного стану на рольове функціонування у 1,62; 2,03; 2,38 і 2,53 рази відповідно. У хворих на ГТ з енцефалопатією, за якими спостерігали у всіх підгрупах, вірогідно (р<0,05) покращився загальний стан здоров'я на 15%, 29,2%, 60,7% та 62,3% відповідно. Збільшення фізичної активності, енергійності вірогідно (р<0,05) відзначали 16%, 24,6%, 45,6% і 57,3% хворих 1, 2, 3 і 4 підгруп відповідно. За критерієм «соціальне функціонування» після проведеного лікування спостерігалося вірогідне (р<0,05) покращення показника на 11%, 19,7% і 28,7% відповідно у хворих на ГТ з енцефалопатією 2, 3 і 4 підгруп. У 1 підгрупі вірогідних змін не виявлено. Відзначалося виражене покращення впливу емоційного стану на рольове функціонування після проведеного лікування у пацієнтів всіх підгруп. Вірогідно (р<0,05) підвищився показник відповідно у 1,5; 1,76; 2,98 та 3 рази у хворих на ГТ з енцефалопатією у 1, 2, 3 та 4 підгрупах.

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі поліпшення діагностики і підвищенні ефективності лікування хворих на гіпотиреоз різного ступеня тяжкості з ураженням центральної нервової системи, на підставі дослідження патогенезу, вивчення клінічних проявів, функціонального стану головного мозку, особливостей формування цереброваскулярної патології та розробки патогенетичної схеми медикаментозної корекції наявних порушень.

2. Клінічні особливості ураження центральної нервової системи у хворих на гіпотиреоз різного ступеня тяжкості виявляються переважно у вигляді синдрому вегетативної дистонії і енцефалопатії. Частота розвитку цих синдромів і виразність клінічних проявів при них залежить від ступеня тяжкості гіпотиреозу.

3. Зміни церебральної гемодинаміки у хворих на гіпотиреоз виявляються порушенням регуляції тонусу церебральних судин, зниженням їхнього пульсового кровонаповнення і швидкості кровотоку, порушенням венозного кровообігу переважно у вигляді венозної гіпертензії. Зміни церебральної гемодинаміки відзначаються при легкому ступені тяжкості гіпотиреозу і прогресують у залежності від ступеня тяжкості його.

4. Порушення ліпідного обміну у хворих на гіпотиреоз з ураженням центральної нервової системи характеризуються підвищеним вмістом холестерину ліпопротеїдів низкої щільності і холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності, високим рівнем холестерину і тригліцеридів. Зміни оксидантно-антиоксидантної системи характеризуються підвищенням активності антиоксидантних ферментів і мають компенсаторний характер у хворих на гіпотиреоз легкого ступеня тяжкості. У хворих на гіпотиреоз середнього і важкого ступенів тяжкості показники антиоксидантного захисту знижені.

5. Виявлено зміни латентних періодів і амплітудних характеристик акустичних стовбурних викликаних потенціалів і зорових викликаних потенціалів у хворих на гіпотиреоз. Доведено можливість використання методу викликаних потенціалів для ранньої доклінічної діагностики уражень головного мозку у хворих на гіпотиреоз, оцінки ступеня тяжкості гіпотиреозу і контролю за ефективністю лікування. Біоелектрична активність головного мозку у хворих на гіпотиреоз за даними електроенцефалографії характеризується переважно десинхронізацією коркової ритміки зі зниженням амплітуди хвиль, стиранням зональних відмінностей і модуляції альфа-ритму. З наростанням ступеня тяжкості гіпотиреозу з'являється дезорганізація біоелектричної активності з появою високоамплітудних повільних хвиль.

6. Основними механізмами формування цереброваскулярної патології і змін функціонального стану головного мозку у хворих на гіпотиреоз є зниження рівня тиреоїдних гормонів і пов'язані з ними порушення ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи, регуляції судинного тонусу.

7. Розроблено схему курсового патогенетично адекватного лікування хворих на гіпотиреоз із енцефалопатією I і II стадій з використанням замісної терапії й комплексу інстенон+ентеросорбент. Доведено ефективність запропонованої схеми, що підтверджено позитивною динамікою клінічної неврологічної симптоматики, показників церебральної гемодинаміки, ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи, акустичних стовбурних викликаних потенціалів і зорових викликаних потенціалів головного мозку. Показано, що у хворих на гіпотиреоз, в лікуванні яких використовується тільки замісна терапія тиреоїдними гормонами в адекватних дозах, поліпшення церебральної гемодинаміки та нормалізації показників ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи не відзначається.

Практичні рекомендації

1. Запропоновано методику комплексного динамічного обстеження хворих на ГТ, що включає оцінку неврологічного статусу, церебральної гемодинаміки й функціонального стану головного мозку, що підвищує рівень діагностики ускладнень із боку ЦНС, наявність цереброваскулярної патології у хворих на ГТ і контроль за ефективністю лікування.

2. Усім хворим із діагнозом ГТ рекомендовано включати в комплекс інструментальних досліджень електрофізіологічні методи АСВП і ЗВП для ранньої доклінічної діагностики уражень головного мозку й з метою контролю за ефективністю лікування.

3. З метою корекції клінічних, метаболічних і гемодинамічних порушень у хворих на ГТ із енцефалопатією рекомендовано використати курсове патогенетичне лікування, що включає замісну терапію тиреоїдними гормонами й комплекс інстенон+ентеросорбент.

Перелік опублікованих робiт за темою дисертації

1. Мельник Т.М. Особенности церебральной регуляции при синдроме вегетативной дистонии у женщин, страдающих гипотиреозом // Медико-соціальні пробл. сім'ї. - 2000. - Т 5, №4. - С. 66 - 69.

2. Мельник Т.М. Нарушение церебральной гемодинамики у больных гипотиреозом // Укр. вісник психоневрології. - 2001. - Т 9, вип. 2 (27). - С. 28 -30.

3. Мельник Т.М. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система у больных гипотиреозом с нарушениями церебральной гемодинамики // Укр. вісник психоневрології. - 2002. - Т 10, вип. 2 (31). - С. 59-61.

4. Мельник Т.М. Использование энтеросорбции в комплексном лечении больных гипотиреозом с вторичной дисциркуляторной энцефалопатией // Вестник неотл. и восст. мед. - 2003. - Т 4, №1. - С. 117-120.

5. Мельник Т.М. Оценка качества жизни больных гипотиреозом с начальными нарушениями мозгового кровообращения // Журнал психиатрии и мед. психологии. - 2004. - №2 (12). - С. 65-68.

6. Мельник Т.М. Инстенон в лечении больных гипотиреозом с дисциркуляторной энцефалопатией // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: Дике Поле, 2004. - вип. 67. - кн. 1. - С. 123 - 128.

7. Патент 96093565 України, МКИ А 61 К 31/00. Спосіб лікування вегетативно-судинної дистонії / Назаренко В.Г., Ракша-Слюсарева О.А., Мельник Т.М., Єрецька О.В. - №96093565; Заявл. 16.09.96; опубл. 31.08.98. Бюл. №4. Дисертант проводила аналіз сучасних літературних джерел за проблемою, приймала участь в лабораторному обстеженні хворих та розробці схем терапії, аналізувала її ефективність, обробляла отримані дані та оформляла патент.

8. Назаренко В.Г., Мельник Т.М. Дисциркуляторная энцефалопатия и изменения липидного обмена у больных гипотиреозом // Арх. клин. и эксп. мед. - 2001. - Т 10, №2. - С. 191. Особисто дисертанту належить ідея статті, самостійно розробила алгоритм діагностики, брала участь в обстеженні хворих, проводила аналіз сучасних літературних даних та отриманих результатів.

9. Мельник Т.М. Факторы риска развития нарушений церебрального кровообращения у больных гипотиреозом // Запорож. мед. журнал. - 2002. - №3. - С. 33.

10. Назаренко В.Г., Мельник Т.М. Типы энцефалограмм у больных гипотиреозом // Укр. вісник психоневрології. - 2002. - Т 10, вип. 1 (30). - С. 101. Особисто дисертантом був проведений аналіз сучасних літературних джерел, приймала участь у розробці схеми історії хвороби та інструментальному дослідженні хворих. Особисто проведено аналіз отриманих даних та оформлення роботи.

11. Мельник Т.М. Роль надсегментарного отдела в механизмах вегетативной регуляции у больных гипотиреозом // Архив клин. и эксп. мед. - 2003. - Т 12, №1. - С. 69.

12. Мельник Т.М. Вызванные зрительные потенциалы головного мозга в диагностике ранних форм цереброваскулярной патологи у больных гипотиреозом // IV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам'яті академіка В.В. Фролькіса 24 січня 2003 року. - Київ, 2003. - С. 155-156.

13. Мельник Т.М. Изменение церебральной гемодинамики у больных гипотиреозом с кардиальной патологией // Актуальные вопросы реабилитации больных ишемической болезнью сердца. Материалы научно-практической конференции. - Славянск, 2004. - С. 151-152.

14. Мельник Т.М. Особенности развития головных болей напряжения у больных гипотиреозом // V Українська конференція молодих вчених, присвячена пам'яті академіка В.В. Фролькіса 23 січня 2004 року. - Київ, 2004. - С. 118-119.

Размещено на Allbest.ru