Санітарно-гігієнічні особливості адаптації імпортованої голштинської худоби різного походження в умовах степової зони України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Санітарно-гігієнічні особливості адаптації імпортованої голштинської худоби різного походження в умовах степової зони України

Милостивий Роман Васильович

Київ 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор ВИСОКОС Микола Петрович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології переробки і контролю якості продукції тваринництва

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор ЧОРНИЙ Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоогігієни

доктор ветеринарних наук, професор ГОНЧАРЕНКО Володимир Михайлович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни і технології виробництва продуктів тваринництва

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра зоогігієни і основ ветеринарної медицини, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться “17” жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “8” вересня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тютюн А.І.

1. Загальна характеристика роботи

гігієнічний голштинський корова екогенетичний

Актуальність теми. Інтенсифікація молочного тваринництва передбачає, перш за все, створення гуртів, які визначалися б високим рівнем продуктивності, ефективною оплатою корму продукцією та придатністю до промислової технології експлуатації. Успішному вирішенню цього питання сприяє використання генофонду кращих світових порід і, в першу чергу, генетичного потенціалу голштинської породи як для чистопородного розведення, так і для виведення на її основі нових молочних порід (Зубець М.В., 1997, 2002; Козир В.С., 2004 та ін.).

Проте спостереженнями дослідників (Маринчук Г.Є., 1996; Кононенко Н.В. та ін., 1998; Грибан В.Г., Баранченко В.О. та ін., 2000) зазначається, що голштинська худоба, яка завозиться в нашу країну з багатьох країн-експортерів, у своїй адаптаційній пластичності не є однорідною, внаслідок чого її біологічний потенціал при цьому реалізується неоднозначно. Виділяються тварини з порівняно високим, середнім і низьким рівнем продуктивності та природної резистентності (Барабаш В.І., Петренко В.І., Лоза А.А. та ін., 1999).

Отже, виявляється помітною внутрішньопородна варіабельність щодо прояву адаптаційної пластичності серед масиву голштинської худоби, імпортованої в Україну, яка, на нашу думку, обумовлюється специфічністю умов її попереднього екогенезу. Тому виникає потреба у більш цілеспрямованому і науково обґрунтованому зосередженні селекційно-племінної роботи у напрямку формування племінного ядра з тих тварин, які мають за своїм попереднім екогенезом кращу адаптаційну пластичність (валентність) і більш повну реалізацію свого генетичного потенціалу за еколого-господарських умов степової зони України.

Залишаються невисвітленими теоретичні та практичні питання адаптаційних можливостей корів голштинської породи різного походження в умовах степової зони України, що й обумовило актуальність, вибір та напрям дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Виконані дослідження є складовою частиною тематичного плану кафедри технології переробки і контролю якості продукції тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Оцінка адаптаційної здатності голштинської худоби за умов центральної степової зони України” (номер державної реєстрації 0101U004234).

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було вивчення особливостей адаптації імпортованої голштинської породи великої рогатої худоби різної за своїм екогенетичним походженням (Данія, Німеччина, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України за показниками фізіологічного статусу, станом захворюваності, молочної продуктивності і відтворної здатності. Для досягнення мети були визначені такі завдання:

- провести гігієнічну оцінку умов вирощування і утримання худоби за місцем імпортації - промисловий комплекс АТЗТ “Агро-Союз”;

- дослідити особливості фізіолого-імунологічного статусу організму імпортованих корів різного екогенетичного походження за сезонами року в умовах інтенсивної технології їх використання за морфологічним складом, біохімічними та імунологічними показниками крові;

- визначити вплив спекотних погодних умов (у літній період) на корів різного екогенетичного походження за клініко-фізіологічними показниками організму;

- у порівняльному аспекті проаналізувати показники молочної продуктивності (за надоєм молока, вмістом у ньому жиру та білка) корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну;

- проаналізувати відтворювальну здатність корів різного екогенетичного походження за перші три лактації з часу їх завезення в Україну (за результатом осіменіння, тривалістю сервіс-періоду);

- провести порівняльну оцінку захворюваності та вибуття зі стада імпортованих тварин різного екогенетичного походження протягом перших трьох лактацій перебування;

- дослідити вікові зміни природної резистентності телят за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, енергією росту телят, народжених коровами різного екогенетичного походження;

- дослідити особливості легеневого дихання та газоенергетичного обміну у телят, отриманих від корів-матерів різного екогенетичного походження;

- вивчити вплив сезону народження на показники резистентності організму телят імпортованої голштинської породи за умов холодного способу їх вирощування;

- провести економічне обґрунтування ефективності використання корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження при інтенсивній технології в умовах регіону Придніпров'я.

Об'єкт дослідження - стан природної резистентності і продуктивні якості імпортованих корів голштинської породи різного екогенетичного походження (завезених з Данії, Німеччини і Угорщини) та фізіологічний статус отриманих від них телят від народження до шести місяців.

Предмет дослідження - параметри мікро- і макроклімату, морфо-біохімічні і імунологічні показники крові, молочна продуктивність, відтворювальна здатність, стан захворюваності і вибуття корів; показники системи крові, газоенергетичного обміну і росту телят.

Методи дослідження - зоогігієнічні, клінічні, фізіологічні, морфо-біохімічні, імунологічні, зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведених комплексних досліджень корів імпортованої голштинської породи різного екогенетичного походження (Данія, Німеччина, Угорщина) у порівняльному аспекті встановлені адаптаційні особливості за фізіологічним статусом (морфо-біохімічні та імунологічні показники крові), продуктивністю (надій молока і вміст у ньому жиру та білка), відтворювальною здатністю (проявом охоти, заплідненістю, тривалістю сервіс-періоду), наявністю патологій і стійкості до захворювань в еколого-господарських умовах степової зони України. Виявлена внутрішньопородна неоднозначність щодо впливу спекотних погодних умов на клініко-фізіологічний стан корів залежно від їх походження. При цьому також доведена адаптаційна нерівнозначність отриманого від них приплоду (за морфо-біохімічними та імунологічними показниками крові, легеневим диханням і газоенергетичним обміном, характером росту) у віковому аспекті і за сезонами року народження.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень доповнюють дані про наявність адаптаційної варіабельності у тварин голштинської породи, імпортованої з різних країн-експортерів Західної Європи, в еколого-господарські умови Придніпров'я. Цим підтверджується доцільність більш прагматичного підходу при їх закупівлі з-за кордону і необхідності в період адаптації проведення підтримуючої селекції у напрямку поліпшення не лише продуктивних ознак, але й природної стійкості організму, суворо виконуючи при цьому технологічні вимоги щодо створення оптимальних зоогігієнічних умов годівлі, догляду, утримання і експлуатації з урахуванням генетико-біологічних відмінностей, набутих ними в умовах попереднього екогенезу.

Теоретичні і практичні напрацювання дисертаційної роботи можуть бути використанні у селекційно-племінній роботі з голштинською худобою на племзаводах, племрепродукторах і базових господарствах степового регіону України, а також при читанні лекцій з курсу “Гігієни тварин”, “Фізіології сільськогосподарських тварин”, “Розведення сільськогосподарських тварин” студентам факультетів ветеринарної медицини і біотехнологічного. Для проведення тестування гуртів голштинської худоби за ознаками стійкості до конкретних захворювань і спекотних погодних умов розроблені і видані рекомендації, затверджені колегією ветеринарної медицини в Дніпропетровській області (протокол № 5 від 17.11.2005 року): “Способи оцінки стійкості великої рогатої худоби до захворювань і екстремальних (спекотних) погодно-кліматичних умов” (Дніпропетровськ, 2006).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному виконанні експериментальної частини роботи, проведенні лабораторних досліджень крові, статистичній обробці одержаних результатів, підборі і узагальненні літературних джерел. За участю наукового керівника проведені обґрунтування і інтерпретація отриманих результатів.

Апробація результатів. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на: щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Дніпропетровського державного аграрного університету (2003-2005 рр.); ІX (XXIІ) Всеукраїнській науково-практичній конференції “Новітні технології в тваринництві” (м. Дніпропетровськ, 23 березня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (м. Львів, 10-11 червня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 17-18 червня 2004 р.); XII (XXIV) науково-практичній конференції “Проблеми відтворення великої рогатої худоби в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 23 липня 2004 р.); першій міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові проблеми фізіології тварин” (м. Київ, 27-30 жовтня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве” (м. Чебоксари, 7-9 жовтня 2004 р.); першій міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчової технології, економіки та освіти” (м. Львів, 25-26 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 4-5 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Вінниця, 23-25 травня 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарна медицина - 2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 30 травня - 4 червня 2005 р.); XIIth ISAH Congress on Animal Hygiene (Warsaw, Poland, 4-8 September, 2005); міжнародній науковій конференції “Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини” (м. Житомир, 10-11 листопада 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин” (м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005р.);

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, з яких 9 - у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 178 сторінках комп'ютерного тексту, містить 25 таблиць, 24 рисунки та 8 додатків. Список використаних джерел містить 352 найменування, з них 50 іноземних.

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методика виконання роботи. Експериментальна частина виконувалась протягом 2003-2005 рр. в умовах акціонерного товариства закритого типу “Агро-Союз” Синельниківського району Дніпропетровської області на високопродуктивному стаді голштинської породи, яке було створене наприкінці 90-х та на початку 2000-х років шляхом завезення чистопородних нетелів з Данії, Німеччини і Угорщини. Господарство має статус племінного заводу голштинської породи і є базовим осередком Міністерства аграрної політики України в галузі тваринництва. Об'єктом досліджень слугували імпортовані корови голштинської породи різного екогенетичного походження і отримані від них телята віком від народження до 6 місяців (рис.1).

Гігієнічна оцінка макрокліматичних умов проводилася за даними Синельниківської метеорологічної станції Дніпропетровської області.

Основні показники мікроклімату приміщень, де утримувались тварини, вивчались згідно з загальноприйнятими методиками: температуру та вологість визначали подекадно протягом дослідів з використанням тижневих термографів М-16А і гігрографів М-21А, аспіраційного психрометра МВ-4М, швидкість руху повітря і його охолоджувальну здатність ? шаровим кататермометром. Вміст вуглекислого газу в повітрі приміщення визначали за методом В.Д. Прохорова, а аміаку - за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2. Клінічний стан організму корів оцінювали відповідно до методики клінічного дослідження тварин (Левченко В.І. та ін., 2002). Оцінку стійкості тварин до основних захворювань проводили за методикою ВАСГНІЛ (Е.К. Бороздин та ін., 1983).

Стресостійкість визначали за методикою Хенклемана у модифікації С.М. Бакмана (1960). Теплостійкість корів визначали за методиками А.Ф. Дмитрієва (1970) та Ю.О. Раушенбаха (1975). Стан газоенергетичного обміну проводився масковим методом за методикою описаною А.А. Кудрявцевим в модифікації В.Г. Грибана (1988). Молочну продуктивність корів, індекс осіменіння та тривалість сервіс-періоду враховували за даними первинного зоотехнічного комп'ютерного обліку у господарстві (система Орсек). Абсолютну і відносну енергію росту розраховували за даними періодичних зважувань телят за формулами К.Б. Свєчина (1976), а швидкість спаду росту - за формулою Ю.К. Свєчина і Л.І. Дунаєва (1989). У крові визначали: еритроцити та лейкоцити підраховували у камері Горяєва, гемоглобін - гемоглобінціанідним методом, кольоровий показник - розрахунковим методом, вміст загального білка - рефрактометричним методом, альбуміни - колориметричним методом, вміст загального кальцію в сироватці крові - трилонометричним методом, вміст неорганічного фосфору - з ванадат-молібдатним реактивом, активність аланiн- та аспартатамiнотрансфераз визначали методом Райтмана-Френкеля, імуноглобуліни основних класів (G, M) - методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini et al. (1965), фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) - за методикою Е.Ф. Чернушенко та ін. (1978) з використанням у якості тест-об'єкта стандартних частинок латексу (d = 1,0-1,03 мкм), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) - нефелометричним методом за В.Г.Дорофейчуком (1968), як тест-культуру використовували Micrococcus luteus (штам Ас-469 сет 109), а бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) - фотоколориметричним методом О.В. Смирнової та Т.А. Кузьміної (1966); як тест-культуру використовували E.сoli (штам 1033 F41, S - форма МПА).

Економічну ефективність використання імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження визначали за методикою, затвердженою ДУВ МСГ СРСР (1982).

Усі отримані в експериментах цифрові дані опрацьовані біометрично за методикою І.А. Ойвіна (1960) із використанням програми ПЕОМ ІВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05*, Р<0,01** та Р<0,001***.

2. Результати досліджень та їх аналіз

За надоєм молока протягом перших трьох лактацій корови датського походження переважали ровесниць угорського і німецького походження: за першою лактацією на 21,4 і 17,7, другою - на 8,7 і 17,1 і третьою - на 1,7 і 9,8 % відповідно (P<0,001-0,01). Ці ж тварини виявилися і більш жирномолочними, переважаючи за кількістю молочного жиру угорських і німецьких ровесниць: за першою лактацією на 14,6 і 12,9 (P<0,001), а за другою і третьою відповідно на 8,8 і 12,7 та 9,7 % (P<0,05). Подібна тенденція зберігалася також і щодо вмісту білка в молоці. Тварини датського походження за цим показником переважали ровесниць угорського і німецького походження за 1, 2 і 3-ю лактаціями на 19,7; 17,5; і 8,3 % та на 14,7; 4,2 і 9,5 % відповідно (P<0,001).

Порівнюючи молочну продуктивність імпортованих дочок з показниками продуктивності їх матерів у країнах-експортерах було встановлено, що за надоєм молока, вмістом молочного жиру і білка корови-дочки датської селекції за першу лактацію у нових природно-кліматичних умовах перевищували за цими показниками своїх матерів в умовах країни-експортера (Данія) відповідно на 15,8, 5,2 і 15,2 % (P<0,001). Свій потенціал молочної продуктивності, хоча і дещо в меншій мірі, вдалося зберегти і первісткам угорського походження, які за цими показниками перевищували своїх матерів на 4,0; 4,9 та 4,5 % відповідно (P<0,001). В іншому напрямі щодо реалізації потенціалу молочної продуктивності проявили себе дочки німецької селекції. У них за нових еколого-господарських умов порівняно з матерями відбулося зниження показників молочної продуктивності за першу лактацію: по надою молока в середньому на 6,5%, а за кількістю молочного жиру і білка - відповідно на 15,2 і 7,9 % (P<0,001).

Отже, корови датського екогенетичного походження за молочною продуктивністю протягом перших трьох лактацій значно переважали своїх ровесниць з Угорщини і Німеччини.

Особливості прояву відтворювальної здатності у корів різного екогенетичного походження

Встановлено, що незважаючи на створені в господарстві належні умови годівлі, догляду і утримання, у переважної більшості імпортованих тварин відмічався затяжний і довготривалий сервіс-період. Так, якщо середня тривалість сервіс-періоду у тварин за першою лактацію для всіх дослідних груп була майже однаковою, то у наступні (другу і третю) лактації цей показник за групами корів досить варіював і змінювався неоднозначно. Для ровесниць угорського і німецького походження тривалість сервіс-періоду мала тенденцію до послідовного зниження і становила: за другою лактацією -176,7 і 189,8 доби, а за третьою - 145,6 і 176,7 доби. Поводження тварин датського походження було дещо іншим. У них тривалість сервіс-періоду з наступною лактацією, навпаки, зростала (з 234,2 доби - у першій лактації до 250,2 доби - у третій). Така досить значна тривалість сервіс-періоду у тварин датського походження, на нашу думку, може бути пов'язана з більш високим рівнем їх молочної продуктивності.

Таким чином, узагальнюючи результати вивчення відтворювальної здатності тварин за трьома першими лактаціями, можна констатувати, що тварини усіх трьох груп мали затяжний сервіс-період, але він був більш довготривалим у корів датського походження, хоча заплідненість за першим осіменінням у них була дещо вищою (вони переважали за цим показником своїх ровесниць угорського і німецького походження відповідно на 9,2 і 8,5 %).

Стійкість до захворювань та основні причини вибуття імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження

На підставі проведених нами досліджень було встановлено, що протягом перших трьох лактацій стан вибуття імпортованих голштинських корів зі стада був таким: угорського походження - 82,44, а німецького і датського походження - 71,48 та 69,14 % відповідно. За цих обставин основною причиною вибракування імпортованих тварин в умовах господарства була патологія

Нами було доведено, що серед тварин голштинської породи різного екогенетичного походження існують суттєві відмінності щодо стійкості їх до захворювань. Так, корови угорського походження виявилися більш схильними, ніж інші представники цієї породи, до патології, що супроводжувалася порушенням відтворювальної здатності, хвороб кінцівок та маститів, переважаючи середні показники у стаді відповідно на 3,82; 4,09 та 0,89 %. Серед осіб цього походження реєструвалася також найбільша кількість післяпологових ускладнень, за якими вони переважали середній показник по стаду на 1,39 %. Однак тварини угорської селекції виявилися більш стійкими до хвороб органів травлення порівняно з ровесницями датського і особливо німецького походження, які мали до них значну схильність, перевищуючи середнє значення по стаду відповідно на 0,57 і 0,72 %. У свою чергу датські корови були більш стійкими до маститів, хвороб кінцівок та патології, пов'язаної з порушенням відтворювальної здатності, маючи при цьому нижчі показники захворюваності порівняно з середніми по стаду відповідно на 0,88; 1,94 та 1,88 %. Серед тварин німецького походження була зареєстрована найменша кількість післяпологових ускладнень, до яких ці особини виявилися більш стійкими порівняно з ровесницями іншого екогенетичного походження.

Отже, за нових екологічних і господарських умов степу України адаптація імпортованої голштинської худоби за ознаками клінічного стану виявилась досить складною, на що вказує значне вибуття корів протягом перших трьох лактацій. Проте нами встановлено, що тварини датського походження були дещо менш уразливими до захворювань, які реєструвалися у стаді.

Результатами наших досліджень було встановлено, що на тлі загальнобіологічних закономірностей, однаково характерних для телят, народжених від матерів різного екогенетичного походження (з віком спостерігалася стійка тенденція до збільшення в сироватці крові вмісту загального білка і його глобулінової фракції, підвищення активності ферментів переамінування, зниження у сироватці вмісту альбумінів та значне зменшення кількості еритроцитів), існували відмінності у постнатальному формуванні фізіологічного статусу їх організму. За вмістом гемоглобіну та чисельністю еритроцитів телята, отримані від корів угорського походження, в одномісячному віці поступалися своїм ровесникам, отриманим від корів німецького і датського походження, на 4,6 і 28,1 % та на 25,3 і 26,8 % (Р<0,05) відповідно. Така сама тенденція спостерігалась й у віці трьох і шести місяців, коли за вмістом гемоглобіну вони поступалися аналогам німецької і датської дослідних груп відповідно на 21,9 і 16,8 % та на 4,0 і 2,2 %, а за кількістю еритроцитів - на 10,1 і 4,6 % та на 25,3 і 3,7 %. За вмістом загального білка у сироватці крові, його альбумінової і глобулінової фракцій, активністю ферментів переамінування та кількістю лейкоцитів вірогідної різниці між групами телят у досліджувані вікові періоди не було виявлено.

Таким чином, приплід, отриманий від корів датського походження, мав деякі переваги за імунологічними показниками крові, порівняно з нащадками, отриманими від корів німецького і угорського походження, що свідчить про його кращі адаптаційні можливості.

Вплив сезону народження на резистентність телят імпортованої голштинської породи при інтенсивній технології вирощування

Результатами наших досліджень було доведено, що телята зимово-весняного сезону народження, незважаючи на походження, за період дослідження переважали своїх аналогів, народжених у літньо-осінній і осінньо-зимовий періоди: за активністю аланінової і аспарагінової трансаміназ - в 1,7 і 2,1 та в 1,5 і 1,6 раза, за вмістом гемоглобіну - на 17,0 і 9,9 %, за кількістю лейкоцитів - на 9,7 і 12,8 %, за лізоцимною активністю сироватки крові - на 11,7 і 9,7 %, за бактерицидною дією - на 8,4 і 14,3 % і за фагоцитарною активністю нейтрофілів - на 25,3 і 24,1 % відповідно (Р<0,05). Ці відмінності особливо рельєфно позначалися у тридцятиденному віці, коли телята зимово-весняного сезону народження мали перевагу над аналогами, народженими у літньо-осінній і осінньо-зимовий сезони року: за активністю аланiн- і аспартатамiнотрансфераз - в 1,2 і 2,0 та в 1,4 і 1,3 раза, вмістом гемоглобіну - на 20,5 і 17,8 %, кількістю еритроцитів - на 24,1 і 15,1 %, лейкоцитів - на 14,1 і 7,3 %, фагоцитарною активністю нейтрофілів - на 36,2 і 33,1.%, лізоцимною та бактерицидною активністю сироватки крові - в 1,4 і 1,3 раза відповідно. В інші вікові періоди ці відмінності дещо стирались і у шестимісячному віці телята усіх дослідних груп за показниками крові мали відносно вирівняний морфо-біохімічний і імунологічний статус організму.

Таким чином, за показниками реактивності організму до регіональних кліматичних і погодних умов телята голштинської породи зимово-весняного періоду народження мали кращу пристосувальну здатність порівняно з ровесниками літньо-осіннього і осінньо-зимового сезонів народження.

Особливості газоенергетичного обміну і енергії росту телят голштинської породи, народжених коровами різного екогенетичного походження

Нами було встановлено, що телята, отримані від корів датського походження, у тримісячному віці мали меншу частоту дихання порівняно з аналогами німецької і угорської груп на 27,4 і 27,2 %. Вони також поступалися своїм ровесникам і за величиною вентиляції легень: тваринам угорської групи - на 26 %, і німецької - на 20,6 % (Р<0,01). Суттєвої різниці за показниками легеневого дихання між аналогами, що були отримані від корів угорського і німецького екогенетичного походження, не спостерігалось. Все це свідчить про менш напружений стан легеневого дихання у телят, отриманих від корів датського походження, порівняно з нащадками, отриманими від корів угорського і німецького походження.

За кількістю спожитого кисню і виділеної вуглекислоти тварини датського походження також поступалися телятам інших груп. Проте вірогідної різниці між величиною дихального коефіцієнта у телят, отриманих від матерів різного екогенетичного походження, виявлено не було, що може свідчити про відсутність у них відмінностей у розкладі білків, жирів та вуглеводів. За величиною загальної теплопродукції (17,21 кДжхв) телята, отримані від корів датського походження, поступалися тваринам угорської і німецької груп на 18,3 та 20,8 %. Вищі показники легеневого газообміну з розрахунку на 1 кг живої маси, були властиві телятам, отриманим від корів німецького походження.

Отже, менш напружене легеневе дихання і урівноважений перебіг енергетичних процесів у телят, отриманих від корів датського походження, на нашу думку, може свідчити про схильність їх організму до більш раннього становлення фізіологічного статусу, пов'язаного з підвищеною ефективністю та економністю використання кисню і сповільненням енергії росту. Так, телята, отримані від корів німецького і датського походження, за відсутності вірогідної різниці в показниках абсолютного і відносного приросту, мали дещо вищу швидкість спаду росту, що може у певній мірі свідчити про їх досконалішу фізіологічну зрілість, яка властива тваринам більш виразного дихального типу конституції з вищими задатками молочної продуктивності.

Таким чином, за сукупністю ознак фізіологічного статусу організму, телята, отримані від корів датського походження, вигідніше відрізнялися від своїх аналогів, народжених угорськими і німецькими коровами в еколого-господарських умовах Придніпров'я.

Економічна ефективність використання імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження

Встановлено, що за показниками фізіологічного статусу організму і продуктивних якостей, станом здоров'я імпортована голштинська худоба датського походження мала кращу адаптаційну знатність у природно-кліматичних умовах степу України. Економічний ефект при її інтенсивному використанні у господарстві був значно вищим і за перші три лактації перебування склав 6210 грн на одну корову, тоді як у тварин німецького і угорського походження він знижувався на 25,5 та 37,2 % відповідно.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи у вирішенні наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні внутрішньопородної адаптаційної нерівнозначності імпортованих корів голштинської породи і отриманих від них телят за специфічних природно-кліматичних і господарських умов степової зони України. У межах породи встановлена значна варіабельність у пристосувальній пластичності тварин залежно від їх попереднього екогенезу (датського, німецького, угорського) за морфо-біохімічними і імунологічними показниками крові, станом захворюваності, рівнем молочної продуктивності, репродуктивної функції і за життєздатністю телят молочного віку, що має прикладне значення в прогнозуванні потенційної адаптаційної можливості тварин голштинської породи з урахування їх попереднього екогенезу.

1. На сезонні коливання погодно-кліматичних умов, притаманних регіону Придніпров'я, організм імпортованих корів голштинської породи відчутно реагував змінами свого фізіологічного статусу. Більш комфортними для тварин виявились погодні умови перехідних сезонів року (осінь, весна), а дещо дискомфортними - зимового і, особливо, спекотного літнього періодів. При цьому встановлено, що корови датського походження мали більш високі і вирівняні показники природної резистентності за всіма сезонами року, переважаючи своїх ровесниць угорського і німецького походження: за бактерицидною активністю сироватки крові на 5,7 і 2,6.%, фагоцитарною активністю нейтрофілів - на 5,8 і 11,9 % і за вмістом імуноглобулінів класу G - на 7,8 і 9,8 % (Р<0,01-0,05). В спекотний період року корови датського походження виявилися також більш стресостійкими. Кількість еозинофілів у крові була нижчою за її показники у тварин угорського і німецького походження відповідно в 2,3 і 1,5 раза (Р<0,05).

2. На спекотну дію денної температури у літній період (29,9-31,2 °С) тварини імпортованої голштинської породи у межах відрідь за походженням реагували підвищенням температури тіла на 0,49-1,01 °С зі збільшенням частоти дихання на 21,8-30,9 %. Реакція корів датського походження при цьому була менш виразною. У них, порівняно з ровесниками угорського і німецького походження, коефіцієнт теплової чутливості був на 7,2 і 5,7 % нижчим, а індекс теплостійкості - на 7,5 і 9,4.% вищим.

3. Значне передчасне вибракування імпортованих корів було обумовлене, насамперед, порушеннями репродуктивної функції і хворобами кінцівок (більше 50.% від усієї патології). Проте внутрішньопородна схильність до захворювань у тварин різного екогенетичного походження виявилась неоднозначною. За відсотковим відхиленням від середнього значення по стаду (+,?) в межах конкретної патології вона у тварин угорського, німецького і датського походження становила у такій послідовності: щодо порушення відтворювальної здатності ? +3,91; -0,74; -1,88; за післяпологовими ускладненнями ? +1,39; -0,52; +0,19; стосовно хвороб кінцівок ? +4,09; -0,65; -1,94; за проявом маститів ? +0,89; -0,04; -0,88; за хворобами органів травлення ? -2,66; +0,72; +0,57.

4. За надоєм молока, кількістю молочного жиру і білка дочки-первістки в умовах господарства переважали своїх матерів з країн-експортерів: датського походження - на 15,8; 5,2; 15,2 % і угорського походження - на 4,0; 4,9 та 4,5 % (Р<0,001). Первістки німецького походження за величиною цих показників дещо поступалися своїм матерям відповідно на 6,5; 15,2 і 7,9 %. В середньому за обсягом перших трьох лактацій ровесниці датської селекції мали перевагу над коровами угорської і німецької селекцій: за надоєм молока - на 15,4 і 16,3 %; за кількістю молочного жиру - на 12,6 і 12,4 %; за кількістю молочного білка - на 13,3 і 15,4 % (P<0,001).

5. За проявом репродуктивної функції імпортоване поголів'я голштинських корів мало певні труднощі, пов'язані, головним чином, зі значною тривалістю сервіс-періоду. З віком (за лактацією) вона дещо зменшувалась і становила після третьої лактації: у корів угорського походження - 145,6 дня, німецького - 176,7 і датського походження - 250,2 дня. Проте у ровесниць датського походження заплідненість за першою охотою, порівняно з такою у тварин угорського і німецького походження, була вищою відповідно на 9,2 і 8,5 %.

6. За вмістом гемоглобіну та кількістю еритроцитів телята, отримані від корів німецького і датського походження, в одномісячному віці переважали своїх аналогів, народжених коровами угорської селекції, на 25,3 і 26,8 % і на 4,6 і 28,1 % відповідно (Р<0,05). У нащадків, отриманих від корів датського походження, порівняно з такими від корів німецького і угорського походження, фагоцитарна активність нейтрофілів була вищою: у одномісячному віці - на 18,2 і 30,4 %, у трьохмісячному - на 30,8 і 38,6 % і у шестимісячному віці - на 14,2 і 20,5 % відповідно (Р<0,01); вміст Ig G і Ig M у тримісячному віці переважав: на 9,0 і 16,3 та 8,5 і 20,0 % відповідно.

7. Телята, народжені коровами різного походження, за показниками абсолютного і відносного приросту живої маси не мали суттєвих відмінностей. Проте нащадки, отримані від корів датського походження, відрізнялися більш швидким спадом росту та економнішим перебігом енергетичних процесів, що свідчить про їх вищу фізіологічну зрілість.

8. Телята зимово-весняного сезону народження переважали своїх аналогів, народжених у літньо-осінній і осінньо-зимовий періоди року: за активністю аланінової і аспарагінової трансаміназ - в 1,7 і 2,1 та в 1,5 і 1,6 раза, за вмістом гемоглобіну - на 17,0 і 9,9 %, за кількістю лейкоцитів - на 9,7 і 12,8 %, за лізоцимною активністю сироватки крові - на 11,7 і 9,7 %, бактерицидною дією - на 8,4 і 14,3 % і за фагоцитарною активністю нейтрофілів - на 25,3 і 24,1 % відповідно (Р<0,05).

9. Найбільш вагомий економічний ефект за рівнем молочної продуктивності і станом здоров'я при інтенсивному використанні в природно-кліматичних умовах степу України за три перші лактації був отриманий від корів голштинської породи датського походження, який переважав такий у тварин німецького і угорського походження, у розрахунку на одну корову, на 1582,1 і 2309,2 грн відповідно.

Пропозиції виробництву

1. З урахуванням існуючої внутрішньопородної варіабельності генотипу голштинської породи як за ознаками природної резистентності, так і продуктивності, слід при імпортації цих тварин з країн Західної Європи (Данія, Німеччина, Угорщина) у регіон степової зони України більш прагматично звертати увагу на їх екогенетичне походження і при подальшій селекційно-господарській роботі з ними зосереджуватися на усуненні характерних вад, пов'язаних з особливостями раніше сформованого того чи іншого екогенетичного типу.

2. Для покращення функціонування організму тварин імпортованої голштинської породи в регіональних умовах Придніпров'я доцільно запровадити в літню пору року табірно-пасовищне утримання з використанням сонцезахисних навісів, а з метою стимулювання статевої активності у високопродуктивних корів слід застосовувати примусовий моціон.

3. Отримані результати досліджень пропонуються використовувати у навчальних програмах підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини і технологів виробництва, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Гігієни тварин”, “Фізіології сільськогосподарських тварин”, “Розведення сільськогосподарських тварин” для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного і біотехнологічного профілю.

Список опублікованих праць

1. Милостивий Р.В. Особливості відтворювальної здатності голштинської худоби при адаптації до нових еколого-господарських умов центральної степової зони України // Науков. вісник Львів. держ. акад. вет. мед. - 2004. - Т.6(№2), ч. 4. - С. 67-71.

2. Милостивий Р.В. Неспецифічна резистентність телят різних відрідь голштинської породи при інтенсивній технології вирощування в умовах степової зони України // Науков. вісник Львів. держ. акад. вет. мед. - 2004. - Т.6(№3), ч. 5. - С. 6-11.

3. Милостивий Р.В. Терморегуляційна здатність імпортованої голштинської худоби за умов жаркого клімату центральної степової зони України // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2004. - Вип. 78. - С. 139-142.

4. Милостивий Р.В. Особливості легеневого дихання та газоенергетичних процесів у телят різних відрідь за походженням голштинської породи, імпортованої в степову зону України // Біологія тварин. - Львів, 2004. - Т. 6. - № 1-2. - С. 148 - 152.

5. Високос М., Короленко Л., Милостивий Р. Вплив сезону народження на ріст і розвиток телят голштинської породи при інтенсивній технології вирощування в умовах степової зони України // Ветеринарна медицина України. - 2006. - № 1. - С. 13-14. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження, узагальнення одержаних результатів).

6. Високос М.П., Милостивий Р.В. Сезонні зміни морфо-біохімічних показників крові імпортованих корів голштинської породи при адаптації за еколого-господарських умов центральної степової зони України // Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах / Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип. 22. - С. 14-19. (Дисертантом самостійно проведено дослідження морфо-біохімічних показників крові, аналіз отриманих результатів та підготовлено статтю до друку).

7. Высокос Н.П., Милостивый Р.В. Особенности молочной продуктивности голштинского скота импортированного в степную зону Украины с разных стран Европы // Состояние и проблемы ветеринарной санитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Сб. науч. трудов. Чебоксары. - 2004. - С. 48-52. (Дисертантом самостійно проведено дослідження показників молочної продуктивності, аналіз отриманих результатів та підготовлено статтю до друку).

8. Милостивый Р.В. Сезонные особенности биохимического статуса телят голштинской породы // Ученые записки УО “Витебская гос. акад. вет. медицины”. - Витебск, 2004. - Т. 40, ч. 2. - С. 124-125.

9. Високос М.П., Грачова Р.В., Милостивий Р.В. Особливості адаптації голштинської худоби при імпортації в центральну степову зону України // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 3. - С. 9-13. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження та узагальнення показників продуктивності і відтворних якостей корів, за участі наукового керівника здійснено аналіз та інтерпретацію одержаних результатів).

10. Vysokos M.P., Korolenko L.S., Milostivyy R.V. Affect of birth season on the Holstein breed calves' growth and development in terms of intensive rearing technologies under conditions of steppe zone of Ukraine // Animals and Environment. - Warsaw, 2005. - V. 1. - P. 274-276. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження, здійснено аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

11. Милостивий Р.В. Вікова динаміка фізіолого-біохімічного статусу телят голштинської породи за умов інтенсивного вирощування у степовій зоні України // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - Дніпропетровськ, 2004. - № 2. - С. 116-120.

12. Милостивий Р.В. Особливості фізіолого-біохімічного статусу імпортованої голштинської худоби при інтенсивній технології в умовах степової зони України // Матеріали Всеукраїнської н.-п. конференції “Новітні технології в тваринництві”. - Дніпропетровськ, - 2004. - С. 233-236.

13. Вплив сезону народження на резистентність телят імпортованої голштинської породи при інтенсивній технології вирощування за природно-кліматичних умов степової зони України / М.П. Високос, Р.В. Милостивий, Є.В. Чумак, А.О. Заярко // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини: Наукові статті міжнародної науково-виробничої конференції 10-11 листопада 2005р. - Житомир: “Полісся”, 2005. - С. 3-6. (Дисертантом разом з Чумаком Є.В. проведено дослідження крові, за участі наукового керівника здійснено аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, самостійно підготовлено статтю до друку).

14. Милостивий Р.В., Чумак Є.В. Неспецифічна резистентність телят у віковому аспекті голштинської породи, імпортованої у степову зону України // Ветеринарна медицина. - Харків, 2005. - Вип. 85, - т. 2. - С. 785-789. (Дисертантом разом з Чумаком Є.В. проведено дослідження крові, здійснено аналіз та інтерпретацію одержаних результатів).

15. Способи оцінки стійкості великої рогатої худоби до захворювань і екстремальних (спекотних) погодно-кліматичних умов (методичні рекомендації) / Козир В.С., Високос М.П., Милостивий Р.В., Короленко Л.С., Сидельников А.О.- Дніпропетровськ, 2006. - 10 с. (Дисертант взяв участь у підготовці двох розділів рекомендацій).

Анотація

Милостивий Р.В. Санітарно-гігієнічні особливості адаптації імпортованої голштинської худоби різного походження в умовах степової зони України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації на основі проведених комплексних досліджень викладено теоретичний і практичний матеріал щодо особливостей адаптації імпортованої голштинської худоби різного екогенетичного походження (Данія, Німеччина, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України. Встановлено у порівняльному аспекті сезонні особливості пристосувальної здатності організму імпортованих корів голштинської породи різного екогенетичного походження за фізіологічним статусом (морфо-біохімічні і імунологічні показники крові), продуктивністю (надій молока і вмістом у ньому жиру і білка), відтворювальною здатністю (прояв охоти, заплідненість, тривалість сервіс-періоду) та за проявом патологій і стійкості до захворювань в еколого-господарських умовах степу України. Виявлена внутрішньопородна неоднозначність щодо впливу спекотних погодних умов на клініко-фізіологічний стан корів залежно від їх походження. Доведена адаптаційна нерівнозначність приплоду, отриманого від корів різного екогенетичного походження (за морфо-біохімічними і імунологічними показники крові, легеневим диханням і газоенергетичним обміном, характером росту) у віковому аспекті і за сезонами його народження.

Ключові слова: адаптація, голштини, екогенетичне походження, резистентність, відтворювальна здатність, продуктивність.

Аннотация

Милостивый Р.В. Санитарно-гигиенические особенности адаптации импортированного голштинского скота разного происхождения в условиях степной зоны Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.06 - гигиена животных и ветеринарная санитария. Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

В диссертации на основе проведенных комплексных исследований изложен теоретический и экспериментальный материал относительно особенностей адаптации импортированного голштинского скота разного экогенетического происхождения (Дания, Германия, Венгрия) к эколого-хозяйственным условиям степной зоны Украины.

Проведенные исследования показали, что более комфортными для животных оказались погодные условия переходных сезонов года (осень, весна). При этом коровы датского происхождения на протяжении года отличались более высокими и стабильными показателями естественной резистентности, имея превосходство над своими ровесниками венгерского и немецкого происхождения: по бактерицидной активности сыворотки крови на 5,7 и 2,6 %, фагоцитарной активности нейтрофилов - на 5,8 и 11,9 % и по содержанию иммуноглобулинов класса G - на 7,8 и 9,8 % (Р<0,01-0,05). В жаркий период года коровы датского происхождения имели меньшее количество эозинофилов в крови по сравнению с животными венгерского и немецкого происхождения соответственно в 2,3 и 1,5 раза (Р<0,05).

Установлено, что реакция коров датского происхождения на воздействие повышенных температур в жаркий период года была более адекватной, чем у животных венгерского и немецкого происхождения. Они имели по сравнению со своими ровесниками меньший коэффициент тепловой чувствительности (на 7,2 и 5,7 %) и более высокий индекс теплоустойчивости (на 7,5 и 9,4 %).

В условиях хозяйства по надою молока, количеству молочного жира и белка дочери датского происхождения превосходили своих матерей из страны-экспортера на 15,8; 5,2; 15,2 %, венгерского - на 4,0; 4,9 и 4,5 % (Р<0,001), а первотелки немецкого происхождения по этим показателям уступали своим матерям соответственно на 6,5; 15,2 и 7,9 %. В среднем по первым трем лактациям ровесницы датской селекции имели преимущество перед коровами венгерской и немецкой: по надою молока - на 15,4 и 16,3 %; по количеству молочного жира - на 12,6 и 12,4 %; по количеству молочного белка - на 13,3 и 15,4 % (P<0,001). В то же время, у импортированных голштинских коров зарегистрирована задержка репродуктивной функции, обусловленная, главным образом, значительной длительностью сервис-периода и меньшей устойчивостью к заболеваниям.

Коровы датского происхождения были более устойчивыми к маститам, болезням конечностей и патологии, связанной с нарушением воспроизводительной способности, имея при этом меньшие на 0,88; 1,94 и 1,88 % показатели заболеваемости по стаду.

Телята датского происхождения превосходили своих аналогов, рожденных от коров, импортированных из Германии и Венгрии, по фагоцитарной активности нейтрофилов в одно- и трехмесячном возрасте на 18,2 и 30,4, и на 30,8 и 38,6 % соответственно, в шестимесячном возрасте - на 14,2 и 20,5 % (Р<0,01), а по содержанию Ig G и Ig M в трехмесячном возрасте на 9,0 и 16,3, и на 8,5 и 20,0 %.

При интенсивном использовании скота датского происхождения экономический эффект был выше и за первые три лактации составил 6210 грн на одну корову, тогда как у животных немецкого и венгерского происхождения он снизился на 25,5 и 37,2 % соответственно.

Abstract

Milostivyy R.V. Sanitary-hygienic peculiarities of adaptation of the imported Holstein cattle of different origin under the conditions of the steppe area of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the competition of scientific degree of the candidate of veterinary sciences in specialty 16.00.06 - the hygiene of animals and veterinary sanitation. National Agrarian University, Kyiv, 2006.

In the dissertation on the basis of the conducted comprehensive investigations is presented theoretical and experimental material relative to the features of adaptation of the imported Holstein cattle of different ecogenetical origin (Denmark, Germany, Hungary) to the ecological-economic conditions of steppe area of Ukraine.