Клініко-патогенетичні особливості затримки статевого розвитку у дівчаток-підлітків, які виховуються в різних мікросоціальних умовах

23. Левенец С.А., Перевозчиков В.В. Роль пролактина и кортизола в патогенезе задержки полового развития у девочек-подростков из семей социального риска // Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків: Наук.-практ. конф. -Х.,2004.- С. 52-53. (Автором проведено клінінко-лабораторні дослідження, підготовлено матеріал до друку).

24. Перевозчиков В.В. Содержание серотонина в крови и экскреция мелатонина у девочек-подростков с задержкой полового развития из полных благополучных семей и семей социального риска // Новые технологии в диагностике и терапии гинекологических заболеваний и нарушений полового развития у девочек: Сб. тр. межрегиональной науч.-практ. конф. с международным участием. - М., 2005.-С. 187-188.

25. Левенець С.О., Перевозчиков В.В. Экстрагенитальная патология у девочек-подростков с задержкой полового развития, воспитывающихся в разных микросоциальных условиях // Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення: Наук.-практ. конф. -X., 2005.-С. 60-61. (Автор підсумовував дані, отримані ним при обстеженні дівчат, що мешкають у різних мікросоціальних умовах).

26. Перевозчиков В.В. Гонадотпропная функция гипофиза у девочек с задержкой полового развития (ЗПР), воспитывающихся в разных типах семей // Достижения науки -в практику детского эндокринолога: Материалы III Всероссийской наук.-практ. конф. - М., 2005.- С. 62.

27. Перевозчиков В.В. Эффективность гормональных и негормональных методов лечения девочек-подростков с задержкой полового развития, воспитывающихся в разных микросоциальных условиях // Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків: III наук.-практ. конф. -X., 2005.-СІ 13-116.

АНОТАЦІЯ

Перевозчиков В.В. Клініко-патогенетичні особливості затримки статевого розвитку у дівчат-підлітків, які виховуються в різних мікросоціальних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2006.

Дисертація присвячена визначенню клінічних проявів затримки статевого розвитку і уточненню патогенетичних механізмів формування цієї патології у дівчат-підлітків, які виховуються в різних мікросоціальних умовах.

Визначено, що патогенетичні механізми ЗСР, клінічні прояви та психологічні характеристики у підлітків із повних благополучних сімей і сімей соціального ризику мають суттєві відмінності. Показано, що пацієнткам із благополучних сімей більш притаманна ЗСР із затримкою фізичного розвитку, гіпогонадотропна форма патології, гіпоестрогенемія та гіпоплазія матки.

У патогенезі ЗСР у підлітків із сімей соціального ризику суттєву роль відіграє відсутність стимулюючого впливу ПРЛ на статевий розвиток, а також високі рівні індоламінів (серотоніну і мелатоніну).

У дівчат із сімей соціального ризику виявляються високі показники стресу, в хворих із благополучних сімей - високий рівень тривожності.

На підставі отриманих результатів були розроблені та впроваджені в практику нові негормональні методи лікування дівчат із ЗСР. Ефективність неспецифічної загальностимулюючої терапії, в складі якої, крім медикаментів, застосовувався ультрафонофорез вітаміну Е, вище у пацієнток із соціально неблагополучних сімей тільки при І ступені патології. Застосування кломіфенцитрату за спадаючою схемою дозволяє індукувати менархе у 80,6 % підлітків із благополучних сімей і тільки у 25,8 % із сімей соціального ризику. Гормональної стимуляції статевого розвитку потребує більшість хворих із соціопатичних сімей вже при ІІ ступені ЗСР, із благополучних сімей - із ЗСР ІІІ ступеня.

Ключові слова: дівчата-підлітки, затримка статевого розвитку, сім'я, гонадотропіни, пролактин, статеві гормони, негормональне лікування.

АННОТАЦИЯ

Перевозчиков В.В. Клинико-патогенетические особенности задержки полового развития у девочек-подростков, которые воспитываются в разных микросоциальных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2006.

Диссертационная работа посвящена определению клинических проявлений задержки полового развития (ЗПР) и уточнению патогенетических механизмов формирования этой патологии у девочек-подростков, которые воспитываются в разных микросоциальных условиях.

Установлено, что патогенетические механизмы ЗПР, клинические проявления патологии и психологические характеристики у подростков из полных благополучных семей и семей социального риска (неполная, деструктивная) имеют существенные различия. Выяснено, что перинатальный анамнез у девочек с ЗПР из семей социального риска больше отягощен, чем у больных из полных благополучных семей: тяжелый гестоз первой половины беременности матери этих девочек переносят в три раза чаще, чем беременные из полных благополучных семей, у них чаще регистрируются преждевременные роды (10,6 % и 4,2 % соответственно; Рц<0,02), оперативные вмешательства в родах (11,8 % и 2,8 % соответственно; Рц<0,001), гипоксия плода и асфиксия новорожденных (22,4 % и 8,5 % соответственно; Рц<0,001). Дети с низкой массой тела при доношенной беременности (2500 гр и ниже) чаще рождались в полных благополучных семьях (16,5 % против 9,4 % в семьях социального риска; Рц<0,04). Девочки из семей социального риска чаще чем подростки из благополучных семей имеют патологию ЦНС (85 % и 69,4 % соответственно; Рц<0,01), у последних в 1,5 раза чаще диагностируются болезни пищеварительной системы (52,8 % против 38,1 % в семьях социального риска; Рц<0,001). Показано, что для пациенток из благополучных семей более характерно сочетание ЗПР с задержкой физического развития, гипогонадотропная форма патологии, гипоестрогенемия и гипоплазия матки.

В патогенезе ЗПР у подростков из семей социального риска важную роль играют отсутствие стимулирующего влияния ПРЛ на половое развитие, а также высокие уровни индоламинов (серотонина и мелатонина).

У девушек из семей социального риска выявляются высокие показатели стресса, у больных из благополучных семей - высокий уровень личностной тревожности.

На основании полученных результатов разработаны и внедрены в практику новые негормональные методы лечения девочек с ЗПР.

Эффективность неспецифической общестимулирующей терапии, включающей помимо медикаментозных средств ультрафонофорез витамина Е, выше у пациенток из социально неблагополучных семей только при I степени патологии. Применение кломифенцитрата по нисходящей схеме позволяет индуцировать менархе у 80,6 % подростков из благополучных семей и только у 25,8 % из семей социального риска. В гормональной стимуляции полового развития нуждаются большинство больных из социопатических семей уже при II степени ЗПР, из благополучных семей - с ЗПР III степени.

Ключевые слова: девочки-подростки, задержка полового развития, семья, гонадотропины, пролактин, половые гормоны, негормональное лечение.

SUMMARY

Perevozchikov V. V. Clinicopathogenetic peculiarities of sexual development delay in adolescent girls brought up under different microsocial conditions. - Manuscript.

A Competitive Thesis for the Degree of Candidate of Medical Science in Obstetrics and Gynecology - 14.01.01. - Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2006.

The thesis is aimed at studying clinical manifestations of sexual development delay (SDD) and at verification of pathogenetic mechanisms of the pathology formation in adolescent girls being brought up under different microsocial conditions.

It has been established that SDD pathogenetis mechanisms, its clinical manifestations and psychological characteristics of adolescent from complete and successful families and those from families of social risk have substantial differences. It has been shown that SDD accompanied by physical development delay, hypogonadotropic form of the pathology, hyperestrogenia and uterine hypoplasia is more characteristic of the girls from successful families.

In SDD pathogenesis is adolescents from social risk families an important role belongs to the absence of stimulating influence of PRL on sexual development, as well as indolamines (serotonin and melatonin) high levels.

Girls from social risk families show higher levels of stress, while girls from successful families show a high level of personal anxiety.

On the basis of the results obtained some new nonhormonal methods for treating the girls with SDD have been developed and introduced into practice. Effectiveness of nonspecific general-stimulation therapy, including besides medicamentous means the E-vitamin electrophoresis, is higher in girls from social risk families only with the first degree of said pathology. Employment of clomiphencitrate, administered in the down-grading scheme, made it possible to induce menarche in 80,6 % of girls from successful families but only in 25,8 % of girls from social risk families. Hormonal stimulation is necessary for most patients from sociopathic families with the second degree SDD, and for those from successful families - with the third degree SDD.

Key words: adolescent girls, sexual development delay, family, gonadotropins, prolactin, sex hormones, nonhormonal treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

ЗСР- затримка статевого розвитку

ЛГ- лютеїнізуючий гормон (лютропін)

М- мелатонін

ПРЛ- пролактинсекретуючий гормон

С - серотонін

Т тестостерон

ФСГ- фолікулостимулюючий гормон (фолітропін)

УЗД- ультразвукове дослідження

УФФЕ- ультрафонофорез вітаміну Е

ЦНС- центральна нервова система

Е2 - естрадіол

Размещено на Allbest.ru