Морфометричні показники каротидного клубочка у людей різного віку і будови тіла та структурно-функціональні особливості його різних відділів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ КАРОТИДНОГО КЛУБОЧКА У ЛЮДЕЙ РІЗНОГО ВІКУ І БУДОВИ ТІЛА ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РІЗНИХ ВІДДІЛІВ

КРИВОШЕЙ Роман Михайлович

УДК 611.47:616-053

14.03.01 - нормальна анатомія

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Скрипников Петро Миколайович,

вищий державний навчальний заклад України

“Українська медична стоматологічна академія”

МОЗ України (м. Полтава), завідувач кафедри

післядипломної освіти лікарів-стоматологів.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ОЛЬХОВСЬКИЙ Василь Олексійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини та основ права;

доктор медичних наук, професор ТОПОРОВ Геннадій Миколайович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри ендоскопії, хірургії і топографічної анатомії.

Провідна установа: державний вищий навчальний заклад України “Івано-Франківський державний медичний університет” МОЗ України, кафедра анатомії людини.

Захист відбудеться “25” січня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “12” грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, професор Терещенко А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

каротидний клубочок вік людина

Актуальність теми. Протягом багатьох років експериментальні і клінічні дослідження судинно-нервових зв'язків та їх провідної ролі в розвитку різних судинних розладів, були предметом досліджень як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Особлива увага приділялась каротидній рефлексогенній зоні яка володіє специфічною хеморецепторною функцією і відіграє істотну роль у рефлекторній регуляції мозкового кровообігу. Найбільш детально топографічна анатомія каротидного клубочку досліджена С.М.Смажило (1996)

Предметом детального вивчення стали функції як синокаротидної зони взагалі, так і каротидного клубочка зокрема. В ряді робіт відмічається факт безпосереднього впливу сонного клубочка на серцеву і дихальну діяльність організму, а також на автоматичну регуляцію вазомоторного центра. На думку багатьох авторів (Brown, P. J., A. Rema, and F. Gartner, 2001; Capen, C.C. 2000; Ehrhart, N. E. J. Erhhart, J. Willis, D. Sisson, P. Constable, C. Greenfiled, S. Manfra-Maretta, and J. Hintermeister, 2001; Geraldes, M., F. Gartner, and F. Schmitt, 2000), сенсорними рецепторами в кровоносній системі є каротидне тіло і каротидний клубочок, які контролюють хімічний склад крові, співвідношення кисню і вуглекислого газу, а також кров'яний тиск. Kobayashi S., Zimmermann H., Milhorn D. (2000) вважають, що каротидний клубочок є утворенням, яке регулює екстрапульмональну відповідь на гіпоксію.

За даними Конопелько Г.Є. , 1981; Тимофеєва А.А., Солнцева А.М., Лихоти А.Н. , 1990; Rohinson J.Z., Sedzimir C.B., 1970, каротидний клубочок має загальне джерело ембріогенезу із шийним симпатичним вузлом. Тому варто звернути увагу на методи лікування гострого лімфаденіту шляхом впливу новокаїнової блокади на вегетативні ганглії шиї. При цьому симпатичні волокна іннервують гладком'язові елементи, що знаходяться в капсулі і трабекулах лімфатичних вузлів і забезпечують скорочення їх, сприяючи проштовхуванню лімфи у відвідні судини.

Клініко-експериментальні дослідження Хубутія З.Б. (1990) показали, що використання антиангінального ефекту методики квантової рефлексотерапії (лазеротерапії) ішемічної хвороби серця (ІХС) досить ефективно шляхом опромінення синокаротидної зони. У своїй розробці автор обґрунтовує вплив лазерної стимуляції синокаротидної зони стосовно до лікування ІХС, проводячи морфологічні дослідження структурних елементів міокарда і каротидних клубочків.

Незважаючи на наявність великого фактичного матеріалу щодо топографії та структурної організації каротидного клубочка, ці дослідження мають суперечний характер і не завжди узгоджуються з клініко-експериментальними дослідженнями.

Таким чином, актуальність дослідження каротидного клубочка обумовлена, з одного боку, відсутністю одностайної думки про морфометричні параметри каротидного клубочка в залежності від його форми, віку та типу будови тіла людини, з другого боку - недостатньо повними уявленнями про особливості внутрішньоорганної структурної організації клубочка, особливо в різних його відділах. Дані, що наводяться дослідниками в основній своїй частині стосуються тварин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках комплексної міжкафедральної науково-дослідної теми Української медичної стоматологічної академії “Установити особливості топографії, структурної організації кровоносних судин та вегетативних вузлів голови та шиї людини в онтогенезі. Експериментально обґрунтувати використання нових шовних матеріалів в хірургії” (№ держреєстрації 0101V005762). Автором особисто проведені дослідження стосовно морфометричних показників каротидного клубочка у людей різного віку і будови тіла та структурно-функціональних особливостей його різних відділів.

Мета і задачі дослідження. Визначити морфометричні параметри каротидного клубочка в залежності від його форми, віку та типу будови тіла людини. Встановити особливості внутрішньоорганної структурної організації клубочка в різних його відділах.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Встановити основні параметри каротидного клубочка у людей різного віку в залежності від його форми та типу будови тіла.

2. Дослідити динаміку морфометричних змін каротидного клубочка у віковому аспекті в залежності від типу будови тіла.

3. Вивчити загальні закономірності органної організації каротидного клубочка людини.

4. Дати морфофункціональну характеристику стромальних і паренхіматозних компонентів різних відділів каротидного клубочка.

5. Визначити структурні особливості гемомікроциркуляторного русла каротидного клубочка людини.

Об'єкт дослідження - морфометричні показники каротидного клубочка та його структурно-функціональні компоненти.

Предмет дослідження - каротидний клубочок людей різного віку, залежність його форми від типа будови тіла; структурно-функціональні компоненти різних відділів каротидного клубочка.

Методи дослідження - антропометричний метод був застосований з метою визначення типу будови тіла людей. Метод анатомічного препарування був використаний для одержання блоків тканин, що включали в себе біфуркацію загальної сонної артерії з каротидним клубочком з подальшим виділенням самого клубочка і визначенням його форми. Морфометричним методом визначалися основні параметри каротидного клубочка (висота, довжина, ширина і площа прилягання) у людей різного віку в залежності від його форми та типу будови тіла, а також структурно-функціональних компонентів різних відділів каротидного клубочка (комплексний морфометричний аналіз серійних напівтонких зрізів і пошарових графічних реконструкцій внутрішньоклубочкових кровоносних судин і нервових провідників). Метод гістологічного вивчення напівтонких зрізів забезпечував вивчення стромальних і паренхіматозних елементів та їх співвідношення в різних відділах каротидного клубочка.

Результати дослідження оброблялися за загальноприйнятою методикою варіаційної статистики з визначенням такого алгоритму: середньої арифметичної (М), середньоквадратичного відхилення (у), середньої помилки середньоарифметичної (m). Достовірність результатів оцінювалася за таблицями з використанням критерію Стьюдента.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведений нами статистичний аналіз основних параметрів величин каротидних клубочків показав наявність корелятивної залежності даних показників від типу будови тіла та віку. Наведені вище дані дозволяють зробити висновок про достовірне зниження висоти каротидних клубочків всіх форм у віковому аспекті. Довжина каротидних клубочків всіх форм достовірно знижується при всіх типах будови тіла. Аналогічні дані відмічаються у відношенні ширини клубочків.

Широкий спектр функцій, що виконується каротидними клубочками визначає досить складну їх структурну організацію. Поєднання рецепторної і ендокринної функцій визначає просторове взаєморозташування нервових волокон в комплексі з кровоносними судинами в складі клубочка.

Вперше проведене нами комплексне дослідження каротидного клубочка людини, з використанням досліджень на макроскопічному і мікроскопічному рівні і з метою визначення гістотопографії структурних компонентів вивчаємого органу, дозволило розмежувати його на три частини - апікальну, проміжну і базальну. Для апікальної частини є характерною наявність нейросекреторних клітин, для базальної - переважання в паренхіми судин і нервових закінчень. В проміжній частині клубочка нами визначені венозні судини великого калібру, що формували сплетення, орієнтоване в поперечному напрямку до довгої вісі клубочка.

Застосування морфометричних і реконструктивних методів вперше дало можливість визначити особливості розміщення елементів паренхіми протягом каротидного клубочка людини і пов'язаних з ними кровоносних судин, що дозволило припустити наявність роздільного кровопостачання базальної і апікальної частини органу відповідно до виконуваних функцій. З огляду на отримані нами гістотопографічні дані, функція контролю кров'яного тиску забезпечується в базальних відділах каротидного клубочка людини, а моніторинг газового складу і секреція відбувається в апікальній частині.

Практичне значення одержаних результатів. Морфологічні дані, отримані нами в процесі вивчення гістотопографічних особливостей каротидного клубочка людини, дають можливість розширити уявлення про морфологію вивченого органу, що може бути використано і запроваджено в навчальний і науковий процес на кафедрах гістології, анатомії, патологічної анатомії, хірургічної стоматології, клініці щелепно-лицьової хірургії, хірургії голови і шиї.

Визначені реґіонарні особливості організації паренхіми і мікроциркуляторного русла гломусу можуть бути теоретичним обґрунтуванням застосування лазеротерапії в клініці кардіології для корекції гіпоксичних порушень у хворих, органозберігаючих операцій при корегуванні порушень судинного тонусу у хворих на вегето-судинну дистонію.

Особистий внесок здобувача. Автором була розроблена програма досліджень, визначені мета та завдання досліджень, вибрані методичні підходи. Аналіз і узагальнення матеріалу, формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка результатів, підготовка наукових статей, формулювання висновків, оформлення дисертаційної роботи і автореферату виконані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Окремі фрагменти роботи були викладені та обговорені на: другій Всеукраїнській морфологічній науковій конференції “Карповські читання” (Дніпропетровськ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми функціональної морфології”, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. Е.Д.Бромберг (Полтава, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми морфології”, присвяченій 70-річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України, професора М.С.Скрипнікова (Полтава, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів та тканин” (Сімферополь, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 5- у фахових виданнях (3- без співавторів), 1 - у матеріалах конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена загальним обсягом 123 сторінок машинопису. Складається з вступу, аналітичного огляду літератури, розділу „Матеріал і методи дослідження”, 2 розділів власних досліджень, розділу „Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 195 найменувань (79 вітчизняних та 116 іноземних авторів).

В дисертація ілюстрована 17 таблицями , 33 рисунками та 1 діаграмою (обсяг 0 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом дослідження були анатомічні препарати 68 загальних сонних артерій та прилеглих до них комплексів тканин, що включали в себе навколишні судини та нерви, а також 46 відпрепарованих препаратів на 23 трупах людей різного віку та статі. Причинами смерті були захворювання, не пов'язані з ураженням в ділянці шиї.

Усі експерименти проводилися у відповідності до принципів Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини та відповідних законів України.

На своєму засіданні (протокол № 37 від 23 травня 2005 р.) комісія з етичних питань та біоетики вищого державного навчального закладу України “Української медичної стоматологічної академї” м.Полтави вважає дисертаційну роботу здобувача Кривошей Романа Михайловича такою, що відповідає принципам Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000 рр.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), відповідним положенням ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) та законам України.

В ході досліджень були використані такі методи: антропометричний, анатомічного препарування, метод одержання напівтонких зрізів - мікроскопічний, морфометричний, статистичної обробки.

За результатами проведених вимірів нами встановлено, що у 17 трупів шия відповідала брахіморфному типу тілобудови, у 30 - мезоморфному і у 10 - доліхоморфному. Загальна кількість анатомічних препаратів відповідно тому, що вони зараховувалися з двох боків, склала: 34 - брахіморфного типу; 60 - мезоморфного і 20 - доліхоморфного типу тілобудови.

Проведення анатомічних досліджень препаратів біфуркації загальної сонної артерії з каротидним клубочком виконувалося за методикою, розробленою С.М.Смажило (1993). Обчислювання основних параметрів каротидного клубочка проводилось на макропрепаратах. Визначалася висота, довжина, ширина різних форм каротидних клубочків, а також площа прилягання клубочка до стінки біфуркації загальної сонної артерії. Виміри перших трьох параметрів проводились у двох взаємно перпендикулярних площинах. Матеріал для морфологічного дослідження брали не пізніше, ніж через 2-3 години після смерті людини. Видалені каротидні клубочки заливали в Епон-812 за загальноприйнятою методикою (В.Я.Карупу, 1984).) Напівтонкі зрізи товщиною 1-2 мкм одержували на ультратомі УМТП-7. Оцінка якості отриманих зрізів проводилась за допомогою стереоскопічного мікроскопа.

Отримані зрізи забарвлювали 0,1% розчином толуїдинового синього на фосфатному буфері за Lynn J.A. (1965).

Для морфометричних досліджень на світлооптичному рівні тканинного і клітинного складу каротидного клубочка використовували окремі вибірки серійних напівтонких зрізів (Ю.П.Костиленко, 1999). Для виявлення особливостей співвідношення в складі органу паренхіми, нервових провідників, магістральних судин, судин МЦР і стромальних елементів їх визначали за допомогою окуляр-мікрометру МОВ-16.

Визначали показники, які характеризували основні параметри стромальних і паренхіматозних компонентів органу: товщину капсули, діаметри магістральних судин, елементів мікроциркуляторного русла, діаметри нервових волокон і провідників в складі капсули і внутрішніх відділів клубочків, розміри адипоцитів в складі капсули.

Мікрофотографування вибраних для ілюстрацій ділянок проводили за допомогою цифрового мікроскопу фірми Olympus С 3040-ADU з адаптованими для даних досліджень програмами. Для охоплення меж всього поперечного зрізу каротидного клубочка виготовляли двовимірні графічні реконструкції характерних ділянок апікальної, проміжної і базальної його частин.

Отримані в результаті цього розгорнуті мікрофотокарти були матеріалом для гістологічного дослідження і виготовлення графічних реконструкцій елементів судинного русла і нервових провідників в складі органу. На підставі співставлення і накладання отриманих плівок, визначали регіональні особливості (локалізація, розподіл, величина) апікального, проміжного і базального відділів, співвідношення між структурними компонентами каротидного клубочка.

Результати дослідження оброблялися за загальноприйнятою методикою варіаційної статистики з визначенням такого алгоритму: середньої арифметичної (М), середньоквадратичного відхилення (у), середньої помилки середньоарифметичної (m). Достовірність результатів оцінювалася за таблицями з використанням критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх аналіз. Каротидний клубочок розташовується на біфуркації загальної сонної артерії, в одиничних випадках - на медіальній поверхні основи внутрішньої сонної артерії.

У відсотковому співвідношенні ці форми були розподілені таким чином: 46,40% (53 препарати) були веретеноподібної округлої форми, 31,58% (36 препаратів) - веретеноподібної плоскої форми, 16,67% (19 препаратів) бляшкоподібної форми і 5,35% (6 препаратів) серпоподібної форми.

Для брахіморфного і доліхоморфного типів більш характерними були веретеноподібні округлі та плоскі і бляшкоподібні каротині клубочки, а для мезоморфного - відмічені усі чотири форми каротидного клубочка.

Проведений аналіз морфометричних даних параметрів веретеноподібних округлих каротидних клубочків різних вікових груп у осіб різного типу будови тіла встановив, що відбувається зменшення висоти каротидного клубочку у віковому аспекті при брахіморфному типі будови тіла (від 8,19±0,04 мм до 5,67±0,03 мм), доліхоморфному (від 8,08±0,03 мм до 6,14±0,06 мм). Достовірність збільшення висоти виявлена лише у осіб старечого віку брахіморфного та мезоморфного типу будови тіла: 5,67±0,43 мм та 8,44±0,03 мм відповідно. Також встановлено зменшення довжини клубочка у осіб мезоморфного типу будови тіла у порівнянні з брахіморфним (від 2,81±0,02 мм до 1,91±0,01 мм) для похилого віку. Достовірне зменшення цього показника характерно також у осіб похилого віку, а саме, довжина при брахіморфному типі складала 2,81±0,02 мм, при мезоморфному - 1,91±0,01 мм. Зменшення ширини клубочка встановлено у осіб старечого віку порівняно з похилим брахіморфного типу будови тіла (1,60±0,01 та 2,74±0,02 мм відповідно).

Встановлено достовірне зменшення висоти клубочка у осіб старечого віку порівняно з похилим віком лише при брахіморфному типі будови тіла (від 8,62±0,02 мм до 5,78±0,03 мм). Відмічається незначне зниження довжини каротидного клубочка у осіб старечого віку порівняно з похилим віком лише при брахіморфному типі будови тіла (від 2,64±0,21 мм до 2,43±0,04 мм). Аналіз параметрів ширини клубочку ні по вікових, ні по типових особливостях достовірних змін не показав.

Аналізуючи морфометричні дані параметрів бляшкоподібних каротидних клубочків у різних вікових груп було встановлено достовірне зменшення висоти клубочку у осіб похилого віку порівняно зі зрілим при мезоморфному типі будови тіла (6,83±0,06 мм та 4,47±0,10 мм відповідно). Довжина клубочку у осіб похилого віку порівняно зі зрілим віком при мезоморфному типі будови тіла суттєво зменшувалась (від 4,60±0,09 мм до 1,95±0,05 мм). Достовірність зниження ширини клубочка виявляється при мезоморфному типі будови тіла у осіб похилого віку порівняно зі зрілим віком (від 4,32±0,09 мм до 2,24±0,05 мм відповідно).

Статистична оцінка параметрів каротидних клубочків серпоподібної форми у віковому аспекті при мезоморфному типі будови тіла визначила найменші значення висоти цього клубочку та найбільші значення його довжини.

Аналізуючи результати отриманих даних обчислення площини прилягання каротидного клубочка базальною частиною при різних формах каротидних клубочків (веретеноподібної округлої, веретеноподібної плоскої, бляшкоподібної, серпоподібної), нами встановлено, що найбільшу площину прилягання має серпоподібний каротидний клубочок (20,10±0,88 мм2), найменшу - веретеноподібний плоский клубочок (2,14±0,12 мм2). Відмічається достовірне зниження площини прилягання клубочку у віковому аспекті.

Проведене дослідження дозволило нам встановити, що загальні принципи будови каротидного клубочка людини відповідають структурі нервового ганглію. Не дивлячись на досить варіабельну анатомічну форму, при гістологічному дослідженні напівтонких зрізів, на поперечних зрізах каротидні клубочки мають видовжену овальну форму.

Вивчення структурної організації капсули каротидного клубочка дозволило визначити добре виражені два шари: зовнішній, переважно волокнистий, і внутрішній - клітинний. Основними структурними елементами зовнішнього шару капсули були неупорядковані пучки колагенових волокон, невелика кількість фібробластів між ними, судини і нервові провідники. Нервові провідники, що визначались в складі зовнішнього шару капсули були найтовщими в проміжних відділах, що є підставою визначення цього відділу каротидного гломуса місцем надходження нервів до органу. Протягом вгнутої і випуклої поверхонь вузла у зовнішньому шарі капсули визначаються тангенціальні перерізи нервових пучків, що свідчить про їх циркулярний хід відносно довгої вісі вузла. Переважання волокнистих елементів над клітинними в складі зовнішнього шару свідчить його переважно формоутворюючу і захисну функції.

Виходячи з овальної форми каротидного клубочка на поперечних зрізах, на його “верхівках” при морфометричному аналізі потовщення зовнішнього шару капсули нами визначені як „полюси” клубочка. Найбільшою товщина зовнішнього шару капсули в області “полюсів” є в проміжній зоні. Мінімальних значень товщина його набувала в “полюсах” базальних відділів. Визначені відмінності корелюють з діаметрами нервових провідників, середні значення яких є мінімальними в базальній зоні і максимальними - в проміжній (табл.).

В складі “полюсів” каротидного клубочка на всіх серіях напівтонких зрізів визначались адипоцити. Їх кількість і розміри незначно зменшувались від апікальної до проміжної частини клубочка і були вдвічі меншими в базальній частині (табл.). Визначена закономірність обумовлена різнорідністю функцій, які виконує каротидний клубочок людини, і які, на наш погляд, локалізовані в різних його частинах. Виходячи з того, що адипоцити в складі сполучної тканини виконують амортизаційну і депонуючу функції, можна припустити, що апікальна частина клубочка потребує максимального захисту від зовнішніх впливів і, водночас, повинна мати запас джерел енергії.

Таблиця

Дані морфометричного аналізу стромальних елементів каротидного клубочка людини (мкм)

Структурні компоненти	Частина клубочка
	апікальна	проміжна	базальна
Товщина капсули	зовнішнього шару	66,9±0,51	66,9±0,45	70,9±0,87
	внутрішнього шару	19,2±0,11	31,7±0,14	14,5±0,45
	в області полюсів	196,0±21,1	227,2±2,45	112,0±11,7
Діаметр нервових пучків	капсули	зовнішнього шару	50,3±0,09	57,6±0,81	43,1±0,89
		внутрішнього шару	17,2±0,03	21,9±0,12	31,8±0,67
	строми	між паренхіматозними комплексами	6,51±0,03	15,2±0,11	7,5±0,05
		в сингональних щілинах між паренхіматозними комплексами	10,2±0,02	17,2±0,12	25,1±0,67
адипоцити	49,7±0,06	43,1±0,14	19,9±0,04

Внутрішній шар капсули каротидного клубочка нами визначений як клітинний, тому що в його складі переважають фібробласти з морфологічними ознаками синтетичної активності, що знаходяться в оточенні упорядкованих колагенових волокон. Морфометричний аналіз середніх значень товщини внутрішнього шару капсули каротидного клубочка виявив, що найтовщим він є в проміжних відділах органу, але вдвічі тоншим, ніж зовнішній шар. Мінімальна його товщина спостерігалась у базальних відділах каротидного гломуса. Зовнішня межа внутрішнього шару чітко визначалась за втратою упорядкованості і різким потовщенням пучків колагенових волокон, внутрішня - характеризувалась наявністю безперервного шару нейротеліальних клітин, що утворювали нейро-гемальний бар'єр і формувала чисельні відростки в середину органу, даючи початок внутрішньо органним стромальним елементам. Функціональне значення внутрішнього шару капсули каротидного клубочка, на наш погляд, складається із забезпечення вибіркової проникності і формуванні бар'єру між кров'ю і нервовою тканиною в складі гломусу, утворенню строми і відновлення зовнішнього шару капсули за рахунок проліферативної активності фібробластів.

Вивчення строми каротидного клубочка дало можливість розділити її за локалізацією і будовою на центральну і периферичну. В центрі органу визначається волокниста сполучна тканина, що містили артерію і вени клубочка, дрібні нервові пучки.

В проміжній частині клубочка в складі центральної строми візуалізується невелика кількість нервових пучків дрібного калібру і великої кількості тангенціально перерізаних венозних судин, які оточені волокнами колагену. Поряд з цим, для цієї частини клубочка характерна наявність максимальних за діаметром магістральних судин артеріального і насамперед венозного типів. Виходячи із отриманих нами даних можна припустити, що проміжна зона каротидного клубочка займає ключову позицію в формуванні кровопостачання і відтоку крові від апікальної і базальної його частин. Ми не виключаємо, що гломус може мати роздільний приток крові до апікальної і базальної частини, що обумовлено різноплановістю виконуваних ним функцій.

В процесі вивчення морфологічних особливостей внутрішньої строми нами виділені два типа сполучнотканинних перетинок між паренхіматозними комплексами - між сусідніми комплексами - тонкі, видовжені і між 3-4 сусідніми паренхіматозними комплексами - полігональної форми. Відносна площа внутрішніх стромальних елементів найбільша в базальній частині каротидного клубочка. Найменша відносна площа внутрішньої строми наявна в апікальній частині каротидного клубочка, що обумовлено кількістю, формою, і розмірами паренхіматозних комплексів.

Морфометричний аналіз діаметрів нервових провідників в складі внутрішньої строми показав, що значення їх мають реґіонарні особливості протягом клубочка. Найбільших значень вони набували в проміжній частині клубочка між паренхіматозними комплексами, і в базальній - в сингональних щілинах. Найменшого діаметру нервові пучки визначені нами в апікальній і базальній частинах каротидного гломусу між паренхіматозними комплексами. Визначені особливості підтверджують нашу думку відносно реґіонарного розподілу функціонального навантаження на апікальну і базальну частини органу і колекторної ролі проміжної його частини в плані кровопостачання і іннервації паренхіми, забезпечуючи координацію роботи паренхіматозних елементів.

До паренхіми каротидного клубочка слід віднести нейроендокринні гломусні клітини; гліоцити, які оточують нейроендокриноцити, нейролеммоцити в складі мієлінових і безмієлінових нервових волокон; а також власне нервові волокна. Нервові закінчення, гліоцити і судини мікроциркуляторного русла формують паренхіматозні комплекси клубочка, діаметр яких зменшується від апікальних до базальних відділів, а кількість - збільшується (від 2 до 6-8).

Паренхіматозні комплекси, які на поперечних зрізах мають округлу форму, складаються з комплексу клітин, нервових волокон і судин мікроциркуляторного русла. Серед клітин визначаються великі клітини, в цитоплазмі яких містяться оточені мембранами везикули - гломусні, нейроендокринні; численні дрібні клітини, що оточують гломусні - гліоцити; постгангліонарні нейроцити (симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи); ендотеліоцити кровоносних судин і гладком'язові клітини артеріол; клітини пухкої сполучної тканини.

Кількість гломусних клітин зменшується від апікальних до базальних відділів клубочка. Найбільше їх визначається на поперечних зрізах паренхіматозних комплексів апікальної частини органу. Локалізація їх периферії паренхіматозних комплексів групами по 4-6 клітин в оточенні гліоцитів і мікросудин капілярного типу з фенестрованим ендотелієм вказує на виконання ними секреторної функції.

По одній групі нейросекреторних клітин візуалізується в проміжній частині клубочка. Нами не визначено груп гломусних клітин в складі малих за діаметром паренхіматозних комплексах базальної частини каротидного клубочка.

Паренхіматозні комплекси базальної частини клубочка утворені переважно нервовими волокнами, що оточують мікросудини, клітинами нейроглії. В складі їх визначаються клітини плазмоцитарного і моноцитарного ряду. Зовні кожний паренхіматозний комплекс оточений сполучнотканинною оболонкою, яка вистелена нейротеліальними клітинами, що розміщуються в один шар.

Співвідношення паренхіми і стромальних елементів в каротидному клубочку людини переважає в бік паренхіми в апікальних відділах гломусу і в бік строми - в базальних за рахунок зменшення площі паренхіматозних утворень. В комплексі з отриманими даними про реґіонарний клітинний і волокнистий склад паренхіми, можна зробити висновок, що нейросекреторна функція каротидного клубочка реалізується в апікальній частині органа, а контроль артеріального тиску відбувається в базальній його частині.

Вивчення кровопостачання каротидного клубочка людини дозволило підтвердити взаємозв'язок широкого спектру виконуваних функцій каротидного клубочка з різноманітністю типів мікросудин і їх реґіонарної гістотопографії відносно клітин, нервових волокон і закінчень в складі паренхіми клубочка.

Структурна організація кровопостачання відповідає загальним принципам формування внутрішньоорганного кровотоку, а реґіонарні структурні особливості судин різного калібру (апікальної, проміжної і базальної частин) обумовленні функціональними потребами. Структурний і морфометричний аналіз мікроциркуляції встановили, що капіляри соматичного типу зустрічаються протягом всього каротидного клубочка, але найменшого діаметру вони в базальній частині органу і визначаються в безпосередній близькості від нервових волокон і пучків, забезпечуючи процеси обміну речовин. В апікальній частині клубочка кількість соматичних капілярів невелика, визначаються вони поряд з нервовими волокнами. Звертає на себе увагу співвідношення діаметрів резистивного (артеріоли) і ємкісного (венули) ланок мікроциркуляторного русла в каротидному гломусі. В апікальній частині 2:3, в проміжній і базальній - 1:1. Визначені особливості впливають на процеси надходження і евакуації крові від паренхіматозних комплексів. З огляду на наявність досить широких капілярів і венул, циркуляція в апікальній частині відбувається без перешкод в фізіологічних умовах. В проміжній і базальній частинах каротидного клубочку співвідношення діаметрів артеріол і вену дає змогу рецепторному апарату контролювати реальний тиск в системі циркуляції.

Комплексний морфометричний аналіз серійних напівтонких зрізів і пошарових графічних реконструкцій внутрішньоклубочкових кровоносних судин і нервових провідників виявив, що в проміжній зоні визначаються периферичні артерії і вени з найбільшими значеннями середнього діаметру просвітів, на цьому ж рівні виявляється найбільша відносна кількість судин, перерізаних в поздовжньому і тангенціальному напрямках. Винайдені морфологічні ознаки є підставою для виділення роздільного кровопостачання базальної і апікальної частини каротидного клубочка відповідно до виконуваних функцій.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні основних морфометричних параметрів каротидного клубочку у людей різного типу тілобудови та віку, а також гістотопографії його структурних компонентів в різних відділах, а саме:

1. Каротидні клубочки є постійними парагангліями, що розташовані на біфуркації загальної сонної артерії і входять до складу сино-каротидної зони. Встановлені основні форми каротидних клубочків: веретеноподібна округла (46,40%), веретеноподібна плоска (31,58%), бляшкоподібна (16,67%) і серпоподібна (5,35%).

2. Основні морфометричні параметри каротидного клубочка (висота, довжина, ширина і площа прилягання до стінки судини в області біфуркації загальної сонної артерії) знаходяться у корелятивній залежності від форми, віку і типа будови тіла. В середньому відмічається зниження висоти каротидних клубочків веретеноподібної округлої (при брахіморфному типі будови тіла від 8,19±0,04 мм до 5,67±0,03 мм, доліхоморфному - від 8,08±0,03 мм до 6,14±0,06 мм), веретеноподібної плоскої (при брахіморфному типі будови тіла від 8,62±0,02 мм до 5,78±0,03 мм; та бляшкоподібної форм (при мезоморфному типі будови тіла 6,83±0,06 мм та 4,47±0,10 мм відповідно) з віком. Відмічається тенденція до зниження довжини та ширини каротидних клубочків всіх форм у віковому аспекті при різних типах будови тіла.

3. Площина прилягання каротидного клубочка базальною частиною при різних формах каротидних клубочків (веретеноподібної округлої, веретеноподібної плоскої, бляшкоподібної, серпоподібної) найбільша у серпоподібного каротидного клубочка (20,10±0,88 мм2), найменша - у веретеноподібного плоского клубочка (2,14±0,12 мм2).

4. Загальні принципи будови каротидного клубочка людини відповідають структурі нервового ганглія. Він оточений капсулою, строма містить нервові провідники і кровоносні судини, відокремлюючи паренхіматозні комплекси, що складаються з ендокриноцитів і нервових закінчень. Переважання волокнистих елементів над клітинними в складі зовнішнього шару капсули свідчить його формоутворюючу і захисну функції. Функціональне значення внутрішнього шару капсули каротидного клубочка складається із забезпечення вибіркової проникності і формуванні бар'єру між кров'ю і нервовою тканиною в складі гломусу, утворенню строми і відновлення зовнішнього шару капсули за рахунок проліферативної активності фібробластів.

5. Строма каротидного клубочка за її локалізацією і будовою розподіляється на центральну і периферичну. В центрі органу визначається волокниста сполучна тканина, що містить артерію і вени клубочка, дрібні нервові пучки. Форма її змінюється протягом органа. Морфологічними особливостями внутрішньої строми є наявність двох типів сполучнотканинних перетинок між паренхіматозними комплексами - між сусідніми комплексами - тонкі, видовжені і між 3-4 сусідніми паренхіматозними комплексами - полігональної форми. Відносна площа внутрішніх стромальних елементів найбільша в базальній частині каротидного клубочка і найменша - в апікальній частині, що обумовлено кількістю, формою, і розмірами паренхіматозних комплексів.

6. Співвідношення паренхіми і стромальних елементів в каротидному клубочку людини переважає в бік паренхіми в апікальних відділах гломусу і в бік строми - в базальних за рахунок зменшення площі паренхіматозних утворень. В комплексі з отриманими даними про реґіонарний клітинний і волокнистий склад паренхіми, можна стверджувати, що нейросекреторна функція каротидного клубочка реалізується в апікальній частині органа, а контроль артеріального тиску відбувається в базальній його частині.

7. Комплексний морфометричний аналіз серійних напівтонких зрізів і пошарових графічних реконструкцій внутрішньоклубочкових кровоносних судин і нервових провідників виявив, що в проміжній зоні визначається найбільша відносна кількість судин, перерізаних в поздовжньому і тангенціальному напрямках. Винайдені морфологічні ознаки є підставою для виділення роздільного кровопостачання базальної і апікальної частини каротидного клубочка відповідно до виконуваних функцій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Визначені регіонарні особливості організації паренхіми і мікроциркуляторного русла гломусу можуть бути теоретичним обґрунтуванням застосування лазеротерапії в клініці кардіології та неврології для корекції гіпоксичних порушень у хворих, органозберігаючих операцій при корегуванні порушень судинного тонусу у хворих на вегето-судинну дистонію.

2. При захворюваннях з порушенням нейросекреторної функції каротидного клубочка слід виконувати видалення апікальної частини органу, а не видаляти його повністю (гломектомія), щоб не порушувати контроль артеріального тиску, який забезпечується структурними елементами базальної частини каротидного клубочка.

3.Результати наукового дослідження поглиблюють і доповнюють існуючи відомості про морфофункціональні особливості каротидного клубочка людини в залежності від віку та соматотипу людини, а також особливості будови його різних відділів, що відкриває перспективи подальшого вивчення гломусу.

4.Виконане дослідження є теоретичною основою для подальшіх морфологічних і гістологічних досліджень у клінічній анатомії.Результати дослідження також можуть бути використані при виданні посібників, атласів і монографій з нормальної і клінічної анатомії, а також гістології, цитології та ембріології

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кривошей Р.М. Морфометричний аналіз параметрів веретеноподібних форм картоидного клубочка людини в залежності від віку та будови тіла //Вісник проблем біології та медицини. - 2004.-Вип. 2.-С.83-87.

2. Кривошей Р.М. Особенности гистотопографии нейросекреторных клеток каротидного клубочка человека в различных его отделах //Вісник проблем біології та медицини. - 2004.-Вип. 4.-С.97-101.

3. Пронина Е.Н., Ерошенко Г.А., Кривошей Р.М. Морфологическая характеристика стромальных элементов различных отделов каротидного клубочка //Вісник проблем біології та медицини. - 2005.-Вип. 3.-С.127-131 (Здобувачем виконане гістологічне дослідження стромальних елементів в різних відділах каротидного клубочку).

4. Шепітько В.І., Білаш С.М., Єрошенко Г.А., Кривошей Р.М. Комплексний підхід до вивчення елементів гемомікроциркуляторного русла з напівтонких зрізів //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. // Тр.Крымского гос.мед.университета. - 2006. - Т.142. - Ч.1. - С.107-111 (Здобувач застосував метод напівтонких зрізів і вивчив елементи мікроциркуляторного русла каротидного клубочку).

5. Кривошей Р.М. Структурні особливості паренхіматозних елементів каротидного клубочка людини //Вісник проблем біології та медицини. - 2006.-Вип. 2. -С.226-229

6. Скрипников П.Н., Пронина Е.Н., Кривошей Р.М. Соотношение нейросекреторных клеток каротидного клубочка человека в различных его отделах //Зб: Матеріали Другої Всеукраїнської морфологічної наукової конференції “Карповські читання”.-Дніпропетровськ,-2005. - С.58-59 (Здобувачем проведений підрахунок співвідношення нейросекреторних клітин каротидного клубочку).

АНОТАЦІЯ

Кривошей Р.М. Морфометричні показники каротидного клубочка у людей різного віку і будови тіла та структурно-функціональні особливості його різних відділів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

В дисертаційній роботі на основі результатів морфометричного дослідження каротидного клубочка людини на макроскопічному і мікроскопічному рівні досліджені параметри та особливості органної та внутрішньоорганної структурної організації клубочка в різних його відділах; а також визначена гістотопографія структурних компонентів вивчаємого органу. Це дозволило виділити в ньому апікальну, проміжну і базальну частини. Для апікальної частини є характерною наявність нейросекреторних клітин, для базальної - переважання в паренхіми судин і нервових закінчень. В проміжній частині клубочка нами визначені венозні судини великого калібру, що формували сплетення, орієнтоване в поперечному напрямку до довгої вісі клубочка. Це дозволяє припустити наявність роздільного кровопостачання базальної та апікальної| частин органу відповідно до виконуваних функцій. Гістотопографічні дані свідчать, що функція контролю кров'яного тиску забезпечується в базальних відділах каротидного клубочка людини, а моніторинг газового складу і секреція відбувається в апікальній частині. Доведена доцільність застосування отриманих даних в клініці при захворюваннях з порушенням нейросекреторної функції каротидного клубочка з метою планування видалення апікальної частини органу. Дане теоретичне обґрунтування застосування лазеротерапії в клініці кардіології для корекції гіпоксичних порушень у хворих, органозберігаючих операцій при корегуванні порушень судинного тонусу у хворих на вегето-судинну дистонію.

Ключові слова: каротидний клубочок, морфометрічні показники, структурні елементи, гістотопографія.

АННОТАЦИЯ

Кривошей Р.М. Морфометрические показатели каротидного клубочка у людей разного возраста и телосложения и структурно-функциональные особенности его разных отделов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена исследованию морфометрических параметров каротидного клубочка в зависимости от его формы, возраста и типа телосложения человека, а также особенностей внутриорганной структурной организации клубочка в разных его отделах.

Исследование проведено на 68 анатомических препаратах общих сонных артерий и прилегающих к ним комплексов тканей, которые включали окружающие сосуды и нервы, а также 46 отпрепарированных препаратов на 23 трупах людей разного возраста и пола с использованием методов: антропометрического, анатомического препарирования, получения полутонких срезов, микроскопического, морфометрического, статистической обработки.

В ходе выполнения диссертационной работы нами проведено комплексное исследование каротидного клубочка человека, с применением исследований на макроскопическом и микроскопическом уровне с целью определения гистотопографии структурных компонентов изучаемого органа. Это позволило разделить его на три части - апикальную, промежуточную и базальную. Для апикальной части характерным является наличие нейросекреторных клеток, для базальной - преобладание в паренхиме сосудов и нервных окончаний. В промежуточной части клубочка нами определены венозные сосуды большого калибра, которые формировали сплетение, ориентированное в поперечном направлении к длинной оси клубочка.

Применение морфометрических и реконструктивных методов позволило определить особенности размещения элементов паренхимы на протяжении каротидного клубочка человека и связанных с ними кровеносных сосудов, и сделать вывод о наличии раздельного кровоснабжения базальной и апикальной частей органа в соответствии с выполняемыми функциями. Гистотопографические данные свидетельствуют, что функция контроля кровяного давления обеспечивается в базальных отделах каротидного клубочка человека, а мониторинг газового состава и секреция происходит в апикальной части.

Полученные нами в процессе изучения гистотопографических особенностей каротидного клубочка человека морфологические данные расширили представление о морфологии изучаемого органа, что может быть использовано в клинике, а именно при заболеваниях с нарушением нейросекреторной функции каротидного клубочка планировать удаление апикальной части органа, а не полное его удаление (гломэктомия), чтобы не нарушать контроль артериального давления, которое обеспечивается структурными элементами базальной части каротидного клубочка.

Установленные регионарные особенности организации паренхимы и микроциркуляторного русла каротидного клубочка могут быть теоретическим обоснованием применения лазеротерапии в клинике кардиологии для коррекции гипоксических нарушений у больных, органосохраняющих операций при коррекции нарушений сосудистого тонуса у больных вегето-сосудистой дистонией.

Ключевые слова: каротидный клубочек, морфометрические показатели, структурные элементы, гистотопография.

ANNOTATION

Kryvoshey R.M. Morphometric indexes of carotid ball at the people of different age and build and structurally-functional features of its different parts. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.03.01 - normal anatomy. - Kharkiv state medical university of ministry of public health of Ukraine, Kharkiv, 2006.

In dissertation on the basis results of morphometric research of carotid ball of the man at macroscopic and microscopic level the parameters and peculiarity of organ and intraorgan of structural organization of ball in its different parts is studied and the histotopography of structural components of studied organ is determined. It allowed to mark apical, intermediate and bazal parts in it. For apical part distinctive is neurosecretory cells, for bazal it is predominance in parenchyma of vessels and nervous endings. In intermediate part of ball we determined venous vessels of large caliber which formed the interlacement oriented to transversal direction to long axis of ball. It allows to propose the presence of separate blood supply of bazal and apical parts of organ according to carried out functions. histotopography data testifies, that the function of control of bloody pressure is provided by the bazal| parts of carotid ball of man, and monitoring of gas compounds and secretion takes place in apical part.

The nessesaty of indicated data in clinic with the neurosecretory function of carotid| ball is proved with the aim of the extraction of apical part of organ.

the theoretical basis of using the laser-therapy in cardiological clinic for the corrections of hypoxic disturbances in patients is indicated saving-organs| operations of the corrections of vessel tone disturbances in patients with vegetative-vascular dystonia.

Key words: carotid ball, morphometric indexes, structural elements, histotopography.

Размещено на Allbest.ru

...