Стан систем гомеостазу під час вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок, які вживають наркотичні препарати

За даними бактеріоскопічних і мікробіологічних досліджень, кількісні та якісні показники просвітньої та пристінкової мікрофлори піхви, цервікального каналу у вагітних із наркоманіями характеризувалися посиленням інтенсивності колонізації мікроорганізмами цервікального каналу. Кількість мікроорганізмів поблизу каналу шийки матки підвищувалась з 3,1 до 4,51 lg КОЕ/мл, у цервікальному каналі кількість деяких мікроорганізмів зменшувалася (пептострептококи з 6,3 до 5 lg КОЕ/мл, бактероїди з 6,1 до 5,1 lg КОЕ/мл, віелонели з 5,4 до 3,9 lg КОЕ/мл, клостридії з 2,1 до 0,9 lg КОЕ/мл та протеї з 6,1 до 2 lg КОЕ/мл). Під час проведення бактеріологічних досліджень просвітного компонента виділень із слизової оболонки піхви та цервікального каналу до поверхневих епітеліальних клітин, їх слизової оболонки відмічена частота виділення таких мікроорганізмів: стрептококів (з 12 (18,18%) до 23 (34,84%) у піхві і з 5 (7,57%) до 13 (19,69%) у цервікальному каналі (р<0,05); стафілококів (з 29 (43,94%) до 49 (74,24%) у піхві (р<0,05) і з 23 (34,85%) до 33 (50%) у цервікальному каналі (р<0,05); пептострептококів (з 33 (50%) до 40 (60,61%) в піхві: превотел від 0 до 4% (6,06%) у піхві і від 2 (3,03%) до 7 (10,61%) у цервікальному каналі (р<0,05); актиноміцет від 0 до 4 (6,06%) у піхві, бактероїдів від 7 (10,60%) до 17 (25,76%) (р<0,05) і бацил від 4 (6,06%) до 7 (10,60%) у цервікальному каналі (р<0,05).

Тенденція до знижень частоти висівання була відмічена при посівах з просвітного компонента виділень слизової оболонки піхви до її поверхневого епітелію для коринебактерій, пропіонібактерій та ентеробактерій (р<0,05), у цервікальному каналі для пептострептококів з 33 (50%) до 23 (34,85%) і грибів роду Candida від 16 (24,24%) до 10 (15,15%) (р<0,05).

Із слизу просвітного цервікального каналу та з епітелію його слизової оболонки з однаковою частотою висівалисяь лактобактерії, коринебактерії, клостридії, пропіонібактерії та ентеробактерії, пептострептококи і гриби роду Candida домінувала у слизі з просвіту цервікального каналу.

Аналіз результатів імунологічного обстеження показав, що у пацієнток із наркоманіями відмічається зниження рівня IgG (0,059 мг/мл), підвищення кількості IgA (0,038 мг/мл) у слизовому шарі цервікального каналу. У жінок групи порівняння і у пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності кількість імуноглобулінів знаходилась приблизно на тому ж рівні як у слизовому шарі цервікального каналу, так і в піхвовому секреті (IgG 0,075-0,07 мг/мл; IgM 0,011-0,015 мг/мл; IgA 0,021 мг/мл ), sIgA в більшій кількості виявлявся в слизовому шарі цервікального каналу (0,032-0,024 мг/мл).

Виявлені сильні кореляційні зв'язки між дисбіозом статевих шляхів у вагітних із наркоманіями та розвитком маловоддя (r=+0,71), гіпоплазії плаценти (r=+0,68), передчасними пологами (r=+0,81), передчасним вилиттям навколоплідних вод (r=+0,84), розвитком плацентитів (r=+0,73). Діагностика дизбіотичних процесів у піхві та цервікальному каналі у вагітних із наркоманіями повинна бути невід'ємною частиною ведення вагітності.

У вагітних із наркоманіями спостерігається суттєве зниження рівня естріолу в 32-37 тиж (53,00±1,26) нмоль/л (р<0,01) та (61,27±1,39) нмоль/л (р<0,05) - у 38-40 тиж. Помітна чітка тенденція до його зниження на початку передчасних пологів. При гіпоплазії плаценти його рівень становить (48,56±1,49) нмоль/л у 32-36 тиж та (58,52±1,54) нмоль/л (р<0,01) у 37-40 тиж вагітності, найнижчий рівень естріолу у вагітних із наркоманіями та при АФС.

Спостерігається достовірне зниження рівня ПЛ, починаючи з 32 тиж вагітності (р<0,05). За наявності АФС рівень ПЛ при його легкій формі дорівнював (189,39±5,40) і (169,14±4,28) нмоль/л. Рівень ПЛ чітко корелює з народженням дітей з малою масою тіла (r=+0,70). Вміст прогестерону достовірно знижується і становить (330,32±20,08) нмоль/л у 32-36 тиж та (432,34±16,09) нмоль/л та 37-40 тиж відповідно. Зниження концентрації естріолу призводить до зменшення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку (r=+0,69) і СЗРП (r=+0,91).

Ультразвукова оцінка плаценти у вагітних із наркоманіями виявила у 6,67% випадків гіпоплазію плаценти (р<0,01); гіперплазію плаценти - у 9,05% (р>0,05); передчасне дозрівання плаценти - 32,25%; набряк плаценти - у 18,48%, низьку плацентацію - у 17,39%, розширення синусів базальних вен міжворсинчастих просторів - у 34,42%; гіпертонус матки - у 34,06%. Патологічна незрілість плаценти спостерігалася в кожному 5-му випадку у вагітних із наркоманіями та в половини жінок із наявністю АФА. Результати плацентографії підтверджують дані, одержані під час вивчення морфологічної структури плацент. Найбільш характерними ультразвуковими симптомами є зміни об'єму міжворсинчастого простору та велика кількість ехонегативних та ехопозитивних структур.

Дані плацентографії в 32-37 та 38-40 тиж, в цілому, за групою вказують на можливість розвитку ПН, ризик якої у жінок з АФС майже абсолютний.

При допплерометричному дослідженні встановлено перевагу поєднаних порушень кровотоку в спіральних артеріях і артеріях пуповини плода у 69,92% досліджень. Ізольоване порушення кровообігу в спіральних артеріях було виявлене в 28,98% випадків. Окрім цього, ізольовані порушення кровообігу були знайдені в артерії пуповини у 6 випадках. У всіх цих пацієнток в післяпологовому періоді були констатовані ті чи інші аномалії розвитку пуповини у вигляді відсутності вартонових драглів, звуження діаметра артерій і вени пуповини тощо.

Порівняльні результати реєстрації кривих швидкостей кровотоку (КШК) в маткових артеріях та в артерії пуповини плода, за даними показників СДВ, ІР свідчать про достовірне підвищення судинної резистентності у жінок із наявністю АФА з 32-го тижня, яка зберігається з незначними змінами до кінця гестації (р<0,05). При застосуванні комплексного лікування з введенням фраксипарину в безперервному режимі 1 раз на добу підшкірно із розрахунку 150 ICU/кг у 48 вагітної (підгрупа Ів) в термін 32-35 тиж вагітності порівняно із 45 жінками, які не приймали антикоагулянти (підгрупа Іг), спостерігається тенденція до зменшення судинного опору та підвищення кровотоку як в матковій та спіральних артеріях, так і в артерії пуповини плода. Найбільш значне покращання кровотоку спостерігається у вагітних із наркоманіями, в яких не були виявлені АФА та клініка АФС, про те ці дані все ж таки відрізняються від аналогічних показників у жінок з неускладненим перебігом вагітності.

При проведенні лікування в усіх обстежених жінок із наркоманіями, в першу чергу у вагітних з підвищеним рівнем антитіл до кардіоліпіну і розвитком АФС, відмічена позитивна динаміка параметрів кардіотокографії (КТГ). Спостерігалося зменшення середньої величини базального ритму серцевих скорочень плода, що є показником прояву гіпоксичного стану, за рахунок підвищення резервних можливостей плода. Так, якщо до лікування базальний ритм у вагітних без аКЛ становив (153,40±1,68) уд/хв, то після терапії він зменшився до (144,20±1,70) уд/хв (р<0,05). За наявності у жінок із наркоманіями підвищеного титру антитіл до кардіоліпіну він знизився від (161,2±1,9) до (146,80±1,81) уд/хв (р<0,05).

За варіабельністю базального ритму патологічний „німий” тип був відмічений у однієї жінки (5,55%) без автоантитіл і у 6 (14,28%) з іх наявністю аутоантитіл і перебігом АФС легкого ступеня. Після застосування фраксипарину у вагітних без антитіл вказаних змін не спостерігалось, а у жінок з АФА і АФС легкого ступеня монотонний ритм був зареєстрований в одному випадку (2,38%).

При інтерпретації КТГ встановлено, що нестресовий тест у жінок без наявності антитіл має від 77,78 до 83,33% інформативності. До проведення терапії з використанням фраксипарину у вагітних без АФА реактивний нестресовий тест спостерігався у 6 жінок (33,33%), а після закінчення курсу терапії - в однієї вагітної (5,55%) (р<0,05). До застосування терапії у вагітних із наявністю АФА реактивний нестресовий тест відзначався 20 (47,62%) жінок, тимчасом як після застосування запропонованого комплексу він був зареєстрований тільки у 2 (4,76%) вагітних (р<0,05).

Достовірним результатом після закінчення курсу лікування у вагітних було чітке збільшення амплітуди та тривалості повільних акцелерацій. При цьому спостерігалося зменшення кількості низькоамплітудних акцелерацій, які характерні для „німого” типу варіабельності і базального ритму. У вагітних з АФА середня амплітуда акцелерацій збільшилася від (16,90±1,01) до (20,90±1,18) уд/хв (р<0,05), а у вагітних ііз наявністю АФА від (14,2±1,1) до (20,3±1,31)уд/хв (р<0,01).

Позитивна динаміка зміни на КТГ після лікування виявлялася також тенденцією до зменшення кількості децелерацій у двох третин обстежених. У вагітних із наркоманіями рідко зустрічалася варіабельність децелерацій типу Dip ІІІ. Разом з тим збільшувала частота пікоподібних спорадичних децелерацій типу Dip 0. Після лікування спостерігається достовірне зниження амплітуди децелерацій з (18,6±1,62) до (14,3±2,1)уд/хв, (р<0,05) у вагітних без АФА та з (18,1±0,6) до (15,1±0,8) уд/хв (р<0,05) у вагітних з АФА.

Оцінка КТГ за шкалою W.M. Fischer et al. (1976) у вагітних із наркоманіями без АФА дорівнює (6,60±0,41) балів, при цьому у 8 (44,44%) вагітних зареєстрована оцінка нижче 6 балів.

Після лікування оцінка зросла до (9,00±0,31) балів (р<0,05), а некомпенсований стан плода (6 балів і нижче) не спостерігався. Цей фактор розцінений нами, як достовірне зниження загрозливої прогностичної ознаки - дистресу плода (р<0,001). У вагітних із наявністю АФА до лікування середня оцінка дорівнювала (6,3±0,52) бали, при цьому у 8 (19,05%) - 6 балів і нижче. Після проведення курсу лікування у вагітних із АФА спостерігалося достовірне збільшення бальної оцінки КТГ, яка становила (8,31±0,28) бала (р<0,05).

Після проведення лікування у жінок без АФА зміна базального ритму збільшувалася з (14,8±1,0)% до (24,90±1,42)% (р<0,05), а у пацієнток із наявністю АФА зростала з (12,70±1,26) до (24,30±2,21)% (р<0,05).

Вихідна сумарна оцінка БПП у обстежених вагітних така: у жінок без АФА, а також із наявністю АФА до лікування відповідно: (7,03±0,21) і (6,85±0,19) баліа. У вагітних із наркоманією (48 жінок), яким проводилася традиційна терапія ПН і загрози передчасних пологів, БПП до лікування становив (6,81±0,20) бала.

Результати обстеження пацієнток показали, що в більшості випадків за наявності АФА до лікування традиційним комплексом без антикоагулянтів БПП був сумнівним (6-7 балів) і патологічним (5 балів і менше). Практично в усіх 20 (90,9%) вагітних визначали СЗРП, при чому у 13 (59,09%) у терміні вагітності до 37 тиж, що вказує на передчасне їх дозрівання. У 4 (18,18%) вагітних при ультразвуковій фетометрії та плацентометрії була виявлена асиметрична форма СЗРП І ступеня, у 4 (18,18%) - СЗРП ІІ-ІІІ ступеня, кістозні зміни та петрифікати плаценти - 8 (36,36%), багатоводдя - у 3 (13,63%). Отже, очевидним стає той факт, що закінчення вагітності і пологів для плода на фоні традиційних медикаментозних методів лікування стало несприятливим в більшості випадків.

Так, 9 (40,91%) новонароджених народилися в стані асфіксії І-ІІ ступеня і заслуговували на особливу увагу через недоношеність, у 10 (45,45%) спостерігались ускладнення раннього неонатального періоду з порушенням гемоліквородинаміки І-ІІ ступеня у 3 (13,63%), гіпотрофія ІІ ступеня - у 6 (27,27%), 6 (27,3%) новонароджених народилися в задовільному стані, ранній неонатальний період у них перебігав без ускладнень, решта 14 (63,63%) потребували додаткового догляду.

У групі вагітних без АФА відмічена перевага задовільного (8-9 балів) БПП. Патологічний БПП не спостерігався. При аналізі сумнівних (7 балів) результатів БПП зміни з боку плода і плаценти виявлені у 4 (22,22%) із 18 спостережень. Асиметрична форма СЗРП І ступеня була у 1 (5,56%), СЗРП ІІ ступеня у 2 (11,11%), СЗРП III ступеня у 15 (83,33%) пацієнток, петрифікати і зміни плаценти у 12 (66,67%), багатоводдя у 1 (5,56%), маловоддя у 8 (44,44%). Не дивлячись на задовільну оцінку БПП у 7 (38,89%), пацієнток перебіг перинатального періоду для 5 (27,78%) плодів і новонароджених був незадовільним.

Застосування комплексної терапії з використанням фраксипарину у 48 вагітних з наркоманією із наявністю АФА привело до покращання показників стану новонародженого. Так, 20 (46,67%) дітей знаходились у стані асфіксії І-ІІ ступеня, серед них 10 (20,83%) недоношених. Із 45 вагітних з АФА, які не приймали фраксипарин, у стані асфіксії народилась 32 (71,11%) новонароджених (р<0,05), у тому числі 9 (20,0%) недоношених. Ускладнення раннього неонатального періоду з порушенням гемоліквородинаміки було у 3 (6,25%) - у групі Ів і у 12 (26,67%, р<0,01) - у групі Іг, гіпотрофія ІІ ступеня - у 7 (14,58%) і у 16 (35,55%) відповідно; 12 дітей (група І в) і тільки 4 (група І г) народились у задовільному стані (ранній неонатальний період перебігав у них без ускладнень), решта потребували додаткового нагляду. Вказане свідчить про позитивний вплив комплексного лікування з застосуванням фраксипарину на перинатальні наслідки.

Результати досліджень стану гемодинаміки в системі мати-плацента-плід свідчать про розвиток у плода, при наркоманіях матері, стану хронічної гіпоксії, а саме її гемодинамічної форми. Враховуючи дані експериментальних і окремих клінічних досліджень антигіпоксичної, антиоксидантної, тромболітичної, ангіопротекторної та імунотропної дії мілдронату, нами проведено вивчення впливу препарату на функціональний стан плода і кровообіг у системі мати-плацента-плід. Дослідження проведено у 39 жінок (підгрупа Іа) шляхом внутрішньовенного введення 5,0 мл 10%-го розчину на 0,9%-му розчині хлориду натрію (200,0). У 13 вагітних проводилось одноразове і в 12 - багаторазове (від 4 до 10 разів) введення препарату за наявності плацентарної дисфункції та СЗРП. Результати порівнювалися з даними стану геодинаміки у 46 вагітних (підгрупа Іб), яким здійснювалася традиційне комплексне лікування СЗРП за наявності АФА.

Усі обстежені жінки були розподілені залежно від ступеня тяжкості порушень плодово-плацентарного кровотоку. Так, у 9 жінок (підгрупа Іа) і у 11 (підгрупа Іб) був діагностований I ступінь гемодинамічних порушень, II ступінь - у 18 жінок (Іа) і у 22 (Іб). У 17 жінок (Іа) і 13 (Іб) виявлено III ступінь гемодинамічних порушень з централізацією мозкового кровообігу у плода.

За I ступеня гемодинамічних порушень після введення мілдронату спостерігалося зниження резистентності судин в артерії пуповини (АП), що проявлялося нормалізацією величин СДВ та ІР у цих судинах до фізіологічних значень (р<0,01). Виявлено підвищення церебро-плацентарного відношення (ЦПВ) на 8% за наявності достовірної взаємної кореляції між величинами СДВ у АП і ЦПВ. При ІІ ступені гемодинамічних порушень інфузія мілдронату також сприяла нормалізації кровообігу в АП (р<0,05). Показники СДВ і ІР у цих судинах зменшувалися на 8,5 та 6,2% за наявності достовірної прямої кореляції між цими показниками. Більш значно, порівнюючи з I ступенем порушень гемодинаміки, підвищувалося ЦПВ (на 18,0%, р<0,05).

Найбільш виражені зміни кроовообігу після введення препарату спостерігались у жінок з III ступенем порушення гемодинаміки. Після введення мілдронату відзначалося зниження судинного опору в АП, що проявлялось достовірним зменшенням СДВ та ІР на 36 і 9,7% відповідно. Одночасно спостерігалося достовірне підвищенні СДВ та ІР у середньомозковій артерії (на 52 і 22% відповідно) з одночасним підвищенням до нормальних значень на 34% ЦПВ (р<0,01). Достовірних змін стану матково-плацентарного кровообігу не спостерігалося.

Порівняльна характеристика вивчення типів гемодинаміки у вагітних, які приймали традиційний лікувальний комплекс без мілдронату, виявила нормалізацію величин СДВ та ІР тільки в 4 випадках при І ступені гемодинамічних порушень, у 2 - при ІІ ступені за відсутності позитивних змін у вагітних з ІІІ ступенем гемодинамічних порушень (р<0,001).

Динаміка показників, які характеризують кровообіг у досліджуваній системі після багаторазових інфузій мілдронату, мала односпрямованих характер, який не відрізнявся від такого ж при одноразовому застосуванні препарату, в той же час спостерігався більш подовжений позитивний ефект.

Так, при І ступені гемодинамічних порушень відмічалась нормалізація показників плодово-плацентарного кровообігу, як і при одноразовому введенні препарату. При ІІ ступені порушення кровообігу позитивна динаміка спостерігалася серед показників, які характеризують як плодово-плацентарний (зменшення СДВ КШК на 31,9% і ІР на 9,9% в АП), так і матково-плацентарний (зниження СДВ у маткових артеріях на 15,2%) кровообіг. При цьому кровотік в АП нормалізувався повністю, як це спостерігалось при одноразовому введенні мілдронату, при більш виразній позитивній динаміці параметрів, порівнюючи з одноразовою інфузією препарату.

Найбільш суттєві зрушення показників відбуваються при III ступені порушення гемодинаміки. Спостерігалося зниження СДВ КШК в АП на 37,9% та ІР на 7,1%; підвищувалося СДВ КШК та ІР у середній мозковій артерії плода на 38,0 та 11,2% відповідно, а ЦПВ збільшувалося на 19,1%, що було більш значушим порівняно з одноразовим введенням мілдронату.

Таким чином, під впливом багаторазових інфузій препарату спостерігається позитивна динаміка показників кровообігу, навіть при тяжких ступенях його порушення. Але повна нормалізація кровообігу у функціональній системі мати-плацента-плід не досягається.

Порівняльні результати застосування мілдронату свідчать, що в жодному випадку при ІІІ ступені гемодинамічних порушень розродження оперативним шляхом не проводилося, проти 6 операцій кесаревого розтину, виконинаних у жінок групи порівняння (Іб). Народились в асфіксії І ступеня 10 дітей (підгрупа Іа) і 21 - І, ІІ, ІІІ ступенів (підгрупа Іб). Ці данні свідчать про можливість і доцільність застосування мілдронату для лікування хронічної гіпоксії плода протягом ІІІ триместру, включаючи, безпосередньо, передпологовий період.

Особливості нервово-психічного розвитку дітей хворих на наркоманії матерів визначені при порівняльному клініко-діагностичному дослідженні 100 дітей від 0 до 3 років, які після пологів виховувались в умовах дитячого будинку при “ЧВК-74” (48 дітей хворих на наркоманії матерів, 52 - дітей від матерів без ознак наркоманії).

Серед жінок основної групи 25 (52,08%) надійшли колонії вагітними, припиняли систематично вживати наркотичні препарати і під час вагітності, решта 23 (47,92%) вживали наркотики епізодично.

У 98,2% дітей основної групи виявлені численні стигми дизембріогенезу, як краніоцефальні (мікроцефалія, блефароспазм, коротка спинка носа, антимонголоїдний розріз очей, епікант, дисплазія вушних раковин), так і соматичні (пренатальна і постнатальна гіпотрофія, диспропорціональне відкладання підшкірно-жирової клітковини, аномалії серцево-судинної, м'язової, статевої систем, аномалії зросту, зміни борозен кистей рук). Згідно з даними результатів дослідження, за методикою „скінуючої кількісної оцінки психомоторного розвитку” (Журба Л.Т., Мастюкова И.М., 1991), (52,08±7,21)% дітей хворих на наркоманії матерів належать до безумовної групи ризику та (12,50±4,77)% - до групи „чітка затримка розвитку” а (6,25±3,49)% - до групи з тяжкою загальною затримкою розвитку.

Наприкінці 1-го і протягом 2-го тижня життя у 7 (14,58%) дітей виникли патологічні прояви, які можна зарахувати до ознак ННАС. При вивченні оцінки психомоторного розвитку дітей від 0 до 12 міс затримка розвитку в основній групі склала 34 (70,83±6,56)%, у контрольній 20 (38,46±6,75)%; неспецифічна - 11 (22,92±6,06)%; у контрольній - 10 (19,23±5,46)%; специфічна - 26 (54,17±7,19)%; у контрольній - 7 (13,46±4,73)%; легкого ступеня 9 (18,75±3,83)%, проти 4 (7,69±3,69)%, середнього ступеня 13 (27,08±6,41)% проти 2 (3,84±2,66)%, тяжкого ступеня в основній групі - 4 (8,33±3,98)%, а в контрольній не виявлено. Отже, в основній групі діти частіше розвиваються із затримкою розвитку (р<0,001). При цьому переважає специфічна тотальна затримка середнього і тяжкого ступенів.

У процесі динамічного обстеження дітей з специфічною затримкою психомоторного розвитку було відмічене поступове структурування клінічної картини з виділенням у віці 8-12 міс провідного патологічного синдрому. Синдром гіперзбудливості достовірно частіше виявлялвся серед дітей основної групи - у 12 (46,15±9,97)% (р<0,05). Гіпертензійно-гідроцефальний синдром траплявся однаково часто серед дітей основної і контрольної груп (26,928,87) та (28,5718,44)%, відповідно. Судомний синдром спостерігався у 2 (7,695,33)%. Церебрастенічний синдром достовірно частіше зустрічався у дітей основної групи - (42,309,88)% проти (14,2814,28)% (р<0,05) у дітей контрольної групи. Синдром розладів руху проявляється однаково часто у дітей основної та контрольної груп (11,536,39) та (14,2814,2)% відповідно. За частотою виявлення синдрому вегетативно-вісцеральних дисфункцій відмічалася тенденція до збільшення в основній групі - (46,159,97)%, а в контрольній (28,5718,44)%. В основній групі цей синдром в ізольованому вигляді не зустрічався, тимчасом як у контрольній групі він не поєднувався з жодним іншим патологічним синдромом. Синдром вродженого або рано набутого недоумства визначений тільки у 4 (15,387,21)% дітей із основної групи.

Нервово-психічний розвиток 12 (25,006,25)% дітей із основної і 40 (76,925,84)% із контрольної групи відбувався у відповідності з віковими нормами. Неспецифічна затримка психічного розвитку виявлялась у дітей основної групи удвічі частіше, ніж у дітей контрольної групи (18,755,63) та (9,614,08)% відповідно. Продовження динамічного спостереження за дітьми основної і контрольної груп показало, що психопатологічні синдроми, як правило, зустрічаються у дітей, зарахованих до “безумовної групи ризику”, до групи з “чіткою затримкою розвитку” і до групи з “тяжкою загальною затримкою розвитку”.

В основній групі патологічні синдроми виявлялися частіше, ніж у контрольній, причому на одну дитину припадало значно більше патологічних синдромів (у середньому 3,37 проти 1,92 у контрольній групі). Достовірно частіше в основній групі представлені: гіпердинамічний синдром (68,758,19)%, синдроми афективних розладів (90,625,15)%, синдроми порушення потягів (15,626,42)% і судомні синдроми (9,375,15)%.

Найрозповсюдженішим серед психопатологічних синдромів у досліджених дітей були афективні розлади - у 29 (90,625,15)% дітей із основної групи і 13 (56,5210,57)% дітей із контрольної групи. На другому місці за частотою серед дітей основної групи (68,758,19)% і на третьому - серед дітей контрольної групи (30,049,77)% знаходився гіпердинамічний синдром.

Однаково часто серед дітей основної 15 (46,878,82)% та контрольної 9 (39,1310,40)% груп виявлявся синдром невропатії або "вродженої дитячої нервозності". Цей синдром найбільш характерний для раннього дитячого віку відповідно до біогенетичної теорії етапності індивідуального розвитку (0-3 роки - соматовегетативний рівень розвитку, на якому організм відповідає на ті чи інші пошкодження переважно соматовегетативним порушенням).

Синдроми порушення розвитку мовлення були у (34,378,39) та (17,398,08)% відповідно. Гіпертензивно-гідроцефальний синдром зустрічався у 3 (13,047,18% дітей контрольної групи та 5 (15,626,42)% дітей основної групи. Порівняно з розповсюдженістю цього синдрому у дітей до 1 року, від 1 до 3 років він мав тенденцію до зниження частоти виявлення. Перераховані патологічні синдроми значною мірою впливали на розвиток дітей і обумовили розумову відсталість і затримку психічного розвитку.

Безпосередні та віддалені результати спостереження розвитку дітей, які народилися від матерів із наркоманіями, свідчать про наявність багатьох особливостей сомато-неврологічного і психічного їх розвитку. Це потребує виділення таких дітей в окрему диспансерну групу і створення комплексу організаційних, соціальних, медичних і реабілітаційних заходів (рис. 1), спрямованих на зменшення частоти проявів психопатологічних синдромів і порушень психічного розвитку цієї категорії дітей.

Висновки

У дисертації розв'язано актуальну проблему сучасного акушерства, рзроблено основні принципи та алгоритм ведення вагітних, роділей та породілей із наркоманією. Вивчено функціональний стан основних фізіологічних систем, що забезпечують гомеостаз організму в гестаційний період в цієї категорії жінок.

За сучасних умов південного регіону України спостерігається чітка тенденція до зростання кількості вагітних, що страждають на наркоманію. Перебіг вагітності в них супроводжується високою частотою загрози переривання вагітності (64,49%), передчасних пологів (21,01%), розвитком фетоплацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода з формуванням синдрому затримки його розвитку (47,46%), народження дітей у стані асфіксії різного ступеня (59,7%), синдрому втрати плода (18%) та значно підвищеним рівнем розвитку перинатальної і неонатальної патології (98,19%).

Стан центральної гемодинаміки у вагітних із наркоманіями у ІІІ триместрі вагітності характеризується зростанням частоти гіпокінетичного типу кровообігу. За наявності хронічного пієлонефриту частіше - у (62,96±9,47)% випадків - гіперкінетичний тип, а при проявах гестозу другої половини вагітності (легкої та середньої тяжкості) - гіпокінетичний і еукінетичний типи. Дані типи кровообігу патофізіологічно пов'язані з формуванням і розвитком плацентарної, фетоплацентарної недостатності та синдрому затримки розвитку плода.

Стан системи гемостазу у вагітних із наркоманіями характеризується розвитком у ІІІ триместрі хронічного синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, що морфологічно підтверджується характером змін стану мікроциркуляторного русла у спіральних артеріях матки і судинах плаценти.

У розвитку плацентарної недостатності й затримки розвитку плода патогенетичне значення мають антитіла до мембранних фосфоліпідів, які виявляються у 48,2% вагітних. Поряд із порушенням стану системи гемостазу високий рівень антифосфоліпідних антитіл, СЗРП, гіпоксія плода дозволяють стверджувати про розвиток у цих вагітних антифосфоліпідного синдрому, який перебігав в легкому і середньому ступенях тяжкості. Патогенетичні механізми розвитку АФС пов'язані як з прийомом наркотичних речовин при полінаркоманіях з появою АФА, так і високим рівнем інфікування фетоплацентарного комплексу.

У вагітних із наркотичною залежністю провідну роль у розвитку плацентарних порушень і ПН відіграють патологічні зміни спіральних артерій, які проявляються облітеруючою формою патології, зниженням материнського кровотоку до ворсинок плаценти, загибеллю мікроворсинок синцитіотрофобласта, реологічними порушеннями в міжворсинчастому просторі, великими ішемічними некрозами ворсинок у межах котиледона, що супроводжується вираженою гіпоплазією плаценти, незрілістю строми капілярів ворсинок або будовою строми. Матково-плацентарний кровообіг при існуючому, у жінок із наркоманіями, гіпокінетичному типі кровообігу в ІІІ триместрі вагітності характеризується значним зниженням кровотоку в матковій артерії, артерії пуповини і проявляється підвищенням систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу під час допплерографії. Патогенетичні механізми зміни матково-плацентарного кровообігу пов'язані з прогресуючими порушеннями стану системи гемостазу та розвитком тромбофілічних станів у плацентарному комплексі, патологічними змінами структури плаценти, облітерацією капілярів.

У жінок, що вживають наркотичні речовини під час вагітності, спостерігаються патологічні зміни гормональної функції плаценти, а саме прогресуюче в ІІІ триместрі зниження вмісту в крові плацентарного лактогену, естріолу, і меншою мірою прогестерону, що є однією зі складових у виникненні синдрому затримки розвитку плода. Гормональні зміни супроводжуються зниженням параметрів біофізичного профілю плода і розвитком хронічної гіпоксії плода.

У новонароджених і дітей першого року життя спостерігається висока частота краніоцефальної дисморфії, симптомів соматичного дизонтогенезу, затримки психомоторного розвитку, патологічних синдромів, які проявляються впродовж 1-3 років життя дитини.

Порушення функціонального стану центральної та регіонарної гемодинаміки, системи гемостазу та фетоплацентарної системи, розвиток антифосфоліпідного синдрому, реологічних зрушень у вагітних із наркоманіями являють собою патогенетичні механізми гестаційних ускладнень перебігу вагітності, пологів, патологічних станів плода, новонароджених і дітей першого року життя.

Застосування диференційованих лікувальних підходів до корекції стану системи гемостазу (фраксипарин) і стану матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку (мілдронат) у вагітних із наркоманіями протягом ІІІ триместру сприяє підвищенню ефективності комплексної терапії плацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода у 1,9 разу, що проявляється покращанням показників морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу, зменшенням ускладнень вагітності в 3,16 разу, частоти передчасних пологів у 2,7 разу, СЗРП в 1,5 рази. Використання розроблених алгоритмів перинатальної охорони плода у вагітних із наркоманіями в кожному другому випадку сприяє поліпшенню перинатальних наслідків, зменшенню захворюваності новонароджених, нормалізації нервово-психічного розвитку дітей перших років життя, що дозволяє рекомендувати їх в практику родопомічних закладів і перинатальних центрів.

Практичні рекомендації

1. Вагітних, які страждають на наркоманію, необхідно зарахувати до групи високого пренатального ризику розвитку синдрому втрати плода, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, декомпенсованих форм фетоплацентарної недостатності, хронічної гіпоксії плода з формуванням затримки його розвитку, перинатального інфікування, передчасного вилиття навколоплідних вод, народження дітей у стані асфіксії різного ступеня, появи у дітей протягом перших трьох років життя патологічних синдромів і затримки психомоторного розвитку, що робить необхідним їх госпіталізацію в критичні періоди вагітності та в періоди активного формування основних функціональних органів і систем плода у пологові стаціонари з проведенням диференційних профілактичних курсів терапії.

2. Високий рівень у вагітних із наркоманіями неконтрольованих передчасних пологів, перинатальної захворюваності та розвиток у новонароджених неонатального наркотичного абстинентного синдрому потребує госпіталізації дітей в перинатальні центри, пологові стаціонари із наявністю відділень інтенсивної терапії та реанімації новонароджених.

3. Перинатальний нагляд за вагітними із наркоманіями повинен включати повне лабораторне обстеження, діагностику ТОRCH інфекцій та захворювань, які передаються статевим шляхом, визначення функціонального стану плода, ступеня порушень гемодинаміки в системі мати-плацента-плід, характеру ускладнень вагітності з визначенням плану подальшого спостереження та лікування.

4. Розвиток і прогресування у вагітних із наркоманіями порушень матково-плацентарного-плодового кровообігу потребує періодичного проведення допплерометричних досліджень та комплексної терапії з включенням вазоактивних препаратів. Враховуючи ангіопротекторну, антигіпоксичну, антиоксидантну, тромболітичну та нейропротекторну дію мілдронату, його можна призначати шляхом внутрішньовенного введення по 5,0 мл 10%-го розчину на 0,9%-му розчині хлориду натрію (200,0) курсом від 4 до 10 разів у І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності.

5. З метою своєчасної діагностики та корекції синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання, тромбофілічних станів рекомендується визначати показники судинно-тромбоцитарної та плазмової ланки системи гемостазу, починаючи з І триместру вагітності, у пологах і в післяпологовому періоді.

6. Розвиток при опійній та полінаркоманіях антифосфоліпідного синдрому потребує періодичного визначення рівня у вагітних антифосфоліпідних антитіл і вовчакового антикоагулянту.

7. Наявність у вагітних прогресуючих форм фетоплацентарної недостатності, синдрому затримки розвитку плода й антифосфоліпідного синдрому потребує включення в комплексну терапію фраксипарину безперервним курсом до нормалізації параметрів матково-плацентарного, плодово-плацентарного кровообігу та системи гемостазу.

8. За наявності високого рівня перинатального інфікування оперативне розродження суттєво не позначається на рівні перинатальних втрат, що при підвищеному рівні гнійно-септичних захворювань у новонароджених і перинатальних уражень ЦНС дозволяє рекомендувати ведення пологів при передчасних і пологах у термін через природні пологові шляхи.

9. Новонароджені та діти перших років життя від жінок із наркоманіями потребують створення системи постійного диспансерного нагляду педіатрами, психоневрологами з визначенням обсягу та проведенням відповідних реабілітаційних заходів, спрямовані на профілактику у них затримки психомоторного розвитку.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Зелинский А.А., Венцковский Б.М., Шаповал Н.В., Голота В.Я., Попов А.Г. Течение хронической урогенитальной инфекции, вызвавшей перинатальное инфицирование фетоплацентраного комплекса у женщин, болеющих наркоманией и ВИЧ-инфицированных. // Кесарево сечение Т2, Последствия операции.- Одесса: ОКФА, 2002. 272 с. (Підготував самостійно даний розділ).

Акушерские и перинатальные аспекты наркомании.- Одеса: Чорномор'я, 1998. 112 с. (у співавт. з Зелінським О.О., Бітенським В.С., Кожухар Г.В., Горячевим П.І). (Провів інформаційний пошук, написав 3 розділи).

Шаповал М.В. Стан матково-плацентарного кровотоку у жінок із наркоманіями. // Одеський медичний журнал. 2005. №3 (89). С. 73-76.

Шаповал М.В. Особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які страждають на героїнову наркоманію // Одеський медичний журнал. 2005. №4 (90) С. 46-48.

Шаповал М.В. Стан системи гемостазу у вагітних із наркоманіями та наявністю в крові антифосфоліпідних антитіл. // Вісник психіатрії та психофармакотерапії 2005. №1 (7). С. 31-33.

Шаповал М.В., Горячов П.І. Віддалені результати спостереження за розвитком дітей, що народилися від матерів із наркоманіями у південному регіоні України // Вісник морської медицини. 2005. № 2. С. 3-8. (Провів дослідження, аналіз отриманих результатів, літературне оформлення).

Шаповал М.В. Стан центральної гемодинаміки у вагітних з наркоманіям. // Вісник психіатрії та психофармакотерапії 2004. №2 (6). С. 81-85.

Шаповал М.В. Оцінка біофізичного профілю плода у вагітних ііз наркотичною залежністю // Одеський медичний журнал. 2004. №1 (81). С. 79-81.

Шаповал М.В. Стан центрального кровообігу у вагітних із наркотичною залежністю // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. №1/1. С. 106-108.

Шаповал М.В. Оцінка функцій фетоплацентарного комплексу у вагітних з наркоманією // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 2003. С. 332-336.

Зелінський О.О., Шаповал М.В., Андрієвський О.Г. Гормональна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних із наркотичною залежністю // Вісник морської медицини. 2001. № 3 (15). С. 51-58. (Провів добір тематичних хворих, аналіз результатів, їх статистичну обробку, літературне оформлення).

Шаповал М.В. О морфологической интерпретации плацентарной недостаточности у женщин с наркоманией и герпетической инфекцией // Буковинський медичний вісник. 2001. №2. Т. 5 С. 157-159.

Зелінський О.О., Шаповал М.В., Андрієвський О.Г. Стан місцевого імунітету при фізіологічному перебігу вагітності та у жінок із наркотичною залежністю друк // Вісник морської медицини. 2002. № 2 (18). С. 21-24. (Провів інформаційний пошук, брав участь у обгрунтуванні мети, проаналізовані показники місцевого імунітету слизової оболонки тіла матки, здійснив літературне оформлення).

Зелінський О.О., Шаповал М.В., Андрієвський О.Г., Фортуна І.О. Клінічне значення дослідження внутрішньоплацентарного кровотоку у жінок з фізіологічним перебігом вагітності та ускладненою наркотичною залежністю. // Вісник морської медицини. 2000. № 3. С. 44-48. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Зелінський О.О., Кожухар Г.В., Шаповал М.В. Вживання наркотиків під час вагітності: вплив на респіраторну систему плода і новонародженого // Одеський медичний журнал. 1999. № 3 (53). С. 70-73. (Провів статистичну обробку даних, літературне оформлення).

Зелінський О.О., Кожухар Г.В., Шаповал М.В. До проблеми наркоманії у вагітних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 1. С. 74-76. (Провів інформаційний пошук, літературне оформлення).

Шаповал М.В., Зелінський О.О., Ігнатенко М.І., Ігнатенко О.С. Патент на винахід № 56895 А Україна, А61К33/00. Спосіб лікування новонароджених з неонатальним наркотичним абстинентним синдромом та метаболічними порушеннями. Опубл. 15.05.2003. Бюл. № 5. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Кожухар Г.В., Зелінський О.О., Шаповал М.В. Патент на винахід № 40026 А Україна, А61К31/24. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у жінок-наркоманок. Опубл. 16.07.2001. Бюл. № 6. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Зелінський О.О., Шаповал М.В., Кожухар Г.В., Патент на винахід № 29155 А Україна, А 61К31/00. Спосіб лікування загрози передчасних пологів у жінок-наркоманок. Опубл. 16.10.2000. Бюл. № 5-11. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Шаповал М.В. Менструальна функція в жінок з героїновою наркоманією // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2005. С. 675-678.

Шаповал М.В. Безпосередні результати спостереження за розвитком дітей, що народилися від матерів із наркоманіями. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2004. С. 730-732.

Шаповал Н.В., Андриевский А.Г. Влияние психологической дезадаптации беременных с наркотической зависимостью на течение беременности и исходов родов друк.// Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Фенікс, 2001. С. 684-685. (Провів інформаційний пошук, обгрунтування мети, статистичну обробку).

Зелінський О.О., Шаповал М.В., Кожухар Г.В. Морфологічна та морфометрична характеристика плацент вагітних із наркотичною залежністю // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 1. С. 23-24. (Провів інформаційний пошук, літературне оформлення).

Зелінський О.О., Шаповал М.В., Кожухар Г.В. Перебіг вагітності та пологів у жінок з наркоманією та ВІЛ-інфекцією // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині (додаток до “Одеського медичного журналу”). 1999. С. 251-252. (Провів добір тематичних хворих, аналіз отриманих результатів, їх статистичну обробку).

Кожухар Г.В., Шаповал М.В. Морфологічні особливості плаценти при наркоманії // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 1999. № 1. С. 43-46. (Провів дослідження, аналіз морфологічних особливостей структури плацент, літературне оформлення).

Зелинский А.А., Кожухарь А.В., Шаповал Н.В. Состояние фетоплацентарной системы при беременности, осложненной употреблением наркотиков // Проблемы медицины. 1998 № 3 (3). С. 30-31. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Зелинский А.А., Шаповал Н.В. О влиянии наркотических препаратов, употребляемых во время беременности, на потомство // Новое в науке и практике. 1998. № 2. С. 31-32. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Шаповал М.В. Стан новонароджених, вилучених шляхом кесарського розтину у жінок, хворих на наркоманію. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України Сімферополь, 1998. С. 383-385.

Кожухар А.В., Шаповал Н.В. Диагностика плацентарной недостаточности у беременных, страдающих наркоманией, по данным ультразвуковой плацентографии // Новое в науке и практике. 1998. № 2. С. 36. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Кожухар Г.В. Шаповал М.В. До питання передчасного переривання вагітності у жінок, хворих наркоманією друк. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України К., 1997. С. 187-189. (Провів статистичну обробку даних, літературне оформлення).

Shapoval N.V. Direct and Far-reaching Results of Children Neuro-Psychological Development from Women Opium Drug-Users // The events of the year gynecology and obstetrics 1^st Euro-Asian Congress, 2004. Vol 2. P. 72.

Шаповал Н.В., Кожухарь А.В., Друца И.О., Цыбульский В.Н Частота заболеваемости в послеродовом периоде, связи ее с микрофлорой родовых путей и иммунным статусом родильниц. // Материалы международного конгресса. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. 1998. Т 2. С. 20-21. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Шаповал М.В. Вміст деяких гормонів в навколоплодових водах під час пологів у жінок із наркоманіями // Тези робіт. 10-го з'їзду акушерів-гінекологів України. Одеса. 1996. С. 25-26.

Шаповал М.В., Кожухарь Г.В. Особливості перебігу пологів у вагітних, які страждають наркоманією // Тези робіт. 10-го з'їзду акушерів-гінекологів України. Одеса. 1996. С. 26-27. (Провів дослідження, аналіз результатів, літературне оформлення).

Шаповал Н.В., Кожухарь А.В. Роды у несовершенолетних, страдающих токсикоманиями // Актуальні питання гінекології дітей та підлітків: Тези 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. 1995. Т 2. С. 70. (Провів клінічний аналіз, статистичну обробку, літературне оформлення).

Шаповал Н.В. К обоснованию необходимости изучения проблемы беременности и родов при токсикомании // Актуальні питання гінекології дітей та підлітків: Тези 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. 1995. Т 2. С. 68-69.

Шаповал Н.В. Состояние местного иммунитета нижних отделов половых путей в ІІІ триместре беременности у несовершеннолетних, страдающих токсикоманиями // Актуальні питання гінекології дітей та підлітків: Тези 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. 1995. Т 1. С. 76-77.

Анотація

Шаповал М.В. Стан систем гомеостазу під час вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок, які вживають наркотичні препарати. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса, 2006.

У дисертації наведено вивчення стану системи центральної та регіонарної гемодинаміки, гемостазу, гормонального, плодово-плацентарного гомеостазу у вагітних із наркоманіями, а також ролі бактеріологічних, імунологічних чинників у розвитку акушерських ускладнень, плацентарної недостатності, СЗРП та розробки диференційованих способів їх лікування.

Обстежено 276 вагітних жінок та їх новонароджені. Встановлено, що патомеханізми розвитку акушерських ускладнень ПН і СЗРП включають порушення центрального, матково-плодово-плацентарного кровообігу, які виникають на фоні розвитку тромбофілічних станів, антифосфоліпідного синдрому, зниження рівня продукції плодово-плацентарних гормонів, високого рівня інфекційних захворювань і перинатального інфікування ФПК, наслідком яких є розвиток гіпоплазії, склерозуючих та деструктивних змін у плаценті та спіральних артеріях. Вживання наркотиків призводить до високого рівня ускладнень у неонатальному періоді в новонароджених і затримки психомоторного розвитку дітей протягом перших трьох років життя. Застосування диференційованих лікувальних підходів до корекції стану гемостазу (фраксипарин) та матково-плацентарно-плодового кровотоку (мілдронат) сприяє підвищенню ефективності комплексної терапії плацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода, що проявляється покращанням показників морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу, зменшенням ускладнень вагітності, частоти передчасних пологів, СЗРП, захворюваності новонароджених.

Ключові слова: вагітні із наркоманіями, функціональні гомеостатичні системи організму, антифосфоліпідний синдром, антикоагулянти, вазопротектори, стан здоров'я новонароджених і дітей перших років життя.

Аннотация

Шаповал Н.В. Состояние систем гомеостаза во время беременности, родов и послеродового периода у женщин употребляющих наркотические препараты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Одесский государственный медицинский университет, МЗ Украины, г. Одесса, 2006.

В диссертации изучались состояние центральной и регионарной гемодинамики, системы гемостаза, гормонального, плодово-плацентарного гомеостаза у беременных с наркоманиями, а также роль бактериологических, иммунологических факторов в развитии акушерских осложнений, плацентарной недостаточности, синдрома задержки развития плода. Представлены данные по коррекции существующих у этой группы беременных гемостазиологических и гемодинамических нарушений.

Обследовано 276 женщин с наркоманиями, а также их новорожденные (основная группа). Группу сравнения составили 158 женщин, не употреблявших наркотики, рандомизированных с основной группой по уровню соматической заболеваемости, акушерских осложнений, невынашивания, преждевременных родов, ПН, СЗРП. Контрольную группу составили 102 женщин с неосложненным течением беременности.

Установлено, что патомеханизмы развития акушерских осложнений, ПН и СЗРП включают изменения состояния центрального (гипокинетический тип), почечного, маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения с развитием в фетоплацентарной системе гемодинамических нарушений преимущественно ІІ, ІІІ типов на фоне деструктивных, склерозирующих изменений в центральных и парацентральных зонах плаценты, ее гипоплазии, изменений морфофункционального состояния спиральных артерий.

Течение беременности при наркоманиях сопровождается высоким уровнем угрозы прерывания беременности (64,49%), преждевременных родов (21,01%), развитием ФПН, хронической гипоксии плода и СЗРП (47,46%), рождением детей в состоянии асфиксии (59,7%), высоким уровнем перинатальной и неонатальной патологии (98,19%).

Состояние системы гемостаза у беременных с наркоманиями характеризуется гиперактивностью тромбоцитов, повышением фибринолитической активности с развитием в ІІІ триместре синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания, что морфологически подтверждается состоянием микроциркуляторного русла в спиральных артериях матки и сосудах плаценты.

Патомеханизмы развития нарушений состояния системы гемостаза связаны с наличием при полинаркоманиях антифосфолипидных антител, которые обнаруживаются у 48,2% женщин с последующим развитием АФС. Наряду с употреблением наркотических средств, экзогенные факторы развития АФС включают в себя высокий уровень перинатального инфицирования плацентарного комплекса.

Характерным для ПН при наркоманиях является значительное снижение в крови беременных уровня плацентарного лактогена, эстриола при незначительном снижении прогестерона. Изменение продукции гормонов коррелирует с результатами определения биофизического профиля плода и типами КТГ, свидетельствующих о развитии хронической гипоксии плода.

Оценка терапевтического действия милдроната при І, ІІ, и ІІІ степени нарушений маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения проведена у 39 женщин (группа Іа). Результаты сравнивались с данными состояния гемодинамики у 46 женщин с наркоманиями, у которых использовался традиционный медикаментозный комплекс лечения ПН (группа Іб). Установлена нормализация кровообращения в артерии пуповины и тенденция к улучшению гемодинамики средней мозговой артерии плода при отсутствии достоверных изменений в маточно-плацентарном кровообращении.

Изучение эффективности применения фраксипарина при наличии АФС проведено у 31 беременной в сроки 32-35 нед (подгруппа Ів). Сравнительный анализ показал достоверное увеличение массы тела новорожденных (р<0,05) и уменьшение частоты асфиксий при рождении (р<0,01).

Результаты наблюдения за состоянием новорожденных и детей первого года жизни свидетельствуют о высокой частоте развития у них симптоматики соматического дизонтогенеза, краниоцефальной дисморфии и задержки психомоторного развития. Синдром неонатальной наркотической абстиненции развивается у 14,58%, задержка психомоторного развития (0-12 мес) у (70,83±6,56)%, синдром гипервозбудимости у (46,15±9,97)%, гипертензивно-гидроцефальный у (26,92±8,87)%, церебрастенический у (42,30±9,88)%, синдром двигательных расстройств у (11,53±6,39)%, синдром вегетативно-висцеральной дисфункции у (46,15±9,97)% детей. Эти результаты свидетельствуют о необходимости выделения детей, родившихся у женщин с наркоманиями, в отдельную диспансерную группу и создания комплекса мероприятий, направленных на уменьшение частоты развития у них психопатологических синдромов и нарушения психического развития. На основании проведенных исследований разработан алгоритм оказания акушерской и перинатальной помощи беременным, роженицам, родильницам с наркоманиями, а также их новорожденным.

Ключевые слова: беременные с наркоманиями, функциональные гомеостатические системы организма, антифосфолипидный синдром, антикоагулянты, вазопротекторы, состояние здоровья новорожденных и детей первых лет жизни.

Summary

Shapoval M.V. The homeostasis systems state during pregnancy, labors and puerperium in women drug-users. - Manuscript.

Dissertation for the doctor of medical science degree in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Odessa State Medical University, Odessa, 2006.

The dissertation deals with the investigation of central and regional hemodynamic system, hemostasis, hormonal, feto-placental homeostasis state in women drug-users, along with the bacterial and immune factors role in the obstetrical complications, placental insufficiency (PI), fetal growth retardation syndrome development (FGRS) and their differential treatment methods workout.

276 pregnant women and their newborns were examined. It has been found that obstetrical complications, PI and FGRS development pathomechanisms includes central and uterine-fetal-placental circulation disorders, which appear on the background of trombophilic states, antiphospholipid syndrome development, feto-placental hormones production level decrease, infectious diseases and FPC perinatal infectioning high level, which result in hypoplasia, sclerotic and destructive changes development in placenta and spiral arteriolas.