Роль шишкоподібної залози у регуляції хроноритмів діяльності нирок за умов іммобілізаційного стресу (експериментальне дослідження)

8. Шумко Н.М. Хроноритми екскреторної функції нирок за умов іммобілізаційного стресу // Матер. 57-ї міжнар. наук.- практ. конф. студ. і молодих учених. - Ужгород, 2004. - С. 105-106.

9. Шумко Н.М. Вплив іммобілізаційного стресу на екскреторну функцію нирок на тлі гіперфункції шишкоподібної залози // Матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень, 2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 59, Медицина. - С. 17-18.

10. Шумко Н.М. Вплив мелатоніну на хроноритми іонорегулювальної функції нирок за різної довжини фотоперіоду // Матер. наук.-практ. конф. ”Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. - Тернопіль, 2004. - С. 81-82.

11. Шумко Н.М. Стан іонорегулювальної функції нирок за умов іммобілізаційного стресу за різної довжини фотоперіоду // Тези доповіді міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього”. - Одеса, 2004. - С. 27-28.

12. Шумко Н.М. Вплив іммобілізаційного стресу на кислотовидільну функцію нирок на тлі гіперфункції шишкоподібної залози // Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій”. - Чернівці, 2004. - С. 124-125.

13. Шумко Н.М., Пішак В.П., Гоженко А.І., Магаляс В.М., Висоцька В.Г. Застосування каптоприлу і допаміну для корекції функцій нирок при ртутній інтоксикації //Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій”. - Чернівці, 2004. - С. 110. (Дисертантом самостійно здійснено огляд літератури за темою).

14. Шумко Н.М. Хроноритмічні зміни екскреторної функції нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози // Матер. І міжнар. наук.-практ. конф. “Науковий потенціал світу, 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 34, Медицина. - С. 17-19.

15. Шумко Н.М. Хроноритмічні зміни іонорегулюальної функції нирок за умов гіперфункції шишкоподібної залози // Матер. наук.-практ. конф. “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”. - Харків, 2004. - С. 97.

16. Шумко Н.М., Присяжнюк В.П. Хроноритми кислотовидільної функції нирок за умов іммобілізаційного стресу // Хист/Тези 78-ї підсум. наук. конф. студ. та молодих вчених з міжнар. участю. - Чернівці, 2004. - Вип. 5. - С. 100. (Дисертантом самостійно здійснено огляд літератури за темою, досліджено функції нирок, проведено статистичну обробку одержаних результатів дослідження, сформульовано висновки).

АНОТАЦІЯ

Шумко Н.М. Роль шишкоподібної залози у регуляції хроноритмів діяльності нирок за умов іммобілізаційного стресу (експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. - Тернопіль, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню ролі шишкоподібної залози у регуляції хроноритмів діяльності нирок у нормі та за умов іммобілізаційного стресу.

Вперше встановлено, що одногодинний іммобілізаційний стрес спричиняє порушення часової організації екскреторної іонорегулювальної та кислоторегулювальної функцій нирок. Підвищення амплітуд ритмів свідчило про напруження адаптаційних процесів.

З'ясовано, що стресування тварин за умов гіпофункції залози призводить до більш істотних змін інтегральних характеристик хроноритмів основних показників функціонального стану нирок, ніж за умов гіперфункції залози. Низькі амплітуди ритмів показників вказували на розвиток ознак десинхронозу.

Виявлено залежність зміни часової організації основних ниркових функцій, викликаних іммобілізаційним стресом, від функціональної активності шишкоподібної залози.

Встановлено, що введення екзогенного мелатоніну в дозі 1,0 мг/кг маси тіла за 1 год до іммобілізаційного стресу запобігає змінам показників основних ренальних функцій, викликаних іммобілізаційним стресом, а це дозволяє покращити діагностику, оптимізувати лікувальні та профілактичні заходи ренального десинхронозу, яка розвивається на тлі іммобілізаційного стресу.

Ключові слова: іммобілізаційний стрес, шишкоподібна залоза, нирки, хроноритми.

АННОТАЦИЯ

Шумко Н.Н. Роль шишковидной железы в регуляции хроноритмов деятельности почек в условиях иммобилизационного стресса (экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04. - патологическая физиология. - Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины. - Тернополь, 2006.

Диссертация посвящается изучению ролы шишковидной железы в регуляции хроноритмов деятельности почек в норме, а также в условиях иммобилизационного стресса.

Изученные закономерности функций почек в интактных животных, которые подчиненные четкой хроноритмической организации, в частности, это касается хроноритмов показателей экскреторной, ионорегулирующей и кислоторегулирующей функции почек.

Дано оценку интегральных показателей хроноритмов екскреторной ионорегулирующей и кислоторегулирующей функции почек за измененной функциональной активности шишковидной железы. Показано, что десинхроноз показателей исследуемых функций почек более выраженный при условиях гиперфункции шишковидной железы, чем при гипофункции железы, которая указывает на выраженное влияние эндокринного органа на деятельность почек.

В животных с гиперфункцией шишковидной железы важными проявлениями перестроек хроноритмической организации исследуемых функций почек есть изменения интегральных характеристик ритмов показателей ионо- и кислоторегуляции, а также нарушения архитектоники ритмов большинства показателей екскреторной, ионорегулирующей и кислоторегулирующей функций почек относительно контрольных хронограм.

Доказано, что гипофункция шишковидной железы приводит к повышению концентрации креатинина в плазме крови, белка в моче, нарушения фазовой структуры ритмов относительной реабсорбции воды, екскреции ионов калия и белка; возрастания мезоров екскреции ионов натрия, клиренса ионов натрия с снижением клиренса безнатриевой воды, смещением акро- и батифаз ритмов рН мочи и екскреции аммиака.

Впервые исследовано, что иммобилизационный стресс, в течение одного часа, приводит к нарушениям временной организации экскреторной, ионорегулирующей и кислоторегулирующей функций почек: снижаются диурез, скорость клубочковой фильтрации, абсолютная и относительная реабсорбция ионов натрия, проксимальный транспорт катиона и экскреция ионов водорода; возрастают концентрация белка в моче и екскреция ионов натрия за периоды наблюдений. Увеличение амплитуд ритмов свидетельствовало в нарушении адаптационных процессов.

Установлены стресс-индуцированные хроноритмические перестройки исследуемых функций почек при гиперфункции шишковидной железы. Их отражением было уменьшения мочевыделения и скорости клубочковой фильтрации, возрастания калийемии, азотемии и протеинурии, нарушения механизмов почечного транспорта ионов натрия и кислоторегуляции за дневной промежуток времени, которая сопровождается активацией компенсаторных механизмов.

Изучены особенности стресирования животных в условиях гипофункции железы приводит к более значительным измененим интегральных характеристик хроноритмов основных показателей функционального состояния почек, чем в условиях гиперфункции железы. Низкие амплитуды ритмов показателей свидетельсвовали в развитии признаков десинхроноза.

По результатам хронобиологических экспериментов установлено, зависимость изменений временной организации основных почечных функций, вызванных иммобилизационным стрессом, от функциональной активности шишковидной железы.

Доказано, что введение экзогенного мелатонина в дозе 1,0 мг/кг массы тела за 1 время к иммобилизационного стресса предотвращает выраженым изменениям показателей основных ренальных функций, вызванных иммобилизационным стрессом, а это дает возможность улучшить диагностику, оптимизировать лечебные и профилактические мероприятия ренального десинхроноза, который развивается на фоне иммобилизационного стресса.

Ключевые слова: иммобилизационный стресс, шишковидная железа, почки, хроноритмы.

SUMMARy

N.M. Shumko The role of the epiphysis (pineal gland) in the requlation of chronorhythms of the renal activity under conditions of immobilizing stress (experimental research). - Manuscript.

The thesis for obtain a scientific degree of Candidate of Medical Science on specialty 14.03.04 - pathological physiology. - I.Y. Gorbachevsky Ternopil State Medical University, the Ministry of Public Health of Ukraine, Ternopil, 2006.

The thesis deals with the role of the epiphysis (pineal gland) in the regulation of chronorythms of the renal activity in the norm and under conditions of immobilizing stress.

One hour immobilizing stress has been found to cause disorders of an hour organization of excretory ionoregulatory and acidoregulatory renal function. Encreasing of the rhythm amplitudes indicated about the tension of the adaptive process.

Established peculiarities of the animal stressing under the conditions of hypofunction of the gland results in more considerable changes of the integral chronorhythmic characteristics of the functional renal condition main parameters than in case of hyperfunction of the gland. Low amplitudes of the indices rhythms were indicative of desynchronosis development.

Dependence of an hour organization of the main renal functions, caused by immobilizing stress, upon the functional activity of the epiphysis (pineal gland) has been found.

Administration of exogenous melatonin in the dose of 1,0 mg/kg of the body weight 1 hour before the immobilizing stress has been established to prevent expressed changes of the main renal functions parameters, caused by immobilizing stress, which allows to improve diagnostics, to optimize therapeutic and preventive measures of nephrologic pathology developing on the background of immobilizing stress

Key words: immobilizing stress, epiphysis (pineal gland), kidneys, chronorythms.

Размещено на Allbest.ru